Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/ Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ru © Издательский дом «Курьер» В Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини http://www.izmail.es/article/66205/ В Україні розпочала свою роботу національна програма з підготовки фахівців з реставрації пам’яток культурної спадщини. <div>Про це&nbsp;повідомляє&nbsp;The Village.</div><div>У межах програми хочуть популяризувати професію реставратора, відкрити у ВНЗ по всій країні відповідні кафедри та організувати навчання й практику, зокрема за кордоном. Це пояснюють у Всеукраїнській асоціації охорони культурної спадщини.</div><div>За даними голови ВАОКС Олександр Никоряк, зараз в українських вишах немає таких кафедр, а спеціальностям з реставрації виділяють мінімальну кількість навчальних годин, відтак в професію приходить небагато спеціалістів.</div><div>В Україні працює лише невелика група професійних реставраторів і їхніх можливостей не вистачає, щоби покрити усі потреби. Ідеться, зокрема, про відновлення пам’яток, які пошкодила армія &quot;рф&quot;&nbsp;під час повномасштабного вторгнення.&nbsp;</div><div>Програму запускає Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини (ВАОКС) за сприяння Міністерства культури та Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/66205/ 2024-04-19 23:45:47 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Країни Балтії зміцнюють кордон із росією – FT http://www.izmail.es/article/66206/ Країни Балтії продовжують зміцнювати свої державні кордони для захисту від країни-агресора росії. Зокрема, Естонія анонсувала будівництво сотень посилених бункерів як частину оборонної лінії для захисту всіх країн Балтії. <div>Також ці заходи спрямовані на захист західного оборонного альянсу від можливого нападу &quot;рф&quot;. Про це йдеться у матеріалі&nbsp;<a href=&quot;https://www.ft.com/content/2047a8d3-3b6b-485a-bcfa-f42ae8e352ee&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow&quot;>Financial Times.</a></div><div>Разом із Естонією кордон зміцнює Литва. На півдні країни ведеться будівництво протитанкових загороджень. Крім того, від росії обмежуються колючим дротом та бетонними блоками, які можуть зупинити війська у разі потенційного нападу. Аналогічні фортифікаційні споруди вже встановила уздовж кордону з росією Латвія.</div><div>На Заході зазначають, що країни Балтії зміцнюють державні кордони через те, що &quot;рф&quot; почала повертати собі ініціативу на полі бою в Україні. Керівництво Литви, Латвії та Естонії впевнено, що поразка &quot;рф&quot; в Україні стане найкращим способом гарантувати свою безпеку.</div><div>Більше того, останнім часом з'являються все більше попереджень про підготовку &quot;рф&quot; до нападу на країни НАТО. При цьому про небезпеку говорили не лише країни Балтії, а також Німеччина, Швеція та Британія. У Європі прогнозують, що конфронтація може статися протягом 2-8 років.</div><div>Також аналітики вважають, що кремлівський диктатор владімір&nbsp;путін може перевірити реакцію та підготовку НАТО саме на країнах Балтії. Для цього москва може вдатися до дестабілізуючих провокацій або навіть прямої військової атаки.</div><div descr=&quot;Країни Балтії зміцнюють кордони з РФ. Джерело: Paulius Peleckis/BNS&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/18/snimok-ekrana-2024-04-18-123309.png&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/18/snimok-ekrana-2024-04-18-123309.png&quot; alt=&quot;Колючий дріт і бетонні блоки: країни Балтії зміцнюють кордон з Росією – FT&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Незважаючи на війну проти України, військово-політичне керівництво &quot;рф&quot; планує подвоїти чисельність військ, дислокованих у Балтійському регіоні, майже до 40 тис. до 2026 року. Також агресор має намір значно збільшити кількість танків та бронетехніки.</div><div>Прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте пояснила, що путін може не зупинитися в Україні та піти далі. При цьому політикиня наголосила, що &quot;рф&quot; переводить свою економіку на військові рейки, тому у москви може не залишитися іншого вибору, як напасти на країни НАТО.</div><div><em>&quot;Питання не в тому, чи хоче росія зупинитися, а в тому, чи зможе вона зупинитися. Тому що, коли ви робите всі ставки на військову економіку, у вас є мільйони людей, які озброєні та навчені. І раптом ви кажете: &quot;Тепер ми йдемо додому&quot;. Я маю на увазі, що це цілком може означати, що економічна модель впаде. Тому я думаю, що це небезпечно&quot;,</em> – висловилася Шимоніте про можливий напад росії.</div><div></div><div descr=&quot;У країнах Балтії перебувають десятки тисяч військових. Джерело: Financial Times&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/18/snimok-ekrana-2024-04-18-123246.png&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/18/snimok-ekrana-2024-04-18-123246.png&quot; alt=&quot;Колючий дріт і бетонні блоки: країни Балтії зміцнюють кордон з Росією – FT&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:500px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66206/ 2024-04-19 22:16:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Школярі Одеської області отримали ноутбуки від ЮНІСЕФ http://www.izmail.es/article/66207/ ЮНІСЕФ у співпраці з Міністерством освіти і науки України надав 585 ноутбуків, щоб учні середнього та старшого шкільного віку Одеської області отримали доступ до якісної освіти. <div><div dir=&quot;auto&quot;>Про це повідомляє пресслужба Одеської обласної державної адміністрації.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Антон Шалигайло передав техніку органам управління освітою територіальних громад регіону. До комплекту разом з пристроями також входять навушники, миша і сумка.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Згідно розподілу та отриманих від освітян заявок щодо потреби, ноутбуки в тимчасове користування отримають діти-переселенці, діти з інвалідністю, діти з малозабезпечених сімей або позбавлені батьківського піклування, та діти інших вразливих категорій з 36 громад Одещини.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Обладнання було закуплене та доставлене за підтримки Європейського союзу.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66207/ 2024-04-19 20:51:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Часів Яр для путіна – ключ і брама, але взяти його буде непросто. Інтерв'ю з генералом Маломужем http://www.izmail.es/article/66208/ Битва за Часів Яр - чи зможе росія захопити місто до 9 травня та в чому його значення для ЗСУ - де буде наступати армія &quot;рф&quot;. <div>російська окупаційна армія надає особливого значення взяттю&nbsp;<a href=&quot;https://www.obozrevatel.com/ukr/location/ukraina/chasov-yar/&quot; rel=&quot;follow&quot;>Часового Яру</a>. Ворог розглядає цей населений пункт як ключ до подальшого просування українською територією. Ситуація в місті та навколо нього справді складна, але не критична. Сили оборони, перебуваючи у вигідній позиції, мають можливість завдавати ударів по супротивнику. Крім того, Часів Яр добре укріплений. За умови, що українські захисники будуть мати необхідний ресурс, місто вдасться утримати.</div><div>Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках генерал армії&nbsp;<a href=&quot;https://www.obozrevatel.com/ukr/person/nikolaj-malomuzh.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>Микола Маломуж</a>.</div><div><em><strong>– У виданні&nbsp;Politico&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/uspih-rosii-v-chasovomu-yaru-postavit-pid-zagrozu-ostannij-oplot-ukraini-na-donechchini-politico.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>дійшли висновку</a>, що якщо російській окупаційній армії вдасться захопити Часів Яр, під загрозою опиняться інші населені пункти Донецької області. За їхніми прогнозами, можливий наступ на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ, Слов'янськ. Чи насправді небезпека настільки велика? І чи є на цій ділянці фронту фортифікаційні споруди Сил оборони? Часів Яр можуть спробувати взяти до 9 травня?</strong></em></div><div>– путін ставить стратегічне завдання своїм військам – до 9 травня захопити не лише Часів Яр, а й щонайменше всю Донецьку та Луганську області. Звісно, це і Костянтинівка, і Дружківка, і Краматорськ, і Слов'янськ. Крім того, планується розвивати наступ на Харківському напрямку.&nbsp;путін хоче продемонструвати якусь модель перемоги. російські військові вважають Часів Яр ключем з огляду на те, що там дуже чітко проглядається вигідне становище ЗСУ, там сконцентровано дуже потужний кулак наших військ з озброєнням і технікою. Ми утримуємо і дуже чіткі логістичні шляхи на Костянтинівку і надалі.&nbsp;Отримавши можливість контролю за логістичними шляхами, противник сподівається відкрити ворота для просування далі. Він вважає, що стратегічні наступальні операції будуть реальними.</div><div descr=&quot;Війна в Україні, мапа бойових дій, район Часового Яру, 17 квітня 2024 року. Джерело: deepstatemap.live&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/17/8.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/17/8.jpg&quot; alt=&quot;Часів Яр для Путіна – ключ і брама, але взяти його буде непросто. Інтерв'ю з генералом Маломужем&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:267px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Але я хочу сказати, що на цей момент, буквально найближчими годинами або днями (інтерв'ю записувалося 17 квітня&nbsp;– ред.) немає реальних перспектив захопити Часів Яр. По-перше, це потужний укріпрайон. Це навіть не Авдіївка. Як військова позиція Часів Яр має більш вигідне становище. Ми можемо завдавати ударів по супротивнику. Наразі відпрацьовується логістичний шлях, щоб забезпечити боєприпасами, технікою та додатковими ресурсами з урахуванням ротаційних змін.&nbsp;Друге, на що вказав генерал Сирський, – ми маємо можливість завдавати контрударів і певною мірою стабілізувати ситуацію, хоча в деяких випадках противник може проходити на відстані кількох сотень метрів від Часового Яру. Але це ще не критично, хоч ситуація дуже важка.&nbsp;І, звісно, наше командування планує і контрзаходи. З одного боку, утримувати Часів Яр наявними засобами, а з іншого, у разі відходу з цього населеного пункту завдяки ударам з флангів зробити так, щоб противник потрапив у мішок.&nbsp;Тому сьогодні ситуація неоднозначна. Цілком не визначено, що ця &quot;брама&quot; відкриється і російські війська зможуть продовжити просування. Я вважаю, що зараз ми тримаємо цей пункт і, звичайно, опрацьовуємо можливе просування військ противника у напрямку Костянтинівки і далі. Можливе знищення ворога під час його просування. Вже кілька місяців поспіль у цьому районі активно опрацьовуються опорні пункти та зміцнення споруд. Тому простого просування ворога точно не буде.</div><div descr=&quot;Війна в Україні, карта бойових дій, Часів Яр, 17 квітня 2024 року. Джерело: deepstatemap.live&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/17/9.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2024/4/17/9.jpg&quot; alt=&quot;Часів Яр для Путіна – ключ і брама, але взяти його буде непросто. Інтерв'ю з генералом Маломужем&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:267px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Я припускаю, що до 9 травня путіну не вдасться взяти Донецьку та Луганську області. Багато залежатиме від того, наскільки оперативно наші союзники зможуть надати насамперед боєприпаси і наскільки оперативно туди будуть перекинуті свіжі сили, перевірені та бойові.</div><div>Що робить супротивник? Він знімає сили з інших ділянок, частково з півдня, і кидає на Часів Яр, щоби усі ударні групи були сконцентровані у цьому напрямку. З одного боку, це перевага, але з іншого, ця велика концентрація ворога дає нам можливість ефективно знищувати війська противника, зокрема у районі Часового Яру.&nbsp;Тому я вважаю, що зараз нам необхідно утримати позиції, зібрати резерви та, отримавши додаткові ресурси – а вони йдуть, особливо боєприпаси з ініціативи чеського президента, – ефективно протистояти військам росії.</div><div><em><strong>– Захоплення Луганської та Донецької областей у їхніх адміністративних межах – це завдання, яке ворог ставив перед собою давно. Але якою є небезпека того, що він поставить перед собою нові завдання? Було&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/okupanti-zavdali-udaru-po-chernigovu-e-zhertvi-i-poraneni.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>завдано удару по Чернігову</a>, ми знаємо, в якій непростій ситуації опинився&nbsp;<a href=&quot;https://www.obozrevatel.com/ukr/location/ukraina/harkov/&quot; rel=&quot;follow&quot;>Харків</a>. Чи припускаєте ви, що окремим населеним пунктам та цілим регіонам на півночі нашої країни також загрожує небезпека – напередодні 9 травня чи пізніше?</strong></em></div><div>– Я не вважаю, що є безпосередня загроза наступу на Харків, Чернігів, Суми. Але ворог намагатиметься завдавати постійних ударів, щоб знищити критичну енергетичну інфраструктуру. Вони вважають, що, позбавляючи ці міста електроенергії, вони позбавляють можливості працювати об'єкти ВПК, наші промислові підприємства, бізнес, ремонтні заводи, системи наведення, забезпечення військ тощо. Причому завдання – підірвати не тільки наш ресурс, а й моральний стан. У кремлі вважають, що цим вони змусять українців виступати проти війни та вимагати від керівництва країни переговорів із росією, мирних угод, якихось санітарних зон тощо.&nbsp;Причому йдеться не лише про міста, які я згадав. Це і Львів, і Хмельницький, і Черкаси, Одеса, Київ, інші міста. Мета ворога – створити хаос та придушити дух українського народу.</div><div><em><strong>– Є й добрі новини. Нашим силам оборони&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/zsu-povernuli-sobi-deyaki-pozitsii-bilya-avdiivki-u-rajoni-robotinogo-jdut-pozitsijni-boi-analiz-isw-karta.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>вдалося відновити</a>&nbsp;деякі позиції на Авдіївському напрямку. Президент Чехії Петр Павел&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/cheska-initsiativa-nabrala-obertiv-pavel-rozpoviv-pro-prosuvannya-v-pitanni-zakupivli-boepripasiv-dlya-ukraini.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>повідомив</a>, що до ініціативи щодо забезпечення української армії боєприпасами приєдналися вже 20 країн, наприклад,&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/daniya-nadast-ukraini-novij-paket-dopomogi-na-majzhe-295-mln-scho-vidomo.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>Данія дає нам 295 мільйонів</a>&nbsp;євро. Сподіваємось, незабаром розморозиться військова допомога від США. За вашими оцінками, чи можемо ми вже найближчими місяцями відчути цю наростаючу допомогу від союзників?</strong></em></div><div>– Є чотири складники наших перемог: тримати позиції, знищувати резерви ворога, створювати укріпрайони і переходити до потужних стратегічних операцій зі звільнення країни.</div><div>Те, що сьогодні робить Генштаб ЗСУ, – це нова, несподівана для ворога стратегія. Далі – наш ВПК розгортає виробництво не лише дронів, боєприпасів, а й інших озброєнь. Звісно ж, закупівля боєприпасів за кордоном. Президент Чехії ініціював цей процес, але нам самим треба було робити це давно, самим закуповувати снаряди. Тому що постійних системних постачань не буває. Необхідно закуповувати, закуповувати та закуповувати.&nbsp;Далі – це те, що роблять для нас європейські країни НАТО, поки що без США. Ми шукаємо по всіх засіках, що в них є, що вони можуть закупити для нас за кордоном і що передати. Зокрема, Німеччина передає нам системи IRIS-T, Patriot. Але я вважаю, що необхідно всім разом напружитись і дати Україні кілька десятків Patriot, IRIS-T та інших засобів, що захищають небо.&nbsp;І, зрештою, великий пакет допомоги від США. Ми активно працюємо не лише з демократами, а й із республіканцями, включно з оточенням Трампа, з керівництвом Конгресу, з республіканською більшістю. Нам обіцяли, що за кілька тижнів вони таки проголосують. Яким буде пакет&nbsp;– розділеним, кредитним чи якимось ще – це вже справа техніки (Палата представників США голосуватиме за&nbsp;<a href=&quot;https://www.obozrevatel.com/ukr/topic/voennaya-pomosch-ukraine/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow noopener&quot;>допомогу Україні</a>&nbsp;та Ізраїлю у суботу, 20 квітня. Зазначається, що два пакети допомоги буде розглянуто окремо. – Ред). Але це буде розблокування великого пакету. Це і літаки, і ATACMS, і керовані авіаційні бомби – точніші і потужніші, ніж російські, це радіолокаційні системи і боєприпаси у великих кількостях.&nbsp;Усі ці складники дозволять не лише утримати позиції на фронті, а й проводити системні операції із завдання контрударів, а в перспективі – для звільнення наших територій. Думаю, цього можна очікувати в липні-серпні.&nbsp;Це позитивний сценарій. Для того щоби росіяни не перемагали, нам потрібна нова стратегія не лише оборонного, а й наступального характеру, але нестандартна. Високі технології, нові моделі дій на полі бою. Тоді противника буде дезорієнтовано.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66208/ 2024-04-19 20:00:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Вчені зафіксували масштабне знебарвлення коралових рифів у світі http://www.izmail.es/article/66204/ У понад півсотні країн на обох півкулях з початку 2023 року зафіксували масове знебарвлення коралових рифів. <div>Про це у понеділок, 15 квітня, повідомили дослідники з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) та Міжнародної ініціативи з коралових рифів (ICRI) у своїй заяві.</div><div>Вчені пояснили, що знебарвлення коралів відбувається, коли вони зазнають стресу через зміну умов - температури, світла або поживних речовин - і видаляють водорості, що живуть в їхніх тканинах. Це призводить до того, що корали стають повністю білими.</div><div>За словами дослідників, це стосується рифів у Флориді, Карибському басейні, у східній частині тропічної частини Тихого океану, таких як Коста-Ріка і Панама, Великого Бар'єрного рифу в Австралії, частини південної частини Тихого океану, Перської та Аденської заток.</div> <div>Це вже другий випадок знебарвлення коралів на планеті за останні 10 років, останній закінчився у травні 2017 року. Як повідомляє Associated Press, до цього призвела кліматична модель Ель-Ніньо, яка протягом трьох років спричиняє потепління світового океану.</div><div>Дослідники зазначають, що для оголошення глобального знебарвлення необхідно підтвердити цей факт в кожному великому океанічному басейні. До таких басейнів належать Атлантичний, Тихий та Індійський океани в Північній та Південній півкулях.</div><div>Коралові рифи є життєво важливими екосистемами для підводного життя і допомагають захищати біорізноманіття та сповільнювати ерозію. Вони також є туристичною принадою в деяких місцях, що дозволяє підтримувати місцеву економіку та продовольчу безпеку.</div> <div>Дослідники відзначають, що знебарвлення коралів не завжди передує загибелі рифів, але б'ють на сполох через постійний вплив кліматичних змін на екосистеми.</div><div>2023 рік був найтеплішим роком за всю історію спостережень: середня температура на суші та в океані досягла 2,12 градусів за Фаренгейтом (мінус 16,6 за Цельсієм), що на 2,12 градуса вище середнього показника 20-го століття, повідомили на початку року дослідники NOAA.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://www.izmail.es/article/66204/ 2024-04-19 19:06:36 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні можуть різко змінити розмір пенсій: які нововведення анонсували та що для цього доведеться зробити​ http://www.izmail.es/article/66210/ В Україні – найнижчий пенсійний вік в Європі. Це єдина перевага нашої пенсійної системи, яка частково пояснює і її проблеми. Зараз на пенсії у середньому українець може отримувати менше ніж 30% від своєї зарплати. Це критично низький показник. Менше, ніж передбачено стандартами Міжнародної організації праці. У профільному комітеті Верховної Ради кажуть, що вже готують рішення, які мають підвищити цей показник до 40%, а у майбутньому – до 60%. <div>Про те, які це можуть бути рішення, чому в Україні настільки погано з розмірами пенсій та як можна виправити ситуацію, читайте в матеріалі OBOZ.UA.</div><div><em><strong>Нові плани щодо підвищення пенсій. Чи варто очікувати покращення?</strong></em></div><div>Ефективність будь-якої пенсійної системи можна оцінити за двома критеріями.&nbsp;Перший: співвідношення кількості працівників та пенсіонерів. Тут усе просто: що більше тих, хто працює, то більше можливості платити високі пенсії тим, хто вже на законному відпочинку.</div><div>Цей показник також багато говорить і про ринок праці в країні (економічну активність населення), і про демографічну ситуацію, і навіть про рівень тіньової економіки. Бо ті, хто офіційно не оформлюється на роботі, пенсіонерів своїми внесками не утримують. В Україні один працівник утримує одного пенсіонера. Це критично погана ситуація.</div><div>Другий критерій – співвідношення пенсії до звичної зарплати.&nbsp;Цей показник також називають коефіцієнтом заміщення. Тобто який відсоток від зарплати зможе отримувати у вигляді пенсії кожен, хто вийде на заслужений відпочинок. Якщо в країні відносно низькі зарплати, звісно, так само низькими будуть і пенсії. Однак у ситуації, якщо в цій країні є ефективна пенсійна система, навіть за таких умов розмір пенсії становитиме хоча б 40% від звичної зарплати. В Україні, на жаль, цей показник становить менше ніж 30%.</div><div>Голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова нещодавно заявила про амбітні плани підняти коефіцієнт заміщення до 40%, а краще вдвічі – до 60%.&nbsp;Цього планують досягти, зокрема, введенням накопичувальних пенсій.&nbsp;Тобто, крім звичного внеску до Пенсійного фонду, треба буде ще невелику частину зарплати віддавати в спеціальний накопичувальний фонд. Тоді при виході на пенсію можна буде отримувати гроші і з Пенсійного фонду України, і з індивідуального пенсійного накопичувального рахунку. Коли та як запрацює ця система, невідомо.</div><div><em>&quot;Коефіцієнт заміщення (відношення середньої пенсійної виплати до середньої заробітної плати) на сьогодні становить близько 30%.&nbsp;Іде потужна робота над тим, щоб цей показник у майбутньому сягав не менше ніж 40%. Стратегічна ціль – це 60%&quot;,</em> – заявила вона.</div><div>Низький коефіцієнт заміщення в Україні вказує на глобальну проблему. Впродовж кількох десятиріч різні уряди обіцяють реформувати пенсійну систему. 14 років тому тодішній міністр соцполітики Сергій Тігіпко з трибуни парламенту заявив про обговорення реформи, яка передбачала зокрема введення накопичувальних пенсій. Уже тоді він не був першим, хто озвучив таку обіцянку. Також він не став й останнім.</div><div>Накопичувальну пенсійну систему мав ввести й уряд Дениса Шмигаля. Однак такі плани зупинила повномасштабна війна. Накопичувальний фонд має збирати гроші у тих, хто працює, та акумулювати їх на персональних рахунках. Завдання такого фонду: примножити збереження чи хоча б не допустити, щоб їх &quot;з'їла&quot; інфляція. В умовах повномасштабної війни Україна зіткнулася з величезною інфляцією, разом з тим немає традиційних інструментів заробітку для таких фондів (наприклад, розвинутого та надійного фондового ринку в країні). Тож плани поки що нікому реалізувати не вдалось.</div><div><em><strong>Скільки отримують пенсіонери за кордоном</strong></em></div><div>У середньому пенсіонери отримують виплати, розмір яких становить&nbsp;трохи більше ніж 50% їхнього звичного заробітку, йдеться у звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Тобто, якщо заробляв 1500 євро, то на пенсії можна отримувати 750 євро щомісячно. Серед &quot;поганих&quot; прикладів у звіті наводять пенсійні системи Естонії, Ірландії, Литви, Австралії. Там коефіцієнт заміщення нижчий за 30%. До речі, саме такий показник і в Україні. Статистика враховує ситуації в 37 розвинутих демократичних країнах (зокрема країни ЄС, США, Японія, Південна Корея).</div><div>Дійсно&nbsp;ефективна з погляду заміщення пенсійна система, наприклад, в Австрії – більш як 70%.&nbsp;Найкраща ситуація в Греції та Іспанії (80%). Коефіцієнт заміщення також залежить і від пенсійного віку, тривалості кар'єри. В майже всіх пенсійних системах є прив'язка розміру майбутньої виплати не тільки до зарплати, але й до стажу. Тому коефіцієнт заміщення для того, хто працював 40 років, буде більшим, ніж у того, хто працював, наприклад, усього 20 років.</div><div>Тому сприймати інформацію щодо коефіцієнта заміщення окремо від пенсійного віку не можна. В ОЕСР йдуть до того, щоб середній пенсійний вік для чоловіків становив&nbsp;66,3 року, а для жінок – 65,8 року. У Данії, Естонії, Італії, Нідерландах і Швеції нормальний вік виходу на пенсію підвищиться до 70 років&nbsp;або більше, якщо очікувана тривалість життя підвищиться згідно з прогнозами урядів.</div><div>Нині українець, який має середню зарплату (зараз це близько 16,8 тис. грн) і 20 років стажу, може розраховувати на пенсію в розмірі 2711 грн. Коефіцієнт заміщення становить всього близько 16,1%. Якщо ж за таких же умов працювати 40 років, то пенсія становитиме 5423 грн. А це вже коефіцієнт заміщення в 32,2%.&nbsp;Тобто чим більший пенсійний вік і більше стажу, тим вища пенсія.</div><div>В Україні загальний пенсійний вік становить 60 років. Нещодавно видання<a href=&quot;https://www.nytimes.com/interactive/2024/04/11/world/europe/ukraine-demographics.html&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow&quot;>&nbsp;The New York Times</a>&nbsp;написало про чи не найгіршу демографічну ситуацію в нашій країні. За оцінками, які отримало видання, 40-річних вдвічі більше, ніж 20-річних. Це означає: якщо зараз один працівник своїми внесками забезпечує одного пенсіонера, то в майбутньому, якщо нічого не зміниться, на одного працівника буде два пенсіонери. А це фактично призведе до катастрофічного дисбалансу Пенсійного фонду.</div><div><em><strong>Що бідніший пенсіонер, то вищий коефіцієнт заробітку</strong></em></div><div>У країнах із розвинутими економіками найбільше співвідношення зарплати до пенсії – у бідних. Це пов'язано з розміром мінімальних гарантій, які не можуть бути меншими від певного відсотка. Наприклад, в Україні тим, хто виконав норматив щодо стажу та досяг 65 років, гарантований розмір пенсії становить 40% від мінімалки. Зараз це 3200 грн.&nbsp;Тобто для найбідніших пенсіонерів, починаючи з 65 років, діє коефіцієнт заміщення в 40%.</div><div>Тоді як із середньою зарплатою і за умови, що у вас є 35 років стажу, коефіцієнт заміщення&nbsp;складатиме лише близько 28,2%. В ОЕСР&nbsp;заміщення для бідних – 63,8%. Деякі країни, наприклад Австралія та Ірландія, виплачують відносно невеликі пенсії порівняно із середніми заробітками, але вони ближчі або навіть вищі ніж середні по всьому світу.</div><div></div><div>Литва та Польща пропонують коефіцієнти заміщення в 30% або менше для осіб із низьким доходом. Тут варто зазначити, що йдеться саме про співвідношення пенсії до зарплат. Ефективна пенсійна система може надати можливість працюючому отримувати на заслуженому відпочинку близько 60% звичного доходу. Міжнародна організація праці рекомендує: мінімальний&nbsp;гарантований дохід на пенсії має становити 40% від звичного заробітку.</div><div>Україна, на жаль, цю норму виконує тільки щодо окремих пільгових категорій (наприклад, судді можуть отримувати 80% зарплати на пенсії), або стосовно найбідніших. Українець із середньою зарплатою та стажем у 35 років на заслуженому відпочинку отримує пенсію, розмір якої менший ніж 30% звичного доходу.</div><div></div><div>За даними OBOZ.UA, пенсійна реформа, яку зараз розробляє уряд, не передбачає значного підвищення пенсій. Грошей на це немає.&nbsp;Також немає жодних планів підвищити пенсійний вік.&nbsp;І хоча з демографічного погляду для України це неминучий крок, на таку пропозицію урядовці наважитись не можуть.</div><div>Найгірше буде наступним урядам. Бо саме вони зіткнуться з проблемою великої кількості пільговиків – пенсіонерів-ветеранів, критичною демографічною ситуацією, соціальними наслідками війни. І щоб держава могла виконати всі свої зобов'язання, парламентарі та Кабмін вже сьогодні мають розробити й запропонувати суспільству збалансовану, реалістичну реформу. Очевидно, що вона має містити й норму стосовно підвищення загального пенсійного віку. Однак співрозмовники OBOZ.UA в уряді впевнені, що такої норми в найближчому майбутньому не буде.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66210/ 2024-04-19 18:00:13 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Противник саме тому і б'ється так люто", – Черник озвучив фантастично хорошу новину для України http://www.izmail.es/article/66212/ Історичне колесо почало рухатися у бік нашої перемоги, запевнив українців військовий експерт Петро Черник. <div>У світі дедалі потужніше йде будівництво нових газових танкерів, і все це потрібно десь зберігати, а кращих потужностей, ніж має Україна (особливо Західна), на європейській частині континенту немає ніде. Щоправда, росіяни зруйнували наші компресорні станції, які прокачують та обслуговують цей газ, але пробити саме сховище може лише ядерна боєголовка. Руйнування структури хоч болісно, ​​але загалом підлягає відновленню.&nbsp;</div><div>&quot;рф&quot;&nbsp;розуміє, що повернути Україну так, як вона це бачила, у неї вже точно не вийде, і для нас це просто фантастично хороша новина,&nbsp; заявив полковник запасу ЗСУ Петро Черник в ефірі YouTube-каналу &quot;ГОВОРИТЬ&nbsp;ВЕЛИКИЙ ЛЬВІВ&quot;.&nbsp;</div><div><em>&quot;Дивіться, як геніально перевзувся Джонсон (спікер палати представників США – ред.). Ще кілька днів тому він говорив &quot;ні, це неможливо&quot;, а тепер заявляє, що якщо не дати американські кулі (Україні – ред.), то доведеться вмирати Американським солдатам, </em>– зазначив експерт. – <em>Це означає, що фундаментальне рішення ухвалено&quot;.&nbsp;</em></div><div>У стратегічному сенсі на цю хвилину ми можемо робити фундаментальний висновок про те, що історичне колесо вже точно почало рухатися у бік нашої перемоги , заявив Черник. При цьому полковник порадив співвітчизникам не піднімати планки позитивного очікування, адже завтра перемоги не буде. Противник б'ється люто, жорстоко і нещадно. І б'ється він саме тому, що усвідомлює свій рух до катастрофи, приреченості і смерті путінської імперії.</div> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66212/ 2024-04-19 16:57:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У "рф" виникла криза нафтопереробної галузі: як українські дрони вплинули на бюджет ворога http://www.izmail.es/article/66211/ Нафтогазові доходи федерального бюджету росії торік склали 8,8 трильйона рублів (99 мільярдів доларів), що є мінімальним за останні роки показником. Злагоджені дії українських військ ставлять під загрозу ключову галузь російської економіки, а це може ускладнити завдання з фінансуванням російської військової машини. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://24tv.ua/economy/palne-rosiyi-dorozhaye-naslidki-vid-atak-npz-shho-bude-byudzhetom_n2535725&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>повідомили&nbsp;</a>голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа та експерт з енергетичних питань Сергій Куюн у коментарі 24 каналу. <br><em>&quot;росія&nbsp;зазнає втрат&nbsp;у міжнародному, медійному та навіть військовому плані, тому що вони будуть змушені щось робити з протиповітряною обороною&quot;, – </em>зазначає Сергій Куюн.</div><div>Роксолана Підласа зазначила, що росія не досягла планувань&nbsp;залучення більших доходів&nbsp;до свого бюджету минулоріч. За планом кремля, у 2024 році доходи від нафтогазових секторів мали скласти&nbsp;11,5 трильйона рублів, тоді як минулого року надходження склали всього 8,8 трильйонів.</div><div>За словами голови комітету, це рішення може бути надто поспішнім та оптимістичним, особливо з урахуванням можливих&nbsp;обмежень цінової політики&nbsp;та втручання Головного управління розвідки України. Також вона наголосила на тому, що надходження від нафтогазових секторів не мають чіткого призначення, але очевидно, що&nbsp;росія фінансує війну за рахунок свого федерального бюджету.</div><div>Підласа вказала на кілька факторів, які&nbsp;ускладнюють ситуацію з експортом нафти та газу&nbsp;з росії. Серед них:</div><ul><li>жорстка контрольна політика стосовно&nbsp;цін та санкції;</li><li>підтримка&nbsp;ударів українського війська&nbsp;по російських НПЗ;</li><li>застосування вторинних санкцій&nbsp;за порушення цінової стелі на російську нафту та нафтопродукти.</li></ul><div>Крім того, вона підкреслила важливість міжнародної спільноти в підтримці санкцій, а також&nbsp;відмові від російського пального, що має вплив на доходи кремля.</div><div>Сергій Куюн зауважив, що&nbsp;атаки українських дронів&nbsp;на російські нафтопереробні заводи&nbsp;створюють серйозні проблеми для росії.&nbsp;Згідно з даними, наданими одним із високопосадовців НАТО, такі атаки призвели до&nbsp;значного зниження виробництва нафти та збільшення вартості пального для росіян.</div><div>У разі продовження атак росія може стикнутись з неминучою&nbsp;кризою у нафтопереробній галузі.&nbsp;Це може призвести до подальшого зростання цін на пальне та загострення економічної ситуації у країні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66211/ 2024-04-19 15:20:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Львові нейрохірурги прооперували 4-річну дівчинку з Північної Ірландії http://www.izmail.es/article/66209/ У Львові українські нейрохірурги вперше прооперували дитину, яка приїхала з-за кордону. Нею стала 4-річна Рейчел Гріббен з Північної Ірландії, яка страждала на важкі судомні напади. <div>Аби потрапити у&nbsp;Центр нейрохірургії та хірургічного лікування епілепсії, родина Гріббен подолала три тисячі кілометрів,&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/1tmolviv/posts/pfbid0ireNzKnEXmuupitUmsTkQPyBQZD1JdzACNFvX8fTrpHUScYbcHriVSarnvVL7NWvl&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot; pubtag=&quot;0&quot;>повідомляє</a>&nbsp;Перше медичне об'єднання Львова.</div><div>Коли дівчинці було півтора роки, батьки помітили, що&nbsp;вона відстає у&nbsp;розвитку, а&nbsp;згодом у&nbsp;дитини почалися легкі посмикування тіла, які вже за&nbsp;декілька місяців перетворилися на&nbsp;важкі судоми.</div><div><em>«Медики діагностували епілепсію з&nbsp;епілептичними спазмами. Це&nbsp;такий вид судом, за&nbsp;яких по&nbsp;всьому головному мозку виникають розряди. Також лікарі виявили фокально-кортикальну дисплазію, тобто погано розвинені звивини мозку, які і провокували судоми»,&nbsp;-</em> розповідають лікарі.</div><div></div><div position=&quot;center&quot;><div><div><picture><source type=&quot;image/webp&quot; srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/745/original/5d88d4d9137aab9aeb3d9a6b1b029223.png?q=85&amp;stamp=20240418164408&amp;f=webp&quot;><source srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/745/original/5d88d4d9137aab9aeb3d9a6b1b029223.png?q=85&amp;stamp=20240418164408&amp;f=jpg&quot;><img src=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/745/original/5d88d4d9137aab9aeb3d9a6b1b029223.png?q=85&amp;stamp=20240418164408&amp;f=jpg&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;1019&quot; loading=&quot;lazy&quot; alt=&quot;Перше медичне об'єднання Львова&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:555px;vertical-align:baseline&quot;></picture></div><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Перше медичне об'єднання Львова</em></div></div></div></div><div></div><div position=&quot;center&quot;><div><div><picture><source type=&quot;image/webp&quot; srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/744/original/13cccb2f7e549575a38f1ba8abd44bc1.png?q=85&amp;stamp=20240418164328&amp;f=webp&quot;><source srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/744/original/13cccb2f7e549575a38f1ba8abd44bc1.png?q=85&amp;stamp=20240418164328&amp;f=jpg&quot;><img src=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/744/original/13cccb2f7e549575a38f1ba8abd44bc1.png?q=85&amp;stamp=20240418164328&amp;f=jpg&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;867&quot; loading=&quot;lazy&quot; alt=&quot;Перше медичне об'єднання Львова&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:472px;vertical-align:baseline&quot;></picture></div><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Перше медичне об'єднання Львова</em></div></div></div></div><div>З&nbsp;кожним разом судоми посилювалися та&nbsp;продовжували стримувати розвиток Рейчел. Американський нейрохірург Люк Томич порадив батькам провести хірургічне втручання, яке має на&nbsp;80-90% зменшити кількість нападів. За лікуванням Томич запропонував родині звернутися до&nbsp;українських фахівців.</div><div>Після того, як лікарі у&nbsp;Львові провели необхідні дослідження та&nbsp;визначили розташування ураженої ділянки мозку, вони провели операцію.</div><div><em>«Вкрай важливо було бути максимально далеко від ділянки, яка відповідає за&nbsp;рухи кінцівками. А&nbsp;фокальна кортикальна дисплазія, тобто змінена частина мозку, була дуже близько до тієї зони.&nbsp;</em><em>Саме тому ми&nbsp;працювали спільно з&nbsp;нейрофізіологами, використовуючи надсучасні технології - інтеропераційний моніторинг та&nbsp;«навігаційну систему», які допомагають нам уникнути пошкоджень здорових ділянок мозку&quot;,</em>&nbsp;- ділиться лікар-нейрохірург Михайло Ловга.</div><div></div><div position=&quot;center&quot;><div><div><picture><source type=&quot;image/webp&quot; srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/746/original/7e4a347b8ae22e8fd21d4ed11407cb21.png?q=85&amp;stamp=20240418164429&amp;f=webp&quot;><source srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/746/original/7e4a347b8ae22e8fd21d4ed11407cb21.png?q=85&amp;stamp=20240418164429&amp;f=jpg&quot;><img src=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/746/original/7e4a347b8ae22e8fd21d4ed11407cb21.png?q=85&amp;stamp=20240418164429&amp;f=jpg&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;977&quot; loading=&quot;lazy&quot; alt=&quot;Перше медичне об'єднання Львова&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:534px;vertical-align:baseline&quot;></picture></div><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Перше медичне об'єднання Львова</em></div></div></div></div><div></div><div position=&quot;center&quot;><div><div><picture><source type=&quot;image/webp&quot; srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/747/original/c8767644014018466613f9954c450690.png?q=85&amp;stamp=20240418164445&amp;f=webp&quot;><source srcset=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/747/original/c8767644014018466613f9954c450690.png?q=85&amp;stamp=20240418164445&amp;f=jpg&quot;><img src=&quot;https://static.nv.ua/shared/system/MediaPhoto/images/000/484/747/original/c8767644014018466613f9954c450690.png?q=85&amp;stamp=20240418164445&amp;f=jpg&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;966&quot; loading=&quot;lazy&quot; alt=&quot;Перше медичне об'єднання Львова&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:526px;vertical-align:baseline&quot;></picture></div><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Перше медичне об'єднання Львова</em></div></div></div></div><div>Операція тривала протягом семи годин. Лікарі зазначили, що&nbsp;втручання пройшло успішно, дівчинка більше не&nbsp;страждатиме на&nbsp;судоми і вони не&nbsp;будуть сповільнювати її розвиток. Рейчел вже повернулася до Північної Ірландії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66209/ 2024-04-19 13:50:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Будівельна компанія з Одещини реалізувала у Євросоюзі перший великий проєкт http://www.izmail.es/article/66201/ Будівельна компанія «Автомагістраль-Південь» з Одеської області реалізувала у Євросоюзі перший великий проєкт, успішно завершивши реконструкцію аеропорту Сату-Маре в Румунії. В інформаційному повідомленні пресслужби компанії&nbsp;зазначається, за час реконструкції летовища збудована 2500-метрова злітно-посадкова смуга шириною 60 метрів встелена новим покриттям, а це три шари асфальтобетону загальною товщиною 23 см. <br><em>«Роботи прийняті замовником, який засвідчив якісну організацію виробничого процесу та відмінний результат. Наша команда працювала в Сату-Маре з минулого року у неймовірно складних умовах. Аеропорт ані на день не припиняв роботу. Робочі зміни починались о сьомій вечора і закінчувались о шостій ранку. Більша частина смуги будувалася вночі. Тут працювали 21 одиниця техніки, це чотири комплекси з влаштування асфальтобетонних сумішей»</em>, - йдеться&nbsp;в інформації компанії. <br>Зазначимо, що Сату-Маре – це перший великий проєкт «Автомагістраль-Південь» на території Євросоюзу.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Регіон http://www.izmail.es/article/66201/ 2024-04-19 12:25:36 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ВАКС засудив мера Рені до 9 років позбавлення волі http://www.izmail.es/article/66203/ Колегія суддів ВАКС оголосила вирок голові та депутату міськради міста Рені. Мера Ігоря Плєхова та депутата Івана Пойдолова засудили до 9 та 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. <div>Вирок ухвалений колегію суддів у складі Оксани Олійник, Ольги Саландяк та Катерина Широкої, повідомляє Центр протидії корупції.</div><div>За даними слідства, двоє посадовців просили 100 тисяч доларів за надання громадянину в оренду земельної ділянки комунальної власності площею 2,5 га.&nbsp;</div><div>Їх затримали «на гарячому» під час передачі траншу в 50 тисяч доларів.&nbsp;</div><div>Суд також позбавив посадовців права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та в органах державної влади на максимально можливий строк 3 роки.&nbsp;</div><div>Якщо вирок набере законної сили, то у Плєхова можуть конфіскувати будинок у Рені площею 41 квадрат, земельну ділянку та старий автомобіль ВАЗ.&nbsp;</div><div>Пойдолов востаннє подавав декларацію за 2020 рік. У ній вказував дві квартири в Рені площею 67 та 53 квадрати та дві Toyota Land Cruiser Prado 2008 та 2019 років.&nbsp;</div><div>Додамо, що Пойдолов у 2023 році втік до Молдови, незаконно перетнувши кордон поза пунктом перетину. Його оголосили в міжнародний розшук. ВАКС стягнув у бюджет 1,87 млн грн застави, внесеної за Пойдолова.<br>Вирок ще може бути оскаржений до Апеляції ВАКС.<br><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div><strong><br></strong></div><br></div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/66203/ 2024-04-19 11:48:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кельвін Кляйн: із провокацією по життю http://www.izmail.es/article/66213/ Провокація та зухвалість, стриманість і лаконічність – цими словами можна охарактеризувати американського дизайнера Кельвіна Кляйна та його бренд, відомий у всьому світі. Його сміливі й оригінальні ідеї поставили американську «вуличну», буденну моду на один рівень із вишуканою паризькою. Йому вдалося закохати світ у свої дизайнерські джинси, зробити популярним стиль casual й зрештою побудувати американське царство моди на основі свого творчого бачення, хоч це й було не просто. Ближче знайомство з його біографією відкриває дуже цікаві деталі. Наприклад, про його українське коріння. Ви знали? <div>Кельвін Кляйн народився 19 листопада 1942 року в Бронксі, Нью-Йорк, у сім’ї американців українського-єврейського походження. Його батько, Лео Кляйн, був емігрантом із села Бояни, Чернівецької області (нині – с.Бояни, центр Боянської сільської громади<em>&nbsp;</em>Чернівецького району Чернівецької області)<em>.&nbsp;</em>Мати – Флора Штерн, народилася вже в Америці, але була донькою емігрантки із Буковини.<br>Батьки важко працювали, щоб забезпечити дітей найнеобхіднішим та привчали їх змалечку тяжко працювати. З дитинства Кельвін завжди був наполегливим: мама майбутнього дизайнера підтримувала його в мистецьких ініціативах. Спостерігаючи за бабусею, яка була швачкою, Кельвін годинами вчився шити і малювати скетчі, на яких зображував жінок у костюмах і платтях. Згодом звичайне хобі переросло в бажання стати модельєром.</div><div>Він відвідував школу мистецтва й дизайну в Нью-Йорку, яку так і не закінчив. Згодом продовжив навчання в Нью-Йоркському технологічному інституті моди. Здобувши освіту, у 1962 році він навчався у виробника плащів і костюмів Дена Мільштейна та декілька років допомагав йому створювати дизайни вбрання, наслідуючи європейську моду.</div><div>Цікавим є те, що американські дизайнери 1950-60-х років всіляко намагалися копіювати паризьку моду, яка вважалася еталоном. Кельвін Кляйн прагнув це змінити: він хотів внести щось нове та при цьому, аби це «нове» відповідало потребам американців: функціональність, стиль і комфорт. Молодий дизайнер мріяв розпочати діяльність над власним брендом й ніщо не могло його зупинити – навіть те, що в нього не було заощаджень і він підробляв у батьковому продуктовому магазині. Понад усе він прагнув створювати нові дизайни.<br><a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-12.png&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;670&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-12.png&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-12.png 1024w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-12-300x196.png 300w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-12-768x503.png 768w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-12-640x419.png 640w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-12-740x484.png 740w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:700px;height:457px;vertical-align:baseline&quot;></a></div><div>У 1968 р. модельєр разом із своїм другом Баррі Шварцом заснував компанію «Calvin Klein», надихнувшись стилем нью-йоркської молоді. Засновники бренду стали головним «модним» тандемом Америки 1970-80-х. Стати відомими їм допоміг щасливий випадок. Перше замовлення вони здобули випадково: віце-президент відомого американського магазину «Bonwit Teller» помилився поверхом і зайшов до ательє Кляйна. Чоловік був вражений дизайном і неординарністю одягу, тому зробив для свого універмагу замовлення на 50 000 доларів, що на той час було надзвичайно великою сумою. Після цього інциденту ім’я молодого модельєра стало відомим по всій Америці, а його лінія одягу була представлена в мережі магазинів «Bonwit Teller» та отримувала захоплені відгуки від покупців.<a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-13.png&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;850&quot; height=&quot;525&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-13.png&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-13.png 850w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-13-300x185.png 300w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-13-768x474.png 768w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-13-640x395.png 640w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-13-740x457.png 740w&quot; sizes=&quot;(max-width: 850px) 100vw, 850px&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:700px;height:432px;vertical-align:baseline&quot;></a></div><div>Успіх надихнув Кляйна провести свій перший показ колекції у квітні 1970 року. Він відрізнявся скромністю і водночас шаленим успіхом: журнал «Women’s Wear Daily» писав:&nbsp;<em>«Кельвіна Кляйна, який створив всього 50 виробів, можна віднести до зірок сьомої авеню Мангеттена»</em>. Його почали називати&nbsp;<em>«американським Івом Сен-Лораном».</em>&nbsp;1973 року Кляйн отримав першу премію Coty, а в 1975 році був визнаний наймолодшим дизайнером, який домігся такого шаленого успіху.<a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-97241397_5fb672dcb23e9.jpeg.webp&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;720&quot; height=&quot;872&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-97241397_5fb672dcb23e9.jpeg.webp&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-97241397_5fb672dcb23e9.jpeg.webp 720w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-97241397_5fb672dcb23e9.jpeg-248x300.webp 248w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-97241397_5fb672dcb23e9.jpeg-640x775.webp 640w&quot; sizes=&quot;(max-width: 720px) 100vw, 720px&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:700px;height:843px;vertical-align:baseline&quot;></a></div><div>Зосередившись спочатку на жіночих пальто та аксесуарах, Кельвін еволюціонував у своїх поглядах: він почав розробляти жіночий одяг, який можна було б комбінувати й поєднувати, створюючи мінімалістичний образ. Також дизайнер починає займатися виробництвом чоловічого одягу та спідньої білизни, розширюючи свою діяльність. Покупців приваблювало, що американський стиль Кляйна відрізнявся від непрактичного паризького. Сам модельєр пізніше в інтерв’ю казав:&nbsp;<em>«Я не намагався задовольнити когось своїм одягом. Якщо мене не сприймуть – я все одно продовжу творити».</em></div><div>1980-ті роки для Кельвіна Кляйна стали поворотними. Він здійснив революцію у джинсовій індустрії, запустивши власну лінію дизайнерських джинсів, «кельвінів» – з його ім’ям на задній кишені. Справжню славу йому принесла 15-річна модель Брук Шидлс, яка знялася в скандальній рекламі Calvin Klein, де вимовила фразу, яка стала легендарною у світі моди: «<em>Nothing comes between me and my Calvins</em>». Ця реклама була заборонена на телебаченні, Кляйн отримав зливу критики, його звинувачували навіть в розповсюдженні порнографії. Але за «ефектом Стрейзанд» це принесло йому ще більшу популярність та прибутки: вже за перший тиждень Кельвін продав джинсів на суму 200&nbsp;000 доларів. Скандальна реклама підживила інтерес до його бренду та допомогла набути статусу супердизайнера.<a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1.jpg&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;677&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-1024x677.jpg&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-1024x677.jpg 1024w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-300x198.jpg 300w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-768x508.jpg 768w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-1536x1016.jpg 1536w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-640x423.jpg 640w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-1500x992.jpg 1500w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1-740x490.jpg 740w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/endi-uorkhol-kelvin-klyajn-bruk-shilds-i-stiv-rubell-v-studii-54-primerno-1981-god_original-1.jpg 1548w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:700px;height:463px;vertical-align:baseline&quot;></a></div><div>Втім, це тривало недовго. Виявлення в Америці СНІДу в 1983 році приголомшило суспільство і світ моди. Попит на дизайнерські джинси «Calvin Klein» знизився. Як наслідок, через фінансові проблеми виникали конфлікти всередині компанії та вперше з’явилися чутки про те, що її збираються продати. Справді, сам модельєр був на межі банкрутства. Але його врятував давній приятель Девід Геффен, який розрахувався зі всіма боргами друга.<a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-14.png&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;800&quot; height=&quot;533&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-14.png&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-14.png 800w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-14-300x200.png 300w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-14-768x512.png 768w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-14-640x426.png 640w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/изображение-14-740x493.png 740w&quot; sizes=&quot;(max-width: 800px) 100vw, 800px&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;></a></div><div>Це дозволило Кельвіну Кляйну почати все з чистого аркуша: з новим стартом було створено ще доступнішу лінію повсякденного одягу, аксесуарів і спідньої білизни. Завдяки фірмовому мінімалістичному дизайну, модельєр вийшов на ринок декору для дому. А в 1985 р. – і на ринок парфумів: Кельвін випустив аромат Obsession, який швидко завоював популярність і став одним із фірмових ароматів Calvin Klein. Сам дизайнер так говорив про парфум:&nbsp;<em>«Мені хотілося чогось чуттєвого та провокаційного, що відображало б моє ставлення до жінок»</em>. Випуск був вдалим: Obsession&nbsp;купували всі. Згодом з’явився новий аромат, Eternity&nbsp;– найуспішніший аромат бренду.<a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-scaled.webp&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;672&quot; height=&quot;1024&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-672x1024.webp&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-672x1024.webp 672w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-197x300.webp 197w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-768x1170.webp 768w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-1008x1536.webp 1008w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-1344x2048.webp 1344w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-640x975.webp 640w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-1500x2286.webp 1500w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-740x1128.webp 740w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/GettyImages-635969113_5fb674880c6c2.jpeg-scaled.webp 1680w&quot; sizes=&quot;(max-width: 672px) 100vw, 672px&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:700px;height:1060px;vertical-align:baseline&quot;></a></div><div>Попри успіх, Кляйн знову й знову зіштовхувався з критикою за свої провокаційні рекламні кампанії. Так, модельєру приписують популяризацію зображень оголеного чоловічого торсу в рекламі через залучення зірок. Найвідомішою стала кампанія за участі моделі Кейт Мосс та актора Марк Волберга. А в 1995 році вийшла серія рекламних роликів, у яких моделі поставали в досить відвертих позах. Ця кампанія викликала наскільки негативну реакцію, що Президент США Білл Клінтон і перша леді Гілларі Клінтон виступили проти неї, а Міністерство юстиції США почало розслідування через підозру, що в рекламі знімалися підлітки. На щастя Кельвіна Кляйна, його знову врятував «ефект Стрейзанд»:коли розслідування було закрито через відсутність доказів звинувачення, популярність бренду лише зросла.</div><div>Та все ж, Кельвін Кляйн усвідомлював, що настав час відходити від справ та поступитися місцем на Олімпі моди новим зіркам. На початку 2000-х років дизайнер продав свою компанію.<br><a href=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/1121322_1_w_570_lq.jpg&quot;><img loading=&quot;lazy&quot; decoding=&quot;async&quot; width=&quot;570&quot; height=&quot;721&quot; src=&quot;http://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/1121322_1_w_570_lq.jpg&quot; srcset=&quot;https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/1121322_1_w_570_lq.jpg 570w, https://ukrainianchi.com/wp-content/uploads/2023/11/1121322_1_w_570_lq-237x300.jpg 237w&quot; sizes=&quot;(max-width: 570px) 100vw, 570px&quot;></a></div><div>Але історія його бренду на цьому не скінчилася. Навпаки – він не втрачає популярності та здобуває нових і нових прихильників. Бренд, як і його творець, завжди перебували в центрі уваги. Незважаючи на те, що Кевін Кляйн вже давно не бере безпосередньої участі в розвитку створеного ним бренду, він залишається впливовою людиною у світі моди, культовим митцем. Його проєкти сформували нове бачення сучасної моди, втілюючи принципи новаторства й мінімалізму, а спадщина бренду перетворилася на класику і залишається актуальною завдяки своїй незмінній філософії «зухвалої стриманості».<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Справа життя, цікаві люди, хобі http://www.izmail.es/article/66213/ 2024-04-19 11:24:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ЗСУ вперше збили стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 – носій ракет Х-22 http://www.izmail.es/article/66202/ Збройні сили України в ніч на п'ятницю, 19 квітня, вперше знищили російський дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 – носій крилатих ракет Х-22. <div>Про це повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук у Telegram.</div><div><em>&quot;Уперше зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил у взаємодії з Головним управлінням розвідки знищили дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 – носій крилатих ракет Х-22, якими російські терористи б’ють по мирних українських містах. Під час сьогоднішньої атаки уперше знищено дві такі ракети&quot;, - написав він</em><em>.</em></div><div>Олещук наголосив, що Україні потрібно більше засобів, більше ракет, аби краще захистити від російського тероризму прифронтові території.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66202/ 2024-04-19 10:37:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Після скасування мораторію бізнес скаржиться на постійні податкові перевірки http://www.izmail.es/article/66198/ Наприкінці минулого року Верховна Рада України скасувала мораторій на податкові перевірки, який діяв з початку воєнного стану, після чого бізнесмени почали скаржитися на постійні перевірки з боку податкової. <div>Як наголошують юристи, податківці вправі провести за прискореною процедурою планову документальну перевірку та перевірити дані, починаючи зі звітного 2017 року, повідомляє &quot;Комерсант Український&quot;.&nbsp;</div><div>Серед незадоволених роботою податківців є бізнесмен з Бучі&nbsp;Олексій Зіневич. Своєю історією він поділився у&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/zinevych.oleksii/posts/pfbid02ZuEymge9T8YMnRBigNC1h9WE6zvVnk7rzjvxw8iAm84BfgZoAmi6smuy7XpSxgpCl?__cft__[0]=AZWqnMlIv20eGmvG4fFycQ5shuUCQz_c2rucZ6LN9d_IVH_Pbaf80jZfsr1HucE9RYgbgehWV9nv8NkuwaGedtpDxZNxlimWMsjnMx1sEIf42rDyDf3IckdrMBoNSR4T_trJyShm602jPt6uS54z4IO-TBrceGbSBFJkZT55rdLa0BB_txiSW7PV2w9jnDm61oWA-rBoOCuAsTGD1WjZftlDJZRU3-wD1LvrFRsN7_bSoQ&amp;__tn__=%2CO%2CP-R&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noreferrer noopener&quot;>Facebook</a>.<br><em>“Як тільки відмінили мораторій на перевірки бізнесу, почався безперервний потік запитів, перевірок, вимог, різних листів та розпоряджень від всіх можливих перевіряючи та контролюючих органів… Сьогодні вчергове прийшли перевіряючі з НКРЗ, при тому що до цього вони були в нас кілька тижнів тому. Замість того щоб працювати ми маємо займатись відписками, зустріччю перевірок, відповідями на вимоги і так далі”,&nbsp;</em>– написав підприємець на своїй сторінці.</div> <div>Скасування мораторію відбулося попри постійні скарги бізнесменів на податкових контролерів. За словами віцепрезидентки Українського союзу промисловців і підприємців&nbsp;Юлії Дроговоз, найбільшою проблемою і досі залишається непрозорість прийняття органами Державної податкової служби податкових рішень за результатами перевірок та відсутність показників ефективності контрольно-перевірочної роботи.<br><em>“Це дозволяє органам ДПС маніпулювати відповідними статистичними даними, вводячи в оману всіх користувачів цієї інформації завищеними показниками донарахувань податків та штрафних санкцій. Необхідно змінювати філософію відносин між платниками податків та органами ДПС, перетворюючи податкову службу на консультаційний, а не каральний орган”,&nbsp;</em>– повідомила вона під час обговорення розслідування Ради бізнес-омбудсмена.</div><div>Згідно з опублікованим&nbsp;<a href=&quot;https://boi.org.ua/wp-content/uploads/2023/11/podatkovi-perevirky-v2.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noreferrer noopener&quot;>звітом</a>&nbsp;за результатами цього розслідування, з року в рік існують суттєві «розриви» між сумами нарахувань, узгоджень та фактичними надходженнями до бюджету. За цей період, не беручи до уваги 2020 і 2022 роки, коли діяв мораторій на проведення перевірок, річна сума донарахувань зросла з 34 млрд грн у 2017 році до 90 млрд грн у 2021 році та до 75 млрд грн у 2023 році.<br><em>“Офіційна статистика ДПС України свідчить, що у 2023 році більшість рішень суду була прийнята на користь платників податків. Ця статистика свідчить про створення неправомірного тиску на сумлінних платників податків, що в кінцевому результаті шкодить розвитку економіки України”,&nbsp;</em>– повідомила під час обговорення розслідування&nbsp;Наталія Артемчук, менеджер комітету з податкових та митних питань Європейської бізнес-асоціації.</div><div>Відповідно до відомостей ДПС, у середньому протягом 2017-2021 років у 74% випадків податкові перевірки (за виключенням камеральних перевірок, коли перевіряється лише правильність складання податкових декларацій) завершувалися складанням актів, а в 2022-2023 роках цей показник зріс до 85%.</div><div>Також, згідно зі&nbsp;<a href=&quot;https://boi.org.ua/wp-content/uploads/2024/02/kvartalnyi-zvit-rady-biznes-ombudsmena-zhovten-%E2%80%93-hruden-2023.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noreferrer noopener&quot;>звітом</a>&nbsp;за 4 квартал 2023 року, у 90% випадків на податкову скаржаться саме українські бізнесмени. Частка скарг від іноземного бізнесу склала лише 10%. Малий та середній бізнес складає переважну частку скаржників - 66%, а скарги від великих компаній складають 34% звернень.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66198/ 2024-04-19 09:34:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Поразка путіна, яка наближає нашу Перемогу http://www.izmail.es/article/66200/ В ніч з 13 на 14 квітня 2024 року у світі багато хто не спав. Чекали початку Третьої світової війни. <div>Саме в цей день Іран розпочав пряму агресію проти Ізраїля. Не якісь окремі терористичні угруповування, які розташовані навколо Ізраїля і які контролюються Іраном, а Іран, як суверенна незалежна держава вчинила прямий акт агресії проти Ізраїлю.</div><div>Тобто, за критеріями міжнародного права, Іран розпочав війну проти Ізраїля.</div><div>Цього удару чекали, про його підготовку знали, американська розвідка знову абсолютно точно визначила місце і час удару Ірану по Ізраїлю.</div><div>Більше того, напередодні цієї агресії, президент &nbsp;США Джо Байден публічно закликав іранську владу відмовитися від цього акту агресії. Не послухали.</div><div></div><div>Початок комбінованого масованого ракетного удару по Ізраїлю, яке здійснив Іран крилатими і балістичними ракетами та ударними безпілотниками, міг призвести до колосальних руйнувань і величезних жертв. Тобто, удар був направлений на максимальне заподіяння шкоди Ізраїлю і його народу.</div><div>Але, з урахуванням вибухонебезпечної ситуації на Близькому Сході, можна &nbsp;було б прогнозувати, що ця агресії може дуже швидко перерости у Третю світову війну. І багато експертів і аналітиків саме так й прогнозували розвиток подій.</div><div></div><div>Зараз уже усім відомі наслідки цієї прямої агресії Ірану проти Ізраїлю, поки що невідомо тільки яка буде відповідь Ізраїлю.</div><div>Які висновки, ми українці, можемо зробити на даний час. Дуже тезисно без глибокого аналізу.</div><ol><li>Повний провал Ірану в його агресії проти Ізраїлю. Пряма агресія Ірану, яка довгий час готувалася &nbsp;не досягла своєї мети - завдати істотної шкоди Ізраїлю, знищення найновіших засобів оборони ЦАХАЛ, максимальне зменшення обороноздатності Ізраїлю.</li><li>Невдача &nbsp;Ірану в реалізації своїх агресивних планів значно вплинула на міжнародний авторитет Ірану у світі і зокрема &nbsp;серед арабських країн.</li><li>Значний вплив Китаю на ці події, який негативно відреагував на агресію Ірану, яка може вплинути на характер &nbsp;подальших стосунків між Китаєм і Іраном, адже Китай є основним покупцем іранської нафти.</li><li>Створення потужної антиіранської коаліції - США, Великої Британії, Франції, Іорданії, Саудівської Аравії, яку вдалося створити США. Ця коаліція може в подальшому відігравати вирішальну роль у цьому регіоні.</li><li>Реальна загроза початку Третьої світової війни була унеможливлена завдяки надзвичайно ефективним діям США.</li><li>Є висока &nbsp;ймовірність того, що Іран свої агресивні наміри &nbsp;скоординував з путіним. Можна &nbsp;передбачати, що саме путін був головним надхненником &nbsp;цієї агресії. Гаряча фаза конфлікту між Іраном і Ізраїлем та переростання у &nbsp;війну вигідно перш за все Путіну і росії. Головна мета путіна у &nbsp;прямій агресії Ірану - відволікти увагу &nbsp;світу від війни в Україні, щоб ця війна втратила інтерес у світі і перш за все у США. Не допустити надання Україні допомоги &nbsp;в Конгресі США.</li><li>путін в черговий раз програв. Підпалити війну між Іраном і Ізраїлем &nbsp;поки не вдалося. Іран значно втратив авторитет у світі. Переключити увагу світу від війни в Україні &nbsp;на війну проти Ізраїля - не вдалося. США створили потужну коаліцію на Близькому Сході, яка вподальшому може визначати політику у цьому регіоні. Китай і росія по різному реагували на іранський напад, що свідчить про неузгодженість їх позиції.</li><li>Висока ефективність і військова спроможність США, а також інших учасників коаліції, які майже 100% знищили усі бойові літальні апарати Ірану, які застосували лише найновіші засоби ППО, без залучення основних військових спроможностей армій коаліції. Це може істотно вплинути на агресивні наміри путіна.</li><li>Військова неспроможність Ірану у війні з Ізраїлем стала очевидною.</li><li>Зважаючи &nbsp;на характер стосунків між росією і Іраном, приймаючи до уваги пряму агресію Ірану проти Ізраїля, можна очікувати максимального охолодження стосунків росії та Ізраїля.</li><li>Агресія Ірану проти Ізраїля і тверда позиція президента США щодо надання Україні допомоги, може, нарешті, спонукати Конгрес ухвалите це довго очікуване рішення. Зараз усі у світі чітко усвідомили, що Україна та Ізраїль є жертвами агресії. А агресором є путінська росія та Іран.</li><li>Принизлива поразка Ірану у агресії проти Ізраїлю є черговою поразкою путіна, яка наближає нашу Перемогу.</li></ol><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66200/ 2024-04-19 08:51:30 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Неможливо відокремити Київ від росії", - Гундяєв влаштував скандал через Україну http://www.izmail.es/article/66199/ На знаменитій зустрічі із Варфоломієм Кирило (Гундяєв) висунув свою головну вимогу: не можна допустити, щоб Україна відокремила свою церкву від московської. У Мережу потрапили подробиці гучного скандалу, пов'язаного із зустріччю московського патріарха Кирила (Гундяєва) із Вселенським патріархом Варфоломієм. <br>російська делегація приїхала до Стамбула з метою не допустити надання Томаса про автокефалію Православної церкви України. З'ясувалося, що Москву до смерті лякала можливість здобуття незалежності української церкви від &quot;рф&quot;.&nbsp;росіяни називали загрозу екзистенційною. <br>Про це пише оглядач&nbsp; The Atlantic Роберт Уорт. <br>Наприкінці серпня 2018 року патріарх Кирило, голова Російської православної церкви, вирушив із Москви до Стамбула з невідкладною місією. Він узяв із собою свиту (десяток священнослужителів, дипломатів і охоронців), яка попрямувала до Фанару, аналога Ватикану в православному світі, розташованого в комплексі будівель недалеко від Золотого Рогу в європейській частині Стамбула. <br>Кирило прямував на зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм, архієпископом Константинополя та найвищим священиком у православному світі. Кирило чув, що Варфоломій готується розірвати стародавні релігійні зв'язки Москви з Україною, визнавши нову незалежну православну церкву у Києві. Для Кирила та його фактичного боса путіна це мало екзистенційну загрозу. Україна та її монастирі - батьківщина так званої &quot;Руської православної церкви&quot;. <br>Обидві країни ведуть свою духовну та національну історію від Київської Русі, яка була звернена з язичництва до християнства близько 1000 років тому. Якби церкві в Україні вдалося відокремитися від РПЦ, це серйозно послабило б зусилля зберегти те, що путін називає &quot;російським світом&quot; - вплив у старій радянській сфері. <br>І рішення було в руках Варфоломія, єдиного священика, який має канонічні повноваження для видання &quot;томосу про автокефалію&quot; і тим самим може благословити проголошення Україною релігійної незалежності. Коли Кирило прибув до Фанару, натовп українських протестувальників уже зібрався навколо бежевих кам'яних стін комплексу. <br>Підтримка Кирилом поведінки росії (у Криму у 2014 році та на Сході України) зробила його ненависною фігурою та сприяла зростанню підтримки у Києві незалежності церкви. Кирило та його люди розчистили доріжку і піднялися мармуровими сходами. <br>Священики в чорних шатах проводили їх до Варфоломія, який чекав у тронному залі, обробленому дерев'яними панелями. Обидва білобороді патріархи були одягнені в офіційні шати і головні убори, але їхні постаті були дуже несхожі. Тон зустрічі був заданий одразу після того, як сторони сіли за стіл, уставлений солодощами та напоями. Кирило потягнувся за склянкою мінеральної води, але не встиг патріарх відпити, як один із охоронців вихопив склянку з його рук, відставив убік і дістав із сумки пластикову пляшку з водою.&nbsp; <br><em>&quot;Ніби ми спробуємо отруїти патріарха Московського&quot;</em>, - сказав мені архієпископ Елпідофор, один із високопоставлених кліриків Фанара. <br>Дві сторони розійшлися в думках щодо широкого кола питань, але коли вони дійшли до головної теми зустрічі України, настрій перейшов від прохолодної ввічливості до відкритої ворожості. Варфоломій оголосив список претензій, звинувативши Кирила у спробі змістити його та стати новим главою православної церкви. <br>Кирило відмахнувся від звинувачень і висунув свою головну вимогу: не можна допустити, щоби Україна відокремила свою церкву від московської.&nbsp;Це питання - &quot;бомба сповільненої дії&quot;, сказав він, згідно з витоком стенограми зустрічі. <br><em>&quot;Ми ніколи не відмовлялися від ідеї, що ми одна країна та один народ. Неможливо відокремити Київ від нашої країни, бо тут розпочалася наша історія&quot;, -</em> сказав патріарх. Варфоломій пояснив, що &quot;українці не почуваються комфортно під контролем росії і бажають повної церковної незалежності так само, як і політичної&quot;. Він додав, що протягом багатьох років отримував прохання та благання від українців на всіх рівнях, включаючи членів парламенту, а також тодішніх президента та прем'єр-міністра країни. Кирило відповів, що ці прохання безглузді, оскільки політичний клас України є нелегітимним. <br>Народ, сказав він із тривожною впевненістю, &quot;зверне їх і вижене&quot;. Варфоломій, вражений насильством у словах Кирила, закликав росіян &quot;не виступати з подібними погрозами, ні для розколу, ні для кровопролиття в Україні&quot;.&nbsp;<div>Коли зустріч завершилася, Кирило та його люди були настільки розгнівані, що пропустили обід і одразу вирушили назад у свій приватний літак, як мені розповів радник Варфоломія. Зрештою погрози виявилися марними - Варфоломій затвердив нову Православну церкву України, а Кирило видав указ про розрив зв'язків Російської церкви з Фанаром. <br>Зіткнення патріархів (з того часу вони не спілкувалися) тепер дуже схоже на прелюдію до початку російсько-українського конфлікту. Відразу після того, як Варфоломій оголосив про своє рішення, путін скликав засідання Ради безпеки для обговорення ситуації. Пізніше він послався на церковний розкол як частину виправдання початку конфлікту в лютому 2022 року. І він, і Кирило продовжують говорити про церкву, що відкололася, як про посягання на національну ідентичність росії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66199/ 2024-04-19 08:20:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна візьме участь у навчаннях з кібероборони NATO CCDCOE http://www.izmail.es/article/66188/ Представники України візьмуть участь у Locked Shields 2024 – це найбільші у світі реалістичні навчання з кібероборони, що підкреслюють зобов’язання глобальної спільноти боротися з кіберзагрозами. Організовані Об’єднаним центром передових технологій з кібероборони НАТО (NATO CCDCOE) ці щорічні навчання виходять за рамки традиційних кібервправ, залучаючи експертів з різних галузей для протидії кіберзагрозам. <div>Цього року близько 4000 експертів із понад 40 країн об’єднають зусилля в симульованому середовищі під час Locked Shields, щоб захистити інфраструктуру вигаданої нації та її країни. Їм доведеться зіткнутися з низкою викликів, які відтворюють складність кібероборони у реальному світі, включаючи критичне мислення, прийняття стратегічних рішень, юридичні аспекти, комунікацію у кризових ситуаціях і стратегічне планування. Все це спрямовано на зміцнення їхніх можливостей у кіберобороні.</div><div>Сильна сторона навчань полягає в комплексному підході, який поєднує технічні навички зі стратегічними, юридичними та комунікаційними знаннями для розробки різнобічної оборонної стратегії. Учасників закликають використовувати свої колективні навички, сприяючи створенню середовища, де співпраця є ключем до подолання складних викликів кібербезпеки.</div><div>Розширення залучення до участі різних країн і партнерів демонструє глобальне охоплення та важливість Locked Shields 2024, що є свідченням важливої ролі цих навчань в посиленні міжнародної співпраці в галузі кібероборони. Locked Shields як платформа дозволяє країнам обмінюватися передовим досвідом, впроваджувати інноваційні стратегії та спільно покращувати свої можливості з реагування на кіберінциденти.</div><div>Підполковник Урмет Томп, керівник навчань НАТО CCDCOE, наголосив&nbsp;на дусі співпраці, який визначає Locked Shields: <em>«Ці навчання є демонстрацією потужності міжнародного співробітництва, долаючи кордони, об’єднуючи спільноту з різних експертів державного, приватного секторів та науковців. Ми вдячні за самовідданість і досвід наших союзників і всіх наших партнерів, які мають вирішальне значення для побудови резильєнтної глобальної кібероборони».</em></div><div>Заступник Секретаря РНБО України Сергій Демедюк наголосив&nbsp;на важливості участі українських фахівців у кібернавчаннях Locked Shields для зміцнення як національної, так і міжнародної кіберстійкості:&nbsp;<em>«У цьому році Україна об’єднує зусилля з Чехією у спільній команді на цих навчаннях. Спільне відпрацювання навичок, обмін досвідом та співпраця є ключовими елементами на шляху до ефективного протистояння сучасним кіберзагрозам».</em></div><div>Наближаючись до початку навчань Locked Shields 2024, підтримка країн-учасниць і партнерів відображає спільну відданість зміцненню нашої кібероборони. З моменту свого заснування у 2010 році CCDCOE, Locked Shields перетворилися на найбільші реалістичні навчання з кібероборони у всьому світі, встановивши стандарт міжнародної співпраці та всебічної кіберготовності.</div><div><em><strong>Про NATO CCDCOE</strong></em></div><div>CCDCOE – це акредитований НАТО хаб знань, розташований у Таллінні (Естонія) та пропонує унікальний міждисциплінарний підхід до найбільш актуальних питань кібероборони. Серцем CCDCOE є всебічна група міжнародних експертів із військових, урядових, академічних та промислових кіл, які наразі представляють 39 країн-спонсорів та країн-учасників. CCDCOE заохочує та підтримує процес інтеграції кібербезпеки в НАТО та національному управлінні та розвиток спроможностей в їх тісно пов’язаних галузях, зокрема технології, стратегічні дослідження, операції та право. CCDCOE також відповідає за визначення та координацію освітніх і навчальних рішень у сфері операцій з кібероборони для всіх органів НАТО в Альянсі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66188/ 2024-04-18 23:46:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Буданов розкрив план дій всередині "рф": більше рейдів російських добровольців і удари БпЛА http://www.izmail.es/article/66194/ Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що у військового керівництва є план, спрямований на зменшення військового потенціалу росії і сподівається, що атаки на території &quot;рф&quot; продовжаться. <div>Про це він заявив у&nbsp; інтерв’ю виданню The Washington Post<a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/opinions/2024/04/17/kyrylo-budanov-ukraine-general-russia-war-attacks/&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>.</div><div><em>&quot;Ми запропонували план, спрямований на зменшення російського потенціалу. Він охоплює багато аспектів, таких як військова промисловість ... критичні військові об'єкти, їхні аеродроми, їхні командно-контрольні пункти&quot;.</em></div> <div>За його словами, планується більше транскордонних атак російських добровольців всередині росії за підтримки ГУР, а також більше атак з безпілотників.</div> <div>Мета - показати, що очільник кремля владімір&nbsp;путін не може &quot;захистити населення від проникнення війни в росію&quot;. <br><em>&quot;Коли ви сидите, скажімо, в Санкт-Петербурзі, і бачите війну тільки по телевізору, ви завжди будете підтримувати. ... Але люди починають нервувати, коли якийсь об'єкт (атакують) біля їхнього будинку&quot;, -</em> зазначив Буданов.</div> <div>За його словами, снаряди, які спричинили більшість руйнувань, були російськими зенітними ракетами С-300, випущеними по українських безпілотниках, а не самі безпілотники, але травмуючий вплив на населення був однаковим. <br><em>&quot;Насправді шкода, яку завдають ці (зенітні) ракети, набагато вища, ніж шкода, яку потенційно може завдати безпілотник&quot;, -</em> сказав він.</div> <div>На уточнююче запитання, чи продовжаться українські атаки на території росії, Буданов відповів: <em>&quot;Я сподіваюся на це&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66194/ 2024-04-18 21:39:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Переселенцям змінили правила призначення допомоги: ключові моменти http://www.izmail.es/article/66191/ Нові правила нарахування виплат внутрішньо переміщеним особам. <div>З 1 квітня набула чинності нова постанова уряду України, яка вносить зміни до надання допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб. Цим документом було розширено коло ВПО, які мають право на отримання грошових виплат у рамках цієї програми підтримки. Також у постанові було уточнено процедури та правила надання такої фінансової допомоги. <br>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-vyplaty-pereselentsyam-po-novomu/32904643.html&quot;>пові</a><a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-vyplaty-pereselentsyam-po-novomu/32904643.html&quot;>дом</a>и<a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-vyplaty-pereselentsyam-po-novomu/32904643.html&quot;>ли</a>&nbsp;народний депутат Сергій Козир та представник уповноваженого з прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна у проєкті Радіо Свобода &quot;Новини Приазов'я&quot;. </div><div></div><div>Зазначимо, що з 1 березня 2024 року допомога на проживання автоматично призначена на півроку для трьох категорій ВПО:</div><ul><li>пенсіонерам, у яких станом на 01.01.2024 року розмір пенсії не перевищує 9444 гривень;</li><li>людям з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворим дітям;</li><li>дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування віком до 23 років, а також батькам-вихователям та прийомним батькам.</li></ul><div>Козир розповів, що близько 600 тисяч людей автоматично одержали продовження виплат. Очікується збільшення до 1-1,2 мільйона, оскільки Кабмін продовжив термін подання заявок до 30 квітня.</div><div>Таким чином, люди, які подадуть заяву до цього терміну, отримають кошти за березень, квітень та протягом наступних 6 місяців. Це стосується тих категорій ВПО, яким виплати не продовжили автоматично, але які перебувають у тяжкому матеріальному становищі та розраховують на допомогу.</div><div>Козир також пояснив причину скорочення категорій ВПО, які автоматично отримають виплати дефіцитом коштів у держави.</div><div></div><div>А ось наступна причина перегляду державою допомоги переселенцям – необхідність ідентифікувати людей, адже з початку повномасштабного вторгнення ВПО отримували кошти автоматично.</div><div><em>&quot;Деякі з цих людей вже повернулися на деокуповані території, або ж виїхали за кордон і одержують соціальну допомогу від країн-партнерів&quot;,</em> - пояснив депутат.</div><div>За його словами, переселенці, які хочуть продовження виплат, мають звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦПАУ) та саме там ідентифікуватися.</div><div>У свою чергу представниця уповноваженого з прав громадян Ольга Алтуніна зазначила, що якщо особа, яка раніше отримувала допомогу, відмовилася від неї, повернувшись до свого попереднього місця проживання, вона може знову отримати виплати, подавши нову заяву у разі повторної евакуації.</div><div></div><div>Це також стосується осіб, які повернулися до України після перебування за кордоном понад 30 днів із поважної причини.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66191/ 2024-04-18 19:50:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Дунайських портах з'явилася фітосанітарна лабораторія http://www.izmail.es/article/66189/ Одеська обласна фітосанітарна лабораторія відкрила віддалене робоче місце №2 у портах Дунайського регіону. <div>Про це повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.</div><div>В. о. директора Одеської обласної фітосанітарної лабораторії Катерина Абуселідзе заявила, що після виходу росії із “зернової угоди”, відвантаження зерна з портів Одеси в межах безпеки зменшилося, а збільшилося відвантаження зернових із Південних портів (Ізмаїл та Рені).</div><div><em>“Відкриття додаткового віддаленого місця допоможе нам прискорити проведення аналізів, адже доставка зразків із Ренійського порту до Одеси займає великий проміжок часу, що затримує судна в порту”, </em>– сказала вона.</div><div>За її словами, щодня фітосанітарна лабораторія в Одесі (основна) отримує 20-150 зразків для проведення експертизи. Потужності віддаленої лабораторії розраховані на 20 щоденних експертиз, здебільшого зразків зерна (кукурудзи, пшениці, соняшнику, ріпаку, сої), що відправляють на експорт. У лабораторії щодня працюватимуть два фахівці відділу фітосанітарного аналізу та один фахівець у відділі приймання та реєстрації об’єктів регулювання та оформлення документів.</div><div>Проєкт реалізовано за допомоги USAID “Економічна підтримка України”, коштом якого придбано лабораторне обладнання: мікроскопи, лабораторні ваги, бактерицидний опромінювач, систему водопідготовки, набір гир, лабораторну витяжну шафу та холодильник, а також витратні матеріали для проведення щоденних експертиз, ножиці, пробірки, халати, наконечники.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66189/ 2024-04-18 19:10:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Мене врятувала могила дворічної дівчинки". Старший сержант "Мальва" та її діти http://www.izmail.es/article/66196/ Початок 1970-х. Військове містечко під Магдебургом у Східній Німеччині, де танкова частина радянської армії боронить мир в усьому світі від всюдисущого НАТО. Біля великого танку стоїть маленька дівчинка Люда. Вона народилася у Вінницькій області, а перші 10 років разом із сім'єю прожила в НДР – Німецькій Демократичній Республіці, де служив її батько-військовий. Маленькій дівчинці подобається великий танк. А ще подобається, що разом із нею навчаються діти з усіх куточків неосяжного Радянського Союзу. Всі різні, але однаково мріють про мир і співають пісню &quot;Хотят ли русские войны?&quot;. Відповідь на це запитання дівчинка Люда, вона ж Людмила Менюк, вона ж &quot;Мальва&quot;, отримає ближче до свого п'ятдесятиріччя. Коли втратить на війні з росіянами сина. Коли стане першою жінкою в українському війську, яка очолить бронетанкову службу батальйону. Коли разом із побратимами і посестрами пройде через пекло Сєвєродонецька та Бахмута. <div><em><strong>&quot;Чому ми не називаємо війну війною&quot;</strong></em></div> <div>24 лютого 2024 року. Друга річниця повномасштабного вторгнення.&nbsp;На <a href=&quot;https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F&quot; target=&quot;_blank&quot;>форумі YES</a> у Києві обговорюють героїчний спротив українського народу. До слова запрошують старшого сержанта Людмилу Менюк, позивний &quot;Мальва&quot;. Іноземці надягають навушники, щоби чути синхронний переклад. Жінка в пікселі спершу дякує іноземцям у залі.</div> <div><em>&quot;Ви сміливі, мужні. Ви приїхали в країну, де йде війна. Страшна війна зі страшним ворогом&quot;.</em></div> <div>Іноземці напружено аплодують.</div> <div><em>&quot;Я думаю, що ваші близькі дуже турбуються про вас і переживають. Ви відправили їм смски, що все ок. Ви живі&quot;.</em></div> <div>Іноземці з полегшенням аплодують.</div> <div><em>&quot;На жаль, я не можу відправити смску своєму сину. Тому що він загинув. Він віддав життя за волю і свободу моєї держави. Я його гарно виховала&quot;.</em></div> <div>Останні десять років перед <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2018/11/21/7198820/&quot;>Революцією гідності</a> Людмила з молодшим сином Станіславом жили в Москві.</div> <div>Вона мала невеликий бізнес – доглядала за важкохворими. Він працював фельдшером у приватній клініці. Навесні 2012-го син сказав, що повертається в Україну.</div> <div><em>– Я не зрозуміла цього. Все складалося якнайкраще. У нас все було круто, чого ми маємо їхати. Але він наполягав</em>, – згадує Людмила.</div> <div>Того ж 2012-го вони повернулися в Україну – спочатку син, згодом мати.&nbsp;Півтора року по тому Станіслав був на Майдані в найстрашніші лютневі <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2024/02/19/7442442/&quot;>дні розстрілів</a>.</div> <div><em>– Він мав спортивну статуру, високий, одягнений у червону куртку – ідеальна мішень для снайперів.&nbsp;</em></div> <div>Того разу доля його вберегла.</div> <div>На початку березня 2014-го Людмила Менюк востаннє була в Москві. В антракті вистави Большого театру, куди її запросив друг, вона дізнається про <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/crimea/&quot;>окупацію Криму</a>.</div> <div><em>– Ми вийшли на перекур, і я почула, як росіяни навколо радісно кричать: &quot;Крим наш!&quot;. Саме тоді я зрозуміла, що це початок війни. Друг, розумна людина, знаний на весь світ професор, не повірив мені: яка війна може бути між братами?!</em>&nbsp;</div> <div><em>На другий день я поїхала з Москви, сказавши йому: мабуть, бачимось востаннє. Так і сталося. А вже в Україні я довго не могла зрозуміти, чому ми не називаємо війну війною.</em></div> <div><em><strong>Так народилася &quot;Мальва&quot; </strong></em></div> <div>Наприкінці липня 2014-го року волонтерка Людмила Менюк готувалася до чергової поїздки на фронт.&nbsp;Після початку <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2023/04/12/7397460/&quot;>АТО</a> разом із тисячами волонтерів вона закуповувала все – від приладів нічного бачення до шкарпеток для бійців добровольчих батальйонів, які воювали на сході України. А поверталися або в трунах, або контужені, поранені й безправні. Вони мали право проливати кров, але не могли отримати <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2018/10/19/7195592/&quot;>статус учасників бойових дій</a> і будь-яку допомогу від держави.&nbsp;В липні 2014-го, разом із сином Людмила створила правозахисну організацію солдатських матерів &quot;Мальва&quot;. Назву запропонував Станіслав.</div> <div><em>– Я тоді знала лише те, що є така квітка, тож нехай буде &quot;Мальва&quot;. Згодом мені розповіли про традицію: жінки, чиї чоловіки і сини загинули на війні, садили біля хат мальви.</em></div> <div>Назва цієї квітки згодом стане позивним Людмили.</div> <div>В середині липня 23-річний Станіслав пішов добровольцем у <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2015/02/5/7057488/&quot;>штурмовий батальйон &quot;Айдар&quot;</a>. До того в цей підрозділ Людмила часто приїжджала як волонтерка.&nbsp;27 липня Людмилі зателефонували побратими сина і розповіли, що під містечком Лутугине на Луганщині в бою загинули 12 айдарівців. Вона запитала: хто? Серед інших почула ім'я сина. Побратими попросили її до офіційного повідомлення не говорити про загибель Станіслава його батькам.</div> <div><em>– Вони знали мене лише як Мальву. І не знали, що я мати </em><a href=&quot;https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&quot; target=&quot;_blank&quot;><em>Станіслава Менюка</em></a><em>.</em></div> <div>За кілька днів Станіслава ховали в рідному Гайсині. В закритій труні. Ідентифікувати його змогли за хрестиком, який Людмила подарувала сину напередодні того, як він пішов служити.</div> <div><em><strong>Жіноче обличчя війни</strong></em></div> <div>В січні 2016-го на той час 50-річна &quot;Мальва&quot; підписала свій перший контракт із ЗСУ. Служити пішла в <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2014/07/21/7032532/&quot;>&quot;Айдар&quot;</a> – туди, де воював її син. Для побратимів вона стала &quot;мамою Мальвою&quot;.</div> <div><em>– Дуже хотіла стати сапером. Але мені сказали: &quot;Мальво, ні, у тебе в сім'ї є загиблий&quot;.</em></div> <div>Спершу служила діловодом, але недовго. Менше ніж за рік стала головним сержантом штурмової роти. Саме тоді усвідомила, що інтуїція на війні не менш важлива, ніж фізична сила, тактичні навички і вміння поводитися зі зброєю.&nbsp;<br>2016-й рік, бліндажі другої лінії оборони під Новомихайлівкою. Наче не найпекельніша ділянка фронту. Але саме тут &quot;Мальва&quot; відчула, що разом із побратимами має негайно залишити це місце.</div> <div><em>– Кажу командиру: &quot;Тут буде біда якась. Щось не те&quot;. Він спочатку впирався – каже: &quot;Та нічого тут не буде, до першої лінії далекувато, кілометри три&quot;. Але я його таки дістала – перемістилися, а ввечері прилетів &quot;град&quot; прямо по бліндажу, де ми мали бути.</em></div> <div>В &quot;Айдарі&quot; &quot;Мальва&quot; відчула, що таке військове братерство.</div> <div><em>– Людина, яка не була там, ніколи не зрозуміє відвертості, коли ти не боїшся бути смішним. Або коли, не соромлячись, зізнаєшся, як тобі страшно.&nbsp;</em></div> <div><em>Я зараз стримую себе, щоб з вами спілкуватися без брудних слів, як зазвичай ми кажемо. Військовий може сказати: &quot;Пи*дець, як мені зараз страшно&quot;, але це не значить, що він боягуз. Ти йому відповідаєш: &quot;Мені теж страшно, бл*дь, але ж ми такі круті&quot;.</em></div> <div>В котлі війни згорає багато чого. Зокрема те, що отруює в мирному житті. Наприклад, ейджизм, принаймні у ставленні до побратимів.</div> <div><em>– Ми були в бліндажі, а поряд падали </em><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2023/01/24/7386294/&quot;><em>&quot;піони&quot;</em></a><em>. Страшно так, що вмерти можна лише від цих вибухів і вібрації землі від них. Дивлюсь, мій побратим ну дуже вже сумний. Питаю: &quot;Що трапилось?&quot;. Говорить: &quot;З мамою поговорив, у неї вже якісь вікові маразми&quot;.</em></div> <div><em>&quot;А скільки твоїй мамі?&quot; – &quot;43&quot;. А мені на той час було років на 10 більше. Кажу: &quot;Еее, ти чуєш?&quot;. Він мене обіймає за плече: &quot;Мальво, та що ти порівнюєш, ти ж моя посестра&quot;.</em></div> <div>Невдовзі в &quot;Айдарі&quot; &quot;Мальва&quot; зробила карколомну військову кар'єру – 2018-го очолила бронетанкову службу батальйону. Охочих обійняти цю посаду було небагато – підрозділ майже постійно перебував на передовій, де весь час доводилося ремонтувати й евакуювати підбиту і пошкоджену техніку.&nbsp;</div> <div><source type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/c/5/c514c6d------.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:895px;vertical-align:baseline&quot;> <div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Попри відсутність військової освіти й офіцерського звання, опинилася на офіцерській посаді. <br>В її підпорядкуванні була вся техніка і всі бойові екіпажі – до 500 осіб</em></div> </div> <div>Її улюблена історія тих часів про те, як вона вперше керувала завантаженням бронетехніки на залізничні платформи і десь загубила спеціальну фарбу для розмітки. Довелося замість неї використовувати губну помаду. Кажіть після цього, що у війни не жіноче обличчя.</div> <div>В кінці 2019-го &quot;мама Мальва&quot; потрапила до шпиталю після чергового прильоту мін. Забій серця, контузія. Після кількох місяців реабілітації її комісували за станом здоров'я.</div> <div>Далі було повернення до цивільного життя і ще одна вища освіта. До дипломів теплоенергетика і педагога додався третій – практичного психолога. І, звісно, була ломка людини в пікселі, яку хвилею занесло в цивільне життя після років на війні.</div> <div><em>– Всі мої друзі, подруги, які не були військовими, волонтерили. Це точно не &quot;випадкові&quot; люди. Але навіть вони не розуміли, коли я говорила, що велика війна може прийти в будь-яку мить, треба готуватися. Дехто посміхався, думав, ну, що поробиш, психотравми, </em><a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/health/64f9f04f0f70d/&quot;><em>ПТСР</em></a><em>, вона скрізь бачить війну.</em>&nbsp;</div> <div>А далі настало <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2022/02/24/7325239/&quot;>24 лютого</a> клятого року.</div> <div><em><strong>&quot;Мальва&quot; в пікселі й &quot;Мальва&quot; в сукні</strong></em></div> <div>О 7-ій ранку 24-го лютого 2022-го &quot;Мальва&quot; разом із колишніми побратимами, учасниками АТО, стояли в черзі до військкомату в Гайсині. Їй відмовили – куди з інвалідністю 2-ої групи на війну.</div> <div>Але хто зупинить Мальву, час якої настав. Вона з вітерцем проїхалася порожніми трасами аж до Києва, коли дороги в інший бік – на захід країни – перетворилися на суцільну пробку.&nbsp;</div> <div>Зрештою в середині березня Мальві вдалося мобілізуватися через Печерський військкомат Києва.</div> <div>Так вона стала добровольцем 205-го батальйону 241-ої бригади тероборони – спочатку як старший бойовий медик роти, а згодом – старший сержант із матеріально-технічного забезпечення. Її цариною стала логістика – доставка боєприпасів, озброєння, амуніції, їжі, води на найгарячіших ділянках фронту.</div> <div>Разом зі своїм підрозділом вона останньою евакуювалася з <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/24/7354401/&quot;>Сєвєродонецька</a>.</div> <div>Потім був <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/03/7/7392278/&quot;>Бахмут</a> – 64 дні інтенсивних контактних боїв у місті і навколо нього. Вона і тепер пам'ятає відчуття майже невідворотної смерті.&nbsp;</div> <div>Того дня вони їхали машиною, мости уже були зруйновані, але залишилося кілька польових доріг, які прострілювалися росіянами. Тоді вона зрозуміла, що смерть десь поруч. Навіть встигла сповідатися в якомусь шепотінні. За хвилину постріл. Врятувало їх лише те, що в той момент вони проїжджали повз уламки якогось стовпа&nbsp;– вони й узяли на себе удар вибухової хвилі.</div> <div>Одного разу в Бахмуті, коли &quot;Мальва&quot; бігла на позицію, почався обстріл. Вона впала на землю, щоб сховатися за якимсь горбком, щоб не зачепило уламком від снаряду.</div> <div>Згодом, піднявши очі, вона зрозуміла, що життя їй вберегла могила дворічної дівчинки – Світлани Остапченко, яку поховали у дворі цього будинку.</div> <div><em>– Людина на нулі – це завжди на межі можливостей. У тебе просто в якийсь момент немає сили, потім вона знову з'являється, відкривається 2-ге, 5-те, 125-те дихання, і ти щасливий від цього. Ми стаємо залізними, але лише на деякий час.</em></div> <div><em>Коли ми їхали колоною з Донеччини на ротацію, на заправках зупинялися каву взяти. І вже на другій зупинці я не змогла вийти з машини.</em></div> <div><em>Вже потім з'ясувалося, що у мене практично зруйнований суглоб руки. Доктор у шпиталі каже: &quot;Ви маєте чітко пам'ятати день і навіть час, коли це сталося, бо це страшний біль, який неможливо не помітити&quot;. Кажу: &quot;Докторе, я це зрозуміла, лише коли ми їхали на ротацію і я не змогла ані стаканчика взяти в праву руку, ані цигарку закурити&quot;.</em></div> <div>На відміну від багатьох жінок &quot;Мальва&quot; не відчувала у війську гендерної нерівності. Каже, насамперед тому, що їй щастило з командирами.</div> <div><em>– Але є важлива річ, про яку необхідно говорити. У військових шпиталях має бути більше гінекологів. Справа в тому, що коли людина бере участь у страшних боях, виділяється багато адреналіну. І після цього у багатьох моїх посестер порушився менструальний цикл і більше ніколи не було місячних. Отже, вони ніколи не зможуть народити дітей. Це є великою проблемою. І це вже історія не лише про теперішнє, а й про майбутнє України.</em></div> <div><source type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/f/e/fe2a9b1-------.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:800px;vertical-align:baseline&quot;> <div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Людмила Менюк: Травми, контузії відчуваємо уже тоді, коли опиняємося в умовно безпечному місці</em></div> </div> <div>Після Бахмута &quot;Мальва&quot; на три з половиною місяці потрапила в шпиталь. А в серпні 2023-го після ВЛК її &quot;списали&quot; і зняли з військового обліку.</div> <div>Прошу її зіграти в гру &quot;знайдіть 10 відмінностей&quot; –<em>&nbsp;</em>між Мальвою в пікселі і Людмилою Менюк у сукні.</div> <div><em>– Колись думала, що я однакова, незалежно від того, в що одягнена, але наразі справді цих двох людей розрізняю.</em></div> <div><em>&quot;Мальва&quot; в пікселі зосереджена, дисциплінована, супервідповідальна, чітко знає, чого хоче, і не знає, що таке &quot;неможливо&quot;. Коли йдеться про побратимів, вона готова всіх порвати, аби вони мали чим воювати. Інколи на рівні інстинктів – захистити своїх.</em></div> <div><em>А &quot;Мальва&quot; в сукні – це жінка, яка дозволяє, щоб про неї піклувалися, якій подобаються домашні справи. Більш турботлива, більш жіночна.</em></div> <div>&quot;Особисто мені, Мальві, потрібні боєприпаси, ракети, літаки&quot;</div> <div>Війна не робить нас кращими. Війна не робить нас гіршими. Війна лише виштовхує на поверхню найкраще і найгірше, що є в нас. В дзеркалі війни кожен може побачити себе справжнього, якщо має на те сміливість.&nbsp;</div> <div><em>– Я не розумію, як вижила</em>, – розповідає вона УП. – <em>Але скажу страшну річ: дякую Господу за всі ці випробування.&nbsp;</em></div> <div><em>Війна навчила мене просити пробачення і пробачати. Бо можна не встигнути цього зробити.&nbsp;</em></div> <div><em>Завдяки війні зрозуміла, що я особистість. Не краща за когось, але й не слабка.&nbsp;</em></div> <div><em>Я стала чутливішою, уважнішою до людей.</em></div> <div><em>Після двох реабілітацій я нарешті навчилася плакати. Коли мені сумно, в мене сльози. Раніше такого не було.&nbsp;</em></div> <div><em>Війна забрала в мене молодшого сина, але я знайшла на фронті велику родину – десятки синів і дочок.</em></div> <div>Після повернення до цивільного життя &quot;Мальва&quot; відкрила в Гайсині приватний кабінет психолога. Такий специфічний бізнес, куди вкладаєш більше, ніж отримуєш. Військовослужбовцям, ветеранам, сім'ям загиблих і безвісти зниклих вона допомагає безкоштовно.</div> <div><source type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/2/b/2b7944b--------1.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:800px;vertical-align:baseline&quot;> <div><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Мальва&quot;: Війна дала мені розуміння: якщо залишилася живою в тому пеклі, <br>я не маю гаяти відпущений мені час</em></div> </div> <div>Останнім часом разом із побратимами і посестрами вона розповідає світу про війну в Україні – про те, як вмирають міста і гинуть найкращі люди через те, що не вистачає зброї. Цього року &quot;Мальва&quot; виступала в Давосі, Мюнхені, Вашингтоні, місті Остін у Техасі.</div> <div>В США вона зустрічалася з тамтешніми ветеранами війн. Колишні морські піхотинці після її розповідей плакали. І казали: &quot;Ми не знаємо, що б робили на вашому місці, якби не мали підтримки артилерії&quot;. Вони не розуміють, як можна пораненого побратима на велику відстань тягнути на собі, бо впевнені, що для евакуації має бути гвинтокрил. Ми живемо в іншому вимірі. І війна наша йде в іншому вимірі.</div> <div><em>– Після моїх виступів вони дякують, інколи виправдовуються, буває, жаліються на своє безсилля або навпаки – говорять, що докладуть всіх зусиль, щоб нам допомогти. Інколи підходять і говорять, яка я крута. Яка я крута? Ніякої тут крутизни немає. Просто треба допомогти моїм синам і дочкам. </em></div> <div><em>Особисто мені, Мальві, потрібні боєприпаси, ракети, літаки. Я маю це зробити для своїх дітей.</em></div> <div><em>Часто питаю себе: для чого Господь зберіг мені життя? Може, для цього? Я не знаю.</em>&nbsp;</div> <div>А ще окрім боєприпасів, ракет і літаків 59-річній Мальві сьогодні потрібна англійська. Щоби швидше достукатися до тих, від кого залежить життя її побратимів на фронті.</div> <div><em>– Могла б сказати: мені вже стільки років&nbsp;– яка мова?! Але я маю це зробити.</em></div> <div><source type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/1/9/19a53d6--------.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:410px;vertical-align:baseline&quot;> <div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото сина та шкарпетка онука були з Мальвою на найгарячіших ділянках фронту</em></div> <div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото надане Людмилою Менюк</em></div> </div> <div>З 2014-го в наплічнику Мальви, де б вона не була, лежать фото її сина Станіслава і маленька шкарпетка онука. Зараз онук має 39-ий розмір взуття.&nbsp;</div> <div>Десять років його бабуся на війні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66196/ 2024-04-18 17:44:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У МОЗ затвердили новий перелік безрецептурних ліків, які заборонено рекламувати http://www.izmail.es/article/66190/ Міністерство охорони здоров'я затвердило новий Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта. <div>Новий перелік затвердили&nbsp;<a href=&quot;https://ips.ligazakon.net/document/re41821?utm_source=biz.ligazakon.net&amp;utm_medium=news&amp;utm_content=bizpress01&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>наказом від 18 березня 2024 року №457</a>, пише&nbsp;«Ліга.Закон».&nbsp;</div><div>Зазначається, що рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України.</div><div>До нового переліку, зокрема, увійшли такі лікарські засоби, як: АДВАНТАН, АЕРТАЛ, АЛЕРГОДИЛ, АЛМІБА, АЦИК та інші. Перелік налічує 407 найменувань лікарських засобів відповідних форм випуску та виробників.</div><div>Новий Перелік налічує 407 торговельних назв лікарських засобів (без урахування дозування та кількості в&nbsp;упаковці), в той час, як у&nbsp;попередньому переліку їх містилося понад 500. Їх перелік&nbsp;<a href=&quot;https://moz.gov.ua/uploads/10/54972-dn_457_18032024_dod.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot;>можна подивитися за посиланням.&nbsp;</a></div><div>При визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, застосовуються критерії затверджені&nbsp;<a href=&quot;https://ips.ligazakon.net/document/view/re21501?utm_source=biz.ligazakon.net&amp;utm_medium=news&amp;utm_content=bizpress01&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>наказом Міністерства охорони здоров'я України від 6 червня 2012 року №422</a>. Рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається за наявності хоча б однієї з таких умов:</div> <div><em>1. Відпуск лікарського засобу здійснюється тільки за рецептом лікаря.</em></div><div><em>2. Лікарський засіб містить наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.</em></div><div><em>3. Торговельна назва лікарського засобу та/або міжнародна непатентована назва (МНН) та форма випуску готового лікарського засобу така ж, як і лікарського засобу, рекламування якого заборонено.</em></div><div><em>4. Застосування лікарського засобу може викликати синдром звикання, що зазначено в інструкції для медичного застосування, крім лікарських засобів для зовнішнього (місцевого) застосування.</em></div><div><em>5. Лікарський засіб застосовується виключно для лікування жінок у період вагітності та годування груддю.</em></div><div><em>6. Лікарський засіб застосовується виключно для лікування дітей до 12 років.</em></div><div><em>7. Лікарський засіб застосовується для лікування:</em></div><ul><li><em>венеричних захворювань;</em></li><li><em>особливо небезпечних інфекційних хвороб;</em></li><li><em>раку та інших пухлинних захворювань;</em></li><li><em>хронічного безсоння;</em></li><li><em>діабету;</em></li><li><em>ожиріння (включаючи лікарські засоби, що використовуються для зменшення маси тіла);</em></li><li><em>імпотенції (еректильної дисфункції).</em></li></ul><div><em>8. Лікарський засіб належить до групи анатомо-терапевтично-хімічної класифікації (АТХ) за кодом J05A «противірусні препарати прямої дії».</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66190/ 2024-04-18 15:28:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Третя світова вже триває. Але західні лідери, як у часи Гітлера, заперечують реальність" http://www.izmail.es/article/66195/ Бернар-Анрі Леві – це один з переконаних друзів України у французькій інтелектуальній та політичній еліті. І згадка про політику – це не описка. Філософ, інтелектуал і письменник, Леві має вплив на кількох останніх президентів Франції, включно з чинним главою держави Емманюелем Макроном. <div>Та й загалом він не сторониться політики та часом дуже активно просуває важливі для Франції позиції.</div><div>А Україну Леві підтримує глибоко, щиро і здавна. Після повномасштабного вторгнення &quot;рф&quot;&nbsp;у 2022 році він провів тут багато часу і зізнається, що не зміг би порахувати кількість поїздок та час, проведений тут. Кілька місяців зйомок дії ЗСУ на передовій вилилися у три документальних фільми, які він випустив у Франції.&nbsp;Та журналісти ЄП&nbsp;говорили з ним передусім не про кіно, а про політику: про історичні рішення Макрона. І це не лише можливе спрямування французьких військових в Україну. Леві каже, що у Парижі є готовність зняти усі обмеження, в тому числі – на удари по російській території.</div><div>Про це та інше &nbsp;читайте в інтерв'ю.&nbsp;</div><div><em></em></div><div><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>&quot;путін не повинен отримати нічого&quot;</span></em></strong></div><div><strong><em>– Не секрет, що ви підтримуєте Україну. А як щодо інших французів?</em></strong></div><div>– У французькому суспільстві дійсно є симпатія до України.&nbsp;Але є також проросійськи налаштовані групи. Крайній правий та крайній лівий фланги – пропутінські, вони вірять у частину російської брехні та фейків&nbsp;<em>(прим. ЄП: про складності громадської думки у Франції дивіться в інтерв’ю &quot;<strong><a href=&quot;https://www.eurointegration.com.ua/articles/2024/04/8/7183222/&quot;>Культурний геноцид – це для французів не аргумент</a></strong>&quot;).&nbsp;</em>Але попри цю проблему, я вважаю, що переважна більшість французького суспільства підтримує курс України, підтримує правду.</div><div><strong><em>– Що ж, добре, що президент Макрон точно належить до більшості. Про це свідчать його ініціативи щодо України, <a href=&quot;https://www.eurointegration.com.ua/articles/2024/04/5/7183159/&quot;>створення &quot;коаліції рішучих&quot;</a>. А як він дійшов до цього?</em></strong></div><div>– Це, до речі, дійсно дуже важливий крок Макрона, не варто недооцінювати його вплив на громадську думку у Франції.&nbsp;І це був сміливий крок.&nbsp;Бо коли Макрон робив ці заяви, їхні наслідки, реакцію суспільства на них було неможливо передбачити.&nbsp;Бо хоча Франція загалом проукраїнська, але вона не була готова до такого рівня підтримки України, про який заявив Макрон. А йдеться про те, щоби бути на 100% з Україною, бути готовим до будь-якого варіанта розвитку подій, відмовитися від американського підходу, коли немає відчуття, що ви союзники у війні, коли ви не дозволяєте Україні використовувати зброю для тих чи інших задач, коли ви постачаєте зброю ЗСУ лише за умови, що вона не буде спрямована проти військових цілей у росії.&nbsp;Макрон вирішив відкинути ці обмеження.</div><div><strong><em>– Тобто ви маєте на увазі, що Україна зможе використовувати зброю, надану Францією, для ураження навіть військових об'єктів у росії?</em></strong></div><div>– Я не є військовим експертом, і не можу говорити від імені офіційних осіб. Що я можу сказати, то це те, що підтримка зараз тотальна.&nbsp;Знаєте, у Франції є фраза про президента Макрона, <em>en même temps</em>, мовляв, &quot;є також інша сторона&quot;.&nbsp;&quot;<em>En même temps…</em>&quot; – вираз, який у дослівному перекладі з французької звучить як &quot;у той самий час…&quot;, а змістовно може бути перекладений як &quot;<em>не все так однозначно!</em>&quot;&nbsp;Ще у 2017 році тодішній кандидат у президенти Макрон дуже часто вживав <em>en même temps</em> у своїх публічних виступах, позначаючи, що також все не так, як здається, бо є й інші аргументи. Відтоді цей вираз закріпився за Макроном та став позначенням його стилю ведення політики.&nbsp;Так от, про Україну зараз немає <strong><em>en même temps</em></strong>. Тут все однозначно.</div><div><strong><em>– Макрон серед іншого каже, що одного дня французькі військові можуть опинитися в Україні.</em></strong></div><div>– Можуть, так. Пояснення президента таке: Франція вважає, що ваша війна є нашою війною. Це спільна війна, бо українці воюють не лише за свою&nbsp;батьківщину, але й за Європу як таку, тому ми, французи, повинні бути готові до будь-яких варіантів.&nbsp;Тут я підкреслю: як спостерігач, я вважаю дуже хороброю цю позицію французького президента, адже коли він це запропонував – у нього не було підстав для впевненості, що французька громадськість його підтримає.&nbsp;Не забувайте, що ми є країною &quot;Мюнхенської змови&quot;. У 1938 році Франція та Британія стали хрещеними батьками Мюнхенської угоди з Гітлером.</div><div>І попри всі трагічні події, які потягнула за собою ця угода, дух Мюнхена у Франції абсолютно не вмер. Тодішній підхід і досі є дуже сильним у громадській думці Франції. Багато хто вважає, що коли ви стикаєтеся з диктатором – таким, як путін, – то варто хоча б частково задовольнити його вимоги. Мовляв, якщо трохи підгодувати звіра, то він стане мирним.&nbsp;Президент Макрон – один з тих, хто зрозумів, що путін не повинен отримати нічого, і вирішив піти у цьому питанні проти мейнстриму.&nbsp;Бо якщо дати звіру палець, він захоче відкусити руку.</div><div><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>&quot;До червня всі говоритимуть саме про Україну&quot;</span></em></strong></div><div><strong><em>– Але чи усвідомлюють французькі політики та громадяни, що війна десь на сході України дійсно загрожує Франції?</em></strong></div><div>– Донедавна французи взагалі цього не розуміли. Навіть після 2022 року це усвідомлювали лише одиниці. Аж до останніх заяв президента Макрона французьке суспільство не вважало, що ця війна може нас зачепити напряму. Мало хто розумів реальну загрозу з боку росії.&nbsp;Тому одна з важливих сторін позиції президента Макрона полягає в тому, що завдяки їй багато хто усвідомив реальність.&nbsp;Зараз у багатьох відкриваються очі на реальність.&nbsp;Звичайно, тут питання не лише у Макроні: фундамент для цього розуміння був закладений в останні роки. Французька преса і телебачення зробили велику роботу. У Франції є телеканали, наприклад TF1, які присвячують війні в Україні всі свої новинні випуски; є люди <em>(як сам Бернар-Анрі Леві. – ЄП)</em>, які знімають фільми про Україну тощо.&nbsp;Але реальний прорив в усвідомленні відбувся після цієї чіткої позиції президента.&nbsp;Адже він не обмежився лише заявою.&nbsp;У червні у нас відбудуться європейські вибори, і досі усі у Франції вважали, що ці вибори не можуть мати нічого спільного із зовнішньою політикою, бо людей у країнах з розвиненою демократією цікавить лише їхній добробут.&nbsp;Але Макрон та його партія вирішили побудувати кампанію навколо тем України та європейської безпеки.&nbsp;Це небачено!&nbsp;30 років тому, під час Балканських війн, нам, французьким інтелектуалам, довелося докласти величезних зусиль, щоб обговорення війни в Сараєві хоч трохи проникло в передвиборчу кампанію. Це виявилося так важко! Нам довелося самим створити передвиборчий список.</div><div><em>На Євровиборах 1994 року Леві оголосив, що він та кілька його однодумців – письменників та інтелектуалів – вирішили брати участь у виборах до Європарламенту, для чого створюють передвиборчий список &quot;Європа починається в Сараєві&quot;. Їхня кампанія ґрунтувалася на поясненні того, що війна на Балканах є надзвичайно важливою для європейського континенту. Це дозволило вивести дебати про цю війну на національний рівень. Утім, за кілька днів до виборів Леві зняв кандидатуру, пояснивши, що досяг поставленої мети. Список зазнав поразки на виборах до Європарламенту, набравши 1,56%</em>.</div><div>Тобто ми мали самі стати кандидатами, щоб змусити великі партії згадати про це питання.&nbsp;А тепер Макрон сам поставив його в центр столу. І тепер до червня усі говоритимуть саме про Україну!</div><div><strong><em>– Чи вірите ви особисто, що росія не зупиниться перед нападом на країни НАТО?</em></strong></div><div>– Я вважаю, що тепер, після заяв Макрона, росія буде більше вагатися щодо цього. Історія доводить, що так завжди з диктатурами: росія сильна тоді, коли ми слабкі. Вона наступає, коли ми відступаємо. А якщо ми тверді та демонструємо стійкість – диктатори невпевнені у собі. Тому я й кажу, що шансів на ескалацію з боку путіна стало менше. Хоча, звісно ж, путін не хоче зупинятися на Україні. Він сам неодноразово заявляв про це на Валдайській конференції. Його пропагандисти чи речниця МЗС цілими днями говорять, що готові до будь-якої ескалації. Що для них не існує червоних ліній. Підкреслюють, що НАТО не є червоною лінією. Навіть живучи у Франції, цього неможливо було не чути. І питання лише в тому, чи ви вирішуєте <em>почути те, що чуєте</em>, чи <em>удаєте, що не почули</em>.</div><div><strong><em>– Боюся, що у Франції більшість схиляється до того, щоб удавати, що вони не чують. Люди підсвідомо прагнуть відкинути небезпеку.</em></strong></div><div>– Ви абсолютно праві. Це те, що і я, і чимало інших людей повторюють вже більше двох років. Ми переконали людей дійсно слухати і звертати увагу на те, що говорить путін. І я хочу сказати, що нам дуже допомогла заява, позиція, з якою виступив президент Макрон. Бо люди раптом почали усвідомлювати реальність.</div> <div><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>&quot;Ви маєте показувати нам приклад&quot;</span></em></strong></div><div><strong><em>– Ви спілкуєтеся з інтелектуалами та політиками з різних країн. Чи з’являється у Європі усвідомлення того, що підхід &quot;допомагати Україні так довго, як потрібно&quot; означає &quot;відкладати перемогу на якомога довший термін&quot;?</em></strong></div><div>– Є дві фрази, які у мене немає сил чути.&nbsp;Перша фраза – &quot;так довго, як потрібно&quot;, друга – &quot;поступова підтримка&quot;. Ці дві фрази – жах для мене. Це зводить мене з розуму, я просто шаленію, коли я це чую! Адже я розумію, що відбувається на фронті, а також маю певне братерство з українським народом, і просто не можу більше цього чути. Радий бачити, що зараз щось зрушилося в Європі з цього приводу. І я ж не шовініст. Якби цей зсув розпочав Олаф Шольц чи прем'єр іншої країни, я був би так само щасливий. Але так сталося, що це зробила Франція. Макрон взяв на себе лідерство і змінив правила гри також для інших європейських країн. Причому на початку, коли він оголосив цю позицію, не було очевидно, що його підтримають колеги. Він міг отримати відсіч від усіх. Але у підсумку виявилося, що Макрон мав рацію. І зараз ми бачимо, як інші європейські країни одна за одною долучаються до позиції Франції.</div><div><strong><em>– Третій &quot;бісячий&quot; вираз, який можна додати до наведених вами – це твердження, що &quot;ескалація може призвести до Третьої світової війни&quot;. Ви також це чуєте?</em></strong></div><div>– Так, звісно!&nbsp;І, на жаль, ви будете й далі чути це від керівництва США, і дедалі більше. Причина – президентські вибори і можливе обрання Дональда Трампа.&nbsp;Не виключено, що диво на ім’я Байден закінчується. Це диво було обережним, просувало ту саму &quot;поступову допомогу&quot; і &quot;так довго, як буде потрібно&quot;. Але тим не менше, з перспективою Трампа наступні місяці можуть бути дуже складними для Америки.</div><div><strong><em>– А як щодо Третьої світової війни?</em></strong></div><div>– Так ми вже тут! Третя світова вже триває.&nbsp;Те, що зараз відбувається – це і є Третя світова війна!&nbsp;Ми всередині неї, з росією, з Іраном, з Китаєм, з Північною Кореєю, з Ізраїлем і ХАМАС, який діє за підтримки путіна, з великим альянсом між радикальним ісламізмом і російським православ'ям.&nbsp;Усі процеси почали рухатися. Ми перебуваємо в епіцентрі цієї війни.</div><div><strong><em>– Чому західні політики постійно це повторюють? Адже вони, напевно, повинні усвідомити, що велика війна вже почалася! Що спонукає їх заперечувати це?</em></strong></div><div>– Мюнхенський дух! Тоді, у 1938-му, 1939-му, аж до початку 1940 року європейські лідери заперечували реальність.&nbsp;Заперечення реальності – це взагалі дуже поширена поведінка для людства, особливо у західному світі.</div><div><strong><em>– Яким є найбільший виклик для України на найближчі місяці?</em></strong></div><div>– Повернути ваші території.</div><div><strong><em>– Це, мабуть, задача на довший період.</em></strong></div><div>– А я не впевнений.&nbsp;Я з 2022 року повторюю: якби Захід надав вам необхідну підтримку – не потроху, поволі, а все, що потрібно – то цю війну можна було б закінчити досить швидко.&nbsp;Я достатньо бачив на власні очі, щоб казати про мужність українських солдатів і про жалюгідний стан російської армії. Я говорив з військовополоненими і маю достатньо уявлення про стан деморалізації, про ментальний колапс російської армії і, можливо, російського суспільства в цілому.&nbsp;Тому що армія – це досить гарне відображення решти суспільства.&nbsp;Європейська преса часто пише про &quot;втому від війни&quot;, але в окопах ЗСУ біля Часового Яру сьогодні набагато менше втоми, ніж є у Франції чи Німеччині.&nbsp;Тож якби ми надали необхідну допомогу, перемога прийшла б набагато швидше, ніж ви, здається, очікуєте.</div><div><strong><em>– Ми точно знаємо, що це не війна путіна, а війна росії. Не тільки путін воює проти України. Чи є це розуміння у французів?</em></strong></div><div>– Ні, немає достатнього розуміння.&nbsp;Європейці схильні все звалювати на путіна і нехтувати тією величезною підтримкою, яку він має у суспільстві, нехтувати проникненням путінської ідеології в глибину російського суспільства, або навпаки – тим, як російське суспільство надає сили державному апарату.</div><div>У Франції часто можна почути: &quot;путін – це погано, але ж російський народ – це інше&quot;. Що російські спортсмени – це &quot;просто спортсмени&quot;, їх не можна звинувачувати в політиці, яку проводить росія, і таке інше.&nbsp;Я також часто чую все це лайно.&nbsp;Людям у Франції важко зрозуміти природу авторитарних чи тоталітарних держав.&nbsp;Справжня диктатура ніколи не буває пануванням однієї людини, яка нав'язує свою волю пасивному народові. Завжди існує взаємодія між народом і лідером. Вони підживлюють одне одного, вони підтримують, вони дають сили одне одному.</div><div><strong><em>– Що можуть зробити українці, щоб змінити і це розуміння, і рівень підтримки української перемоги?</em></strong></div><div>– Продовжувати те, що ви робите.&nbsp;В першу чергу, звичайно, боротися і, на жаль, платити найвищу ціну, життя ваших синів.&nbsp;Але не тільки це. Також ви маєте показувати нам приклад! Бо що мене вражає в усіх моїх поїздках в Україну, то це те, як ви, українці, уособлюєте європейські цінності. Коли я кажу, що ви показуєте приклад – це саме те, що я маю на увазі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66195/ 2024-04-18 13:41:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es російська мова зникне з ефірів українських програм за три місяці – омбудсман http://www.izmail.es/article/66192/ Кремінь анонсував припинення в телевізійних та радіоефірах режиму українсько-російської двомовності. <div><div>російська&nbsp;<a href=&quot;https://tsn.ua/tags/%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0&quot; rel=&quot;follow&quot;>мова&nbsp;</a>має зникнути з ефірів українських програм вже за три місяці, оскільки набуде чинності норма закону, яка посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах.</div></div><div><div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/govuamova/posts/pfbid0JmxUJQUXcVu4GtnpwJRfPZUVjQ7ceH8vFHJoTr9SV9FVtBF16DDroYDqbnNATWUol&quot; rel=&quot;follow&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>&nbsp;уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.</div><div><div></div></div><div>17 липня набуде чинності п. 6 ч. 8 статті 40 Закону України &quot;Про медіа&quot;, що посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм.</div><div><em>&quot;Відтак,&nbsp;вже за три місяці використання недержавної мови в ефірах допускається лише у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах. А усі виступи, інтерв'ю, коментарі, пояснення, запитання, окремі репліки тощо недержавною мовою мають бути перекладені, дубльовані або озвучені українською&quot;,</em> – пояснив мовний омбудсман.</div><div>Він додав, що це сприятиме припиненню в теле- та радіоефірах режиму українсько-російської двомовності, за якої учасники застосовують російську без перекладу, озвучення чи субтитрування державною мовою.</div><div>За визначенням Конституційного Суду, такий режим не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної та порушує права громадян на отримання інформації та послуг державною мовою.</div><div><em>&quot;З 17 липня така практика буде припинена.&nbsp;Української стане більше!&quot;&nbsp;</em>– наголосив Кремінь.</div><div>Він також нагадав, що від 1 січня згідно законом &quot;Про медіа&quot;, телеканали, які мають ліцензію на загальнодержавне мовлення, повинні транслювати програми державною мовою (зокрема і фільми) не менше, ніж 90% загального часу ефіру між 7:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00 год.</div><div>До слова, відповідно до результатів весняного опитування КМІС, в Україні 81% громадян або бажають&nbsp;<a href=&quot;https://tsn.ua/ukrayina/skilki-ukrayinciv-proti-rosiyskoyi-movi-v-oficiynomu-spilkuvanni-rezultati-opituvannya-2533759.html&quot; rel=&quot;follow&quot;>усунення російської мови з офіційного спілкування</a>&nbsp;на всій території країни, або проти її використання у своєму регіоні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66192/ 2024-04-18 11:50:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Час вчинити правильно", – спікер Джонсон висловився про пакет допомоги для України http://www.izmail.es/article/66193/ Досить гратися у політику, час вчинити правильно, заявив Джонсон щодо допомоги Україні. <div><em>&quot;Час вчинити правильно&quot;, </em>– спікер Джонсон висловився про пакет допомоги для України. <br>Лише вчора, 17 квітня, спікер Джонсон презентував усі чотири законопроєкти щодо допомоги союзникам США та держкордону. Україні, як і хотів Білий дім, планується виділити 61 млрд доларів і летальну зброю. <br>Під час брифінгу спікер заявив, що всі його дії є правильними.<br> Зараз Україні необхідна допомога, і вона її отримає, інформує ресурс C-Span. <br>Джонсон також заявив, що настав час припинити грати у політику та необхідно вчинити правильно. Новий пакет допомоги від Джонсона майже повністю ідентичний тому, який у лютому 2024 року ухвалив Сенат. <br>Україні, як і хотів Білий дім, виділять 61 млрд доларів, але 10 млрд піде у вигляді кредиту (економічна допомога, яка дає змогу уряду України функціонувати). При цьому експерти вже зараз говорять, що Вашингтон у майбутньому може без проблем анулювати цей самий кредит. <br>Джонсон ухвалив таке рішення на тлі гнівної реакції трампістів на його дії та кроки. Уже два республіканці хочуть забрати у нього крісло спікера. <br>Також спікер заявив, що на розгляд нових законопроєктів пішло так багато часу, тому що слід було утрясти всі деталі та дійти якогось консенсусу між політиками. Джонсон заявив, що він у курсі, як ці пакети допомоги необхідні зараз Україні й Ізраїлю. <br>Вашингтон не хоче залишити &quot;свого друга&quot; у біді, а також не дозволить путіну &quot;пройтися маршем&quot; Європою.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66193/ 2024-04-18 10:15:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Студенти-чоловіки проходитимуть базову загальновійськову підготовку http://www.izmail.es/article/66187/ З 2025 року виші проводитимуть військову підготовка, яка буде обов'язковою для студентів-чоловіків. <div>З 2025 року в українських університетах буде впроваджена базова військова підготовка, яка буде обов'язковою для студентів чоловічої статті.</div><div></div><div><div></div></div><div>Відповідна норма передбачена&nbsp;<a href=&quot;https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43604&quot;>законом</a>&nbsp;щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.</div><div>Базова загальновійськова підготовка включатиметься до навчальних планів вишів усіх форм власності, як окрема навчальна дисципліна.</div><div>Підготовка буде проводитися з метою здобуття громадянами військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.</div><div>Для проведення базової загальновійськової підготовки можуть залучатися громадські організації та об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни.</div><div>Студенти жіночої статі зможуть проходити базову загальновійськову підготовку добровільно.</div><div>Від проходження базової підготовки у закладах вищої освіти всіх форм власності будуть звільнені студенти, які за станом здоров’я будуть визнані непридатними до військової служби.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/66187/ 2024-04-18 09:39:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es російські "миротворці" розпочали відходити з Нагірного Карабаху http://www.izmail.es/article/66186/ російські &quot;миротворці&quot; почали виходити з Нагірного Карабаху, де вони знаходилися з 2020 року. Перша група військових та техніка покинули храм Худаванг у Кяльбаджарському районі. Очікується, що виведення російських військ з Нагірного Карабаху буде завершено протягом найближчих днів. <div>Про це повідомляє азербайджанське видання Musavat. ЗМІ також&nbsp; опублікувало відео&nbsp;<a href=&quot;https://musavat.biz/mobile/news/rusiya-sulhmeramlilari-azerbaycani-terk-edir-boyuk-proses-basladi-video_1061407.html&quot; rel=&quot;dofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>виведення російських військ з Карабаху</a>.</div><div></div><div>На кадрах, як зазначає видання, видно виведення частини російського &quot;миротворчого&quot; контингенту з Тертерського та Бардинського районів Азербайджану.&nbsp;Інформацію про виведення військ &quot;рф&quot;&nbsp;підтвердив речник президента &quot;рф&quot;&nbsp;владіміра путіна дмитро пєсков.</div><div><em><strong>Конфлікт у Карабасі</strong></em></div><div>27 вересня 2020 року розпочалась&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82&quot; rel=&quot;dofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>Друга карабаська війна</a>. Азербайджан розпочав наступ. За півтора місяця азербайджанські сили змогли прорвати вірменську оборону і повернути дві третини втрачених територій після Першої карабаської війни.</div><div>Територія Нагірного Карабаху стала відрізаною від Вірменії, і в регіон були введені російські &quot;миротворці&quot;. Після підписання заяви про припинення вогню у Нагірному Карабасі, за якою Вірменія зобов'язалася передати частину територій Азербайджану, у Єревані розпочалися масові протести. Проте мир у регіоні так і не настав.</div><div>У вересні 2022 року відбулися азербайджансько-вірменські зіткнення. Хоча Вірменія звернулась за допомогою до росії та інших країн ОДКБ, підтримки не отримала.</div><div>У квітні 2023 року прем'єр-міністр Вірменії Нікол&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/istorichna-teritoriya-v-obmin-na-mir-virmeniya-gotova-viznati-nagirniy-karabah-chastinoyu-azerbaydzhanu&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>Пашинян визнав територіальну цілісність Азербайджану</a>, включно з Нагірним Карабахом. Після цього у 19 вересня 2023 ситуація знову загострилася. Після чого невизнана Нагірно-Карабаська Республіка&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/azerbaydzhan-ustanoviv-povniy-kontrol-nad-nagirnim-karabahom-neviznana-respublika-kapitulyuvala-vogon-pripinivsya&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>припинила своє існування</a>&nbsp;з 1 січня 2024 року. Після виведення російських військ&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/nagirno-karabaska-respublika-pripinyaye-svoye-isnuvannya-pershi-podrobici&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>Азербайджан відновить повний суверенітет</a>&nbsp;над Нагірним Карабахом.</div><div>Нагадаємо, після капітуляції&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/u-nagirniy-karabah-pribula-misiya-oon-ce-vidbulosya-vpershe-za-30-rokiv&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>у&nbsp;Нагірний Карабах прибула місія ООН</a>. Це відбулося вперше за 30 років.&nbsp;Експрезидентів невизнаного Нагірного Карабаху&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/eksprezidentiv-neviznanogo-nagirnogo-karabahu-zatrimali-v-azerbaydzhani-podrobici&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>затримали в Азербайджані</a>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66186/ 2024-04-18 08:40:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Уродженець Одеської області воював проти України http://www.izmail.es/article/66185/ Чоловік народився в Одеській області, проте ще до початку повномасштабного вторгнення переїхав до росії, підтримуючи кремлівський режим. За час війни він брав участь у багатьох кривавих боях проти України, за що суд призначив зраднику 15 років тюрми. <div>Про це повідомляє пресслужба&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/SSU_Odesa/9169&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>Управління СБ України в Одеській області</a>.&nbsp;</div><div><section role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;carousel&quot;><div><div live=&quot;polite&quot; atomic=&quot;true&quot;><div role=&quot;presentation&quot;><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;2 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://war.novyny.live/viiskovii-rozpoviv-iak-okupanti-nishchat-chasiv-iar-167115.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://novyny.live/cdn-cgi/imagedelivery/4_JwVYxosZqzJ7gIDJgTLA/deb2bc19-4314-4f30-45b3-50851db8df00/readmoresm&quot; alt=&quot;Військовий розповів, як окупанти нищать Часів Яр - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Військовий розповів, як окупанти нищать Часів Яр</div><div>18 квітня 2024 р. 11:39</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;3 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://showbiz.novyny.live/sin-vitaliia-kozlovskogo-skazav-pershe-slovo-167102.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://odesa.novyny.live/urodzhenets-odeskoyi-oblasti-voiuvav-proti-ukrayini-sud-vinis-pokarannia-166896.html&quot; alt=&quot;Син Віталія Козловського сказав перше слово - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Син Віталія Козловського сказав перше слово</div><div>18 квітня 2024 р. 11:19</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;1 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://sport.novyny.live/tukhel-nazvav-golovnu-prichinu-vikhodu-bavariyi-do-pivfinalu-lch-167114.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://odesa.novyny.live/urodzhenets-odeskoyi-oblasti-voiuvav-proti-ukrayini-sud-vinis-pokarannia-166896.html&quot; alt=&quot;Тухель назвав головну причину виходу Баварії до півфіналу ЛЧ - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Тухель назвав головну причину виходу Баварії до півфіналу ЛЧ</div><div>18 квітня 2024 р. 11:40</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;2 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://war.novyny.live/viiskovii-rozpoviv-iak-okupanti-nishchat-chasiv-iar-167115.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://odesa.novyny.live/urodzhenets-odeskoyi-oblasti-voiuvav-proti-ukrayini-sud-vinis-pokarannia-166896.html&quot; alt=&quot;Військовий розповів, як окупанти нищать Часів Яр - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Військовий розповів, як окупанти нищать Часів Яр</div><div>18 квітня 2024 р. 11:39</div></a></div></div></div></div></section></div><div>Чоловік у 2019 року переїхав з Одеси до Росії, а після початку повномасштабної війни добровольно вступив у спецзагін швидкого реагування &quot;Ахмат&quot;, що входить до складу окупаційних угруповань &quot;рф&quot;. Там його призначили на посаду &quot;стрільця мотострілкового відділення&quot;.</div><div>Зрадник брав участь у захопленні та утриманні адмінбудівель державних та правоохоронних органів в м. Попасна Луганської області, а також у неодноразових штурмах населених пунктів Харківщини.</div><div>На підставі матеріалів СБУ суд визнав зловмисника винним у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України. Чоловіку призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Кримінал, події http://www.izmail.es/article/66185/ 2024-04-18 08:00:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Непридатні до військової служби та особи, які досягли граничного віку, повинні мати військово-обліковий документ http://www.izmail.es/article/66179/ Ухвалений закон передбачає, що військово-обліковий документ не вилучається в осіб, які досягли граничного віку перебування в запасі, та в осіб, які визнані непридатними. <div>Новий закон про посилення мобілізації 10449, який 16 травня підписав Президент, передбачає зміни у правила виключення з військового обліку. Зокрема, тепер в осіб, які визнані непридатними до військової служби або досягли граничного віку перебування в запасі, буде в наявності військово-обліковий документ.</div><div>Так, відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу» в новій редакції виключенню з військового обліку у відповідних ТЦК підлягають громадяни України, які:</div><div>1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;</div><div>2) припинили громадянство України;</div><div>3) визнані непридатними до військової служби;</div><div>4) досягли граничного віку перебування в запасі.</div><div><em>«У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку», </em>- вказано у змінах.</div><div>Отже, такі громадяни теж повинні будуть носити із собою до 60 років військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу ТЦК або поліцейського.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66179/ 2024-04-17 23:48:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Вони обрали Україну: на Одещині оселились рожеві фламінго та червонокнижні пелікани http://www.izmail.es/article/66176/ У національний природний парк «Тузловські лимани» прилетіли перші рожеві фламінго. Начальник наукового відділу доктор біологічних наук Іван Русєв звернув увагу на те, що це «розвідники». Вони прилетіли, щоб подивитися, чи зможуть їхні сім’ї гніздитися у національному парку цього року. <div><em>&quot;На цей час у національному парку перебувають 58 птахів. Рівень води у лимані зараз високий, але є безпечні для гніздування місця. Проте фламінго щодня наражаються на небезпеку через військові дії і часті вибухи, адже вони дуже чутливі птахи. Якщо шумове навантаження та фактор занепокоєння будуть високі, вони не зможуть розмножуватися&quot;</em>, - зазначив Іван Русєв.<br><a href=&quot;https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/pelikan.jpg&quot; link=&quot;internal&quot; fancybox=&quot;post_image_0&quot; group=&quot;post_image_0&quot;><img fetchpriority=&quot;high&quot; decoding=&quot;async&quot; src=&quot;https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/pelikan.jpg&quot; alt=&quot;пеликан&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;687&quot; srcset=&quot;https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/pelikan.jpg 1024w, https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/pelikan-300x201.jpg 300w, https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/pelikan-768x515.jpg 768w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot; status=&quot;loaded&quot; style=&quot;border:0px #0000ee;width:600px;height:402px;vertical-align:baseline&quot;></a><br>Гніздовий ареал цих птахів зазвичай охоплює Африку, Південну Європу та Азію, тому у нас фламінго гість рідкісний. Перші птахи-«розвідники» у Тузловських лиманах з’явились у 2021 році. Тоді в головних колоніях фламінго в Туреччині, на озері Туз, загинуло багато пташенят і дорослих птахів.<br><em>&quot;Ми тоді прогнозували, що вони скоро обов’язково загніздяться у нас. І ось воєнний рік, 2023-й. Вони з’явилися у нашому парку 24 квітня, а у травні одразу обрали місце для гніздування на узбережжі лиману Бурнас, біля села Базар’янка. Але там гніздування було невдалим: вдень постійно навідувалися діти помилуватися, вночі браконьєри – зовсім з іншою метою, багато домашніх собак – все це, незважаючи на збудовані птахами 270 гнізд, змусило їх залишити небезпечне місце. Але ми вірили, що вони обов’язково знайдуть інше місце у національному парку і виведуть пташенят. Так і сталося. Наприкінці червня 2023 року вони загніздилися у дуже цікавому місці парку – на кордоні великих Тузловських лиманів Шагани та Алібей&quot;, </em>– розповів доктор біологічних наук.<br><img decoding=&quot;async&quot; describedby=&quot;caption-attachment-793546&quot; src=&quot;https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/ekolog-ivan-rusev.jpg&quot; alt=&quot;эколог Иван Русев&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;683&quot; srcset=&quot;https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/ekolog-ivan-rusev.jpg 1024w, https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/ekolog-ivan-rusev-300x200.jpg 300w, https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/ekolog-ivan-rusev-768x512.jpg 768w, https://odessa-life.od.ua/wp-content/uploads/2024/04/ekolog-ivan-rusev-787x524.jpg 787w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot; status=&quot;loaded&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot;><br>Як стверджують вчені, за час повномасштабного вторгнення фламінго вивели близько 200 пташенят на водах Тузловських лиманів. Сподіваємось на нове поповнення і цього року.&nbsp;</div><div>А у Нижньодністровський природний парк повернулися сотні червонокнижних птахів – рожевих і кучерявих пеліканів.</div><div><em>&quot;Пелікани, рожеві і кучеряві, вже повернулися у Нижньодністровський національний природний парк і почуваються досить комфортно. Близько 300 птахів можна спостерігати то на Дністровському лимані, то на Білому озері&quot;, - </em>повідомили в національному парку.</div><div>Як зазначають природоохоронці, риби для харчування птахам вистачає і почуваються вони комфортно.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://www.izmail.es/article/66176/ 2024-04-17 21:26:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Нова "Антанта" зможе те, чого боїться НАТО: як Британія та Франція гуртують союз навколо України http://www.izmail.es/article/66181/ Великобританія та Франція намагаються взяти на себе роль лідерів у протистоянні з &quot;рф&quot;, частково усунувши США. Експерти вже говорять про утворення нової &quot;Антанти&quot;. <div><div>Чому цей союз не можна порівняти з минулим, та які перспективи несе нове політичне та військове об'єднання, розбирався &quot;Фокус&quot;.</div></div><div><em><strong>Як 120 років тому: заповнити безпековий вакуум</strong></em></div><div><em>&quot;Знову темні дні. Загарбницька війна росії в Україні триває третій рік, і вона має глибокий вплив на європейську та євроатлантичну безпеку&quot;, &quot;Ми повинні зробити ще більше, аби перемогти росію. Світ спостерігає - і судитиме нас, якщо ми зазнаємо невдачі&quot;</em>, - з такими меседжами у спільній статті, присвяченій 120-річчю укладення франко-британського союзу, що входить в історію як Антанта, виступили голови зовнішньополітичних відомств Великобританії Девід Кемерон та Франції Стефан Сежурне. Текст&nbsp;<a href=&quot;https://www.telegraph.co.uk/news/2024/04/07/world-is-safer-for-a-renewed-entente/&quot; target=&quot;_self&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>опубліковано</a>&nbsp;британською газетою The Telegraph.</div><div>У матеріалі йдеться про вже надану підтримку Україні, зокрема поставки ракети Scalp and Storm Shadow, навчання українських пілотів та майбутні плани підтримки.</div><div><em>&quot;Разом Франція та Великобританія підтвердять нашу непохитну підтримку України на саміті Європейського політичного співтовариства, який відбудеться в Бленгеймському палаці в липні. Ми також забезпечимо результативний саміт НАТО у Вашингтоні цього літа&quot;, -</em> зазначають міністри.</div><div>Вони уточнюють, вирішувати проблеми будуть не лише у Франції та Великобританії: &quot;Але разом ми можемо згуртувати інших, щоб вони приєдналися до нас у їх подоланні&quot;.</div><div>Українські експерти говорять, лідери Великобританії та Франції не просто відзначали річницю &quot;Антанти&quot;, військово-політичного союзу між Британською імперією та Францією, а також кількома державами-учасницями, які 120 років тому протистояли Німеччині та її союзникам, а й заявили про створення нової &quot;сердечної згоди&quot;. І хоча у 1904 році до союзу входила й Російська імперія (а укладенням британсько-російського договору в 1907 році утворився союз, з якої Російська імперія вийшла згодом), нині об’єднання посилюється у протистоянні &quot;рф&quot; .</div><div><em>&quot;Таке об'єднання відбувається внаслідок усунення та дедалі більшого самоусунення Сполучених Штатів Америки, внаслідок якого виник вакуум безпеки в Європі. Попри те, що Північноатлантичний альянс існує, -</em> говорить&nbsp;президент Центру глобалістики &quot;Стратегія ХХІ&quot; Михайло Гончар. <em>-&nbsp;Але водночас виникає дедалі більше питань ефективності його подальшого функціонування в контексті тих заяв, які звучать з боку політичних сил США, особливо з трампістського табору. Тому Європа дедалі більше занепокоєна питанням, що буде, якщо після президентських виборів у США американці підуть у таку собі самоізоляцію, зосередяться на внутрішніх питаннях і займуть позицію, що Європа має вирішувати свої європейські питання самостійно. Саме тому дві провідні країни Європи, одна континентальна, Франція, інша - острівна, Велика Британія зробили заяву в протилежній їм манері. І вона фактично відображає їх готовність бути разом і очолити &quot;коаліцію рішучих&quot; в &quot;альянсі переляканих&quot;. До цієї когорти можна віднести Чеську республіку та країни Балтії, які чітко заявили про свою позицію - можливість надсилання своїх контингентів бойових сил до України&quot;.</em></div><div>Водночас заявляти про сучасну &quot;Антанту&quot; як про минулу не варто. Союз, утворений на початку ХХ століття, не дав шансу для утворення України як самостійної держави. Нині ж йдеться про створення об'єднання для посилення саме України.</div><div><em><strong>Серйозність намірів або механізм малих коаліцій</strong></em></div><div>Експерти називають такі події зламом та рухом у бік утворення нового безпекового середовища, проєкту партнерства та співпраці - політичного та оборонного. Але він може існувати не замість НАТО.</div><div><em>&quot;Ніхто не обмежує країн-членів альянсу у виборі своїх варіантів дій. У цьому контексті потенційно умовна &quot;коаліція рішучих&quot; може розширюватись за рахунок країн північної Європи, які тепер в НАТО&quot;,</em> - говорить Михайло Гончар.</div><div>Йдеться про нордичну четвірку — Фінляндія, Швеція, Данія і Норвегія. Вони були і є на боці України. Потенційно в силу умовного прифронтового розташування можна віднести до таких і Румунію, хоча вона не демонструє рішучу позицію, скажімо, таку як Чехія.</div><div>Нині говорять про те, що після засідання на рівні&nbsp;<a href=&quot;https://focus.ua/uk/politics/638601-putin-sam-virishit-na-kogo-napasti-chomu-ssha-pomilyayutsya-shcho-rosiya-bezpechna-dlya-yevropi&quot; target=&quot;_blank&quot;>міністрів закордонних справ країн-членів НАТО</a>&nbsp;європейці реально усвідомили, що треба розвивати свої безпекові і оборонні структури, посилюватися зсередини, адже немає впевненості, що Сполучені Штати, у разі нападу, скажімо, на Литву, зможуть накрити ядерною парасолькою всю Європу.</div><div>Новий союз може існувати поряд з НАТО, і бути більш оперативним - у разі необхідності рішення можна було ухвалювати більш швидко. І не тільки на рівні Європейського Союзу, а й країн, які не входять до нього.<br>&quot;Антанта&quot; у 1904-му була створена напередодні Першої світової війни. Нині ж Європа опинилась знову на межі початку нової війни масштабної війни. Тож ставки, принаймні публічно, весь час піднімають. І наразі це ставки двох ядерних держав. Не так давно Макрон&nbsp;<a href=&quot;https://www.tf1info.fr/politique/en-direct-soutien-a-l-ukraine-suivez-l-interview-exclusif-d-emmanuel-macron-au-jt-de-20h-de-tf1-2289419.html&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>порадив</a>&nbsp;президенту &quot;рф&quot; владіміру&nbsp;путіну не розкидатися погрозами стосовно ядерної зброї, мовляв, ядерні держави повинні &quot;передусім почуватися захищеними&quot;, оскільки мають таке озброєння.</div><div><em>&quot;Насправді, є цікава книга, написана британським генералом Річардом Ширреффом, який займав багато ключових посад в Альянсі. В 2016 році він написав книгу &quot;Війна з росією&quot;, -</em> продовжує Гончар. <em>- На основі кримських подій спрогнозував гібридну і не гібридну військову агресію росії проти країн Балтії. І головне у тому, що НАТО, за його припущеннями, не спрацює на початковому етапі, коли треба ухвалювати швидкі рішення і вдаватися до швидких дій, адже пошук консенсусу між трьома десятками країн-членів потребує часу, але агресор не чекає. Натомість він описав, що спрацювала невелика коаліція рішучих. Усього кілька країн. Щоправда, в його книзі до цієї коаліції належали США, Британія, Польща, які відіграли фундаментальну роль, доки німці та греки вагались.Тим не менш ця людина з великим практичним досвідом бачить систему хиби Альянсу, який розширився. У цьому контексті механізм малих коаліцій якраз і є таким, що може спрацювати більш ефективно&quot;.</em></div><div><em><strong>Сигнал США та світу</strong></em></div><div>Новий можливий союз - це сигнал не тільки росії, а й США, політика яких наразі вирізняється достатньою стриманістю. Дехто вже говорить, що у Вашингтоні не хочуть поразки москви, як, зокрема, й у Берліні. Та, насправді, йдеться про страх можливих непередбачених деструктивних процесів в &quot;рф&quot; , які можуть бути ініційовані поразкою.</div><div><em>&quot;З кінця Першої світової війни, внаслідок поразки &quot;рф&quot; , хоча у війні і не було переможців, росія програла, і почався її розпад. Пішли деструктивні процеси, які призвели до соціальної революції та державного перевороту. Тепер багато хто боїться росії як ядерної держави. Хоча, звісно, вони самі намалювали страшилки і самі їх бояться&quot;, </em>- додає президент Центру глобалістики &quot;Стратегія ХХІ&quot;.</div><a href=&quot;https://focus.ua/uk/politics/639218-ya-tobi-ti-meni-tramp-hoche-potorguvatisya-z-rosiyeyu-po-ukrajini-i-kitayu-chi-zahoche-putin&quot;><div><div></div></div></a><div>Другий чинник, чому США стримані - та сподіваються, що росія може бути союзником у боротьбі з Китаєм. Тобто у Вашингтоні все ще панує думка, що росія може бути спільником США, хоча, насправді, &quot;рф&quot; і душею і тілом зараз саме в Китаї.</div><div>Що ж до Великобританії та Франції, то її представники вирішили взяти на себе цілком зрозумілі політичні ролі, окрім того, що прагнуть разом показати, що Європа може бути незалежним політичним гравцем, і що Європу будуть захищати всі гуртом. Не тільки ціннісно, а й політично.<br>Стефан Сежурне — людина команди президента Емманюеля Макрона, який останнім часом&nbsp;<a href=&quot;https://focus.ua/uk/politics/631538-pomsta-rosiji-za-afriku-chomu-makron-hoche-vvesti-viyska-v-ukrajinu-ta-yak-daleko-zayde&quot; target=&quot;_blank&quot;>висловлюється різко на підтримку України</a>&nbsp;- допустив ймовірність відправки західних військ до України.</div><div>Девід Кемерон — досвідчений дипломат, який наразі проявляє активну позицію. Нещодавно він відвідав США,&nbsp;<a href=&quot;https://focus.ua/uk/voennye-novosti/639300-kemeron-ne-zmig-perekonati-trampa-iniciyuvati-dopomogu-ukrajini-the-guardian&quot; target=&quot;_blank&quot;>потиснувши руку Дональду Трампу</a>&nbsp;- хотів переконати колишнього президента дозволити Конгресу США надати Україні військову допомогу в розмірі 60 мільярдів доларів, але, схоже, невдало. Очевидно, він хоче повернутися в політику, а особливо напередодні виборів, які можуть відбутися восени 2024 року. І, можливо, мітить у прем'єрське крісло. Прагне показати нового політичного лідера, який визнає, що зробив помилку, погодившись на Britain.</div><div>А що Німеччина, яка завжди вважалась європейським лідером? Канцлер&nbsp;<a href=&quot;https://focus.ua/uk/economics/640413-zaklikayemo-usih-ne-obhoditi-sankciji-sholc-doriknuv-kitayu-za-pidtrimku-rosiji&quot; target=&quot;_blank&quot;>Олаф Шольц поїхав до Пекіну</a>&nbsp;для зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, зокрема, говорити про Україну.</div><div>Наразі Німеччина не висловлює різких думок щодо &quot;рф&quot; , хоча і надає Україні зброю. І експерти кажуть, продовжить надавати, інколи і непублічно, обхідними шляхами. Але Німеччина, як і США, все ще не визнає, що війна в Україні - це війна у Європі.</div><div><em><strong>Примарні результати</strong></em></div><div>Виникає запитання, чи від цього об'єднання варто очікувати різкої зміни ситуації. Навряд союзники зважаться на сміливі рішення. Як то, наприклад, передадуть літаки F16 чи відмовляться від деяких &quot;червоних ліній&quot; - не будуть обмежувати Україну у завдаванні ударів по території &quot;рф&quot; , військовим цілям, а також по Криму або ж дозволять задіяти літаки окремих країн НАТО та їх пілотів, принаймні при операціях в Криму.</div><div>Кемерон на днях, наприклад, пояснив, чому не збиватимуть дрони над Україною, як в Ізраїлі - знищення російських БПЛА нібито&nbsp;<a href=&quot;https://focus.ua/uk/voennye-novosti/640348-u-mzs-britaniyi-poyasnili-chomu-ne-budut-zbivati-droni-nad-ukrayinoyu-yak-v-izrayili-video&quot; target=&quot;_blank&quot;>може призвести до ескалації між &quot;рф&quot; і НАТО</a>. Але підтвердив свою рішучість у наданні Україні сучасних систем ППО як Patriot.</div><div><em>&quot;Одна з таких фундаментальних ідей і прохань України до НАТО зі звернень громадських організацій та представників органів місцевого самоврядування - створити повітряну парасольку, захистити небо над західною Україною. І це було відкинуто Альянсом, мовляв, не потрібно втягувати НАТО у війну з росією. Але Британія сказала, що вона надасть Україні зброю, а далі — її рішення, як її використовувати, -</em> зазначає Михайло Гончар. -<em> Але загалом проблеми в нас є тільки з американцями та німцями і деякими іншими країнами, які значно менше забезпечують чи не мають потрібної нам, далекобійної зброї. Я думаю, що тут є варіанти участі низки європейських країн-членів альянсу у військовій допомозі Україні безконтактним методом, не вступаючи в прямі зіткнення з російськими силами. І ми знову повертаємося до теми закриття неба над заходом України. Польща могла б це зробити, сказавши, що захищає не Україну, а себе, з урахування випадків потрапляння ракет у Польщу&quot;.</em></div><div>Але Варшаві наразі немає часу про це навіть дискутувати - вона перебуває у глибокій дисфункції через численні протести, які мають як внутрішнє підґрунтя, так і зовнішнє збурення.</div><div>Очевидно, що західні партнери беруться допомагати Україні більш непублічно. Про це свідчать і намагання &quot;рф&quot; завдати ударів вздовж західних кордонів України. Але у війні &quot;рф&quot; Україна потребує не слів, не кулуарних домовленостей, а дій, зокрема — так званої коаліції рішучих. Зокрема, почати з західних кордонів - Польща та Румунія, за домовленостями з Великобританією та Францією, могли б своєю авіацією патрулювати свої східні кордони з Україною. Польща, Румунія і так піднімають свою авіацію, коли російські ракети летять вздовж їх кордону. Нова коаліція як частина Європи могла б з часом визнати: захищаючи західні українські кордони та порти у Чорному морі, вона нейтралізуватиме загрозу для Європи, і діятиме на захист України.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66181/ 2024-04-17 20:00:59 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Що таке статус "дитина, яка постраждала від війни": як оформити його 2024 року http://www.izmail.es/article/66182/ 2024 року статус &quot;дитина війни&quot; може отримати будь-яка неповнолітня особа, яка постраждала внаслідок воєнних дій, подавши заяву та документи з переліку. <div><div>Діти в Україні, які постраждали від збройних конфліктів та воєнних дій, можуть отримати спеціальний статус &quot;дитина війни&quot;. Цей порядок регламентується Постановою Кабінету міністрів України&nbsp;<a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text&quot; rel=&quot;follow&quot; target=&quot;_blank&quot;>№268</a>&nbsp;від 5 квітня 2017 року (був змінений у червні 2023 року).</div></div><div><div><em><strong>Хто має право отримати статус &quot;дитина війни&quot;</strong></em></div><div>Відповідний статус надається тоді, коли дитина:</div><div><div></div></div><ul><li>отримала каліцтво, контузію чи поранення;</li><li>зазнала сексуального чи фізичного насильства;</li><li>була викрадена та&nbsp;незаконно вивезена за межі країни;</li><li>залучалася до участі в діях збройних чи воєнізованих формувань ворога;</li><li>незаконно утримувалася (зокрема в полоні);</li><li>зазнала психічного насильства.</li></ul><div>Право на статус &quot;діти війни&quot; мають також ті неповнолітні особи, які під час воєнних дій перебували безпосередньо в зоні бойових дій чи були постійними жителями територій, де велися постійні бойові дії, чиї батьки були військовослужбовцями та загинули під час виконання свого службового обов'язку (і мають відповідні документи для підтвердження).</div><div>Для отримання статусу може бути одна або кілька (всі обставини), але під час його надання визначається саме та обставина, яка мала найбільший негативний вплив на дитину.</div><div><em><strong>Як оформити статус &quot;дитина війни&quot; 2024 року</strong></em></div><div>Статус &quot;дитина війни&quot; надається органом опіки та піклування за місцем фактичного проживання або перебування дитини (якщо вона є ВПО), за місцем звернення чи за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.</div><div>Подавати документи й заяву має право:</div><ul><li>законний представник дитини;</li><li>від 14 років сама дитина;</li><li>будь-які родичі дитини (зокрема повнолітні брати чи сестри, вітчим або мачуха, тітка чи дядько тощо);</li><li>представник органу опіки й піклування (якщо дитина переміщується без батьків чи представників, які їх замінюють).</li></ul><div><em><strong>Оформити статус &quot;дитина війни&quot;: перелік документів</strong></em></div><div>Насамперед&nbsp;подається заява про надання статусу до служби у справах дітей. Разом з нею подається згода на оброблення персональних даних та копії таких документів:</div><ul><li>свідоцтво про народження дитини чи будь-який інший документ, який посвідчує її особу;</li><li>документ, який посвідчує особу людини, що подала заяву;</li><li>документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини чи родинні стосунки з заявником;</li><li>довідка про те, що дитина була взята на облік ВПО (за наявності);</li><li>паспорт громадянина України чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);</li><li>витяг з реєстру територіальної громади (за наявності).</li></ul><div>Додатково потрібно подати документи, які можуть підтвердити обставини, що необхідні для отримання статусу &quot;дитина війни&quot;. Це можуть бути медичні документи, заяви про вчинення правопорушень щодо дитини, висновки експертиз, матеріали кримінальних проваджень тощо.</div><div>Рішення про надання чи відмову в наданні статусу &quot;дитина війни&quot; розглядається протягом 30 календарних днів. Відмову можна оскаржити в суді.</div><div><em><strong>Що дає статус &quot;дитина війни&quot; 2024 року</strong></em></div><div>Пільги від держави дитина з таким статусом згідно з законодавством не отримує. Всі &quot;діти війни&quot; 2024 року та біль ранніх&nbsp;років можуть розраховувати на соціальні пільги від місцевих органів влади. Тут усе залежить від позиції окремих громад.</div><div>Однак у майбутньому такі діти зможуть очікувати щорічної грошової допомоги на оздоровлення, підтримки в отриманні освіти чи компенсації витрат на психологічну допомогу.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66182/ 2024-04-17 18:55:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна збирає армію роботів. Коли вони вступлять у бій? http://www.izmail.es/article/66183/ Україна випереджає ворога в застосуванні роботизованих платформ, але гонка триває. Що вміють українські роботи та коли бойові наземні платформи вийдуть в серійне виробництво? <div>Російсько-українську війну іноді&nbsp;<a href=&quot;https://censor.net/ru/blogs/3389052/persha_svtova_z_dronami_teplovzorami&quot; target=&quot;_blank&quot;>називають</a>&nbsp;&quot;першою світовою з дронами&quot;. З недавніх пір до цієї формули можна додати й роботів. У березні 2024 року на Бахмутському напрямку було&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/stanislav_osman/5472&quot; target=&quot;_blank&quot;>зафіксовано</a>&nbsp;перший в історії випадок битви роботів: українські дрони знищили російські наземні робоплатформи.</div><div>Вітчизняні зброярі також виробляють наземні безпілотники, які проводять успішні операції. Кількість бойових роботів в українській армії йде на сотні. Вони підривають мости, мінують та розміновують поля, доставляють вантажі, евакуюють поранених і навіть знищують ворогів зі стрілецької зброї.</div><div>З високих кабінетів лунають сигнали, що влада й командування військ досягли консенсусу щодо розвитку й масштабування цієї технології. Тож скоро використання наземних безпілотників може стати нормою.</div><div>Першими у великій війні робоплатформи почали використовувати ЗСУ. Це рішення було продиктоване потребами берегти життя захисників в умовах проблем з мобілізацією та боротися з більш численним ворогом.</div><div>Зараз увага світу прикута не тільки до застосування цих технологій на фронті, а й до українських розробок, які давно перестали бути кустарними виробами.</div><div><em><strong>Що вміють українські роботи</strong></em></div><div><em>&quot;Піхота виконує шість функцій: логістика, евакуація, мінування, розмінування, спостереження і вогневе ураження. На нашому ринку є роботи, здатні виконувати всі ці завдання&quot;,</em> – розповідає ЕП Олександр Ябчанка, старший лейтенант роти &quot;Гонор&quot; батальйону &quot;Вовки Да Вінчі&quot;, де опанували робоплатформи.&nbsp;Для знищення противника на фронт постачаються дистанційні кулеметні турелі, робоплатформи зі стрілецькою зброєю та роботи-камікадзе.</div><div><em>&quot;Ми встановили на позицію дистанційну автоматичну турель, а її оператор пив каву в бліндажі. Ми контролювали поле бою з дрона. Щойно щось ворушилося – накривали вогнем. По роботу стріляли з міномета, але люди були в безпеці.&nbsp;</em><em>В іншій бригаді, під Авдіївкою, був випадок, коли така турель стримувала наступ і покосила багато росіян. Коли ворог таки захопив цю позицію, убитих українців там не було. Непоганий вийшов розмін&quot;, </em>– розповідає Ябчанка.</div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://eimg.pravda.com/images/doc/4/d/4db85cc-1.jpeg&quot;><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Турель &quot;Шабля&quot; від компанії Roboneers</em></div><div></div></div><div>Турель з розповіді військового – це &quot;Шабля&quot; української компанії Roboneers. На фронті ця модель була&nbsp;<a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=x208lZOf5c4&amp;ab_channel=ThePeople%27sProject&quot; target=&quot;_blank&quot;>помічена</a>&nbsp;у 2015 році. До великої війни у підрозділах їх було небагато, адже тоді держава такі комплекси не купувала.</div><div>Roboneers також виробляє наземні платформи &quot;Рись&quot;, Camel та Ironclad для логістики, евакуації та стрільби. За словами представника компанії, після початку великої війни фірма безкоштовно передала на фронт до 200 різних роботів. Завдяки цьому військові відпрацювали тактику застосування, конструктори покращили продукт і держава зробила перше замовлення для фронту.</div><div>Ще одна перспективна модель – Д-21-11 від компанії ISR Defense. Це розвідувально-ударний наземний безпілотник, споряджений кулеметом калібру 12,7 мм. Він вражає цілі на відстані до 2 км з укріплених позицій та під час руху.</div><div><em>&quot;Ми проводили змагання на ураження цілі з різних дистанцій між снайпером та нашою автоматичною туреллю з кулеметом. Переміг робот. Це наша відповідь на російські м’ясні штурми&quot;, </em>– розповів ЕП співзасновник ISR Defense Вадим Юник.</div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://eimg.pravda.com/images/doc/e/1/e1d49bb-2.jpeg&quot;><div></div><div></div></div><div>Уже є успішні випадки застосування роботів-камікадзе. Машина Ratel-S української компанії Stolb здатна перевозити до 35 кг вибухівки. Робот просунувся в тріщину моста на Донеччині та&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/ukrpravda_news/43126&quot; target=&quot;_blank&quot;>підірвав</a>&nbsp;його.</div><div>До 2022 року Stolb монтувала електричні стовпи. Зараз команда розробників, яку очолює ветеран, створила та вдосконалює одного з перших українських серійних бойових роботів. Платформи сімейства Ratel здатні не лише вибухати, а й дистанційно мінувати територію, перевозити вантажі та евакуювати поранених.</div><div>Медично-евакуаційні роботи – одні з найбільш затребуваних моделей, адже на полі бою один поранений часто перетворюється на кількох. &quot;Одного разу винесення пораненого кулеметника обернулося пораненням ще десятьох бійців. На евакуацію мають виїжджати спеціалізовані робоплатформи&quot;, – поділився Ябчанка. На ринку є кілька моделей, які здатні вивозити поранених.</div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://eimg.pravda.com/images/doc/6/9/696ae12-3.jpeg&quot;><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Випробування медичних евакуаційних платформ</em></div><div></div></div><div>Повністю замінити мобілізованих роботи зможуть нескоро. Наразі для масового впровадження технології потрібно більше людей. За словами Ябчанки, у деяких підрозділах не вистачає кадрів, щоб швидко навчитись ними користуватися.<br><em>&quot;Роботи не допоможуть нам піти з фронту, але допоможуть там не загинути. Згодом, коли з’являться вільні люди і ми навчимо їх воювати робоплатформами, то зможемо тримати на лінії зіткнення менше військових&quot;</em>, – підсумував Ябчанка.</div><div>Українських роботів стає більше. Як розповіла ЕП керівниця&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/publications/2023/10/17/705522/&quot;>Brave1 Наталія Кушнерська</a>, з липня 2023 року кластер видав 1 млн дол грантів розробникам наземних платформ. Фінансування R&amp;D отримала 41 перспективна модель.</div><div>Остаточну атестацію в Міноборони пройшли 15 вітчизняних робоплатформ. Ці вироби достатньо зрілі і низка компаній готується отримати перші контракти. Ще більше моделей – на етапі випробувань або оформлення документації. Лише в березні Brave1 провів випробування 50-ти роботизованих комплексів різних типів.</div><div><em><strong>Початок серійного виробництва</strong></em></div><div>За словами одного з розробників, інтерес до наземних робоплатформ з боку командування з’явився навесні 2023 року, коли командувач Сухопутних військ (зараз – головнокомандувач ЗСУ) Олександр Сирський провів перші випробування з десятком виробників.</div><div>Компанії отримали сигнал і в координації з військовими та Brave1 почали вкладати гроші в створення наземних безпілотників різних типів. Кушнерська очікує, що українські виробники здатні виготовити 10 тис роботів уже у 2024 році.</div><div><em>&quot;Замовлень від держави поки не маємо, але працюємо з військовими частинами. Постачаємо до 100 роботів-камікадзе та роботів-мінерів і по чотири роботи-евакуатори на місяць. Щотижня навчаємо 15-20 військових операторів&quot;</em>, – розповів ЕП керівник відділу розробки роботів Ratel Тарас Остапчук.</div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://eimg.pravda.com/images/doc/f/b/fb52609-4.jpeg&quot;><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Комплекс роботів-камікадзе Ratel-S</em></div><div></div></div><div>Виробник роботів &quot;Шабля&quot; і &quot;Рись&quot; уже підписав контракт із Держспецзв’язку і теж щомісячно постачає на фронт десятки платформ і турелей.&nbsp;Проте це одиничні випадки. Більшість розробників досі проходять випробування або чекають на угоди. &quot;Слова чуємо добрі, зацікавленість держави є. Чекаємо, коли це конвертується в контракти&quot;, – розповів ЕП представник ISR Defence Вадим Юник.</div><div>Навіть після проходження випробувань отримати державне замовлення буде непросто, адже користь продукту потрібно довести військовим на полі бою. Гостро стоїть і питання грошей. Український ВПК може виготовити&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/04/15/712399/&quot;>втричі більше зброї</a>, ніж здатна законтрактувати держава. Однак експорт зброї закритий, тому частина виробників, імовірно, залишиться без контрактів.</div><div>Це стимулює конкуренцію між розробниками, особливо щодо здешевлення продуктів. За словами виробника платформ Ratel, комплекс з п’яти роботів-камікадзе, наземної станції, ретранслятора та з навчанням операторів коштує 20 тис дол, а логістичні та евакуаційні платформи – 30-50 тис дол.</div><div>У Roboneers ЕП розповіли, що &quot;Шабля&quot; коштує 15-20 тис дол, платформи &quot;Рись&quot;, на які можна ставити турелі, – 17-22 тис дол. Більш технологічні платформи з лінійки компанії Camel та Ironclad коштують 70 тис дол та 120 тис дол відповідно.</div><div>Хоча вартість двох останніх здається високою, розробник переконує, що за мірками світового ринку вона прийнятна. До 2022 року компанія виконувала експортний контракт для однієї з арабських країн на постачання десятків платформ Ironclad. Проте через початок великої війни не встигла його завершити.</div><div>Представник Roboneers переконує, що українські роботи суттєво дешевші за західні аналоги. Використання платформ у боях під дією РЕБ, відточування тактик навчання операторів зроблять продукт більш конкурентним у світі.</div><div>Робоплатформи розробляють здебільшого невеликі компанії. Виробники переконують, що проблеми із спроможністю виробляти багато роботів на місяць немає. Питання тільки в державному замовленні.</div><div><em>&quot;Ми виробляємо 100 роботів-камікадзе на місяць і скоро зможемо робити 200. Якщо держава скаже, що потрібно 500, то за чотири місяці вийдемо на такі потужності. Це разом з купівлею обладнання та навчанням людей. Якщо із субпідрядниками – удвічі швидше&quot;, –</em> переконує розробник роботів Ratel-S.</div><div><em>&quot;Ми можемо виготовляти 1 500 роботів на рік. Зараз законтрактовано 10-15% від цієї спроможності&quot;,</em> – розповів ЕП розробник &quot;Шаблі&quot; та &quot;Рисі&quot;.</div><div>Залежно від моделі українські роботи складаються з вітчизняних запчастин на 40-70%. Перспектива глибшої локалізації є, але спочатку має з’явитися стабільний ринок роботів. Представник Roboneers каже, що в Україні можна виробляти електромотори, друковані плати, оптику, частину засобів зв’язку.</div><div>Наразі Україна випереджає ворога в застосуванні роботизованих платформ. Утім, росіяни теж&nbsp;<a href=&quot;https://www.tadviser.ru/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82:%D0%91%D0%A0-2_(%D0%B1%D0%BE%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82)&quot; target=&quot;_blank&quot;>починають їх використовувати</a>. Свої розробки пропонують не тільки їхні волонтери, а й державні конструкторські бюро.</div><div>Якщо технологія приживеться, невдовзі перегони триватимуть за її масштабування. Отже, потрібні серійні контракти для виробників, інфраструктура для робоплатформ, навчання екіпажів та ефективна тактика застосування.</div><div>Атестація великої кількості роботів у Міноборони не гарантує успіху на полі бою. Компаніям ще належить пройти бойові та бюрократичні випробування, щоб довести життєздатність технології на фронті та отримувати стабільні щорічні контракти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66183/ 2024-04-17 17:00:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Ревматоїдний артрит: 12 ранніх ознак, які не можна ігнорувати http://www.izmail.es/article/66180/ Коли імунна система людини дає збої, може початися запальний процес в суглобах і сусідніх тканинах. Якщо він триває довгий час і в кінцевому підсумку розвивається в захворювання, людина починає відчувати сильні болі в суглобах і скутість. <div>Ревматоїдний артрит (РА) може мати руйнівні наслідки, тому до лікарів необхідно звертатися на ранньому етапі. Чим раніше, тим більше шансів зменшити загострення. На початкових етапах вже проявляються деякі симптоми, що вказують на прогресування хвороби.</div><div><strong><em>12 ознак, які можуть вказувати на ранню стадію РА:</em></strong></div><ul><li>втома-важко вставати вранці після повноцінного сну, постійно присутнє відчуття виснаженості. Цей симптом пов’язаний з реакцією організму на запалення;</li><li>підвищена температура – з цього починаються багато хвороб, в тому числі і ревматоїдний артрит;</li><li>втрата ваги-через запальних процесів багато хто починає відчувати слабку лихоманку і втому, які призводять до зниження апетиту;</li><li>скутість в суглобах-підвищена болючість і скутість спочатку можуть з’явитися в одному або двох маленьких суглобах. При цьому тривають симптоми всього кілька днів, потім зникають. Це самий приватний рання ознака РА.</li><li>одночасна хворобливість в руках і ногах-неприємні відчуття виникають, наприклад, біля основи пальців і в той же час в пальцях ніг і п’ятах;</li><li>набряк суглобів – типовий рання ознака ревматоїдного артриту, але спочатку він може бути незначним;</li><li>почервоніння – шкіра навколо запалених суглобів стає червоною, часто це відбувається на руках і ногах;</li><li>тепло в суглобах, викликане запаленням;</li><li>неможливість повністю зігнути кінцівку;</li><li>суглоби на одній кінцівці різного розміру;</li></ul><div>Вік не є головним фактором виникнення артриту. Деякі умови, наприклад, гормони і куріння, підвищують ризик розвитку захворювання.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66180/ 2024-04-17 15:20:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна шукає країну-покровителя в питанні звільнення українських цивільних осіб, яких утримує "рф" - Лубінець http://www.izmail.es/article/66178/ Україна веде переговори з потенційними країнами-покровителями в питанні звільнення українських цивільних осіб, яких незаконно утримує російська федерація, повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. <div><em>&quot;Чи є у нас країна, яка готова взяти себе під заступництво й вести переговори? Публічно я поки що таку країну, навіть такі країни, назвати не можу. Але у нас є кілька... країн, з якими, зокрема й особисто я, продовжуємо вести такі переговори. Ви ж розумієте, це рівень нашого президента. І він теж цим займається&quot;, -</em> сказав Лубінець журналістам у вівторок після конференції з питань звільнення мирних українських громадян, які перебувають у заручниках у &quot;рф&quot;.</div><div>За його словами, Україна хоче, щоб та чи інша країна (або країни) отримала офіційний статус покровителя, після чого дипломати такої країни зможуть мати фізичний доступ до українських цивільних осіб, яких незаконно утримує &quot;рф&quot;.</div><div><em>&quot;Вони зможуть брати участь у забезпеченні їхніх прав, передавати ліки, порушувати питання їх звільнення... брати участь у правовому захисті громадян, наприклад наймати адвоката&quot;, </em>- розповів Лубінець.</div><div>Говорячи про різницю між країною-покровителем і країною-посередником, Лубінець наголосив, що країн-посередників в України &quot;досить багато в різних напрямах&quot;, зокрема й щодо повернення цивільних осіб.</div><div><em>&quot;Але ми наполягаємо, що нам потрібна країна-покровитель з офіційним статусом, бо тоді повноважень у такої країни набагато більше. Посередників може бути дуже багато. Країна-покровитель може бути одна або їх може бути до п'яти згідно з міжнародним правом&quot;, </em>- зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.</div><div>Омбудсмен висловив сподівання, що така країна-покровитель в України з'явиться вже цього року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66178/ 2024-04-17 13:00:47 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Павло Ріттер - німець, який відкрив для українців Індію http://www.izmail.es/article/66173/ Серед українських філологів і літературознавців кінця XIX – початку XX століть окреме місце посідає Павло Ріттер. Німець за походженням, уродженець України, він вважається засновником вітчизняної індології. Одним із перших, хто познайомив українців із багатющим і захопливим світом індійської філософії, культури й історії. У всіх країнах таких вчених цінували на вагу золота. Але в Радянському Союзі їх безжально знищували – спочатку морально, а потім фізично. <div></div><div><header><div>Павло Григорович Ріттер народився 17 квітня 1872 року в селі Чутове Полтавського повіту Полтавської губернії (нині селище, районний центр Полтавської області). Його дід Карл служив тут управителем маєтку князя Кочубея.</div><div>Павло успішно закінчив 3-тю чоловічу гімназію Харкова й вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Там він став учнем видатного українського мово- й літературознавця з Каховки Дмитра Овсянико-Куликовського. Під його впливом Павло Ріттер вирішив присвятити себе вивченню санскриту та культури Індії. Він добре володів німецькою, французькою, англійською, іспанською, італійською, а також санскритом, давньо- й новоіндійськими мовами.</div><div>Після Харківського університету Ріттера відправили вдосконалювати знання до Німеччини. 1897 року Павло повернувся до Харкова, став викладачем університету – спочатку італійської мови, а потім санскриту, порівняльного мовознавства, історії індійської літератури. Вся основна наукова біографія Ріттера була нерозривно пов’язана з Харковом, де він пройшов шлях від приват-доцента до професора й доктора літератури, керував катедрою після відставки свого вчителя Овсянико-Куликовського.</div><div>У центрі уваги Ріттера завжди була перекладацька робота. Він адаптовував українською та російською мовами твори індійського поета IV-V століть Калідаси, роман письменника VII століття Дандіна “Пригоди десяти юнаків”, релігійні гімни Ріґведи, фрагменти епосу “Магабгарата”, поезії Рабіндраната Тагора. Однак цим не обмежувалася діяльність вченого. Ріттер досліджував історію індійської літератури, життєписи авторів, супроводжував свої переклади детальними й вичерпними примітками-поясненнями. Займався він і безпосередньо лінгвістикою. 1904 року в Харкові вийшов друком його “Короткий курс санскритської граматики” на 112 сторінках.</div><div>Від 1911 року Ріттер дописував для “Енциклопедичного словника Гранат” – універсального довідкового видання – статті з мовознавства, історії, релігії, мітології, філософії Індії, Китаю, Тибету, Японії. Підготував до друку ґрунтовну “Антологію індійської літератури”, де виступив і як перекладач, і як укладач, і як автор приміток. Та на жаль, ця праця не побачила світ.</div><div>Ще одним захопленням Павла Ріттера була музика. Із 1906 до 1909 року він редагував харківську газету “Утро”, де також публікував дописи на музичну тематику під псевдонімом “Ріґолетто” (вчений особливо цінував італійську класичну музику), популяризував творчість харківських музикантів, рекламував для харківської публіки музикантів-гастролерів. Він мав на меті залучити до концертних залів нових слухачів і прищепити їм гарний музичний смак. Часто Ріттер і сам публічно грав на роялі. Як згадував його учень, сходознавець Андрій Ковалівський:&nbsp;<em>“Іноді до нашого приходу цей “граматист” та індіаніст закінчував натхненне виконання якогось улюбленого класичного музичного твору. Адже й тут Павло Григорович не був аматором. Він закінчив Харківське музичне училище, виступав у Будинку вчених перед вельми вибагливою публікою”.</em></div><div>У 1920-х Ріттер продовжував працювати в Харкові, хоча більшовики перетворили університет на інститут народної освіти. 1926 року він став співзасновником Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС), опікувався виданням часописів “Бюлетень ВУНАС”, “Червоний світ”, “Східний світ”. ВУНАС мала три відділення – турецьке, перське та японське. Організація співпрацювала з відомими українськими літераторами, серед яких були Володимир Сосюра, Павло Тичина, Петро Панч.</div><div>Але вже з 1930 року почалися репресії проти українських вчених. Сходознавство потрапило під удар одним із найперших. ВУНАС ліквідували, замість неї ненадовго створили Асоціацію сходознаців-марксистів. Павло Ріттер очолив Харківську філію Інституту мовознавства Всеукраїнської академії наук. Проте вже 1932 року його звільнили, і наступні кілька років учений, який на той час майже втратив зір, був змушений працювати лише вдома. Останні прижиттєві публікації – чотири статті для “Енциклопедичного словника Гранат” – побачили світ у 1935-му. Опісля його взагалі припинили друкувати.</div><div>Але й цього сталінським посіпакам було замало. 1938 року літнього, змученого, майже сліпого вченого заарештували й звинуватили у шпигунській діяльності в інтересах фашистської Італії, нацистської Німеччини, а також Туреччини та Польщі. Через кілька днів чекістські кати вибили з нього письмове “зізнання”:&nbsp;<em>“Здійснював за участі наукових співробітників роботу в націоналістичному дусі, намагаючись пристосувати мову греків, громадян СРСР, до чужої мови зарубіжної Греції, ґвалтуючи живу народну мову наших національних меншин. Пізніше, в 1933-1934 р. мене завербував для шпигунської роботи італійський консул, якого я відвідував досить часто”.</em></div><div>Від тортур і знущань Павло Ріттер збожеволів у тюрмі. Після психіатричної експертизи його віддали на лікування до Всеукраїнського психоневрологічного інституту в Харкові. Там він невдовзі й помер – 17 квітня 1939 року, у свій день народження, коли йому виповнилося 67.</div><div>Реабілітували вченого тільки в 1991 році. Зараз ім’я Павла Ріттера, його наукова та перекладацька спадщина поступово повертаються до нашого суспільства, знаходячи дедалі більше наукового зацікавлення та вдячних поціновувачів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <br></header></div><div><div role=&quot;main&quot;><br></div></div> <div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66173/ 2024-04-17 12:19:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Порти Одещини перешкоджають Держаудитслужбі у перевірках: аудитори готують звернення до уряду http://www.izmail.es/article/66174/ Державна аудиторська служба готує звернення до прем'єр-міністра та Міністерства інфраструктури щодо необхідності вжиття заходів у зв'язку зі значними перешкодами, з якими стикаються державні аудитори під час перевірок у морських портах України. <div><div>Про це повідомляє Державна аудиторська служба України.</div></div><div><div>Державні аудитори мали намір провести перевірку закупівель&nbsp;Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України»&nbsp;на суму&nbsp;14,3 млн гривень, пов’язану з ремонтом причалу №29. Проте, їм було ускладнено здійснення цієї перевірки через непередбачені обставини, зокрема, недостатню можливість проведення контрольних обмірів у частині робіт, що виконувалися під водою.</div><div>Для здійснення обстеження підводних металоконструкцій аудитори залучили фахівців-водолазів Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС.</div><div>Однак керівництво Ренійської філії ДП «АМПУ» не взяло до уваги звернення аудиторів, і, отже, перешкоди для проведення аудиту залишилися невирішеними.</div><div>Також, аудит служба повідомляє, що це не вперше. Раніше аудитори стикалися з аналогічними труднощами під час планових заходів державного фінансового контролю у&nbsp;ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»&nbsp;та&nbsp;ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт».<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66174/ 2024-04-17 11:00:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Удар українських дронів серйозно стривожив владу Татарстану – британська розвідка http://www.izmail.es/article/66175/ ЗСУ продемонстрували можливість завдавати ударів по об’єктах на далекі відстані. <article><div>Удар Збройних сил України&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://zn.ua/ukr/WORLD/droni-vdarili-po-pidprijemstvu-v-tatarstani-tse-za-1200-km-vid-ukrajini.html&quot;>по заводу із виробництва безпілотників у Татарстані</a>&nbsp;викликав в регіоні паніку та демонструє здатність українських військових проникати вглиб росії,&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://twitter.com/DefenceHQ/status/1780164061730050147/photo/1&quot;>кажуть</a>&nbsp;аналітики управління розвідки Міністерства оборони Великої Британії.</div><div>ЗСУ завдали удару по підприємству, яке займається зборкою дронів-камікадзе типу іранських Shahed, які росія використовує для здійснення атак проти України. Підприємство працює з липня 2023 року та розташоване на відстані понад 1200 кілометрів від кордону України.</div><div>Експерти вказують, що згодом губернатор Татарстану Рустам Мініханов заявив, що «ніхто нас не захистить крім нас самих».</div><div><em>«Атака вкотре демонструє здатність українських Збройних сил України проникати вглиб росії, обходити російську протиповітряну оборону і локалізувати будь-які допоміжні функції війни. Коментарі глави Татарстану, які пролунали з цього приводу, скоріш за все, свідчать про страх перед такими атаками», </em>- зазначили британські аналітики.</div><div>Вони припускають, що міністерство оборони росії намагається захистити такі об'єкти і, ймовірно, збалансувати ризик для об'єктів, де працюють цивільні особи, на користь збереження своєї уваги до фронту, де тактика українських БПЛА і частота атак продовжують створювати проблеми для російських сил.</div><article><div>Нагадаємо, вранці 2 квітня&nbsp;<a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;https://zn.ua/ukr/war/ataku-na-zavod-iz-zboru-shakhediv-v-tatarstani-orhanizuvalo-hur-zmi.html&quot;>українські безпілотники поцілили</a>&nbsp;у нафтопереробне підприємство у місті Нижньокамськ та завод зі збірки ударних дронів Shahed у місті Єлабуга. В Інституті вивчення війни зазначили, що&nbsp;<a href=&quot;https://zn.ua/ukr/war/ataka-po-zavodam-u-tatarstani-je-perelomnim-momentom-u-pitanni-udariv-po-hlibokomu-tilu-rf-isw.html&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>такі удари є необхідними</a>&nbsp;для нанесення збитків російській промисловості та армії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></article></article> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66175/ 2024-04-17 09:51:09 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росія прагне зробити Харків непридатним до життя, – Bloomberg http://www.izmail.es/article/66177/ Харків, північно-східне місто, розташоване менш ніж за годину їзди від російського кордону, протягом останнього місяця зазнає дедалі інтенсивнішого обстрілу ракетами, безпілотниками та важкими керованими бомбами. Постраждала енергетична інфраструктура та житлові будинки. <div>Місто, довоєнне населення якого становило близько 1,5 мільйона осіб, зазнає регулярних атак із лютого 2022 року, але останні дії кремля мають вигляд скоординованих зусиль із створення умов, які зроблять місто непридатним для життя, сказали виданню&nbsp;<a href=&quot;https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-04-16/russia-is-trying-to-force-ukrainians-to-abandon-their-second-biggest-city?srnd=homepage-europe&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot; title=&quot;Bloomberg&quot;>Bloomberg</a>&nbsp;чиновники на умовах анонімності.</div><div>Після більш ніж двох років великої війни умови життя в місті стають дедалі небезпечнішими. Пошкодження досить великі, а атаки не припиняються, тому владі буде важко відновити функціонування міста до наступної зими.</div><div>Майже ніхто не прогнозує, що російським силам вдасться захопити місто. Українські військові зміцнюють оборону, а українські чиновники вважають, що у росії недостатньо ресурсів для серйозного наступу.</div><div>Американські чиновники також не вважають, що у москви є можливість атакувати Харків без значного поповнення чисельності армії.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66177/ 2024-04-17 08:36:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Пенсіонери без страхового стажу можуть отримати виплати http://www.izmail.es/article/66171/ Пенсіонери починаючи з 65 років можуть претендувати на тимчасову допомогу. <div>Пенсіонери, які не мають необхідного страхового стажу, не можуть отримувати повноцінну пенсію, проте вони можуть отримати альтернативну допомогу від держави. Про це йдеться на порталі &quot;Дія&quot;.</div><div>Зокрема, пенсіонери починаючи з 65 років можуть претендувати на тимчасову допомогу в розмірі 2 361 гривні. Люди з неповним страховим стажем отримують аналогічні виплати, але вже з 63 років</div><div>Для оформлення виплат необхідно подати відповідні документи до місцевого центру соціального захисту.</div><div><em><strong>До такого виду допомоги також можуть нараховуватися надбавки:</strong></em></div><ul><li>для осіб віком від 70 до 74 років - додатково 300 гривень;</li><li>для осіб віком від 75 до 79 років - додатково 456 гривень;</li><li>для осіб віком понад 80 років - додатково 570 гривень.</li></ul><div><em><strong>Для отримання соціальної послуги необхідно подати такий пакет документів:</strong></em></div><ul><li>заяву, заповнену за встановленою формою Міністерства соціальної політики.</li><li>паспорт громадянина України.</li><li>ідентифікаційний код.</li><li>довідка про трудовий стаж, видана органами Пенсійного фонду.</li><li>декларація про доходи та майновий стан за останні шість місяців для всіх членів сім'ї, подається разом із документами про доходи.</li><li>копія рішення про призначення опікуна (у разі недієздатності особи).</li><li>відомості про склад сім'ї, який включається до декларації про доходи та майновий стан.</li></ul><div><em><strong>Причини відмови в наданні соціальної допомоги:</strong></em></div><ul><li>особа працює або має інший дохідний вид діяльності;</li><li>у власності особи або її сім'ї є друга квартира або будинок, якщо загальна площа житла перевищує 21 кв. м на члена сім'ї плюс 10,5 кв. м для сім'ї загалом; наявність більш ніж одного автомобіля або іншого транспортного засобу;</li><li>обстеження показало наявність недекларованих джерел доходу (наприклад, здача в оренду нерухомості, нелегальна робота, доходи від утримання тварин, використання сільськогосподарської техніки);</li><li>середньомісячний дохід на людину в сім'ї за останні півроку перевищує 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;</li><li>особа або члени її сім'ї купували великі активи або здійснювали значні витрати протягом 12 місяців до подання заяви;</li><li>особа отримує пенсію або державну соціальну допомогу за законами, які вже передбачають такі виплати.</li></ul><div>Протягом воєнного стану та місяць після його завершення виплати продовжують надходити без перерв, незалежно від пропущених строків перевірки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66171/ 2024-04-16 23:47:45 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Небезпечний спорт: які вправи збільшують ризик раптової зупинки серця http://www.izmail.es/article/66169/ Про користь фізичних вправ для підтримки здоров’я серцево-судинної системи відомо всім. <div> Згідно з оглядом Circulation, у людей, які займалися 150 хвилин на тиждень, ризик ішемічної хвороби серця був на 14% нижче, ніж у тих, хто ігнорував спорт. Однак вправи можуть і збільшувати ризик проблем з серцем.</div> <div>Йдеться, перш за все, про тривалі і високоінтенсивних фізичних навантаженнях. Дослідники проаналізували наслідки екстремальних вправ і прийшли до висновків, що вони можуть різко, хоча і тимчасово, збільшувати ризик раптової зупинки серця у людей, що мають проблеми з серцем.</div> <div>У Канаді обстеження спортсменів у віці від 12 до 45 років виявило 74 випадки серцевих нападів за всю історію спостережень. Таким чином, показник захворюваності-0,76 випадки на 100000 спортсменів на рік. При цьому 16 нападів сталися під час спортивних змагань. Дослідження, проведене за участю марафонців, показало, що навіть після завершення змагань зразки крові спортсменів містять біомаркери, пов’язані з пошкодженням серця. Результати були опубліковані Національною медичною бібліотекою США.</div> <div>Вчені дійшли висновку, що постійні високоінтенсивні тренування і змагання на витривалість можуть привести до пошкодження серця і порушення ритму. Ті, у кого є генетичні фактори ризику серцево-судинних захворювань, особливо вразливі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66169/ 2024-04-16 21:39:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es З телебачення та кіно на фронт: історія оператора БПЛА одеських морпіхів http://www.izmail.es/article/66170/ Гліб – оператор БПЛА 18 Окремого батальйону морської піхоти 35 окремої бригади морської піхоти ім. контр-адмірала Михайла Остроградського. У мирний час він працював відео оператором на телебаченні та асистентом оператора в кіно. Тоді ж він навчився управляти дронами, та цей досвід с початком повномасштабної війни став у нагоді. Командування підрозділу призначило морпіха оператором БПЛА. <div> <div>Його історію розповіли у<a href=&quot;https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua/posts/pfbid02x6PbmPPVreUPaYMSC74LWDAGtszng2jHy3TXMSqz18rsimUHTyFmfz4xoUevqVXcl&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>&nbsp;35 окремій бригаді морської піхоти ім. контр-адмірала Михайла Остроградського. </div></div><div><div><div>Свій перший бойовий досвід <strong>Гліб</strong> здобував на Херсонщині восени 2022 року.</div> <div>Але найбільше аеророзвіднику запам’ятався випадок на Новопавлівському напрямку Донеччини.</div> <div>Тоді під час контрнаступу підрозділ Гліба просувався вперед, звільняв одні посадки та окопи за іншими. В деяких з них аеророзвідники укривалися від постійних танкових обстрілів, а пізніше вже й від авіації.</div> <div><em>&quot;Тоді росіяни щоденно скидали на нас багато кілограмові КАБи. Відчуття, скажу не дуже приємні. Втім, нам щастило, снаряди лягали далечінь від нас. А ось аеророзвідникам з іншого екіпажу пощастило менше. Авіабомба впала біля їхніх позицій. Одного з операторів тоді сильно контузило. Травма була настільки серйозною, що із часом його «списали» з армії&quot;</em>, – згадує Гліб.</div> <div>Зараз він разом із бойовими товаришами повернувся на Херсонщину. Ротації відбуваються постійно, бо польоти повинні здійснюватися цілодобово.</div> </div> </div> <div><em>&quot;На завдання із собою ми постійно беремо каву. Вона – наше все, ми на ній живемо. Також беремо необхідний запас їжі, в тому числі якісь смаколики. А в теплу пору кладемо також засоби від комах. З подібним арсеналом необхідних речей, власне і робимо свою вже доволі знайому роботу&quot;</em>, – розповів аеророзвідник.</div> <div>Взагалі, каже Гліб, у майбутньому БПЛА зможуть значно впливати на хід подій у війнах. Велика кількість безпілотних комплексів зможе скоріш за все замінити живу силу. Втім, щоб до цього дійти, потрібно вже зараз якісно і повною мірою організовувати цей процес.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66170/ 2024-04-16 19:00:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Дорогою до імперського рашизму: що проповідують ідеологи "русского міра" http://www.izmail.es/article/66168/ Читаючи Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору «Сьогодення та майбутнє русского міра», з перших рядків занурюєшся у вир для промивання мізків. <div>російська агресія проти України подається як національно-визвольна війна російського народу. І в читача, який знає історію мимоволі, виникає питання: ким російський народ поневолений, що він аж «<em>с оружием в руках отстаивает свои жизнь, свободу, государственность, цивилизационную, религиозную, национальную и культурную идентичность, а также право жить на собственной земле в границах единого Российского государства</em>», пише видання РІСУ. </div><div>Невже Україна напала на росію, пригнобила її і знищує ідентичність та поставила під загрозу життя народу і існування його державності? Здається що така риторика – це просто звинувачення України в тому, що вони самі чинять супроти України.</div> <div>Проте, така риторика і такі звинувачення чітко відображають історичне і геополітичне мислення в росії. Окуповані території і прифронтова територія за їхньою риторикою – це їхні землі, які були окуповані (незаконно приєднані, передані), відірвані від росії. І в тому документі є певний зсув акцентів.</div> <div>Ці території не названі за звичкою «Новоросією», а землями «юго-западной Русі» в кордонах єдиної російської держави. Така риторика перетворює Україну на агресора і гнобителя, а росію на жертву. Саме тому росія обороняється. І не просто від України (Україну вони не помічають ні як суб’єкта міжнародного права, ні як народ), а від цілого Заходу. Тобто агресором є Захід, який зазіхнув на цілу цивілізацію під назвою «русскій мір».</div> <div>Те, що це набір історичних перекручень і фейків, – зрозуміло будь-якому історикові. Проте, далі цікавіше. Цей документ виносить історичні претензійні фейки, а радше імперські реваншистські амбіції, на метафізично-релігійний рівень. Бо цей документ стверджує, що війна проти України (по їхньому СВО) – це не просто національно-визвольна боротьба, а боротьба проти осатанілого Заходу. І в цій боротьбі, росія виконує “<em>миссию «Удерживающего», защищающего мир от натиска глобализма и победы впавшего в сатанизм Запада</em>”.</div> <div>Отже, є Захід, ототожнений з сатаною, зі злом, і є «Свята Русь», яка веде священну війну. Та от тільки чи Захід осатанілий і чи він є уособленням зла, і чи росія це свята Русь? А отже чи війна священна? З філософської і богословської точки зору тут непочатий край для аналізу самих термінів. Низка православних богословів уже давно засудила такий наратив «русского міра» як єресь.</div> <div>Звісно, Захід має низку проблем, у тому числі морального характеру. І Захід цього свідомий, і дискутує шляхи виходу зі своїх проблем на різних майданчиках: політичних, економічних, а головне – на академічному і релігійному майданчиках. Згадаймо поважні дискусії поміж Юргеном Габермасом і Йозефом Ратцінгером (Папою Бенедиктом XVI), чи Паризьку декларацію «Європа, в яку варто вірити».</div> <div>Відбувається чимало дискусій про віднайдення себе. Це класично для європейської цивілізації – засумніватися у собі і повернутися до джерел. Така практика, як і загалом ідентичність Європи/Заходу як цивілізації, формувалася століттями на перетині кращих здобутків Афін, Риму і Єрусалиму. З помилками, розквітом і падіннями.</div> <div>росія, піднявши тему Святої Русі і священної війни, вознісши агресію на метафізично-релігійний рівень і загалом розпрацьовуючи тему «русского міра» від Карамзіна до сучасних пропагандистів і політтехнологів, через Щипкова і Ільїна, замахнулася на створення новітньої цивілізації. Але практики внутрішньої і зовнішньої політики зовсім не уподібнюють цей задум ні до Європейської, ні до Китайської цивілізації. А дуже очевидно віддзеркалюють нацизм. Цьому задуму вже надано відповідний термін – рашизм.</div> <div>Гляньмо лише на декілька цитат.</div>«<em>После завершения СВО вся территория современной Украины должна войти в зону исключительного влияния россии. Возможность существования на данной территории русофобского, враждебного россии и ее народу политического режима, а равно политического режима, управляемого из враждебного россии внешнего центра, должна быть полностью исключена</em>». <div>Фактично – це мова про ліквідацію саме української нації, її ідентичності, а не російської як стверджує цей самий документ декількома рядками вище.</div> <div>Це не є випадковий текст цього наказу. Раніше, на третій день широкомасштабного вторгнення, в РИА Новости було опубліковано статтю Петра Акопова «Наступление россии и нового мира» де чітко сказано : «<em>Владимир Путин взял на себя - без капли преувеличения - историческую ответственность, решив не оставлять РЕШЕНИЕ УКРАИНСКОГО ВОПРОСА будущим поколениям. Ведь необходимость его решения всегда оставалась бы главной проблемой для россии</em>».</div> <div>В історії ХХ століття уже була така ж нацистська спроба остаточного вирішення єврейського питання.</div> <div>А ось ще одна дзеркальна до нацистської ідеї «Lebensraum» (життєвого простору)&nbsp;<a rel=&quot;nofollow&quot; href=&quot;https://web.archive.org/web/20220226051154/https:/ria.ru/20220226/rossiya-1775162336.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>теза того ж Акопова</a>: «<em>это конфликт россии и Запада, это ответ на геополитическую экспансию атлантистов, это возвращение россией своего исторического пространства и своего места в мире</em>».</div> <div>У тому ж РИА Новости була стаття Тимофєя Сєргєйцева «<a rel=&quot;nofollow&quot; href=&quot;https://web.archive.org/web/20220403212023/https:/ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>Что россия должна сделать с Украиной</a>», де чітко розписано кого слід знищити, кого репресувати, кого «перевиховати» і в результаті «<em>Название &quot;Украина&quot;, по-видимому, не может быть сохранено в качестве титула никакого полностью денацифицированного государственного образования на освобожденной от нацистского режима территории</em>».</div> <div>Ну але все це подається як блага ціль. Спасти росію, яка має месіанську роль у цьому світі: «<em>Высший смысл существования россии и созданного ею русского мира - их духовная миссия - заключается в том, чтобы быть всемирным «Удерживающим», защищающим мир от зла. Историческая миссия заключается в том, чтобы раз за разом обрушивать попытки установления в мире универсальной гегемонии - попытки подчинить человечество единому злому началу</em>».</div> <div>Ну що ж така цивілізація, таке месіанство, такий рашизм.</div> <div>Цей документ багато приділяє уваги класичним консервативним цінностям. Зокрема сім’ї. І здавалося б чудова риторика про збереження сім’ї, про підтримку дитинства і материнства. І багато ще є доброї риторики, на яку часто купується наївний, переважно західний консервативний читач.</div> <div>Але статистична дійсність в росії дуже чітко вказує, що при тій кількості розлучень, домашнього насильства, абортів, алкоголізму, соціального сирітства, поняття «Свята Русь» і месіанський «висший смисл существования россии и созданного ею русского мира» – це лише мобілізаційна риторика для реалізації імперського реваншу.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66168/ 2024-04-16 17:00:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "До оточення далеко, але наміри ворога чітко простежуються": полковник запасу ЗСУ про ситуацію в Часовому Яру http://www.izmail.es/article/66167/ Військовий експерт Центру оборонних стратегій полковник запасу ЗСУ Віктор Кевлюк зазначив, що поблизу Часового Яру вимальовується класична російська схема. <div>Про це він сказав в етері телеканалу &quot;Еспресо&quot;. </div><div><em>&quot;Щодо ситуації поблизу Часового Яру сьогодні, то це місто має велике оперативно-стратегічне значення. На відміну від втрачених нами Бахмута й Авдіївки, Часів Яр - це реально важливий пункт, і обидві сторони це розуміють. Якщо Часів Яр буде захоплено, то противник отримає гарний плацдарм для розвитку наступу в напрямку Костянтинівки й Дружківки. Якщо подивитися на карту, то бачимо шосе Харків - Ізюм - Бахмут. Вздовж цього шосе розташовано чотири добре підготовлених укріпрайонів - Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка&quot;, -</em> пояснив&nbsp;Кевлюк.</div> <div>За словами військового експерта, провести наступальну операцію й захопити агломерацію Слов'янськ-Краматорськ-Дружківка-Костянтинівка за один раз противник вже намагався, і з цього нічого не вийшло. Тоді росіяни ще й Харківську область втратили. Тому висновки зі своїх невдач ворог зробив.</div> <div><em>&quot;Якщо ворогу вдасться ізолювати південний пункт цієї мережі, місто Костянтинівка, то для противника відкриваються певні оперативно-стратегічні перспективи. Насамперед буде порушена логістична лінія Сил оборони в цьому районі, і надалі це може призвести до обвалення всього фронту оборони ЗСУ в Донецькій області. Наразі ворог діє з трьох боків, намагаючись просунутися з півночі через Богданівку й Калинове, зі сходу в західному напрямку по шосе Бахмут - Часів Яр.&nbsp;З півдня ворог атакує через Іванівське населений пункт Ступочки. Тобто вимальовується класична російська схема, яка ними непогано опанована, - це спроба оточити гарнізон Часового Яру. Поки що до оточення дуже далеко, але наміри чітко простежуються&quot;</em>, - наголосив&nbsp;Кевлюк.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66167/ 2024-04-16 15:46:27 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині відбулась прем'єра документальної вистави про митців та мисткинь, які служать в ЗСУ http://www.izmail.es/article/66163/ Впродовж березня та у квітні «Лютий театр» презентував документальну виставу «Попіл мрій» про митців та мисткинь, які служать в ЗСУ в містах Одеса, Чорноморськ та Роздільна. <div>Про це повідомляє &quot;Укрінформ&quot;. </div><div><em>«Будь-яка вистава режисера - це його висловлення, відгук на проблеми, які бентежать його самого. І якщо режисер небайдужий до того, що відбувається у суспільстві, його робота завжди буде резонувати в серцях та думках глядача. Для мене ця вистава дуже особиста... Мені було надзвичайно важливо дати голос моїм друзям, близьким людям, які просто зараз захищають мене своїми життями та здоров’ям»,</em> - розповіла режисерка вистави Галина Джикаєва.</div> <div>Донорами історій для вистави «Попіл мрій» стали митці/мисткині, які наразі перебувають у лавах <a href=&quot;https://www.ukrinform.ua/tag-zsu&quot; target=&quot;_blank&quot;>ЗСУ</a>. Герої та героїні - митці різних професій. Фотографія, кіно, драматургія, театральна педагогіка, акторство, режисура - поле їх мистецьких пошуків до 23 лютого 2022 року. Зокрема: своїми історіями поділилися: Олександр Жуган, Емма Солдатова, Ніко Лапунов, Галина Лютікова, Олег Шевчук. Антоніна Романова, Павло Паштет Белянський.</div> <a href=&quot;https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3852055-na-odesini-vidbulas-premera-dokumentalnoi-vistavi-pro-mitciv-ta-mistkin-aki-sluzat-v-zsu.html#&quot;> <img src=&quot;https://static.ukrinform.com/photos/2024_04/thumb_files/630_360_1713024459-7912.jpeg&quot;> </a> <div><em>«Дуже важко бути одночасно і актором, і донором. Причому донором для самого себе. Але це дуже важливий проєкт! Саме зараз, коли війна ще триває. Тому що саме зараз треба думати про те, які потрібно створити умови для того, щоб після Перемоги митці повернулися до мистецтва. Українського мистецтва», -</em> розповів про свою роботу один з акторів театру Олег Шевчук.</div> <div>Покази вистав було організовано у сховищах та укриттях з метою безпеки глядачів та акторів театру - і недарма, адже відбувались на тлі звуків сигналу повітряної тривоги, яка нагадувала про контекст, в якому живуть українці вже понад 10 років.</div> <div>Найближчим часом «Лютий театр» планує продовжити показ вистави «Попіл мрій» в Одеському регіоні, а в планах - гастролі по Україні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/66163/ 2024-04-16 13:00:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Це їм не допоможе, але хай звикають до землі": Гуменюк про 100 км російських фортифікацій на узбережжі Криму http://www.izmail.es/article/66166/ Начальниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк розповіла, що від самого початку повномасштабного вторгнення окупанти постійно намагаються будувати фортифікаційні споруди в окупованому Криму. <div>Про це вона розповіла в етері &quot;Еспресо&quot;.<br></div><div> <em>&quot;В окупованому Криму багато чого відбувається. Там часто &quot;квітне бавовна&quot;&nbsp;для окупантів. Також вони по території Криму постійно переміщують особовий склад та техніку, вишукуючи нові місця дислокації. Поки вони в цій метушні заклопотані, Сили оборони проводять свою бойову роботу&quot;, -</em> прокоментувала Гуменюк.<br> За словами Гуменюк, побудовані окупантами фортифікаційні споруди в Криму їм не допоможуть.</div><div><em>&quot;Якщо відстежити весь період повномасштабного вторгнення &quot;рф&quot;, то росіяни весь цей час готували й будували фортифікаційні споруди в окупованому Криму. Для них цілком нормально рити окопи й відмивати бюджетні кошти. Вони імітують велику боротьбу та убезпечення місцевого населення. Ми стежимо за цією ситуацією. Вони дійсно нарили 100 км фортифікаційних споруд на узбережжі Криму. Їм це не допоможе. Втім, хай звикають до землі&quot;, </em>- пояснила Гуменюк.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66166/ 2024-04-16 11:12:47 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Американці відбили ракети Ірану за допомогою диво-зброї - AEGIS http://www.izmail.es/article/66165/ У ніч проти 14 квітня у відповідь на ізраїльський авіаудар по консульству Ірану в Дамаску, в результаті якого загинули дев'ять високопоставлених офіцерів КВІР, у тому числі заступник командувача силами &quot;Кудс&quot; генерал Мохаммад Реза Західі, Ісламська Республіка завдала широкомасштабного повітряного удару по Ізраїлю. <div>Реальні результати цього удару у відповідь навряд чи можуть не лише надихнути, а й навіть заспокоїти політичне керівництво Ірану та командування Корпусу вартових ісламської революції. Тому що 99% з понад 300 ракет і дронів були знищені ще до того, як увійшли в повітряний простір єврейської держави. </div> <div><div><em><strong>Як це сталося? </strong></em></div> <div>Невже Іран, який погрожував стерти з лиця землі «сіоністське утворення», став несподіванкою, побачивши таку потужну протиповітряну оборону Ізраїлю та його західних союзників? </div> <div>Світові ЗМІ майже одностайно стверджують, що відбиття безпрецедентного нападу Ісламської Республіки ще раз підтверджує найвищий рівень триступеневої системи ППО Держави Ізраїль. </div> <div>Водночас незалежні військові експерти наголошують, що внесок ВПС та ППО Ізраїлю у відбиття атаки Ірану був далеко не єдиним. </div> <div>Вже відомо, що військово-повітряні сили США та Великої Британії, а також винищувачі Королівських ВПС Йорданії брали безпосередню участь у запобіганні ракетним та безпілотним ударам Ірану по Ізраїлю. </div> <div>Наприклад, США запустили зі своїх авіабаз в Іраку та Сирії винищувачі, зокрема винищувачі F-35 для перехоплення іранських балістичних ракет, а Велика Британія підтримала операцію своїми військово-повітряними силами, піднятими з авіабази на Кіпрі. В результаті частина іранських ракет і безпілотників була знищена ще до того, як досягла Ізраїлю, а інші вже «чекали» в повітряному просторі єврейської держави. </div></div> <div><div>Масштабну повітряну битву, що розгорнулася в повітряному просторі над територіями Іраку, Сирії, Йорданії та Ізраїлю, можна вважати, по суті, першим бойовим застосуванням глобальної системи протиракетної оборони, яку США будували роками. Саме ця система дозволила виявляти іранські ракети за тисячі кілометрів від Ізраїлю та відстежувати їх по всій траєкторії польоту. </div> <div>Хоча, зі зрозумілих причин, всі подробиці в цілому невідомі, неважко здогадатися, що радари раннього попередження, які є основним елементом американської системи протиракетної оборони, відразу виявляють запуск іранських ракет і передають інформацію про їх траєкторію кораблям ВМС США в Середземному морі, які оснащені бойовими системами AEGIS. </div> <div><em><strong>Що таке AEGIS? </strong></em></div> <div>Йдеться про багатофункціональну бойову інформаційно-контрольну систему, яка складається з інтегрованої мережі датчиків та комп'ютерів, а також ударного та бойового озброєння у вигляді ракет-перехоплювачів першого покоління Standard Missile 2 (SM-2) та більш досконалих ракет-перехоплювачів Standard Missile 3 (SM-3), які запускаються за допомогою універсальних систем вертикального пуску Mk 41, розташованих під головною палубою крейсерів та есмінців ВМС США. </div></div> <div><div>Бойова система AEGIS є одним з найважливіших елементів глобальної системи протиракетної оборони США. Існують наземні та корабельні версії цих бойових систем. Зазначимо, що в рамках формування багаторівневої системи протиракетної оборони США на території Польщі та Румунії вже розгорнуті бойові системи AEGIS Ashore. </div> <div>При цьому десятки кораблів ВМС США оснащені корабельною версією цих бойових систем. </div> <div>Найважливішим елементом бойової системи AEGIS є радар AN/SPY-1. </div> <div>Його робочий цикл складається з декількох етапів. На першому етапі апарат сканує простір і виявляє цілі в радіусі до 320 кілометрів. Для кожної виявленої цілі радар генерує додаткові промені для уточнення її швидкості. Після цього система «супроводжує» раніше обрані цілі, попутно уточнюючи їх координати. </div> <div>Потім AEGIS керує випущеними зенітними ракетами, передаючи інформацію через радіолокаційний промінь і перепрограмовуючи їх залежно від маневрів цілі в режим автономного пілотування. </div> <div>Сучасні модифікації комплексу дозволяють відстежувати та супроводжувати до трьохсот цілей одночасно та наводити до вісімнадцяти ракет. </div> <div>Однак основним призначенням американської системи протиракетної оборони є виявлення та супроводження повітряних цілей противника на відстані не лише сотень, а й тисяч кілометрів.</div></div> <div><div><em><strong>Дуга Кюреджика </strong></em></div> <div>Зокрема, одна з американських систем протиракетної оборони, здатна виявляти та відстежувати іранські ракети за тисячі кілометрів до того, як вони досягнуть повітряного простору Ізраїлю, була встановлена на радіолокаційній базі Кюреджик у турецькій провінції Малатья. </div> <div>Ця радіолокаційна база, створена в 1961 році, під час холодної війни, була закрита через тридцять років, в 1991 році, після розпаду Радянського Союзу. </div> <div>Однак у 2010 році на саміті НАТО в Лісабоні країни-члени альянсу прийняли рішення про створення нової системи протиракетної оборони проти балістичних та крилатих ракет потенційного противника, інтегрованої з національною системою протиракетної оборони США. </div> <div>Це рішення викликало серйозне занепокоєння у росії свого часу, оскільки розгортання системи протиракетної оборони НАТО, по суті, обмежувало можливості Москви завдавати ракетних ударів у разі потенційного військового конфлікту з Північноатлантичним альянсом. </div> <div>Під час низки американо-російських переговорів американські офіційні особи, які ініціювали цю ідею, намагалися переконати Москву, що система протиракетної оборони призначена не для протистояння росії, а для захисту Європи та Ізраїлю від іранських та північнокорейських ракет. </div> <div>У 2012 році, через два роки після рішення про створення системи протиракетної оборони НАТО, Сполучені Штати розгорнули радар раннього попередження та відстеження AN/TPY-2 на базі Кюреджик. </div> <div>Важливо відзначити, що командування і управління всіма елементами, розгорнутими на базі, включаючи сам радар, було виключно в розпорядженні Командування ВПС НАТО, яке керує ними з бази Рамштайн в Німеччині. (Командування США в Європі також дислокується на цій базі. – ред.) </div> <div>За оцінками незалежних військових експертів, радар AN/TPY-2 миттєво реєструє та відстежує балістичні ракети, запущені з відстані кількох тисяч кілометрів, у тому числі з території &quot;рф&quot; та Ірану, передає зібрану інформацію на бойові системи AEGIS Ashore США, дислоковані в Польщі та Румунії, а також на кораблі ВМС США в Середземному морі, оснащені системами AEGIS. </div></div> <div><div>На особливу увагу заслуговує те, що радіолокаційна база Кюреджик є ключовим і життєво важливим елементом усієї системи протиракетної оборони НАТО. </div> <div>Незважаючи на те, що база розташована на території Туреччини, збройні сили цієї країни отримують інформацію не безпосередньо від неї, а від командування військово-повітряних сил НАТО. Таким чином, радіолокаційна база також важлива для системи протиповітряної оборони Туреччини. </div> <div><em><strong>Винищувачі F-35 проти іранських ракет </strong></em></div> <div>Той факт, що в подіях брали участь кораблі ВМС США, оснащені бойовими системами AEGIS, не викликає сумнівів. При цьому можна припустити, що інформація про траєкторії польоту та швидкість іранських ракет також передавалася винищувачам F-35, які перебувають на озброєнні ВПС США та Ізраїлю. </div> <div>Відомо, що ці бойові літаки п'ятого покоління виконують роль не тільки бойової авіації, а й функцій повітряного «командного пункту». </div> <div>Винищувачі F-35 автоматично отримують дані про польоти балістичних та крилатих ракет, відстежують їх у повітрі, розробляють алгоритм їх знищення за допомогою штучного інтелекту та передають його наземним системам ППО. Тому логічно припустити, що ізраїльська система протиракетної оборони &quot;Залізний купол&quot;, як і інші системи протиракетної оборони, отримувала інформацію про наближення іранських ракет безпосередньо від F-35 у повітрі. </div> <div>Таким чином, знищення 99 відсотків іранських ракет і безпілотників можна вважати не тільки беззаперечним досягненням ізраїльської системи ППО, а й першим масштабним бойовим випробуванням системи протиракетної оборони, створеної країнами НАТО за безпосередньої участі США. </div> <div>Отже, результати іранського ракетного удару по Ізраїлю будуть ретельно проаналізовані не лише керівництвом Корпусу вартових ісламської революції, а й Генеральним штабом російської армії. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66165/ 2024-04-16 09:50:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні почнуть готувати школярів до реального життя: скасовують 11-річку та змінюють предмети http://www.izmail.es/article/66164/ Це дозволить знизити кількість випускників, які працюють не за фахом. <div>В Україні впроваджується реформа профільної середньої освіти, і майбутнім 4-6-класникам доведеться ухвалити рішення: продовжувати навчання в академічному ліцеї чи обрати професійне навчання на останні три роки школи. </div><div><div><div>За словами нардепа Наталії Піпи, мета цієї <a href=&quot;https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2024/04/08/Reforma.profilnoyi.osvity-Kontseptualni.zasady.08.04.2024.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot;>реформи</a> – забезпечити дітей якісною освітою, яка буде відповідати їхнім інтересам та потребам ринку праці.</div> <div>На <a href=&quot;https://znaj.ua/news&quot;>сьогодні</a> лише 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як в інших країнах, таких як Швейцарія, Німеччина та Австрія, цей показник сягає 70%.</div> <div>Основна мета реформи – збільшити цей показник до 45% до 2033 року.</div> <div>Ідея полягає в тому, щоб скоротити кількість предметів, що вивчаються у старших класах з 17 до 11-12, а також надати можливість учням змінити обраний напрямок навчання у наступному класі, якщо він їм не підійшов.</div> <div>Це дозволить знизити кількість випускників, які працюють не за фахом, та зменшити витрати держави на підготовку фахівців.</div> <div>Контингент ліцеїв планується скоротити до 1,2 мільйона учнів до 2030 року, а потім у зв'язку з демографічними змінами. Однак, не в усіх громадах ліцеї будуть створені, оскільки 43% мають недостатню кількість дітей потрібного віку.</div> <div>Хоча впровадження реформи може бути утруднене у зв'язку із поточною ситуацією в країні, вона залишається фундаментом для майбутньої освіти в Україні.</div> <div>Сенс полягає не лише у наданні дітям можливості вибору, а й у створенні поваги до професійних спеціальностей, які стануть так само важливими та почесними, як і академічні галузі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> </div></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/66164/ 2024-04-16 08:32:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині на штучному дереві оселилися справжні птахи http://www.izmail.es/article/66149/ В місті Болград Одеської області є цікава пам’ятка, виготовлена майстрами з листів жерсті. Це так зване «Дерево життя». Замість гілок в цього дерева стилізовані фігурки людей. Проте це не завадило скульптурі виконати місію справжнього дерева. <div>Про це<a href=&quot;https://yug.today/v-raytsentri-na-odeshchyni-na-shtuchnomu-derevi-oselylysia-spravzhni-ptakhy/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>&nbsp;повідомляє&nbsp;</a>&nbsp;&quot;Волнорез&quot;.</div><div>Цієї весни на одній з гілок дерева оселилися горлиці.</div><div><a href=&quot;https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2024/04/Screenshot_2-10.jpg&quot;><img fetchpriority=&quot;high&quot; decoding=&quot;async&quot; src=&quot;https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2024/04/Screenshot_2-10.jpg&quot; width=&quot;600&quot; height=&quot;794&quot; srcset=&quot;https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2024/04/Screenshot_2-10.jpg 600w, https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2024/04/Screenshot_2-10-227x300.jpg 227w, https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2024/04/Screenshot_2-10-150x199.jpg 150w, https://volnorez.com.ua/wp-content/uploads/2024/04/Screenshot_2-10-317x420.jpg 317w&quot; sizes=&quot;(max-width: 600px) 100vw, 600px&quot;></a></div><div>Гніздо пташине подружжя вже звило. І, можливо, вже й яйця встигло відкласти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://www.izmail.es/article/66149/ 2024-04-15 23:45:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Портова інфраструктура Одещини під прицілом ворога - Кіпер про атаки на регіон http://www.izmail.es/article/66155/ Майже щодня окупанти запускають ударні дрони та ракети, намагаючись поцілити в об'єкти критичної інфраструктури. Зокрема, припортову інфраструктуру Одещини росія обстрілювала понад 200 разів за період повномасштабного вторгнення. <div>Про це розповів голова Одеської ОВА&nbsp;<a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=_mBD7mM6AOo&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>Олег Кіпер</a>.</div><div><section role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;carousel&quot;><div><div live=&quot;polite&quot; atomic=&quot;true&quot;><div role=&quot;presentation&quot;><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;2 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://segodnya.novyny.live/ok-zakhid-otrimalo-novogo-komanduvacha-shcho-pro-nogo-vidomo-166337.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://novyny.live/cdn-cgi/imagedelivery/4_JwVYxosZqzJ7gIDJgTLA/4089fa8b-e6a2-4263-24b6-18590cf95400/readmoresm&quot; alt=&quot;ОК &quot;Захід&quot; отримало нового командувача — що про нього відомо - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>ОК &quot;Захід&quot; отримало нового командувача — що про нього відомо</div><div>15 квітня 2024 р. 11:25</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;3 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://showbiz.novyny.live/ekspert-zi-stosunkiv-megan-foks-pislia-skasovanogo-vesillia-zvernulas-do-zhinok-166339.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://odesa.novyny.live/portova-infrastruktura-odesi-pid-pritsilom-voroga-kiper-pro-ataki-na-region-166066.html&quot; alt=&quot;Експерт зі стосунків — Меган Фокс після скасованого весілля звернулась до жінок - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Експерт зі стосунків — Меган Фокс після скасованого весілля звернулась до жінок</div><div>15 квітня 2024 р. 11:16</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;1 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://segodnya.novyny.live/u-rosiyi-viruie-povin-shche-odne-misto-ide-pid-vodu-166342.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://odesa.novyny.live/portova-infrastruktura-odesi-pid-pritsilom-voroga-kiper-pro-ataki-na-region-166066.html&quot; alt=&quot;У Росії вирує повінь — ще одне місто йде під воду - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>У Росії вирує повінь — ще одне місто йде під воду</div><div>15 квітня 2024 р. 11:31</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;2 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://segodnya.novyny.live/ok-zakhid-otrimalo-novogo-komanduvacha-shcho-pro-nogo-vidomo-166337.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://odesa.novyny.live/portova-infrastruktura-odesi-pid-pritsilom-voroga-kiper-pro-ataki-na-region-166066.html&quot; alt=&quot;ОК &quot;Захід&quot; отримало нового командувача — що про нього відомо - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>ОК &quot;Захід&quot; отримало нового командувача — що про нього відомо</div><div>15 квітня 2024 р. 11:25</div></a></div></div></div></div></section></div><div><em>&quot;росіяни не зупиняються - обстріли тривають постійно. Якщо взяти цифру за весь період, то понад двісті обстрілів було прифронтової інфраструктури, а також дуже багато - критичної інфраструктури&quot;</em>, - зазначив він.</div><div>Щодо ситуації з електропостачанням в регіоні, голова Одеської ОВА зазначив, що наразі усі абоненти мають світло &nbsp;в своїх домівках. Однак не обійшлося без відключень, адже окупанти масовано атакували енергооб'єкти 22 березня.</div><div><em>&quot;Ситуація непроста. &nbsp;Всі служби постійно працюють для того, аби наші мешканці та підприємства &nbsp;отримували ті потужності, які їм потрібно. Зараз усі абоненти зі світлом, проте відключення були&quot;</em>, - прокоментував Олег Кіпер.</div><div>За словами голови ОВА, загроза повітряних атак для Одеського регіону залишається постійно. Зокрема це пов'язано з тим, що зброя, яку окупанти випускають з територій тимчасово окупованого Криму, дуже швидко долітає до півдня України.&nbsp;</div><div><em>&quot;У разі запуску балістичної ракети з берегів Криму до Одеси вона долітає за півтори хвилини. Загроза ракетних обстрілів є постійно, а також і загроза пуску &quot;шахедів&quot;</em>, - прокоментував Олег Кіпер.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66155/ 2024-04-15 22:10:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Фактично вбивають Україну": Стівен Кінг жорстко розкритикував республіканців за затримку допомоги для Києва http://www.izmail.es/article/66156/ Кінг підтримує Україну від самого початку повномасштабного вторгнення. <div><div>Відомий американський письменник&nbsp;Стівен Кінг, який&nbsp;<a href=&quot;https://telegraf.com.ua/ukr/mir/2023-04-23/5788252-zdivovaniy-pritula-vidpoviv-stivenu-kingu-na-zaklik-peredati-yogo-fondu-groshi-za-sinyu-galochku&quot;>неодноразово підтримував Україну</a>&nbsp;на міжнародній арені, знову висловився на користь нашої країни. Цього разу Кінг жорстко проїхався по Палаті представників США, які затягують з голосуванням по допомозі Україні.</div></div><div>Відповідний допис Кінг&nbsp;<a href=&quot;https://twitter.com/StephenKing/status/1779096989361184894&quot; target=&quot;_blank&quot;>зробив</a>&nbsp;у своєму X (Twitter). Неспроможність радикальних республіканців проголосувати за виділення допомоги США, письменник назвав &quot;вбивством України&quot;.</div><div><em>&quot;Радикальні республіканці в Палаті представників фактично вбивають Україну. Як сказав один консервативний коментатор-республіканець, &quot;путін, мабуть, щипає себе&quot;,&nbsp;</em>- йдеться у повідомленні Кінга.</div><div>Зауважимо, що культовий письменник, автор легендарних бестселерів Стівен Кінг підтримує Україну від самого початку повномасштабного вторгнення. Буквально на 10-й день вторгнення, Кінг заявив про те, що йде з російського ринку і більше&nbsp;<a href=&quot;https://war.telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2022-03-05/5698472-stiven-king-otkazalsya-ot-rossiyskogo-rynka&quot;>не буде укладати нові контракти</a>&nbsp;з виданнями &quot;рф&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66156/ 2024-04-15 20:52:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Яєчна неділя" зупинила "русскую весну": чому Запоріжжя не стало "Донецьком" 10 років тому http://www.izmail.es/article/66157/ 13 квітня – річниця події, яка увійшла в історію України як «яєчна неділя» у Запоріжжі. Впродовж 6 годин того дня у 2014 році тривало протистояння Запорізького Майдану та учасників проросійського мітингу на Алеї слави. Стрімери транслювали це у прямому ефірі й підтримати цю акцію прийшло багато містян. Під час протистояння запорожці закидали яйцями і обсипали борошном учасників так званого Антимайдану. <div>Це і дало назву тим подіям «Яєчна неділя», пише Радіо Свобода. <br>Після неї масові виступи прихильників «русского мира» у місті припинилися, і на відміну від Донецька і Луганська, у Запоріжжі тоді спецоперація росії «руская весна» не пройшла.<strong style=&quot;font-style:italic&quot;>&nbsp;</strong><br><strong><em>Хронологія подій</em></strong></div><ul><li>У неділю, 13 квітня 2014 року Запоріжжі на площі біля пам’ятника Леніну зібрався мітинг Антимайдану. Прихильники «русского мира» проводили ці акції навесні 2014-го щонеділі.</li><li>Від пам’ятника Леніну його учасники пройшли ходою з розгорнутими великим російськими прапорами до розташованої біля мерії Алеї Слави.</li><li>Паралельно на площі під стінами Запорізької облради розпочалося чергове недільне віче місцевого Майдану.</li><li>Під час виступів на ньому частина лідерів Майдану закликала йти на Алею Слави, аби протидіяти проросійським силам, зокрема, йшла мова про загрозу захоплення проросійськими силами мерії Запоріжжя.</li><li>Інша частина виступаючих на Майдані закликала присутніх утримуватися від цього, щоб запобігти можливим провокаціям і сутичкам, і відповідно потенційному кровопролиттю</li><li>Після дискусії між лідерами місцевого Майдану частина активістів, зокрема учасниць «Жіночої сотні Запоріжжя», знову закликали присутніх йти на Алею Слави та пішли центральним проспектом у напрямку мерії.</li><li>Серед учасників ходи були активісти «Правого сектору» з щитами та палицями, які під час віче шукувались на площі під облрадою.</li><li>Ходу майданівців центральним проспектом кілька разів намагалася зупинити міліція; відбувались словесні суперечки між активістами і правоохоронцями</li><li>Згодом частина активістів Майдану, зокрема учасники «Правого сектору» після спілкування з міліцією на певний час повернулась до облради</li><li>Інша ж частина учасників ходи перетнула центральний проспект міста, та встала через дорогу навпроти Алеї Слави, де знаходились проросійські сили</li><li>На місце події знаходились керівники обласного управління міліції та прокуратури, які вели переговори з обома сторонами і прохали їх розходитися</li><li>Майданівці з національними прапорами почали переходити центральний проспект і ставати навпроти учасників проросійської акції. Мілія взяла проросійських активістів в оборонне кільце.</li><li>Час-від-часу відбувались сутички.</li><li>Під час однієї з них активістам вдалось відібрати декілька радянських і російських прапорів у учасників проросійської акції і спалити їх.</li><li>В якийсь момент проукраїнськи налаштовані активісти почали закидати яйцями і борошном оточених міліцією учасників так званого Антимайдану.</li><li>Протистояння на Алеї Слави тривало близько 6 годин.</li><li>Ввечері було досягнуто домовленість, що в оточенні міліції учасників проросійської акції з Алеї Слави виведуть до розташованого поряд відділку міліції.</li><li>Правоохоронці затримали&nbsp;<a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/25333092.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>181</a>-го учасника проросійської акції, а потім їх відпустили.</li><li>Після подій 13 квітня на Алеї Слави проросійські акції у Запоріжжі зійшли нанівець.</li></ul><div><div><div><div></div></div></div></div><div><em><strong>«Русин», заступник командира запорізького осередку «Патріот України»</strong><strong>&nbsp;* у 2014 році:</strong></em></div><div>Станом на квітень 2014 року склалась ситуація, що формально Революція Гідності перемогла, але фактично найсильніші позиції в Запорізькій області і в місті Запоріжжі були у представників режиму Януковича.</div><div>Тобто це була облрада, яка була йому лояльна, міськрада, відповідно мер міста Олександр&nbsp;<strong>Сін</strong>, генерал міліції&nbsp;<strong>Серба</strong>, який втік, при чому всі його безпосередні підлеглі лишились в Запоріжжі при посадах. У Запоріжжі чудово почував себе «<strong>Беркут</strong>», який повернувся з Майдану; відповідно і сотні «<strong>тітушок</strong>» із запорізького люмпен-пролетаріату, які теж повернулися із Майдану і були наповнені бажанням реваншу.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>З кожним разом мітинги Антимайдану ставали все більшими, більш антиукраїнськими</span></em></div><div>Плюс, десь починаючи з лютого 14-го з’явився паблік «ЗНР», «<strong>Запорожская народная республика</strong>». Він був у мережі&nbsp;<strong>«ВКонтакте»</strong>. Його вів «<strong>дугініст</strong>», в Запоріжжі було маленька група «дугіністів», і вони вели цей паблік «<strong>ЗНР</strong>». Відповідно осередки «ЗНР» були і в&nbsp;<strong>Мелітополі</strong>, і в&nbsp;<strong>Бердянську</strong>. І що найголовніше – міліція ніяким чином не протидіяла поширенню сепаратизму, бо вона певним чином і сама була осередком антиукраїнського духу в області і у обласній владній системі.<br>Рано чи пізно мало відбутися зіткнення, бо з кожним разом мітинги Антимайдану ставали все більшими, більш антиукраїнськими: від розмов про те, що «Очистимо Україну від бандер, захистимо Януковича» перейшли до того, що підіймали російські прапори, що «Треба приєднатися до росії».</div><div>І якраз 13 квітня 2014 року цей величезний проросійський мітинг підійшов з величезним триколором під мерію.</div><div><div><div><div></div></div></div></div><div>В Україні на той момент було видно, чим закінчуються такі мітинги під адмінбудівлями.</div><div><strong>Харків</strong>&nbsp;показав, що велелюдний мітинг під російськими прапорами завжди закінчується захопленням міськради. Те саме було у&nbsp;<strong>Маріуполі</strong>,&nbsp;<strong>Донецьку</strong>,&nbsp;<strong>Луганську</strong>, коли дуже різко з середовища мирного мітингу виділялися кілька сотень здорових чоловіків, які розпихували міліцію, що не дуже опиралась, заходили у міськраду або облраду і вивішували відповідно російський прапор.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>В облраду вони зайти не могли, бо в ній знаходились «Правий сектор», організація «Патріот України», самооборона Запоріжжя</span></em></div><div>В облраду вони зайти не могли, бо в ній знаходилися «<strong>Правий сектор</strong>», організація «<strong>Патріот України</strong>»,&nbsp;<strong>самооборона Запоріжжя</strong>. А ось міськрада охоронялася виключно міліцією. І тому через те, що підійшли саме під міськраду 13 квітня, не здивуюся, якщо навіть була якась усна домовленість про те, що «ми зараз покіпишуємо, ви нас запустите в міськраду», і буде так само як у Харкові, Маріуполі та інших містах.<br>Якщо взяти проукраїнську сторону, то вона була представлена з одного боку, вже новим начальником головного управління Міністерства внутрішніх справ&nbsp;<strong>Віктором Ольховським</strong>, формально проукраїнським.</div><div>Був формально проукраїнським&nbsp;<strong>Олександр Шацький</strong>, який вийшов з середовища Майдану і став прокурором Запорізької області. Формально нібито силові структури були очолені проукраїнськими людьми. Але фактично вони були всі наповнені людьми проросійськими. Тому якщо люди з запорізького Майдану щось очолили, це насправді не давало їм повного контролю над цими структурами.<br>Був місцевий Євромайдан. Це була певна спільнота лідерів. Вони мали таку позицію, що протиборчі сторони не повинні ніяким чином зустрічатись, щоб не було конфлікту, щоб ми в Запоріжжя не принесли кров. Всіляко намагались розмежовувати. Якщо хода, то хода має не дійти до опонентів, або пройти десь повз, ми в жодному разі не повинні зустрітись. Ми, націоналісти, на цю позицію не погоджувались.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ми вимагали, щоб вони віддали всі свої стяги, всі імперські, радянські прапори</span></em></div><div>Була частина Запорізького Майдану, яка вважала навпаки: чим швидше ця зустріч відбудеться – тим швидше ми розв’яжемо проблему проросійського сепаратимзу в місті. Цією стороною була організація «Патріот України», яку у Запоріжжі очолював&nbsp;<strong>Дмитро Бабіч</strong>&nbsp;на позивний «<strong>Величар</strong>». Він загинув на «<strong>Азовсталі</strong>» в квітні 22 року, будучи начальником спецзв’язку «Азову». На той момент він був командиром осередку «Патріот України» і одним з командирів «Правого сектору». Ми розуміли, що потрібно показати всім проросійським силам їхнє місце і після цього Запоріжжя стане спокійно жити.<br>Напевно момент, який найбільше мені запам’ятався, це коли до мене з «Величаром» підійшов генерал Ольховський. На той момент ми заблокували спільно з патріотичними запорожцями цих любителів «русского мира», і до нас підійшов Ольховський і питає, які наші вимоги. Ми швидко придумали варіант, який виключав будь-який компроміс.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Було внутрішнє відчуття, що ось прямо зараз відбувається вибір, куди піде Запоріжжя</span></em></div><div>Ми вимагали, щоб вони віддали всі свої стяги, всі імперські, радянські прапори. І коли Ольховський повернувся, і сказав, що вони цього не зроблять, то ми сказали, що будемо далі битися. У кількох наших бійців були важкі травми; одному з бійців міліціонер зламав дубинкою ключицю, у іншого розбита голова. Ми потім не йшли, нічого не документували в лікарні. Ми були налаштовані на силове рішення. І ми його здійснили.<br>Тоді було внутрішнє відчуття, що тут пишеться історія, що фактично ось прямо зараз в цих діях відбувається вибір, куди піде Запоріжжя. Насправді, тоді спокійно могла утворитися «ЗНР», і багато мешканців Запоріжжя насправді не уявляли, що вони могли 14 квітня в «Запорожской народной республике». Якби не було цього зіткнення, то все закінчилось би дуже і дуже погано, в тому числі і для всієї України.</div><div><em>* «Патріот України»&nbsp;</em>–&nbsp;<em>праворадикальна організація</em></div><div><div><div><div></div></div></div></div><div><strong><em>Катерина Клочко, фотокорреспондентка</em></strong></div><div>У Запоріжжі щонеділі відбувалось&nbsp;<strong>Віче</strong>, наш з<strong>апорізький Майдан</strong>. Також паралельно в цей час кожного вихідного збирались ще і проросійські сили, прибічники, скажімо так,&nbsp;<strong>Антимайдану</strong>, які виходили на площу біля пам’ятника&nbsp;<strong>Леніну</strong>, якого, на щастя, вже демонтували.</div><div>В той час, 13 квітня, на майдані, на площі біля ЗОДА було традиційне Віче, запорізький Майдан. Було досить спокійно. І з’явилася інформація, що можливі якісь провокації, що саме в цей день активісти Антимайдану хочуть вивісити російський триколор у Запоріжжі. І ми поїхали з колегами подивитися, що відбувається на їхньому мітингу – приїхали, побачили, що все як завжди, і повернулися назад на площу перед Запорізькою обладміністрацією, на майдан Героїв.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Мені здалось, що вийшло все місто</span></em></div><div>В цей час, пам’ятаю, ближче до обіду почали активісти нашого Майдану говорити, що треба йти до цих антимайданіців і не дати їм встановити прапор російський у Запоріжжі, і почали шикуватися хлопці з «<strong>Правого сектору</strong>», самооборона. Вишукувались шеренгою. До них приєднались «<strong>Жіноча сотня</strong>». І всі вони великою групою пішли уздовж проспекту до Алеї Слави.</div><div>Цей шлях поки йшли нас постійно зустрічала міліція, тому що ніхто не хотів, мені так здалось, щоб дві ось ці сторони зустрілись, щоб не пролилася кров, тому що саме цього і хотіли ці проросійські сили – щоб відбулась якась провокація і сюди міг прийти «русский мир» «захищати» руську мову і російськомовне населення, повторювати сценарій, який реалізували на Донбасі як «днр-лнр» (<em>«днр»/«лнр» – угруповання, які були створенні та діяли під керівництвом росії на окупованій частині Донбасу, й котрі визнані в Україні терористичними – ред.</em>)<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Я вперше в житті відчула небезпеку для свого життя</span></em></div><div>Цей день весь запам’ятався, тому що він був якийсь такий безкінечний. Вразило, що у нас і так збиралось доволі багато людей на запорізький Майдан. Але в цей день, що після того, як купка цих Антимайданівців опинилась в оточенні мені здалось, що вийшло все місто. У мене було таке враження, що приїхали всі тому, що багато годин стояли ці антимайданівці в оточені і вирішували, що з ними робити, як звідти вивести, з ким домовлятися.</div><div>Я вперше в житті відчула небезпеку для свого життя. Так вийшло, що під час розгону Майдану (у Запоріжжі 26 січня 2014 року. – ред.) я прийшла трохи пізніше, і я встигла сховатись у дворах, і не відчула такої прямо загрози. Можливо не зрозуміла, що у той момент відбувалось – на моїх очах нікого не били, я не була свідком цього.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Антимайданівці йшли через коридор ганьби, і натовп скандував їм «Ганьба»</span></em></div><div>А 13 квітня журналісти в найбільш небезпечній зоні між обидвома сторонами, ми також були в оточенні. Там були дивні люди, які провокували натовп на те, щоб були жертви. І коли намагались прорвати кордон міліції, я розуміла, що якщо це станеться, то і моє життя не в безпеці.</div><div>Відчула загрозу для свого життя і дуже багато людей мені тоді писали, хвилювались.</div><div>Вразило, що коли нарешті змогли домовитись так, щоб антимайданівців доставити до райвідділу міліції, то вони йшли через коридор ганьби, і натовп скандував їм «Ганьба». Це дуже вразило, бо така їм доля і потрібна, щоб ось так всі, хто хотів, щоб у Запоріжжі майорів російський прапор, йшли з такою ганьбою.<br>Яке значення має цей день через 10 років?</div><div>У мене нещодавно була невеличка зустріч з молоддю, де розповідала про свою роботу, як вона змінилась під час повномасштабного вторгнення, показувала свої фотографії. Розпочала розмову, як раз, з свого фоторепортажу 13 квітня 14 року, тому що це історичний день. День, який вразив мене як фотокореспондента, як жительку міста.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Це був історичний день для нашого міста</span></em></div><div>Коли спитала слухачів, що вони знають що таке «Яєчна неділя», що відбулося 13 квітня 2014 року, то не знали про нього. На зустрічі була молодь 20 років з чимось слухачами, переважно студенти. На момент подій їм було 10, 12 років. І можливо вони цього не пам’ятають, та можливо і ми не допрацьовуємо десь, що люди молоді не знають про цей день. Тому дуже важливо говорити про це.</div><div>Це був історичний день для нашого міста. 100% хотіли у нас такого сценарію, як в Донецькій і Луганській області. Також хотіли, щоб у Запоріжжі була «ЗНР». Добре, що не вийшло. Вважаю, що саме цей день цьому сприяв – вийшло все місто. Складно оцінити масштаби.</div><div>З моєї точку, здавалось, що&nbsp;<strong>там були десятки тисяч городян</strong>. І те, що на захист міста, на захист українського Запоріжжя вийшло стільки людей показало, що вони зможуть за короткий час мобілізуватися і не дати підняти прапор росії, впроваджувати «ЗНР». Це найбільший здобуток того дня.<br><strong><em>Владислав Мороко, один з лідерів місцевого Майдану у Запоріжжі взимку 2013-1014 років</em></strong></div><div>До подій на Алеї було зрозуміло, що у Запоріжжі перемагає Майдан, у Запоріжжі перемагають ось ті здорові політичні сили, що боролись з режимом Януковича, але всеодно у свідомості і Московії, і більшості політикума, і навіть тоді в Запоріжжі, Запорізька область залишалась проросійською. Той план про Новоросію і полягав, як раз, в тому, щоб зайти на умовно «біло-блакитне поле».<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У російських сил була надія, що вони можуть залучити якихось людей з Донбасу чи просто тітушню і розкачати місто</span></em></div><div>Пам’ятаєте, тоді був розподіл на «помаранчева», «біло-синя» Україна, тобто все, що по Дніпру – Донбас, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса тоді ще розповідали і до цього готували, що це буде Новоросія. І там почали «качати» саме тих, хто був проросійсько налаштовані.<br>Мелітополь виявився у Запорізькій області центром проросійського руху (в місті відбувались масові акції так званого Антимайдану, лідером яких був на той час нардеп&nbsp;<strong>Євген Балицький</strong>, а нині керівник російської окупаційної адміністрації на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Запорізької області – ред.). Звіди навіть до Запоріжжя приїздили на проросійські акції, і їх зупиняла на автовокзалі самооборона. Зрозуміло, що для плану росії Мелітополя було замало., потрібний був обласний центр – Запоріжжя.<br>В місті також почали «качати» проросійську тему. В принципі, з точку зору центру, що цим керував з Москви, підґрунтя було тому, що вони сюди вкидали кошти – були проросійські політичні сили, Партія регіонів домінувала в усіх гілках влади. Майдан був, але це не орган влади. Відповідно у російських сил була надія, що вони можуть залучити якихось людей з Донбасу чи просто тітушню і розкачати місто.<br>Але у Запоріжжі був потужний Майдан. І відповідно, як раз, ці намагання створити, що тут проросійські настрої Майдан і притушив, так само як в Одесі. А це як і Запоріжжя було два таких потужних анклави на умовно недружній території до ідей Майдану.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>В Запоріжжі протистояння закінчилось приниженням, гротеском для проросійських сил</span></em></div><div>13 квітня вразило те, що по факту Запоріжжя вийшло всім містом. Коли на Майдані були, то певна кількість в пікові дні була тисячі. А потім виходило 300-400 людей, тоді вже заспокоївся трішки Майдан. По традиції по накатаному збирались, бо всі питання, через які збирався Майдан, ще не вирішені, вирішуються.</div><div>Відповідно це вже був інструмент такого політичного тиску. І коли йшли на Антимайдан зносити проросійські сили, то невідомо чим би воно закінчилось, аби зіштовхнулись тільки Антимайдан і Майдан, тільки ті, хто був на Майдані. Але підтягнулись містяни.</div><div>Саме неочікуване – це та форма, чим все закінчилось. Бо по факту в Одесі ми бачимо, що протистояння закінчилась доволі криваво, а в Запоріжжі закінчилось приниженням, гротеском для проросійських сил, бо їх закидували яйцями і борошном.</div><div>Якби знали магазини поряд, то напевно б більше завезли б. Пам’ятаю, що бігали хлопці потім, діставали яйця за кілометр. І ця вся зневага до проросійських, антиукраїнських сил проявилась. Я не пам’ятаю, щоб колись таке було до того. І я не пам’ятаю, щоб щось таке було після того.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Що ти проти яйця протиставиш?</span></em></div><div>Мені здається, що це і був винахід запорожців, українців, запорізького Майдану тому, що сил у майданцівців знести цю групу було достатньо, і бажаючих це зробити було достатньо. Пам’ятаю, навіть пересічних громадян зупиняли – дідусь якийсь тягнув цеглину, каміння кинути в цих людей. Я не знаю, хто першим кинув яйце, але рішення було вірним, бо що ти проти яйця протиставиш?<br>Зброя проти&nbsp;<a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/dvadtsyat-chetverte-veresnya-shcho-ochikuvaty-v-tsey-den-i-shcho-bulo-v-istoriyi/31475216.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>Януковича</a>&nbsp;– це яйця (ред. – 2004 року в Івано-Франківську під час президентської виборчої кампанії 17-річний студент-економіст Дмитро Романюк поцілив яйцем у тодішнього прем'єр-міністра України, кандидата в президенти Віктора Януковича, після чого той впав і був відвезений до лікарні.</div><div>Соратники Януковича представили інцидент як небезпечний замах, однак оприлюднене журналістами відео показало, що предметом, який збив Януковича з ніг, було куряче яйце).</div><div>І що після того, яку росії картинку показувати? Кидаються мукою, яйцями, нікого не вбивають. Це дійсно така форма спонтанна.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ці події стали прикладом для інших територій, міст</span></em></div><div>Ці&nbsp;<strong>події зупинили так звану «русскую весну» в Запорізькій області</strong>, і фактично стали прикладом для інших територій, міст, що можна з цим впоратись, що це не настільки потужне явище – наносне, не має підґрунтя.</div><div>Зрозуміло, що певні сили, певна кількість проросійсько налаштованих людей по кухнях сиділа, але це не та організована сила, що може знести і захопити владу. І дійсно після цього було зрозуміло вже, що відношення до них було вже таке саме в тих владних кабінетах, які ще думали, яку позицію зайняти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66157/ 2024-04-15 20:00:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es російські браконьєри масово грабують рибні багатства Азовського моря http://www.izmail.es/article/66158/ На окупованих територіях Херсонщини браконьєри &quot;рф&quot; масштабно грабують рибні багатства Азовського моря: збитки становлять понад 43 млн грн. <div><div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://darg.gov.ua/_na_okupovanih_teritorijah_0_0_0_13524_1.html&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>повідомляє</a>&nbsp;Державне агентство меліорації та рибного господарства України.</div></div><div><div></div></div><div><div>Зазначається, що у ході моніторингу інформації виявлено відеоматеріал, у якому йдеться про масштабний незаконний вилов водних біоресурсів на окупованій території Херсонської області, а саме в акваторії Азовського моря, поблизу м. Генічеськ.<br><em>«За даними пропагандистів &quot;рф&quot; , обсяг грабунку водойми становив 35 тонн хамси, 186 кг азовського калкана та 60 кг глося. Продавати рибу злочинці планують як на території окупованої Херсонщини, так і в регіонах країни-окупанта»</em>, – йдеться у повідомленні.</div><div>За розрахунком Азовського рибоохоронного патруля Держрибагентства, збитки, нанесені рибному господарству України без урахування шкоди за незаконний вилов азовського калкана та глося, вже становлять понад 43 млн грн.</div><div>В агентстві наголошують, що це лише один з багатьох випадків завданої шкоди окупантами в Азовському морі, загальний масштаб знищення цінної риби у водоймі набагато більший.</div><div>Азовський рибоохоронний патруль спільно з іншими правоохоронними органами продовжують відстежувати факти незаконного вилову риби браконьєрами &quot;рф&quot; у басейні Азовського моря.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Екологія http://www.izmail.es/article/66158/ 2024-04-15 18:55:59 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні змінили інструкції для рятувальників, які виїжджають на місця обстрілу http://www.izmail.es/article/66162/ В Україні змінили всі протоколи реагування та інструкції, починаючи від того, якими мають бути бронежилети на рятувальниках ДСНС. <div>Про це розповів глава МВС України Ігор Клименко, пише&nbsp;&nbsp;<a href=&quot;https://www.kmu.gov.ua/news/ihor-klymenko-zmineno-vsi-protokoly-reahuvannia-pochynaiuchy-vid-toho-iaki-maiut-buty-bronezhylety-na-nashykh-riatuvalnykakh-dsns&quot; rel=&quot;extlink nofollow&quot;>Урядовий портал</a>.<br><em>&quot;Ми повністю переглянули інструкцію щодо використання сил ДСНС. Це стосується інженерної техніки, спеціальної техніки та наших рятувальників. Це просто реагування на виклики життя, виклики цієї війни. Ми через свої помилки у перші місяці війни, через смерть наших колег, наших побратимів – виписуємо ці правила та продовжуємо сьогодні писати&quot;,</em>&nbsp;– зазначив міністр.</div><div>З його слів, збільшили кількість рятувальників, які займаються висотними роботами. На початку цього року їх було 150, а зараз уже 500. Зокрема збільшено й підрозділи, які займаються ліквідацією наслідків на об'єктах нафтової та газової галузі.</div><div>ДСНС України також залучено до допомоги місцевим органам влади, щоб готувати другу та третю лінії оборони. У державі зріс попит на інженерне обладнання, зокрема, для фортифікацій. Зросла потреба у використанні великих кранів, за допомогою яких можна розбирати завали.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66162/ 2024-04-15 17:37:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як правильно подати заяву до Реєстру збитків: всі подробиці, щоб отримати компенсацію http://www.izmail.es/article/66161/ Наразі розглядаються заяви від фізичних осіб щодо пошкоджених або зруйнованих об’єктів нерухомості. <article><div>З 2 квітня розпочато прийом заяв від фізичних осіб до Міжнародного реєстру збитків (МРЗ).&nbsp;</div><div>На сьогодні заяви до МРЗ приймаються безоплатно й розглядаються в електронному вигляді. Їх можна подавати українською або англійською мовою, але робочою мовою для обробки заяв є англійська, - Реєстр здійснюватиме їхній несертифікований переклад.</div><div>Подати заяву фізособи можуть самостійно, без залучення юриста. А от держава Україна та юридичні особи зобов’язані використовувати свого представника.</div><div>Проте спочатку доведеться все заповнити в «Дії», адже заява до МРЗ надходить саме через цей застосунок. Тому вся інформація-документація, яку вимагає Реєстр, має щонайперше потрапити в «Дію». Після цього заявник отримає свій унікальний номер, номер заяви в Міжнародному реєстрі збитків і згенерований перелік інформації та доказів.</div><div>Наразі затвердженими є тільки правила для заяв категорії А3. Це і є заяви від фізичних осіб щодо пошкоджених або зруйнованих об’єктів нерухомості.</div><div>Правила подання заяв передбачають, що заявник може подавати їх у різних категоріях, але має вказати категорію, в якій він подає заяву. Тобто заявник може подати більш як одну заяву. Але всі вони мають стосуватися збитків, що виникли починаючи з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів та є результатом агресії &quot;рф&quot;.</div><div>У разі якщо заява відповідає всім вимогам, її включають до Реєстру. Звичайно, вона має містити інформацію та докази, а також перелік додаткової інформації та документів, що її підтверджують.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></article> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66161/ 2024-04-15 16:20:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "росіян треба забити під землю на півтора метра за все, що вони накоїли", - письменник Ян Валетов http://www.izmail.es/article/66160/ Нам дуже важко дається усвідомлення, що світ колишнім більше ніколи не буде, що ця війна надовго, що ми біжимо марафон, проте, на відміну від класичного забігу, не знаємо ані довжини дистанції, ані розрахункового часу виходу на фінішну пряму. Такими є реалії. І їх, на жаль, необхідно сприйняти як даність. <div><div>Що&nbsp;відбувається з&nbsp;нашим та&nbsp;російським суспільством? Якими ми&nbsp;вийдемо з&nbsp;цієї битви? Як&nbsp;не&nbsp;збожеволіти, перебуваючи в&nbsp;постійному стресі? Які виклики на&nbsp;нас чекають після Перемоги? <br><em>Про це&nbsp;«ФАКТИ» поговорили з&nbsp;відомим письменником та&nbsp;блогером Яном Валетовим. Його книги давно стали бестселерами, а&nbsp;тексти, які він публікує у&nbsp;соцмережах, ЗМІ розбирають на&nbsp;цитати.</em></div></div><em></em><div><strong><em>-&nbsp;Яне, ви&nbsp;не&nbsp;раз наголошували, що&nbsp;помилково не&nbsp;розглядати як&nbsp;варіант і&nbsp;несприятливий результат війни. «Якщо є&nbsp;план А&nbsp;та&nbsp;план&nbsp;Б, то&nbsp;потрібно обов'язково продумати план П. Не&nbsp;у&nbsp;форматі «все пропало, всі померли», а&nbsp;у&nbsp;форматі «що&nbsp;ми&nbsp;робитимемо, якщо…» У&nbsp;вас самого є&nbsp;відповідь на&nbsp;таке запитання? От&nbsp;що&nbsp;робити, якщо наші плани не&nbsp;збудуться? До&nbsp;того&nbsp;ж, за&nbsp;вашими словами, «у&nbsp;житті нічого й&nbsp;ніколи не&nbsp;йде за&nbsp;планом, тим більше за&nbsp;оптимістичним».</em></strong></div><div>-&nbsp;У&nbsp;принципі,&nbsp;<a href=&quot;https://fakty.ua/420087-dobit-rossiyu-net-vozmozhnosti-ni-u-nas-ni-u-soyuznikov-nuzhno-gotovitsya-k-desyatiletiyam-protivostoyaniya---yan-valetov&quot;>я&nbsp;від початку говорив про те, що&nbsp;ця&nbsp;війна дуже надовго</a>. Вважаю, що&nbsp;формату, який би&nbsp;забезпечив нам перемогу, не&nbsp;існує. Тому що&nbsp;для цього потрібна повна військова поразка росії. А&nbsp;це, грубо кажучи, взята москва, поділ російської федерації на&nbsp;якісь зони, а&nbsp;потім наша подальша робота з&nbsp;їхньої (!) денацифікації, демілітаризації, денуклеаризації та&nbsp;всього іншого.&nbsp;Я&nbsp;не&nbsp;дуже вірю в&nbsp;цей варіант, бо&nbsp;розумію, що&nbsp;на&nbsp;це немає ані сил, ані потрібної кількості військ. Та й&nbsp;у&nbsp;принципі зайняти таку територію та&nbsp;підтримувати якимось чином там необхідний для зміни суспільних настроїв режим дуже нетривіальне завдання. Воно дуже складне, воно вимагає великої кількості людей, зброї і, насамперед, повної та&nbsp;остаточної військової поразки росії. Чесно вам скажу, при всьому моєму оптимізмі та&nbsp;вірі у&nbsp;ЗСУ, не&nbsp;маю ілюзій з&nbsp;приводу того, що&nbsp;наші танки колись котитимуться бруківкою Червоної площі. Я&nbsp;впевнений у&nbsp;тому, що&nbsp;ми&nbsp;виграємо, але зовсім не&nbsp;впевнений у&nbsp;тому, що&nbsp;це&nbsp;станеться у&nbsp;такому форматі.&nbsp;Бачу цей формат, швидше, наступним: ми&nbsp;таки відправимо росію до&nbsp;кордонів 1991 року і&nbsp;отримаємо поруч ворожу, велику, досить сильну і&nbsp;досить ресурсну країну, яка протягом десятків років виношуватиме плани реваншу і&nbsp;повернеться за&nbsp;першої&nbsp;ж нагоди. Ми&nbsp;це&nbsp;вже бачили у&nbsp;Чечні, знаємо це&nbsp;з&nbsp;історії Фінляндії, яку вони спочатку відпустили на&nbsp;вільні хліби, а&nbsp;потім вирішили прибрати до&nbsp;рук. Тобто насправді нічого нового не&nbsp;відбувається. Подібне росія вже проробляла неодноразово. І&nbsp;я&nbsp;не маю підстав припускати, що&nbsp;після нашого виграшу цей план не&nbsp;буде приведений у&nbsp;дію.&nbsp;У&nbsp;зв'язку з&nbsp;цим я&nbsp;ніби будую плани у&nbsp;відповідь&nbsp;- не&nbsp;в&nbsp;розрахунку на&nbsp;поразку, а&nbsp;в&nbsp;розрахунку на&nbsp;тривалий конфлікт, в&nbsp;який безсумнівно переросте будь-який результат цієї війни. Все одно буде дуже неприємно, тому що&nbsp;вони мають можливість кошмарити нас на&nbsp;відстані кількох тисяч кілометрів. Їхні точні ракети можуть закінчитися. Зате вони мають все для того, щоб виробляти неточні. Вони мають ці&nbsp;технології.&nbsp;До&nbsp;того&nbsp;ж ми&nbsp;знаємо характер наших сусідів. Вони жерти не&nbsp;будуть, не&nbsp;житимуть, але намагатимуться нас вбити. І&nbsp;ненависть свою роститимуть. І&nbsp;цей їхній психоз обов'язково триватиме. Тобто без зміни режиму там ми&nbsp;приречені на&nbsp;вічну бійку з&nbsp;цією ордою.&nbsp;Мені шістдесят років. Я&nbsp;розумію, що&nbsp;за&nbsp;мого життя це&nbsp;не&nbsp;завершиться. І&nbsp;навіть якщо вам будуть говорити протилежне&nbsp;- розповідати, що&nbsp;завтра вони стануть білими та&nbsp;пухнастими, я&nbsp;на&nbsp;вашому місці не&nbsp;вірив би, оскільки історично так ніколи не&nbsp;було.&nbsp;Тому нам потрібно розробляти плани про побудову мілітарного суспільства, створення військових союзів, відновлення нашої військової промисловості&nbsp;- от&nbsp;просто максимально, як&nbsp;тільки можемо. А&nbsp;це&nbsp;означає, що&nbsp;ми&nbsp;маємо стати іншою країною. Оскільки протягом останніх тридцяти років ми&nbsp;з&nbsp;прекрасної індустріальної держави ставали такою собі постіндустріальною. Свою військову промисловість ми&nbsp;пролюбили. То&nbsp;пролюбили, це&nbsp;пролюбили. «А&nbsp;хто на&nbsp;нас нападе? А&nbsp;що&nbsp;нам усім буде?» Тепер так міркувати не&nbsp;вдасться. Отже, треба змінити тактику та&nbsp;стратегію.&nbsp;Стратегія&nbsp;- це&nbsp;побудова самодостатньої мілітарної системи. А&nbsp;це&nbsp;потужна армія та&nbsp;військова промисловість, яка здатна цю&nbsp;армію одягати, взувати, озброювати та&nbsp;робити для неї боєприпаси.&nbsp;Нам слід жити як&nbsp;в&nbsp;Ізраїлі або Швейцарії (там є&nbsp;народне ополчення). Тобто миттєво, просто по&nbsp;клацанню пальців, вставати під рушницю у&nbsp;разі потреби. У&nbsp;кожному будинку має бути жилет, автомат, запас патронів, а&nbsp;будь-який чоловік повинен чітко знати, що&nbsp;в&nbsp;момент, коли пролунає дзвінок, він зобов'язаний протягом години-півтори-двох прибути до&nbsp;пункту призначення. Таку систему нам доведеться створювати з&nbsp;нуля.</div><div><strong><em>-&nbsp;Для цього потрібно повністю змінити наше мислення, наші погляди на&nbsp;оборону країни. Ми&nbsp;ж, переживши серйозні катаклізми, зазвичай заспокоюємося і&nbsp;не&nbsp;бажаємо нічого змінювати. Адже ви&nbsp;постійно підкреслюєте, що&nbsp;історія нас вчить тому, що&nbsp;ще&nbsp;ніколи нічому не&nbsp;навчила.</em></strong></div><div>-&nbsp;У&nbsp;нас просто немає іншого варіанту. Ми, звісно, можемо не&nbsp;збудувати таку систему. Але тоді слід зрозуміти, що&nbsp;ми&nbsp;зникнемо. Причому росіянам на&nbsp;це&nbsp;багато часу не&nbsp;знадобиться. Якщо ми&nbsp;не&nbsp;почнемо змінюватися, то, гадаю, через чотири-п'ять років, навіть якщо ми&nbsp;їх&nbsp;зараз заженемо за&nbsp;Можайськ у&nbsp;прямому та&nbsp;переносному значенні, вони все одно прийдуть знову.&nbsp;І&nbsp;коли вони прийдуть вдруге, нам уже мало не&nbsp;здасться. Тому що&nbsp;вони також вміють навчатися. Вони прийдуть готовими, вони врахують помилки. Вже не&nbsp;рушать довгими колонами, а&nbsp;їхні паливозаправники не&nbsp;плестимуться десь за&nbsp;сімдесят кілометрів позаду.&nbsp;Слухайте, знову&nbsp;ж таки якщо взяти історичний аспект&nbsp;- той самий, про який ми&nbsp;з&nbsp;вами вже неодноразово говорили,&nbsp;- згадати першу та&nbsp;другу чеченську війни, згадати 1939 рік у&nbsp;Польщі, яка 1920-го їх&nbsp;викинула за&nbsp;межі стусанами. А&nbsp;що&nbsp;сталося далі? А&nbsp;далі вони повернулися, вже багато чого навчившись. Отже, прямо хочу сказати, що&nbsp;буде не&nbsp;дуже хороший експеримент. Згадайте, на&nbsp;що&nbsp;перетворений Грозний і&nbsp;яким став чеченський народ, у&nbsp;якого з&nbsp;гордістю все було гаразд. Тому нам нікуди буде подітися від необхідних змін.</div><div><strong><em>-&nbsp;Буквально днями сперечалася із&nbsp;колегою, яка сподівається на&nbsp;військовий переворот у&nbsp;росії.</em></strong></div><div>-&nbsp;Давайте навіть не&nbsp;обговорюватимемо таке. Це&nbsp;чистої води дурниці. Хто цей військовий переворот влаштує?</div><div><strong><em>-&nbsp;Вона вважає, що&nbsp;прозріють генерали.</em></strong></div><div>-&nbsp;Ось мені цікаво, які генерали. Вона може назвати одне-два імені, тобто якогось лідера у&nbsp;їхній армії? У&nbsp;Чилі були генерал Піночет та&nbsp;ще&nbsp;кілька генералів&nbsp;- люди освічені, сильні, рішучі. Вони врятували Чилі свого часу. А&nbsp;тут хто?</div><div><strong><em>-&nbsp;Ви&nbsp;чудово знаєте історію. На&nbsp;очах усього світу виріс та&nbsp;остаточно оформився цей монстр. Чому він набув таких рис? Звідки у&nbsp;росіян схильність до&nbsp;бузувірства, така люта ненависть саме до&nbsp;нас?</em></strong></div><div>-&nbsp;Ми&nbsp;були частиною цієї імперії, причому не&nbsp;гіршою. Щоразу, коли я&nbsp;чую плач Ярославни наших співвітчизників, мовляв, їх&nbsp;сильно гнобила Російська імперія, завжди хочу нагадати, що&nbsp;ми&nbsp;цією імперією керували і&nbsp;ми&nbsp;її вигадали. Вони без нас не&nbsp;здобули жодної воєнної перемоги. Тому ненависть до&nbsp;нас це&nbsp;- знаєте, як&nbsp;буває? -&nbsp;спроба вбити дружину, яка від тебе пішла. Ось була кохана й&nbsp;бажана, а&nbsp;тут просто перед тобою вильнула хвостом: «Та&nbsp;пішов ти». Це&nbsp;перше.&nbsp;Друге. Не&nbsp;забувайте, що&nbsp;будь-яке імперське правління пов'язане з&nbsp;певними парадигмами, які ця&nbsp;імперія насаджує. Вона добровільно не&nbsp;відмовляється від своїх територій, просто не&nbsp;має права на&nbsp;таке. Інакше, якщо не&nbsp;розширюватиметься, перестає існувати. Тому всі події, які сталися з&nbsp;нами у&nbsp;1991 році, це&nbsp;пряма образа імперії. Вона захоче нас повернути, навіть якщо ми&nbsp;їй&nbsp;не потрібні. Ми&nbsp;все одно їй&nbsp;потрібні, тому що&nbsp;ми є&nbsp;її&nbsp;частиною, тому що&nbsp;вони вважають, що&nbsp;вони нас створили.&nbsp;Хто вони, щоправда, для мене є&nbsp;великою загадкою. Адже будь-який імперський проєкт позанаціональний. Тож тут йдеться не&nbsp;про українців, а&nbsp;про бунтівну частину імперії. Вона охоче приймає до&nbsp;своїх проєктів будь-яку національність. Хто такий росіянин? Якщо ти&nbsp;відданий імперії та&nbsp;живеш її&nbsp;інтересами. При цьому ми&nbsp;знаємо безліч великих українських прізвищ в&nbsp;історії росії. Це&nbsp;була культурна, військова та&nbsp;економічна еліта.&nbsp;Наведу такий приклад. Юдея була житницею для Риму, вона давала йому хліб. У&nbsp;російському Нечорнозем'ї та&nbsp;за&nbsp;Уралом не&nbsp;дуже гарні умови для зростання зернових та&nbsp;інших культур. Хто давав хліб росії, хто був її&nbsp;житницею? Україна. Хто давав найкращих солдатів? Україна. Хто, зрештою, був величезною буферною територією між сусідами та&nbsp;росією? Україна.&nbsp;Тобто це&nbsp;надзвичайно важлива частина імперії. І&nbsp;ось вона повертається та&nbsp;йде. Тож це&nbsp;не&nbsp;ненависть до&nbsp;українців. Це&nbsp;ненависть до&nbsp;бунтівників.&nbsp;Ми&nbsp;не&nbsp;можемо говорити про те, що&nbsp;Україна є&nbsp;моноетнічною державою. І&nbsp;це, до&nbsp;речі, наше величезне щастя. У&nbsp;нас близько ста національностей і&nbsp;всі ми&nbsp;українці. Ми&nbsp;- політична нація. Ми&nbsp;бунтівна частина імперії, яка намагається відірватися. Тому шансів на&nbsp;те, що&nbsp;нас любитимуть, немає.&nbsp;Ну&nbsp;скажіть, яка справа уйгурам та&nbsp;бурятам до&nbsp;України? Це&nbsp;суто імперське бажання повернути нас назад, змусити любити, дружити, знову експлуатувати й т.д. Це&nbsp;все зрозумілі речі.&nbsp;Я&nbsp;не&nbsp;говорю про тваринну жорстокість. Будь-яка війна&nbsp;- це&nbsp;тваринна жорсткість. Згадайте хоча&nbsp;б, що&nbsp;коїлося у&nbsp;Сербії, Хорватії, Косові, Албанії під час Югославської війни. Це&nbsp;ж&nbsp;величезна трагедія. Але люди жорстокі за&nbsp;своєю суттю. росіяни не&nbsp;більш жорстокі, ніж&nbsp;ми. Просто за&nbsp;дуже тривалий час перебування в&nbsp;Європі ми&nbsp;засвоїли моральні аспекти, які стримують цю&nbsp;жорстокість. Вони їх&nbsp;засвоїли гірше. Ось і&nbsp;вся різниця.&nbsp;Тобто людина&nbsp;- дуже дивна істота з&nbsp;дуже тонким нальотом цивілізації. Цей наліт здувається просто в&nbsp;одну мить. Тож що&nbsp;можу вам сказати? Так, якщо взяти участь росіян у&nbsp;європейських війнах, вони прославилися не&nbsp;дуже добрими діями. Але ми&nbsp;маємо пам'ятати, що&nbsp;в&nbsp;лавах російського війська в&nbsp;ті&nbsp;періоди були й&nbsp;наші співвітчизники. Вважаю, що&nbsp;якоюсь особливою гуманністю або ще&nbsp;чимось вони не&nbsp;вирізнялися. Мені так здається.</div><div><strong><em>-&nbsp;Ви&nbsp;вважаєте, що&nbsp;«перемогти росіян можна лише за&nbsp;допомогою росіян», і&nbsp;кажете, що&nbsp;такий підхід&nbsp;- це&nbsp;чистої води прагматизм. Як&nbsp;ми&nbsp;можемо перемогти їх&nbsp;з&nbsp;їхньою&nbsp;ж допомогою? На&nbsp;кого нам робити ставку з&nbsp;огляду на&nbsp;тотальне обдурювання народу і&nbsp;те, що&nbsp;їхня так звана опозиція абсолютно травоїдна?</em></strong></div><div>-&nbsp;Згоден. У&nbsp;них зараз немає опозиції, на&nbsp;яку можна було&nbsp;б спиратися. Але якщо ми&nbsp;чогось не&nbsp;маємо, що&nbsp;нам лишається? Створити це, правильно? Тобто, в&nbsp;принципі, це&nbsp;те, що&nbsp;роблять зараз наша розвідка та&nbsp;інтелектуальна частина армії в&nbsp;прикордонних російських районах. Цей наш тролінг&nbsp;- «все купили у&nbsp;воєнторгу»&nbsp;- доводить буквально до&nbsp;шаленства російську пропаганду. Але, хлопці, ми&nbsp;ж&nbsp;повторюємо один в&nbsp;один те, чому ви&nbsp;піддавали нас у&nbsp;2014 році. Ми&nbsp;просто косплеїмо ваші дії й&nbsp;намагаємося зобразити зараз, що&nbsp;в&nbsp;росії дійсно існує сила, яка здатна повалити владу путіна.&nbsp;Чи з'явилася вона насправді за&nbsp;24 роки його правління? Думаю, що&nbsp;ні. Чи&nbsp;можна повалити величезну країну? Їх&nbsp;140 чи&nbsp;120 мільйонів&nbsp;- не&nbsp;грає ролі. Як&nbsp;не&nbsp;грає ролі, скільки нас зараз&nbsp;- 36 мільйонів чи&nbsp;27. Грає роль співвідношення сил. Воно приблизно один до&nbsp;шести. І&nbsp;нам треба цього величезного Голіафа здолати.&nbsp;Як&nbsp;це&nbsp;можна зробити? Кинутись на&nbsp;нього, намагатися його подряпати та&nbsp;кусати? росію захищає її&nbsp;розмір. Тобто ми&nbsp;не&nbsp;можемо прийти на&nbsp;Урал і&nbsp;там змусити всіх жити так, як&nbsp;ми&nbsp;вважаємо за&nbsp;потрібне. Та&nbsp;й&nbsp;не треба це&nbsp;робити насправді.&nbsp;Нам необхідно спертися на&nbsp;якихось людей. Якщо їх&nbsp;немає, то&nbsp;їх&nbsp;треба туди заслати, їх&nbsp;треба створити, виховати, купити&nbsp;- неважливо. Нам обов'язково потрібна якась сила всередині росії, яка її&nbsp;змінюватиме. Тому що&nbsp;всіх їх&nbsp;убити не&nbsp;можна, хоч дуже хочеться. Повірте, мені теж. І&nbsp;змінити їх&nbsp;не&nbsp;можна. Просто фізично. Ви&nbsp;не&nbsp;приїдете на&nbsp;острів Ольхон переробляти бурятів, що&nbsp;живуть навколо Байкалу, і&nbsp;не&nbsp;приїдете в&nbsp;Улан-Уде. А&nbsp;їхні танкісти, стрілки та&nbsp;мотопіхота вбивають нас, гвалтують, грабують. Я&nbsp;не&nbsp;про бурятів погано кажу. Просто наводжу приклад.&nbsp;Тому що&nbsp;всі вони разом&nbsp;- це&nbsp;російські збройні сили. Вони складаються з&nbsp;людей, яким, взагалі-то, на&nbsp;Україну найвищою мірою наср*ти. Але вони приходять сюди, бо&nbsp;їм&nbsp;платять гроші і&nbsp;тому, що&nbsp;їм, мабуть, внутрішньо подобається вбивати. Я&nbsp;не&nbsp;розумію, як&nbsp;можна вбивати не&nbsp;для захисту рідної країни, своєї родини, землі, могил предків. Але&nbsp;ж це&nbsp;не ми&nbsp;прийшли до&nbsp;Бурятії.&nbsp;Тож думаймо. Якщо це&nbsp;вийде, буде чудово. Це&nbsp;буде одна з&nbsp;найкрутіших контррозвідувальних операцій у&nbsp;світі.</div><div>Багато могутніх і&nbsp;розумних держав створювали необхідні настрої у&nbsp;суспільстві інших країн. Вони збирали навколо якихось ідей потрібних людей, і&nbsp;ті&nbsp;змінювали моральну та&nbsp;ідеологічну парадигму. Наприклад, панове більшовики, оплачені німецьким Генштабом, примудрилися повалити Російську імперію. А&nbsp;ким вони були доти, доки не з'явилися німці? Ніким. Ці&nbsp;люди з&nbsp;1905 року не&nbsp;перебували у&nbsp;росії, вони не&nbsp;уявляли, чим живе народ і&nbsp;взагалі не&nbsp;знали, що&nbsp;там відбувається. Але вони були рішуче налаштовані.&nbsp;Скориставшись грошима Німеччини та&nbsp;повною імпотенцією тодішньої російської влади, зробили так, що&nbsp;росія вийшла з&nbsp;Першої світової війни, не&nbsp;лише втративши величезну кількість людей та&nbsp;територій, а&nbsp;й&nbsp;усі переваги переможця. Вона перейшла до&nbsp;розряду країн, які нічого за&nbsp;результатами війни не&nbsp;отримали. Натомість отримали більшовики. Тож треба вчитися у&nbsp;німецького Генштабу. росію можна повалити лише в&nbsp;такий спосіб.<br><strong><em>-&nbsp;росіяни сьогодні готові вмирати за&nbsp;путіна? За&nbsp;рік настрої у&nbsp;їхніх соцмережах дещо змінилися. Якщо раніше був суцільний патріотичний чад і&nbsp;захоплення з&nbsp;приводу СВО, то&nbsp;тепер все частіше миготять резонні питання на&nbsp;кшталт «навіщо нам потрібна була ця&nbsp;спецоперація?» Втім, поки що&nbsp;подібні репліки поодинокі. І, що&nbsp;цікаво, якщо рік тому на&nbsp;такий коментар одразу накидалися&nbsp;- «у&nbsp;нас завівся юда», «та&nbsp;ти, чувак, працюєш на&nbsp;ЗСУ», то&nbsp;тепер мовчать, а&nbsp;іноді навіть підтакують. Тобто начебто з'являються паростки невдоволення.</em></strong></div><div>-&nbsp;Такі приклади&nbsp;- створення теплої ванни. А&nbsp;я&nbsp;вам наведу приклад вчителя середньої школи, випускники якого загинули в&nbsp;Україні, і&nbsp;він пішов мстити.&nbsp;Думаю, що&nbsp;реальна підтримка дій влади близько 75−80%. Я&nbsp;не&nbsp;соціолог, мені дуже складно у&nbsp;цій ситуації оперувати цифрами, та&nbsp;й&nbsp;не потрібно насправді. Але можу таке говорити, судячи з&nbsp;того, що&nbsp;читаю не&nbsp;лише у&nbsp;соцмережах, а&nbsp;ще й&nbsp;чую від своїх знайомих росіян. Тобто це&nbsp;російські соціологічні дослідження, які легко намалюють потрібні кремлю цифри. Ось запитайте користувачів Інтернету, скільки з&nbsp;них ним користуються. Результат буде 100%.&nbsp;У&nbsp;російської опозиції, яка виїхала на&nbsp;Захід, теж не&nbsp;стовідсоткове заперечення путіна. Там чимало людей, які виїхали з&nbsp;ковбасних міркувань. Але при цьому там таки, думаю, близько 80% підтримуватимуть Україну і&nbsp;будуть проти війни, яку організувала росія.&nbsp;З&nbsp;іншого боку, ми&nbsp;ж з&nbsp;вами маємо спільних друзів в&nbsp;Ізраїлі. Вам не&nbsp;говорили, скільки «вати» сидить там?</div><div><strong><em>-&nbsp;І&nbsp;у&nbsp;Німеччині, й&nbsp;далі за&nbsp;списком.</em></strong></div><div>-&nbsp;І&nbsp;в&nbsp;Америці, повірте, і&nbsp;в&nbsp;Канаді. Та&nbsp;де&nbsp;їх тільки немає. Причому це&nbsp;часто люди, наприклад, єврейського походження, які, гордо чухаючи свій семітський ніс, обурюються: «Ми&nbsp;ж&nbsp;росіяни. Як&nbsp;так? Адже це&nbsp;нашу країну ображають». Вони вже тридцять років живуть за&nbsp;кордоном, з&nbsp;росіянами колись мали лише загальне місце проживання, але при цьому твердять таке.&nbsp;Я&nbsp;прихильник того, щоби такі речі з'ясовувати експериментальним шляхом. Наприклад, коли росіяни почнуть масово ховатися від повісток. У&nbsp;Шебекіно зараз немає прихильників війни. А&nbsp;в&nbsp;Курську або Брянську їх&nbsp;повно.&nbsp;Коли люди починають на&nbsp;своїй шкурі відчувати, що&nbsp;таке війна, ідіотизм у&nbsp;них зменшується. Але для цього необхідно, напевно, все-таки зробити те, що&nbsp;ми&nbsp;зробили із&nbsp;Шебекіно. Там уже стоїть конкретне виття. Але зачекайте, хлопці, ми&nbsp;вас не&nbsp;чіпали, на&nbsp;хвилиночку. Це&nbsp;ви&nbsp;розповідали, що&nbsp;ми&nbsp;збиралися вас захопити. Ну, тоді о'кей.&nbsp;Я, до&nbsp;речі, вважаю, що&nbsp;ми&nbsp;можемо поки що&nbsp;поміняти Донецьку та&nbsp;Луганську області на&nbsp;Курську, наприклад, Брянську, Білгородську, Орловську. Потім поміняємо назад. Вважаю, що&nbsp;маємо повне право таке зробити. Тому що&nbsp;вони зробили це&nbsp;з&nbsp;нами, прийшовши сюди.</div><div><strong><em>-&nbsp;Ще&nbsp;одна ваша цитата. «Єдине, чого я&nbsp;хочу, це&nbsp;справедливості у&nbsp;біблійному значенні слова. Око за&nbsp;око, зуб за&nbsp;зуб. Я&nbsp;розумію, що&nbsp;це&nbsp;важко досяжне бажання, але я&nbsp;сподіваюся, що&nbsp;вони теж сьорбнуть війни вдосталь. По&nbsp;самі ніздрі. І&nbsp;захлинуться в&nbsp;крові, лайні, розрусі та&nbsp;горі, які з&nbsp;собою принесли. Я&nbsp;атеїст, я&nbsp;знаю, що&nbsp;бога немає, але, якби він був, він мене зрозумів&nbsp;би. Я&nbsp;не&nbsp;про помсту зараз говорю&nbsp;- я&nbsp;говорю про відплату за&nbsp;скоєне. Домовлятися там нема з&nbsp;ким, та&nbsp;й&nbsp;нема про&nbsp;що. А&nbsp;ось змусити їх&nbsp;шкодувати про вчинене&nbsp;- саме те». Яким чином можна змусити дрімучих, тупих, невиліковних, переконаних у&nbsp;своїй правоті та&nbsp;величі людей шкодувати про вчинене?</em></strong></div><div>-&nbsp;Ракети дуже сильно допомагають. Наприклад, я&nbsp;знаю у&nbsp;нас дуже багатьох громадян із&nbsp;відверто проросійськими настроями, які після прильоту першої&nbsp;ж ракети стали українськими патріотами. Причому непідробними. Коли ви&nbsp;ховаєтеся у&nbsp;ванній, а&nbsp;уламки падають поруч із&nbsp;вашим будинком і&nbsp;вибуховою хвилею вибиває вікна, ваша любов до&nbsp;росії якось пропорційно зменшується. І&nbsp;чим ближче впало, тим пропорційніше поменшала.&nbsp;От&nbsp;вони випустили по&nbsp;нашій території понад п'ять тисяч ракет. Чесно вам скажу, якби горіли москва, пітер та&nbsp;інші міста моєї молодості, які були рідними, у&nbsp;мене нічого не&nbsp;здригнулося&nbsp;б із&nbsp;цього приводу. От&nbsp;нічого. Якби до&nbsp;Коломни, де&nbsp;виробляють «Іскандери», прилетіла&nbsp;б така&nbsp;ж ракета, яка днями прилетіла до&nbsp;села Підгородне нашої Дніпропетровської області та&nbsp;вбила там людей, я&nbsp;не&nbsp;шкодував би&nbsp;Коломну. Люди, які розв'язують війну, мають бути готовими, що&nbsp;вона прийде до&nbsp;них у&nbsp;будинок.</div><div><strong><em>-&nbsp;Вже давно немає жодного співчуття ані до&nbsp;так званих добрих росіян, ані до&nbsp;мешканців російських прикордонних районів, де&nbsp;зараз дуже неспокійно. Його просто не&nbsp;може бути.</em></strong></div><div>-&nbsp;Тому око за&nbsp;око. Що&nbsp;вони зробили з&nbsp;Києвом, з&nbsp;Миколаєвом (нещодавно там був, у&nbsp;мене волосся дибки встало), з&nbsp;Харковом, з&nbsp;милим зеленим Черніговом, з&nbsp;Ірпенем, з&nbsp;Херсоном?</div><div><strong><em>-&nbsp;З&nbsp;Бахмутом, Маріуполем, Лисичанськом, Сєвєродонецьком, Мар'їнкою, Авдіївкою.</em></strong></div><div>-&nbsp;На&nbsp;Донбасі взагалі випалена земля. Незрозуміло, що&nbsp;там згодом відновлювати. Та&nbsp;росіян треба забити під землю на&nbsp;півтора метра за&nbsp;все, що&nbsp;вони накоїли.&nbsp;Ще&nbsp;раз повторю. Ми&nbsp;маємо повне право на&nbsp;все, поки вони не&nbsp;зрозуміють, що&nbsp;будь-який рух у&nbsp;їхній бік це&nbsp;не&nbsp;«а&nbsp;нас за&nbsp;що?» і&nbsp;не&nbsp;«як&nbsp;це, українці по&nbsp;нас стріляють?» І&nbsp;щоб їхні діти ср*лися від однієї думки, що&nbsp;ми&nbsp;до них прийдемо. Звісно, ми&nbsp;до&nbsp;них приходити не&nbsp;будемо. Але головне, щоб вони ср*лися.</div><div><strong><em>-&nbsp;Ви&nbsp;часто завершуєте свої тести закликом: «Тримаємося!» Так, пройшов перший шок, ми&nbsp;наче трохи адаптувалися. Але нас постійно кошмарять нічними ракетними атаками, ми&nbsp;не&nbsp;можемо планувати взагалі нічого і&nbsp;перебуваємо у&nbsp;постійному стресі. Як&nbsp;триматися, коли навколо таке відбувається?</em></strong></div><div>-&nbsp;Треба жити сьогодні. Це&nbsp;правильна позиція. Завтрашнього дня може не&nbsp;бути. Для кожного з&nbsp;нас. Де&nbsp;б&nbsp;ми не&nbsp;знаходилися&nbsp;- у&nbsp;Хмельницькому чи&nbsp;Покровську (колишньому Червоноармійську), Дніпрі чи&nbsp;Запоріжжі. Кожен завтра може померти від ракети, яка прилетіла, від снаряда, від ще&nbsp;чогось. І&nbsp;хрін вони відберуть у&nbsp;нас цей сьогоднішній день життя. Тому тримаємось і&nbsp;не&nbsp;вс*ремось (ще&nbsp;одне моє улюблене слово).&nbsp;Мені дуже часто кажуть: «От&nbsp;працюють ресторани». Та&nbsp;чудово, що&nbsp;вони працюють. Це&nbsp;означає, що&nbsp;живе наша економіка. І&nbsp;люди, які зараз на&nbsp;фронті ризикують собою та&nbsp;вмирають, воюють за&nbsp;те, щоб тут було мирне життя. Інакше не&nbsp;може бути, розумієте?&nbsp;Сенс війни в&nbsp;тому, щоб стало краще твоєму народу. За&nbsp;всієї спірності цієї аргументації я&nbsp;впевнений у&nbsp;тому, що&nbsp;мають працювати економіка, підприємства, бізнес. Ми&nbsp;повинні сплачувати податки, які йтимуть на&nbsp;те, щоб у&nbsp;нас була могутня армія, повинні створювати нове суспільство та&nbsp;нову промисловість (у&nbsp;нас фактично не&nbsp;залишилося старої; наприклад, у&nbsp;металургії й&nbsp;не&nbsp;лише ми&nbsp;втратили колосальну кількість об'єктів), маємо перебудуватися та&nbsp;жити сьогодні. Тому що&nbsp;війна може не&nbsp;закінчитися завтра, через місяць, через рік, через десять років. Що, ми&nbsp;будемо сидіти й&nbsp;трястися? Сумувати? Ні. Тримаємося і&nbsp;не&nbsp;вс*ремось.</div><div><strong><em>-&nbsp;У&nbsp;перші тижні після масштабного вторгнення країна об'єдналася заради відсічі ворогові. Усі чвари були забуті. А&nbsp;потім ми&nbsp;знову повернулися до&nbsp;традиційних танців на&nbsp;граблях&nbsp;- політичних чвар, з'ясувань, хто більший патріот, до&nbsp;хабарництва, яке, взагалі-то, і&nbsp;не&nbsp;припинялося. Країна спливає кров'ю, а&nbsp;хтось наживається на&nbsp;війні. У&nbsp;вас немає побоювань, що&nbsp;внутрішня ворожнеча нас може занапастити в&nbsp;результаті?</em></strong></div><div>-&nbsp;Так, є. Мій добрий друг Богдан Процишин сказав у&nbsp;квітні минулого року: «Не&nbsp;ср*лись цілих півтора місяця». Ця&nbsp;фраза повністю визначає ситуацію.&nbsp;Звичайно, найстрашніший ворог&nbsp;- внутрішній. І, до&nbsp;речі, пошук внутрішнього ворога&nbsp;- це&nbsp;також дуже страшно. Ми&nbsp;безперечно цим хворітимемо. Тому що&nbsp;одна частина суспільства захоче домінувати над іншою, використовуючи будь-які способи&nbsp;- якісь мовні та&nbsp;ідеологічні проблеми, відверту брехню, доноси тощо. Таке завжди було в&nbsp;будь-якому суспільстві, а&nbsp;в&nbsp;нашому особливо.&nbsp;У&nbsp;мене все-таки є&nbsp;надія на&nbsp;його найкращу частину. По-перше, надія, як&nbsp;би&nbsp;смішно це&nbsp;не&nbsp;звучало, на&nbsp;якусь дещицю зовнішнього управління, яке зводитиме нанівець зусилля місцевих ідіотів відірвати собі шматок від живої плоті країни. Дуже сподіваюся, що&nbsp;нас миритимуть найжорсткішими способами, щоб виробити певний рефлекс&nbsp;- своїх не&nbsp;треба ображати. Що&nbsp;свої це&nbsp;навіть не&nbsp;ті, хто розмовляє з&nbsp;тобою однією мовою, а&nbsp;ті, хто робить добро країні, в&nbsp;якій ми&nbsp;живемо. По-друге, я&nbsp;переконаний у&nbsp;тому, що&nbsp;суспільство змінюватиметься.&nbsp;Я&nbsp;великий прихильник того, щоб у&nbsp;нас була одна державна мова.</div><div><strong><em>-&nbsp;Я&nbsp;теж.</em></strong></div><div>-&nbsp;Але я&nbsp;прихильник і&nbsp;10-ї статті Конституції, яка «гарантує вільний розвиток, використання та&nbsp;захист російської та&nbsp;інших мов національних меншин України».&nbsp;Скажу чесно: якщо я&nbsp;колись працюватиму на&nbsp;державу, то, повірте, перейду на&nbsp;українську. На&nbsp;роботі стовідсотково розмовлятиму українською. А&nbsp;поки в&nbsp;мене є&nbsp;вибір, говорю материнською мовою (нічого поганого в&nbsp;цьому не&nbsp;бачу і&nbsp;не&nbsp;розумію, чому цим бл*дям треба віддавати нашу мову) і&nbsp;намагаюся робити для України якнайбільше доброго.&nbsp;Загалом, дай нам Бог якнайшвидшої Перемоги та&nbsp;миру, зрозуміло, на&nbsp;наших умовах. А&nbsp;з&nbsp;внутрішніми складнощами розбиратимемося в&nbsp;міру їх&nbsp;надходження.</div><div><strong><em>-&nbsp;Після закінчення війни на&nbsp;нас чекають не&nbsp;менш серйозні виклики. З&nbsp;фронту повернуться поранені та&nbsp;смертельно втомлені військові. Зруйнована економіка, розбомблена інфраструктура, заміновані ліси та&nbsp;поля. Значна частина українців залишиться за&nbsp;кордоном. Зрозуміло, що&nbsp;нам допоможуть, що&nbsp;сюди прийдуть гроші Заходу. Але основну частину роботи нам належить робити самим. Чи&nbsp;впораємося?</em></strong></div><div>-&nbsp;Постпереможна Україна має роками працювати 24/7 для того, щоб досягти якогось рівня. Скажу крамольну річ, але будь-яка війна, якою&nbsp;б важкою та&nbsp;кривавою вона не&nbsp;була, дає країні шанс змінитись. Якщо ми&nbsp;не&nbsp;пролюбимо цей шанс, то&nbsp;ми&nbsp;маємо всі підстави говорити про те, що&nbsp;побудуємо нову чудову країну.&nbsp;Якщо за&nbsp;старою звичкою зробимо все як&nbsp;завжди, ну&nbsp;що&nbsp;ж, значить, ми&nbsp;того заслуговуємо. Я&nbsp;впевнений у&nbsp;тому, що&nbsp;ми&nbsp;маємо продуктивні інтелектуальні сили, які намагатимуться зробити все можливе для того, щоб у&nbsp;цій країні настали мир, спокій, щастя та&nbsp;благополуччя. І&nbsp;дуже сподіваюся, що&nbsp;нас не&nbsp;кинуть з&nbsp;нашими проблемами. Якщо кинуть, не&nbsp;знаю, скільки потрібно буде грошей та&nbsp;часу, щоб це&nbsp;все відновити.&nbsp;Тільки розумна економічна (не&nbsp;така, якою вона була останніми роками), ідеологічна та&nbsp;культурна політика (бо&nbsp;все належить будувати одночасно) можуть дати нам шанс на&nbsp;процвітання. Але для цього нам потрібно дуже сильно змінитись. Тому що, коли Богдан констатує, що&nbsp;ми&nbsp;не ср… лися цілих півтора місяця, він&nbsp;же не&nbsp;жартує. Він говорить це&nbsp;з&nbsp;гіркотою.&nbsp;Ця&nbsp;наша звичка сваритись… Мені дуже подобається фраза Арестовича, що&nbsp;«українці&nbsp;- це&nbsp;нація контррозвідників». Допоки всі шукають друзів серед ворогів, ми&nbsp;шукаємо ворогів серед друзів. Я&nbsp;цього боюсь.&nbsp;Вважаю, що&nbsp;найважчий період у&nbsp;нас буде саме тоді, коли, сподіваюся, настане ейфорія від Перемоги. Тому що&nbsp;рівно в&nbsp;той момент, коли ми&nbsp;почуватимемося переможцями, одразу з'явиться бажання з'ясувати, а&nbsp;хто більше зробив для цієї Перемоги? А&nbsp;чи&nbsp;правильною мовою він це&nbsp;робив? А&nbsp;де&nbsp;ви були 24 лютого 2022? Ми&nbsp;ж&nbsp;таке неодноразово спостерігали.&nbsp;Втрата незалежності та&nbsp;державності України за&nbsp;часів Жовтневого перевороту&nbsp;- це&nbsp;результат неузгодженості дій українських еліт. Насправді у&nbsp;нас тоді були всі шанси відвоювати свою державність. На&nbsp;жаль, нічого не&nbsp;вийшло. Бо&nbsp;Петлюра хотів одного, Махно&nbsp;- іншого, Винниченко&nbsp;- третього, гетьман Скоропадський&nbsp;- четвертого, німці&nbsp;- п'ятого, більшовики&nbsp;- шостого. А&nbsp;в&nbsp;результаті на&nbsp;бобах лишилися&nbsp;ми. До&nbsp;речі, з&nbsp;допомогою нашого народу. Якщо вам розповідатимуть, що&nbsp;революцію в&nbsp;Україні робили виключно прийшлі з&nbsp;росії маргінали, це&nbsp;не&nbsp;так. Її&nbsp;робили зокрема українські робітники та&nbsp;селяни, яких обдурили. Вони дуже здорово допомогли панам більшовикам.</div><div><strong><em>-&nbsp;Зараз багато читаю про цей період. Простежуються явні паралелі.</em></strong></div><div>-&nbsp;Звичайно. І, до&nbsp;речі, неприємні для нас паралелі.</div><div><strong><em>-&nbsp;Про що&nbsp;ми&nbsp;розмовлятимемо з&nbsp;вами через рік&nbsp;- вже про відновлення України чи&nbsp;ще&nbsp;про продовження війни?</em></strong></div><div>-&nbsp;Вийшло так, що&nbsp;від початку війни я&nbsp;дуже щільно співпрацюю з&nbsp;одним великим американо-українським фондом. У&nbsp;мене склалося ділове та&nbsp;дружнє спілкування з&nbsp;цими людьми. Так от, починаючи десь із&nbsp;квітня-травня минулого року, зі&nbsp;мною здебільшого говорять про перспективи відновлення.</div><div><strong><em>-&nbsp;Клас!</em></strong></div><div>-&nbsp;Так. А&nbsp;люди там є&nbsp;різні, з&nbsp;різних організацій. Вони впевнені, що&nbsp;вони не&nbsp;дадуть росії перемогти. Вперше ця&nbsp;розмова зайшла, коли під Києвом ще&nbsp;горіла російська техніка. Для мене тоді це&nbsp;звучало дуже дивно.&nbsp;Тобто там вірять у&nbsp;нашу Перемогу. Давайте і&nbsp;ми з&nbsp;вами віритимемо, якщо вони вірять. Так, зараз українці проливають кров за&nbsp;визволення нашої землі, але без допомоги людей, про яких я&nbsp;зараз говорю, без допомоги Заходу могло взагалі нічого не&nbsp;трапитися.&nbsp;Я&nbsp;таки оптиміст насправді. Хоча теж враховую поганий результат. Він може бути дуже поганий або не&nbsp;зовсім поганий. Проте все одно вважаю, що&nbsp;ми&nbsp;маємо підстави для оптимізму, адже ми&nbsp;вистояли в&nbsp;той момент, коли їх&nbsp;не&nbsp;було зовсім.&nbsp;Перші три-чотири тижні були, напевно, найстрашнішими з&nbsp;усього, що&nbsp;могло статися з&nbsp;нами. Тому що&nbsp;країна могла зруйнуватися будь-якої миті. Вони&nbsp;б не&nbsp;взяли Київ, двома сотнями тисяч солдатів такі міста не&nbsp;беруть, просто захопили&nbsp;б урядовий квартал і&nbsp;далі почали&nbsp;б пресувати населення. Можливо, їм&nbsp;дещо вдалося&nbsp;б. Вічна пам'ять, вічна слава та&nbsp;вічна подяка тим хлопцям із&nbsp;ЗСУ, Нацгвардії та&nbsp;ополчення, які полягли у&nbsp;Гостомелі для того, щоб цього не&nbsp;сталося. Тому що&nbsp;ми з&nbsp;вами могли&nbsp;б прокинутися за&nbsp;кілька тижнів в&nbsp;іншій країні. І&nbsp;нічого з&nbsp;цим зробити було&nbsp;б уже не&nbsp;можна. Адже імперія не&nbsp;любить випускати видобуток із&nbsp;зубів. Ми&nbsp;їх&nbsp;кошмарили&nbsp;б з&nbsp;лісів роками, а&nbsp;вони&nbsp;б нас виловлювали, як&nbsp;уже таке було.</div><div><strong><em>-&nbsp;Ми&nbsp;знаходилися буквально в&nbsp;якихось мікронах від прірви. Військові на&nbsp;питання, як&nbsp;їм&nbsp;вдалося вистояти у&nbsp;перші дні, відповідають, що&nbsp;нас врятували середня ланка армії та&nbsp;тероборона. Лейтенанти, капітани, майори знали, що&nbsp;робити на&nbsp;локальних ділянках, і&nbsp;просто виконували свою роботу, доки Генштаб займався глобальними завданнями.</em></strong></div><div>-&nbsp;Тобто ті, кому було що&nbsp;гаяти. Найкраще солдат воює за&nbsp;свій дім та&nbsp;свою сім'ю. Днями у&nbsp;розмові з&nbsp;Євгеном Кисельовим я&nbsp;сформулював, мабуть, правильно, що&nbsp;героїзм можна вимагати лише від себе. Вимагати, щоб хтось інший став героєм, неправильно.&nbsp;Після Бучі настрої дуже змінилися (до&nbsp;речі, якщо ви&nbsp;звернули увагу, в&nbsp;російських соцмережах досі розповідають про те, що&nbsp;ми&nbsp;все інсценували) і&nbsp;стало зрозуміло, що&nbsp;Буча у&nbsp;нас буде в&nbsp;будь-якому місці, де&nbsp;вони з'являться.&nbsp;Страшний, звісно, час. З&nbsp;іншого боку, ми&nbsp;живемо в&nbsp;цей час. «Времена не&nbsp;выбирают…</div><div><strong><em>-&nbsp;…в них живут и&nbsp;умирают&quot;.</em></strong></div><div>-&nbsp;Дай Боже, щоб усі, хто боронить нас, залишилися живими. У&nbsp;нас дуже великий перелік втрат. Але знову-таки вихід який? Ворог не&nbsp;може здатися. І&nbsp;ми&nbsp;не можемо здатися. Ніхто не&nbsp;може здатися. Так що&nbsp;чи&nbsp;ми їх, чи&nbsp;вони нас. Це&nbsp;наша країна і&nbsp;нам відступати нема куди. А&nbsp;якщо зупинимося, ми&nbsp;зникнемо.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66160/ 2024-04-15 15:06:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Документи московії проти бункерного "історика" путіна http://www.izmail.es/article/66159/ «Коли після перемоги в нинішній війні українські дипломати покажуть путіну відповідні документи московії, то вийде, як у тому прислів’ї: «Вашим салом та по ваших же губах» <div><div><em>-&nbsp;У&nbsp;новій книжці ми&nbsp;з&nbsp;Андрієм Заяцем та&nbsp;Петром Бойком детально дослідили, які уявлення були в&nbsp;української шляхти, а&nbsp;потім у&nbsp;козаків про природні кордони українського світу,</em>&nbsp;- розповів виданню «ФАКТИ»<strong>&nbsp;</strong>доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко. -&nbsp;<em>І, що&nbsp;дуже важливо, які уявлення про українські межі були у&nbsp;XVI-XVIIІ століттях у&nbsp;сусідів&nbsp;- в&nbsp;Польщі, Кримському ханстві, московії, Османській імперії.</em></div></div><div><em><strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Коли після перемоги в&nbsp;нинішній війні українські дипломати покажуть путіну відповідні документи московії, то&nbsp;вийде, як&nbsp;у&nbsp;тому прислів’ї: «Вашим салом та&nbsp;по&nbsp;ваших&nbsp;же губах»</span></strong></em></div><div><em>-&nbsp;Наша книга має доволі довгу назву: «Просторові межі українського світу. Комплекс уявлень та&nbsp;їхня реалізація в&nbsp;ранньомодерній Україні XVI-XVIII століття»</em>,&nbsp;- провадить далі&nbsp;завідувач відділу Інституту української археографії та&nbsp;джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко. -<em>&nbsp;Дослідження ілюстроване кольоровими мапами й&nbsp;картосхемами, які унаочнюють просторові уявлення про Україну як&nbsp;українських еліт, так і&nbsp;сусідів. Як&nbsp;не&nbsp;дивно, але сусіди (в&nbsp;тому числі московія) на&nbsp;глобальному рівні визнавали рацію за&nbsp;українським поглядом на&nbsp;наші кордони.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Чому?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Бо&nbsp;цей погляд опирається на&nbsp;переплетення двох ключових чинників. Перший чинник&nbsp;- це&nbsp;межі території, опанованої українцями. Другий&nbsp;- територіальна спадщина середньовічної Української держави, якою була княжа Русь. Тож документами верхівки московії (царськими грамотами, наказами, дипломатичною кореспонденцією) можна легко загнати в&nbsp;глухий кут путіна, який на&nbsp;старості літ став великим любителем заглиблюватись в&nbsp;історію.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Виходить, в&nbsp;цих документах відображено бачення московії про межі українських земель. Якими конкретно були ці&nbsp;уявлення?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;На&nbsp;офіційному рівні московити визнавали північною межею українського простору Північне Придніпров’я (з&nbsp;Могилевом, Мстиславом, Вітебськом), південною&nbsp;-&nbsp;узбережжя Чорного моря між гирлом Дніпра й&nbsp;Білгородом, західною&nbsp;- річку Віслу, східною&nbsp;- річку Кальміус. А&nbsp;на&nbsp;широті Слобідської України&nbsp;- ліві притоки Дону, річки Тулушівка та&nbsp;Підгірна.&nbsp;</em><em>Коли після перемоги в&nbsp;нинішній війні українські дипломати покажуть путіну відповідні документи, то&nbsp;вийде, як&nbsp;у&nbsp;тому прислів’ї: «Вашим салом та&nbsp;по&nbsp;ваших&nbsp;же губах». Путінські пропагандистські наративи про якісь «історичні аргументи» про те, що&nbsp;сучасна Південна та&nbsp;Східна Україна -&nbsp;історичні російські землі&nbsp;- це&nbsp;істеричний блеф.</em></div><div><img src=&quot;https://argumentua.com/i/45645.jpg&quot; alt=&quot;Віктор Брехуненко (на фото праворуч): «Як не дивно, але сусіди (в тому числі московія) на глобальному рівні визнавали рацію за українським поглядом на наші кордони» (фото з uinp.gov.ua)&quot; width=&quot;600&quot; height=&quot;400&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Віктор Брехуненко (на фото праворуч): «Як не дивно, але сусіди (в тому числі московія) <br>на глобальному рівні визнавали рацію за українським поглядом на наші кордони» (фото з uinp.gov.ua)</em></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>«путінська пропаганда реанімувала антинаукову концепцію про те, що&nbsp;на&nbsp;більшій частині України в&nbsp;часи Русі жили росіяни, а&nbsp;пращури українців згодом «з&nbsp;гір спустились»</strong></span></em></div><div><strong><em>-&nbsp;Як&nbsp;зародився кремлівський наратив про те, що&nbsp;українці живуть начебто не&nbsp;на&nbsp;своїй землі? Хто автор цього міфу?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Біля джерел стояв академік Петербурзької Академії наук професор Московського університету Михайло Погодін. У&nbsp;першій половині ХІХ століття він вигадав псевдонаукову концепцію, сутність якої полягає в&nbsp;тому, що&nbsp;на&nbsp;території більшої частини України в&nbsp;часи княжої Руси жили нібито росіяни, але монгольська навала змусила їх&nbsp;тікати звідси на&nbsp;північний схід, щоб знайти порятунок в&nbsp;лісах та&nbsp;на&nbsp;болотах. А&nbsp;пізніше на&nbsp;їхні колишні землі спустилися з&nbsp;Карпатських гір пращури сучасних українців.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Існують факти, які підтверджували&nbsp;б цю&nbsp;теорію?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Немає жодних. Її&nbsp;спростували ще&nbsp;у&nbsp;ХІХ столітті. Погодинська концепція&nbsp;- це&nbsp;просто казус в&nbsp;історії науки. Але путін зі&nbsp;своїми пропагандистами поєднали її&nbsp;з&nbsp;іще однією псевдонауковою концепцією&nbsp;- «новоросії» (яка теж родом з&nbsp;ХІХ століття)&nbsp;- і&nbsp;намагаються вкорінити цей сурогат в&nbsp;голови передусім своїх співвітчизників. Саме звідси заяви бункерного, що&nbsp;українці живуть не&nbsp;на&nbsp;своїй землі. Багато хто з&nbsp;росіян вірить в&nbsp;ці&nbsp;вигадки.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Хто придумав міф про «новоросію»?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Про постать її&nbsp;автора можна дискутувати. Достеменно відомо, що&nbsp;міф про «новоросію» виник в&nbsp;середовищі творців великодержавної ідеології російської імперії у&nbsp;30-40 роки ХІХ століття.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Як&nbsp;і&nbsp;коли з’явилась дивна теза про «один народ», яку просувають путін та&nbsp;його служки?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Цей наратив російські ідеологи остаточно концептуалізували в&nbsp;той&nbsp;же період, що&nbsp;й&nbsp;міф про «новоросію»,&nbsp;- в&nbsp;першій половині ХІХ сторіччя. Він став одним з&nbsp;ключових складових ідеологічної концепції про «великий русский народ», в&nbsp;який ідеологи вписали, окрім, власне, росіян, ще&nbsp;й&nbsp;українців та&nbsp;білорусів. Згідно з&nbsp;цією псевдонауковою теорією, українці та&nbsp;білоруси відрізняються від московитів лише тому, що&nbsp;тривалий час перебували під зверхністю Литви та&nbsp;Польщі. На&nbsp;підставі цієї лукавої тези російська імперія поставила собі за&nbsp;мету викорінити в&nbsp;українцях українське, а&nbsp;в&nbsp;білорусах&nbsp;- білоруське, тобто зросійщити&nbsp;їх. Звідси й&nbsp;сумнозвісні таємний Валуєвський циркуляр (виданий у&nbsp;1863 році міністром внутрішніх справ російської імперії Валуєвим) та&nbsp;Емський указ (1873 рік) імператора Олександра ІІ, спрямовані на&nbsp;придушення української мови та&nbsp;культури. Цю&nbsp;ж&nbsp;політику, але в&nbsp;дещо завуальованій, м’якшій формі, продовжила радянська влада. Путінський режим на&nbsp;окупованих територіях перевершив в&nbsp;гоніннях на&nbsp;все українське своїх попередників</em>&nbsp;(нагадаємо показовий факт: на&nbsp;початку квітня український суд заочно ухвалив вирок&nbsp;- 15 років позбавлення волі&nbsp;- російському офіцеру, який під час окупації Ізюму розстріляв 35-річну місцеву жительку, почувши на&nbsp;вулиці, що&nbsp;вона розмовляє по&nbsp;телефону українською мовою&nbsp;-&nbsp;авт<strong>.</strong>).</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>«Переяславська рада&nbsp;- це&nbsp;передусім акт міжнародного визнання Гетьманщини»</strong></span></em></div><div><strong><em>-&nbsp;Цього року був черговий ювілей Переяславської ради, після якої Україна поступово потрапила в&nbsp;російську кабалу. Навряд чи&nbsp;цього хотів гетьман Богдан Хмельницький. На&nbsp;що&nbsp;він підписувався, укладаючи з&nbsp;московією Березневі статті?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Щоб зрозуміти, треба знати деякі особливості тих часів. Хмельницький, відновивши Українську державу у&nbsp;вигляді Гетьманщини, мав добитися її&nbsp;міжнародного визнання. В&nbsp;його часи це&nbsp;робилося не&nbsp;так, як&nbsp;зараз. Тоді треба було, щоб нове державне утворення взяв під своє крило хтось із&nbsp;всіма визнаних володарів. І&nbsp;це&nbsp;мало бути зроблено обов’язково на&nbsp;засадах договору: коли правитель бере на&nbsp;себе певні зобов’язання та&nbsp;отримує певні права, і&nbsp;нова держава те&nbsp;ж&nbsp;саме&nbsp;- отримує за&nbsp;договором права й&nbsp;зобов’язання. Слід розуміти, що&nbsp;Переяславська рада, яка відбулася у&nbsp;січні 1654 року,&nbsp;- це&nbsp;передусім акт міжнародного визнання Гетьманщини. Тобто чинний, всіма визнаний володар&nbsp;&nbsp;-московський цар&nbsp;- уклав усну угоду протекторату (в&nbsp;березні того&nbsp;ж року вона була формалізована в&nbsp;письмовому вигляді&nbsp;- Березневі статті). Цар взяв під свій протекторат державу Богдана Хмельницького, визнаючи тим самим його володарем та&nbsp;легітимність держави.<br></em><strong><em>-&nbsp;Чому Хмельницький обрав саме московського царя?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Бо&nbsp;іншого кандидата на&nbsp;цю&nbsp;роль тоді у&nbsp;християнському світі не&nbsp;було. Та&nbsp;й&nbsp;москву гетьман схиляв до&nbsp;укладання угоди цілих шість років&nbsp;- так вона пручалася визнанню Гетьманщини.&nbsp;</em><em>Біда полягає в&nbsp;тому, що&nbsp;після смерті Хмельницького, у&nbsp;1657 році, московії вдалося використати Переяславську раду як&nbsp;відправний пункт для поступового уярмлення України. На&nbsp;ліквідацію Української держави московитам знадобилося понад 100 років, і&nbsp;ще&nbsp;більше як&nbsp;пів століття&nbsp;- на&nbsp;те, щоб нав’язати їй&nbsp;свою адміністративно-політичну систему. До&nbsp;речі, ще&nbsp;наприкінці 1830 років на&nbsp;території України, в&nbsp;Києві, діяло Магдебурзьке право, а&nbsp;як&nbsp;основний правовий кодекс використовувався Литовський статут, а&nbsp;не&nbsp;російське законодавство. Хоча врешті московити все це&nbsp;поламали, український дух їм&nbsp;зламати не&nbsp;вдалося. Це&nbsp;стало зрозуміло, коли у&nbsp;1917 році скинули царя та&nbsp;в&nbsp;українців з’явився історичний шанс здобути свободу.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Як&nbsp;щодо «мантри», яку повторює путін про те, що&nbsp;«Ленин создал Украину»? Чи&nbsp;є&nbsp;під цим хоч якісь підстави?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Якщо казати коротко, то&nbsp;жодних. У&nbsp;грудні 1917 року більшовицька росія, яку очолював Ленін, розв’язала війну проти Української Народної Республіки. Ворог діяв підступно: спершу направлені Леніним червоні полки захопили Харків. Після того за&nbsp;командою з&nbsp;Петрограда місцеві більшовики провели в&nbsp;окупованому місті так званий «з'їзд рад», на&nbsp;якому проголосили автономну у&nbsp;складі росії Українську радянську республіку (фактично маріонеткове утворення). І&nbsp;оця от&nbsp;фіктивна «республіка» оголосила війну УНР та&nbsp;попросила у&nbsp;російських більшовиків військову допомогу. Це&nbsp;дало Леніну та&nbsp;його поплічникам формальний привід представляти подальший наступ їхніх військ на&nbsp;Київ як&nbsp;внутрішній конфлікт всередині України. Тож методи гібридної війни російські окупанти використовували ще&nbsp;за&nbsp;100 років до&nbsp;путіна.&nbsp;</em><em>Взимку 1918 року червона армія під приводом Муравйова рушила на&nbsp;українську столицю. Тоді відбувся знаменитий Бій під Крутами, коли київські студенти намагалися зупинити ненависного ворога.&nbsp;<a href=&quot;https://fakty.ua/414425-vykolotye-glaza-izurodovannye-tela-kak-bolsheviki-raspravilis-s-plennymi-geroyami-krut&quot; target=&quot;_blank&quot;>Більшовицьким військам все&nbsp;ж вдалося захопити Київ. Вони влаштували в&nbsp;місті «криваву баню»</a>&nbsp;- масові вбивства «класових ворогів» і&nbsp;свідомих українців. До&nbsp;того&nbsp;ж ненаситно грабували населення. Окупація тоді тривала два тижні. росіяни втекли, не&nbsp;прийнявши бій, коли до&nbsp;Києва наблизилися війська Німеччини та&nbsp;Австро-Угорщини. Уряди цих країн в&nbsp;Брест-Литовську підписали угоду з&nbsp;УНР, визнавши Українську державу. Тож Леніну на&nbsp;якийсь час довелося змиритися з&nbsp;існуванням незалежної України. Але як&nbsp;тільки наприкінці 1918 року Німеччина та&nbsp;її&nbsp;союзники зазнали поразки у&nbsp;Першій світовій війні, більшовицька росія за&nbsp;рішенням Леніна знову напала на&nbsp;Україну. І&nbsp;знову&nbsp;ж таки застосувала вже обкатану тактику гібридної війни: створила маріонетковий уряд, від імені якого слала й&nbsp;слала свої війська проти армії УНР.</em></div><div><em>Щоб послабити всенародний спротив українців, російські окупанти спочатку формально надали своїй маріонетці&nbsp;- Українській соціалістичній радянській республіці&nbsp;- статус незалежної, але наприкінці 1922 року затягнули її&nbsp;до&nbsp;складу російської радянської імперії&nbsp;- СРСР. Отака реальна історія про те, як&nbsp;«Ленин создал Украину».&nbsp;</em></div><div><img src=&quot;https://argumentua.com/i/64556.jpg&quot; alt=&quot;В цьому дуже цікавому дослідженні показано, як в минулому була сформована основа нинішніх меж Української держави (фото з сайту rvv-kniga.com)&quot; width=&quot;600&quot; height=&quot;598&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>В цьому дуже цікавому дослідженні показано, як в минулому була сформована основа <br>нинішніх меж Української держави (фото з сайту rvv-kniga.com)</em></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>«Про яку „новоросію“ може йти мова, якщо царі визнавали території до&nbsp;Чорного та&nbsp;Азовського морів на&nbsp;півдні й&nbsp;річки Кальміус на&nbsp;сході землями Війська Запорозького?»</strong></span></em></div><div><strong><em>-&nbsp;Хотілося&nbsp;б ще&nbsp;дещо спитати про стародавні документи. Як&nbsp;в&nbsp;них відображено бачення верхівки московії, а&nbsp;згодом російської імперії про східні українські кордони у&nbsp;часи Гетьманщини&nbsp;- Української держави середини XVII-XVIII століть?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Сенатським указом 1846 року визначався кордон між Військом Запорозьким Низовим і&nbsp;Військом Донським по&nbsp;річці Кальміус (хоча українські козаки наполягали, щоб кордон проходив значно східніше&nbsp;- принаймні по&nbsp;річці Міус). Але навіть кордон по&nbsp;Кальміусу підтверджує, що&nbsp;нинішня Донецька область&nbsp;- це&nbsp;історична українська територія. Нагадаю, що&nbsp;Кальміус протікає в&nbsp;межах міст Донецьк та&nbsp;Маріуполь.</em></div><div><em>Власне, українські козаки претендували на&nbsp;землі аж&nbsp;до&nbsp;Дону, а&nbsp;також на&nbsp;території на&nbsp;східному та&nbsp;південному узбережжі Азовського моря (частина Кубані), які зараз входять до&nbsp;складу рф.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;На&nbsp;яких підставах козаки на&nbsp;них претендували?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;На&nbsp;тих, що&nbsp;вони почали освоювати землі на&nbsp;Кубані (створювати рибні заводи, облаштовувати зимівники) ще&nbsp;у&nbsp;40-ті роки XVIIІ століття&nbsp;- тобто не&nbsp;після знищення Запорозької січі у&nbsp;1775 році, а&nbsp;значно раніше.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Як&nbsp;ви&nbsp;отримали доступ до&nbsp;документів, на&nbsp;які посилаєтесь? Певно, більшість з&nbsp;них зберігаються в&nbsp;російських архівах?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Так, зберігаються в&nbsp;російських архівах. Але свого часу частина з&nbsp;них була видана у&nbsp;збірниках документів, тож доступ до&nbsp;них ми&nbsp;маємо.</em></div><div><strong><em>-&nbsp;Які з&nbsp;них найпоказовіше доводять історичну безпідставність путінської пропаганди?</em></strong></div><div><em>-&nbsp;Наприклад, царська грамота 1686 року, адресована слобідським полковникам (тобто українським полковникам зі&nbsp;Слобожанщини). В&nbsp;цьому документі визнано, що&nbsp;кордони Війська Запорозького (одна із&nbsp;самоназв тогочасної Української держави) сягають берега Чорного моря. А&nbsp;отже, цей московський документ заперечує міф про «новоросію»: бо&nbsp;ж у&nbsp;московії визнавали Північне Причорномор’я українською територією!&nbsp;</em><em>Або візьмімо царську грамоту 1704 року, згідно з&nbsp;якою за&nbsp;Ізюмським слобідським полком було визнано землі по&nbsp;Сіверському Дінцю до&nbsp;річок Червона та&nbsp;Жеребець. Це&nbsp;трохи південніше Бахмуту, міста, заснованого слобідськими козаками. Тобто в&nbsp;ті&nbsp;часи російська влада чітко визнавала землі на&nbsp;Донбасі українськими, а&nbsp;сучасна&nbsp;- стала твердити протилежне.&nbsp;</em><em>Варто назвати й&nbsp;царську грамоту 1652 року, якою за&nbsp;іншим українським козацьким полком&nbsp;- Острогозьким&nbsp;- рахувалися чималі землі на&nbsp;правому березі Дону. Через пів століття за&nbsp;цим&nbsp;же полком царською владою були визнані землі по&nbsp;річці Айдар до&nbsp;сучасних Ровеньків на&nbsp;Луганщині. З&nbsp;1730-х східний кордон полку проходив по&nbsp;лівих притоках Дону&nbsp;- річкам Тулушівці та&nbsp;Підгірній. Більша частина тодішніх земель цього полку зараз входить до&nbsp;складу російської федерації. У&nbsp;Києві ніхто не&nbsp;робить з&nbsp;цього трагедії.&nbsp;</em><em>Документи вищої російської влади, які я&nbsp;вам назвав, доволі однозначно показують, які уявлення про межі українських територій мали у&nbsp;XVI-XVIII століття правителі московії, а&nbsp;згодом&nbsp;- російської імперії. Про яку «новоросію» може йти мова, якщо царі визнавали території до&nbsp;Чорного та&nbsp;Азовського морів на&nbsp;півдні й&nbsp;річки Кальміус на&nbsp;сході землями Війська Запорозького?</em></div><div></div><div><br><em>На основному&nbsp;фото: <br>Україна, або Козацька земля та&nbsp;Валахія, Молдавія і&nbsp;Мала Татарія. Цю&nbsp;мапу створено Йоганом-Баптистом Гоманном у&nbsp;1720 році. Має також скорочену назву Terra Cosaccorum (фото з&nbsp;Вікіпедії)</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66159/ 2024-04-15 13:47:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Розроблено синтетичні тромбоцити для зупинки кровотеч http://www.izmail.es/article/66154/ Вчені представили результати успішного тестування синтетичних тромбоцитів у доклінічних моделях. Вони універсальні для будь-якої групи крові, працюють швидко та чудово виконують функції звичайних клітин людини. Нова технологія обіцяє значно покращити процес лікування та відновлення після травм. <div>Синтетичні тромбоцити розробляли для зупинки кровотеч та прискорення загоєння у місці травми,&nbsp;<a href=&quot;https://news.ncsu.edu/2024/04/synthetic-platelets/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>повідомляється</a>&nbsp;на сайті Університету штату Північна Кароліна. Отримання тромбоцитів із донорської крові має безліч обмежень, починаючи від групи крові та закінчуючи терміном зберігання біоматеріалу, тому універсальний синтетичний аналог має безліч переваг.</div><div>Нові тромбоцити складаються з наночастинок гідрогелю, які імітують розмір, форму та механічні властивості тромбоцитів людини. Поверхня клітин модифікували включенням фрагментів антитіл для зв’язування з фібрином білком. Зазвичай фібрин синтезується у місці рани та сприяє згортанню крові. Синтетичні тромбоцити вільно переміщаються кровотоком, поки не досягнуть рани, щоб зв’язатися з фібрином і почати процес згортання, пояснюють автори.</div><div>У доклінічних експериментах на моделях тварин нова технологія показала відмінні результати прискорення загоєння. Побічних ефектів не зареєстровано.</div><div>Важливо відзначити, що синтетичні тромбоцити є універсальними і можуть підійти людині з будь-якою групою крові. Крім того, їх легко зберігати та транспортувати. Нині вчені готуються до проведення пілотних клінічних досліджень.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66154/ 2024-04-15 12:16:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Депресія: реальність та вимисел http://www.izmail.es/article/66148/ Ми так часто чуємо слово депресія сьогодні. Давайте розберемося, що реальність, а що вимисел. <div><ul><li><strong><em>Міф: Важка робота долає депресію</em></strong></li></ul></div><div>Депресія вражає кожну шосту людину в певний момент її життя, тому існує маса фальшивих рецептів для цієї хвороби. Одна з таких ідей: зануритися в роботу, і ви будете почувати себе краще. Для нескладного випадку депресії це дійсно може допомогти, але справжня депресія – це зовсім інше. Надмірне навантаження насправді може бути ознакою клінічної депресії, особливо у чоловіків.</div><div><ul><li><strong><em>Міф: Це не справжня хвороба</em></strong></li></ul></div><div>Депресія – це серйозне захворювання – і одне з найчастіших у дорослих. Але її все ще плутають з звичайним поганим настроєм. Біологічні докази захворювання походять від досліджень генетики, гормонів, рецепторів нервових клітин та функціонування мозку. Нервові ланцюги в області головного мозку, які регулюють настрій, як правило, функціонують ненормально при депресії.</div><div><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Мужчини в зоні підвищеного ризику</span></em></strong></li></ul></div><div>Пригнічений чоловік, його близькі і навіть його лікар можуть не розпізнати депресію. Це тому, що чоловіки менше, ніж жінки, говорять про свої почуття – і деякі депресивні чоловіки не здаються пригніченими. Натомість, чоловіки можуть бути дратівливими, злісними або неспокійними. Деякі чоловіки намагаються впоратися з депресією за допомогою алкоголю або наркотиків.</div><div><ul><li><strong><em>Міф: Депресія – це жалість до себе</em></strong></li></ul></div><div>Наша культура захоплюється силою волі та жорстким духом, і зневажає тих, хто спіткнувся. Але люди, які мають клінічну депресію, не ліниві або просто жаліють себе. Вони не зможуть просто “знищити” депресію. Депресія – це медична хвороба – проблема зі здоров’ям, пов’язана з змінами головного мозку. Як і інші хвороби, вона повинна лікуватися.</div><div><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Будь-хто може потрапити в пастку депресії</span></em></strong></li></ul></div><div>Поет або ліберал, сором’язливий або комунікабельний, кожен незалежно від етнічного походження може розвинути депресію. У жінок захворювання вдвічі частіше, ніж у чоловіків, але жінки частіше шукають допомоги. Її часто діагностують у старших підлітків, але депресія може розвинутися в будь-якому віці.</div><div><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: вона може підкрастися повільно</span></em></strong></li></ul></div><div>Депресія може починатися повільно, що ускладнює діагностику.. Поганий день перетворюється на звичку, і ви починаєте пропускати роботу, школу чи соціальні події. Тип, що називається дистимія, може тривати роками як хронічне захворювання – нездужання, яке тихо підриває вашу кар’єру та відносини. При правильному лікуванні багато хто відчуває суттєве полегшення через 4-6 тижнів.</div><div><ul><li><strong><em>Міф: допомога – це ліки на все життя</em></strong></li></ul></div><div>Ліки є лише одним з інструментів, що використовуються для лікування депресії. Прохання про допомогу не обов’язково означає, що ваш лікар порадить ліки, хоча ліки часто можуть бути дуже корисними для важких форм депресії. Проте, дослідження вказують на те, що найкращою терапією є “розмова”, а також препарати для легкої та помірної депресії. Навіть якщо ви використовуєте антидепресанти, це, мабуть, не буде на все життя. Ваш лікар допоможе вам визначити, як довго приймати ліки.</div><div><ul><li><strong><em>Міф: Депресивні люди багато плачуть</em></strong></li></ul></div><div>Не завжди. Деякі люди не плачуть і не роблять жахливих вчинків, коли вони пригнічені. Натомість вони емоційно “порожні” і можуть почувати себе непотрібними. Навіть без драматичних симптомів, нелікована депресія перешкоджає людям жити в повній мірі – і завдає шкоди сім’ям.</div><div><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Сімейна історія не є вердиктом</span></em></strong></li></ul></div><div>Якщо депресія була у вашому родинному дереві, ви також в зоні ризику. Але є багато шансів, що вас це не зачепить. Люди з сімейною історією можуть спостерігати за ранніми симптомами депресії і негайно приймати міри – зниження стресу, отримання більшого фізичного навантаження, консультування чи інше професійне лікування.</div><div><ul><li><strong><em>Міф: Депресія є частиною старіння</em></strong></li></ul></div><div>Більшість людей старіють без депресії. Але люди похилого віку можуть приховувати свій смуток, можуть бути нечіткі симптоми: відсутність апетиту, посилення болей, безсоння. Медичні проблеми можуть спричинити депресію у людей похилого віку, і депресія може сповільнити відновлення після серцевого нападу або операції.</div><div><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Депресія схожа на деменцію</span></em></strong></li></ul>У літніх людей депресія може бути основною причиною проблем пам’яті, плутанини, а в деяких випадках і маренням. Доглядачі та лікарі можуть помилково приймати ці проблеми за ознаки слабоумства. Вчасне лікування значно полегшує стан. Психотерапія також може бути корисною для лікування літніх людей з депресією, які не можуть впоратися з втратою, медичними хворобами або іншими змінами в житті.<br><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Позитивне мислення може допомогти</span></em></strong></li></ul>Стара порада “знаходити у всьому позитив” є досить дієвою і може полегшити депресію. Це називається когнітивно-поведінковою терапією (КПТ). Люди вивчають нові способи мислення та поведінки. Негативне самовираження та поведінка ідентифікуються та замінюються більш точнішими та збалансованими способами мислення про себе та світ. Використовується самостійно або разом з медикаментами, така терапія є ефективною для багатьох людей.<br><ul><li><strong><em>Міф: Підлітки нещасні від природи</em></strong></li></ul>Хоча багато підлітків мають мінливий настрій і бажання сперечатися, смуток або дратівливість не є нормальними для підлітків. Коли поганий настрій триває більше двох тижнів, це може бути ознакою депресії, яка розвивається приблизно в одного з 11 підлітків.<br><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Тренування&nbsp;- це хороша терапія</span></em></strong></li></ul>Дослідження показують, що регулярні, інтенсивні вправи можуть зменшити симптоми депресії, вони працюють як ліки для людей з легкою та середньою депресією. Заняття з групою або хорошим другом дає соціальну підтримку, а також підсилює настрій.<br><ul><li><strong><em>Міф: Депресію важко лікувати</em></strong></li></ul>Реальність у тому, що більшість людей, які лікують депресію, мають хороші результати. У великому дослідженні Національного інституту психічного здоров’я 70% людей позбавилися симптомів за допомогою ліків – хоча не завжди з першої спроби. Дослідження показують, що найкраще лікування часто являє собою комбінацію медикаментозної терапії та психологічної терапії.<br><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Це не завжди депресія</span></em></strong></li></ul>Деякі життєві події викликають печаль або розчарування, але не стають клінічною депресією. Горе – це нормальний стан після смерті, розлучення, втрати роботи чи серйозного. Одна з причин необхідності лікування: смуток постійний щодня, більшу частину дня.<br><ul><li><strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Факт: Надія на кращі дні – реальна</span></em></strong></li></ul>У глибині депресії люди можуть думати, що немає надії на краще життя. Ця безнадійність є частиною хвороби, а не реальності. При лікуванні позитивне мислення поступово замінює негативні думки. Сон і апетит поліпшуються, а депресивний настрій зникає. І ті, хто наважуються на психологічну терапію люди, вчаться ефективно боротися зі стресом у житті.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66148/ 2024-04-15 11:23:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна зосередиться на спорудженні об'єктів малої генерації для міст http://www.izmail.es/article/66153/ Український уряд у рамках підготовки до наступного опалювального сезону зосередиться на якнайшвидшому спорудженні об’єктів малої генерації для Харкова та інших міст із подальшим переходом до будівництва великих газотурбінних установок у більш середньостроковій перспективі. <div>Про це повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олександр Кубраков в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” ввечері в п’ятницю.</div><div><em>“Термінові об’єкти невеликої потужності саме для таких міст, як Харків, ми будемо намагатися зробити до наступного опалювального сезону разом із партнерами. Є когенераційні установки, які вже надаються урядами деяких країн. І для Харкова це можливо буде основним виходом на цей сезон”,</em> – сказав він.</div><div>За словами віцепрем’єра, наразі на урядовому рівні та в тісних консультаціях із місцевою владою складається відповідний план дій, який має бути реалізований до початку зими.</div><div><em>“Якщо говорити про більш середньострокову перспективу, великі газотурбінні установки великої потужності з високим ККД – це якраз наше майбутнє. Нам необхідно кілька гігават таких потужностей по країні”,</em> – зазначив Кубраков.</div><div>Як він пояснив, проєкти&nbsp;<a href=&quot;https://actin.com.ua/ua/product_list&quot;>спорудження</a>&nbsp;газотурбінних установок є досить привабливими для інвесторів завдяки, зокрема, їхньому високому ККД і низькій собівартості виробництва електроенергії.</div><div><em>“Я сподіваюся, що експортно-кредитні агентства тих країн, які виробляють таке обладнання – США, Німеччина, Японія – зможуть надати нам фінансування під обладнання своїх виробників, і ми зможемо цей план реалізувати”,</em> – констатував віце-прем’єр.</div><div>Як повідомлялося, нині внаслідок ворожих масованих атак в Україні зруйновано понад 85% потужностей теплової генерації та близько 50% – гідрогенерації.</div><div>За словами екс-міністра енергетики Ольги Буславець, у травні цього року дефіцит електроенергії в Україні може становити близько 3 ГВт.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66153/ 2024-04-15 10:41:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині будують великий тепличний комплекс за стандартами ЄС – перший урожай лохини обіцяють уже влітку http://www.izmail.es/article/66152/ У селищі Біляївка Одеського району за європейськими стандартами будують великий тепличний комплекс, призначений для вирощування ягід. Автори ініціативи говорять, що реалізація проєкту не лише створить нові робочі місця та збагатить місцевий бюджет, але й стане поштовхом для розвитку агропромислового кластеру в Одеській області. <div>Автором ідеї є підприємець Сергій Українець, який разом з Біляївською міською радою зумів втілити задум у життя. Комплекс будують за державні кошти, які підприємець отримав в рамках грантової програми. <br>Про це йдеться в&nbsp;<a href=&quot;https://www.congress.gov.ua/zahalna-informatsiia/&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомленні</a>&nbsp;Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.&nbsp;</div><div>Головна мета комплексу – не лише вирощування ягід для реалізації у супермаркетах, але й створення інфраструктури для післязбиральної обробки продукції. Так, завдяки холодильним та спеціальним установкам ягоди зможуть зберігатися тривалий час без втрати свіжості та смаку. Такий підхід дозволить забезпечити постійний доступ до ягід у будь-яку пору року та задовольнити попит споживачів.</div><div>За словами підприємця Сергія Українця, такі комплекси – це перевірений європейський досвід. Він дає можливість вирощувати і збирати ягоди за регламентом, не залежати від погодних умов, отримувати гарний врожай і якісну сортову ягоду, на відміну від відкритого ґрунту.</div><div>Перший врожай лохини планують зібрати вже влітку 2024 року. Пізніше у теплицях також висадять малину.</div><div>Будівництво комплексу вже відвідали перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький та директор українського інституту експертизи сортів рослин Сергій Мельник.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66152/ 2024-04-15 09:30:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Необхідна складова денацифікації росії http://www.izmail.es/article/66151/ Якби я приймав капітуляцію росії, то однією з обов’язкових умов висунув би законодавчу заборону: щоб вони стосовно себе та своєї історії не використовували “слов’ян” у будь-яких формах. Під загрозою кримінального покарання. <div>Не тому, що бути слов’янами – щасливий білет від всесвіту і супер-сила, ні, просто їхні слов’яни – це нацистські арійці. Суто ідеологема агресивної загарбницької політики.</div><div>“Русскими” нехай себе надалі називають, якщо хочуть, але не забувають додавати, що вони не знають, коли та чому почали себе так називати, і що це взагалі означає. Ну, щось типу “солнцевських”, тільки “русские”.</div><div>А базікати про слов’ян – зась.</div><div>От як французи не лізуть до оточуючих народів із розповідями про “франкський світ”, на який вони мають ексклюзивні права, так мусять і вони, пише &quot;Тверезо&quot;.</div><div>Павел Шехт-н намагався мені довести, що “ето другоє”: “Франки – германское племя, а французы – романский народ. Древние русины – славянский народ, Киевская Русь была славянским государственным образованием”.</div><div>Отут і порився собака.</div><div>Це реально останній і найміцніший імперський бастіон. Ну, типу, а що, не слов’янські, га? І далі вже, як то кажуть, справа техніки – впарити решту: ми ж брати-слов’яни, що нам ділити? Якщо ділити нема чого, це все моє.</div><div>Який саме слов’янський народ створив цю державу? Чи слов’янські народи, як завгодно. Назвіть мені його чи їх.</div><div>Жодний притомний і чесний історик не дасть відповіді на це запитання. Бо її не існує. Навіть “Повість минулих літ” – єдине джерело знань про утворення Русі – знає чимало європейських народів, але не знає того народу, який створив Русь. Такий “політичний суб’єкт” у цьому документі відсутній.</div><div>Хто там покликав міфічного Рюрика до Новгорода, після чого все закрутилося?<br>“Повість минулих літ”: “чудь, словени, кривичі та весь”.</div><div>І що, яке з цих племен жило також у Київських землях, так щоб із Новгорода можна було приїхати та обійняти своїх у пориві етнокультурної єдності? Риби морської там привезти, морошки, того-сього.</div><div>Жодне.</div><div>Десь там у майбутніх Москві та Підмосков’ї начебто жило “слов’янське плем’я” в’ятичів, але це не точно.</div><div>Так чи інакше, в’ятичі трохи підманули очікування слов’янських расистів:</div><div><em>“Вони не відрізняються від фінно-угорського населення з давньо-мордовських могильників, по суті, за антропологічними ознаками – це одне й те саме населення”.</em>&nbsp;(Академік РАН, антрополог Тетяна Алексєєва).</div><div>Наприкінці ХІ – початку ХІІ ст. ці в’ятичі вбили києво-печерського монаха Кукшу, який прийшов проповідувати їм християнство. За деякими даними, їх вдалося охрестити лише у ХV столітті&nbsp;<em>“з використанням великої військової сили”</em>.</div><div>Якось не вимальовується національної єдності. І Кукшу шкода.</div><div>Що ми взагалі розуміємо під “слов’янами”, коли йдеться про доісторичну епоху, тобто таку, про яку не існує письмових джерел? Носіїв певної “археологічної культури”, і все. Ми, наприклад, гадки не маємо, якими мовами оці всі племена насправді послуговувалися.</div><div>Завжди корисно питати, а звідки я знаю оце та інше, або вони – звідки саме? І часто-густо виявляється, що так у Вікіпедії написано з якимось лівим посиланням, перевіряти яке було ліньки.</div><div>Культур у нашому ареалі, які називають “достовірно слов’янськими”, небагато, лише декілька. І всі вони знайдені на території України, хіба десь трішечки “залізають” на територію нинішньої росії.</div><div>Все інше, що ви можете прочитати у вікіпедіях, – це знущання з нещасної сови за допомогою глобуса. росія може бути батьківщиною слонів, але вона не є батьківщиною слов’ян.</div><div>Коли на росії дуже потрібно було знайти автохтонних слов’ян, “культуру довгих курганів” приписали кривичам. Але оскільки самі кривичі не залишили надпису “Тут були кривичі” хоч якою-небудь слов’янською мовою, а оця “культура довгих курганів” суттєво відрізнялася від відомих слов’янських взірців, їхнє слов’янство довелося залишити під питанням.</div><div>Звичайно, широким народним масам ніхто не сказав, що підозрюють у них балтів. Як не сказали й того, що оці словени, можливо, прибули з південного узбережжя Балтики. Бо виходило, що історія колонізації росії починалася з українців, балтів та поляків. А її автохтонне населення фінське.</div><div>Жах, фашизм піднімає голову! путін, памагі! Це що ж тепер, будувати гендерно-нейтральні туалети та обирати царів на сеймах?<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66151/ 2024-04-15 08:46:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Демонструють катування родичів у полоні": як ФСБ вербує українців? http://www.izmail.es/article/66150/ ФСБ змушує українців шпигувати на користь росії, використовуючи для цього різноманітні методи. Зокрема, шантажує їх полоненими родичами. <div>Матеріал про це нещодавно опублікувало видання&nbsp;<a href=&quot;https://www.washingtonpost.com/world/2024/04/03/russia-ukraine-spies-extortion-traitors/&quot; target=&quot;_blank&quot;>The Washington Post</a>. Особливо активним став цей процес після повномасштабного вторгнення &quot;рф&quot;&nbsp;в Україну.</div><div>Проєкт Радіо Свобода «<a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/p/10011.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>Новини Приазовʼя</a>» вирішив дізнатися які методи використовує росія для вербування? Як ФСБ шантажує жителів окупованих територій та їхніх родичів, і яку інформацію намагається отримати? Чи загрожує кримінальна відповідальність людям, яких змусили діяти проти України?</div><div><strong><em>«Шантаж рідними в окупації»</em></strong></div><div>Служба безпеки України у березні цього року&nbsp;<a href=&quot;https://sprotyv.info/news/sbu-zatrimala-zradnika-yakij-namagavsya-otru%d1%97ti-komanduvannya-zsu-na-zaporizhzhi/&quot;>повідомила</a>&nbsp;про затримання українського військовослужбовця, який намагався отруїти командирів одного із підрозділів ЗСУ в Запорізькій області за вказівкою ФСБ.</div><div>За даними української спецслужби,<strong>&nbsp;батьки військового живуть на окупованій території Луганської області&nbsp;</strong>– їх взяли в полон і жорстоко катували, змушуючи військовослужбовця перейти на бік росії. Солдата звинуватили у держзраді, і тепер йому загрожує довічне позбавлення волі.<br>Як пишуть журналісти, це не єдиний подібний випадок. Такий спосіб вербування став поширеним після початку повномасштабного вторгнення, оскільки російська армія окупувала 20% українських територій та взяла в полон тисячі місцевих жителів. Багато хто з тих, кого намагаються завербувати, це звичайні люди, які не мають досвіду у шпигунстві. Їх змушують розповідати про пересування української військової техніки чи підтверджувати, що випущена російська ракета вразила ціль.</div><div>Офіцер контррозвідки СБУ, коментар якого опублікований у матеріалі The Washington Post,&nbsp;<strong>радить людям, на яких тиснуть російські спецслужби, звертатися до правоохоронних органів України</strong>. У такому разі їх вважатимуть «жертвами», а не «зрадниками». Інакше їхні дії підлягають кримінальній відповідальності.</div><div><strong><em>Чим ще схиляють до співпраці?</em></strong></div><div>Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури&nbsp;Анастасія Весіловська&nbsp;розповіла «Новинам Приазов'я», що російські силовики використовують різноманітні маніпуляції, щоб схилити українців до співпраці або щоб вони не чинили опору окупаційній владі.<br><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Більш жорсткі методи використовуються, щоб змусити людей передавати якусь важливу інформацію.&nbsp;</em><em>Анастасія Весіловська</em></span></div><div><em>«Починаючи від заманливих обіцянок, за якими людина нібито може покращити свій соціальний статус, до застосування насилля такого як незаконне ув'язнення для проведення бесід під час яких є&nbsp;<strong>прямі погрози життю і здоров'ю, як затриманого, так і близьких йому людей</strong>. Також застосовують тортури та катування. Більш жорсткі методи використовуються також, щоб змусити людей передавати якусь важливу інформацію, наприклад, щодо громадян з проукраїнськими настроями. Це робиться для того, щоб боротися з тими, хто може нести загрозу окупаційному режиму. Для того, щоб, все-таки, наприклад, подолати якийсь кадровий голод, який існує в окупаційних органах на ТОТ, вони пропонують людям захмарні зарплати, якісь бонуси, пільги та інше»,</em> – зазначила вона.</div><div>Проте, каже Весіловська, є люди, які з власних ідеологічних переконань йдуть на співпрацю з окупантами, але найпоширеніше – це прагматичні мотиви.</div><div><strong><em>«98 вироків за злочини проти нацбезпеки»</em></strong></div><div>Якщо людина починає співпрацювати з російськими силовиками і це шкодить інтересам України, такі дії можуть кваліфікувати як злочини проти основ національної безпеки, зауважила представниця прокуратури.</div><div>За даними відомства, з початком повномасштабного вторгнення за процесуального керівництва органів прокуратури Херсонщини<strong>&nbsp;розслідується понад 1900 кримінальних правопорушень</strong>&nbsp;вчинених проти основ національної безпеки. І станом на зараз вже&nbsp;<strong>682 особи отримали підозру</strong>&nbsp;у вчинені таких дій.<br><em>«За злочин проти національної безпеки у нас передбачено покарання різне, залежно від наслідків, які настали. Це може бути покарання не пов'язане з позбавленням волі, а також безпосередньо<strong>&nbsp;позбавлення волі, у тому числі довічне</strong>. На сьогодні у нас за злочини проти основ національної безпеки прокурорами Херсонщини, судами за підтримання&nbsp;<strong>публічного обвинувачення судами вже винесено 98 обвинувальних вироків</strong>», </em>– повідомила вона.</div><div>Суд зважає на обставини, в яких опинилася людина, коли пішла на співпрацю з росією і визначає, чи були ці дії добровільними, чи примусовими, додала Весіловська.</div><div><em>«Людину, яка діяла під примусом, в принципі, не можна карати. Вона автоматично не підлягає кримінальній відповідальності. Можна притягнути до відповідальності лише ту особу, яка добровільно працює на окупантів і пішла на співпрацю, усвідомлюючи наслідки, які настануть після її злочинних дій проти української держави»,</em> – пояснила Весіловська.</div><div><strong><em>«Шукають агентів, схожих на місцевих»</em></strong></div><div>Заступник голови Бердянської районної ради&nbsp;Віктор Дудукалов&nbsp;повідомив «Новинам Приазов'я», що на окупованій території Запорізької області були випадки, коли російські силовики намагалися схилити до співпраці жителів, які виїхали на підконтрольну Україні територію.<br><em>«Переважно за гроші намагаються взаємодіяти з цими людьми. За гроші просять або від них інформацію щодо координат розташування збройних сил, або, відповідно, звертаються з іншими питаннями, які їх цікавлять – піти подивитися, хто де мешкає, хто на якій машині їздить, для того, щоб потенційно можна було організовувати диверсії або теракти. Якщо вони не можуть з кимось домовитися за гроші, то інколи вони можуть використовувати те, що в них є в заручниках на окупованій території фізично, чи то родичі тієї жертви, яку вони обрали, чи то майно, яке перебуває в окупації. Тобто те, що вони фізично контролюють або можуть контролювати»,</em> – розповів він.</div><div>Представники російської ФСБ на окупованих територіях шукають собі агентів, максимально схожих на типових місцевих жителів, каже посадовець.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Намагаються шукати тих, хто розмовляє саме на суржику, такому типовому для нашої сільської території.&nbsp;</span></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Віктор Дудукалов</span></em></div><div><em>«Вони намагаються знайти серед мешканців окупованої території, так би мовити, своїх, які їм зможуть допомогти із різного роду інформацією щодо учасників бойових дій, учасників АТО, щодо тих, хто служив у поліції, тих, хто може мати якусь цікавість з точки зору кадрової необхідності, тому що з кадрами величезна проблема в окупації. І вони на це вербують наших українців на окупованій території, щоб вони там в суспільстві сприймалися як свої. І з середини суспільства діставали для ФСБшників інформацію. І вони навіть окремо намагаються шукати тих, хто розмовляє саме на суржику, такому типовому для нашої сільської території, на відстані максимум 100 кілометрів від Бердянська, щоб ці люди були завербовані, розмовляли суржиком і сприймалися як свої»</em>, – зазначив Дудукалов.</div><div><strong><em>«800 грн за коригування ракет»</em></strong></div><div>З тих, хто погоджується співпрацювати з російськими силовиками та надавати інформацію про ЗСУ або про об'єкти на підконтрольній Україні території, є люди з проросійськими поглядами або ті, хто роблять це переважно через гроші, додав посадовець.<br><em>«Я чув про гроші від 800-2000 гривень. За стандартом, це десь 100-200 доларів, здається, в кращому випадку. Тобто це невеликі гроші. І це отут наштовхує на питання, чи то така бідність винувата, чи то реально такий невеличкий додаток до того, що люди проросійські є. Я особисто знаю одного навідника, затриманого нашою СБУ разом з іншими підрозділами. Він у мене свого часу, працював в інституті, де я навчався в Запоріжжі. Він був офіцером міліції. Пішов на «гражданку», став цивільною особою. І оце таксував (працював таксистом – ред.) і наводив на [українські] позиції ракети росіян. Але я точно знаю, що він «ватник» (прихильних «русского мира» – ред.). Він такий типовий любитель совка, він вже рік чи півтора не на волі перебуває»,</em> – розповів Дудукалов.</div><div><strong>З огляду на бойові дії і окупацію росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.</strong></div><div><strong><em>«Постійно дезінформують»</em></strong></div><div>Адвокат із росії, колишній захисник українських політв'язнів&nbsp;Микола Полозов&nbsp;розповів детальніше «Новинам Приазов’я», як російські силовики використовують полонених українців для вербування їхніх родичів і отримання у такий спосіб необхідної інформації.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Тисячі людей перебувають у так званій сірій зоні. Навіть за російським законодавством вони утримуються на беззаконних підставах.&nbsp;Микола Полозов</span></em></div><div><em>«російська влада не гребує ні чим. Тобто, з одного боку, це можуть бути свого роду різні послаблення для перебування в полоні. Наприклад,&nbsp;<strong>можуть надавати можливість розмовляти телефоном за допомогою відеозв'язку</strong>. І тут важливо розуміти, що загальний стан і полонених, і цивільних, яких утримує російська влади, жахливий. Більшість із них – це тисячі людей, вони перебувають у так званій сірій зоні. Тобто навіть за російським законодавством вони утримуються на беззаконних підставах без судових рішень, без будь-яких документів», </em>– наголошує адвокат.<br>Він також звертає увагу на те, що і полонених та цивільних заручників постійно дезінформують. Їм як правило щодня розповідають, що Україна програла війну, що їх близьких вбито, занурюючи цих людей у важкий психологічний стан.<br><em>«Я вже не кажу про фізичне насильство, тиск, тортури, побиття тощо. Тому такого роду пряник, як можливість хоча б із близьким поспілкуватися, іноді дуже дієвий», </em>– зауважив Полозов.<br>Але буває і навпаки, коли російські силовики починають демонструвати родичам полонених, що ще більше знущаються з них, каже адвокат.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Іноді це зовсім зневірені матері, яким кажуть: ось йдіть подивіться чи немає там якоїсь бази.&nbsp;Микола Полозов</span></em></div><div><em>«Можуть катувати й показувати це. Для того, щоб припинити це, рідні теж готові йти на все, в тому числі на можливі злочини проти України. На жаль, такі випадки є. Звичайно ж, насамперед&nbsp;<strong>їх цікавлять або самі рідні військовослужбовців, які залишаються в Україні, або ті, хто мають доступ до якихось документів,&nbsp;</strong>або, умовно кажучи, до великих воєначальників і можуть цю інформацію звідкись отримувати та передавати російським спецслужбам. Іноді це зовсім зневірені матері, яким кажуть: ось йдіть подивіться, чи немає там якоїсь бази або якихось ракет, і після цього туди здійснюють прильоти російських ракет», </em>– розповідає адвокат.</div><div>російська влада використовує будь-які методи, які можуть їй допомогти виграти війну і не зупиниться ні перед чим, додав Полозов.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66150/ 2024-04-15 08:17:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Син ХАМАСу" - пропалестинським студентам у США: "Ви - корисні ідіоти" http://www.izmail.es/article/66131/ &quot;ХАМАС - це релігійний рух, який не вірить у політичні кордони. Вони прагнуть створити ісламську державу на руїнах Ізраїлю&quot;. <div>Син співзасновника ХАМАСа, завербований у 1990-х ШАБАКом, посперечався з налаштованими студентами пропалестинської студії популярного американського ток-шоу. Мусаб Хасан Юсеф назвав активістів &quot;корисними ідіотами&quot;, звинувативши їх у поширенні пропаганди ХАМАСу. Саму угруповання він порівняв з &quot;монстром, який захоплює суспільство і наражає на небезпеку весь Близький Схід, підштовхуючи світ до глобальної війни&quot;, пише ізраїльське онлайн-видання&nbsp;zahav.</div><div><em>&quot;Я народився там і був частиною цієї культури, частиною цієї релігії&quot;, </em>– розповів в ефірі ток-шоу Dr. Phil Primetime старший син шейха Хасана Юсефа, одного із засновників та духовного авторитету ХАМАСу. Він звернувся до студенток юридичного факультету університету Мічігану: <em>&quot;Насправді, ви не знаєте, що таке Палестина. Куфія, яку ви носите, - це просто заява, що демонструє, що вам не вистачає автентичності, щоб представляти ситуацію&quot;.</em></div><div>45-річний Мусаб Хасан Юсеф пояснив, що для нього дуже сумно спостерігати, як американці підтримують угруповання, бачачи в них &quot;борців за свободу&quot;. Молоді американці не підозрюють, що при нагоді &quot;ХАМАС нещадно катуватиме і вбиватиме їх&quot;, сказав він. <em>&quot;Тепер ми маємо проблему з цими пропалестинськими активістами, які покривають ХАМАС, будучи співучасниками їхніх злочинів. З 7 жовтня я не поділяю для себе ХАМАС і так званих палестинців&quot;</em>, - заявив він.</div><div><em>&quot;І взагалі, не існує ніяких палестинців, а існують так звані племена. Є плем'я ХАМАСа, є плем'я &quot;Ісламського Джихаду&quot;, є плем'я &quot;Халіль&quot;, є плем'я &quot;Наблус&quot;. У них не було Ізраїлю як спільного ворога, вони б повбивали один одного. Це реальність сучасної так званої Палестини&quot;</em>, - заявив Хасан Юсеф. Він також додав, що всіх пропалестинських активістів у Сполучених Штатах він запропонував би &quot;відправити до психіатричної лікарні&quot;.</div><div>Одна зі студенток із обуренням запитала, чи не намагається Мусаб сказати, що палестинці та ХАМАС – це одне й те саме? <em>&quot;Після 7 жовтня, так. Немає жодних відмінностей. Більшість палестинського народу підтримують ХАМАС. Це факт. Це доведено статистикою,</em> - відповів він їй. - <em>Ви мовчите зараз, не можете засудити ХАМАС і сказати, що те, що вони зробили 7 жовтня , - це був акт варварства. У вас немає цієї сили, ви говорите тільки від імені пропаганди ХАМАСу&quot;.</em></div><div><em>&quot;Якби ви були порядною людиною, ви сказали б, що тисячі людей, убиті 7 жовтня, - це був злочин проти людства, це був геноцид&quot;,</em> - додав &quot;син ХАМАСу&quot;.</div><div><em><strong>Історія &quot;Зеленого принца&quot;</strong></em></div><div>Мусаб Хасан Юсеф народився 1978 року в Рамаллі. Він був старшим сином у родині шейха Хасана Юсефа і вважався його головним спадкоємцем. Доручення батька він почав виконувати вже в підлітковому віці: кидав каміння та &quot;коктейлі Молотова&quot; у солдатів та цивільних осіб під час Першої інтифади. Юнака неодноразово заарештовували. Під час чергового ув'язнення його завербував Шабак, на який він працював з 1999 (за іншими даними 1997) до 2007 року.</div><div>У Службі загальної безпеки Мусаба отримав кодове ім'я &quot;Зелений принц&quot;. Завдяки наданій їм інформації, було розкрито терористичні осередки, заарештовано високопосадовців ХАМАСу та запобігло десяткам терактів. Через роки чоловік зізнався в інтерв'ю CNN, що спочатку планував обдурити ізраїльтян, ставши подвійним агентом. Але в результаті він вибрав Шабак, оскільки побачив, що у тих, &quot;кого він вважав ворогами, була мораль і більше відповідальності, ніж у його власного народу&quot;.</div><div>2005 року Мусаб Хасан Юсеф звернувся до християнства, а 2007 року попросив ШАБАК, щоб його перестали використовувати для оперативної роботи. &quot;Зелений принц&quot; попросив у США політичний притулок, який йому надали після другого прохання. Співробітник Шабак, який курирував його роботу, приїхав до США, щоб підтримати клопотання Мусаба про надання статусу в Штатах.</div><div>У 2011 році світ побачила автобіографія &quot;Син ХАМАС&quot;, в якій Мусаб розповідає про те, що почав працювати проти угруповання з ідейних міркувань, оскільки терор і насильство стали йому ненависними. За мотивами книги у 2014 році режисер Надав Ширман зняв документальний фільм &quot;Син ХАМАС&quot; (англ. &quot;The Green Prince&quot;).</div><div><em><strong>&quot;Син ХАМАСу&quot; після 7 жовтня</strong></em></div><div>Після 7 жовтня Мусаб Хасан Юсеф категорично засудив терористичний напад ХАМАСу, розгорнувши вкотре пояснювальну кампанію на підтримку Ізраїлю. У серії інтерв'ю американським ЗМІ він прагнув попередити громадськість, що його батька та угруповання ХАМАС не задовольнить та не зупинить захоплення територіальної Палестини.<div><em>&quot;Вони - релігійний рух, це те, що всі бояться сказати вголос. Якби ХАМАС був політичним рухом, ми могли б задовольнити їхні політичні амбіції, - </em>сказав він в ефірі CNN. -<em> Але ХАМАС - це релігійний рух, який не вірить у політичні рухи. кордони. Вони прагнуть створити ісламську державу на руїнах держави Ізраїль&quot;.</em></div><div>У листопаді 2023 року Мусаб виступив у місії Ізраїлю в ООН у Нью-Йорку та інших містах США перед показом фільму про різанину &quot;Чорної суботи&quot;. Він назвав війну Ізраїлю з ХАМАСом - справедливою, зазначивши, що замовчування чи заперечення трагедії 7 жовтня є злочином. Він також підкреслив, що ХАМАС необхідно ліквідувати зараз, тому що наступна війна може бути ще страшнішою.</div><div>У лютому цього року Мусаб Хасан Юсеф прибув на запрошення уряду до Ізраїлю. Він відвідав прикордонні кібуци, які постраждали від нападу терористів, та розповів в інтерв'ю про особливості виховання дітей на Західному березі. За його словами, у школах UNRWA (Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям), як і в мечетях та інших місцях, усюди його навчали ненавидіти Ізраїль. <em>&quot;Скрізь - на вулицях, у будинках - усюди пропаганда ненависті стосовно євреїв та ізраїльтян&quot;</em>, - розповів він.</div><div>&quot;Зелений принц&quot; також зазначив, що ХАМАС зовсім не турбує благополуччя мешканців Гази, а тому лідери терористичної організації легко приносять у жертву мирне населення задля досягнення своїх дрібних політичних інтересів. За його словами, кожна війна для них проходить за одним і тим самим сценарієм: жителі Гази гинуть, а ХАМАС отримує мільйони від спонсорів із країн Перської затоки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> </div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66131/ 2024-04-14 23:48:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Пенсіонер вирішив стати підприємцем: чи позбавлять його пенсії http://www.izmail.es/article/66129/ У Пенсійному фонді України розповіли, чи припиняться пенсійні виплати, якщо їх одержувач займеться бізнесом. <div><div>До ПФУ в Донецькій області із запитанням звернувся українець, який отримує пенсію за вислугу років.</div></div><div uid=&quot;tdi_85&quot;><div><em>“Я отримую пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров’я. Планую займатися медичною практикою і зареєструватися як фізична особа – підприємець. Чи припиниться мені виплата пенсії під час підприємницької діяльності?”,</em> – запитав він.</div><div><div><div></div></div></div><div>Пресслужба ПФУ&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/dn.pfy/posts/pfbid0MPrdbjQDU16ixrVE9bRmpfteKmtqF5HryU5SEfWkEBSsyVGneirX9xU2NHqMqrdVl?fbclid=IwAR1aFF8POb5L-luKACJWw576ek6lpoGLve70ziQcACu-qSph38WtPECb1Gs_aem_ASLPPpd_O6C18_hrxFBLULWt4NhFY_WAUU2E-zm9YaG7IzDnru6Vvw3Zjk_as-qi3NYAGhkIlqn1l55JV652ARXz&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>відповіла</a>, що пенсійні виплати пенсії в цьому випадку припинені не будуть.<br><em>“Пунктом 2.4. постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що в разі зарахування призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що настає за днем звільнення з роботи”, –</em> зазначили в Пенсійному фонді.</div><div>При цьому потрібно враховувати, що згідно з Переліком закладів освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, право на пенсію за вислугу років втрачають підприємці, які ведуть медичну практику.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66129/ 2024-04-14 22:10:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Чоловікам, які підпишуть контракт зі ЗСУ, пропонують пільги на квартири та машини: про що йдеться http://www.izmail.es/article/66135/ Охочі вступити до Збройних сил України матимуть певні пільги на покупку машини та квартири. <div>Про це заявив речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.</div><div><em>«Люди, які будуть підписувати контракт, матимуть певні пільги. 50% на квартиру, якщо людина бере квартиру в кредит. Плюс після першого контракту ще 100 тисяч гривень людина може отримувати. Якщо хоче купити машину, то також протягом трьох місяців після підписання контракту можна буде отримати 150 тисяч гривень. Звільняються від виплати пені в деяких випадках - багато таких моментів», </em>- розповів Лазуткін.<br>Він також наголосив, що про все це можна дізнатись рекрутингових центрах - де не вручать повістку, але нададуть необхідну інформацію.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66135/ 2024-04-14 20:51:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ”Там усе вистелено трупами та кістками”, - журналістка "рф" про ситуацію під Кринками http://www.izmail.es/article/66137/ російська армія зазнає шокуючих втрат, намагаючись зачистити український плацдарм у Кринок на Херсонщині. У районі села Кринки на лівобережжі Херсонщини &quot;рф&quot;&nbsp;зазнає такої величезної кількості втрат, що земля там вистелена останками. <br>Про це відверто розповіла російська опозиційна журналістка Олеся Герасименко в інтерв'ю TV2medi. <br>Кринки розташовані на березі річки Дніпро на сході Херсона. Це один із українських плацдармів на лівобережній частині області, який армія &quot;рф&quot; намагається знищити вже понад півроку. <br>Ще в лютому 2024 року міністр оборони &quot;рф&quot; шойгу публічно збрехав диктатору путіну про зачистку цього плацдарму. <br>Майже через два місяці Сили оборони України продовжують успішно його утримувати, завдаючи ворогові колосальні втрати. <br><img src=&quot;https://www.dialog.ua/images/content/d0b02ee5f4a830244558bf39745415dc.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;> <br>Це підтвердила в інтерв'ю Герасименко, яка має багато джерел у лавах ЗС &quot;рф&quot; на цій ділянці фронту: <em>&quot;Територія Кринок ... це просто такий берег, острів, поле і дно річки, які всі встелені трупами і кістками вже, тому що півроку це відбувається вже - з жовтня десь почалися там активні бойові дії. Через дрони, артилерію, прямі боєзіткнень там така кількість втрат! Ніхто не забирає поранених звідти… Неможливо під шквалом артилерії їх витягти&quot;.</em><br>Вона уточнила, що військові &quot;рф&quot; масово відмовляються виконувати бойові завдання, за що зазнають тортур і навіть страт:&nbsp;<em>&quot;Вони мені всі кажуть: &quot;Ми не уявляли, що таке війна&quot;... Чому їх усіх там карають, залишаючи на морозі, пристібаючи до дерева, саджаючи в ями? (...) Вони відмовляються виконувати бойові завдання, відмовляються йти в атаку. Тому що, якщо ти пару разів сходив і вижив, ти розумієш, що третій раз ти не виживеш.&nbsp; Вони відмовляються та сидять у цій ямі ”</em>, - повідомила Герасименко.&nbsp; Їй вдалося отримати підтверджену інформацію про страту у російській ямі військовослужбовця, який відмовився йти в атаку.&nbsp;<div><em>&quot;Ми впевнені, що їх (стратів у ЗС &quot;рф&quot; – ред.) сильно, сильно, сильно більше &quot;,</em> - констатувала росіянка.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66137/ 2024-04-14 19:33:47 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Перевірки за порушення законодавства про працю в умовах війни: що слід знати​ http://www.izmail.es/article/66142/ Підставами для проведення перевірок Держпраці в умовах воєнного стану є звернення працівника про порушення його трудових прав, доручення прем’єр-міністра та настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або профзахворювання. <div>У Державній службі України з питань праці нагадали&nbsp;нюанси перевірки за порушення законодавства про працю в умовах війни.&nbsp;</div><div>Зазначається, що відповідно до&nbsp;ст. 16&nbsp;зазначеного Закону у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені&nbsp;ст. 265 КЗпП, не застосовуються.</div><div>Таким чином, накладення штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених ст. 265 КЗпП, здійснюється у разі невиконання у встановлений строк приписів про усунення виявлених порушень законодавства, внесених за результатами проведеного позапланового заходу контролю.</div><div>Підставами для проведення заходів державного контролю в умовах воєнного стану є звернення працівника про порушення його трудових прав, доручення Прем’єр-міністра України та настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.</div><div>Питання, що підлягають перевірці в умовах воєнного стану:</div><ul><li>додержання вимог законодавства про гігієну та охорону праці;</li><li>виявлення неоформлених трудових відносин та законність припинення трудових договорів;</li><li>додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66142/ 2024-04-14 18:51:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Завершено оцифрування даних призовників в Україні - Міноборони http://www.izmail.es/article/66143/ Міністерство оборони України оголосило про успішне оцифрування даних чоловіків призовного віку в рамках модернізації мобілізаційної системи <div>Міністерство оборони України успішно завершило процес оцифрування даних чоловіків призовного віку.</div><div>Це стало можливим завдяки перезапуску електронної системи &quot;Оберіг&quot;, в результаті чого було здійснено 23 мільйони запитів на оновлення інформації про потенційних призовників.</div><div>Цю інформацію озвучив заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк у рамках засідання Конгресу місцевих і регіональних влад, на якому також був присутній президент України.<br>Система &quot;Оберіг&quot; була інтегрована з низкою ключових державних служб, включаючи податкову, міграційну служби, міністерства юстиції та освіти.</div><div>Це дозволить забезпечити більш ефективне та прозоре ведення даних про призовників.</div><div>Посилення мобілізаційної кампанії та підготовка до можливої демобілізації були визначені як пріоритети в умовах триваючої агресії проти України.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66143/ 2024-04-14 18:20:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Фінансування вишів залежатиме від кількості студентів-бюджетників http://www.izmail.es/article/66145/ Одним з основних критеріїв розподілу коштів стане контингент студентів-бюджетників. <div>Фінансування державою закладів вищої освіти залежатиме від 5 основних критеріїв, основним з яких стане кількість студентів, які навчаються на бюджетній формі навчання.</div><div></div><div><div></div></div><div>Відповідні зміни передбачає формульний принцип у розподілі бюджетного фінансування між закладами вищої освіти, який цьогоріч відновлює Міністерство освіти і науки.</div><div>Зокрема, формульний принцип фінансування передбачає, що розмір виділених державних коштів для кожного університету визначатимуть з огляду на кілька критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.</div><div>Першим і ключовим критерієм є контингент студентів, тобто загальна кількість вступників, які обрали навчання в конкретному закладі на державному замовленні.</div><div>За словами заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького, це сприятиме підвищенню адресності використання коштів з бюджету.</div><div><em>«Таким чином ми робимо крок до реалізації важливого принципу управління в системі вищої освіти – «гроші ходять за студентом». Тобто державне фінансування залежить не від того, скільки потенційно міг би забезпечити той чи інший ЗВО, а від реальної кількості студентів, які обрали саме цей університет, виборовши право на навчання за кошти державного бюджету»</em>, – зазначає Винницький.</div><div>За його словами, така модель допоможе підвищити адресність використання державних коштів.</div><div>Також у формулі буде врахована наукова практика чи діяльність, тобто кількість коштів, які заклад вищої освіти заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки.</div><div>Третьою складовою формули буде показник інтернаціоналізації, тобто місце в міжнародних рейтингах або участь у європейських проєктах Еразмус+.</div><div>Також вагомою складовою формули буде показник працевлаштування, тобто відсоток випускників, які працевлаштовані за даними від Пенсійного фонду.</div><div>Окрім того, для підтримання закладів освіти найбільш вразливих, нині прифронтових регіонів, формула міститиме регіональний коефіцієнт.</div><div>Як відомо,&nbsp;<a href=&quot;https://osvita.ua/vnz/reform/69080/&quot;>формульний підхід</a>&nbsp;розподілу фінансування був розроблений у 2019 році та застосований із 2020 року.</div><div>Утім, цей механізм розподілу коштів між університетами був тимчасово призупинений з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/66145/ 2024-04-14 17:11:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Літературний фронт Радянського Союзу: що писали письменники-пропагандисти на службі в тоталітарного режиму http://www.izmail.es/article/66141/ Письменники у військовій формі - це не метафора, а реальність Радянського Союзу. Крім військово-політичної пропаганди, тоталітарний режим мав ще й літературний фронт. <div>На письменників була покладена відповідальність - вони мали не лише показувати хороші якості радянської армії та виховувати патріотизм, а й за допомогою емоцій впливати на громадян, розповідаючи про &quot;особливий шлях&quot; російського народу.</div><div>Псевдоісторичні повісті, гасла ненависті до ворогів, а також оди радянським солдатам писали такі автори, як Алєксєй Толстой, Міхаіл Шолохов, Ілья Еренбург, Микола Островський, Ніколай Тіхонов та інші. Їхні твори не обов'язково мали мати високу художню цінність, проте розповідали про радянське життя за держзамовленням.</div><div>Ба більше, щодо авторства багатьох з них досі точаться суперечки, адже непоодинокими були випадки, коли письменники були лише &quot;обличчям&quot; літературного проєкту радянських спецслужб, а твори писали спеціальні групи авторів.</div><div>Це не лише було внутрішньою історією Радянського Союзу, а впливало також на міжнародні інституції, зокрема на присудження Нобелівської премії.&nbsp;<br><em>&quot;</em><em>Суспільне Культу</em><em>ра&quot;</em><em>&nbsp;розповідає історії кількох письменників-</em><a href=&quot;https://suspilne.media/culture/713928-comu-tolstoj-ta-puskin-tez-ubivaut-abo-ak-moskva-ozbroue-literaturu-velika-rosijska-brehna-2/&quot; target=&quot;_blank&quot; style=&quot;font-style:italic&quot;>пропагандистів</a><em>.</em></div><div><em><strong>Алєксєй Толстой</strong></em></div><div>&quot;Красный граф&quot; -&nbsp;так називали радянського письменника Алєксєя Толстого, титулованого дворянина, який після подій Жовтневого перевороту спочатку виїхав із Росії в еміграцію, а згодом не лише повернувся, а й став улюбленцем радянської влади. Толстой писав те, що було потрібно режиму, отримував Сталінські премії і провадив життя, яке за рівнем комфорту мало відрізнялося від дореволюційного: мав розкішну дачу, декілька автомобілів і особистого водія.</div><div>Ось яку &quot;літературну службу&quot; вів для цього Алєксєй Толстой.</div><ul><li>Написав історичний роман &quot;Петро&nbsp;I&quot;, над яким працював упродовж шістнадцяти років. Не треба бути прискіпливим критиком, щоб називати цей твір пропагандою - сам Толстой відзначав, що образ Петра не відповідає історичному та&nbsp;був створений задля підтримки радянської ідеології.</li><li>У 1937 році письменник опублікував повість &quot;Хліб&quot;, де велику увагу приділив вигаданій участі Сталіна у російській громадянській війні, а саме в подіях оборони міста Царицина. Ці історії стали основою для&nbsp;створення сталінського культу&nbsp;особистості. До речі, Алєксєй Толстой був особистим другом Сталіна і писав для нього промови, зокрема був співавтором звернення Молотова і Сталіна до народу 1941&nbsp;року. Свої листи до диктатора Толстой підписував &quot;С глубоким уважением и любовью&quot;.</li><li>Під час німецько-радянської війни Толстой часто виступав зі статтями, нарисами, оповіданнями, героями яких були &quot;прості люди, що проявили себе у випробуваннях війни&quot;, а в 1941–1943&nbsp;роках створив драматичну дилогію &quot;Іван Грозний&quot;, за яку отримав третю Сталінську премію. До речі, фінансову частину однієї зі своїх Сталінських премій Толстой передав на побудову танка &quot;Грозний&quot;.</li></ul><div>За усе це письменника зробили членом Академії наук, депутатом Верховного Совєта Радянського Союзу, також він очолив Спілку письменників СРСР. Прикметно, що в цей період Толстой&nbsp;брав участь у погромному цькуванні&nbsp;письменника Леоніда Добичіна за твір &quot;Місто Ен&quot;, за який його звинувачували у &quot;формалізмі й натуралізмі&quot;. Після цього Добичін вчинив самогубство.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; height=&quot;35&quot; alt=&quot;Радянські письменники-пропагандисти: Алєксєй Толстой&quot; title=&quot;Радянські письменники-пропагандисти: Алєксєй Толстой&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; data-2880-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2880x0.1/b88389d7ac802bfc.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 707.4px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>&quot;Червоний граф&quot; Алєксєй Толстой, російський і радянський письменник.&nbsp;</em><em>Фото: Вікіпедія</em></div></div></div><div>Цікаво, що спочатку, до пропагандистських історичних і батальних творів, літературні зацікавлення Толстого були зовсім іншими - він видавав збірки казок та писав фантастичні твори, зокрема про висадку людини на Марс: &quot;Аеліта&quot;, &quot;Блакитні міста&quot; і &quot;Гіперболоїд інженера Гаріна&quot;. Коли ж письменник став на службу режиму, він багато чого&nbsp;відредагував у своїх ранніх творах, подекуди навіть сильно змінив їх.</div><div>До прикладу, в &quot;Аеліті&quot; прибрав усі згадки Бога, Духа і навіть хреста на могилі дружини головного героя. У наступних редакціях &quot;біс&quot; перетворився на &quot;пса&quot;, &quot;Дух&quot; - на &quot;Родіну&quot;, а один з героїв, росіянин, який на Марсі передусім збирав у кишені золоті речі та дорогоцінні камені (промовиста цитата героя мовою оригіналу: &quot;Эти вещи в Петербурге продать&nbsp;- десять вагонов денег. Вот дурёха-то моя обрадуется&quot;) - цей персонаж у переробленій версії став просто &quot;авантюристом&quot;.</div><div>Причому про мародерство Алєксєю Толстому було відомо не з книжок: у 1939&nbsp;році, під час радянської анексії західноукраїнських земель, він вивіз із Галичини та Львова велику кількість раритетів, антикваріату, зокрема унікальний паркет із замку Радзвивіллів.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Літературний фронт Радянського союзу: що писали письменники-пропагандисти на службі в режиму&quot; title=&quot;Літературний фронт Радянського союзу: що писали письменники-пропагандисти на службі в режиму&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/fe5487d005d0cb7e.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 707.4px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>&quot;А. Н. Толстой в гостях у художника&quot;, Пьотр Кончаловський, 1940-1941. &quot;Їв і пив багато і жадібно, в гостях напивався і об'їдався, за його власним висловом, до неподобства, але, прокинувшись другого дня, відразу обмотував голову мокрим рушником і сідав за роботу: працівник був першокласний...&quot;, - згадував письменник Іван Бунін про Толстого.&nbsp;</em><em>Фото: суспільне надбання</em></div></div></div><div><em><strong>Міхаіл Шолохов</strong></em></div><div>Чи писав нобелівський лавреат Міхаіл Шолохов свої твори - одна з найбільших літературознавчих суперечок у російському письменництві. Різні дослідники ставлять під сумнів його авторство роману &quot;Тихий Дон&quot;, який вийшов у 1928&nbsp;році, та інших текстів.</div><div>Шолохов став &quot;найбільшою літературною містифікацією століття, проєктом&nbsp;ОГПУ, який пережив своїх авторів&quot;, як стверджує письменниця Оксана Забужко у книзі &quot;Український палімпсест&quot;. За версією дослідника Зеєва Бар-Селли, якого, зокрема, цитує Забужко, Шолохов своїх творів ніколи не писав, а&nbsp;був лише &quot;обличчям&quot; успішного літературного проєкту радянських спецслужб, на який працювали численні літератори і який зрештою приніс для СРСР престижну Нобелівську премію.</div><div>До речі, присудження Нобелівської премії Шолохову багато хто теж називає роботою спецслужб - у 1964&nbsp;році&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/586051-nobelivska-premia-z-literaturi-comu-ii-majze-zavzdi-daut-lise-odnomu-ta-nikoli-ne-davali-ukraincam/&quot; target=&quot;_blank&quot;>Жан-Поль Сартр відмовився від премії,</a>&nbsp;заявивши, що &quot;письменник не повинен перетворюватися на громадський інститут&quot;.</div><div>Справжньою причиною чимало мемуаристів називають тиск з боку Радянського Союзу для того, щоб наступного року - 1965-го - премію отримав Шолохов.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Радянські письменники пропагандисти: Міхаіл Шолохов, 1941 та 1946 роки&quot; title=&quot;Радянські письменники пропагандисти: Міхаіл Шолохов, 1941 та 1946 роки&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/ee284342c15bd8fe.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 707.4px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Міхаіл Шолохов, російський радянський письменник, 1941 та 1946 роки.&nbsp;</em><em>Фото: суспільне надбання</em></div></div></div><div>На роль автора &quot;Тихого Дону&quot; ОГПУ завербувало 20-річного дрібного корупціонера Шолохова,&nbsp;<a href=&quot;https://www.svoboda.org/a/30477360.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>розповідає&nbsp;</a>перекладач і дослідник Андрей Чернов. За його словами, Шолохов спочатку відмовлявся, його судили і навіть залякували, виводячи на розстріл. Після цього він погодився і його відправили до Москви, де він жив на квартирі у чекіста.</div><div><em>&quot;Там його вчать писати оповідання — сам він, мабуть, ніколи нічого не писав: ніхто не бачив його листів, і його рукописи, - можливо, підроблені. Ніхто не знає, чи його почерком написані чи почерком брата дружини, Івана Громославського, який, як сам Шолохов зізнавався, переписав йому дві книги «Тихого Дону». А ось «Підняту цілину», «Долю людини» та інше&nbsp;писала вже команда літературних не*рів&quot;,&nbsp;</em>- стверджує дослідник.</div><div>&quot;Літературний раб&quot;, раніше також &quot;літературний не*р&quot; (з французької nè*res littéraires) - це людина, яку наймають для написання літературного, журналістського або іншого тексту, авторство якого в підсумку приписують іншій особі. Якщо в західних країнах така практика була поширена серед авторів, які бажали зекономити свій час і видати багато книжок, то в Радянському Союзі такий підхід використовували з метою цензурування й поширення потрібних пропагандистських наративів у літературі.</div><div><em><strong>Ілья Еренбург</strong></em></div><div>&quot;Проповіді ненависті Ільї Еренбурга&quot; - так називали пропагандистські й антинімецькі статті й твори, якими прославився письменник. Усього за роки Другої світової Еренбург написав близько 1500&nbsp;різних творів в газетах &quot;Правда&quot;, &quot;Известия&quot;, &quot;Красная звезда&quot; і для Совінформбюро.</div><div>Ілья Еренбург відомий як автор першого використання в російській літературі словосполучення&nbsp;&quot;Дєнь Побєди&quot;, яке згодом стало назвою свята перемоги над нацизмом в Радянському Союзі й основою&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/235124-nikoli-znovu-i-mozem-povtorit-dvi-koncepcii-pamati-i-ihna-funkcionalna-vidminnist/&quot; target=&quot;_blank&quot;>культу &quot;побєдобєсія&quot; в росії.</a>&nbsp;Воно з'явилося 12&nbsp;грудня 1941-го, на початку контрнаступу під Москвою, у статті &quot;Доля Перемоги&quot;, яку письменник опублікував у газеті &quot;Московський залізничник&quot;.<br><img src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/slider/2024/04/04/3362_9byAwHoFai.jpg&quot; alt=&quot;1&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:707px;height:556px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ілья Еренбург на фронті&nbsp;ФОТО: НЕВІДОМИЙ АВТОР<br></em><img src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/slider/2024/04/04/3362_yQWwFej4iL.jpg&quot; alt=&quot;1&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ілья Еренбург (праворуч) з радянськими танкістами на фронті, 1942 рік. </em><em style=&quot;font-size:small&quot;>ФОТО: Р. КАРМЕН<br></em><img src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/slider/2024/04/04/3362_CIT7SGXnYF.png&quot; alt=&quot;1&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ілья Еренбург на фронті&nbsp;ФОТО: НЕВІДОМИЙ АВТОР<br></em>Ільї Еренбургу та Костянтину Симонову належить авторство гасла&nbsp;&quot;Убий німця!&quot;, яке вперше прозвучало у вірші Симонова &quot;Убий його!&quot;. Це гасло широко використовували в плакатах і як заголовок у листівках із цитатами зі статті Еренбурга.</div><div>У радянських газетах того часу були створені спеціальні рубрики &quot;Чи вбив ти сьогодні німця?&quot;, в яких публікували листи-звіти радянських бійців про кількість вбитих ними німців та способи їхнього знищення. Адольф Гітлер особисто розпорядився спіймати та повісити Еренбурга й у 1945&nbsp;році оголосив його найлютішим ворогом Німеччини. Нацистська пропаганда дала Еренбургу прізвисько &quot;домашній єврей Сталіна&quot;.<img src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/slider/2024/04/04/3364_0CgMmWZBdS.jpg&quot; alt=&quot;1&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:707px;height:487px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Уривок статті І. Еренбурга &quot;Убий!&quot;&nbsp;ЗОБРАЖЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ, ДЕМОНСТРУЄТЬСЯ В ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЦІЛЯХ</em><img src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/slider/2024/04/04/3364_vktS95sFI3.jpg&quot; alt=&quot;1&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Тату, вбий німця&quot;. Плакат, художниця М. Несторова, 1942 рік. <br>ЗОБРАЖЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ, ДЕМОНСТРУЄТЬСЯ В ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЦІЛЯХ</em><img src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/slider/2024/04/04/3364_BuNRra9CTe.jpg&quot; alt=&quot;1&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:707px;height:1178px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Вірш К. Сімонова &quot;Убий його&quot;&nbsp;ФОТО: &quot;КРАСНАЯ ЗВЕЗДА&quot;, 18 ЛИПНЯ 1942 РОКУ. <br>ЗОБРАЖЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ, ДЕМОНСТРУЄТЬСЯ В ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЦІЛЯХ<br></em>Еренбург був членом Єврейського антифашистського комітету і вів активну діяльність зі збирання та оприлюднення матеріалів про Голокост.</div><div>Також варто зауважити, що ще одним крилатим висловом, який належить перу Еренбурга, є слово&nbsp;&quot;відлига&quot;.&nbsp;Так називалась його повість, написана після смерті Сталіна у 1954&nbsp;році. &quot;Відлига&quot; стала назвою для цілої епохи радянської історії.</div><div>Також у березні 1966&nbsp;року Еренбург підписав лист тринадцяти діячів радянської науки, літератури та мистецтва до президії ЦК КПРС проти реабілітації Іосіфа Сталіна.</div><div><em><strong>Микола Островський</strong></em></div><div>Роман Островського &quot;Як гартувалася сталь&quot; про більшовика-фанатика Павку Корчагіна на десятиліття став найвидаванішим твором радянської літератури.</div><div>Але і в цьому випадку точаться суперечки щодо справжнього авторства: історик та краєзнавець Андрій Ковальов у книжці &quot;Як гартувалася державність&quot; стверджує, що роман писав не Островський, а&nbsp;команда радянських авторів, зокрема Марк Колосов, Олександр Серафимович, Анна Караваєва, які за спогадами самого Островського дійсно йому допомогали не тільки у технічному записі рукопису, але і в редактурі.</div><div>У Російському державному архіві літератури та мистецтва є фотокопії рукопису книги, на яких вирізняють почерки 19&nbsp;людей. Офіційне пояснення -&nbsp;через те, що Островський хворів на ревматизм, який перейшов у поліартрит, і був прикутим до ліжка, він диктував текст роману &quot;добровільним секретарям&quot;.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Микола Островський: літературний фронт Радянського союзу: яке замовлення виконували письменники-пропагандисти на службі в режиму&quot; title=&quot;Микола Островський: літературний фронт Радянського союзу: яке замовлення виконували письменники-пропагандисти на службі в режиму&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/4d4e8fff00f56593.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 707.4px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Микола Островський і його роман.&nbsp;</em><em>Фото: суспільне надбання та Orujeynik</em></div></div></div><div>За сенсом роман &quot;Як гартувалася сталь&quot; лягав у важливу лінію радянської пропаганди про&nbsp;дискредитацію українського національно-визвольного руху. Борці за незалежність України, насамперед Симон Петлюра, постали як організатори єврейських погромів.</div><div><em>&quot;Мало того, що заперечується ідея української державності, але там (в романі - ред.) українці карикатурні, це шкідливі антиукраїнські тексти, які подають нас як недоумків, злочинців, як людей, які мають викликати лише осуд і несприйняття&quot;</em>, - так&nbsp;<a href=&quot;https://youtu.be/1tGT9-haMuA?si=dE1wZIlX8QR3seqG&quot; target=&quot;_blank&quot;>коментує&nbsp;</a>роман &quot;Як гартувалася сталь&quot; письменник Сергій Жадан.</div><div>Цю книгу за вказівкою радянської влади переклали на 75&nbsp;мов - так за допомогою літератури вони на цілий світ намагалися дискредитувати образ борців за незалежність України. російська пропаганда і зараз використовує міф про українців-антисемітів.</div><div>Ще один цікавий факт про Островського: навіть коли він уже мав тяжку інвалідність і майже не був здатний вставати з ліжка, окрім &quot;літературного фронту&quot; він також намагався брати участь у &quot;викритті чужорідних елементів&quot; серед апарату домоуправлінь свого та сусідніх будинків.</div><div><em><strong>Ніколай Тіхонов</strong></em></div><div>Учасник радянсько-фінської війни і присьменник Ніколай Тіхонов під час Другої світової працював у Політуправлінні Ленінградського фронту. Він писав пропагандистські оповідання, статті, листівки, вірші та звернення, неодноразово виступав із політичними заявами, що&nbsp;підтримують лінію радянського керівництва. Його найвідоміший твір воєнних років – поема &quot;Кіров з нами&quot;.</div><div>Які твори писав Тіхонов? Яскравим прикладом є його замітка&nbsp;&quot;Мы - русские!&quot;, де безліч разів стверджується, що &quot;русский человек не боится испытаний&quot;, а &quot;достоинство и честь нашего народа-воина не могут быть истреблены никогда&quot;. Замітка написана під час Другої світової війни і спонукає боротися з нацистами, але в ній, типово для російського імперського бачення, прославляються виключно росіяни і їхні доблесті, натомість про інші народи Радянського Союзу згадано лише один раз. А щодо союзників у боротьбі проти гітлерівців узагалі йдеться так:&nbsp;<em>&quot;Во всей Европе никто не нанёс ещё таких ударов немецким полчищам, какие нанесла наша Красная Армия&quot; і &quot;Европа беднее нас талантливыми людьми&quot;</em>&nbsp;.</div><div>Окремої уваги вартий і типовий пропагандистський пасаж Тіхонова:&nbsp;<em>&quot;Когда на Кубани гитлеровцы пытали русскую девушку Дусю Сорокину, она твердила палачам, даже умирая, только одно: «Мы - русские! - говорила она запекшимися губами. - И мы непоколебимы»&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Ніколай Тіхонов: Літературний фронт Радянського союзу: яке замовлення виконували письменники-пропагандисти на службі в режиму&quot; title=&quot;Ніколай Тіхонов: Літературний фронт Радянського союзу: яке замовлення виконували письменники-пропагандисти на службі в режиму&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/b1516e89735cef6d.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 707.4px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Ніколай Тіхонов.&nbsp;</em><em>Фото: суспільне надбання. Зображення радянської пропаганди, демонструється в просвітницьких цілях</em></div></div></div><div>Ніколай Тіхонов очолював групу письменників та художників при газеті &quot;На сторожі Батьківщини&quot;, боровся з &quot;космополітизмом&quot; - до прикладу, розгромно критикував книгу колеги-письменника Нусінова &quot;Пушкін і світова література&quot;. Він звинувачував автора у поклонінні Заходу, в тому, що Пушкін у нього &quot;виглядає лише придатком західної літератури&quot;, і в тому, що автор забув, що&nbsp;лише російська література &quot;має декларацію про те, щоб навчати інших нової загальнолюдської моралі&quot;.</div><div>Також Тіхонов разом із Шолоховим і рядом інших пропартійних письменників у 1973&nbsp;році підписали Лист групи радянських письменників до редакції газети &quot;Правда&quot; щодо Солженіцина та Сахарова, де засуджували поведінку, яка &quot;ганьбить честь і гідність радянського вченого&quot;.</div><div>Продовження радянської традиції -&nbsp;війна літературою, яку провадить росія</div><div>Для сучасної росії, як і для Радянського Союзу, характерна мілітаризація літератури, зокрема й художньої. Про військову агресію стосовно України російські письменники почали писати задовго до фактичного нападу росії на Україну 2014&nbsp;року.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Російська пропагандистська література: Літературний фронт Радянського Союзу: що писали письменники-пропагандисти на службі в тоталітарного режиму&quot; title=&quot;Російська пропагандистська література: Літературний фронт Радянського Союзу: що писали письменники-пропагандисти на службі в тоталітарного режиму&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/3d771855da4d1fe8.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 707.4px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>російська пропагандистська література, зображення демонструється в просвітницьких цілях.&nbsp;</em><em>Колаж: Вікторія Желєзна / Суспільне Культура</em></div></div></div><div>Варто також згадати&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/456537-u-rosii-pidgotuvali-novij-pidrucnik-istorii-z-propagandistskim-rozdilom-pro-vijnu-v-ukraini/&quot; target=&quot;_blank&quot;>переписування історії та мілітаризацію освіти</a>, зокрема і на окупованих українських територіях. Також окупанти&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/616913-na-okupovanomu-donbasi-rosiani-znisili-majze-vsu-ukrainsku-literaturu-cns/&quot; target=&quot;_blank&quot;>знищують книги українською</a>&nbsp;і забороняють українську мову, що класифікується як&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/648434-zaboronaut-posiruvati-literaturu-nadrukovanu-pisla-1991-roku-kremin-pro-lingvocid-na-okupovanih-teritoriah/&quot; target=&quot;_blank&quot;>лінгвоцид</a>&nbsp;- це все прояви гібридної війни, яку веде росія. І якщо за радянських часів преса та література були чи не найголовнішими каналами впливу на свідомість громадян, то в наш час інтернет дав розвиток цьому явищу - бачимо лозунги російської пропаганди не лише на друкованих сторінках, а й серед їхніх мультимедійних новин та в соцмережах.</div><div>Обмеження на ввезення книг з росії почали діяти ще у 2016&nbsp;році – але тоді це стосувалося лише тих книжок, у яких визначали антиукраїнський зміст. Після початку повномасштабної війни в Держкомтелерадіо&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/241516-knizki-rosijskih-vidavnictv-zaboroneni-so-robiti-akso-bacis-ih-u-magazini/&quot; target=&quot;_blank&quot;>заборонили ввезення і розповсюдження&nbsp;</a>всієї видавничої продукції з території росії, а в червні 2023&nbsp;року Президент Зеленський підписав&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/512949-v-ukraini-zaboronili-vvezenna-knizok-iz-rosii-ta-bilorusi-zelenskij-pidpisav-zakon/&quot; target=&quot;_blank&quot;>закон, що забороняє книжки</a>&nbsp;з росії, білорусі, тимчасово окупованої території України, а також ті, автори яких є або були у будь-який період після 1991&nbsp;року громадянами росії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/66141/ 2024-04-14 16:00:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "рф" атакує на трьох напрямках, щоб знизити оборонні можливості України в умовах нестачі зброї, - ISW http://www.izmail.es/article/66140/ російські війська здійснюють оперативні дії принаймні на трьох напрямках, які не об’єднані спільною стратегічною метою, але дозволяють окупантам отримувати тактичні досягнення в одному з секторів за їхнім вибором, вважають в Інституті вивчення війни. <div><div>Про це повідомляє&nbsp;РБК-Україна&nbsp;з посиланням на звіт&nbsp;<a href=&quot;https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-april-13-2024&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>ISW</a>.</div></div><div><div>Українським силам потрібно буде дедалі більше зусиль, щоб захиститися від цих дій росії, якщо США продовжать зволікати з наданням військової допомоги, вважають експерти.</div><div>Вони припускають, що зусилля росії на Лиманському, Часівярському та Покровському напрямках переслідують важливі з оперативної точки зору цілі, але ці операції не підтримують одна одну, і російські війська все ще, здається, чергують акценти між різними напрямками, а не зосереджуються на всіх трьох одночасно.</div><div>Зараз українські сили відчувають значну нестачу як артилерійських снарядів, так і засобів протиповітряної оборони, і російські сили використовують це.</div><div>На думку ISW, російським силам, ймовірно, не вистачає можливостей проводити одночасно більше ніж одну ефективну широкомасштабну операцію, як це було раніше, тепер вони використовують кілька наступальних зусиль, щоб знизити оборонні можливості України в умовах нестачі зброї. Окупанти змушують українців перерозподіляти свої оборонні ресурси на театрі дій, створюючи таким чином вразливі місця, якими можна скористатися.</div></div><div><div>Нагадаємо, вчора, 13 квітня, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський&nbsp;<a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/situatsiya-shodi-zagostrilasya-rosiyani-ydut-1712993179.html&quot;>заявив</a>, що ситуація на східному фронті загострилася останніми днями. Ворог активно атакує наші позиції на Лиманському, Бахмутському напрямках штурмовими групами при підтримці бронетехніки.</div><div>Кілька днів тому ISW&nbsp;<a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/isw-fiksue-prosuvannya-rosiyan-kilkoh-napryamkah-1712629761.html&quot;>повідомляв</a>&nbsp;про просування російських окупантів поблизу Кремінної Луганської області; на північний захід від Бахмута і на південний захід від Донецька Донецької області.</div><div>Водночас просування під Часовим Яром наразі&nbsp;<a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/rf-zayavlyayut-prosuvannya-pid-chasovim-rom-1712965309.html&quot;>не фіксує</a>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66140/ 2024-04-14 15:20:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як паліативним пацієнтам отримати знеболюючі безкоштовно: відповідь МОЗ http://www.izmail.es/article/66139/ Паліативні пацієнти мають можливість отримувати знеболююче безплатно або ж з невеликою доплатою. <div><div>Про це повідомляє&nbsp;РБК-Україна&nbsp;з посиланням на&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid025TQ75vYYfCRkEoYzCGzaQznKHK9JrG3rruFAmwQGYpf575iQrUp8az9JQqd6He8bl&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Facebook-сторінку</a>&nbsp;Міністерства охорони здоров’я (МОЗ).</div></div><div><div>Як пише МОЗ, до програми реімбурсації &quot;Доступні ліки&quot; включено 6 препаратів морфіну, серед яких:</div><ul dir=&quot;ltr&quot;><li role=&quot;presentation&quot;>чотири безоплатні;</li><li role=&quot;presentation&quot;>два з доплатою.</li></ul><p dir=&quot;ltr&quot;>Для того, щоб отримати знеболюючі паліативно хворим необхідно:</p><ul dir=&quot;ltr&quot;><li>звернутись до сімейного або ж лікуючого лікаря первинної медичної допомоги. Пацієнтам із онкологією - до лікаря первинної меддопомоги, а із розладами психіки й поведінки - до психіатра. Іншим паліативним пацієнтам необхідно звернутись за направленням сімейного лікаря до лікаря-спеціаліста;</li><li>з рецептом можна звернутись в будь-яку аптеку, незалежно від місця реєстрації. Головна умова - наявність договору з НСЗУ. Термін дії рецепта становить 30 днів з дати виписування;</li><li>покажіть рецепт працівнику аптеки. Останній запропонує наявні препарати й розповість, які безоплатні, а за які потрібно буде доплатити.</li></ul><p dir=&quot;ltr&quot;>Зазначається, що на тимчасово окупованих територіях лікар може виписати як електронний, так й паперовий рецепт.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66139/ 2024-04-14 14:39:36 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Одеській області збільшили площі під вирощування овочів "борщового набору" http://www.izmail.es/article/66138/ Також збільшена площа посівів баштанних культур. <div><div>Про це повідомляє Одеська обласна державна адміністрація.</div></div><div><div>Цього року в Одеській області збільшено площі під вирощування продуктів «борщового набору».</div><div>Загальна площа прогнозованих посівів під виробництво коренеплодів, бульбоплодів, культур овочевих і продовольчих баштанних по всіх категоріях господарств Одеської області становить 38, 7 тис. га, зокрема:<br>– картоплі – 20,5 тис. га;<br>– овочів – 14,7 тис. га;<br>– баштанні культури – 3,5 тис. га.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66138/ 2024-04-14 14:00:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Перша українка на Евересті піднялась на найнебезпечнішу гору у світі http://www.izmail.es/article/66136/ Ірина Галай разом із непальським гідом Мінгма піднялась на Анапурну (висота 8 091 метр), яка вважається одним з найбільш небезпечних восьмитисячників у світі (рівень смертності 22% за всі роки сходжень альпіністів). <div>Це був перший похід у гори для уродженки Закарпаття під час повномасштабної війни. Своє сходження Ірина присвятила Збройним силам України, які просто зараз ведуть боротьбу за наше існування, та 60 тисячам українок, які служать у ЗСУ, адже перші місяці війни Галай теж провела у складі Мукачівської ТРО.</div><div><em>«Я маю з собою прапор, на ньому зображено логотип організації “Arm Women Now”,</em>&nbsp;- розповіла Галай Максиму Розенку по супутниковому зв’язку з базового табору напередодні фінального етапу сходження на Анапурну.&nbsp;-&nbsp;<em>Я взяла цей прапор, адже Анапурна&nbsp;-&nbsp;гора жіночого роду. Складна та серйозна, вважається найнебезпечнішою горою у світі. Вона має характер, схожий на характер української військової жінки. Яка ніколи не дозволить собі непотрібних людей, не дасть себе легко завоювати і знищує всіх, хто наближається з поганими намірами.</em></div><div><em>З “Arm Women Now” ми познайомились на початку війни, коли я була в ТРО. Я продала на аукціоні свій рожевий льодоруб зі стразами, а на отримані кошти</em>&nbsp;(200 тисяч гривень)&nbsp;<em>ми розпочали співпрацю з цією організацією, створюючи для ЗСУ першу жіночу форму. Зараз у ЗСУ служить понад 60 тисяч жінок, що є вражаючою цифрою навіть для НАТО. Ці жінки&nbsp;- мої герої. Мене зачаровує їхні відвага, краса, сміливість та характер. Вони&nbsp;- неймовірні! Я присвячую це сходження їм і своїй країні, яка прямо зараз веде боротьбу за своє існування».</em></div><div>Галай зараз разом із непальцем Мінгма спускається з вершини, і з нею поки немає зв’язку. Ірина стала першою українкою, яка піднялась на 8-тисячник (всього у світі 14&nbsp; вершин з висотою понад 8000 метрів) в цьому сезоні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66136/ 2024-04-14 12:50:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Стартував процес заміни двигунів на суднах УДП http://www.izmail.es/article/66146/ <div dir=&quot;auto&quot;>Представники УДП спільно з технічним керівником ÖSWAG Харальдом Бьомом&nbsp;в австрійському Лінці&nbsp;перевірили роботи з модернізації теплоходу «Капитан Антипов».</div><div dir=&quot;auto&quot;>Про це повідомили в УДП.<br>Австрійські партнери відзначили дуже якісну підготовку судна, проведену в Україні фахівцями УДП. Корпус теплоходу практично в ідеальному стані. Повністю відновлений гвинто-рульовий комплекс.<br><img src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436419098_420278704086572_4959977638526288998_n.jpg?stp=cp6_dst-jpg_p720x720&amp;_nc_cat=105&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=5f2048&amp;_nc_ohc=KUmyeDi6rXMAb7TJYoz&amp;_nc_oc=AdhGF-CMNqLvV-ZEwBjrc_0I6yDTT5HKWiUQxTt8qhjWFBf1h5LmJVQh7MiN99QGx2k&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfDeZ-GQfnxH_-JVsw5ZvNAV0adc4TSjX5nZW44Os-KQng&amp;oe=66217D08&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:480px;vertical-align:baseline&quot;> <br></div><div dir=&quot;auto&quot;>«Капитан Антипов» прибув у Лінц власним ходом. Українська <a tabindex=&quot;-1&quot;></a>команда, яка супроводжує проєкт, наразі демонтує старі двигуни та 45-тонну надбудову судна. </div><div dir=&quot;auto&quot;>Наступний етап виконуватимуть вже австрійські фахівці. Краном буде знята демонтована надбудова. Старе обладнання замінено новим.</div><div dir=&quot;auto&quot;>В ÖSWAG зазначають, що УДП отримає найбільш екологічний та найбільш сучасний флот на Дунаї. Закуплені для пароплавства двигуни Mitsubishi спеціально допрацьовані та повністю відповідають вимогам європейського ES-TRIN/ StageV.<br><img src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436817617_420278950753214_6936952579122025940_n.jpg?stp=cp6_dst-jpg&amp;_nc_cat=105&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=5f2048&amp;_nc_ohc=tfQYsg1CmP0Ab5Lzu2P&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfBiZWmDHaRqmHuHH4WpRPm1qBzqjPs-6P6Sl24X95eNbQ&amp;oe=66218B63&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: підводний човен, Панамський канал та текст&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:451px;vertical-align:baseline&quot;> <br> </div><div dir=&quot;auto&quot;>Інші великі дунайські суднохідні компанії провели модернізацію раніше, без врахування нових європейських стандартів для річкового транспорту. Тож в УДП з’явився шанс стати лідером.</div><div dir=&quot;auto&quot;>Але ES-TRIN це не лише екологія. Євросоюз удосконалив і посилив вимоги до безпеки судноплавства. Судна УДП мають повністю відповідати новим стандартам. Це одна з умов міжнародних донорів, які планують долучитись до проєкту модернізації нашого флоту.<br><img src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/436866549_420278987419877_6723639844515275494_n.jpg?_nc_cat=100&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=5f2048&amp;_nc_ohc=1tHdb62kftwAb4HLW3I&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfC1uXeZ5NWvf01GC-fUIbfBsKTobtA4piA_LE-dDotQRA&amp;oe=6621610D&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: текст&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:800px;vertical-align:baseline&quot;> <br></div><div dir=&quot;auto&quot;>Також обговорили з керівництвом ÖSWAG доставку в Лінц наступних чотирьох теплоходів. Для оптимізації витрат доцільно доставити всі судна одним караваном. Але це відбудеться лише після того, як будуть завершені роботи на першому судні.</div><div dir=&quot;auto&quot;>План на 2024 рік – модернізувати перші п’ять суден. В ÖSWAG запевняють, що верф із задачею впорається.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Міські новини http://www.izmail.es/article/66146/ 2024-04-14 12:28:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Ми повинні бути витривалішими за агресора на один день. росія обов'язково надірветься http://www.izmail.es/article/66134/ В Україні популярна одна хибна думка, що росія - це країна, у якої безліміт людей, грошей і зброї. Що вона може нескінченно йти по трупах, закидати нас чавуном і, як діди, безперервно постачати на фронт тисячі танків, мінометів і гармат. Але це не так і ніколи не було так, пише видання LB.ua.<br><div><img alt=&quot;Виробництво танків на заводі в обложеному Ленінграді&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/hrcPNYXxbPXOOwi62AM7mieMIA4edjxvqKGMaAawzQYebPUBKrvMr_RBfccpt-RSSO61MasSog7Qu4mZgBQnBLTZdymZu89Be85G5UpuULtApwhDyGS1BohGZDVqNe2V-je1-nXs4LL78359yv3dqfY&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;831&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: wikipedia.org.&nbsp;Виробництво танків на заводі в блокадному Ленінграді</em></div><div>СРСР, який був у рази сильнішим і технологічнішим за &quot;рф&quot;, не залежав від паралельного імпорту і мав реальних союзників - Варшавський пакт (а не Іран і Північну Корею за валюту й золото), утім не зміг, наприклад, виграти війну в Афганістані.</div><div>Радянський Союз не зміг виставити в регіоні угруповання понад 120 тисяч людей, при цьому мусив уперше після Другої світової масово призвати до війська резервістів.</div><div>На великі наступи, як-от сім загальновійськових операцій у Панджшерській ущелині, найважливішій ділянці, москва роками не змогла зібрати понад 5-10 тисяч багнетів.</div><div>Дистанційну ракетну війну радянський режим не потягнув, під кінець уже кидалися ОТРК з кріпленнями під ядерне озброєння й залізли в запаси попереднього покоління з точністю плюс-мінус кишлак.</div><div>СРСР використав сотні важких бомб 1500-3000 кг - довелося замовляти їх у промисловості, значно почистивши запаси часів Сталіна. Проте надірвалися. Не змогли. Вийшли. До речі, генсекам стало розуму не косплеїти сталінський режим і «вставай, страна огромная».</div><div>Нинішня &quot;рф&quot; не СРСР 1980-х, а українці далеко не моджахеди в капцях.</div><div><img alt=&quot;Розрахунок мінометників 93 бригади «Холодний Яр» працює на відбитих у ворога позиціях. &quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/IB-MKo2GG_8JfEvUvBl30Oku60ZHZcwEmyCczG5kSNWlZAdPJw8o4kXHjOw6HJ_SSvSN5wvqCkCSI3ON_ZBiquJd0O2ZrNl7o2ZPA-Uy5VSFSrF8Eg3CLhfPwH2ZqVtWkM4v_gAffwTfC93LeScYnbQ&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Служба зв'язків з громадськістю 93 ОМБр «Холодний Яр»</em></div><div>Розрахунок мінометників 93 бригади «Холодний Яр» працює на відбитих у ворога позиціях.&nbsp;Плюс за нами ЄС, який виготовляє півтора мільйона снарядів і мільйон купить на ринку в Азії та Африці. Не було в бойовиків десятків батарей ракет, коаліції дронів, тральників від Британії та Нідерландів і десятків літаків у найближчій перспективі.</div><div>Афганці могли за допомогою пакистанських товаришів збити кілька радянських бортів у повітрі, могли шарпати віддалені гарнізони, «стінгерами» валити гелікоптери.</div><div>Але кількох сотень найсучасніших у світі САУ вони не мали; коригованих ракет що влучають у коло діаметром 5 метрів за 70 км не запускали; різанину серед управління з генералами, які гинуть просто в штабах, не влаштовували.&nbsp; Тому, наприклад, за десять років війни СРСР втратив 140 танків.&nbsp;</div><div>Зараз втрати росіян - понад 300 на місяць згідно зі звітами Генштабу, з яких 150+ підтвердили фото- й відеофіксацією.&nbsp;</div><div>І щодня москва використовує масовані банзай-атаки, після яких на полі бою залишаються десятки машин, частину з них забирають у тил, частину ми добиваємо скидами з дронів.</div><div><img src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/-x8vZxGUuxcwTpDVYDXO4QOhinilCHPtV8bC5xFxTdNWKuCZpAhO-iZ_PFzYXww4voIGajYObYfQiZwVR2O7ImHSgZ0QwNPkO2uHTeF1vyLoR_uHlLZ8cICdaMSvPRTSdyMhF30FS-69KWcwDtoP21k&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;499&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Такі банзай-монстри вже зʼявлялись під Красногорівкою під час “мʼясних штурмів”</em></div><div><img alt=&quot;Знищена російська техніка під Новопрокопівкою. У тому числі танки Т-55&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/kiwjM1lhN-7iEFYnyfFRHjP5-EwU3mSHyeRnnqQcXbY3KHcrUuE-Jt_3yDaV542DfNZENAum8HVPahtfMBJarBVjpSt91iAwgu8xZcz6f3-ssLZvgdcBehh1m9cCeHlhESZITSQdcLLuGJm5jmgwzfU&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;336&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Знищена російська техніка під Новопрокопівкою. У тому числі танки Т-55</em></div><div>Можливо, так ворог хоче зайняти максимальну кількість території під умовні переговори, можливо, росіяни поспішають до моменту, коли буде інавгурація путіна, можливо, не відмовилися від ідеї вийти на кордони Донецької області, щоб потім заявити, що цілі СВО виконані - ось він, коридор у Крим, ось вони, області.&nbsp;</div><div>Зараз у &quot;рф&quot; , крім маси проблем з паливом (наприклад, у Роснефті вийшли з ладу три підприємства через бомбардування, а на великому газовому сильна аварія з ремонтом щонайменше на тиждень), є головна. Час виробництва сучасної техніки.</div><div>Нехай мобілізаційні танки з китайською рацією, спрощеним прицілом і ще радянським «Контактом» - однаково це місяці роботи, навіть якщо дістати їх зі сховку з-за паркану. Ще до війни виробничий цикл тривав 90-120 діб, а з тим, що, наприклад, матриці до тепловізорів і рації перестали бути легкодоступними, частина фахівців поїхала за довгим рублем на війну, строк не міг зменшитися.&nbsp;</div><div>Звідси китайські гольфкари, машини управління Судного дня й Т-55 на лінії як основний бойовий танк. Дуже легко це зрозуміти, якщо дивитися структури втрат - Т-62, Т-80 БВ, Т-55, купи нових Т-90 не з'явилося, значить, це ніяке не нове виробництво, це розконсервація й капітальний ремонт.&nbsp;</div><div><img alt=&quot;Росіяни використовують китайські ''гольф-кари'' для своїх штурмів | Українська правда&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/snZ9qoWvz4KsCW0AUJ5fFvkaLOsGSn6Dyrzz3B0g7jELv7WCiAvCkxhKBrRMqQ2Kh79yeYwKoa40z18tQx-Rl-uOfQ53oabqc8vi2eCEY2zFNXWWH1fkyy5dO3azNwInunusquS_bp1oq36g2EP89ls&quot; width=&quot;559&quot; height=&quot;313&quot;></div><div>Коли вистачає нового виробництва, ви не ставите РЕБ на Т-55, що пробивається всім, що є на театрі бойових дій.</div><div>А втім, жодна країна не може швидко закрити 15300 знищеної та захопленої техніки (це означає понад 20 тисяч із тими, що не потрапили на камери, і ще тисячі з використаним під нуль ресурсом).</div><div><img alt=&quot;Підбитий бійцями ЗСУ рашистський Т-55, літо 2023 р.&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/Wca18kSvazO09h9CPHwEmXKr_AFnxa3iFnnkRHDVWQLqdL5ChtVkpNESmUCW5bt2EPmmIeQASvKYXh45EBA8IpKTHEVhReQX-7Q_OltUtpcv8sRsrRrggqD-dUhjUrY5RlbbuV-jSXgBDMCgDOel4YM&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;339&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: телеграм-канал NMFTE.&nbsp;Підбитий бійцями ЗСУ рашистський Т-55, літо 2023 р.</em></div><div>Основним же вузьким місцем &quot;рф&quot; є не верстати - їх можна купити в Туреччині, завезти через Закавказзя чи з Південної Кореї через прокладку, там особливих проблем якраз нема, поки ще є гроші.&nbsp;Основна проблема - підготовлені фахівці.</div><div>У &quot;рф&quot; чоловіків, здатних ефективно працювати (віком від 20 років до 50), - 30 млн осіб. Це всіх разом - з хворими, з працівниками клавіатури, тими, хто ніколи не піднімав нічого важчого за склянку горілки.</div><div>14 млн з них у тіні - чи п'ють вони самогон в селах, чи носять розчин на будівництві, чи пишуть блоги в Грузії, Росстат не знає.&nbsp; А якщо не знає, то й розраховувати не може.&nbsp;</div><div>І лише приблизно 10 млн кваліфікованих працівників, які можуть працювати на ПК, навчитися програмувати ЧПУ, бути токарем чи паяти дрони, просто за рівнем інтелекту й освіти.</div><div>Але потім так звана “СВО” пішла за планом, коли вибухають НПЗ у Центральній росії, долітають дрони до заводів у Татарстані й аеродрон «Морозовськ» приймає по чотири десятки ударних дронів за ніч.</div><div><img alt=&quot;Наслідку удару по «Морозовську»&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/isJyx-e86I-5zwengjkpXUWu93n9yG4A7Fa3azH8SCjKwSTGRAt4D5yNpLedWzv5EiVsDO-Gl4qhWxnb8I_-wPYORXufzjQXzZ5rJ6AXZUuDSF8a74nNCv_FM_P6bgfBGBwqQdoPJF1LpoxNaCleMEo&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;331&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: t.me/cxemu.&nbsp;Наслідку удару по «Морозовську»</em></div><div>І пішли жорсткі мінуси саме у кваліфікованих кадрів. Пів мільйона нових інвалідів у найактивнішому віці. Більшість із них - це війна, навіть якщо це виробнича травма чи куплений папірець, щоб не потрапити на фронт. Але там повно реально поранених, причому поранених просто на війні. Частина з них - саме специ: від будівельників, котрих покусав «хаймарс», до постраждалих від літаючих «бобрів» і «лютих».&nbsp;</div><div>Призов до 560 тисяч людей - там не всі стрільці, багато тилових фахівців, від зенітників до ремонтних служб, плюс, звичайно, водії та інші посади, які важко перевчати.&nbsp;</div><div>Категорія Д на автобус - це кілька років досвіду на фурі й серйозне навчання, а не людина, яка крутить баранку. Тому є регіони в &quot;рф&quot; , де 20–30% некомплекту в перевізників.&nbsp; Поточні фахівці в секторі оборони - численні поліцейські, співробітники ФСБ, розвідки, РВСП і т.д. Які фізично не можуть проривати опорники під Авдіївкою, але споживають цінні ресурси. Сотні й сотні тисяч людей - підготовлені специ. До речі, серед них багато броньованих.&nbsp;</div><div>До пів мільйона чоловіків сидять у Грузії, Сербії, інших країнах Європи, у Туреччині -&nbsp;не хочуть повертати руїни Авдіївки за будь-яку ціну, особливо якщо ця ціна - їхнє здоров'я. Бо шаманів і соловйових у штурмових ротах поки що не помічено. В основному маргінес та білі й сині комірці. До 2,5-3 млн людей вже обслуговують ВПК.</div><div><img alt=&quot;Відремонтовані танки Т-34-85 на залізничних платформах бронетанкового заводу концерну «Уралвагонзавод» у Стрєльні, поблизу Санкт-Петербурга.&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/6SVjFT0rE3Vz3PpTFhvBhxCtUOmvWU0Il3SEAeCIgywO0PTFef44fbbudBHzf2fdcZwjbe-Eh5fNiGVfN0_bVvwfoqWpqyzLKtUeos0hlmiOjRox9I3v9jGS6oSTXL9tCJLrnlWmsbgSt-edLmZUzSE&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;401&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: EPA/UPG.&nbsp;Відремонтовані танки Т-34-85 на залізничних платформах <br>бронетанкового заводу концерну «Уралвагонзавод» у Стрєльні, поблизу Санкт-Петербурга</em></div><div>Не весь він задіяний у війні в Україні - це і паливо для міжконтинентальних балістичних ракет, і судна, які будують для Північного флоту, і виробництво пайків, металу, з якого, наприклад, закладуть через рік новий БДК, а готовий він буде десь у 2027-му, готовий до ходових випробувань.</div><div>Кадровий голод, за опитуваннями, переживають 85% російських компаній (89% у великому бізнесі) і 46% керівників (дослідження Інституту Гайдара). Число вакансій наростає дуже різко -&nbsp;удвічі за рік безробіття вже б'є рекорди мінімальної планки. Дефіцит кадрів ринку - 4,8 млн осіб.&nbsp;</div><div>Про яку нескінченну мобілізацію тут може йтися? Не можна просто взяти й набрати загони «Шторм» і стрілецькі батальйони, щоб вони бігли по полю в атаку.&nbsp;</div><div>Я якось наводив приклад тилового угруповання, яке колись 40-а армія зосередила в Афганістані. Радянський Союз відмобілізував і виставив чотири нові автомобільні бригади, дві трубопровідні частини під нафтопродукти й воду, одну велику армійську ремонтну базу й мережу майстерень у провінціях, розгорнув мінімум по батальйону охорони прикордонних переходів, аеродромів і тунелю в Саланзі.&nbsp;</div><div>А також 8 шпиталів, 7 інженерних батальйонів, комендантські підрозділи, різні тилові структури, на кшталт складів і збірних пунктів аварійних машин.</div><div><img alt=&quot;Армія окупантів&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/ZgaN7wPRyYv0Z5h9gQZ18F81IJiVTsvIN_VUPj0hwscNHT81suGUrBJp94J4ppbKKJJmH6OiWhECj_zILhZrgx2U_kClA_0F8x8qp8Ki3q-eRrBmxRFRzIBxzT6opmH3kyFE65yHIRLY0_w34S0-Y94&quot; width=&quot;602&quot; height=&quot;403&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: EPA/UPG.&nbsp;Армія окупантів</em></div><div>Нагадую це на 100–120 тисяч багнетів. У Чечні така сама картина - на роту, що гине в горах, батальйони охорони в Ханкалі, перевіряльники, комендатури та зведені вогневі групи поліції.&nbsp; Це працює саме так і не інакше.&nbsp;</div><div>Зараз, коли &quot;рф&quot; формує Дніпровську флотилію, два десятки дивізій і всілякі тилові хвости, звідки для них візьмуться фахівці? Лише з пулу кваліфікованих працівників. Немає в них жодного безліміту - ані людей, ані техніки, ані грошей. Як немає років, щоб перетворити некваліфікованих у спеців.&nbsp;</div><div>Звідси 17-20 «шахедів» на добу, звідси непальці й суданці в армії, звідси Т-55 і гольфкари.&nbsp;</div><div><img alt=&quot;непальці в зс рф&quot; title=&quot;сандіп, непалець в зс рф&quot; src=&quot;https://lh7-us.googleusercontent.com/DpOXv37RH5Xbn_Ee8kjzgeufL-vaFJBZvzoWiW9qoQe61R-eh874FwQ6IzZMWzw6DEtuifUmBpR2Do3zQPzCO8poL7eUsh6dz1n8OTqaP-hJfsAfo4p6VaZTHjOPvVOptX0uE6GfLzvnHT3CaikfA8s&quot; width=&quot;404&quot; height=&quot;600&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Непалець Сандіп хотів вивчитись в &quot;рф&quot; та поїхати жити в Іспанію, <br>але згинув під Бахмутом&nbsp;</em></div><div>Звідти удари по Харкову й Сумщині, але відсутні спроби зайти - у них поки що немає сил. Але вони працюють над цим і безперервно атакують наші позиції на лінії. Проте швидкої мобілізації не буде, як і після відходу з Херсона.&nbsp;</div><div>Наше завдання не змінилося з 2014 року - ми повинні бути витривалішими за агресора на один день.&nbsp;</div><div>москва обов'язково надірветься.</div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66134/ 2024-04-14 11:24:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як відбили іранську атаку. Секрет ізраїльського успіху http://www.izmail.es/article/66133/ Ще зарано підбивати підсумки ночі, але станом на 08:00 ранку 14 квітня Ізраїль дуже добре впорався з кинутим йому викликом. Успішна координація зі США та помірними сунітськими режимами Близького Сходу, що продемонструвала стратегічне співробітництво, та вражаючі можливості виявлення та перехоплення ВПС та систем ППО.<br>Протягом 12 днів Ізраїль готувався до іранської помсти як на політичній арені, так і у сфері безпеки. Сьогодні вночі Іран зробив безпрецедентні дії та запустив зі своєї території 120 балістичних ракет, 35 крилатих ракет та 170 безпілотних літальних апаратів. Лише кільком ракетам вдалося пробити щит ППО, жодна крилата ракета або безпілотний літальний апарат не проникли на територію країни - визначне досягнення ВПС.<br>Співпраця, яку Ізраїль налагодив останніми роками за тісного американського супроводу з сунітськими арабськими країнами, виявилася критично важливою для безпеки країни. Секретні альянси, інформація про які іноді просочувалися до саудівської преси, сьогодні вперше стали надбанням гласності та продемонстрували ефективну коаліцію проти шиїтської осі. Ті, хто недооцінював важливість співпраці у сфері безпеки з Йорданією, отримали сьогодні докладне та відчутне пояснення необхідності збереження відносин.<br>Сьогодні вночі було продемонстровано здатність бойових груп кількох ВПС діяти в координації та співпраці. Це сталося тому, що протягом останніх кількох років Ізраїль розвивав &quot;повітряну дипломатію&quot;, координовану з іншими військово-повітряними силами. Це дозволило досягти точності та успіху в оборонних діях.<br>Із самого початку виникли питання про можливість впоратися з великими роями іранських безпілотних літаків. Для цього було розроблено оперативні рішення, які були застосовані командувачем ВПС з бункера до Кіріє у координації з усіма країнами-партнерами. ВВС довели, які їхні можливості та наскільки вони необхідні для забезпечення безпеки країни. Те, як закінчилася атака, дозволяє політичному керівництву та армії планувати наступні кроки з меншим тиском.<br>Ізраїльська дилема тепер пов'язана із базовою необхідністю відповісти на іранську атаку. Протягом 12 днів після вбивства іранського генерала Ізраїль чекав на обіцяну помсту. Довгими годинами вся країна сиділа минулої ночі і чекала на ракети, які прилетіли з Ірану. Від політичного керівництва потрібно знайти обов'язкову відповідь, а з іншого боку, дію, яка буде прийнятною для США і не втягне нас у регіональну війну.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66133/ 2024-04-14 10:37:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Такої ночі Ізраїль ще не бачив http://www.izmail.es/article/66132/ Вперше в історії випущено залп зі 100 балістичних ракет - і майже всі збиті <div>Такої ночі Ізраїль ще не бачив. Системи ППО та ВПС перехопили близько 100 балістичних ракет з Ірану, ізраїльські літаки та інші повітряні бойові групи перехопили близько 100 БПЛА – і, за словами американських джерел, Іран вражений можливостями, які продемонстрував Ізраїль.</div><div>Це перший випадок в історії, коли по одній країні було випущено шквал зі 100 балістичних ракет. Це була дуже масштабна атака, яка закінчилася серйозним пораненням 7-річної дівчинки у Негеві та незначними пошкодженнями бази у Негеві. Іранці планували удар і були впевнені, що зможуть завдати значно серйознішої шкоди.<br>Ізраїльські системи оборони змогли перехопити більшість ракет навіть за межами території Ізраїлю. Ізраїльські, американські, британські та йорданські пілоти діяли у далекому пустельному небі та перехопили більшу частину безпілотників.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66132/ 2024-04-14 10:14:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Режисер Ахтем Сеітаблаєв: "Коли повернемо Крим, перше слово там скажу рідною мовою" http://www.izmail.es/article/66130/ Ахтем Сеїтаблаєв - про роль мови та пропаганди в нинішній війні росії проти України, про зброю «російського світу» і про те, яким буде його перше слово, коли він повернеться до Криму. <div><em>Розлогіше - у публікації Крим Реалії.<br><strong>– Яка мова для вас сьогодні звичніша, яка ця мовна градація?</strong></em></div><div>– Здебільшого з більшою частиною оточення я говорю українською, і мені це подобається. Рідний кримськотатарський я в жодному разі не забуду. І коли повернемо Крим, перше слово там скажу рідною мовою.</div><div><strong><em>– І яке це буде слово?</em></strong></div><div>- &quot;Вдома&quot;. Пройшов великий відрізок часу з того часу, як говорити українською для мене стало необхідністю. Іноді навіть просто фізіологічною потребою, бо це маркер – свій-чужий. Але ось лаюся я точно російською мовою.</div><div><em><strong>- А таке в наш час, очевидно&nbsp;</strong><strong>,&nbsp;</strong><strong>трапляється.</strong></em></div><div>– Трапляється. І не лише у наш час. Але в наш час особливо.&nbsp;</div><div><strong><em>– Якою в ідеалі має бути в Україні ситуація з мовою?</em></strong></div><div>– Я розглядав би це питання в контексті того, до якого результату призвело незнання української мови. Століттями – що Російською імперією, що Радянською імперією – знищувалося все, що допомагає людині бути індивідуальністю, зокрема мовою. Це досить сильний маркер. Досить сильна емоційна складова кожної людини.&nbsp;Теза про те, що там, де російська мова – там «російський світ», стала зброєю цього «російського світу». Напевно, мало хто в історії зробив так багато поганого для російської культури, для російського народу та для російської мови, як персонаж путін, вибачте, я без матюка.&nbsp;У 2014 році чув таку байку із Севастополя. Деякі вдячні жителі Севастополя зустрічають російську армію «визволителів» із квітами, чекають, що зараз якийсь батальйон заїжджатиме. І заїжджає батальйон із Північного Кавказу. На броні сидять люди у військовій формі, вітаються російською мовою, щоправда з акцентом, і не дуже схожі на представників російського народу. Один з людей, що їх зустрічають, з квітами в руці, в ступорі за цим спостерігає. А його сусід каже: «А ти чекав, що Чехов із Тургенєвим приїдуть?» Впевнений, що ніхто з тих, хто зі зброєю в руках прийшов в Україну, не має уявлення ні про Чехова, ні про Тургенєва, ні про Пушкіна.&nbsp;Весь фактаж подій свідчить про те, що російська пропаганда дуже вміло використовує справді видатних діячів творчого ландшафту. Талановитий режисер, талановита балерина – хедлайнери «російського світу», і вони кажуть: «російський світ» – він такий. А він не такий. І вони чудово знають, що роблять.&nbsp;Нам потрібно, знаючи це, не просто відповідати адекватно, а діяти на випередження. Тому я абсолютно підтримую захист нашої державної мови, яка має бути мовою всіх офіційних осіб, ЗМІ, сфери обслуговування.&nbsp;</div><div><em><strong>- Чи є &quot;хороші росіяни&quot;? Частина українського суспільства вже не ставить цього питання, бо для них очевидно, що</strong>&nbsp;ні<strong>&nbsp;.&nbsp;</strong></em></div><div><strong>-</strong>&nbsp;А (академік Андрій, -&nbsp;<em>КР</em>) Сахаров? Словосполученням «хороший русский» переважно називають людей, які за фактом є хорошими людьми. Вони з тих, хто легалізує те, що відбувається в Україні: у Бучі, Ірпені, Гостомелі тощо. Тому конотацію слова «хороший русский» можу розглядати лише контексті конкретних вчинків конкретних людей. Якщо просто відповісти на запитання: чи вони бувають? Так, бувають. Ми ж не нацисти.</div><div><strong><em>- А кого із сучасників ви в цьому випадку могли б назвати?</em></strong></div><div><strong>–</strong>&nbsp;Трохи уникнувши відповіді конкретної, я б сказав: точно не «зла російська» – дитина, якій три роки, яка народилася в освіченій сім'ї, де батьки слідують фундаментальним людським і гуманістичним цілям і в цьому контексті утворюють своїх дітей.&nbsp;Контент формує людину: що він читає, що він слухає, які казки та про яких героїв йому розповідали, на чому робили акцент – на якій рольовій моделі поведінки. Коли дитина росте на спогляданні, вивченні, співпереживанні – це результат. Та й зовсім інший результат, якщо маленька людина виростає в сім'ї, де сповідують принципи: без лоха і життя погане; падаючого підштовхни.&nbsp;</div><div><strong><em>– Із сюжетів про пропагування z-символіки в російських школах та дитячих садках ми бачимо, що агресія щодо України підігрівається навіть серед дітей.&nbsp;</em></strong></div><div>– Ще страшніше те, що дуже багато українських дітей насильно вивезли до росії. Дитина, вихована твоїм ворогом – напевно, у цьому світі мало, що гірше за це.</div><div><em><strong>– Це один момент. Другий: у Криму діти усі ці вісім років жили в іншій системі. Водночас ще деякий час тому деяких російських лібералів непокоїло питання: а що ж буде, коли Україна повернеться до Криму, чи росіян виганятимуть&nbsp;</strong><strong>?</strong></em></div><div><strong>–</strong>&nbsp;Як ми бачимо з недавніх подій (після вибухів у Новофедорівці, коли у соцмережах з'явилися відео з масовим поспішним від'їздом із Криму росіян –&nbsp;<em>КР</em>), вони непогано справляються із самодепортацією.</div><div><em><strong>– З іншого боку&nbsp;</strong><strong>,&nbsp;</strong><strong>країни Балтії порушують питання про видачу віз росіянам. Чи повинен цивілізований Захід зачинити всі двері перед росіянами?</strong></em></div><div><strong>–</strong>&nbsp;Так. Питання колективної відповідальності - не пусте. Як показує історія, росія як державна освіта, якщо не помиляюся, жодного року не провела, не воюючи з кимось, не намагаючись захопити чиїсь території. І взагалі імперія може існувати, тільки постійно розширюючись, отже постійно воюючи. Немає приводів для війни – вона їх створює.&nbsp;Наприклад, говорили про те, що обмежують російську мову в Криму, де з 600 шкіл було 12 шкіл кримськотатарською мовою, лише два ліцеї українською мовою і понад п'ятсот російською. Це з приводу обмеження російської.&nbsp;Я зі своїми студентами, з кожним новим курсом проводжу один експеримент. Він у тому, як часто спеціально спотворюють сенси слів. Я говорю студентам: «Протягом трьох секунд скажіть мені свою асоціацію на слово «сарай». 9 із 10 говорять про маленьку будову, в якій тримають худобу або садовий інструмент. «А ось мовою моєї мами «сарай» – це палац. І дивно припустити, що столицю однієї з найпотужніших держав Європи (Кримського ханства –&nbsp;<em>КР</em>) його мешканці назвали б «сараєм» у тій конотації, про яку ви кажете. Добре, йдемо далі. Яка асоціація зі словом &quot;хохол?&quot;&nbsp;У деяких моїх студентів, особливо у хлопців, після цього питання склянуть очі. &quot;Так нас називають, коли хочуть принизити&quot;, - відповідають вони. І тоді кажеш їм: «А ось мовою моєї мами воно означає «син неба». То кому треба було змінити зміст слів «палац» та «син неба»? А уявляєте, якщо через десять років слово «мама» викликатиме у вас таку ж рефлексію, як слово «хохол» зараз?» Це про слова, про мову та про цінності.</div><div><strong><em>– Слово сильніше чи зброя?</em></strong></div><div>– Якщо у стратегічній перспективі, то, звісно, ​​слово. Якщо у тактичній – зброя. Мій життєвий досвід підтверджує, що абсолютно мав рацію академік Лихачов, сказавши, що освітою іноді потрібно займатися примусово. Для когось вистачить докірливого погляду матері, щоби він прочитав книжку. А комусь, на жаль, потрібно, щоби прилетів у двір 120-й міліметр (снаряд певного калібру –&nbsp;<em>КР</em>).</div><div><strong><em>– Президент Зеленський нещодавно наголосив у своїй заяві, що у Криму це почалося (агресія росії проти України –&nbsp;КР), у Криму це й закінчиться. Як реаліст усередині вас оцінює такі заяви?&nbsp;</em></strong></div><div>– Я вдячний президенту за те, що він про це говорить, вводить у публічний дискурс. Ми знову ж таки повертаємося до слова. І в Біблії написано, що спочатку було слово. Люди повинні звикнути і не сумніватися в тому, в чому вже не перше століття не сумнівається жоден киримли (самоназва кримських татар -&nbsp;<em>КР</em>). Дуже багато хто намагався зробити так, щоб ми не повернулися до Криму. Ми завжди поверталися. І цього разу повернемося.&nbsp;Багато хто намагався знищити українців – Голодоморами, депортаціями тощо. Але Російської імперії нема, а ми з вами залишилися. І радянської імперії немає, а ми з вами залишилися. І цих також не буде. Та й іншої альтернативи ми не маємо. Це справді почалося у Криму, у Криму має й закінчитися.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66130/ 2024-04-14 09:34:31 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Радниця командувача Сухопутних військ ЗСУ підтримала ідею обов’язкової військової служби для жінок http://www.izmail.es/article/66127/ «Нам потрібно змалечку готувати дівчат до захисту країни» <div>Радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ ЗСУ Оксана Григор’єва заявила, що в майбутньому в Україні потрібно впровадити обов’язкову військову службу для жінок.</div><div>В інтерв’ю The Times Григор’єва&nbsp;<a href=&quot;https://www.thetimes.co.uk/article/with-recruits-dwindling-ukraine-urged-to-mobilise-women-6bz929qvq&quot;>сказала</a>: <em>«У нашій Конституції написано, що обов’язок кожного українця – захищати свою Батьківщину, тож правильно, що служать і жінки. Наш північний сусід не збирається просто так зникати. Упродовж сотень років вони неодноразово нападали на нас. Як і Ізраїль, ми повинні бути готові до цього, а це означає підготовку як чоловіків, так і жінок».</em></div><div>На думку Григор’євої, в українському суспільстві існує тенденція розглядати жінок як «берегинь», які захищають дім, поки чоловіки воюють.</div><div><em>«Ми пройшли довгий шлях із погляду законодавства, але на практиці досі існує цей менталітет старої школи. Зі шкільного віку в цій країні існує поділ на дівчаток і хлопчиків: хлопчиків готують до фізичних навантажень, а дівчаток навчають вишивати або займатися хатнім господарством. Це має змінитися. І фізично, і психологічно нам потрібно змалечку готувати дівчат до захисту країни»</em>, – наголосила радниця.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66127/ 2024-04-14 08:20:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Конфісковане судно "Надєжда" в Ізмаїлі купила одеська фірма http://www.izmail.es/article/66126/ У квітні 2022 року ДБР виявило акваторії порту Ізмаїл білоруське судно «Надєжда», яке було задіяно в логістичних операціях на Дунаї в інтересах &quot;рф&quot;. Згодом його передали на зберігання АМПУ та націоналізували. 10 квітня його продали на аукціоні. <div><div>Про це йдеться у&nbsp;<a href=&quot;https://setam.net.ua/data/protocols/2024/04/10/eh1KF7kbmompBRWfOyVBOkycZ68G8MySK01l1S1zVAdZKXL7vO4XFw.pdf&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомленні</a>&nbsp;на порталі СЕТАМ.</div></div><div><div>Переможцем аукціону стало одеське&nbsp;ТОВ «Ньюенерджі», воно запропонувало за актив 4,257 мільйонів гривень (хоча продавалося&nbsp;<a href=&quot;https://usionline.com/na-odeshchyni-prodaiut-z-auktsionu-bilorusku-nadiezhdu-foto/&quot;>лише близько 80% судна</a>). Це товариство з одеською реєстрацією – український портовий оператор, власник універсального перевантажувального комплексу з перевалки вантажів у Ізмаїлі.</div><div>Придбаний суховантаж призначено для перевезення генеральних, насипних сільськогосподарських вантажів, контейнерів. Його довжина становить 73,8 м, ширина - 10,2 м, осадка з повним вантажем - 2 м. Побудували «Надєжду» в 2002 році в Білорусі, воно приписане до порту Мозир.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66126/ 2024-04-13 23:47:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Франкенштейни", посічені осколками! Хто вони, бійці спецбатальйону OPFOR – "Легендарні воїни" http://www.izmail.es/article/66125/ Їх створили американці – і вони єдині в Україні. До повномасштабної війни ці хлопці виконували специфічні завдання: тренували бойові бригади, видаючи себе за умовного противника. Коли росія розпочала велику війну – одразу вирушили на захист столиці та прийняли перший у своїй історії справжній бій. Бій за Гостомель. Хто господар в Україні, показували окупантам на Херсонщині та Донеччині. І продовжують впевнено робити це. <div><em>&quot;Звичайні хлопці та дядки з, вибачте, яйцями. І вони ними користуються&quot;, </em>– усміхається боєць 214-го окремого спецбатальйону &quot;Урі&quot;.<br><div><em><strong style=&quot;font-size:small&quot;>ЩО ТАКЕ OPFOR І ХТО ТАМ ВОЮЄ</strong></em></div><div>214 окремий спеціальний батальйон OPFOR. Елітний підрозділ Збройних сил України створили у 2016 році військові інструктори Сполучених Штатів Америки у міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Львівщині. Opfor – це від opposing force, в перекладі з англійської – &quot;сили противника&quot;. Це і було основним завданням батальйону – бути умовним ворогом. На шевроні &quot;опфорівців&quot; – дикий кабан, що символізує силу, міць та безстрашність. Гасло &quot;Опфору&quot;: &quot;Голод, холод, спека, мряка – наш підрозділ йде в атаку&quot;. &quot;Опфорівців&quot; нічого не лякає.<br>Унікальний підрозділ з'явився в той час, коли на одному з військових полігонів України постійно відбувалися навчання бойових бригад Збройних сил України та військових країн НАТО. На навчаннях &quot;опфорівці&quot; виконували специфічне завдання – видавали себе за противника. Тобто бійці батальйону протидіяли підрозділам ЗСУ. Імітація противника наближала вишкіл до реальних бойових дій. Тоді в OPFOR потрапили досвідчені військові, які пройшли АТО, воювали з підрозділами російської армії та зналися на тактиці противника. Бойові випробування нашим бригадам бійці &quot;Опфору&quot; влаштовували до 2022 року.</div><div><strong><em style=&quot;font-size:small&quot;>БОЇ НА КИЇВЩИНІ, БОЇ НА ХАРКІВЩИНІ</em></strong></div><div>А коли росія розпочала повномасштабну війну, то спецбатальйон, який імітував противника, пішов у реальний бій проти нього. Бойовим хрещенням для &quot;Опфору&quot; стали бої за столицю.</div><div>Знаючи, як воюють ворожі підрозділи та як їх знищувати саме у місті, досвідчені &quot;опфорівці&quot; одразу показали росіянам, хто є хто.</div><div>Окупанти були в шоку. Бо такої пекельної зустрічі не чекали.</div><div>Холод, голод, спека чи мряка – підрозділ йде в атаку. З таким настроєм армійці OPFOR поїхали далі. Після боїв за столицю батальйон карав окупантів на Харківщині. Відвойовували Ізюм та Балаклію. Билися за Циркуни та Руські Тишки.</div><div><em><strong style=&quot;font-size:small&quot;>БОЇ ЗА БАХМУТ – СПРАВЖНЯ ВІЙНА</strong></em></div><div>Але найтяжчі випробування чекали підрозділ на Донеччині.</div><div><em>&quot;В Соледарі ми облаштовували дві лінію оборони, крили артою… і думали, як тут жарко. А прийшли в Кліщіївку і зрозуміли, що Соледар був розминкою… Тоді шкодники дуже штурмували Кліщіївку, було не легко… Пів посадки противника, пів наших, близько 50-70 м… Вони активно штурмували двічі на день, чотири дні. Могло бути більше… Кущі стріляють по тобі, ти по кущах&quot;, – </em>згадує &quot;Урі&quot;.<br>Основним напрямком бойової роботи &quot;Опфору&quot; був тоді найпекельніший – Бахмут.</div><div><em>&quot;Перше бойове хрещення було під Бахмутом. Іванівське. Я зразу зрозумів, куди потрапив... що таке війна, де знаходжуся. Була задача помогти підрозділу, прикривали їхній вихід. Спалила нас &quot;пташка&quot; і почали 120-мм (міномети – ред.) по нас працювати. Прилітало боляче, до вечора тривав стрілецький бій. Хлопцям доводилося повзти 500-600 м під кулеметами&quot;, – </em>згадує &quot;Завуч&quot;, командир механізованої роти 214-го окремого спецбатальйону OPFOR.</div><div>&quot;Опфор&quot; буквально напам'ять вивчив кожен куточок міста, його околиці та села довкола. Бо боротися за них довелося в тяжких кровопролитних боях.&nbsp;На Бахмутському напрямку &quot;Опфор&quot; добряче насолив противнику. Подекуди доводилося воювати без шевронів, бо на спецбатальйон окупанти розпочали полювання.</div><div><em><strong style=&quot;font-size:small&quot;>ЩО В КЛІЩІЇВЦІ?</strong></em></div><div>Елітний &quot;Опфор&quot; відзначився у боях за Кліщіївку, які почалися в листопаді 2022 року. Цей населений пункт на Донеччині став місцем однієї з найбільших битв навколо Бахмуту.</div><div><em>&quot;Ворог не давав підняти голову взагалі . У них був &quot;карт-бланш&quot; – пройти Кліщіївку маршем… але ніхто не дав. Найскладніший період був, коли ми віддавали позиції, заходили інші підрозділи, ворог просто масовано атакував нас. Це було найважче. А так-то ми там ходили, як на роботу&quot;, –</em> розповідає &quot;Док&quot;, бойовий медик спецбатальйону OPFOR.</div><div><em><strong style=&quot;font-size:small&quot;>ГЕРОЇ OPFOR</strong></em></div><div>В &quot;Опфор&quot; потрапити – замало бажання. Бо тут воюють лише вмотивовані бійці – справжні титани. Між бойовими завданнями батальйон постійно тренується на полігонах. Хлопці кажуть, відпочивати ніколи, бо ворог не чекає.</div><div>У батальйоні один Герой України. &quot;Золоту зірку&quot; Аль Шамі Фарес Недаль отримав посмертно. Державними нагородами &quot;За мужність&quot; відзначили чимало бійців батальйону. Під час повномасштабного вторгнення спецбатальйон втратив багато своїх бійців. Пам'ять про них живе в серці кожного &quot;опфорівця&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <br></div><div><br></div><div><div></div></div><div><div done=&quot;true&quot;><div><div></div></div></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66125/ 2024-04-13 22:18:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Керівник Запорізької обласної адміністрації оприлюднив наслідки обстрілу Дніпровської ГЕС для екології http://www.izmail.es/article/66124/ Зокрема, зареєстрували відхилення якості води від нормативів за показниками &quot;забарвлення&quot;, &quot;водневий показник рН&quot; та &quot;хімічне споживання кисню&quot;. <div><div itemprop=&quot;description&quot;><div><a href=&quot;https://lb.ua/file/person/5206_fedorov_ivan_sergiyovich.html&quot;>Керівник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров</a>&nbsp;оприлюднив екологічні наслідки обстрілу Дніпровської ГЕС.</div></div></div><div itemprop=&quot;articleBody&quot;><div><a href=&quot;https://t.me/ivan_fedorov_zp/6343&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>За даними</a>&nbsp;Федорова, через влучання ракети у будівлю машинного залу стався витік у Дніпро орієнтовно пів тони нафтопродуктів. Держекоінспекція зафіксувала засмічення ґрунтів та плями нафтопродуктів.&nbsp;</div><div><em>&quot;Для ліквідації засмічення розсипано 480 літрів сорбенту в місцях локального утворення піни та нафтових плям на площі у 5000 кв.м.&quot;</em>, - додав очільник області.</div><div>Крім того, через атаку росіян зареєстрували відхилення якості води від нормативів за показниками &quot;забарвлення&quot;, &quot;водневий показник рН&quot; та &quot;хімічне споживання кисню&quot;. При цьому мору риби не зафіксували.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Екологія http://www.izmail.es/article/66124/ 2024-04-13 20:46:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні змінили одне з важливих правил дорожнього руху http://www.izmail.es/article/66120/ Кожен водій повинен знати Правила дорожнього руху та дотримуватися їх на автошляхах. Буквально за два тижні, з 1 травня, в Україні почне діяти нова норма. Що потрібно знати водіям. <div><div>Так, з 1 травня в Україні залишається дійсною норма про те, що за межами населених пунктів водії мають включати денні ходові вогні та інші освітлювальні прилади на своїх транспортних засобах.</div></div><div uid=&quot;tdi_85&quot;><div><div><div></div></div></div><div>Ще буквально минулого року ця норма обмежувалася часом з жовтня до травня, а з 1 травня і до кінця вересня водії могли пересуватися поза населеними пунктами без включених денних ходових вогнів.&nbsp;<br><em><strong>Але тепер водії мають їздити з денними вогнями увесь рік, незалежно від погоди та часу дня чи року. <br></strong></em>Про це йдеться у пункті 9.8&nbsp;<a href=&quot;http://pdd.com.ua/9/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>ПДР</a>.</div><div>Якщо на автомобілі немає денних ходових вогнів, водії повинні включати ближнє світло фар. Така вимога застосовується для всіх транспортних засобів і навіть двоколісних.</div><div>Якщо транспорт рухається в умовах недостатньої видимості, то водії можуть скористатися далеким світлом фар або додатково включити протитуманні фари. Але майте на увазі, що таке освітлення не повинно заважати іншим учасникам руху на автодорозі.</div><div>Нову норму, а точніше зміни, ухвалив Кабінет міністрів ще 20 жовтня 2023 року. Як результат – скасовано часові рамки.</div><div>Тому з 1 травня для водіїв нічого не змінюється, ходові вогні за межами сіл та міст мають бути включені цілий рік, якщо у транспортному засобі їх немає, то дозволяється вмикати ближнє світло фар.</div><div>Як пояснили у Патрульній поліції, ця практика добре себе зарекомендувала у країнах Євросоюзу, де ходові вогні включають постійно. Згідно зі статистикою, ця норма значно зменшує кількість аварій на дорогах у світлий час доби.</div><div>За даними Європейського дослідницького інституту безпеки дорожнього руху, кількість аварій зменшилась на 10-15%. Саме цього хочуть досягти і в Україні. Тобто включення денного світла увесь рік допоможе скоротити кількість ДТП.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66120/ 2024-04-13 19:18:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Хотіла би, щоб до нас ставилися по-нормальному". Я живу з розсіяним склерозом http://www.izmail.es/article/66119/ Розсіяний склероз – це хронічне аутоімунне захворювання центральної нервової системи. Організм атакує сам себе, а саме – мієлінову оболонку, яка відповідає за передання імпульсів. Якщо ж вона пошкоджується, то можуть з’являтися такі розлади, як порушення зору, тремтіння в руках, порушення координації рухів, постійна слабкість тощо. <div>Майже 2,8 мільйона людей по всьому світу&nbsp;<a href=&quot;https://www.nationalmssociety.org/About-the-Society/News/Updated-Atlas-of-MS-Shows-Over-2-8-million-People&quot; target=&quot;_blank&quot;>живуть</a>&nbsp;із цим захворюванням, а жінки в три рази&nbsp;<a href=&quot;https://www.nationalmssociety.org/About-the-Society/News/Landmark-Study-Estimates-Nearly%C2%A01-Million-in-the-U&quot; target=&quot;_blank&quot;>частіше</a>&nbsp;стикаються з цим діагнозом, аніж чоловіки.</div><div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;8&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><div>Наразі неможливо вилікувати розсіяний склероз, але на ранніх стадіях доступні ліки, які сповільнюють розвиток хвороби. Важливо діагностувати його завчасно, допоки імунна система не спричинила значних пошкоджень нервової системи. Найчастіше розсіяний склероз діагностують за допомогою МРТ.</div><div>Анастасії діагностували розсіяний склероз у 23 роки як ускладнення після інфекції. Вона розповіла&nbsp;виданню&nbsp;Wonderzine, як живе та працює з цією хворобою, як відреагувало на нього оточення і як би вона хотіла, щоби ставилися до людей із розсіяним склерозом.<br><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Коли ти в ремісії, то намагаєшся жити»<br></span></em><img src=&quot;https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/gzfu3Mw5VsWSFoljfILaqQ.jpg&quot; width=&quot;3072&quot; height=&quot;4080&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:933px;vertical-align:baseline&quot;></div></div></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;4&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Анастасія Єфанова, 26 років :&nbsp;</em><em style=&quot;font-size:small&quot;>«Я б хотіла поділитися своєю історією, бо мені важливо, щоб люди знали про людей <br>із таким діагнозом. А може, і могли би раніше діагностувати свої хвороби»</em></div></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><strong>Про перші симптоми<br></strong></em>Мій випадок розсіяного склерозу досить нетиповий. Для більшості людей це вроджена хвороба, але в мене це було ускладнення після інфекції.&nbsp;Усе почалося у 2019 році з того, що мене сталася раптова афазія, тобто я не могла говорити, також паралізувало праву частину тіла. У відділенні швидкої допомоги відразу сказали, що це може бути розсіяний склероз, а я почала сміятися. Такою була моя захисна реакція. Та медсестра на мене серйозно глянула й сказала: «Дівчинко, чого ти смієшся? Ти повинна плакати».&nbsp;Потім лікарі довго намагалися діагностувати, що це таке взагалі, бо моє МРТ було досить нетиповим саме для розсіяного склерозу. Інфекційники знайшли хворобу Лайма, яку переносять кліщі. Та навіть сліду укусу не було, тобто він міг мене вкусити три роки тому, а воно накопичилось і ось так різко проявилося.&nbsp;Усі ці три місяці лікарень я просто лежала в ліжку, дивилася крізь вікно на небо й на те, як годинами капає крапельниця. Мені було 22, літо повільно проходило повз мене, а я уже була готова на все, що завгодно, щоб тільки мене вилікували.</div><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Перший час я розмовляла нечітко й пам’ятаю, як я прийшла в аптеку й хотіла купити пластирі. Фармацевтка мене не розуміла, подумала, що якась п'яна»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;4&quot; tag=&quot;grid-col&quot;>Це був довгий період реабілітації. Спочатку раділа, що могла поворушити мізинцем, потім іншими пальцями, ногою, потім почала нормально ходити. Найважче було повернути мовлення. Це дуже морально важко, коли ти в такому віці йдеш до логопеда, а він відкриває для тебе книжки з картинками для дітей.&nbsp;Перший час я розмовляла нечітко й пам’ятаю, як я прийшла в аптеку й хотіла купити пластирі. Фармацевтка мене не розуміла, подумала, що якась п'яна або ще щось таке, але я просто не могла вимовити деякі слова. Багато вечорів приходило в тихих сльозах. Я розуміла, що моя найбільша мрія – це бути такою, як усі, нормальною.&nbsp;Та потім реабілітація пройшла, я почала повертатися до життя. Вирішила лікувати свої алергії, бо скоро була весна. Та лікарі сказали, що я і так багато всього пережила, і що всі взагалі шоковані, що я стою на ногах і говорю. Тому послали відразу робити МРТ, а потім вже щось планувати. А воно показало нову бляшку (вогнище запалення) в мозку. Я пішла до свого лікаря, а він просто нагадав мені, що попереджав про таке. Мені важко було повірити. Я стільки всього пережила, а тут ще й розсіяний склероз.<img src=&quot;https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/Je5SuZPjTbfsFiWjBGFamw.jpg&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;960&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:526px;vertical-align:baseline&quot;></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;1&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><strong>Про прийняття діагнозу<br></strong></em>Коли я дізналася про остаточний діагноз, то зрозуміла, що мені дуже важливо з ним далі жити. Я пішла в Центр розсіяного склерозу, стала на облік. Це дуже круто, що в Україні взагалі є така програма, що ми можемо отримати безплатні ліки. Насправді профілактика дуже дорога, я не знаю, що б я робила, якби не працювала і якби мені не допомагали колеги та друзі. Така підтримка, особливо в перший час, була мені дуже важлива.&nbsp;Коли я прийшла до Центру, то запитала, що мені тепер заборонено, щоб не погіршувати стан здоров’я. На той момент я вже почала дуже серйозно ставитися до свого здоров’я та була налаштована на будь-що. Лікарка мені каже – записуй. Я вже таке науявляла, доки діставала нотатки, думала, що зараз мені заборонять усе. А вона сказала, що потрібно регулярно вживати медикаменти, не перегріватися на сонці та відмовитися від шкідливих звичок типу алкоголю. І все. Вона постійно наголошувала, що з цим діагнозом можна та треба жити.</div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Лікарка постійно наголошувала, що з цим діагнозом можна та треба жити»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;4&quot; tag=&quot;grid-col&quot;>І от зараз усе, що я роблю – то це приймаю пігулку зранку, бережу свою голову від холоду та спеки та роблю МРТ раз на пів року. Зараз я в ремісії, тобто нові бляшки не з'являються, а старі – неактивні. Проте будь-який організм звикає до тих чи інших медикаментів, тоді можуть виникати нові бляшки. У такому випадку треба буде йти до лікаря, показувати МРТ і шукати нові ліки, яких, можливо, немає в Україні. Та я морально готова до всього.&nbsp;Я часто приходжу до Центру РС і в черзі говорю з іншими людьми, які мають свою історію розсіяного склерозу. Найчастіше це історії людей, які просто не знали про свій діагноз, доки не проявилися важкі симптоми, тому що люди не роблять МРТ просто так. Також є й ті, хто не захотіли дотримуватися лікування з особистих причин, тому в них хвороба на іншій, більш прогресивній стадії. Та я вже знаю, як це – коли в тебе не працює частина тіла й коли ти напівніма, і я дуже не хочу, щоб таке повторювалось зі мною або принаймні намагаюся якнайдалі відтягнути цей момент. А тому намагаюся пильно стежити за здоров’ям і ніколи не пропускати ліки або відвідини лікаря.<br><img src=&quot;https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/lf8cKVu6Ows2WJaIhdcnNQ.jpg&quot; width=&quot;3072&quot; height=&quot;4080&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:933px;vertical-align:baseline&quot;><br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«У моменти, коли ти тільки дізнаєшся про хворобу, дуже потрібна підтримка близьких людей. Проте саме в такі моменти найменше хочеться із кимось спілкуватися»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><strong>Про підтримку<br></strong></em>Мене повністю підтримувала мама. Вона єдина розуміла моє нерозбірливе мовлення й мій психологічний стан, без неї все це не змогла б пройти. Вона рано-вранці приїздила в лікарню й сиділа біля мене та моїх крапельниць до вечора. А коли мені ставало краще, вона читала мені вголос книжки. Ми разом намагалися читати, вона допомагала мені повертати мову.&nbsp;У моменти, коли ти тільки дізнаєшся про хворобу, дуже потрібна підтримка близьких людей. Проте саме в такі моменти найменше хочеться щось когось просити, із кимось спілкуватися. До мене хотіли приходити друзі, колеги з тодішньої компанії також хотіли прийти та підтримати. Та мені було так страшно – я тепер була інша й не знала, чи сприймуть вони мене такою, уже інакшою.&nbsp;Були ті, хто, дійсно, не витримав такої зміни, але це тільки робило мене сильнішою. Я їх певною мірою розумію, боя тоді кардинально змінилась, уся була у своїх проблемах, а зазвичай я дуже позитивна. Проте були й ті, хто був поряд увесь цей час. Для них я лишилася тією самою Настею, якою я була й десять років тому, просто різко подорослішала. Це мене дуже тримало, зокрема те, як вони завжди перші писали, перші звали кудись. Я ж бо була дуже асоціальна на той час і боялася робити це сама.</div><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Для них я лишилася тією самою Настею, якою я була й десять років тому, просто різко подорослішала. Це мене дуже тримало, зокрема те, як вони завжди перші писали, перші звали кудись»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;4&quot; tag=&quot;grid-col&quot;>Перший час я дійсно дуже багато думала – про життя, про те, чи зможуть мене полюбити, чи зможу я народити, чи лишаться в мене друзі. У мене тоді не було фінансової можливості поговорити з психологом, усе витрачалося на лікування фізичного здоров’я. Тому все йшло дуже повільно – так, як виходило. Насамперед це була моя заслуга, я дуже намагалася себе витягнути й обдумати всі моменти, рятувала себе відволіканням на роботу, музику та драми з життя відомих людей. Я пишаюся тим, що я пройшла фазу реабілітації, що я продовжую слідкувати за своїм здоров’ям, жити та працювати.&nbsp;Проте допомогло й те, коли що говорила з мамою, рідним дядьком і друзями, тоді все ставало на полички. Ми говорили про те, як вижити без грошей, як навчитися жити далі, якщо твоє життя трошки інакше, ніж в інших людей.<br><img src=&quot;https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/xU7ZsPnzYn-IpGdxz8mFFQ.jpg&quot; width=&quot;3072&quot; height=&quot;4080&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:933px;vertical-align:baseline&quot;><br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Я думала, що ніхто мене не візьме на роботу. Ну яка компанія захоче найняти людину, яка в будь-який момент може пропасти в лікарнях?»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><strong>Про працевлаштування<br></strong></em>Коли мені поставили поставила діагноз, то я думала, що ніхто мене не візьме на роботу. Ну яка компанія захоче найняти людину, яка в будь-який момент може пропасти в лікарнях? Я ще й переходила в нову для себе сферу, тому було вдвічі тяжче.&nbsp;Та я завжди була активісткою, думала, що зараз буду битися з цією системою й робити хоч щось, що забезпечить мені нормальне життя. Мені потрібні були гроші, щоб закрити борги з лікування, а також я хотіла просто відвернутися від усіх думок, які літають у тебе в голові, доки я лежала вдома наодинці із собою.&nbsp;Я ніколи не збиралася брехати про свій діагноз. Коли пройшла всі етапи до appflame, на фінальному інтерв’ю ми вже говорили зі співзасновником та майбутнім лідом. Наприкінці мене запитали, чи є щось, що я хочу ще про себе розказати, а я подумала, що це ідеальний момент, щоби розповісти правду. Раніше я цим ні з ким не ділилася, окрім як із найближчими людьми, було дуже нервово. Проте в них обличчя зовсім не змінилися. А на наступний день мені дали оффер.&nbsp;Зараз компанія й колеги мене дуже підтримують. Коли в Україні майже не було пігулок, які мені потрібні, вони назбирали мені на день народження на цілий блістер, а це суттєва частина моєї зарплати. Мені дуже пощастило, що в мене не тільки цікавий проєкт, а й такі хороші люди в команді.<img src=&quot;https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/RRGLWjzdiCXbhoQ1QZqRFw.jpg&quot; width=&quot;1900&quot; height=&quot;2533&quot; loading=&quot;lazy&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:933px;vertical-align:baseline&quot;><br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Я стала, наприклад, дуже тривожною. У мене може просто заніміти рука, стикнутися око, а я вже боюся, що ну все, почалося»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><strong>Про життя з діагнозом</strong></em></div><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;>Коли ти в ремісії, то ти намагаєшся жити. Щойно я налагодила свій фінансовий стан, то поїхала до сестер, яких не бачила чотири роки, бо вони живуть за океаном. Раніше були то робота, то гроші, то хвороба, але зараз я спішу зробити все. Також з’явилася можливість подорожувати за кордоном та одночасно працювати звідти, то я недовго думала й зараз поки у Греції.&nbsp;Наразі в мене немає симптомів, які впливають на мій побут, але діагноз однаково лишається зі мною. Живу, як на сплячому вулкані, який у теорії може одного дня прокинутися. Я стала, наприклад, дуже тривожною. У мене може просто заніміти рука, стикнутися око, а я вже боюся, що ну все, почалося. А МРТ не можна робити кожен раз, коли тебе щось лякає. Тому мусиш чекати, коли пройде пів року з часу попереднього МРТ, тоді можна буде зробити його знову. Бувало й таке, що мене від хвилювання трясло. Тоді намагаюся себе кожен раз заспокоювати, що таке вже ставалося, і я вже хвилювалася через те ж саме, але МРТ було чистим і тоді.</div><div width=&quot;2&quot; tag=&quot;grid-col&quot;><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Якщо ви щось не знаєте, то краще запитати в людини, як це роблять маленькі діти, а не намагатися щось додумувати чи відсторонитися через своє незнання»</span></em></div></div><div tag=&quot;grid&quot;><div width=&quot;4&quot; tag=&quot;grid-col&quot;>Зараз я б хотіла поділитися своєю історією, бо мені важливо, щоб люди знали про людей із таким діагнозом. А може, і могли би раніше діагностувати свої хвороби. Спочатку я багато думала над тим, чи говорити комусь про свій розсіяний склероз, чи ні, завжди відтягувала це рішення до останнього моменту. Зараз я оцінюю, наскільки людина відкрита до різних досвідів, а вже тоді можу й поділитися.&nbsp;Та я б хотіла, щоб усі абсолютно нормально сприймали людей із якимись хворобами, з особливостями. З фронту повертаються люди з ампутаціями, зі шрамами, з психологічними проблемами, і я вважаю, що вже давно час перестати вдавати, що таких людей немає. Варто ставитися до них не «по-особливому», не показувати обличчя, повне співчуття й жалю, а просто бачити в них людей, реагувати по-нормальному й цікавитися їхніми досвідами. Наприклад, я дуже хотіла би, щоби більше людей знали про це захворювання і як важливо завчасно перевірятися в лікаря. Я нормально ставлюся до того, коли в мене питають, як у мене з’явилася ця хвороба, як вона перебігає, як змінюється моє життя. Якщо ви щось не знаєте, то краще запитати в людини, як це роблять маленькі діти, а не намагатися щось додумувати чи відсторонитися через своє незнання.</div></div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66119/ 2024-04-13 17:40:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Про "Азовсталь", полон в Оленівці й такмед. Інтерв'ю з бойовим лікарем Олександром Наговіциним http://www.izmail.es/article/66123/ «У ветеранів загострене відчуття справедливості, іноді ступор у побуті... Довколишні реагують не завжди з повагою та розумінням» <div><div><em>«Ця шапка пройшла зі мною «Азовсталь» та полон», – </em>надворі, перед розмовою, з усмішкою говорить ветеран Олександр Наговіцин з Одеси. Повномасштабна війна застала його саме на підступах до Маріуполя. Згодом військовий лікар рятував життя захисників вже в оточенні на «Азовсталі». Після цього опинився у полоні – спершу в Оленівці на Донеччині, згодом у російському СІЗО.&nbsp;<div><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-QwNIkQBPsch.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-QwNIkQBPsch.jpg&quot; alt=&quot;Вріз Наговіцин фото 1&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a></div>31-річний Олександр Наговіцин нині – капітан медичної служби у лавах військово-морських сил, начальник відділення реабілітації та відновлювального лікування у 61-му військово-мобільному шпиталі.<br><em>В інтерв'ю «Главкому» він розповів про оборону Маріуполя, побут на оточеній «Азовсталі», жахи полону, а також поділився думками щодо найгостріших питань довкола медицини на передовій.</em></div></div><div><div><strong><em>-&nbsp;Олександре, раніше ви розповідали, що ваша мама хотіла стати лікарем, але не склалося. Тому ви й обрали такий шлях. Це єдина причина?<br></em></strong>- Дійсно, мама дуже хотіла стати медиком, але у Радянському Союзі у неї не склалося. Вона переклала це призначення на мене. Але їй подобається педіатрія, а я дуже люблю травматологію, хоч це досить «кривава» спеціальність. І я хотів бути саме військовим лікарем.<br><strong><em>-&nbsp;Власне, чому саме військова медицина і безпосередньо «у полі»?<br></em></strong>-&nbsp;Мене завжди приваблювало все про війну – кіно, вистави, оповідання, історичні хроніки. Після школи хотів вступити одразу до медичного університету. На бюджет я не пройшов, тільки на контракт. На сімейній нараді ухвалили рішення, що піду у медичний коледж, куди потрапив на бюджет.Перша практика медичної справи у мене була у військовому шпиталі у відділенні травматології. Річ у тім, що коли я був ще у коледжі, мені здавалося, що стати медиком буде легко. Пройду коледж, університет, інтернатуру і залишусь у шпиталі. Ну, дитяча наївність, що тут сказати?&nbsp;<em>(сміється).&nbsp;</em>Та мій шлях досить тернистий... Коледж я закінчив, потім відпрацював на фельдшерському пункті в Одеській області й вступив на другий курс у медичний університет на контрактну основу, але вже мав досвід і практику у масажній і реабілітаційній сфері. Тобто я допомагав батьками платити за моє навчання.До слова, тоді я був автором п'яти патентів і більш ніж 50 друкованих робіт у різних виданнях, зокрема й закордонних, тож виріс до голови студентського наукового товариства. Згодом я дізнався, що в Україні є військово-медична академія. Одразу подав туди документи. Там і продовжив навчання.</div></div><div><div action=&quot;banners&quot; place=&quot;55&quot; page=&quot;2843&quot;></div></div><div><div><div><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/article/9943/80_selected_text-v1712234700.jpg&quot; width=&quot;800&quot; height=&quot;534&quot; alt=&quot;Фото Наговіцин 1&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;></div></div><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Олександр Наговіцин: «Мені здавалося, що стати медиком буде легко. Ну, дитяча наївність, що тут сказати?»</em></div></div></div><div><div><div></div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>«Я сам від себе не очікував, що я буду таке робити»</strong></span></em></div></div><div><div><strong><em>-&nbsp;У яких точках ви працювали до повномасштабного вторгнення?<br></em></strong>- З грудня 2021 року був у передмісті Маріуполя. До великої війни у мене робота була проста: обстежити бійців, когось забрати у лікарню через коронавірус чи грип, і так – дрібниці пролікувати. На важкі випадки поранень чи за загиблими мене не відправляли – тримали, як молодого офіцера, трохи у стороні, щоб не злякався.Проте за декілька тижнів до 24 лютого 2022-го поранення військових стали важчими. Ми думали про ескалацію, але не вірили, що це далеко зайде. 24 лютого на світанку на нас пішла ворожа важка техніка...<br><strong><em>- Як медиків готували до великої війни?<br></em></strong>- В академії були навчання щосеместрово – мінімум два тижні такмеду, згортання-розгортання польових шпиталів.&nbsp;<br><strong><em>- Вважаєте, були готові до такого масштабу бойових дій?<br></em></strong>- У мене був юнацький максималізм: думав, що до цього не дійде. Що воно почнеться пізніше і в іншій країні... І я сам від себе не очікував, що я буду таке робити. Наприклад, що полізу у палаючу техніку, аби допомогти хлопцям, чи буду лікувати бійців у настільки важких умовах.<br><strong><em>- У перші дні повномасштабного вторгнення ви усвідомлювали, яких масштабів, руйнувань та жертв очікувати?&nbsp;<br></em></strong>- До кінця лютого ще не усвідомлював. А от у березні почалась «жара», як то кажуть. Тоді до мене дійшло, що ми вже в оточенні. Ми по черзі доповідали командирам про необхідність коридору, бо місто ми своїми силами та засобами не втримаємо. Постійно запрошували підтримку. Вірили, що до нас з «великої землі» прийде міцний залізний кулак. Це був єдиний настрій для нас, з яким ми продовжували працювати, рятувати поранених і відбивати свої позиції. Ніхто не розраховував на оточення. Усі думали, що наші Збройні сили спроможні прорвати оточення і тримати рубіж оборони на тому рівні, який він був під час АТО/ООС.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У Маріуполі я ремонтував і людей, і машини</span></em></div></div><div><strong><em>-&nbsp;Ви вірили у те, що вийдете з оточення? Які були думки, коли зрозуміли, що Маріуполь повністю захопили окупанти?&nbsp;</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Ще до кінця березня сподівався вихід з оточення, але після перших ракетних ударів по стратегічних об'єктах я у це вже не вірив. Але продовжував говорити щось оптимістичне, щоб підняти настрій пораненим хлопцям.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Командир вселяв у вас віру, як і ви своїм пораненим? Які завдання ставило керівництво у ті найтяжчі дні облоги?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Поки ми перебували у місті, а не в облозі на двох заводах&nbsp;<em>(«Азовсталь», ММК Ілліча – «Главком»)</em>, то всі вірили, що до нас приїде підмога й ми відіб'ємося. Коли ж ми перейшли на заводи, то завданням було врятувати якомога більше людей, також ми планували прорив. Тоді у нас був командир&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/country/incidents/denis-redis-prokopenko-ta-serhij-volina-volinskij-povernulisja-z-polonu-876948.html&quot;>Сергій Волинський</a>&nbsp;(позивний Волина) – дуже класний чоловік. І він мені сказав, що виконуватиме свою роботу до останнього. Усі сподівалися на безпечний вихід, вірили у кораблі&nbsp;<em>(для евакуації – «Главком»)</em>&nbsp;з Туреччини. На коридор ми не погодилися, бо знаємо трагедію Іловайського котла, Донецького аеропорту. Ніхто з нас не погодився…</div><div><strong><em>-&nbsp;Яке на той момент було медичне забезпечення?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Жодного. Нам пощастило, що була домовленість з керівниками медичних закладів: нам дозволили брати все необхідне – цього майна мало вистачити.Тоді й керівники аптек допомагали, нам залишили ключі й дозволи на користування ліками.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;У зв’язку з чим було прийнято рішення про релокацію на «Азовсталь»?</em></strong></div><div><strong></strong>- Спершу була боротьба за комбінат Ілліча, готувався потужний удар – як нам говорили командири, готувався прорив на велику землю, але з 2 тис. осіб прорвалося зо два десятки… І під час цього прориву ми мали або лишитись на заводі, або вийти на вільну землю, або вийти на «Азовсталь». Ми своїм підрозділом прийняли рішення виходити на «Азовсталь».&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Так було безпечніше?&nbsp;</em></strong></div><div><strong></strong>- Не те, щоб безпечніше, там ми могли ще принести користь. Ми розцінювали вихід на «велику землю», як квиток в один кінець. А тут була можливість виконати свою роботу до кінця і ліквідувати якомога більше окупантів. Ми планували наш прорив кілька тижнів.Спроба була не одна, остання у середині квітня виявилась найбільш успішною. Ми добиралися колонами. Ми з водієм повернулись на комбінат Ілліча, аби забрати залишених поранених – і вивезли всіх, кого знайшли по різних бункерах.Я попередив хлопців: або зараз, або ніколи, тож їдемо на «Азовсталь». Проте вони вірили, що їх заберуть і буде прорив.Тоді по дорозі потрапили під обстріл, автівка лягла на правий борт. Побігли у найближчий погріб, там перечекали й таки добралися.&nbsp;</div><div><strong><em>- Ваші обов'язки як медика змінилися на «Азовсталі»?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Так, вони розширились. Я був і бойовим медиком, і водієм, і фельдшером, і лікарем, і керівником стабілізаційного пункту. Навіть доходило до того, що я був одним з хірургів у госпітальному бункері.<div><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-egQuAYeKrqzxbyV.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-egQuAYeKrqzxbyV.jpg&quot; alt=&quot;Олександр Наговіцин надає медичну допомогу військовому на «Азовсталі», травень 2022 рік&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Олександр Наговіцин надає медичну допомогу військовому на «Азовсталі», травень 2022 рік</em></div></div></div><strong><em>-&nbsp;З якими найбільшими труднощами тоді зіткнулися?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Найбільші труднощі були, коли ми ще обороняли місто Марії. Тоді мій водій Роман втратив дружину. У неї було дуже важке поранення. Вона була з ним у бригаді, але служила в іншому підрозділі. Інессі було 23 роки… Для мене це стало найбільшим ударом.</div><div><strong><em>-&nbsp;Ліки, їжа, спорядження… Чого найбільше бракувало на «Азовсталі»?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Щодо ліків я взагалі не переймався, тому що у мене у розпорядженні були ліки всього міста до «Азовсталі». Питаннями їжі займалися сержант медичного пункту та вільні на той момент водії. Інколи щось підкидали здорові бійці. Щодо харчування – воно було ніяке з самого початку. Було таке, що падали з ніг. В один з таких випадків зламав собі хребці, коли підіймав одного надто важкого.Щодо медзасобів: ми почали економити ліки десь за два тижні до виходу з «Азовсталі». У достатній кількості не було нічого. Шовний матеріал, антибіотики, перев'язувальні матеріали – це все ми рахували. Про стерильність не йшло навіть мови – ми все глушили антибіотиками.</div><div><strong><em>-&nbsp;До слова, антибіотикорезистентність тепер є гострою проблемою під час лікування поранених бійців…</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Так, тут я «нагрішив». Але у мене не було іншого варіанту. Я знав, якщо ми виграємо цю війну, то війну бактеріям ми врешті-решт програємо… Було важко, але ми вигадували щось. Наприклад, у нас майже не було фізичних розчинів для вливання тих самих антибіотиків. Тож брали венозну кров, розводили антибіотик і знов запускали розчин веною.</div><div><strong><em>-&nbsp;Як думаєте, скільки б ви ще могли протриматися саме на «Азовсталі», якби не було рішення виходити?&nbsp;</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Небагато, тому що втрачали свідомість на рівному місці.</div><div><strong><em>-&nbsp;Як сприйняли наказ про вихід з «Азовсталі». Чи вірили у те, що невдовзі повернетеся додому?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Так. Без віри нікуди. Нам пощастило, що прийшов цей наказ, ми знов повірили: а може, ще лишимось живими?&nbsp;</div><div><div><div></div>«У полоні ми завжди мріяли…»</div></div><div><div><strong><em>-&nbsp;Далі –&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/country/incidents/terakt-v-olenivtsi-rozvidka-rozkrila-shokujuchi-podrobitsi-865378.html&quot;>Оленівка</a>. Як там проходили дні, які були умови утримання?&nbsp;</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Мене не залучали до примусових робіт. Я сказав собі, що буду продовжувати лікувати навіть тут.&nbsp;Було і холодно, і мрячно, і мокро, і води не вистачало, і їжі не вистачало. Але ми трималися, як могли. Проте була можливість хоча б вийти на свіже повітря.</div><div><strong><em>-&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/country/incidents/terakt-v-olenivtsi-buv-spetsoperatsijeju-rosiji-proti-postachannja-ukrajini-zbroji-rozvidka-866169.html&quot;>Теракт в Оленівці</a>. Ви той день пам'ятаєте?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Я його пам'ятаю й дуже чітко все знаю. Проте поділитися цим не можу через заборону вищого керівництва, зокрема СБУ.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Чи були передвісники трагедії, можливо, змінилася поведінка окупантів? Когось відселили?&nbsp;</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Ми відчували щось неладне, тому що йшли чутки про переселення когось.</div><div><strong><em>-&nbsp;Що давало вам наснагу триматися, попри знущання й голод?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Ми з хлопцями дуже здружилися. І дійсно була велика підтримка. Ми завжди мріяли. Ми знали, що ми вийдемо й організуємо якусь власну справу. І що ця війна не може тривати вічно. А потім ми починали переповідати один одному своє власне життя, хто чим займався.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Коли ви потрапили у СІЗО на території росії? Чи були там кращі умови?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;У жовтні нас забрали з Оленівки у Старий Оскол – там була ізоляція. Давали читати книги, проте це була настільки пропагандистська література, що я її навіть згадувати не хочу.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Нас били всім, чим тільки могли…</span></em></div></div><div><strong><em>-&nbsp;Вас намагалися піддати пропаганді у полоні. Вербували перейти на сторону противника?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Так, мене теж вербували, але не погодився. Казали, що і міста мого немає, і батьків немає. Проте я не вірив. Також постійно крутили аудіозаписи з пропагандою на гучномовці, ну і пісні такі ж. Це дуже збивало з думки.</div><div><strong><em>-&nbsp;Які у російських силовиків були методи тортур?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Усі фізичні – починаючи від звичайного побиття палицею, закінчуючи електрошоком. Нас били всім, чим тільки могли…</div><div><strong><em>-&nbsp;За цей час вам траплялися адекватні росіяни, які б по-людськи ставилися?</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Так, був один постовий. Він адекватно ставився, бо я підкупив його своїми знаннями у медицині. От, наприклад, він давав нам більше часу, щоб ми не стояли в одній позі, а могли присісти. Також приносив літературу. І він завжди, коли проходив коридором, був гучнішим, щоб ми його чули.</div><div><strong><em>-&nbsp;Олександре, як ви дізналися про повернення додому?&nbsp;</em></strong></div><div><strong></strong>-&nbsp;Нам розповідали з інших камер, як проходить перевірка перед звільненням з полону. Тобто за день-два проводили тілесний огляд. Тож нас почали менше бити.Тому, коли ми запідозрили, що мене таки відпустять, я казав іншим, аби по черзі мені надиктовували хто їхні рідні та де їх знайти. Хоч у мене погана пам'ять, але я таки згадав всіх, і навіть більше.</div><div><div><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/article/9943/99_wide_photo-v1712236364.jpg&quot; width=&quot;800&quot; height=&quot;534&quot; alt=&quot;Фото Наговіцин 2&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Олександр Наговіцин на «Азовсталі»</em></div></div></div><div><div><strong><em>-&nbsp;З якою вагою ви повернулися додому?</em></strong></div><div><strong></strong>- 45-50 кг при зрості 180 см. До великої війни важив до 80 кг.</div><div><strong><em>- Як це надалі відобразилося на здоров’ї?</em></strong></div><div><strong></strong>- Слабкість, важкість, проблеми зі шлунком, підшлунковою, кишківником, ослаблення імунітету, втрата зору та слуху, болить хребет…Зі слухом проблеми почалися ще, коли я потрапив під бомбардування ще у Маріуполі. Тоді вийшло так, що я на позиції лишився один. Чую літак – виходжу подивитись, що куди летить: бачу якусь пляму, яка прямо на мене сунеться. А поблизу дуже вдало був великий екскаватор розташований ківшиком донизу – я туди й стрибнув… Як наслідок – ліве вухо повністю глухе, праве – трохи більш ніж половина і постійний дзвін.</div><div><strong><em>- Як держава організувала процес реабілітації для воїнів? Чого найбільше бракувало, якої допомоги?</em></strong></div><div><strong></strong>- Щодо реабілітації, тут в мене виникли службові питання… Командири частин не люблять відпускати на лікування... Щодо грошової допомоги, хочу сказати, що тим людям, які отримали навіть III групу інвалідності, а у мене саме третя вже, можна дати першочергове житло&nbsp;<em>(для ветеранів з I та II групою інвалідності передбачено безплатне житло – «Главком»)</em>. Я б погодився на навіть однокімнатну квартиру. Бо я один, поки родини немає.</div></div><div><div><div></div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Наше суспільство не готове до повернення військових з полону та фронту»</span></em></div></div><div><div><strong><em>- Чи відомо вам про випадки, коли рідним полонених називають ціну за те, щоб внести потрібну особу у списки обміну?&nbsp;</em></strong></div><div>- Я переконаний, що таких схем немає – це просто такий розвод. У жодному разі не потрібно на таке вестися.</div><div><strong><em>- Ваші рідні до когось зверталися за допомогою, поки ви були у полоні?&nbsp;</em></strong></div><div>- Усі їхні зусилля допомогли мене повернути з полону. Вони звернулись в усі інстанції. А ще заснували громадське об'єднання «Військові медики України». Треба звернути увагу, що країна-агресорка дуже рідко віддає медиків на обмін. Ми, звільнені з полону, маємо стати голосом для тих, хто ще не з нами.</div><div><strong><em>- Олександре, скільки часу вам знадобилося, аби повернутися до нормального життя?</em></strong></div><div>- Ще не повернувся, на це потрібні роки. Але хочу зауважити, що наше суспільство не готове до повернення військових з полону та фронту. У ветеранів загострене відчуття справедливості, іноді ступор у побуті, можуть бути і зриви. Довколишні реагують по-різному, не завжди з повагою та розумінням.</div><div><strong><em>- Як зараз оцінюєте стан тактичної медицини в Україні та відповідного забезпечення?</em></strong></div><div>- Стан тактичної медицини зараз, на відміну від початку війни і того, що було в АТО/ООС, значно покращився. Збільшилась кількість фахівців, створені школи. Хочу зазначити благодійний фонд та тренінговий центр Pulse, який активно розвиває тактичну медицину в Україні. А я – радник медичного директора, тож досвід також передаю наступним поколінням. Разом ми працюємо над удосконаленням у сфері надання знань та вмінь, щоб краще готувати українських захисників до надання допомоги. Ці навички – це врятовані життя!</div><div>Забезпечення теж збільшилось, але його все одно недостатньо. Буває таке, що йде неповний комплект аптечок або деякі складові неефективні, китайські.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Яку роль у підготовці фахівців та забезпеченні необхідними медикаментами та супутніми засобами відіграють Медичні сили ЗСУ? Чи були у вас особисто нарікання?</em></strong></div><div>- Дуже багато нарікань. Командири беруть на себе занадто багато повноважень, немає розуміння у цьому плані. Кожен фахівець має займатися справою, проте наразі не всім дають таку можливість. От, приміром, я навчав на кораблі&nbsp;<em>(Олександр Наговіцин був судновим лікарем – «Главком»)</em>&nbsp;свій особовий склад тактичній медицині. До мене прийшов начальник зі шпиталю й сказав, що я неправильно викладаю і дав мені примірник для сухопутних військ, тобто для землі. Я на нього подивився і думаю: «ти дурний чи що?».</div><div><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-l7qE2Jhsluhg.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-l7qE2Jhsluhg.jpg&quot; alt=&quot;Олександр Наговіцин під час розмови з журналісткою «Главкома» зауважив, що тактичну медицину варто запроваджувати зі шкільного рівня&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Олександр Наговіцин під час розмови з журналісткою «Главкома» зауважив, <br>що тактичну медицину варто запроваджувати зі шкільного рівня</em></div></div></div><div><strong><em>-&nbsp;Кому із цивільних знання з такмеду потрібні перш за все?&nbsp;</em></strong></div><div>- Це потрібно всім і кожному. І цивільним, і дітям також. Я ставив це питання в Одесі ще до повномасштабної війни. Пробував просувати його в маси через міську раду. Нічого не вийшло. Нині потрібно розробити спеціальні навчальні програми для цивільних. От, скажімо так, я ще зі школи прийняв для себе, що медицина важлива, навіть для дітей. Підлітки дуже часто дивляться за своїми молодшими братиками чи сестричками. У мене з сестрою різниця в 11 років. Я її водив і в садочок, і у школу, і на майданчики, і на гуртки і я знав, що може статись…</div><div><strong><em>-&nbsp;Ви як це бачите? На шкільному рівні впроваджувати?&nbsp;</em></strong></div><div>- Так, починаючи зі шкільного рівня, а саме з 9-10 класів, коли підлітки вже планують своє майбутнє, йдуть до коледжів, до університету. Але викладати має людина, яка не підпорядковується Міністерству освіти.</div><div><strong><em>-&nbsp;Який мінімум з тактичної медицини порадите знати громадянам?&nbsp;</em></strong></div><div>- У першу чергу,&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/AVPU&quot;>шкала AVPU</a>&nbsp;– оцінка рівня свідомості людини. Також слід знати, де вимірювати в людини пульс. Розрізняти кровотечі й вміти їх зупинити. Крім того, важливі знання серцево-легеневої реанімації.&nbsp;Варто знати, що потрібно робити, коли у людині напад&nbsp;епілепсії – я неодноразово стикався з тими ситуаціями, коли ставали над людиною і виламували щелепу… Люди не знають, що варто робити в такій ситуації, щоб дійсно допомогти, а не нашкодити.</div><div><strong><em>-&nbsp;Що б порадили тим, хто обрав для себе шлях військового медика. До чого готуватися?</em></strong></div><div>- І морально, і фізично треба бути підготовленими. Річ у тім, що коли я йшов на війну, я був підготовлений. Морально готуватись треба до найгіршого. Окрім тебе, ніхто нічого не зробить. І фізично бути готовим все робити за кожного – бути універсальною людиною. У Маріуполі я ремонтував і людей, і машини. Одна з навичок, яка врятувала мені життя і хлопцям, – кермування.</div><div><strong><em>-&nbsp;Як бійці лікуються в умовах інтенсивних бойових дій, на нулі. На якому рівні наразі навички першої допомоги у військових?</em></strong></div><div>- Дивіться, на першому рівні йде саме взаємодопомога. Якщо в когось при виконанні завдання стається поранення з масивною кровотечею, перше – це оцінка безпеки. А чи безпечно тут надавати допомогу? Чи треба спочатку витягти пораненого й надавати допомогу в іншому місці? Треба думати також і про власну безпеку, мінімум – рукавички. Насправді у Маріуполі вони мені жодного разу не знадобились. Але все нормально, кров у мене чиста. Карма відпрацювала на всі сто. Важлива також злагода у команді. Чи люди довіряють один одному, з ким вони йдуть у бій?</div><div><strong><em>-&nbsp;Гостро обговорювалася&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/country/politics/moz-dozvolit-bojovim-medikam-perelivati-poranenim-krov-na-dohospitalnomu-etapi-947509.html&quot;>проблема переливання крові у бойових умовах</a>. Як Ви вважаєте, чи доцільно й безпечно це?</em></strong></div><div>- Це доцільно. З приводу того, що людина у шоці, тому йде перерозподіл крові – вона зосереджується на серці, легенях, у мозку. А всім іншим органам крові не вистачає. Якщо крові втрачено багато, то може бути таке, що витекло дуже багато сухої речовини крові – формених елементів&nbsp;<em>(еритроцити, лейкоцити та тромбоцити – «Главком»)</em>. І тут ми стикаємось з фізіологічним елементом – формені елементи крові створюють і підтримують тиск у судинах та переносять кисень і поживні речовини. Це вже дорога в один кінець.&nbsp;Найпростіше, що може трапитися – це гемоторакс, тобто вихід рідкої рідини за межі кровоносного русла у ту або іншу порожнину. Але, якщо ми вчасно і вдосталь переллємо одногрупну, однорезусну кров (якщо на стабпункті є навчена людина, то зможе перелити й очищену кров пораненого назад у русло), то цьому можна запобігти. Людина залишиться без ускладнень, живою, скоріше вийде на одужання. Тому я повністю «за».</div><div><strong><em>-&nbsp;Чи чули про негативні випадки?</em></strong></div><div>- Я про таке ще не чув. В усіх усе було успішно.</div><div><strong><em>-&nbsp;Олександре, чим наразі займаєтеся?&nbsp;</em></strong></div><div>- Бавлюся дуже високими матеріями. Тобто планую, планую і ще раз планую. Я переходжу з одного роду військ в інший. З бойових підрозділів у шпиталь. На іншу посаду, яка ніяк не пов'язана з тією роботою, яку я виконував. Бо, вибачте, прийняти хворих, випустити їм ліки або відправити у шпиталь може і фельдшер. Мені на кораблі робити нічого. До того ж я вже непридатний для морської піхоти, ДШВ. У мене варіант – або навчальні заклади, або госпіталь. Навчити я встигну завжди. Зараз я хочу зосередити увагу на новій посаді, а саме у реабілітаційному відділенні.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Зважаючи на всі випробування, тортури, які довелося пройти, чи обрали б ви такий шлях оборони Маріуполя знову?</em></strong></div><div>- Так, тільки у полон би вдруге не пішов.</div><div><strong><em>- Чи хотіли б повернутися у Маріуполь і на «Азовсталь» після перемоги, чи навпаки – хочете ніколи про це не згадувати?</em></strong></div><div>- Я б туди повернувся один раз, об'їздив би кілька місць і поклав би квіти. Там, де я втратив своїх людей і не зміг їх звідти дістати…</div><div><strong><em>- Олександре, що дає вам сили йти до перемоги після пережитого?&nbsp;</em></strong></div><div>- Підтримка рідних – це найголовніше. Також освіта – куди не глянь, а лікарі потрібні. Я обрав свій шлях – реабілітацію, тож моя особиста впертість мене й рятує.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br></strong><br></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66123/ 2024-04-13 15:34:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Важкий вибір України. До чого змушують ЗСУ російські масовані удари по тилових містах і де просуваються окупанти - ISW http://www.izmail.es/article/66122/ Розріджене та недостатнє прикриття лінії фронту засобами української ППО сприяє нарощування російських авіаударів, зокрема поблизу Часового Яру, тоді як масовані удари по тилу змушують України до важкого вибору про розподілення дефіцитних засобів ППО. <div>Про це&nbsp;йдеться у&nbsp;новому&nbsp;<a href=&quot;https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-april-11-2024&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot; pubtag=&quot;0&quot;>зведенні&nbsp;</a>Інституту вивчення війни.</div><div>Коментуючи масований удар росії по&nbsp;Україні 11 квітня, аналітики ISW констатують, що&nbsp;подібні атаки змушують Україну робити&nbsp;важкий вибір між забезпеченням протиповітряної оборони великих тилових населених пунктів та&nbsp;активних ділянок на лінії фронту. <br>Фахівці підкреслюють, що&nbsp;росія, схоже, намагається скористатися виснаженням української «парасольки» ППО, щоб зруйнувати енергетичну мережу України та&nbsp;стримати її оборонно-промисловий потенціал. У&nbsp;цей&nbsp;час російські сухопутні сили користуються можливістю діяти під прикриттям авіаударів по&nbsp;українських позиціях на&nbsp;передовій&nbsp;- щоб досягати повільних, але сталих просувань. <br>ISW продовжує оцінювати, що&nbsp;розріджене та&nbsp;недостатнє прикриття лінії фронту засобами української ППО, ймовірно, сприяло тому, що&nbsp;росії вдалося посилити удари керованими та&nbsp;некерованими плануючими бомбами, які російські війська використали під час захоплення Авдіївки в&nbsp;середині лютого 2024 року. Нині російські сили, схоже, використовують цю&nbsp;ж&nbsp;тактику під час поточних наступальних операцій на&nbsp;Часів Яр.</div><div>Щодо нового закону про мобілізацію, то&nbsp;аналітики ISW називають його&nbsp;«значним кроком» у&nbsp;вирішенні кадрових проблем України на&nbsp;тлі зростаючого дефіциту людей в&nbsp;українських підрозділах, що&nbsp;обороняються на&nbsp;передовій. <br>ISW продовжує оцінювати, що&nbsp;здатність України захищатися від російських наступальних операцій і, зрештою, кинути виклик російській ініціативі на&nbsp;полі бою значною мірою залежить від надання оборонної допомоги США та&nbsp;продовження західної військової підтримки, але й від зусиль самої України щодо відновлення та відродження існуючих підрозділів ЗСУ та&nbsp;спроможностей створювати нові підрозділи.</div><div>Тим часом&nbsp;війська&nbsp;&quot;рф&quot;&nbsp;мають нові просування&nbsp;біля Кремінної, у&nbsp;напрямку Часового Яру на&nbsp;захід від Бахмута та&nbsp;на&nbsp;межі Донецької і Запорізької областей.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66122/ 2024-04-13 13:25:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Одеській області аргентинці вироблятимуть крафтове вино http://www.izmail.es/article/66121/ Перші результати очікують вже цієї осені. <div><div>Про це повідомили в Одеській ОВА.</div></div><div><div>Аргентинські інвестори орендували 84 га землі у Бородінській громаді з наявними виноградниками, а також придбали додаткові 20 га для нового виноградника.</div><div><em>&quot;Інвестори отримали пільги від місцевої влади, зокрема, звільнення від сплати земельного податку та орендної плати на період реконструкції або будівництва&quot;,</em>&nbsp;– відзначили в обласній адміністрації.</div><div>Наразі на виноградниках компанії вже працює близько 20 людей.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/66121/ 2024-04-13 11:51:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росія продовжує нищити українську енергетику. Що чекає на Україну без ТЕС? Роз'яснення http://www.izmail.es/article/66118/ росіяни добивають українську маневрену генерацію. До чого готуватися українцям у випадку її повного знищення? <div><em><strong>Що знищили росіяни?</strong></em></div><div>11 квітня росіяни здійснили третій з початку року масований удар по&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/04/11/712279/&quot;>українській енергетичній інфраструктурі</a>: атаковано об’єкти теплової генерації та передавання в Одеській, Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях.&nbsp;Уже точно відомо про повне знищення&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/04/11/712285/&quot;>Трипільської ТЕС</a>&nbsp;&quot;Центренерго&quot; на Київщині, суттєві пошкодження двох електростанцій компанії ДТЕК Ріната Ахметова та підстанцій &quot;Укренерго&quot;.</div><div><em><strong>Що лишилося від теплової генерації?</strong></em></div><div>Тепловими електростанціями в Україні володіють три компанії: близько 80% вугільної генерації до великої війни контролювала група ДТЕК Ріната Ахметова, на другому місці була державна &quot;Центренерго&quot;, яка оперувала трьома станціями, і найменше виробляла компанія &quot;Донбасенерго&quot; Максима Єфімова та Едуарда Бондаренка.</div><div>Після останнього обстрілу та руйнації Трипільської ТЕС усі 100% генерації втратила державна &quot;Центренерго&quot;. Ще влітку 2022 року була окупована її Вуглегірська ТЕС на Донеччині, а 22 березня 2024 року ворог знищив&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/03/30/711813/&quot;>Зміївську ТЕС</a>&nbsp;на Харківщині. Таким чином, усі три ТЕС &quot;Центренерго&quot; знищені або захоплені.</div><div>&quot;Донбасенерго&quot; мала дві теплові електростанції. Старобешівська ТЕС ще з 2015 року захоплена терористами так званої &quot;ДНР&quot;, а Слов’янська ТЕС перебуває поруч з лінією фронту і систематично обстрілюється ворогом.</div><div>Небагато залишилося і від колись найбільшого гравця на ринку теплової генерації – ДТЕК. До великої війни була окупована Зуївська ТЕС, а після повномасштабного вторгнення росіяни захопили Запорізьку та Луганську ТЕС.</div><div>Решту окупанти вирішили добивати дроновими та ракетними атаками. З міркувань безпеки ЕП не публікує інформацію про електростанції енергохолдингу, що працюють, але до останнього обстрілу виконавчий директор компанії&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/publications/2024/03/27/711686/&quot;>Дмитро Сахарук</a>&nbsp;заявляв, що близько 80% потужностей ДТЕК пошкоджено або зруйновано.</div><div><em>&quot;П'ять з шести станцій, які були доступні до останніх масштабних обстрілів, дуже сильно пошкоджені. Деякі блоки зруйновані майже повністю, решта – частково&quot;, </em>– повідомляв після перших двох атак Сахарук.</div><div>Під час ранкового обстрілу 11 квітня знову серйозно постраждало обладнання двох електростанцій. Подробиць у компанії не розкривають, але можна дійти висновку, що цифра 80% втратила актуальність. Таким чином, від теплової генерації залишилося менше 20% того, що було до 22 березня 2024 року.</div><div><em><strong>У чому важливість ТЕС для роботи енергосистеми?</strong></em></div><div>росія атакує не тільки вугільні станції. Системним атакам піддаються гідроелектростанції та інфраструктура &quot;Укренерго&quot;, необхідна для передавання електрики.&nbsp;З очевидних причин росіяни не обстрілюють атомні електростанції та об’єкти &quot;зеленої&quot; генерації, оскільки останні невеликі та розподілені по всій території країни.</div><div>У першу чергу ворог намагається вивести з ладу теплові та гідроелектростанції, які виконують роль маневрових. Їх головна роль в енергосистемі – можливість швидко збільшувати виробництво електроенергії вранці та ввечері, коли споживання стрімко зростає.</div><div>Енергосистема може безпечно працювати тільки тоді, коли в ній витримується баланс: споживання електроенергії дорівнює виробництву. Коли цей баланс порушується, доводиться відключати споживачів.</div><div><em><strong>Що буде у випадку повного знищення ТЕС?</strong></em></div><div>В Україні буде доступна лише базова генерація, тобто атомні електростанції. Також працюватимуть сонячні та вітрові електростанції, частина споживання буде покриватися завдяки імпорту та аварійній допомозі.</div><div>Крім втрати великого обсягу виробництва, який немає чим замінити, знищення ТЕС суттєво ускладнить роботу диспетчерів. Зі складнощами, але балансувати енергосистему можна буде завдяки ГЕС, які також є&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/03/22/711484/&quot;>пріоритетними цілями росіян</a>.</div><div>Втрата теплових електростанцій гарантовано означатиме відключення для мільйонів споживачів по всій країні як мінімум взимку та в липні-серпні.&nbsp;Обмеження можуть бути і в інші періоди року, однак точніше оцінити масштаби з об’єктивних причин наразі неможливо.</div><div><em><strong>росіяни можуть знищити всю теплову генерацію?</strong></em></div><div>Ситуація з тепловою генерацією плачевна. <br><em>&quot;Уже зрозуміло, що за підсумками війни вугільної генерації в Україні не буде. Московити люди вперті і якщо почали знищувати наші ТЕС, то продовжать це робити, допоки не досягнуть цілі&quot;, –</em> вважає директор &quot;Центру досліджень енергетики&quot; Олександр Харченко.</div><div>Скільки ще атак треба для знищення всієї теплової генерації? Це залежить від багатьох чинників, які оцінити неможливо. Співрозмовники&nbsp;ЕП&nbsp;в енергетичних колах називали різні цифри: від двох до десяти обстрілів.</div><div><em><strong>А як же захист енергооб'єктів? На це пішли десятки мільярдів...</strong></em></div><div>Коли йдеться про мільярди на захист енергетичних об'єктів, то це не стосується електростанцій, оскільки захистити їх умовними саркофагами, як на Чорнобильській АЕС, неможливо.</div><div>Захист будувався на високовольтних підстанціях, які найбільше страждали від минулорічних атак ворога. Інформація про кількість та розташування укриттів на підстанціях засекречена, але можна сказати про закриття кількох десятків об’єктів, 20-25% від їх загальної кількості.&nbsp;<br><em>&quot;Захист на підстанціях є, він спрацював добре, але з точки зору загальної картини його встановлено замало&quot;, </em>– каже Харченко.</div><div>До того ж, кажуть співрозмовники ЕП, укриття не розраховані на пряме влучання балістичної ракети. <br><em>&quot;Удар з точністю до метра вони втримати не можуть і там, де такі влучання були, автотрансформатори або інше обладнання знищене. Якщо ж ракета вдарила на 20-30 метрів правіше або лівіше – захисна споруда спрацювала. Обладнання там працює&quot;,</em> – каже співрозмовник ЕП в енергетичних колах.</div><div>Побудувати такі захисні споруди на величезних об’єктах генерації неможливо.</div><div><em><strong>Чому зараз немає відключень електроенергії?</strong></em></div><div>Насправді ситуація вже критична і уникнути відключень дозволяють кілька чинників.</div><div>По-перше, наразі знеструмлено багато споживачів у Харкові, де щодня діють аварійні відключення. Також обмеження застосовані для промислових споживачів у Кривому Розі.</div><div>По-друге, в Україну регулярно надходить імпорт та аварійна допомога з європейської енергосистеми.</div><div>По-третє, зараз країна перебуває на нижньому піку споживання. Як тільки через спеку споживання почне зростати – можуть виникнути проблеми.</div><div>В окремих областях аварійні відключення вже відбуваються. Минулого тижня з 18:00 до 22:00 вони діяли в Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Донецькій та Сумській областях.&nbsp;Обмеження не виключені в будь-який момент, тим більше – за умови нових обстрілів.</div><div><em><strong>Що Україна може зробити до наступної зими?</strong></em></div><div>По-перше, частину знищеного росіянами обладнання можна відновити.&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/04/11/712314/&quot;>Окремі країни погодилися</a>&nbsp;передати Україні запчастини та обладнання із своїх закритих ТЕС.</div><div>По-друге, необхідно розвивати розподілену генерацію на основі природного газу, про яку останнім часом багато говорять, але далі слів нічого не рухається.</div><div><em>&quot;Треба максимально швидко знаходити, завозити та встановлювати газопоршневі та газотурбінні електростанції невеликої потужністю, які ворог знищити не зможе. Газотурбінна та газопоршнева генерації в горизонті двох-трьох років – єдине можливе рішення. Далі можна говорити про щось інше. Щоб компенсувати втрачене через останні атаки, треба щонайменше 2-2,5 ГВт нових потужностей&quot;, –</em> вважає Харченко.</div><div>Ключове – це збільшення систем ППО та повне закриття неба, без чого немає сенсу ні відновлювати старі вугільні ТЕС, ні будувати газові електростанції. Споживачам залишається лише економити електроенергію, про що вже&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2024/04/11/712317/&quot;>закликають в &quot;Укренерго&quot;</a>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66118/ 2024-04-13 10:46:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Лазерна зброя Великої Британії DragonFire незабаром може почати знищувати БПЛА "рф" в Україні http://www.izmail.es/article/66117/ Згідно з планами Лондона, ця нова лазерна зброя може опинитися в Україні набагато раніше, ніж Британія впровадить її у власну армію. Сполучене Королівство має намір впровадити у свою армію нову лазерну зброю DragonFire у 2027 році. <br>Однак, як заявив глава оборонного відомства Великої Британії Грант Шаппс, в Україні прототипи цього озброєння можуть опинитися набагато раніше, про що йдеться у матеріалі The Telegraph.<br> <img src=&quot;https://www.dialog.ua/images/content/5403e455ffbcb1aef9c750b0b8ab0def.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:329px;vertical-align:baseline&quot;> <br>У виданні наголошується, що наразі на території Європи відбувається живий конфлікт. <br>За словами міністра оборони Британії, для його вирішення у Лондона є вельми сучасна зброя, застосування якої дійсно може виявитися корисним. Наскільки відомо, завдяки цій лазерній зброї можна буде знищувати ворожі безпілотні літальні апарати. <br>Важливо зазначити, що дешевизна використання DragonFire очевидна: за один постріл з цієї зброї потрібно буде викласти близько 10 англійських фунтів, що дорівнює 490 гривням.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66117/ 2024-04-13 09:39:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Український стартап став одним з найперспективніших в Європі http://www.izmail.es/article/66116/ Американсько-український deep-tech стартап Haiqu потрапив до списку найперспективніших квантових стартапів Європи. <div>Про це повідомляє Дія.City на свої&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/city.diia/posts/pfbid0vRr6E3GHaCxFq2pRLEKn6nBGfSoXfej15BCmvUwgncFRVGrs6SXL1nQai2YPZKXel&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener sponsored&quot;>сторінці у Facebook</a>.</div><div>Цей американсько-український стартап увійшов до списку з 11 розробок, за якими спостерігають європейські венчурні фонди. Рейтинг опублікувало британське видання Sifted, що спеціалізується на темах європейської стартап-екосистеми.</div><div><div><div dir=&quot;auto&quot;><a href=&quot;https://www.facebook.com/profile.php?id=61553919724678&amp;__cft__[0]=AZVHk9RpmFKlQDwsVuMuTxgyzNryvVHctAV7aR7xzVkfmAeNvIttyy7TsYdJntMYQhLk__cNPISSqvRToQwhL-VHWmpbKwzkuPdMmEJgkoFPn6qVhmqODgsbuflbweL0-SRQuem9Fubx3Y7ite4rfgz7&amp;__tn__=-]K-R&quot; role=&quot;link&quot; tabindex=&quot;0&quot;>Haiqu</a> створює софт для квантових комп’ютерів. Він допомагає зменшити шум та мінімізувати можливі помилки в роботі. Також розробка дозволяє оптимізувати ресурси, які потрібні для запуску квантових алгоритмів.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Deep-tech – одна з найперспективніших ніш у технологіях. В Україні вона також стрімко розвивається. Для підтримки таких стартапів активно працює програма <a href=&quot;https://www.facebook.com/seedsofbravery?__cft__[0]=AZVHk9RpmFKlQDwsVuMuTxgyzNryvVHctAV7aR7xzVkfmAeNvIttyy7TsYdJntMYQhLk__cNPISSqvRToQwhL-VHWmpbKwzkuPdMmEJgkoFPn6qVhmqODgsbuflbweL0-SRQuem9Fubx3Y7ite4rfgz7&amp;__tn__=-]K-R&quot; role=&quot;link&quot; tabindex=&quot;0&quot;>Seeds of Bravery</a>. У її межах ЄС виділив 20 мільйонів євро на гранти для українських deep-tech розробок та розвитку технологічної екосистеми.</div></div></div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66116/ 2024-04-13 08:27:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es кремль збільшує фінансування пропаганди - у ГУР назвали суму витрат http://www.izmail.es/article/66114/ кремль збільшує фінансування пропаганди. У 2023 році російський уряд виділив значні кошти у розмірі 58 мільярдів рублів, що еквівалентно приблизно 500 мільйонам доларів на фінансування внутрішньої пропаганди. <div>Про це повідомило<a href=&quot;https://t.me/DIUkraine/3690&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>&nbsp;Головне управляння розвідки МО України</a>&nbsp;у четвер, 11 квітня.</div><div><section role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;carousel&quot;><div><div live=&quot;polite&quot; atomic=&quot;true&quot;><div role=&quot;presentation&quot;><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;3 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://life.novyny.live/misiachnii-kalendar-na-tizhden-15-21-kvitnia-2024-roku-165818.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://novyny.live/cdn-cgi/imagedelivery/4_JwVYxosZqzJ7gIDJgTLA/b2b1bbef-a36c-4c97-0d9c-e9f2f198e900/readmoresm&quot; alt=&quot;Місячний календар на тиждень 15-21 квітня 2024 року - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Місячний календар на тиждень 15-21 квітня 2024 року</div><div>12 квітня 2024 р. 15:08</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;1 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://sport.novyny.live/milevskii-nazvav-naikrashchogo-futbolista-z-iakim-razom-grav-165819.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://segodnya.novyny.live/kreml-zbilshuie-finansuvannia-propagandi-u-gur-nazvali-sumu-vitrat-165657.html&quot; alt=&quot;Мілевський назвав найкращого футболіста, з яким разом грав - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Мілевський назвав найкращого футболіста, з яким разом грав</div><div>12 квітня 2024 р. 15:25</div></a></div><div role=&quot;group&quot; roledescription=&quot;slide&quot; label=&quot;2 of 3&quot; hidden=&quot;true&quot;><a href=&quot;https://odesa.novyny.live/vidmovili-u-spilkuvanni-ukrayinskoiu-odeska-kompaniia-stala-uchasnikom-movnogo-skandalu-165815.html&quot; tabindex=&quot;-1&quot;><div><img src=&quot;https://segodnya.novyny.live/kreml-zbilshuie-finansuvannia-propagandi-u-gur-nazvali-sumu-vitrat-165657.html&quot; alt=&quot;Відмовили у спілкуванні українською — одеська компанія стала учасником мовного скандалу - 304x171&quot; width=&quot;304px&quot; height=&quot;171px&quot;></div><div>Відмовили у спілкуванні українською — одеська компанія стала учасником мовного скандалу</div><div>12 квітня 2024 р. 15:20</div></a></div></div></div></div></section></div><div><em><strong>На що йдуть ці кошти</strong></em></div><div>Фінансування виділялося на створення пропаганди так званими &quot;некомерційними&quot; організаціями.&nbsp;Ці структури, які представляють себе як незалежні, насправді виконують замовлення кремля, створюючи так званий &quot;патріотичний контент&quot; для розповсюдження в інтернеті, включаючи блоги, новини, фільми, серіали та відеоігри.<br><img alt=&quot;Допис ГУР. Фото: скриншот&quot; src=&quot;https://novyny.live/cdn-cgi/imagedelivery/4_JwVYxosZqzJ7gIDJgTLA/ec876f7f-d0de-45ff-448f-ce4ab9602f00/public&quot; height=&quot;491&quot; width=&quot;423&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Допис ГУР. Фото: скриншот</em></div><div>Ці організації були зобов’язані використовувати виділені бюджети для:</div><ul><li>Підтримки громадської думки, лояльної до режиму путіна.</li><li>Виправдання російської агресії проти України.</li><li>Впливу на свідомість російських військовослужбовців, глорифікуючи їх участь у війні.</li></ul><div>Збільшення фінансування прихованої пропаганди може вказувати на зниження довіри до офіційних державних ЗМІ росії та на спроби режиму Ппутіна контролювати інтернет-простір у країні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66114/ 2024-04-12 23:48:27 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У деяких регіонах встановлено надбавку до пенсії у розмірі 20% – хто зможе отримувати http://www.izmail.es/article/66113/ Розмір пенсії залежить не лише від стажу, заробітної плати, надбавок, є ще один важливий момент, про який мають знати пенсіонери. Так, деякі українці можуть отримувати на 20% більше. <div><div><div><em>«Я переселенка з 2014 року, довгий час прожила в Харкові, але тепер хочу переїхати до родичів до Закарпатської області. Чула, що там пенсіонери отримують на 20% більше, чи так це і чи зможу я оформити таку доплату?» </em>– написала українка, родом із Донецької області.</div></div></div><div uid=&quot;tdi_85&quot;><div>Справді, пенсіонери, які мешкають у гірських населених пунктах, які визнані такими офіційно, мають право на 20% надбавку до пенсії.</div><div>Причому це стосується і переселенців, які перебралися до гірської місцевості. Про це повідомляє Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області.</div><div><em>“З 1995 року набрав чинності&nbsp;<a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80#Text&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>закон</a>&nbsp;про статус гірських населених пунктів. Оскільки наша область географічно в переважній більшості гірська, понад 190 населених пунктів мають цей статус”, </em>– зазначили у ПФУ.</div><div>До гірських населених пунктів відносяться міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, розташовані в гірській місцевості, що мають недостатньо розвинені сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.&nbsp;Якщо людина постійно проживає у гірському населеному пункті або навчається, або працює, то їй до пенсії встановлено підвищення.</div><div><em>“Законом передбачено встановлену надбавку до пенсій 20% від основного розміру пенсій”</em>, – повідомили фахівці.</div><div>Отримати таку надбавку можуть не лише українці, які працювали та живуть у гірській місцевості, а й пенсіонери-переселенці, які переїхали під час війни до гірських регіонів.</div><div>Для отримання надбавки пенсіонеру потрібно оформити статус мешканця на території гірського населеного пункту та отримати відповідне посвідчення.</div><div>Це легко вирішується при зверненні до місцевих органів влади або до Центру надання адміністративних послуг.</div><div>Нагадаємо, що згідно із Законом “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, розмір державних пенсій, стипендій та всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які мають статус працюючого, що проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20%. Наприклад, якщо ваша пенсія становить 3000 гривень, розмір доплати буде 600 гривень.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66113/ 2024-04-12 22:00:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Чи можна українцям перебувати в реанімації зі своїми рідними: пояснення МОЗ http://www.izmail.es/article/66105/ В Україні реанімації є відкритими, тобто близькі і рідні можуть потрапити у відділення інтенсивної терапії і перебувати деякий час з пацієнтом, якому надають допомогу. Це було визначено ще у 2016 році наказом Міністерства охорони здоров'я. <div>Вимоги до багатьох медичних пакетів, за якими Національна служба здоров'я України укладає договори з медичними закладами, також включають окремий пункт, який гарантує відвідування пацієнтів, які перебувають в інтенсивній терапії, 24 години на добу, сім днів на тиждень, згідно з правилами, встановленими відповідними законодавчими актами.</div><div><em><strong>Що можуть робити відвідувачі</strong></em></div><div>Під час відвідування один відвідувач може провести з пацієнтом необмежену кількість часу. Одночасно поруч з пацієнтом може бути не більше двох людей. Відвідувачами можуть бути люди, незалежно від їхнього ступеня спорідненості.</div><div>Однак, ті, хто не є батьками пацієнта-дитини, можуть бути допущені до реанімації тільки за умови наявності усної згоди одного з батьків пацієнта-дитини або законних представників.</div><div><em><strong>Звісно, відвідування реанімації вимагає дотримання певних правил:</strong></em></div><div><ul><li><em>Важливо слухати інструкції, поради та прохання медичного персоналу. Наприклад, у разі необхідності проведення невідкладних медичних дій в палаті медичні працівники можуть попросити відвідувачів тимчасово покинути приміщення. Варто розуміти, що ця вимога є обов'язковою для виконання.</em></li><li><em>Відвідування реанімації у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, при наявності інфекційного захворювання або недавнього контакту з носієм інфекції є недопустимими.</em></li><li><em>Відвідувачі повинні поважати приватність та комфорт пацієнта, а також інших пацієнтів, які можуть перебувати в палаті.</em></li><li><em>Категорично заборонено чіпати апаратуру відділення та будь-яким іншим чином перешкоджати процесу лікування.</em></li></ul></div> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66105/ 2024-04-12 20:40:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es 12-річна школа? Українські школярі навчатимуться по-новому http://www.izmail.es/article/66109/ В МОН розглядають перехід навчання у школах на 12-річну систему. Швидкого процесу переходу на нову систему навчання не буде, наголошують в МОН, проте наразі в українській школі вже йде перехід до більш сучасних європейських підходів здобуття освіти, адже у розвинених країнах вже давно перейшли до 12 та 13 років навчання. <div>Українська школа стоїть на порозі глобальної реформи - переходу до 12 річної системи навчання. На такий крок у Міністерстві освіти та науки пішли через те, щоб&nbsp;розвантажити учнів і дозволити їм більш вільно розпоряджатися власним майбутнім та дозволити обрати цікавий їй профіль. <br>Про це в інтерв'ю &quot;Телеграфу&quot; заявив&nbsp;заступник міністра освіти та науки України&nbsp;Дмитро Завгородній.</div><div>За його словами, 11-річна шкільна освіта залишилася у радянському минулому. Наразі йде перехід до більш сучасних європейських підходів здобуття освіти, адже у розвинених країнах вже давно перейшли до 12 та 13 років навчання.<br>Ще однією причиною, на думку заступника міністра освіти є те, що&nbsp;самі батьки неодноразово скаржилися, що їхні діти змушені занадто багато вчитися. Тому збільшення кількості років дозволить дещо розвантажити дітей.</div><div>За його словами, наразі доволі часто виникають ситуації, коли самій дитині вже не дуже цікаво вчитися у старшій школі. Аби зробити навчання більш цікавим учням і запропонують обирати той профіль, на який буде виділено більше уваги - математичний напрямок, природничі науки, інформатику чи іноземні мови.<br><em>&quot;Наша мета, в першу чергу, щоб у дитини було більше суб’єктності. Був вибір. Спочатку – вибір профілю навчання, потім вибір частини предметів усередині свого профілю. Потім можна вибрати ще частину предметів, не пов’язаних з основною програмою навчання, щоб спробувати щось інше&quot;,</em> - каже Завгородній.</div><div>Як раніше повідомили в Міністерстві освіти і науки України, згідно із Законом України &quot;Про освіту&quot;, перехід на 12-річну систему шкільної&nbsp;освіти&nbsp;має відбутися у 2027 році як частина реформи &quot;Нова українська школа&quot; (НУШ).</div><div>Як повідомила<a href=&quot;https://www.kmu.gov.ua/news/mon-nadaie-roziasnennia-shchodo-komentariv-stosovno-perekhodu-na-12-richnu-systemu-shkilnoi-osvity-v-ukrainy&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>&nbsp;пресслужба Міністерства освіти України</a>, наразі в МОН&nbsp;працюють розробкою і впровадженням в систему освіти державного стандарту про профільну старшу школу. Цей документ визначатиме, яким буде навчання у старших класах.</div><div>У Міністерстві наголосили на тому, що освіта в Україні суттєво втратила під час коронакризи, а також повномасштабного російського вторгнення. Водночас кажуть, що швидкого переходу на 12-річну систему освіту в Україні не буде.&nbsp;<br><em>&quot;Наразі не можна говорити про будь-яке прискорення переходу на 12-річне навчання, оскільки освітній процес повинен бути послідовним і безперервним. Окрім того, такий перехід потребує значних фінансових ресурсів, яких нині в бюджеті не передбачено&quot;,&nbsp;</em>- зазначили в МОН.</div><div>У вересні 2017 року в Україні ухвалили новий Закон &quot;Про освіту&quot;, який регулює основні засади нової освітньої системи. У 2018 році Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні. У 2021 році стартував пілот НУШ у базовій школі - п’яті класи у понад 130 школах з усієї України. А 2022 року старт НУШ відбувся в усіх 5-х класах України.</div><div>Навчання за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочалося 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти мало розпочатися 1 вересня 2022 року і для профільної середньої освіти має розпочатися з 1 вересня 2027 року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/66109/ 2024-04-12 19:00:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Тероризм та воєнний злочин: в ООН атакували росію через її “подвійні удари” по Україні http://www.izmail.es/article/66110/ російські терористи застосовують по Україні тактику так званого “подвійного удару”, коли друга атака відбувається по медикам та рятувальникам, які прибувають на місце теракту. Ця практика є “жорстокою та неприйнятною” та повинна бути припинена. <div>Про це на&nbsp;<a href=&quot;https://www.unocha.org/news/ocha-urges-security-council-pursue-peace-ensure-respect-rules-war-ukraine&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noreferrer noopener&quot;>брифінгу</a>&nbsp;для Ради Безпеки ООН&nbsp;заявила заступниця генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Едем Восорну.</div><div><em>“Останніми тижнями ми спостерігаємо особливо тривожну модель у послідовності атак. Коли служби швидкого реагування або екстрені служби поспішають до місця удару, друга хвиля ударів завдається по тому ж місцю, вбиваючи поранених і спричиняючи смерть і травми тих, хто швидко прибув на місце події, щоб допомогти тим, хто її потребує”, </em>– сказала вона.&nbsp;</div><div>Восорну зазначила, що російські дії без сумніву є воєнним злочином, оскільки спрямовані на добивання поранених та вбивство тих, хто надає допомогу людям.</div><div><em>“Напади, спрямовані на поранених і тих, хто їм допомагає, заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони жорстокі, безсовісні та повинні припинитися… Не минає жодного дня без авіаударів, які руйнують життя все більшої кількості сімей по всій країні. Терпіти війну – це ненормально. Ми закликаємо Раду Безпеки не допустити, щоб ця війна залишилася без відповіді та без вирішення. Це спричиняє безперервну смерть, руйнування та труднощі”,</em> – резюмувала вона.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66110/ 2024-04-12 17:57:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "рф" ударила по Трипільській ТЕС найновішими Х-69: що про них відомо і чому це гірше за "Кинжал" http://www.izmail.es/article/66112/ За словами аналітиків Defense Express, ракети Х-69, якими росія атакувала Трипільську ТЕС, є небезпечнішими за &quot;Кинджали&quot;. <div><div>Для удару по Трипільській ТЕС на Київщині росіяни використали свої найновіші ракети Х-69, які називають небезпечнішими за &quot;Кинджали&quot;.</div></div><div><div>Про це пише&nbsp;<a href=&quot;https://defence-ua.com/weapon_and_tech/rf_dlja_udaru_po_tripilskij_tes_vikoristala_najnovishi_h_69_i_tse_girshe_za_kinzhal-15016.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>Defense Express</a>.</div><div><div></div></div><div>Defense Express зауважує, що це не перше&nbsp;використання Х-69 для удару по Україні. Перша згадка про їх використання з'явилася в лютому 2024 року, хоча поодинокі випадки були ще 2023 року.<br><img src=&quot;https://img.tsn.ua/cached/873/tsn-68a41e04dcd5a9f31ad7b42986ffb0f3/thumbs/608xX/2d/00/43e9547d50a3dfda33b60a3ef314002d.jpeg&quot; width=&quot;608&quot; height=&quot;425&quot; alt=&quot;Пожежа на Трипільській ТЕС після російського удару / © Фото з соціальних мереж&quot; status=&quot;loaded&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Пожежа на Трипільській ТЕС після російського удару / Фото: Фото з соціальних мереж</em></div><div><em><strong>Що відомо про ракети Х-69</strong></em></div><div>Х-69 – російська дозвукова крилата ракета для літаків тактичної авіації. Запускається з літаків Су-34 та Су-35. Окрім того, має стати основною крилатою ракетою для Су-57.</div><div>Спочатку була інформація, що дальність польоту становила 290 кілометрів, однак на практиці цифра зросла. Вага бойової частини, за попередніми даними, становить орієнтовно 310 кг.</div><div>Головна особливість – можливість наднизького польоту на висоті у 20 метрів, що нижче за можливості Х-101.</div><div><em>&quot;Попри те, що ця ракета дозвукова та має меншу бойову частину, ніж &quot;гіперзвуковий&quot; Х-47М2 &quot;Кинджал&quot;, використанням РФ саме Х-69 для удару по Трипільській ТЕС, як це не дивно, можна вважати гіршою ситуацією&quot;,</em> – пише Defense Express.<img src=&quot;https://img.tsn.ua/cached/443/tsn-68a41e04dcd5a9f31ad7b42986ffb0f3/thumbs/608xX/e6/30/daac10c385c6a6096d3d3097253930e6.jpeg&quot; width=&quot;608&quot; height=&quot;405&quot; alt=&quot;Ракета Х-69 на виставці / © Вікіпедія&quot; status=&quot;loaded&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ракета Х-69 на виставці / Фото: Вікіпедія</em></div><div><em><strong>Чому Х-69 небезпечніша за &quot;Кинджали&quot;</strong></em></div><div>На думку аналітиків видання, використання Х-69 росією є гіршою ситуацією для України з декількох причин:</div><ul><li>результативний удар по Трипільській ТЕС говорить про можливості проникнення ракети повз виснажену українську протиповітряну оборону;</li><li>запуск з літаків тактичної авіації нівелює характерну ознаку масштабних ракетних атак, коли фіксується зліт стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та МіГ-31К;</li><li>використання за рахунок запуску з Су-34 чи Су-35 може носити масовіший характер через більшу кількість носіїв;</li><li>дальність застосування цієї ракети в&nbsp;400 км є достатньою для ураження значної кількості об'єктів на території України з літаків тактичної авіації, які цілком можуть наближатися до кордону чи до лінії фронту на 50-70 км.</li></ul><div><figure><div><div><button type=&quot;button&quot; label=&quot;Показати в галереї&quot;></button></div></div><figcaption><div><em style=&quot;font-size:small&quot;></em></div></figcaption></figure></div><div><div><div><div><div><img src=&quot;https://img.tsn.ua/cached/034/tsn-68a41e04dcd5a9f31ad7b42986ffb0f3/thumbs/608xX/27/98/46e5bfc27bf4c4a9a830838a9e709827.jpeg&quot; width=&quot;608&quot; height=&quot;359&quot; alt=&quot;Карта ураження території України з гіпотетичних пускових районів Х-69 з дальністю 400 км (без урахування можливості запуску з території Білорусі) / © Defense Express&quot; status=&quot;loaded&quot;></div></div></div></div></div><figcaption><em style=&quot;font-size:small&quot;>Карта ураження території України з гіпотетичних пускових районів Х-69 з дальністю 400 км<br></em></figcaption><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>(без урахування можливості запуску з території Білорусі) / Фото: Defense Express<br></em><em>&quot;На мапі показані виключно гіпотетичні пускові райони&nbsp;без урахування можливості ворогом використати повітряний простір Білорусі. В разі, якщо &quot;рф&quot;&nbsp;повторить таку практику часів 2022 року з повітряного простору свого сателіта, то до зони ураження можливо додати всю територію України, окрім Закарпатської області&quot;,</em> – попереджають у Defense Express.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66112/ 2024-04-12 16:29:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кабмін встановив доплату для військових на передовій у 70 тисяч гривень http://www.izmail.es/article/66115/ Сьогодні, 12 квітня, Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою встановлюється виплата одноразової винагороди 70 тисяч гривень військовим, що 30 днів виконують бойові дії на передовій. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://espreso.tv/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noreferrer noopener nofollow&quot;>повідомляє</a>&nbsp;Еспресо.</div><div><em>“Продовжуємо підтримувати наші Сили оборони. На виконання спільної ініціативи Верховної Ради й уряду сьогодні встановили доплату в розмірі 70 тис. грн для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії”,</em>&nbsp;– зазначив премʼєр-міністр Денис&nbsp;Шмигаль.</div><div>За його словами, одноразову винагороду нараховуватимуть за кожні 30 днів виконання таких завдань.</div><div>Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада проголосувала за постанову, яка зобовʼязує уряд розробити механізм додаткової виплати одноразово 70 тисяч гривень військовим, які виконують бойові завдання на передовій, за кожні 30 днів на “нулі”, території противника і тимчасово окупованій території.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><figure><div></div></figure> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66115/ 2024-04-12 15:57:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Український археолог Борис Мозолевський - відкривач золотої пекторалі http://www.izmail.es/article/66103/ Український археолог й поет Борис Мозолевський увійшов в історію світової науки, здійснивши одну із головних знахідок XX століття. У степовій Україні, розкопуючи і досліджуючи десятки стародавніх курганів, археолог віднайшов скарби матеріальної та духовної культури скіфів. Чого варта одна лиш славнозвісна золота пектораль, знайдена на Дніпропетровщині. Цього року минає рівно пів століття від дня її відкриття. <div><div><em>Радіо Свобода поспілкувалося із археологами, один із яких був учнем Мозолевського.</em></div><div>Борис Мозолевський (1936-1993) – археолог і поет, людина непересічної долі. Він народився на Миколаївщині, але настільки любив і активно досліджував археологічні пам’ятки Придніпров’я, що на Дніпропетровщині його вважають своїм земляком.<img alt=&quot;Борис Мозолевський (1936–1993)&quot; src=&quot;https://gdb.rferl.org/7496D3C8-41C2-49D1-A474-32FCE5920015_w650_r0_s.jpg&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Борис Мозолевський (1936-1993)</em></div><div><strong><em>Хотів підкорювати небо, а став досліджувати землю</em></strong></div><div>Його батьки були сільськими трудівниками, і сам він, як багато однолітків того, передвоєнного покоління, ще дитиною працював у колгоспі. У 15 років, після закінчення сільської семирічки, пішов до спецшколи Військово-повітряних сил в Одесі, а потім – до&nbsp;Військово-морського авіаційного училища в Єйську. Його, як і багатьох, вабило небо. Він навіть складав іспити до загону космонавтів. Але став не підкорювачем космічних просторів, а наполегливим дослідником Землі – скарбів минулих цивілізацій.&nbsp;У 1960-і він заочно навчався на&nbsp;історико-філософському факультеті Київського університету. Перший свій археологічний сезон відбув на Придніпров’ї: тоді працювали на розкопках&nbsp;Страшної Могили&nbsp;поблизу міста Орджонікідзе (нині Покров). Ці краї принесуть Борису Мозолевському всесвітню славу, але це буде пізніше.&nbsp;Наприкінці 1965 року в Києві Мозолевський організував вечір, присвячений поетам-шістдесятникам, популяризувати творчість яких було заборонено. За кілька днів його звільнили з роботи й узяли під нагляд&nbsp;КДБ.</div><div><strong><em>Його Величність Випадок і трохи інтуїції</em></strong></div><div>Потім були нові археологічні пошуки. Мозолевський брав участь у розкопках кількох курганів, де знайшли цінні пам’ятки скіфської культури.&nbsp;Але вершиною його розвідок стала Товста Могила поблизу сучасного Покрова на Дніпропетровщині, яка влітку 1971 року подарувала дослідникові знаменитий на весь світ артефакт – золоту пектораль.<br><img alt=&quot;Робота археологічної експедиції&quot; src=&quot;https://gdb.rferl.org/a25c65d7-fd38-4c7c-83e9-6ef4564ec686_w650_r0_s.jpg&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Робота археологічної експедиції<br></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Мозолевський мав дар передбачення і передчуттів. Він звертав увагу на те, що там буде «щось дуже велике й блискуче».&nbsp;Мирослав Жуковський</span></em></div><div>Заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею&nbsp;Мирослав Жуковський, який брав участь в археологічних експедиціях Мозолевського пізніше, наприкінці 70-х-початку 90-х, розповідає: його вчитель вирізнявся природним даром передчуття. Так було й із Товстою Могилою, яку не планували досліджувати, якби не наполегливість й інтуїція Мозолевського.</div><div><em>«Мозолевський мав дар передбачення і передчуттів. І в 1969-му, і 1970-му роках він звертав увагу директора Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату&nbsp;Григорія Середи&nbsp;на необхідність дослідження кургану Товста Могила, на те, що там буде «щось дуже велике й блискуче». Це така була в нього форма археологічного гумору.&nbsp;</em><em>Середа також хотів провести дослідження, але не міг, це було б порушення фінансової дисципліни – курган не потрапляв до зони майбутніх кар’єрів, а був неподалік від залізниці. Через багато років після смерті Мозолевського я познайомився із людиною, яка була в курсі справи, –&nbsp;Гаврило Чаплигін.&nbsp;</em><em>Він розповів, що тут втрутився Його Величність Випадок – один з впливових посадовців Дніпропетровська потребував чорнозему для рекультивації земель у своєму районі і заручився підтримкою ще кількох впливових людей, близьких до обласного керівництва. 8-метровий курган оглянули, вирахували обсяг чорноземного насипу й звернулися до Мозолевського в Києві. Так сталося, що зійшлися інтереси потрібних людей і вміння, досвід, знання Бориса Мозолевського. От така таємниця Товстої Могили»,</em> – розповів Радіо Свобода Мирослав Жуковський.</div><div><strong><em>Золота пектораль: і знайдена дивом, і сама – диво</em></strong></div><div>Знайдена Мозолевським пектораль – знак царської влади скіфів, вишуканий твір філігранної роботи, якій дивуються й сучасні майстри. Він зроблений, за припущенням, грецькими майстрами на замовлення скіфської знаті. Прикраса вагою понад кілограм і діаметром 30 см пролежала в землі не одне століття.<img alt=&quot;Золота пектораль&quot; src=&quot;https://gdb.rferl.org/E4ADFD90-B296-4A90-857B-67F2927A8999_w650_r0_s.jpg&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Золота пектораль<br></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Разом з пектораллю було зроблено ще кілька знахідок – скіфський меч і залишки нагайки. Це говорить про сакральне значення цих предметів.&nbsp;</span></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Олександр Старік</span></em></div><div>Завідувач відділу археології&nbsp;Дніпропетровського національного історичного музею&nbsp;Олександр Старік&nbsp;каже: курган був розграбований ще в давні часи, і те, що дорогоцінна річ вціліла, – диво.</div><div><em>«Є версія, що курган грабували ще за часів, коли відбулося саме поховання. Могло бути й потім пограбування, у ХІХ столітті. Знахідку було зроблено в бічному коридорі, який вів до центрального царського поховання. Разом з пектораллю було зроблено ще кілька знахідок – скіфський меч і залишки нагайки. Це говорить про сакральне значення цих предметів. 21 червня цього року виповниться 50 років з дня знайдення цієї непересічної речі», –</em> сказав історик.</div><div>Дослідники й досі сперечаються про символіку й значення пекторалі, знайденої Мозолевським, розповідає&nbsp;Олександр Старік. Розглядається щонайменше десять версій. Оригінал скіфської прикраси зберігається в Києві, в музеї історичних коштовностей, у Дніпрі – детальна копія з міді, вкрита тонким шаром золота, каже науковець. Але й вона – предмет гордості музейників і одна з родзинок археологічної зали музею.</div><div><em>«Є багато версій, що саме зображено на пекторалі. Їх більше десяти, вони всі мають право на існування. Крім того, є версії, скажемо так, не зовсім наукові. Як-то, версія про те, що двоє скіфів тримають символічну карту України разом з Кримом. У музеї ми розказуємо відвідувачам про кілька версій. Говоримо про те, що пектораль відображає уявлення скіфів про життя і смерть, про світи – світ живих, потойбіччя, світ підземний і небесний, відображає у тому числі й святкування сакральних свят скіфського календаря»,</em> – розповів Радіо Свобода Олександр Старік.<img alt=&quot;Борис Мозолевський (1936–1993)&quot; src=&quot;https://gdb.rferl.org/A86E4E72-08A4-4446-A815-DAEAC9916509_w650_r0_s.jpg&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Борис Мозолевський (1936-1993)</em></div><div><strong><em>«Антирадянськи налаштована людина»</em></strong></div><div>У 1970-і роки звістка про знайдену Мозолевським пектораль облетіла весь світ. Існує думка про те, що відкриття цього артефакту стало своєрідною «охоронною грамотою» для самого археолога: Мозолевський хоча й продовжував перебувати на «гачку» КДБ через «націоналістичні погляди», але став настільки відомим, що влада побоялась його арештовувати.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Він розповів нам про своє життя, що він був одним з учасників руху шістдесятників, що товаришував зі Стусом, і що його теж чекала така доля.&nbsp;</span></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Мирослав Жуковський</span></em></div><div>Учень Мозолевського, історик Мирослав Жуковський зазначає: про те, що КДБ тримає його у полі зору, відомий археолог говорив у вузькому колі друзів.</div><div><em>«У&nbsp;1980 році він розповів нам про своє життя, про те, що він був одним з учасників руху шістдесятників, про те, що товаришував зі&nbsp;Стусом, і що його теж чекала така доля.&nbsp;На його вчителя&nbsp;Олексія Тереножкіна&nbsp;було написано донос про те, що він утримує в експедиції «антирадянськи налаштовану людину Мозолевського», його вчитель був виключений з Компартії, він захищав Мозолевського.&nbsp;Але знайшлися люди в партійному комітеті&nbsp;Академії наук УРСР, які скасували рішення про виключення з партії Тереножкіна і на якийсь час дали послаблення в 70-і роки для Мозолевського. Про це він розповів відкрито, чесно. Також він нам розповідав, та й ми самі слухали через радіоприймач&nbsp;«Голосу Америки»,&nbsp;ВВС,&nbsp;&quot;Німецьку хвилю&quot;,</em> – каже Мирослав Жуковський. -&nbsp;<em>Він був людиною високої ерудиції, мав великий життєвий досвід. Робота під його керівництвом багато чому навчила – і азам археології, і вмінню розвивати в собі людські якості, жагу до знань&quot;</em>, – додає учень.</div><div><strong><em>Знайти веретено й подумати про вічність…</em></strong></div><div>У 80-і роки XX століття – на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, Криму – Мозолевський оглянув більш як 60 курганів, серед яких виявив понад два десятки царських. Працював на розкопках відомих курганів&nbsp;Чортомлик і Соболева Могила, видавав монографії та поетичні збірки.</div><div>В останні роки свого життя, каже його учень&nbsp;Мирослав Жуковський, Мозолевський мріяв про одну рідкісну річ.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>1991 року Борис Мозолевський таки знайшов у Соболевій могилі, що є дуже великою рідкістю, веретено.&nbsp;</span></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Мирослав Жуковський</span></em></div><div><em>«Він звертався до нас: «Хлопці, зайдіть мені веретено!». Ми дивувались: в жіночих скіфських похованнях не знаходили веретен. На що він каже: ех, банабаки ви (а це, як він пояснив, найзатурканіше плем<strong>’</strong>я в Туреччині), веретено, яке я шукаю, – мало належати скіфському жерцю. «Веретено» – це була, до речі, і назва його поетичної збірки.&nbsp;</em><em>1991 року Борис Мозолевський таки знайшов у Соболевій могилі, що є дуже великою рідкістю, веретено. Веретено – це інструмент для виготовлення нитки часу, це мало ритуальне значення. Після цього була така думка в Мозолевського: мабуть, прийшов час вже думати про вічність. Це був удар для нас – мені переказали ці його слова. Але Борис Миколайович мав дар передчуття»,</em> – розповів Радіо Свобода Мирослав Жуковський.<br><img alt=&quot;Нікопольський краєзнавчий музей, дошка Борисові Мозолевському&quot; src=&quot;https://gdb.rferl.org/8ef811c7-2489-4c07-90d1-b6402b211c52_w650_r0_s.jpg&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Нікопольський краєзнавчий музей, дошка Борисові Мозолевському</em></div><div>У вересні 1993 року Бориса Мозолевського не стало.</div><div>Більшість віднайдених археологом скарбів, і золота пектораль, зберігається у музеях Києва. У&nbsp;Нікопольському краєзнавчому музеї&nbsp;– колекція кам’яної пластики, перенесена з польового табору його археологічної експедиції. Окрім того, дружина Бориса Мозолевського передала музею в Нікополі деякі пам’ятні для нього речі – радіоприймач, шахи, археологічне обладнання.</div><div>2016 року на фасаді закладу також відкрили пам’ятну дошку відомому археологу.</div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><br></div><div><br></div><div><br></div><div><br></div><div><br></div><div><br></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66103/ 2024-04-12 14:30:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Києві відкрили “Трініті ХАБ” для людей із порушеннями зору http://www.izmail.es/article/66111/ У Києві відкрили безоплатний освітньо-реабілітаційний центр “Трініті ХАБ” для людей із порушеннями зору. Під час війни вони зосередяться на реабілітації ветеранів. <div>Про це повідомили в пресслужбі центру, передає &quot;Комерсант український&quot;.</div><div></div><div>Дані Національної служби здоров’я України свідчать, що від лютого 2022 року до липня 2023-го понад 38 тисячам українців вперше діагностували порушення, пов’язане із втратою та зниженням зору. Це складає 28% від загальної кількості травм, спричинених війною.</div><div>Для вирішення проблем людей, які втратили зір або мають порушення зору, у Києві відкрився “Трініті ХАБ” – унікальний безбар’єрний соціально-освітній центр.</div><div>Головними завданнями центру його творці називають реабілітацію і навчання, профорієнтацію, спорт і дозвілля. Отримувати фахову підтримку можна безоплатно.</div><div>На площі в 750 квадратних метрів розмістили:</div><ul><li><em>відділ розвитку зорового сприймання, орієнтування та мобільності;</em></li><li><em>місце для відновлювальної терапії, рекреації та профорієнтації;</em></li><li><em>клас танцювально-рухової терапії;</em></li><li><em>клас життєвих компетенцій, освітніх технологій підтримки та супроводу родин;</em></li><li><em>відділ психологічної реабілітації.</em></li></ul><div>В центрі працює мультидисциплінарна команда фахівців, яка навчає реабілітантів всім необхідним життєвим навичкам, проводить курси підвищення кваліфікації для фахівців як суміжних, так і допоміжних професій, розробляє та впроваджує науково-практичні матеріали в реабілітаційний процес.</div><div>Одним з реабілітантів центру є військовий&nbsp;Андрій Смоленський, який отримав важкі поранення поблизу Роботиного на Запоріжжі, втратив зір та руки. До великої війни Андрій працював антикризовим менеджером у великих міжнародних корпораціях.</div><div>Одним з ідейних натхненників центру стало видавництво “Антологія”, що видає в Україні книги шрифтом Брайля, тож у центрі є чимало літератури для людей з порушенням зору. Також є спеціальні прилади, що дозволяють читати графіку за допомогою дотику та голосового супроводу.</div><div>У найближчих планах “Трініті ХАБу” є відкриття “Трініті Хауса” на 20 осіб для проживання іногородніх реабілітантів та їхніх родин. Крім того, передбачається надання допомоги працевлаштування для реабілітантів. Зараз центр може одночасно працювати з 60 учасниками освітньо-реабілітаційних програм щомісяця, але в майбутньому планується досягти максимальної кількості в 80 реабілітантів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66111/ 2024-04-12 13:00:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es АЗС змінили ціни на пальне в Одеській області: скільки коштують бензин, дизель та автогаз http://www.izmail.es/article/66106/ Які ціни на бензин, дизельне паливо та автомобільний на АЗС в Одеській області. <div>Так, в Україні ціни на пальне на автозаправних станціях у різних регіонах країни продовжують відрізнятись. Зазначимо, що водії часто звертають увагу на те, де можна придбати пальне дешевше, щоб хоч якось заощадити. Тому розповідаємо, як відрізняється вартість бензину, дизпалива та автогазу на АЗС у різних областях.</div><div></div><div>В Одеській області&nbsp;бензин А-98 у середньому продається за 49,50 грн/л, пише&nbsp;vseazs.com. Звернемо увагу, що таку вартість встановлено у всіх областях України. А ось А-95+ коштуватиме 56,24 грн/л. Дешевше можна віддати за А-95 – 55,64 грн/л.</div><div><slot>Бензин продаються по А-92 та А-80 по 53,45 грн та 27,77 грн/л відповідно.</slot></div><div>Ціни на дизпаливо встановлені на рівні 55,49 грн/л, дизпаливо плюс – 56,50 грн/л.</div><div></div><div>Середня вартість автогазу складає 28,20 грн.<br><img src=&quot;https://hvylya.net/crops/b57d76/834x0/1/0/2024/04/11/9U3s0rl1Lktzi2bZ26wkgl5pGcgUxi3tt9ff66Nv.jpeg&quot; loading=&quot;lazy&quot; srcset=&quot;https://hvylya.net/crops/49869d/360x0/1/0/2024/04/11/9U3s0rl1Lktzi2bZ26wkgl5pGcgUxi3tt9ff66Nv.jpeg 450w, https://hvylya.net/crops/b57d76/834x0/1/0/2024/04/11/9U3s0rl1Lktzi2bZ26wkgl5pGcgUxi3tt9ff66Nv.jpeg&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><figure><figcaption><div></div><div></div></figcaption></figure><br><div><br></div><figure><figcaption><div></div><div></div></figcaption></figure> Регіон http://www.izmail.es/article/66106/ 2024-04-12 11:50:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Майбутні ліки від раку: учені знайшли 150 нових молекулярних сполук http://www.izmail.es/article/66104/ Дослідження представили хіміки з Лабораторії Колд-Спрінг-Гарбор (CSHL). Вони вже почали тестувати їх як потенційних кандидатів для створення нових препаратів. <div _ngcontent-serverapp-c110=&quot;&quot; class=&quot;top-news-info-wrap&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px; padding: 0px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;><app-news-title _ngcontent-serverapp-c110=&quot;&quot; _nghost-serverapp-c58=&quot;&quot; style=&quot;box-sizing: inherit;&quot;><div>Інновація у тому, що вчені застосували новий ефективний метод з'єднання молекул, який називають &quot;прискореною хімією SuFEx Click (ASCC)&quot;. Метод дає змогу швидко з'єднувати молекули, створюючи нові складні структури, що значно прискорює процес створення нових сполук для медичних досліджень.</div><div>SuFEx Click (ASCC)&quot; – це розробка професора CSHL Джона Мозеса.</div><div><em><strong>Як працює метод</strong></em></div><div>Джон Мозес разом із командою синтезував понад 150 нових сполук, включно з похідними складних природних молекул, всього за кілька днів. Ці сполуки далі протестували на ракових клітинах і бактеріях. Учені кажуть, що результати перевершили їх очікування.</div><div>Справжньою знахідкою для учених стало виявлення двох нових молекул, які виявились здатними знищувати ракові клітини, які зазвичай резистентні до звичайної хіміотерапії.</div><div><em>&quot;Це відкриває нові шанси і перспективи в лікуванні важковиліковних форм раку молочної залози та підшлункової залози&quot;,</em> – наголосили дослідники.</div><div>Крім того, деякі з синтезованих молекул подібні на антибіотик дапсон. Ба більше, вони ефективні проти бактерій, які стійкі до цього антибіотика. Тож, потенційно це може допомогти в боротьбі з антибіотикорезистентністю.</div><div><em><strong>Перспектива відкриття</strong></em></div><div>Метод ASCC відкриває нові переспективи в медичних дослідженнях. Команда має надію, що ця технологія буде ефективною для розробки нових ліків. Зокрема, це допоможе прискорити весь процес відкриття та розробки ліків, щоб швидше досягти прориву в лікуванні різних захворювань.</div><div>Це важливий крок у медичній науці, який може призвести до розроблення нових ефективних ліків і методів лікування.</div> <div style=&quot;font-family:'times new roman', times, serif;font-size:medium&quot;><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><br></app-news-title></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66104/ 2024-04-12 10:40:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні можуть зʼявитися п'ять нових статусів замість обмежено придатного: чи можна з ними потрапити до ЗСУ http://www.izmail.es/article/66108/ Українців, які раніше були обмежено придатними, можуть розподяляти на цілком непридатних, непридатних з переоглядом через півроку, тих, які потребують лікування тощо <div><div>В Україні можуть впровадити новий статус для військових та військовозобов'язаних замість&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/vsim-obmezheno-pridatnim-ukrajincyam-dali-menshe-roku-na-prohodzhennya-vlk&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>&quot;обмежено придатного&quot;, статус який було скасовано</a>. У наступні дев'ять місяців, починаючи з травня, особи з обмеженою придатністю повинні пройти повторну військово-лікарську комісію (ВЛК), під час якої медичні працівники визначатимуть, чи підходять вони для військової служби чи ні. При цьому&nbsp;Міноборони ще не розробило нового наказу про ВЛК, тому медики поки що не мають критеріїв, куди віднести обмежено придатного - до придатних чи ні.</div></div><div><div>Цю інформацію надав департамент охорони здоров'я міністерства оборони&nbsp;<a href=&quot;https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c0w0961gwq3o&quot; rel=&quot;dofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>відповідно до запиту ВВС Україна</a>. У заключних положеннях закону зазначено, що на вирішення питання щодо статусу &quot;обмежено придатних&quot; у Міноборони є 3 місяці. За цей час у відомстві мають розробити новий наказ 402 про ВЛК. І тоді вже медичні фахівці отримають чітких критерії для класифікації тих, хто раніше був &quot;обмежено придатним&quot;. Вже зараз відомо, що замість &quot;обмежено придатних&quot; можуть запровадити нові статуси придатності, а саме:</div><div></div><ul><li>непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;</li><li>непридатні з переоглядом через 6-12 місяців;</li><li>тимчасово непридатні, які потребують лікування, відпустки чи звільнення (ця категорія була і раніше);</li><li>придатні;</li><li>придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦП та СП, вищих військових навчальних закладах та установах.</li></ul><div>Нагадаємо, що зміни до деяких законів про права військових і поліцейських на соціальний захист, були&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/obmezheno-pridatni-povinni-proyti-vlk-povtorno-zelenskiy-pidpisav-zakon&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>підписані Президентом Зеленським 2 квітня</a>. Вони скасували в тому числі й &quot;обмежену придатність&quot; військових серед інших поправок, які підтримав парламент.</div><div>Новий підхід може полегшити життя багатьом військовим, які мають серйозні хвороби, але підлягають мобілізації. Однак деякі правозахисники висловлюють занепокоєння, вважаючи, що проміжний статус між придатним та непридатним є необхідним. Наприклад, після оновлення списку хвороб, деяких осіб, які раніше класифікувалися як обмежено придатні, можуть звільнити. Однак ймовірно, що їх кількість буде обмеженою, оскільки у війську серйозний дефіцит кадрів. Також є питання щодо того, як нові правила вплинуть на кадрову ситуацію у Збройних Силах.&nbsp;</div><div><em><strong>ВЛК для &quot;обмежено придатних&quot;</strong></em></div><div>Скасування статусу “обмежено придатний” не означає автоматичного переходу до іншого статусу (придатний/непридатний). Громадяни, яких визнали “обмежено придатними” раніше,&nbsp;мають пройти ВЛК до 4 лютого 2025 року.</div><div>21 березня Верховна Рада в другому читанні&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/verhovna-rada-u-drugomu-chitanni-progolosuvala-shcha-zakon-pro-pilgi-viyskovim-ta-policeyskim-shcho-zminilosya&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>ухвалила законопроєкт №10313</a>. Окрім збільшення пільг, законодавчого закріплення грошових виплат сім’ям загиблих та інших важливих питань, було внесено зміни щодо вилучення графи «обмежено придатний» та&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/rada-uhvalila-zakon-pro-povtorniy-medichniy-oglyad-obmezheno-pridatnih-cholovikiv-yaki-zmini-vidbulisya&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>зобов’язання про повторний огляд</a>&nbsp;у ВЛК. Законопроєкт може також полегшити життя багатьом військовозобов’язаним, яких&nbsp;<a href=&quot;https://informator.ua/uk/deyaki-z-obmezheno-pridatnih-cholovikiv-pislya-skasuvannya-normi-zmozhut-sluzhiti-u-boyovih-pidrozdilah-u-radi-rozkrili-detali&quot; rel=&quot;dofollow&quot;>остаточно визнають непридатними</a>&nbsp;до військової служби.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66108/ 2024-04-12 09:34:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українські розробники створили дрон аналог “Ланцета”, що знищуватиме російську систему ППО http://www.izmail.es/article/66107/ Україна запустила у виробництво дрони-камікадзе, які вже називають «Укроланцет». БПЛА здатні вражати цілі на відстані до 50 кілометрів. <div>Дрони вже використовуються Силами оборони для ураження засобів ППО російських окупантів,&nbsp;<a href=&quot;https://www.forbes.com/sites/davidhambling/2024/04/10/ukrolancet-drones-blitz-russian-air-defenses/?sh=658d094964a1&quot; link=&quot;external&quot; rel=&quot;nofollow external noopener noreferrer&quot;>повідомляє</a>&nbsp;видання Forbes</div><div>За&nbsp;словами журналістів, БПЛА виконують ту&nbsp;саму роль, що&nbsp;й&nbsp;російські безпілотники «Ланцет». Однак вони можуть з’явитися в&nbsp;України в&nbsp;набагато більшій кількості, ніж у&nbsp;росіян.</div><div>Верше новий дрон під офіційною назвою RAM X&nbsp;було згадано в&nbsp;Telegram-пості на&nbsp;офіційному каналі оперативно-стратегічної групи «Хортиця» 9 квітня. Тоді заявили, що&nbsp;з&nbsp;його допомогою було знищено ЗРК 2С6 «Тунгуска» ворога. Того&nbsp;ж дня Служба безпеки України поділилася добіркою знищення різних систем ППО росії - було ліквідовано пускові установки «Бук», радіолокаційні машини, дві системи «Тор» тощо.</div><div>Журналісти зазначають, що&nbsp;«Тунгуска»&nbsp;- це&nbsp;гусенична система ППО з&nbsp;30-мм гарматою. Система також може запускати ракети класу «земля-повітря», вона оснащена власним радаром.&nbsp;Зброя також може збивати дрони, а&nbsp;проте її знищив український безпілотник.</div><div><img decoding=&quot;async&quot; src=&quot;https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1.jpg.webp&quot; width=&quot;1920&quot; height=&quot;1080&quot; srcset=&quot;https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1.jpg.webp 1920w, https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1-300x169.jpg.webp 300w, https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1-1024x576.jpg.webp 1024w, https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1-768x432.jpg.webp 768w, https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1-1536x864.jpg.webp 1536w, https://noworries.news/wp-content/uploads/2024/04/image-1-400x225.jpg.webp 400w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1920px) 100vw, 1920px&quot; status=&quot;loaded&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:600px;height:337px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Дрон RAM X&nbsp;являє собою модернізовану версію баражувального боєприпасу RAM II, виробництвом якого займається українська компанія CDET.<br>Нагадаємо,&nbsp;ще&nbsp;у&nbsp;лютому міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що&nbsp;Україна&nbsp;<a href=&quot;https://noworries.news/myhajlo-fedorov-rozpoviv-koly-ukrayinski-vijskovi-otrymayut-innovaczijni-bpla-zi-shtuchnym-intelektom/&quot; link=&quot;internal&quot;>вже розробляє</a>&nbsp;два аналоги «Ланцета». Судячи з&nbsp;усього, RAM X&nbsp;- один із них. Також у&nbsp;розробці перебувають дрони під назвою «Перун» і «Багнет». Вони надають ті самі можливості, що&nbsp;й&nbsp;безпілотники FPV, але з більшою дальністю дії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66107/ 2024-04-12 08:25:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні пенсіонерів звільнили від сплати земельного податку http://www.izmail.es/article/66096/ Пенсіонери мають право не сплачувати земельний податок, якщо їхня ділянка відповідає певним нормам. <div>Про це&nbsp;повідомляє&nbsp;Аgronews.ua.</div><div></div><div>Встановлено наступні ліміти:</div><ul><li>до 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів;</li><li>до 0,10 га – для індивідуального дачного будівництва;</li><li>до 0,12 га – для садівництва;</li><li>до 0,25 га – для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд у селах;</li><li>до 0,15 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у смт;</li><li>до 0,10 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у містах;</li><li>до 2 га – для ведення особистого с/г.</li></ul><div>Податківці зазначили, що для отримання пільги на сплату земельного податку фізособа зобов’язана подати до контролюючого органу за місцезнаходженням ділянки відповідну заяву довільної форми. Також слід надати документи про право на пільгу, а саме пенсійне посвідчення.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/66096/ 2024-04-11 23:44:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Без ТЕЦ та ТЕС. Чи витягнуть атомні станції українську енергетику? http://www.izmail.es/article/66102/ На світанку 11 квітня Україна пережила черговий масштабний російський удар дронами та ракетами. Він призвів до пошкоджень енергетичних об’єктів: постраждали підстанції та об’єкти генерації у п’яти областях – Одеській, Запорізькій, Львівській, Харківській та Київській. На Київщині була повністю знищена Трипільська ТЕС, що є найбільшою в столичному регіоні. І хоча графіки аварійних відключень вже протягом тривалого часу діють лише у прикордонній Харківській області, енергетики хапаються за голови. Після попередніх обстрілів енергосистеми було втрачено 6 ГВт генерації, що дорівнює потужностям давно окупованої росіянами Запорізької АЕС. Після обстрілу 11 квітня, за деякими даними, можна говорити про близько 70% втраченої теплової генерації, а державна компанія «Центренерго» втратила всі свої генеруючі об’єкти. <header><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Григорій Плачков: «Якщо почнуть бити по АЕС, дістанеться всім – від Європи до самої країни-агресора»</span></em><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-CuMJkyqJ6tOM.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-CuMJkyqJ6tOM.jpg&quot; alt=&quot;Найбільша у столичному регіоні Трипільська ТЕС повністю знищена ворожою ракетою&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a></div></header><div><div><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Найбільша у столичному регіоні Трипільська ТЕС повністю знищена ворожою ракетою</em></div></div></div><div>Темпи, якими ворог знищує ключові теплові електростанції та електроцентралі, змушують з великою тривогою очікувати нового опалювального сезону. Уже зараз очевидно, що відновлення зруйнованих ТЕЦ та ТЕС може затягнутися на роки. І це при тому, що росіяни не збираються зупинятися. Свою ставку на знищення критичної інфраструктури вони не полишають і тепер взялися ще й за газові сховища на Заході України. Тож давати якісь прогнози неможливо. Одна з ідей, яку виношують в НЕК «Укренерго», полягає в тому, щоб замінити великі електростанції радянського зразка на десятки чи сотні невеличких електростанцій, розосереджених по території держави. Але, звісно, все упирається у питання часу.</div><div>За цих обставин особливу роль для знекровленої української енергетики грають атомні електростанції, бити по яких ворог поки не наважується. Утім,&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/columns/dsnegiryov/vibukhi-na-zaes-rosija-vikoristovuje-zvit-mahate-dlja-diskreditatsiji-ukrajini-na-zakhodi-995381.html&quot;>під ударом дронів нещодавно вкотре опинилася Запорізька АЕС</a>, яку не контролюють українські енергетики. Київ та Москва звинуватили в провокації один одного, МАГАТЕ висловило стурбованість, а США попередили росію, аби та не гралася у такі небезпечні ігри.</div><div>Окрім тимчасово втраченої ЗАЕС, в українській енергосистемі лишається ще три атомні станції – Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська. Наскільки ці АЕС зможуть замінити ті фрагменти генерації, що випали з системи, та яка небезпека від потенційних обстрілів загрожує атомній енергетиці, в інтерв’ю «Главкому» розповідає <strong style=&quot;font-style:italic&quot;>ексголова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков.</strong></div><div><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-TRr2zPLIlJRKVEc.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-TRr2zPLIlJRKVEc.jpg&quot; alt=&quot;Ексголова Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков попереджає: ракетні удари по атомних електростанціях можуть призвести до «нової «Фукусіми»&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ексголова Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков попереджає: ракетні удари по атомних електростанціях можуть призвести до «нової «Фукусіми»</em></div></div></div><div><strong><em>-&nbsp;На окупованій Запорізькій АЕС скоро гостро постане проблема заміни ядерного палива, яку росіяни, як стверджують в «Енергоатомі», не зможуть провести самостійно. І, за даними української розвідки, росіяни найближчим часом можуть вдаватися до ще більших провокацій навколо ЗАЕС. До чого може призвести подальша ескалація навколо станції?</em></strong></div><div>- З початку війни і захоплення ЗАЕС станція залишалась інструментом шантажу, залякування і нагнітання ситуації з боку окупанта. І думаю, цю політику росіяни будуть продовжувати. Ці&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/country/incidents/dron-jakij-vibukhnuv-na-teritoriji-zaes-vraziv-obladnannja-sposterezhennja-ta-vijskovu-tekhniku-994882.html&quot;>вибухи дронів</a>&nbsp;схожі на спецоперацію для відвертання уваги світової спільноти від того, що&nbsp;<a href=&quot;https://glavcom.ua/country/incidents/zanuriti-u-temrjavu-promislovi-rehioni-financial-times-pojasnili-zminu-stratehiji-rosiji-994910.html&quot;>вони наробили своїми масштабними ударами 22-29 березня з нашою енергосистемою</a>. Але проблем на ЗАЕС з кожним днем все більше і справа не тільки в тому паливі, яке передбачене проєктом і яке треба змінювати. Там же різне паливо в активних зонах реактора: є змішані активні зони, де є і російське паливо, і американське, є активні зони, де є повністю те або інше. І без розуміння теплогідравлічних та фізико-хімічних розрахунків можна догратися до дуже складних проблем. П’яти із шести енергоблоків на ЗАЕС подовжено строк служби експлуатації, а також проведена комплексна зведена програма підвищення безпеки – відповідно змінені технічні і проєктні рішення.&nbsp;Тому тільки персонал, який навчався саме на цій станції та має ліцензії українського регулятора, має право робити такі вивантаження-перевантаження активної зони реактора. У мене є великі сумніви, що там залишилися спеціалісти, які зможуть це зробити, а взяти спеціалістів з інших російських атомних електростанцій – це великий ризик.&nbsp;&nbsp;Є питання щодо забезпечення станції електроенергією. Якщо обидві лінії електропередач, що живлять станцію вимикають, спрацьовує дизельний генератор. І за час окупації там вже сім разів був повний блекаут і одного разу – частковий.&nbsp;Є питання щодо охолодження активних зон реактора, тому що з руйнуванням греблі Каховського водосховища на станції залишився тільки басейн-охолоджувач, зливний колектор Запорізької ТЕС, а також свердловини на самій атомної станції, аби підтримувати рівень ставка-охолоджувача.&nbsp;Тобто окрім цих дронів, питань дуже багато. Станція замінована по периметру та за периметром, там перебувають військові, військова техніка на території і у машинних залах.</div><div><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-Es3j6NNkHyz1SRAj.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-Es3j6NNkHyz1SRAj.jpg&quot; alt=&quot;«Перетворили у спортивний майданчик». Російські військові розташувалися на Запорізькій АЕС ще у 2022 році&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>«Перетворили у спортивний майданчик». російські військові розташувалися на Запорізькій АЕС ще у 2022 році</em></div></div></div><div><strong><em>-&nbsp;Але військові там давно перебувають.&nbsp;</em></strong></div><div>- Так, але ніхто не може сказати, що перебуває у тих вантажівках – яке обладнання та як воно впливає на роботу станції. Вони ж перетворили машинні зали у спортивні майданчики, де бігають, спортом займаються. А присутність військових та радіаційна безпека не мають між собою нічого спільного.&nbsp;</div><div><strong><em>- В умовах, коли росіяни цілеспрямовано знищують ТЕЦ та ТЕС, наскільки атомники можуть витягнути на собі енергетичні потреби держави? З урахуванням того, що функції АЕС дещо відрізняються від ТЕЦ.</em></strong></div><div>-&nbsp;Атомні електростанції – це базове навантаження. Маневрувати ними можливо, але проєктом це заборонено і неможливо робити так швидко, як це роблять теплові електростанції, теплоелектроцентралі і гідроелектростанції. Тільки на Рівненській АЕС є ВВЕР-440&nbsp;<em>(водо-водяний енергетичний реактор потужністю 440 МВт)</em>, який складається з двох половинок. Їх можна відключати-вмикати і видавати 440 МВт або 220 МВт. Всі інші АЕС також можна розвантажувати та навантажувати, але це проєктом не передбачено, є ризики. Тобто можна, але не так швидко, як на тепловій електростанції. На «атомці» є регламент розвантаження, бо якщо швидко «стрибати», можна догратися до неприємних наслідків.&nbsp;У нас 50% електроенергії виробляється на АЕС, а вся інша – або на ТЕС, ТЕЦ, ГЕС або на відновлювальних джерелах енергії. Тому без маневрових потужностей, які &quot;рф&quot;&nbsp;знищує з кожним днем, і достатньо точно це робить, наступної зими нам буде дуже складно. Насамперед треба відновлювати мережі НЕК «Укренерго» і теплові електростанції і теплоелектроцентралі різних форм власності.&nbsp;Бо якщо замість 80% потужності, яка потрібна, вироблятиметься лише 50% на «атомці», почнуться віялові відключення. Система побудована так, що вона буде сама себе рятувати. Вона «відвалюватиме» підприємства, споживачів, незалежно від того, промисловість це чи фізособи, приватна чи державна власність.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Так як же ці ТЕС та ТЕЦ відновлювати, якщо їх знову будуть знищувати? За першими офіційними оцінками, процес відбудови може роки зайняти.&nbsp;</em></strong></div><div>-&nbsp;Тоді необхідна децентралізація генеруючих потужностей – перехід на парогазові, поршневі установки і все інше.&nbsp;</div><div><strong><em>-&nbsp;Можна казати, що зараз українська енергетика фактично тримається на АЕС?&nbsp;</em></strong></div><div>-&nbsp;Так, атомні станції є таким стабільним островом, бо всі розуміють, якими будуть наслідки, якщо по них будуть завдані ракетні удари. Дістанеться всім – від Європи до самої країни-агресора. На ЗАЕС енергоблоки зараз перебуває в стані холодного зупину, один енергоблок – у стані гарячого зупину. Інші атомні електростанції, які контролює Україна, працюють на повній потужності. А енергоблок, що запущений на повну потужність, несе в собі дуже багато ризиків, якщо виникне позапроєктна ситуація.</div><div><strong><em>-&nbsp;Конструкції цих станцій, можливо, були захищені від стихійних лих, а наскільки вони можуть пережити серйозні ракетні атаки?</em></strong></div><div>-&nbsp;Цього ніхто не рахував. Це взагалі перший прецедент, коли одна держава, яка підписувала міжнародні конвенції МАГАТЕ, захоплює атомну електростанцію іншої країни, яка також є стороною конвенцій МАГАТЕ. Атомні електростанції не проєктуються з урахуванням ведення бойових дій або в периметрі станції, або за її периметром. Ніхто ніколи не думав, що світ дійде до такого, що будуть прямою наводкою лупити по запорізькім атомним енергоблокам. Попадання легкомоторного літака атомна станція ще витримає, а що буде, якщо прилетить С-300 або «Кинджал», або щось подібне, ніхто не скаже.</div><div><strong><em>-&nbsp;Зрозуміло, що другого Чорнобиля не станеться, бо зараз станції просто інші. А якого плану наслідки можуть бути? &nbsp;</em></strong></div><div>-&nbsp;Нова «<a href=&quot;https://glavcom.ua/photo/zanedbani-zemli-i-koti-yakiy-viglyad-maje-fukusima-cherez-desyat-rokiv-pislya-avariji-na-aes-741879.html&quot;>Фукусіма</a>» може бути. Якщо потраплять енергоблоку, який працює на повній потужності, то зона зараження може скласти 30 кілометрів.</div><div><strong><em>-&nbsp;Наразі процеси на АЕС ніяк не залежать від повітряних тривог?</em></strong></div><div>- Ні. Так легко зупинити або запустити атомний енергоблок, як це можна зробити на тепловій електростанції, неможливо. Якщо його розвантажувати, а потім навантажувати – просто ляже енергосистема.</div><div><strong><em>- Гіпотетично росіяни можуть завдавати таких ударів по інфраструктурі АЕС, щоб не було масштабних аварій з витоком радіації, але при цьому паралізувати їхню роботу?</em></strong></div><div>-&nbsp;Можуть, якщо будуть бити по підстанціях НЕК «Укренерго» або по лініях електропередач. Якщо таким чином «обрубити» атомну електростанцію, спрацює система захисту і станція розвантажиться автоматично. Таке вже було на ЗАЕС. Потім енергетики будуть відновлювати пошкоджене обладнання, атомні електростанції доведеться запускати знову та виводити їх на потужність. І лише потім будуть підключати споживачів. Насправді, якщо ворог зможе знищити всі ключові підстанції «Укренерго», то він може досягти і повного «блекауту».&nbsp;</div><div><strong><em>- Ці масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру почалися не у піковий сезон енергоспоживання. Але вже з тривогою очікується літо, коли блоки АЕС стають на ремонти, а далі – період нових холодів. Що очікує на Україну, коли почнеться більш енергозатратний сезон?</em></strong></div><div>- Дійсно, влітку виникнуть питання, тому що паливо на АЕС треба перевантажувати та виводити енергоблоки в ремонт. Поки зарано говорити про введення графіків відключення у піки споживання, але все можливо. Тому треба заощаджувати електроенергію та допомагати енергетикам, щоб більш-менш спокійно увійти в опалювальний сезон наступного року.</div><div><strong><em>-&nbsp;Яким саме чином заощаджувати? Пральну машину з чайником зайвий раз не вмикати?</em></strong></div><div>- Намагатися вмикати електроприлади в нічний час, аби згладжувати ранкові піки. Бо зранку всі прокинулися, всім треба помитися, заварити каву, приготувати поснідати. Цей пік триває десь з 6 ранку до близько 10 години. Ввечері всі прийшли додому – знову всім треба помитися, приготувати їсти, попрати і все інше. Це знову пік – десь з 17 до 20 години. А потім починається нічний провал, коли всі йдуть спати і вимикають світло.&nbsp;&nbsp;Треба і підприємства намагатися перевести на нічний графік, щоб енергетики могли згладжувати ранкові і вечірні піки та нічні провали, аби споживання було більш-менш рівномірним. Тоді диспетчерам «Укренерго», які слідкують за цими коливаннями, буде легше.</div><div><strong><em>-&nbsp;Днями пройшла новина, що&nbsp;<a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=nlBcMXipRog&quot;>«Енергоатом» запланував будівництво заводу з виробництва тепловидільних збірок біля міста Южноукраїнськ Миколаївській області</a>, поблизу якого розташована Південноукраїнська АЕС. Що це дасть на практиці?</em></strong></div><div>-&nbsp;Елементи ядерного пального ми і так виробляли – і хвостові частини, і верхні частини для тепловиділяючих збірок. Ну, молодці, нехай ще роблять. Тому це не є якоюсь новиною, окрім як піаром «Енергоатому». Вони ж<a href=&quot;https://www.kmu.gov.ua/news/pislia-budivnytstva-novykh-blokiv-khmelnytska-aes-stane-naipotuzhnishoiu-v-ievropi-herman-halushchenko&quot;>&nbsp;будують на Хмельницькій АЕС третій-четвертий енергоблоки</a>&nbsp;під час війни, що є великим ризиком. У нас просто часу на це немає: вже максимум за сім місяців треба входити в новий опалювальний сезон. Краще відновлювати теплову генерацію, тому що вона необхідніша. І тут ще один важливий нюанс – всі ці затрати ляжуть в результаті на платників за електроенергію, і це просто розпорошення їхніх коштів. А це вже складне соціальне питання.</div><div><a href=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-GlZrPzQxZeU.jpg&quot; fslightbox=&quot;pic&quot;><img src=&quot;https://glavcom.ua/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-GlZrPzQxZeU.jpg&quot; alt=&quot;На Хмельницькій АЕС будуються ще два енергоблоки. Їхню доцільність під час війни Григорій Плачков ставить під питання&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; loaded=&quot;true&quot;></a><div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>На Хмельницькій АЕС будуються ще два енергоблоки. Їхню доцільність під час війни Григорій Плачков ставить під питання</em></div></div></div><div>Зараз, по-перше, треба відновлювати втрачене, незважаючи ні на що, а, по-друге, намагатись розосередити генерацію по всій країні. Треба частіше збирати енергетичний штаб – Міненерго, ДТЕК, «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», всіх, хто має генерацію, і розробляти «план А», «план Б», «план В»… Тому що є велике занепокоєння, як ми будемо входити в цю зиму. Так, атомні електростанції увійдуть в зиму, а інша генерація?</div><div><strong><em>-&nbsp;У енергетиків же був «план Б» перед зимою, коли всі очікували російських атак.</em></strong></div><div>-&nbsp;І цей план спрацював, але, коли в один об'єкт потрапляє сім ракет, щось вдіяти дуже важко. Зараз треба вести розмову з партнерами з країн, де були подібні електростанції. Наприклад, в країнах Варшавського договору є законсервовані ТЕС, є обладнання, подібне до нашого, і треба у них просити допомоги. На жаль. У тих же країн Прибалтики є законсервовані теплоелектростанції, запчастинами з яких вони можуть поділитися. Але це все – час, гроші і ресурс.</div><div><strong><em>-&nbsp;Ще нещодавно Київ закликав Євросоюз збільшити верхню межу на експорт української електроенергії, а після руйнівних російських атак «Укренерго» вже почало імпортувати з ЄС рекордні обсяги та ініціювало збільшення дозволеної потужності імпорту з 1,7 ГВт до 2,5 ГВт. Наскільки імпорт рятує українську енергосистему?&nbsp;</em></strong></div><div>-&nbsp;Рятує, але порівняйте, скільки електроенергія коштує в Європі, і скільки – у нас. І треба враховувати можливості «Укренерго» для залучення аварійної допомоги. Нам же не будуть допомагати вічно. Тож це комерційне питання, і треба домовлятися. Але знову-таки це впирається в підвищення цін на електроенергію всередині країни.&nbsp;ДТЕК уже відправив людей до країн, де є подібні енергоблоки, щоб партнери допомогли нам з турбінами, генераторами, трансформаторами. Один тільки генератор – це великий шматок роботи, він є найважчою частиною теплової електростанції. Тому що турбіни можна по частинах відремонтувати, а з блоковим трансформатором великої потужності вже виникнуть великі проблеми. Такий трансформатор виготовляється від 9 до 12 місяців, його не можна просто прийти і купити, як акумулятор для автомобіля. Це величезний обсяг роботи і відновити все за сім-вісім місяців буде неабияким подвигом.&nbsp;&nbsp;Це до війни робота енергетиків була непомітною – ну, є світло і є, а коли почалися віялові відключення і країна розділилася на острови споживання, всі згадали, що енергетика – це складне питання. Це як нервова система у людському організмі, без якої нічого працювати не буде. Країна вже завезла дизельних генераторів на 2 ГВт, це яка два атомних енергоблоки. Це, звісно, також рішення, але задорого в експлуатації. Тому зараз потрібні термінові кроки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66102/ 2024-04-11 23:00:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es росіяни повністю знищили Трипільську ТЕС – "Центренерго" http://www.izmail.es/article/66094/ Внаслідок масованої ракетної атаки росіяни рано вранці 11 квітня повністю знищили Трипільську ТЕС. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://interfax.com.ua/news/general/979600.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>&nbsp;голова наглядової ради ПАТ &quot;Центренерго&quot; Андрій Гота в коментарі інформаційному агентству &quot;Інтерфакс-Україна&quot;.</div><div>За його словами, усі працівники, які були на зміні під час обстрілів, живі. Унаслідок влучень сталася масштабна пожежа в турбінному цеху. Наразі на підприємстві тривають роботи з локалізації вогню.</div><div>Зазначається, що&nbsp;<strong><em>наразі ПАТ &quot;Центренерго&quot; втратило 100% генерації.</em></strong></div><div>У пресслужбі &quot;Центренерго&quot;&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/PATCentrenergo/posts/pfbid0mWQjw2yCoBgPvZWupXBGEpVJYzdbcAdw15sw2Ew9mKSHmngKmiJZi4yJPoDi8cidl&quot; target=&quot;_blank&quot;>додали</a>, що&nbsp;внаслідок влучань, сталася масштабна пожежа у турбінному цеху. Зараз на підприємстві тривають роботи по локалізації вогню.</div><div>Трипільська ТЕС була найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області.</div><div><em>&quot;Масштаби руйнувань - жахливі. Грошима це не оцінити. Це для нас&nbsp; найбільший виклик за всю історію підприємства. Але я переконаний - ми з ним справимось&quot;, </em>- голова наглядової ради ПАТ &quot;Центренерго&quot; Андрій Гота.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/66094/ 2024-04-11 22:26:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В українців заберуть автомобілі на фронт: подробиці нового законопроєкту http://www.izmail.es/article/66093/ Транспортний засіб може бути мобілізований на фронт, якщо у власника більш, ніж один автомобіль. <div>Про це розповів народний депутат Олексій Гончаренко, інформує&nbsp;<a href=&quot;https://apostrophe.ua/&quot; rel=&quot;noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>«Апостроф»</a>.</div><div>Відповідно до нового законопроєкту про мобілізацію, мобілізація транспортного засобу у громадян можлива за разі наявності у власності більше одного транспортного засобу.</div><div>Нагадаємо, автомобільна мобілізація в Україні наразі регулюється Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Мобілізувати транспортний засіб можуть представники ТЦК і СП, а також центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки.</div><div>Примусове відчуження транспорту в умовах воєнного стану регулює Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного або надзвичайного стану». Цей закон передбачає, що у власника забирають авто і право власності на нього. При цьому, власник транспортного засобу повинен отримати попередню або подальшу компенсацію в повному розмірі, відповідно до вартості автомобіля.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/66093/ 2024-04-11 21:00:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні збільшується кількість хворих на кашлюк: як вберегтися http://www.izmail.es/article/66092/ В Україні швидко зростає кількість хворих на кашлюк. Лише в січні та лютому 2024 року медики зафіксували понад пів тисячі нових випадків захворювання. Це – у 20 разів більше, ніж за аналогічний період 2023 року. <div>Як&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid033aqxrBzonTyKbeXTQLkh8MJdfrkXb28eGrheW7XHfrGb3mzwcEMpiQ4jZNe5x1J3l&quot; target=&quot;_blank&quot;>зазначили</a>&nbsp;у Міністерстві охорони здоров’я, абсолютна більшість хворих – діти, які не мали відповідного щеплення.</div><div><em>&quot;Кашлюк є дуже заразним, він легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні&quot;,</em>&nbsp;– зауважили у МОЗ.</div><div>За словами медиків, найбільш небезпечною ця недуга є для немовлят, адже вона має важкий перебіг і високий ризик виникнення ускладнень. Одним із них є апное – тимчасова зупинка дихання, про яку може свідчити посиніння обличчя. Високою серед найменших пацієнтів є й летальність.</div><div>Хоча старші діти та дорослі зазвичай одужують від кашлюку, хвороба може бути тривалою та виснажливою для організму.</div><div>У міністерстві кажуть, що кашлюк починається як звичайне&nbsp;<a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/health/2023/11/26/257898/&quot; target=&quot;_blank&quot;>ГРВІ</a>&nbsp;(підвищення температури тіла, нежить тощо). Серед&nbsp;<a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/health/2022/05/27/248824/&quot; target=&quot;_blank&quot;>симптомів</a>&nbsp;– нападоподібний спазматичний кашель із свистом аж до почервоніння обличчя та сльозотечі, який розпочинається через 5-8 днів після інфікування. При цьому напади кашлю трапляються частіше вночі, ніж удень.</div><div>Одужання розпочинається за 4-8 тижнів, напади кашлю поступово стають менш інтенсивними та виникають рідше. Іноді цей процес може тривати від двох до шести місяців.</div><div>У МОЗ пояснюють: єдиний спосіб захистити себе та своїх дітей – зробити щеплення.</div><div><em>&quot;Усі діти мають отримати чотири щеплення - у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо з якоїсь причини вакцинацію пропустили, наздоженіть її якнайшвидше&quot;,</em>&nbsp;– наголосили у відомстві.</div><div>Також від кашлюку можуть вакцинуватися й жінки у період між 16 та 32 тижнями вагітності – незалежно від того, чи отримували вони&nbsp;<a href=&quot;https://life.pravda.com.ua/health/2022/11/14/251298/&quot; target=&quot;_blank&quot;>щеплення</a>&nbsp;в дитинстві. Це важливо для того, щоб захистити новонародженого малюка від недуги у перші місяці його життя.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/66092/ 2024-04-11 19:28:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Підпільний чай. Як в Україні виготовляють російські Greenfield і "Принцеса Нурі" http://www.izmail.es/article/66095/ На певний час відомі бренди чаю, які до великої війни належали росіянам, зникли з полиць українських магазинів. Тепер вони з'явилися знову. <div>До 2022 року 40% ринку чаю в Україні займали компанії з російськими кінцевими бенефіціарними власниками: &quot;Орімі Україна&quot; та &quot;Компанія май Україна&quot;. Ці назви мало про що говорять споживачам, але ледь не кожен знає бренди, якими ті володіли: Greenfield, TESS, &quot;Принцеса Нурі&quot;, &quot;Майский&quot; та Curtis, пише &quot;Економічна правда&quot;.</div><div>Після початку великої війни перелічені марки чаю зникли з полиць супермаркетів – українські заводи нібито зупинили свою роботу. Водночас держава почала процес конфіскації майна росіян:&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/publications/2022/07/25/689561/&quot;>будівельних заводів</a>,&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/publications/2024/01/18/708861/&quot;>торгових центрів</a>, виробництв&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2023/10/6/705168/&quot;>пральних порошків</a>&nbsp;та&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2022/06/13/688088/&quot;>мінеральної води</a>.</div><div>Така доля мала спіткати і виробників чаю, але цього не сталося. Виробник &quot;Майського&quot; &quot;перевзувся в повітрі&quot; і налагодив виробництво під новими брендами. Виробник Greenfield &quot;заліг на дно&quot; і згодом відновив підпільне виробництво. ЕП пересвідчилася, що завод працює, і знайшла, де продають його продукцію.</div><div><em><strong>Напої з російським смаком</strong></em></div><div>У 2023 році українці придбали чаю на 7-7,8 млрд грн, поділились з ЕП два співрозмовники на FMCG-ринку, це приблизно 11,6-12 тис тон чаю.</div><div>Дослідження компанії Pro-Consulting свідчить, що&nbsp;68% покупок українців припадає саме на чорний чай, 17% – на зелений. Решта припадає на ароматизовані, фруктові і трав'яні чаї. При цьому в Україні за повним циклом виробляють лише 10% чаїв, переважно травʼяні. Решту імпортують і фасують на українських заводах. Сировину закуповують в Індії, Китаї, Шрі-Ланці та інших країнах.</div><div>У 2021 році на локальному ринку були представлені понад 100 чайних торгових марок. Факторами впливу на вибір споживачів були смакові якості, рекламні кампанії та позиціонування бренду, зазначають у Pro-Consulting.</div><div>Майже половину ринку до великої війни ділили такі компанії як ТОВ &quot;Орімі Україна&quot; і ТОВ &quot;Компанія май Україна&quot;. За даними одного із співрозмовників на FMCG-ринку, на &quot;Орімі&quot; припадало 29% ринку, на &quot;Май&quot; -&nbsp;15%.</div><div>&quot;Орімі Україна&quot; – це &quot;дочка&quot; російської &quot;Орими трэйд&quot; росіян Сєргєя Касьянєнка та Алєксандра Євневіча. Українська компанія через кіпрський офшор Rimexo Limited була записана на громадянку Великої Британії Вєроніку Касьяненко.</div><div>В Україні російська &quot;дочка&quot;&nbsp;<a href=&quot;https://listex.info/uk/merchant/orimi-ukrajina&quot; target=&quot;_blank&quot;>випускала</a>&nbsp;чаї під брендами Greenfield, TESS, &quot;Принцеса Нурі&quot;, &quot;Принцеса Канді&quot;, &quot;Принцеса Гіта&quot; і &quot;Принцеса Ява&quot;. Вона також виробляла кавову продукцію – Jardin, Piazza del Caffe та &quot;Жокей&quot;.</div><div>&quot;Компанія май Україна&quot; випускала чаї під брендами &quot;Майский&quot;, &quot;Лісма&quot;, Curtis, Richard та каву Coffesso. У липні 2022 року кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії був росіянин з&nbsp;<a href=&quot;https://www.dw.com/ru/%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F%D0%BD-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%B2%D1%88%D0%B8%D1%85-%D0%B5%D0%B5-%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%8B%D0%B5-%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0-%D0%B2-2018-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%83/a-52013877&quot; target=&quot;_blank&quot;>мальтійським &quot;золотим&quot; паспортом</a>&nbsp;Ігорь Лісінєнко.</div><div>Дані реєстрів свідчать, що опосередкований вплив на юридичну особу здійснюється через ТОВ &quot;Май&quot;, розташоване в місті Фрязіно Московської області. Сам Лісінєнко раніше був депутатом від &quot;Єдіной Росії&quot;.</div><div><em><strong>Покарали, але не забрали</strong></em></div><div>У 2022 році українські державні органи зробили певні кроки щодо згаданих фірм. За поданням прокуратури Подільський районний суд Києва заарештував рахунки &quot;Орімі України&quot;, а розміщені на них&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2023/01/25/696339/&quot;>52 млн грн</a>&nbsp;у січні 2023 року передав ЗСУ.</div><div>У грудні 2022 року АМКУ оштрафував компанію на&nbsp;<a href=&quot;https://www.epravda.com.ua/news/2022/12/22/695343/&quot;>80 млн грн</a>&nbsp;за приховування інформації про родинні зв'язки Вєронікі та Сєргєя Касьянєнків. Тоді ж ТОВ &quot;Орімі Україна&quot; змінило назву на ТОВ &quot;ТС трейд&quot;. Кінцеві бенефіціари, керівництво, адреса підприємства та виробничі потужності залишилися попередніми.</div><div>У лютому 2024 року Соломʼянський районний суд Києва зняв арешт на майно &quot;ТС трейду&quot;, накладений у квітні 2022 року. У судовій ухвалі вказується, що наразі бенефіціарами виробника через кіпрську Rimexo Limited є громадянин Німеччини Дмітрій Горіловскій та громадянин України Андрій Тульєв.</div><div><em>&quot;Внаслідок накладення арешту на майно відбулося зупинення господарської діяльності ТОВ &quot;ТС трейд&quot;, що має негативні наслідки не лише для підприємства, а й позбавляє бюджет країни значних надходжень у вигляді податків та зборів і ставить під загрозу звільнення близько 1 тис робітників&quot;, </em>–&nbsp;<a href=&quot;https://reyestr.court.gov.ua/Review/117060772&quot; target=&quot;_blank&quot;>ідеться</a>&nbsp;в рішенні суду.</div><div>Чому держава не конфіскувала активи &quot;Орімі України&quot;? Такі спроби були. Голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума повідомила ЕП, що слідчий суддя Соломʼянського райсуду в листопаді 2023 року передав в управління АРМА майно ТОВ &quot;Орімі трейд ЛТД&quot; і ТОВ &quot;Ексімтрейд&quot;.</div><div>Обидва товариства на 95% належать Rimexo Limited. Щоправда, статутний капітал &quot;Орімі трейд ЛТД&quot; становить 9 тис грн, а &quot;Ексімтрейд&quot; – 46 тис грн. На перше оформлені патенти на 136 торгових марок, зокрема Greenfield та &quot;Жокей&quot;.</div><div>Сама ж фабрика з виробництва чаю в селі Требухів на Київщині оформлена на &quot;ТС трейд&quot;, капітал якої становить 16 млн грн. Звернення прокурора з відповідною ухвалою суду про передавання в управління активів ТОВ &quot;Орімі Україна&quot; і ТОВ &quot;ТС трейд&quot; до АРМА не надходило, пояснила Дума.<br>Директор департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції В’ячеслав Хардіков пояснив ЕП, що пропозицій щодо застосування санкцій до згаданих компаній від Верховної Ради, президента, Кабінету міністрів чи Служби безпеки України на розгляд Ради національної безпеки і оборони не надходило.</div><div><em>&quot;У разі застосування до зазначених осіб санкції у вигляді блокування активів Мін’юст звернеться до Вищого антикорупційного суду&quot;,</em> – повідомив Хардіков.</div><div>В Офісі президента та Державному бюро розслідувань на запит ЕП не відповіли. Співрозмовник ЕП в Офісі президента розповів, що &quot;питання російських виробників чаїв опрацьовується&quot;. &quot;Збираємо докази, зустрічаємося з СБУ, робота в цьому напрямку ведеться&quot;, – відповів співрозмовник.</div><div><em><strong>Підпільне виробництво, підпільний продаж</strong></em></div><div>Один із співрозмовників на ринку розповів журналісту ЕП, що завод з виробництва Greenfield і &quot;Принцес&quot; продовжує працювати. &quot;Ми бачимо, що вони продовжують замовляти упаковку в друкарнях&quot;, – зауважує він.&nbsp;Водночас, офіційний сайт &quot;