Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/ Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ru © Издательский дом «Курьер» В Україні відкриють Офіс програми "Горизонт Європа" http://www.izmail.es/article/59449/ Ключовим завданням Офісу буде надання цільової підтримки українським дослідникам. <header><div>Європейський Союз допоможе створити та профінансує роботу Офісу програми «Горизонт Європа» в Україні.&nbsp;Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до України.<br>Планується, що відкриття Офісу «Горизонт Європа» відбудеться до кінця 2027 року.<br>Ключовими завданнями Офісу стане надання цільової підтримки українським дослідникам у підготовці конкурсних заявок та пошуку відповідних партнерів і здійснення моніторингу реалізації проєктів співпраці та популяризація наукової співпраці.<br>Також фахівці Офісу проводитимуть тренінги щодо підготовки конкурсних пропозицій та формуватимуть ефективну мережу національних контактних пунктів, що надаватимуть професійні послуги українським дослідникам та інноваторам по всій країні.<br>За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, створення Офісу допоможе зберегти науковий та інноваційний потенціал країни.<br><em>«Це стане каталізатором для посилення участі України в програмі «Горизонт Європа» та допоможе зберегти науковий та інноваційний потенціал України у складні для науки часи. Ми формуємо сталі зв’язки між дослідницькими та інноваційними спільнотами України та ЄС»</em>, - зазначив міністр.<br>Очікується, що робота Офісу сприятиме інтеграції України до Європейського дослідницького простору, а також посилить розбудову країни в межах Плану відновлення України.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></header> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/59449/ 2023-02-06 23:40:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Для родин із дітьми від 0 до 3 років МОЗ впроваджує універсально-прогресивну модель домашніх візитів http://www.izmail.es/article/59450/ У МОЗ пишуть, що така модель домашніх візитів покликана покращити доступність та якість медико-соціальних послуг для родин із дітьми від 0 до 3 років. <div>ЮНІСЕФ та МОЗ України впроваджують універсально-прогресивну модель домашніх візитів. Як&nbsp;<a href=&quot;https://moz.gov.ua/article/news/junisef-ta-moz-ukraini-vprovadzhujut-universalno-progresivnu-model-domashnih-vizitiv&quot;>пояснюють</a>&nbsp;у Міністерстві охорони здоров’я, універсально-прогресивна модель домашніх візитів покликана покращити доступність та якість медико-соціальних послуг для родин із дітьми від 0 до 3 років.<br>На технічній нараді з керівниками медичних закладів первинної ланки Житомирської області та представниками Житомирського медичного інституту фахівці ЮНІСЕФ презентували нову модель патронажних візитів, зокрема виклали функції та роль медичних сестер, принципи взаємодії між лікарем та патронажним працівником, медичними та соціальними сервісами, а також фінансове обґрунтування та план дій із упровадження універсально-прогресивної моделі домашніх візитів.<br><em>«Впровадження універсально-прогресивної моделі в Житомирській області (а в найближчому майбутньому й у Львівській, Кіровоградській, Одеській та інших областях України) є ще одним кроком до розробки національної програми превентивної, підтримуючої та освітньої моделі підтримки родин із маленькими дітьми вдома»,</em> -&nbsp;зазначив керівник секції охорони та харчування ЮНІСЕФ в Україні&nbsp;Аяділь Сапарбеков.<br>У МОЗ зазначають, що проєкт із упровадження універсально-прогресивної моделі домашніх візитів було розпочато в Україні за підтримки ЮНІСЕФ у 2020&nbsp;році в Донецькій області. У 2022 році до нього долучилася Житомирська область, а в 2023-му заплановано приєднання до проєкту закладів охорони здоров’я первинної ланки ще з семи регіонів України.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59450/ 2023-02-06 21:23:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кримінальна поліція Будапешту розслідує факт незаконного заволодіння коштами УДП http://www.izmail.es/article/59452/ Про це повідомив генеральний директор підприємства Дмитро Москаленко. <div dir=&quot;auto&quot;><div dir=&quot;auto&quot;><div preview=&quot;message&quot;><div><div><div><div dir=&quot;auto&quot;><em>&quot;Справа ініційована керівництвом УДП ще минулого року. Звинувачення висунуті екс-керівнику угорських дочірніх компаній «Трансхолд» (Transhold Kft) і «Трансшип» (Transsip Kft) Костянтину Костюченкові.<br>Костюченко був призначений на посаду 31 травня 2021 року екс-керівником УДП Павлом Яценком, з яким його пов’язують давні зв’язки.<br>Костюченко отримував у кожній дочірній компанії зарплатню у понад 3,8 тис. євро. А у випадку звільнення міг претендувати на компенсацію у сумі 100 тис. євро (по 50 тис. євро від кожної компанії). Призначення Костюченка відбулося з грубим порушенням.<br>За час роботи Костюченко неодноразово перевищував повноваження, відмовлявся проводити загальні збори, не відповідав на запити УДП. Сприяв незаконній оборудці з будівлею УДП у центрі Будапешту. Був учасником схеми з передачею на «Трансшип» за 1 євро 91 баржі з метою доведення УДП до банкрутства, відчуження флоту на підставі штучно створеної заборгованості.<br>20-21 липня 2022 року новому керівництву УДП вдалося провести загальні збори «Трансхолд» і «Трансшип», під час яких Костюченко був звільнений за зловживання та грубі порушення в роботі. На зборах Костюченко приховав, що декілька тижнів тому… звільнив себе сам. А також виплатив собі компенсацію у 100 тис. євро! Це вдалося з'ясувати лише згодом в процесі передачі документів.<br>Для отримання на рахунок «Трансшипу» необхідної суми Костючено перед звільненням без згоди УДП віддав у п’ятирічний бербоут-чартер чотири судна УДП.<br>Адвокатами УДП подана заява про злочин у слідчі органи Угорщини. Відкрито кримінальну справу, проведені допити свідків. Дії Костюченко класифіковані як шахрайство та навмисне розкрадання коштів підприємства. Підприємству завдано шкоди на суму 170 тис. євро (компенсація + податки).<br>УДП робить все для притягнення Костюченка та його спільників до кримінальної відповідальності та повернення вкрадених коштів. Також тривають перемовини щодо повернення барж УДП або збільшення ставок до ринкового рівня.<br>Це лише один з епізодів діяльності команди Павла Яценка в УДП. <br>Внутрішні перевірки тривають. Встановлені також інші факти завдання шкоди нашому підприємству за часів керівництва Яценка. Всі матеріали будуть передані в українські та іноземні правоохоронні органи&quot;, -</em> наголосив Дмитро Москаленко.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div></div></div></div></div></div></div> Міські новини http://www.izmail.es/article/59452/ 2023-02-06 19:46:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні змінили умови іпотечного кредитування: молоді стало простіше купити житло http://www.izmail.es/article/59445/ З лютого в Україні змінили умови іпотечного кредитування. Молоді стало простіше купити житло. <div>Про це повідомили на урядовому порталі.<br>Заступник міністра розвитку, громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська повідомила, що умови надання довгострокових кредитів для будівництва чи купівлі житла стали вигіднішими для українських сімей чи самотніх громадян.<br>Кредитування за програмою доступне для молодих людей до 35 років, а також для вчених до 40-річного віку. Іпотеку можна оформити терміном до 20 років.<br>Зазначено, що претенденти на участь у програмі повинні перебувати на відповідному обліку громадян, які потребують покращення житлових умов. У цих осіб має бути відсутнє житло, крім того, яке розташоване на території, де велися або продовжуються активні бойові дії, або на тимчасово окупованій території.<br>У кожного члена сім'ї, яка розраховує на оформлення іпотеки, не має бути житла площею понад 13,65 кв. м.<br>Фіксована відсоткова ставка весь період кредитування становить 7% річних. Перший внесок становить 6% загальної вартості житла. На кредитні кошти можна купувати житло, побудоване понад 50 років тому або реконструйоване не більше 35 років тому, а також житло, яке будується.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59445/ 2023-02-06 19:20:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Віце-президентка Бундестагу обговорила з керівництвом Одещини питання відновлення енергосистеми регіону http://www.izmail.es/article/59447/ Начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко провів зустріч віце-президенткою Бундестагу Німеччини Катрін Герінг-Екардт. <div><div>Про це йдеться у повідомленні&nbsp;на сторінці Одеської ОДА у &quot;Фейсбуці&quot;.<br><em>&quot;Одесу&nbsp;втретє відвідала віце-президентка Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина Катрін Герінг-Екардт. Ключова тема чергового візиту високоповажної гості -&nbsp;ознайомлення з актуальною безпековою ситуацією в Одесі та Одеській області і обговорення подальшої підтримки з боку німецького уряду.<br>Начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко привітав на Одещині Катрін Герінг-Екардт та подякував їй за всебічну підтримку нашої країни, зокрема за вже надану зброю, яка допомагає захищати людей та давати відсіч ворогові.<br>«Ваш візит до нашого регіону -&nbsp;важливий сигнал підтримки Німеччини українського народу, який демонструє свою незламність у відбитті воєнної агресії росії», -&nbsp;зазначив Максим Марченко.<br>Також керівник області поінформував Катрін Герінг-Екардт про ситуацію з енергопостачанням в регіоні, наголосивши на тому, що на одному з енергетичних об’єктів НЕК «Укренерго» виникла серйозна аварія, яка спричинила пожежу і через це практично повністю був знеструмлений Одеській район та місто Одеса. В розмові з віце-президенткою&nbsp;Бундестагу Максим Марченко розповів про ті першочергові заходи, яких вживає влада для ліквідації наслідків аварії та відновлення роботи енергосистеми.</em></div><div><em>Сторони звірили двосторонні плани після попередніх зустрічей в минулому році, насамперед щодо подальшого оборонного сприяння Україні з боку Німеччини, а також посилення санкцій проти російського агресора. Також в рамках переговорів обговорили відновлення України, відбудову енергетичної системи із використанням «зелених» та енергоощадних технологій, грантові програми для малого й середнього бізнесу та підтримку ВПО.<br>Максим Марченко запропонував Німеччині відіграти провідну роль у відбудові зруйнованих російськими окупантами одеських територій -&nbsp;підтримати подальше відновлення різних об’єктів, соціальної та критичної інфраструктури, в Одеській області від наслідків російських бомбардувань і зараз, і після закінчення війни&quot;,</em> -&nbsp;зазначається у дописі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59447/ 2023-02-06 17:36:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Патріарх кирило у 1970-ті роки шпигував на КДБ у Швейцарії - SonntagsZeitung http://www.izmail.es/article/59451/ Патріарх Російської православної церкви кирило у 1970-х роках шпигував за Швейцарією на користь Радянського Союзу. Про це повідомляють швейцарські недільні ЗМІ, розповідає SwissInfo.<br>Франкомовна швейцарська газета Le Matin Dimanche і німецькомовна газета SonntagsZeitung з посиланням на розсекречені архіви стверджують про те, що на території Швейцарської Конфедерації майбутній російський релігійний лідер працював на Комітет державної безпеки СРСР і здійснював розвідувальну діяльність.<br><em>&quot;Як повідомляється, кирило займався шпигунством, працюючи в Женеві як офіційний представник Московського патріархату при Всесвітній раді церков (ВРЦ). Місія кирила, кодове ім'я якого було &quot;Михайлов&quot;, полягала також у тому, щоб впливати на Раду, щільно інфільтровану у 1970-х та 1980-х роках радянськими агентами&quot;,</em> - зазначає SwissInfo.<br>При цьому РПЦ відмовилася коментувати імовірну шпигунську діяльність кирила в Женеві, а ВРЦ зі свого боку каже, що у неї &quot;немає жодної інформації&quot; з цього питання. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59451/ 2023-02-06 16:40:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Екологи виконали розчистку Придунайських озер та відновили їх водообмін http://www.izmail.es/article/59446/ Спеціалісти розчистили мілини та барові ділянки водоймів для покращення водообміну між Придунайськими озерами. <div itemtype=&quot;https://schema.org/BreadcrumbList&quot;>Про це повідомляє громадська організація з охорони природи Rewilding Ukraine.<br>Роботи з відновлення водообміну проводили протягом зими спеціалісти Ізмаїльського управління водних ресурсів разом із природоохоронцями Rewilding Ukraine. Вони розчистили мілини з піщано-мулових наносів (бар) у місці впадання в Картал каналу Прорва, який з’єднує озеро з річкою.<br><em>&quot;Ця величезна мілководна смуга не тільки перешкоджала наповненню озера з Дунаю, але й заважала зворотному процесу скидання води під час водообміну. Крім того, були усунені деякі перешкоди для вільно плину води, такі як застарілі й занедбані рибозагороджувачі, а також поглиблені мілководні ділянки вздовж каналу Прорва та протоки Кишкова, що з’єднує озера Картал та Кугурлуй&quot;,</em>&nbsp;-&nbsp;зазначили в організації.<br>Як зазначили у Rewilding Ukraine, це третій етап робіт. Напередодні, у дамбі, що розділяє озера Картал та Кугурлуй, на протоці Кишкова природоохоронці побудували додаткову водоперепускну споруду, яка покращила водообмін між озерами. Влітку 2023 року вони планують провести завершальний етап робіт, під час якого буде прочищений канал Лузарза між озерами Картал і Кагул.<br>Поліпшення водообміну, за словами спеціалістів, дозволить цілій системі водойм наповнюватиметься та спорожнятися швидше та ефективніше. Це сприятиме подальшому збільшенню рибних запасів і біорізноманіття, а також покращить якість води, яку місцеві жителі використовують для відпочинку та зрошення.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><div></div></div> Екологія http://www.izmail.es/article/59446/ 2023-02-06 15:48:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Диво на війні. Як один "хороший мертвий руський" врятував від смерті п'ятьох українських мінометників http://www.izmail.es/article/59448/ Ця розповідь - про цілком локальний епізод війни, подібних до якого від 24 лютого 2022-го набралося тисячі. Докладніше - у публікації УП. <header><div>Семеро недосвідчених українських бійців прибули на фронт і в перший свій бойовий вихід втрапили в крутий заміс, у якому не мали би вижити.<br>Але вижили - попри непідкупні закони фізики, теорію ймовірності та вбивчий бардак війни. Хлопці вціліли через низку щасливих випадковостей і завдяки одному &quot;хорошому руському&quot;.&nbsp;Ця історія виглядає настільки неправдоподібною, що в неї хочеться вірити. Бо якби її учасники хотіли збрехати, вигадали би щось реалістичніше.&nbsp;Далі -&nbsp;слово Сашкові, учаснику подій, про які він згадує.<br><em>***<br></em>Ми зійшлися в перші дні війни, коли записалися добровольцями до батальйону територіальної оборони і разом опинилися у мінометному взводі.&nbsp;Мінометний взвод сформували, бо це було передбачено штатним розкладом батальйону. Але мінометів не дали, бо їх не було на складі. Сказали: от коли батальйон їх отримає, тоді вже ми станемо повноцінним укомплектованим артилерійським підрозділом, а поки що буде теоретичне навчання.&nbsp;І дійсно, в перші місяці було кілька навчань між безкінечними караулами. Нам показали найменший з існуючих у природі мінометів - 60-міліметровий - &quot;шійсятку&quot;. Розповіли, з чого він складається, і на пальцях пояснили, як стріляти.&nbsp;А далі ми відбули &quot;на передок&quot;. На момент першого бойового виходу ми хоч і були мінометниками &quot;зі стажем&quot;, але жодного пострілу з &quot;живого&quot; міномета не те що самі не зробили, але навіть не стояли біля. Не бачили його наживо й не чули вухами, як воно - стріляти з тої труби на ніжках.<br>***<br>На передовій вже нікого не цікавило, чи знаємо ми, з якого боку підходити до міномета. Нас одразу сприймали так, як було записано: мінометний взвод.&nbsp;Тож і довели нам перше завдання: прибути на позиції і змінити мінометників іншого батальйону. Це мала бути ротація: ми приходимо, вони передають нам 82-мм міномети -&nbsp;&quot;вісімдесятки&quot;, яких ми на очі ще не бачили. Показують, як ними користуватися, та й взагалі щось пояснюють, вводять в ситуацію, відбувають на відпочинок, а ми лишаємося. <br>Але сталося не як гадалося.&nbsp;Нас підвезли машиною, кажуть: <em>&quot;Чекайте. Прийдуть розвідники, проведуть вас на позицію&quot;. </em>Чекали довго. Навіть почали окопуватися, бо снаряди над головою літали дедалі щільніше, і хто його знає, по якому квадрату москаль вдарить наступної хвилини. Нарешті прийшов… один розвідник. Каже: <em>&quot;Мінометники?&quot; – &quot;Так&quot;. – &quot;Ходімо &quot;.</em>&nbsp;Приводить нас у центр села. А село фронтове – місцевих жителів евакуювали, хати розтрощені, одразу за селом окопи нашої піхоти, за окопами – позиції росіян. Чому ми мали позицію в центрі села? Бо гранатометники завжди стоять позаду піхоти й стріляють по ворогу через голови своїх.&nbsp;Так от, приводить нас той хлопець-розвідник у розбитий двір. До стінки напівзруйнованого гаража притулені кілька мінометів, наче лопати в сараї. Каже: <em>&quot;Це ваше. Хазяйнуйте, а я пішов&quot;. – &quot;Як пішов? Куди пішов? А де мінометники? Де взагалі хоч хтось?&quot;. </em>Каже: <em>&quot;Я нічого не знаю, моє діло було вас привезти&quot;</em>. І зник.<br>Це для нас був перший сюрприз, якщо можна так сказати. Стало зрозуміло, що ніякої науки і слушних порад ми не дістанемо.&nbsp;Ми розділилися. Командир взводу з позивним &quot;Кальмар&quot; і командир розрахунку з позивним &quot;Монгол&quot; пішли пошукати ще наших. І заразом мали знайти питну воду, бо її в нас було обмаль.&nbsp;Ми оглянули двір: не було живого місця, все перекопане або захаращене уламками споруд, воронками від вибухів. І тут село почала накривати москальська арта. Як ми дізналися потім, то була артпідготовка перед їхньою атакою.&nbsp;Коли-то чуємо по рації: <em>&quot;Двоє &quot;кабачків&quot;</em>&nbsp;(так називають гранатометників) –<em> трьохсоті&quot;</em>. О-гоо! То це наші Кальмар і Монгол трьохсоті? Чи хтось інший? Звісно, відповіді нема.&nbsp;Вже потім ми дізналися, що то таки були наші – їх поранило в перші хвилини атаки: дорога прострілювалася, і по них влупили з танка.&nbsp;Питаємо по рації: <em>&quot;Шо нам робити?&quot; – &quot;Знайдіть позицію, спробуйте накрити ворога по таких-то координатах, якщо зможете&quot;.&nbsp;</em>І це другий сюрприз. Ключове слово: якщо зможете. А якщо не зможемо? Хоч міномети всі є подібними, але &quot;вісімдесятки&quot; ми бачимо вперше. Як їх зібрати, чи є в них особливості, де боєкомплект, і головне – де ворог? Нам ніхто нічого не пояснив до пуття. <br>До того ж, по нас стріляють, між обстрілами нема й п'яти хвилин, щоби вибігти з укриття, знайти у дворі більш-менш придатні для облаштування позиції, встановити міномет і відстрілятися.&nbsp;Тільки-но замовкла москальська арта – поперла їхня піхота. Зліва-справа вони показувалися групками, чоловік по вісім. Одна група пішла на нас, вступаємо з нею у стрілецький бій – автомати, гранати… Тривало це з пів години…&nbsp;Коли ж то нас викликають по рації: <em>&quot;Ховайтеся, вас зараз будуть накривати&quot;</em>. І дійсно: москалі відійшли, запрацювали їхні міномети. Ми вкрилися у гаражному підвалі, закривши над собою ляду. <br>Після того як по нас &quot;попрацювали&quot; їхні міномети, піхота повернулась. Ці орки зайшли нам на голову – тупцювали по гаражі, про щось перемовлялися. Вони чи то бачили, як ми сховалися, чи просто про всяк випадок вирішили &quot;перевірити&quot; підвал – припідняли ляду і… кинули нам гранату.&nbsp;Це третій сюрприз… Я чітко побачив ту гранату. Це як в уповільненому кіно: падаючи, вона ніби пливе у повітрі, це &quot;ефка&quot; – Ф-1, &quot;лимонка&quot;, її насічки чітко видно, граната вдаряється об дерев'яну сходинку, підстрибує і кудись зникає. Я збираюся в комок – певно, що так в комочок я ще ніколи не складався. Вибух. Яскравий спалах, який я відчув навіть заплющеними й затуленими руками очима. У вухах свист. Я вже встиг проститися з життям, але за мить свідомість підказала: якщо чую свист&nbsp;– значить, живий. І навіть більше: неушкоджений. Випрямляюся, руки-ноги слухаються – точно не поранений. І всі п'ятеро живі й теж не поранені. Виявилося, що граната впала за товсту дошку, яка прийняла на себе ударну хвилю й осколки.&nbsp;Усі п'ятеро цілі – не поранені, при тому що розірвалася наступальна осколкова граната у замкнутому просторі кімнати під гаражем на одну &quot;легковушку&quot;! Це наше перше щастя того дня.<br>***<br>Приголомшені дивом свого спасіння ми потроху оговтуємось. Чуємо, орки ще над нами – певно, вже розслабилися, свідомі того, що ми у засвітах. Тоді робимо так: в нас є чотири гранати, &quot;Шаман&quot; хутко припіднімає ляду, Жека у цю мить кидає в отвір гранату, ляду закриваємо, чутний вибух, далі знову все повторюється – знову у щілину викочується наша граната і знову вибух…&nbsp;У такий спосіб ми завалили двох москалів – їхні трупи згодом бачили. Решта втекли. Розповідали, що наші чули радіоперехоплення: москалі доповідали своїм, що відходять, бо не розуміють, звідки їм прилітає.&nbsp;Може, вони дійсно не здогадалися, що ми ховалися у них під ногами?&nbsp;Прислухаємося. Наче голосів не чутно. Але за хвилину нам &quot;на голову&quot; заходить наступна група русні. І ці також тупцюють по гаражу, щось говорять. Чуємо, як працює рація: хтось з них просить прислати патрони, бо закінчуються. Їм відповідають: <em>&quot;Беріть у вбитих укропів&quot;</em>. Вони: <em>&quot;Яке нахрєн беріть – в укропів калаші калібру 5.45, а наші – 7.62!&quot;.&nbsp;</em>Ми сидимо тихо – не дихаємо. Молимося, аби вони не здогадалися про нашу схованку.&nbsp;Але орки все ж вирішують перевірити підвал. Відчиняється ляда й до нас лізе один їхній – опустився на кілька сходинок і… ми, не змовляючись, з усіх наших п'яти &quot;калашів&quot; даємо залп по ньому. Той орк падає, хрипить, ще ворушиться. А за якусь мить нам починають прилітати гранати. Відкривають ляду – кидають, зачиняють. Вибух-спалах, вибух-спалах… Звуки кудись ділися, у голові просто гул. І так їх нам насипали штуки чотири тих гранат чи, може, й усі п'ять.&nbsp;І це вже четвертий &quot;сюрпризик&quot; за день… Але водночас і – ще одне везіння, ще одне наше щастя.&nbsp;Бо коли ми підстрелили того хлопця – міцної такої статури, під два метри росту, він впав під сходи, то всі гранати падали і вибухали за ним. Так що його тіло – вже мертве – прийняло на себе більшу частину осколків.&nbsp;Це ще більш фантастично, ніж з першою гранатою. Кажуть, хороших рускіх не буває. Але наш випадок – то щасливий виняток, бо для нас він виявився дуже-дуже-дуже хорошим рускім, кращого – годі уявити в тій ситуації!<br>***<br>Зрештою це пекло припиняється. Вертаємося до тями. Коротка перекличка: хто живий. Виявляється, і цього разу ми також живі усі вп'ятьох. Двоє поранених: Костя &quot;Шаман&quot; – в руку, Сергій &quot;Водолаз&quot; – в ногу. У мене, Валіка і Жеки – лише сильні контузії. І всі ми задихаємося від диму.<br>Справа у тому, що в підвалі наші попередники – мінометники, котрі нас не дочекалися, – облаштували спальні місця і полишали матраци, ковдри. Усе це від вибухів загорілося, полум'я не було, але страшенно чадило. Довелося вилізати, не знаючи толком, що нас чекає на поверхні.&nbsp;Але, бог не фраєр, якось дав нам зрозуміти, що можуть бути ще &quot;подарунки&quot;. Я почав обережно піднімати ляду, а Валік уважно вдивлявся і таки побачив риболовну жилку. Так і є – розтяжка.&nbsp;І – ще одне диво – Валік знімає ту розтяжку. Москалі ставили її похапцем, не надто ретельно, тож і не зробили сильної натяжки – ляда відкривалася достатньо широко, аби просунути дві руки і обережно перекусити жилку. Ми вкотре за останню годину врятувалися.&nbsp;Витягли одне одного з того підвалу. По рації кажемо нашим: <em>&quot;Ми живі, двоє поранених, що робити?&quot; – &quot;Знайдіть укриття, чекайте на евакуацію. Зараз евакуації не буде, бо йде бій&quot;. </em>Знайти укриття в нашій ситуації було просто лишатися на місці – в цьому ж гаражі. Бо хоч у нього й зосталися цілими півтори стіни, але це єдина більш-менш придатна для захисту споруда.&nbsp;Чекаємо. Бій не припиняється. Поранені хлопці втрачають сили, води нема, патрони скінчилися, гранати також. Як може обернутися ситуація – невідомо, але якщо москалі знову повернуться… Ще одного щастя за день ми можемо й не дочекатися. Вирішуємо відходити самостійно.&nbsp;Востаннє глянули на міномети. Вони тепер вже не стояли кучненько, а були розкидані вибухами. В пилюці валявся розтрощений приціл. Так ми й не доторкнулися до зброї, на яку чекали пів року.&nbsp;Перше наше знайомство з &quot;вісімдесятками&quot; звелося до того, що ми на них подивилися, прийняли стрілецький бій, дістали поранення й контузії, почали відхід.<br>***<br>Повертаємося єдиною відомою нам дорогою – якою прийшли. Вже потім нам сказали, що вона, виявляється, прострілювалася, але нам знову везе: москалям було не до нас, або ж просто нас не побачили.&nbsp;Сергій &quot;Водолаз&quot;, поранений в ногу, якийсь час ішов &quot;на адреналіні&quot;. Дійшов до посадки, це десь трохи більше кілометра. Потім каже: <em>&quot;Далі не можу&quot;</em>. До ближчої нашої позиції лишалося недалеко, ми передали координати, і по нього прибігли наші хлопці. Його потім першим евакуювали до шпиталю.&nbsp;Як ми дізналися вже згодом, сильно гірше склалося в Кальмара з Монголом. Коли їх поранило, прибігли два бойові медики. Почали надавати допомогу, але саме почалася атака – з'явилися москалі. Медики по черзі рятували наших хлопців і відстрілювалися. Володя &quot;Кальмар&quot; був поранений у ногу й руку – його вивезли першим. Юра &quot;Монгол&quot; наче був у трохи легшому стані – дістав лише осколок у ногу, то він лишився в бліндажі чекати другої черги евакуації. Але в гарячці бою про нього забули, він пролежав у бліндажі більше доби. Потім згадали, побігли шукати. Дали спершу води, сигарет, і ще за якийсь час евакуювали. У нього найтяжчі наслідки – ампутація ноги. Ми вп'ятьох хоч і дістали свої контузії і поранення, у шпиталі опинилися раніше за Монгола. Я відбув там три дні – виписався саме у день, коли його привезли.<br>***<br>Тепер вже мусимо визнати: як мінометників нас кинули на позиції непідготовленими.&nbsp;Судячи з усього, росіяни знали, що відбуватиметься ротація і що привезуть людей зовсім &quot;нульових&quot;, не обстріляних. Себто нашу роту і наш мінометний взвод зокрема. І вони планували наступ саме на день ротації. Але, знову ж таки, бог не фраєр, бо в росіян бардаку не менше. Вони чомусь вирішили, що атакувати нас і взяти село – то буде такою собі прогулянкою. Йшли &quot;налєгкє&quot;, маючи обмаль патронів, гранат і води. Хрєн їх знає, чому так, але це нас врятувало. Якби їхні &quot;калаші&quot; виявилися одного з нашими калібру, москалі би так просто не відступили. І хто зна, що було би з нами.&nbsp;Нам казали: <em>&quot;Ви – мінометники, вам патронів багато не треба&quot;</em>. І дали спершу по два магазини. Потім, правда, видали ще по два й досипали ще по кілька пачок. Тепер, коли мені кажуть, що від гранати врятуватися неможливо, відповідаю:<em> &quot;Брехня! Можливо!&quot;.</em><br>Коли кажуть:<em> &quot;Ви – мінометники, ваше діло…&quot;, </em>я посилаю нах*й, не дослуховуючи до кінця. І кажу: <em>&quot;Патронів багато не буває – мінометник ти, піхотинець чи повар&quot;. </em>За великим рахунком, на передку важливі дві речі – вода й боєкомплект. Все решта – спальники, каремати – то можна або чимось замінити, або обійтися. Тільки патрони і вода! Тільки патрони і вода…<br>---<br><em>В цій розповіді солдата багато лишилося &quot;за дужками&quot;.&nbsp;</em><em>Можна ставити справедливі питання: чому на &quot;передок&quot; доправили недосвідчених хлопців?&nbsp;</em><em>Можна вимагати розслідувань і покарань.&nbsp;</em><em>Я ж хочу повернутися до того, з чого почав цей текст: на війні все можливе, навіть вижити там, де не виживають - після вибухів п'яти гранат у замкнутій тісній кімнаті. По гранаті на брата. Це неможливо, але воно є можливим.<br></em><em>…Коли я був студентом військової кафедри університету, викладач казав: &quot;Якщо колись за вашого життя станеться війна, то виграють чи програють її не кадрові військові, а саме ви - резервісти.&nbsp;</em><em>До того часу ви забудете все, що зараз вчите. Але кадрових офіцерів виб'ють в перші місяці війни або вони швидко просунуться по службі. Тому солдати будуть безпосередньо під вашою орудою.&nbsp;</em><em>Ви наробите помилок, загине багато людей, але саме ви створите нові правила нової війни. Не ті, хто закінчували академії, а ви - котрі закінчили військові кафедри цивільних вузів або взагалі тільки служили &quot;срочку&quot;. Саме вам вигравати чи програвати&quot;.&nbsp;</em><em>Ми - виграємо. Інколи попри непідкупні закони фізики, теорію ймовірності та вбивчий бардак війни.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></header> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59448/ 2023-02-06 13:39:59 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Заборона на виїзд за кордон військовозобов'язаних жінок: у яких випадках дозволено залишати Україну http://www.izmail.es/article/59444/ В Україні заборонили виїзд за кордон жінкам-держслужбовцям та народним депутатам до кінця війни. <div>Однак тотальної заборони немає, пише&nbsp;today.ua. <br>У Кабміні роз'яснили, за яких умов жінок-держслужбовців таки випускатимуть за кордон. Наприклад, йдеться про тих, хто має неповнолітніх дітей.<br>Якщо чиновниця хоче виїхати за кордон, для цього зараз потрібно мати низку підстав. Зокрема, якщо її дитина проживає за кордоном, то її можна поїхати відвідати. Інша законна причина -&nbsp;службове відрядження. Також жінки-держслужбовці мають право поїхати за кордон на лікування (на підставі відповідних документів) або на похорон родичів.<br>Якщо ви їдете до дитини, при виїзді з території України прикордонникам потрібно надати свідоцтво про народження дитини або засвідчену копію або інший документ, що засвідчує, ви справді є матір'ю неповнолітньої дитини. При цьому має бути позначка у базі Держприкордонслужби про перетин кордону дитиною. Якщо такої позначки немає, необхідно мати довідку про перебування дитини на консульському обліку в іншій країні.<br>Також жінка-чиновникам дозволили перетинати кордон разом із своїми неповнолітніми дітьми.</div><div><div><img src=&quot;https://today.ua/wp-content/uploads/2023/02/y-1024x1024.jpg&quot; alt=&quot;Заборона на виїзд за кордон військовозобов'язаних жінок: у яких випадках дозволено залишати Україну&quot; title=&quot;Заборона на виїзд за кордон військовозобов'язаних жінок: у яких випадках дозволено залишати Україну&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:600px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong><em>Список посад, на яких жінки повинні отримувати дозвіл на перетин кордону:</em></strong></div><ul><li><em>члени Кабміну, перші заступники та заступники міністрів, держсекретар Кабміну, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств;</em></li><li><em>керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники;</em></li><li><em>керівник апарату Верховної Ради, його перший заступник та заступники, народні депутати, уповноважений Верховної Ради з прав людини та її представники,</em></li><li><em>керівник Офісу президента та його заступники, керівники інших допоміжних органів та служб, утворених президентом, та їх заступники;</em></li><li><em>голова СБУ, його перший заступник та заступники;</em></li><li><em>голова та члени Нацради з телебачення та радіомовлення, голова та члени лічильної палати, голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів;</em></li><li><em>секретар РНБО, його перший заступник та заступники;</em></li><li><em>голова Нацбанку, його перший заступник та заступники;</em></li><li><em>постійний представник президента у Криму та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники;</em></li><li><em>судді Конституційного Суду, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники;</em></li><li><em>депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування та працівники, заброньовані на період мобілізації та воєнний час за органами державної влади, керівники державних підприємств та їх заступники.<br></em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59444/ 2023-02-06 11:54:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні змінено порядок утримання аліментів з військовослужбовців http://www.izmail.es/article/59443/ Загальні норми утримання аліментів були законодавчо закріплені Постановою Кабміну №146 ще в лютому 1993 року. Однак у 2022 році були внесені зміни до переліку видів доходів, з яких утримуються аліменти. Це стосується і військових, які тепер мають платити аліменти майже з усіх видів своїх доходів. <div>Які саме виплати враховуються при стягненні аліментів з військових, today.ua роз'яснили в Координаційному центрі з надання безоплатної правової допомоги.<br>Отже, з початком повномасштабної війни в Україні багато чоловіків стали на захист батьківщини. Серед них є чимало платників аліментів, які в цивільному житті мали значно менші заробітки і, відповідно, сплачували менші суми. Декого з них бентежить, що тепер доводиться платити значно більше. Чоловіки вважають, що держава вираховує з них зайві гроші. Отже, щоб розвіяти всі сумніви, у Координаційному центрі роз'яснили, з яких доходів військового стягуються аліменти на користь його дитини.<br><em><strong>Грошові виплати, які отримують військовослужбовці складаються з таких надходжень:</strong></em></div><div><ul><li><em>щомісячних основних видів грошового забезпечення;</em></li><li><em>щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;</em></li><li><em>одноразових додаткових видів грошового забезпечення.</em></li></ul><p>Раніше аліменти стягувались лише із зарплати військового. Але з 2022 року їх також стягують і з додаткових виплат, крім тих матеріальних заохочень, які виплачуються нерегулярно.<br>Отже,&nbsp;<strong><em>аліменти вираховують як з основної зарплати військового, так і з його додаткових фінансових надходжень</em></strong>&nbsp;за винятком тих, що платяться одноразово або вряди-годи. Таким чином, аліменти стягують і з тих 30 тис.&nbsp;грн додаткової винагороди, які платять військовим, і з тих 100 тис. грн&nbsp;&quot;бойових&quot;, що їх отримують бійці, які знаходяться на лінії зіткнення.<br><strong style=&quot;font-style:italic&quot;>Щодо відсотку, який відраховується на аліменти,</strong><em>&nbsp;</em>то тут у кожному окремому випадку суд ухвалює рішення в індивідуальному порядку. З-поміж інших факторів враховують також кількість дітей, на користь яких стягуються аліменти. &nbsp;Якщо їх є троє або більше, то можуть стягувати до половини заробітку.<br>Крім того,<em>&nbsp;<strong>можуть стягувати до 50% заробітку</strong>&nbsp;</em>у випадку, якщо в платника є заборгованість з аліментів. Проте, більше половини зарплати ні за яких умов забирати не мають права.<br><em><strong>Щодо мінімального розміру аліментів,</strong>&nbsp;</em>то він не може бути нижчим за 50% від прожиткового мінімуму, що відповідає віку дитини. Але закон рекомендує до сплати все-таки 100% прожиткового мінімуму, якщо доходи чоловіка дозволяють сплачувати таку суму. Звісно, що теперішні доходи військових дозволяють сплачувати і значно більші суми.<br><em><strong>Прожитковий мінімум становить:</strong></em></p><ul><li><em>для дітей від 0 до 6 років – 2 272 грн;</em></li><li><em>для дітей від 6 до 18 років - &nbsp;2 833 грн.</em></li></ul><p><strong><em>Максимальний розмір аліментів</em></strong>&nbsp;як такий не визначений, але закон каже, що сума відрахувань не повинна перевищувати десяти прожиткових мінімумів.<br>Водночас, слід також пам'ятати: якщо дитина, якій вже є 18 років, продовжує після школи навчання у виші або в закладі профтехосвіти (але обов'язково на стаціонарі), то в такому випадку на її користь держава також стягує аліменти. Але такі виплати можливі лише до 23 років.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59443/ 2023-02-06 11:10:09 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росія готує масштабний наступ у найближчі 10 днів - The Financial Times http://www.izmail.es/article/59442/ Протягом наступних 10 днів росія планує розпочати новий масштабний наступ. <div>Про це пише британське видання The&nbsp;Financial Times&nbsp;з посиланням на неназваного радника ЗСУ.<br>Як повідомляє&nbsp;FT, Київ отримав &quot;дуже надійні дані розвідки&quot; про намір рф розпочати новий наступ.&nbsp;Метою російського наступу видання називає окупацію всього Донбасу. Повідомляється, що наступ російської армії може розпочатися в районах міст Кремінна і Лиман, де ворог вже кілька тижнів концентрує великі сили.<br>Крім того, FT відзначає, що кремль нарощує свої війська на півдні Донецької області, перекидаючи додаткові сили у населенні пункти навколо Маріуполя.<br>Видання пише, що агресор має намір розпочати наступ до того, як Україна отримає західні танки та озброєння.<br>Анонімний радник ЗСУ також повідомив FT, що наступ росіян, ймовірно, очолять елітні підрозділи.<br><em>&quot;Це справжні механізовані бригади, навіть якщо вони менш боєздатні, ніж були на початку війни. Вони посилили повітряно-десантні та морські підрозділи. Це не водії автобусів та шкільні вчителі&quot;, -</em>&nbsp;розповів він.<br>Напередодни міністр оборони&nbsp;Олексій Резніков заявив, що Сили оборони очікують можливих наступів з боку росії до символічної дати 24 лютого, однак закликав довіряти виключно офіційній інформації.<br>Президент&nbsp;Володимир Зеленський заявляє, що росіяни хочуть в лютому спробувати відігратися за торішні поразки, але Україна має вистояти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59442/ 2023-02-06 09:56:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es путін не готовий ризикувати, ухвалюючи рішення щодо війни в Україні - ISW http://www.izmail.es/article/59441/ Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). <div><div><div>За даними аналітиків, путін виходив із хибного припущення, що російські війська зможуть змусити Київ капітулювати без значних військових жертв, і розглядав російське вторгнення як обмежений і прийнятний ризик.<br><em>“Перехоплені російські військові плани, наприклад, показали, що кремль очікував, що російські війська захоплять Київ за кілька днів, російські спецслужби, за повідомленнями, очікували, що українська армія зазнає краху, а кремлівські пропагандисти заздалегідь опублікували заздалегідь написану статтю, яка вихваляла &quot;перемогу&quot; росії 26 лютого 2022 року”</em>, -&nbsp;йдеться в аналітичному звіті.<br>Аналітики відзначають, що путін відкинув попередження Центрального банку росії в лютому 2022 року про вплив війни в Україні на майбутнє російської економіки в умовах жорстких західних санкцій. Це свідчить, що путін помилково вважав, що Захід не покладе на нього значних витрат через його вторгненням. Провал російського війська у битві за Київ змусив путіна приймати складні рішення.<br><em>“путін, однак, як і раніше, не бажає віддавати наказ про складні зміни в російській армії і суспільстві, які, ймовірно, необхідні для того, щоб врятувати його війну”</em>, -&nbsp;йдеться в аналітичному звіті.<br>путін послідовно ігнорував, відкладав або лише частково виконував кілька ймовірно необхідних прагматичних рішень щодо вторгнення, наголошують аналітики. Він неохоче віддавав наказ про повну мобілізацію після захоплення Сєвєродонецька і Лисичанська в червні-липні 2022 року і кількох невдалих наступальних операцій, які виснажили значну частину регулярних них збройних сил рф.<br><em>“путін проігнорував неодноразові заклики російської націоналістичної спільноти у травні 2022 року мобілізувати резервістів, оголосити війну Україні, запровадити воєнний стан у росії та модернізувати систему призову до армії”</em>, -&nbsp;йдеться у звіті.</div><div>Ймовірно, путін боявся викликати антагонізм у російському суспільстві і натомість влітку віддав перевагу вербуванню та використанню відносно неефективних нерегулярних збройних формувань, наголошують аналітики.<br>путін також намагався підтримувати вигляд так звваної “обмеженої війни”, щоб відгородити більшу частину російського суспільства від масштабів і витрат російської війни в Україні. А також не робив багато публічних виступів, пов'язаних з військовими діями з початку війни до середини грудня.<br>“путін продовжував обирати порівняно менш ризиковані варіанти, навіть коли восени 2022 року зіткнувся з військовими невдачами. путін почав приймати непопулярні всередині країни і потенційно ризиковані заходи, такі як оголошення часткової мобілізації або розширення воєнного стану, лише після того, як жахлива ситуація на фронті після українських успіхів дала зрозуміти, що кремлю потрібна додаткова бойова сила”, - зазначається в аналітичному звіті.<br>Як вважають аналитики, путін міг би оголосити масштабнішу мобілізацію, ніж 300 000 військовослужбовців, але, ймовірно, побоювався, що і без того непопулярна перспектива мобілізації ще більше зашкодить його привабливості в російському суспільстві.<br><em>“путін, зокрема, покладається на групу цапів-відбувайлів, які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі та непопулярну політику. путін дозволяє, а іноді і сприяє критиці російських провоєнних блогерів на адресу МО рф, щоб відвести провину від себе”, -</em>йдеться в аналітичному звіті.<br>Наприклад, путін поклав відповідальність на міністра оборони росії сергія шойгу і Міноборони рф&nbsp;за своє найбільш непопулярне на сьогоднішній день рішення -&nbsp;наказ про часткову мобілізацію. Він доручив шойгу пояснити положення про мобілізацію в телевізійному інтерв'ю. путін також неодноразово звинувачував Міністерство оборони росії у всіх проблемах, пов'язаних з проведенням часткової мобілізації, і навіть публічно докоряв Міноборони і закликав його прислухатися до критики.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59441/ 2023-02-06 09:39:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Яке безоплатне лікування можуть отримати онкопацієнти у 2023 році http://www.izmail.es/article/59435/ Програма медичних гарантій покриває усі види медичної допомоги для пацієнтів з онкологією. <div><em><strong>Діагностика&nbsp;<br></strong></em>Безоплатними за направленням є шість досліджень для раннього виявлення онкології: мамографія, цистоскопія, гістероскопія, бронхоскопія, колоноскопія та гастроскопія.<br>Пацієнт з підозрою на онкологію має право на безоплатну діагностику в амбулаторних і стаціонарних умовах. Це лабораторні аналізи (аналіз крові, спинномозкової рідини тощо) та інструментальні дослідження (МРТ,&nbsp; КТ, УЗД тощо).<br><em><strong>Хіміотерапія та радіологічне лікування<br></strong></em>Пацієнт з підтвердженим онкологічним діагнозом має право на безоплатне лікування в амбулаторних або стаціонарних умовах. Лікування включає лабораторні та інструментальні дослідження. А також ліки, інтенсивну терапію, кисневу підтримку, знеболення.<br>При радіологічному лікуванні&nbsp;-&nbsp;променеву терапію, забезпечення медичними виробами для проведення радіотерапії тощо.<br>Безкоштовним є також хірургічне втручання, якщо воно необхідне.<br><em><strong>Лікування гематологічних та онкогематологічних захворювань<br></strong></em>Пацієнти з такими захворюваннями мають право на безоплатну діагностику, лікування, різні види досліджень та супровід в амбулаторних та стаціонарних умовах.<br>Крім того, для них передбачено лікування методом еферентної терапії або із застосуванням аферезу клітин крові, трансфузійна підтримка, інтенсивна терапія, киснева підтримка, знеболення.<br><em><strong>Ліки<br></strong></em>Пацієнти з онкологією забезпечуються ліками за кількома напрямами. Це дороговартісні ліки, які централізовано закуповує держава. <a href=&quot;https://cutt.ly/fHwx7PR&quot;><em><strong>Перелік ліків</strong></em></a>.<br><em><strong>Супровід, реабілітація та паліативна допомога<br></strong></em>Коли пацієнт з онкологією досягає ремісії, його супровід також безоплатний. Лікар може направити пацієнта на реабілітацію в амбулаторних або стаціонарних умовах.</div><div>Якщо пацієнт потребує паліативної допомоги, він може отримати її за направленням лікаря.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59435/ 2023-02-05 23:34:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Ізмаїлі стартував рекрутинг до мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон" http://www.izmail.es/article/59440/ У рамках Всеукраїнської рекрутингової кампанії, оголошеної МВС, в Ізмаїлі розпочався відбір кандидатів для формування штурмових бригад прикордонників, нацгвардійців і поліції під загальною назвою «Гвардія наступу». <p>Зокрема, у Державній прикордонній службі України буде сформована бригада під назвою «Сталевий кордон». До неї можуть вступати добровольці, націлені саме на посилення Сил оборони та звільнення окупованих територій України.<br>Основу нового підрозділу складуть чинні прикордонники. Навчання бійців бригади триватиме кілька місяців: спочатку індивідуальне, потім - у складі підрозділу. <br>Новостворений 15-й мобільний прикордонний загін очолить Герой України, захисник Маріуполя полковник Валерій Падитель, а основу складуть досвідчені бійці та бойові командири.<br>Усі охочі можуть долучитися до «Гвардії наступу» і, зокрема, бригади Держприкордонслужби «Сталевий кордон». Для цього необхідно подати відповідну анкету <em><strong><a href=&quot;http://storm.mvs.gov.ua&quot;>на сайті</a></strong></em>&nbsp; або зателефонувати за номером <em><strong>0 800 10 00 20</strong></em>. <br>Крім цього, представники від прикордонного загону можуть допомогти в заповненні анкети в центрах надання адміністративних послуг в Ізмаїлі, за адресою: <strong><em>пр. Незалежності, 62</em></strong><em>.<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></p> Міські новини http://www.izmail.es/article/59440/ 2023-02-05 22:26:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росіяни застосовують нестандартні способи мінування http://www.izmail.es/article/59431/ Піротехнік з Кіровоградщини про розмінування деокупованих територій. <div><div>Кропивничанин Михайло Захарченко в піротехнічному підрозділі працює сім років. В етері українського радіо &quot;Суспільне Кропивницький&quot; розповів, з весни 2022 року його підрозділ розміновував території Чернігівської, Харківської, Миколаївської та Херсонської областей. Після вторгнення в Україну російська армія використовує нестандартні способи мінування та засоби, заборонені міжнародними конвенціями. З 2014 року -&nbsp;початку російсько-української війни -&nbsp;таких способів мінування вони не застосовували.<br><em><strong>Як відбувається розмінювання<br></strong></em><em>&quot;Дуже багато цинічних випадків мінувань, мінують предмети побутової техніки, домашні речі, наприклад -&nbsp;замінували дитяче ліжко&quot;. <br></em>Сапери заходять в будинок і крок за кроком його обстежують, звертають увагу на деталі:<em> &quot;Якщо знаємо, що у цьому місці побували росіяни, то ми розуміємо, з чим можемо зіштовхнутися&quot;.</em><br>На деокупованих територіях підрозділу Михайла Захарченка поставили завдання по розміновуванню автомобільних шляхів, залізничних колій, об'єктів інфраструктури, ліній електропередач:<em>&nbsp;&quot;До ліній електропередач росіяни можуть мінувати підходи. Коли електрики виїжджають на ремонт, можуть натрапити на протитанкову міну. Це мінується спеціально, їм треба вивезти з ладу нашу техніку або вбити людей&quot;.<br></em>Під час розмінування зустрічаються новітні вибухонебезпечні предмети, з якими раніше не зустрічались. <br><em>&quot;Ці предмети у перерід проведення АТО або ООС не були застосовані росіянами. З початку повномасштабного вторгнення їх почали використовувати. Це протипіхотні міни, касетні боєприпаси, боєприпаси від систем залпового вогню – вони заборонені міжнародними конвенціями&quot;.</em> <br>Ця робота забирає багато енергії. <br><em>&quot;Дуже втомлює, коли ти перший раз стикаєшся з вибухонебезпечним предметом, який не траплявся тобі раніше. Важко працювати, коли мінують нестандартними способами мінування, нештатними&quot;.<br></em>Штатний спосіб мінування -&nbsp;це коли використовують вибухонебезпечний предмет за призначенням. Нештатний -&nbsp;коли штатний боєприпас використовують як пастку, наприклад, підкладають під протитанкову міну ручну гранату. Граната вибухає й ініціює вибух міни. <br><em>&quot;Коли таке знаходиш, думаєш, як правильно знешкодити, піклуюсь не тільки про себе, а й про колег. Якщо я зроблю похибку, може постраждати хтось інший&quot;.<br></em>Щоб бути максимально сконцентрованим під час роботи, сапери працюють тільки вдень.&nbsp;Мають традицію: <em>&quot;Ми ніколи з колегами за руку не прощаємося і не кажемо &quot;до побачення&quot;, тільки &quot;до зустрічі&quot;.&nbsp;</em>Михайло Захарченко розповів, що&nbsp;нині в Україні 175 тисяч квадратних кілометрів забруднені небезпечними предметами. Це 30% нашої держави. Вважає, на розмінування цих територій потрібно 15 років.<br><em><strong>Як себе убезпечити при виявленні небезпечних предметів<br></strong></em>Не панікувати та не підходити до виявлених предметів. Забороняється чіпати. Потрібно відійти на небезпечну територію за 200-300 метрів, приблизно запам'ятати місце предмета і викликати фахівців за номером 101 або 102.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59431/ 2023-02-05 21:49:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Будь-який десант в Одесі – самогубство http://www.izmail.es/article/59439/ Авторська публікація Олександра Коваленка для &quot;Тверезо.інфо&quot;. Якось на тлі підвищення градуса уваги до активізації російських окупантів у зоні БД, а також темі наступу, почали знову говорити про ймовірність десантування РВВ в Одесі. Ну ось знову…<br>Так, Одеса для російських окупантів грала і продовжує грати, в їхніх маніакальних планах, важливу стратегічну роль у замиканні сухопутного коридору на Придністров'ї, але реалізувати цей сценарій вони не могли і не зможуть з цілої низки причин. Перша причина – це Херсон. Місто не стало їхньою тихою гаванню і перевалковою базою, не дивлячись на окупацію, а, по суті, навіть стало пасткою для великого угруповання військ. У результаті РВВ бігли на лівий берег і вже ніяк не зможуть висунутися звідти через Дніпро для наступу на Другу причину. Друга причина – Миколаїв. Це місто взагалі стало неприступною фортецею, яку російським окупантам так і не вдалося пройти стороною. В даний час для подібного кидка мангустів лемінгів росіянам не напасти ресурсу, а той, що зможуть накопичити, потоне в Дніпрі. Без повного контролю над Херсоном та Миколаєвом російські окупанти не зможуть розгорнути сухопутний наступ на Одесу. А це дуже важливий аспект під час здійснення підтримки третьої причини – десантування з моря. Третя причина – море. Море нас, одеситів та мешканців області, як рятує від вторгнення, так і несе певну загрозу. Насамперед, саме завдяки морю значно обмежуються можливості противника з маневрів та подальшої окупації. Навіть у форматі десантування. російські окупанти так і не наважилися висадити десант в Одесі навіть тоді, коли місто найменше було готове до відображення вторгнення. Це зумовлено тим, що будь-який десант в Одесі – самогубство для кількох тисяч російських морпіхів без кінцевого результату.<br>Десантування РВВ в Одесі має, як мінімум, мати 2 фактори підтримки. Авіаційний, а також артилерійський. Перший здійснюється наявністю великої кількості авіації в повітрі над зоною висадки десанту та ударів по позиціях та укріпрайонах супротивника. А другий… А другий можливий при наданні артилерійського на місто з суші, тобто завдяки успішної сухопутної операції або за допомогою морської артилерії. Як ви розумієте, ні перший, ні другий фактори не мають жодного шансу на реалізацію. ППО в Одесі нівелює авіаційну компоненту у повітряному просторі Півдня України, а сухопутна компонента… вище написав. Про Придністров'я, до речі, також можна забути. Розміщені там НВФ не здатні до наступальних дій і більше загрожують Молдові. Ну і, крім усього вищевикладеного, не забуваємо про ПКРК &quot;Нептун&quot; і &quot;Harpoon&quot;, які і без усього вищепереліченого однією лише своєю присутністю нівелюють десантну рефлексію окупантів. А тому, що особливо переживає – Одеса може спати спокійно. Ну, як спокійно…<br>Ракетна загроза та удари по критичній інфраструктурі нікуди не поділися. Тому, якщо з десантуванням, впевнений, уже всі заспокоїлися, то щодо ракетних загроз спокій настане лише тоді, коли ми переможемо. І те, що мені підказує, не відразу, адже кінцівками щур якийсь час ще смикатиме. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59439/ 2023-02-05 21:18:36 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні запустили платформу для вирішення “великих” та “малих” екопроблем http://www.izmail.es/article/59438/ Платформа охоплює рішення для “зеленого” повоєнного відновлення України. <div>В Україні запустили онлайн платформу “Енциклопедія ЕкоРішень”, яка допоможе розібратися у складних та простих питаннях, пов’язаних із навколишнім середовищем. <br>На ній зібрані різноманітні екорішення, зокрема щодо сортування сміття, висадки дерев, відновлення озер, рекультивації сміттєзвалищ тощо, повідомляє Еколтава. <br>Зазначається, що “Енциклопедію” створило українське медіа “Рубрика”. Завдяки цьому онлайн інструменту можна буде долучитися до повоєнного відновлення України. Автори розповіли, що платформа охоплює рішення для “зеленого” повоєнного відновлення України. <br> <em>“Еколтава” також буде надавати свої пропозиції до чат-боту. Зокрема того, що стосується сталого харчування, управління відходами, кліматичної політики, адаптації міст до зміни клімату. Тому що всі ці теми важливі для “зеленого” відновлення України та подальшого сталого розвитку наших громад”,</em> - розповіла виконавча директорка “Еколтави” Юлія Мельник. <br>Переглянути запис презентації можна<em><strong><a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?reload=9&amp;app=desktop&amp;v=1kiqmNhodt0&amp;feature=youtu.be&amp;fbclid=IwAR178zcjW1W4O6gyRL5C0MCj5CdUSNdz3D1kPGkVkfJDjtCAtAByKTRRNkE&amp;ab_channel=%D0%A0%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%E2%80%94%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C&quot;> за посиланням</a></strong></em>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Екологія http://www.izmail.es/article/59438/ 2023-02-05 19:51:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Днопоглиблення в порту Одещини за завищеними цінами: на розкраданні грошей викрили посадовців АМПУ - СБУ http://www.izmail.es/article/59433/ На розкраданні понад 90 млн гривень викрили посадовців Южненської філії ДП &quot;Адміністрація морських портів України&quot;. <div><div><div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-vykryla-posadovtsiv-administratsii-morskykh-portiv-ukrainy-na-rozkradanni-ponad-90-mln-hrn&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a>&nbsp;в СБУ.<br>За їхніми даними, до цього причетні керівник філії держустанови 2017-2018 років і двоє його підлеглих. За даними слідства, у травні 2017 року чиновники під час укладання договору з комерційною структурою на проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії морського порту &quot;Південний&quot;, штучно завищили ціни.<br>Як повідомили в СБУ, державні гроші переказали підряднику, але той не виконав обсяг робіт, зазначений в документах. Таким чином &quot;у тінь&quot; вивели понад 90 мільйонів гривень.<br>Щодо цього розпочато кримінальне провадження за&nbsp;ч. 2 ст. 367&nbsp;Кримінального кодексу України. Трьом учасникам схеми повідомили про підозру. Їм може загрожувати від двох до п'яти років за ґратами. Наразі їм обирають запобіжний захід.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59433/ 2023-02-05 17:24:31 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Чи загрожує Одесі російський десант: оглядач все розклав по поличках http://www.izmail.es/article/59437/ Для того, щоб здійснити десантну операцію, ворогові потрібна артилерійська та авіаційна підтримка, зазначив експерт. <div>Одесі не загрожує російський десант, оскільки супротивник не зможе реалізувати таку операцію з низки причин. Для здійснення десантної операції противнику необхідна авіаційна та артилерійська підтримка, а він не може її забезпечити, поділився думкою військово-політичний оглядач групи &quot;Інформаційний спротив&quot; Олександр Коваленко в Telegram.<br><em>&quot;Про російський десант на Одесу... Так, Одеса для російських окупантів відігравала і продовжує, в їхніх маніакальних планах, відігравати важливу стратегічну роль у замиканні сухопутного коридору на Придністров'я, але реалізувати цей сценарій вони не могли і не зможуть з цілої низки причин...&quot;, </em>- зазначив експерт.<br>За його словами, для того, щоб була масована артилерійська підтримка десанту з суші, необхідно мати успіхи під час сухопутної операції, а супротивникам не вдалося взяти під контроль Миколаїв і Херсон, а без повного контролю над цими обласними центрами їм не вдасться розгорнути сухопутний наступ на Одесу.<br><em>&quot;...Десантування РОВ (російських окупаційних військ - Ред.) в Одесі має як мінімум мати два фактори підтримки. Авіаційне, а також артилерійське. Перший здійснюється наявністю великої кількості авіації в повітрі, над зоною висадки десанту і ударах по позиціях і укріпрайонах противника... а другий можливий при наданні артилерійського впливу на місто з суші, тобто, завдяки успішній сухопутній операції або за допомогою морської артилерії&quot;,</em> - зазначив оглядач.<br>Коваленко стверджує, що у супротивників немає шансів реалізувати ні перший, ні другий фактор.<br><em>&quot;ППО в Одесі нівелює авіаційну компоненту в повітряному просторі півдня України, а сухопутна компонента... вище написав ... Ну, і крім усього вищевикладеного, не забуваємо про ПКРК &quot;Нептун&quot; (українська протикорабельна крилата ракета - ред.) і Harpoon (американська протикорабельна крилата ракета - ред.), які і без усього перерахованого вище однією тільки своєю присутністю нівелюють десантну рефлексію окупантів&quot;,</em> - підкреслив експерт. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div><div><div><br></div></div><div><br></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59437/ 2023-02-05 15:47:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач http://www.izmail.es/article/59432/ Масовані ракетні удари рф по Україні відбуваються у середньому раз на два тижні. Але невдовзі ситуація зміниться - російська армія зможе завдавати не більше одного удару на місяць. <div><div><div>Чому та коли інтервал між обстрілами збільшиться, як змінилась тактика їх застосування та чи вплинуть на ситуацію балістичні ракети з Ірану&nbsp;&quot;Суспільному&quot; розповів військовий оглядач, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман.<br><em><strong>Скільки триватимуть обстріли<br></strong></em>росія може виробляти далекобійні й високоточні ракети, як Х-101, Х-555, “Калібри” та “Кинджали”, у середньому одну на добу, однак намагається збільшити цей показник, зазначив Олексій Гетьман.<br><em>&quot;Що це означає? Їхній ресурс ракет, про що багато хто казав &quot;один-два обстріли залишились&quot;, вичерпався. Але виробництво продовжується. А випускати ракети під нуль вони не будуть. Тому міксують зі старими, не високоточними ракетами, з “шахедами”</em>, -&nbsp;пояснив оглядач.<br>Періодичність між масованими атаками збільшиться: у лютому ймовірніше один раз на три тижні, з березня й далі один раз на місяць, втім, обстріли триватимуть, переконаний Гетьман.</div></div></div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; title=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/b801c7b4265f1c52.jpg&quot; style=&quot;font-family: inherit; font-size: inherit; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-stretch: inherit; line-height: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;><em style=&quot;font-size:small&quot;>Пуск крилатої ракети &quot;Калібр&quot; з акваторії Чорного моря. Фото: Міністерство оборони рф<br></em><em><strong>Як змінилась тактика застосування масованих ударів<br></strong></em>росія почала застосовувати дуже старі ракети, як Х-55, щоб прикрити високоточні ракети.<br><em>“Ось ми кажемо, що у них люди йдуть на убій. Так у них ракети йдуть на убій, щоб прикрити головні ракети, які дійсно можуть завдати нам шкоди. Не можна казати, що це якась новітня тактика. Але зміни є”</em>, -&nbsp;зауважив військовий оглядач.</div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; height=&quot;19&quot; alt=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; title=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/6e95b739262b1d75.jpg&quot; style=&quot;font-family: inherit; font-size: inherit; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-stretch: inherit; line-height: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><em>Поліцейські оглядають збиту ракету Х-55 під час масованого удару рф&nbsp;<br>по Україні 26 січня. Фото: Андрій Нєбитов / Telegram<br></em><span style=&quot;font-size:medium&quot;>Також росіяни відразу запускають “шахеди”, щоб виснажити українську ППО.<br><em>&quot;росіяни здійснюють ці масовані атаки не тому, що просто розізлилися, а, розуміючи, що певну кількість ракет ми зіб’ємо, а те, що залишилось, завдасть нам шкоди. Тому вони теж проводять бойові розрахунки&quot;,</em>&nbsp;-&nbsp;пояснив експерт.<br></span><em style=&quot;font-size:medium&quot;><strong>Балістичні ракети з Ірану<br></strong></em><span style=&quot;font-size:medium&quot;>Міжнародна спільнота дотисне Іран, щоб той відмовився від ідеї передати свої ракети росії, сподівається Гетьман. Йдеться про балістичні ракети Fateh і Zolfaghar:&nbsp;</span><em style=&quot;font-size:medium&quot;>&quot;Ці ракети гірші, ніж &quot;Іскандери. Але вони небезпечні для нас. Наша ППО нездатна боротись з цими ракетами. Їм можуть протидіяти лише західні комплекси, як Patriot, яких у нас поки немає і багато, на жаль, не буде&quot;.</em><span style=&quot;font-size:medium&quot;><br>За словами військового оглядача, Fateh і Zolfaghar можна запускати лише з платформ, які виробляються в Ірані. За інформацією української та західних розвідок, росія поки не отримала жодної такої пускової, зауважив Гетьман.</span></div></div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; height=&quot;16&quot; alt=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; title=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/165d124896db68a1.jpg&quot; style=&quot;font-family: inherit; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-size: small; box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-stretch: inherit; line-height: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><em>Пуск іранської ракети Fateh. Фото: Вікіпедія<br></em><span style=&quot;font-size:medium&quot;>Наразі рф&nbsp;могла отримати дослідну партію іранських ракет, щоб вивчити та опанувати їх, припустив експерт.&nbsp;</span><span style=&quot;font-size:medium&quot;>Втім, універсальний захист від будь-яких балістичних та гіперзвукових ракет все ж є -&nbsp;знищувати їхні пускові установки на суші, у повітрі та на морі ще до пусків.<br></span><span style=&quot;font-size:medium&quot;><em>&quot;Ми не просто можемо, а мусимо нищити ці ракети своєю &quot;довгою рукою&quot; там, звідки вони збираються нас атакувати. Навіть якщо це буде територія російської федерації. Бо якщо ми не будемо збивати ракети до моменту їх старту, ми наражаємо на небезпеку наших людей&quot;,&nbsp;</em>-&nbsp;розповів Гетьман.</span></div></div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; height=&quot;16&quot; alt=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; title=&quot;Росія змінить інтервал між масованими ударами по Україні: як та чому розповів військовий оглядач&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/bc09fd04969d0154.jpg&quot; style=&quot;font-family: inherit; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-size: small; box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-stretch: inherit; line-height: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 273px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><em>Розвідувально-ударний безпілотник Reaper. Фото: Вікіпедія<br></em><span style=&quot;font-size:medium&quot;>&quot;Довгою рукою&quot; стануть ракети дальністю ураження на 300-400 кілометрів, які союзники можуть передати Україні, підкреслив військовий оглядач. Також він нагадав про вибухи на аеродромі для стратегічних бомбардувальників Енгельс у росії, де були застосовані не ракети, а безпілотники. Однак це не завадило уразити важливу військову ціль у глибині країни-агресора. Також йдуть розмови про передачу Україні розвідувально-ударного безпілотника &quot;Жнець&quot; здатного пролітати майже дві тисячі кілометрів, додав Гетьман:&nbsp;</span><span style=&quot;font-size:medium&quot;><em>&quot;Ця зброя не несе багато вибухівки, але, наприклад, зруйнувати нею злітну смугу дуже просто. Стратегічні бомбардувальники не зможуть працювати тоді. Вони он скільки Кримський міст ремонтують. Тому ця зброя стала б нам у пригоді&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></span></div></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59432/ 2023-02-05 13:31:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Скасування пільг для бізнесу і ФОП: коротко про зміни - 2023 http://www.izmail.es/article/59434/ Бізнес залишається без податкових пільг з 1 липня 2023. Чи готовий він до цього? <div itemtype=&quot;https://schema.org/BreadcrumbList&quot;>Про це читайте у матеріалі податкового експерта та co-founder консалтингової компанії «Бюро»&nbsp;Вікторія Домарева&nbsp;для УСІ.<br><em><strong>Нова хвиля обговорення гучної реформи 10-10-10. Чому зараз до неї повернулися? <br></strong></em>Славнозвісна реформа 10-10-10 важко сприймається як громадянами України, так і багатьма політиками, бо наразі в цілому вони невдоволені податковою політикою. Все просто. На жаль, саме на нашому податковому фронті немає, так би мовити, певних перемог і влучних змін. Зараз ми маємо зовсім протилежне: блокування податкових накладних, з 1 липня 2023 року скасування податкових пільг для бізнесу.<br>З грудня ЗМІ просто вибухнули новинами про 10-10-10 і матеріали були від різних експертів. Я вважаю, що це обумовлено тим, що таким чином намагаються «пробивати» ґрунт і дивитися на реакцію суспільства. Бо інакше просто не зрозуміло, як це вплине і який буде загальний зворотній відгук, якщо все ж реформа буде прийнята. <br>Ті, хто зараз займаються процесом оновлення 10-10-10, розраховують на зниження ставки до 10% в адмініструванні ПДВ і на те, що це не призведе до надходження менших коштів в державний бюджет. Тобто спрацює принцип «зменшення» ставки, але надхождення не повинні зменшитись – люди будуть сплачувати певну суму ПДВ, тобто коли людина звикла до певного податкового навантаження, вона зможе&nbsp; і далі його витримувати. <br><em><strong>Як автори реформи 10-10-10 хочуть боротись з «скрутками ПДВ»?<br></strong></em>Скрутки ПДВ – ця схема забезпечує повернення ПДВ за товар, з якого не сплатили податків. Продавці цього товару купують документи про сплату ПДВ у підприємств, які продали товар за готівку без касових апаратів – вони відшкодували ПДВ за рахунок покупців, а документи для повернення ПДВ не використали.<br>Пояснюємо простими словами: підприємець повинен сплачувати державному бюджету 20% ПДВ зі свого проданого товару. А натомість підприємець продає товар, а 20% ПДВ не сплачує державі, а залишає собі. А купує у «скрутчиків» пояснення, куди зник товар і таким чиним з ПДВ до держави кошти не надходять. <br>Так от як «знищення скруток» наразі собі уявляють автори реформи: якщо ставка буде 10%, то це нижче, ніж&nbsp; собівартість цієї «скрутки», а значить не вигідніша і користуватися нею не буде сенсу.&nbsp;</div><div itemtype=&quot;https://schema.org/BreadcrumbList&quot;>Але ж по законам Євросоюзу ця ставка не може бути нижче за 15%, тому критики мають великий сумнів, що можуть витягнути цю ставку в 10%, тому керівництво МВФ навряд чи дасть «життя» ставці 10%.<br>Стосовно далі змін ПДФО і, я вважаю, що це хороша зміна: об’єднання ПДФО з ЄСВ зі ставкою в 10%, коли на зараз податкове навантаження на роботодавця за співробітників йде в 41% (ПДФО 18% + військовий збір 1,5% + ЄСВ 22%). Бо працівники, звісно, хочуть свою певну ставку і без податків, бути працевлаштованим офіційно, бо це певні соціальні гарантії та стаж. Якщо об’єднана ставка буде 10%, то це може перехилити бізнес влаштовувати працівників офіційно. І що автори реформи пропонують в противагу зменшенню цього податку – ввести податок на зняття готівки. Таким чином хочуть позбутися «чорного ринку зарплат», щоб не було конвертів та неофіційних працевлаштувань. Якщо, наприклад, у бізнеса гроші на рахунках, то щоб заплатити працівникам зарплату у конверті, ці гроші треба буде зняти і сплатити за це податок. Це буде дуже не вигідно підприємцям, бо поки невідомо, який відсоток на зняття готівки може бути, це питання ще обговорюється і вирішується.<br>І останнє, це податок на прибуток. Автори реформи також хочуть його зменшити і замінити податком на виведений капітал. В чому різниця:</div><div><ul><li><em>Податок на прибуток сплачується за результатами діяльності підприємства за окремий період, навіть якщо не вилучаються дивіденди, а рефінансується прибуток на потреби підприємства далі</em></li><li><em>Податок на виведений капітал оплачується тільки тоді, коли розподіляється прибуток між власниками, вилучаючи його.&nbsp;</em></li></ul><p>Це достатньо прогресивна реформа. Чи вийде її запровадити враховуючи роботу нашої фіскальної служби? Це питання.<br><em><strong>Бізнес залишається без податкових пільг&nbsp;з 1 липня 2023. Чи готовий він до цього?<br></strong></em>Спочатку ввели єдиний податок 2% на малий бізнес і це було правильно і нормально. Потім обмеження поширили і на цьому відсотку почали працювати ігорні бізнеси, корпорації, то цим податковим пом’якшенням почали просто користуватись за власної вигоди. Деякі бізнеси в нахабну почали користуватись цією можливістю для оптимізації своїх податків. <br>Для ФОП повернення податків ЄСВ та ЄП через рік вважаю вірним. Тому що той бізнес, який не витримав 2022 рік і без податків, вже закрився. Ті, хто витримали, зараз мають змогу заробляти і сплачувати податки. Єдиний податок не дуже великий, і не може його повернення посприяти масовому закриттю ФОП. <br>З усього переліку відновлення можна було б прибрати штрафи, точніше залишити заборону штрафів за порушення податкового законодавства, бо все одно в нас неспокійні часи і не завжди буде змога все вчасно і правильно робити.<br>До речі, перехідний період дають доволі прийнятний – до 1 липня 2023 року. Ці відновлення не зробили «вчорашньою» датою і тому будь-який бізнес може завчасно розрахувати свої витрати з розрахунком повернення довоєнних податків.<br>Але є така вірогідність, що можуть бізнеси будуть проти повернення податків, хоча це не є великими затратами для бізнесу, особливого для малого бізнесу. Це десь приблизно від 1500 до 2000 гривень, якщо не має змоги сплачувати таку суму податку, то скоріш за все бізнес на межі закриття і фактично не приносить прибутку. <br>Скоріш за все, малий бізнес ніяк не відреагує, а середній та великий можуть бути досить невдоволені. Бо коли ввели 2%, не було податку на ПДВ для тих хто, наприклад, займається орендою чи надає послуги. Є категорія підприємств, які при довоєнних податках шукали певні можливості оптимізації цього «жахливого» ПДВ і 5%, то при спрощеннях їм було прям дуже круто, і вони можливо і будуть намагатись заперечувати відновлення податків.<br><em><strong>Найболючіша тема бізнесів в останні місяці – блокування податкових накладних: що насправді за цим стоїть?<br></strong></em>Офіційно блокування відбувається для контролю угод, які заключають бізнеси, щоб не допустити скруток та проводити так би мовити «камеральну перевірку» бізнесу. Що є більш правдивим, то блокування відбуваються для того щоб ваш контрагент не отримав податкового кредиту, і сплатив «живі гроші». Технічно на розблокування накладних у бізнеса йде 2-3 місяці: для деяких підприємств це всі податкові за період, збори документації, її надання та написання пояснень – і це при умові, що у тебе там все прозоро. А за цей період декількох місяців&nbsp; «крутяться ці гроші». Гроші бізнесу «заморожені» в ПДВ – це майже 20% втрати. <br><em><strong>Що буде далі?<br></strong></em>Завжди, коли приймаються нові закони чи реформи, то у них є свої переваги і недоліки. На жаль, під час того, як закон проходить всі комітети, переваги зникають. Не зрозуміло, чому так. <br>І які є побоювання: коли буде прийматися реформа 10-10-10, то, наприклад, введуть&nbsp; податок за знімання готівки, а інші відсотки податків чомусь не зміняться і будуть залишатися такими як були. До цього можна готуватися і очікувати. <br>В мережі є план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. Хоча, не зрозуміло як технічно будуть перевіряти, тих у кого була релокація (зміна постійного місця)&nbsp; бізнесу, наприклад, з Харкова в Київ. Важливо зараз вже налаштуватися до перевірок.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59434/ 2023-02-05 11:50:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Медики дістали з тіла пораненого захисника бойову частину бронебійного снаряду типу ВОГ http://www.izmail.es/article/59436/ Українські медики успішно дістали з тіла пораненого захисника бойову частину бронебійного снаряду типу ВОГ, чим врятували йому життя. <div><p>Про це повідомляє&nbsp;<a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news&quot;></a>Командування Медичних сил ЗСУ в Facebook.<em><br>&quot;При огляді лікарем-хірургом, у хворого було виявлено бойову частину боєприпасу, яка пропалила великий масив шкіри пацієнта.</em><em> Хірургом було прийнято негайне рішення про оперативне втручання. За декілька хвилин боєприпас успішно вилучили з тіла пораненого та передали саперам. Найближчим часом пацієнта евакуюють для подальшої реабілітації та одужання!&quot; </em>- йдеться у повідомленні. <strong><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p><p><br></p> <br> <br></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59436/ 2023-02-05 10:46:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es російські війська перегруповуються для наступу на п'ятьох напрямках http://www.izmail.es/article/59430/ російські війська перегруповуються для наступу на п'ятьох напрямках. <div><p>російські війська проводять перегрупування на окремих напрямках та зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дії на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. Про це йдеться у&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid0MueyRcqn5VUaTqWyeeTtycaQDPoQKWGZXLhSFhtekkPMP2EWHgP6egP47GE8yPe5l?locale=uk_UA&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>зведенні</a>&nbsp;Генштабу ЗСУ.<br>Противник проводить перегрупування на окремих напрямках. Основні зусилля зосереджує на веденні наступальних дії на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.<br>На Волинському, Поліському, Сіверському та Слобожанському напрямках обстановка залишається незмінною, противник продовжує зберігати військову присутність у прикордонних з Україною районах, проте наступальних угруповань окупантів не виявлено. В той же час, обстрілів зазнали райони населених пунктів Сеньківка Чернігівської області; Глибоке, Зелене, Нескучне, Стариця, Вовчанськ, Чугунівка та Великий Бурлук Харківської області.<br>На Куп’янському напрямку ворог обстріляв райони населених пунктів Дворічна, Гряниківка, Куп’янськ, Піщане, Кислівка та Крохмальне Харківської області, а також Новоселівське і Стельмахівка на Луганщині.<br>На Лиманському напрямку вогневого впливу зазнали Терни Донецької області та Макіївка, Площанка і Діброва -&nbsp;Луганської. На Бахмутському напрямку під вогневе ураження потрапили Спірне, Берестове, Веселе, Білогорівка, Роздолівка, Бахмут, Іванівське, Кліщіївка, Біла Гора, Дружба, Майорськ та Нью-Йорк.<br>На Авдіївському напрямку ворог обстрілював Авдіївку, Первомайське, Георгіївку, Мар’їнку, Побєду та Новомихайлівку.На Новопавлівському напрямку танкових, мінометних та артилерійських обстрілів зазнали Вугледар, Пречистівка, Нескучне, Времівка та Велика Новосілка Донецької області.<br>На Запорізькому та Херсонському напрямках обстрілів з мінометів, ствольної та реактивної артилерії зазнали райони населених пунктів Гуляйполе, Чарівне, Мала Токмачка, Новоданилівка, Оріхів, Щербаки Запорізької області та Антонівка і Херсон.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p><br><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59430/ 2023-02-05 09:21:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Насильство за ознакою статі не можна толерувати: куди звертатися і що робити, якщо ви стали жертвою чи свідком http://www.izmail.es/article/59425/ Цілодобово відкриті двері денних центрів з «кризовими кімнатами» (перебування до 10 днів), притулків (до 90 днів), невідкладних анонімних пунктів медико-психологічної допомоги, соціальних квартир. <div><div>Випадок у Києві, коли група молодих осіб запрошувала дівчат, жінок на вечірки та, доводячи їх до непритомного стану, вчиняла проти них сексуальні діяння, сколихнув суспільство. Наразі правоохоронні органи вживають усі передбачені законодавством дії, а громадяни активно обговорюють цей випадок та взагалі цю тему.<br>Міністерство соціальної політики України як національний координатор у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі вважає важливим в черговий раз роз’яснити, як діяти і куди звертатися у подібних ситуаціях.<br>За словами <em><strong>заступниці міністра соціальної політики&nbsp;Уляни Токарєвої,</strong></em>&nbsp;жінки, над якими вчиняли насильницькі дії сексуального характеру з подальшим оприлюдненням в мережі Інтернет, постраждали від насильства за ознакою статі, відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.<br>«<em>Жінкам завдали фізичної, сексуальної, психологічної шкоди та страждань. Таким випадкам не місце в нашій сучасній європейській державі, тим більше під час повномасштабної війни з рф, коли вся нація має бути згуртована та кожен по своєму створювати країну, вільну від насильства в будь-якій формі. Тому винні особи після належного розслідування та суду мають отримати справедливе покарання з урахуванням такої обтяжуючої обставини, як воєнний стан в країні. Щодо постраждалих дівчат, жінок – вони повинні отримати невідкладні, дієві, комплексні захист та допомогу. У жодному разі не можна допустити можливості уникнення винними особами відповідальності та перекладання вини, навіть частково, на постраждалих від насильства</em>”, – підкреслила Уляна Токарєва.<br>За наявної у відкритому доступі інформації, можна говорити про ймовірне порушення норм Кримінального Кодексу України (зокрема, ст. 152 “Зґвалтування” та ст. 153&nbsp;“Сексуальне насильство”): постраждалі були без свідомості і – попередньо – під впливом наркотичних речовин. А отже, жодним чином не могли підтвердити свою добровільну згоду на статевий акт чи інші діяння сексуального характеру. Фінальну юридичну оцінку мають дати правоохоронні органи після ретельного розслідування, додала заступниця міністра.<br>Вона також повідомила, що для протидії подібним ситуаціям в Україні створена та діє розгалужена мережа служб підтримки для громадян, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі. Тож куди можна звернутися?<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>По-перше, є&nbsp;кілька телефонних гарячих ліній:<br></strong></span></em><em>● безкоштовна та цілодобова гаряча лінія&nbsp;15-47&nbsp;(з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей);<br></em><em>● національна гаряча лінія&nbsp;з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації&nbsp;0 800 500 335&nbsp;(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) або на короткий номер (безкоштовно з мобільних телефонів)&nbsp;116 123;<br></em><em>● єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно)&nbsp;</em><em>0 800 213 103.<br></em>Зателефонувавши на будь-який з цих номерів, можна отримати психосоціальну і юридичну підтримку та консультацію щодо подальших дій.<br><em><strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>По-друге, в разі вчинення насильства обов’язково потрібно телефонувати до органів Національної поліції «102» для подальшого отримання необхідного захисту, належного фіксування випадку насильства, перенаправлення до інших суб’єктів взаємодії для отримання комплексної допомоги.<br></span></strong></em><em><strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>По-третє, можна зателефонувати до місцевої територіальної громади/державної адміністрації та повідомити про випадок скоєння насильства над вами або стосовно іншої людини, якщо Ви стали свідком такого випадку.&nbsp;<br></span></strong></em>Місцеві громади є координаторами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на місцевому рівні та мають відповідальних осіб, які несуть персональну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.<br>Якщо потрібен безпечний тимчасовий прихисток: цілодобово відкриті двері денних центрів з «кризовими кімнатами» (перебування до 10 днів), притулків (до 90 днів), невідкладних анонімних пунктів медико-психологічної допомоги, соціальних квартир.<br>На кожному з таких об’єктів є гарантований догляд, включаючи медичний і соціальний.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59425/ 2023-02-04 23:35:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Стендап-комік Антон Тимошенко: Боротьба з росією - це не національна ідея, а біологічна задача http://www.izmail.es/article/59424/ Антон Тимошенко – один із найвідоміших та найбільш здібних стендап-коміків в Україні. За час повномасштабної війни увага аудиторії до українського стендапу зросла в рази. Річ у тім, що раніше чимало прихильників цього жанру орієнтувалися на російських артистів. Беззуба позиція стендаперів з російської федерації щодо повномасштабної війни підштовхує українців споживати передовсім наш контент. Останніми місяцями концертне відео будь-якого українського топового коміка збирає сотні тисяч переглядів на Youtube за лічені дні. Особливість Тимошенка полягає у тому, що він полюбляє жартувати про політиків і робить це фахово завдяки своїй профільній освіті політолога. Комік уважно стежить за політичними трендами та подіями, а щонайважливіше – вміє їх нестандартно аналізувати. В інтерв'ю &quot;Українській правді&quot; Антон Тимошенко розповів про політиків, які смішать під час війни, розхвалив комічні ходи Зеленського, поскаржився на ботів Порошенка, зізнався, скільки заробив на останньому турі, поділився внутрішньою кухнею &quot;Телебачення Торонто&quot; та спробував пояснити, на чому нам варто будувати національну ідею. <br><strong><em>–&nbsp;Раніше у тебе було багато політичних жартів. На останніх виступах їх поменшало. Хто з українських політиків тебе сьогодні відверто смішить?<br></em></strong>–&nbsp;Петро Олексійович Порошенко (<em>сміється</em>). Якось я пожартував, на мене відразу накинулися&nbsp;<a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2021/07/6/7299537/&quot;>&quot;порохоботи&quot;</a>. Хоча жарт був не про Порошенка, а саме про &quot;порохоботів&quot;.&nbsp;<br><em><strong>– &quot;Батьківщина&quot; тебе захищає через прізвище, так (</strong><strong>сміється</strong><strong>)?<br></strong></em>–&nbsp;Думаю, що треба завести мені вже ботоферму. І щоб не заводити нову, можна просто викупити у Юлії Тимошенко, тому що їй вже не треба&nbsp;(<em>сміється</em>).&nbsp;<br><strong><em>– То ти розкажеш жарт про Порошенка?&nbsp;<br></em></strong>–&nbsp;Ні, вже цих приколів не буде, приходьте на концерт! А то зараз знову почнеться, ви наріжете, будуть тисячі коментарів.&nbsp; <br><em>–&nbsp;<strong>Чим тебе смішить Петро Олексійович?<br></strong></em>– Наприклад, відео, де він дружині Марині дарує <a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=eAHpnYvyF9s&quot; target=&quot;_blank&quot;>тягач для машин</a>. Він там таку пафосну підводку робить, мовляв, &quot;ми з Мариною, вона моя дружина, я довго думав, що їй подарувати в такий час. Я вибрав річ, про яку вона завжди мріяла – це тягач для машин&quot;. І віддаляють камери, там стоїть Порошенко і Марина на тягачу.&nbsp;&nbsp;І Марина з таким обличчям типу: &quot;Я взагалі сумку хотіла, який тягач?&quot;.&nbsp;Я розумію приблизно, в чому меседж, і ок, він може бути. Але воно так все подається, що ти думаєш: шо це таке? Там ще тягач якимось бантом перев'язаний святковим.&nbsp;&nbsp;Я точно не та людина, яка буде казати: &quot;Ой, Порошенко поганий&quot;. Ні, я до всіх політиків ставлюся критично, за щось їх хвалю, за щось критикую. Але коли активізуються його боти й атакують волонтерів, звичайних людей – я не розумію для чого це?! Воно ж навпаки б'є по його репутації. Я такий: &quot;Ого, за вашого лідера вже не так хочеться голосувати&quot; (<em>сміється</em>). Тому не розумію ці &quot;порохоботські&quot; речі: це реально його штука чи це проти нього – воно ж йому знижує рейтинги. Мені здається, що хтось у його команді його ж і зливає, серйозно. Петро Олексійовичу, проведіть чистку. Візьміть собі нормального СММника, який з цього всього зробить пристойний контент. От гляньте на <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2021/05/20/7294148/&quot;>Кличка</a>, наприклад. Мер Кличко дуже розумно вчинив. У якийсь момент він зрозумів, що люто смішить людей, і його команда зробила з цього його сильний бік. Кличко такий: ось моя <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2020/11/26/7274918/&quot;>книжка з мемами</a>, ось я такий смішний.&nbsp;І він тягне цей прикол, і воно працює. А паралельно забудовується Київ висотками. Але оскільки мер такий смішний, то на нього менше звертають уваги. На щастя чи на жаль –&nbsp;так воно є.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Зеленський тебе не смішить?<br></em></strong>–&nbsp;У нього є дуже потужні ходи. Обожнюю жарт з мікрофоном, коли він потролив Путіна. А цей хід &quot;в нас парад зруйнованої російської військової техніки&quot;. Вау! Це дуже крутий хід.&nbsp; І в його виступах теж проскакують жартики, лунають, не втрачає форми.&nbsp;<br><em><strong>–&nbsp;Від Зеленського пропоную перейти до Леттермана. Нагадаю, відомий американський телеведучий Девід Леттерман приїжджав в Україну, щоб зняти</strong><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/12/7380409/&quot;><strong> інтерв'ю з Володимиром Зеленським</strong></a><strong>, яке вже вийшло на Netflix. У цьому випуску ти також брав участь. Що ти відчув, коли зрозумів, що опинився на Netflix в одному випуску з президентом?<br></strong></em>–&nbsp;Складне питання. Через жахливі події, які ми переживаємо щодня, є вигорання. Взагалі мені складно зараз говорити про емоції. Коли Леттерман приїхав, я спочатку взагалі не повірив, що він хоче зі мною зустрітися. Прямо вимагав підтвердження, що він справді в Києві. А потім, коли з ним інтерв'ю записували, це було дуже хвилююче. Але, знаєш, помічав, що коміки навколо мене перебували в більшому екстазі, ніж я. Бо я відразу думав: ага, інтерв'ю треба гарно дати, правильно все зробити. Якщо дивитися зі сторони, то це знакова подія для українського стендапу. Але зараз, скажу відверто, не можу нормально порадіти цьому. Мабуть, тому і займаюся з психотерапевтом – зазвичай себе критикую, а не радію.<br><em>&quot;Скільки б не займався стендапом, скільки б не збирав &quot;Жовтневих&quot;, все одно стендапер –&nbsp;це така професія, де неможливо сказати: &quot;От, я тепер точно суперпрофесійний стендапер&quot;. Завжди сумніваєшся&quot;<br></em><strong><em>–&nbsp;Як Леттерман з тобою зв'язався? Особисто чи через помічників?<br></em></strong>–&nbsp;Через фіксера. До кінця не розумію, як це спрацювало. Можливо, фіксер підкинув мій матеріал продюсерам, вони такі: &quot;О, це цікавий персонаж&quot;. А можливо, вони самі десь побачили те, що в мене було англійською, бо шукали якихось героїв, коли їхали сюди. Після Леттермана я трошки більше впевненості набрався. Скільки б не займався стендапом, скільки б не збирав &quot;Жовтневих&quot;, все одно стендапер –&nbsp;це така професія, де неможливо сказати: &quot;От, я тепер точно суперпрофесійний стендапер&quot;. Завжди сумніваєшся. От я написав сольник, минулого року видав матеріал – тепер треба новий матеріал. І це найважчий момент у стендапі, коли вже видав сольний концерт і треба писати новий. Це така яма, коли в тебе нічого немає і ти такий: а чи вийде щось смішне? І починаєш щось швиденько шукати, щось писати, щоб не жити в цьому моменті без матеріалу. Насправді дуже лякає думка: а раптом я вже такого смішного не напишу? І момент спілкування з Леттерманом мені трохи допоміг.<br><strong><em>–&nbsp;Яким було це спілкування?&nbsp;<br></em></strong>–&nbsp;Супервідкрита людина, легке спілкування. Слава Богу, що вони нарізали там, де я прямо гарно говорю англійською. Бо були моменти, коли я такий щось розказую і не знаю, як це слово англійською. Він такий: &quot;It's fine, it's fine&quot;.&nbsp;Він залишився на виступ, і я хотів почати зразу з жорстких жартів про Леттермана. А продюсери заборонили мені. Кажуть: &quot;Не можна, дуже жорстко&quot;. Це дуже дивно, але я вирішив з ними не сперечатися, бо все-таки це Netflix, не хочеться йти на конфронтацію, щоб тебе потім не вирізали повністю. Я хотів почати з того що: &quot;Леттерман приїхав до нас –&nbsp;вау, це неймовірно, лендліз працює. Правда, ми просили зброю, але нам прислали якогось діда, найнебезпечніша зброя якого це серцевий напад&quot; <em>(сміється)</em>.&nbsp;А ще був прикол, що Леттерман дуже схожий на українця, тому що виглядає так, що може померти в будь-яку секунду, тому я прямо з ним відчуваю спорідненість (<em>сміється</em>). Після цього продюсери такі: &quot;Це не можна&quot;. Я собі думаю: &quot;Куди ви приїхали? Тут все можна!&quot;. Але вирішив погодитися. Адже продюсери –&nbsp;це ж продюсери, вони завжди переживають.<br><strong><em>– Гумор – дуже тонка штука, в певному сенсі віддзеркалення суспільства. Які ти бачиш зміни в нашому суспільстві? Над чим люди хочуть сміятися, над чим не хочуть?</em><br></strong>–&nbsp;Немає неочікуваних змін. Люди сміються зі смішного. І це можуть бути жарти на воєнну тематику, а можуть бути жарти взагалі відірвані від реальності. Мабуть, в цьому і є особливість гумору, що гумористичний дискурс існує в будь-якому стані суспільства. Звичайно, що актуалізуються жарти про війну. Я зараз пишу новий матеріал, зрозуміло, що я не можу писати щось там, умовно кажучи, про Тіндер, поки не напишу щось, що мені дійсно болить.&nbsp;От ти сидиш і думаєш: &quot;Як би так про смерть пожартувати цікаво?&quot;. Бо це те, про що ти думаєш кожен день.&nbsp;Взагалі я не бачу, що є якісь зміни реакцій на жарти. Але точно зросла аудиторія стендапу і зросла якість аудиторії.&nbsp;Можливо, це тому, що зараз стало більше уваги до стендапу українського. Ти відчуваєш, що його більше респектують якось. Люди починають цінити більш тонкі і складні речі, ніж просто якісь побутові, поверхові штуки.&nbsp;<br><em>Антон Тимошенко: &quot;Люди починають цінити більш тонкі і складні речі, ніж просто якісь побутові, поверхові штуки&quot;<br></em><strong><em>–&nbsp;Чи є самоцензура в написанні матеріалу зараз?<br></em></strong>–&nbsp;Я б не назвав це цензурою. Ти просто маєш бути відповідальним. Стендап – це влада. Ти стоїш з мікрофоном на сцені, і тебе слухає тисяча людей дві години. Кого ще слухають дві години поспіль так уважно? Тебе, апостола Мунтяна, священника якогось на месі. А якогось політика довго, мабуть, не слухають, бо він набридне. Тому якщо мене довго слухають, не просто маю розважати. Я ще маю щось сказати важливе і якось спробувати вирішити якусь маленьку проблему.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Тобі доводилося зараз обмежувати себе у темах для жартів?<br></em></strong>–&nbsp;Коли сталася <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2023/01/18/7385442/&quot;>трагедія у Броварах</a>, у мене був один жарт, який я міг написати, але не буду цього робити з очевидних причин.&nbsp;Коли я пишу жарт, то розумію, для чого я його пишу: розсмішити людей, зняти соціальну напругу. І розумію: ну, є жарт на таку складну тему, я от пожартую і отримаю з цього жарту отакий от сміх. Але я можу завдати моральну й психологічну шкоду людям, вони подумають, що я зневажливо ставлюся до біди. Тому я починаю думати: &quot;Ну воно того варте?&quot;.&nbsp;Як правило, я люблю гострі жарти десь на грані. Я фанат філософії, що цензури не має бути, і якраз складні моменти через гумор, через стендап можна відрефлексувати, пережити і легше буде рухатися далі, коли ти вже це прожартував. Наприклад, мовне питання. Проблема зараз не така гостра, це супер. Але все одно якісь там моменти є. І от виступаю перед військовими, там у мене хід про мовне питання. І якийсь солдат мені каже: &quot;У нас вообще-то половина роты на русском говорит&quot;. І я такий: &quot;Ну, ви дослухайте, там в кінці я закриваю дуже так збалансовано цю тему&quot;. Але я там залишаю момент іронічного ставлення до російськомовних, наприклад. Я не пишу жарти про Бучу і Маріуполь, наприклад. Це дуже болючі теми. У мене немає прямого досвіду з цих місць, щоб я міг це писати. Я не люблю людей, які, наприклад, не воюють і такі, знаєте: &quot;О, їб***шимо росіян, &quot;чмобіки&quot; біжать, ми цих мобіків кладемо пачками, ми їх зараз хаймарсами!&quot;.&nbsp;&nbsp;Я таких жартів не пишу, тому що не маю на це права. Я не військовий, я не маю права казати, що &quot;ми ї***ашимо мобіків&quot;. Ні, я жарти пишу і надіюся, що військові когось заїб***шать і мою дупу захистять. Тому я не буду лізти в цю тему.&nbsp;&nbsp;От я спілкуюся з військовими, я бачу якісь штуки з їхнього побуту, які можна зробити смішними. Але розумію: для чого туди лізти?&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Чи буває забагато жартів про росіян?<br></em></strong>–&nbsp;Звичайно, буває. Просто їх не буває забагато, якщо вони смішні. Якщо це жарт заради реакції залу, що росіяни – х***ня І всі такі: &quot;Єєєє!&quot;. І ти такий: що далі, який наступний жарт?&nbsp;Є коміки, які зловживають цим, мені здається. Може, і я цим зловживав раніше, не впевнений насправді. І це вже нудно. Коли всі люди жартують про війну постійно, меми в твіттері, постійно якісь штуки нові про це з'являються –&nbsp;трохи набридає. От я сідаю, пишу матеріал і розумію, що росіян якось вишукано треба бити в своєму битті. Потрібно знайти варіант смерті настільки цікавий і комічний, якого раніше ще не було. І ти сидиш, крутиш, а як би його замочити метафорично, або принизити, щоб це було якось по-новому.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Ти сказав, що до українського стендапу зараз багато уваги. Тепер це прибуткове заняття?&nbsp;<br></em></strong>–&nbsp;Знаєш, мені здається, що от-от він стане таким. Тому що раніше він точно був не прибутковим. Зараз багато грошей з виступів передається на ЗСУ, і це правильно. Тому він не може бути дуже прибутковим…<br><strong><em>–&nbsp;Давай так: тобі треба ще десь працювати додатково чи можеш собі дозволити працювати лише в стендапі?<br></em></strong>–&nbsp;Якраз про це зараз думаю. Тому що я зробив свій концерт &quot;Жартую&quot; платним, повну версію можна придбати на сайті. І його купили більше тисячі разів. Тобто виходить, що вже можна продавати контент. Якщо говорити про тур, то багато грошей було передано на ЗСУ, там не міг собі заробити на життя. Якщо мій продукт будуть надалі купувати, то, може, й зможу працювати лише в гуморі. Але я цього поки що не можу зрозуміти. Тому що, наприклад, грудень – це такий місяць, коли були ще і корпоративи, були якісь гроші. Але потім починається січень, і вже немає купи корпоративів – ти не розумієш свій дохід.<br><em>&quot;Я фанат філософії, що цензури не має бути, і якраз складні моменти через гумор, через стендап можна відрефлексувати, пережити і легше буде рухатися далі, коли ти вже це прожартував&quot;<br></em><strong><em>–&nbsp;У тебе зараз замовляли корпоративи?&nbsp;<br></em></strong>–&nbsp;Так, за грудень було п'ять чи шість виступів. За рік десь 15, багато з них онлайн.<br><strong><em>–&nbsp;Як це?<br></em></strong>–&nbsp;Онлайн – це мої улюблені корпоративи. Ти просто відкриваєш вдома ноутбук і такий: &quot;Всім привіт!&quot;, щось жартуєш, потім кажеш: &quot;Ой, гарна ваша компанія, ви молодці&quot;.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Айтішники здебільшого запрошують?<br></em></strong>–&nbsp;Звичайно, айтішники. Але коли були блекаути, не так легко нам було корпоратив провести. Довелося бронювати в коворкінгу кімнату, я приїжджав спеціально увечері, сідав, виступав і потім їхав додому. На 2 лютого мене запросили на онлайн-корпоратив німці. Буду виступати англійською, що цікаво. Буду їх стібати за &quot;леопарди&quot;.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Як виглядає онлайн-корпоратив?<br></em></strong>–&nbsp;Це zoom-стендап. Прикольно, коли ти обличчя бачиш. А бувало, що мене запрошують в якусь студію зі стрімом. І там стоїть камера і мені у вухо кажуть: &quot;Ти!&quot;.&nbsp; І просто в повній тиші ти стоїш в кімнаті, де не відбувається нічого, тільки камера, і виступаєш.&nbsp;Немає ніякої зворотної реакції і це дуже дивно, наче в &quot;Black mirror&quot; твій виступ. Про гроші ще хочу додати. Я ніби розумію, що можливо жити тільки за стендап.&nbsp;Але я зараз перебуваю в топі українського стендапу. А коміків у нас багато, які наразі не мають стільки уваги. І як їм на життя заробляти? Колись згадував, а хто взагалі в Україні з коміків заробляє тільки стендапом? І не зміг загадати жодної людини, у якої немає ще якоїсь роботи.&nbsp;Все одно якісь програми на радіо, сценарні підробітки, якесь шоу, все одно ще є робота. І ти, на жаль, не можеш тільки цим займатися.<br><strong><em>–&nbsp;Політики на корпоративи тебе колись запрошували?<br></em></strong>–&nbsp;Ні. Я ж їх стібу. Не думаю, що їм приємно буде слухати, що вони не дуже хороші люди.<br><strong><em>–&nbsp;Ти згадав про гроші. Скільки ти заробив на турі в Україні концерту &quot;Жартую&quot;?<br></em></strong>– На ЗСУ ми передали більше мільйона гривень, а за весь тур точної суми не пам'ятаю. Заробив за Всеукраїнський тур десь тисяч 160 чи 180.<br><strong><em>–&nbsp;Тобто за тур можливо заробити більше мільйона гривень?<br></em></strong>–&nbsp;Якщо постаратися, то теоретично так. Я зібрав два &quot;Жовтневих&quot;. Ну от з двох &quot;Жовтневих&quot; ти умовно маєш десь 600 тисяч. Але треба заплатити ще людям, які з тобою працювали. І у мене були дисконтні умови оренди, тому що благодійність та інші речі. Але, якщо ми беремо, що немає війни, що стендап такий же популярний, то вже великі гроші заробляти в теорії можна буде.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;У середовищі гумористів тебе багато хто знає як одного зі сценаристів проєкту &quot;Телебачення Торонто&quot;. Розкажи, будь ласка, як взагалі влаштована робота в &quot;Телебаченні Торонто&quot;?&nbsp;<br></em></strong>–&nbsp;Не знаю, чи все можу розказувати. Я продовжую там працювати. Але це дуже part time робота, тому що формат змінився. <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2019/10/1/7227738/&quot;>Роман Вінтонів</a> воює і не може бути ведучим. Взагалі формат такого шоу, яке виходить в кінці тижня, де ми робимо підсумки, вже не актуальний. Тому що дуже багато новин, багато всього змінюється на очах. Тому ставка на блоги –&nbsp;це швидше, хайповіше, зручніше. Команда велика та професійна. Скільки зараз точно працює, важко сказати, але думаю, що загалом десь більше 10 людей. В золоті часи мої в &quot;Торонто&quot;, коли писали багато сюжетів, все неслося, купа сценаристів були, і ми змагался, хто напише кращий жарт. Було прикольно. І тоді працювало десь лише 15 сценаристів. Зараз команда очевидно менша.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Ти пам'ятаєш, як познайомився з Романом Вінтонівим?&nbsp;<br></em></strong><strong>–&nbsp;</strong>Спочатку я познайомився з Андрієм Кондратенком (<em>один зі сценаристів проєкту – УП</em>), він мене знайшов, бачив якийсь стендап, ще коли я тільки починав. Андрій запросив на зустріч. Я ще студентом був і взагалі не знав, що таке &quot;Телебачення Торонто&quot;. Це була одна з перших моїх комедійних робіт. Я такий: &quot;Ух ти, мені запропонували заробляти гроші тим, що я смішний. Прикольно&quot;. Дивлюся – якийсь там чувак у вишиванці з піджаком. Думаю: що це він скаче, якась шароварщина?.. А потім вслухався, а там прикольні жарти, реально тонкі під***обки, відсилки інтелектуальні. Я щось почав писати і якось співпало, що в мене зразу заходили жарти. Щось беруть, щось не беруть, від цього залежить твоя заробітна плата, чи ефективний автор, чи ні. Пам'ятаю, що я зробив якийсь сюжет, і мені пишуть: &quot;А можете ще накинути, будь ласка, матеріалу?&quot;. За хвилин 40 скидаю. І так я заробив 100 баксів. На той момент 100 баксів для мене – це було вау і ого. Тому я дуже вдячний &quot;Телебаченню Торонто&quot;, адже це один із перших проєктів, який дозволив мені відмовитися від робіт, які не пов'язані з гумором.&nbsp;&nbsp;<br><em>&quot;Мені тому і подобається працювати в &quot;Телебаченні Торонто&quot;, тому що немає обмежень. Ти жартуєш про що хочеш&quot;<br></em><strong><em>–&nbsp;Всі знають Майкла Щура, але мало хто знає Романа Вінтоніва. Який він у житті?<br></em></strong>–&nbsp;Ми не багато часу проводили разом. Були якісь корпоративи, спільні поїздки, де ми спілкувалися. Рома – розумна людина, серйозніша набагато, ніж він у кадрі. Він більш виважений.&nbsp;Пам'ятаю, ми з ним були в Харкові, де Рома виступав на фестивалі про критичне мислення. Ми гуляли по Харкову. У мене якийсь настрій був прям паршивий. Я почав ділитися з Ромою, кажу: &quot;Знаєш, таке дивне відчуття, хочу щось навчитися руками робити, може, вирізати. Щось треба робити руками, а не думати лише про жарти&quot;. І він такий: &quot;Серйозно? Я пару років тому навчився робити столи&quot;. Чи щось таке, точно не згадаю. Словом, навчився щось робити з дерева. Тобто схожий вайб творчих людей, які коли вигорають, їм треба переключитися, щоб мозок не працював, а руки працювали.&nbsp;Бо фізична робота допомагає. Адже коли думаєш постійно, розвивається тривожність.&nbsp;<br><em><strong>–&nbsp;У &quot;Телебаченні Торонто&quot; ви дуже багато жартували над політиками. Але частина вашої команди, наприклад, </strong><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2020/09/30/7268248/&quot;><strong>Антон Ходза, Іван Оберемко</strong></a><strong>, співпрацювали під час місцевих виборів 2020 року з </strong><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2020/11/2/7271953/&quot;><strong>Сергієм Притулою</strong></a><strong>. У вас був внутрішній конфлікт у команді через цей факт?<br></strong></em>–&nbsp;Наскільки я пам'ятаю, не було. І ми цього не обговорювали особливо.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Тоді наскільки коректно було жартувати над іншими, коли люди з команди працюють у штабі конкретного кандидата в мери?&nbsp;<br></em></strong>–&nbsp;Я ж не прямо входжу в команду редакторів чи тих, хто відповідає за контент. Я лише сценарист. І в нас ніколи не було таких, знаєш, настанов: &quot;От про це не жартуй, а про це жартуй&quot;. Я Притулу точно стібав у своїх соцмережах. Треба погортати соцмережі за 2020 рік. Мені тому і подобається працювати в &quot;Телебаченні Торонто&quot;&nbsp;– тому що немає обмежень. Ти жартуєш про що хочеш. Тому ні, не було конфлікту.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Скільки разів ти брав участь у шоу &quot;Кварталу 95&quot; &quot;Розсміши коміка&quot;?<br></em></strong>–&nbsp;Якщо не помиляюся, шість.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Як взагалі влаштоване це шоу зсередини?<br></em></strong>–&nbsp;Знаходиш оголошення, тоді ще, здається, &quot;Вктонтакте&quot; було, що &quot;Розсміши коміка&quot; робить кастинги.&nbsp;Реєструєшся по телефону, приходиш на кастинг. Це якийсь там готель а-ля &quot;Козацький&quot;, чи а-ля &quot;Турист&quot;.&nbsp;Там сотні людей: бабусі, дідусі, діти. Чекаєш чергу. Потім заходиш в кімнату, де сидить редактор &quot;Кварталу&quot;. Він запитує: &quot;Що в тебе там?&quot;. У мене оце, оце і оце. Виходиш, чекаєш. Раптом виходить жінка і каже: &quot;Заходиш ти і ти. Всі інші молодці, але до побачення&quot;.&nbsp;Перший раз цей кастинг я пройшов. Потім приїжджаєш на зйомку в павільйон, там 20 людей, кава, печеньки, і чекаєш своєї черги. Сидиш, хвилюєшся, виходиш на зйомку.&nbsp;Перша хвилина,&nbsp;не розсмішив – до побачення.&nbsp;В ефір мій перший виступ не потрапив. Тоді я був десь на другому чи третьому курсі.&nbsp;<br><em>Особливість Тимошенка полягає в тому, що він полюбляє жартувати про політиків і робить це фахово завдяки своїй профільній <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2021/11/23/7314894/&quot;>освіті</a> політолога<br></em><strong><em>–&nbsp;Тоді Зеленський був ведучим?<br></em></strong>–&nbsp;Зеленський був і, здається, ще був Галустян.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Ти знайомився там із Зеленським? Була така можливість?<br></em></strong>–&nbsp;Ні. Є легенди, що, якщо ти смішно виступив, міг підійти до Зеленського і сказати: &quot;Хочу працювати в &quot;Кварталі&quot;. Але мій перший похід був печальним, я там весь трясся. Вилетів, сумно було.&nbsp; Наступного року навіть не пройшов кастинг. Потім ще з другом, Сергієм Степаницьким, удвох пішли з мініатюрами короткими. І це було навіть в ефірі десь. А потім, коли був сам на виступі, таки вдалося виграти.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Яка була твоя мотивація? Для чого ти так старався туди потрапити?<br></em></strong>–&nbsp;Гарне питання. Дай я згадаю свої емоції (<em>робить паузу</em>). Любив жартувати, плюс я ж із села, вступив до університету в Києві. Хотів чогось досягти. Я дивився &quot;Розсміши коміка&quot;, ще коли в селі жив, і всі там це дивилися, обговорювали жарти.&nbsp;Це була прямо мрія дитинства. Я хотів грати у КВК і хотів у &quot;Розсміши коміка&quot;. Мені хотілося визнання, це правда. Бо гумор – це суб'єктивна річ. Ти ніколи не впевнений до кінця, чи подобаєшся людям, чи ні. І&nbsp; завжди в цьому сумніваєшся, шукаєш підтвердження. Через це всі коміки трошки травмовані люди, тому що їм треба схвалення людей постійне: &quot;Ти молодець, ти смішний&quot;. І ти такий: о, ну так, добре. <br><em>–&nbsp;<strong>50 тисяч гривень, які дають переможцям, це реальні гроші? Тобто ти їх реально забираєш?<br></strong></em>–&nbsp;Зі студії? Ні. Ти не знав досі цієї штуки? Тобі бумажки дають, типу муляж. Ти виходиш, їх забирає охоронець.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;А що тоді реально заробляєш?<br></em></strong>–&nbsp;Ти заробляєш ці гроші, мінус 20% податків. Тобто – це тоді 40 тисяч, які тобі присилають на рахунок протягом декількох місяців. І мені їх прислали. Я такий: &quot;Ого&quot;. І батьки такі: &quot;Ого&quot; (<em>сміється</em>).&nbsp;<br><em>&quot;Не може національна ідея бути експортована зовні. Вона має бути всередині нації і тут будуватися, плекатися, розвиватися&quot;<br></em><em><strong>– Наостанок пропоную поговорити на серйозну тему. </strong><strong>У стендапі &quot;Поза політикою&quot; ти казав: &quot;Є частина українців, які будують патріотизм на антитезі до всього російського. Це як комплекс меншовартості. Якщо росія зникне, то як будувати свою національну ідею тоді? Треба більш міцні опори, ніж росія. Їй скоро п***зда&quot;.&nbsp;</strong><strong>Очевидно, що ми зараз всі об'єднані ненавистю до росії. Але як, на твою думку, будувати нашу національну ідею? Які опори мають бути?<br></strong></em>–&nbsp;Взаємоповага між українцями і до всього українського. Бо меншовартість, як на мене, це коли ти вважаєш: &quot;Ой, я українське не буду слухати, не буду дивитися, краще щось інше подивлюся&quot;. Боротьба з росією –&nbsp;це не національна ідея, а біологічна задача. Нам треба зупинити росію, щоб вижити.&nbsp;А національна ідея будується на тому, що ти любиш у своїй країні, а не те, що ти не любиш у чужій. І, може, це не дуже вдалий приклад, але мені не подобається, коли роблять відео &quot;Що не так з Дудьом?&quot;. Вони дійсно може комусь і допомагають, але як у нас потім виглядають тренди у Youtube: перше місце – інтерв'ю Дудя, друге місце – &quot;Що не так з Дудьом?&quot;. Я хочу бачити відео &quot;Що так з чимось українським?&quot;&nbsp;– щоб воно було в топі. Тоді, як на мене, це більше принесе користі. Бо &quot;Що не так з Дудьом?&quot; постять ті люди, які і так знають, що з ним не так. А люди, які вважають, що з ним щось так, після цього відео все одно будуть його дивитися, бо у них свої аргументи. Навряд чи можу дати вичерпну відповідь про національну ідею. Але на моє особисте переконання –&nbsp;це любов до українського, повага між українськими. Нам треба розвивати свій контент, ділитися своїм контентом.&nbsp;Не ділитися відосом, що &quot;Дудь – х***ня&quot;, а ділитися відосом, що вийшло інтерв'ю в Романа Кравця чи ще якесь прикольне інтерв'ю, знаходити і просувати такий контент. І тоді любов до свого і впевненість, що в тебе щось класне в культурі, в твоєму народі, у твоїй нації, і буде гарною опорою національній ідеї. Ну, не може національна ідея бути експортована зовні. Вона має бути всередині нації і тут будуватися, плекатися, розвиватися.&nbsp;<br><strong><em>–&nbsp;Після такої відповіді напрошується питання: ти в політику збираєшся?<br></em></strong>–&nbsp;Ні! No, no way.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59424/ 2023-02-04 21:29:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "владімір владіміровіч - астанавітєсь" http://www.izmail.es/article/59427/ Зізнання братів-танкістів з росії, які вижили завдяки полону. <div><div>Бійці Сил спеціальних операцій у взаємодії 72 ОМБр влаштували засідку в тилу ворога на Донеччині, знищили модернізований російський танк&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2-80&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>Т-80</a>&nbsp;і взяли в полон членів екіпажу, у тому числі і двох братів з&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/155-%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%96%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8_(%D0%A0%D0%A4)&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>155 бригади морської піхоти</a>&nbsp;рф, що базується у Владивостоці. Важливо, що ця спецоперація бійців ССО пройшла без втрат і зірвала запланований ворогом штурм біля Вугледара.&nbsp;ZAXID.NET отримав унікальні відеозаписи зі свідченнями двох полонених, які виявилися рідними братами та вижили завдяки українським військовим.<br>44-річний росіянин Вячєслав Чєртєнков разом зі своїм молодшим братом Павлом Чєртєнковим приїхали в Україну, щиро сподіваючись визволити нас від нацистів. Ідейні росіяни подолали майже 10 тис. км від власного дому, переконані, що в Україні націоналістичні батальйони вбивають «мирное русскоязычное население» і без них українці пропадуть. Так було доти, доки українські військові не врятували своїх же ворогів. Завдяки їм брати досі живі й відносно здорові.<br><em><strong>Старший брат<br></strong></em>Вячєслав Чєртєнков вступив до лав російської армії добровільно, через кілька місяців після початку великої війни. Він підписав контракт на три місяці та потрапив до 155 бригади морської піхоти, що базується у Владивостоці. Чєртєнков став навідником танка Т-80. Разом із братом Павлом вони попали в один екіпаж, а згодом і в полон.<br>На початку відео танкіст одразу зізнався:&nbsp;<em>«Я повний дов***об».&nbsp;</em>росіянин говорив через біль від поранень, крізь зуби. Він виправдовувався, мовляв, пішов воювати, бо російська пропаганда роками промивала йому мізки.&nbsp;<em>«Якщо не ми, то хто? Націоналістичні батальйони хочуть вбити мирне російськомовне населення. Ми маємо помогти»</em>, – сказав В'ячеслав, що такі слова чув по телевізору щодня, –&nbsp;<em>«Але щось націоналістів я не бачив. Розчарувався звісно»</em>, – сумно додав.<br>За словами російського танкіста його армія воює&nbsp;<em>«дуже тупо»</em>. Розповів, що за кілька днів на території України згоріла більша частина їхніх танків, а з двох рот, які вийшли на бойове завдання залишилося лише 20 людей. росіянин зізнався, що його самого відправили на завдання на поламаному танку.&nbsp;<em>«Наше командування випускало мене на це завдання, розуміючи, що в мене тяги тупо немає (в танку), і якщо я зупинюся, то я буду як мішень. С*ки. Чи то вони спеціально так робили? Я працював на танку, на якому не працює рульова система», –</em>&nbsp;розповів Вячєслав Чєртєнков.<br><em>«Я не знаю чому ви так вміло воюєте, але я можу сказати чому наші дов****би не вміють. Тому що нашому командуванню плювати на людей і на навчання... Така техніка як танк чи артилерія потребує серйозної підготовки. Видно, що ваші хлопці більше підготовлені, ніж наші. Тактика, яку ви вибрали, себе виправдовує, а наші до того ще не дійшли</em>», – додав танкіст.<br>Вячєслав Чєртєнков відверто розповів, що перед тим як потрапити в український полон, він не здавався і відстрілювався.&nbsp;<em>«Я мав багато поранень, відстрілювався. Ви мали право мене застрелити, але витягли і надали мені допомогу... Я дуже здивувався... не зважаючи на те, що ми воюємо один проти одного. Якби мені не надали допомогу, я був би вже мертвий...»</em>, – підсумував тепер вже колишній ідейний росіянин.<br><em><strong>Брат 2<br></strong></em>Молодший брат Павєл Чєртєнков теж добровільно пішов воювати в Україну. Йому 40 років. Мотивація йти на війну така ж як у старшого брата – визволяти від нацистів.&nbsp;<em>«Пішов, бо по телевізору казали, що тут працюють нацистські організації, і що у війну скоро вступить Європа. Хотів помогти населенню Донбасу, думав, буду гуманітарку возити, а попав у танк»</em>, – сказав росіянин, а потім додав, що записався в армію&nbsp;<em>«по дурості»</em>.<br>Націоналістичних батальйонів в Україні Павєл Чєртєнков не побачив, зате дізнався про кількість втрат у власній армії:&nbsp;<em>«Половина піхотинців морської бригади знищена... Як я знаю, то від початку року половина роти морської бригади вже знищена».<br></em>російський танкіст нібито не знає про звірства та воєнні злочини росіян у Бучі та Бородянці, проте про Маріуполь чув.&nbsp;<br><em>«Маріуполь бомбили російські льотчики, росіяни заходять на чужу територію і хочуть її забрати»</em>, – відверто сказав російський військовий.<br>Танкіст Павєл Чєртєнков спробував переконати, що він не брав участі у наступі, лише стріляв з танка навісом. А під час останнього завдання, яке дав комбат, його танк підірвався на міні.&nbsp;<br><em>«Я чудом виліз, потім під час пожежі підірвався БК (бойовий комплект). Мене взяли в полон і дали знеболювальне»</em>, – розповів Чєртєнков.<br>Після того, як українські військові надали першу медичну допомогу російському солдату, його світ перевернувся з ніг на голову.&nbsp;<em>«Я думаю, що Україна на своїй території і виграє цю війну, я не підтримую свого президента. владімір владімірович зупиніться! Мамо, пробач мене, дурня»</em>, – додав росіянин.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59427/ 2023-02-04 19:30:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Екс-військовий з Одещини працював на росію в обмін на квартиру в Криму http://www.izmail.es/article/59426/ Мешканець Одещини працював на росіян з 2010 року. <div><div>Контррозвідка Служби безпеки України викрила глибоко законспірованого агента Федеральної служби безпеки (ФСБ) росії в Одесі. Ним виявився колишній військовий, який ще з 2010 року контактував з російською спецслужбою, а з 2020 – почав активно збирати розвіддані про заходи бойової підготовки Збройних сил України в південних областях.<br>За&nbsp;<a href=&quot;https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-zatrymala-ahenta-rf-yakyi-pratsiuvav-na-fsb-spodivaiuchys-otrymaty-kvartyru-v-krymu&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>інформацією</a>&nbsp;СБУ, особливу увагу агент звертав на перебіг міжнародних військових навчань в акваторії Чорного моря і тренувань сухопутних підрозділів ЗСУ на полігонах, зокрема бойових розрахунків протитанкових ракетних комплексів Javelin. Також він намагався відслідковувати надходження в Україну військової продукції і товарів подвійного призначення через морські порти Одеси, Маріуполя, Чорноморська, Ізмаїла та Скадовська.<br>«<em>Співробітники СБУ задокументували факти розвідувально-підривної діяльності ворожого агента і встановили його російських кураторів. На завершальному етапі спецоперації контррозвідники Служби безпеки затримали поплічника агресора</em>», – сказано в повідомленні.<br>За даними слідства, зрадником виявився місцевий житель, який у 1990 році закінчив Костромське вище командне училище за спеціальністю «хімік-розвідник». Потім до середини 90-х проходив службу у штабі Одеського військового округу та звільнився у званні капітан. Після цього зайнявся бізнесом і відкрив у середмісті обласного центру магазин з продажу спортивного спорядження. Також СБУ стверджує, що чоловік займався контрабандою відповідної продукції з росії, через що й потрапив у поле зору російської спецслужби.<br>«<em>Під час чергового перебування на території рф&nbsp;&nbsp;його завербував кадровий співробітник управління фсб по Курській області. Саме він до повномасштабного вторгнення відпрацьовував своєму агенту завдання зі збору розвідінформації на користь країни-агресора. Для комунікації використовували закриті канали електронного зв’язку. Також агент передавав розвідувальні «звіти» під час особистих зустрічей в рф. За виконання ворожих завдань зрадник сподівався отримати допомогу від окупантів щодо відчуження на його користь об’єкта нерухомості вартістю 200 тис. дол. у тимчасово окупованому Криму</em>», – повідомила СБУ.<br>На підставі отриманих доказів слідчі Служби безпеки України повідомили жителю Одещини підозру в державній зраді. Станом на ранок суботи, 4 лютого, коли СБУ опублікувала інформацію про затримання агента, запобіжний захід йому ще не обрали.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59426/ 2023-02-04 17:21:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна визволила з російського полону 116 захисників http://www.izmail.es/article/59429/ Серед звільнених, крім військових, є поліцейські, нацгвардійці, прикордонники і партизани. <div>Україна і росія провели черговий обмін полоненими, внаслідок якого Україна повернула 116 своїх захисників, повідомив у суботу, 4 лютого, голова Офісу президента&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/andriy_yermak_tag53283/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>Андрій Єрмак</a>.<br>«<em>Черговий великий обмін полоненими. Нам вдалося повернути 116 наших людей, оборонців Маріуполя, херсонських партизанів, снайперів з Бахмутського напрямку та інших наших героїв</em>», – йдеться в його&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/ermaka2022/1993&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомленні</a>.<br>За його словами, серед тих, кого вдалося повернути:</div><div><ul><li><p>87 воїнів ЗСУ, двоє з яких – із Сил спеціальних операцій (ССО);</p></li><li><p>вісім бійців ТрО;</p></li><li><p>семеро з Нацгвардії;</p></li><li><p>шестеро з Нацполіції;</p></li><li><p>п’ятеро з Держприкордонслужби;</p></li><li><p>двоє з Військово-морських сил;</p></li><li><p>один рятувальник.</p></li></ul><p>Єрмак уточнив, що зі 116 обміняних двоє офіцерів та 114 рядових і сержантів.<img sizes=&quot;506px&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719081.jpg?202302041221&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719081.jpg?202302041221&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719081.jpg?202302041221&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719081.jpg?202302041221&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;><br>У Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/minre_ua/2550&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>уточнили</a>, що серед звільнених є одна жінка.<img sizes=&quot;506px&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719084.jpg?202302041228&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719084.jpg?202302041228&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719084.jpg?202302041228&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557336_2719084.jpg?202302041228&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;><br>«<em>Крім того нам вдалося повернути тіла загиблих іноземних волонтерів-добровольців – Крістофера Метью Перрі та Ендрю Тобіаса Метью, а також тіло загиблого воїна-добровольця – українця, який служив у Французькому іноземному легіоні та після початку повномасштабного російського вторгнення повернувся захищати Україну – Кулика Євгенія Олеговича</em>», – додав голова Офісу президента.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p><div><iframe src=&quot;https://t.me/ermaka2022/1993?embed=1&quot; width=&quot;100%&quot; frameborder=&quot;0&quot; scrolling=&quot;no&quot;></iframe></div><p>Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/Koord_shtab/528&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>зазначив</a>, що серед звільнених 23 захисники мають поранення або хворі. Дехто втратив кінцівки внаслідок обморожень.</p><p>Наймолодшому зі звільнених нещодавно виповнилося 20 років, найстаршому – 62.</p><p>За кілька годин до цього російське міністерство оборони повідомляло про те, що вони обміняли 63 своїх солдатів за посередництва Об’єднаних Арабських еміратів.</p><p>Нагадаємо, 8 січня Україна&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/ukrayina_povernula_z_rosiyskogo_polonu_50_zahisnikiv_n1555748&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>повернула</a>&nbsp;з російського полону 50 захисників. Наступний обмін мав відбутися 14 січня, але Росія раптово його&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/rosiya_raptovo_skasuvala_zaplanovaniy_na_subotu_obmin_polonenimi_n1556096&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>скасувала</a>.</p><p>Також додамо, що один із наймасштабніших обмінів полонених відбувся 31 грудня 2022 року – тоді Україна&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/ukrayina_povernula_shhe_140_viyskovopolonenih_n1555522&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>повернула</a>&nbsp;додому 140 захисників.<br>Скільки ще українських військових перебувають у полоні окупантів – невідомо, оскільки ці дані посійно змінюються.</p></div><br> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59429/ 2023-02-04 16:08:45 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Три антиістини для суспільства http://www.izmail.es/article/59428/ Які перспективи і небезпеки для молодого покоління й усього соціуму несе наша епоха. <div><div>У часі повномасштабної війни всі питання, що не пов’язані прямо з відбиттям російської агресії, часто опиняються поза актуальним полем зору. А втім, деякі з них мають стратегічне значення для майбутнього українського суспільства і держави, пише&nbsp;ZAXID.NET. <br>Наприклад, освіта. Останнім часом у соцмережах та медіа прокотилась ціла хвиля дискусій щодо цьогорічного Національного мультипредметного тесту (НМТ) та невключення до нього історії України як обов’язково для всіх абітурієнтів предмета. Останні обговорення НМТ спонукають замислитись ширше про питання: як взагалі треба підходити до виховання молоді, на що робити акценти? Шукаючи відповіді на них, не варто забувати і про суміжне – варто також знати, як робити не потрібно.&nbsp;У цьому суттєво допоможе книга, український переклад якої нещодавно вийшов у видавництві «Наш формат» –&nbsp;<a href=&quot;https://nashformat.ua/products/kryhkist-internet-pokolinnya.-yak-teplychne-vyhovannya-shkodyt-suchasnij-molodi-709551&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>«Крихкість інтернет-покоління: як тепличне виховання шкодить сучасній молоді»</a>&nbsp;авторства Ґреґа Лук’яноффа та Джонатана Гайдта. У центрі уваги авторів проблеми, що останніми роками охопили американські університети: підвищена психологічна вразливість молоді, її небажання виходити із зони комфорту, агресивність щодо інших думок, надмірна довіра емоціям тощо. Не всі з перелічених й обговорених у книжці проблем є аж такими актуальними в Україні, як у США. Проте і загальні міркування авторів, і окремі розглянуті ними явища однозначно вартують уваги і в наших реаліях.&nbsp;Центральною віссю книжки є те, що Лук’янофф і Гайдт називають трьома антиістинами: антиістина крихкості (що вас не вбиває – робить вас слабшими), антиістина емоційного доведення (завжди довіряйте своїм почуттям) та антиістина нас проти них (життя – це битва між хорошими й лихими людьми). Поясненню їх суті, хибності, впливу на молодь і способам подолання і присвячено текст книги.&nbsp;Антиістина крихкості полягає у впевненості, що найкращим вибором при захисті дітей і молоді є максимально убезпечити їх від всеможливих небезпек. Автори вже на початку книги ілюструють це прикладом щодо арахісової пасти: надмірна турбота щодо уникання випадків алергії і заборона цього продукту в садочках і школах призвела лиш до того, що відсоток тих, хто страждає на відповідну алергію, лише зріс. Серед дітей, яких штучно захищали від арахісу, алергію мали 17%, тоді як серед решти – лише 3%. Пояснення просте: якщо імунна система взагалі не стикається з подразником, то вона не зможе виробити для нього необхідну протидію.&nbsp;Сам термін «антикрихкість» запровадив американський філософ Насім Талеб. Його суть він передає так: антикрихкі речі та явище – це ті, яким необхідні виклики та подразники задля розвитку. Антикрихкими, зокрема, Талеб вважає і дітей. Лук’янофф та Гайдт наводять влучну цитату: «Готуй дитину до шляху, а не шлях до дитини». Далі за текстом вони розглядають проблеми гіперопіки, нестачі в дітей часу й можливостей для вільних ігор тощо як причини, що роблять нинішнє молоде покоління – покоління Z («зумерів») – відмінним від попередніх. І відмінних не в ліпший бік.&nbsp;Українські діти та підлітки, для яких щоденним досвідом стали повітряні тривоги, ракетні удари, зруйновані міста й вимушене переселення, точно не страждають від нестачі викликів, що гартують їхню антикрихкість. Тут потенційно маємо справу з протилежною проблемою: що буде з поколінням, на долю якого в юному віці випало аж забагато випробувань – і далеко не ігрових чи буденних. Цікаво буде порівняти за певну кількість років нове покоління американців, вихованих у режимі гіперопіки і чутливих до найменших проявів емоційного дискомфорту, та їхніх однолітків з України, на чиє дитинство припала трагедія війни і котрим звичні дитячі розваги замінили нові ігри – наприклад «хто не встиг до сховища під час тривоги – той програв». Водночас війна, будемо вірити, не назавжди. Тож у майбутньому схожі до американських дилеми можуть постати і в наших реаліях.&nbsp;Куди більш актуальними для української реальності видаються проблеми, пов’язані з антиістинами емоційного доведення та «ми проти них», хоча також не завжди в той же спосіб, що описаний у книзі. Лук’янофф та Гайдт фіксують різке зростання серед студентів покоління «зумерів» відсотка тих, хто страждає (реально чи уявно) на депресію та різні форми тривожності. Вихователі, батьки, вчителі, а дедалі частіше й адміністрація та викладачі в університетах – під впливами новомодних «прогресивних» підходів – часто лиш сприяють цій тенденції, спрямовуючи зусилля не на пошук коренів проблеми, а на створення додаткових «захищених просторів», де учня чи студента ніщо не вводитиме у стан дискомфорту. Як результат – серед більшості американських студентів (58% на 2017 рік) поширилось переконання, що університет має бути місцем, де вони не стикатимуться з нетолерантними й образливими ідеями. Це доповнюється дихотомічним мисленням, що всі, хто мислить не так, як вони, – апріорі вороги. І навіть дискусія з ними – це не щось бажане й нормальне, а легітимізація «дискримінаційних» ідей опонентів.&nbsp;Це несе загрозу самій сутності того, чим є університет – простором для дискусії, складних питань, моральних і філософських дилем, простором, де вчать піддавати сумніву, критично аналізувати і вміти вести полеміку. З усім цим в американських вишах дедалі частіше виникають проблеми. Звикнувши довіряти власним емоціям навіть там, де цього робити не варто, і застосовуючи те, що автори звуть «катастрофічним мисленням» (віра в найгірший з можливих наслідків певної дії чи явища), частина студентів гостро виступає проти будь-чого, що видається їм образливим. Вимагають усунути з навчальних курсів тексти чи авторів, які їм не подобаються і які, на їхню думку, «білі супремасисти», гомофоби чи хтось там іще, зривають виступи запрошених спікерів, чиї ідеї суперечать їхнім уявленням, вимагають звільнення викладачів, які недостатньо дотримуються «прогресивної» «лінії партії» тощо.&nbsp;Усі ці проблеми автори детально аналізують і, попри всі свої намагання, не можуть повністю ігнорувати факту, що головна відповідальність за ці явища лежить на плечах лівих, а не правих активістів, з їхнім викривленим уявленням про соціальну, майнову чи іншу справедливість. Додамо до цього популярне нині поняття «мікроагресії», яке привчає бачити в будь-якій фразі чи дії наперед запрограмований прояв дискримінації, змішаємо з не менш популярною теорією інтерсекційності, що також акцентує на суто негативних явищах і часто ігнорує все, що їй суперечить, – і отримуємо гримучу суміш.&nbsp;Хоч і за наявності дещо інших вихідних даних, та все-таки проблема здорової дискусії й «культури скасування» дедалі частіше проявляється і в наших реаліях. Суттєва відмінність – у нас ініціаторами «кенселення» когось чи чогось рівною мірою виступають прихильники і радикально лівих, і радикально правих. Найчастіше це стається довкола спірних історичних моментів або постатей. Нещодавній приклад –&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/gritsak_bandera_ta_kult_osobi_n1556237&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>скандал</a>&nbsp;довкола коментарів історика Ярослава Грицак для французької газети&nbsp;<em>Le Monde</em>&nbsp;щодо Степана Бандери. Хоча в самих коментарях не було сказано нічого крамольного, проте для багатьох суто науковий, а не героїчно-міфологізований погляд на постать Бандери став достатнім приводом накинутись на Грицака і влаштувати справжнісіньке «полювання на відьом».&nbsp;Ці тенденції наводять Лук’яноффа та Гайдта на роздуми про витоки такого відкидання свободи слова та здорової дискусії. І в книжці вони наводять два важливі історичні приклади. Перший стосується німецького філософа Герберта Маркузе, чиє есе 1965 року «Репресивна толерантність» є одним із найбільш шкідливих текстів за останні пів століття. Головна ідея Маркузе – толерантність і свобода слова насправді корисні лише панівним групам. Тож дискримінованим потрібно проявляти цілковиту нетолерантність до ідейних опонентів і заради досягнення «справжньої» свободи треба затикати рот усім, хто мислить «неправильно». За словами Маркузе, «реалізація громадянських прав тими, хто їх не має, передбачає позбавлення цих прав тих, хто заважає такій реалізації». Нинішні поборники «справедливості та рівності» у багатьох країнах, часто і в Україні (хоч це й менш помітно, ніж на Заході), вірно слідують заповіту Маркузе – вимагають прав і свобод, при цьому цілковито заперечуючи право на них для ідейних опонентів і «скасовуючи» їх за відстоювання власних цінностей.&nbsp;Щоб зрозуміти, до чого веде такий підхід, не обов’язково вивчати нинішні протести в університетах чи, радше, суспільствах. Автори «Крихкості інтернет-покоління» самі згадують про феномен хунвейбінів – загони молодих активістів (найчастіше студентів), котрі в роки «Культурної революції» в Китаї часів Мао Цзедуна цькували і нерідко вбивали тих, кого вважали відступниками від єдино правильного бачення світу. Здавалось би, історія дає достатньо прикладів, щоб зрозуміти, що це шлях в нікуди. Але популярність лівих ідей серед західної молоді не дає спочивати на лаврах, вважаючи, що цей урок історії належно засвоєно.&nbsp;Попри часто інші витоки проблеми, вона актуальна і для нас. Небажання і невміння дискутувати (не лише серед молоді, а й загалом у суспільстві), поділ людей на «своїх» та «чужих» у різних сферах, зокрема політичній, нездатність вийти поза власну інформаційну «бульбашку» – усе це симптоми реально наявної проблеми. Вона зараз, вочевидь, не найбільша для українців. Але так буде не завжди.&nbsp;Головна актуальність книжки Ґреґа Лук’яноффа та Джонатана Гайдта для українського читача полягає не так у вниканні в тонкощі американської освітньої системи та її реальних чи вигаданих проблем, як у привертанні нею уваги до загальних проблем. Бажання штучно ізолюватися від небезпек чи просто не помічати їх (як не згадати про обіцянки президентом Зеленським шашликів на травневі свята 2022 року), надмірна піддатливість емоціям і вбачання в будь-кому, хто мислить інакше, ворогів – усе це явища, які насправді загрожують не лише так званому «інтернет-поколінню», а й кожному суспільству в цілому. Україна й українці – не виняток.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/59428/ 2023-02-04 16:01:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Соромно за Мінкульт – він зі збереженням культури під час війни не впорався": засновник Ukraїner Богдан Логвиненко http://www.izmail.es/article/59423/ Кількасот мільйонів охоплень в соцмережах, вплив на закордонну аудиторію, помітні інформаційні кампанії, документальний серіал про деокуповані території, видання книжок закордоном і номінація на Шевченківську премію – війна зробила Ukraїner, нішевий проєкт про подорожі регіонами України, сильніше і впізнаваніше. Редакторка культури УП.Життя Тетяна Пушнова поспілкувалась відеозв'язком із засновником організації Богданом Логвиненком&nbsp;не лише про зміну Ukraїner, а також про падіння довіри до Українського культурного фонду, про кризу державного управління у сфері клультури та ризики для креативної індустрії країни.<br><strong><em>– Я не є фанатом Ukraїner, попри це він у мене лунає &quot;з кожної праски&quot;:&nbsp;в рекомендованих Instagram, YouTube, Twitter, попадає репостами у стрічку Facebook. Навіть тут, в Британії, де я зараз живу, раптом Amazon мені говорить: &quot;Подивись, Таню, як оновився ТОП книжок про історію України&quot; і <a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/culture/2023/01/23/252484/&quot; target=&quot;_blank&quot;>видає на першому місці</a> британське видання вашої &quot;Україна зсередини&quot;. В мене склалось враження, що ви, попри війну, побудували якийсь паралельний Мінінформполітики &quot;здорової людини&quot;. Навіть Шевченківська премія без вас не обходиться – ви опинилися у списку номінантів з документальним серіалом &quot;Деокупація&quot;. Що відбувається?<br></em></strong>– Це треба питати в Шевченківському Комітеті, як ми там опинилися. Для мене це теж несподіванка, чесно. Подавала проєкт наша продюсерка від громадської організації. Але це було трошки наче якийсь жарт – Каріна Пілюгіна занесла документи до Комітету буквально за хвилину до дедлайну. Ми отримували раніше нагороди і премії – десь 10 різних, але самі нікуди не подавалися, нас хтось номінував.&nbsp;Та за останні 2 роки Шевченківська премія дуже змінилася. Я був навіть у фокус-групі, коли міністром <em>(культури, інформаційної політики та спорту – ред.)</em> був Бородянський – вони найняли агенцію, яка досліджувала ставлення до Шевченківської премії і проєктувала, як можна було би її змінити, надати їй адекватності. І тоді багато чого втілилося з того, що ми проговорювали як ідеї, бачення. І справді, попередні два рази Шевченківську премію <a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/society/2020/02/27/240026/&quot; target=&quot;_blank&quot;>отримували</a> мої улюблені проєкти і митці: ДахаБраха, Нова Опера, Тарас Прохасько... Хоча до цього Шевченківська премія абсолютно не була в моєму фокусі. Але з її оновленням я за нею почав слідкувати.<br><strong><em>– Як ти змінився за цей рік повномасштабної війни і як це повпливало на Ukraїner?<br></em></strong>– Мені складно говорити про якісь внутрішні зміни, я постійно відкладаю рефлексію на потім, на &quot;після перемоги&quot;. І тому я скоріше можу сказати, як змінився Ukraїner.&nbsp;Хоча є зміна одна, вона відбулась одразу з початком повномасштабного вторгнення – повернення до нормальності: я видихнув, заспокоївся і ми почали фігачити. Бо до цього у мене була боротьба з усіма навколо, де я відчував себе маргіналізованим персонажем, який скрізь каже, що скоро почнеться війна, а всі такі – розслабся, яка війна! Перед вторгненням я намагався перезапустити наші іншомовні версії і почати готувати закордонну аудиторію до війни. Бо ж раніше ми писали про зовсім інші речі – про красу України, історію, географію. Перезапуститись перед початком вторгнення ми не змогли, тому що я не отримував підтримки навіть всередині нашої команди. Я відчував себе якимось панікером. І от 24 лютого я видихнув – ми перезапустились, все, що було підготовлене до початку вторгнення, воно реалізувалося. І я нарешті перестав відчувати себе трошки шизофреніком. Ми пришвидшилися, ми робимо значно більше, ми розширилися під час війни. Зараз десь від 30 до 40 людей працює в Ukraїner або з Ukraїner – стало або проєктно. А ще кілька сотень волонтерів, які кожного дня контриб’ютять переклади різними мовами, відео і тексти.<br><strong><em>– Скільки у вас зараз мовних версій, на яких платформах?<br></em></strong>– Зараз 15. Ми використовуємо всі популярні соцмережі і дивимося, які мовні версії на яких з них краще працюють. Наприклад, якийсь час на початку вторгнення наш Twitter японською був популярніший за український екаунт. Тільки на цьому японському Twitter&nbsp; було 5 мільйонів охоплень за місяць! Нам донатили, тобто не нам, а Україну підтримували великими сумами відомі японські мільйонери. І ми помітили, що ці мільйонери підписані з українських джерел тільки на нас. Тоді на початку це дуже надихало, зараз ми це вже не відстежуємо.<br><em>І нині все трошки інакше: ми маємо нагадувати про війну, люди самі вже не шукають інформацію. Зараз ми думаємо, яким чином контекст війни повертати до порядку денного в світі.&nbsp;<br></em><strong><em>– І як?&nbsp;<br></em></strong>– Історіями. Історіями звичайних людей. Історіями на перетині світів, коли ми розповідаємо про жінку з Британії, яка возить гуманітарну допомогу в Україну, то це може бути цікавим і британцям, і нам. Це можуть бути позитивні історії, які тримаються на харизмі того чи іншого персонажа, далі вони можуть просто мультиплікуватися.&nbsp;<br><strong><em>– Тобі не здається, що Ukraїner з 24 лютого перестав бути дослідницькою платформою, де українці дізнаються про самих себе, а став більше пропагандистським?<br></em></strong>– Я не думаю, що пропагандистським.<br><strong><em>– У британців є таке поняття white lie, біла неправда, яку говорять, щоб не образити чиїсь почуття. Чи не про це зараз Ukraїner?<br></em></strong>– Ні. Адже коли ми розповідаємо історії, ми взагалі не фільтруємо, чи може якась із цих історій нашкодити нашій репутації за кордоном. Так, ми використовуємо цей підхід – оповідь через позитивні історії. Але вони часом розкривають і щось негативне. У нас є серія &quot;Деокупація&quot;, в ній ми часто говоримо, що тут є сєпари, тут є ті, хто підтримує росію. А white lie це коли ти кажеш: &quot;тут росія прийшла, а ми всі за Україну, як так можна?&quot; Ми розуміємо, що нам треба розповідати так, як є.&nbsp;<br><strong><em>– Ви робите промоційні відео – це не пропаганда?&nbsp;<br></em></strong>– Як і раніше, ми робимо історії для промоції міст. Або, на приклад, &quot;Щедрик&quot;. І ми не намагаємось викинути з цієї історії все російське – а воно там є. Почитайте лонгрід про нього, там є і російські діячі, ми пишемо про них, хоча начебто зараз cancel <em>(скасування – ред.)</em> всього російського. Але ми не можемо в історичному матеріалі закенселити того, хто був у цій історії. Зараз робимо серію треків &quot;Хоробрі міста&quot; і робимо таким чином: проводимо інтерв’ю з людьми з окупованих міст, вихоплюємо контексти, розпитуємо про місця. Ми цих збираємо разом прямо у такі фокус–групи в Zoom. Вони між собою іноді сваряться, обговорюють, що важливіше, що менш важливе в їхньому рідному місті, і це такий живий діалог, жива дискусія.&nbsp;&nbsp;І далі ми цю інформацію, ці розмови передаємо тому чи іншому музиканту і він вже створює свій трек, надихнувшись цими розмовами. Далі ми до цього вже не долучені, це вже творча робота артистів. Після створення треку ми створюємо відеокліп з архівних відео з тих міст. Деякі відео передавали і продовжують передавати з окупації. Зараз робимо наступні треки &quot;Хоробрих міст&quot; про Крим. Я прямо перед інтерв’ю слухав демку одного з треків – буде дуже хороша музично-інформаційна спецоперація.&nbsp;Це можна назвати пропагандистською роботою, але я би назвав це синтезом медіа і творчості, на перетені яких створюється щось нове. Але це така скоріше терапевтична і мотиваційна робота на внутрішню аудиторію, аніж пропаганда.<br><strong><em>– А які ще несподівані колаборації у вас ставались за цей час?<br></em></strong>– Це колаборації з популярними блогерами в Instagram на початку вторгнення. Ми розуміли, що вже маємо напрацований алгоритм розповідей людей, про дітей під час війни, про обстріли, про знищення освітньої, цивільної інфраструктури, лікарень. І ми зробили open call, закликали блогерів до співпраці і нам написало, напевно, 60%-70% всіх найпопулярніших інстаграм-блогерів в Україні, з якими до початку війни ми би ніколи не співпрацювали, бо у нас різні цінності. Але ми зрозуміли, що в той момент це доступ до їхньої аудиторії, можливість разом з ними просувати важливі меседжі про Україну для світу. І можливість убезпечити їх від поширення дезінформації, паніки. І це була потужна колаборація – на кількасот мільйонів охоплень.&nbsp;<br><strong><em>– Ти цікаву тему зачепив – колаборацію організацій, які в мирному житті могли б бути конкурентами. Бо знаєш, ці &quot;капіталістичні цінності&quot; і на сферу культури поширювалися – культурні інституції конкурують за ресурси, увагу аудиторі, за контроль наративів. Але війна це дещо невілювала. Наприклад, Мистецький арсенал і Довженко-Центр – до війни, попри дружні стосунки, вони ділили, фактично, одну аудиторію, ресурси Українського культурного фонду тощо. А зараз домовились про спільну програмну роботу, підтримують одне одного в кризі. І таких прикладів безліч – в цьому фішка нашого спротиву, причина високого рівня нашої опірності.&nbsp;<br></em></strong>– 100%! Насправді ми дуже переоцінюємо конкуренцію, вона доволі часто є штучною. Ми спільно можемо зробити значно більше.&nbsp;Наприклад, Ukraїner виник трошки раніше, аніж фізично з’явився <a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/culture/2022/12/26/252014/&quot; target=&quot;_blank&quot;>Український інститут</a>. І, по суті, ми мали дуже схожу ідею.&nbsp;Вони – державна інституція, та ми подивилися їхню стратегію і подумали, як ми можемо їх підсилити, взаємодоповнити одне одного. І ми придумали шляхи, як Український інститут підсилює нас, ми їх, як ми можемо рухатись в одному напрямку. До речі, я дещо здивувався, коли ти мені запропонувала інтерв’ю на Українській правді. Бо знаєш, у нас раніше не прийнято було, щоб одне медіа розповідало про діяльність іншого медіа (окрім, хіба, &quot;Детектора&quot;). Бо конкуренція.&nbsp;Але зараз ми з багатьма медіа співпрацюємо. Скажімо, ми ніколи раніше не робили розслідувань. Але нас цікавить досліджувати, як працює російська пропаганда і soft power <em>(м'яка сила – ред.)</em>. Ми партнеримось з нішевими медіа, які роблять такі розслідування, які в цьому експертні. Ми розуміємо, що в когось з них менша аудиторія, а ми можемо її розширити. Ці об’єднання зараз відбуваються довкола цінностей. Наприклад, ми, як і на початку нашої діяльності, так і зараз, не співпрацюємо з олігархічними медіа. Хоча ці пропозиції з’являлися чи не щомісяця.&nbsp;Але якщо ми рухаємося з якоюсь іншою організацією в спільному напрямку, то тут ми не маємо конкурувати, ми маємо шукати позитивну суму.<br><strong><em>– А як ти ставишся до колаборацій з державними інституціями? Окрім Українського інституту з кимось іще ви співпрацюєте? З Міністерством культури?<br></em></strong>– Ні. Мінкульт – це не про позитивну суму. Мінкульт – це абсолютно регресивна інституція, на жаль. Це неможливо. Мінкульт і Міносвіти це інституції, за які соромно, які, на мою думку, не впоралися із завданням збереження культури і освіти під час війни. Тому ні. Хоча хотілося б і з Мінкультом, із Міносвіти співпрацювати. Ми співпрацюємо з Міністерством закордонних справ в різних сферах. І час від часу ми даємо свій контент Офісу Президента: книжки іноземним гостям, своє відео для їхніх промо. Вийшов ролик привітань Президента з Днем соборності, там використано багато наших кадрів. Але це важко назвати співпрацею. Ми просто ділимося чимось, в чому ми можемо підтримати.<br><em><strong>– Давай заглибимось в питання, що не так з МКІП – ви з ними, зокрема, в багатьох питаннях інформаційної політики перетинаєтеся. Наприклад з Укрінформом, у якого теж є і мовні версії, і аудиторія, і кормережа. З ними ви теж не взаємодієте?</strong>&nbsp;<br></em>– У нас є кілька волонтерів, які працюють в Укрінформі. Але так, щоб з ними якось інституційно співпрацювати, то ні, навіть про це не думали, чесно кажучи. Але треба подумати.&nbsp;Зараз створили ж іще United24, який теж намагаються зробити іншомовленням. Був такий момент, ще коли був перший уряд Зеленського – під час прем’єрства Гончарука. То тоді я мав зустрічі з трьома заступниками різних міністрів і ще якимись радниками і це були зустрічі про одне і те саме: як створити ресурс, який би промотував Україну в світі. І я там систематично всім казав, що – дивіться, це не має сенсу, ми це робимо вже якусь кількість років, ми це вже інституціоналізували, ви можете просто нас підтримати зовсім невеликим ресурсом і це буде ефективніше, ніж створювати щось з нуля. Але врешті, кожен із них робив свій сайт в результаті. Тобто ми не увійшли в жодне з партнерств, але кожне з міністерств робило щось своє, несистемно і дотепер дотягнув лише один з тих сайтів. А пройшло всього кілька років.&nbsp;Більшість координаторів наших мовних версій, перекладачі з нами працюють як волонтери, дехто вже по 5 років. Деякі мовні версії у нас з’явилися, наприклад, корейська, угорська, португальська, уже під час вторгнення. І якби ми мали трошки коштів на кожну з цих мовних версій, хоча б по декілька тисяч доларів щомісяця, ми б уже могли взяти когось із них на роботу і робити це більш системно. Бо зараз ми перекладаємо те, що встигають волонтери, залежно від тої кількості волонтерів, яка є на кожній із мов.&nbsp;<br><strong><em>– Український культурний фонд – ще одна інституція, органом управління якої є МКІП – як ви з ним співпрацюєте? Я бачила у вас на сайті ще досі логотип УКФ і проєкти, що ви реалізували за його підтримки.&nbsp;<br></em></strong>– Ми, до речі, нормально співпрацювали з УКФ. Це була абсолютно прозора і відкрита співпраця. Тобто ми подавалися на відкриті конкурси і перемагали майже завжди.&nbsp;Але цього року ми не подаємося і не беремо участь у проектах УКФ. Тому що минулого року ми написали три проекти. Почалась війна, всі гроші УКФ передали на Збройні сили. І це ОК. Але не ОК те, що сам Фонд ніяк не прокумунікував з нами, що далі з нашими заявками? Рік в УКФ нічого не відбувалося. Зараз знову оголошення &quot;Присилайте нові заявки&quot;. Але знову всі гроші можуть піти на Збройні сили. Для чого витрачати час? Кожна проектна заявка – це не години, це дні роботи над нею…&nbsp;<br><em>УКФ рейдернув міністр Ткаченко. Він, фактично, поставив там ручну Наглядову раду і тепер всі сумніваються в прозорості роботи Фонду.&nbsp;<br></em>Бо ті зустрічі, які відбувалися в Наглядовій, її рішення, люди, які туди входять – це абсолютно не достойні люди, аби вирішувати майбутнє культури, як громадських, так і державних культурних проєктів.&nbsp;Бо бонуси, які повертаються від підтримки культури, їх не конвертуєш в щось матеріальне тут і зараз – їх видно не одразу, а через тривалий час. От просто один приклад. Наш фільм, який був підтриманий УКФ, називається Ukraїner. The movie. В 2019 році ми зробили грандіозний показ одночасно в 60 містах з паралельною з прем’єрою на You Tube. І ми ще тоді дивувалися, що люди ногами для чогось ходили на ці покази, хоча можна було просто вдома сісти і подивитися онлайн. Так от зараз, коли почалося повномасштабне вторгнення, у понад 10 країнах знову були публічні покази цього ж фільму. Який, знову ж таки, доступний на YouTube. Мало того, люди приходили і платили гроші, які йшли повністю на ЗСУ. Ми не знаємо, яка точно сума, бо це були прямі донати на Збройні сили, але там може, навіть більше, аніж УКФ вклало в цей проект в 2019 році. Бо культура так працює: ти вкладаєш сьогодні, ти сієш якесь зернятко, а через декілька років воно тільки починає проростати.&nbsp;<br><strong><em>– Отже, УКФ – це теплиця з розсадою і вона поламалася. Ти бачиш вихід із цієї ситуації? Адже УКФ все ж таки впливовий гравець в нашій креативній індустрії і його діяльність дуже потрібна нам зараз. Минулого року до української культури була прикута увага закордоном, наше мистецтво стало видимим в Європі. Але ми &quot;виїжджали&quot; на тому контенті, який був спродукований до війни, підтриманий УКФ чи Держкіно ще до криз в цих інституціях. Що зараз робити, коли важливо не збавляти темп, не знижувати якість?<br></em></strong>– Я не впевнений, що ми зможемо цю теплицю полагодити під час війни. Я думаю, що це одна зі стратегічних задач на час після перемоги. Можливо, треба буде повертати людину, яка сконструювала УКФ, Юлію Федів з навчання у Сполучених Штатах і ремонтувати все, що поламав міністр Ткаченко в цій інституції. Але для цього має бути хтось в культурі, хто, власне, матиме політичну волю на глобальні зміни системи. Проблема не лише в особистості міністра. У нас система управління культурою неймовірно застаріла.&nbsp;<br><strong><em>– УКФ – нова інституція, під неї закон окремий написаний.<br></em></strong>– Але, як виявилось, вона не є незалежною. Ця інституція стала значно впливовішою і ефективнішою, ніж, можливо, все міністерство. І це міністерство взяло і угробило її, бо не може незалежна і сучасна інституція адмініструватися застарілими, ще сталінськими методами.&nbsp;А міністр, думаю, навіть не розуміє цієї проблеми. Він керується якимись особистими інтересами.<br><strong><em>– Отже, заміна міністра нам не допоможе?<br></em></strong>– Допоможе, якщо прийде міністр, який розуміє, що потрібно міняти систему управління культурою. Хоча, на правду, ми маємо говорити про реформу всього державного апарату. Бо уявімо, приходить реформоване міністерство культури на нарду в Кабмін, а воно тягне все знову вниз. До речі, це цілком може статися, наприклад, з Міністерством цифрової трансформації зараз – вони новітнє міністерство, яке створене за новітнім зразком в уряді з радянською системою управління. І тут знову і знову треба говорити про те, яким чином це добре урядування має бути втілене. Але бути реалістами – ми ж не можемо зупинити свою життєдіяльність на якийсь час, щоб перевести все на нові рейки, звідкись взяти космічних людей, які швидко почнуть діяти по-новому. Нам це все треба робити поступово зсередини, щось тягнутиме нас назад. Але ми все одно це маємо пхати вперед і вперед.&nbsp;<br><em>Є і інша площина цієї проблеми – неусвідомлена некомпетентність в питаннях культури та освіти Офісу Президента. Я не вірю, що регресивні міністри випадково саме у цих двох напрямках – це якась спланована диверсія.<br></em>На мою думку, і Володимир Зеленський, і Андрій Єрмак – люди, що безперечно займалися масовою культурою і будують свої уявлення про усю українську культуру зі свого досвіду. Десь так Володимир Зеленський у передвиборчому інтервʼю уявляв і переговори в політиці, виходячи із свого досвіду переговорів у бізнесі, перед тим, як стати президентом: &quot;посередині зійдемось з путіним&quot;.&nbsp;Але освіта і культура – це не лише телепродукт, патріотичні фільми, гумористичні шоу. Культура та освіта – це також інституції. І міністр культури одним з перших своїх досягнень має вважати крах УКФ, а міністр освіти – боротьбу з Києво–Могилянською академією. Але усе це відбувається за згоди Офісу Президента імовірно через їхню неусвідомлену некомпетентність. Нам важливо перетворити її на усвідомлену некомпетентність.<br><strong><em>– Коротше, це не можна зробити під час війни, на твою думку?<br></em></strong>– Я думаю, що ні. Ну бо це велика внутрішня війна. І вона потребує значних ресурсів. Але я не можу зараз включитися у війну навіть за Довженко–Центр. Максимум, що я зробив, це подався до комісії з відбору нового директора туди, щоб цей вибір мав шанс відбутись прозоро. Але я не можу включитися в це повноцінно. І тим більше не можу включитися в історію з УКФ. Хоча там в моменті, на початку 21-го року, коли почалася атака на Український культурний фонд, я включений був дуже активно. Мені і ще кільком людям вдалося мобілізувати величезну кількість людей на такий спротив. Але ми, на жаль, це зробили запізно. Цей рік – останній для цієї Наглядової ради УКФ і я сподіваюсь, що нова буде обрана прозоро та до неї подасться максимальна кількість гідних учасників культурного процесу.&nbsp;В цю внутрішню війну треба включатися. Бо це війна сталінської системи, що воює сталінськими чиновниками з європейським урядуванням. І деяких міністрів, якими керують власні амбіції, а не державний інтерес, ця система влаштовує, вона з них робить вельмож, а не найнятих нами менеджерів.&nbsp;Але зараз ми просто не маємо на це потрібних особистих ресурсів. Багато хто з нас воює на реальній війні.&nbsp;<br><strong><em>– Як вижити в цей непростий рік незалежним культурним проєктам, коли немає звідки чекати допомоги?<br></em></strong>– Я би казав, сподіватися лише на себе. Але я говорю лише про себе, це не універсальний рецепт для всіх. Від самого старту Ukraїner і дотепер чи не кожного тижня я чую тезу, що чому держава не інвестує в такі проекти, як Ukraїner. Але ми ніколи на це не розраховували, ніколи не мали на це жодних сподівань і самі ніколи не бідкалися, що ми щось недоотримуємо від держави. І я би радив не мати таких сподівань жодному з культурних чи медіапроєктів. Останнім ще й тому, що медіа, яке починає співпрацювати з державою, дуже часто перетворюється на пропагандистське. Хоча, ми розуміємо, що за законами воєнного часу всі медіа не можуть мати повноти свободи слова.&nbsp;Натомість, діяльність медіа та культурних проєктів старшенно переплетені. Згадаймо, як колись, коли ще була епоха друкованих журналів, з них стали поступово зникати сторінки, присвячені культурі. І як більш і більш окупованою російським ставала наша культура.&nbsp;<br><em>Культура є частиною нашої інформаційної гігієни і безпеки і дуже часто ми просто недостатньо це цінуємо, маємо можливість усвідомити тут і тепер, а лише постфактум, ретроспективно.&nbsp;<br></em>У нас є цікава історія про цей вʼїдливий трек Байрактар, який просто задовбав був усіх. Але тоді, в перший місяць повномасштабного вторгнення він був мега важливим. Один із наших героїв, Олександр Книга, засновник фестивалю &quot;Мельпомена Таврії&quot; в Херсоні, потрапив у полон. Він розповідав, що коли його везли росіяни в цей полон, у них в машині грала пісня про Байрактар. Думаю, вона їх тоді деморалізувала в цей момент і підтримала Олександра.&nbsp;<br><em><strong>– Де ти береш енергію зараз, в час, коли треба фігачити, можливо, навіть більше, ніж на початку? Адже зараз ресурс фактично вичерпався в постійному напруженні.</strong>&nbsp;<br></em>– Чесно кажучи, дуже рідко напружуюся. Мене прямо важко вивести з себе. На мене вже не діють прильоти. Я прокинувся десь недавно від вибуху о 6 ранку, відкрив Українську правду, там був перший заголовок: Вибухи на Київщині не пов’язані з бойовими діями. Я заснув і далі спав. Потім уже об 11 я прочитав, що це все–таки вибухи були в центрі Києва і просто не спрацювала повітряна тривога. У Харкові, де я доволі багато часу провів за останні півроку, починаються вибухи, а через 10 хвилин вмикається тривога. В зоні бойових дій ще працює адреналін, працює якесь відчуття неймовірної концентрації своїх людей. А в містах подалі від фронту – вже ні. Я розумію, що це зараз таке відтермінування, що врешті–решт я опинюся у Збройних силах, на передовій. Тому я стараюсь якомога більше, ефективніше працювати, поки в мене є час. Те, що найбільше дає мені якесь натхнення, це мої друзі у Збройних силах. Я розумію, що в окопах їм тяжче, ніж мені. Мені нема чого жалітися. Так, я фігачу, часом без вихідних. Але нема на що жалітися абсолютно і зараз не час на відпочинок. Хоча я от недавно прохворів – тиждень не міг встати. Майже відпочинок був.&nbsp;<br><strong><em>– Встигаєш щось читати?<br></em></strong>– Так, читаю різні репортажі, зараз читаю &quot;77 днів лютого&quot;. А до цього читав Забужко. І читав ще Ославську про Сєверодонецьк. Це репортажі, які вона писала раніше, але вони вийшли вже під час вторгнення.<br><strong><em>– Тобто читаєш ти все одно все про війну, ти не відволікаєшся від неї?<br></em></strong>– Зараз неможливо щось читати, щоб зовсім не про війну. Перша книжка, яку я прочитав після вторгнення, це була &quot;Україна – не росія&quot; Леоніда Даниловича <em>(Кучми – ред.)</em>. Дуже добре написано насправді – очевидно, що це писав не він, але цікаво було перечитати, який в той час був порядок денний, про що йшлося. І в цій книжці дуже багато про те, як в росії не розуміють ідентичність українську.&nbsp;&nbsp;І це те, що нам, в тому числі, дає можливість перемагати зараз. Бо як раз ми росіян розуміємо дуже добре – вони нас навчили. Але вони не розуміють ані наші меми, нашу побутову культуру, мову. Так, їх ботоферми пишуть якісь коментарі українською, але ми сміємося з них постійно.<br><strong><em>– І ще про книжки.&nbsp;Ваша книжка &quot;Україна зсередини&quot; виходить англійською у Великій Британії, це випадковість чи стратегія?</em></strong><div><strong></strong>– Ми планували це дуже давно – в нас була візія видавництва: ми хотіли мати стійки в аеропортах світу, де були б 3, 5, 10 книжок, які б у різних формах розповідали про Україну, про українську їжу, про українську авіацію… і які допомагали захоплюватися Україною. Зараз ця стратегія просто пришвидшилася завдяки нашим емігрантам: зараз виходить книжка в Британії, перед цим вийшла книга в Німеччині, у великих доволі видавництвах. Британське видавництво фактично не змінювало нашу книжку – лише зробили переклад. А для Німеччини ми окремо її робили – це в нас, по суті, окремий проект. І також ми днями підписали контракт з японським видавцем і наша книжка впродовж місяця–двох вийде в Японії.<br>Ми готувалися до цього моменту.<br><strong><em>– До чого ви готуєтеся цьогоріч – і Ukraїner, і ти особисто?<br></em></strong>– Готуємося до де окупації Криму. Я особисто всіляко думаю про те, що можна буде робити в Криму після де окупації, і що можна робити вже зараз, наближаючи її інформаційно. Бо не варто мати ілюзій – ми інформаційно роз’єднані зараз. Та й інформаційно ми втратили Крим набагато раніше, до початку окупації в 2014 році. І хоч у Криму є надзвичайно багато людей, які підтримують Україну, які допомагають нам прямо зараз, але нам інформаційно треба буде повертати Крим довго, найдовше з усіх окупованих наразі територій. Ми готуємося видати багато книжок, в тому числі англійською, ми готуємося збільшити кількість мов. Наступними нашими мовами будуть арабська, кримськотатарська. Тобто одна буде розрахована на зовнішнього споживача, одна на внутрішнього. І зараз ми намагаємось наростити нашу присутність закордоном, пробувати і там колаборації, співпрацю з іншими медіа. Ми розуміємо, що в Україні у нас є і аудиторія, і якась впізнаваність. А закордоном ще нема, тому цілимось на це.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/59423/ 2023-02-04 15:37:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Батьки вигадали ніжку, на якій будуть рухатися пальчики". Як в Україні протезують першу дитину, яка втратила кінцівку на війні http://www.izmail.es/article/59422/ Марина – перша пацієнтка, яка проходить дитяче протезування в Україні через втрачену на війні кінцівку. Навесні 2022 року, коли дівчинці ще було 5, у їхній будинок в Херсоні прилетів снаряд. Через російську ракету їй відірвало ніжку. У травні її доставили в &quot;Охматдиті&quot; на реабілітацію, але дівчинка лежала і не хотіла навіть вставати з ліжка. Команда фахівців – психолог, реабілітолог, протезист – взялися поставити Марину на ноги. Без відірваної кінцівки вона не могла навіть стояти, бо був порушений баланс. Наприкінці літа їй надали перший навчальний протез, а за кілька місяців – створили інший, персональний. <div> <div> <div>Про виклики, проблеми та досягнення дитячого протезування для УП розповіли спеціалісти клініки &quot;Охматдит&quot;: фізичний терапевт Назар Борознюк, психолог Тетяна Підкова та протезист Олександр Стеценко.<em><strong><br>Психологічний бар'єр</strong></em><br>Після трагедії в Херсоні, Марину та її маму Наталю поклали у різні лікарні у Кривому Розі. Тож поруч з дівчинкою була тітка Люба.&quot;<em>У мами з донькою відбулась сепарація, і дівчинка прикипіла більш до тітки. Це як бар'єрний захист, бо дитина не могла самостійно ходити в туалет, рухатися, одягатися. Усі ці функції виконувала Люба. І тепер саме поруч із тіткою Марина відчуває себе в безпеці</em>&quot;, – пояснює психологиня Тетяна Підкова. Згодом, коли маму з донькою доправили в &quot;Охматдит&quot;, замість покращення психологічного стану стався регрес. Марина &quot;зчитала&quot; емоції мами: жінка відчувала інакшість своєї дитини через травму.<br>&quot;<em>У Марини ПТСР. Ця травма не від війни, а через втрату кінцівки. </em><em>Ми стикнулись з тим, що від батьків було абсолютне неприйняття травми власної дитини. Адже вони бачили її здоровою, з двома ногами, фізично розвинутою</em>&quot;, – говорить психологиня. Тому мама Марини мала надію, що протез поверне дитину у період до трагедії. Психологічний стан дівчинки був доволі складним: вона була не готова пускати нових людей до себе, обмежила комунікацію із зовнішнім світом. Тому батьки вирішили лишитись в Україні та пройти реабілітацію та &quot;поставити на ноги&quot; доньку в рідній країні. Тетяна Підкова пояснює: Наталя бачила приклади <a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/society/2022/08/6/249899/&quot; target=&quot;_blank&quot;>протезування за кордоном</a>. Як-от у Каті з мамою з Краматорська, які потрапили під обстріл на вокзалі: вони отримали більш естетичні протези в США. Але вони мають травму нижче коліна, а 11-річна дівчинка не так активно росте, як її 6-річна донька.</div></div></div><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/9/7/9773011-3i2a8313-original.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;523&quot;><br>Інтенсивний розвиток дитини був однією з причин лишитися в Україні, адже у США чи Сеулі пропонували заміну протеза раз на 2 роки.&nbsp; <div>&quot;<em>Було важко навіть донести батькам, що це буде протез, але не косметичний, а як трубка. Вони чомусь, як Марина, вигадали ніжку, на якій будуть рухатися пальчики&quot;</em>, – каже Назар. Натомість принесли протез-трубку. Він складався з &quot;чужих&quot; деталей, бо на ньому ходила інша дитина.<em><strong><br>Досвід першого протеза</strong></em><br>Марина знову відчула мамин відчай, тому запротестувала і почала істерику, коли побачила навчальний протез.<em><strong></strong></em> &quot;<em>Ми вийшли з того, що назвали протез &quot;Кеша, і будемо з ним дружити</em>&quot;, – розповідає психолог. Кілька місяців перед тим Марина разом з реабілітологом Назаром робила спеціальні вправи, щоб укріпити м'язовий корсет. Але перша примірка пройшла зі сльозами. </div> <img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/c/3/c3c07ee-285441952-3082556012055115-351835506338000347-n.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;566&quot;><br>Куксу (частину кінцівки, що залишається після ампутації) мали забинтувати перш ніж одягнути протез. У медицині ця підготовча процедура називається бандажуванням. &quot;<em>Перші рази я знав, що бинтую ногу Марині неправильно. Але не знав, як правильно. В університеті ніхто не акцентував на протезуванні, на куксах. Бандажах. Війна здавалась далекою, а тепер вона дихає кожному в потилицю.</em><em> У мене погана англійська, але це не перешкоджало мені перекладати статтю за статтею, роздивлятися картинки і вчитися на практиці. Дитяче протезування складне тим, що діти постійно ростуть, і протез треба змінювати, потрібен постійний контроль</em>&quot;, – зазначає реабілітолог. Він згадує, що саме тоді його колега Марія поїхала у Норвегію на якийсь саміт. Назар розписав їй купу питань, ще стільки ж – виникали в процесі. &quot;<em>Якось Маша каже: &quot;Мені невдобно питати&quot;. А я їй відповідаю:&quot;У нас війна, питай, не соромся. </em><em>Потім приїжджали колеги з Франції, Італії, Великої Британії, навчали нас, багато нового розповіли. Половину з того я робив. По суті, добре і правильно, тож вони роботу не забракували</em>&quot;, – з посмішкою каже лікар. Він додає, що усіх маленьких пацієнтів з воєнними ампутаціями спершу доставляють в обласну лікарню, а потім – скеровують в &quot;Охматдит&quot;. У цій клініці діти проходять реабілітацію та отримують психологічну допомогу, а потім їх відправляють на протезування за кордон. Для дітей, які постраждали від війни, протезування є безкоштовним: як у рідній країні, так і за її межами.<em><strong><br>Виклики та складнощі</strong></em> <div>Одним з приводів до сліз під час першої спроби одягнути протез був банальний фізичний дискомфорт, підсилений страхом та неприйняттям батьків. Певний час дівчинка продовжувала висловлювати внутрішній протест: одягала протез лише на заняття з реабілітації. Персонал намагався заохочувати Марину ходити з новою &quot;ніжкою&quot; частіше, щоб вона швидше навчилась на ньому ходити. &quot;<em>Марині треба навчитися управляти механічним коліном, бо воно висковзує. Їй треба вивчити, як рухається нога, згинається, адже м'язи після ампутації атрофуються, а частина з них через травму має іншу форму.</em><em> У дівчинки часто буває, що мозок посилає фальшиві сигнали: наприклад, біль у коліні, якого немає. Ми його чухали, сміялись і все минало</em>&quot;, – каже Назар.<em></em></div> <img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/b/4/b43a9f0-untitled-3.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;500&quot;><br><div>Він також зазначає, що маленька пацієнтка дуже емоційна. Під час занять Марина може бути залучена у гру, сміятися, ходити на протезі. Але якась дрібничка або зміна настрою може викликати сльози, і тоді заняття доводиться призупиняти. Назар зазначає, що є чимало факторів, через які пацієнтка може не прийти. &quot;<em>Вона дуже боїться тривог. Або якщо десь тільки згадають про вибух, у неї миттєво починається істерика. Взагалі ми мали б займатися по 3 рази на день, але виходить переважно два</em>&quot;, – розповідає лікар. Він зазначає, що дуже важливо знайти підхід до кожної дитини, бо наказовий тон з ними не працює. Наприклад, мотивували Марину на прогулянку ледве не всім колективом. <div>&quot;<em>Вигадували, чому треба пройти так далеко: якісь фантастичні приводи. Тож якщо весь &quot;Охматдит&quot; буде хотіти, а родина така: &quot;Ой, а чому їй так далеко йти?&quot; Марина це почує і не дійде</em>&quot;, – каже фізичний терапевт.</div><img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/d/2/d2c9f95-0a0812e-untitled-1.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;515&quot;><strong><br><em>Персональний протез</em></strong><br>Через місяць після Кеші для Марини зробили персональний протез – постійний та зручний. Вона назвала його Кеша 2.0. <strong></strong>Протезист Олександр Стеценко розповів, що для протеза дівчинки застосували силіконову композицію, її ще називають вакуумним лайнером. Вона тільки набирає оберти в Україні, але, на відміну від попередників, краще тримає протез та міцніше фіксується на куксі, бо не вимагає додаткового бинтування.&nbsp;&quot;<em>Натомість вимагає &quot;протяжки&quot;, тобто протягування кінцівки у вакуумне кріплення. На протезі є спеціальний клапан, який виштовхує повітря і тримається за принципом присоски. </em><em>Сучасні протези мають модульну структуру, такі собі конструктори Lego. Тож збирають окремо стопу, гомілку, з'єднуючи адаптери та приймальну гільзу. Такі протези легкі як у плані експлуатації, так і оновлення</em>&quot;, – пояснює фахівець.<em></em> Через активний ріст дівчинка з тіткою відвідують протезиста кожні 3 тижні: він &quot;підганяє&quot; протез до потреб дитини. Бо коли Марина хоч трішки виростає, ніжка стає коротшою у порівнянні зі здоровою. Дівчинка перехиляється на іншу сторону, а це може спричинити сколіоз. <table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/f/e/fe7f2bf-untitled-1.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;500&quot;><div>Олександр Стеценко каже, що за 2-3 тижні протез Марини вже косметично &quot;закриють&quot;. Він буде більше схожий на ніжку. Проте у верхній частині, де гільза одягається на куксу, протез буде виглядати ширшим, ніж здорова кінцівка. За його оцінками, дівчинці треба буде замінити протез десь через 3-4 роки. Зокрема, колінний вузол та стопу. Деякі компоненти зношуються, деякі – можуть послужити ще. &quot;<em>У Маринки дуже добрий потенціал. Гадаю, вона дуже скоро зможе вільно ходити</em>&quot;, – каже він. Психологиня Тетяна підтверджує: дівчинка психологічно свій протез сприйняла, адже вона його одягає та ходить. </div> <img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/3/3/3350955-283340263-3082555842055132-6295266204010535355-n.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;566&quot;><br><div>&quot;<em>Не можна цю дитину відокремлювати від соціуму, тому треба допомогти їй прийняти себе такою та жити з особливістю.&nbsp;</em></div> <div><em>Ми показуємо Марині фото моделей, які виходять на подіум з протезами. І пояснюємо, що вони класні і відчувають себе дуже комфортно. Тобто перемикаємо дівчинку на мотивацію на майбутнє. Бо прибрати ПТСР ми не можемо прибрати: нову ногу їй не виростимо</em>&quot;, – говорить психологиня Тетяна. Вона оптимістично додає про свої сподівання, що вже навесні Марина гулятиме на протезі без коляски. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <br><br></td> </tr> <tr> <td><br></td> </tr> </tbody> </table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td> </tr> </tbody> </table><br><br></div><br></td></tr><tr><td><br></td></tr></tbody></table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td></tr></tbody></table><br><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td></tr></tbody></table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td> </tr> </tbody> </table> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59422/ 2023-02-04 13:46:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як допомогти дітям, які залишилися без піклування дорослих під час війни? http://www.izmail.es/article/59421/ Авторська публікація Юлії Рябець, старшої юристки практики судових спорів юридичної компанії &quot;Міллер&quot;, спеціально для УП. <div>Війна застала нас без попереджень, навіть ті, хто вірили &quot;чуткам&quot;, не були готові до неї. Це оголило безліч проблем, щодо яких раніше ми не задумувались, адже було відчуття глобальної безпеки. Зокрема, ризики для менш захищених верств населення – дітей. Відповідаємо на найчастіші запитання, які стосуються інтересів дітей під час війни. <strong><br><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Як допомогти дитині, яка тимчасово залишилась без батьківського піклування?</em></span></strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;></span><br>Непоодинокими є ситуації, коли хтось один із батьків військовозобов'язаний і самотужки виховує дітей та забезпечує їх, а інша сторона ними не цікавиться. Втім, юридично кожен з батьків має однакові права на дітей і той, хто ними опікується, не вважається одинаком. І для держави батьки, які не позбавлені батьківських прав – є повноцінними батьками, які можуть подбати про дитину. Відповідно є законні підстави мобілізації такого батька-одинака або ж військовозобов’язаної матері, що створює ризики для дитини. Щоб підтвердити факт самостійного виховання дитини – потрібне рішення суду про позбавлення батьківських прав іншого(ої) з батьків. До війни люди не хотіли думати про складні судові процеси позбавлення батьківських прав самоусунених батьків. Проте є альтернативи, які допоможуть подбати про права вашої дитини – тимчасовий прихисток. Прихисток (тимчасова опіка над дітьми) – це не спрощена процедура усиновлення, але це можливість законно передати часткові права на дитину на тимчасовий період (родичі в пріоритеті). Також ця процедура допоможе захистити інтереси дітей, щодо чиїх батьків неможливо наразі встановити інформацію (чи живі вони). <em></em><strong><em><br><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Яким чином можна допомогти, якщо ви готові надати дитині тимчасовий прихисток:</span></em></strong></div><ul><li level=&quot;1&quot;><em>звернутись до Служби у справах дітей за місцем проживання,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>звернутись до Національної соціальної сервісної служби України,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>подати заяву в чат-боті &quot;Дитина не сама&quot;.</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Також пам'ятайте, що Служба у справах дітей обов'язково:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>обстежить умови вашого проживання,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>поспілкується з дитиною щодо її згоди на такий прихисток.</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Звертаємо увагу, що прихистити дитину можуть також іноземці, проте процедура трішки відрізняється:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>є окремий розділ в чат-боті &quot;Дитина не сама&quot;,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>додатковим документом буде запрошення від установи в країні, яка буде приймати таких дітей (документ містить гарантію повернення дітей згодом до України),</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>всі документи подають до Національної соціальної сервісної служби і таких дітей обов'язково ставлять на консульський облік за кордоном.</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Усиновлення під час війни</strong></em></span><br>Усиновлення дітей є формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто різниця між тимчасовим прихистком і усиновленням у тому, що під час останнього дитина повністю втрачає зв’язки зі своєю біологічною сім’єю і набуває нові в сім’ї усиновлювачів. У зв'язку з війною багато дітей втратили батьків тим чи іншим шляхом, відповідно постало питання усиновлення. Спочатку війни процес усиновлення було призупинено. Це було спровоковано ризиками для інтересів дітей, адже виконати повну процедуру було вкрай важко. Проте, наразі це доступний процес з деякими покращеннями під час війни.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>У чому особливості усиновлення під час війни:&nbsp;</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>діджиталізація, а саме можливість діяти онлайн – подання запиту на консультацію щодо усиновлення (і її отримання), заявки на облік кандидатів в усиновлювачі,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>систематичне оновлення інформації про дитину (про стан її здоров'я, зміни у зовнішності тощо) в Єдиному електронному банку даних, що дозволяє кандидатам в усиновлювачі дає можливість завжди мати актуальну інформацію.</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Наразі усиновлення провадять:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>у тих регіонах, де немає воєнних дій,&nbsp;</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>де працюють державні органи влади України,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>щодо дітей, обставини життя батьків та інших родичів яких дають можливість встановити (тобто підтвердити, що дитина дійсно залишилась сама).</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Усиновити дитину наразі можуть:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>громадяни України,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>ті, хто перебуває на обліку кандидатів в усиновлювачі,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>проживають на підконтрольній Україні території (ВПО також).</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Хто не може усиновити дитину наразі:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>іноземці,&nbsp;</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>громадяни України, які перебувають за кордоном (виключення для родичів).</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Як стати на облік кандидатів в усиновлювачі:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>звернувшись до Служби у справах дітей за місцем проживання або через <a href=&quot;https://diia.gov.ua/services/usinovlennya-reyestraciya-kandidatom&quot; target=&quot;_blank&quot;>&quot;Дію&quot;</a>,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>пройти курс підготовки з виховання дітей.</em></li></ul> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Які документи потрібно надати Службі у справах дітей:</strong></em></span></div> <ul><li level=&quot;1&quot;><em>копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>копія картки платника податків або інформація про відмову від такої картки,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>копія документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>довідка про заробітну плату за останні шість місяців або відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків чи довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>висновок про стан здоров’я, складений за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 (зі змінами); довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання,</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням засвідчена нотаріусом письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя),</em></li><li level=&quot;1&quot;><em>у разі, якщо майбутній усиновлювач перебуває в шлюбі, висновок про стан здоров’я та довідка про наявність / відсутність судимості подаються кожним із подружжя.</em></li></ul> <div>Строк дії документів та висновку про можливість бути усиновлювачами наразі становить 18 місяців (раніше 12).<strong><br><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Чому волонтери не можуть забирати дітей самотужки з прифронтових зон?</em></span></strong><br>Якщо виникає безпосередня загроза життю або здоров’ю дитини, орган опіки та піклування (служба у справах дітей) має ухвалити рішення про негайне відібрання дитини у батьків або людей, які їх замінюють.&nbsp;Проте під час війни в таких гарячих точках головна проблема, що працівники органу опіки та піклування (служба у справах дітей), яким би мали повідомити про такі ризики для дитини, просто відсутні (відповідно не відбувається процедура відібрання). Наразі йдеться не про порушення їхніх трудових обов'язків, їх просто немає фізично в прифронтових зонах, оскільки це небезпечно для життя. А дистанційна робота таких служб (онлайн огляд місць перебування дітей, наприклад, за допомогою волонтерів) не передбачена, на жаль, і це є дуже великою проблемою під час війни. Потрібна законодавча процедура примусової евакуації, оскільки станом на сьогодні у нас є лише обов'язкова. Це передбачає допомогу зі сторони держави для тих, хто хоче виїхати, проте, не надає повноважень для примушування людей, навіть під ризиком смерті. У разі ж відмови – представники влади лише можуть запросити письмову відмову про виїзд з небезпечної території, чим людина підтверджує, що бере на себе відповідальність за наслідки. Примусова евакуація буде пошувати конституційне право людей на свободу пересування. У зв'язку з чим внесення змін до порядку діяльності представників органу опіки та піклування (служба у справах дітей) щодо дистанційної роботи є актуальною для збереження життя дітей, які через рішення дорослих під страхом та ризиками залишаються на небезпечних територіях.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/59421/ 2023-02-04 11:44:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна виставляє на приватизацію порт Білгород-Дністровський http://www.izmail.es/article/59419/ Фонд держмайна готує порт Білгород-Дністровський до приватизації. Про це під час візиту на підприємство розповів перший заступник Голови Фонду держмайна Дмитро Кліменков.<br>Це другий порт, який ФДМУ приватизує цього року. Білгород-Дністровський морський торговельний порт розташований на західному березі Дністровського лиману, розміщується на 59 гектарах основної виробничої території порту та понад 5 гектарах території портового пункту Бугаз, розташованому в селищі Затока.<em><br>“Приватизація цього порту дозволить залучити приватні інвестиції для розвитку логістичного майданчика, а кошти від аукціону стануть підтримкою для державного бюджету та Сил оборони”,</em> - зазначає Дмитро Кліменков. <br>З травня минулого року підприємство почало відвантаження зернових, розпочало перевалку залізорудних окатків та перевантаження металопродукції. Завдяки цьому порт повернувся до життя, але потребує подальших значних фінансових вкладень.<br>Відновлення повноцінної діяльності можливе лише із залученням значних інвестицій, адже підприємство було збитковим ще до повномасштабного вторгнення, мало борги із заробітної плати та перед бюджетами різних рівнів. Попередня приватизація активу мала відбутися ще у квітні 2022 року.<br>Нагадаємо, в січні ФДМУ провів перший за часів незалежності України приватизаційний аукціон порту, який приватизували за рекордні 200 млн гривень. Ціна за актив зросла у більш ніж в 3 рази. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59419/ 2023-02-04 09:53:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В ISW пояснили, як росія маніпулює "терористичним рівнем" і війною в Україні http://www.izmail.es/article/59420/ На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), російські чиновники використають продовження режиму &quot;терористичного рівня&quot; для посилення правоохоронних заходів і забезпечення підтримки своїх дій в Україні. російські чиновники продовжують впроваджувати інформаційну операцію про те, що війна в Україні є прямою загрозою російській безпеці за допомогою законодавчих маніпуляцій. Брянська і Курська області оголосили 3 лютого, що вони продовжують &quot;жовтий&quot; рівень терористичної загрози на невизначений термін &quot;у зв'язку з необхідністю посилення заходів з охорони та оборони російської території&quot;. На думку військових аналітиків, чиновники цих областей, ймовірно, використають новий режим &quot;терористичного рівня&quot; для посилення правоохоронних заходів з метою придушення &quot;внутрішнього інакомислення&quot;, частково для представлення війни в Україні як такої, що безпосередньо загрожує внутрішній безпеці росії, щоб забезпечити подальшу підтримку &quot;російським операціям&quot;.<br>У звіті йдеться і про те, що адміністрація Байдена оголосила 3 лютого про новий пакет військової допомоги Україні на суму 2,2 млрд доларів, що включає високоточні ракети великої дальності для HIMARS. Експерти зазначають, що президент росії володимир путін продовжив свою кампанію проти деяких &quot;опозиційних голосів&quot; у внутрішньому інформаційному просторі, продовжуючи надавати платформу для критично налаштованих націоналістичних військових блогерів. Зокрема, йдеться про арешти ймовірного адміністратора Telegram-каналів &quot;Новый век&quot; і &quot;ВЧК-ОГПУ&quot; та антивоєнного активіста Олега Селіверова.<br>Аналітики нагадують, що путін піддав цензурі кілька великих опозиційних ЗМІ наприкінці січня 2023 року. За їхніми спостереженнями, путін, ймовірно, прагне придушити опозиційні ЗМІ, які прямо виступають проти путінського режиму або його цілей, в тому числі й тих, які мають антивоєнну позицію. Водночас підтримуючи націоналістичних блогерів, які підтримують путінський режим і війну, але дозволяють собі критикувати цей режим &quot;за погане виконання воєнних цілей, які вони вважають недостатніми&quot;. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59420/ 2023-02-04 09:26:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як перевести виплату субсидії з пошти до банку, не виходячи з дому: покрокова інструкція http://www.izmail.es/article/59407/ Українці, які отримують субсидію на &quot;Укрпошті&quot;, можуть в онлайні перевести виплату допомоги на банківську картку. Для цього не доведеться нікуди звертатися особисто, якщо в одержувача вже є Кваліфікований електронний підпис (КЕП). <header><p>Оскільки нарахуванням субсидій займається Пенсійний фонд, спосіб виплати змінюється в електронному кабінеті саме на його сайті. OBOZREVATEL склав інструкцію.<em><strong><br>Переказ субсидії з пошти до банку покроково</strong></em><br><em>1. Потрібно авторизуватися в особистому кабінеті на сайті Пенсійного фонду <a href=&quot;https://portal.pfu.gov.ua/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;><strong>за посиланням</strong></a>. Це саме той момент, коли вперше знадобиться КЕП (як його отримати, читайте нижче).<br>2. Після авторизації в меню кабінету (ліворуч) слід зайти до пункту &quot;Комунікації з ПФУ&quot;, після чого обрати &quot;Заява на житлову субсидію чи пільгу&quot;.<br>3. У меню, що відкрилося, потрібно обрати послугу &quot;Заява на зміну способу виплати&quot;.<br>4. Після цього слід заповнити заяву, перевірити всі дані та завантажити відскановані (або сфотографовані) копії документів.<br>5. Коли все заповнено, заяву потрібно завірити за допомогою того ж КЕП і направити до Пенсійного фонду на розгляд.<strong><br>Як отримати КЕП</strong></em><br>Якщо одержувач субсидії вже має Електронний цифровий підпис (ЕЦП), отримувати окремо КЕП не потрібно. Під час заповнення заяви спрацює і ЕЦП.<br>Однак, на даний момент ЕЦП більше не видають. Тому якщо субсидіант взагалі не має цифрового підпису, потрібно оформити КЕП. <strong><em>Зробити це можна кількома способами:</em></strong></p><ul><li><em>у податковій службі;</em></li><li><em>у казначействі;</em></li><li><em>у державному ПриватБанку;</em></li><li><em>у мобільних операторів за допомогою Mobile ID.</em></li></ul><p>Найпростіше отримати КЕП онлайн клієнтам &quot;Привату&quot;. У такому разі не доведеться нікуди йти, все можна зробити у &quot;Приват24&quot;. <em><strong>Для цього потрібно:</strong></em></p><ul><li><em>у меню &quot;Всі послуги&quot; - &quot;Бізнес&quot; обрати пункт &quot;завантажити сертифікат;</em></li><li><em>заповнити заяву, перевірити дані та підтвердити їх правильність;</em></li><li><em>вибрати місце на комп'ютері, де буде збережено файл з КЕП та створити пароль для файлу;</em></li><li><em>ввести на запит систему код із SMS або мобільного додатка &quot;Приват24&quot;.</em></li></ul><p>На екрані з'явиться серійний номер сертифіката, а на електронну пошту надходить повідомлення про підтвердження випуску КЕП. Такий ключ працюватиме протягом року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p><br></header> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59407/ 2023-02-03 23:39:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es СБУ викрила посадовців Одеської та Чернівецької митниць на масштабній корупції http://www.izmail.es/article/59418/ Служба безпеки системно знищує масштабні корупційні схеми в контролюючих органах України. <div dir=&quot;auto&quot;><div dir=&quot;auto&quot;>Про це повідомляє СБУ у Telegram.<strong></strong><br>У ході слідчо-оперативних дій на Чернівецькій та Одеській митницях ліквідовано злочинні механізми одержання грошей від бізнесменів. <em><strong><br><strong>В Одеській області на організації оборудок викрито посадовців митних постів «Одеса-порт» та «Білгород-Дністровський».</strong></strong></em> Зловмисники налагодили корупційну схему одержання грошей від волонтерів, які завозять в Україну гуманітарну допомогу для українських захисників. За хабарі посадовці обіцяли перевізникам не створювати штучні перешкоди під час митного оформлення вантажів. Сума неправомірної вигоди становила від 500 доларів з одного транспортного засобу. Співробітники СБУ задокументували декілька епізодів отримання митниками грошової «винагороди». Правоохоронці затримали головного державного інспектора митного поста «Одеса-порт» на передачі чергової суми хабаря. Наразі йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).<br>Крім цього, вирішується питання про притягнення до відповідальності інших працівників керівної та інспекторської ланки митного поста.<strong><em><br>У Чернівецькій області на корупційних оборудках викрито керівника одного з місцевих митних постів.</em> </strong>За різні суми хабарів він «гарантував» підприємцям не створювати штучні перешкоди під час митного оформлення комерційних вантажів. До протиправної діяльності залучив двох знайомих як посередників для отримання неправомірної вигоди. Серед них - колишній працівник митниці, який раніше вже притягувався до відповідальності за корупцію. Співробітники СБУ задокументували факт передачі зловмисникам першої частини хабаря у розмірі 3 тис. дол. за безперешкодне оформлення трьох митних декларацій. Правоохоронці затримали посередника у Києві на одержанні 12 тис. дол. - другої частини неправомірної вигоди. За ці гроші посадовець обіцяв без «зайвих» питань оформити підприємцю оптову партію товарів широкого вжитку. Двом фігурантам - організатору схеми та його поплічнику - повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). За обома фактами тривають розслідування для встановлення і притягнення до відповідальності всіх винних осіб.<br>Заходи з викриття правопорушення проводили співробітники СБУ Одеської та Чернівецької областей спільно з підрозділами ДБР, Національної поліції та УВБ Держмитслужби за процесуального керівництва органів прокуратури.&nbsp; <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><strong><br><br></strong></div></div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59418/ 2023-02-03 22:04:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині поліція викрила корупційну схему оформлення документів моряків http://www.izmail.es/article/59417/ Посадовців управління капітана Одеського морського порту підозрюють у виданні посвідчень особи моряка громадянам, які фактично на той час перебували за кордоном і фізично отримати їх не могли. Про це повідомили у Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України.<br>За даними слідства, з метою уникнення мобілізації моряки, які перебували за кордоном у рейсах, через своїх агентів, звертались до посадовців Управління (служби) капітана Одеського морського порту для отримання чи подовження відповідних документів. Надалі посадовці, всупереч нормативним актам, без фактичної присутності осіб, вносили до офіційних документів фіктивні відомості та самостійно підготовлювали особисті справи моряків. Після проведення усіх процедур передавали оформлені та підписані посвідчення агентам, а ті вже пересилали їх морякам за кордон.<br><img src=&quot;https://media-www.npu.gov.ua/npu-pre-prod/uploads/public/63d/d0f/47b/63dd0f47b0279493088909.jpg&quot; title=&quot;корупційна схема оформлення документів моряків: викрито посадовців одеського морського порту&quot; href=&quot;https://media-www.npu.gov.ua/npu-pre-prod/uploads/public/63d/d0f/47b/63dd0f47b0279493088909.jpg&quot; alt=&quot;корупційна схема оформлення документів моряків: викрито посадовців одеського морського порту&quot; style=&quot;width:600px;height:444px;vertical-align:baseline&quot;> <br>За таку послугу посадовці Управління (служби) капітана Одеського морського порту отримували від 1000 до 3000 доларів США винагороди. За такою схемою лише упродовж лютого-травня 2022 року посадові особи видали понад 100 посвідчень особам, які фактично знаходилися за кордоном.<br><img src=&quot;https://media-www.npu.gov.ua/npu-pre-prod/uploads/public/63d/d0f/509/63dd0f50971ba819234096.jpg&quot; title=&quot;корупційна схема оформлення документів моряків: викрито посадовців одеського морського порту&quot; href=&quot;https://media-www.npu.gov.ua/npu-pre-prod/uploads/public/63d/d0f/509/63dd0f50971ba819234096.jpg&quot; alt=&quot;корупційна схема оформлення документів моряків: викрито посадовців одеського морського порту&quot; style=&quot;width:600px;height:451px;vertical-align:baseline&quot;> <br>Учора, 2 лютого, співробітники Головного слідчого управління Національної поліції України та управління стратегічних розслідувань в Одеській області Нацполіції провели санкціоновані обшуки в офісних приміщеннях Управління (служби) капітана Одеського морського порту, суб’єктів господарювання та за місцем мешкання фігурантів. Вилучили документацію, особові справи моряків, яким видавалися посвідчення, печатки, «чорнові» записи, гроші.<br>Досудове розслідування у кримінальному провадженні під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора триває. Після проведення процесуальних заходів вирішуватиметься питання про повідомлення підозр причетним до схеми осіб. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59417/ 2023-02-03 21:42:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні стартувала національна кампанія рекрутингу "Гвардія наступу" http://www.izmail.es/article/59411/ Україна готується остаточно вигнати окупантів зі своєї території. Готується ретельно. Для виконання цього надскладного завдання нам потрібно постійно посилювати наші спроможності. Міністерство внутрішніх справ України оголосило про формування кількох додаткових бригад Національної гвардії, Національної поліції та Державної прикордонної служби. Вони мають посилити наші сили під час майбутнього наступу.<br>МВС України, Національна гвардія, Національна поліція та Державна прикордонна служба закликають усіх українців, хто прагне якомога швидше викинути російських загарбників з української землі та звільнити усіх наших людей, вступати до лав нових підрозділів. Їх формування вже почалося. Кістяк нових бригад складатиметься із офіцерів та солдат, які мають величезний бойовий досвід, та проявили себе найкращим чином на різних ділянках фронту. Доукомплектація нових бригад відбуватиметься винятково з добровольців, високомотивованих патріотів України.<br>Про це розповів тимчасовий виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ України Ігор Клименко в етері єдиного телемарафону.<br>У міністерстві заявили, що ці штурмові бригади МВС звільнятимуть Донбас та Крим, а для охочих вступити «гарантують бойові зіткнення на передовій».<br><em>«Ти сам обираєш бригаду та напрям наступу і гарантовано потрапляєш до однодумців»</em>, - йдеться у повідомленні МВС.<br>Клименко пояснив, що «кістяк» цих бригад складатимуть чинні та колишні військові та правоохоронці.<br><em>«В першу чергу - це люди, які пройшли горнило 2014-2015 років, частина яких воювала вже і у 2022 році. Частина з них поранена… Що стосується додаткового комплектування цих підрозділів - воно буде складатися виключно з патріотично налаштованих добровольців»,</em> - сказав Клименко.<br>Він заявив, що рішення про формування таких бригад «не спускали зверху», правоохоронці самі виступили з такою ініціативою.<br><em>«Дуже багато у нас було заявок: “Давайте ми вступимо у підрозділи”… Багато [було] звернень загонів, які також боронили/боронять країну, вийшли з ініціативою: “Ми хочемо набрати людей, хто хоче прийти до нас у підрозділи”. Це стосується Нацгвардії, прикордонників та поліцейських»,</em> - розповів Клименко. <br><em><strong>Як долучитися?</strong></em><br>Охочі приєднатися можуть подати анкету <em><strong><a href=&quot;https://storm.mvs.gov.ua/&quot;>на сайті</a></strong></em> «Гвардії наступу» . Там вже представлені бригади, які комплектуються: «Спартан», «Рубіж», «Червона калина», «Кара-Даг», «Буревій» (Нацгвардія), «Лють» (Нацполіція), «Сталевий кордон» (Держприкордонслужба).<br>Можна зателефонувати на гарячу лінію <em><strong>0 800 10 00 20</strong></em> для консультації та отримання інформації, куди прийти. Або ж подати анкету через ЦНАП.<br>Кандидат має пройти військово-лікарську комісію, здати психологічний та фізичний тест. Після успішного проходження він/вона зараховується в обрану бригаду, пояснив Клименко.<br>Для всіх бійців цих бригад зберігаються пільги, які є для військовослужбовців та поліцейських.<br><em>«Крім того, ми пропонуємо достойну зарплату. Також ми пропонуємо можливість отримати професію у навчальних закладах МВС. І, звичайно, кожен буде мати змогу утилізувати ворога»,</em> - сказав Ігор Клименко. <br><em><strong>Як це відбуватиметься?</strong></em><br>Доброволець приходить у ЦНАП, де йому пропонують 8 бригад на вибір, відповідно до його мотивації та поглядів. Наприклад, якщо він хоче битися серед поліцейських – йому в «Лють». Якщо йому болить за Крим і він хоче взяти участь у звільненні півострову – тоді йде до «Кара-дагу». Хоче укріпити кордон або воювати в лавах прикордонників – обирає «Сталевий Кордон».<br>Спілкування із добровольцями та запис у нові підрозділи структур МВС відбуватиметься у вже звичних нашим громадянам центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), які найбільш наближені до всіх громад на всій території Одещини.<br><em><strong>Список ЦНАП у Одеській області:</strong></em><br><ul><li><em>ЦНАП Березівської міської ради: м. Березівка, площа Генерала Плієва, 9, пн.-пт. 08:00-17:00</em></li><li><em>ЦНАП Білгород-Дністровської міської ради: м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56, пн.-пт. 09:00-17:00 </em></li><li><em>ЦНАП Болградської міської ради: м. Болград, проспект Соборний, 149, пн.-пт. 08:00-17:00</em></li><li><em>ЦНАП Ізмаїльської міської ради: м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 62, пн.-пт. 08:00-17:15 </em></li><li><em>ЦНАП Одеської міської ради: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9, пн.-сб. 09:00-17:00</em></li><li><em>ЦНАП Одеської міської ради: м. Одеса, проспект Добровольського, 106, пн.-сб. 09:00-17:00</em></li><li><em>ЦНАП Чорноморської міської ради: м. Чорноморськ, проспект Миру, 33, пн.-пт. 08:00-17:00</em></li><li><em>ЦНАП Подільської міської ради: м. Подільськ, проспект Шевченка, 31, пн.-сб. 08:00-17:15 </em></li><li><em>ЦНАП Роздільнянської міської ради: м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17, пн.-пт. 08:00-17:15</em></li></ul><strong></strong>Навчання бійців бригад триватиме кілька місяців: спочатку індивідуальне, потім - у складі підрозділу. Коли командир буде розуміти, що підрозділ готовий, вони перейдуть до виконання бойових завдань. <strong><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em><div><em> </em><br> <br> <br> <br> </div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59411/ 2023-02-03 21:24:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Розтрату держбюджету на закупівлях продуктів для ЗСУ викрили і в Одеській ОВА http://www.izmail.es/article/59416/ Чиновників Одеської обласної військової адміністрації підозрюють у розтраті держбюджету на закупівлях продуктів для ЗСУ. Про це повідомляють Офіс генерального прокурора, Національна поліція та голова Одеської ОВА Максим Марченко уTelegram.<br>На розтраті понад 7 мільйонів гривень з державного бюджету викрито керівництво та службових осіб Одеської Обласної військової адміністрації, а також директора підприємства, пише УП.<br>За даними слідства, посадовці у змові з директором, завищили ринкову вартість продуктів під час укладення трьохсторонніх угод про придбання продовольчих товарів для Збройних сил України. Наразі їм повідомлено про підозру у розтраті грошових коштів у особливо великих розмірах.<div url=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/02/2/7387655/&quot;> <div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/1/2/12d772c-328824029-1152747115403419-4619608499666953699-n.jpg&quot; style=&quot;width:600px;height:392px;vertical-align:baseline&quot;><br>Серед підозрюваних: колишній заступник голови Одеської обласної військової адміністрації, начальник одного з департаментів та начальник відділу ОВА, а також директор ТОВ.<br>У поліції деталізують, що на підставі рішення уряду на закупівлю продуктів було виділено 500 млн грн, а на закупівлю спеціального спорядження і військового обмундирування для підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади Одеси - понад 106 млн грн.<br>Замість того, аби спрямувати виділені Кабміном кошти на потреби місцевого населення та військових, посадовці обласної військової адміністрації розробили схему їх привласнення: товари купували за цінами, які значно вищі за ринкові, а отриману різницю розподіляли між всіма учасниками оборудки.<br>Встановлено, що у квітні 2022 року за одним укладеним з підконтрольним товариством договором на закупівлю продуктів на 40 млн гривень різниця у вартості сягнула 7 мільйонів.<em><br>&quot;Але сума привласнених бюджетних коштів може бути в рази більшою, тож робота слідчих триває&quot;</em>, - повідомив т.в.о голови Національної поліції України Іван Вигівський.<br>Голова Одеської ОВА Максим Марченко відреагував на інформацію правоохоронців у своєму Telegram. <em><br>&quot;Хочу підкреслити, що недоторканих ні в адміністрації, ні в області немає і кожен повинен і буде нести відповідальність за свої вчинки згідно законів України!&quot;,</em> - написав він. </div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/3/c/3cdbb06-328939387-1383809582365992-5237340622862951809-n.jpg&quot; style=&quot;width:600px;height:451px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br> </div> </div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59416/ 2023-02-03 19:37:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Чому Одеська область не може повернутися до графіків: розповідає ексміністр енергетики http://www.izmail.es/article/59410/ &quot;Суспільне&quot; поспілкувалося з ексміністром палива та енергетики Іваном Плачковим та дізналося, як працює єдина енергосистема країни та чому Одеській області не можуть компенсувати електроенергію з інших регіонів, чому світло в області розподіляють нерівномірно й вимикають поза графіками та коли енергетики відновлять пошкоджені мережі. <div><em><strong>Як працює єдина енергосистема України</strong></em><br>Об'єкти генерування пов'язані між собою мережею підстанцій, високовольтними та розподільчими мережами, але наразі по енергосистемі було близько 12-14 ударів, тож генерувальні та розподільчі потужності не можуть працювати повноцінно, розповів Іван Плачков. Найбільш дефіцитними регіонами в Україні лишаються Київська та Одеська області, а особливо південь Одещини: <em>&quot;Якщо у мирні часи електроенергію можна було розподіляти і її передавали по мережах високовольтних через підстанції, то на сьогодні, на жаль, дуже багато пошкоджених мереж, розбитих підстанцій і тому транспортувати електроенергію дуже важко і неможливо&quot;.</em> Наразі в Україні є дві проблеми: дефіцит виробництва, який сягає 6 000 МВт через зруйноване обладнання електростанцій та неможливість транспортування електроенергії.<strong><br><em>Чому світло вимикають поза графіками</em></strong><br>За словами ексміністра, екстрені відключення світла застосовують, аби вберегти обладнання від руйнування: <em>&quot;Є перенавантаження того обладнання, яке залишилося на трансформаторі: було три трансформатори - залишився один. Якщо він перенавантажується, енергетики скорочують подання електроенергії, тому що якщо і він згорить, то буде вже зовсім погано&quot;.</em><strong><br><em>Чому електроенергію розподіляють нерівномірно</em></strong><br>Умови розподілу електроенергії залежать від технічного стану мереж. Чинна схема електропостачання не дає можливості рівномірно вимикати та вмикати електроенергії. За словами ексміністра, протягом останніх років в Україні тривали процеси з оновлення мереж: в Одеській області будували нові лінії, реконструювали старі, але наразі в Україні пошкоджено 60% такої інфраструктури, на Одещині - не менше.<strong><br><em>Чому попри єдину систему в Одеській області аварійні відключення, а в інших регіонах є графіки</em></strong><br>За словами Івана Плачкова, графіки наразі не працюють ніде. У Київській та Одеській областях, зокрема, суттєві проблеми з генерацією:<em> &quot;Немає такого, що енергетики не люблять Одеську область, тому її відключають. Я вам скажу, південь Одеської області - схема була побудована таким чином, що ми в Молдову давали з півночі електроенергію й обмінювали на електроенергію й подавали на Болград й Ізмаїл, а зараз ці зруйновані мережі в Молдові дуже великий дефіцит електроенергії&quot;.</em><strong><br><em>Коли енергетики відновлять електромережі в Одеській області</em></strong><br>Спрогнозувати терміни відновлення електромереж важко через регулярні удари. Разом з тим на відновлення необхідні кошти та обладнання, розповідає ексміністр: <em>&quot;По-перше, рівень споживання зменшився ледь не втричі, тому немає грошей відновлювати, треба купувати обладнання, замовляти, виготовляти. Деякі трансформатори виробляються шість місяців, дев'ять місяців. Треба розміщувати на заводах європейських&quot;.</em> За словами Плачкова, ситуація і далі буде лишатися складною: <em>&quot;Нам потрібно бути готовими, по-перше, тому що в найближчий час не буде регулярних графіків, це неможливо технічно. По-друге, не виключено, що якщо будуть ще якісь удари, що ситуація погіршиться. Може не бути електроенергії добу, і дві, і три. Мітинги, демонстрації - це все нічого не допоможе, тому що технічної можливості немає. І знати, що енергетики роблять все можливе і неможливе, щоб відновити все&quot;.<br></em></div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><em></em></div><em></em><div> <div> </div> </div><em> </em><div> </div><em> </em><div><br></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59410/ 2023-02-03 19:25:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кардіохіруги Львова врятували немовля з критичною вадою серця http://www.izmail.es/article/59414/ Дитині зробили складне оперативне втручання, яких у Львові ще не виконували. <div><p>До львівської дитячої лікарні св. Миколая «швидка» доставила із Закарпаття немовля, яке вже не могло самостійно дихати. У лікарні на крихітну пацієнтку уже чекала команда дитячих кардіохірургів, котрі після невідкладного обстеження відразу взяли дитину в операційну. Дитині провели складну операцію на серці. Таких оперативних втручань у Львові ще не робили, повідомили ZAXID.NET в лікарні.<br>Маленька пацієнтка на ім’я Марічка із Закарпаття. Її 24-річна мама готувалася вже до виписки з пологового будинку у Мукачево, коли на третю добу лікарі почули шум в серці . Далі - реанімація та важка дорога до Львова. Маленьку підключили до апарата штучної вентиляції легень.<br>У Львові на дівчинку чекала команда дитячих кардіохірургів. Дитині провели термінові обстеження: фракція викиду, тобто показник ефективності роботи серцевого м’яза - 16% при нормі 60-70%. У маленької був критичний аортальний стеноз. Тож її відразу взяли в операційну.<em> <img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202302/1557268_2718369.jpg?202302031131&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557268_2718369.jpg?202302031131&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557268_2718369.jpg?202302031131&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557268_2718369.jpg?202302031131&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;></em><em><br>«Критичний аортальний стеноз зустрічається лише у 3% усіх дітей, що народжуються з вадами. Проявляється деформацією стулок та звуженням отвору клапана, розташованого між аортою - основною артерією, що відходить від серця - та лівим шлуночком, у якому починається велике коло кровообігу»</em>, - кажуть у лікарні.<br>У дівчинки кров погано відходила з лівого шлуночка до висхідної аорти. Окрім того, отвір клапана був настільки маленький, що лівому шлуночку було важко скорочуватись і він починав відмовляти. Рятували дівчинку у два етапи. Спершу методом балонної вальвулопластики клапана лікарі стабілізували функцію лівого шлуночка. Іншими словами, через маленький прокол артерії на нозі завели катетер з балончиком і розширили аортальний клапан. Фракція викиду лівого шлуночка відразу відновилася до 35-40%. Проте дитина все ще перебувала на апараті штучної вентиляції легень. Отвір капана серця був надто малим і дівчинка не могла самостійно дихати. Аби врятувати маля, медики зробили складну операцію Росс-Конно.<br> <img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202302/1557268_2718370.jpg?202302031132&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557268_2718370.jpg?202302031132&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557268_2718370.jpg?202302031132&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557268_2718370.jpg?202302031132&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;><em><br>«На цьому етапі лікарі виконали заміну аортального клапана її власним клапаном легеневої артерії. Тоді - розширили зону під аортальним клапаном та реімплантували коронарні артерії в уже новий аортальний клапан. А на місці легеневого клапана вшили штучний судинний протез з клапаном усередині. Операція зайняла понад 7 годин»,</em> - повідомили в лікарні.<br>На 8-й день Марічку від’єднали від апарата ШВЛ і вона нарешті почала дихати самостійно. Ще тиждень маленька провела у реанімації, далі продовжила лікування у відділенні дитячої кардіохірургії. І на 21-й день поїхала додому, на Закарпаття.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59414/ 2023-02-03 18:10:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Справжня зимова риболовля може бути лише в законний спосіб http://www.izmail.es/article/59413/ Зимова риболовля – особливий вид дозвілля. Та досвідчені рибалки знають, що у лютому це не така вже й проста справа. Коливання температури повітря, зрадлива товщина криги, інші примхи погоди і млява активність риб значно ускладнюють риболовлю на фініші зими. Хоча завдяки своєму досвіду і спостережливості багатьом рибалкам вдається повернутися з уловом. Проте цей активний відпочинок часами перетворюється у активний грабунок і знищення рибних популяцій, коли до справи беруться нечисті на руку рибалки. Розуміючи, що законними методами «нажитися» їм не вдасться, вони активно використовують заборонені знаряддя лову, завдаючи серйозної шкоди рибним запасам наших водойм, повідомляють у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України.<br>Одним з популярних методів незаконного добування водних біоресурсів взимку є спосіб багріння, в якому використовується елемент оснащення типу «драч», що складається з гачків великих розмірів, які поєднуються з тягарцем (грузилом), без елементів штучної або природної принади. Діє шляхом різкої (рвучкої) вертикальної або горизонтальної проводки оснащення в товщі води. При цьому водні біоресурси виловлюються випадковим зачепленням за будь-які частини тіла і травмуються.<br>Це браконьєрське знаряддя лову частіше використовується в осінньо-зимовий період, під час масового скупчення практично незахищених водних біоресурсів у місцях їх зимівлі.<br>Шкода від «драча», насамперед, у тому, що він завдає рибі несумісні з життям пошкодження, калічить та травмує її, згубно впливаючи на водні біоресурси, та призводить до їх загибелі.<br><em><strong>Для запобігання знищенню риби за допомогою такого знаряддя <a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1412-22#Text&quot;>Правилами любительського і спортивного рибальства</a> заборонено добування (вилов) водних біоресурсів:</strong></em><br><em>- таким способом, як багріння, тобто, із застосуванням гачкових знарядь рибальства, шляхом захоплення (утримання) водних біоресурсів гачком за будь-які частини тіла окрім ротової порожнини;<br>- одинарними з’єднаними між собою, подвійними і потрійними гачками без блешні, природної або штучної принади;<br>- у осінньо-зимовий період (від льодоставу до скресання криги) знаряддями лову, оснащеними гачками, відстань у яких від цівки до кінчика жала перевищує 10 мм.</em><br><em><strong>Основними ознаками цього варварського пристрою є:</strong></em><br><em>- велика ширина та висота піддіву гачків, які значно перевищують дозволені розміри для зимових блешень (10 мм від кінчика жала до цівки);<br>- відсутність на знарядді деталей, які імітують здобич для хижака;<br>- відсутність «борідок»;<br>- значна вага знаряддя (більше 30 г), яка ускладнює дозволений в зимовий період лов вертикальною проводкою приманки (блешні або балансира).</em><br>Крім того, характерними ознаками застосування знаряддя лову «драч» є наявність на рибі механічних пошкоджень (порізів) зовнішніх покривів.<br>У Держагентстві нагадали, що використання заборонених знарядь лову є грубим порушенням правил рибальства, за яке передбачена відповідальність згідно ч. 4 ст. 85 КУпАП. Залежно від заподіяних збитків, а саме нанесення істотної шкоди, може наступити кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом).<br><em>&quot;Шановні рибалки, прямуючи на зимову риболовлю, не забувайте, що варварське та хижацьке ставлення до природи тягне за собою законне покарання&quot;</em>, - зазначили у Державному агентстві меліорації та рибного господарства. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Екологія http://www.izmail.es/article/59413/ 2023-02-03 17:40:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одеській митниці виявили російських добрив на 9 млн гривень http://www.izmail.es/article/59409/ На території морського торговельного порту Одеської митниці виявили добрива російської компанії на суму 9 млн гривень. Їх привезли в Україну до початку війни. Про це 3 лютого <a href=&quot;https://dbr.gov.ua/news/dbr-poperedilo-nezakonnij-viviz-rosijskih-mindobriv-do-samoprogoloshenogo-pridnistrovya?fbclid=IwAR36xXaJ6xDXmBYl8K-IXdVVg0dtTSHJLONftYmvQonn5KCxF2FmOIhceZY&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a> в пресслужбі Державного бюро розслідувань.<br>За оперативними даними, 136 тонн мінеральних добрив прибули до України ще до 24 лютого 2022 року в режимі &quot;транзит&quot;. Орієнтовна вартість товару складає щонайменше 9 млн гривень. Добрива вилучили й планують передати їх до Агентства з розшуку та менеджменту активів. Наразі тривають слідчі дії. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59409/ 2023-02-03 15:11:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росія - батьківщина фашизму http://www.izmail.es/article/59408/ Авторська публікація Юрія Кирпичова для OBOZREVATEL. <div><div><p>У росії у 2022 році значно погіршилася ситуація з демократією, пише The Economist у щорічному дослідженні. Країна опустилася відразу на 22 рядки в рейтингу демократичності і почала набувати &quot;характерних рис диктатури&quot;. Гм, почала... Назвемо речі своїми іменами: у росії давно махровий фашизм і навіть своя Z-свастика з'явилася і есесівці-вагнерівці!<em><strong><br></strong>Далі - текст мовою оригіналу.</em><strong><br><em>Глубокие корни русского фашизма</em></strong><br>Возник он не на пустом месте, а достался в наследство от советской власти, которая была эталонным фашизмом, причем куда более жестоким и последовательным, чем немецкий. Гитлеру застил глаза нацизм, в россии же не отвлекались на частности и цели ставили глобальные. Но и советский фашизм вторичен, он есть следствие кондового русского фашизма, и советскую власть соседям россии принесли на русских штыках. Учение Маркса было всего лишь морковкой, которой большевики увлекли русское стадо, хотя и марксизм, если вдуматься, тоже ведет к фашизму, потому его и подхватили русские революционеры. Да и партия Гитлера называлась хоть и национал, но социалистической рабочей партией. Однако ни Маркс, ни Энгельс и в страшном сне не видели перспектив социальной революции в темной россии. Что говорит о невеликом уме основоположников. Не знали они русского народа. А Ленин знал! И у него получилось. Потому что покорная необразованная масса, к тому же воспитанная на идее исключительного величия своей страны и кроме оного не имеющая, чем гордиться, была идеальной почвой для фашизма. Куда более подходящей, чем европейцы с их гражданскими правами и свободами, развитой культурой и гражданским самосознанием. Просто у немцев после поражения в Первой мировой и катастрофического экономического спада, усугубленного Великой депрессией, сложилась благоприятная для Гитлера ситуация. Но главное – перед его глазами был успешный пример россии, первопроходимицы практического фашизма. И пусть в качестве его теоретиков приводят Гаэтано Моска, Жоржа Сореля, Шарля Морраса и прочих, но кто бы о них знал, кто бы помнил, если бы Ленин не стал ледоколом для Гитлера и Муссолини! Как пелось в гимне СССР: &quot;И Ленин великий им путь озарил&quot;. Фашизм... Чаадаев не знал этого слова, но недаром сетовал: &quot;Иногда кажется, что россия предназначена только к тому, чтобы показать всему миру, как не надо жить и чего не надо делать&quot;. С ним перекликался Д.С.Лихачёв: &quot;Никакой особой миссии у россии не было и нет! Не надо искать никакой национальной идеи для россии – это мираж. Жизнь с национальной идеей приведёт сначала к ограничениям, а потом возникнет нетерпимость к другой расе, к другому народу и к другой религии. Нетерпимость же обязательно приведёт к террору. Нельзя добиваться возвращения россии к какой-либо единой идеологии, потому-что единая идеология рано или поздно приведёт россию к фашизму.&quot; Однако академик знал, что никакой иной идеологии и национальной идеи, кроме величия россии и всего с ней связанного (великий народ, великая литература, великая наука etc) в ней не было и быть не может, что фашизм давно восторжествовал на просторах седьмой части суши. Надеялся на отрезвление и хотел предостеречь? Да, собственное величие давно стало национальной идеей патологически самовлюбленной страны: &quot;Наша матушка Расея всему свету га-ла-ва!&quot; Причем величие примитивное, буквальное, означающее размеры территории и страх соседей, и потому требующее непрерывной экспансии, а значит, войн. Е.В.Тарле писал о Крымской войне: &quot;Российская империя, согласно воззрениям Николая, создавалась завоеваниями и будет держаться, пока будет в состоянии охранять старые завоевания и предпринимать новые, и физическая сила одна только подчиняет неограниченной власти русского царя весь пестрый конгломерат его подданных&quot;. Кстати, нынешняя русско-украинская война имеет много общего с Крымской (<a href=&quot;https://www.obozrevatel.com/politics-news/vtoraya-kryimskaya-vojna-rossiyu-zhdet-povtorenie-natsionalnogo-pozora.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>писал</a> об этом), что неудивительно, ибо россия инвариантна во все времена. Да, корни русского фашизма уходят глубоко в прошлое, он имманентно присущ россии, как Гитлеру нацизм... И вот что любопытно: путин прекрасно знает, что построил фашистское государство! Более того, оно и было его целью. Воспеваемые пропагандой прелести СССР, возвращение его гимна, подражание его традициям, все эти &quot;можем повторить&quot;, &quot;на Берлин&quot;, &quot;деды воевали&quot; и прочее бла-бла-бла – это мишура для недалеких ширнармасс. То-то путин многократно цитировал Ивана Ильина – в 2005, 2006, 2012, 2013, 2014 и 2022 годах. Все понимает и путинское окружение, и вслед за президентом Ильина упоминали Дмитрий Медведев, Сергей Лавров, российские губернаторы, патриарх Кирилл и т.д. Его книги в качестве обязательных к прочтению рекомендовали Владислав Сурков, Вячеслав Володин и Геннадий Зюганов. Мало того, тексты Ильина широко используют в заданиях для ЕГЭ... А ведь Ильин был сторонником Гитлера и приветствовал приход к власти национал-социалистов! И является одним из идейных вдохновителей путина. В книге &quot;Дорога к несвободе&quot; (2018) известный в Украине американский историк Тимоти Снайдер исследовал влияние Ильина на мировоззрение путина и на российскую политику. С его точки зрения, идеи Ильина способствовали фашизации рф. В одной из бесед с отцом Тихоном, своим духовником, путин сказал, что часто перечитывает труд Ильина &quot;Что сулит миру расчленение россии&quot;... Надо, кстати, и нам об этом задуматься: как и в каких долях будут платить репарации Украине обломки рф?<em><strong><br>Идеальный шторм и биосоциозамыкание</strong></em> <br>Ибо не может хроническая тяжелая болезнь не иметь последствий вплоть до летальных. Немцам, можно сказать, повезло, они прожили при <strong></strong>фашизме всего 12 лет, в россии же он правит бал с малым перерывом вот уже более ста лет и увенчался идеальным штормом. Это эффектное выражение означает, что негативные факторы включаются одновременно, и их суммарное воздействие резко усиливается. Фразеологизм метафорически описывает кризисные ситуации в экономике, политике и других сферах. На экономическом форуме в Давосе в январе 2009 года путин использовал его – кризис и впрямь бушевал. Винил он в этом, само собой, Запад, но ныне сам вверг россию в такой шторм. А недавно и Алексей Ракша этим выражением описывал демографический кризис в стране. Он стал одним из проявлений системной катастрофы – политической, экономической, технологической, научной и культурной. Но у Лема в антиутопии &quot;Эдем&quot; (1958) для описания кризиса социума есть термин не менее эффектный, при этом точный, обобщающий и несущий ясный смысл: биосоциозамыкание. Книгу я читал в конце 70-х, и он врезался в память, хотя СССР, несмотря на замкнутость, не давал очевидных поводов для подобных аналогий. Все-таки огромная империя, мощная, активная, с разнообразящими общую лагерную картину культурными колониями, окруженная многочисленными союзниками и противниками. Но сейчас вспоминается все чаще. Лем, судя по всему, пришел к идее &quot;Эдема&quot; предвидя логическое завершение практик гитлеровской Германии и СССР в случае тотальной победы таких диктатур, и путинская россия отлично подтверждает его прокрустическую прогностику. О первой части определения – Аристотель недаром определял человека как зоон политикон, животное политическое, общественное. Но животное. В 2015-м, в небольшой дискуссии с Игорем Яковенко в Фейсбуке я сослался на то, что деградацию россии можно объяснить негативным дарвиновским отбором, то есть генетикой. В самом деле, если мушкам-дрозофилам при жестком отборе с методичным удалением экземпляров, не соответствующих неким требованиям, для закрепления желаемых признаков достаточно четырех поколений, то чем лучше человек? Отбор советская власть вела жесткий, а к 2015 году в этом чудовищном социальном эксперименте выросло как раз четыре поколения. Но мэтр отверг доводы, нельзя, мол, сравнивать людей с мушками. Оно и так, в биологическом плане эксперимент, несмотря на всю свирепость советской власти, нельзя считать чистым по многим причинам, вдаваться в которые не будем. Но ведь не зря он назывался социальным!? Ох, не зря. Потому что в россии нет нужды прибегать к биологии, в ней ключевое значение имеет воздействие социума – оно гораздо эффективнее генетического отбора. И в этом смысле российский социум самый социальный в мире! Он формируется вот уже 500-600, если не больше, – московиты показали свой ндрав еще при разгроме Новгорода в конце XV века. Этот социум характерен исключительной ролью государства, постоянно нацеленного на ущемление прав и свобод населения. Вот оно и стало холопами не только по сути, но и по духу, по менталитету: мы как все, мы люди маленькие, начальству виднее, родина опять же мать – и народ безропотно едет умирать в Украину неизвестно за что. И выхода из этого социозамыкания нет. Хотя бы потому, что если ранее власть и элита сильно отличались от простонародья(рюриковичи и смерды, дворяне и дворня, чернь) и даже на разных языках разговаривали, то сейчас власть в россии поистине народная, плоть от плоти! Говорящая с массами на одном языке: мочить в сортире, стучать копытами в сторону моря, от мертвого осла уши. В путине россияне увидели и себя! Можно быть бессовестным, лживым, вороватым, невежественным, мерзким и при этом стать царем горы. Он поднял со дна их сознания всю муть, которой стыдились, всю низость и грязь, то-то после нападения на Украину стал популярен лозунг &quot;Нам не стыдно!&quot; Да, россия дает пример безысходного социозамыкания, усугубленного замыканием геополитическим. Это изолированная страна-изгой. Мало того, она и на дорожку биодеградации встала! По самым скромным подсчетам с марта 2022 года ее покинуло 600-700 тысяч человек, но скорее более миллиона. Плюс более 100 тысяч погибших в Украине. А ведь это мужчины самого фертильного и трудоспособного возраста. От кого будут рожать россиянки – и захотят ли? Нация лишается молодежи – и будущего. Оно и к лучшему.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59408/ 2023-02-03 15:06:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Казахстану росія більше не потрібна: нафта тепер іде в Європу через порт Батумі http://www.izmail.es/article/59406/ Авторська публікація Ростислава Демчука для OBOZREVATEL. <p>Казахстан демонструє, що для транспортування своєї нафти в Європу йому росія більше непотрібна - казахська нафта тепер іде в Європу через порт Батумі.<br>Казахстан у 10 разів збільшив експорт нафти в обхід росії! Казахстан різко наростив експорт нафти в обхід росії після серії інцидентів на терміналі в Новоросійську, через який до війни за кордон вивозилося понад 80% казахстанських барелів. За підсумками 2022 року Казахстан експортував 1,328 млн тонн нафти через порти Грузії - в 10 разів більше, ніж роком раніше, підрахував Reuters на основі даних трейдерів та експедиторів.<br>Найбільший виробник нафти і газу в Казахстані - &quot;Тенгізшевройл&quot; - минулого року відвантажив до Батумі 252,5 тис. т нафти, незважаючи на те, що транспортування до грузинського порту складніше та дорожче, ніж у Новоросійськ.<br>Нагадаю! США активно співпрацюють із владою Казахстану, щоб запустити експорт нафти з країни в обхід росії, повідомив у листопаді минулого року американський посол в Астані Деніел Розенблюм. За його словами, у переговорах беруть участь як американські компанії, які видобувають нафту на найбільшому в Казахстані родовищі Тенгіз, так і партнери з інших країн.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59406/ 2023-02-03 14:54:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Пенсіонери можуть подати заяву на перерахунок пенсії за стажем: як це зробити http://www.izmail.es/article/59402/ Українці, які досягли пенсійного віку та продовжують працювати, можуть подати заяву на перерахування пенсії за стажем онлайн. <div><h1></h1><p>У Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області <a href=&quot;https://t.me/s/Social_online&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener external noreferrer&quot; link=&quot;external&quot;>підказали,</a> як працюючі пенсіонери можуть подати заяву на перерахунок пенсії за стажем, не виходячи з дому.<br><em><strong>Отже, для подання заяви потрібно зробити кілька кроків:</strong></em><br><em>1.Увійдіть до особистого кабінету на веб-порталі ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП): https://portal.pfu.gov.ua/</em><em><br>2.У розділі «Про пенсійне забезпечення» (у лівому бічному меню) виберіть «Заяву на перерахунок пенсії».</em><em><br>3.Дивіться інструкцію та натисніть кнопку «Продовжити».</em><em><br>4.У вкладці «Орган ПФУ» оберіть відповідний орган.</em><em><br>5.У вкладці «Вигляд перерахунку» виберіть «ч. 4 статті 42».</em><em><br>6.Заповніть необхідні поля анкети та завантажте скановані копії паспорта та ідентифікаційного коду.</em><em><br>7. Погодьте обробку персональних даних та сформуйте заяву.</em><em><br>8. Перевірте внесені дані та надішліть заяву до Пенсійного фонду.<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></p><h1></h1></div><div> <div> <div><div><div uid=&quot;tdi_87&quot;> <div><div>&nbsp;</div></div></div></div></div></div></div><div> <div><br></div></div><div> <div><div> </div></div></div><div><div> </div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59402/ 2023-02-03 13:32:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Хірурги пересадили мешканцю Херсонщини м'яз зі спини на голову http://www.izmail.es/article/59415/ Оперативне втручання українські і канадські хірурги провели у клініці Польщі. <div>Львівські і канадські хірурги провели складну реконструктивну операцію 55-річному мешканцю Херсонщини, у будинок якого прилетіло дві ракети. Загалом чоловік переніс майже 30 операцій. Найскладнішою була реконструктивна операція з пересадки шкіри зі спини на голову, яку чоловікові провели у Польщі, повідомили ZAXID.NET в Першому медоб’єднанні Львова.<br>У будинок 55-річного Михайла на Херсонщині прилетіло дві ракети. Дружина загинула, чоловіка з-під завалів дістав син. У чоловіка були розірвана щока, перелом руки та забої. Серед численних поранень - важкі опіки голови. Шкіри на черепі не лишилося. <br><em>«Три тижні на межі життя та смерті Михайло провів в криворізькій реанімації. Далі його евакуювали до Національного реабілітаційного центру «Незламні» Першого медоб’єднання Львова»,</em> - кажуть у лікарні.<br>Чоловік переніс майже три десятки операцій. Лікарям вдалося стабілізувати стан чоловіка. Та залишалася найбільша проблема - рана на голові. Її треба було термінового закрити м’язовою тканиною, бо мозок могла вразити смертельна інфекція.<br>Вихід був один - складна реконструктивна операція: пересадження тканин зі спини на голову. Допомогти львівським лікарям зголосилися канадійці, однак вони були не готові їхати в Україну, та погодилися приїхати до Польщі. Тож українські медики з пацієнтом вирушили до клініки польського містечка Челядзь.<br>Операція тривала 12 годин. Українсько-канадська команда хірургів спершу відділили клапоть найширшого м’яза спини, а потім - пересадили його на оголений череп. Судини, розміром з людську волосину, зшивали під мікроскопом.<br>Оперативне витручання, кажуть лікарі, пройшло успішно. За тиждень Михайло повернувся до львівського Центру на реабілітацію. Пересаджений клапоть прижився і чоловік поволі повертається до життя. Попереду на нього чекає ще кілька косметичних операцій на обличчі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><br></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59415/ 2023-02-03 12:20:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Деяких українців можуть мобілізувати під час воєнного стану після 60 років: кого торкнеться http://www.izmail.es/article/59401/ Мобілізувати під час дії воєнного стану можуть і пенсіонерів. <div>В Україні в рамках оголошеної Президентом Володимиром Зеленським загальної мобілізації до лав різних військових угруповань призивають усіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Але варто зазначити, що є певні категорії військовослужбовців, які можуть бути призвані на службу після 60-річного віку. Про це йдеться в <a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener external noreferrer&quot; link=&quot;external&quot;>Законі України</a> про військовий обов’язки та військову службу. Згідно з чинним законодавством, ще одна категорія українських чоловіків, не старших за 65-річний вік, може бути мобілізована.<br><em><strong>Який граничний вік для служби: </strong></em></div><ul><li><em>рядові, молодші сержанти та старшини на контрактній службі, молодші офіцери - <strong>45 років,</strong></em></li><li><em>військові старшого офіцерського складу: майори (капітани 3 ранги), підполковники (капітани 2 рангу), військові старшого сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом - <strong>50 років.</strong></em></li><li><em>службовці за контрактом військові вищого сержантського та старшинського складу, військові старшого офіцерського складу - полковники (капітани 1 рангу) - <strong>55 років</strong>.</em></li><li><em>військові вищого офіцерського складу - генерали та аналогічні морські звання, найвище військове керівництво. Також рядові, сержанти та старшини, молодші та старші офіцери, які служать під час дії воєнного стану - <strong>60 років,</strong></em></li><li><em>військові вищого офіцерського складу під час особливого та воєнного стану - </em><strong><em>65 років.</em></strong></li></ul> <div>Військові, які мають унікальний досвід бойових дій, можуть служити ще додаткові 5 років після досягнення граничного віку в 60 років. У більшості випадків до цієї категорії громадян належать військовослужбовці різних військових формувань із високою професійною підготовкою або великим досвідом практичної роботи на певних посадах.<br>Головна умова - придатність до військової служби за станом здоров’я. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59401/ 2023-02-03 11:48:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Деякі намагаються стерти спогади не тільки з телефонів, а й з пам’яті" - Малолєтка про окупацію Маріуполя і війну http://www.izmail.es/article/59403/ Євген Малолетка став фотографом року за версією британської газети The Guardian. У лютому та березні 2022-го він з колегами - відеожурналістом Мстиславом Черновим та продюсеркою Василісою Степаненко, працювали в Маріуполі. Їхні фотографії з оточеного росіянами та розбомбленого міста публікували майже всі видання світу. <div> <p><em>Про роботу в Маріуполі, обстріли міста, документування злочинів військ рф та світову прем’єру фільму про Маріуполь - Євген Малолетка розповів в інтерв’ю &quot;Суспільному&quot;. Матеріал містить чутливі кадри.</em><strong><em><br>- Ви з Мстиславом Черновим працювали як фотокореспонденти в оточеному <a href=&quot;https://suspilne.media/tag/mariupol/&quot; target=&quot;_blank&quot;>Маріуполі</a>. Ще в березні 2022-го передавали звідти матеріали. Як ви взагалі потрапили в Маріуполь?</em></strong><br>- Ми працювали в Харкові. За місяць до <a href=&quot;https://suspilne.media/210077-putin-pidtrimav-zvernenna-ldnr-pro-vvedenna-vijsk/&quot; target=&quot;_blank&quot;>повномасштабного вторгнення</a> робили матеріал про те, як до нього готується країна. Всі нам у місті говорили: <em>&quot;Війни не буде, це медіа роблять істерію&quot;.</em> Це нам казали владні органи, коли ми питали, чи є схованки, чи є якісь речі, які підготують заклади до війни, де люди зможуть сховатись. Але ми розуміли, що війна наближається - і як передова розігрівається, і де росія шукає привід для того, щоб почати війну. Ми розуміли, якщо росіяни зайдуть з Криму - вони ж завжди хотіли відрізати Україну від Азовського моря, щоб зробити собі коридор у Крим - вони будуть іти через Маріуполь. Там будуть точитися бої. Ідея була саме бути всередині міста і якщо його оточать, показати, що там відбувається.<strong><em><br>- Як Маріуполь зустрів 24 лютого?</em></strong><br>- Ми приїхали за годину до повномасштабної війни. Дорога із Бахмута в Маріуполь зайняла майже всю ніч. Ми їхали й була повна тиша, хоча напередодні стріляли й міномети, і артилерія відповідала. Ми бачили, що війська вже зайняли бойові позиції. Зрозуміли — якщо йде тиша, буде нова хвиля. Тому всі чекали.<em><strong><br>- Що було найстрашнішим за весь час, коли ви там перебували?</strong></em><br>- Немає такого моменту, про який би я сказав: &quot;Ну, це так собі&quot;. На все було боляче дивитись. Як приносять дітей, як обстрілюють пологові будинки, житлові квартали, людей, які ховаються, і не знають, що робити. Було страшно дивитись їм в очі, коли вони підходили до нас і намагалися дізнатись інформацію: &quot;Розкажіть, що там відбувалось? Що там було? Кажуть, Київ і Харків росіяни окупували&quot;. Ми розказували, що це неправда, дезінформація. Коли люди чули, що трапилось і де приблизно проходить лінія фронту, їм ставало трошки легше. А інші казали: &quot;В мене брат в селі навпроти. Ви не знаєте, Старий Крим ще наш чи ні? Що там відбувається?&quot;. Це було важко, бо люди не знали, де їхні родичі.<br><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; alt=&quot;Люди лежать на підлозі лікарні під час обстрілу російськими військами Маріуполя, 4 березня 2022 року.&quot; title=&quot;Люди лежать на підлозі лікарні під час обстрілу російськими військами Маріуполя, 4 березня 2022 року.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/c8175b3052ad94bd.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Люди лежать на підлозі лікарні під час обстрілу російськими військами Маріуполя, 4 березня 2022 року. <br>Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka<br></em><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; alt=&quot;Марина Яцко (ліворуч) біжить за своїм чоловіком Федором, який тримає їхнього закривавленого 18-місячного сина Кирила. Хлопчика поранив уламок снаряду під час обстрілу російськими військами Маріуполя 4 березня 2022 року.&quot; title=&quot;Марина Яцко (ліворуч) біжить за своїм чоловіком Федором, який тримає їхнього закривавленого 18-місячного сина Кирила. Хлопчика поранив уламок снаряду під час обстрілу російськими військами Маріуполя 4 березня 2022 року.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/8ae7ec181c226ba6.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em><br><span style=&quot;font-size:small&quot;>Марина Яцко (ліворуч) біжить за своїм чоловіком Федором, який тримає їхнього закривавленого <br>18-місячного сина Кирила. Хлопчика поранив уламок снаряду під час обстрілу російськими військами <br>Маріуполя 4 березня 2022 року. Лікарям не вдалось його врятувати. Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka</span></em><strong><br><em>- Багато злочинів, які коїли окупанти в Маріуполі, так і не набули резонансу через те, що не було кому про них розповісти. Ви з цим погоджуєтесь?</em></strong><br>- Я скажу так: те, що нам вдалося зафільмувати в Маріуполі, це дуже маленька частина того, що там відбувалось. Бо я чув багато авіаударів, але не знаю, де саме вони були. Деякі удари я бачив. Але іноді ти не можеш це зняти, бо воно трапляється далеко від тебе і ти не маєш змоги туди дістатись.<strong><br><em>- В якому районі ви перебували здебільшого?</em></strong><br>- Ми жили в центрі, більшу частину часу - в готелі. Також жили в лікарні, в сховищах з людьми, ночували на підстанції швидкої допомоги. Ми жили в різних місцях, щоб показати історію зсередини, як звичайні люди переховуються від авіаударів, як пацієнти лікарні ночують в коридорах на підлозі. Або повну схованку людей - дві тисячі, які з’їхалися з окраїн чи міст.<strong><br><em>- Згадується <a href=&quot;https://suspilne.media/344686-mariupolskij-dramteatr-okupanti-znisili-sob-prihovati-zlocini-tkacenko/&quot;>Маріупольський драматичний театр</a>, який теж слугував сховищем і був в центрі міста.</em></strong><br>- Це теж біль. Ми виїхали 15-го березня, а Драмтеатр трапився 16-го. Коли ми намагалися робити матеріал про нього, розслідувати щось, нам було складно, бо не було свідчень, фото і відеодоказів, що там відбувалось. Люди, які виїжджали, старались стерти все з телефонів, щоб ніхто не зміг до них докопатися. Деякі намагаються стерти це не тільки з телефонів, а ще й зі своєї пам’яті.<img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; alt=&quot;Фельдшер швидкої допомоги Олександр Коновалов намагається реанімувати дівчинку, поранену під час обстрілу житлового кварталу у Маріуполі 27 лютого 2022 року. Батько дитини, також поранений уламками, сидить ліворуч в машині швидкої.&quot; title=&quot;Фельдшер швидкої допомоги Олександр Коновалов намагається реанімувати дівчинку, поранену під час обстрілу житлового кварталу у Маріуполі 27 лютого 2022 року. Батько дитини, також поранений уламками, сидить ліворуч в машині швидкої.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/e077579625e9006d.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em><br><span style=&quot;font-size:small&quot;>Фельдшер швидкої допомоги Олександр Коновалов намагається реанімувати дівчинку, поранену під час <br>обстрілу житлового кварталу у Маріуполі 27 лютого 2022 року. Батько дитини, також поранений <br>уламками, сидить ліворуч в машині швидкої. Дівчинку довезли у лікарню, але врятувати не змогли. <br>Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka<br></span></em><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; alt=&quot;Анастасія Єрашова плаче, обіймаючи свою дитину в коридорі Маріупольської лікарні, 11 березня 2022 року.&quot; title=&quot;Анастасія Єрашова плаче, обіймаючи свою дитину в коридорі Маріупольської лікарні, 11 березня 2022 року.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/9f4c3aa9c448c70a.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em style=&quot;font-size:small&quot;><br>Анастасія Єрашова плаче, обіймаючи свою дитину в коридорі Маріупольської лікарні, <br> 11 березня 2022 року. Медичний персонал та пацієнти вимушені лежати на полу медзакладу через <br>російський артобстріл. Інша дитина Анастасій напередодні загинула від уламків снарядів. <br>Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka</em><strong><br><em>- росіяни намагаються створити альтернативну картину всього, що відбувалося в Маріуполі навесні 2022 року. До вас зверталися спеціалісти, можливо, міжнародні, які хочуть верифікувати те, що відбувалося тоді?</em></strong><br>- Я спілкувався з деякими міжнародними агенціями, які питали мене, що відбувається в Маріуполі й робили свої звіти. Але ми ж не можемо все верифікувати. От я побачив, як танк влучає, я пишу про це. І потім ми можемо дізнатись, які наслідки це завдало. Є фотографія, де танк влучає в будівлю, цей снаряд вбив двох літніх людей. Ми знайшли свідків, які діставали тіла, поховали їх під домом, потім показали могилу. Там стільки всього траплялося, що навіть не можеш уявити, бо Маріуполь великий. Ти бачиш, що немає зв’язку, ти не знаєш, де і що відбувається, а прилітає всюди - що в центр, що на окраїну.<strong><br><em>- Чи спілкувалися ви там з російськими військовими?</em></strong><br>- Ми бачили їх тільки коли вже виїжджали з Маріуполя. 15 блокпостів проїжджаєш, як через всю росію. Бачиш, як міняються обличчя - всі нації можна побачити.<strong><br><em>- Як вам взагалі вдалося виїхати? Чи не було допитів, тиску на вас з боку російських військових?</em></strong><br>- Ми виїжджали в перші дні евакуації. Ще трошки був хаос. Ми вибрали не ту дорогу, по якій їхали всі. Поїхали не через Бердянськ-Василівку, а напряму - на Пологи-Оріхів, і там перетинали не кордон, а лінію розмежування. У нас іноді документи перевіряли, багажник, дивилися, хто всередині та відпускали.<br><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; alt=&quot;Жінка пробігає повз житловий будинок, де одна з квартир горить після влучання снаряд, Маріуполь, 13 березня 2022 року.&quot; title=&quot;Жінка пробігає повз житловий будинок, де одна з квартир горить після влучання снаряд, Маріуполь, 13 березня 2022 року.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/00068135109190a8.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em style=&quot;font-size:small&quot;><br>Жінка пробігає повз житловий будинок, де одна з квартир горить після влучання снаряд, <br>Маріуполь, 13 березня 2022 року. Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka</em><em><strong><br>- Було після Маріуполя відчуття, про яке ви сказали: хочеться стерти з пам’яті?</strong></em><br>- Стерти точно не вийде. Кожен раз відправляючи редакторам на виставки й на публікації фотографії та відео, які ти зробив там, ти їх передивляєшся. Це неможливо забути. Воно залишиться в пам’яті назавжди.<br><em><strong>- Найважливіший кадр, який ви там зробили?</strong></em><br>- Не думаю, що є один важливий чи два. Я розглядаю свою роботу в контексті повної історії. Не можна сказати, що один кадр описує все. В Маріуполі творилося багато всього. Неможливо передати все одним кадром, бо там є і масові заховання, і вбивства дітей, є пологовий будинок, звичайні громадяни й так далі. Як суцільну картину передати одним кадром важко. Є дійсно кадри, які були опубліковані на багатьох обкладинках газет та журналів, але для мене це одна цільна історія, а не якесь одне зображення.<br><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; alt=&quot;Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над мертвим тілом сина, що лежить на ношах у пологовому будинку, переобладнаному під медичне відділення швидкої допомоги у Маріуполі, 2 березня 2022 року.&quot; title=&quot;Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над мертвим тілом сина, що лежить на ношах у пологовому будинку, переобладнаному під медичне відділення швидкої допомоги у Маріуполі, 2 березня 2022 року.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/af2bb0d77c6eef51.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em style=&quot;font-size:small&quot;><br>Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над мертвим тілом сина, що лежить на ношах у пологовому будинку, <br>переобладнаному під медичне відділення швидкої допомоги у Маріуполі, 2 березня 2022 року. <br>Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka<br></em><em><strong>- Чи може журналіст залишатись об’єктивним під час війни?</strong></em><br>- Треба намагатись це робити. Емоційно важко, але, редагуючи, ти думаєш як це побачить глядач і чи правильно показати ось так, чи краще - так. Має бути холодний розум, бо ми працюємо на міжнародну агенцію, в них високі стандарти, і всі матеріали ретельно перевіряються перед публікацією, є факт-чекінг. Коли співпрацюєш з такими агенціями, якість матеріалу має бути на найвищому рівні.<br><em><strong>- Одна з останніх трагедій цієї війни - <a href=&quot;https://suspilne.media/359008-u-dnipri-raketa-vlucila-u-zitlovij-budinok-so-vidomo/&quot;>влучання російської ракети в багатоповерхівку в Дніпрі</a>. Ви були там і знімали. Можливо, щось залишилось за кадром, якісь ситуації, про які ви б хотіли розповісти?</strong></em><br>- 14-го січня о 16:00 ми побачили, що є влучання в будівлю, і це дійсно нас всіх сколихнуло. Ми були в Краматорську, їхати в Дніпро - десь 4-5 годин. Ми одразу вирушили. Побачили роботу МНС, як іде ліквідація наслідків, вилучання тіл, людей, яких дістали живими. Волонтери із будинків поряд діставали живих. Ти розумієш, що це не військовий об’єкт, а будівля, майже така ж, в якій я сам живу. Боляче дивитись, бо розумієш, що всі ми в небезпеці.<br><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; alt=&quot;Місцеві жителі допомагають рятувальникам розчищати завали зруйнованого багатоповерхового будинку у Дніпрі, в який влучила російська ракета 14 січня 2023 року.&quot; title=&quot;Місцеві жителі допомагають рятувальникам розчищати завали зруйнованого багатоповерхового будинку у Дніпрі, в який влучила російська ракета 14 січня 2023 року.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/a898ccd133404ffb.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 424px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em style=&quot;font-size:small&quot;><br>Місцеві жителі допомагають рятувальникам розчищати завали зруйнованого багатоповерхового будинку <br>у Дніпрі, в який влучила російська ракета 14 січня 2023 року. Внаслідок російського ракетного удару по Дніпру <br>46 людей загинули, 80 поранено, дев'ятьох досі вважають зниклими безвісти. Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka</em><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; alt=&quot;Тіло жінки під завалами багатоповерхівки у Дніпрі. 14 січня армія РФ вдарила ракетами по Дніпру. Внаслідок удару загинули 46 людей, з них шестеро дітей.&quot; title=&quot;Тіло жінки під завалами багатоповерхівки у Дніпрі. 14 січня армія РФ вдарила ракетами по Дніпру. Внаслідок удару загинули 46 людей, з них шестеро дітей.&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/4f21b58744e4dab8.jpg&quot; style=&quot;width: 650px; height: 419px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><em style=&quot;font-size:small&quot;><br>Тіло жінки під завалами багатоповерхівки у Дніпрі. 14 січня армія РФ вдарила ракетами по Дніпру. <br>Внаслідок удару загинули 46 людей, з них шестеро дітей. Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka</em><strong><em><br>- Ви періодично виїжджаєте за кордон як працівник міжнародної агенції, показуєте ваші світлини по всьому світові. Як взагалі зараз світ реагує? Чи не втомився він від новин з України?</em><br></strong>- Редактори міжнародних газет, журналів і агенцій показують те, що відбувається у них в країні. Звичайно, є рубрики міжнародних новин. Деякий час Україна трималася в них, бо читали всі. Але чим довше йде час, тим менше уваги приділяється Україні, на жаль. Наша задача - розказувати, що відбувається в країні, навіть про ті події, які вже минули. Все одно робити виставки, щоб люди прийшли, побачили, поспілкувалися з нами.<strong><br><em>- Ви збираєтеся їхати на фестиваль Sundance в США. Що там буде?</em></strong><br>- Це відомий незалежний кінофестиваль, і там буде <a href=&quot;https://suspilne.media/361542-na-kinofestivali-sundance-u-ssa-vidbudetsa-premera-dokumentalnogo-filmu-20-dniv-u-mariupoli/&quot;>прем’єра фільму &quot;20 днів у Маріуполі&quot;</a>. Його зробив мій колега Мстислав Чернов, з яким ми були в Маріуполі й все це знімали: я - як фотограф, він - як оператор. З нами була ще продюсерка Василіса Степаненко. Ми хочемо поїхати й розказати, що це важливе кіно, яке має побачити світ.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p><br><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59403/ 2023-02-03 10:21:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Наші війська катували українців". Зізнання російського офіцера http://www.izmail.es/article/59404/ Колишній російський офіцер стверджує, що українських чоловіків жорстоко допитували у полоні, у них стріляли та погрожували їм зґвалтуванням. <div dir=&quot;ltr&quot;><div style=&quot;padding-bottom:71.20901639344262%&quot; data-e2e=&quot;image-placeholder&quot; class=&quot;bbc-997y1y eihqrxw0&quot;><em>Докладніше - у публікації ВВС.</em><br>Костянтин Єфремов - офіцер найвищого рангу, який погодився розповісти про це відкрито. В інтерв'ю ВВС він сказав, що в росії його тепер вважають зрадником та перебіжчиком. За його словами, в одному з місць на півдні України &quot;допити, тортури тривали тиждень. Щодня, ночами, іноді й двічі на день&quot;. Єфремов неодноразово намагався звільнитися з армії за власним бажанням, але в результаті його звільнили за відмову повертатися в Україну. Зараз він втік з росії. За допомогою фотографій та військових документів, наданих Єфремовим, BBC підтвердила, що він був в Україні на початку війни - у Запорізькій області, зокрема у Мелітополі.<em><strong> Ця стаття містить описи тортур.</strong></em><br>Екран комп'ютера сповістив про відеодзвінок. <em><strong></strong></em>Потім з'явилася картинка. Кімната. Чоловік сидить у кріслі. Йому є про що розповісти. <em></em>Він - російський офіцер. Принаймні, був ним нещодавно. Він намагався звільнитися з армії, і зрештою його звільнили. І він залишив росію. Минулого року колишнього військового, з яким я збираюся говорити, відправили до України. Він погодився розповісти мені про злочини, свідком яких він там став. Костянтин Єфремов у званні старшого лейтенанта командував взводом розмінування 42 мотострілецької дивізії, дислокованої в Чечні.<em> &quot;На цій посаді я вбув на навчаннях, на той момент ми тільки це знали, що це навчання,</em> - каже Костянтин. <em>- 10 лютого 2022 року я прибув до Криму на полігон. Ніхто не вірив, що буде війна. Усі вірили, що будуть навчання. Навіть старші офіцери, я певен, не знали&quot;.<br><strong>&quot;Я боявся піти&quot;</strong></em><em><br>&quot;Ми всі перебували у населеному пункті Джанкой, це північ Криму близько до кордону з Україною,</em> - розповідає Костянтин. - <em>Рано вранці 24 лютого почули гуркіт артилерії. У всіх зникли сумніви: війна почалася&quot;.</em> Костянтин згадує, як вони наносили білою фарбою букву Z на техніку, перемотували скотчем ногу і руку як розпізнавальні знаки. За лічені дні Z стало символом того, що Кремль називає спеціальною військовою операцією. Тоді він зрозумів, що не хоче бути учасником цієї війни.<em> &quot;Я вирішив звільнитися. Підійшов до свого командира, пояснив йому свою позицію. На що він повів мене до старшого командира, начальника штабу дивізії&quot;. &quot;Начальник штабу назвав мене зрадником, боягузом. Сказав, що прострелить мені ногу&quot;. &quot;Я його вислухав, розвернувся і пішов. Зброю свою я залишив своєму безпосередньому командиру, сів у таксі і поїхав. Я вирішив... прибути в частину, що розташована у Грозному, написати рапорт на звільнення і пройти процедуру звільнення. Але не встиг я від'їхати далеко, як мені зателефонували мої товариші по службі, сказали, що полковник вишикував весь особовий склад і оголосив їм про мій вчинок, пообіцяв посадити мене у в'язницю від семи до 10 років за дезертирство і сказав, що передав мої дані в поліцію&quot;.</em><div><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/15534/production/_128484378_976-military-id-redacted.jpg&quot; alt=&quot;Konstantin Yefremov's military identification papers&quot; style=&quot;width:570px;height:407px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;976&quot; height=&quot;695&quot;></div><div>Дізнавшись про це, Костянтин зателефонував військовому юристу, той порадив повернутися й подати рапорт своєму командиру.<em> &quot;Я зараз розумію, що мені треба було плюнути на все це й поїхати, - каже він. - Але я був у такому стані, що важко було приймати якесь рішення. Було незрозуміло та страшно... Я розумів, що мене можуть покарати, щоб іншим не кортіло&quot;. </em>Він повернувся до Джанкоя й написав рапорт про звільнення за власним бажанням. Але командири відмовилися прийняти рапорт. Костянтин наполягає на своїй антивоєнній позиції. Він запевняє мене, що не брав участі в операції анексії Криму, не воював на сході України. 2014 року росію звинувачували не лише в тому, що вона підтримувала місцевих сепаратистів, а й у тому, що вона направила туди своїх військових. Костянтин також сказав мені, що не брав участі у російській військовій операції в Сирії. <em>&quot;Я три роки перед цією війною займався розмінуванням чеченської землі, яка пережила дві війни. Я любив свою роботу, я вважав, що я корисний&quot;.</em><em><strong><br>Крали велосипеди та газонокосарки</strong></em><br><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Костянтина поставили тимчасово командувати стрілецьким взводом у зведеному батальйоні. 27 лютого він та його підрозділ отримали команду &quot;висуватися у бік України&quot;. &quot;Ми завантажились у машини й рушили колоною у бік кордону, перетнули його і, не зупиняючись, рухалися до самого Мелітополя&quot;. Наступні 10 днів він провів на військовому аеродромі, захопленому російськими військами. &quot;Там я побачив перші випадки мародерства, - згадує він. - Солдати та офіцери тягли все поспіль. Бачив, як вони облазили всі літаки, підсобні приміщення. Один військовослужбовець звідкись виніс газонокосарку і сказав гордим голосом: &quot;От віднесу додому, будемо біля казарми траву косити&quot;. Тягли весь мотлох непотрібний, відра, сокири, велосипеди, запихали це все у свої &quot;Камази&quot;. Костянтин надіслав нам дві фотографії, які він зняв на аеродромі у Мелітополі. На фото - транспортні літаки та будівля, що горить. Ця та інші надіслані їм фотографії та документи дозволили нам верифікувати особу Костянтина, його звання та пересування територією України навесні 2022 року. За допомогою онлайн-мап вдалося підтвердити достовірність фотографій з аеродрому в Мелітополі. А місцеві жителі підтвердили ВВС, що на ще одному фото - село Запорізької області, де, за словами Костянтина, він служив.<div dir=&quot;ltr&quot;><div dir=&quot;ltr&quot;><div style=&quot;padding-bottom:157.8125%&quot; data-e2e=&quot;image-placeholder&quot; class=&quot;bbc-997y1y eihqrxw0&quot;><div><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/991E/production/_128489193_melitopol_building_ukrainian-nc.png&quot; alt=&quot;Мелітополь&quot; style=&quot;width:570px;height:904px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;2020&quot;><br>Близько півтора місяця йому та ще вісьмом солдатам під його командуванням було доручено охороняти підрозділ російської артилерії у Запорізькій області. <em>&quot;Ми спали на вулиці весь цей час, - згадує Костянтин. - Голодували, полювали на зайців. Воду економили. Ну, в такі важкі умови потрапили. Мені запам'ятався випадок, коли ми натрапили на величезний маєток... Підійшли, а там уже боєць до нас виходить, каже, ми тут живемо, ми бійці 100-ї бригади моздокської... Будинок цей був дуже багатої людини... Дорогі трактори... Ставок з японськими коропами&quot;, </em>- розповідає Костянтин. <em>&quot;Солдати, які там жили, вони були натуральне бидло. Маючи стільки їжі удосталь, у холодильниках, живих свиней, там, у цьому особняку, можна було пережити ядерну війну. А вони натомість ловили та їли японських коропів&quot;.<br><strong>&quot;Я бачив допити і тортури&quot;</strong></em><br>У квітні підрозділу Костянтина доручили охорону &quot;тилового штабу&quot; у містечку Кам'янка (раніше Більмак) у Запорізькій області. Допитами полонених українців займався там полковник. <em>&quot;Одного дня туди привезли трьох українських військовополонених, </em>- згадує Костянтин. - <em>Один із них зізнався в тому, що він снайпер. На цих словах у полковника загорілися очі. Він бив його, спускав штани, запитав, ти одружений? Той відповідає, що, мовляв, так. Полковник каже, несіть швабру, зараз ми з тебе зробимо дівчинку і відправимо відео твоїй дружині&quot;. </em>У кремлі дуже хочуть переконати росіян у тому, що в Україні росія бореться із фашистами, неонацистами, ультранаціоналістами. Хибний наратив покликаний дегуманізувати українців в очах російської громадськості та військовослужбовців російської армії. <em>&quot;Одного разу полковник запитав полоненого: назви мені націоналістів, кого ти знаєш у своєму полку, зводі. А хлопець не розуміє питання, ми, каже, морська піхота Збройних сил України. За це полковник побив його, вибив кілька зубів&quot;. &quot;Приставляв пістолет до голови хлопця, у якого була пов'язка на очах, казав: я зараз порахую до трьох, а потім прострелю тобі голову&quot;. &quot;Рахував, потім стріляв поруч із головою. Ліворуч чи праворуч від голови. Вистрілить поряд з одним вухом, потім іншим. Він його оглушив, і той не чув, які полковник ставить запитання. А він кричати почав. Я кажу, товаришу полковнику, він вас не чує, ви його оглушили. Він мені каже: він обманює. Ось ці допити, тортури, тривали тиждень. Щодня, або вночі, іноді двічі на день приводили&quot;.<br></em><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/7E65/production/_128475323_1024-ee.jpg&quot; alt=&quot;Konstantin Yefremov in Ukraine, March 2022&quot; style=&quot;width:570px;height:380px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;800&quot;><em><br>&quot;Бранців тримали у гаражі. Полковник заборонив годувати їх нормальною їжею і наказав давати їм тільки воду та хлібці. Я попросив хлопців, давайте накидаємо їм сіна, щоб на голій землі не спали. Ми поклали їм сіна вночі, щоб нас ніхто не бачив. Ми намагалися підкинути їм гарячого чаю, сигарет&quot;. &quot;Полковник дійшов до того, що під час чергового допиту бранця прострелив йому руку, не зачепивши кістки, і праву ногу, зламавши кістку. Мої хлопці надали йому допомогу, відвели в гараж. Я підходив до офіцерів, не до полковника, він несамовитий, кажу: треба везти пораненого до шпиталю, він до ранку спливе кров'ю, помре. На що вони мені сказали, нічого з ним не станеться, вранці відвезеш&quot;. &quot;Ми переодягли його в російську форму і відвезли до шпиталю. Я сказав йому: не кажи, що ти український військовополонений, або лікарі відмовляться тобі допомагати, або хтось із поранених почує і застрелить тебе там же. Ми їх не зможемо зупинити&quot;. </em>Офіс ООН з прав людини документував випадки поганого поводження з військовополоненими в Україні. Представники ООН опитали понад 400 полонених, як українців, так і росіян. <em>&quot;На жаль, ми виявили випадки тортур та поганого поводження з військовополоненими з обох боків&quot;, - каже Матільда Богнер, голова моніторингової команди ООН в Україні. &quot;Якщо порівняти порушення, тортури та погане поводження з українськими військовополоненими відбуваються майже на кожній стадії полону. І здебільшого, умови утримання гірші в росії чи окупованих районах України&quot;. &quot;Для українських військовополонених найгірші випадки катувань або поганого поводження зазвичай відбуваються під час допитів. Щодо них можуть використовувати електрошок і цілий спектр методів тортур, зокрема підвішування та побиття. Коли вони прибувають у місця утримання, там відбуваються так звані &quot;вітальні побої&quot;. Їм також не дають достатньо їжі та пиття&quot;.</em> російські військовополонені також повідомляли про побої та тортури електрошоком.<em> &quot;Будь-яка форма тортур або поганого поводження заборонена міжнародним правом, - нагадує Матільда Богнер. - Це неприйнятно для жодної зі сторін&quot;.<br></em>ВВС не може у деталях підтвердити твердження Костянтина Єфремова, але вони співвідносяться з іншими заявами про знущання з українських полонених. російське міністерство оборони не відповіло на запит про коментар у зв'язку з твердженнями Костянтина Єфремова.<em><strong><br>&quot;Зрадник і перебіжчик&quot;</strong></em><br>Декілька тижнів потому, вже в Криму, Костянтин повернувся до своєї роти з розмінування. Але, як виявилось, ненадовго.<em>&quot;Шестеро людей і я прийняли рішення (звільнитися з армії), </em>- розповідає Костянтин. - <em>Виїхали прямо з лісу, де ми були дислоковані, у Джанкой. А далі самотужки. За мною приїхав друг з Владикавказа, він мене забрав&quot;.<br>&quot;27 травня я прибув до своєї військової частини у Грозному, в Ханкалі, і написав рапорт… Мене стали переконувати. Офіцери, які жодного дня не були в Україні, розповідали мені, що я боягуз і зрадник. Не дали мені звільнитися за власним бажанням, підвели під звільнення за невідповідність посаді&quot;.<br></em><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/5755/production/_128475322_1024-dd.jpg&quot; alt=&quot;Konstantin Yefremov&quot; style=&quot;width:570px;height:380px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;800&quot;><br>Костянтин показав нам листи військового керівництва. В одному документі його звинувачують в &quot;ухиленні від виконання обов'язків військової служби&quot; та невиконанні наказу повернутися до України. Це описано як &quot;вчинення грубого дисциплінарного порушення&quot;. В іншому листі йдеться про &quot;дострокове звільнення з військової служби... у зв'язку з невиконанням умов контракту&quot;. <em>&quot;Після 10 років служби мене звинуватили у зраді, дезертирстві лише тому, що я не хотів вбивати людей, </em>- каже Костянтин. -<em> Але я радий, що я тепер вільна людина, що мені не доведеться когось вбивати чи бути вбитим самому&quot;.<br></em><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/720E/production/_128489192_b4256bb8-31ad-4529-a350-9198a2d45230.jpg&quot; alt=&quot;лист&quot; style=&quot;width:570px;height:413px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;800&quot; height=&quot;581&quot;><br>Він зміг піти з армії. Але це не означало, що його не можуть повернути на війну. Після оголошеної президентом путіним у вересні 2022 року так званої &quot;часткової мобілізації&quot; сотні тисяч громадян росії призвали до лав армії та відправили воювати в Україні.<em> &quot;Я розумів, що мені спокою не дадуть. У той момент, коли гребуть усіх поспіль, мені, офіцеру, який був уже там, точно спокою не дадуть&quot;. &quot;Співробітники військкомату спеціально приїжджали, чергували, чатували біля мого будинку. Я винайняв квартиру і ховався на орендованій квартирі. Я від сусідів ховався, бо полювання на відьом почалося, їхнього чоловіка, сина, брата забрали на війну, а тут якийсь хлопець ходить туди-сюди. Я знав випадки, коли хлопці ховалися, а сусіди викликали поліцію, щоб їх забрали. Я не хотів ховатися, як загнаний собака&quot;.</em><br>Костянтин зв'язався з правозахисною групою Gulagu.net, яка допомогла йому виїхати з росії.<br>Я запитав Костянтина, що він думає про тих росіян - яких багато - які підтримують рішення володимира путіна вторгнутися в Україну? <em>&quot;Я не знаю, що в них у голові. Як можна було дозволити себе так обдурити? - обурюється Костянтин. - Коли вони йдуть на ринок, вони очікують, що їх обдурять, обрахують. Вони не довіряють своїм дружинам, чоловікам. А людина, яка обманює їх 20 років, вони готові за його словом вбивати і вмирати самі. У мене це не вкладається в голові&quot;. &quot;Я перепрошую у всього українського народу, що я зі зброєю в руках прийшов непроханим гостем до них у дім. І я дякую богу, що від моїх рук не постраждав ніхто, що я не позбавив нікого життя на тій землі. І дякую богу, що сам не постраждав. У мене навіть немає морального права просити в українців вибачення. Я навіть за себе не можу перепросити, й не чекаю, що вони мене пробачать. Я ніколи не хочу і не буду брати участі в такому безумстві&quot;.<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></div></div></div></div></div></div></div></div></div><div><div dir=&quot;ltr&quot;><figure></figure></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><figure><div dir=&quot;ltr&quot;><div dir=&quot;ltr&quot;><div style=&quot;padding-bottom:66.66666666666666%&quot; data-e2e=&quot;image-placeholder&quot; class=&quot;bbc-997y1y eihqrxw0&quot;><p role=&quot;text&quot;><br></p></div></div></div></figure></div><div dir=&quot;ltr&quot;><figure><div dir=&quot;ltr&quot;><div dir=&quot;ltr&quot;><div style=&quot;padding-bottom:66.66666666666666%&quot; data-e2e=&quot;image-placeholder&quot; class=&quot;bbc-997y1y eihqrxw0&quot;><p role=&quot;text&quot;><br></p></div></div></div></figure></div><div dir=&quot;ltr&quot;><br><br></div><div dir=&quot;ltr&quot;><br><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59404/ 2023-02-03 09:28:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Працівників Одеської залізниці викрили на розкраданні зерна в Ізмаїльському порту http://www.izmail.es/article/59405/ “Укрзалізниця” повідомляє про викриття злочинного угруповання, яке впродовж шести місяців викрадало українське зерно під час експорту через Ізмаїльський морський торговельний порт. <p><em>&quot;На початку січня 2023 року викрито злочинне угруповання, яке впродовж 6 місяців викрадало українське зерно під час експорту через Ізмаїльський морський торговельний порт.<br>Щоб упіймати злочинців, працівники&nbsp;Апарату з економічної та інформаційної безпеки Укрзалізниці організували засідку, за результатами якої затримано двох осіб, одному вдалося втекти.<br>На місце злочину було викликано співробітників СБУ, Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області. За фактом відкрито кримінальне провадження.<br>На жаль, затримані виявилися працівниками регіональної філії «Одеська залізниця», які в усьому зізналися.<br>Українського зерна зараз потребують багато країн, які на межі голоду, і ми не можемо допускати його втрати під час транспортування. Це злочин проти економіки України та людей, які на нього чекають. Цих «псевдозалізничників» звільнено з займаних посад, їм оголошено підозру&quot;, </em>- йдеться в&nbsp;повідомленні&nbsp;держкомпанії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><br></p><a href=&quot;https://agroreview.com/#print&quot; title=&quot;Print&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;></a><div><p><br></p><br></div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59405/ 2023-02-03 08:15:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Нардепи пропонують примусово вилучати земельні ділянки - підготовлено законопроєкт http://www.izmail.es/article/59400/ Народні депутати підготували законопроєкт №8225, в якому пропонується встановити, що на період дії воєнного стану та протягом 10 років з дня припинення або скасування, відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, розміщених для будівництва/реконструкції об'єктів критичної інфраструктури, здійснюється без рішення суду. <div><a href=&quot;https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40880&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener external noreferrer&quot; link=&quot;external&quot;>Проєкт Закону</a> спрямований на спрощення процедури примусового вилучення, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, за мотивами суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорії критичності період дії воєнного стану та протягом 10 років з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або в окремій місцевості.<br>Нардепи пропонують тимчасово дозволити примусово вилучати земельні ділянки для будівництва/реконструкції об’єктів критичної інфраструктури за рішенням уряду та без рішення суду.<br><em><strong>Відчужувати земельні ділянки, якщо законопроєкт буде прийнято та підписано Президентом, будуть:</strong><br>- без рішення суду;<br></em><em>- без згоди землевласників, землекористувачів, органів місцевого самоврядування;<br></em><em>- без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам;<br>-</em><em> з виплатою грошової компенсації власникам за вилучення земельних ділянок приватної власності та об’єктів нерухомого майна, що перебувають на ній.</em><br>Рішення про вилучення земельної ділянки для будівництва або реконструкції об’єкта критичної інфраструктури приймає Кабінет Міністрів за поданням органу влади, відповідального за відповідний сектор критичної інфраструктури.<br>Але варто зазначити, що примусово вилучена з постійного користування або примусово відчужена земельна ділянка не може бути передана у користування або у власність фізичній чи юридичній особі для цілей, не пов’язаних із забезпеченням будівництва або реконструкцією об’єктів критичної інфраструктури І та ІІ категорії критичності.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59400/ 2023-02-02 23:45:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Новий прототип пристрою генерує водень з неочищеної морської води http://www.izmail.es/article/59397/ Вчені знайшли хитрий спосіб генерувати водень прямо з солоної морської води. Це може стати ще одним кроком до чистого енергетичного майбутнього, якщо відновлювані джерела живлять процес. Новий пристрій вносить кілька хімічних модифікацій в що існує технології, дозволяючи витягувати водень з неочищеної, неочищеної морської води, що може зменшити занепокоєння щодо використання дорогоцінних запасів води. <div>Про це повідомляє Рortaltele.com.ua.<em><br> «Ми розділили природну морську воду на кисень і водень… щоб отримати зелений водень шляхом електролізу, використовуючи недорогоцінний і дешевий каталізатор у комерційному електролізері»,</em> - пояснює&nbsp;інженер-хімік Шижан Цяо з Університету Аделаїди в Австралії.&nbsp;Традиційно водневе паливо виготовляли з використанням природного газу, але його також можна виготовити за допомогою електролізу.<br>Електроліз - це реакція розщеплення води, яка використовує електрику, щоб витягнути атоми водню з ліктьоподібних молекул води, а електролізер - це пристрій, у якому це відбувається.&nbsp;Зараз цей процес можна досягти за допомогою електроенергії з викопного палива або відновлюваних джерел енергії, але обидві системи потребують прісної води.&nbsp;Пошук способу досягнення електролізу за допомогою морської води може зробити майбутнє виробництва зеленого водневого палива набагато більш стійким.<br>Дослідники намагалися розробити альтернативу комерційним електролізерам, які працюють лише з очищеною прісною водою, через побоювання щодо нестачі води.&nbsp;Доступна прісна вода становить лише 1% від загальної води на Землі, але є фактично необмежені запаси морської води, які можна використовувати.<br>Хоча занепокоєння щодо дефіциту води обґрунтовані, останні оцінки показують, що кількість води, необхідної для підтримки майбутнього використання водню, набагато, набагато менша, ніж&nbsp;трильйони літрів води,&nbsp;які сьогодні використовуються для видобутку та спалювання викопного палива. Проте вчені все ще пам’ятають про вплив на навколишнє середовище.&nbsp;Протягом десятиліть вони намагалися розробити пристрої для отримання водню з морської води, але постійно стикалися з&nbsp;кількома перешкодами.<br>Потрапляючи в електролізер, небажані іони хлору в морській воді руйнують матеріали каталізатора, призначені для запуску реакції розщеплення води з утворенням водню.&nbsp;Також утворюються масивні нерозчинні осади, які блокують місця реакції та перешкоджають великомасштабному виробництву. Нова система, розроблена Цяо та його колегами, дозволяє уникнути обох цих проблем.<br>Як описано в їхній новій статті, дослідники нанесли тверду кислоту Льюїса на серію звичайних каталізаторів оксиду кобальту для розщеплення молекул води.&nbsp;У серії випробувань модифіковані каталізатори протистояли впливу хлору та запобігали утворенню будь-яких опадів.<em><br>«Це загальна стратегія, яку можна застосовувати до різних каталізаторів без потреби в спеціально розроблених каталізаторах і конструкції електролізера»</em>, - пишуть&nbsp;дослідники у своїй опублікованій статті. Хоча це звучить багатообіцяюче, десятирічні зусилля з розробки електролізерів морської води повинні служити нагадуванням про виклики, які чекають на шляху комерціалізації цієї чи будь-якої іншої технології.<br><em>«Прямий електроліз морської води без процесу очищення та хімічних добавок є дуже привабливим і досліджується вже близько 40 років, але ключові проблеми цієї технології залишаються як у розробці каталізатора, так і в дизайні пристроїв»</em>, - зазначають&nbsp;дослідники.<br>Нещодавній прогрес надихає, оскільки цей новий пристрій є&nbsp;однією з багатьох&nbsp;багатообіцяючих спроб&nbsp;генерувати водень з морської води.&nbsp;Наприклад, вчені з Китаю та Австралії нещодавно&nbsp;розробили прототип пристрою,&nbsp;призначеного для плавання на поверхні океану та виділення водню з морської води за допомогою сонячної енергії.&nbsp;Інший прототип, який працює, використовує зовсім інший підхід,&nbsp;збираючи воду з вологого повітря&nbsp;перед вилученням водню.<br>Звичайно, прототипи далекі від методів промислового масштабу, тому добре мати здорове поєднання потенційних систем у конвеєрі, щоб побачити, які з них забезпечать результат.<br>Цяо та його колеги працюють над розширенням своєї системи, використовуючи більший електролізер.&nbsp;Але багато факторів можуть створити або зламати потенційну технологію.&nbsp;Комерціалізація будь-якого процесу зводиться до вартості матеріалів, витрат енергії та ефективності в масштабі, де невеликі прибутки можуть значно змінити кількість виробленого водню. Кобальт, матеріал, який використовується в металооксидних каталізаторах, також&nbsp;не позбавлений проблем.&nbsp;Як і будь-який дорогоцінний метал, який використовується в батареях або сонячних батареях, його потрібно видобувати екологічно і,&nbsp;де це можливо, переробляти.<br>Випробувавши довговічність своєї установки, Цяо та його колеги вважають, що їхні модифіковані каталізатори можуть пройти цю дистанцію.&nbsp;Їхня система може забезпечити подібну продуктивність для комерційного електролізера за тих же низьких температур і робочих умов.&nbsp;Але враховуючи, що інші дослідники&nbsp;намагаються&nbsp;постійно підвищувати ефективність звичайних електролізерів, це дійсно гра для кожного.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><br><div> <p><br></p> <br> <br> </div> Екологія http://www.izmail.es/article/59397/ 2023-02-02 21:20:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Львівські хірурги виправили грудну клітку підлітку за допомогою "магічної струни" http://www.izmail.es/article/59396/ Таку методику оперативного втручання дитячі хірурги застосували вперше. <div>У Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі хірурги вперше виправили деформовану грудну клітку 16-річному мешканцю Львівщини мініінвазивним методом «магічної струни». Під час операції деформовану ділянку зафіксували спеціальними хірургічними нитками, які триматимуть грудну клітку у правильному положенні, пише ZAXID.NET.<br>У 16-річного Остапа з Львівщини, повідомили в лікарні, був складний тип деформації грудної клітки з лійкоподібними і килевидними ділянками. Це створювало хлопцю певний дискомфорт.<em><br>«Чесно кажучи, трохи комплексував через свою ваду. Але друзі й батьки дуже мене підтримували, і завдяки їм я наважився на операцію», - </em>зізнався Остап.<br> <img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202302/1557183_2717733.jpg?202302021152&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557183_2717733.jpg?202302021152&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=920&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557183_2717733.jpg?202302021152&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=720&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557183_2717733.jpg?202302021152&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=480&amp;q=65 380w&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Грудна клітка в Остапа до операції</em><em></em><br>Спершу батьки хотіли прооперувати сина за кордоном. У березні минулого року вони виїхали до Португалії, але за сім місяців перебування там, їм не вдалося потрапити навіть на консультацію до лікаря. І вони повернулися в Україну й звернулися по допомогу до дитячих хірургів Центру.<br>Виправити деформацію грудної клітки можна було лише оперативним втручанням. Ваду хірургам вдалося усунути за новою методикою, яку у Центрі застосували вперше. <div><div><div><div> <img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202302/1557183_2717734.jpg?202302021153&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557183_2717734.jpg?202302021153&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557183_2717734.jpg?202302021153&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557183_2717734.jpg?202302021153&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;><span style=&quot;font-size:small&quot;><br><em>Результатом після операції хлопець дуже задоволений</em></span><em><br>«У ході втручання ми імплантували коригуючу пластину під грудну клітку, підшкірно провели тунель до реберних дуг, що виступають, і зі спеціальних ниток створили компресійну дугу, т. зв. «магічну струну», що притискатиме ребра і триматиме їх у правильному положенні. Це сучасна модифікація корейського хірурга H. J. Park мініінвазивної методики для лікування власне такого типу деформації грудної клітки»</em>, - повідомив завідувач кафедри дитячої хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, дитячий хірург Центру Андрій Кузик.<br>Операцію хірурги проводили під двобічним торакоскопічним контролем. Операція тривала близько двох годин і пройшла без ускладнень.<br>Остап, кажуть лікарі, ходитиме з пластиною і нитками 3-4 роки, а потім їх видалять. Хлопця уже виписали з лікарні.<br>За словами Андрія Кузика, щороку у Центрі проводять близько 10-15 подібних операцій. Корекційні втручання потрібні для покращення функції внутрішніх органів та усунення косметичного дефекту.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> </div></div></div></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59396/ 2023-02-02 19:40:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Силоміць до військкомату: що робити, якщо затримують працівники центру комплектування http://www.izmail.es/article/59393/ В Одесі продовжують фіксувати випадки, коли люди у військовій формі разом з поліцією затримують чоловіків та заштовхують їх у транспорт. У обласному центрі комплектування називають такі відео фейками, а у пресцентрі охорони та оборони Півдня розповіли, що такі відео досліджують на правдивість, адже це може бути фальсифікацією. <div><em>Що робити чоловіку, якщо його неправомірно затримують працівники центрів комплектування та як відстояти свої права дізнавалося &quot;</em><em>Суспільне&quot;</em><em>.</em><strong><br><em>Що про затримання чоловіків говорить військове керівництво</em></strong></div><div>&quot;Суспільне&quot; звернулося за коментарем до Одеського обласного центру комплектування. <strong><em>Прессекретарка Ірина Драган</em></strong><em> </em>підтвердила два випадки затримання співробітниками, в одному з випадків “людина себе не дуже гарно повела, тож довелося діяти за обставинами”. Решту випадків у центрі комплектування назвали фейками.<strong><em> Начальниця пресцентру сил охорони та оборони Півдня Наталі Гуменюк</em></strong> розповіла про те, що наразі розбирають кожен випадок затримання чоловіків та встановлюють, чи робили це саме співробітники центрів комплектування чи хтось інший, адже у багатьох відео, за її словами, це сторонні люди. Для вжиття повноцінних заходів стосовно працівників центрів комплектування, які порушують процедуру видачі повісток, Наталя Гуменюк просить звертатися свідків неправомірних дій до поліції.<br><em>&quot;Кожен цей випадок розглядається і оцінюється у відповідності до вимог чинного законодавства і дисциплінарного статуту. ... Зараз у формі схожій на військову чи в камуфльованій може бути вдягнений хто завгодно. Спровокувати таку ситуацію і зняти її на відео може хто завгодно&quot;, </em>- зазначила начальниця пресцентру.</div>Для одного із зафільмованих затримань військовозобов'язаного працівники ТЦК <a href=&quot;https://suspilne.media/365882-v-odeskomu-vijskkomati-prokomentuvali-vikoristanna-kareti-svidkoi-dopomogi/&quot; target=&quot;_blank&quot;>використали</a> машину швидкої допомоги. У повідомленні Одеського ТЦК заявили, що використання такого авто не містило порушень чинного законодавства, але надалі автомобіль із зовнішніми ознаками швидкої медичної допомоги в заходах оповіщення не використовуватимуть.<br><em>&quot;Всі інші знімки та відео, які пропагандистські та сепаратистські елементи в соцмережах і засобах масової інформації намагаються видати за фіксацію фактів роботи ТЦК та СП зі спеціалізованою автівкою, є недостовірними і сфальсифікованими, спрямованими на зрив мобілізації та розхитування настроїв суспільства&quot;,</em> - зазначили там.<strong><em><br>Чи можуть працівники військкоматів затримувати чоловіків через відмову від повістки</em></strong><br>Безпідставно захоплювати чоловіків не можуть не тільки представники територіальних центрів комплектування, а й будь-які представники органів влади, якщо це не затримання під час виявлення кримінального правопорушення. Навіть у випадку відмови від повістки працівники центрів комплектування не мають повноважень на затримання:<strong></strong><em> &quot;Якщо це кримінальне правопорушення, тобто ухилення після попередження, то в такому випадку може застосовуватися ст. 38 Кримінального кодексу. Якщо це адміністративне правопорушення, тобто ухилення від військового обліку або порушення правил військового обліку, то тут вже адміністративна відповідальність. Є таке поняття “адміністративне затримання”, але кодекс України про адмінправопорушення визначає перелік уповноважених осіб, які можуть здійснювати адміністративне затримання. Серед них представників ТЦК немає&quot;, </em>- розповідає <em><strong>юрист Павло Романюк</strong></em>.<br>Адміністративне затримання можуть виконувати представники поліції, які доставляють людину до відділку, а не до територіального центру комплектування: <em>&quot;Звичайне порушення правил військового обліку, наприклад, перший раз особа відмовилась від повістки або взяла і підписала, і одразу не поїхала у військкомат - не означає примусовий привід у військкомат. Так, ТЦК уповноважений складати протоколи по порушенню правил військового обліку, але він не уповноважений затримувати таку особу&quot;.</em><em><strong><br>Що робити чоловіку, коли його насильно затримують представники військкомату</strong></em><br>Коли мова йде про неправомірні дії представників центру комплектування, то, в першу чергу, потрібно звернутися зі скаргою до керівника цього ТЦК та до Міноборони, каже юрист:<em><strong></strong></em><em> &quot;Якщо незаконні дії в цілому і керівника ТЦК, який, можливо, покриває їх, в такому випадку скарги на їх незаконні дії, пов’язані з процесом вручення повісток, можна повідомити усно по гарячій лінії Міноборони. У них на сайті розміщені телефони&quot;.<br></em>У випадку, коли дії працівників мали протиправний характер, а чоловікові нанесли тілесні ушкодження, то необхідно звертатися до органів Нацполіції, які будуть відкривати провадження та здійснювати кваліфікацію.<em><strong><br>Як працівники військкоматів можуть вручати повістки</strong></em><br>Порядок вручення повісток в Україні не регульований, через це виникає хаос та питання щодо того, як це мають робити уповноважені працівники центрів комплектування, розповідає юрист:<em> &quot;Неодноразово вже наголошувалося, що повістки можуть вручатися будь-де: на вулицях, блокпосту, робочому місці, за місцем проживання. Останні два є найбільш ефективні, коли ти працюєш за місцем роботи, тобі вручають повістку або за місцем проживання, де особу можна знайти&quot;.</em><br>Оскільки на блокпостах та загалом на вулицях є складнощі з ідентифікацією людини, то представники військкоматів ходять групами разом із працівниками поліції, у яких на відміну від військових такі повноваження є.<em><strong><br>Що буде, якщо відмовитися від повістки</strong></em><br>Якщо людина відмовляється отримувати повістку, то складається акт про відмову із підписом уповноважених осіб, які вручають та свідків, а потім і самого військовозобов'язаного. Він може відмовитися підписувати і цей документ. У такому раз, після вручення повістки та у випадку, якщо людина не приходить на виклик до центру комплектування, її можуть притягнути до відповідальності, стверджує Павло Романюк:<em><strong></strong></em><em> &quot;Силою нікого не можна затягнути. Якщо навіть особа вчиняє кримінальне правопорушення і, припустимо, представники ТЦК затримали таку особу, вони мають доставити її до органів влади, не до військкомату! Це по кримінальному правопорушенню. Є, звичайно, поняття “адміністративне затримання”.</em><br><div><em><strong>За яких умов військовозобов'язаний може опинитися на лаві підсудних</strong></em></div><ol><li><em>Військовозобов'язаний відмовляється від повістки</em></li><li><em>Запрошуються свідки, фіксується акт відмови</em></li><li><em>Якщо військовозобов'язаний не прибуває до центру комплектування, там визначають, чи вперше це. На чоловіка можуть скласти адміністративний протокол</em></li><li><em>Якщо людина після попереджень і надалі ухиляється від постановки на облік, поліція відкриває кримінальне провадження та розслідує справу</em></li></ol><div><em>&quot;Якщо особа добровільне не прибуває, примусово її мобілізувати і відправити на фронт неможливо, але до неї може бути застосована кримінальна або адміністративна відповідальність. У максимальному вигляді - він може бути засуджений і позбавлений волі. Тобто, він обирає для себе&quot;, -</em> розповідає Павло Романюк.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59393/ 2023-02-02 17:29:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "З принципами жити дорожче": чемпіон світу Андрій Ткачук воює на передовій http://www.izmail.es/article/59392/ Андрій Ткачук – чемпіон світу на тредмилі. Хворіючи на бронхіальну астму та маючи ваду серця, за 48 годин він пробіг 410 кілометрів та став рекордсменом світу. Він планував також позмагатись за рекорд світу на Чемпіонаті Європи з бігу на 24 години, але 24 лютого 2022 року пішов у військкомат. До повномасштабного вторгнення спортсмен пробігав тисячу кілометрів за місяць. Зараз Андрій Ткачук – військовослужбовець батальйону &quot;Карпатська Січ&quot;, виконує роботу на передовій і не має можливості тренуватись. <div> <div><em>Докладніше - у публікації &quot;Суспільного&quot;.</em><strong></strong><br>Андрій на кілька днів він приїхав на базу – напівзруйновану покинуту сільську хатину. Тут немає світла, води, газу. Прилади заряджають від генератора, опалюють за допомогою &quot;буржуйки&quot;, їжу готують на газовому пальнику.<strong><br></strong><em>&quot;Кожного дня я бігав 29 кілометрів, в неділю 50, на тиждень 224, за січень минулого року в мене була 1000 кілометрів, за 2021-й рік - 11 000 кілометрів. Якби я не пішов воювати, то, в принципі, я б був призером чемпіонату Європи. У 23-му році я б міг боротися за призові місця на чемпіонаті світу. З часом, якби це все склалося, можливо, я встановив би рекорд світу&quot;</em>, - говорить Андрій Ткачук. У 2021 році в Польщі проводиться Чемпіонат Світу з тредмилі – це біг на доріжці в закритому приміщенні. Тоді Андрій Ткачук став чемпіоном світу, здолавши 410 кілометрів за 48 годин. Також він встановив світовий рекорд із цього виду спорту. Той рік, каже спортсмен, був насичений, змагання відбувались мало не кожних вихідних.Тоді він, окрім іншого, взяв участь в Чемпіонаті України у Вінниці з бігу на 48 годин, де встановив новий рекорд України, здолавши 435 кілометрів. А через якийсь час поїхав у Польщу на 24-годинний забіг, де встановив новий рекорд України й показав третій результат у світі. <em>&quot;Для того, щоб бігати, треба бігати. Все. Немає ніяких чудо-пігулок: &quot;От вам чай для схуднення, ви можете їсти все, будете пити чай і будете худнути. Треба бігати, треба тренуватися, звичайно. Все в комплексі, не можна готуватися психологічно і не готуватися фізично або навпаки. По-перше, ти не зможеш підготуватись психологічно, поки не пройдеш це. Нічиї поради тобі не допоможуть, тому що це специфіка твого організму. Не знаєш, поки не спробуєш, що станеться через 10 годин, 15, 18, 20, 24 години&quot;,</em> – говорить Ткачук. На змаганнях спортсмен отримував травми, але, каже, важливіше те, що в нього бронхіальна астма та дефект серця. <em>&quot;Перша моя доба – це два коліна, які вилетіли. Одне на чотири місяці, друге на дев’ять місяців. Друга моя доба - це після ста кілометрів біль в паху, третя доба - це біль в стегновому суглобі. Влітку минулого року дізнався, що в мене не хронічний бронхіт, а бронхіальна астма, спірометрія мені показала, що без медикаментозної проби легені працюють на 67% від норми, а з медикаментозною дозою на 82%. Це доволі смішно. Проблема в іншому, проблема в тому, що в мене був частковий розрив зв'язок на правій нозі, я бігав на цій перманентній травмі дуже обережно, плюс в мене ще дефектний двигун – це найбільша проблема. Так, серце дефектне. Мені не можна займатися надмірними фізичними навантаженнями. Тому я не бігаю швидко, я бігаю повільно, але іноді довго&quot;,</em> – розповідає Ткачук.<br>Андрій Ткачук пішов у військкомат 24 лютого. Вважає, що якби пройшов військово-лікарську комісію, то у військо його б не взяли.<em> &quot;Я непридатний для служби в армії в мирний час. В мене поганий зір, але це на біг не впливає. Я не мав строкової служби в армії, але я брав участь в антитерористичній операції, ніби, я входив в оперативний резерв першої черги. Але до 24 лютого в мене не було навіть військового квитка. Якби 24 лютого по-чесному пройти ВЛК, то, думаю, мене б не взяти в першу чергу. Як каже мій побратим, ми з тобою &quot;довбограї&quot;. Нормальні пацани сидять в тилу і не йдуть воювати, максимум донатять, або ж тренуються, готуються, коли їм зателефонують з військкомату, або особисто до них прийде військовий комісар і скаже: &quot;Хей, друже, привіт! Ось тобі повістка, пішли воювати&quot;. Так, так, можна було б, але, на жаль, цей же мій побратим каже: &quot;З принципами жити дорожче завжди й у всьому&quot;.</em><br>Андрій Ткачук відправився у військову частину у перший день повномасштабного вторгнення. Він родом з міста Хуст, Закарпатської області, неподалік пункт постійної дислокації 128 окремої Закарпатської гірсько-штурмової бригади. В той же день їм видали форму, почали комплектувати. 27-го лютого Андрій з побратимами виїхав на Запорізький напрямок.<em> &quot;Були такі певні пригоди десь з другого березня. П’ять ночей просто неба, я обморозив собі так нормально пальці на ногах. Були різні пригоди й все закінчилося тим, що шостого числа я отримав незначні такі, легкі поранення. У лівому плечі більша дірка, там витягнули осколок, а в праве передпліччя прилетів такий маленький і там він і залишився, його не чіпали. Ми відступили з населеного пункту. Я поїхав 7-го березня лікуватися, далі я повернувся і вже була там нова частина&quot;,</em> – пригадує Андрій.<br>Зараз Андрій Ткачук працює на Лиманському напрямку. Кілька днів він з побратимами виконує роботу &quot;на нулі&quot;, а потім на кілька днів повертається на базу.<em> &quot;Буржуйка, дрова, теплота, що ще треба для щастя? Газовий балончик невеличкий є для того, щоб готувати їжу. Раніше ще не було так холодно, був такий літній душ з буржуйки на дровах, яка підігрівала воду. Тепер вона замерзла. Їздить до нас причеп з сауною і душовими кабінками – це подарунок від естонців. Ще доїдуть пральні машинки, буде взагалі комфортно, або можна буде попрати&quot;, </em>– розповідає військовий. Інше житло, яке розміщене &quot;на нулі&quot; – бліндаж, який зробили власноруч.<em> &quot;Незграбний спуск. &quot;Двомісна келія&quot;. Є ще одна, серйозна, розгалужена ніша. Це ще, можна сказати, президентський апартамент&quot;.</em> Більшість часу, за словами військового, доводиться бути в окопах та бліндажах.<em><br>&quot;Приблизно таке в п’ятнадцятому році я переживав в Пісках, тоді з тих чи інших причин, я не мився там сім тижнів, бо захворів. Тоді, по ідеї, заробив собі свій недохронічний бронхіт або бронхіальну астму, бо до того я не мав жодних проблем. Ми більше як півтора місяця жили там в посадках. Я встановив свій новий рекорд. Я не мився вісім тижнів. Живемо ми просто в тих земляночках таких невеликих. Далі викопав собі такий плюс-мінус добротний бліндажик. Перекрив його, засипав землею, але прожив там тільки п’ять днів, бо переїхали на інший напрямок&quot;, </em>- пригадує Ткачук. Згодом військовий перевівся в батальйон &quot;Карпатська Січ&quot;, де й проходить службу зараз. Переведення зайняло кілька місяців.<br>Зараз Андрій Ткачук не тренується. Чоловік каже, щоб мати шанси позмагатись за рекорд світу і відновити форму, потрібні роки тренувань.<em><br>&quot;У мене на цей рік перспектив рівно нуль, чемпіонат світу пройде точно без моєї участі, на жаль, навіть по найкращих оцінках, якщо війна закінчиться весною, то пів року мені буде мало, щоб відновити форму. На це мають піти роки щоденної роботи. Це карма. Ти пожинаєш плоди того, ким ти був впродовж усього життя, до цього моменту. Мусиш відповідати вже тому, що ти декларував. Якщо твої слова не підтвердженні дією, то твої слова порожні. І твої принципи нічого не варті, якщо ти не готовий їх захищати й не готовий за них боротися і помирати. Тому от так от є. Як на початку 20-го століття казав великий меценат Чикаленко: &quot;Україну треба любити до глибини своєї кишені&quot;. От так Україну треба любити&quot;.<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59392/ 2023-02-02 15:43:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одеській митниці виявили 247 прихованих від розмитнення контейнерів http://www.izmail.es/article/59399/ Наразі встановлюють вміст контейнерів, які посадовці приховали від розмитнення. Про це <a href=&quot;https://dbr.gov.ua/news/dbr-viyavilo-na-odeskij-mitnici-shhe-majzhe-250-prihovanih-vid-rozmitnennya-kontejneriv#gallery-1&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомляє</a> Державне бюро розслідувань.<br>На Одеській митниці триває «ревізія» прихованих від розмитнення контейнерів. Цього разу на території терміналу виявили виявили 247 таких контейнерів.<em><br>&quot;Наразі розпочався огляд терміналу та вмісту контейнерів. Про результати цієї роботи будемо повідомляти додатково&quot;</em>, - зазначили в ДБР.<br>Нагадаємо, 18 жовтня працівники ДБР <a href=&quot;https://dbr.gov.ua/news/dbr-viyavilo-na-odeskij-mitnici-shemu-prihovuvannya-tovariv-vid-rozmitnennya.-vzhe-narahovano-zbitkiv-na-47-mln-grn&quot;>виявили</a> на Одеській митниці 133 контейнери з товарами, термін розмитнення яких сплив. Впродовж тривалого часу посадовці митниці не вжили жодних заходів щодо передачі виявленого товару уповноваженим органам для їх реалізації та направлення коштів у дохід держави. Ймовірно, йдеться про схему ухиляння від сплати податків, що призводить до втрати бюджетом значних коштів.<br>Під час обшуків на території контейнерних терміналів, слідчі ДБР знайшли гелікоптер, елітні автомобілі, техніку, величезні партії взуття, у тому числі брендового, будівельні матеріали та устаткування. Вартість товару складала щонайменше 1,5 млрд гривень.<em><br>&quot;Дії щодо викорінення зловживань на митниці та збільшення надходжень митних платежів до державного бюджету тривають. Наразі буде дана правова оцінка діям посадовців митниці, які в умовах повномасштабної агресії росії проти України не вжили жодних заходів для своєчасного наповнення бюджету. Заходи щодо протидії зловживанням на митниці продовжаться і в інших регіонах України&quot;</em>, - повідомили у ДБР. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59399/ 2023-02-02 15:35:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ДБР затримало підприємців, які продавали серед іншого військовим яйця по 17 гривень http://www.izmail.es/article/59398/ Працівники Державного бюро розслідувань в ході спільної спецоперації зі Службою безпеки України викрили та затримали злочинну групу, яка привласнювала кошти, виділені на харчування військовослужбовців Збройних сил України. <p>Про це йдеться у повідомленні на сайті Бюро.<br>У межах масштабного розслідування належного забезпечення військових всім необхідним ДБР постійно припиняє спроби нажитися на війні окремих чиновників та підприємців. Особлива увага приділяється забезпеченню продуктами харчування, оскільки тут, на думку злодіїв, найпростіше «сховати кінці в воду» - продукти можна «списати», «з’їсти на папері» тощо.<br>Одним з таких епізодів є діяльність фірм, які серед іншого постачали яйця за завищеними цінами для Міноборони. Вигадували махінатори й інші схеми - до фінансово-господарських документів вносились неправдиві дані щодо отримання військовою частиною продуктів на свій склад, коли насправді нічого не поставлялося. Потім «віртуальні» продукти «списували» - начебто їх спожили солдати.<br>Зловмисники думали, що не залишають жодних слідів злочину, оскільки документально перевірити спожиті продукти дуже важко. ДБР викривало і викриватиме всі ці «хитромудрі» схеми та не дозволить наживатись на тих, хто сьогодні віддає свою кров за Батьківщину.<br>Так, ДБР затримало чергову злочинну групу з 5 осіб, до складу якої входили представники підприємств-постачальників та військові, які відповідають за забезпечення однієї з військових частин ЗСУ. Також затримано військовослужбовця, який вів «чорну бухгалтерію» махінаторів.<br>Сума встановлених збитків державі від діяльності цієї групи на цей час сягає понад 4,6 млн грн. «Зекономлені» кошти, які перераховувало Міністерство оборони України на рахунки суб’єкта господарювання, учасники схеми ділили між собою. <br>У ході проведених обшуків в учасників злочину вилучено чорнову бухгалтерію, записи, незаконну зброю, боєприпаси, вибухові пристрої, понад 1 млн грн готівкою. На цей час затриманим особам готуються повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. <br>Попередня кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинені в особливо великих розмірах). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Процесуальне керівництво здійснюється Офісом Генерального прокурора.<br>ДБР продовжує проводити активні заходи щодо викриття та документування інших подібних схем неналежного забезпечення ЗСУ. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59398/ 2023-02-02 15:30:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Львові однорічній дитині видалили 10-сантиметрову злоякісну пухлину http://www.izmail.es/article/59391/ На хлопчика після одужання чекає ще одна реконструктивна операція. <div>Дитячі хірурги львівської лікарні св. Миколая спільно з колегою з Прикарпаття видалили однорічному хлопчику 10-сантиметрову злоякісну пухлину через три 5-мм проколи. Утвір вростав в органи хлопчика і міг розповсюдитися по всьому організму. Попереду на маленького пацієнта чекає ще одна реконструктивна операція, повідомили в лікарні, пише ZAXID.NET.<br>Влітку минулого року мати Матвія Вікторія помітила, що у сина збільшився живіт. Він температурив, мав проблеми з сечопусканням та випорожненням. Лікарі Івано-Франківська, до яких жінка звернулася по допомогу, спершу запідозрили кишкову непрохідність. Та результати біопсії та комп’ютерної томографії показали ембріональну <a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>рабдоміосаркому</a> - майже 10-сантиметрову пухлину м’яких тканин. Злоякісне утворення локалізувалось у малому тазу.<br> <img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202302/1557129_2717141.jpg?202302011508&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557129_2717141.jpg?202302011508&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557129_2717141.jpg?202302011508&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557129_2717141.jpg?202302011508&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;><span style=&quot;font-size:small&quot;>Команда хірургів, яка оперувала хлопчика</span><br></em><em></em>Матвій отримав вісім курсів хіміотерапії. Утворення зменшилося більш, ніж удвічі, але продовжувало вростати в прилеглі внутрішні органи. Дитину треба було терміново оперувати. І хлопчик з мамою приїхав до львівської дитячої лікарні.<br>До складу операційної бригади, яка оперувала хлопчика, увійшли керівник Центру хірургії Андрій Дворакевич, завідувач хірургічного відділення Олександр Калінчук, завідувач відділення урології Дмитро Шевчук і хірург Івано-Франківської дитячої обласної клінічної лікарні Юрій Томащук.<em><br>«Через три п’ятиміліметрові проколи спеціалісти видалили пухлину та уражений нею сечовий міхур, простату та передню стінку прямої кишки. Для відходження сечі вивели сечоводи на живіт. Частину кишківника хлопчика лікарям вдалося урятувати»,</em> - кажуть в лікарні.<br>Тепер на Матвійка чекає післяопераційна реабілітація. Згодом ще декілька курсів хіміо- та променевої терапії. Після повного одужання дитині планують провести ще одну реконструктивну операцію, під час якої сформують новий сечовий міхур.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59391/ 2023-02-02 13:37:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині крали дизпаливо з локомотивного депо: розкрита схема http://www.izmail.es/article/59394/ Разом з начальником депо крали дизельне паливо на залізниці. Всього ділкам вдалося викрасти 250 тонн дизпального у локомотивному депо «Одеса-Сортувальна». <h1></h1><p>Про це повідомили у пресслужбі «Укрзалізниці».<br>Як з’ясувалося, схему викрадення пального організувало керівництво депо «Одеса-Сортувальна». <br>Начальник депо уклав безоплатний договір з приватною компанією на перевезення пального. Паливо вивозили, прикриваючись зазначеним договором, зазвичай, у вихідні дні, але до пункту призначення воно не потрапляло. <em><br>&quot;Цікаво, що за документами підрядник витрачав на перевезення пального з бази на базу дві доби, при цьому відстань між ними 40 км&quot;,</em> - йдеться у повідомленні.<br>Перевірка депо триває, фігурантів схеми звільнено з «Укрзалізниці». Факти злочину зафіксовані та передані до правоохоронних органів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p> <h1></h1><br><div> </div> Регіон http://www.izmail.es/article/59394/ 2023-02-02 12:01:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні оновили правила зберігання палива для генераторів: що треба знати http://www.izmail.es/article/59388/ Українцям пояснили правила зберігання пального, яке використовується для роботи генераторів. <div> <div>&nbsp;Не вважається акцизним складом приміщення чи територія, де зберігається не більше 2 тис. літрів пального для заправки генераторів. Про це <a href=&quot;https://tax.gov.ua/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener noreferrer&quot;>йдеться</a> на порталі Державної податкової служби України.<br>У ДПС нагадали, що в січні цього року запрацював закон №2836-ІХ, який вніс зміни у Податковий кодекс та інші закони задля сприяння відновленню енергоінфраструктури, що постраждала від російських обстрілів. Документ встановлює тимчасові норми на період дії воєнного стану та упродовж 30 днів з дня його припинення чи скасування щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального для електрогенераторів.<br>Відтепер для суб’єктів господарювання, зокрема платників акцизного податку з реалізації пального, <strong><em>не вважається акцизним складом приміщення чи територія, де зберігається не більше 2 тис. літрів пального для заправки генераторів.</em></strong><br>Даний критерій стосується і випадків, якщо крім зберігання пального одночасно зберігається чи реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 л включно, отримане від виробника чи особи, яка його розлила у такі тари.<strong></strong><em><br>“Окрім того, відтепер, згідно з законом про державне регулювання виробництва і обігу пального, підприємець має право зберігати пальне для генераторів - до 2 тис. л на кожному об’єкті, оснащеному електрогенераторною установкою, - без отримання дозвільних документів, передовсім ліцензії на право зберігання пального”, </em>- йдеться у повідомленні.<br>Право зберігання генераторного палива набувається з миті подання декларації до терорганів ДПС. При цьому підприємці мають змогу подавати заяви на отримання відповідних ліцензій або декларацію також в електронному вигляді чи електронний кабінет. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><div><div> </div> </div> </div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59388/ 2023-02-02 11:52:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Бійці ЗСУ снарядом Excalibur знищили рідкісний російський комплекс Тор-М2ДТ http://www.izmail.es/article/59389/ Станом на 2020 рік росіяни мали 12 «арктичних» ЗРК. <div><div><div> Воїни 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова морської піхоти ВМС ЗСУ на Херсонщині знищили російський зенітно-ракетний комплекс Тор-М2ДТ «Арктика». Про це повідомляє портал «Мілітарний».<br>Це перше підтверджене знищення рідкісної російської системи протиповітряної оборони, яка в першу чергу призначена для використання в арктичних умовах, вказують аналітики з Ukraine Weapons Tracker.<br>Система ППО окупантів була уражена біля села Челбурда в Олешківській міській громаді Херсонського району Херсонської області. Нині ця територія знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників, вказують дослідники OSINT.<br>На відео видно, що після першого удару, снаряд влучив у передню частину дволанкового гусеничного шасі.<a href=&quot;https://twitter.com/hashtag/Ukraine?src=hash&amp;ref_src=twsrc%5Etfw&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;><br><em>#Ukraine</em></a><em>: The first confirmed destruction of an esoteric Russian air defense system- the 9A331MDT Tor-M2DT, intended for use in Arctic environments.The SAM system was destroyed by the 406th Artillery Brigade along with a DT-30 carrier using M982 Excalibur guided projectiles. <a href=&quot;https://t.co/JYItQ4yHBl&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>pic.twitter.com/JYItQ4yHBl</a> - Ukraine Weapons Tracker (@UAWeapons) </em><em>February 1, 2023.<br><img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202302/1557173_2717689.jpg?202302021031&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557173_2717689.jpg?202302021031&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=612&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557173_2717689.jpg?202302021031&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=479&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202302/1557173_2717689.jpg?202302021031&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=320&amp;q=65 380w&quot;> <br></em>Бойовий розрахунок з кількох російських солдатів вибіг з вогнегасниками і намагався загасити полум’я. За деякий час після цього, українські воїни-артилеристи завдали повторного удару – боєприпас розірвався у кількох метрах від бойового відділення пускової установки комплексу протиповітряної оборони Тор-М2ДТ, що ймовірно призвело до значних пошкоджень машини і втрати особового складу окупантів.<br>Тор-М2ДТ є арктичним варіантом ЗРК Тор-М2, всі елементи якого розміщені на базі дволанкового гусеничного транспортера ДТ-30ПМ-Т1. За даними окупантів, ці ЗРК покликані не лише щоб прикривати російські військові підрозділи, але і забезпечувати захист стратегічно важливих об’єктів у Арктичному регіоні рф. На такі ЗРК росіяни покладали завдання із захисту стратегічно важливих об’єктів у арктичному регіоні. Станом на 2020 рік в армії рф було лише 12 ЗРК цього типу. Комплекс знищений високоточним снарядом M982 Excalibur.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><br><div><br></div> <br> <h2></h2><p> <br></p><br></div><div> <div> <div> <br> </div> <a href=&quot;https://zaxid.net/&quot; rel=&quot;nofollow&quot;></a> </div> <div><br></div> <br></div></div><br>https://zaxid.net/news/</div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59389/ 2023-02-02 10:34:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es путін може застосувати тактику розпорошення українських сил перед можливим наступом рф - ISW http://www.izmail.es/article/59390/ президент росії володимир путін створює умови для подальших російських транскордонних рейдів у північно-східні райони України, водночас вторгнення рф в Україну з боку білорусі є вкрай малоймовірним. <p>Про це <a href=&quot;https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-february-1-2023&quot; target=&quot;_blank&quot;>йдеться</a> в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).<br>За даними аналітиків, ймовірно, йдеться про продовження внутрішніх інформаційних операцій рф та спроби змусити українські сили розпорошитися і зосередитися на північних прикордонних районах напередодні імовірного наступу рф у найближчі місяці.<br>1 лютого путін провів нараду, щоб обговорити відновлення житлової інфраструктури в Криму, Бєлгородській, Брянській і Курській областях після так званих, як висловився путін, &quot;обстрілів з боку неонацистських формувань&quot;, йдеться в аналітичному звіті. путін зазначив, що його адміністрація “вважає пріоритетом припинення українських обстрілів прикордонних регіонів, але це завдання є &quot;справою військового відомства&quot;.<br>Акцент путіна на нібито небезпеці українських обстрілів прикордонних регіонів, ймовірно, переслідує подвійну мету, відзначили аналітики.&nbsp; Це сприяє інформаційній операції, спрямованій на те, щоб представити війну в Україні як загрозу для російських громадян, щоб забезпечити внутрішню підтримку затяжної війни. путін також може створювати умови для ескалації транскордонних рейдів, щоб відволікти і розпорошити українські сили від критично важливих осей наступу, притиснувши їх до північно-східних прикордонних районів.<br><em>“За оцінками ISW, російське вторгнення з боку білорусі є вкрай малоймовірним, а інформаційна операція, що триває з метою притиснути українські війська до північного українсько-білоруського кордону, здається, зазнає невдачі, оскільки українські офіційні особи все частіше визнають, що такий розвиток подій є малоймовірним”, </em>- йдеться в аналітичному звіті.<br>Загроза транскордонних рейдів з Бєлгородської, Брянської та Курської областей на північ і північний схід України, ймовірно, є спробою змусити Україну розгорнути обмежені підрозділи в цих районах для захисту від таких нападів. І таким чином розпорошити українські війська напередодні ймовірної російської наступальної операції в найближчі місяці. В ISW вже повідомляли про подібні російські операції з відволікання уваги і розосередження в Запорізькій області.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59390/ 2023-02-02 09:45:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Зґвалтування та вбивство дитини в Ізмаїльському районі: мешканець Одещини отримав довічне ув’язнення http://www.izmail.es/article/59387/ По це повідомляє пресслужба Одеської обласної прокуратури. За публічного обвинувачення прокурорів Одеської обласної прокуратури суд визнав винним мешканця Одещини у зґвалтуванні та умисному вбивстві 8-річної дівчинки у с. Лощинівка на Одещині (ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 9 ч. 2 ст. 115 КК України). Йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.<br>Прокурором в суді доведено, що в серпні 2016 року, будучи напідпитку, чоловік зґвалтував дитину та, з метою приховування злочину, вирішив вбити дівчинку. Діставши наявну при собі викрутку, наніс декілька ударів її руків’ям по голові потерпілої та колючою частиною завдав п’ять колотих ударів в область грудної клітини.<br>Внаслідок нанесених травм дівчинка померла на місці.<br>Провину зловмисник у судовому засіданні не визнав. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59387/ 2023-02-02 09:11:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кабмін розірвав угоду між Україною та рф про повітряне сполучення http://www.izmail.es/article/59381/ Кабінет Міністрів припинив дію угоди між урядами України та рф про повітряне сполучення та співробітництво в галузі повітряного транспорту. <p>Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у <strong></strong>Телеграм-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок, пише &quot;День&quot;.<br>Зокрема, припинено дію угоди між урядом України та урядом росії про повітряне сполучення та співробітництво в галузі повітряного транспорту, яку було укладено 12 січня 1994 року.<br>Припинено також дію угоди між урядами України та рф про принципи співробітництва в галузі виробництва та постачання авіаційної техніки, підписаної 8 лютого 1993 року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p><div><div> </div> </div> <p><br></p> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59381/ 2023-02-01 23:46:57 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українську молодь запрошують для участі в Єврошколі-2023 http://www.izmail.es/article/59386/ Формат заходу передбачає лекції від провідних експертів, активні дискусії і живе спілкування. <p>Українських школярів та студентів запрошують для участі у EU Study Days: Єврошколі–2023 від представництва Європейського Союзу в Україні. <br><em><strong>Подати заявку для участі можуть учні 9-11 класи середніх шкіл, ліцеїв, гімназій.</strong></em> <br>Також учасниками Єврошколи можуть стати<em> </em><strong><em>студенти магістратури або останнього курсу бакалаврату українських вишів денної форми навчання та аспіранти будь-якої форми навчання.</em></strong><br>Учасники прослухають лекції від провідних спікерів, серед яких дипломати й експерти з ЄС та України, та дізнаються більше про Європейський Союз. Також Єврошкола допоможе знайти однодумців, з якими можна втілювати спільні ініціативи та разом створювати майбутнє України як європейської держави.<br>Формат Єврошкіл передбачає активні дискусії та живе спілкування, а учасники отримають знання про Євросоюз та взаємини між Україною та ЄС.<br>Програма навчання складається з 10 навчальних модулів, які включають відео-лекції та презентації від українських та європейських експертів, онлайн вебінари за участю експертів та інтерактивні заняття: відкриті дискусії, творчі майстерні, дебати тощо.<br>Студенти та аспіранти матимуть можливість втілити у життя власний проєкт, направлений на поширення інформації про цінності та політики ЄС.<br>Також 20 найактивніших та найуспішніших учасників з числа студентів та школярів візьмуть участь у літній чи зимовій офлайн школі, які відбудуться на базі одного з закладів вищої освіти України.<br>Після навчання учасники отримають сертифікат про проходження курсу, який міститиме інформацію про тривалість навчання, кількість годин та перелік модулів, а для учасників-студентів – кількість кредитів ЄКТС.<br>Щоб стати учасником проєкту, необхідно заповнити заявку: форма <a href=&quot;https://surl.li/enzaw&quot;><em><strong>для школярів</strong></em></a>, форма <a href=&quot;https://surl.li/enzag&quot;><em><strong>для студентів й аспірантів</strong></em></a>.<br>Потім у разі успішного проходження конкурсу за заявками учаснику необхідно пройти онлайн-тестування на <em><strong><a href=&quot;https://www.eustudydays.in.ua/&quot;>платформі</a></strong></em>.<br><em><strong>Приймання заявок на участь триватиме до 6 березня 2023 року.<br>Безпосередньо навчання проходитиме з 15 березня по 31 травня 2023 року.<br></strong></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><strong><br></strong></em></p> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/59386/ 2023-02-01 21:43:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Ексклюзивно й екологічно: апсайклінг - новий тренд http://www.izmail.es/article/59385/ Можна перешивати речі з шафи, а не купувати нові. Чому це краща опція, ніж секонд-хенд. <div><div>Ми всі розуміємо загрозу, якою для планети є пластик, що розкладається сотні років, чи батарейки, які вбивають все живе навкруги. До чого ж тут одяг? А до того, що старі джинси чи діряві шкарпетки так само небезпечні. Проте стара футболка може мати друге життя, і навіть не одне. Наприклад, у вигляді білизни, килимка (якщо порізати на стрічки та сплести їх разом), авоськи, котоліжечка, топа. Апсайклінг стає модним трендом. Про це розповідає&nbsp;«Рубрика». <br>Сучасна мода надзвичайно швидкоплинна, споживачі купують вдвічі більше одягу, ніж 20 років тому, а носять його вдвічі менше. Багато речей узагалі затримуються у наших шафах лічені тижні - до першої затяжки чи дірки.&nbsp;Щорічно середньостатистичний житель нашої планети викидає 32 кг одягу та взуття.&nbsp;За підрахунками Агентства з охорони довкілля США, з 1960 року кількість текстильного сміття у світі&nbsp;збільшилась на 811%, а фешн-індустрія вже офіційно визнана другим за величиною забруднювачем довкілля після нафтогазової промисловості. <br>Теоретично вторсировиною може стати будь-який одяг, але на практиці на переробку потрапляє лише 15 % ношеного одягу, все інше відправляється на смітник. Гарантією «другого життя» для речей не є навіть їх передача у секонд-хенд - це лише подовжує шлях левової частини ношеного одягу до звалища. Так, один із наймасштабніших цвинтарів секонд-хенду можна побачити в африканській Гані. Жахливі картини гір відходів швидкої моди на прибережних територіях вражають - нікому не потрібний одяг просто змивається в океан.<br>Поки екологи хапаються за голову, а бізнес будує нові сміттєспалювальні заводи, багато людей замислюються над тим, як можна допомогти природі самотужки. Споживати менше і носити довше останнім часом стало одним зі світових трендів, але ж і новенького чогось хочеться!<br>Альтернативою купівлі нового одягу може стати&nbsp;<em><strong>апсайклінг</strong></em>&nbsp;(upcycling), тобто вторинне використання старих речей, наділення їх новими характеристиками і перетворення їх на щось унікальне.<br>Ідея раціонального використання ресурсів та створення безвідходної системи лежить в основі теорії циркулярної економіки. Її прихильники наголошують: кількість корисних копалин та сировини на планеті вичерпна, і якщо людство хоче вижити, варто відмовитися від схеми «купив - використав - викинув». <br>Окрім того, люди цінують речі з історією, і в цьому сенсі сучасний апсайклінг близький до вінтажу, але креативніший.<br>Постійний апгрейд наявного одягу був популярним у Радянському Союзі. Щоправда, сам термін upcycling вперше&nbsp;<a href=&quot;https://www.salvoweb.com/files/sn99sm24y94tk181119.pdf&quot;>запропонував</a>&nbsp;у 1994 році інженер <strong><em>Райнер Пільц</em></strong><em></em> у газеті Salvo. Наші мами і бабусі перешивали речі по кілька разів не через дбайливе ставлення до екології, а через брак тканини й оригінального одягу. Мабуть, саме тому перетворення старої речі на щось нове і досі багатьма сприймається як прояв бідності.<br>Цікаво, що в&nbsp;Японії є автентичний термін для позначення текстилю із латками - боро. Зараз так називають ще й відповідний стиль одягу. У наш час мистецтво ремонту одягу відроджується, адже люди навіть у благополучній Японії все частіше замислюються про свій вплив на довкілля.<br>До того ж, японці цінують у речах автентичність та унікальність - не дарма саме там зародилося мистецтво&nbsp;кінцуґі&nbsp;(реставрації кераміки).<br><strong><em>Принцеса Діана</em></strong><em> </em>часто з'являлася в одному і тому ж образі кілька разів, демонструючи таким чином дбайливе ставлення до речей. А іноді взагалі перешивала вбрання, щоб подарувати йому друге життя. До речі, це сталося задовго до того, як апсайклінг став модним трендом. Так, наприклад, Діана вперше одягла сукню небесного кольору з довгими рукавами під час офіційного візиту до Лісабона в 1987 році. Два роки по тому вона переосмислила її для благодійного балу, позбавившись рукавів і відкривши плечі.&nbsp;</div><div><div><img src=&quot;https://greenpost.ua/upload/media/2023/01/30/pryntsesa-diana-suknya.jpg&quot;></div></div><div>Сьогодні апсайклінг широко поширений в усьому світі. Найчастіше він зустрічається в екологічно налаштованих дизайнерів і у світі високої моди. Наприклад, багато популярних брендів підтримують ідеї апсайклінгу в одязі. Такі бренди як Balenciaga, Marni, Etro (одяг зі шматочків «старих» речей та тканин за допомогою техніки клаптикового шиття), Coach (перероблені сумки просто з 1970-х) не побоялися експериментів із повторним використанням матеріалів.<br>Професійно апсайклінгом займається і бренд Frankie Collective - команда переробляє вінтажні ветровки, штани та футболки Supreme, Champion, Adidas та Nike в унікальні предмети.<br>Креативний директор марки Сара Горлей вважає, що такий формат взаємодії з вінтажним одягом дозволяє не тільки не забувати про стійкий розвиток та екологію, а й мати неповторний стиль - кожна річ унікальна і створюється командою дизайнерів.<br>А сімейний дует українських дизайнерів Ксенія та Антон Шнайдери вже 10 років створює модні речі, використовуючи перероблені матеріали. За місяць вони переробляють 500 пар джинсів і 200 кг текстильних відходів (а це більше 5 тонн на рік!), відшиваючи щорічно близько 3000 виробів. Кожен перероблений предмет одягу збирається з клаптиків індивідуально і тому є єдиним у своєму роді. Але займатися апсайклінгом можуть не лише дизайнери та ательє. Це заняття доступне кожному. Потрібно лише не боятися експериментів і взяти до рук ножиці, голки та нитки, а далі можливо все: хоч сумка з джинсів, хоч бікіні з футболки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><h3><br></h3><br></div> Екологія http://www.izmail.es/article/59385/ 2023-02-01 19:35:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Щороку помирає близько мільйона дітей у світі: МОЗ нагадує про пневмокок http://www.izmail.es/article/59384/ В Україні є дві вакцини проти пневмококової інфекції. <h3></h3><div><p>За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку від цієї інфекції помирає близько мільйона дітей. Мова йде про пневмококову інфекцію – захворювання, викликане бактерією Streptococcus pneumoniae.<br>Пневмококова інфекція є однією з найчастіших причин ускладнень та смерті від грипу, нагадують у МОЗ. І&nbsp;&nbsp;спричиняє багато небезпечних захворювань, серед яких: запалення легень (пневмонія), запалення мозкових оболонок (менінгіт), запалення кісток (остеомієліт), запалення суглобів (артрит), бронхіт, отит і багато інших хвороб.<br>Пневмокок особливо небезпечний для дітей віком до 5 років, а також для людей літнього віку.<br>Єдиним способом запобігти хворобам, зумовленим пневмококом,<strong> <em>є вакцинація.</em></strong><br><em><strong>В Україні є дві вакцини проти пневмококової інфекції:</strong></em></p><ul><li><em>однією з них можна щеплювати дітей від 6 тижнів до 5 років життя,</em></li><li><em>іншою вакцинують як дітей від 6 тижнів, так і дорослих.</em></li></ul><p>Схеми вакцинації залежать від віку, в якому був розпочатий курс щеплень, і рекомендацій виробника.<br>Зробити щеплення можна у сімейного лікаря. На жаль, щеплення від пневмокока не входить до гарантованих державою, тому їх доведеться оплатити власним коштом.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p> </div><h3></h3> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59384/ 2023-02-01 17:30:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Середня пенсія в Україні зросла до 4622,59 гривень http://www.izmail.es/article/59377/ Кількість тих, чиї виплати менші ніж 2000 грн скоротилася до 0,65%. <div><h1></h1><div uid=&quot;tdi_96&quot;><div><p>Про це повідомили в Пенсійному фонді.<br>Середні ж виплати пенсіонерів, які й досі працюють, становлять 4837,57 грн.<br>Загалом, згідно із статистикою найбільше з 10,7 млн пенсіонерів отримують виплати в розмірі від 2001 до 3000 грн (38,06%).<br>Пенсії від 3001 до 4000 грн отримують 23,54% пенсіонерів. <br>Від 5001 до 10 000 грн держава виплачує 19,09% осіб.<br>Виплати в розмірі понад 10 000 грн отримують 7,26% пенсіонерів.<br>Кількість тих, чиї виплати менші ніж 2000 грн скоротилася до 0,65%.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></p><br> <br> <br> </div></div><h1></h1></div><div> <div> <div><div><div uid=&quot;tdi_87&quot;> <div><div>&nbsp;</div></div></div></div></div></div></div><div uid=&quot;tdi_92&quot;> <div> <a href=&quot;https://napensii.ua/wp-content/uploads/srednyaya-pensiya-vyrosla.jpg&quot;> <br> </a></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59377/ 2023-02-01 15:28:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні по-новому продаватимуть яйця – що зміниться і як це вплине на ціни http://www.izmail.es/article/59375/ У Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили про те, що розробили нові вимоги щодо продажу яєць. <div> Сортуватимуть продукцію за двома основними характеристиками зовнішній вигляд та вагу. Саме від приналежності яєць до певного класу більшою мірою залежатиме їхня вартість. Про ці вимоги стало відомо у проекті наказу, опублікованому на сайті Міністерства аграрної політики.<br>Сам документ розроблено з урахуванням рекомендацій та директив Євросоюзу. У проекті відповідного наказу, який опублікований на сайті Мінагро, передбачається, що яйця передусім поділять на два основні класи – А та В.<br>До класу А потраплятимуть лише яйця, з чистою, неушкодженою шкаралупою та малорухомим жовтком без чіткого контуру. Більше того, такі яйця не повинні мати характерного різкого запаху.<br>Ці яйця розділять за вагою:<br><em>“XL” (“дуже великі”): яйця, вага яких становить 73 г і більше;<br>“L” (“великі”): яйця, вага яких становить 63 г і більше, проте менше 73 г;<br>“М” (“середні”): яйця, вага яких становить 53 г і більше, проте менше 63 г;<br>“S” (“малі”): яйця, вага яких становить менше 53 г. </em><br>Усі інші, яйця, що не відповідають вищезазначеним параметрам, будуть автоматично відноситися до категорії В. Виходячи з цієї класифікації, формуватиметься і ціна продукту. Відповідно, найдорожчими будуть яйця класу А розміру XL, а найдешевше покупцям обійдеться товар класу В.<br>Експерти Українського клубу аграрного бізнесу дали свій власний прогноз щодо цін на яйця. Вони впевнені, що весняне потепління та збільшення поголів’я курей сприятимуть падінню цін на яйця.<br>На Великдень вартість популярного продукту в Україні знизиться на 10–15%. А після свят яйцепад продовжиться: ціна зменшиться ще на 35-40%.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br><div><div uid=&quot;tdi_96&quot;><div> <br><br><br><h2><br></h2><br></div></div></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59375/ 2023-02-01 14:47:27 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Глава української розвідки передбачив війну росії. Він каже, що Крим буде відвойовано. http://www.izmail.es/article/59382/ Інтерв'ю Кирила Буданова виданню The Washington Post. <div><div>За кілька годин до того, як усі його попередження про російське вторгнення були доведені на місці, генерал-майор Кирило Буданов, начальник української військової розвідки, переніс свою дружину до свого офісу, побоюючись, що найгірше не станеться.<br>Це було 23 лютого - ніч перед тим, як росія розпочала війну проти України - і Буданов зробив ставку на свою кар’єру на те, щоб бути рідкісним українським чиновником, який був упевнений, що росія збирається напасти та спробувати захопити столицю Київ. <br>Тієї ночі він і його дружина дивилися на годинник, стурбовані тим, що Буданов незабаром може залишитися без роботи, якщо все піде не так, як він голосно пророкував скептичному політичному керівництву України.<em><br>«У нас була така розмова, що якщо цього нападу не станеться, ми не будемо виглядати дуже добре,</em> - сказав він в останньому інтерв’ю. - <em>Ми спеціально сказали, що о 4 ранку воно почнеться. Це звучить дуже дивно, але я боявся, що все піде не так, як треба». </em><br>Через 11 місяців слова 37-річного Буданова мають серйозну вагу для президента Володимира Зеленського та інших у Києві. В українських політичних колах його поважають як єдину людину - разом із американською та британською розвідками - яка за кілька місяців наперед правильно попередила, що планує росія. У той час він був значною мірою відкинутий. Більшість інших українських урядовців і військових посадовців очікували, що вторгнення росії обмежиться східною частиною країни, а не повномасштабною трьома напрямками.<br>Прогноз Буданова на цей рік полягає в тому, що росія зосередиться на окупації більшої території на сході Донецької та Луганської областей. Відновлення наступу сил, розташованих на півночі України, в Білорусі, є малоймовірним, сказав він, і це лише спроба відволікти й розділити війська Києва. Він також сказав, що «ми маємо зробити все, щоб <a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/world/2022/12/11/crimea-russia-ukraine-negotiations-war/?itid=lk_inline_manual_12&quot; target=&quot;_blank&quot;> до літа Крим </a> повернувся додому». <br>На запитання, чи вважає він, що українські війська досягають Криму, який росія незаконно вторглася та анексувала в 2014 році, може спонукати президента росії володимира путіна застосувати ядерну зброю, Буданов сказав: <em>«Це неправда. І Крим нам повернуть. Я вам більше скажу: все почалося в Криму в 2014 році, і на цьому все закінчиться»</em>.<em><br>«Це тактика лякання, </em>- додав він, виступаючи у своєму офісі, де тримає домашню жабу. <em>- росія - країна, від якої можна очікувати багато чого, але не відвертого ідіотизму. Вибачте, але цього не станеться. Нанесення ядерного удару призведе не просто до військової поразки росії, а до розпаду росії. І вони це дуже добре знають».</em><br>Інші заяви Буданова включали, що рутін смертельно хворий на рак і має кілька двійників. <em>«Питання, чи справжній це зараз путін, залишається відкритим», </em>- сказав Буданов. Він настільки впевнений у своїй розвідці, що час від часу відкриває папку, щоб навести точні цифри - «приблизно 326 000 російських військ», які зараз воюють в Україні, або те, що у росії залишилося лише 9 відсотків її запасів ракет великої дальності «Калібр». Здається, Зеленський покладався на свою інформацію під час нещодавнього виступу на економічному форумі в Давосі, Швейцарія, коли він сказав, що не впевнений, що путін досі живий. (Директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс заявив, що немає розвідувальних даних про те, що путін хворий.)<em><br>&quot;Завжди є сумніви з боку інших,</em> - сказав Буданов. -<em> Наскільки я ефективний на цій посаді, це, мабуть, стане очевидним лише в майбутньому з історії. Я не можу себе об'єктивно оцінити. Час покаже.&quot;</em> <br>Швидке зростання Буданова до того, як він став одним із наймолодших генералів в історії України, прискорилося в серпні 2016 року, коли підполковник Федеральної служби безпеки росії (ФСБ) був убитий у Криму, нібито українськими диверсантами. Вважалося, що Буданов був одним із українських спецоператорів, які працювали в тилу ворога, і пізніше він був нагороджений українським «Орденом мужності» за нерозкриті операції. У 2020 році, коли йому було лише 34 роки, він був призначений начальником Головного управління розвідки України (ГУР).<br>Буданов все ще стриманий щодо подробиць через роки. Він не підтвердив чи спростував операцію чи свою участь у ній. <em> &quot;Щось трапилося&quot;</em>, - сказав він. <em><br>«І всі замахи на моє життя почалися після цього», </em>- додав він.<br>У 2019 році під його машину заклали бомбу, але передчасно підірвали. За словами близького оточення Буданова, було щонайменше 10 замахів. <br>Помітка смерті змусила його вести обережне життя, але ризиковані операції все ще тривають у його рубці. Буданов живе в офісі. Він рідко виходить на людях. У його кабінеті цілодобово звучить класична музика - можливо, це захист від будь-яких спроб прослухати те, що говорять всередині.<br>Він залишається мішенню для кремля. Після <a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/world/2022/10/08/crimea-kerch-bridge-attack-explosion-russia-ukraine/?itid=lk_inline_manual_31&quot; target=&quot;_blank&quot;> вибуху </a> на <a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/world/2022/10/08/kerch-bridge-crimea-symbolism-putin/?itid=lk_inline_manual_31&quot; target=&quot;_blank&quot;> Кримському мосту </a> в жовтні <a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/world/2022/10/09/putin-crimea-bridge-attack-ukraine/?itid=lk_inline_manual_31&quot; target=&quot;_blank&quot;>москва назвала </a> винними Буданова та інших агентів ГУР. Українські офіційні особи, включно з Будановим, публічно не взяли на себе відповідальність за напад на міст чи інші атаки на території росії.<br>Дві <a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/world/2022/12/06/ukraine-drones-russian-airfield-attacks/?itid=lk_inline_manual_35&quot; target=&quot;_blank&quot;> атаки безпілотників </a> у грудні на російську авіабазу Енгельс у Саратові, розташовану за понад 370 миль від українського кордону, показали, «що ми маємо можливість досягти на багато кілометрів далі, ніж вони могли очікувати», сказав Олексій Данілов, секретар нацбезпеки України та рада оборони. <br>Операції на іноземній території технічно входили б до компетенції Буданова. В інтерв'ю <strong> </strong> він не підтвердив, що його спецназ стоїть за ударами, які були націлені на стратегічні бомбардувальники, які росія використовувала для ударів по українських містах, але він сказав, що очікує більшого, і що Україна має агентів, які працюють всередині росії.<em><br>«Це зруйнувало їхні ілюзії безпеки</em>, - сказав Буданов. - <em>Є люди, які закладають вибухівку. Є дрони. Поки територіальна цілісність України не буде відновлена, проблеми всередині росії будуть».</em><br>Він також припустив, що кремль повинен побоюватися колабораціоністів <strong> </strong> у своєму середовищі. <em> «Дійсно є люди, з якими дуже легко працювати на цій території, люди, які розуміють, що росія має бути іншою»</em>, - додав він. <em>- І ми підтримуємо таких людей». <br></em>Картина в кабінеті Буданова натякає на успіхи, про які він не може відкрито говорити. На ньому зображені літаки, на яких ГУР евакуювала людей з Афганістану під час падіння Кабула у 2021 році; українські гелікоптери, що представляють сміливі повітряні місії його сил з доукомплектування оточених українських бійців на металургійному заводі «Азовсталь» у Маріуполі; і супутник, що свідчить про розвідку, яку його агентство проводить щодня. <br>У кутку захована зброя, а на столі - кулі. <br><em>&quot;Що далі?&quot;</em> - запитав Буданов, повторивши прохання подавати подальші прогнози. <em>«Перемога України</em>, – сказав він. <em>- Я не кажу нічого нового». <br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><strong></strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59382/ 2023-02-01 13:32:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Страховий стаж для пенсії та навчання у вишах: які періоди не будуть враховані http://www.izmail.es/article/59376/ У страховий стаж для пенсії зараховують періоди навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, але є винятки. <div><p>До Пенсійного фонду звернувся із запитанням українець.<em><strong><br></strong>&quot;А чому не зарахують до страхового стажу, навчання (1976-1977 рр.) на підготовчих відділеннях інституту, 10 місяців. Запис у трудовій книжці є?&quot; – запитав чоловік.</em><br>Фахівці Пенсійного фонду відповіли, що згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, метою якої є підготовка до вступу до навчального закладу. Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не отримує певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період від дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення або відрахування.<br>Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) – це особа, яка в установленому порядку віднесена до вищого навчального закладу та навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. <br>Також варто зазначити, що час навчання у вузах після 1 січня 2004 року (якщо особа не працювала) не зараховується до страхового стажу, оскільки студенти не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></p><br><br></div><div> <div> <div><div><div uid=&quot;tdi_87&quot;> <div><div><br></div></div></div></div></div></div></div><div> <div><div> </div></div></div><div><div> </div></div> <div> <div><br> </div> </div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59376/ 2023-02-01 12:25:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині триває відновлення двох підстанцій НЕК "Укренерго", постраждалих внаслідок ракетних ударів http://www.izmail.es/article/59378/ У ДТЕК &quot;Одеські електромережі&quot; розповіли, за яких умов зможуть повернутися до графіків відключень світла. Після чергового масованого ракетного удару рф по енергосистемі України 26 січня було зруйновано дві підстанції НЕК &quot;Укренерго&quot;, що живлять Одесу та район. Вже шосту добу енергетики НЕК відновлюють технічну можливість передавати електроенергію по регіону, пише &quot;Суспільне&quot;.<br>Наразі така можливість відсутня. Під час цих ремонтних робіт фахівці ДТЕК &quot;Одеські електромережі&quot; роблять все можливе, щоб почергово вмикати світло в будинках жителів області хоча б 4 години на добу.<br>Наразі ситуація в енергосистемі Одеської області лишається складною. Найкритичніша ситуація в саме в місті Одеса та Одеському районі.<br><strong><em>Що призвело до загострення ситуації зі світлом в Одесі та Одеському районі:</em></strong><br><em>* Руйнування об’єктів генерації електроенергії внаслідок атак рф. Через це дефіцит потужності в об’єднаній енергосистемі країни. Щоб не допустити колапсу, НЕК &quot;Укренерго&quot; щодня доводить кожній області ліміти на споживання електроенергії. Ліміт на день, що до 26 доводився ДТЕК Одеські електромережі дозволяв планово відключати світло. Нічний ліміт був занизький і тому змушував застосовувати екстрені відключення.<br>* Руйнування підстанцій, що передають електроенергію в Одеській області. 26 січня рф зруйнувала ракетами одразу дві підстанції та високовольтні мережі. Через це немає технічної можливості передавати та розподіляти електроенергію на Одесу та Одеський район.</em><br>На зруйнованих підстанціях НЕК Укренерго все ще виконують роботи з розчистки завалів після влучання ракет. Судячи з масштабу пошкоджень обох підстанцій, ремонтні роботи будуть тривалими.<em><br>“Лише після завершення ремонту високовольтних підстанцій НЕК зможе передавати електроенергію від генерації, а ДТЕК далі розподіляти її розподільчими мережами, що живлять Одесу та Одеський район. Енергетики ДТЕК готові надати колегам з НЕК Укренерго всю необхідну допомогу, щоб якомога скоріше відновити зруйновані енергооб’єкти. Наразі ж ДТЕК робить все можливе, щоб при дефіциті інфраструктури давати світло хоча б 4 години на добу“</em>, – прокоментував <em><strong>Дмитро Григор’єв, генеральний директор ДТЕК &quot;Одеські електромережі&quot;.</strong></em><br>Для істотного покращення ситуації в Одесі та Одеському районі необхідно провести ремонт на пошкоджених 26 січня підстанціях НЕК, закінчити ремонти на підстанціях пошкоджених під час атак у грудні, а також збільшити генерацію електроенергії. Комплекс цих дій дозволить ДТЕК повернутися до графіків з більш тривалою подачею світла.<br><div><em>“Саме ворожі обстріли та військова агресія росії - першопричина всіх негараздів, які ми переживаємо. Вони намагаються в будь-який спосіб знищити нашу енергосистему, наш народ та нашу країну. Пошкодження енергооб’єктів в інших областях також негативно впливають на стан нашого електропостачання через дефіцит лімітів, які розподіляються між регіонами. Для Одещини ситуація щоразу ускладняється, коли під ракетні удари потрапляють енергооб’єкти саме нашої області. Тоді до обмежень споживання за лімітами додається ще й проблема технічної неможливості фізичної передачі та розподіл електроенергії по регіону”,</em> – сказав <em><strong>Антон Шалигайло, директор Департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності Одеської ОВА.</strong><br></em><strong>Підготувала&nbsp;Рина&nbsp;ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59378/ 2023-02-01 11:34:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Вбивство дитини в Лощинівці: прокурор просить суд позбавити обвинуваченого волі довічно. Адвокати заявили про фальсифікацію справи http://www.izmail.es/article/59383/ Після розгляду всіх матеріалів у справі про вбивство 8-річної дівчинки в селі Лощинівка Ізмаїльського району в Приморському районному суді м. Одеса почались дебати. Першою виступила прокурор Одеської обласної прокуратури Світлана Кологрьова. Вона вважає вину мешканця села Михайла Чеботаря доведеною, а всі докази &nbsp;належними та допустимими. Прокурор попросила суд визнати Чеботаря винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152, пп. 2, 9 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі, повідомляє Центр правового моніторингу. <div><strong><img src=&quot;http://gidnist.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/img_1571-1250x831-300x199.jpg&quot; width=&quot;404&quot; height=&quot;268&quot;></strong></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Михайло Чеботар в Приморському суді. Фото – Ольга Івлєва</em></div> <div>Нагадаємо, в ніч з 26 на 27.08.2016 р. в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області було вбито 8-річну&nbsp; Ангеліну Моїсеєнко. Її тіло було знайдено близько 07 години ранку 27 серпня на пустирі позаду покинутого будинку, сусіднього з будинком, де вона жила з мамою, вітчимом та молодшим братиком. Тієї ж ночі спочатку в хаті Юхима Матяша, а потім в барі “Фортуна” неподалік будинку, де жила дівчинка, велика компанія святкувала день народження. У компанії був присутній вітчим дівчинки Олександр Матяш та його друг та сусід Михайло Чеботар. По дорозі, коли вся компанія йшла з будинку Юхима до бару, Олександр Матяш та Михайло Чеботар зайшли в дом Олександра, щоб перевірити, чи сплять його діти – син Валерій та падчерка Ангеліна. Михайло не став чекати друга, повернувся до бару першим, після нього до бару прийшов Олександр Матяш. Вранці інший сусід Олександра Матяша Микола Чербаджі знайшов позаду свого будинку, на покинутому пустирі, тіло вбитої Ангеліни. У скоєнні злочину запідозрили Михайла Чеботаря. В ході обшуку у нього було вилучено, зокрема, одяг та викрутку, якою могли вбити дівчинку. Після обшуку Михайла забрали в сільраду, де, за словами адвоката Андрія Лещенка,&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/ccl.org.ua/photos/a.138566216267683.3247.101391659985139/487048361419465/?type=3&amp;theater&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>з Чеботаря “вибивали”</a>&nbsp;зізнання у вбивстві. Звістка про те, що у злочині підозрюють місцевого жителя ромського походження 21-річного Михайла Чеботаря,&nbsp;<a href=&quot;http://gidnist.org.ua/spravu-shhodo-romskix-pogromiv-v-loshhi&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>спровокувала масові заворушення</a>. Розлючений натовп громил житло, нищив майно жителів села – ромів. </div><div>Справу про вбивство розслідувало слідче управління ГУНП України в Одеської області під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури. Слідство було завершено в кінці грудня 2016 р., обвинувальний акт досі слухається в Приморському суді м. Одеса. Обвинувачений з 27 серпня 2016 р. перебуває за ґратами.<strong><br><em>Сторона обвинувачення: вину доведено</em></strong><br>На думку прокурора, вину Чеботаря підтвердили покази свідків: матері вбитої дівчинки потерпілої Катерини Моїсеєнко, її співмешканця <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/sud-po-delu-ob-ubijstve-v-loshhinovke-budet-proxodit-otkryto-zasekretyat-tolko-dokumenty/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Олександра Матяша</a>, його сестри <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-sud-prodolzhaet-dopros-svidetelej-obvineniya/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Людмили Матяш та її подруги Маріни Малініної</a>, брата вітчима <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/delo-ob-ubijstve-v-loshhinovke-na-dopros-vsex-svidetelej-prestupleniya-ponadobitsya-okolo-pyati-let/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Юхима Матяша</a> та його дівчини Марини Гайдарджи, друзів Чеботаря <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-novye-svidetelstva-oprovergayut-versiyu-obvineniya/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Рустама Чурара та Армена Мунтяна</a>, сусідів Чеботаря <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-odnoselchanin-chebotarya-schitaet-chto-ubil-ne-on/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Анатолія Доброва</a> та Миколу Чербаджи, яких було залучено як понятих при проведенні слідчих дій, колеги Катерини Моїсеєнко <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-prodolzhaetsya-dopros-svidetelej-obvineniya/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Надії Чайки</a>, патрульного громадського патруля с. Лощинівка <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-prodolzhaetsya-dopros-svidetelej-obvineniya/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Олександра Дімова,</a> брата обвинуваченого Руслана Чеботаря, відвідувачки бару “Фортуна” <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/vbivstvo-v-loshhinivci-svidok-chula-kriki-z-miscya-de-stavsya-zlochyn-ale-ce-bulo-nabagato-ranishe-nizh-vvazhaye-obvinuvachennya/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Валентини Казанжи</a>, експертів<a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-sud-vyyasnyaet-pochemu-vremya-smerti-devochki-ne-sovpadaet-s-obvineniem-prokuratury/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>&nbsp;Олега Галева</a>, <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-dnk-obvinyaemogo-podmenili/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Ігора Манзорука</a>, <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/neustanovlennoe-lico-primorskij-sud-vyyasnyaet-mog-li-devochku-v-loshhinovke-ubit-kto-to-drugoj/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Миколи Косенка</a>, Олени&nbsp;<a href=&quot;http://gidnist.org.ua/vbivstvo-v-loshhinivci-lyapsusi-sudovo-medichno%d1%97-ekspertizi/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Слюсаренко</a> та Руслана&nbsp;<a href=&quot;http://gidnist.org.ua/loshhinivska-sprava-poshuki-treto%d1%97-osobi-trivayut/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Кривди</a>. Також вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами: протоколами слідчих дій, висновками експертиз. Світлана Кологрьова акцентувала на тому, що <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ya-vpevnenij-shho-angelinu-vbiv-vitchim-dopit-obvinuvachenogo-u-vbivstvi-8-richno%d1%97-divchinki-v-loshhinivci/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>версія обвинуваченого</a> про те, що дитину вбив її вітчим Олександр Матяш – це спроба уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Під час досудового розслідування Чеботар неодноразово <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/vbivstvo-u-loshhinivci-chotiri-versi%d1%97-podij-vid-obvinuvachenogo/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>змінював свої версії</a>, які кардинально відмінялись одна від іншої. Так він намагався ввести слідство в оману та уникнути покарання.<br>Журналістів ПЦМ дуже здивував виступ прокурора. Чомуцсь здавалося, що Світлана Кологрьова досконально проаналізує усі докази, усі свідчення свідків. Але вона вибрала зі свідчень те, що хоч якось могло підтвердити обвинувачення, і промовчала, наприклад, про досить цікаві деталі зі свідчень друзів Чеботаря Мунтяна і Чурара. Ось що вони розповіли&nbsp;(їх допитували окремо, але багато в чому їх покази збігаються).</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong>Мунтян:</strong></em></span> <em>“З дому Матяша першим повернувся Чеботар, після нього хвилин за 25-30 прийшов Олександр Матяш. Ми сиділи на вулиці. Матяш пройшов повз нас, не сказав “привіт”, одразу пішов у бар. Це було незвично. Раніше Матяш, коли був під градусом, завжди був привітним, пропонував усім налити. На дні народження Матяш був одягнений у білих бриджах, сорочці та з сумкою, а після повернення з дому був начебто в іншому одязі. Начебто був у штанах”.</em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><strong><br>Чурар:</strong></em></span> <em>“Після повернення до бару Чеботаря хвилин через 10, може більше, прийшов Матяш. Пройшов між нами, нічого не сказав, і одразу зайшов у бар. І почав сваритися зі своєю дружиною.&nbsp;Коли вони з Чеботарем йшли до Матяша додому, я бачив, що Матяш хитався, мабуть, був дуже п’яний. А коли повернувся з дому, був схожий на тверезого. Повернувся в іншому одязі. На дні народження був у білих бриджах та сорочці, а потім уже замість бриджів були штани, і сорочки не було. Вранці після вбивства Матяш мені зателефонував, сказав, що вбили його дочку, і покликав мене та Мунтяна до себе. Ми прийшли. Я побачив Катерину Моїсеєнко, вона плакала. Я питаю: “Що сталося?” Вона розповіла, що вбили Ангеліну. Що вночі Сашко Матяш повернувся до бару, почав на неї кричати. Сказала мені, що ії чоловік був неадекватний, з червоними очима».</em><br>Після обшуку в будинку Чеботаря його забрали до сільради, туди ж доправили й братів. Там, за словами Мунтяна та Чурара, поліційні кричали на них, вимагаючи визнати, що дитину вбив Чеботар, що знайдена в будинку Матяша кепка належить Чеботареві. Але оскільки обидва захищали Михайла (і на засіданні у Приморському суді вони також стверджували, що не вірять у його винність), поліційні їх побили. Чурар за кілька днів після вбивства в інтерв’ю одній із телекомпаній стверджував, що дівчинку вбив її вітчим – Олександр Матяш. Також Чурар, який близько знав Михайла та родину Матяша, часто бував у їхньому домі, стверджував у суді, що батьки – мати та вітчим – били дитину, що дівчинка часто ходила по селу голодна. І мешканці Лощинівки знали про це.&nbsp;Чурар описав такий епізод. “Якось я був у гостях у Моїсеєнко і Матяша. Ангеліна балувалася, Катерина почала її бити. Я запитав: “Навіщо ти її б’єш?” Моїсеєнко&nbsp;відповіла: “Вона мене дістала. Я її або вб’ю, або віддам до дитбудинку. Вона ходить селом, просить гроші, просить їжу. Хочеш, покажу, як я її виховую?” І зняла з неї одяг. По всьому тілу дівчинки були синці. Катерила зізналася, що часто б’є дочку палкою”. Може, за лаштунками ціх взаємовідносин криється мотив для вбивства Ангеліни? На жаль, версію причетності вітчима до злочину слідство не вивчало.<br> <img src=&quot;http://gidnist.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/Родители-кор-300x125.jpg&quot; width=&quot;408&quot; height=&quot;170&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Катерина Моїсеєнко та Олександр Матяш на похованні Ангеліни. <br>Фото з відкритих джерел</em></div> <div>Михайло Чеботар, за словами Чурара, часто бував у будинку Матяша. Після смерті їх однорічної доньки Лілі (за рік до вбивства Ангеліни) Чеботар взяв на себе турботу про дівчинку, бо мати та вітчим пропадали на роботі. Під час своєї промови рокурор взагалі не звернула увагу на <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/vbivstvo-v-loshhinivci-batko-obvinuvachenogo-pidtverdiv-jogo-alibi/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>свідчення</a> батька Чеботаря Калєва, який став мимовільним свідком, як Катерина Моїсеєнко шукала дитину на пустирі. </div><div><img src=&quot;http://gidnist.org.ua/wp-content/uploads/2020/10/IMG_1596-300x225.jpg&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;225&quot;></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Андрій Калєв в залі Приморсього суду. <br>Фото авторки</em></div> <div>Андрій Калєв розповів суду, що звечора 26 серпня 2016 міцно випив в компанії, тому не дійшов додому, заснув на якомусь пустирі. О третій годині ночі його розбудили двоє: сусідка&nbsp;–&nbsp;мати дівчинки Катерина та ще один односельчанин. Виявилось, що вони шукали зниклу з дому дитину. Запитали&nbsp;Калєва, чи не бачив він Ангеліну. Він “на автоматі” запитав у них: “Котра година?” і отримав відповідь: “Три часи”. Тому й запам’ятав час. Цей факт збігається зі свідченням матері дівчинки Катерини, яке вона дала під час допиту в суді 7 березня 2018 р., про те, що саме в цей час вона бігала по селу в пошуках зниклої дитини. Тобто вибігла з дому раніше 3 годин. А це означає, що&nbsp; додому з бару зі своїм співмешканцем Матяшем вони повертались десь після 2 годин. І в той час, как вона розповіла суду, в селі було тихо. На пустирі ніхто не кричав. Нагадаю, що,&nbsp;<a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-sud-vyyasnyaet-pochemu-vremya-smerti-devochki-ne-sovpadaet-s-obvineniem-prokuratury/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>за даними судмедекспертизи,</a>&nbsp;смерть дитини трапилась між 23.25 і 01.25. Також я чомусь думала, що прокурор хоч якось пояснить під час свого виступу, що ж рухало Чеботарем тієї фатальної ночі, що змусило його піти й вбити дитину.<br>Якщо чесно, у мене з першого дня слухань у суді викликав сумніви зазначений в обвинувальному акті мотив вбивства: начебто після сварки з другом на ґрунті ревнощів у барі “Фортуна” Чеботар іде до будинку друга Олександра Матяша, бере на руки сплячу 8-річну дівчинку, виносить на пустир, затикає їй рота, гвалтує і вбиває. По-перше, як він її виносив? Через двері? Через вікно? Чому дитина не прокинулася і не закричала відразу ж? Це вже досить доросла і досить важка дівчинка, а Чеботар невеликого зросту, худий. Підняти з ліжка, винести на подвір’я, метрів 20-30 йти подвір’ям, потім на пустир сусіднього будинку з 8-річною дівчинкою на руках так, щоб вона не прокинулася, не злякалася, не закричала? Як на мене, це нереально. По-друге, чому Чеботар не набив піку другу, який залицявся до його коханої і з яким він зварився в барі&nbsp;“Фортуна”, а пішов гвалтувати та вбивати маленьку дівчинку, дочку свого друга, яку дуже добре знав і яку доглядав? Може, Чеботар був прихованим педофілом? Но де відпоівідні докази? Лощинівка – село маленьке, тут всі про всіх все знають. Але жодний з тих, з ким я спілкувалась, не сказав про Чеботаря дурного слова. Мої сумніви зміцнились після того, як я поїхала в Лощинівку і побачила своїми очами на місця подій. Зі здивуванням я виявила, що шлях Чеботаря додому аж ніяк не лежить, як запевняє нас сторона обвинувачення, біля дому Матяша. Чеботар живе в іншому боці села і не міг ідти мимо будинку №75 по вул. Ізмаїльська. Тобто звичайна карта в гуглі ломає вигаданий мотив злочину і ставить під сумнів й все обвинувачення стосовно Чеботаря. </div><div><img src=&quot;http://gidnist.org.ua/wp-content/uploads/2020/08/Шлях-додому-2-300x149.jpg&quot; width=&quot;507&quot; height=&quot;252&quot;></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Синя лінія – шлях до будинку Чеботара, червона лінія веде до будинку Матяша.</em></div> <div>Я також надіялась, що під час дебатів прокурор роз’яснить мені, звичайній людині, звичайному журналісту: чому, після згвалтування, ні на дитині, ні на обвинуваченому, крім механічних ушкоджень, не знайшли ані сліду сперми? Але про це Кологрьова також нічого не сказала.</div> <div>Взагалі промова прокурора продовжувалась трохи більш як 40 хвилин.&nbsp;Закінчуючи, вона&nbsp;попросила суд визнати Михайла Чеботаря винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152, пп. 2, 9 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:</div> <ol><li>За ч. 4 ст. 152 – позбавлення волі на 15 років</li><li>За пп. 2, 9 ч. 2 ст. 115 – довічне позбавлення волі.</li></ol> <div>Остаточно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі. До набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.</div> <div><em><strong>Сторона захисту: справу проти Чеботаря сфальсифіковано</strong></em><br>Хоча сторона захисту в цей день, 27 січня, не виступала в дебатах, частину стратегії адвокат Андрій Лещенко виклав у клопотанні про визнання явно недопустимими деяких доказів. Він вважає справу політично вмотивованою та повністю сфальсифікованою. На його думку, політичне замовлення виходило від тодішнього голови Одеської обласної державної адміністрації Михеіла Саакашвілі, який з метою набуття симпатій виборців озразу ж після трагедії прилюдно заявив, що вбивцю спіймали, чим порушив принцип презумпції невинності Михайла Чеботаря. Свою політичну волю тодішній очільник ОДА передав, як вважає адвокат, начальнику ГУНП в Одеські області Георгію Лордкіпанідзе та прокурору області Давіду Сакварелідзе, які є співвітчизниками Саакашвілі. Лещенко заявив, що справу з самого початку було сфальсифіковано, тому попросив суд визнати всі докази прокуратури явно недопустимими та не приймати їх. Зокрема, він знов заявив про <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-dnk-obvinyaemogo-podmenili/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>підміну</a> змивів з рук Чеботаря змивами з рук жертви. Сторона захисту вже заявляла, що взагалі всі три біологічні експертизи – №715, 716 та 868, які були проведені у 2016 році, мають бути визнані судом як недопустимі докази, тому що є «плодами отруйного дерева».&nbsp;Тобто якщо&nbsp;джерело доказів є недопустимім, то й всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.&nbsp;Цю тезу адвокати оприлюднювали в іншому клопотанні <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/loshhinivska-sprava-primorskij-sud-priznachiv-ekspertizu-shhob-zyasuvati-prichetnist-vitchima-9-richno%d1%97-angelini-do-%d1%97%d1%97-vbivstva/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>на засіданні 19.02.2022.</a></div> <div>«Отруйним деревом», тобто недопустимим джерелом доказів захист вважає, зокрема, протокол отримання зразків від Чеботаря М.А для експертизи від 27.08.2016, коли в нього відбирали кров та начебто змиви з рук. Сторона захисту стверджує, що 27.08.2016 р. у Чеботаря відбирали лише зразки крові – у скляні колби, як вказано в протоколі. Але в тексті протоколу містяться також дописки-виправлення іншими чорнилами та іншим почерком про якісь «змиви». Вірність даних дописок особами, які підписували протокол, не засвідчена. Нема відмітки «дописаному вірити». Сам Чеботар кілька разів в суді говорив, що ніяких змивів з його рук 27.08.2016 р. не брали, тільки кров. Можливо, слова «змиви» були вписані до протоколу невстановленою особою вже після того, як протокол був складений, з метою легалізації біологічних зразків невідомого походження, які були надіслані експерту?<br>На допиті в суді експерт Манзорук <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/ubijstvo-v-loshhinovke-dnk-obvinyaemogo-podmenili/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>засвідчив</a>, що в біологічних зразках, які йому надіслали, в змивах з рук Чеботаря М.А. жодних слідів його ДНК не було виявлено. Натомість в них було виявлено ДНК …жертви. Тобто під виглядом змивів з рук обвинуваченого експерту могли надіслати відібрані у позапроцесуальний спосіб змиви з тіла загиблої дівчинки.</div> <div>Рішення стосовно клопотань про визнання явно недопустимими доказів по справі суд буде приймати в нарадчій кімнаті.<em><strong><br>Тест на неупередженість суду</strong></em><br>Адвокат Сергій Іванів подав клопотання про відвід судової колегії. На його думку, судді Приморського суду не виконують&nbsp; <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/yespl-priznav-porushennya-prav-mixajla-chebotarya-yakogo-obvinuvachuyut-u-vbivstvi-divchinki-v-loshhinivci/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>рішення ЄСПЛ</a>, в якому&nbsp;тримання в СІЗО обвинуваченого Михайла Чеботаря визнано катуванням. Прокурор заперечила: це рішення не зобов’язує суддів Приморського суду звільнити Чеботаря з-під варти. Також на цьому засіданні прокурор заявила, що нема підтверджень щодо катувань Чеботаря. І передала суду постанову про закриття кримінального провадження за фактом катувань. Адвокат Лещенко заявив, що вперше бачить цю постанову й буде ії оскаржувати. Відвід колегії суддів не був принятий.<strong><br><em>Обвинувачений вину не визнав</em></strong><br>У зв’язку зі <a href=&quot;http://gidnist.org.ua/vbivstvo-ditini-v-seli-loshhinivka-odesko%d1%97-oblasti-pislya-shestirichnogo-sudovogo-rozglyadu-spravi-prokuratura-zminila-chas-skoyennya-zlochinu/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>зміною обвинувачення</a> прокурор знов запитала Чеботаря, чи визнає він себе винним у злочині. На що він вкотре заявив “ні”. За словами прокурора, з першого допиту в серпні 2016 року Чеботарь жодного разу вину не визнав. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/59383/ 2023-02-01 10:56:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Ситуація складна": в ГУР Міноборони розповіли, чого чекати на фронті в найближчі місяці http://www.izmail.es/article/59380/ Андрій Юсов зазначив, що росіяни закидають позиції ЗСУ своїми тілами. російські&nbsp;<a href=&quot;https://www.unian.ua/war/prognoz-kirila-budanova-na-2023-rik-glava-rozvidki-skazav-yak-rozvivatimetsya-viyna-v-ukrajini-12128151.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>окупанти</a>&nbsp;продовжують спроби піти в наступ та закидують своїми тілами позиції українських захисників. Бійці ЗСУ воюють умінням, а не чисельністю, як окупанти<em>.<br>&quot;Ситуація дуже складна: ворог продовжує наступати. Тому насправді втрати ворога набагато вищі, ніж в української армії. На жаль, є втрати і у нас. Але майстерність і мотивація українських бійців, плюс техніка і озброєння, як наші вітчизняні, так і допомога від наших партнерів - це те, що врешті - решт переламає хід наступальних дій (росії - УНІАН)&quot;, </em>- заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов в ефірі телеканалу FREEДОМ.<br>При цьому він попередив, що наступні два місяці на фронті будуть важкими.<br><em>&quot;І лютий, і березень - це будуть дуже активні дії. Насправді, враховуючи стан військ і техніки, які є у окупантів, нічого іншого, крім як воювати кількістю, у них не залишається&quot;,</em> - зазначив розвідник. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59380/ 2023-02-01 09:52:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Чи вдасться окупантам захопити Бахмут - прогноз ISW http://www.izmail.es/article/59379/ Американський інститут вивчення війни вважає, що ЗСУ встигнуть вийти з міста, коли буде загроза оточення. Захоплення <a href=&quot;https://www.unian.ua/war/rosiya-planuye-posiliti-nastup-na-bahmut-v-isw-rozpovili-shcho-tam-vidbuvayetsya-12125799.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>Бахмута</a> російськими військами не є неминучим, але ЗСУ можуть відступити з міста, щоб уникнути невиправдано високих втрат. Такого висновку дійшли аналітики американського <a href=&quot;https://www-understandingwar-org.translate.goog/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-january-31-2023?_x_tr_sl=en&amp;_x_tr_tl=uk&amp;_x_tr_hl=uk&amp;_x_tr_pto=sc&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>Інституту вивчення війни</a> (ISW), пише УНІАН.<em><br>&quot;Надзвичайно малоймовірно, що російським військам вдасться здійснити раптове оточення українських військ у Бахмуті&quot;,</em> – йдеться у новому зведенні ISW. <br>Інститут посилається на думку командира одного з українських підрозділів, що знаходяться в Бахмуті. Він стверджує, що українське військове командування здійснить контрольований вихід з Бахмута для збереження життів солдатів, якщо загроза оточення міста стане реальною. <br>Крім того, ISW згадує в цьому контексті заяву спікера Східного угруповання військ України Сергія Череватого. За його словами, українські сили як і раніше здатні ефективно забезпечувати свої підрозділи в Бахмуті. Також він запевнив, що у командування є кілька планів дій для різних сценаріїв розвитку подій навколо Бахмута. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59379/ 2023-02-01 09:20:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Львові 11-річній дівчинці успішно провели трансплантацію кісткового мозку http://www.izmail.es/article/59374/ Дівчинка з Донеччини стала першою пацієнткою цього року, кому успішно пересадили стовбурові клітини. <div><div>У Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі успішно провели першу цього року аутологічну трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку. Пацієнткою стала 11-річна Софія з Донеччини, яка бореться із важким злоякісним захворюванням –&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>рабдоміосаркомою</a>&nbsp;нижньої щелепи, пише ZAXID.NET.<br>Пухлину у дівчинки виявили у лікарні Харкова, куди батьки привезли доньку з Торецька на консультацію. Але вони не змогли продовжити там лікування через постійні обстріли.<br>У батьків була можливість вивезти доньку Софію на лікування на кордон, але вони вирішили продовжити лікування у Львові, повідомили в лікарні.<br><img sizes=&quot;506px&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202301/1556978_2716259.jpg?202301311001&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202301/1556978_2716259.jpg?202301311001&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202301/1556978_2716259.jpg?202301311001&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202301/1556978_2716259.jpg?202301311001&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot; style=&quot;width:600px;height:451px;vertical-align:baseline&quot;><br>У дівчинки діагностували високозлоякісну саркому з метастазами. Торік у липні дівчинку прооперувала команда хірургів Центру разом з відомим хірургом з Туреччини Хаканом Агіром.<br>Операція була складна і тривала понад 12 годин. Пухлина зачепила багато важливих елементів, тож хірургам довелось видалити значну частину нижньої щелепи.<br>«<em>Після операції та 9 блоків хіміотерапії хвороба поступово відступила. Завершальним етапом лікування є високодозова хіміотерапія з подальшою трансплантацією кісткового мозку. Але Софійку чекає ще повторна пересадка стовбурових клітин, щоб остаточно знищити залишкові явища у її легенях»</em>, - повідомила дитяча онкологиня Христина Запоточна.<br><span background-color:=&quot;&quot; font-size:=&quot;&quot; new=&quot;&quot; pt=&quot;&quot; times=&quot;&quot; style=&quot;box-sizing: border-box;&quot;>Керівник клініки дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку&nbsp;</span><span background-color:=&quot;&quot; font-size:=&quot;&quot; new=&quot;&quot; pt=&quot;&quot; times=&quot;&quot; style=&quot;box-sizing: border-box;&quot;>Роман Кізима додав, що д</span><em>о&nbsp;</em>лікування дитини у Львові була залучена онкологічна, хірургічна та анестезіологічна команда фахівців та закордонні колеги.<br><em><span background-color:=&quot;&quot; font-size:=&quot;&quot; new=&quot;&quot; pt=&quot;&quot; times=&quot;&quot; style=&quot;box-sizing: border-box;&quot;>«</span>Цього року дівчинка стала першою, кому успішно проведена аутологічна трансплантація стовбурових клітин кісткового мозку»,&nbsp;</em>– повідомив Роман Кізима.<br>Нагадаємо, першу аутологічну трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку трирічній дівчинці з Волині у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі успішно&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/u_lvovi_proveli_pershu_transplantatsiyu_stovburovih_klitin_kistkovogo_mozku_ditini_n1546945&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>провели</a>&nbsp;у липні 2022 року.<br>Загалом у Центрі провели чотири трансплантації стовбурових клітин кісткового мозку і у 2023 році – першу. Пересадки планують проводити на постійній основі дітям з усього західного регіону. Трансплантація кісткового мозку підвищує ефективність лікування раку, а інколи є єдиною можливістю вилікувати дитину. Щороку лише на Львівщині близько 10 дітей потребують пересадки кісткового мозку. Приблизно така ж кількість дітей є і в інших областях Західної України.<br>Трансплантації для пацієнтів є безкоштовними, точніше, на них лікарні платить держава.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59374/ 2023-01-31 23:35:30 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Злочинці, психопати, рецидивісти http://www.izmail.es/article/59369/ Чи можна очікувати чогось людяного і цивілізованого від росіян? <div>Діти вірять у казки, а дорослі схильні вимислювати фікції й переконувати себе, що ті мають щось спільне з реальністю. Останнє неодноразово спостерігалось і впродовж повномасштабної війни росії проти України: за 2-3 тижні все завершиться, росія от-от розвалиться, у них закінчуються ракети, гроші, «чмобікі», протести вже завтра охоплять площі російських міст…<br>Оману європейських політичних та бізнесових еліт, які поставили на росію після розпаду СРСР, мали її за надійного партнера, теж можна вважати однією з причин цієї війни. Самообманом видається і надія на російську опозицію, демократичні перетворення в російській федерації та, раптом, пробудження людяності в росіянах, пише&nbsp;ZAXID.NET.<br>Нам ніколи не позбутись міфів – мусимо про це пам’ятати! Водночас не можна дозволяти, щоб ними підміняли реальність.<br><em><strong>О, Музи, про царя-тирана нам співайте<br></strong></em>Є мови і культури локального, національного і світового значення, але з росіянами це не працює. У них мова і культура просто «великі». Принаймні на думку самих росіян! «Великі» тому, очевидно, що не такі вже величні й видатні. Адже дійсно вартісні речі не потребують, щоб про це всюди кричати. З іншого боку, якщо тицяти на пса пальцем і казати, що він вовк, хтось та й погодиться. Серед завжди критичних, зовсім не корумпованих і вільних від інфантильного націоналізму інтелектуалів Заходу також. росія пішла цим шляхом. У питанні і літератури та мистецтва, і національних героїв та видатних історичних діячів.&nbsp;Скільки шуму довкола героїв українців: той євреїв образив, ті полякам не імпонують, захоплення тим не зрозуміють німці... Водночас нікого ніколи не цікавило, що герої росіян – банда легітимізованих головорізів. Це мало б насторожувати, але ні. Комфорт сьогодні видається важливішим, ніж записки про вчорашню війну. Тому всі без жодних докорів сумління працювали з державою, чия історія – це трактування демократії й гідності як слабкості. Вдавали, що не помічають того, що ховається за вивіскою «росія»: виправдання виродків, глорифікація масової смерті і насилля, обожнювання злочинців.<br><em><strong>владімір владіміравіч «змінює професію»<br></strong></em>Хто в дитинстві не дивився на Івана Васільєвіча, який «змінює професію»? Я про двометрового мужика з цап’ячою борідкою, який у царській мантії й зі скіпетром ганяє радянською багатоповерхівкою і повчає дослідника-невдаху як підкорити жінку. Цей образ кумедний, зрозумілий загалу і сприймається за свого. Ну, майже сусід. «Ляпота»! Гайдай з командою добре попрацювали.&nbsp;Однак за кінематографічним образом є певна дійсність. Як не хотілось би повірити в історію Булгакова-Гайдая, але вона про кривавого тирана, для якого смерть мільйонів – статистика. Ця радянська комедія про хворобливого і маразматичного «путіна», який «Казань брав», «Астрахань брав» і ніколи не зупинявся, щоб послати війська на чергову військову кампанію чи потопити підданих у крові. «путін XVI століття» теж втратив зв’язок із дійсністю. Він половину життя провів у жорстоких війнах і не переставав наказувати рубати голови, нікому не довіряв і причетний до смерті рідних. Проте він – цар, сильна рука, ідеал правителя для московита-росіянина.&nbsp;Про кого ще фільми знімати? Уявіть комедію про путіна в нічній сорочці, трохи незграбного, веселого і «забавного», як сказали б росіяни, який бігає маріупольською багатоповерхівкою зі своїм знаменитим «чемоданом».<br><em><strong>За велінням Пушкіна<br></strong></em>Проте це кіно, маспродукт. Давайте про високе мистецтво. Оперу, до прикладу. Скажімо, «Борис Годунов»! «Третій Рим» і власний шлях – це, звичайно, чудово! Й чи не найкраще вбивати ці ідеологеми в голови потенційних адептів через історії про старшого над кіньми, імовірно татарського походження, який проклав собі дорогу до трону «новачком». Цим спричинився до остаточного згасання Рюриковичів і кризи державності в Московії, ще більшої деградації суспільства. «Добрі» сусіди хотіли скористатися ситуацією, що додало цій історії драматизму.&nbsp;Чи дійсно це те, що хотілося б розкати всьому світу? Хоча про кого ще в російській історії розповідати? Про Бориса Годунова сам Пушкін написав!<br><em><strong>Історія як дзеркало<br></strong></em>Не схоже, що росіяни схвально відгукуються про Новгородську республіку чи реформи часів імператора Олександра ІІ. Проте лицемірний і віроломний збирач данини для хана Іван Калита, тиран Іван Грозний, деспот Петро І, сильна рука Катерина ІІ чи «жандарм Європи» Микола І, кат народів Сталін і навіть маразматик путін уже знайшли місце в їхній історії. Це при тому, що кожен з переліку – жорстокий тиран і душогуб. Останній ще й сидить на нафтовій золотій жилі, але народ топить у нечистотах, бідності та крові. Зате з колін їх підняв!&nbsp;Врешті, у цьому є своя логіка. На Московії-Росії не знали гуманізму чи Відродження. Їхні еліти могли хіба мріяти про привілеї і гідність. Розвиток видавничої справи і шкільництва, релігійна полеміка та осмислення античної й біблійної традицій, а відтак рефлексії на актуальну дійсність. Це все їм чуже і незрозуміле. Схожою була ситуація зі самоврядуванням міст. Випускники й викладачі Києво-Могилянського колеґіуму, «яких поїхали» в північно-східному напрямку, не переставали сумувати за інтелектуальною атмосферою Києва. Окремі з них зробили кар’єру і «показали» себе, але все одно душились в ополонці московського цезарепапізму, поєднаного з провінційною убогістю. На московсько-російські землі допустили не так багато явищ, які були основою сучасної цивілізації Заходу. Навіть з християнством у росії історія специфічна: міфічний Томос, придуманий патріархат, викрадена Київська митрополія та ін.&nbsp;Закономірно, що цінності Заходу є для росіян чужими й ворожими. Вони не розуміють принципу поваги до іншого, приватної власності й особистої думки. У їхньому світі людина – ніщо. Це чітко показують війни, які проводить російська федерація. Смерть, глорифікація вбивств, груба сила і «ламання через коліно» – ось їхня глибинна філософія і таємнича душа.<br><em><strong>Останній цар росії<br></strong></em>Можна критично ставитись до історії, її важливості і практичного значення. Однак минуле дає орієнтири, яких не варто нехтувати. Історія – це не тільки про вчора, а й про сьогодні та цінності. росіяни ніколи не приховували своєї сутності. Політичний курс, культурна політика і маркування минулого в російській федерації дуже показові. Там немає добрих новин для України, єврооптимістів чи демократичної опозиції. Так і в історії росії. Ті, хто проти царя й офіційної лінії, завжди програють. Натомість цареві, «білий» він, «червоний» чи просто мутний – як нинішній, можна все. Націоналізувати майно європейців і нічого не відшкодовувати, спричинити світову війну і не відповідати… Ті слабаки ліберально-демократичні все одно бездарні і на колінах знову приповзуть.&nbsp;росіяни не визнають правду про свої злочини, брехню і дестабілізацію інших країн. Варто позбуватись ілюзій. Не дуже віриться в мирне й безпечне майбутнє України, коли поруч буде росія в нинішньому вигляді. Зовсім не демократичний «демократ» Єльцин, який танками чавив парламент. путін, що спутав російське суспільство безліччю схем та комбінацій і «закручує гайки». Навальний, який давиться мініімперським бутербродом. Хто далі? Про кого наступна комедія, де кат міняє професію? Чи ця серія остання і не варто шукати демократичну блоху в шерсті агресивного й скаженого вовка? На які позитивні трансформації ми очікуємо там, де не терплять думки про свободу і демократію? Може відпустити утопічні ілюзії і змінити риторику щодо російського питання? Між іншим, у російській федерації є рухи, які вже визнають частку своєї вини за агресію і декларують готовність платити репарації. У них є цілі, вони потребують підтримки. путін хоче ввійти в історію. Може, як останній цар росії?<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59369/ 2023-01-31 21:43:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Дунайські порти минулоріч показали найкращі результати роботи за всі роки незалежності України http://www.izmail.es/article/59373/ Через українські порти за рік пройшло 59 млн т вантажів: підсумки року від АМПУ. <div><div><div>За 2022 рік в українських портах обробили 59 мільйонів тонн вантажів. Про це&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/uspa.gov.ua/posts/pfbid0jm32pw4cw1GjBSMFPwBSqouNDWdQLN9kUTciqPYoRfnJk27RLyZM5szuCDFoxgxul&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a>&nbsp;в Адміністрації морських портів України.<br>З цих вантажів понад 80% (47,8 мільйона тонн) пішли на експорт, і близько 20% (6,2 млн т) імпортували. Найбільше -&nbsp;майже 29 млн т&nbsp;-&nbsp;склали зернові продукти. Загалом у 2022 році морський транспорт забезпечив 54% експорту.<br>В АМПУ зазначили, що попри&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/351566-sudna-misac-stoat-u-cerzi-rosia-galmue-robotu-zernovogo-koridoru/&quot; target=&quot;_blank&quot;>перешкоджання</a>&nbsp;росії, за рік &quot;зерновим коридором&quot; з портів Одеської області вийшли 614 суден, які&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/350274-z-morportiv-odesini-zernovim-koridorom-eksportuvali-ponad-16-mln-tonn-agroprodukcii/&quot; target=&quot;_blank&quot;>експортували</a>&nbsp;понад 16 млн т&nbsp;агропродукції до 40 країн світу. Наразі кількість суден, що виходять з портів Одещини &quot;зерновим коридором&quot;, впала до&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/367838-kilkist-suden-so-vihodat-z-portiv-odesini-zernovim-koridorom-vpala-do-antirekordu-minagropolitiki/&quot; target=&quot;_blank&quot;>антирекорду.</a><br><em>&quot;Звісно, цей показник міг би бути значно вищим, як би не протиправні дії росії, яка всіма силами блокує ефективну роботу &quot;зернового коридору&quot;. Через затримку російською стороною суден у Босфорі, щомісяця Україна втрачає можливість експортувати понад три мільйони тонн зернової продукції, яку вкрай потребують країни Африки та Азії&quot;</em>, -&nbsp;зазначив в.о. голови АМПУ Олексій Востріков.</div></div></div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Через українські порти за рік пройшло 59 мільйонів тонн вантажів: підсумки року від АМПУ&quot; title=&quot;Через українські порти за рік пройшло 59 мільйонів тонн вантажів: підсумки року від АМПУ&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/a7437d4e9fac1f57.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;>За його словами, Дунайські цьогоріч порти показали найкращі результати роботи за всі роки незалежності України. Порт Рені&nbsp;у 6,5 рази більше обробив вантажів, ніж у 2021 році (6,82 млн т), порт Ізмаїл&nbsp;-&nbsp;вдвічі (8,82 млн т), а порт Усть-Дунайськ&nbsp;- майже у 12 разів (785 тис. т).<br>Порт Рені&nbsp;у 2022 році&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/356614-morskij-port-na-odesini-obrobiv-rekordnu-kilkist-vantaziv-za-rik/&quot; target=&quot;_blank&quot;>обробив</a>&nbsp;найбільшу кількість вантажів за часів незалежності України, а через Білгород-Дністровський морський порт пройшло&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/322490-port-na-odesini-za-rik-v-100-raziv-zbilsiv-obsag-obrobki-vantaziv/&quot; target=&quot;_blank&quot;>в 100 разів</a>&nbsp;більше вантажів, ніж минулого.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Через українські порти за рік пройшло 59 мільйонів тонн вантажів: підсумки року від АМПУ&quot; title=&quot;Через українські порти за рік пройшло 59 мільйонів тонн вантажів: підсумки року від АМПУ&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/8d5d6a082e0fe522.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div>Директор департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв‘язку Одеської обласної військової адміністрації Олександр Гайдук&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/361352-obsag-eksportu-agroprodukcii-cerez-dunajski-porti-na-odesini-zbilsivsa-v-40-raziv/&quot; target=&quot;_blank&quot;>заявив</a>, що у 2022 році обсяг експорту агропродукції через порти Дунаю збільшився в 40 разів: вивезли близько 7 млн&nbsp;т вантажів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59373/ 2023-01-31 19:51:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Потрібно максимально спростити видачу довідок щодо перебування військовослужбовців у полоні, - Ірина Верещук http://www.izmail.es/article/59372/ В кожному органі буде визначено відповідальний підрозділ з видачі таких довідок, а контакти цього підрозділу буде оприлюднено. <div><div>Під головуванням віце-прем’єр-міністра -&nbsp;міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України&nbsp;Ірини Верещук&nbsp;відбулася міжвідомча нарада щодо видачі довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.<br>Крім того, за результатами наради Ірина Верещук доручила створити робочу групу для розробки змін до законодавства щодо удосконалення процедури видачі відповідних довідок.<br><em>«До Мінреінтеграції часто звертаються щодо отримання довідок про перебування військовослужбовців у полоні. Бо цей документ є обов’язковим для звернення до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка діє при Мінреінтеграції. Щоб пришвидшити для людей отримання таких довідок, доручаю розробити чіткі зміни, які спростять цю процедуру. А також -визначити повноваження Національного інформаційного бюро у цьому процесі, оскільки НІБ адмініструє інформацію про військовополонених»,</em>&nbsp;-&nbsp;зазначила віце-прем’єр-міністр.<br>Нагадаємо, для отримання зазначених довідок необхідно звернутися до Міністерства оборони України, правоохоронного органу, командира підрозділу Збройних сил, іншого законного військового формування чи органу, що належить до сил безпеки й оборони України.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59372/ 2023-01-31 17:35:45 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es До двох розмірів мінімальної зарплати компенсуватимуть роботодавцям, які працевлаштують ВПО http://www.izmail.es/article/59371/ Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 р. №67, якою вдосконалено програму виплати компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. <div><div>Як&nbsp;<a href=&quot;https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&amp;id=72a5f38c-c6a4-47aa-9779-46f943a411be&amp;title=UriadVdoskonaliv&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener noreferrer&quot;>пояснили</a>&nbsp;у Міністерстві економіки України, згідно з внесеними змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. №696, роботодавець отримує:</div></div><div><ul><li><em>компенсацію витрат на оплату праці</em>&nbsp;(але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази;</li><li><em>компенсацію витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації осіб</em>&nbsp;з числа безробітних ВПО, яких працевлаштовано строком не менше ніж на 12 календарних місяців. Розмір компенсації визначається Кабінетом Міністрів України в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації.</li></ul><div>Окрім того, передбачається, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості, у разі звільнення працівника за власним бажанням, за угодою сторін, або за ініціативи роботодавця, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела компенсації (крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості).<br>У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59371/ 2023-01-31 15:41:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Одеські лікарі успішно провели особливу операцію підлітку http://www.izmail.es/article/59370/ У 14-літнього хлопця була важка спортивна травма - сукупний перелом обох кісток лівого передпліччя. <div itemtype=&quot;https://schema.org/BreadcrumbList&quot;>Як повідомляє Одеська обласна дитяча лікарня, для лікування спеціалісти обрали найбільш технологічний та зручний метод, пише УСІ.<br>Ще декілька років тому хлопцю прийшлося довго носити гіпс, чи для з’єднання його кісток могли використовувати металеві конструкції.<br>Наразі медицина практикує більш технологічний метод.<br>У день звернення пацієнта лікарі провели високотехнологічну закриту репозицію з використанням титанового еластичного стрижня (Titanium Elastic Nail).<br>Застосування цієї методики надає ряд значних переваг: дозволяє значно покращити якість життя у післяопераційному періоді (полегшує гігієну та догляд за дитиною).<br>Крім того, проведення малоінвазивних оперативних втручань значно скорочує терміни перебування хворого в стаціонарі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59370/ 2023-01-31 13:26:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Луцькі хірурги заново сформували 56-річному пацієнту щоку http://www.izmail.es/article/59366/ Через дефект лівої щоки чоловік не міг нормально говорити і їсти. <div><div>У луцькій лікарні 56-річному пацієнту виконали унікальну операцію, усунувши дефект щоки. Зазначається, що рана на лівій щоці у нього з'явилась після лікування та видалення новоутворення. Через неї він не міг нормально говорити і їсти. У медзакладі хірурги фактично заново сформували йому щоку. Наразі з пацієнтом все добре, його вже виписали додому, пише&nbsp;ZAXID.NET.<br>Про успішно виконану операцію стало відомо в вівторок, 31 січня, після повідомлення прес-служби медичного об'єднання Луцької міської територіальної громади. У відділення реконструктивно-відновної хірургії звернувся 56-річний чоловік.<br>З анамнезу стало відомо, що в хворого видалили новоутворення, а після цього провели променеву терапію щоки. Після видалення некротичних тканин дефект щоки був у розмірах 8 на 15 сантиметрів. В рані була оголена кістка нижньої щелепи. Слизова язика і верхньої щелепи теж були в рані. Пацієнт розповів, що жити з таким дефектом йому було дуже складно. Відтак хірурги взялись заново формувати йому щоку.<br>«<em>&quot;Викроїли&quot; двох'язиковий клапоть лобної і тім‘яної частини голови на осьовій артерії. Шляхом складання цих клаптів сформовано ліву щоку. Операція пройшла успішно. Клапті прижилися. Функція щоки відновлена. Їжа не виливається назовні через щоку, слина не тече через щоку. У хворого сформувалась адекватна мова</em>», –&nbsp;повідомив&nbsp;про результати операції завідувач відділення Роман Трач.<br>За словами хірурга, унікальність операції полягає в тому, що потрібно було сформувати клапоть, яким зробили вистелку слизової всередині рота. Складності додає те, що слина має у своєму складі ферменти, які агресивні до пересаджених тканин. Однак клапоть прижився.<br>Пацієнт зазначив, що результатами операції він задоволений. «<em>Щока майже вся вигнила. Прийшов сюди. Взявся за мене Роман Ярославович, прооперував. Операція тривала довго - 4 години. І лікарі і медсестри файно ставилися, допомагали у всьому. Вже заживає. Я дуже задоволений</em>», – розповів пацієнт.<br>Наразі чоловік почувається добре, його вже виписали з лікарні додому.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59366/ 2023-01-31 11:49:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Мінцифри анонсувало цифровізацію військово-лікарської комісії http://www.izmail.es/article/59368/ Міністерство цифрової трансформації разом з Міністерствами оборони, охорони здоров'я, у справах ветеранів і соціальної політики розробили план цифровізації процесів військово-лікарської комісії (ВЛК). <div><div>Про це повідомив віцепрем'єр-міністр -&nbsp;міністр цифрової трансформації&nbsp;Михайло Федоров.<br><em>«Команда Мінцифри разом з Міноборони, МОЗ, Мінветеранів, Мінсоцполітики розробили план з цифровізації військово-лікарської комісії. Електронний документообіг скоротить черги. Автоматизація процесів знизить навантаження на поранених героїв», </em>-&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/zedigital/2836&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>зазначив</a>&nbsp;він у Telegram.<br>Міністр наголосив, що кожної хвилини військові ризикують життям, захищаючи Україну, а тому задача держави – мінімізувати бюрократію в армії.<br>За його словами, зараз процеси ВЛК зовсім не цифровізовані, поранені бійці вимушені втрачати час у чергах, ходити до різних інституцій, збирати купу паперових документів, щоб підтвердити поранення, а потім комісія дає експертний висновок, що робити військовому після поранення: звільнятись зі служби, переводитись на іншу посаду чи повертатись до частини для продовження служби.<br><em>«Наприклад, військового поранили під Бахмутом. Евакуювали до київського шпиталю на реабілітацію. Після лікування бійцю потрібно повертатися до своєї частини, щоб отримати паперове направлення на ВЛК. Потім зібрати купу документів, необхідних для проходження ВЛК, яка взагалі може бути в іншому місті. І такий «квест» треба проходити, навіть якщо військовому ампутували руку або ногу»</em>, -&nbsp;пояснив Федоров.<br>Віцепрем'єр-міністр наголосив, що реформування процесів ВЛК - лише невелика частина з того, що потрібно цифровізувати у військовій сфері.</div><div><em>«Наші військові гідні отримувати людяні послуги. Саме завдяки їм можемо далі працювати та цифровізувати»,</em> - зауважив він.<br>До слова, раніше уряд затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зміни передбачають, зокрема, серйозніший контроль за взяттям на облік, цифровізацію багатьох процесів, обмін даними між різними органами влади, реєстрами та працедавцями громадян, які підлягають обліку тощо.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59368/ 2023-01-31 10:19:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росіяни готуються до наступу та посилюють підрозділи на Донбасі, - ISW http://www.izmail.es/article/59367/ Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вказують на те, що росія, задіяла ще не всі резерви, вона посилює військо на Донбасі, готуючись до наступу. <div><div>Про це йдеться у новому звіті&nbsp;ISW.<br>Західні, українські та російські джерела продовжують вказувати на те, що росія готується до неминучого наступу, підтверджуючи оцінку ISW, що наступ у найближчі місяці є найімовірнішим варіантом дій.<br>Секретар НАТО&nbsp;Єнс Столтенберг&nbsp;заявив 30 січня, що немає жодних ознак того, що росія готується до мирних переговорів. Натомість за його словами, все вказує на те, що рф&nbsp;може мобілізувати до 200 тис. військовослужбовців і продовжує закуповувати зброю та боєприпаси за рахунок збільшення внутрішнього виробництва і партнерства з авторитарними державами, такими як Іран і Північна Корея.<br>Столтенберг зазначив, що президент росії&nbsp;владімір путін&nbsp;зберігає свої максималістські цілі в Україні.<br>Натомість голова Ради резервістів Збройних сил України Іван Тимочко у зв'язку з цим заявив, що російські війська посилюють своє угруповання на Донбасі в рамках очікуваного наступу.</div><div>Як зазначають американські аналітики, заяви Столтенберга та Тимочка підтверджують попередній прогноз ISW про те, що російські війська створюють умови для початку наступу, ймовірно, в Луганській області в найближчі місяці.<br>Крім того, на умови для наступу рф&nbsp;вказують і російські військові блогери, які запевняють, що росія задіяла ще не всі резерви для нього.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59367/ 2023-01-31 09:24:57 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Усі вступники в магістратуру у 2023 році складатимуть єдиний іспит http://www.izmail.es/article/59365/ У Міністерстві освіти і науки визначили механізм конкурсного відбору до магістратури у 2023 році. <header><div>Так, цьогоріч&nbsp;<strong><em>усі вступники до магістратури</em></strong>&nbsp;на основі ступеня бакалавра складатимуть&nbsp;<em><strong>єдиний вступний іспит (ЄВІ)</strong>.</em><br>Він міститиме&nbsp;<strong><em>два блоки</em></strong>:&nbsp;<em><strong>тест загальної навчальної компетентност</strong>і</em><strong><em>&nbsp;(ТЗНК)</em></strong>&nbsp;і&nbsp;<strong><em>тест з іноземної мови</em></strong>&nbsp;(англійської, німецької, французької, іспанської за вибором вступника).<br>Окрім того, для вступу на спеціальності шести галузей знань&nbsp;<em><strong>також</strong>&nbsp;</em>потрібно буде додатково пройти&nbsp;<em><strong>єдине фахове вступне випробування</strong>&nbsp;<strong>(ЄФВВ)</strong>.<br></em>ЄФВВ передбачене для тих, хто планує навчатися на спеціальностях таких галузей знань: «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Управління та адміністрування», «Право», «Публічне управління та адміністрування» та «Міжнародні відносини».<br>Вступники на ці спеціальності складатимуть предметні тести за такими блоками: «Економіка та міжнародна економіка, право та міжнародне право», «Облік та фінанси, політологія та міжнародні відносини, психологія та соціологія», «Управління та адміністрування» відповідно до обраної спеціальності.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></header> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/59365/ 2023-01-30 23:34:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Посилки "Укрпошти" можна отримувати без документів http://www.izmail.es/article/59363/ Тепер в усіх відділеннях достатньо буде показати SMS від &quot;Укрпошти&quot; про надходження посилки. Виключення, якщо є помітка «Вручити особисто». <div>Про це повідомляє &quot;Укрпошта&quot;.<br><em><strong>Нововведення діятиме за умови, якщо:</strong></em></div><div><ul><li><em>вказано номер телефону отримувача;</em></li><li><em>оголошена цінність до 15 тис. грн, післяплата до 5 тис.&nbsp;грн&nbsp;для внутрішніх відправлень;</em></li><li><em>оголошена цінність до 20 тис. грн для міжнародних відправлень;</em></li><li><em>відсутні позначки «Вручити особисто» або «Судова повістка».<br></em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59363/ 2023-01-30 22:25:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Ситуація з мобільним зв’язком на Одещині найскладніша у країні http://www.izmail.es/article/59364/ Працюють далеко не всі базові станції мобільних операторів. <div itemtype=&quot;https://schema.org/BreadcrumbList&quot;>Про це повідомив керівник Держспецзв’язку&nbsp;Юрій Щиголь.<br>За його словами, в Одеській області працюють лише 57,8% базових станцій. Через це мешканці регіону можуть відчувати труднощі зі зв’язком.<br>Всього по Україні працює 76% станцій. Проблеми також у Запорізькій, Донецькій та Луганській областях.<br>Юрій Щиголь відзначив, що сталість мобільного зв’язку залежить від доступності енергоживлення, безпекової ситуації та стану обладнання.<br><em>&quot;Оператори не лише відновлюють зв’язок, а й продовжують модернізувати мережу, інвестують у розвиток, будують нові базові станції та збільшують їхню пропускну здатність, посилюють енергонезалежність – резервним живленням уже забезпечені десятки тисяч об’єктів&quot;</em>, – відзначив керівник Держспецзв’язку.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59364/ 2023-01-30 21:27:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Хірурги і акушер-гінекологи Львова врятували вагітну львів’янку і немовля http://www.izmail.es/article/59360/ Зараз мама готується до зустрічі з новонародженим сином. <div><div>Хірурги і акушер-гінекологи Першого медичного об’єднання Львова врятувати 32-річну вагітну львів’янку та її маля, життя яких через важку патологію опинилося під загрозою. Їх рятували спільно хірурги і акушер-гінекологи дорослої і дитячої лікарень. Маму з реанімації вже перевели у відділення і вона готується до зустрічі з сином, пише&nbsp;ZAXID.NET.<br>32-річна Анна Родик мешкає у Львові і мала невдозі народити другу дитину. Та якось ввечері несподівано відчула раптовий біль у верхній частині живота. Жінка викликала «швидку», яка доставила її в лікарню.<br><em>«Лікарі невідкладно взялись обстежувати пацієнтку та виявили: у неї – спайкова кишкова непрохідність. І це вже третя за останні декілька останніх років непрохідність. Причина цьому – видалений раніше апендицит, після чого в ділянці втручання почали формуватись спайки, тобто, зрощення тканин»</em>, –<a href=&quot;https://www.facebook.com/1tmolviv/posts/pfbid0YKuaiPw2aviCvP4YYNTYAFMBf51MerjqAU3zXDMtnyHkGvYkwM5JCk5cDVGRDKvl&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a>&nbsp;в лікарні.<br>При такій патології їжа перестає просуватися кишківником та швидко спричинює некроз – відмирання тканин. Це призводить до важких ускладнень і сепсису. Такий стан загрожував не лише жінці, а й ще ненародженій дитині.<br>Маля почало менше рухатися, тому лікарі вирішили провести кесарів розтин. Через 20 хвилин акешер-гінекологи пологового відділення лікарні св. Миколая допомогли з’явитись на світ здоровому хлопчику Тимофію. Тоді хірурги взялись оперувати кишкову непрохідністю Анни.<br>Під час втручання спеціалісти розділили спайки кишок і повернули кишківник в правильне положення. Операція тривала три години та пройшла без ускладнень.<br>Після чотирьох днів в реанімації Анну перевели у відділення і зараз вона готується до виписки та з нетерпінням чекає на зустріч із новонародженим сином.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59360/ 2023-01-30 19:40:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Ворог заслужений, ворог народний http://www.izmail.es/article/59361/ Як позбавити почесних звань колаборантів і «путіністів». <div><h1 path=&quot;https://zaxid.net/vorog_zasluzheniy_vorog_narodniy_n1556918&quot;><div style=&quot;font-size:medium&quot;><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Народні депутати спільно з представниками Міністерства культури та інформаційної політики України розробили та зареєстрували у Верховній Раді&nbsp;</span><a href=&quot;http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=75494&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>законопроєкт</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>, де розроблено механізм позбавлення почесних звань іноземних та українських культурних діячів, пише&nbsp;ZAXID.NET.&nbsp;</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» №8374) передбачає такі підстави для позбавлення нагород як іноземних тромадян, так і наших співвітчизників/ць:</span><br><em style=&quot;font-weight:400&quot;>-&nbsp;рішення суду про визнання такої особи винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (в тому числі за статтею «державна зрада»);<br>-&nbsp;застосування до такої особи санкцій, відповідно до Закону України «Про санкції».</em><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Разом зі званням мають позбавити і усіх передбачених пільг.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Наразі текст документа не оприлюднено на сайті Верховної Ради. Але відомо, що зміни будуть внесені до двох законів: «Про культуру» та «Про державні нагороди України» (у статті 13 і 16, де йдеться про позбавлення нагород бо раніше побавити нагороди можна було лише за вчинення тяжкого кримінального злочину.&nbsp;Тобто система нагород не змінюється, а комісія, яка займалася процедурою присудження почесних звань, тепер займатиметься і процедурою і їх позбавлення.</span><br><em>«Процедура отримання звання є прописаною, а процедура позбавлення нагород – ні»<br></em><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Потреба реформувати систему почесних звань існує уже давно: чимало російських діячів культури, що мають в Україні звання народних чи заслужених, підтримують російську агресію. Крім того є й українці, які продовжують виступати в росії, у кращому випадку обходячи війну мовчанням.&nbsp;</span><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Особливо дивним виглядає те, що проти декого з них РНБО ввела санкції, а днями Володимир Зеленський підписав відповідні укази. 7 січня&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/rnbo_zaprovadila_sanktsiyi_proti_rosiyskih_artistiv_n1555730&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>були запроваджені</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;санкції проти 119-ти громадянин РФ та України. До списку потрапили, зокрема, співачка та актриса Іріна Аллєгрова, телеведуча Жанна Бадоєва, співаки Діма Білан, Сєргєй Лазарєв і Алєксандр Буйнов, музикант Валєрій Дідюля, співачки Ларіса Доліна та Лоліта Мілявська, оперна співачка Анна Нетребко, режисер Нікіта Міхалков, комік Євгеній Петросян, співаки Владімір Пресняков, Стас П’єха, Міхаіл Шуфутинський та інші.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>15 січня президент ввів у дію рішення РНБО про&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/zelenskiy_vviv_sanktsiyi_proti_mayzhe_200_rosiyskih_artistiv_i_propagandistiv_n1556122&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>запровадження санкцій</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;стосовно ще 198 людей. Серед них режисер Андрєй Кончаловський, продюсерка Яна Рудковська, актори Єгор Бероєв та Евеліна Бледанс, співак Юрій Лоза. У жовтні минулого року під санкції потрапили і українці –&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/ani_lorak_tag52826/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>Ані Лорак</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>,&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/tayisiya_povaliy_tag58008/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>Таїсія Повалій</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;та інші.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Парадоксально, що попри санкції та послідовну підтримку російської агресії ще з 2014 року персонажі з санкційного списку продовжують носити звання народних та заслужених артистів України. Причиною є відсутність відповідних законодавчих механізмів. Прокоментувати ситуацію, що склалась з відзначенням та нагородженням культурних діячів ZAXID.NET попросив&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/irina_podolyak_tag52602/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>Ірину Подоляк</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>, народну депутатку 8-го скликання та заступницю міністра культури у 2019-2020 рр.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>«</span><em style=&quot;font-weight:400&quot;>Усі наші президенти по суті обдаровують званням своїм указом, адже нагородження відбувається саме указом президента, не постановою Кабміну чи законом Верховної Ради. Нагородження – це акт індивідуальної дії і так прописано в законодавстві. Процедура отримання звання є прописаною, а процедура позбавлення нагород – ні. Наприклад,&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/oleksandr_polozhinskiy_tag57396/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>Сашко Положинський</a>&nbsp;у 2020 році відмовився від ордену «За заслуги» ІІІ ступеня. Очевидно, цей орден десь лежить і якщо історики будуть це колись через сто років досліджувати писатимуть, що Положинський нагороджений орденом, а він цього не хотів. Але його відмова не скасовує указу про нагородження</em><span style=&quot;font-weight:400&quot;>», – пояснює Ірина Подоляк.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Ще у вересні 2015 року був зареєстрований&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/deputat_vimagaye_pozbaviti_lorak_ta_povaliy_ukrayinskogo_gromadyanstva_n1341842&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>законопроєкт</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;про позбавлення проросійських діячів культури звання «народний артист України», зокрема йшлося про Ані Лорак, Таїсію Повалій, Йосипа Кобзона та Ніколая Баскова. Проте, на думку комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, цей законопроект суперечив Конституції України, оскільки виходив за межі повноважень Верховної Ради.&nbsp;</span><span style=&quot;font-weight:400&quot;>У лютому 2021-го міністр культури&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/oleksandr_tkachenko_tag50601/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>Олександр Ткаченко</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;</span><a href=&quot;https://www.bbc.com/ukrainian/features-56074896&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>висловив</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;сумнів у необхідності позбавлення нелояльних до України почесних звань, бо ж «ми живемо в демократичному суспільстві».&nbsp;</span><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Лише у березні 2022 року, уже після повномасштабного вторгнення росіян, комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/www.facebook.com/yevheniya.khudzik/posts/pfbid0ySZEHWy4Trm1tCkYAK4994bY5xkccJHFnvneYJg84rN4PwjcxCkpETVGaxwFGsJPl&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>звернувся</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;до президента з цього приводу, але відповідний законопроект з'явився у січні 2023-го.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>«</span><em style=&quot;font-weight:400&quot;>Коли президент присвоює звання, то є процедура – вона прописана у відповідному законі… Відповідно, має бути указ президента про позбавлення цього звання – зворотній шлях. Наразі у законі такої процедури не прописано. Ми вже це обговорювали з МКІП, а вони – з департаментом Офісу президента, що має бути короткий закон, де одна з підстав – це внесення до санкцій</em><span style=&quot;font-weight:400&quot;>», -&nbsp;</span><a href=&quot;https://www.facebook.com/yevheniya.khudzik/posts/pfbid0ibYWFgduCRrMTSMZY4TuUMJfcuvAKX9UgRpwQXq2CMoyQtLErFG7fUEpNzdzAq25l&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>пояснює</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;заступниця голови фракції «Слуга народу» у Верховні Раді&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/yevgeniya_kravchuk_tag55102/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>Євгенія Кравчук</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>.&nbsp;Водночас вона додала, що санкції передбачають позбавлення звань та державних нагород, проте має бути розроблений юридичний механізм реалізації цього пункту.</span><br><em style=&quot;font-weight:400&quot;><strong>«Ця система є купівлею лояльності»<br></strong></em><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Чи зможе новий законопроєкт вирішити стару проблему?</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>«</span><em style=&quot;font-weight:400&quot;>Це імітація бурхливої діяльності. Мова про те, що система звань є застарілою ведеться вже давно. Ця система є фактично є купівлею лояльності, бо звання передбачають певну грошеву винагороду. Це або якісь надбавки до зарплатні чи до пенсії, або можливість входити в наглядові ради тощо. Це породжує корупцію, яка триває десятиліттями. Наприклад пан Олександр Сусленський, який, по суті,&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/naglyadovu_radu_ukf_zvinuvatili_u_zlochinniy_zmovi_n1528465&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>блокує</a>&nbsp;роботу УКФ був нагороджений у 2021 році орденом князя Ярослава Мудрого попри усі скандали, які були пов’язані з ручним управлінням УКФ</em><span style=&quot;font-weight:400&quot;>», – вважає Ірина Подоляк.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>Додамо також, що не існує механізму також і на той випадок, коли людина сама відмовляється від звань чи нагород. Так було, наприклад коли від таких відзнак&nbsp;</span><a href=&quot;https://zaxid.net/kinorezhiser_valentin_vasyanovich_vidmovivsya_vid_derzhavnoyi_nagorodi_n1510375&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot; style=&quot;font-weight:400&quot;>відмовились</a><span style=&quot;font-weight:400&quot;>&nbsp;кінорежисери Ірина Цілик та Валентин Васянович. До таких випадків належить і описаний вище випадок з орденом лідера «Тартака» Сашка Положинського.</span><br><span style=&quot;font-weight:400&quot;>«</span><em style=&quot;font-weight:400&quot;>Тобто якщо люди відмовились від звань, указ же все одно не скасований. І виходить скандал. Це означає, що вся система уже в дірках, що вона не працює</em><span style=&quot;font-weight:400&quot;>», – додає Подоляк.</span><br><em>Прецедент Кобзона<br></em><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Тим не менше існує прецедент, коли у травні 2018 року співака та палкого прихильника самопроголошеної «днр» Йосипа Кобзона&nbsp;<a href=&quot;https://www.president.gov.ua/documents/1262018-24150&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>указом</a>&nbsp;президента було&nbsp;<a href=&quot;https://zaxid.net/yosipa_kobzona_pozbavili_ukrayinskih_derzhavnih_nagorod_n1457447&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>позбавлено</a>&nbsp;почесного звання. На думку Ірини Подоляк, це можливий, хоч і не надто добрий приклад.<br>«<em>Кожен новий президент в нас приходить і скасовує укази попереднього президента. Так не має бути, але ніхто ніколи цього не оскаржує. Це неправильно, але прецеденти є. Тому, звичайно, можна у такий не найкращий, але можливий спосіб позбавити звань усю цю камарилью</em>», – говорить Подоляк.</span><br><em>«Головне – усвідомлення того, що систему потрібно змінювати»<br></em><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Загалом питання почесних звань виникає не лише у зв’язку з війною. Ця система, що має радянське походження, давно потребує змін. Уже багато років у мистецьких колах говорять про те, що вони є атавізмом. Наприклад луганський актор&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>Михайло Голубович</a>&nbsp;є народним артистом відразу двох неіснуючих країн: УРСР та «лнр». І таких прикладів можна знайти чимало. І тут варто пам’ятати, що існує ця система не лише в культурі.&nbsp;</span><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Проте й надалі звання продовжують присвоювати щороку. Усі спроби позбутись цієї традиції, які робились час від часу, наштовхувались на супротив. Адже якщо для артистів естради, наприклад, звання не мають особливого значення, то працівникам державних установ дають підвищення зарплатні та пенсії.<br>«<em>Для того, щоб змінити систему, потрібна спільна позиція усього кабінету міністрів, а не лише Мінкультури чи Офісу президента, адже в нас є різні звання. Наприклад, міністерство культури не дає звання заслуженого вчителя чи будівельника. Всім потрібно узгодити нагородну політика держави і всім потрібно її змінити</em>», – вважає Ірина Подоляк.&nbsp;</span><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Можливо, наявність у списку відвертих ворогів України дозволить загалом зрушити цю неповоротку, абсурдну та явно застарілу систему з місця.<br>«</span><em><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Головне – усвідомлення того, що систему потрібно змінювати і що це не можна зробити в одному окремо взятому міністерстві. Надто багато людей сидять довкола цих процедур і отримують кожний своє. Ті, що хочуть надбавок, отримують принизливі копійки. Ті, хто хоче слави, отримують звання, щоб й</span><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>ти у наглядові ради різних інституцій. І так ця порочна система рухається, як ртуть, а ми цим дихаємо</span></em><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>», – підсумовує Подоляк.<br></span><em>Найдіозніші «народні артисти України»<br></em><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Владімір Бортко, 76-річний кінорежисер, виховувався в родині радянського драматурга Олександра Корнійчука у Києві. Це не завадило йому вимагати бомбардувань міста свого дитинства. Член КПРФ та депуат держдуми. Під санкціями з 2018 року. В Україні заборонено публічне виконання аудіовізуальних творів Володимира Бортка, зокрема фільм «Тарас Бульба».<br>Микола Басков, співак, що у 2004 році отримав звання «народний артист України». Потрапив до числа тих, хто потрапив під санкції РНБО указом від 7 січня. Під час Помаранчевої революції Басков брав участь в агітації за Віктора Януковича як кандидата на президентських виборах 2004-го року. До слова, участь негромадян України у передвиборчій агітації заборонена чинним законодавством. У 2014 році Басков підтримав окупаційну політику путіна. У 2022 році підтримав повномасштабне вторгнення росії до України. Війну росіян проти України Басков назвав «спробою зберегти цілісність росії». 7 березня 2022 український суд дозволив затримати Баскова для обрання запобіжного заходу, прокуратура оголосила його в міжнародний розшук.<br>Проти диригента&nbsp;Валерія Гергієва&nbsp;були запроваджені санкції 19 жовтня 2022 року. До того з ним перестали працювати багато міжнародних культурних&nbsp;установ. Його зняли з посади головного диригента Мюнхенського філармонічного оркестру, а Ельбська філармонія в Гамбурзі скасувала всі весняні виступи за його участю. Серед тих, хто відмовився від Гергієва –&nbsp;Баварська державна опера та Метрополітен-опера. Диригенту заборонено в’їзд до Латвії.<br></span><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Філіп Кіркоров&nbsp;– народний артист України та почесний громадянин Ялти. З 23 по 25 червня 2021 внесений до&nbsp;</span><a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot; title=&quot;Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України&quot; style=&quot;font-weight:normal&quot;>Переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України</a><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>&nbsp;через незаконий перетин кордону України та відвідування окупованого Криму. З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність. 55-річний співак з приводу санкцій звернувся до Володимира Зеленського.</span><br><em style=&quot;font-weight:normal&quot;>«Мій старий товариш та партнер на знімальному майданчику надто сильно увійшов у роль, і той сценарій, який йому надсилають через океан, веде і його самого, і країну, яку йому довірили до попелища… А поки мені пощастило, заборонили лише мої пісні, так, Зайчику мій»,</em><span style=&quot;font-weight:normal&quot;> – написав Кіркоров в Instagram.</span><br><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Ігор Крутой&nbsp;народився у Гайвороні Кіровоградської області. 68-річний композитор, продюсер та співак отримав звання народного артиста України у 2011 році. Входить до числа довірених осіб путіна. Композитор переконаний, що «між Україною та росією не війна, а штучна спроба конвертувати сьогоднішню невлаштованість українців у ненависть до росії та посварити два братські народи років на 100». Часто відвідує Крим. У липні 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції підготувало список на міжнародні санкції із 800 кандидатів, які підтримують війну проти України, зокрема у ньому є і Ігор Крутой.</span><br><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>84-річний поет-пісняр&nbsp;Ілля Рєзник&nbsp;демонстративно відмовився від звання народного артиста України. Співак заявив, що отримав його у 2013 році, коли президентом був Віктор Янукович, а тепер він нібито не бажає мати нічого спільного з Україною. Рєзнік назвав Революцію Гідності «фашистським переворотом» та підтримав агресивну політику путіна. Проте формально він все ще має українське звання попри те, що 30 січня 2018 р. був внесений до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.</span><br><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>На жаль, цей список можна продовжувати досить довго. І суттєва реформа системи звань уже давно на часті. Проте навіть ті споби, які робляться зараз, є скоріше спробою заклеїти пластирем пробоїну, яка тягне на дно.</span><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</div></h1></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59361/ 2023-01-30 18:29:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як отримати допомогу за загиблого захисника: роз'яснення омбудсмена http://www.izmail.es/article/59356/ Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, як родичам загиблого захисника України отримати допомогу. <div><div><div>Про це він написав у своєму Telegram-каналі.<br>За словами омбудсмена, необхідно подати заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців захисника, які мають право на отримання допомоги, про виплату одноразової грошової допомоги. У разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей -&nbsp;заяву має подати інший з батьків або опікуни чи піклувальники дітей.<br><em><strong>Разом з заявою подаються:</strong></em></div></div></div><div><ul><li><em>витяг з наказу про виключення загиблого захисника із списків особового складу військової частини;</em></li><li><em>витяг з особової справи про склад сім’ї захисника, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.</em></li></ul><p><em><strong>Крім того, родичі мають подати копії таких документів:</strong></em></p><ul><li><em>документа, що свідчить про причини та обставини загибелі захисника;</em></li><li><em>свідоцтва про смерть захисника;</em></li><li><em>свідоцтва про народження захисника - для виплати батькам;</em></li><li><em>свідоцтва про шлюб - для виплати дружині (чоловікові);</em></li><li><em>свідоцтва про народження дитини - для виплати дитині;</em></li><li><em>документів, що посвідчують особу членів сім’ї, з даними про прізвище, ім’я та по батькові особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання</em></li><li><em>документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів</em></li><li><em>рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування;</em></li><li><em>рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого;</em></li><li><em>постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті захисника, захворювання з виконанням військових обов'язків.</em></li></ul><p>За наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого, яким призначається та виплачується допомога, подають також копію відповідного рішення суду.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59356/ 2023-01-30 17:31:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Нащадок вікінгів допомагає дельфінам в Одеській області http://www.izmail.es/article/59362/ Морський біолог з Британії відвідав Тузлівські лимани й пообіцяв допомагати відновленню дикої природи. <div itemtype=&quot;https://schema.org/BreadcrumbList&quot;>Про це розповів співробітник національного парку, еколог&nbsp;Іван Русєв,&nbsp;повідомляє&nbsp;УСІ<br>Британський дайвер і морський біолог&nbsp;Стюарт Вілсон,&nbsp;за його власними словами - нащадок вікінгів, – разом зі співробітниками «Тузлівських лиманів» дослідив чорноморське узбережжя, де навесні та влітку море викидало загиблих дельфінів.<br><em>&quot;Провели необхідну пошукову роботу вздовж морського берегу, огляділи всі черепа, хребти знайдених раніше китоподібних. Обговорили кроки по збереженню дельфінів, шляхи необхідної міжнародної допомоги&quot;,</em>&nbsp;– повідомив Русєв.<br>Також британець обговорив зі співробітниками національного парку кроки з пошуку партнерів у Європі задля вирішення питань відновлення дикої природи Бессарабії та України в цілому після перемоги у війні.<br>Нагадаємо, з початку повномасштабної війни у Чорному морі загинуло чимало дельфінів та китоподібних, є підстави вважати, що на це вплинули російські військові кораблі і численні бомбардування.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://www.izmail.es/article/59362/ 2023-01-30 16:20:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Обмін старих ламп розжарювання на енергоощадні LED. Як це зробити http://www.izmail.es/article/59358/ В Україні стратувала програма обміну старих ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи. <div><div><div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/igorsmelyansky/1908&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>&nbsp;гендиректор &quot;Укрпошти&quot; Ігор Смілянський. Відсьогодні кожен повнолітній українець може принести у відділення &quot;Укрпошти&quot; 5 справних ламп розжарювання та отримати стільки ж світлодіодних.<br><em>&quot;Відсьогодні починаємо перший етап заміни обсягом 20 мільйонів ламп і першими зможуть обміняти лампи мешканці обласних центрів, Кривого Рогу, Краматорську та Покровську. Згодом поширимо цю програму на інші міста та райцентри, а в кінці місяця на всі села країни&quot;</em> - пише Ігор Смілянський. Обмін буде відбуватись у два способи - за попереднім замовленням і без нього. Попередньо зробити замовлення можна через застосунок &quot;Дія&quot;, тоді ви гарантовано зможете отримати LED-лампи. Якщо ж прийти до відділення &quot;Укрпошти&quot; без реєстрації, то обмін відбудеться лише якщо лампи будуть у наявності.<br>Голова &quot;Укрпошти&quot; додав, що програма ініційована Президентом України Володимиром Зеленським та Президенткою Єврокомісії Урсулою фон де Ляєн. А цільовий ефект від заміни 50 мільйонів ламп складе майже 7-10% від загального енергоспоживання, що дорівнює одному атомному реактору електростанції.<br><em>&quot;Завчасно хочу попередити, що постачальники в короткий термін збирали лампочки по всій Європі, тому вони можуть бути різними. Просимо поставитись до цього з розумінням та позитивом. Чи будуть через це виникати кумедні ситуації по типу «мені не подобається теплота світла від лампи, не так гарно бачу кількість втрат російської армії» чи “а у сусідки червона коробочка, а в мене зелена, чому це мені дали таку?&quot; </em>- жартує&nbsp;Ігор Смілянський.&nbsp;<br>Щодо можливих черг у відділеннях &quot;Укрпошти&quot; посадовець зазначив, що для початку обміну навмисно обрали кінець місяця та початок нового, коли немає оплат комунальних платежів та доставки пенсій.<br><em><strong>Що відомо про урядову програму обміну ламп розжарювання<br></strong></em>Уряд затвердив програму для населення по обміну ламп розжарювання на світлодіодні лампи за підтримки ЄС. Про це йдеться в постанові “Про реалізацію експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для забезпечення ефективного споживання електричної енергії населенням”. Її ухвалили на засіданні Кабміну 10 січня 2023 року.<br>Згідно постанови передбачається, що українці матимуть змогу обміняти п’ять ламп розжарювання на п’ять світлодіодних (LED) ламп двох типів цоколю ламп Е27 та Е14. Фінансування 30 млн LED-ламп відбуватиметься за рахунок коштів ЄС. Програма розпочнеться в кінці січня, масовому запуску буде передувати бета-тестування реєстрації на обмін ламп у застосунку “Дія”. Після його завершення проєкт запуститься в звичайному режимі по всій території Україні.<br><em>Проєкт реалізується Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та Укрпоштою за підтримки Європейського Союзу. Він впроваджується як один з інструментів енергоефективності, які дозволяли б вистояти під час енергокризи та забезпечити баланс енергоспоживання в пікові години. Відтоді, як рф&nbsp;почала обстрілювати об’єкти української енергетичної інфраструктури, Україна відчуває брак генерації та розподілення електроенергії. За даними НЕК “Укренерго” 40-60% енергії споживається домогосподарствами. Водночас, за даними Міненерго України, приватні домогосподарства все ще використовують значну кількість ламп розжарювання.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59358/ 2023-01-30 15:38:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росія не відмовилась від намірів отримати від Ірану балістичні ракети - Юрій Ігнат http://www.izmail.es/article/59357/ Одна з основних загроз для України, яка &quot;висить у повітрі&quot; та може бути реалізована - це отримання росією іранських балістичних ракет. <div><div><div>Про це в етері телемарафону на &quot;Суспільному&quot;&nbsp;<a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=R5vvrb1YsqU&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>&nbsp;речник Повітряних сил України Юрій Ігнат.<br><em>&quot;Те, що є -&nbsp;росія не залишила своїх намірів отримувати від Ірану і безпілотники-камікадзе і певним чином ракети, про які було оголошено раніше - Fateh та Zolfaghar - це балістика, проти балістики ми не маємо сьогодні засобів. Але балістика у росії є у вигляді тих же ракет &quot;Кинжал&quot;. Це - фактично комплекс, але повітряного базування, який б’є по балістичній території. Так само ракети Х-22, і ракети С-300 С-400 - зенітні ракети, які б’ють по балістичній території&quot;,</em> - зазначив він.<br>Військовий пояснив, що Україна могла б знищувати російські ракети на позиціях. В іншому разі Силам оборони потрібні сучасні комплекси протиповітряної оборони від західних партнерів.<br><em>&quot;Це - виклики та загрози, які сьогодні стоять. Можна знищувати їх (ракети - ред.) і на позиціях. Але і наші партнери розуміють, що проти балістичних загроз потрібні засоби. Такі як Patriot PAC-3 та SAMP-T&quot;, </em>- зауважив Юрій Ігнат.<br>Водночас союзники України вже висловили готовність передати комплекси.<br><em>&quot;Ми бачимо зрушення: Італія, Франція заявили про готовність передавати і ці системи, про що зараз активно йдуть обговорення після того ж &quot;Рамштайну&quot;. Тому загроза є, нікуди не зникла і мусимо на неї реагувати&quot;,</em> - розповів посадовець.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59357/ 2023-01-30 15:32:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Мобілізація в Україні: у яких випадках можуть призвати знятих з військового обліку осіб http://www.izmail.es/article/59354/ Військовий стан в Україні передбачає, що призову на військову службу підлягають військовозобов'язані чоловіки віком від 18 до 60 років. Тому мобілізація в Україні продовжується, і її темпи набирають обертів. Повістки вручають усім чоловікам віком від 18 років і до 60. Також повістки отримують зняті з військового обліку особи. Чи це законно, розповів&nbsp;<em><strong>юрист-волонтер гарячої лінії АПУ Владислав Зайцев</strong>.</em><em><br><strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Що означають поняття зняття та виключення з військового обліку</span></strong></em><br>В українському законодавстві є два поняття: зняття та виключення з військового обліку. За словами юриста, можливість призову на військову службу знятих та виключених із військового обліку громадян регулюється по-різному.<strong><br><em>Вручити повістку можуть як знятій, так і виключеній з військового обліку особі.</em></strong><em> </em>При врученні повістки уповноважені особи не встановлюють наявність або відсутності факту відстрочки від призову. Цими питаннями займається безпосередньо призовна комісія.<br>Юрист зазначає, що після вручення повістки людина має прийти в ТЦК та СП у встановлений час та дату. За неявку до військкомату загрожує відповідальність. Зняті з військового обліку громадяни можуть бути призвані на службу у воєнний час за умови проходження медкомісії.<br><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Які правила діють для виключених з військового обліку<br></span></em></strong>Що стосується <em><strong>виключених з військового обліку</strong></em>, то вони також не підпадають під категорію відстрочки. Але до них є інші вимоги. Наприклад, якщо військовий був звільнений зі служби на підставі висновку ВВК про непридатність до військової служби з винятком військового обліку, його наступна мобілізація виключається. Однак якщо виняток з обліку внаслідок непридатності до служби стався до війни, його можуть викликати на ВВК для повторного огляду та перевірки стану здоров’я.<br>Встановлення внаслідок проходження ВВК або обмеженої придатності до служби може спричинити наступний призов на військову службу.<br>Повістку часто вручають для актуалізації даних громадян України. Так, за повісткою можливий заклик військовозобов’язаної людини на військову службу, але це не гарантовано. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59354/ 2023-01-30 13:21:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Відійшов у вічність поет Дмитро Павличко http://www.izmail.es/article/59359/ 29 січня у віці 93 років помер український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко. <div><div><div>Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.<br><em>&quot;Сьогодні ввечері помер Дмитро Павличко. Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника. Світла пам'ять і Царство Небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу&quot;,</em>&nbsp;-&nbsp;написав він у Facebook.<br>Смерть Павличка підтвердила онучка поета Богдана Павличко.<br><em>&quot;Дмитро в раю. Таких людей уже не роблять. Наші стосунки ніколи не були простими. Ми сварились. Завжди мирились. Найкращі дні були спокійні, з дітьми. Війна забрала у нас 11 місяців і пережити це найважче&quot;</em>, - написала вона у Facebook.<br>Дмитро Павличко - лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка та Герой України. Це звання поет отримав у 2004 році &quot;за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність&quot;.&nbsp;Серед найвідоміших поезій Павличка -&nbsp;текст пісні &quot;Два кольори&quot;. Він також є автором поетичних книг &quot;Моя земля&quot;, &quot;Чорна нитка&quot;, &quot;Правда кличе&quot;.<br>Павличко також був одним з найвизначніших українських перекладачів. Зокрема завдяки йому перше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видання &quot;Дніпро&quot; 1986&nbsp;рік).<br>Крім того, протягом життя Дмитро Павличко мав активну громадянську позицію. З осені 1945&nbsp;року по літо 1946&nbsp;року&nbsp;він був ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Згодом Павличко одним з організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, першим головою Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.<br>Поет є також одним з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України -&nbsp;іноді цю доктрину іменують саме &quot;доктриною Павличка&quot;.<br>Відомою є промова Дмитра Павличка під час&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/261649-taemni-rozmovi-kravcuka-ta-gorbacova-sumnivi-ta-gasla-narodnoi-radi-zgaduemo-den-provalu-serpnevogo-putcu/&quot; target=&quot;_blank&quot;>мітингу на Майдані Незалежності 21 серпня 1991 року</a>:&nbsp;<em>&quot;Ми виходили з ініціативами до наших сусідів: до Варшави, до Праги, до Будапешту і Бухаресту. Ми зверталися до Буша, до пані Тетчер і до інших державних діячів світу, щоб вони визнали нас і підписали з Україною дипломатичні угоди. Визнали Україну незалежною державою. Але вони посміхалися, а пані Тетчер сказала, що ми не обмінюємося посольствами з Каліфорнією. Я звертаюся до них з цієї площі. Визнайте Україну, підпишіть з нами договори, які поставили б нашу Україну на рівні з іншими державами, бо ми хоч не маємо ще держави воїстину, але хочемо її мати&quot;.<br></em>На смерть поета відреагував й Президент України Володимир Зеленський:&nbsp;<em>&quot;Червоне – то любов, а чорне – то журба...&nbsp;Пішов із життя український поет, громадський і державний діяч, Герой України Дмитро Павличко.&nbsp;Його пам’ятатимуть як одного з авторів Декларації про державний суверенітет України й організаторів українського національного руху. І звісно, як видатного поета.&nbsp;Вічна пам’ять!&quot;</em>&nbsp;-&nbsp;написав Зеленський у Telegram.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div><div><div><br></div></div> Пам'ять http://www.izmail.es/article/59359/ 2023-01-30 11:58:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині зимують птахи з довгими і гнучкими дзьобами http://www.izmail.es/article/59353/ В Одеській області зимують птахи з довгими і гнучкими дзьобами - це баранці, або ж бекаси. <div dir=&quot;auto&quot;>Про це на своїй сторінці у &quot;Фейсбуці&quot; повідомляє еколог Іван Русєв.<br>Побачити баранців можна на півдні Одещини у НПП «Тузлівські лимани».<br>У бекаса дивовижний дзьоб. Його довжина сягає семи сантиметрів, що становить приблизно чверть довжини птиці. З допомогою дзьоба бекас вишукує в ґрунті черв’яків і інших земляних мешканців, якими він живиться.<img src=&quot;https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2023/01/326052146_637626621696409_6929180641388857849_n.jpg&quot; style=&quot;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;800&quot; height=&quot;533&quot;><em><br>«Баранці є дуже цікавими птахами з екологічної точки зору. Вони є невід’ємним елементом свого середовища. Наявність цих видів свідчить про «здоров’я» водно-болотних екосистем. Адже ці птахи здатні жити лише там, де болота та заливні луки ще збереглись у стані близькому до природного. І таки місця, незважаючи на посуху минулого воєнного року, є в наявності на наших Тузлівських лиманах»,</em> - зазначає вчений.<br>Бекас токує в польоті, то піднімаючись, то падаючи в піке. При падінні хвостові пера видають неймовірний звук, подібний на голос ягняти. </div> <div dir=&quot;auto&quot;><img src=&quot;https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2023/01/326745957_978246766480466_9100395194298822977_n.jpg&quot; style=&quot;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;800&quot; height=&quot;533&quot;><em><br>«Звичайний баранець мігрує повільно, роблячи на своєму шляху часті зупинки для поповнення жирових запасів. В умовах України осінній проліт виду триває довго і в теплу зиму баранці можуть залишитися у нас»,</em> - зазначає Іван Русєв.<br>Баранець звичайний охороняється Бонською та Бернською конвенціями, а також Угодою AEWA. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Екологія http://www.izmail.es/article/59353/ 2023-01-30 10:48:42 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Історії семи добровольців Інтернаціонального легіону, які б'ються за Україну http://www.izmail.es/article/59355/ Вчорашній фермер із Мексики, який приїхав боронити країну на іншому континенті; чех, який покинув власну справу і вивчився на снайпера; студент-інженер зі Швеції, який перервав навчання і поїхав на війну… Це не початок гостросюжетного фільму, а сьогоднішні реалії України. <div><div>27 лютого 2022 року Володимир Зеленський закликав громадян дружніх до України країн приєднуватися до її оборони. Відгукнулися добровольці більш ніж 50 держав. Журналісти видання&nbsp; “Новинарня” поспілкувалися з кількома іноземними добровольцями про їхній мотив бути тут, досвід війни та плани.&nbsp;Іноземці воювали за нас і до повномасштабного вторгнення, зокрема бійці з тих країн, які самі постраждали від російського агресора – грузини, чеченці. Були і є в ЗС України росіяни, котрим огидна політика їхньої держави. Американці, австралійці, британці, литовці, канадці приїжджали в якості інструкторів – ділитися досвідом з українськими військовими. У лавах ЗСУ в ООС брали участь кілька громадян США… Однак після 24 лютого все це набуло нових масштабів і формату. Було створено Інтернаціональний легіон.&nbsp;Його навіть розділили між силовими структурами. Частина “Легіону” воює у складі Головного управління розвідки, частина – в лавах ЗСУ.Кількість “легіонерів” не розголошується. Хіба що в березні повідомляли, що надійшло понад 20 тисяч заявок. російські пропагандисти поширювали фейк про те, нібито кількість іноземців з української сторони перевищує 50% особового складу. Звісно, це і близько не правда. Тим паче, що українці приймають до війська не всіх охочих, надаючи перевагу тим, хто має бойовий досвід.&nbsp;“Легіонери” воюють на тих самих засадах, що й українські військові, отримують те саме забезпечення та заробітну плату. Єдина перевага, яку вони мають, – можливість у будь-який момент розірвати контракт. З одного боку, через це чисельність підрозділів є менш стабільною. З іншого, дозволяє відсіяти тих, хто недостатньо мотивований, не впевнений у собі, виснажений та має проблеми зі здоров’ям. Іншими словами, лишаються найбільш мотивовані, віддані та витривалі.<br><em><strong>Хата на Куп’янщині<br></strong></em>Деокупований Куп’янськ на Харківщині – це вже майже передова. Ще одна “зона відчуження”, куди “прилітає” регулярно, і без супроводу військових сюди не потрапити. Попри суцільну руїну, місто живе. Як і в кожному прифронтовому населеному пункті, тут є ті, що не покинуть домівки під жодними обстрілами.</div></div><div><div><img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/3gSKv7Q1eQZ6id7qKAUgCpvPFmSj-rdveb6mQnu3O2xoo2jodkj3hyZJbKmLRKW1bBlyNBiuSOH3cGmcz1dVQevP-EN93OnieDOeFOkHy_CWuv0VHPkqk_sGiBUmTqYdQylvhFUO2EQDlgNZpLbQXhMHeCyM4b-aqHiFOs55zxQcYX7COQosb7KmlewEAw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;391&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Міст у Куп’янську<br></em>Дорога вкрита тонкою плівкою льоду. Вирви від “прильотів”, початково не найкращий стан асфального покриття – все це робить поїздку неабияким випробуванням. Пересідаємо на позашляховик військових і їдемо селами. В деяких на око не вціліло жодної хати.&nbsp;Втім, будинок, куди ми зрештою потрапляємо, цілий і досить затишний. Він слугує тимчасовим прихистком для хлопців між місіями. Медійники сюди не доїжджають, тож для тутешніх “легіонерів” це перший досвід такого спілкування.</div><div><img src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/DLh3um7zuRwjnhcN1iVNFsnG1YslsAsNS_PYhO-tGYZF1cvWUlRM6nWcvsWIy3s9sANFlhpJiDDwRtWKU84iHhzRu1gKAVtCo_G4CGg4Lv1KbxA6LB5R2R97KzL1_Y6-xY3yKJ0jpgPu_nyBvZp31Wqj3bbPIPSwtXWLKDZMp3gedX1DsKFMr4atclJJnQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Типовий вигляд будинків у районі Куп’янська<br></em>Більшість ставиться недовірливо. Із тих, хто погоджується на розмову, лише один спілкується без балаклави, і лише один дозволяє включити диктофон – за рештою доводиться нотувати від руки.&nbsp;На таку перестраховку є причини. Адже ворог відстежує “легіонерів” з особливою пристрастю, за можливості вираховує їхні родини і погрожує їм. І якщо ризикувати власним життям іноземці готові, то ставити під загрозу спокій близьких бажають менше за все.&nbsp;Фоторепортаж із Куп’янська й околиць:</div><div><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - військові ЗСУ&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - військові ЗСУ&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/nnXqGMeOBdDoCbdP-344-ULIzdVHzCiWUXeilWG11-ATDRL8v5lKxvegpog4-SSV-rXuHGXkfay5IRrx6EDJiGrufAmqWxcuSbkHcG6vnn-SDn8Fo0RLfuozdgONALgjx4zh50O0KvqzKfIreCoK1v6v9dy2BWSXr3GW3bDDDPC4Vv5oXO7aWJfvUN96XQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></div><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-vijskovi-zsu/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - райрада&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - райрада&quot; src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/_jIAZ09saJfTGsIRXlzCuMvl2zR76fDo3hm2INaS8NwYQLM1NlxJTf_LddOcGHNgZmufxFvNavMLcEOHWWGK92R37WWNANoNnDp91wrB4Q5HJdzfJ6GXcUogRbZpA0DodLRtznaCI-KqlA6b0i5zMnu9dAeraGNo6Fs3IQRxsa5dFZsOPNmMz3v6TKEN2w&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-rajrada/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - автовокзал_1&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - автовокзал_1&quot; src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/Lr-HQsV0LG_3Z2iLY1WfYOtkig4Y0aeYqMWbu-LjwRHmQq8plHKUg_ngO1n0qq-NzF81GLpxfpf1Gfx6Sej8ObrzuEwjeOdFkg-1JbGFyNk1vUAyVVWE25HgfPBPsihh0k7SAgEpcZQNQ_WczlI8tLkkd8302iFnJu-733pTooN6wJqLq3OJfNp4XfzcHQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;376&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-avtovokzal_1/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - автовокзал&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - автовокзал&quot; src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/WKapZ0L5z_8tVff1MBedelSdsbbZHgKPINiFICmJCWbF5Os5ZLl63a6b18Ppxew_UpAvEtbN0JC564wNcxxCz2vG30g8mmp3Rj_qMysvSzFjNIEMpJfi42osLY4sGMANVhnphJBWo6OUXSwbmzqV7gfO6N9BVwmk_fpnX2Fni1ndhq0CegwTDzqR_MqqdQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-avtovokzal/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - мурал&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - мурал&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/MSeY2qklfRHK1HgFbwFWOXn7uCnpRsDsw7zxJ6RQldPj4mXa4eYRO-FGcb9XH8Bxtzly8gHzg2maMi_XL6FOUexGRM3vvMjZJKR16b4p5p_gWfzcMikXnGLfAefapEqBNbI20XqcqR7sCiYN6DxiyBiq7OkUOXRxOwINSMSm_e7P0FPpPlvtyfO5ZeLLng&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-mural/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - дорога - міст&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - дорога - міст&quot; src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/QKRjqlHs7w5pwbADiEsdsHNnpIrYuTnmYuJyG1Vdf3_Xk4rdYdkNTcfMbH5J8s9PnDNbTiYvToD1LnNCncTockOYqpYxu1bD55yzgnak9ZTflEBAsmNrY6PqmfThhzfbRjSKx_xE7KRChViMaeu8AA_zLqfuwPY9gkVQSzCnE1m68e_c_ST2j5Jlv-SUQA&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;391&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-doroga-mist/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - Тарас Шевченко&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - Тарас Шевченко&quot; src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/NQQ1RKkQmuu5FMfZ2NtvojxAckuZF9N3TjKiWrDqIeUxjWyvAy2piU_d23fDu5cISLwq-0l0-Dn9z36hxXnRykwggX792L2-nAUpzIcydSkSnVfD4tCoewqoJTSUOQGo5WAqoFcASbPAoTnUZrX-FWZIS4dB-U6Ilid5fgrj9uABx754yPRrvYDgqR76gA&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-taras-shevchenko/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - хрест&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - хрест&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/aNnFV4MoyeX0yJLAzknqxzpIHNq3zMEb54dauI532TEuSfisuypoyRxxzS8pzXfWNH18iLWYmhExbh880BUduQ5LK4XvvscnxQ_EZC-nE5yf8OOn7ra1BUabHjAPsc10SGDKBVEljdioxq-cbMmR5Uj7Aup7h-KFDz6xp8qHbp67tQu_wwSsbrQZGmTAnw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-hrest/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ - руйнування - церква&quot; title=&quot;Куп'янськ - руйнування - церква&quot; src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/oHRBDmnxzvUU_PO95ThO3kQzYapPjyMBDFeZRTbv12Oa_Tl_tNI8220W--MPIIQJCJqRuqVBLGU5rVnK9vLs6mtF1pxfVSHB8x5C0sQedEH-LBEhvRCVWDJn82sUVBA71SzBaew7flEwyPNrHq3d3dVXCTTKuUVHUcy3XHJLb2n5gra9aq1gzP3VSgllJw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-rujnuvannya-czerkva/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ Харківська область - руйнування - місто&quot; title=&quot;Куп'янськ Харківська область - руйнування - місто&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/RRyVWz2CsGBe32U1PLeRy7TZHd0CB2ovFjOpCr1Ig3jKVDFzgBjepQr_907Rq1wDCyAnJEsawVjS5WBaG9epnbNxO3NJhTPCYtc_96h_nn-Nv0422POciP9gWhVRecSxODI-9_zBx_t7-KL-fotwNTJbTd7EBwRPNiI36db1g6L4Z4nkXk45TpLSD_rWvQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;391&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-harkivska-oblast-rujnuvannya-misto/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ Харківська область - руйнування - промзона&quot; title=&quot;Куп'янськ Харківська область - руйнування - промзона&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/r0MVtgU5-0yH3f-_73XvuRjold2dOBn-Z1osOPf6s649wEHzOUPWGlyieLX0vriRldWiCiYRopW33VSijjtoqCVZtyA9B3S7H94F4797AbIfjUO8RVo0ORLU38FYz-4LFpZq9xg5MEr1fXE5TjtPaUOL1A-m8jAqtlfD_bO1qOVGw90onH2EapHphT7XVA&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;379&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-harkivska-oblast-rujnuvannya-promzona/&quot;><img alt=&quot;Куп'янськ Харківська область - руйнування - промзона_1&quot; title=&quot;Куп'янськ Харківська область - руйнування - промзона_1&quot; src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/bj6ge3bIboLlWPIJcnP0FIS9F0ltEPPzUFTGMg_mfxerLh42hFzI-NFzY_PLNGr9LWTGjQ0U-r7GtzVqrZyu0EVkrcKfZfZEBxISxOtiWInRsg3q6AuNIh1k-NcuzQ2zRiLy0o0NV0uXiHkmH0zVtMKG8c_3L5-o496VCX1-Gzhg712Oqdb8fw01cT06rg&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;385&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyansk-harkivska-oblast-rujnuvannya-promzona_1/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_3&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_3&quot; src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/gbft5Iw8LX-3jKbvXLSV98LfiFrp0BR2mw6Ez0VbYJAmarrdQB5HbDV5qjIMwu4KISo-xQV6iBF7n7UbgltSOJEQ4txmGATUR0Ji4D_vQhmqqsy6lOefyM3dGIeN3Jms2EF7CV2BGS0IxlgNK_PGTKYY5wcKu8yu-PS4T5tiPIE5N59Pm9lxK9FC0hK1Ug&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;391&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-budynky_3/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_2&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_2&quot; src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/HyxGaIkYfnP0jJen3yzckmTbvDfnFvrMRE6pT03QsYWob4ZMdJf-cvGS48Z0QbCsw6lvsDva_IWAJC9lcRfyMUYGemL9Ul25cNy-zWw9iXOQJWxuJQPxx434N36TIPMFi070KGvvaKGv_eeB_j6WnI1oVrZ0t0UR5gK-Ut6hiK84spZCgaqqtKNYp9aQtQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-budynky_2/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування_1&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування_1&quot; src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/acOx_eMJcix0-KFYmFFJMf-K8fSKEj59o2C6veQgc59Xhcn2VOpyfeowJTM4Nmi3ltFUusFeubH4L2AmVzt7dz2cSwnD2MVL9AtUG66K3vYAJ3HK2OZwuDma1BZALNeE6JgaTfPGKqAq_CGRVY1-lPWZTIPC5mk1uPVyt3JfSzmWBXt0Qg8FBKHvdHyl-g&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya_1/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/bzaJdNZU2jqbIwI-LnGrTxlviVnGKN8UKPBhuB6RmyXDogqxA7vFbhp-JClHRn1hOFEHAdeMKTQg_iqt5n7g-6XEQTaHkAyli1fiEJ0jcI6oArApgSItjON6aY-iEr5aVum4lZMoM_leqM8JbJcyfjQQEQahRGxW-nx-AiiceolmkeIhasvVcbT8E5ffJg&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - Машзавод&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - Машзавод&quot; src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/xctwrYhkV2ewNDBl7h0ZyUhGcCkkaM_2Inrui3Eqkeg9q5QOmLFUnl5Z0wEqmn74fBHGoHxmo185Ags4tlsrK8d7VCeLmA0n5a5mE8JsdNdFx-zL2PrGjaoZzsBgsQHuOJRZnK2ggCQ0XQjTQW-iMVl4OXumCyFG19mEVIOgmH72vcE7I8rvN_dPh0A8WQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-mashzavod/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_відбудуємо Добробат&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_відбудуємо Добробат&quot; src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/_rl3pM00EBUpqXneHvFtf2hNPpnrMUNQ-lgRtg41tH24zgjikBVerIvzpkTHjz57mhZS3PH2rNdMhpO_XoJbskju9D0JgXG5KxoRPkY5uaRaxQX_YHHutwCE-l6ueLNwKBpyGGaHBL42za-ZNJOQifhuJMnu-E75ImZYf_kGugoZxNxUW3_Sb4DBVe6cTQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;395&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-budynky_vidbuduyemo-dobrobat/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_4&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_4&quot; src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/rbmU-Ha14TkMHQIEqrsiKy1TYEq46neAAw65Zu7qbNe7GS7_ewJVAtNYGuhB04VvkFDXVZKCzPbgGytCXiLw9UVN4R3ycfI7X9Y6qqfXbkRhoGMCBXdR4u_9cFhwwr4ysYd5SCy-9mfgKfr0rKSY0p1bMGMGZT7FiY7sK8xG9NENUmFMETBy46DkcRiQ8g&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;381&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-budynky_4/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_1&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки_1&quot; src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/xVLCbavNiCbQEP-UAsQF3Y-cXnNyhMbiYNKBUz6pc_ZX1-ELVFB_rSb7Fx8yti48H6QffX-jvyS6Sl-xLLgxHrzJGYAsXAQXuJpg2vZJ9b4-X0hvZO__5-Ceh1KoO89Hn_lxuU6v8RhWLliE_9lcJ41Aj59Dv1WHn_QzS_1S4YOeZ4xKJ1EHnxw8gokMXw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-budynky_1/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки&quot; title=&quot;Куп'янський район - руйнування - будинки&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/VFTIiWr_OtnpkE9p5vwj_I61M4IZcOfMdWMD_RWbQQODGdXvbGVDoxRVC7WOnj74vN5YeSN45ZZWmDpc9qO0vNffoQrGaieBnjDr5KoOCTBGp5d3wEBkWwLZ_ElTnK0xv7H5R9SDmrjxHBxOUgkGCyRPFisbmTHX3KFT_j7FTNFyPOE4uR_ROBuUfefovA&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;413&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-rujnuvannya-budynky/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - міст&quot; title=&quot;Куп'янський район - міст&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/FmNN5vZWwkheNsF5FN5t2pYVgyyxj1qXoqDXVaWYvAWAnHxJ6-yV4nnx_70LadzWD7jYLWAHI_LrCWykvOOgBTE0jUmPBl2TmWxKAETF6cRUwWX58a0CHAyY0CePTTFb26WLMl1beSWtu9i1FqIOTr6EuAwvEU8SDxVYY3HA6I5yAvq4f6uRG6lfoQ8VYw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a></p><p><a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://novynarnia.com/2023/01/29/istoriyi-7-dobrovolcziv-legionu/kupyanskyj-rajon-mist/&quot;><img alt=&quot;Куп'янський район - дорога - люди&quot; title=&quot;Куп'янський район - дорога - люди&quot; src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/STf9AOxHFyYDvF_tsMRlKJ_0Gdg7DAUmz3mkI8t5grr90v-qbthzD5N-gUpETUE6zILnGtMJM0mRAzg3vE3Lq_d-nvzvlchJSQdEHKsHLhMfGddITzIaAR5PUFFW64bXfzn46FTyn8R_GxLVTPuLFptMo_hdoRxlhgRrsEbhntEjDkj074Fi0vy1CQth4A&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></a><br><em>“Ми віримо вам, – </em>пояснив один із вояків, – <em>але у вас можуть вкрасти диктофон, і в такому випадку нас можуть ідентифікувати за голосом”.<br></em><em><strong>Швед &quot;Дезерт&quot;. “У звільненому селі нас зустріли снеками”<br></strong></em>Позивний &quot;Дезерт&quot; (Desert) приїхав зі Швеції, воює вже пів року. В минулому – студент-інженер, тепер парамедик.&nbsp;<em>“Ненависть до дій російської федерації”</em>, – він пояснює свою мотивацію стисло.<br><img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/Yhdq4Qxoit3osnnKxlE74aIHbpCM4y7Ua1q88DKg1M4y316hyc3pCSucXXVe2Gwear_kkf3zApYVXeyAAii84tjhsnGMKzb1sTdR5Bc1D4DzCkGSCFCRpUyp3mHfpUoZ0TK9NhymzRpvZP7UuoykSsgpuL-GjoUi66Dfd6Ke_rJ7gdgCIyKt4xfCfnbnOw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Дезерт&quot;<br></em>Про одну з перших місій згадує:<em> “Обстріл артою, танками, намагалися витиснути. Нам дали наказ тримати позиції. Прилітали ракети, ми бачили вибухи на полі, не знали, що це. Було дуже холодно”.&nbsp;</em>Їхню групу оточували. Один із побратимів отримав поранення в живіт. “За таких умов ти не можеш зробити багато”, – пояснює хлопець. На щастя, боєць вижив.&nbsp;Села, у звільненні яких брали участь Дезерт із побратимами, були вже порожніми. Натомість людську радість “легіонери” відчули на собі в Куп’янську, де також мали декілька місій, і в селі неподалік.&nbsp;<em>“Ми зайшли в село під Куп’янськом, </em>– згадує &quot;Дезерт&quot;. – <em>Був гарний день, мало обстрілів. Ми знали, що там безпечно. Ми були першими піхотинцями. Люди виходили до нас із прапорами і стрічками. Кидали батончики, снеки, пляшки з напоями. Ніби в нас цього нема”</em>, – розповідає співрозмовник із подивом.&nbsp;Рідні його підтримують, та понад усе хочуть, аби він повернувся живим.<br><em><strong>Німець Рік. “Обіцяли, що перша місія буде проста”<br></strong></em>Рік також студент, вивчав у Німеччині медицину. Власне, у якості медика і прибув сюди. На війні уже понад три місяці.<img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/DFc10aFGchmCyY3i7VDczoaGuVKzrpgEle0YX0zfz9U9hslLmaECyqQBoUvTJ4VIRPQS6Xu0qfj0ZTJ6VGHMsg5NpdQdpls4CKT1VrcC7uk4NIawwk-quhSS8BubfzN7zTwhI0gNFtbLFRm80yuNqLbFafQvkmtu3Xte4RJRmg3tquyaPumeElwQGG9l9g&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ріковий шолом<br></em><em>“Я знав, що зможу застосувати тут свої навички,</em> – говорить німець. <em>– Мені здавалося, що це дуже шляхетно, допомагати Україні в цій історії. Я маю спробувати”.&nbsp;</em>Серед його побратимів у підрозділі – вихідці з Ізраїлю, Естонії, Латвії.&nbsp;Усвідомлення війни прийшло після першої ж місії. Їм обіцяли, що місія ця буде проста. Однак щось пішло не так: <em>“Була атака російськими гелікоптерами. Танки стріляли, стріляло все! Ми взяли маленьке село – росіяни використали стільки зброї і амуніції, стільки грошей!..”&nbsp;</em>Тоді двоє друзів Ріка отримали поранення. Один із них втратив око.&nbsp;<em>“Я ненавиджу це!”</em> – признається юнак.&nbsp;Він розповідає, що загалом поранених багато, і чимало людей не витримують суто на ментальному рівні та повертаються додому.&nbsp;Однак сам Рік тримається: “Я дуже позитивна людина. І навіть коли навколо повне лайно, я завжди вмію знайти щось хороше”.<br><em><strong>Німець Нікіта. “Дуже fucking важко на передовій”<br></strong></em>Його земляк Нікіта працював у великій логістичній компанії. В Україні в нього дівчина, тож ситуацію він розумів добре. Війна для німця стала до сліз особистою справою. Він говорить емоційно і перепрошує за недостатньо добру англійську.<img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/q5iOPnMnpbbkXczq54fma4NZwZnvGqYw6wZjRzGp1nceo8JV1scfzPLlER1CxTstzZtmpYm-VpfDe6XKL3up0f_3ay-ULR9vu_ZDEXYyVMBSXsKE7ALmEG1g2t2g6jPKFcYvL0vUApSb5PAQYhPqFR2Z3ZEw6SHIsMYWji7AnJhsyNufz3uWTgmGYjzwLg&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Нікіта<br></em>Приїхав сюди у вересні. Спершу підготовка, потім Миколаївщина, і тепер Слобожанщина.&nbsp;<em>“Дуже fucking важко на передовій – сорі, але це правда, –</em> зізнається він. – <em>Але в мене чудова група, команда, чудові солдати і легіонери – з цим нема проблем! Це війна, це фронт, я солдат – це і є історія. Це недобре, але я борюся – це робота”.&nbsp;“Я шукаю майбутнє!.</em>. – говорить Нікіта про повоєнні плани. – <em>Я люблю Україну, мені подобається її менталітет, це молода країна… Можливо, я залишуся тут, стану інструктором з військової справи, можливо, почну нове життя тут!”&nbsp;</em>Свою відпустку він провів тут, не повертаючись до Німеччини. За допомогою дівчини та друзів починає потроху вчити українську.<br><em><strong>Чех Санта. Нове застосування математики<br></strong></em>Із наступною групою “легіонерів” спілкуємося в Харкові у їхньому ППД (пункті постійної дислокації). Тут атмосфера інша – хлопці відпочили, почуваються більш вільно і поводяться відкритіше.<br><img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/8DREFp_aLxVserUGvvVictot_IWZRV9DtJUe6gKFioo79ZC-SydkdE4BVFmVrkKhg1Nvy9IAlcKd4BJQ3VSolOYwlqV1xaERSNZBxErzPT3Em3c8TVC7-JunC1zpWqbeEMdVvjJisAck6k3QEgg2GrnNWTuM-vuPj3_iQbKxSdbDV6jRAhgAp1qgEeQqwQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;407&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Пес Турнікет<br></em>Нас частують кавою. У кімнаті бігає пес із позивним &quot;Турнікет&quot; – улюбленець мексиканського добровольця Марло. <em>“Але насправді він наш спільний”</em>, – тихо додають хлопці. На собаці розвантажка із власне турнікетом.&nbsp;“Легіонери” спілкуються з відкритими обличчями, дехто навіть фотографується без балаклави.&nbsp;Санта обіймав директорську посаду у власній компанії в Чехії. Однак повномасштабне вторгнення росіян змусило його переосмислити власне життя. Не маючи військового досвіду, він приїхав в Україну і вивчився на снайпера. На моє зауваження, що це складно, адже потребує добрих знань із математики, Санта каже:<em> “Я був фінансистом в минулому – там також потрібна математика!”</em><img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/84v7jLc1TyAM-njpooWtU-0Zj_fExA347TBXApWf3QyigIfnVcr4n1iy8vZ7uEbANOQFIGQ6oaT-eNhGG-NpapaPdd-hyklZ35hFZYZgDKhp3IHPiuJtyq0F8edva_59NufRlBtuLwOOL2d29DumRHXzIRpfcQy3e6vrlMnhYGMT205xjOqU0oOZ-NXzew&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;395&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Санта<br></em>Перше, що він побачив, перетнувши кордон, це 10-кілометрову чергу автівок із людьми, які тікали від війни. Її реальність Санта усвідомив уповні, коли проходив навчання на Яворівському полігоні. Саме тоді росіяни атакували полігон ракетами.&nbsp;<em>“Наші будівлі було зруйновано, ми вибігали з бараків, наші речі були у вогні, </em>– згадує чеський доброволець. – <em>Тож це був момент усвідомлення, наскільки це все реально. Це був важкий удар, що вбив багатьох людей”.&nbsp;</em>Санта пояснює – для нього повномасштабне вторгнення військ рф&nbsp;в Україну стало атакою на всю Європу, на всіх, хто сповідує цінності демократії та незалежності.&nbsp;<em>“Тобто це не лише про Україну, це про напад на всіх нас, на кожну країну.&nbsp;</em><em>УКРАЇНА Є ЧАСТИНОЮ ЄВРОПИ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ, ДЕМОКРАТІЇ, СВОБОДИ І НЕЗАЛЕЖНОСТІ. І МИ ЗАХИЩАЄМО ЦІ ЦІННОСТІ”.&nbsp;</em>Попри пройдену підготовку та засвоєні базові навички, Санті важко призвичаюватись до перебування під артилерійським вогнем, коли здригається земля.<em>&nbsp;“Тільки ті, що фізично й ментально готові, віддані цій пожертві – тільки такі можуть тут лишитися”</em>, – пояснює громадянин Чеської Республіки.&nbsp;Санта обирає публічність, хоча визнає усі ризики, які це несе: <em>“Але те, що я роблю, є значно важливішим, це дозволяє нам отримувати більше постачання і підтримки. Вона нам потрібна. Для бійця немає більшої небезпеки, ніж на передовій”.&nbsp;</em><em>“Перша річ після закінчення війни – вечірка! </em>– ділиться планами “легіонер”. – <em>Я зустрів дівчину в Україні. Тож ми плануємо весілля в Севастополі. Але це буде можливо після перемоги, тому що ми маємо звільнити Крим. А потім я хочу просто жити в мирі. Тому що реально все, що мені потрібно – це мир і спокій.&nbsp;</em><em>Зараз для мене найбільшою цінністю є те, що в мене є дві руки, дві ноги і двоє очей. А для моєї дівчини рай – це коли є електрика, Інтернет і тепло”, –</em> пояснює Санта.&nbsp;Водночас додає: живучи в мирі і спокої, планує бути завжди готовим до наступної війни, яка може статися.<br><em><strong>Мексиканець Марло. Досвід проти криміналітету<br></strong></em>Марло з Мексики, і він має досвід війни. Однак перш ніж приїхати сюди, займався цілком мирною справою – вирощував овочі на власній фермі.<img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/ikvLGSpiIEVgnhaO9_Ety3suPA2hLZ3SbVMyxYttksElgFNDD9hMWSH4rC2EW4gOsns9PTVaZO33ry9k0bcYF0oLHqO8eSERUCv6pxpchLnVtK3su9Z__p9pFPUziN60mj_VYzA52OX9xevKd_pW8G_kwELZTAadSjx4elySraS6Rk4-9fE_QKSNq5cW2g&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;391&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Марло<br></em><em>“Я розумів, що таке може статися з будь-якою країною, це може статися з моєю країною завтра,</em> – пояснює він своє рішення. – <em>Свобода, права людини – це те, чого не можна забирати, тож…”&nbsp;</em>Першою місією стала оборона Маріуполя.&nbsp;<em>“Там були дуже тяжкі обстріли,</em> – згадує Марло. – <em>росіяни зайшли в місто, і тоді я був найближче до них, це був найближчий стрілецький бій тут, в Україні. Тому що до того в мене був такий досвід, але в Україні це було трохи складніше. Тут були військові проти військових, жодного криміналу. Хоча по суті росіяни – криміналітет… Потім після цього пройшов один тиждень, ми були виведені з міста як іноземці. Ми повернулися до Львівської області. За дев’ять днів вони забрали Маріуполь, далі була блокада заводу “Азовсталь”. Вони забрали дуже багатьох людей звідти, я знаю декількох, котрі досі перебувають в полоні”.&nbsp;</em>Зі знайомих “легіонерів” ніхто не потрапив у полон у Маріуполі, однак було багато поранених і загиблих.&nbsp;Марло вважає, що якщо шанси утримати місто і були, то тільки на початку битви.&nbsp;<em>“Але потім вони (росіяни) почали настільки сильно накривати артилерією і танковим вогнем. А особливо атаки з повітря! Вони накривали справді сильно. І ми мусили відійти в місто, ховатися поміж будівлями – там були кращі укриття. Вони сконцентрували всі свої сили, всі танки, всю підтримку з повітря на Маріуполі саме в цей специфічний момент. У нас є багато досвідчених бійців, досвідчених командирів. Але на той момент вони були поза містом. Якби вони тоді були з нами… Може, і можна було утримати місто, а може і ні. Тому що російська тактика – це як повернення до Другої і Першої світової!.. Ми працюємо за західною тактикою, ми могли б їх задавити, посунути це все вперед. Але нам не вдалося. Командири прийняли правильне рішення (відійти)… Але одного дня ми будемо готові повернутися”.&nbsp;</em>Потім групу Марло направили в Харківську область, де вони співпрацювали з різними підрозділами.&nbsp;Найбільшим випробуванням для хлопця стали не ворожі атаки, а холод, до якого він не звик. Однак тут виручає досвід побратимів, котрі приїхали з суворішого клімату. Зокрема канадійця Акса.&nbsp;<em>“Він приїхав з Квебеку, тож він має навчики виживання, як бути на холоді. Мені тут трохи складніше, ніж іншим, але з кожним днем я звикаю до цієї погоди, стає легше. Військові допомагають вдосконалювати свідомість, адаптуватися до ситуації. Зараз як у військового у мене немає іншої опції, окрім як адаптуватися”, –</em> розповідає вояк із Мексики.&nbsp;Загалом різний досвід із різних куточків світу робить підрозділ сильнішим. І це не лише про погоду.&nbsp;<em>“В цьому наша сила, що ми прибули з різних країн,</em> – переконаний канадець Акс. – <em>Хтось із нас має навички екстремального водіння. Люди з Південної Америки можуть дати поради по бойовим діям у лісі, і вони справді дієві. А ми натомість даємо поради щодо холоду”.<br></em>Мексиканець Марло переконаний – немає значення, чи мала людина військовий досвід раніше, чи ні. Базові вміння прищеплюються доволі швидко. Якщо є натхнення, мотивація захищати країну, то решту вмінь людина опанує легко.&nbsp;Цей боєць прийняв рішення не приховувати ані обличчя, ані імені. У своїй публічності він вбачає також елемент інформаційної війни.&nbsp;<em>“Я приїхав із дуже корумпованої, кримінальної країни, де проблеми з наркоторгівлею. Тож я знаю, як розрулювати різні проблеми. На початку я був дуже обережний із демонстрацією обличчя, називанням свого імені. Але потім я перестав цим перейматися, знаєте. Більшість часу ми проводимо на фронті, де все може статися. Щодо себе я не переживаю. Щодо родини – у мене є власні методи, як убезпечити її, наскільки це можливо. А так – вони знають, хто я. Я волію вийти з тіні, бути публічним, і я таким є уже тривалий час”, </em>– каже Марло.&nbsp;Після боїв у Маріуполі Марло мав поранення, тож відновлюватися він поїхав до Мексики.<br>ЙОГО ВРАЗИЛО, ЩО БАГАТО ЗЕМЛЯКІВ У МЕКСИЦІ ВВАЖАЮТЬ КАДРИ УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ПОСТАНОВКОЮ.<br><em>“І багато людей казали: “О, ти був на війні! Та ні, це все фотошоп!”. Багато коментарів таких, багато людей вважають, що це не реально,</em> – переповідає Марло. -&nbsp;<em>Тож це ще одна з головних причин, чому я вирішив бути публічним. Я приїхав із великого міста, де мільйонне населення. І я їх переконав, що це реально. Багато людей стали виявляти більше інтересу і уваги до цієї війни, тому що я був публічним. Я бачив, що змінив ставлення деяких людей. Я виступав у новинах в Мексиці, і це справило сильне враження!”&nbsp;</em>Ще одна причина публічності – бажання не бути забутим.<em>&nbsp;“У мене є друзі-легіонери, які, на жаль, загинули. І про них просто забувають. Я не прагну хвали, я не прагну бути знаменитим, але щонайменше, якщо я загину, я б хотів, щоб люди пам’ятали про мене. Тому я краще буду публічним і прийматиму цей ризик, і всі будуть знати, хто я є, ніж триматися в тіні й лишитися безвісним”.<br></em><em><strong>Американець Джон. “Мрію стати фермером в Україні”<br></strong></em>Джон із США служив на флоті десять років, по тому вийшов у резерв. Перш ніж приїхати в Україну, працював у секторі технологій.<img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/_NGD0IvAIXYYpx5Wqotumh283Uvu1gQiyAN5uHQ2FIeBAp8XAprBVHNUFILB9WTVg9IQ3UXGs4zrsI2p-9wmYxgkELRZ2RZMUlHJL7eEhOTnkLs-42owU5BYm8fe1FB__UsV7BcPP9p1rIXKyO96tcncmJ_chjd91KZ4XDsL2Flsqr9pzESa7-IwV3xDVw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;375&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Джон</em><br><em>“Повномасштабне вторгнення виглядало для мене як терористичний акт, </em>– говорить&nbsp; він. – <em>І я також розумів, що Сполучені Штати не можуть бути прямо залучені”</em>.&nbsp;Джонова перша місія відбулася на Київщині: <em>“Було багато ходьби, багато темряви. Нам треба було залишатися непоміченими для дронів і інших подібних штук. Ми йшли у зону проведення операції – тотальна темрява, нема навіть місяця. Пам’ятаю, коли ми вийшли з машин, почала працювати артилерія. Це було не прямо по нас, але досить близько. Ми розуміли, що в будь-який момент вони можуть скорегувати вогонь. На щастя, під час тієї місії їм не вдалося вийти на нас, нам вдавалося витримувати дистанцію. Вони намагалися слідувати за нами, але ми рухалися достатньо швидко. Я намагався утримувати погляд на людині перед собою. Я загубив балістичні окуляри, загубив планшет та інше. Це, я б сказав, було найбільшою небезпекою…”&nbsp;</em>Джон нагадує – на війні небезпечно завжди і всюди. Харків тепер під українським контролем, однак легко досяжний для російських ракет.&nbsp;За рідних він переймається менше, ніж за себе: <em>“США можуть подбати про їхню безпеку. Я більше думаю про свою безпеку під час повернення до Європи, якщо я виїду з України і, може, поїду кудись іще. Тому що є багато країн, де можуть бути росіяни. Можливо, небезпека виходитиме звідти. Якщо вони знатимуть, хто я, як я виглядаю… я параноїк по природі. Завжди озираюся, мені здається, що хтось слідує за мною…”&nbsp;</em>Джон помітив, що проти США давно точиться російська інформаційна війна. У соцмережах діє чимало проросійських ботів та акаунтів. Це потрібно враховувати.&nbsp;А сам чоловік аісля перемоги думатиме про те, щоб залишитись в Україні.&nbsp;<em>“Я багато жартував про те, що хочу стати фермером тут. Спокій, відсутність стресу – виглядає гарно! Я хочу знайти українську дівчину. Але спершу треба перемогти…”<br></em><em><strong>Канадець Акс. “Україна – як постріляне соняшникове поле. Приїду її потім розміновувати”<br></strong></em>Як і Джон, Акс також є професійним військовим. Він говорить короткими, вичерпними реченнями. Має юридичну освіту. Був командиром відділення у збройних силах декілька років.<br><img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/WaZ1Y0Sr3Ek6CYytQ9hvxG0WJtF8Zc6yXBrMC3yu-k4WMQWUwBJA52n4uW6XqPgvGJYCw1mTs0F5eoVjuEXevfwE53cQA5b8rGqh--zmrBr6bf2cmNIilAXl03oatWEGQ30gJP-4B4Rtt1ffgxLgCrp7zvqYRC7WuE-8sGmH-a5prQcM3p9FDwUfMY4cAw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;365&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Акс<br></em><em>“Як і всі присутні, я мав багато причин приїхати сюди, але я, мабуть, назву лише дві. Перше: якби таке сталося в нас, я би також хотів, аби люди з інших країн прийшли на допомогу. Тож виходячи із цього, я маю діяти. Тому що якщо я можу, значить, я мушу. І друга причина – я вірю в право закону, а не право найсильнішого і право кулака”.&nbsp;</em>Перше, що його вразило по приїзді в Україну, це руйнація інфраструктури та будинків. <em>“І це нагадувало про те, що в цій війні цивільні – найперші жертви</em>, – говорить канадієць. – <em>Зруйновані ферми, будинки, церкви, заводи. Це перше. А друга річ – коли ми їхали через поле квітів, які є свого роду символом для України, і все це поле було в вирвах від прильотів, в нерозірваних снарядах. Для мене це було дуже символічно. Артилерія працювала, її було чути. Але для мене поле було, як Україна. Поле обстрілювалося, воно уособлювало для мене поле битви…”&nbsp;</em>Акс порівнює російську агресію в Україні з діями фашистів на початку Другої світової: <em>“Нациська Німеччина зайшла в Чехословаччину. Вони взяли її за три дні і по тому показали світові це як факт. Їхня армія тут. Вони провели “референдум”, показали, що люди “щасливі” і “збираються бути з Німеччиною”. І потім світ сказав: “Тільки не більше цього!” Вони пообіцяли: “Не більше!” Так само, як росія обіцяла після Грузії. Після Криму. Але Німеччина далі пішла в Польщу. І потім світова спільнота збагнула, що треба щось робити. Для мене ця ситуація є історичним еквівалентом. Зараз їх (росіян) треба зупинити, бо вони йтимуть далі. Заради цього ми готові поставити все на кін. Зруйновані будинки та інфраструктура в селах – я думаю, це нагадування про те, за що ми воюємо”,</em> – каже Акс.&nbsp;Звісно, війна в Україні не схожа на жодну іншу війну, але попередній військових досвід помічний Аксові з декількох причин.&nbsp;<em>“Військовий вишкіл – це в першу чергу дисципліна, і по-друге, це рефлекси, пам’ять м’язів”, </em>– розмірковує доброволець.&nbsp;<em>“Бути солдатом – це стріляти, рухатися, комунікувати. (…) Наш досвід у інших війнах, звісно, не можна порівняти з ситуацією тут. Це не те, до чого будь-хто з нас готувався. Але військовий досвід у вигляді дисципліни, взаємодії з підрозділом, стрільби, руху, комунікації – мені це дає дуже багато переваг”,</em> – каже Акс.&nbsp;<em>“Звісно, це насамперед війна артилерії,</em> – говорить канадець. – <em>Але для решти світу це інформаційна війна. І ми, іноземні добровольці, відіграємо значну роль у цьому. У мене є друзі, зв’язки на безпечній платформі, яким я регулярно подаю новини. І я намагаюся сформувати для них меседжі. Показати, що ми професіонали. Ми тренуємося з ранку до вечора, ми стаємо кращими перед кожним виїздом на фронт. Ми отримаємо краще спорядження – отже, ми можемо краще виконувати нашу роботу. Ми дбаємо про те, щоб повернутися до наших родин. І я намагаюся показати це моїм друзям, моїй спільноті.&nbsp;</em><em>Україна – це, в першу чергу, Європа. Це також фронт, на якому ми воюємо, використовуємо силу, ми є прийнятими на рівні міжнародних відносин”, – пояснює “легіонер”.&nbsp;</em>Після завершення війни він в першу чергу повернеться до своєї родини, побачить дітей, а потім приїде в Україну знову та займеться тут розмінуванням, можливо, навіть створить свою&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&quot;>НГО.</a>&nbsp;<em>“Я втратив двох друзів через міни минулого тижня, і в нас ще троє поранених. Я хочу боротися з мінами, треба прибирати це лайно з землі. Тому що після війни фермери, звичайні люди, діти будуть ходити через ці лінії, через ці поля”</em>, – аргументує канадець.&nbsp;Він вагався, чи погоджуватися на інтерв’ю, через страх за рідних. Хоча сам готовий віддати життя на цій війні.&nbsp;Однак ще до того, як цей матеріал був дописаний, боєць повідомив, що ворог таки вирахував його та погрожує його родині.&nbsp;На подяку за службу та за розмову відповідає українською: “Будь ласка!”<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59355/ 2023-01-30 09:35:13 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Очільник Одеської ОВА провів зустріч з делегацією Консультативної місії ЄС в Україні http://www.izmail.es/article/59352/ Очільник Одеської ОВА зустрівся з делегацією Консультативної місії Європейського Союзу в Україні на чолі з керівницею операційного департаменту Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Розалін Шіхан. <div><div dir=&quot;auto&quot;>Про це йдеться у дописі на сторінці ОВА у &quot;Фейсбуці&quot;.<br>Максим Марченко подякував представникам Консультативної місії Європейського Союзу в Україні за співпрацю та зазначив, що Україна залишається непохитною в своєму прагненні стати повноправним членом Європейського <a tabindex=&quot;-1&quot;></a>Союзу та докладає максимум зусиль для досягнення цієї мети.<br><img src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/327723710_612627347338496_4306778583830486167_n.jpg?_nc_cat=100&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=730e14&amp;_nc_ohc=0LXgW_s0pogAX_4Tn9E&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfDN5wf_4AXYSdlrbF_hs7Ot9vNbkeAz-LdiyItY9APT5w&amp;oe=63DB6DC9&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: 1 особа та окуляри&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:833px;vertical-align:baseline&quot;> <br>Розалін Шіхан розповіла про діяльність Консультативної місії Європейського Союзу в Україні в умовах війни та підкреслила важливість співпраці з правоохоронними органами України.<br>На сьогодні Місія працює за декількома напрямками, серед яких розслідування за скоєння воєнних злочинів, робота з правоохоронними органами на звільнених територіях та недопущення розповсюдження зброї з початку війни.<br><em>«Вступ України до ЄС -&nbsp;це важлива тема, а підготовка до вступу потребує ефективного реформування системи правоохоронних органів, тому ми сподіваємось, що після перемоги України у війні ми обов’язково повернемось до цього питання та сприятимемо пришвидшенню цього важливого процесу»</em>, - зазначила Розалін Шіхан.<br>Також під час зустрічі сторони обговорили питання забезпечення ефективності роботи портів Одещини та продовження Зернової ініціативи.<img src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/326904428_954867445511264_1310585611878977670_n.jpg?_nc_cat=101&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=730e14&amp;_nc_ohc=BQDXDi9LNZcAX_w9ndc&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfDwWNTQPdP7QQSHZXCFJk68dbadl00edOuRzUtVPzfWHw&amp;oe=63DC4DC2&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: 3 людини, люди стоять, люди сидять та у приміщенні&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot;>&nbsp;<br>Представники Консультативної місії Європейського Союзу в Україні, в свою чергу, зазначили, що важливою складовою їх діяльності в Україні сьогодні є також проведення тренінгів з працівниками правоохоронних органів України з питань мінної безпеки, надання психологічної допомоги та роботи з людьми, які стали жертвами військових злочинів.<br><img src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/327708509_503735215232065_5067995655680556839_n.jpg?_nc_cat=100&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=730e14&amp;_nc_ohc=niKSlRWA_YkAX9wN4kG&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfCa1yFcnbM4fSnEx6E0HoZo9CcGc3DaCgjP02542gv8OQ&amp;oe=63DA8F8D&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: 1 особа та борода&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:895px;vertical-align:baseline&quot;> <br>Сторони домовились про подальшу активну співпрацю та напрацювання спільних ініціатив щодо ефективної роботи правоохоронних органів та успішного їх реформування в контексті вступу України до ЄС.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/59352/ 2023-01-29 23:38:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українці мають право перетинати державний кордон, прямуючи на лікування за межі України http://www.izmail.es/article/59350/ Виїзд таких осіб дозволяється в супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення. <div><div>27 січня уряд ухвалив постанову «<a href=&quot;https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-pravyl-peretynannia-derzhavnoho-kordonu-hromadianamy-s69-270123&quot;>Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України»</a>. Відтак Міністерство охорони здоров’я надає роз’яснення про можливість українських громадян перетинати державний кордон у період воєнного стану для виїзду в інші країни на лікування.<br><a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text&quot;>Наказ МОЗ від 05.04.2022 №574</a>&nbsp;чітко визначає критерії направлення та категорії пацієнтів, медична й реабілітаційна допомога яким може надаватися за кордоном. Як і раніше, якщо пацієнти потребують довготривалої або дороговартісної медичної допомоги, а також отримання медичних послуг, надання яких наразі в Україні значно обмежене через повномасштабну війну, вони можуть направлятися на лікування за межі держави.<br>Пропуск таких громадян через державний кордон здійснюється за наявності документів, що підтверджують право на виїзд і в’їзд в Україну, та на підставі листа міністра охорони здоров’я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування.<br><em>«Забезпечення належної медичної допомоги українцям під час війни залишається у фокусі уваги Міністерства охорони здоров’я. Уряд врегулював забезпечення механізму направлення на лікування за кордон наших співвітчизників. Направлення за кордон на лікування в період воєнного стану потрібно для того, щоб розвантажити нашу медичну систему й спрямовувати пацієнтів, які потребують довготривалого та дороговартісного лікування, за кордон, а також для отримання тих послуг, які ми не можемо забезпечити через воєнний стан у країні. Ми вдячні нашим партнерам із Європейського Союзу, зокрема директоратам DG SANTE і DG ECHO, які допомагають і фінансують програми медичної евакуації. Пошук закордонних медичних закладів для лікування громадян України здійснюється через платформу&nbsp;<a href=&quot;https://www.who.int/emergencies/surveillance/early-warning-alert-and-response-system-ewars&quot;>Early Warning and Response System</a>(EWRS). Так, цього тижня вдалося евакуювати та&nbsp;<a href=&quot;https://moz.gov.ua/article/news/moz-ta-evrokomisija-evakujuvali-21-postrazhdalogo-ukraincja-vprodovzh-cogo-tizhnja&quot;>доправити на спеціалізоване лікування 21 пацієнта</a>. Українців прийняли в медзакладах Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Польщі та Угорщини. Ця робота триватиме й надалі»,</em> - підкреслив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.<br>Відповідність критеріям направлення за кордон для лікування під час дії воєнного стану підтверджується&nbsp;<a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n3&quot;>формою первинної облікової документації <br>№027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого»</a>, заповненою лікарем закладу охорони здоров’я, який здійснює координацію направлення для лікування за кордон.<br>Виїзд таких осіб дозволяється в супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення.<br><strong><em>Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені.</em><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59350/ 2023-01-29 21:45:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Характер бойових дій наразі сильно змінився". Гвардієць розповів про участь у боях на Бахмутському напрямку http://www.izmail.es/article/59351/ Гвардієць &quot;Боксер&quot; зараз боронить Бахмут. Він старший кулеметник. Брав участь у боях на Харківському напрямку, під Майорськом. Його військова служба почалась у 2021 році. <div><div><div><em>&quot;Прийшов до 3-ї бригади оперативного призначення. Щойно пройшов&nbsp;&quot;КМБ&quot;, і почалося повномасштабне вторгнення. Одразу 24-го лютого ми виїхали на окружну дорогу Харкова, на 602-й мікрорайон. Ну, і там вже почалися наші перші бойові дії&quot;, </em>- розповів &quot;Суспільному&quot;&nbsp;військовий.<br>За ловами хлопця, на війні почувається як риба у воді.<br>Він розповів, що характер бойових дій наразі сильно змінився.<br><em>&quot;ЗСУ та російські окупанти постійно намагаються переграти одне одного. Якщо раніше ми думали, що стрілецькі контакти - це щось страшне, нереальне, то тут все набагато гірше! Якщо на Харківському напрямку там були групи, які виконували якісь окремі задачі, то зараз у цьому напрямку проти нас воювали майже всі - від мобілізованих, ПВК “Вагнер”, до якихось спецпідрозділів та ГУР&quot;</em>, - пояснив гвардієць.<br>Як розповів &quot;Боксер&quot;, зараз додалось роботи, зокрема штурмової - він з побратимами протидіє тактиці &quot;малих груп&quot;, на яку перейшли російські окупанти під Бахмутом.&nbsp;Хлопець каже, що один з таких епізодів ледь не вартував його підрозділу життя, але їм вдалось відбили всі атаки противника та завдали йому втрат.<br><em>“Ми були майже в оточенні. Позавчора ми були в нашій будівлі, де тримали оборону. Окупанти декілька годин вели щільний вогонь, що ми на 3 години вже не бачили нічого, і зайняли кругову оборону в будівлі. І вже пройшла інформація, що ворог зайшов до нас будинок. Звісно, почався контакт. Люди підготовлені. Ми засипали двері, поставили розтяжки, де тримали оборону, скільки це було можливо, відстрілювалися цілий день. Там я не знаю: в мене там уже кулемет заклинило. Але все обійшлося&quot;,</em> - розповів &quot;Боксер&quot;.<br>За його словами, на Бахмутському напрямку, порівняно з попередніми фазами війни, все більше впливу на ситуацію справляє українська аеророзвідка.<br><em>&quot;Відтак піхотинці мають більше інформації про те, що коїться навколо, і це допомагає активно діяти. Доводиться вести виснажливі бої, після яких дуже складно відновитися - канонада не припиняється взагалі. Хіба на пару годин вночі. Але тоді тишу розривають автоматні та кулеметні черги&quot;</em>,&nbsp;-&nbsp;поділився військовий.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59351/ 2023-01-29 19:24:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Укрзалізниця" вдосконалила систему продажів квитків для унеможливлення спекуляцій http://www.izmail.es/article/59349/ Починаючи з 28 січня всі квитки, що повертатимуться на конкретну дату, будуть вводитись у систему чітко за один день до дати поїздки, з 08:00 до 09:00. <div><div>АТ «Укрзалізниця» запровадило нові правила випуску у відкритий продаж повернутих квитків.&nbsp;Про це&nbsp;<a href=&quot;https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/592809/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener noreferrer&quot;>повідомляє</a>&nbsp;пресслужба компанії.<br><em>«Запроваджуємо ще одне коригування в процес продажів, яке має не залишити шансів спекулянтам і дати можливість пасажирам простіше знаходити квитки»</em>, – йдеться у повідомленні.<br>Наголошується, що починаючи з 28 січня всі квитки, що повертатимуться на конкретну дату, будуть вводитись у систему чітко за один день до дати поїздки, з 08:00 до 09:00.<br>Квитки, які будуть здаватись день у день, повертатимуться в систему не пізніше ніж за 30 хвилин після здачі. Очікується, що це спростить доступ до проїзних документів.<br><em>«Тож якщо не встигли придбати квиток за 20 днів, тепер не потрібно за ними полювати чи звертатись до «перекупників» - можна для термінових справ знайти всі повернуті квитки в цей чіткий часовий проміжок»,</em> – підкреслили в &quot;Укрзалізниці&quot;.<br>Нагадаємо, з листопада на &quot;Укрзалізниц&quot;і&nbsp;запроваджено нову схему продажів квитків на найпопулярніші рейси - продаж розпочинається рівно за 20 днів до дати поїздки о 08:00 в онлайн-каналах (застосунок, чат-бот і офіційний сайт УЗ); кількість квитків для купівлі обмежена -&nbsp;не більше ніж чотири в одні руки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/59349/ 2023-01-29 17:32:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Журналіст, військовий, іподиякон та найчастіший гість "Єдиних новин". Інтерв’ю із Сергієм Братчуком http://www.izmail.es/article/59348/ Повномасштабна війна відкрила для українців багато нових імен: голів обласних адміністрацій, радників Офісу президента, воєнних «експертів». Проте в етері «Єдиних новин», головної телевізійної трансляції України, лідирує інша людина. Це Сергій Братчук - речник Одеської обласної військової адміністрації. Лише в червні він взяв участь у 36 включеннях: на третину більше, ніж найближчий конкурент. <div><div>Чому пана Сергія запросили стати речником, зрозуміти легко. У нього за плечима двадцять два роки роботи у виданнях Міністерства оборони, на кшталт газети «Слава і честь». А після відставки у 2011-му (з політичних причин, про які журналіст обіцяє розповісти після перемоги) він іще десять років <a href=&quot;https://odessamedia.net/persona/sergei-bratchuk-nash-telekanal--za-spravedlivost-bez-ogoltelosti/?to-full-version=true&quot;>пропрацював</a> на одеському телебаченні. До досвіду в медіа додайте досвід на фронті: військовим кореспондентом у 2014-му, пресофіцером у 2018-му у складі «Аратти» Дмитра Яроша. У 2015 році пан Братчук приєднався до організації «Чорний тюльпан», яка знаходила та доставляла тіла загиблих із фронту. Цьому присвячений <a href=&quot;https://youtu.be/1gSYp50LwS0?list=PL1Yc_mfmx7rZ85u4aSyRMAXkhbwg5T_bI&quot;>цикл відео</a>.<br>Професійними здобутками наш герой не обмежується. Він кілька разів балотувався на місцевих виборах, востаннє - у 2020 році в Одеську міську раду від «Національного корпусу». У 2021 році став головою громадської ради при обласній адміністрації. Уже кілька років служить іподияконом у церкві та навіть був речником Одеської єпархії Православної церкви України до повномасштабного вторгнення.<br>Задля інтерв’ю журналісти &quot;Детектор медіа&quot; зустрілися в будівлі Одеської ОДА. Речник не має особистого кабінету, але проводить мене в місце, звідки записує відеозвернення. Пан Сергій жартує, що це ексклюзив - журналістів тут ще не було й особистісних інтерв’ю під час повномасштабної війни він ще не давав.&nbsp;<br><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Робота<br></span></em></strong><strong><em>- Почнімо з, мабуть, найпопулярнішого питання в Україні. 24 лютого. Як ви дізналися про повномасштабну війну та як провели її перший день?<br></em></strong>-&nbsp;Про війну я дізнався після того, як послухав <a href=&quot;https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/29016/2022-02-23-putin-prochytav-chergovu-lektsiyu-pro-ukrainu-bilshist-yogo-vystupu-brekhnya-ta-manipulyatsii/&quot;>виступ</a> дєда Кабаєва (путіна. - ДМ). Стало зрозуміло, що війна починається. Сказав навіть так дружині, що йду дозбираю тривожний рюкзак, із яким я був на фронті з 2014 року, чогось там, може, не вистачає. Вона на мене подивилась: чого? Кажу: війна. Це вже війна. Двадцять третього лютого точно не почнеться, бо вони будуть пити горілку. А поп’ють-поп’ють і попруть двадцять четвертого. Не помилився, на жаль. Ну, це було логічно. Чекав, але десь під ранок зморив сон. Прокинувся з першим вибухом. Ми були готові, за 15 хвилин зібралися, і я дружину з дитиною відвіз, п’ятнадцять на шосту вони були вже в батьків. Я навіть у хату не заходив, а поїхав у місце збору. Ми, учасники бойових дій, домовлялися: якщо починається, то ми збираємось. Уже можна сказати: Канатна, 35 -&nbsp;колишній обласний військкомат.&nbsp;Почалось із організаційних питань: що робимо, як робимо. Розуміли, що формуємо підрозділи, не розуміли, які саме, кому будуть підпорядковуватись. Хоча були консультації з військовими.&nbsp;Я розумів, що треба людей інформувати. Бо не було звідки отримати інформацію на місцевому рівні, перш за все. Та й люди розгубилися. Розумів, що треба це підхоплювати, ні під кого не підлаштовуючись, що треба людей заспокоїти. Це тоді було, мабуть, найголовніше. Просто ставав біля стіни там, на Канатній, 35. Люди бігають, дивляться, ставлять якісь питання, а ти не чуєш, ти став, ти щось записав, звернувся до людей. Перший тиждень узагалі без сну.<br><strong><em>- Я розумію, чому саме вас зробили речником військової адміністрації, але розкажіть, як це сталося. Хто вас покликав?<br></em></strong>- Першого березня, якщо не помиляюсь, мені зателефонував перший заступник голови обласної державної адміністрації Борис Волошенков і сказав: Сергію Борисовичу, є така думка, що нам не вистачає інформування населення з точки зору військової компоненти. Тобто говорити про обстріли, про військові питання. Я відповідь пам’ятаю: «Коли треба прибути?» -&nbsp;«Прямо зараз».&nbsp;Буквально пару днів, і я вже міг туди не прийти, тому що ми могли піти в тероборону, нас десь перекидали, у нас уже сформувались свої підрозділи. Я пішов до хлопців із батальйону порадитись. І я дуже вдячний, що вони, не обговорюючи, це рішення прийняли: ти там потрібен більше.<br><img src=&quot;https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/200909/zobr2.jpg&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;690&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:344px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong><em>- Отже, про роботу речника. Ви найпопулярніший гість у телевізійному марафоні «Єдині новини»: вас включають частіше, ніж раз на день. Назвіть свої улюблені канали або журналістів, із якими вам найбільше подобається працювати.<br></em></strong>- В мене інша мотивація. Мотивація, що я на будь-якому, навіть на маленькому каналі, або в марафоні «Єдині новини», можу розповісти те, що відбувається в Одесі і в регіоні. Я не буду зараз називати прізвища -&nbsp;не тому, що я боюсь когось критикувати. Є ті, з ким ти відчуваєш більшу спорідненість душі, скажімо так, є хтось менш, ну, не сказав би - професійний… Інколи емоційність заважає людям працювати.&nbsp;Я не злюся, коли бачу, що питання не досить правильно сформульоване, і ти починаєш викручуватися, щоб дати чітку відповідь, і щоб ця відповідь лягла на питання, яке було поставлене. Таким чином, можливо, і молодших колег дещо скеровуєш.&nbsp;Але головна мотивація: я можу говорити щодня, без перебільшення, щодня про те, що відбувається в Одесі. Мені дуже в перші дні хотілось докричатись до всіх, я мав донести цей наратив, що ми українці, що Одеса - це українське місто. Тут відомий наш чорноморський бичок, наша лють чорноморська, чорноморська усмішка; я понавидумував собі цих мемів.<br><strong><em>- Ви згадали про критику. Які помилки ви часто помічаєте в журналістів?<br></em></strong>- Розказуючи про наші перемоги, -&nbsp;це і в мене трошки бувало, - ми інколи бажане видаємо за дійсне. Таким чином ми для суспільства створили теплу ванну: ніби ми скрізь перемагаємо. Ми переможемо - це єдиний прогноз, який я даю, на відміну від інших, щодо війни. Але треба давати виважену інформацію, а не казати, що ми сіли на коня і шаблюками танки перебили.&nbsp;Якщо говоримо взагалі про здобутки, то треба показувати на персоналіях: ось вони, герої, вони поруч. Це створює правдиву картинку. Бо є реальні люди, які сидять в окопах, ведуть бої, здобувають перемоги. Наче тут є і біль і кров, а з іншого боку - усмішки і жарти.<br><em>- </em><strong><em>Як взагалі влаштована комунікація? Як речник, ви формуєте інформаційну політику самотужки, чи є якісь наради - про що ми розказуємо, а про що не розказуємо?<br></em></strong>- Ми співпрацюємо, звичайно, з нашим військовим командуванням, з об’єднаним пресцентром сил оборони Півдня. Є свої функції і в них, і в мене. Сьогодні про бойові дії першими говорять військові. А ситуація в області, обстріли,&nbsp; - це наша парафія.<br><strong><em>- Тобто ви не озвучуєте деталі або якісь події, якщо військові про них не говорять першими?<br></em></strong>- Так. Сьогодні це так. І це правильно.<br><strong><em>-&nbsp;Ми не договорюємо українцям всього і зрозуміло чому. Як ви думаєте, скільки відсотків правди громадяни мають знати про те, що реально відбувається?<br></em></strong>- Я не можу назвати відсоток. Є алгоритм, чого не треба повідомляти під час війни: наприклад, про втрати. Ми маємо говорити про реалії війни, що це може бути надовго, що це виснажлива боротьба. Що перемога буде через біль, через втрати, і замість тих хлопців мають прийти інші. Людей збудило моє звернення, де я сказав, що…<br><em><strong>- </strong><strong>&nbsp;</strong><a href=&quot;https://t.me/Bratchuk_Sergey/15013&quot;><strong>Мільйони пройдуть</strong></a><strong> через воєнні дії.<br></strong></em>- &nbsp;А в нас уже мільйони пройшли. Ми всі проходимо кожного дня через війну.&nbsp;Так от, інформація має подаватися максимально правдиво, але не та, що збуджує до панічних настроїв. Цього не можна робити.<br><em><strong>-&nbsp;Ви балотувалися від «Нацкорпусу» й були в підрозділі «Аратта» Дмитра Яроша… Якби я був російським пропагандистом, я би сказав, що у вас амплуа одеського націоналіста. Скажіть, як ви ставитеся до </strong><a href=&quot;https://detector.media/community/article/198621/2022-04-24-iedyni-z-medvedchukom-veduchi-spilnykh-marafoniv-yaki-ranishe-pratsyuvaly-na-kuma-putina/&quot;><strong>колишніх пропагандистів, які продовжують працювати в українських медіа</strong></a></em><strong><em>, зокрема, у марафонах «Єдині новини» та «FreeДом».<br></em></strong>- Складне питання і просте. Я не вірю, що «ОПЗЖ», наприклад, різко стали патріотами. Всіх, хто був у партіях, які кликали війну в Україну, - все. Це навіть не обговорюється. Я не кажу, що їх треба розстріляти, звичайно, але вони не мають бути дотичними до політичної сфери. До громадської - ну, куди ж ми дінемось, ми демократичне суспільство. До політичного життя - ні.&nbsp;Щодо телевізійників, то ті, хто працював на ворога відверто… Людина на такій роботі свідомо це робить, коли відкриває рота і щось говорить.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Особливо коли вона ведуча праймового токшоу…<br></em></strong>- Так точно. Вона знає, що вона робить. Людина може переродитися, але мені недостатньо їхнього покаяння.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Тобто ви до них на ефіри не ходите, і не ходили б, якби вас покликали?<br></em></strong>- Я ж не знаю, хто буде ведучим. Але на ефіри наживо не ходив би. От із ними провести інтерв’ю як ведучий можу. Сумніваюся, що після цього вони б до мене прийшли. В мене такий досвід уже був, коли люди приходили з тих політичних партій, ще в 2015 році, коли я працював на телебаченні. І вони собі дозволяли називати війну громадянською.&nbsp;Коли Партія регіонів була при владі, мені дуже несолодко жилося як журналісту. Мене ніде не брали. Я навіть не знаю, як пережив: пенсія була, і слава Богу, але не продавався. І вони мені не подають руку, не вітаються, то я пишаюся цим. Мене Скабєєва згадала -Боже мій, яке щастя.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>Одеса</strong><strong>&nbsp;</strong></span></em></div></div><div> <div><img src=&quot;https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/200909/zobr3.jpg&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;1600&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:800px;vertical-align:baseline&quot;><br><em><strong>-</strong><strong> Про місцевий рівень колаборантів. Є такий телеграм-канал… (Ми не будемо тут вказувати його назву. Йдеться про одеський канал, який закликає до зриву мобілізації, роздмухує зраду, цитує російську пропаганду.)<br></strong></em>- Я їхній улюблений персонаж.<br><em><strong>-</strong><strong> Скажіть мені, хтось шукає того, хто його веде?<br></strong></em>- Це колишній спецкор російського телеканалу НТВ в Одесі. Він сидить у Рязані, по-моєму.<br><strong><em>- А&nbsp;він це робить із росії?<br></em></strong>- Так.<br><em><strong>-</strong><strong> Тоді ще питання про Одесу. Одеські пляжі. Я думаю, що всіх уже задовбали ці пляжі…<br></strong></em>- А мене ні, я готовий кожен день про це говорити.<br><em><strong>- </strong><strong>З дещо іншого боку питання. Біля мого дому є пляж із табличкою «Заміновано». Там уже більше місяця граються діти, відпочивають люди </strong>(час пыдготовки публікації - липень 2022 року)<strong>. Поруч теж є пляжі, теж є таблички і відпочивальники. Ніхто ще не вибухнув. А от до довіру до армії це не підриває?</strong><br></em>- Ні, не підриває. Треба людям пояснювати -&nbsp;можливо, комунікація не спрацьовує, я приймаю це як претензію до себе в тому числі. Бо загальні фрази в дусі «Заміновано» загальними й залишаються. Я намагаюся людям говорити, чому скупчення на пляжі небезпечні. Є заходи мінно-вибухової безпеки, назвімо це так. Протикорабельні, протидесантні міни виносить на берег будь-де. Крім того, сьогодні ракетні обстріли в нас інтенсивні. І ця дурна ракета… Ніхто не знає, де вона летить. Якщо вона влучить — буде менше жертв, ніж якщо її зіб’ють над пляжем, і вона розлетиться на шматки. Ото буде біда, ото буде горе. Тому прийняте слушне рішення, що не треба людям ходити на пляж. Бо якщо ми навіть на деякі ділянки дозволимо приходити, люди туди підуть і просто на голові одне в одного будуть сидіти.<br><em><strong>-</strong><strong> Тобто це спроба уникнути масових скупчень і мін, які прибиває з води?<br></strong></em>- Перш за все. Ну, і небезпеки повітряних атак.<br><em><strong>-</strong><strong> Наталія Гуменюк, представниця командування «Південь», четвертого липня сказала про прапор на острові Зміїний: «Ніхто не висаджувався на острів, ніхто не буде ризикувати людьми заради фотографії для медіа». Через три дні в нас фотографії з острова Зміїний, де ставлять прапор.<br></strong></em>- Це супроводження військової операції у відповідному режимі. Кожна операція має безпекову складову. Сподіваюся, що це було для чогось озвучено.<br><em><strong>-</strong><strong> Добре. Тоді ваш допис про </strong><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/13/7352274/&quot;><strong>історію</strong></a><strong> з двома людьми й оральним сексом у публічному місці…<br></strong></em>- Так, їм дали по року умовно.<br><em><strong>-</strong><strong> Питання про повістки. Ви </strong><a href=&quot;https://t.me/Bratchuk_Sergey/13700&quot;><strong>писали</strong></a><strong>, що вони отримали повістки і що в них буде шанс «привести гормональний всплеск до нормального балансу під час бойових дій».<br></strong></em>- Після проходження медогляду. Це було головне.<br><em><strong>-</strong><strong> Багато людей критикують подібний підхід, тому що це змушує повістку і службу в армії сприймати як покарання.<br></strong></em>- По-перше, суспільство бачить лише емоційну складову, на жаль. Скільки ми не б’ємося і розповідаємо, і я в тому числі, що отримання повістки не означає призову до армії, це не чують. От я не знаю, що придумати таке креативне, щоб заохотити людей. Людина зобов’язана була 24 лютого прийти у військкомат, стати на облік або перевірити себе на обліку. Ось і все. Повістка — не покарання, а це спонукання людини до виконання конституційного обов’язку. Хтось піде рити окопи, хтось буде у шпиталі працювати. Я ж по собі знаю: мені не треба, щоб у бою зі мною стояла людина наркозалежна або алкозалежна. Ніхто не говорить, що вони підуть на передній край.&nbsp;А в тому дописі я під кожним словом зараз підпишуся. Щодо адреналіну й медичного огляду це, звичайно, був тролінг. І, до речі, це ж не обласна військова адміністрація прийшла вручати повістки. Мені повідомили, що якось треба відреагувати, і сказали, що їм вручили повістку.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Нещодавно в Одесі знову була трагедія, був оголошений день жалоби. Разом із тим, у розважальних районах Одеси ніякої жалоби, звісно, не було. Як для вас, із моральної точки зору, поєднується тусовочний дух Одеси та війна?<br></em></strong>- Це легке питання. Я зараз шкодую лише, що жоден із тих, хто там був, нам про це не повідомив, що хтось порушив день жалоби. Повірте, реакція була б мало того, що миттєва, вона була б жорстка. Є відповідні правила, вони прописані в тому числі і для охорони цих центрів відпочинку, клубів. З моральної точки зору позиція чітка й однозначна: жодних танців на кістках. Я за те, щоб люди мали змогу відпочити, переключитися, в тому числі наші бійці, які приходять на ротацію з фронту. Це правильно й це наповнення бюджету. Але я ще раз хочу наголосити: жодна скарга не пройде повз увагу. Бачите, що є танці на кістках… Ну, нема в нас концертів, нема шоу, і не буде. Очільник адміністрації -&nbsp;колишній командир 28-ї бригади, командир «Айдара», теж націоналіст. Ви можете собі уявити, що хтось із нас буде дозволяти роботу нічних клубів чи якісь шоу?<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Концерт Лободи.<br></em></strong>- О так… Нє, я би сходив один раз, зрозуміло чому.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Але рівно один раз.<br></em></strong>- Один раз, так, я саме про це.<br><em><strong>-Окей. Отже, націоналісти при владі. В Херсоні окупант Сальдо в червні </strong><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/18/7353323/&quot;><strong>оголосив</strong></a><strong> про плани поставити пам’ятник Катерині ІІ. В Одесі стоїть пам’ятник Катерині до цього дня. Чому?<br></strong></em>- Проблема лежить суто в юридичній площині і може бути розв’язана Одеською міською радою. Це їхня юрисдикція.<br><strong><em>- </em></strong><strong><em>Але ви особисто за знесення пам’ятника?<br></em></strong>- За. Це навіть не обговорюється. Слухайте, є механізм. Зараз усе буде просто і чітко, я візьму один папірець… (Сергій зник на кілька хвилин, повернувся з двома аркушами А4 та процитував документ. Наводимо фінал.) <em>«… Де-юре, скульптура не має статусу ні об’єкта культурної спадщини, не є музейним предметом, жодних спеціальних документів щодо демонтажу та передачі на зберігання законодавством не передбачено. Тому питання може бути вирішене тим органом, на балансі якого воно перебуває, -&nbsp;Одеською міською радою».</em> Підхід наш такий, і про це говорить глава військової адміністрації: ми кандидати у члени Євросоюзу. Ми сповідуємо демократичні принципи. Тому все має бути за законом. Тим більше, сьогодні міська рада може це зробити. Вона могла це зробити і вчора, і позавчора…<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> І попередні вісім років.<br></em></strong>- І попередні роки. Абсолютно вірно.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> А зірка героя на одеському гербі? Ви колись підтримували її повернення.<br></em></strong>- Ні.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> У мене є запис. Ви давали текстове інтерв’ю під час балотування на виборах.<br></em></strong>- Покажіть.<br><a href=&quot;http://viknaodessa.od.ua/conference/?bratchuk_2010_10_27&amp;page_a=4&quot;>Розмова</a> 27 жовтня 2010 року: <em>«То, что Звезду Города-Героя необходимо -&nbsp;даже не обсуждается. Готов, после проработки вопроса с юристам и геральдистами, внести проект о восстановлении исторической справедливости на первой же сессии нового городского совета, если Вы проголосуете за меня 31 октября».<br></em>- Я не пам’ятаю це питання.<br><strong>-</strong><strong> <em>А як ви ставитесь до зірки героя? Теж треба прибрати чи…</em><br></strong>- Так у нас є чинне законодавство щодо декомунізації.<br><strong>-&nbsp;</strong><strong><em>Так, але ваша особиста думка?</em><br></strong>-&nbsp; Це нагорода за здобуток у війні, так? Все, що стосується військових звитяг і подвигів, має залишитись.<br><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Покликання<br></span></em></strong><strong><em>- </em></strong><strong><em>Я хотів би запитати вас про «Чорний тюльпан». Коли я готувався до інтерв’ю, дивився ваші відео… Виявилося, що ви повернули з фронту друга нашої сім’ї. Думаю, вам приємно буде знати, що з його дружиною все добре. А син зараз навчається в найкращому виші країни. Як на вас вплинула служба в «Чорному тюльпані»? Така кількість вдячності та горя.<br></em></strong>- Я став більше плакати наодинці. З іншого боку, я став гостріше відчувати несправедливість у цьому світі. Це, мабуть, найголовніше. Я здобув почуття власної гідності.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Ви після цього казали, що відчували спустошення, і постриглися в ченці…<br></em></strong>- Ні, я не чернець. Я читець. Я служив у церкві; зараз, звичайно, не служу. Іподиякон - це людина, яка допомагає під час служіння. Він не є священиком. Наступний крок -&nbsp;це диякон. Я про це думаю. На все воля Божа, - я дійсно так вважаю, - але я, мабуть, у мирському житті не все ще зробив.<img src=&quot;https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/200909/zobr4.jpg&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;1600&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:800px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong>-</strong><strong> <em>Як це впливає на вашу роботу?</em><br></strong>- Це мені допомагає. Знаходити душевний спокій, бути більш стресостійким, мабуть, так.<br><strong>-</strong><strong> <em>Все це горе, яке ми переживаємо останнім часом, зміцнює, чи навпаки - підриває вашу віру?</em><br></strong>- Я щасливий, що я живу в цей час.<br><strong>-</strong><strong> <em>Історичний час?</em><br></strong>- Саме в цей час; історичним не я його буду називати. А щасливий, тому що я до цього дотичний, і я мрію дожити до перемоги. Не пам’ятаю, хто перший сказав, що ми не маємо цю війну залишити нашим дітям. Я хотів би ще брати участь у розбудові держави. Я ніколи так не хотів жити, як зараз. Це не страх, ні, я смерті не боюся. Я в «Чорному тюльпані» зрозумів, що я не боюся смерті, бо я про неї не дізнаюсь. Але дуже хочу вижити. Хочу ще щось змінити в нашій державі.<br><em><strong>-</strong><strong> Ви народилися в Криму, ваша юність пройшла на Херсонщині. Ваші дитячі спогади були двічі окуповані.<br></strong></em>- В мене є медаль <em>«</em>народженому в Криму<em>»</em>. Це була Кримська область. Краще би Крим і був Кримською областю. Так, мені болить, дуже болить. В мене навіть була мрія, коли ще не було цієї великої війни: як будемо звільняти Крим, сяду на коня, візьму величезний прапор України, нагайку величезну - і по родичах поїду. Заїду через Перекоп. Ну, це дурість, це щось юнацьке, їй-богу, я ту картину бачив: я через Перекоп на цій коняці…<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> А за що родичів?<br></em></strong>- За зраду. Я ще з 2014 року ні з ким із них не спілкуюся, зрозуміло. Думаю, що в них нещасливе життя.&nbsp;Я в Крим маленьким приїздив, туди возили нас із сестрою. Кримські дядьки мої мали всі українське прізвище, але в паспорті писалися росіянами - така була політика. І вони мене обсядуть, російською щось питають, а я ні бельмеса не розумію. Я був маленький, два-три роки, й говорили ми в родині українською. <em>«Ану, скажи що-небудь українською, ану, скажи?»</em> І я собі щось, і вони сміються, їм так подобалося…<br><strong><em>- </em></strong><strong><em>Я знаю, що у 2017 році ви видали збірку віршів. Ви написали щось нове останнім часом?<br></em></strong>- Пишу, але дуже мало. Можна сказати, що взагалі не пишу.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Ви могли би щось процитувати?<br></em></strong>- Я не пам’ятаю своїх віршів напам’ять, чесно. Я, мабуть, якийсь не такий поет. Напам’ять не скажу. Я, до речі, на 50 років своїх - 13 травня - ще до початку війни планував видати збірку. Я не пишу, я їх бачу, ці рядочки. Мене питали колись: як ти їх пишеш? Кажу: я очі інколи піднімаю - і бачу цей рядочок, написаний у повітрі. Недосконалі ті вірші перші…<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Ну, поезія й не повинна бути досконалою.<br></em></strong>- Ну, давайте із того, що ось нещодавно.<br><strong><em>-</em></strong><strong><em> Те, що вам здається доречним. Це теж багато що говорить про людину.<br></em></strong><strong>-&nbsp; &nbsp;&nbsp;</strong><em>Колючий дріт вкрив серце саркофагом</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Вінок терновий до Голгофи відведе</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Мій дивний світ плете слова курсивом</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;А хрест розп’яття злая доля возведе</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Ятрить не те, що душу вкрили рани</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Болить за те, що поруч хробаки</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;І в наші храми ходять горлопани</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;В кишенях злато, в серці – жебраки</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Мій дивний світ, і вічна сага боротьби</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Добра і зла, відваги і рабської покори</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Коли пророків кидають на кров юрбі</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;А ми тупцюєм жалюгідно в свої нори.</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Колючий дріт вкрив серце саркофагом,</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Вінок терновий до Голгофи відведе</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;І знов чорти ведуть орду набігом</em><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp;А з нею в бій вступає плем’я молоде.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/59348/ 2023-01-29 15:40:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Superhumans Center уже формує чергу пацієнтів на лікування http://www.izmail.es/article/59347/ Лікування у центрі буде безкоштовне. <div>Центр реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії Superhumans Center ще до офіційного відкриття починає працювати із майбутніми пацієнтами.<br>Перший корпус Superhumans повноцінно запрацює навесні цього року – наразі клініка реновується. Але центр вже готовий розпочати роботу із майбутніми пацієнтами. Щоб передати спеціалістам Superhumans документи та розпочати підготовку до ймовірного лікування у центрі, достатньо заповнити просту анкету на <a href=&quot;https://www.superhumans.com/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>сайті</a>, повідомили ZAXID.NET в ЛОВА. Лікування у клініці буде безкоштовним.<em><br>«Відкриття Superhumans Center заплановане на весну. Але Центр реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії готовий почати працювати із майбутніми пацієнтами швидше, адже до кожного застосовуватимуть персональний підхід. Наші захисники та захисниці, а також мирні жителі, які постраждали через війну і потребують протезування, реконструктивної хірургії чи реабілітації, уже можуть ставати у чергу для отримання допомоги у Superhumans Center!»</em> - повідомив начальник ЛОВА Максим Козицький.<br>За словами медичного директора Superhumans, Андрія Віленського, робота із травмами війни - індивідуальна.<em><br>«Просто створити уніфікований протокол для будь-кого, хто потребує протезування кінцівок -можна, але це не наша філософія. Ми йдемо за пацієнтом, адже знаємо, що кожна травма має особливості і потребує персонального підходу. Бувають випадки, коли без попередньої роботи із психологами протезування немає сенсу. Чи коли людина вже із протезом, але без певного хірургічного втручання психологічне відновлення застопорилося. Травми війни вимагають комплексного підходу, зазвичай це довгий процес, куди долучено різнопрофільних лікарів, пацієнта та його близьких. Отже, чим раніше ми почнемо розбирати кожен індивідуальний випадок - тим більше допомоги ми надамо»,</em> - твердить Андрій Віленський.<br>Щоб стати у чергу потенційних пацієнтів Superhumans потрібно просто заповнити анкету за <strong></strong><a href=&quot;https://www.superhumans.com/patients&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;><em><strong>посиланням</strong></em>.</a> Команда центру зв’яжеться із автором анкети та розпочне необхідний діалог.<em><br>Superhumans Center - це сучасна клініка з протезування, реконструктивної хірургії, реабілітації та психологічної підтримки постраждалих від війни у Львові. Її<a href=&quot;https://zaxid.net/na_lvivshhini_stvoryat_spetsializovanu_kliniku_protezuvannya_ta_rekonstruktsiyi_superhumans_n1548140&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>створюють</a> на базі шпиталю у Винниках. Його фінансово підтримує український бізнесмен Андрій Ставніцер, для будівництва центру <a href=&quot;https://zaxid.net/andriy_danilko_prodav_na_auktsioni_rolls_royce_freddi_merkyuri_dlya_blagodiynosti_n1552359&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>залучають</a> внески благодійників з усього світу. У Львові працює ще один реабілітаційний центр <a href=&quot;https://zaxid.net/reabilitatsiyniy_tsentr_nezlamni_unbroken_tag58132/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>Unbroken</a></em><em>, де вже протезують і лікують українських військових і постраждалих від війни цивільних українців.<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59347/ 2023-01-29 13:28:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Адмірал НАТО заявив, що Альянс готовий до прямого військового зіткнення з росією http://www.izmail.es/article/59345/ Роб Бауер вважає, що цивільне промислове виробництво країн НАТО має переорієнтуватися на військову галузь. <div><p>Північноатлантичний альянс (НАТО) підготувався до можливого прямого військового зіткнення з росією. Про це в інтерв’ю португальському виданню <a href=&quot;https://www.rtp.pt/noticias/mundo/entrevista-presidente-do-comite-militar-da-nato-defende-economia-de-guerra_v1463043&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>RTP</a> заявив очільник Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.<em><br>«Роб Бауер запевняє, що НАТО готове до прямої конфронтації з росією, визнаючи, що пріоритетом Альянсу є переозброєння. Він також визнає, що організація втратила монополію на військову ініціативу»,</em> - повідомляє видання.<br>За його словами, під час саміту в Мадриді у 2022 році у відповідь на дії росії Альянс вирішив створити чотири додаткові багатонаціональні бойові групи в Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині.<em><br>«Це важливий сигнал росії… Що ми готові, якщо у них з’явиться думка прийти до НАТО. І це червона лінія. Якщо є якась червона лінія - це перетин росіянами кордону нашої території»,</em> - сказав Роб Бауер.<br>Він додав, що цивільне промислове виробництво країн НАТО має переорієнтуватися на військову галузь. Роб Бауер також вважає, що стратегічні цілі росії виходять за межі України, оскільки москва прагне відновити розміри колишнього Радянського Союзу.<br>Нагадаємо, раніше Роб Бауер заявив, що росія залишиться загрозою для НАТО, навіть якщо її війська зазнають поразки в Україні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></p></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59345/ 2023-01-29 11:49:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині мешкають надзвичайно дрібні птахи http://www.izmail.es/article/59344/ На Одещині мешкають одні з найдрібніших європейських птахів, а називаються вони волові очка. Про це на своїй сторінці у &quot;Фейсбуці&quot; повідомляє еколог Іван Русєв.<br>Малесеньких птахів можна побачити в НПП «Тузлівські лимани», що на півдні Одещини.<br>Маса тіла волового очка становить 9-11 г, довжина тіла близько 10 см.<em><br>«В нашому нацпарку, як і по всій Україні, це осілий, кочовий, перелітний птах. Зараз - він мешканець очеретяних хащей і чагарникових заростей. </em><em>Зовні птах схожий на м’яку пухнасту кульку з піднятим торчком коротким хвостиком. Птах дуже рухливий, з надзвичайно гучним голосом»,</em> - зазначає вчений.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<em></em></strong><blockquote> </blockquote> Екологія http://www.izmail.es/article/59344/ 2023-01-29 10:51:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es pосійські військові замінюють "вагнерівців" для посилення наступу на Бахмут, - ISW http://www.izmail.es/article/59343/ pосійські військовослужбовці замінюють виснажені сили найманців з ПВК «Вагнер», щоби посилити наступ на Бахмут. <div><p>Про це йдеться в звіті Інституту вивчення війни (ISW), опублікованому 28 січня.<br>Зазначається, що російські повітряно-десантні війська діють навколо Бахмута, оскільки на них видно російську БМД-4М - нішеву механізовану техніку, яка використовується виключно десантниками.<em><br>«Сили ПВК &quot;Вагнер&quot; у районі Бахмута не досягли значних успіхів після захоплення Соледара. Підрозділи російської армії наразі беруть участь у боях за Бахмут з метою активізації російського наступу»,</em> - йдеться у <a href=&quot;https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-january-28-2023&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>звіті</a> аналітиків.<br>У ISW додали, що з початку січня міноборони росії все частіше повідомляє, що російські повітряно-десантні війська діють у районі Бахмута, що вказує на те, що війська рф посилюють або замінюють «вагнерівців». Зменшення опори російських військових на сили «Вагнера» навколо Бахмута, ймовірно, зменшує <a href=&quot;https://zaxid.net/konflikt_mizh_rosiyskim_minoboroni_ta_pvk_vagnera_posilivsya__isw_n1556203&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>вплив</a> <a href=&quot;https://zaxid.net/yevgen_prigozhin_tag54453/&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>Євгенія Прігожина</a>.<br>Американські аналітики вважають, що після перекидання додаткових сил росіяни, ймовірно, не вичерпали свого наступального потенціалу в районі Бахмута. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></p></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59343/ 2023-01-29 09:46:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Львові встановили перший дитячий протез 13-річному хлопчику з Одещини http://www.izmail.es/article/59346/ Центр «Незламні» запустив напрямок дитячого протезування. Для 13-річного Дмитра протезисти виготовляють перший дитячий протез. <div><div><div>У львівському центрі «Незламні» встановили перший дитячий протез синові захисника з Одещини, 13-річному Дмитрові. Він втратив <a href=&quot;https://zaxid.net/u_lvovi_v_reabilitatsiynomu_tsentri_nezlamni_vidkrili_mobilnu_maysternyu_protezuvannya_n1550219&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_self&quot;>​</a>руку, коли&nbsp; допомагав мамі по господарству, пише ZAXID.NET.<br>Коли батько пішов воювати, саме син став опорою для матері. Він завжди допомагав їй по господарству, яке у них чималеньке, повідомили у Першому мед’єднанні Львова.Одного дня Дмитро подрібнював їжу для худоби і дуже близько підніс праву руку до&nbsp;і. Край куртки зачепився за лезо. І хлопець втратив руку в одну мить. </div><div> <img sizes=&quot;auto&quot; src=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/202301/1556830_2714726.jpg?202301271612&quot; srcset=&quot;https://zaxid.net/resources/photos/news/202301/1556830_2714726.jpg?202301271612&amp;fit=cover&amp;w=920&amp;h=690&amp;q=65 1920w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202301/1556830_2714726.jpg?202301271612&amp;fit=cover&amp;w=720&amp;h=540&amp;q=65 1440w, https://zaxid.net/resources/photos/news/202301/1556830_2714726.jpg?202301271612&amp;fit=cover&amp;w=480&amp;h=360&amp;q=65 380w&quot;></div>У п’ятницю, 27 січня, протезисти Центру «Незламні» виготовляють для Дмитра міоелектричний протез.<em><br>«Керувати ним хлопець зможе за допомогою міодатчиків, які кріпляться до м’язів його руки. Хлопець спробував вперше, майже за рік, зігнути й розігнути праву руку і навіть взяти ручку. У його очах справжнє щастя», -</em> кажуть у лікарні.<br>Це лише проміжна примірка протеза. Далі до нього допасують кисть та закріплять усі датчики. Протез Дмитра - одного з найкращих виробників протезів у світі - німецької компанії «Ottobock». Завдяки Мальтійській службі допомоги Центр має мобільну майстерню та комплектуючі до протезів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59346/ 2023-01-29 09:00:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Не хочу тієї слави": історія життя письменника і драматурга Панаса Мирного http://www.izmail.es/article/59342/ 28 січня 1920 року помер один з найбільш плідних українських письменників свого часу. Він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма. <div><em>Усе це про автора новаторських соціальних романів та драматурга з Миргорода Панаса Мирного. До річниці від дня смерті видатного прозаїка Суспільне зібрало факти із його біографії.<br></em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;&quot; Не=&quot;&quot; хочу=&quot;&quot; тієї=&quot;&quot; слави&quot;:=&quot;&quot; 172-га=&quot;&quot; річниця=&quot;&quot; із=&quot;&quot; народження=&quot;&quot; Панаса=&quot;&quot; Мирного=&quot;&quot; Полтавщини&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/c3326211ffcdf664.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div></div><div>Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 у родині повітового cкарбничого. Навчався у Миргородському парафіяльному та Гадяцькому повітовому училищах. А працювати почав у 14 років.&nbsp;Служив у канцеляріях, бухгалтером губернського казначейства у Полтаві, а згодом – на різних посадах у губернській казенній палаті.&nbsp;Чиновником Панас Мирний був майже 40 років, дослужився до чину дійсного статського радника. Але справжнім покликанням для нього була літературна діяльність.</div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;&quot; Не=&quot;&quot; хочу=&quot;&quot; тієї=&quot;&quot; слави&quot;:=&quot;&quot; 172-га=&quot;&quot; річниця=&quot;&quot; із=&quot;&quot; народження=&quot;&quot; Панаса=&quot;&quot; Мирного=&quot;&quot; Полтавщини&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/8b0ec8a229533f7e.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;>Через цензурне переслідування українського слова у Російській імперії ранні твори письменника друкували за кордоном.&nbsp;Перші його твори – вірш &quot;Україні&quot; та оповідання &quot;Лихий попутав&quot; – з'явилися у львівському журналі &quot;Правда&quot; 1872.&nbsp;Згодом друком вийшли нарис &quot;Подоріжжя од Полтави до Гадячого&quot; та оповідання &quot;П'яниця&quot;, а 1877 у Женеві − повість &quot;Лихі люди&quot;. У цьому ж місті опублікували і &quot;Хіба ревуть воли, як ясла повні?&quot; – найвідоміший роман письменника.&nbsp;Цей твір Панас Якович написав спільно з братом Іваном. У романі розповідають про капіталізацію і класове розшарування села. Головний герой − бідний селянин Чіпка. Через злидні він стає розбійником, його арештовують, везуть у Сибір, де чоловік гине.</div></div><div>Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв -&nbsp;усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах.&nbsp;В Україні твори Панаса Мирного почали друкувати тільки у середині 1880-х. Тоді на сторінках альманаху &quot;Рада&quot; опублікували перші дві частини роману &quot;Повія&quot; та оповідання з циклу &quot;Як ведеться, так і живеться&quot;.&nbsp;Багато творів письменник створив у своїй першій полтавській квартирі, яка була на вулиці Монастирській. Згодом він переїхав на Малосадову (тепер Короленка), а 1903 − у власний будинок у теперішньому мікрорайоні Кобищани. У ньому письменник продовжував роботу над романом &quot;Повія&quot;, написав поему у прозі &quot;Сон&quot;, оповідання &quot;Пригода з &quot;Кобзарем&quot;, &quot;Дурниця&quot;.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;&quot; Не=&quot;&quot; хочу=&quot;&quot; тієї=&quot;&quot; слави&quot;:=&quot;&quot; 172-га=&quot;&quot; річниця=&quot;&quot; із=&quot;&quot; народження=&quot;&quot; Панаса=&quot;&quot; Мирного=&quot;&quot; Полтавщини&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/ca34a07e145d7063.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div>Майже у 40 років Панас Якович одружився на капітанській доньці Олександрі Шейдеман. Із нею виростив трьох синів. Письменник підтримував тісні зв'язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими.&nbsp;Він був членом нелегальної організації &quot;Унія&quot; у Полтаві. Вона поширювала заборонену українську літературу. Крім того, співпрацював із журналом &quot;Рідний край&quot;, який 1905 року почали видавати у Полтаві.&nbsp;Тривалий час Панас Якович не розкривав свого літературного псевдоніма. У листі лікарю Івану Зубковському писав:&nbsp;<em>&quot;...багато моїх знайомих знають, хто такий &quot;Панас Мирний&quot;, але я за життя свого не хотів би рекламувати свого прізвища, серйозно вважаючи себе негідним тих прославлянь, які створилися навколо імені Мирного&quot;.</em></div></div></div><div>Сучасники згадують, що Панас Якович був надзвичайно скромною людиною.<br><em>&quot;Ні, не хочу тієї слави, їй-Богу, не хочу. Вся моя слава – Україна&quot;</em>, – говорив Панас Мирний.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;&quot; Не=&quot;&quot; хочу=&quot;&quot; тієї=&quot;&quot; слави&quot;:=&quot;&quot; 172-га=&quot;&quot; річниця=&quot;&quot; із=&quot;&quot; народження=&quot;&quot; Панаса=&quot;&quot; Мирного=&quot;&quot; Полтавщини&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/ec9eccf6bc03279e.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;box-sizing: inherit; margin-top: 0px; margin-right: auto; margin-bottom: 0px; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: 270px; width: 600px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div>Помер письменник 28 січня 1920, похований у Полтаві. У будинку, де він проживав, нині створили меморіальний музей. Відомий широкому загалу письменник став вже після своєї смерті.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/59342/ 2023-01-28 23:35:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як руйнувалися імперії та що буде з сучасною Московією http://www.izmail.es/article/59341/ У світовій історії є низка яскравих прикладів імперій. Головний факт, що їх зрештою об’єднує - кожна з них неодмінно руйнується. Повномасштабне вторгнення в Україну актуалізувало дискусію про те, чи можна вважати росію імперією і чи чекає на неї крах. Адже фактично рф - не федерація, де кожен суб’єкт має рівні права і однаково впливає на долю всієї країни, а жорстка унітарна держава, де одна нація не лише домінує над підкореними народами, але й постійно намагається розширювати свої кордони і контролювати нові території. <div>Тож у виданні&nbsp;Ukraїner&nbsp;розбиралися, як саме розпадалися імперії і чи може росія повторити їхню долю.<br>За «Академічним тлумачним&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;http://sum.in.ua/s/imperija&quot;>словником</a>&nbsp;(в 11 томах)» імперія має два значення:<br>– велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор;<br>– велика імперіалістична держава, що, як правило, має колонії.<br><em><strong style=&quot;font-size:small&quot;>КОЛОНІЯ - тут вживається на позначення території або країни, що перебуває під владою іноземної держави, а також позбавлена політичної та економічної незалежності.<br></strong></em>У період із заснування у 1721 році й аж до Лютневої революції й розпаду у 1917 році росія як імперія фактично об’єднувала в собі обидва значення. Вона постійно розширювала власні кордони, вела загарбницькі війни, мала на чолі панівну династію і всіляко намагалася підтримувати образ впливової держави.&nbsp;У 1922 році з появою Радянського Союзу росія перетворюється на&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/imperska-khvoroba-rosii/&quot;>неоімперію</a>&nbsp;-&nbsp;державу, яка, володіючи потужними економічними й військово-політичними важелями, намагається загарбати ще більше сусідніх територій, розбудовуючи так звані сфери впливу. З розпадом Союзу росія могла б відрефлексувати свій досвід і стати сучасною федерацією. Проте імперіалістична історія рф&nbsp;продовжилася: вона веде&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/suchasni-viyny-rosii/&quot;>загарбницькі війни</a>, намагається розширити свою&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/rosiyska-soft-power/&quot;>сферу впливу</a>, а її можновладці неодноразово&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://youtu.be/Q7PRO0FzFqA&quot;>говорили</a>&nbsp;щось на кшталт «у росії немає кордонів».&nbsp;Кожна імперія має пройти три етапи: виникнення, розвитку і занепаду. У світовій історії маємо приклади розпаду низки великих імперій у XX столітті.<br>Як&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://svoye.wordpress.com/2019/11/04/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%83-%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80/&quot;>підкреслює</a>&nbsp;історик Олександр Мотиль, імперії не можуть розпастися суто через несподівані кризи. Цьому має передувати низка подій. Тож навіть якщо здається, що імперія руйнується моментально, насправді це тривалий процес, а кризові події (наприклад, війни) є скоріше тригерами, які його пришвидшують. Зазвичай серед його складових є економічний занепад і національно-визвольні рухи колонізованих народів. Також досить часто імперії ніби розпадаються, хоча фактично змінюють свою назву й форму, але не устрій. Це відбувається через відсутність деколоніальних практик у колишніх центрах, тобто процесів, коли держава і народ намагаються усвідомити і переосмислити імперське минуле. Починатися цей процес має від надання колоніям повної незалежності.<br>Розгляньмо на конкретних прикладах, як руйнуються імперії і що може чекати росію.<br><em><strong>Португальська імперія (1415–1975)<br></strong></em>У часи Великих географічних відкриттів Португалія не мала можливості розширюватися вглиб Європи через оточеність з усіх боків іспанськими володіннями. Тому португальська аристократія радо спонсорувала морські подорожі, які дозволяли завойовувати нові території. Серед португальських колоній була Бразилія, території в Індії, на берегах Західної Африки, Гоа, Макао та багато інших. Фактично, імперія проіснувала з певними територіальними змінами аж до 1975 року і вважається однією з таких, що діяли найдовше.<br><em style=&quot;font-size:small&quot;><strong>ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ<br></strong></em><em style=&quot;font-size:small&quot;><strong>Період європейських дослідницько-колонізаційних експедицій віддаленими від Європи континентами й регіонами упродовж XV-XVI ст.</strong></em><img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/n4UZr9iUrNZDGPvILJD1N1x0ofg3hR8bw37vBI0zxHRyRZrOsdehZ0SA_8119wUdMCVWv6_24ivrGwsb2JDJq_wjZE5gMkkZkFtmsglFcFCB-WdZ4oJg4iTrs0G2i-0J-zQvtizFn9fLn34cOSlBJlmq8cgrejNEav3K6MRXG18AFxz0otVpS0Ac0oQTLw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Хоча Португальська імперія і була однією з найпотужніших, їй також не вдалося уникнути розпаду. До цього спонукала зокрема віддаленість португальських колоній від центру імперії. Доклалися до цього і загарбницькі амбіції інших імперій: фактично з XIX століття Велика Британія завоювала частину португальських колоній.&nbsp;Проте основний вплив на розпад імперії мали події XX століття. Хоча у 1910 році в країні було проголошено Першу Португальську республіку, її прихильники не змогли забезпечити достатній рівень життя для громадян, посилювалася економічна криза: національна валюта ескудо з 1919 року до 1924 року&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/8519/1/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F.pdf&quot;>знецінилася</a>&nbsp;майже у 17 разів. І вже у 30-х роках до влади прийшов диктаторський режим Антоніу де Салазара. Утворилася так звана Друга Португальська республіка. Її очільник вважав, що втрата заморських територій може призвести до загибелі багаторасової та полікультурної трансконтинентальної держави, через що у країні не відбувався процес деколонізації, а імперія фактично продовжувала існувати.&nbsp;Активний розпад почався з 1960-х, коли африканські колонії вели свою національно-визвольну боротьбу. Тоді велику кількість португальських солдатів відправляли на придушення заворушень, часом особливо жорстоке, коли випалювали цілі селища. Сама ж Португалія у той час була однією з найвідсталіших економічно країн Європи, де армія була єдиним соціальним ліфтом для населення. Все це у сукупності призвело до Революції гвоздик 1974 року, коли молодші офіцери португальської армії відмовилися продовжувати боронити імперію. Диктаторський режим впав за дві доби, а Португалія згодом перетворилася на демократичну державу.</div><div><div><img src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/F1-vM9gOeBNoZ7oZzLYu-C7yg2Cn4JlvR2K82_Ag0y0CYXJe0kmYj4cdNu-opQYznHbLGufxI1mzw0Hj8L1U_qsHyic47AL2l654AkvkARNKr8W440TK2gjTvCI58qvHdHCPiUd6C61mJBBgZrS919hULGJXXkvhvAxedoQ_c4pEt6n5GX9GUMZkZOp86Q&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Уряд створив нову конституцію, провів земельну й економічну реформу. Але найбільшим кроком стало надання незалежності майже всім португальським позаматериковим територіям. Останньою стала передача Макао Китаю аж у 1999 році.<br><em><strong>Австрійська імперія (1804-1918)<br></strong></em>Австрійська імперія стала однією з тих, які зникли в результаті Першої світової війни. Вона існувала у двох формах: як Австрійська імперія Габсбургів з 1804 року і як частина Австро-Угорської федеративної монархії з 1867 року.</div><div><img src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/X1-7NK0widJdhhUvc6Ih8l3pUkr1PEOymNduX2XBYg-MU7KL6sKoQ2yscD-ue2KwzTd6CPAPa5Kr5I3G8d-MjDAeL_sc6gsZ-k-gSUJ3ZvbopTm3Mjs7pnUP89PNj-AUqXluNFA2-9ZIga4xoqLLZsXnPx_2YRc6SKxQs9s6t2gqxq8siD_6aa-ju7ySGg&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Виникла вона, коли Наполеона Бонапарта було проголошено французьким імператором. Європейська політична арена у той час була досить заплутаною, тож проголошення Наполеона імператором загрожувало цілісності Священної Римської імперії. В її склад входила в тому числі й Австрія. Тоді щоб зберегти імперський статус своєї родини у разі розпаду Священної Римської імперії, німецький правитель Франц ІІ запровадив спадковий титул «імператора Австрії». Фактично, нова Австрійська імперія виникла зі Священної Римської імперії, яка все ж таки зруйнувалася у 1806 році. У її складі були, зокрема, й українські землі -&nbsp;Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.<br><em style=&quot;font-size:small&quot;><strong>СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ<br></strong></em><em><strong style=&quot;font-size:small&quot;>У 962-1806 роках держава в Західній і Центральній Європі, що декларувала себе зокрема як пряме продовження античної Римської імперії.</strong><br></em>Її занепад розпочався у середині ХІХ століття. Однією з його причин стала «Весна народів» -&nbsp;низка революцій на території Європи у 1848-1849 роках. Про бажання реформ і демократизації заявляли пригноблені верстви населення у регіонах Чехії, Угорщини, Україні. І хоча революції тоді не мали політичного успіху, вони запустили процес краху Австрійської імперії.</div><div><img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/pUBE9WOEQNUUSa_JVHyuy6P3NpbBI584kCIpSWJN7MF5tRNReDMG65o-iDWzQCQeJHiBxMgU_yQbUOXlg31k61huba_XchGnCTnE95pC6Z1ZZxZHNawYP8IOW4CZprtumf59fpsU01bseCuU20osyIgRxZnXO8ciqHZfMP3_PSnVTo_gf7K2bLuOAX-Hqg&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Країна перебувала у стані економічної та політичної кризи, найяскравіші розбіжності були між Австрією та Угорщиною. Щоб розв’язати їх, австрійський уряд запропонував розширення угорської автономії. Так у 1867 році імператор Франц Йосиф I затвердив австро-угорську угоду і конституцію Австрії, за якою імперія стала дуалістичною державою Австро-Угорщиною.&nbsp;Проте, як і у випадку з Португалією, без реальної деколоніальної політики імперія залишалася імперією. Зростало невдоволення інших колоній: у 1868 році Богемія, Моравія та Сілезія (нині це території сучасних Чехії, Польщі й Німеччини) вимагали для себе такої ж автономії, яку мала Угорщина. Підкріплювалося це програшами Австро-Угорщини у війнах з Німеччиною та Італією. Вирішальною для імперії стала Перша світова війна, яка закінчилася її розпадом і поразкою. З жовтня до листопада 1918 року практично кожна колонія&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/5310/1/%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9F%D0%90%D0%94%20%D0%90%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%9E-%D0%A3%D0%93%D0%9E%D0%A0%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E%D0%87%20%D0%9C%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%A0%D0%A5%D0%86%D0%87.pdf&quot;>оголосила</a>&nbsp;про заснування власних національних рад і відокремлення від імперії. Цей процес завершився ще до підписання Австро-Угорщиною капітуляції.<br><em><strong>Німецька імперія (1871-1918) і Третій Райх (1933-1945)<br></strong></em>Ще один яскравий приклад того, як імперія змінювала форму, але не змінювала суть. Це простежується навіть у назві: німецький історик Артур Меллер ван ден Брук у 1920-х роках назвав Німецьку імперію&nbsp; «Другим Райхом», показуючи таким чином спадковість від Священної Римської імперії (тобто «Першого Райху») і необхідність утворення «Третього Райху», яким і стала гітлерівська Німеччина.<br><em style=&quot;font-size:small&quot;><strong>РАЙХ<br></strong></em><em style=&quot;font-size:small&quot;><strong>Назва німецького державного устрою, синонім до слова імперія.</strong></em></div><div><img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/nRkSBujZv7yOY_nQ_DGpVK8a7MNeiAa-x-X15GQ9AGQcK_jBT9ovnc0n3Ts86_t_2Ii8poqvnMpSUVBXsWyjf4NsYOZQAheMENwmtnyKll8Yk-TSIFecTnbLtTPOCZkOit_nnYFvVSKcrcIu6r25dplgOx4xOVusAUXNbctVPaljUTNxTYHOBFGonD9IZw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Німецька імперія виникає у 1871 році, коли під час облоги Парижа у Дзеркальному залі Версальського палацу прусський король Вільгельм був проголошений імператором. До складу новоутвореної держави увійшли 22 монархії, що зберегли автономію. Окрім того, Німецька імперія мала широку мережу власних колоній. Особливу увагу ця держава приділяла формуванню власної колоніальної імперії в Африці (Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка), Азії (порт Циндао на півострові Шаньдун) та Океанії (Нова Гвінея, Мікронезія, Західне Самоа).&nbsp;Фатальною для Німецької імперії також стала Перша світова війна, у якій вона бачила можливість переділу територій на свою користь. Проте як сторона, що програла, в результаті вона втратила всі свої колонії, була абсолютно виснажена економічно і поринула у кризу. Витягнути з неї країну вдалося уряду націонал-соціалістів на чолі з Гітлером.</div><div><img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/Rl5fY6cHv0fS6cT5X5f2K6zCfk2--I5jAWqwxpUXZzr1gkKkUTkND-oz9-Tn9_OkRQTEbFj5T2pZ5Q6IC5lRbmJNPzyddVG-RHU7R9eqRKfV_xwAG72ZmwIVf2XVklQPvnIVFx9Ei3vT99g2QhC3g4neWu18Tv5HCem77QqdZFWRdX-XWmWMqZepzIe4kA&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Можливість для повторного встановлення авторитарної влади у 1933 році з’явилася зокрема і через пам’ять про велич колишньої імперії та відсутність рефлексії колоніального минулого. Тогочасні німці пам’ятали попередні успіхи на міжнародній арені та вважали себе приниженими через умови Версальського договору, який Німеччина підписала після Першої світової. Гітлер скористався цим і зміг встановити свою диктаторську владу і сформувати культ особистості. До краху Третього Райху призвела Друга світова, яку гітлерівська Німеччина розпочала разом з Радянським Союзом за поділ сфер впливу у світі.</div><div><img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/Yau7v3Y_Ccv1s380d2r_v4UHtZseBSMJ7qC66iiZHBBXIlH9RtPZv3X5KGnxVt4cas9lIqSok-xysGf7bL91WoZfOD1ptvLnduCHZK3m_sdEmsuPvA_15MwutgKsYIg8UZirPuZaXd9l4E9YKoSjMt4RURu5bCGM1u6-FVd_UeHb0A651LxvEKveFq2AJA&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Переосмислити своє минуле і прийти до демократії країні вдалося вже після закінчення Другої світової війни у 1945 році.<br><em><strong>Російська імперія (1721-1917)<br></strong></em>Російська імперія почала своє існування з&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/peredumovy-napadu-rf/&quot;>фальсифікацій</a>: коли Петро І вирішив змінити назву і переписати історію країни, стерши пам’ять про васальну залежність від монгольського ханату, і у 1721 році проголосив колишнє «царство» імперією.</div><div><img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/TDwQdOQvQ6DEuK-FV8FJoYPDT_1H8NJW-l4e2yBMIcuPq6Smh3_VgH47kH_7wu3xeZR3_bgaESYy29cyD8gBk327qIjAmpeCfFnxcdLMb9bwa4GR5hROqEoEsQhu_Wu8AV0zIW8uTCR-iEzHzMG_TVmXqxk6Jf8-s6_2lfnJeiRNIimqK7iqcYNR29lUTQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>З того часу і аж до 1917 року Росія постійно вела загарбницькі війни, намагаючись захопити все нові й нові території. А основними методами правління була&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/rosia-pryvlasnyla/&quot;>культурна експансія</a>&nbsp;захоплених народів та намагання&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/ne-bratni-narody/&quot;>стерти кордони</a>&nbsp;між різними національностями. Вся територія поділялася на так звану Європейську Росію, Королівство Польське, Кавказ, Сибір, Середню Азію та Фінляндію.&nbsp;У Російській імперії постійно спалахували повстання, тривала національно-визвольна боротьба. Одним із перших яскравих зламів, які сигналізували про скору загибель імперії, стала перша Російська революція 1905–1907 років. Її спричинила суспільно-політична криза в країні, яка поглибилася через поразку Росії у російсько-японській війні 1904–1905 років. Також набирав впливу робітничий рух.</div><div><img src=&quot;https://lh4.googleusercontent.com/m-jPoiyocnTDjSlS5h0FbljTHsdRKjM-Vihi0UYLcXyTE9y_7ccTIuCzd2cTXm0IyxlKQImWNY7dFVyNMuQ0MI3kGjf8l6FqVbD5wYa_TApkh7j4N2dkaSUAnXJQfL-roIDhRE2ZBuplj_ogBrwTsGo-J3l-N9pT3H5AG_N8hbdSVP1hLdGjf8ri10_KfQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Закінчила існування тодішньої Російської імперії Перша світова війна. Населення було невдоволене поразками на фронті, не розуміло потреби воювати, стикалося з економічними труднощами і не готове було терпіти керівництво імперських міністрів. Невдоволення переросло у Лютневий переворот 1917 року. В його результаті закінчилося правління останнього всеросійського імператора Миколи ІІ, проте не закінчилася російська імперська історія.<br><em><strong>Радянський Союз (1922-1991)<br></strong></em>У 1922 році Росія хоч і стає основною складовою республікою Союзу Радянських Соціалістичних Республік, проте на практиці перетворюється на неоімперію з тоталітарним режимом, за якого компартійна верхівка контролювала усі сфери життя суспільства. При цьому партія повністю залежала від генерального секретаря, була єдиною дозволеною і не забезпечувала повного представництва народу у владі. У СРСР продовжуються всі ті ж політики, що й у часи Російської імперії: виснажливі війни, утиски проти населення, репресії, спроби підкорити і знищити цілі народи.</div><div><img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/dxFGPeZwDSf_JQZX9Oq4p7dyVdpHfi2IgG-OflzI2HmXKukD8lUWgL2aOwZUxUmXD0LX4tqsypzLckLOkhpFDEKbvUBQ6jqnfgKr2rXw-P_JNRb-qyZ66YE1tVt13JW6amn0VL3zTbxl8NKYiWFja1h55Epqw_LRe648ut30_ktVNL83D-hL0Vx-PtN7ng&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Хоча на чолі СРСР не стояла імператорська династія й генеральні секретарі партії змінювалися, влада у країні була авторитарною. Більш того, існував культ особи, наприклад, Сталіна або Брежнєва, коли генсеки вважалися ледь не месіями народу. Це явище дуже легко виникло в Росії через попередній тривалий монархічний досвід і відсутність демократичних практик в суспільстві. Сприяв цьому і загальний низький рівень розвитку країни.&nbsp;Радянський Союз припинив своє існування у 1991 році через низку причин: деградацію управлінських кадрів, тривалу економічну кризу і загалом неефективну економічну модель, нерівномірний розвиток у регіонах, тоталітарний характер влади, техногенні катастрофи тощо. Все це стало причиною для наростання невдоволення серед населення, розвитку національних рухів і відокремлення республік. Проте досі не припинила своє існування сама ідея імперії у Росії, бо, на відміну від багатьох інших країн з імперським досвідом, рф&nbsp;досі не бажає відрефлексувати своє колоніальне минуле (і теперішнє). Це так само дає поштовх до того, що нас ще чекає її остаточний розпад. Тим більше, що зараз росія проголошує себе правонаступницею Радянського Союзу. Отже має шанси закінчити так само, як і її попередник.</div><div><img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/MIHKDb0ZWi4F_87oe0-pvmUG2IQYvCWttjMU6WVoUgVN5JXMo608Ebwnnd9QJdl7LU0Z7jhSNW0la_mmoqDORjOvhlzq_z_JsPn-4oRVzOCgL2yaC_enTJ4oaGAV2v9EqbiSG-2JzQ-M-ZKsy6YR-FR-iaE_O2FHC9z2Rs6t0Wp8cX7xlSLthnShMlZzYQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br><em><strong>росія (1991-?)<br></strong></em>За 32 роки свого існування росія встигла втілити на практиці досвід попередніх імперій: вела постійні загарбницькі війни, зробила армію основним соціальним ліфтом,&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/rosiia-nyshchyt-narod/&quot;>пригнічувала колонізовані народи</a>&nbsp;і сприяла їхньому знищенню. рф&nbsp;так само, як Німеччина колись, живе у думці повернути попередню могутність і встановити власний світовий порядок. Проте попередній історичний досвід дає право говорити про її ймовірний розпад у майбутньому.&nbsp;З часів розпаду СРСР росія розпалила&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/viyny-rosii/&quot;>8 збройних конфліктів</a>. Війна -&nbsp;важлива частина російської ідеології. Можновладці в рф часто говорять про&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/nikoly-znovu-i-mozhem-povtoryt/&quot;>«можем павтаріть»</a>, марять поверненням «ісконно рускіх» територій (що насправді є загарбанням і окупацією територій незалежних держав, як це сталося в Молдові, Грузії і з 2014 року відбувається в Україні). І якщо раніше світова спільнота скоріше закривала очі на воєнні злочини й агресію, повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році стало точкою, після якої росія не зможе просто так забирати території інших держав.</div><div><img src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/SqhBuUvllh5xh8UEiqTbDdB13x4eq7XldWyUrOf2kxl65hS-8C6_YRHlj828fIIamM1P33WLoX1gM_KrT3Ec25uLwH3yszF_aHRLVYOgqYNwNY8vhUOb7C58PRTuoKkwUXELu2Vw56qE39UEKnLnN6Jj1YkKe_kIHEwGYkrubo-YmwA7KZNet53_8x6avg&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>Однією з відповідей на вторгнення стали й&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://ukrainer.net/sankcii-ohliad/&quot;>санкції</a>, запроваджені країнами ЄС, Японією, Великою Британією, Канадою, Швейцарією та США проти росії. Їхня основна мета -&nbsp;унеможливити для рф&nbsp;виготовлення нових одиниць зброї і припинити таким чином російський наступ. Водночас обмеження впливають на всі сфери російської економіки. Їхні наслідки не є моментальними, проте вже стають помітними: станом&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://minfin.com.ua/ua/currency/converter/usd-rub/&quot;>на 20 січня</a>&nbsp;1 долар коштує майже 90 рублів, через вихід світових компаній з ринку росії скоротилася кількість робочих місць, а федеральний бюджет на 2023 рік&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://zn.ua/ukr/foreign_economics/rosijska-ekonomika-u-2023-mu-zernjatko-za-zernjatkom.html&quot;>склали</a>&nbsp;з дефіцитом у 2,9 трлн рублів.<br><img src=&quot;https://lh5.googleusercontent.com/Zczb3QHXhAUEUc8hIeeDlMG4WLMlZSLUTqZdPqYZ2lZLMEvj7sbp4jB4AGjj8XhA66hGrGTVJlPH-HPvTmcC4F1P6a7hs1lX-p7Mz3cLEQhouqhejlLoQGfnecsO4SpKJizYhYyI1NNJCBMB35ofpZ4u2s_8OlLhdFQ1G7i5Gpcy4f4ZIf0zGxcPYvJBfw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></div><div>Ще одна ознака імперії і її розпаду в росії -&nbsp;штучна видимість виборів і відсутність здорової конкуренції за владу, її незмінність (що нагадує причини деградації і розпаду СРСР). Більше 20 років у рф&nbsp;фактично панує диктаторський режим. Не дивно, що існує також культ особи путіна, коли його вважають єдино можливим президентом і ототожнюють цілу країну з ним. росіяни звикли жити під жорстким керівництвом однієї людини. Поки що важко говорити про можливість активних народних виступів чи революції. Проте окремі частини населення починають сумніватися у доцільності так званої спеціальної воєнної спецоперації, в основному це&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://armyinform.com.ua/2022/12/03/rosijski-materi-vymagayut-vyvedennya-vijsk-rf-iz-terytoriyi-ukrayiny/&quot;>матері</a>&nbsp;загиблих мобілізованих росіян.&nbsp;Дослідники розглядають низку сценаріїв можливого розпаду росії. Причиною може стати послаблення центральної влади, міжрегіональні конфлікти, економічна криза, програш у війні. Показка у війні з Україною буде для росії не лише військовим, але й моральним та економічним ударом. Через неї російський президент втрачає образ «сильного лідера», неефективне і корумповане управління державою все більше дається взнаки, а внутрішні міжетнічні суперечки залишаються болючим питанням.</div><div><img src=&quot;https://lh6.googleusercontent.com/gHo9-HAJKUvOqvSU6WGenwtlvQ_Q2y7XohA4Z_NUxApykqZ_7ESGxEBcLHy9FErG1P4-_y42wb62GgiCc3tDrbIbROlFYUb9KVPfM1EyUsthu84Ui_Dl6qCndjfViCr6i-AojVJr9SB_RXtmG63R4GCN1d6XnakehkXIEoIJ5efGgnnbi1vCZ7XVIj8tPw&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;><br>І хоча не можна стверджувати, що рф&nbsp;припинить своє існування зараз, можна чітко побачити ознаки її руйнування, яке тепер є лише питанням часу. І це той сценарій, до якого світ має готуватися.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/59341/ 2023-01-28 21:49:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Може викликати сильну алергію та злоякісні пухлини: в Україну потрапив токсичний арахіс http://www.izmail.es/article/59340/ До України завезли небезпечний арахіс. <div><p>Так, в шкаралупі продукту з Єгипту знайшли&nbsp;<em><strong>небезпечну кількість афлатоксину</strong>, </em>що є сильною отрутою та може викликати сильну алергію та злоякісні пухлини. Відтак, українців закликають бути обережними.&nbsp;Про це&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://www.facebook.com/zak.dpss.gov.ua/posts/pfbid0JuTg4n196SKX5ZzsZuqWFv4LS3umPGqaf1M5N9e8pk6LXTKSLxTa42jRpr5pFxeal&quot;>повідомляє</a>&nbsp;Держпродспожислужба Прикарпаття.<br>Відомо, що арахіс експортувався з Єгипту через Польщу до України. Одержувачем є компанія «Ласощі Юкрейн», що зареєстрована у&nbsp; Івано-Франківській області. <br>У повідомленні служби йдеться, що афлатоксини -&nbsp;речовина, що є побічним хімічним продуктом від росту грибів.<br>Щоб захистити споживачів від шкідливого впливу цієї речовини, багато країн вказали граничні значення. Їжа, що перевищує ці максимально допустимі рівні, не повинна потрапляти на прилавки.<br>Відомо, що афлатоксин - це отрута, яка може викликати сильну алергію, злоякісні пухлини, цироз печінки, а також знижувати імунітет.<br>За даним фактом буде проведено розслідування.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/59340/ 2023-01-28 19:37:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Не знав, що коїться, як живе моя країна", - азовець із Вінниці про оборону Маріуполя, прорив та полон http://www.izmail.es/article/59334/ До початку повномасштабного наступу російських військ &quot;азовець&quot; Віктор Цебрик з позивним &quot;Ягуар&quot; перебував у Львівській області на тренувальній базі. 24 лютого 2022 разом із побратимами вирушив до Маріуполя, де дислокувався полк. <p>Про бої за Маріуполь, поранення, яких зазнав під час виведення підрозділу з оточення, катакомби &quot;Азовсталі&quot;, полон у лікарні квазіреспубліки &quot;ДНР&quot;, візити російської пропаганди оборонець розповів &quot;Суспільному&quot;.<br>У полк &quot;Азов&quot; захисник потрапив 2014 року. На той час служив у батальйоні &quot;Айдар&quot;, перебував на ТЕС у місті Щастя.<br><em>&quot;Вирішив приєднатися до полку Азов за порадою товариша, який там служить. Після Нового року одразу прибув до Бердянська, звідки мене забрав мій командир. Так потрапив у гарнізон полку АЗОВ в Урзуфі&quot;,&nbsp;</em>- розповідає Віктор Цебрик.<br>Після повномасштабного наступу рф&nbsp;в Україну, разом із побратимами тримав оборону Маріуполя.<br><em>&quot;Місто штурмували мобілізовані, кадрові військові, російська гвардія, спецпідрозділи, &quot;Ахмат&quot;. Ми готувалися до найгіршого. Але не було дивиною, що такі сили на нас кинули. Маріуполь не маленьке місто. Щоб узяти його, при наявності вогневих засобів, систем ППО, різного озброєння і військової техніки, потрібно штурмувати один до п'яти. Тобто, якщо ви наступаєте, берете кількість людей, більшу в п'ятеро&quot;,&nbsp;</em>- говорить Віктор.<br>Оборонець згадує, як під час оборони доводилося іти на хитрість. Так, російські військові атакували будівлю, помилково вважаючи, що там цілий взвод.<br><em>&quot;Вони думали, що нас там сидить відділення. А дев'ятиповерхову будівлю просто &quot;імітували&quot; п'ятеро хлопців.Хлопці бігали й імітували, що їх багато, стріляли&quot;,&nbsp;</em>- каже азовець.<br>15 квітня Віктор Цебрик отримав поранення ока й коліна. Того ж дня був прорив до &quot;Азовсталі&quot;.<br><em>&quot;За день до цього мене викликав командир роти. Сказав, що будемо прориватися. Оскільки тоді, за наказом командира, здалися в полон до тисячі людей морської піхоти. У нас &quot;похитнувся&quot; правий фланг, -</em>&nbsp;розповідає Віктор. -&nbsp;<em>Прорив на &quot;Азовсталь&quot; розпочався десь о третій ранку. Ми зібралися, порахувалися. До нас донесли, як ми будемо іти, які колони, скільки людей, де будуть поранені, як будемо відповідати на вогонь противника... Безпосередньо сам прорив був стрімким. Як говориться у військових, нахрапом. Ми мали &quot;вогневим кулаком&quot; пробити оборону противника і пройти на Азовсталь через вокзал, через пляж, порт. Дуже повезло, що перший час вони нас не бачили, було темно&quot;.<br></em>Після невдалої спроби евакуюватися із заводу гелікоптером, який не зміг підлетіти через вогонь російської артилерії, оборонець разом із побратимами&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/amp/247297-zelenskij-rozpoviv-skilki-bijciv-z-azovstali-opinilis-u-rosijskomu-poloni-ta-hto-zajmaetsa-ih-vizvolennam/&quot; target=&quot;_blank&quot;>здався у російський полон за наказом вищого командування.</a><br><em>&quot;Коли дізнався, що виводять з &quot;Азовсталі&quot;, було бажання залишитися. Але я просто був знесилений, не міг довго стояти й ходити через поранене коліно. Спочатку мене відвезли в Оленівку, де пробув два чи три дні. Потім відвезли в лікарню. Прийшов окуліст, подивився моє око і сказав, що атрофія. Після того більше його не бачив. Вони зрозуміли, що потрібно робити операцію, вичищати все, що залишилося від ока, уламки й ставити протез, як мені зробили в Україні&quot;.<br></em>Віктор розповідає, що у полоні в колонії працювало радіо, де транслювали російські новини.<br><em>&quot;Новини, які були для нас поганими, вони вмикали й пишалися цим. Згадую, коли був ракетний обстріл Вінниці. Дружина проживала в тому районі, за десять хвилин пішки від місця влучання. Коли сидиш в полоні й не можеш допомогти, змінити щось і якось вплинути на ситуацію, це найгірше становище яке може бути&quot;,&nbsp;</em>— розповідає оборонець.<br>За словами воїна, він чув розмови про обмін і вірив своєму військовому командуванню. Однак зневірився, адже полоненим казали, що &quot;азовців&quot; обмінювати не будуть. Його постійно гнітила думка, що він не може зв'язатися з рідними.<br><em>&quot;Вони всебічно повідомляли, що про нас забули. Казали: ти нікому не потрібен, ти тут згниєш, тебе посадять на довічне, тебе розстріляють&quot;, -</em>&nbsp;каже азовець.<br>21 вересня 2021 Віктор Цебрик був звільнений з полону.<br><em>&quot;Напевно місяць перебував у легкому шоці. Тому що на період &quot;Азовсталі&quot;, оточення та полону, перебував в інформаційному вакуумі. Не знав, що коїться, як живе моя країна, як там рідні. Три місяці