Найкращій спосіб зберегти пам'ять про добрі справи – це продовжувати їх
Пам яті Івана Пастиря.
17 листопада 2023 року після тяжкої хвороби зупинилося серце Пастиря Івана Васильовича – митця, відмінника освіти України, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри музичного та образотворчого мистецтв Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
- Впродовж майже 40 років Іван Васильович працював в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, – констатує Жанна Сироткіна, кандидатка педагогічних нуак, доцентка, завідувачка кафедрою музичного та образотворчого мистецтва ІДГУ. – Іван Васильович стояв у витоків відділення образотворчого мистецтва нашого закладу вищої освіти, він був першим завідувачем кафедрою образотворчого мистецтва.
Науковий доробок Пастиря І.В. складається з понад ста наукових робіт, опублікованих в Україні та за її межами, серед яких: монографія «Художньо-творче становлення фахівця засобами образотворчого мистецтва: теорія і практика», науково-методичні посібники «Творче становлення фахівця у візуальному мистецтві» з грифом МОН, «Основи композиції образотворчого мистецтва» з грифом МОН, «Креативність пізнання мови образотворчого мистецтва», Основи кольорознавства», «Креативність золотої пропорції» , «Кирнички – Мой отчий дом», «Педагогіка художньої творчості» та ін.
Науковий доробок Пастиря І.В. складається з понад ста наукових робіт, опублікованих в Україні та за її межами, серед яких: монографія «Художньо-творче становлення фахівця засобами образотворчого мистецтва: теорія і практика», науково-методичні посібники «Творче становлення фахівця у візуальному мистецтві» з грифом МОН, «Основи композиції образотворчого мистецтва» з грифом МОН, «Креативність пізнання мови образотворчого мистецтва», Основи кольорознавства», «Креативність золотої пропорції» , «Кирнички – Мой отчий дом», «Педагогіка художньої творчості» та ін.
2022 року в Ізмаїльській картинній галереї було відкрито ретроспективну персональну виставку Івана Пастиря, на якій він представив живопис, графіку, а також наукові доробки (монографії, посібники, методичні рекомендації). Частину робіт Іван Васильович планував передати до художньої колекції Ізмаїльської картинної галереї.
- Знайомство з Іваном Васильовичем відбулося в той період, коли він очолив кафедру образотворчого мистецтва ІДГУ, створення якої здійснилось за його ініціативи, – згадує Ірина Федорова, директорка ОЦЕВ ім. Е. Євдокімової. – Перше враження про нього – неймовірно творча, відкрита людина, мистецтвознавець, котрий отримав прекрасну освіту; науковець, що написав безліч книг, монографій, посібників для студентів, а згодом розкрився для всіх як чудовий художник. Створюючи нові арт-проєкти, ми завжди зверталися до нього. Іван Васильович із величезним бажанням відгукувався на будь-яке прохання. Його студенти брали участь у всіх регіональних виставках («Буджацька палітра», «Краса, створена жінкою», «Благовіст»), а також у проєкті «Ніч у музеї», де окремою темою було виконання студентами портретів у техніці аlla prima.
Він був ініціатором багатьох студентських виставок - дипломних робіт випускників, виставок викладачів кафедри образотворчого мистецтва ІДГУ та проєктів «Т.Г. Шевченко», «Квадрат Малевича».
Іван Пастир брав участь в усіх регіональних та міських вернісажах. Його дуже любили студенти, підтримували у всіх починаннях друзі, а колеги поважали як вченого та педагога. Він був багатогранною та творчою особистістю. Людина, яка завжди жила майбутнім з величезною кількістю планів, – провадить далі Ірина Ігоревна. – Мені пощастило поспілкуватися із його чудовою, дружною родиною. Залишилися найтепліші спогади від спілкування. Людина, яка вміє любити, отримує величезну кількість тепла натомість. Іван Васильович дарував оточуючим щирість своєї душі, сердечну щедрість і ніс у цей світ красу, котра залишилася у його роботах. Він завжди трепетно ставився до свого коріння, своїх предків. Вшановував культуру та історію болгарського народу. Рідна земля, Бессарабський край наповнювали та емоційно живили його. Він був одним із засновників та першим головою Ізмаїльської болгарської громади ім. св. Софії, а також засновником Бессарабського шахового турніру, якому присвячена серія робіт на персональній виставці.
Він був ініціатором багатьох студентських виставок - дипломних робіт випускників, виставок викладачів кафедри образотворчого мистецтва ІДГУ та проєктів «Т.Г. Шевченко», «Квадрат Малевича».
Іван Пастир брав участь в усіх регіональних та міських вернісажах. Його дуже любили студенти, підтримували у всіх починаннях друзі, а колеги поважали як вченого та педагога. Він був багатогранною та творчою особистістю. Людина, яка завжди жила майбутнім з величезною кількістю планів, – провадить далі Ірина Ігоревна. – Мені пощастило поспілкуватися із його чудовою, дружною родиною. Залишилися найтепліші спогади від спілкування. Людина, яка вміє любити, отримує величезну кількість тепла натомість. Іван Васильович дарував оточуючим щирість своєї душі, сердечну щедрість і ніс у цей світ красу, котра залишилася у його роботах. Він завжди трепетно ставився до свого коріння, своїх предків. Вшановував культуру та історію болгарського народу. Рідна земля, Бессарабський край наповнювали та емоційно живили його. Він був одним із засновників та першим головою Ізмаїльської болгарської громади ім. св. Софії, а також засновником Бессарабського шахового турніру, якому присвячена серія робіт на персональній виставці.
Іван Пастир – багатогранна, талановита особистість із великої літери. Він назавжди залишиться в пам'яті всіх як дуже світла і щира людина.
Душа митця полетіла у засвіти… Як зазначив один із давніх філософів: «Найкращій спосіб зберегти пам'ять про добрі справи – це продовжувати їх». Нехай усі прогресивні починання, яким Іван Васильович присвятив своє життя, продовжаться в його учнях, рідних та близьких.
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
