http://www.izmail.es/ Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ru © Издательский дом «Курьер» http://www.izmail.es/article/62829/ З румунської сторони Дунаю було помітно, як російські безпілотники атакували поромну переправу через річку &quot;Орлівка-Ісакча&quot; між Україною та Румунією. Вибухи зафіксували вночі проти 26 вересня. <div><div>За даними місцевих мешканців румунського міста Ісакча, вночі вони чули гучні звуки та бачили п'ять-шість дронів. Раніше Наталія Гуменюк повідомила, що <a photosrc=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2399506.jpg?v=1695705844000&amp;w=260&amp;h=153&amp;fit=cover&quot; href=&quot;https://24tv.ua/ataka-shahedami-okupanti-poshkodili-punkt-propusku-mizh-ukrayinoyu_n2399506&quot; target=&quot;_blank&quot;>росіяни пошкодили пункт пропуску</a> між Україною й Румунією.</div><div>Варто зауважити, що мовиться про пункт пропуску, який розташований біля села Орлівка Ізмаїльського району Одеської області та румунського міста Ісакча, Добруджа у Тулчинському повіті.</div><div><em><strong>У Румунії бачили атаку росіян по переправі на Дунаї</strong></em></div><div>Румунські журналісти написали, що рух через пункт пропуску Ісакча повністю закрили через нічні обстріли 26 вересня з української сторони – Орлівки Ізмаїльського району.</div><div>Варто додати, що українські прикордонники також повідомили, що <a photosrc=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2399569.jpg?v=1695711940000&amp;w=260&amp;h=153&amp;fit=cover&quot; href=&quot;https://24tv.ua/punkt-propusku-orlivka-ne-pratsyuye-tam-stabilizuyut-robotu-pislya_n2399569&quot; target=&quot;_blank&quot;>пункт пропуску &quot;Орлівка&quot; не працює</a>, бо там проходять заходи зі стабілізації функціонування після нічної атаки ворога.</div><div>Два пороми, що забезпечують переправу з одного берега Дунаю на інший, стоять якорі на румунському березі. Окрім того, журналісти показали безпосереднє відео атаки, яке зняли з митниці Ісакча.</div><div>На знімках, знятих прямо на митниці Ісакча, місцевості в повіті Тульча, можна побачити величезне полум'я внаслідок атаки, – відзначило видання. </div><div>Чоловік, який знімав відео, кричав колегам на баржі, щоб вони якомога швидше залишили порт. </div><div><div> </div></div>Нагадаємо, росія у ніч проти 26 вересня протягом двох годин атакувала Одеську область дронами-камікадзе типу &quot;шахед&quot;. Глава Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що окупанти влучили в припортову інфраструктуру Ізмаїльського району. За даними посадовця, пошкоджені будівлі пункту пропуску, складські приміщення та орієнтовно 30 вантажівок, 6 фур зайнялися. Пожежу ліквідували.<br>На жаль, поранені двоє водіїв вантажівок. Одному допомогли на місці, іншого – госпіталізували з пораненням руки. <br>Повітряні сили ЗСУ розповіли, що збили вночі проти 26 вересня 26 &quot;шахедів&quot; з 38 запущених. <br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Відео тут: </span><strong><a href=&quot;https://videocdnl.luxnet.ua/tv24/resources/videos_download/2023/09/2399614-1493257_mobile.mp4&quot;><br>посилання 1 <br></a></strong></em></div><div><em><strong><a href=&quot;https://videocdnl.luxnet.ua/tv24/resources/videos_download/2023/09/2399614-1493257_mobile.mp4&quot;>посилання 2</a></strong></em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62829/ 2023-09-26 23:48:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62824/ В Україні готують нову реформу вишів та коледжів. <div>У Міносвіти <a href=&quot;https://life.ukrainianwall.com/107533-batkam-ta-uchnyam-prigotuvatisya-pochalasya-globalna-reforma-shkoli-teper-use-cherez-noviy-dodatok-mriya&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot;>виступають</a> за модернізацію системи вищої освіти, щоб зробити її ефективнішою, <a href=&quot;https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-stvorennya-peredumov-dlya-modernizaciyi-merezhi-zakladiv-vishoyi-osviti&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot;>повідомляється</a> на сайті МОН.</div> <div>Через це частину університетів та коледжів в Україні можуть закрити. Відомство розробило новий законопроєкт, яким пропонують скоротити кількість вишів. </div> <div>Найбільш розвинені коледжі планується перетворити на самостійні навчальні заклади або приєднати їх до місцевих вишів.</div> <div>Причиною таких змін вказують на те, що більшість закладів пропонують такі ж спеціальності, як і в місцевих університетах. Але вони не мають розвиненої технічної та матеріальної інфраструктури, тому не можуть забезпечити якісну освіту. </div> <div>Таким чином, будуть підвищуватись вимоги до якості освіти, а освітня система буде більше орієнтована на розвиток професійно-технічних закладів та навчання робітничим спеціальностям.</div> <div>Міністр освіти України Оксен Лісовий вважає, що Україні не потрібно стільки вишів, як зараз. За його словами, зараз нікого не здивувати інженерами-радіотехніками, які працюють пакувальниками на складі або дипломованими юристами, які продають квитки у громадському транспорті. </div> <div>Міністр також вважає за необхідне переглянути й шкільну освіту. У середній школі всім дітям даватимуть лише базову освіту. До її закінчення і діти, і батьки мають визначитися, куди йти далі.</div> <div>Можливо, одні захочуть освоїти робочу спеціальність, тоді як інші вчитися в університеті. </div> <div>Внаслідок реалізації проєкту в МОН очікують підвищення якості та збільшення довіри до вищої освіти. Пропозиції та зауваження до проєкту прийматимуться до 2 жовтня 2023 року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62824/ 2023-09-26 21:23:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62831/ Авторська публікація Олени Білозерської, офіцерки ЗСУ, волонтерки, блогерки для &quot;Еспресо&quot;. <div>Скандальне розлучення чи напад маніяка-вбивці? Деякі сприймають по другому варіанту, але деякі - й по першому</div> <div>Припустимо, ви стали свідком того, як зі страшним скандалом розлучається подружжя. Вони не можуть поділити майно і дітей; вони публічно звинувачують один одного в найтяжчих гріхах і найпідліших вчинках; вони наговорюють дітям, родичам і знайомим один на одного; вони виставляють один одного мало не вселенським злом. Дійшло вже й до мордобою, в який були втягнуті й родичі.&nbsp;</div> <div>А ви дивитесь на них і думаєте: мабуть, ці двоє не такі вже й погані люди, просто в них образа і гнів говорять. Зрештою, колись вони кохали один одного. В них спільні діти й спільне минуле. Їм би приборкати свої емоції, і якщо не помиритись, то хоча б сісти за стіл переговорів, домовитись і розійтися цивілізовано.&nbsp;</div> <div>А якщо один з них - ваш діловий партнер, то &nbsp;думка про те, що &quot;всьо не так однозначно&quot;, стає просто-таки нав'язливою.</div> <div>Тепер припустимо, що ви стали свідком нападу на людину маніяка-вбивці. Жертва слабша, але щосили чинить опір. Зовсім інша картина, чи не так? Ви кличете на поміч, телефонуєте в поліцію, можливо, навіть особисто кидаєтесь на допомогу - коротше, робите все від вас залежне для знешкодження небезпечного злочинця. Хоча б тому, що завтра він може напасти на вас чи вашу дитину.</div> <div>Здогадались, про що мова? Про те, як за кордоном сприймають російсько-українську війну. Деякі по другому варіанту, але деякі - й по першому.&nbsp;</div> <div>Оті, хто сприймають її як скандальне розлучення, закликають до миру, перемовин і панельних дискусій за участі &quot;хороших русскіх&quot;. (Спойлер: &quot;хороших&quot; не існує, є корисні для нас). Чим погані &quot;хороші&quot;? Тим, що вони ніколи не визнають відповідальності росіян за все, що вони накоїли, звинувачуючи в цьому виключно російську владу. Чим вони корисні? Тим, що хоча й млявенько, але хоч якось розхитують російську владу і громадську думку. Водночас вони створюють на Заході хибне враження, що &quot;не всі росіяни погані&quot; і &quot;з ними можна розмовляти&quot;. І не факт, що якщо ми заявимо, що не приїдемо на певний захід, поки отих &quot;хороших&quot; звідти не приберуть - вибір організаторів заходу буде на нашу користь. Бо ми ж &quot;необ'єктивні&quot;, в нас &quot;гнів говорить&quot;. А ті, бач, правильні, компромісу шукають.</div> <div>Все це дуже сумно, якщо чесно. Але треба лупати сю скалу. Треба розмовляти - не з росіянами, ясна річ. Спокійно і виважено, маючи на руках докази їхніх злочинів, в жодному разі не використовуючи неперевірену інфу, яку можна спростувати. Потрібна когорта спікерів, до якої обов'язково мають входити люди, приємні західному оку і вуху - жінки з довоєнним немілітарним бекграундом, представники ЛГБТ+, просто люди ліберальних поглядів. З розумом і витримкою, з умінням говорити. Зі здатністю пояснити дохідливо, чому компроміс з маніяком - не варіант. І так потроху, потроху - вода камінь точить.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62831/ 2023-09-26 19:31:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62828/ На початку широкомасштабного вторгнення військові анестезіологи одного з медичних закладів отримали від благодійників із Німеччини реанімаційний модуль. <div>Ця&nbsp;система транспортування пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії, від компанії Starmed являє собою спеціальне ліжко (шасі та&nbsp;ноші), обладнане всім необхідним для підтримання життєдіяльності нестабільних пацієнтів. Це&nbsp;інфузомат, дефібрилятор-монітор, апарат штучної вентиляції легенів, балони з&nbsp;киснем та&nbsp;павербанк 220В, що&nbsp;робить пристрій автономним упродовж 5–6 годин, а&nbsp;також витратні матеріали для забезпечення роботи всієї системи. Окрім того, автономність платформи зростає завдяки можливості підзаряджати акумуляторні батареї від електроживлення санітарного авто, що&nbsp;дає змогу збільшити відстань транспортування, пише&nbsp;АрміяInform.</div><div></div><div ids=&quot;490612,490609,490610,490611&quot; link=&quot;file&quot; itemtag=&quot;dl&quot; icontag=&quot;dt&quot; captiontag=&quot;dd&quot; columns=&quot;0&quot; width=&quot;100%&quot; auto=&quot;false&quot; ratio=&quot;1.245406824147&quot;><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div><div><img src=&quot;https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/7-20.jpg&quot;></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div></div></div><div><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div></div></div></div></div></div><div>Модуль призначений для перевезення пацієнтів, які потребують проведення інтенсивної терапії та&nbsp;перебувають у&nbsp;стані медикаментозного сну з&nbsp;можливістю проведення штучної вентиляції легень. Загалом обладнання, необхідне для перевезення нестабільних пацієнтів, дуже громіздке. Проте завдяки ергономічному комплектуванню модуля транспортування відбувається безпечно, швидко та&nbsp;ефективно.</div><div><em>-&nbsp;Ця&nbsp;платформа призначена для транспортування важкохворих від ліжка до&nbsp;ліжка між лікарнями. Наприклад, перевозити, за&nbsp;потреби, поранених і&nbsp;травмованих бійців у&nbsp;критичних станах евакуаційними автомобілями з&nbsp;лікарні в&nbsp;лікарню, з&nbsp;приймального відділення&nbsp;- у&nbsp;стаціонар, із&nbsp;діагностичного&nbsp;- до&nbsp;операційної, транспортувати його в&nbsp;укриття та&nbsp;продовжувати там заходи інтенсивної терапії,&nbsp;- </em>розповів кореспондентці АрміяInform начальник відділення інтенсивної терапії для аеромедичної евакуації підполковник м/с Вадим Бабій.</div><div>Командування Медичних сил ЗСУ високо оцінило можливості, які дає використання цього модуля під час транспортування важкопоранених пацієнтів, і&nbsp;вирішило застосовувати його не&nbsp;лише для перевезення пацієнтів автомобілями, а&nbsp;й&nbsp;для аеромедичної евакуації вертольотом.</div><div><em>-&nbsp;Модуль за&nbsp;5-10 хвилин надійно кріпиться в&nbsp;Мі-8 до&nbsp;штатних вузлів фіксації такелажними стропами, які вкладені виробником до&nbsp;комплекту. Тобто він є&nbsp;таким своєрідним вантажем гелікоптера. Це&nbsp;дуже важливий факт, адже будь-яке обладнання, яке має доєднуватись до&nbsp;систем вертольота, повинно пройти випробування та&nbsp;сертифікацію, і&nbsp;лише тоді його допускають для експлуатації. У&nbsp;випадку з&nbsp;реабілітаційним модулем додаткових досліджень не&nbsp;потрібно, адже він працює повністю автономно. Важливою є&nbsp;лише надійна фіксація, що&nbsp;підтвердив бортовий технік машини під час тренувань, проведених з&nbsp;метою оцінювання можливостей використання модуля для аеромедичної евакуації.</em></div><div>Тренування відбулися успішно та&nbsp;показали, що&nbsp;платформу можна використовувати для транспортування критичних пацієнтів високої категорії залежності від медичного супроводу на&nbsp;вертольотах, де&nbsp;вона може бути встановлена для транспортування лежачих пацієнтів.</div><div>Одним із&nbsp;таких пацієнтів став захисник із&nbsp;черепно-мозковою травмою внаслідок вогнепального поранення. Його успішно транспортували вертольотом до&nbsp;нейрохірургічного центру. Також із&nbsp;однієї лікарні до&nbsp;іншої в&nbsp;межах міста був перевезений дуже нестабільний пацієнт із&nbsp;розривом аорти.</div><div><em>-&nbsp;Так, цей модуль не&nbsp;використовується постійно, адже потреба в&nbsp;цьому виникає рідко, але має реалізовуватись бездоганно. І&nbsp;дійсно є&nbsp;випадки, коли ця&nbsp;система дає змогу зберегти здоров’я пацієнта,&nbsp;- </em>завершує розмову Вадим Бабій.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62828/ 2023-09-26 17:44:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62830/ Україна вдячна Європейській Комісії за зусилля з інтеграції українських транспортних шляхів, включно з Дунайською ділянкою, у загальноєвропейську транспортну мережу ТЕN-Т та працюватиме разом з ЄС та країнами-сусідами для розвитку цієї інфраструктури <div>Про це заявив віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков у Брюсселі під час пресконференції за підсумками переговорів з єврокомісаром з питань транспорту Адіною Велян, передає «Укрінформ».</div> <div><em>«Підтримка Європейської Комісії в питанні включення української частини Дунаю, за її існуючими параметрами, в загальноєвропейську мережу ТЕN-Т та допомога в отриманні статусу міжнародного логістичного шляху збільшує потужність пан’європейського Дунаю і надасть більшу силу для всієї Європи. Участь у ТЕN-Т демонструє, що цей європейський проєкт гарантує стабільність для інвесторів», –</em> сказав Кубраков.</div> <div>Він висловив солідарність з колегами з Румунії, оскільки ця країна також відчула атаки з боку російського агресора. Кубраков зазначив, що такі російські удари спрямовані проти Європи, оскільки Дунай був і залишається ключовою транспортною артерією та поєднує багато європейських країн.</div> <div><em>«Коридори солідарності є критично важливим проєктом для економіки та для сільськогосподарського сектору України, для її експорту та імпорту. Разом із румунськими колегами та з іншими країнами регіону ми працюємо над збільшенням можливостей Дунайських портів у прийомі суден більшої тоннажності», –</em> сказав Кубраков.</div> <div>Він зауважив, що друга важлива тема – це розвиток прикордонної інфраструктури та спрощення адміністративних правил перетину кордонів для експорту товарів з України та для операцій з імпорту, що матиме величезний економічний ефект. Особливо це стосується кордонів між Україною, Молдовою і Румунією, де на деяких ділянках, на відстані у 2-3 кілометри, працюють відразу три пункти прикордонного контролю від трьох країн.</div> <div><em>«Розв’язання цієї проблеми має величезний потенціал. Ідеться про розвиток самої прикордонної інфраструктури, а також про запровадження спільного прикордонного контролю та спільних митних процедур у найбільш важливих точках перетину кордонів. Всі ці процедури забирають багато часу, і запровадження такої спільної системи може дозволити скоротити час на перетин кордонів принаймні на 50%»</em>, – наголосив Кубраков.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62830/ 2023-09-26 16:00:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62823/ Навіть під час війни, яку розпочала росія, українці мають сплачувати податки. Отже, розбираємо, які податки потрібно сплачувати ФОП. <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>ФОП І групи</em></span> не сплачують податки, окрім єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЕСВ) та єдиного податку (ЄН). Якщо ФОП обрала першу групу оподаткування, ставка ЄП у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (268,40 грн. у 2023 році).</div> <div>Ставка ЄСВ для ФОП І групи складає 22% мінімальної заробітної плати, яка у 2023 році становить 6500 гривень. Тобто ФОП І групи мають щомісячно платити ЄСВ у розмірі 1430 гривень та ЄП у розмірі 268, 40 грн.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>ФОП II групи</em></span> сплачують єдиний податок у розмірі 20% мінімальної заробітної плати, що у 2023 році становить 6700 гривень. Тобто ФОП II групи мають щомісячно сплачувати єдиний податок у розмірі 1340 гривень та ЄСВ «за себе» для пенсійного стажу: 22% від мінімальної заробітної плати (1474 грн. з 1 січня 2023 року).</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>ФОП III групи</em></span> сплачують податки залежно від обраного режиму оподаткування.</div> <div>ЄП: 3% доходу при сплаті ПДВ; 5% доходу під час включення ПДВ до складу єдиного податку.</div> <div>ЄСВ &quot;за себе&quot; для пенсійного стажу: 22% від мінімальної заробітної плати (1474 грн. з 1 січня 2023 року).</div> <div>ФОП III групи, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують єдиний податок у розмірі 3% від доходу або 5% від доходу, у тому числі від суми нарахованого доходу за вирахуванням документально підтверджених витрат.</div> <div>ФОП III групи, які обрали загальну систему оподаткування, сплачують такі податки:</div> <ul><li>податок на прибуток фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% від загального оподатковуваного доходу;</li><li>ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати, що у 2023 році становить 6700 гривень;</li><li>податок на додану вартість (ПДВ) у разі здійснення операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ.</li></ul> <div>Крім того, ФОП ІІІ групи можуть сплачувати інші податки, такі як акцизний податок, податок на нерухоме майно, податок на землю та інші. Також, якщо ФОП використовує найману працю, також сплачуються податки за найманих працівників (ПДФО).<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62823/ 2023-09-26 15:37:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62827/ Голова правління &quot;Укренерго&quot; розповів про підготовку енергосистеми до наступної зими, вірогідності обстрілів енергооб’єктів з боку росіян, можливість експорту електроенергії та обшуки в компанії. Минулого тижня після майже піврічної перерви росія <a href=&quot;http://www.rbc.ua/rus/news/rivnomu-priloti-energetichniy-ta-tsivilniy-1695277576.html&quot;>знову обстріляла</a> енергетичний об'єкт в Україні. З огляду на минулорічний досвід ремонтних робіт, пошкодження ліквідували досить швидко. Проте постало питання – чи продовжить &quot;рф&quot; обстріли енергосистеми, не чекаючи зниження температури? В &quot;Укренерго&quot; поки не впевнені, і наводять приклад минулого року, коли між першими ударами та масованою атакою пройшло близько місяця. Поки що сказати, чи змінить окупант поточного року свою тактику, чи повторить спроби залишити Україну без електроенергії, досить складно. Але навіть якщо обстріли відновляться, впоратися з наслідками буде простіше, ніж минулого року, навіть з огляду на те, що запас міцності енергооб'єктів скоротився. Про готовність енергосистеми до початку опалювального сезону, до якого майже залишилося три тижні, в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова &quot;Укренерго&quot; Володимир Кудрицький. <div><em><strong> - Наше інтерв'ю відбувається через декілька годин після того, як вночі росія знову завдавала масованого удару по Україні (интерв'ю відбулося 21 вересня). Зокрема, було пошкодження енергосистеми в Рівненській області. Чи можна це вважати вже початком обстрілів енергосистеми, про який кажуть в останні місяці. На вашу думку, як? </strong></em></div> <div>- Дуже важко сказати. Насправді по одному цьому випадку я б ще не робив далекоглядних висновків. Насправді минулого року, якщо пам'ятаєте, у вересні також була атака саме на енергетичні об'єкти. Вона призвела до досить масштабних наслідків, і на наших об'єктах загинули співробітники. Після того було місячне затишшя, і тільки 10 жовтня вже почалася системна кампанія атак на українську енергосистему, на підстанції &quot;Укренерго&quot; та на електростанції.Тому дуже важко сказати. Ворог насправді ж обстрілює Україну мало не щодня, направляючи десятки дронів і ракети, як, наприклад, сьогодні. Дійсно, постраждали деякі енергетичні об'єкти. В тому числі об'єкт &quot;Укренерго&quot; в західному регіоні. Але нам вдалося досить швидко відновити енергопостачання. </div><div><em><strong>- Тобто це було не серйозне пошкодження?</strong></em></div> <div>- В принципі не можна сказати пошкодження серйозне чи ні. Ми такої інформації ворогу не даємо. Можемо стверджувати як факт, що ми спромоглися відновити енергопостачання досить швидко, ще вранці після обстрілу.</div> <div><em><strong>- До початку опалювального сезону залишилося буквально три тижні, і за даними Міненерго, відремонтовано вже майже все, що було пошкоджено. З якими потужностями генерації ми будемо заходити в цю зиму? В порівнянні з минулою зимою.</strong></em></div> <div>- Ми дуже обмежені, на жаль, в тому, щоб називати конкретні цифри. Знову ж таки для того, щоб ворогу не давати додаткової інформації для планування атак. Але можу сказати, що ті заходи, які ми планували зробити в магістральних мережах &quot;Укренерго&quot;, ми практично вже завершили. І зараз завершується ремонтна кампанія на об'єктах генерації. Ми, безумовно, в енергосистемі в цілому будемо мати дещо менший запас міцності ніж той, який був на початок масованої ракетної кампанії в минулому році. З тієї причини, що відновити всі об'єкти на 100% за сім чи вісім місяців, які пройшли після завершення минулого опалювального сезону, неможливо. Але підготовка відбувається дуже інтенсивно, і якби не ризик повторення масованих атак, я б сказав, що ми розуміємо, яким чином покривати споживання під час зимових навантажень на енергосистему. Ясно, що, якщо ворог все-таки буде обстрілювати енергооб'єкти знову, ми не знаємо в яких масштабах, це може дещо переформатувати ситуацію.</div> <div><em><strong>- Яким чином? </strong></em></div> <div>- Це ризик того, що щось буде додатково пошкоджено, щось додатково буде виходити з ладу. Можуть бути якісь не тривалі або більш тривалі перерви в енергопостачанні, пов'язані саме з масованими обстрілами. Ми не знаємо, чи вони будуть, яким буде їхній формат, але це ризик, який просто треба усвідомлювати.</div> <div><em><strong>- Після сьогоднішнього удару і пошкоджень в Рівненській області в деяких областях теж були перебої зі світлом. Чи така ситуація збережеться взимку? Чи не переналаштували якось систему? </strong></em></div> <div>- Насправді дуже багато підготовчих робіт зроблено для того, щоб швидко реагувати на якісь надзвичайні події накшталт обстрілів чи пошкоджень великих енергетичних об'єктів. Наслідком цього і є швидке відновлення енергопостачання. Це саме так треба сприймати. Ясно, що коли ракета чи дрон влучає в енергооб'єкт, іноді зовсім без всяких наслідків обійтися не вдається. Можуть бути якісь короткочасні відключення споживачів. Питання в тому, як швидко ми можемо їх усунути. Сьогодні на практиці ми побачили, що конкретно в цьому випадку досить швидко зреагували. І не тільки спеціалісти &quot;Укренерго&quot;, а також і наші колеги з обленерго, які досить оперативно заживили споживачів. </div><div><em><strong>- А наскільки цієї зими може бути більше споживання, якщо порівнювати, наприклад, з минулою? Які прогнози? Температурні, можливо. </strong></em></div> <div>- Ми не очікуємо різкого зростання споживання порівняно з минулим роком. Дуже великих стрибків споживання ми не прогнозуємо на цю зиму.</div> <div><em><strong>- Зараз військові і влада попереджають, що об'єкти енергетики можуть бути об'єктами №1 цієї зими. І аналізуючи минулий рік, чи можна сказати, через що були значні руйнування? Через ракетні обстріли, чи через дрони?</strong></em></div> <div>- І ракети, і дрони нанесли багато шкоди. Важко сказати, що один інструмент для атак є не важливим, а інший - якийсь критичний. Все залежить від тактики їх застосування, тому що ворог в минулому році пробував різні тактики, яким чином і куди бити. Що буде цієї зими - побачимо. Чи вони взагалі будуть вдаватися до масованих атак саме по енергетичній інфраструктурі, чи не будуть, ми цього теж не знаємо. Але, безумовно, у нас є розуміння, куди можуть бити, де є об'єкти з більшою вірогідністю атаки, де з меншою. Ми цю інформацію тримаємо закритою, не поширюємо. Але готуємося до різних сценаріїв, що вони можуть зробити, які об'єкти атакувати, і що будемо робити ми як оператор енергосистеми разом з нашими колегами-енергетиками для того, щоб нейтралізувати наслідки цих атак. </div><div><em><strong>- Я чув одного разу від представників влади про те, що є деякі проблеми з відремонтованими об'єктами, вони стосуються і теплогенерації, і об'єктів &quot;Укренерго&quot;. Проблема в тому, що, як кажуть, можливо, ремонти були зроблені не в повному обсязі. Чи була можливість проводити інструментальну діагностику цих об'єктів? </strong></em></div> <div>- Звичайно, кожен об'єкт має обладнання, з якого передається телеметрія в режимі реального часу. Телеметрія - це дані про стан обладнання, це якісь технічні параметри, наприклад, напруга, температура і так далі. Тому моніторинг стану обладнання здійснюється в режим реального часу постійно і вже досить довго, тобто багато десятиліть. Еволюціонують способи зняття цієї інформації, еволюціонує дискретність цієї інформації, вона зменшується, тобто інформація все більше наближається до реального часу. Але ця інформація постійно збирається, аналізується. На основі цієї інформації, в тому числі, приймається рішення, яке обладнання треба відремонтувати, в якому воно стані і так далі. А що стосується відновлювальних ремонтів, то коли обладнання вмикається в роботу, воно попадає в той же самий периметр моніторингу, що і зазвичай. Тобто, якщо ми відремонтували вимикач чи автотрансформатор, чи релейний захист на якомусь об'єкті, то відповідно, вмикаючи це обладнання в роботу, ми отримуємо дані про його стан. </div><div><em><strong>- Скажіть, а зараз в структурах влади чи всі однаково оцінюють проведені роботи? Я маю на увазі Міністерство енергетики, Офіс президента, вашу компанію. Тому що я чув, наприклад, таку фразу з приводу перевірок, що Міненерго і Держенергонагляд не мають мандату на перевірки, на цю інструментальну діагностику. </strong></em></div> <div>- Мені дуже важко зрозуміти, що мається на увазі, тому що Міненерго і Держенергонагляд проводять перевірки наших об'єктів на щоденній основі. Конкретно сьогодні, в день, коли ми з вами говоримо, Міненерго і Держенергонагляд відвідали декілька наших об'єктів в центральній частині країни. Вони подивились на ступінь відновлення. І, до речі, мова йде не тільки про наші об'єкти. Треба ж пам'ятати, що енергосистема не складається з одного &quot;Укренерго&quot;.</div> <div><em><strong>- Так, і теплогенерація мається на увазі. </strong></em></div> <div>- А також із електростанцій. Я не буду говорити про своїх колег-енергетиків, які оперують електростанціями. Але точно всі можливості аналізу стану об'єктів, що генерації, що передачі, що розподілу, мені здається, є. Тому дуже важко зрозуміти, що ваш співрозмовник взагалі мав на увазі, і в чому полягає неможливість інструментальної діагностики. Може, просто людина не зовсім коректно думку свою сформулювала.</div> <div><em><strong>- Можливо. Ресурсів на ремонт було достатньо в цьому році?</strong></em></div> <div>- Якщо говорити про фінансові, я часто називав цю цифру, &quot;Укренерго&quot; з початку атак на енергетичну інфраструктуру залучило більше 1 млрд доларів фінансової підтримки. Як у вигляді грантів, тобто безплатної підтримки, яку не треба повертати, так і кредитну підтримку. Це кредити від міжнародних банків: ЄБРР чи Європейського інвестиційного банку, чи німецького банку KfW, чи Світового банку. І цей фінансовий ресурс, який ми змогли акумулювати, ми направили частково на закупівлю обладнання і відновлювальні роботи в нашій енергосистемі. Частина цих грошей пішла на те, щоб погасити борг перед іншими учасниками ринку, зокрема перед електростанціями для того, щоб вони могли підготуватися в минулому сезоні до зими, ну і також зараз. Причиною цього боргу, який ми таким чином зменшили, на жаль, є те, що нам також не платять з ринку. І я також цю цифру називав - 60 млрд гривень на сьогодні заборгували учасники ринку &quot;Укренерго&quot;. Тобто на ринку існує велика боргова проблема, яка, безумовно, не сприяє ідеальній підготовці до опалювального сезону. В &quot;Укренерго&quot; можливість залучати фінансовий ресурс є, і це добре. Але така можливість, м'яко кажучи, є не у всіх енергетичних компаній.</div> <div><em><strong>- Кого ви маєте на увазі? </strong></em></div> <div>- Я маю на увазі більшість енергокомпаній, які не мають змоги залучати в таких обсягах фінансову підтримку.</div> <div><em><strong>- І це питання якось буде вирішено? Чи зрозуміло зараз?</strong></em></div> <div>- Це питання не зовсім до мене, яким чином колеги можуть це зробити. Ми здатні залучати цю підтримку в тому числі завдяки тому, що у нас є величезний досвід роботи з міжнародними фінансовими організаціями. А також завдяки, напевно, нашій репутації.</div> <div><em><strong>- А які основні складнощі виникали в процесі ремонтів, починаючи з весни? Це стосувалося заміни техніки, ліній передач?</strong></em></div> <div>- Основні складності були пов'язані з тим, що, по-перше, масштаб руйнувань абсолютно безпрецедентний. Тобто практично половину генеруючих і транспортуючих потужностей ворог або пошкодив, або зруйнував. Тому енергосистема - це величезний інтегрований комплекс різних об'єктів, обладнання і так далі. Енергосистема будується десятиліттями, і якщо в тебе пошкоджено або зруйновано мало не половину об'єктів, відновити їх за декілька місяців надзвичайно складно. Тобто найбільш дефіцитний ресурс був - час. І деякі види обладнання потребують досить тривалого періоду виготовлення. Наприклад, автотрансформатори. Це дуже технологічно складне у виготовленні обладнання, і є не так багато країн в світі, які вміють виготовляти автотрансформатори, які нам потрібні. </div><div><em><strong>- Стосовно трансформаторів, основна їх частина ще не приїхала в Україну. Наскільки складно було домовлятися з партнерами щодо постачання обладнання? </strong></em></div> <div>- Я перепрошую, але мені складно судити, звідки інформація про те, що основна частина ще не приїхала.</div> <div>Ви знаєте, мені здається, одна з проблем, які є, полягає в тому, що часто люди, які насправді не володіють ніякою інформацією, можливо, не є експертами, цю інформацію тим не менш поширюють від себе як свою думку.</div> <div><em><strong>- Я передам експертам. </strong></em></div> <div>- Це стосується абсолютно не всіх. Але часто доводиться чути такі якісь дивні наративи, що немає трансформаторів, нічого не приїхало, &quot;зрада&quot;. </div> <div>Вони почали їхати давно, і ми навіть про це іноді публічно комунікували. Вони почали їхати Х-місяців тому, вони продовжували їхати протягом літа, продовжують їхати протягом осені. І взагалі у нас зараз законтрактована достатньо велика кількість обладнання, зокрема і автотрансформаторів, щоб забезпечити постійне поповнення нашого парку. Ми робимо замовлення навіть частково для тимчасово окупованих територій під деокупацію. І також плануємо створити певний запас.</div> <div><em><strong>- А наскільки складно було домовлятися про їх поставки? І чи не заважала росія в цьому процесі? </strong></em></div> <div>- Ми не відчули, що росія була якимось чином спроможна серйозно заважати. Можливо, цей вплив був, але мені про це невідомо. Ми законтрактували обладнання у дуже багатьох виробників з дуже багатьох країн світу, там, де вони масово виробляються, і там, де є відповідні потужності. І вся проблема, як я вже сказав, була в тому, що просто термін їх виготовлення і доставки значний.Також проблема була в тому, що взагалі в світі зараз величезний дефіцит електротехнічного обладнання. Енергосистеми всіх країн перебудовуються у зв'язку з &quot;зеленим переходом&quot;, який є глобальним явищем. Є величезний дефіцит обладнання. Нам вдалося не ставати в кінці черги до виробників, а пріоритезувати наші замовлення. І для нас обладнання часто виготовляли в пріоритетному порядку. Тобто ми були в черзі першими. </div><div><em><strong>- А це (виробництво - ред.) не було в прискореному режимі? І наскільки ці трансформатори будуть надійними? Якщо було прискорення якесь.</strong></em></div> <div>- Над прискоренням ми працювали щоденно. Ми створили цілий офіс, який займається логістикою обладнання, з контрактуванням, моніторингом доставки цього обладнання. Це не тільки про автотрансформатори мова. Так що, прискорювали ми практично в режимі реального часу наших партнерів-виробників, наших партнері, які надавали фінансування, щоб вони контрактувалися швидше. Це прискорення ніяк не впливає на якість, тому що прийомка обладнання відбувається в звичайному режимі, і ніхто не допустить і не візьме на себе відповідальність прийняти неякісний продукт. Він надто дорогий, надто складний у виготовленні і надто великі наслідки можуть бути, якщо він відмовить під час експлуатації. </div><div><em><strong>- Наскільки зараз відпрацьована система заміни трансформаторів і ліній електропередач в процесі обстрілів? </strong></em></div> <div>- В &quot;Укренерго&quot; працює більше півтори тисячі людей, які займаються відновленням лінії електропередач і обладнання на підстанціях, тобто ремонтні бригади. Ми за неповний рік, який пройшов з початку цих масованих обстрілів, замінили в декілька разів більше обладнання, ніж в попередні роки. Ми навчилися робити ці роботи надзвичайно швидко і, чесно кажучи, я сам не очікував, що ми зможемо терміни заміни вкоротити в 2-3 рази порівняно зі звичайним режимом. Але ми цього досягли.</div> <div>У нас зараз є величезний досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт, в тому числі і заміни складного обладнання, яке обладнанням навіть складно назвати. Це скоріше за все споруда, якщо ми говоримо про автотрансформатор, яка має фундамент, величезну кількість допоміжних пристроїв, які забезпечують його роботу і так далі. Систему пожежогасіння і інше. Тому у нас як у оператора напевно найбільший зараз досвід на нашому континенті по заміні такого обладнання.</div> <div><em><strong>- Минулої зими були випадки загибелі спеціалістів під час виконання робіт. Чи якось змінилася система безпеки для співробітників? </strong></em></div> <div>- Ми одразу ввели спеціальні протоколи безпеки. Насправді ще після початку вторгнення було змінено систему безпеки і протоколи реагування для персоналу. Ви пам'ятаєте, що на початку вторгнення у нас були під частковою окупацією Київська, Сумська, Чернігівська і Харківська області. Безумовно, ми всі свої внутрішні процедури оновили. Але, коли почалися масовані обстріли, ми ще доповнили ці процедури. Тим не менш іноді обстріли відбуваються без оголошення повітряної тривоги, особливо в прифронтових областях просто іноді не встигають її оголосити. І у нас в результаті декілька людей загинули, які знаходилися на об'єктах під час своєї зміни. Оперативний персонал, наприклад. І тут треба зазначити, що навіть ця адміністративна будівлю, де ми з вами сидимо, була об'єктом атак &quot;шахедів&quot; в минулому році. Тому ким би ти не працював в &quot;Укренерго&quot;, чи електромонтером, чи бухгалтером, чи головою правління, чи закупівельником, чи диспетчером, ти все одно несеш певні персональні ризики. На жаль, це так. І на 100% їх усунути в умовах війни і в умовах, коли агресор обстрілює саме енергетичні об'єкти, неможливо. </div><div><em><strong>- А як будуть працювати співробітники &quot;Укренерго&quot; під час тривог? Я просто чув від деяких ваших колег, що під час тривоги диспетчерські служби будуть йти з місця роботи і десь в сховищах чи десь в лісі відсиджуватися. </strong></em></div> <div>- Ви з дуже цікавими колегами спілкуєтеся. Я такої екзотичної версії, як диспетчери в лісі, ще не чув.</div> <div><em><strong>- Це була цитата така, може вона художня. </strong></em></div> <div>- Вона художня. Можливо, це не енергетик, а людина, яка просто має тільки загальне уявлення про те, як працює енергосистема. Якщо це енергетик, то він чи вона повинні знати, що диспетчери в ліс не йдуть. Диспетчери завжди залишаються в диспетчерському пункті і управляють енергосистемою. Роблять це із захищених локацій, про які ми не будемо на загал говорити (з міркувань безпеки - ред.). Так було всю минулу зиму, так буде і наступної зими.</div> <div><em><strong>- Тобто є якісь резервні приміщення, які слугуватимуть місцем роботи? </strong></em></div> <div>- Слугують, не слугуватимуть. Це стандартна абсолютно історія, яка існувала за багато років до початку війни. Тому я й кажу, що якщо людина енергетик, вона в принципі повинна мати уявлення про те, як працюють диспетчери.</div> <div>Якщо ж говорити про персонал підстанції, то у нас є свої протоколи безпеки для електромонтерів, вони не є диспетчерами, вони є працівниками відповідних експлуатаційних служб. У них є свої протоколи безпеки, і ми зараз вживаємо додаткових заходів для посилення їхнього фізичного захисту під час повітряних тривог і під час можливих атак на наші об'єкти.</div> <div><em><strong>- Тобто в техніка в диспетчерській ніколи і ні за яких обставин не буде без контролю?</strong></em></div> <div>- Вона ніколи і не була без контролю, жодної секунди, останні, напевно, років 50... Я хочу заспокоїти ваших читачів і глядачів: диспетчерам немає ніякого сенсу йти в ліс з диспетчерських пунктів. Більше того, ці пункти розташовані досить далеко від лісу. Тому не переживайте.</div> <div><em><strong>- Чи можна назвати якісь критичні регіони, які можуть постраждати найбільше за інших?</strong></em></div> <div>- З досвіду минулого року ми бачим, що ворог часто концентрував зусилля на обстрілах енергоінфраструктури навколо великих міст. І намагався таким чином, вочевидь, збільшити обсяг шкоди, завданої саме цивільному населенню. Просто тому що в містах сконцентровано більша кількість споживачів електроенергії, критична інфраструктура, теплозабезпечення, водозабезпечення. Інші види критичної інфраструктури, які забезпечують життя нормального сучасного великого міста. Але, власне, і наша увага при відновленні енергооб'єктів також була значним чином сфокусована навколо цих великих міських агломерацій для того, щоб забезпечити їх надійне живлення. Тому все буде залежати, як я вже казав, від тактики, яку може застосувати ворог. Чи вони будуть обстрілювати, чи атакувати, наскільки масованими будуть ці атаки? Зараз дуже складно сказати. </div><div><em><strong>- А чи буде змінений якось підхід до аварійних відключень? До складання графіків, зон відключень? </strong></em></div> <div>- Знаєте, ці графіки зараз оновлюються, в тому числі й обленерго. Тому що графіки відключення конкретних споживачів складаються саме на місцях, а не нами, не в &quot;Укренерго&quot;. Але вся система якихось аварійних обмежень електропостачання буде краща відбалансована, враховуючи досвід минулого року. Це номер раз. Номер два - я особисто об'їхав 17 регіонів, включаючи Київський. Я можу стверджувати, що в порівнянні з осінню минулого року зараз набагато більше об'єктів критичної інфраструктури - лікарень, котелень, шкіл, дитсадків, насосних станцій - обладнані автономними джерелами живлення, ніж торік. Тому у нас в принципі стійкість цієї критичної інфраструктури на місцях зараз набагато вища. </div><div><em><strong>- Торік навіть великим лікарням не вистачало генераторних потужностей. </strong></em></div> <div>- Ви пам'ятаєте, скільки генераторів потім навезли в Україну під час минулої ракетної і дронової кампанії. Зараз набагато більше об'єктів критичної інфраструктури, на щастя, мають ці автономні джерела живлення. Облаштування об'єктів критичної інфраструктури генераторами не тільки посилює стійкість інфраструктури, а ще й дає необхідну гнучкість, якщо раптом треба буде якісь графіки застосовувати. Наразі хочу підкреслити, що ми ніяких графіків відключень не плануємо. І навіть факт їх оновлення Міністерством енергетики не означає, що вони будуть застосовані, ми просто маємо бути готові. </div><div><em><strong>- Зараз про імпорт електроенергії. У нас можливості для імпорту - це 1,2 ГВт. Чи може вона збільшитися? І чи гарантовано, що це не лише теоретична можливість, а й фактична? </strong></em></div> <div>- Це фактична можливість. Технічно ми як енергосистема здатні імпортувати до 1,2 ГВт потужності. Ми як оператор енергосистеми цю технічну можливість забезпечили. Що має відбуватися далі? Далі імпортер, будь-хто, хто має відповідну ліцензію учасника ринку електричної енергії, може купити електроенергію в Словаччині, Польщі чи, наприклад, в іншій країні, і цю електроенергію імпортувати в Україну. Продати її споживачам тут.</div> <div>Це не може зробити &quot;Укренерго&quot;. Вона - оператор енергосистеми. Нам законом заборонено торгувати. Це логічно, тому що ми як оператор повинні бути завжди над схваткою, ми не беремо участь в комерційній діяльності на ринку. Ці імпортери можуть бути державні, можуть бути приватні або комунальні, не важливо. Це якісь компанії, якісь трейдери, якісь постачальники, можливо, якісь індустріальні підприємства, які собі можуть привезти електроенергію з-за кордону. Вони повинні купити електроенергію за кордоном таким чином, щоб тут можна було її продати і не понести збитки. Тобто це питання їхньої економіки. Якщо в Україні великий дефіцит потужності, так як було, наприклад, останні пару тижнів серпня, коли була спека, і енергосистема потребувала додаткової електроенергії з-за кордону. В нормальній ситуації ціна мала б трохи піднятися в цей період. І тоді імпорт з європейських країн пішов би в Україну. У нас через вади регулювання цього не відбувається, тому що ціна стримана певними лімітами, які встановив регулятор (НКРЕКП - ред.). І вийшло так, що під час дефіциту в серпні, коли ми як оператор енергосистеми підняли всі електростанції, які могли виробляти електроенергію, і нам все ще не вистачало потужності, ми практично не мали комерційного імпорту, який був потрібен енергосистемі. І ми змушені були просити в сусідніх країн аварійну допомогу. Але ця аварійна допомога зазвичай дорожча, ніж імпорт.</div> <div><em><strong>- Ви казали, що перепоною для імпорту є прайс-кепи, які встановлені. Наскільки я знаю, зараз прайс-кепи відміняти не будуть, їх навіть не планують піднімати, а хочуть ввести імпортне ПСО. Тобто обрати державну компанію, яка буде імпортувати електроенергію і продавати її всередині України. Такий підхід вирішить проблему? </strong></em></div> <div>- Я ще не бачив конкретного документа, яким це збираються зробити, що це за імпортне ПСО. У нас в країні дуже багато ПСО, і, на жаль, більшість з них в основному генерує борги. Правильна модель, яка закладена в законі &quot;Про ринок електричної енергії&quot;, полягає в тому, що коли в Україні дефіцит, то український ринок повинен дати ціновий сигнал, що в системі дефіцит. І електроенергія з Європи може спокійно природним чином потрапити в Україну. Це не обов'язково призведе до якогось стрімкого зростання ціни. Просто є періоди - це може бути день, може бути тиждень - коли дійсно щось таке відбулося в енергосистемі, що потрібен імпорт. В європейських країнах постійно здійснюють експортно-імпортні операції, протягом дня напрямок перетоку міняється: то імпортувати може країна, то експортувати. Нормальне явище. Якщо ми говоримо про якесь імпортне ПСО, тобто про компенсацію імпортеру різниці між ціною українського ринку, яка штучно стримується, і ціною європейського ринку, то виникає декілька питань. Це опція, вона не така природна і ефективна як просто лібералізувати ринок, але якщо йти цим шляхом, то принаймні треба відповісти на декілька питань. По-перше, прозорий механізм відбору імпортера. Це раз. Який має бути здатен укласти контракт в Європі. </div><div><em><strong>- У нас не так багато компаній, які можуть це зробити.</strong></em></div> <div>- Я тому й кажу. Пройти комплаєнс і реально не просто стати імпортером для галочки, а фізично привезти ресурс в Україну. Це номер раз.</div> <div>Номер два. Як визначатиметься компенсація цьому імпортеру? Про що я веду мову. Якщо ми, наприклад, будемо визначати компенсацію як різницю між ціною &quot;ринку на добу наперед&quot; в Європі і в Україні, тому що це біржові два індикатори, їх ніби легко порівняти. Проблема от в чому, чи цей імпортер може купити в Європі по ціні форвардного контракту чи по ціні двосторонніх договорів, яка нижча, а компенсацію отримати так, як ніби він купив на «ринку на добу наперед». Тобто може скластися ситуація, коли йому переплатять цю компенсацію, і це призведе до зайвих витрат. Тому потрібно дуже уважно підійти до механізму визначення компенсацій, щоб там не було корупціогенних ризиків або просто ризиків такої переплати. Ну і третє питання, дуже важливе: хто буде компенсувати. </div><div><em><strong>- Бюджетом, ПСО компенсуються бюджетом, чи не так? Що може бути ще? </strong></em></div> <div>- Мені невідомо, що може бути. Я не знаю, чи є в бюджеті зайві гроші на це, але я точно можу сказати, що на енергетичному ринку практично немає компаній або зовсім немає компаній, які мають вільний фінансовий ресурс на сьогоднішній день.</div> <div><em><strong>- Я чув ще один варіант з прайс-кепами. Коли виникне необхідність в імпорті, тоді НКРЕКП приймає оперативне рішення про скасування прайс-кепів і починається імпорт. Такий варіант не підходить? </strong></em></div> <div>- Прекрасний робочий варіант, у мене тоді одне просте питання. У серпні виникла необхідність в імпорті, де імпорт? Де був імпорт?</div> <div><em><strong>- Не було такого рішення. </strong></em></div> <div>- Мені про нього не відомо. У нас є факт - імпорту не було.</div> <div><em><strong>- Не було. </strong></em></div> <div>- Значить, механізм не працює.</div> <div><em><strong>- Але він не задіяний ще. </strong></em></div> <div>- Якщо ми говоримо, що механізм передбачає якесь швидке реагування і швидку адаптацію ціноутворення на українському ринку до умов в енергосистемі, наводжу вам приклад: два останні тижні серпня, де імпорт..? &quot;Укренерго&quot; страхувало генерацію, якої не вистачало, беручи аварійну допомогу з сусідніх країн два тижні. Крім вихідних днів, тому що в вихідні дні споживання знижується. Імпорту не було, чому?</div> <div><em><strong>- Чому?</strong></em></div> <div>- Не знаю, треба це питання задати тим, хто формує регуляторну рамку. Тобто потрібен дієвий механізм, щоб енергосистема могла імпорт залучати тоді, коли потрібно. Це може бути або шлях лібералізації ринку, або якийсь спеціальний механізм компенсацій. Але тоді треба відповісти на три згадані мною питання - хто, скільки і як цей хтось буде відібраний, і хто буде компенсувати, хто понесе ці витрати. </div><div><em><strong>- Днями у вас в компанії був обшук. Він пов'язаний з аудиторською перевіркою? Але саме з приводу чого? </strong></em></div> <div>- Ви знаєте, в цій перевірці ДАСУ було дуже багато епізодів, дуже багато речей, які, на мій погляд, є надуманими або іноді видуманими. Тому сказати конкретно, що наших колег з правоохоронних органів цікавить один конкретний епізод чи якийсь конкретний контракт, чи ще щось таке, я не можу. Вони в принципі запросили певну кількість документів, ми ці документи готуємо.Тобто формально обшук продовжується, але він відбувається у такому конструктивному форматі, коли нам сказали... вибрати якісь договори чи інші документи, які треба надати, ми їх збираємо і віддаємо.Тобто це не класичний обшук з силовиками з метою якихось яскравих дій. Це скоріше такі процедури отримання документів. Чому саме це відбувається в форматі обшуку, а не в форматі ухвали про виїмку документів, яка є більш звичною формою для їх отримання, мені важко сказати. </div><div><em><strong>- А по тим документам, які вони хочуть подивитися, можна ж зрозуміти, по якому епізоду? </strong></em></div> <div>- Там їх дуже багато (епізодів - ред.). Тобто їх там десятка півтора, може. Мені складно сказати, що конкретно шукають, я навіть не хочу зараз в це вникати. Це питання правоохоронних органів, що саме їх цікавить, для чого, скажімо так, на чому вони хочуть зробити акцент, на чому не хочуть.</div> <div><em><strong>- Ви ж нічого не будете приховувати? </strong></em></div> <div>- Ми абсолютно всі документи збираємо і передаємо, нічого ми приховувати не збираємося. Тільки шкода трошки, сьогодні такий день був напружений зранку, хотілося б більше займатися питаннями відновлення енергосистеми, а не питаннями з наслідками аудиту ДАСУ, який ми оскаржуємо в суді.</div> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА </strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62827/ 2023-09-26 13:20:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62822/ У податковій попередили водіїв про зміни із 1 жовтня. <div>Вже за тиждень в Україні <a href=&quot;https://life.ukrainianwall.com/108661-krashche-prisyadte-yaki-podatki-dlya-fop-pershoji-drugoji-ta-tretoji-grup&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot;>відбудуться</a> важливі зміни для водіїв. У зв'язку з цим Державна податкова служба з метою інформування суб'єктів господарювання щодо законодавства у сфері проведення розрахунків при наданні послуг вирішила опублікувати важливе роз'яснення, пише buhgalter911.com.</div> <div>Починаючи з 1 січня 2022 року, припинили діяти пільги щодо не застосування РРО чи програмних РРО. Вони встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ &quot;Перехідних положень&quot; Податкового кодексу України.</div> <div>На цю мить суб'єкти господарювання при наданні послуг зобов'язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.</div> <div>З метою повернення економіки України на довоєнний рівень та до більш м'якого переходу суб'єктів господарювання у такий період передбачено деякі послаблення для бізнесу.</div> <div>Законом України від 30 червня 2023 року №3219-IX про внесення змін до Податкового кодексу України передбачено, що суб'єктів господарювання, які не провадили діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі чи продажу іноземної валюти, у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог законодавства у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.</div> <div>Для фізичних осіб підприємців-платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані як платники ПДВ, передбачено низку інших послаблень.</div> <div>Зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій із 100-150% до 25-50% вартості проданих із порушенням товарів, робіт чи послуг. Відповідно, надано право у розрахункових документах вказувати назву товару чи послуги у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару чи послуги та ідентифікує належність такого товару чи послуги до товарної групи, чи послуги.</div> <div>У податковій звернули увагу власників таксі на те, що з 1 жовтня, якщо оплата приймається без РРО, можуть застосовуватися штрафи.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62822/ 2023-09-26 11:55:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62825/ Тепер до Румунії з Одеської області можна потрапити лише через Рені. <div>Через повітряний удар по поромній переправі Орлівка-Іскача на Одещині закрили прикордонний пункт пропуску «Орлівка». Про це повідомили у пресслужбі ДПСУ. <br><em>«Зараз у поромному пункті пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією на Одещині відбуваються заходи щодо стабілізації функціонування після нічної атаки ворога на прикордонну інфраструктуру. Пропускні операції у пункті пропуску тимчасово призупинено. Усі транспортні засоби перенаправляються на інші напрямки»,</em> - йдеться у повідомленні.<br> Людей, які планували поїздку до Румунії, просять зважати на цей факт і обирати інші напрями, на Одещині ще доступний автомобільний пункт пропуску «Рені». <br>Про відновлення роботи прикордонного пункту в Орлівці обіцяють повідомити окремо. Нагадаємо, в ніч на 26 вересня протягом двох годин російські окупанти атакували ударними безпілотниками Ізмаїльський район, пошкодивши припортову та прикордонну інфраструктуру на переправі Орлівка- Іскача, поранено двох людей.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><br><br></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62825/ 2023-09-26 10:45:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62826/ Якщо російські обстріли енергосистеми України відновляться, впоратися з наслідками буде простіше, ніж торік, навіть з огляду на те, що запас міцності енергооб'єктів скоротився. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова &quot;Укренерго&quot; Володимир Кудрицький. <div><em>&quot;Ми, безумовно, в енергосистемі в цілому будемо мати дещо менший запас міцності ніж той, який був на початок масованої ракетної кампанії в минулому році. З тієї причини, що відновити всі об'єкти на 100% за сім чи вісім місяців, які пройшли після завершення минулого опалювального сезону, неможливо.</em></div><div><em>Але підготовка відбувається дуже інтенсивно, і якби не ризик повторення масованих атак, я б сказав, що ми розуміємо, яким чином покривати споживання під час зимових навантажень на енергосистему. Ясно, що, якщо ворог все-таки буде обстрілювати енергооб'єкти знову, ми не знаємо в яких масштабах, це може дещо переформатувати ситуацію&quot;</em>, – каже Кудрицький. </div><div>Голова &quot;Укренерго&quot; пояснює, що в Україні зроблено багато підготовчих робіт для того, щоб швидко реагувати на якісь надзвичайні події на кшталт обстрілів чи пошкоджень великих енергетичних об'єктів. Наслідком цього і є швидке відновлення енергопостачання. </div><div>До того ж енергетики розуміють, по яких об'єктах енергетики можуть бити росіяни. </div><div><em>&quot;У нас є розуміння, куди можуть бити, де є об'єкти з більшою ймовірністю атаки, де з меншою. Ми цю інформацію тримаємо закритою, не поширюємо. Але готуємося до різних сценаріїв, що вони можуть зробити, які об'єкти атакувати, і що будемо робити ми як оператор енергосистеми разом з нашими колегами-енергетиками для того, щоб нейтралізувати наслідки цих атак&quot;</em>, – каже Кудрицький. </div><div>Він зазначає, що &quot;Укренерго&quot; з початку атак на енергетичну інфраструктуру залучило понад 1 млрд доларів фінансової підтримки. Як у вигляді грантів, тобто безплатної підтримки, яку не треба повертати, так і кредитну підтримку. Це кредити від міжнародних банків: ЄБРР чи Європейського інвестиційного банку, чи німецького банку KfW, чи Світового банку.</div><div><em>&quot;І цей фінансовий ресурс, який ми змогли акумулювати, ми направили частково на закупівлю обладнання і відновлювальні роботи в нашій енергосистемі. Частина цих грошей пішла на те, щоб погасити борг перед іншими учасниками ринку, зокрема перед електростанціями для того, щоб вони могли підготуватися в минулому сезоні до зими, ну і також зараз&quot;, </em>- пояснює голова &quot;Укренерго&quot;, додаючи, що можливість залучати такий значний фінансовий ресурс &quot;м'яко кажучи, є не у всіх енергетичних компаній&quot;. </div><div>За його словами, основні складності у відновленні енергооб'єктів були пов'язані з безпрецедентним масштабом руйнувань. </div><div><em>&quot;Енергосистема будується десятиліттями, і якщо в тебе пошкоджено або зруйновано мало не половину об'єктів, відновити їх за декілька місяців надзвичайно складно. Тобто найбільш дефіцитний ресурс був – час. І деякі види обладнання потребують досить тривалого періоду виготовлення. Наприклад, автотрансформатори. Це дуже технологічно складне у виготовленні обладнання, і є не так багато країн у світі, які вміють виготовляти автотрансформатори, які нам потрібні&quot;,</em> – зазначає Кудрицький. </div><div>Він запевняє, що Україна законтрактувала енергетичне обладнання у багатьох виробників з різних країн світу. За словами Кудрицького, трансформаторів теж законтрактовано чимало, і попри те, що термін їх виготовлення і доставки значний, вони вже давно надходять у країну.</div><div><em>&quot;Вони почали їхати Х-місяців тому, вони продовжували їхати протягом літа, продовжують їхати протягом осені. І взагалі у нас зараз законтрактована достатньо велика кількість обладнання, зокрема і автотрансформаторів, щоб забезпечити постійне поповнення нашого парку. Ми робимо замовлення навіть частково для тимчасово окупованих територій під деокупацію. І також плануємо створити певний запас&quot;</em>, – каже голова &quot;Укренерго&quot;. </div><div>Кудрицький зазначає, що в ремонтних бригадах &quot;Укренерго&quot; працює понад півтори тисячі людей, які займаються відновленням лінії електропередач і обладнання на підстанціях. За його словами, за неповний рік, який пройшов з початку цих масованих обстрілів, компанія замінила в декілька разів більше обладнання, ніж в попередні роки.</div><div><em>&quot;Ми навчилися робити ці роботи надзвичайно швидко і, чесно кажучи, я сам не очікував, що ми зможемо терміни заміни вкоротити у 2-3 рази порівняно зі звичайним режимом. Але ми цього досягли. У нас зараз є величезний досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт, в тому числі й заміни складного обладнання, яке обладнанням навіть складно назвати. Це радше споруда, якщо ми говоримо про автотрансформатор, яка має фундамент, величезну кількість допоміжних пристроїв, які забезпечують його роботу тощо. Тому у нас як в оператора, напевно, найбільший зараз досвід на нашому континенті по заміні такого обладнання&quot;</em>, – пояснює Кудрицький.</div><div>Він також додає, що в порівнянні з осінню минулого року зараз набагато більше об'єктів критичної інфраструктури обладнані автономними джерелами живлення. Тому стійкість цієї критичної інфраструктури на місцях зараз набагато вища. </div><div>До того ж, зауважує Кудрицький, облаштування об'єктів критичної інфраструктури генераторами не тільки посилює стійкість інфраструктури, а ще й дає необхідну гнучкість, якщо раптом треба буде застосовувати графіки відключень.</div><div><em>&quot;Наразі хочу підкреслити, що ми ніяких графіків відключень не плануємо. І навіть факт їх оновлення Міністерством енергетики не означає, що вони будуть застосовані, ми просто маємо бути готові&quot;, </em>– каже голова &quot;Укренерго&quot;. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62826/ 2023-09-26 09:27:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62821/ У мережі з'явилася інформація про те, чи зможе модернізація солідарної пенсійної системи зробити її захищеною від інфляції та девальвації, як очікують уряд. Про це повідомила Ніна Южаніна.<div><em>&quot;Чи зможе модернізація солідарної пенсійної системи зробити її захищеною від інфляції та девальвації, як очікують в уряді <br>Під час засідання уряду 22 вересня 2023 року прем’єр зазначив, що разом із накопичувальною складовою, яку планується запустити у 2025 році, <em>пенсія складатиме не менше<strong> 50% </strong>від середньої зарплати протягом життя</em>.<br>Суть оновлення полягатиме в <strong>запровадженні бальної системи при нарахуванні пенсій</strong>, яка вирівняє диспропорції між пенсіонерами, які давно вийшли на пенсію, і тими, хто зробив це нещодавно.&nbsp;<strong></strong><br>«Щомісяця працевлаштовані громадяни сплачують внесок до Пенсійного фонду. Внесок буде перерахований у бали відповідно до співвідношення між зарплатою людини та середньою зарплатою по Україні на той момент. <strong><em>Якщо ви платили внески із зарплати, яка є середньою по країні, - отримуєте 10 балів. Вище середньої по країні 0 отримуєте, наприклад, 12 або більше балів, менше середньої - 8 балів», </em></strong>- уточнив Шмигаль.<br>Потім ці бали щороку будуть так само перераховуватись назад у пенсію відповідно до актуальної середньої заробітної плати.<br>А далі: мета - забезпечити, щоб кожен український пенсіонер мав солідарну пенсію не <em>нижче <strong>за 30%</strong> його середньої заробітної плати протягом життя</em>.<br>То 50% чи 30% - «а яка різниця»<strong></strong><strong>!</strong><strong></strong><br>Чергові 4 тис. дол. зарплати вчителям, 10 тис. дол. накопичення для дітей, які народилися в 2019 році+&quot;,</em> - зазначина посадовиця. <br></div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <div><br></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62821/ 2023-09-26 08:49:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62820/ Авторська публікація Яна Валетова. <div><em>Один із головних наслідків війни для України на думку письменника і&nbsp;волонтера Яна Валетова - знищення спільної міфології з росією. Він шкодує про втрату приємних спогадів, але не готовий обміняти їх на майбутнє своєї країни.</em></div> <div>Кінець епохи.</div> <div>Я вже писав, що одна з базових втрат, що сталися внаслідок цієї війни, - втрата загальної міфології.</div> <div>Хоч як дивно, але єдність народу (я навмисно не вживаю термін &quot;нація&quot;) формується з безлічі малозначущих речей. Що ще дивніше, ці малозначущі речі мають стосунок саме до культурної сфери, до нематеріальних спогадів, візуальних вражень.</div> <div>Прочитані (або переглянуті) книжки, мультфільми (або діафільми) з глибокого дитинства, юності, усвідомленого періоду життя. Цитати, меми, спільно пережиті події - якась емоційна сфера, що народжує спільність. Можливо, хибну, але спільність. Користуючись термінологією Воннегута: каррас. Або лже-каррас, якщо на те вже пішло.</div> <div>Анекдот про поручика Ржевського… Хто такий поручик Ржевський? А чому і до чого тут Наташа Ростова?</div> <div>Штірліц - це хто? Чому він іде по Фрідріхштрассе з парашутом за плечима? Старий абсолютно не вміє ходити на лижах!</div> <div>А Василь Іванович, Петька й Анка? Що це за дивна трійця?</div> <div>Тебя посодют! А ты не воруй!</div> <div>Входит-выходит! Мой любимый размер!</div> <div>Она не одна придет! Она с кузнецом придет!</div> <div>Какая гадость ваша заливная рыба!</div> <div>Наші спогади і спільність створені не завдяки ідеології, а дуже часто всупереч їй –&nbsp;завдяки спільному культурному середовищу. Його якість - зовсім інша розмова. Але його наявність і роль у формуванні довготривалих відносин безсумнівна.</div> <div>Від неї залежить і пантеон героїв (саме його формують спільно культура та ідеологія), і ставлення до історичних подій, і морально-етичні імперативи. Саме тому герої та легенди одного народу, ті, в кому мільйони вбачають приклад для наслідування та об'єкт поклоніння, для іншого народу є злочинцями та катами.</div> <div>Це не парадокс. Це нормально. Наявність &quot;праведних&quot; злочинів, &quot;справедливих&quot; убивств та інших непотребств, яким люди знаходять переконливі моральні обґрунтування, зумовлена відповідними нормами, закладеними всіма наявними релігіями. Наш сучий син - це не сучасна вигадка. Людська етика - вельми гнучкий інструмент.</div> <div>Так от, процес, який зараз відбувається в етичній, моральній і культурній сфері - той, що почався 1991 року і досяг критичних величин у період з 2014 року і донині, - незворотній саме тому, що руйнує глибинні зв'язки. Обриває культурні ланцюжки, ті самі єдині нитки, що пов'язували покоління 40-50-60 літніх, які нині зійшлися у смертельній сутичці за майбутнє.</div> <div>Хтось із цього покоління помирає за імперію, що здихає, хтось за Незалежність, за крах імперії, але і ті, і інші вже зруйнували загальний культурний шар, поділили й перепризначили героїв і негідників в історичних процесах, запровадили культуру відмови та розійшлися, як розходяться в морі кораблі.</div> <div>І цей процес матиме найдовготриваліші наслідки, тому що будь-яка сентенція про &quot;єдиний народ&quot;, &quot;спільну історію&quot; потребує нематеріальної підтримки - сформованої за роки спільної міфології. А її більше немає. Вона згоріла. Розбомблена. Підірвалася на мінах. Померла в підвалах. Розстріляна.</div> <div>Людей розстріляно. І вона розстріляна. І нікого вже не повернеш. І нічого не відновиш.</div> <div>У 80-ті москва була для нас містом мрії. Місцем, де жив успіх, де будувалися кар'єри. Місцем сили. Я знав москву&nbsp;куди краще за Київ. У Києві я був один раз 1976 року, а в москві - десятки разів, якщо не сотні. Ми їздили туди сходити в театр, на кінофестиваль, ми грали в інтелектуальному клубі на ЦТ і йшли пішки від вулиці Герцена (якого розбудили декабристи) до готелів в Останкіно.</div> <div>А тепер усього цього більше немає. І якщо завтра москва згорить дотла під бомбовим ударом, я не засмучуся. Вона вже згоріла для мене. Це вже давно не місто моєї юності - це столиця ворожої держави, це серце країни, що знищує мою Україну.</div> <div>Для того, щоб це сталося з моїм поколінням, знадобилося всього лише 30 з невеликим років.</div> <div>Для того, щоб охолонув попіл, який стукає в наші серця (ще одна цитата, не всі згадають, звідки вона), 30 років буде замало.</div> <div>Можна відновити дипломатичні відносини, торговельні зв'язки, транспортне сполучення, але культурна спільність відновленню не підлягає. Тут справа не в мові, не в майбутньому, а в минулому: тут справа у відсутності спільної міфології, знищеної рашизмом на корені.</div> <div>Чи шкодую я про втрачене? Так. Безсумнівно. Мені шкода &quot;Вальс Бостон&quot; і фільми Захарова, який зіпсував собі некролог. Чи готовий я поміняти майбутнє своєї країни на приємні спогади? Ні. Не готовий. І сотні моїх друзів і тисячі моїх ровесників теж не готові.</div> <div>Чи згодні ми на нову міфологію і чи варто робити її такою, як її намагаються робити - це вже інше питання і тема для серйозної розмови.</div> <div>Але це вже зовсім інша історія…<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62820/ 2023-09-26 08:26:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62803/ Команда українських розробників під керівництвом Миколи Сауляка створила корисний застосунок для українців, які хочуть ефективніше навчитися військовій справі та азам тактичної медицини. <div><div>Микола каже, що&nbsp;подібні сервіси є (quizlet, coursera). Проте у&nbsp;ЗМІ неодноразово лунали слова про те, що&nbsp;на&nbsp;війні не&nbsp;так важлива зброя західна, як&nbsp;люди, які користуються ціює зброєю. <br><em>«Тому, очевидно, потрібний був зручний інструмент для мобільного онлайн навчання»,&nbsp;-</em> розповідає Сауляк.&nbsp;</div><div>Застосунок «Навчання воїна» створений в&nbsp;ігровій формі для усіх бажаючих розібратися в&nbsp;такмеді, отримати розуміння роботи аеророзвідки та&nbsp;топографії, а&nbsp;також основи війькової підготовки. на&nbsp;його розробку автори витратили кілька місяців.&nbsp;</div><div><em>«Наш застосунок&nbsp;- перший застосунок в&nbsp;Україні для онлайн навчання військовій справі для цивільних»</em>,&nbsp;- розповів Микола dev.ua.</div><div>Ось, які задачі своєю розробкою намагались закрити розробники:&nbsp;</div><figure target=&quot;incut&quot;></figure><ul><li>прокачувати навички та&nbsp;знання потрібні у&nbsp;військовий час (5 хв&nbsp;на&nbsp;день);</li><li>можна закріпити знання через міні-ігри прямо в&nbsp;апці.&nbsp;</li></ul><div>Усі матеріали в&nbsp;застосунку взяті з&nbsp;відкритих джерел, в&nbsp;тому числі офіційні джерела, YouYube канал СБУ, популярні книги та&nbsp;текстові матеріали.</div><div>Застоссунко створювався за&nbsp;власний кошт розробників,які інвестували в&nbsp;розробку чимало часу. Фінанси особисті та&nbsp;вільний особистий&nbsp;час. Конкретну суму називати не&nbsp;буду, хто захоче може порахувати. Перший мвп, от&nbsp;прям мінімум&nbsp;- десь місяці 3, більш менш повноцінна версія 6.5 місяців, якщо не&nbsp;помиляюсь</div><div>Наразі сукупно десь біля 1000 завантажень. <br><em>«Ми&nbsp;бачимо непоганий фідбек, будемо підвищувати відсоток користувачів, що&nbsp;повертаються з&nbsp;часом і масштабуватися»,&nbsp;- </em>каже Микола. У&nbsp;розробників заплановані деякі колаборації, застосунок постійно доопрацьовується.<br>Завантажити&nbsp;застосунок можна тут: для&nbsp;<a href=&quot;https://play.google.com/store/apps/details?id=com.kailuas.navchannyavoyina&amp;utm_source=tg&amp;utm_medium=social&amp;utm_campaign=hello_world&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Android</a>&nbsp;та&nbsp;для&nbsp;<a href=&quot;https://apps.apple.com/us/app/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0/id6451343206&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>iOS</a>. Він працює в&nbsp;оффлайн режимі.&nbsp;</div><div>У&nbsp;планах розробників&nbsp;-&nbsp;колекція з&nbsp;понад 200 відео на&nbsp;військову тематик, а&nbsp;також&nbsp;змагання в&nbsp;реальному часі між іншими учасниками.</div><div><em>«Будь який продукт, якщо він вартий чогось повинен себе утримувати сам, тому в&nbsp;теорії так, деталей розкривати не&nbsp;буду, навіть якщо монетизація і буде&nbsp;- то&nbsp;основні фічі будуть доступними безкоштовно, можливо за&nbsp;рахунок підписки»,&nbsp;- </em>відповідає Микола на&nbsp;питання про плани монетизації.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62803/ 2023-09-25 23:44:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62819/ путін заговорив українською. Написав статтю про &quot;один народ&quot; і висунув історичні претензії на території. <div>12 липня 2021 року. путін заговорив українською. Саме так – на сайті російського президента Кремлін.ру <a href=&quot;https://www.5.ua/polityka/mozhe-skoro-i-pyvo-v-moskvi-bude-po-10-hryven-sotsmerezhi-burkhlyvo-vidreahuvaly-na-stattiu-putina-ukrainskoiu-movoiu-249385.html&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>з'явилася його стаття</a> буцімто про історичну єдність росіян і українців.&nbsp;</div> <div></div><div>На багатьох сторінках словесної еквілібристики і відвертої брехні путін хоче довести свою давню тезу, що нібито росіяни та українці – один народ.&nbsp;</div> <div>Насправді, так звання стаття путіна – набір усіх можливих імперських міфів від XV століття і до сьогодні. Спробуємо спростувати більшість, довести, що українці і росіяни не один народ і пояснити, навіщо путін це написав. Якщо це взагалі можливо.&nbsp;Де, у чому і навіщо бреше диктатор та як творилися міфи росії, читайте у матеріалі 5 Каналу. <br><div><em><strong>Міф 1 про &quot;один народ&quot;</strong></em></div> <div><em>&quot;Хто керує минулим, той керує майбутнім; хто керує сьогоденням, той керує минулим&quot;. </em>На початку своєї статті путін майже дослівно повторює цю цитату з відомої антиутопії Джорджа Орвелла 1984 року. І точнісінько як в Орвелла береться переписувати історію, повторюючи всі московські імперські міфи, які з’явилися разом з московською державою – наприкінці XV століття.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</div> <div>Ключовий історичний міф Москви та путіна – що українці, білоруси та росіяни – &quot;один народ&quot;, адже усі вони вихідці з однієї держави Київська Русь, говорили колись начебто однієї мовою і мали спільну православну віру. <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><br>Однак територія майбутньої Московії в ті часи була не частиною Русі, а захопленою колонією, яку заселяли угро-фінські племена, тож, звісно, ні спільного етносу, ні тим паче мови у мешканців Київщини і Суздаля не було.&nbsp;&nbsp;</em></span> </div><div>Історик Олександр Палій розповідає: <em>&quot;Спочатку ядром цієї території було плем'я Меря, це фіно-угорське плем'я, і оце Володимиро-суздальське князівство вписувалось в племінну територію цієї Мері. Пізніше воно асимілювалося, взяло мову слов'янську, дещо її модифікувало, як ми бачимо по сучасних російських &quot;акаючих діалектах&quot;. Але по суті вони тією ж Мерею і залишилось. Невеличкий прошарок солдатів, переселенців, яких було дуже мало насправді, які мешкали в містах, але міста час від часу зносилися і їхній вплив на загальний етногенез російського населення був дуже невеликий&quot;.</em></div> <div>У росії історія не наука, а засіб пропаганди та поневолення. Через це там з давніх-давен переписували минуле – своє і України.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Територія Московії на багато століть потрапляє у васальну залежність до Золотої Орди. путін скромно про це згадує, проте вигадує нісенітниці про якийсь суверенітет. Його не було. Кожен московський князь отримував дозвіл на правління від хана.</em></span> <div>Ще відомий історик Лев Гумільов у книзі &quot;Древня Русь і Великий Степ&quot; писав: <em>&quot;Наскільки незалежно почувалася Північно-Східна Русь, видно з того, що в 1248 році законний спадкоємець Великого князівства Володимирського Святослав Всеволодович, брат загиблого Ярослава, затверджений на престолі Батиєм, був вигнаний Михайлом Тверським, прокняжив менше року. Дні свої він закінчив в Орді, марно домагаючись справедливості&quot;.</em></div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>путін шукає єдності там, де її не було і не могло бути в абсолютно вигаданих подіях. Зокрема, згадує про міфічну Куликовську битву, де начебто руські спільно протистояли татарам. Брехня.&nbsp;</em></span> <div>21 вересня 2015 року. Тульська область, росія. Помпезне, з історичною реконструкцією, святкування 635-річчя так званої Куликовської битви. В канонічній російській історії Куликовська битва – перемога московського князя Дмитрія з так званим руським військом над ординцями темника Мамая восени 1380 року. Мовляв, перший крок до віковічного прагнення русскіх звільнитися від татарського ярма. Битва та росіянами була описана з неймовірними подробицями. Деякий час вважалося, що участь у ній взяло мало не пів мільйона осіб, десятки тисяч загинули.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Однак попри ретельні розкопки, на імовірному місці бою досі не знайдено жодного поховання. Виглядає, що Куликовська битва – черговий міф російської історії.&nbsp;&nbsp;&nbsp;</em></span> <div>Безглуздий і потворний пам'ятник так званого возз'єднання України з росією, відомий в народі як &quot;арка дружби уродів&quot;, або ярмо. Монумент побудований у 1982 році й мав на меті сильніше утвердити міф про триєдиний братський народ – русскіх.&nbsp;&nbsp;</div> <div>У другій половині XIV століття значна частина нинішньої України, відома тоді у світі як Русь, входить до складу Великого князівства Литовського – чималої держави із західним, європейським вектором розвитку. На Схід від землі Золотої Орди, із східним напрямком. Єдина спільність тодішніх московських і українських земель – візантійський обряд християнства і через нього – старослов’янська писемна мова. Хоча переважна більшість московитів цієї мови взагалі не знала, чому є багато значно пізніших свідчень, наприклад, щодо візиту до Івана IV Грізного ватиканського дипломата Антоніо Посевіно.</div> <div><em>&quot;Посевіно говорив доброю латиною до якогось білоруса чи українця, а той переказував його слова мішаною східнослов’янською, недалекою від тієї, котру можна почути сьогодні в розмовах неосвічених українців і росіян. Утім, якби не здійснювалася процедура перекладу, взаєморозуміння було далеко не досконалим&quot;, –</em> пише&nbsp;Едвард Кінан у книзі &quot;Російські історичні міти&quot;.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Міф про Куликовську битву з’явився в сучасній росії через багато років. Вперше вона згадується у літописі XV століття, згодом обростає подробицями (часто фантастичними або переписаними з описів інших боїв) і врешті перетворюється на частину національного міфу про так зване татаро-монгольське іго і бажання &quot;руського&quot; народу його позбутися. Поняття нації у XIV столітті взагалі не існувало, етнічної спільності у строкатого фінсько-татарсько-слов’янського населення заліщанського або ж мещерського краю тоді теж не було. Тож московські політичні еліти доволі спокійно почувалися в Золотій Орді.</em></span> <div>Відсутність будь-яких поховань на орієнтовному місці Куликовської битви сучасні російські історики пояснюють не менш фантастично, ніж колись літописці її хід і кількість учасників. То чорнозем перетер усе в порох, то мародери розікрали залишки обладунків. Інші дослідники пропонують версію, що битви була, але не там, де шукають сліди – не в низинах Дону, а… в самій Москві. Мовляв, це можна відчитати на іконі XVII століття з Ярославського монастиря. Далі більше – на тому ж зображенні обидва війська практично не відрізняються один від одного. Навіть стяги однакові.</div> <div>Анатолій Фоменко,&nbsp;академік Російської Академії Наук, каже:<em> &quot;Були і росіяни, і татари в обох військах. Не було розділення на нації&quot;.</em></div> <div>Що цікаво – цю інтерпретацію цілком підтримує і сам путін: &quot;Відкрилися нові дані. І з однієї, і з іншої сторони були росіяни й татари&quot;.&nbsp;</div> <div>Звісно, ніяких русичів в тогочасному розумінні з жодного боку не було. Були наймані багатонаціональні війська.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Якщо Куликовська битва взагалі не вигадка і вона таки мала місце, то йшлося про звичайний конфлікт всередині Золотої Орди.</em></span> <div>Це був період так званої смути. З 1360 по 1380 рік Великими ханами Золотої Орди стало 25 нащадків Чингісхана. Наприкінці цього періоду владу в Орді спробував захопити полководець Мамай, який однак не був нащадком Чингісхана. Йому опанував хан Тохтамиш, на боці якого і виступав московський Дмитрій, так званий Донськой. Врешті, історичні джерела повідомляють про те, що майже водночас з міфічною Куликовською битвою була інша – на річці Калці, де Тохтамиш повністю розгромив Мамая, відновивши єдність Золотої Орди.&nbsp;&nbsp;</div> <div>Але і це ще не все. Московські прихильники теорії євразійства звертають увагу на тогочасні монети Орди, на яких з одного боку написано арабською хан Тохтамиш, з іншого – кирилицею – князь Дмитрій. І роблять несподіване припущення, яке перевертає усі уявлення про історію Російської держави.</div> <div>Гліб Носовський, російський дослідник історії, сказав:<em> &quot;Наявність таких монет – вагомий привід вважати, що Донськой і Тохтамиш – одна і та ж особа&quot;.</em></div> <div>Одним із засновників теорії російського євразійства став історик Лев Гумільов – син поетів Миколи Гумільова та Анни Ахматової. Репресований у 30 роки, а згодом і в 40-і роки, він все ж зумів завершити вищу освіту та здобути вчений ступінь. У 70-х виступив з несподіваною і суперечливою теорією етногенезу. В якій протиставляв занепад Західної цивілізації могутній пасіонарній енергії Сходу, а успіх російської нації вбачав у співіснуванні предків з Золотою Ордою.</div> <div>У росії наразі продовжують з’ясовувати, чи була Куликовська битва взагалі, якщо була, то де саме, і хто в ній кого підтримував. Натомість достеменно відомо, що двома десятками років раніше українсько-литовське військо під проводом князя Ольгерда реально розгромило татарські загони на Поділлі, повністю вигнавши їх звідти на Лівий берег Дніпра.</div> <div><em><strong>Міф 2 про нібито суверенітет Московії із центром у Москві під час її входження до Золотої Орди&nbsp;</strong></em></div> <div>Читаємо далі. путін чи хтось замість нього пише: <em>&quot;Історія розпорядилася так, що центром возз'єднання, який продовжив традицію давньоруської державності, стала Москва&quot;.&nbsp;</em></div> <div>Міф народжений одночасно з Московською державою у XVI столітті. Здобувши тоді незалежність від Золотої Орди, яка розпалася, московські князі пішли війною на Захід під приводом &quot;собіранія земель Рускіх&quot;. А паралельно збирали і землі ординські.&nbsp;</div> <div>Рік 1472-й. У лісах під Москвою зупиняється обоз. У ньому – делегація Ватикану. Кардинал Антоній з листом від папи Павла ІІ і Софія Палеолог – племінниця останнього імператора Візантії. Папа пропонує московському князю Івану одружитися з Софією, яка залишилися сиротою, і очікує, що Москва приєднається до богоугодного процесу примирення церков Східного і Західного обрядів. Переляканий князь, який овдовів кілька років тому, звертається за порадою до самозваного московського митрополита. Той бризкає слиною від люті і погрожує князю: якщо папський посол зайде у місто, то митрополит тут же залишить Москву.</div> <div>У листопаді 1472-го Софія таки прибула до Москви; кардинал Антоній був з нею, проте змушений був відмовитися від латинського хреста. Того ж дня відгуляли весілля. Але приєднуватися до Флорентійської Унії Москва і не збиралася.</div> <div>Окрилений вдалим шлюбом з хоч і далекою, але родичкою константинопольського владики, і захопивши Новгород, Іван ІІІ починає переписувати власну історію. Москва вперше робить спробу привласнити назву Русь, на яку раніше не претендувала.</div> <div>Перші спроби взяти на титул московського князя назву &quot;Росія&quot;, причепити йому цю назву, почалися з кінця XV століття.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>&quot;Тоді почалися війни дуже запеклі між великим князівством Литовським за територію Русі і Московією. І в цей час, щоб легітимізувати свої претензії на ті чи інші території, московський князь починає титулуватись &quot;Росією&quot;, – розповідає історик Олександр Палій.&nbsp;</em></span> <div>Набравшись сміливості після кількох перемог над одновірцями і земляками з Новгороду, Іван наважився на виклик своєму патронові – ханові Ахмату.</div> <div>У 1480 році хан прислав до Москви чергове посольство по данину. Іван III демонстративно розірвав і розтоптав ногами портрет хана і велів убити всіх послів, окрім одного. Цьому останньому він наказав повертатися додому і передати ханові, що більше данини не буде і всі наступні посли будуть вбиті.</div> <div>Хан Ахмат, зібравши війська, відправився воювати з непокірним улусом. Війська зустрілися на берегах річки Угри. Московське військо стояло на лівому березі, ординці - на правому. Сили були приблизно рівні. Ні одні, ні інші не наважувалися напасти першими.</div> <div>Стояння на Угрі тривало понад місяць. Аж поки ординці не довідались про розбій своїх тилів московитами і не побігли рятувати майно. Був то останній похід цього війська - Орда остаточно розпалася.</div> <div>Стояння на Угрі детально описано в російській історіографії. Адже вважається перемогою і звільненням від татарського гніту. Хоча тоді, у XV столітті, цього ще довгий час ніхто не усвідомлював - звістка про розпад Великої Орди прийшла пізніше.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Крім того, російська історіографія опускає один важливий факт. Після падіння Золотої Орди Московія потрапляє в залежність від Орди Кримської.</em></span> <div>Історик Олександр Палій каже:<em> &quot;Це була абсолютно залежна територія. Із 1277 і до&nbsp; початку&nbsp; XVIII століття (практично 500 років – ред.) Московія платила данину спочатку Орді, потім тим територіям, які вважалися наступникам Орди – Казанському ханству, потім Кримському ханству. Тому що ця роль Батиєвих нащадків визнавалася Москвою. Мовляв, Батий і його нащадки мали право брати данину з Московії. Ця історія тягнулась аж до проголошення Російської імперії, аж до 1721 року.</em><em> За одного з наступників Івана Третього Василія ІІІ шлюб його попередника з родичкою візантійського імператора набуває нового сенсу. Починають витворюватися історичні міфи, які триватимуть століттями&quot;.</em> </div><div>Історик, ексчільник Інституту національної пам'яті Володими В'ятрович говорить: <em>&quot;Знову таки, московські тоді ще володарі гарячково намагалися шукати тоді якихось історичних коренів для своєї держави. Таким корінням для них була Русь в першу чергу, але для частини з них і цього було замало. Вони хотіли показати ще глибше свою історію і показати себе спадкоємцями давнього Риму. Москва бачила себе прямим продовжувачем Римської імперії, яка нібито перекинулася потім на Візантію, Константинополь, і спадкоємцем після падіння Константинополя&quot;.</em></div> <div>Насправді месіанська ідея Москви як третього Риму викристалізувалася уже в XIX столітті. Проте добрий ґрунт для неї російські історики знайшли на початку XVI – у посланнях псковського ченця Філофея князю Василію ІІІ. Самозвана московська церква дуже посприяла створенню псевдоісторії.</div> <div><em><strong>Міф 3 про те, що православна віра була спільна</strong></em></div> <div>Майже на кожній сторінці свого брехливого опусу путін згадує про спільну православну віру. Як використовували віру у політичних війнах минулого – відомо. Схоже, путін навіть не приховує, що намагається це повторити сьогодні.&nbsp;</div> <div>Врешті путін вдається до церковного аргументу – мовляв православна віра у нас була спільна. З цим, на перший погляд, посперечатися важко, але звісно і тут путін маніпулює.</div> <div>Важливу, чи не ключову роль у створенні історичного міфу Росії зіграла Московська церква. Падіння Константинополя після Флорентійської Унії, яка так і не була реалізована, там вирішили використати сповна. Тепер Москва – спадкоємиця Києва і Константинополя – останній прихисток єдино правильної, православної віри. Всупереч решті неправославного, отже, неправильного світу.</div> <div>В'ятрович каже: <em>&quot;Попри те, що Москва отримала митрополію, церковну владу в кінці XVII століття, тепер обґрунтовується тим, що московський патріархат є набагато древнішим, має глибшу історію і є безпосереднім спадкоємцем Константинополя після його падіння в XV столітті&quot;.&nbsp;</em></div> <div>На початку XVI століття псковський чернець Філофей пише кілька робіт. В одній із них, звертаючись до князя Василія ІІІ, каже про Москву як про Третій Рим.</div> <div>Активно використовувати імперські праці в Москві почали дещо згодом. Показово, що теорія Третього Риму з'явилася у посланні під промовистою назвою &quot;про мужеложество&quot;.</div> <div>Один із наступників Василія III – Іван IV Грозний – всерйоз береться за переписування історії. Створюються вигадані літописи. У Москві для царя Грозного зводять трон. На ньому – золоті ілюстрації згадуваного вигаданого Сказанія. Одна з них – про шапку Мономаха. Протягом наступних століть міф обростав подробицями. І аж у XX столітті історики з'ясували: так звана шапка Мономаха – насправді подарунок ординця Хана Узбека своєму васалу, московському правителю Івану Калиті – за відданість. Утім в росії ця очевидна істина досі відома лише науковцям.</div> <div>Історик Олександр Палій говорить: <em>&quot;Шапка Мономаха&quot; – це зразок класичної фальсифікації російської історії самою Росією. Те, що Мономах був російським імператором, в нього було кілька родичів і з однією з версій, одним з нащадків був наш князь Володимир Мономах... І той час було здійснено не те, щоб підміну, а підміну сенсу, коли &quot;шапку-монголку&quot;, якої не могло бути у візантійських імператорів, хана узбека, середньоазійського хана, потужного XIV століття, було видано за шапку царя візантійського Мономаха. Мовляв, перейшла аж до московських царів&quot;.</em></div> <div>Іван Грозний – не лише автор міфу про шапку Мономаха. Він перший з московських правителів почав активно втілювати імперські плани. А також офіційно почав іменував себе князем всієї Русі.</div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Після падіння Орди його васал - Московське князівство - вирішило цілковито переписати історію. У новій концепції перетікання світової імперії з Риму через Константинополь в Москву був один слабкий пункт – Київ. Його історію теж слід було переписати. І поневолити.</em></span> <div>Рік 2014-й, серпень. Патріарх Московський і (як він себе називає: всєя Русі) Кирил Гундяєв нарешті робить свій вклад у розв'язану Кремлем війну в Україні. Спочатку Гундяєв пише листа предстоятелям православних церков, в якому називає війну церковною – проти православ'я. Мовляв, &quot;уніати і розкольники, взявши до рук зброю, під виглядом АТО пішли убивати на Донбас православних&quot;. Лист цей, сповнений маразму, з сайту РПЦ то зникав, то знов повертався.</div> <div>Не втримався Патріарх Гундяєв і від публічних міркувань про події в Україні – на свою улюблену тему &quot;русского міра&quot;.</div> <div>Мабуть, за древньою московською традицією, слова церковного ієрарха майже один в один збіглися з текстом світського керманича. З його особливим трактуванням історії.</div> <div>Дивно ще, що Москва не зазіхає на Турецький Стамбул чи Грецію через спільну православну віру. Хоча як не зазіхає – століттями намагається, якщо не захопити, то принаймні впливати.&nbsp;</div> <div>Рік 2014, 28 липня. У Москві святкують 1026-гу річницю Хрещення Русі. Однак вулиці міста переповнені не християнами, а мусульманами. В цей же день вони святкують Ураза-Байрам – закінчення посту Рамадан. <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><br>Більшість же вірних Московського патріархату – не в Москві, а ... в Україні. Тому за Україну варто воювати. Патріарх Кирил навіть називає війну в Україні священною.</em></span></div> <div>Поки Москва дружила з Ордою, литовсько-українське військо пішло на татар війною і перемогло під Синіми Водами. Україна звільнилася від ординського іга ще у 1362 році. Москва ж перебувала під владою ханів аж до 1480, поки Орда не розпалася остаточно. &nbsp;</div> <div>Між тим на Півдні набирає сили Османська імперія. Переляканий Константинополь іде на Унію з Римом. У Флоренції Східна і Західна церкви об'єднуються. Це визнають усі. Крім Москви.&nbsp;</div> <div>Свою окремішність від Києва і Константинополя Московська церква проголосила якраз напередодні падіння Константинополя. У 1453 році турки стерли з карт Візантію.</div><a href=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/225045.jpg?t=1627404417&quot; rel=&quot;lightgallery&quot;></a><a href=&quot;https://www.5.ua/programy/mashyna-chasu-33.html&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;></a> <div>Фактично, понад 100 років московська церква була не канонічною. Утім в Москві цим не особливо переймалися. Там якраз вигадували міфи про богообраний народ.</div> <div>Намагання Московського князівства заявити себе світові як найбільшого захисника &quot;істинного Православ’я&quot; виглядали досить дивно на тлі того, що наприкінці XV ст. сам великий князь Іоан ІІІ, його родичі та оточення, бояри, велика частина архієреїв і духівництва й навіть митрополити Московські (!) Геронтій (1473-1489) і Зосима (1490-1494) впали в &quot;єресь юдействуючих&quot;, що тривало протягом кількох десятиліть</div> <div>Московські князі між тим кажуть, що в родичах у них римські імператори, що саме вони спадкоємці Візантії, і що Москва - Третій Рим. Саме у XV столітті Москва починає претендувати на назву Русь.&nbsp;&nbsp;</div> <div><em>&quot;Перші спроби взяти на титул московського князя назву &quot;Росія&quot;, причепити йому цю назву почалися з кінця&nbsp; XV століття.&nbsp;Тоді почалися війни дуже запеклі між великим князівством литовським за територію Русі і Московією. І в цей час щоб легітимізувати свої претензії на ті чи інші території московський князь починає титулуватись &quot;Росією&quot;, </em>– каже історик Олександр Палій.&nbsp;</div> <div>Рік 1547, 16 січня. В Успенському соборі Кремля самопроголошує себе царем і імператором князь Іван IV, прозваний за неймовірну жорстокість Грозним. Грозний упевнений, що він – нащадок римських імператорів та київських князів і іменує себе царем &quot;всєя Русі&quot;. Один із перших кроків нового правителя Московії – війна з Литовським князівством за вихід до Балтійського моря. Московія захоплює частину Чернігівщини, Стародубщину та інші українські землі. На прицілі – Київ.<span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em><br>В'ятрович каже: &quot;Я думаю, що власне Росія, як держава почалася зі змін та переписування історії. Почалося з того, що Московське князівство, як таке, вирішило приписати собі історію Київської Русі. Відповідно сама навіть назва &quot;Росія&quot; латинізована від &quot;Русь&quot;. Власне ця держава, яка свого часу, в період розквіту Русі, була периферією самої Руської держави, вирішила собі присвоїти спадщину, більш того, показати, що вона є єдиним спадкоємцем Київської Русі&quot;.</em></span></div> <div>Всередині країни – терор і страти. Під гарячу руку царя потрапляє його син.</div> <div>А ще митрополит Московський Пилип. Через незгоду з політикою царя рішенням церковного собору він був позбавлений сану і відправлений у заслання до Твєрського монастиря, де був убитий. Поки Грозний воював на Заході з Півдня прийшли татари і спалили Москву.&nbsp;&nbsp;</div> <div>Історик Олександр Палій каже: <em>&quot;Треба сказати, що ще в 1571 році кримські татари спалили Москву вщент. Цю історію в радянські часи любили казати, що мовляв історики перебільшують, що не може таке бути, що вся Москва вигоріла, що всі ці повідомлення невідомо звідки взялися. Але є маса свідчень сучасників, які сказали, що від Москви нічого не залишилося після атаки кримських татар. Московія панічно боялася кримських татар, це було на такому рівні дуже серйозно закладено в мізках на таку величезну історію аж до нинішнього часу&quot;.</em></div> <div>Програвши на всіх фронтах Іван Грозний помер у поривах каяття. Після смерті його сина Федора, князівська гілка, яка хоч якось зв'язувала Московію з Києвом обірвалася.</div> <div>Після смерті Івана Грозного і короткого правління Федора Івановича царем Московії стає татарин за походженням Борис Годунов. Саме Годунов зумів вибити для невизнаної Московської митрополії патріархат.</div> <div>Ще будучи регентом при убогому духом і тілом Федорі, Годунов добився від Константинополя патріархії. Зробив це у типовому для Московії стилі - підступом.</div> <div>Речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій Зоря говорить: &quot;Борис Годунов, як правитель держави, посадивши під домашній арешт Патріарха Траноса, який приїхав у Москву, нібито з дружнім візитом, бо його туди давно просили, але його заманили, щоб добитися благословення на патріархат. І от через 121 рік невизнання тиском і залякуванням отримали грамоту&quot;.</div> <div>Московські патріархи були фігурами політичними. І закінчували своє життя часто так само, як і інші московські політики. Наприклад Патріарх Гермоген був ув'язнений у Чудовому монастирі, де його заморили голодом.</div> <div>У 1622 році Московська церква на Красній площі влаштувала велике спалення українських книг. Начебто як єретичних.</div> <div><em><strong>Міф 4 про &quot;возз'єднання&nbsp;братніх народів&quot; у 1654 році</strong></em></div> <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Рік 1654-й. Січень. У Переяславі Богдан Хмельницький збирає Раду для укладання Союзу з Московією у війні з Річчю Посполитою. Попри авторитет гетьмана на подію збирається вкрай мало люду – з козацтва і посполитих всього 284 особи. Ігнорує Раду зокрема Митрополит Сильвестр, полковник Богун, ще кілька полків та міщани Києва і Чорнобиля. Навіть серед прибулих викликає обурення поведінка боярина Бутурліна. Зчинився скандал.</em></span> <div>Журналіст Юрій Макаров каже: &quot;Тоді козаки вимагали від царя, щоб за зразком стосунків козаків з польським королем, він присягав їм, козакам, Україні. А російські бояри, які від імені царя підписували, казали, що &quot;у нас в обичаях нєт такого, штоби царь кому то обєщал, но ви нє бойтєсь, он вас нє обідєт&quot;. І в такій парадигмі далі відбувалися всі стосунки між нами і Москвою: &quot;Тут такая мєлочь, ви нє обращайтє вніманія. Много буковок напісано, но ви нє бойтєсь, ми вас нє обідім&quot;.</div> <div>Звісно, путін у своїй статті не міг обійти увагою міф про возз'єднання братніх народів і навіть цитує Хмельницького, який дякує Московському царю, що прийняв під свою руку руських, тобто козаків українців. Важлива деталь – московського царя українці русини руським не вважали, називаючи східним. Це російські ж історики твердять.</div> <div>Треба сказати, що в жодному документі 1654 року не йшлося ні про приєднання, ні тим більше про &quot;возз’єднання&quot; (це термін XX сторіччя).&nbsp; Мова йшла про прийнятті &quot;під високу руку царя&quot;. Ніхто про часи Київської Русі не згадував. До речі, сам Хмельницький запропонував прийняти протекторат не &quot;руського&quot;, а &quot;східного&quot; царя, так як в Україні термін руський не використовувався. </div> <div>Московити угоду з козаками виконувати не поспішали, через що і Хмельницький, і його наступник Виговський вважали той договір недійсним. У відповідь Москва - почала проти Україну гібридну війну. Про це чомусь путін не згадує. Далі - буде. Незнання історії не звільняє від відповідальності.</div><strong> Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br> </div><div><br></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62819/ 2023-09-25 22:19:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62814/ Військовому після першої ампутації, яку в польових умовах на &quot;Азовсталі&quot; зробили ножівкою по металу, довелося відрізати руку набагато вище. <div><div>Зокрема, він розповів історію 30-річного бійця Гоші, який втратив руку і врятувався лише завдяки вправним діям свого побратима Васі.<br>Американський кореспондент&nbsp;<a href=&quot;https://news.sky.com/story/i-lost-my-arm-and-ate-dog-food-to-survive-the-unprecedented-loss-of-limbs-in-ukraine-12961717&quot; rel=&quot;follow&quot; target=&quot;_blank&quot;>Sky News</a>&nbsp;Марк Стоун зустрівся з пораненими українськими солдатами, які пройшли через пекло війни.</div><div>Гоша зараз проходить реабілітацію в медичному центрі ортопедії та протезування у США.</div><div><em>&quot;Кров лилася рікою. Я дістав свій турнікет і простягнув йому. Він перетягнув, але не щільно, я сказав: &quot;Чорт, що ж робити!?&quot; – і втратив свідомість. Коли я прийшов до тями, то сказав: &quot;Васяне, добивай мене, бо мені п***а&quot;, – </em>згадує боєць.</div><div>Вася, звісно, цього не зробив, а спробував зробити все можливе, щоб урятувати друга.</div><div><em><strong>Жахи &quot;Азовсталі&quot;: бійці гнили живцем</strong></em></div><div>Гоша був поранений у бою за &quot;Азовсталь&quot; у Маріуполі. Він був серед тих, хто потрапив у російськй полон, але був звільнений.</div><div><em>&quot;Люди лежали разом, одне біля одного. В тій самій кімнаті, де ми лежали, їм ампутували руки, оперували. Вони (медики. – Ред.) комусь відрізали руку. Всі дивилися. На підлозі лежала повна сумка рук і ніг&quot;, –</em> згадує захисник &quot;Азовсталі&quot;.</div><div>Гоша розповідає, як поранені лежали в довгій вузькій кімнаті, заставленій рядами двоярусних ліжок.</div><div><em>&quot;Хлопці гнили заживо, від усіх смерділо, у всіх була якась інфекція&quot;, – </em>каже військовий.</div><div>Після його першої ампутації в бункері за допомогою ножівки рана знову почала гноїтися, тому його руку ампутували ще вище.</div><div>Через два тижні після цього українські захисники вийшли з &quot;Азовсталі&quot;. Перебуваючи в полоні як військовополонений, Гоша понад місяць провів без води і знеболювальних. Він також розповів, як росіяни забрали бинти у&nbsp;полонених українських солдатів.</div><div>Нарешті Гошу звільнили внаслідок обміну полоненими. Це стало початком тривалої подорожі, яка привела його на кілька тижнів до Америки.</div><div><img src=&quot;https://img.tsn.ua/cached/600/tsn-671b840e81dae5015bc4c6345e63d1d0/thumbs/608xX/4b/f6/86d67cb433fc0618db217ba267b9f64b.png&quot; alt=&quot;Герой сюжету Sky News, поранений військовий Гоша, який перебуває на лікуванні у США / © &quot;>&nbsp;<br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Герой сюжету Sky News, поранений військовий Гоша, який перебуває на лікуванні у США<br></em>Гоша також додав, що його друг Вася також потрапив у російський полон після виходу з &quot;Азовсталі&quot;, і відтоді його ніхто не бачив.</div><div>Гоша пригадав, як вони з Васею і собакою, пітбультер'єром на ім'я Софа, на &quot;Азовсталі&quot; разом їли корм для собак, тому що іншої їжі не було.</div><div><em>&quot;Ми зробили собі ліжка, а собаку посадили між нами, посередині, і ми так спали, обнявшись. Собака могла погрітися. Ми завжди були разом. І я йому пообіцяв: &quot;Коли ми повернемося додому, коли я хрещу сина, ти будеш хрещеним батьком&quot;, –</em> зазначає Гоша.</div><div>На завершення він додає, що після реабілітації хоче повернутися на передову, можливо, як командир гармати в артилерії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62814/ 2023-09-25 21:37:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62818/ Після того, як Київська Русь зникла на мапі, майже всі українські землі відійшли до Великого князівства Литовського. Тоді князь Ольгерд Гедимінович зміг визволити їх від монголо-татар 1362 року і приєднати до своїх володінь. <div><em><strong></strong></em><strong></strong>Нагадаємо, що Литовське князівство стало спільною державою сучасних литовців, білорусів і українців – найбільшою країною тогочасної Європи. Згодом 1514 року з'явився новий ворог – московське царство, яке щойно перейшло від Золотої Орди до власної держави, і вже хотіло панувати на українських землях. Сьогоднішній випуск історичних матеріалів буде про битву під Оршею – коли союзне україно-польско-литовське військо розгромило армію російського царя.<em><strong><br>Битва під Оршею </strong></em><div>Битва під Оршею відбулася на території сучасної білорусі. Раніше ця частина входила до Київської Русі і згодом до Великого князівства Литовського. 8 вересня 1514 року 15-тисячне військо під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького, на той час Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського і Королівства Польського розгромило московське військо на чолі з воєводою Іваном Челядніним.</div> <div>Перемога під Оршею прославила князя Костянтина Острозького на всю Європу. У київському літописі написано:<em> &quot;Того ж року бій був Костянтина Івановича Острозького з москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці. І побив князь москву&quot;.</em></div> <div><em><strong>Передумови битви</strong></em></div> <div>На початку XVI століття московська держава почала зазіхати на землі білорусі й України. Тоді наша країна називалася Велике Князівство Литовське. На захист країни було зібрано військо, до складу якого входили литовці, білоруси, українці, серби, кримські татари, поляки, угорці та німці. Очолив армію волинський князь, великий гетьман Литви Костянтин Острозький.</div> <div>Влітку 1514 року московська армія після місячної облоги захопила Смоленськ і наприкінці серпня вийшла на лівий берег Дніпра неподалік Орші. Тим часом вдалося зібрати польсько-литовське військо, метою якого було відновити втрачені землі і фортеці Смоленщини, захоплені москвою.</div><a href=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/152060.jpg?t=1662648012&quot; rel=&quot;lightgallery&quot;><img itemprop=&quot;image&quot; alt=&quot;Середньовічні лицарі, вершники, воїни&quot; src=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/152060.jpg?t=1662648012&quot; style=&quot;width:700px;height:445px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;2000&quot; height=&quot;1271&quot;><br></a>Середньовічні лицарі, вершники, воїни<a href=&quot;https://ua.depositphotos.com/home.html?ref=3949863&amp;utm_source=google&amp;utm_medium=cpc&amp;utm_campaign=DP_UKR_Brand_Search&amp;utm_term=%5Bdepositphotos%5D&amp;utm_content=depositphotos_exact&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>. Depositphotos</a> <div><em><strong>Хід подій</strong></em></div> <div>У ніч проти 8 вересня 1514 року військо Великого князівства Литовського навело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на діжках і переправилося на лівий берег.</div> <div>Зі світанком Іван Челяднін атакував Костянтина Острозького, намагаючись відрізати його від плавучих мостів, однак союзники зуміли відбити напад. Уже опівдні руські та литовські вершники вдали, що відступають і завели московську кінноту під залп своїх гармат. Її потім атакував резервний загін із засідки у прибережному лісі.</div> <div>Під натиском війська Острозького московська кіннота відступила на багнистий берег річки Кропивни між Оршею та Дубровною і там майже вся була знищена. Атака польських гусарів довершила розгром московської армії, хоча погоня за її окремими частинами, що тікали до Смоленська, тривала аж до ночі.</div><a href=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/152062.jpg?t=1631036851&quot; rel=&quot;lightgallery&quot;><img itemprop=&quot;image&quot; alt=&quot;Битва під Оршею&quot; src=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/152062.jpg?t=1631036851&quot; style=&quot;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;674&quot;><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span></a><em style=&quot;font-size:small&quot;>Битва під Оршею. відкриті джерела </em><div><em><strong>Наслідки та значення битви</strong></em></div> <div>&quot;Цвіт армії&quot; московського царя був знищений. Князь Острозький став відомим усій Європі. Про битву під Оршею розповідалося у чотирьох брошурах, які були видані латинською та німецькою мовами.</div> <div>Переможця Острозького зустрічали у Варшаві та Вільнюсі, і на честь перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.</div> <div>В Україні на честь 500-річчя битви Нацбанк представив ювілейну монету 14 жовтня 2014 року.</div></div> <div><strong> Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <div><br></div> <div> <div> </div> </div> <div> <aside> <div> <section> <div><br></div> </section><br></div></aside></div> Історія http://www.izmail.es/article/62818/ 2023-09-25 20:27:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62813/ Боєць &quot;Схід&quot; стверджує, що сам лишився на &quot;Азовсталі&quot; після виходу українського гарнізону і йшов 200 км пішки до своїх. <div>Військовий Олександр з позивним &quot;Схід&quot; стверджує, що залишився сам на &quot;Азовсталі&quot; після виходу українських захисників, бо не захотів йти в полон до росіян.</div><div>Про це він розповів в інтерв'ю YouТube-каналу&nbsp;<a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=46BRzKDFXbk&quot; rel=&quot;follow&quot; target=&quot;_blank&quot;>&quot;PRESSING&quot;.</a></div><div><div></div></div><div>Боєць розповідає, що попросив свого командира не подавати його у списки для росіян, тому військового віднесли до &quot;безвісти зниклих&quot;.</div><div><em>&quot;Мені мій взвод потиснув руку, побажав успіху&quot;,</em> – пригадує &quot;Схід&quot;.</div><div><em><strong>Як вдалося сховатися від росіян</strong></em></div><div><em>&quot;Це (&quot;Азовсталь&quot;. – ред.) – велика територія, місто в місті. Було багато непримітних місць, куди людина не захоче лізти. Ми знайшли там люки каналізаційні і знайшли хід вбік. Розібрали його. Там було підземне приміщення метрів 3 у глибину. І ми підготували матраци, ковдри, харчі, воду. Ми планували залишатися удвох з побратимом, але в останній момент він відмовився і вирішив виходити разом з усіма&quot;, –</em> каже боєць і додає, що цей друг досі залишається у полоні.</div><div>Боєць переховувався у цьому приміщенні тиждень.</div><div><em>&quot;Я обдумував різні сценарії мого виходу, вигадував різні варіанти, що буду казати, якщо потраплю у полон. Просто був у роздумах. Це була суцільна темрява. Більше спав, що швидше пройшов час. На сьомий день я дуже погано себе почував, тому вирішив, що якщо не вилізу, то просто помру. Тому на сьомий день я ухвалив рішення виходити&quot;, –</em> каже захисник.</div><div>Він переодягнувся у цивільний одяг, розібрав зброю, заховав її.</div><div><em>&quot;Це була ніч. Я просто почав виходити. Ворог себе демаскував, бо палив вогнища на блокопостах, голосно розмовляв, світив ліхтарями, тому я бачив, де вони дислокуються. Шукав місця, де буду проходити. Йшов достатньо довго, бо мав прислухатися до місцевості, слухати, чи є поблизу ворог. Але я зміг успішно дійти до міста (очевидно, боєць має на увазі перехід від території самої &quot;Азовсталі&quot; до кварталів Маріуполя&quot;. – ред.). Пройшовши 200 км пішки, стерши ноги в кров, я зумів здобути свободу&quot;</em>, – говорить &quot;Схід&quot; і обіцяє розповісти деталі у своїй книзі.</div><div>Зараз він повернувся у стрій і&nbsp; воює у складі 3-ї штурмової бригади.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62813/ 2023-09-25 19:28:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62816/ В 2023 році в нацпарку “Тузлівські лимани” вперше за весь час спостережень велика зграя фламінго у кількості більше 500 птахів оселилася та вивела потомство. Як повідомили співробітники нацпарку, всього вилупилося 192 пташеня.<div>В 2017 році фламінго намагалися оселитися в Херсонській області, але тоді народилися тільки 3 пташеня і їх доля невідома. Після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області, фламінго відчули небезпеку російських окупантів і не повернулися туди.</div><div>В 2023 році навесні велика зграя фламінго оселилася біля села Базарь’янка. Птахи збудували 270 гнізд, але близькість до людей їх постійно турбувала – до них приходили діти, собаки, браконьєри… Тому птахи залишили свої побудовані гнізда і почали шукати більш спокійне місце для гніздування. В кінці червня 2023 року фламінго загніздилися на межі великих Тузлівських лиманів Шагани та Алібей.<img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/pw/ADCreHdeNKYjktyxy6mQFPsuAntOf4IjNQ2j51v3xLblX5qwNOlDVz_OYHu7w2D16XPIIdCfFBfGEwBMcxueSUKF95b-rJwq-k0gcHKdflIYgS6jPuzb5qGVANVSQjawIFPvy2GQc9lg6ePutkx_cSsEq-mzrQ=w844-h474-s-no?authuser=0&quot;></div><div>Пташенят, яких вдалося зловити, акуратно зважили, заміряли низку параметрів, узяли проби на паразитів, окільцювали, пофоткали і з любов’ю випустили. Пухнастики виявилися міцної статури – середня вага малюків 2,4 кг. Якщо фламінго відчують цього разу безпеку в Одеській області, то вони будуть повертатися сюди знов і знов. І після Перемоги багато українців зможуть приїхати у нацпарк у гості і подивитися на диво природи – рожеві фламінго.<br><img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/pw/ADCreHdz5xmaM52fc46RyYD8_JFknzaEhND7NZrgW_VIbKyaYP_PXfhQlIq4cHJxLE-XUL2gG0-_1Er7EQ3b33zU6liwsRzOaCIKkhBHQ8UNMducihKcwUFmJQebRR3k5CB-EhiXI7nDgAfYeMp84QH7ANrcJw=w775-h516-s-no?authuser=0&quot;><br><br><img src=&quot;https://lh3.googleusercontent.com/pw/ADCreHd5DAOE1BdQZZwcFzjk6MJFNBwlwpELcEMFBM_IgStJnCLcKr_jY_g0oLf84TQXDv0Jj-xSL8aqU2ICTVc7od-bJ5ZjvpjezMSNsvPOZPJrUP7btqEvIhUs7Y5UbwO2RR6qVq_DQzLOSEbzT0LI3O98oQ=w775-h516-s-no?authuser=0&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Іван Русєв, “Зелений лист”, Соломія Бобровська<span style=&quot;font-size:medium&quot;><br></span></em><span style=&quot;font-size:medium&quot;><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></span><em style=&quot;font-size:small&quot;><br></em></div> Екологія http://www.izmail.es/article/62816/ 2023-09-25 18:18:22 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62812/ Восени 2023 року призов до армії в Україні триватиме, оскільки влітку депутати Верховної Ради підтримали законопроєкти щодо продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Мобілізувати до Збройних сил можуть осіб як із бойовим досвідом, так і без нього, а також знятих і виключених з військового обліку, але визнаних придатними чи обмежено придатними до служби. <div>Вручення повісток може відбуватися, зокрема, й у публічних місцях. Чи мають право представники військкоматів здійснювати затримання (як запобіжний захід) громадян на вулиці, розповідає OBOZREVATEL.</div><div>Останнім часом у соцмережах поширюються повідомлення про те, що працівники військових комісаріатів затримують на вулиці чоловіків, які не бажають отримувати повістки.</div><div>Юристи пояснюють, що в дійсності представники ТЦК і СП мають право затримувати людей&nbsp;тільки в супроводі поліції&nbsp;і лише в тому випадку, якщо мало місце правопорушення.</div><div>Крім того, існують так звані уповноважені особи або&nbsp;патрулі,&nbsp;до яких входять поліцейські та нацгвардійці. Вони діють згідно із наказом або іншим документом&nbsp;коменданта,&nbsp;де мають бути вказані уповноваження таких осіб.</div><div><em>&quot;Є дві окремі постанови, які визначають, що можуть робити ці уповноважені особи на період воєнного стану. Це стосується і роботи на блокпостах, і огляду житла та службових приміщень, і огляду речей особи&quot;,</em> – пояснив&nbsp;&quot;РБК-Україна&quot;&nbsp;адвокат&nbsp;Антон Маринич.</div><div>Затримання ж може відбутися, якщо мав місце певний&nbsp;злочин. Але якщо чоловік просто відмовляється отримувати повістку і навіть демонструє нервову та агресивну поведінку, це&nbsp;не є підставою для затримання, каже юрист.</div><div>Якщо ж затримують відверто&nbsp;незаконно, то один дзвінок до адвоката мало що вирішить – слід звертатися до кількох органів одночасно.</div><div><em>&quot;Якщо має місце подібне затримання без скоєння злочину, скаржитись на дії працівників поліції в першу чергу можна в Державне бюро розслідувань. Також можна звертатися і в поліцію залежно від того, який склад працює:&nbsp;чи тільки ТЦК, чи це ТЦК і поліція одночасно.&nbsp;У випадку якщо є відверте порушення з боку представників правоохоронних органів, варто скаржитись в різні органи&quot;, – </em>пояснив Антон Маринич.</div><div>Нагадаємо, за ігнорування&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/kogo-z-ukraintsiv-mobilizuyut-voseni-i-scho-zagrozhue-za-ignoruvannya-povistki-rozyasnennya.htm&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow noopener&quot;>повістки в Україні</a>&nbsp;передбачена відповідальність. Кожен випадок розглядається індивідуально, кажуть юристи. А з&nbsp;1 жовтня на&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/ne-mobilizatsiya-u-zsu-proyasnili-sut-vijskovogo-obliku-zhinok-v-ukraini.htm&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow noopener&quot;>військовий облік</a>&nbsp;зобов'язали стати жінок-медиків у віці від 18 до 60 років.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62812/ 2023-09-25 17:15:27 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62817/ 8 вересня на росії відзначали річницю &quot;однієї з найвеличніших перемог в історії&quot; – Куликовську битву. Але, як і все у цій країні-фікції, ця &quot;велика перемога&quot; виявилася лише черговим великим міфом <div><em><strong>Що за Куликовська битва?</strong></em></div> <div>Кожен маленький рускій з дитинства знає про велич &quot;подвигу&quot; війська московського князя Дмитра, яке розгромило армію Золотої Орди під проводом темника Мамая 8 вересня 1380 року.</div> <div><em>&quot;Русские преследовали врага и гнали его несколько километров – до реки Красивая Меча. Главные силы Мамаева войска были уничтожены. Победная Куликовская битва длилась с 11 часов утра и до захода солнца, стороны понесли большие потери. За победу на Куликовом поле народ стал называть Дмитрия Ивановича Донским&quot;,</em> – пишуть на офіційному сайті міноборони рф.</div> <div>В канонічній російській історії Куликовська битва – перемога московського князя з так званим руським військом над ординцями. Мовляв, перший крок до віковічного прагнення русскіх звільнитися від татарського ярма. </div> <div>Ця битва була описана росіянами з неймовірними подробицями. Деякий час вважалося, що участь у ній взяло мало не пів мільйона осіб, десятки тисяч загинули.</div> <div><em><strong>Але що ж там було насправді?</strong></em></div><a href=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/275229.jpg?t=1694158982&quot; rel=&quot;lightgallery&quot;><img itemprop=&quot;image&quot; alt=&quot;&quot; Мамаєво=&quot;&quot; побоїще&quot;&quot;=&quot;&quot; src=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/275229.jpg?t=1694158982&quot; style=&quot;width:700px;height:437px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;752&quot;> </a><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Мамаєво побоїще&quot;</em><em style=&quot;font-size:small&quot;>. Вікіпедія </em><div><em><strong>Куликовська битва – звичайний міф російської пропаганди</strong></em></div> <div>Роками історики шукали місце, де 750 років тому відбулася ця епічна битва. Шукали-шукали, але так нічого й не знайшли.</div> <div>Навіть самі російські науковці визнають, що на Куликовому полі немає жодних доказів, що там відбувався великий бій.</div> <div><em>&quot;…Сотрудники Тульской археологической экспедиции вместе с коллегами из Государственного Исторического музея проводят раскопки Куликова поля с 1982 года. Восстановлены общая картина облика поля на протяжении трёх тысяч лет... флора, фауна, почва... Специалисты для изучения 70-километрового коридора... использовали не только геомагнитную съёмку. Здесь были прокопаны сотни метров траншей. Местность в прямом смысле слова прочёсывали солдаты и школьники. Приглашали даже экстрасенсов. Однако за годы поисков не было найдено ни одного важного предмета, позволившего бы, достоверно утверждать, что битва происходила именно в северной части поля рядом с деревней Хворостянкой и рекой Смолкой...&quot;</em>, - писав російський історик Микола Кірєєв.</div> <div>Навіть ті сучасні історики, які кажуть, що битва між ординцями і військом князя Дмитра насправді була, визнають, що масштаби бою були значно перебільшені. Замість сотень тисяч воїнів з обох боків&nbsp; могло нараховуватися 5-10 тисяч людей. І сама битва тривала хвилин 15.</div><a href=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/275231.jpg?t=1694159133&quot; rel=&quot;lightgallery&quot;><img itemprop=&quot;image&quot; alt=&quot;&quot; Поєдинок=&quot;&quot; Пересвіта=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Челубеєм&quot;,=&quot;&quot; Віктор=&quot;&quot; Васнецов&quot;=&quot;&quot; src=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/275231.jpg?t=1694159133&quot; style=&quot;width:700px;height:391px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;671&quot;><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span></a><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Поєдинок Пересвіта з Челубеєм&quot;, Віктор Васнецов, відкриті джерела </em><div><em>&quot;З'їжджалися кілька десятків вершників, рубалися, хтось падав, а на зміну йому виїжджали інші&quot;,</em> – писав працівник російського Державного Історичного музею Михайло Гоняний.</div> <div>Український історик Олександр Пальченко, тим часом <a href=&quot;https://www.ar25.org/article/kulykovska-bytva-yakoyi-ne-bulo-golovnyy-mif-moskoviyi.html&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot;>розповідає</a>, що насправді битва лише намічалася.</div> <div>Дмитро Донський, як васал Золотої Орди, володар московського улусу за наказом хана Тохтамиша почав просування своїх військ проти самозванця на ханський престол – Мамая. Великий полководець і талановитий організатор Мамай не був Чингізідом і не міг законно претендувати на ханський престол.</div> <div>З іншого боку на Мамая наступало військо самого Тохтамиша.</div> <div>Князь Дмитро дійсно першим зустрівся з Мамаєм, 8 вересня почалися ар'єргардні сутички. Однак ординський темник, щоб уникнути оточення, повернув і пішов у степ на зустріч Тохтамишу. Вже там кількома тижнями пізніше, у кінці вересня 1380-го, відбулася зустріч між законним Чингізідом і воїнами Мамая. І сталося це, до речі, &nbsp;біля річки Калка, поблизу сучасного Маріуполя.</div> <div>За однією з версій, Тотамиш розгромив Мамая, за іншою, воїни повстанця добровільно здалися. У будь-якому разі, для самого Мамая закінчилося все не дуже добре й у листопаді того ж року він був страчений.</div><a href=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/275230.jpg?t=1694159016&quot; rel=&quot;lightgallery&quot;><img itemprop=&quot;image&quot; alt=&quot;Спалення москви, 1382&quot; src=&quot;https://www.5.ua/media/pictures/original/275230.jpg?t=1694159016&quot; style=&quot;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1200&quot; height=&quot;673&quot;><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span></a><em style=&quot;font-size:small&quot;>Спалення москви, 1382. Вікіпедія </em><div>За два роки, 1382-го, Тохтамиш підкорив і спалив москву. А Дмитро Донський, тим часом переховувався в Костромі. Після цього північноруські князі знову змушені були отримувати ярлики на княжіння і виплачувати данину золотоординським ханам.</div> <div>Радянська пропаганда дуже ретельно ставилася до просування до просування міфу про знамениту Куликовську битву. Не виключено, що для того, щоб стерти з пам'яті іншу знаменну подію, яка також відбулася 8 вересня, і про яку до останніх років після радянського минулого майже ніхто не знав.</div> <div><strong>8 вересня 1514 року відбулася Битва під Оршею</strong>, коли об'єднані литовсько-русько-польські сили на чолі з князем Костянтином Острозьким розгромили війська московського воєводи Івана Челядіна.</div> <div>В результаті, &quot;цвіт армії&quot; московського царя був знищений, а князь Острозький став відомим усій Європі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Історія http://www.izmail.es/article/62817/ 2023-09-25 16:22:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62815/ Чи справді електрокари не чинять жодної шкоди довкіллю? <div>Беззаперечний позитивний вплив електромобілів на екологію вражає.</div><ul><li>По-перше, вони не викидають в атмосферу вуглекислий газ, оксид азоту та інші шкідливі сполуки. Цей важливий аспект призводить до зменшення шкоди навколишньому середовищу, що, в свою чергу, впливає на добробут людей і навіть на клімат.</li><li>По-друге, електромобілі використовують електричну енергію, яка може походити з відновлюваних джерел, таких як сонячна та вітрова енергія. Ця властивість робить їх по суті “зеленішими”, тим самим зменшуючи залежність людства від нафтопродуктів.</li></ul><div><em><strong>Але чи все так просто, як здається?</strong></em></div><div>Оцінка впливу електромобілів на навколишнє середовище вимагає більш вибагливого підходу, що охоплює всі етапи їхнього “життєвого циклу”. Перш за все, виробництво літій-іонних акумуляторів, які є ключовим компонентом сучасних електромобілів, несе екологічну шкоду, яку великі корпорації зазвичай не помічають. Видобуток цінних акумуляторних металів, таких як літій і кобальт, може мати катастрофічні екологічні наслідки.</div><div>Парадоксально, але в деяких випадках мешканці регіонів, де знаходяться ці ресурси, опиняються в несприятливих екологічних умовах. Примітно, що виробництво акумуляторів також вимагає підвищеного споживання енергії та води.</div><div>Крім того, важливо розуміти, що походження електроенергії, яка використовується для підзарядки електромобілів, не завжди є відновлюваним. Якщо електроенергія надходить з вугільних або газових електростанцій, екологічний дивіденд зменшується – хоча електромобілі не викидають шкідливих речовин, це відбувається в процесі виробництва енергії. Природно, що наратив трансформується з більш широкою інтеграцією відновлюваних джерел енергії в усьому світі.</div><div>Таким чином, можна стверджувати, що виробництво електромобілів знаменує собою важливий крок на шляху до екологічно свідомого автомобільного сектору. Проте, комплексна оцінка цього прогресу вимагає розгляду не лише прямих викидів, на які зазвичай звертають увагу виробники, а й усіх аспектів, що охоплюють виробництво, використання та утилізацію електромобілів.</div><div>Крім того, життєво важливо визнати, що утилізація акумуляторів сама по собі завдає значної шкоди навколишньому середовищу. Можливо, в майбутньому з’являться технології, які дозволять вирішити цю проблему в її основі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://www.izmail.es/article/62815/ 2023-09-25 16:07:57 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62811/ Новий шкільний сезон, як і минулорічним є важким для дітей, що повернулись в навчальні заклади. Серед оновних викликів - загрози обстрілів і часте перебування в сховищах. <div><div>Про це повідомляє&nbsp;Міністерство охорони здоров'я.</div></div><div></div><div><div>Однак в МОЗ наголосили, що для того, щоб дитині було легше переносити повітряні тривоги, батькам варто пояснити їй, що саме відбуватиметься.</div><div><em>&quot;Відверто проговоріть, що коли дитина буде у школі, може лунати сигнал тривоги, який сповіщає, що наші Збройні сили помітили загрозу і працюють, щоб її знешкодити. Тому треба перечекати, тож вчителька допоможе їй та її однокласникам пройти в безпечне місце&quot;, -</em> сказали в міністерстві.</div><div>Крім того, дитині необхідно розповісти, що вчителі мають чіткі інструкції, як діяти, і вони подбають про всіх школярів, а&nbsp;дітям необхідно чітко дотримуватись інструкцій вчителя.</div><div>В міністерстві також радять батькам спільно з дитиною вирішити, що варто покласти в пакет, який зберігатиметься у школі на випадок тривоги, а що дитина носитиме із собою в шкільному ранці.</div><div><em><strong>У пакунок, який зберігатиметься у школі, варто покласти:</strong></em></div><ul><li><em>улюблений снек дитини тривалого терміну зберігання (наприклад, печиво, сухофрукти чи горішки);</em></li><li><em>пляшку води (краще проговорити з адміністрацією школи, щоб вода була доступною у сховищі, щоб дитина не брала її із собою і не обтяжувала наплічник);</em></li><li><em>серветки (сухі та вологі);</em></li><li><em>антисептик;</em></li><li><em>ліки, якщо дитина приймає якісь препарати на постійній основі (обов’язково повідомте вчителя про прийом і приклейте до ліків інструкцію, як саме потрібно давати препарат);</em></li><li><em>записку, у якій вказані ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси);</em></li><li><em>телефон або смартгодинник та заряджений павербанк (якщо дитина ще не користується гаджетами, то переконайтесь, що вчитель має контакти батьків і за потреби може зв’язатись).</em></li></ul><div><img alt=&quot;Як скласти тривожний рюкзак для школяра так, щоб дитині було комфортно в укритті&quot; src=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/infografika-tryvozhnyj-yizha-e1669885017225.jpg&quot; type=&quot;image&quot;></div><div>Окрім цього, покладіть дитині речі, які сприятимуть її комфорту та допоможуть відчувати вашу турботу. Зокрема, це може бути:</div><ul><li><em>Олівці та пара роздрукованих розмальовок. Вони допоможуть відволіктись і зайнятись чимось приємним. Ви можете знайти приклади розмальовок на сайтах &quot;Всеосвіта&quot; чи &quot;Спільнотека&quot;.</em></li><li><em>Якась іграшка, яка подобається дитині. Це може бути двійник улюбленої іграшки, яка лишається вдома.</em></li><li><em>Напишіть дитині записку підтримки - це може бути щось смішне, що розвеселить дитина, або слова підтримки чи просто смайлик (особливо актуально, якщо ваша дитина в підлітковому віці, коли чутливі листи можуть бути сприйняті як гіперопіка). Якщо ваша дитина ще не вміє читати - намалюйте їй записку, створіть колаж, де слова не потрібні, але підтримка відчутна. Так вона відчуватиме турботу, навіть коли ви не поруч.</em></li><li><em>Наліпки – безпрограшна розвага для будь-якого віку. Для старших - це можуть бути стікерпаки, які можна клеїти на телефон, щоб ділитись із друзями, для молодших - будь-які наліпки з їх улюбленими героями.</em></li><li><em>Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи &quot;регресивними&quot;, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Тож можете покласти в наплі́чник декілька пачок повітряного пластиліну або невелику настільну гру, в яку можна грати разом із друзями (наприклад, UNO).</em></li><li><em>Якщо в дитини є гаджет, закачайте туди її улюблену книгу в аудіоформаті та не забудьте покласти навушники.</em></li></ul><div>Кожну з цих речей можна запакувати як невеличкий сюрприз, наприклад, обгорнути білим звичайним папером і залишити смішні написи – &quot;відкрити, якщо хочеться зайняти руки&quot;, &quot;відкрити, якщо занудьгували з друзями&quot;, &quot;зліпи з мене сонечко&quot; тощо.</div><div>Навіть якщо дитина не вміє читати, сам процес розгортання сюрпризів буде захопливим.</div><div><em>&quot;Формуючи цю частину наплі́чника безпеки, зважайте на індивідуальність дитини та її інтереси - а у цьому немає кращого спеціаліста, ніж важливі для дитини дорослі!&quot;&nbsp;</em>-&nbsp;додали в МОЗ.</div><div>Крім того, міністерство рекомендує поцікавитись, чи досліджувала дитина свій наплі́чник, після перебування у сховищі, і якщо так, то що зацікавило, що ще хотілося б додати.</div><div><em>&quot;Звісно, ефекту сюрпризу може не бути, але так ви будете впевнені, що дитина отримала щось для підтримки, що їй сподобається&quot;,</em> - заявили в МОЗ.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/62811/ 2023-09-25 15:44:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62810/ Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою. <div>Вона зазначила, що відмова москви розглянути це питання є мовчазним схваленням застосування тортур, пише&nbsp;The New York Times.</div><div><div>За словами Едвардс, очевидці поділилися достовірними свідченнями, які підтвердили постійну схему катувань, включаючи зґвалтування та побиття, у різних місцях ув’язнення під час російської окупації та серед українських військових, захоплених російськими військами. Про це вона зауважила 9 вересня, завершуючи семиденний візит в Україну.</div><div><em>&quot;Це не випадкова, аномальна поведінка, </em>- пояснила Едвардс. <em>- Це організовано як частина державної політики з метою залякування, породження страху або покарання з метою отримання інформації та зізнань&quot;.</em></div><div>Її коментарі були одним із найрішучіших засуджень незалежних експертів стосовно причетності російського керівництва з моменту повномасштабного вторгнення росії. Вона заявила, що зверталася до російської влади щонайменше сім разів з моменту отримання мандату рік тому, звертаючи увагу на поведінку російських військ і персоналу в місцях ув’язнення, але не отримала відповіді. Представниця ООН наголосила, що москва заперечує застосування тортур, одначе, її відмова розглянути цю проблему та кількість випадків, що накопичуються, свідчать про мовчазне схвалення застосування тортур.<br><em>&quot;російська влада досі не направила директиву своїм солдатам і військовому командуванню, яка інформує про те, що тортури і подібні методи допитів неприпустимі. Вони заперечують, що роблять це, але покажіть мені військову директиву, де забороняються тортури&quot;, - з</em>аявила Едвардс.</div><div>москва не відповіла навіть на її нещодавню пропозицію відвідати та повідомити про умови утримання російських військовополонених в Україні, додала вона. Австралійська юристка і науковиця зазначила, що їй двічі доводилося відкладати візити в Україну з міркувань безпеки, однак, накопичення доказів зробило особистий візит обов’язковим.</div><div>Минулого тижня вона оприлюднила свідчення чотирьох осіб, які розповіли їй, що їх катували під час ув’язнення під російською окупацією в районі Ізюма минулого року. За її словами, в Україні відкрито 103 тисячі справ загального характеру, пов’язаних із війною.</div><div>За її словами, із сотень українських військовополонених, утримуваних росією та звільнених під час обміну, близько 90% зазнали тортур, зокрема й сексуального насильства.</div><div>Едвардс також познайомилася з жінкою, яка розповіла, що перенесла два серцеві напади під час ув’язнення після тортур і того, що її змушували спостерігати, як катують її сина.</div><div><em>&quot;Її це так засмучувало, що вона була готова підписати будь-який документ&quot;,</em> - розповіла пані Едвардс. За її словами, навіть після підписання зізнання жінку утримували ще 300 днів. <em>- &quot;У цьому є певна структура, -</em> підсумувала вона.<em> - Хтось це контролює, хтось це здійснює, а хтось допитує&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62810/ 2023-09-25 14:00:21 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62805/ Український виробник представив дистанційну систему розмінування. <div><div>Українська компанія&nbsp;Frendt&nbsp;представила надлегку систему для дистанційного пошуку мін, яка&nbsp;обладнана&nbsp;шинами наднизького тиску, тому не підривається при наїзді на вибухонебезпечні предмети. Перша презентація відбулась на Днях поля «Агро Вінниця». <br>Про це повідомив засновник компанії Frendt&nbsp;Віталій<a href=&quot;https://latifundist.com/dosye/shuberanskij-vitalij-eduardovich&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noreferrer noopener&quot;>&nbsp;</a>Шуберанський, пише&nbsp;Traktorist.ua.</div></div><div><div><em>«Спочатку ми зробили концепцію&nbsp;трактора на дистанційному керуванні, але потім&nbsp;зрозуміли, що коли ми знаходимо небезпечний предмет трактор автоматично зупиняється і комусь потрібно йти провести розмінування&nbsp;для того, щоб машина&nbsp;могла&nbsp;рухатись далі. Ця концепція не підходить, тому що в нас зажди люди читають інструкцію після того коли щось сталося. І можна реально отримати великі матеріальні втрати».<br></em></div><div><div><div>Шуберанський наголосив, що через це був&nbsp;придуманий надлегкий засіб для дистанційного зондування землі, який оснащений шинами низького тиску і коли наїжджає на вибухонебезпечний предмет, детонація не відбувається і&nbsp;машина їде далі, передаючи інформацію про ділянку на якій була виявлена небезпека.</div></div></div><div><em>«На машину можна встановити будь-які детектори, чи то метало- чи радари. Система дистанційно передає дані в офіс, прив’язуючи до GPS-координат і ми маємо карту небезпечних предметів, яку використовують сапери, і їм набагато простіше підходити до кожної ділянки й проводити розмінування».&nbsp;<br></em>Шуберанський зауважив, що середня продуктивність людини під час розмінування -&nbsp;25 м кв. на день, дистанційна машина може виконувати пошук вибухонебезпечних предметів на 10 тис. м кв. за 1 год.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62805/ 2023-09-25 13:15:46 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62809/ Вже у жовтні в Україні розпочнеться новий опалювальний сезон, в ході якого субсидія стане доступною більшій кількості українців. Адже в опалювальний сезон вартість комуналки підвищується, отже право на субсидію отримає більше домогосподарств. <div>Причому претендувати на субсидію можуть не лише власники житла, а й його орендарі, а також переселенці, які винаймають житло.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Закон виділяє 4 категорії населення, які можуть претендувати на отримання субсидії для оплати комуналки:</span></em></div><ul><li>власники житла, які зареєстровані за цією адресою;</li><li>орендарі житла;</li><li>особи, які отримали статус ВПО. Причому переселенцям не обов'язково мати договір оренди;</li><li>забудовники, які не передали будинки в експлуатацію.</li></ul><div>Субсидію можна оформити онлайн через <a href=&quot;https://portal.pfu.gov.ua/&quot;>вебпортал Пенсійного фонду</a>&nbsp;або офлайн особисто відвідавши одне з відділень ПФУ.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>При цьому для оформлення субсидії знадобляться такі документи:</span></em></div><ul><li>заяву про надання субсидії (вона подається за спеціальною формою);</li><li>декларація про доходи сім'ї, яка мешкає у квартирі, на яку хочуть отримати субсидію;</li><li>договір на оренду житла чи свідоцтво про право власності.</li></ul><div>Усіх, хто вперше звертається по субсидію, піддають ретельній перевірці. Зокрема, перевіряють достовірність даних про майновий стан членів домогосподарства. При цьому, крім свого реєстру, ПФУ також бере для звіряння дані <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>з інших реєстрів:</span></em></div><ul><li>Державної податкової служби;</li><li>Міністерства юстиції;</li><li>Міграційної служби України.</li></ul><div>Якщо під час звірки буде виявлено, що претендент на субсидію вказав невірні дані про майновий стан членів сім'ї, у державній допомозі відмовлять.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62809/ 2023-09-25 11:40:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62808/ російська окупаційна армія за жодних умов добровільно не залишить позиції в Бахмуті, навіть коли потрапить в оперативне оточення. Причина полягає в тому, що для кремля це політичний символ, за який вони будуть платити життями своїх солдатів. Щодо звільнення цього міста-символа, то воно не є доцільним. Україна не може дозволити собі кидати &quot;на убій&quot; своїх захисників заради деокупації одного-єдиного населеного пункту. <div>Кремль та його армія мають потенціал божевілля. Збройна агресія проти будь-якої іншої країни, окрім України, цілком можлива. Водночас важливо не боятися часткових успіхів ворога. Свого часу успіх в окремих битвах мала й армія Гітлера, але програла війну. Так само у сьогоднішній війні не так важливі окремі її епізоди, важливо її виграти. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт полковник запасу&nbsp;Петро Черник.</div><div><em><strong>– В Міноборони Великої Британії&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/zvilnennya-klischiivki-ta-andriivki-vidkrivae-pered-zsu-novi-mozhlivosti-rozvidka-britanii.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>дійшли висновку</a>, що Сили оборони України досягли тактичного успіху, коли звільнили від окупантів села Клещіївка та Андріївка за 8 кілометрів від Бахмута. Вони вважають, що це відкриває нові можливості для наших захисників і наближає їх до автотраси Т-0513. Наскільки це важлива дорога? Як ви оцінюєте саме ці досягнення нашої армії? Чи може Бахмут бути звільнений вже незабаром?</strong></em></div><div>– Не можна так казати. І взагалі грішно вживати в медійному аналізі такі думки, що завтра все складеться добре. Це некоректно.</div><div>Що коректно і правильно? Зроблений величезний крок уперед у частині потенційного оперативного оточення Бахмута. росіяни будуть битися за нього на смерть. Чому? Бо він політичний. путін сказав, що його взяли, він нагородив їхніх недогероїв за взяття Бахмута. Розуміючи, що росіяни вміють масово помирати &quot;за родіну, за вєлічіє&quot;, в даному випадку за путіна, вони будуть це робити. Вийти звідти вони не зможуть.</div><div>Найкращий сценарій, який може скластися найближчими тижнями – це оперативне оточення. Що це таке? Це коли дороги, зокрема, й та, яку назвали, опиняються під вогневим контролем артилерії, особливо ближнього радіусу дії, мінометів, що працюють на відстані до 7 кілометрів.</div><div descr=&quot;Війна в Україні, карта бойових дій в районі Бахмута, 21 вересня 2023 року. Джерело: deepstatemap.live&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/21/bezyimyannyij.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/21/bezyimyannyij.jpg&quot; alt=&quot;Армія Путіна їстиме щурів у Бахмуті, на неї чекає оточення. Інтерв'ю з полковником Черником&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:640px;height:289px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Повне оточення – це коли на кожній стежці, на кожній дорозі поставлений блокпост. Але про повне оточення говорити некоректно, бо противник все це буде нищити. Тільки оперативно – артилерія рухається і завдає ударів по всьому, що рухається. Якщо, умовно, в межах місяця це складеться, це буде фантастичний успіх.</div><div>Щодо самої битви за Бахмут, то я не впевнений, що цю битву треба робити. Нагадаю, як росіяни брали Бахмут – величезними &quot;м’ясними&quot; хвилями. Ми не можемо собі дозволити кидати на убій тисячі наших солдатів тільки тому, що Бахмут має бути взятий.</div><div>Мудріше відрізати всю логістику ворога, щоб вони щурів їли. Я думаю, що так і буде.</div><div><em><strong>– Пресслужба Східного управління військ ЗСУ&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/trivae-pidgotovka-do-novih-vorozhih-shturmiv-u-zsu-rozpovili-pro-situatsiyu-na-limano-kupyanckomu-napryamku.htm&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow&quot;>повідомила</a>, що протягом минулого тижня російська окупаційна армія практично не штурмувала українські позиції на Лимано-Куп’янському напрямку, але ворог продовжує перегрупування та формує нові штурмові загони. Водночас стало відомо, що саме на цьому напрямку перебуває близько 110 тисяч російських окупантів. За вашими оцінками, чи може ворог готувати прорив нашого фронту? Як ви оцінюєте таку небезпеку?</strong></em></div><div>– Таке може бути. Не треба недооцінювати ворога. 110 тисяч люду – це неймовірно багато. Поясню, чому вони це роблять. Все через Бахмут. Здати вони його не можуть, і зрозуміло чому. Будуть битися до останнього патрона, до останнього солдата.</div><div>Як вони мислять? Не можуть далі просунутися, Бахмут треба тримати, треба створювати точку тиску, куди, за їхньою логікою, ми будемо знімати сили і засоби із Бахмутського плацдарму. Це логічно. Сконцентрували велику кількість живої сили, це так. Але цю силу треба забезпечити нормальною технікою.</div><div descr=&quot;Війна в Україні, карта бойових дій в районі Лиману, 21 вересня 2023 року. Джерело: deepstatemap.live&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/21/bezyimyannyij2.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/21/bezyimyannyij2.jpg&quot; alt=&quot;Армія Путіна їстиме щурів у Бахмуті, на неї чекає оточення. Інтерв'ю з полковником Черником&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:640px;height:268px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Тепер розбираємо ситуацію суто по книжці. 40-тисячний корпус потребує 725 танків, 2,5 тисячі броньованих машин і тисячу стволів артилерії та реактивних систем залпового вогню. Всього цього немає. Якщо знайдуть на 100 тисяч 500 танків, це буде добре. Відкриті джерела кажуть, що в них ледве 500 броньованих машин, а треба 5 тисяч. І треба 2 тисячі стволів. Немає цього.</div><div>Якщо вийдуть на показники у 50% забезпечення технікою, це для них буде фантастика. Але є нюанс. Бахмут вони брали не технікою, а піхотою, і 100 тисяч – це багато.</div><div>Ми впоралися в Бахмуті? Впоралися. Ми їх винищили. Далі Бахмута вони просунутися не можуть. Але 100 тисяч – це забагато, їх також доведеться нищити.</div><div descr=&quot;Військовий експерт полковник запасу Петро Черник. Джерело: galinfo.com.ua&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/21/chern.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/21/chern.jpg&quot; alt=&quot;Армія Путіна їстиме щурів у Бахмуті, на неї чекає оточення. Інтерв'ю з полковником Черником&quot; init=&quot;true&quot;></div><div>І найголовніший момент – не треба боятися часткових успіхів ворога. Жодна війна в світі не знає, щоб одні нескінченно наступали, а другі нескінченно відступали. Так не буває. Навіть ті, хто зазнають стратегічної поразки, все одно наступають і можуть мати успіх.</div><div>Друга світова війна, 1944-1945 рік. Німці ще під Сталінградом зрозуміли, що їм кінець, але вирішили битися на смерть. Арденнська операція, так званий Арденнський виступ в бік південно-західної Бельгії. Вони тоді прорвали оборону США на 100 кілометрів. Це був серйозний успіх. Але перебіг війни це не змінило.</div><div>І у росіян можуть бути якісь часткові успіхи, і це треба спокійно приймати. Бої і битви можуть бути програні. Важливо виграти війну.</div><div><em><strong>– Генсек НАТО Столтенберг&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/jde-vijna-na-visnazhennya-stoltenberg-zaklikav-posiliti-dopomogu-ukraini-j-vidznachiv-uspihi-kontrnastupu.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>заявив</a>, що повномасштабне вторгнення росії в Україну є війною на виснаження, але війна не зайшла у глухий кут. Він вважає, що Києву потрібна додаткова підтримка. В цьому контексті хотіла вас запитати щодо підсумків останньої зустрічі в форматі &quot;Рамштайн&quot;. Яка саме підтримка потрібна українській армії саме зараз? Чи можемо ми розраховувати на неї?</strong></em></div><div>– Війна у третій стадії класичної індустріальної війни, перемелювання сил і засобів противника. Зараз цим і займаємось.</div><div>Яка зброя нам найбільше потрібна? Лише лінивий про неї не говорив. Це MGM-140 ATACMS. Велика кількість таких ракет у поєднанні з авіацією може змінити хід війни. Задекларований 61 літак F-16, питання в тому, коли вони запрацюють і яка номенклатура зброї буде до цього літака. Бо сам по собі літак нічого не важить – важать бомби і ракети, які до нього ідуть.</div><div>Моя персональна позиція, що на &quot;Рамштайні&quot; якраз ці моменти й обговорювалися. Але відкритої інформації, про що домовилися, поки що немає. Одразу за результатами &quot;Рамштайну&quot; німці оголосили дуже непоганий пакет, особливо в частині бронеавтомобілів класу MRAP, 200 одиниць, це фактично дві бригади, та велику кількість боєприпасів до мінометів. Це дуже хороший крок уперед.</div><div>Але хід війни змінять на полі бою дві системи зброї – F-16 з великою кількістю бомб і ракет і далекобійні ракети MGM-140 ATACMS. Коли дадуть – не знаю. Все вперлося в одну людину, в Джозефа Байдена. І Госдеп, і Пентагон порекомендували йому це зробити. Зараз (21 вересня. – Ред.) в США наш президент буде зустрічатися з ним, з представниками Конгресу від обох партій. Дуже багато залежатиме від того, як у підсумку завершаться ці перемовини.</div><div><em><strong>– Міністр закордонних справ Литви Ландсбергіс зробив таку&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/poki-ukraina-ne-peremozhe-nihto-ne-bude-v-bezpetsi-u-litvi-zaklikali-partneriv-nadati-zsu-bilshe-zbroi.htm&quot; rel=&quot;follow&quot;>заяву</a>: &quot;Поки Україна не переможе, ніхто не буде у безпеці&quot;. Чи вважаєте ви, що сьогодні країна-окупант має певний ресурс для того, щоб піти далі, щоб вчиняти акти збройної агресії проти будь-якої іншої країни, зокрема, балтійської?</strong></em></div><div>– У Римській імперії був такий мудрий чоловік, Марк Туллій Цицерон. Дуже його люблю. У нього є гарний вислів: &quot;Що ближче крах імперії, то божевільніші її дії&quot;. Божевільні можуть вдатися до чого завгодно. Каховську греблю підірвали. Ніхто не думав, що це можливо зробити. Зробили. Тому можуть вдарити по комусь іншому.</div><div>Вибачте, скажу цинічно, але в певному сенсі нам це вигідно, бо тоді війна вийде за межі України. А якщо так, то тоді США насамперед будуть змушені на це реагувати.</div><div>Чи буде так, я не знаю. Чи є в росії потенціал на божевілля в частині піхоти? Є. Московити – чисельний народ, є ресурс від 1,5 до 3 мільйонів людей. Автоматів Калашникова, рушниць Мосіна, самозарядних карабінів Сімонова і навіть зброї Другої світової війни – ПДШ, ПДС – у них сотні тисяч на складах. Патронні заводи працюють, а московити готові помирати &quot;за родіну, за путіна, за вєлічіє&quot;.</div><div>Тому це може статися. Чи станеться – я не знаю.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62808/ 2023-09-25 10:27:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62807/ За Бахмут окупанти битимуться до останнього патрона, до останнього солдата. <div>За повідосленням Східного управління військ ЗСУ, протягом 11-17 вересня армія &quot;рф&quot;&nbsp;практично не штурмувала українські позиції на Лимано-Куп’янському напрямку, але триває формування нових штурмових загонів. Водночас&nbsp;відомо, що саме на цьому напрямку перебуває близько 110 тисяч російських військовослужбовців, які ймовірно, готують&nbsp;прорив фронту на цьому напрямку.</div><div>Про це в&nbsp;ексклюзивному інтерв’ю&nbsp;OBOZREVATEL сказав військовий експерт полковник запасу Петро Черник.</div><div><div></div></div><div><em>&quot;Не треба недооцінювати ворога. 110 тисяч люду – це неймовірно багато. Поясню, чому вони це роблять. Все через Бахмут. Здати вони його не можуть, і зрозуміло чому. Будуть битися до останнього патрона, до останнього солдата&quot;,&nbsp;– </em>сказав Черник.</div><div>За словами експерта, росіяни не можуть далі просунутися і Бахмут прагнуть утримати, тож створюють точку тиску, куди, за їхньою логікою, ЗСУ будуть знімати сили і засоби із Бахмутського плацдарму.</div><div><em>&quot;Це логічно. Сконцентрували велику кількість живої сили, це так. Але цю силу треба забезпечити нормальною технікою&quot;,&nbsp;– </em>додав він.</div><div>Експерт пояснив, що 40-тисячний корпус потребує 725 танків, 2,5 тисячі броньованих машин і тисячу стволів артилерії та реактивних систем залпового вогню, але&nbsp;цього немає.</div><div><em>&quot;Якщо знайдуть на 100 тисяч 500 танків, це буде добре. Відкриті джерела кажуть, що в них ледве 500 броньованих машин, а треба 5 тисяч. І треба 2 тисячі стволів. Немає цього. Якщо вийдуть на показники у 50% забезпечення технікою, це для них буде фантастика. Але є нюанс. Бахмут вони брали не технікою, а піхотою, і 100 тисяч – це багато&quot;,&nbsp;– </em>додав Черник.</div><div>Він заявив, що ЗСУ винищили окупантів у Бахмуті, тож далі&nbsp;вони просунутися не можуть.</div><div><em>&quot;Але 100 тисяч – це забагато, їх також доведеться нищити. І найголовніший момент – не треба боятися часткових успіхів ворога. Жодна війна в світі не знає, щоб одні нескінченно наступали, а другі нескінченно відступали. Так не буває. Навіть ті, хто зазнають стратегічної поразки, все одно наступають і можуть мати успіх&quot;,</em>&nbsp;– розповів Черник.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62807/ 2023-09-25 09:35:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62806/ Витримані червоні вина у дубових бочках від Наталії та Марʼяна Шевченків протягом кількох років здобували золоті нагороди на всеукраїнських конкурсах. Та з першого дня повномасштабного вторгнення головний винороб (саме так його називає дружина) пішов у військкомат. На плечі Наталії впало і господарство, і основна робота у магазинах. Пропустивши сезон 2022-го року, сімейна пара (Марʼян – консультаціями, Наталія – на виноробні) відновлює роботу. <div>Про життя крафтової виноробні до і під час великої війни Наталія розповіла виданню &quot;ШоТам&quot;.&nbsp;<img decoding=&quot;async&quot; loading=&quot;lazy&quot; src=&quot;https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/09/photo_2023-09-15-16.01.00-1.jpeg&quot; width=&quot;960&quot; height=&quot;1280&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:933px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Наталія Шевченко,&nbsp;співвласниця&nbsp;виноробні&nbsp;на Одещині</em></div><div><em><strong>Початкова мета – зробити хороше вино для себе</strong></em></div><div>В Одеському регіоні напевно кожен має свій власний виноградник, але раніше ми з чоловіком думали, що не любимо вино. Пізніше виявилось інакше:&nbsp;те вино, яке ми куштували, не зовсім було вином.&nbsp;Наші люди часто готують за сімейними рецептами, як робили їхні діди-прадіди. Тож коли ми скуштували вино зроблене за технологіями, то зрозуміли, що хочемо зробити такий напій для себе.&nbsp;</div><div>Ідея власної виноробні виникла взимку 2012 року і ми розпочали з підготовки: почитали літературу, знайшли мінімальне обладнання, аби з початком сезону бути готовими. З локацією ситуація ще прозаїчніша: за нашим будинком був пустир.&nbsp;Протягом 10 років ми його прибирали від сміття, що постійно летіло до дому. Прибирали-прибирали, а коли вирішили займатись вином, то розбили тут виноградник.<br><img decoding=&quot;async&quot; src=&quot;https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/09/Zobrazhennia-15.09.2023-o-15.48.jpeg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:386px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Виноградник розбили на пустирі біля дому. Фото: ШоТам</em></div><div>Від самого старту ми шукали людей, хто також поглиблено займається виноградом і хто може дати якісь поради. Так&nbsp;ми почали також їздити на семінари, де вчать саме як вирощувати технічний виноград та процедури виготовлення вина, та знайшли нові знайомства з колегами, так би мовити, по цеху.&nbsp;</div><div>І все вийшло, хоч і не без опору рідних, які постійно розповідали, що це не те і треба не так. Але зрештою були приємно вражені результатом. Після першої вдалої спроби інтерес посилився.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Дуже скоро вина стало більше, ніж ми могли самі споживати: пригощали друзів та після кожної зустрічі отримували прохання поділитись чи навіть придбати наш напій.&nbsp;</span></em></div><div>Ми знайомились з більшою кількістю сортів і пробували ширший асортимент вин, хоча ми були виноробами-любителями у прямому сенсі цього виразу.&nbsp;Яке вино хотіли мати, такий виноград і садили.&nbsp;Тож не всі сорти прижились, і нині маємо кардинальні плани зі заміни виноградника. Але це дозволило нам багато експериментувати і знайти свою нішу.&nbsp;</div><div><strong><em>Візитівка нашої виноробні – червоні вина витримані в дубових бочках</em></strong></div><div>Наша місцевість найкраще підходить для виробництва червоних вин, адже саме червоний виноград потребує так багато сонця, як ми маємо тут на півдні. А от білі сорти у нас страждають: від спеки підіймається цукор і втрачається кислотність.&nbsp;</div><div>Але ми все ж таки приловчилися і знайшли шлях, як виготовляти білий напій. Вихід – ранній збір, поки ягода не набрала багато цукру.&nbsp;Бо більше цукру значить більше спирту, а це не те, що ми очікуємо від легкого білого вина.</div><div>Здебільшого Одещина, та і загалом південь, спеціалізується більше по червоним винам, за які наша виноробня отримує нагороди. Наприклад,&nbsp;наш Одеський чорний 2018 та 2019 років отримав «золото» на конкурсі «Одеський залив 2020», а з цьогорічного конкурсу Vinnytsia Wine Days 2023, що проходив за правилами Міжнародної організації виноградарства і виноробства,&nbsp;ми привезли 4 «золота» і одне «срібло».&nbsp;<br><img decoding=&quot;async&quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;1280&quot; src=&quot;https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/09/photo_2023-09-15-16.21.26.jpeg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:700px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>За червоні вина подружжя Шевченків отримує нагороди. Фото надала Наталія</em></div><div>Візитна картка нашої виноробні – це&nbsp;червоні вина витримані в дубових бочках. Коли ми закладали виноградник, то обрали сорти з французького регіону Бордо: Каберне Совіньйон, Каберне Фран, Пті Вердо.&nbsp;Нашим фірмовим ми вважаємо купажне вино, яке мій чоловік назвав Оксамит Дністра. Це вино зроблено з перелічених сортів, окремо витримане у дубових бочках, а потім складено в авторський купаж. І саме воно отримало «золото» на останньому конкурсі у Вінниці.&nbsp;</div><div>Також славляться&nbsp;наші Одеські чорні, що витримані також у дубовій бочці.&nbsp;Це дуже насичений напій, що часто називають «вином з чоловічим характером». Терпке, густе – підходить для неспішного споживання. Воно чудово аерується та розкривається у келиху протягом 15 хвилин, віддаючи все нові й нові аромати. Наш витриманий «Одеський чорний», якому вже 2-4 роки, збирає нагороди на конкурсах.<br><img decoding=&quot;async&quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;2560&quot; height=&quot;1434&quot; src=&quot;https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/09/Zobrazhennia-15.09.2023-o-16.27-scaled.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:391px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>«Одеський чорний» збирає нагороди на конкурсах. Фото: ШоТам</em></div><div><em><strong>Чим здивувати туристів? Атмосферою та високою якістю</strong></em></div><div>Виноробня змінилась у 2017 році, коли&nbsp;наша подруга, яка займається туристичним бізнесом, запропонувала прийняти гостей.&nbsp;Це була група із 20 співробітників турагентства, які хотіли відзначити День екскурсовода на цікавій локації. А таких людей важко вразити ресторанами чи банкетами, то вони шукали чогось неординарного та цікавого.&nbsp;</div><div>Сказати, що ми хвилювались – це нічого не сказати. Бо це дійсно професіонали з великої літери: провідна турфірма Одеси, працювали здебільшого з іноземцями. Коли вони приїхали, то я подумала:&nbsp;«А чим ми взагалі можемо таких людей здивувати?»&nbsp;Та вони були настільки відкриті та щирі, що ми самі провели час з задоволенням.&nbsp;</div><div>У той же день гості запропонували нам роботу. Крафтових виноробень навколо Одеси тоді було небагато, тож ми були раді відкрити свої двері для всіх. Так і сталось. Почали приймати групи ще до початку коронавірусної пандемії, та невдовзі, коли кордони закрили,&nbsp;наша виноробня відкрила двері до всіх охочих подорожувати.&nbsp;</div><div>Одеські туроператори підготували одноденний маршрут до нашого міста. Спочатку вони везуть людей на прогулянку річкою Турунчук, що у народі називають Біляївською Амазонкою саме через атмосферу та гілля верб, що звисають. Далі відвідують Біле озеро, що влітку повністю вкривається білими ліліями. І далі звісно завозять до нас на дегустацію вина.</div><div>Частували гостей на дегустаціях, там же і продавали вина.&nbsp;Ми крафтове виробництво, тож поки нас не знайти на полицях у супермаркетах, а лише на таких туристичних маршрутах.</div><div>Чи дохідна виноробна справа? Це наша стабільна стаття видатків.&nbsp;Ми працюємо як на роботі, але прибутки поки маємо як від хобі.&nbsp;Туристів приймаю лише вихідними, а у будні продовжую працювати на основній роботі – маю кілька магазинів роздрібної торгівлі.&nbsp;</div><div>Виноробня розвивається з сімейного бюджету: шукаємо обладнання, що було у вжитку, але ще у хорошому стані. Купуємо не в сезон нові ємності, аби було дешевше. Поки все робимо своїми силами.<br><img decoding=&quot;async&quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;2560&quot; height=&quot;1364&quot; src=&quot;https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/09/Zobrazhennia-15.09.2023-o-15.49-scaled.jpeg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:372px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Виноробна справа поки приносить прибутки як від хобі. Фото: ШоТам</em></div><div><em><strong>У 2021 році зробили 10 тонн вина. А коли чоловік пішов в армію, то призупинили роботу</strong></em></div><div>Виноробня – це не сезонна робота, хоча з весни по осінь більше зайнятість, але робота є цілий рік. Наприклад, 19 лютого ми заклали наше червоне Одеський чорний у дубові баняки, та мали купу планів на сезон 2022-го року.</div><div>Та сталась війна. І головний винороб 24 лютого 2022 пішов у військкомат.&nbsp;Марʼян ніколи не був військовим, але він без сумнівів пішов в армію.&nbsp;Очевидно, що і всі записи туристів скасувались, що були розписані аж до квітня. А без чоловіка на господарстві всі роботи скоротились до мінімуму.</div><div>На щастя, чоловік був поруч принаймні по вихідним, адже до травня його лишали в роті охорони військкомату у Біляївці.&nbsp;Так він міг хоч іноді приходити, розповідати й показувати мені, що і як робиться.&nbsp;Планували хоч якийсь, але провести виноробний сезон. Та коли Марʼяна відправили у ротацію, ми були змушені відмовитися від сезону зовсім.&nbsp;</div><div>Тоді ж ми з чоловіком ухвалили складне рішення, яке довго відкладали&nbsp;–&nbsp;викорчовувати виноград, що хворіє у нас через спеку.&nbsp;Вже зараз ми зробили аналіз ґрунтів і починаємо засаджувати ті сорти, для яких потрібно робити мінімум обробок у наших умовах.</div><div>З того часу життя мене навчило не планувати й радіти навіть найменшим результатам.&nbsp;Лише наприкінці 2022 року я змогла відновитись в першу чергу психологічно та емоційно, аби прийняти гостей на виноробні. Для мене саме ці зустрічі гостей стали наче ковтком свіжого повітря. Це те, що дає сили рухатись далі не лише по виноробству, а й загалом по життю.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Лише під час проведення дегустацій, коли гості сидять у залі та я поглинаю у розповіді, виключно тоді мені вдається забути про тривалу війну, яка не дає спокою навіть уві сні. І я бачу, що і для наших гостей час на господарстві та дегустації має такий ефект – люди занурюються глибше в атмосферу виноробні, подалі від жахіть війни. Мені це дає наснагу і віру, що все буде добре, просто треба тут і зараз робити те, що можеш.</span></em></div><div>Вже на цей рік я стала не допомагати, а робити: чоловік завжди на звʼязку, а за можливості - приїжджає на виноробню. Я ж на місці постійно.&nbsp;Ще не знаю, скільки вийде і чи вийде взагалі, але сезон почався, я цьому радію.&nbsp;Раніше ми могли засмутитись через якісь невдачі (наприклад, у 2021 не зробили каберне),&nbsp;але життя показує: варто бути вдячним за те, що вдається, а не шкодувати за невдачі.&nbsp;<br><img decoding=&quot;async&quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;2560&quot; height=&quot;1385&quot; src=&quot;https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/09/Zobrazhennia-15.09.2023-o-16.28-scaled.jpeg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:378px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>У 2023 році попри війну сезон почався. Фото: ШоТам</em></div><div>Якихось планів не будую, є лише мрії.&nbsp;Аби скоріше була перемога і всі чоловіки повернулись до своїх домівок.&nbsp;Мені звісно хочеться, аби Марʼян займався виноробством, бо він цим живе. А поки тримаймося і тримаємо виноробню.</div><aside><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></aside> Регіон http://www.izmail.es/article/62806/ 2023-09-25 08:42:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62804/ Вчені Університету Монаша відтворили мережу нервових клітин мозку людини за допомогою друку на біопринтері. <div>Результати роботи описані у журналі Advanced Healthcare Materials.</div><div><div>Команда змогла продемонструвати тривимірне розташування сірої та білої речовини у&nbsp;мозку людини, надрукувавши структури з&nbsp;живих клітин. У&nbsp;такий спосіб вдалося простежити формування зв’язків між різними шарами кори. Фахівці виявили, що&nbsp;виступи з&nbsp;нейронів у сірій речовині легко проростають крізь шар білої речовини, використовуючи останній як&nbsp;«міст» для зв’язку з&nbsp;нервовими клітинами в інших шарах.</div><div>Автори наголошують, що&nbsp;вони змогли не тільки створити мережу нейронів мозку, яка спостерігається в&nbsp;природних зразках, але й зімітувати відповідну поведінку та&nbsp;функції нейронів. Це&nbsp;було підтверджено за&nbsp;допомогою чутливих електрофізіологічних вимірів.</div><div>У&nbsp;майбутньому на&nbsp;основі цієї технології дослідники матимуть змогу вивчати формування нервової мережі, розвиток деяких захворювань, а&nbsp;також тестувати вплив різних ліків на&nbsp;нервову систему.</div><div>Нагадаємо, у&nbsp;червні дослідники з&nbsp;Університету Вікторії (Канада)&nbsp;<a href=&quot;https://noworries.news/vcheni-rozrobyly-3d-bioprynter-shho-dast-zmogu-drukuvaty-organy-dlya-transplantacziyi/&quot; link=&quot;internal&quot;>розробили портативний біопринтер in&nbsp;situ</a>, який може використовуватися для друку тканин і органів людини. Апарат призначений для застосування у&nbsp;сфері регенеративної медицини.</div><div>Новий пристрій відрізняється від сучасних аналогів наявністю декількох картриджів з біочорнилом, кожен з&nbsp;яких керується незалежно пневматичною системою. Таким чином, оператор отримує повний контроль над друкованою сумішшю, що містить живі клітини. Така схема спрощує створення живих структур будь-якої складності.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <br></div><div><br></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62804/ 2023-09-25 08:10:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62802/ Генно-модифіковані шовкопряди плетуть волокно, міцніше за кевлар у 6 разів. <div><div>Прищепивши тутовим шовкопрядам&nbsp;<a href=&quot;https://nv.ua/ukr/tags/henetika.html&quot; target=&quot;_blank&quot; pubtag=&quot;0&quot;>гени&nbsp;</a>павука, вчені з&nbsp;Китаю та&nbsp;Австралії отримали організм, здатний створювати міцну і міцну нитку. За&nbsp;своїми характеристиками вона перевершує кевларове волокно, що&nbsp;використовується в&nbsp;бронежилетах, пише&nbsp;NV.<br></div><div>Цей матеріал, за&nbsp;словами авторів, являє собою винятково високоефективне волокно, яке може бути використане для створення легких, але міцних матеріалів для літаків і автомобілів, а&nbsp;також для створення медичних пов’язок, що&nbsp;сприяють швидшому загоєнню ран, і надтонких швів для очних операцій.</div><div>Традиційно тутового шовкопряда використовували для виробництва текстилю, проте його шовк був не&nbsp;особливо міцним. На відміну від нього, павуки створюють неймовірно міцне волокно, але розводити їх у&nbsp;великих кількостях складно через їхню агресивність. Довгі роки дослідники намагалися об'єднати найкращі якості обох видів, генетично модифікуючи тутових шовкопрядів. Однак павуковий шовк містить великі білки, які важко впровадити в&nbsp;геноми інших істот.</div><div>У&nbsp;цьому&nbsp;<a href=&quot;https://www.science.org/content/article/worms-spider-genes-spin-silk-tougher-bulletproof-kevlar&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot; pubtag=&quot;0&quot;>дослідженні</a>&nbsp;вчені вирішили зосередитися на&nbsp;невеликому білку павукового шовку, відомому як&nbsp;MiSp, який виробляють павуки зі Східної Азії. За&nbsp;допомогою технології CRISPR вони впровадили MiSp в&nbsp;генетичну структуру шовковичного шовкопряда, замінивши ген, що&nbsp;кодує його основний білок. Однак учені зберегли деякі характеристики тутового шовку в&nbsp;структурі MiSp, щоб забезпечити сумісність із внутрішніми механізмами хробака.</div><div>Результатом цієї роботи стали волокна, що&nbsp;мають видатну міцність і стійкість до&nbsp;розтягування. Ці волокна майже на рівні найміцнішого натурального павукового шовку і в шість разів міцніші за&nbsp;кевлар.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <p><br><a href=&quot;https://techno.nv.ua/ukr&quot;><picture><source media=&quot;(max-width: 1200px)&quot; srcset=&quot;https://techno.nv.ua/images/main/nv_logo_new.svg&quot;><source media=&quot;(max-width: 1200px)&quot; srcset=&quot;https://techno.nv.ua/images/main/nv_logo_new.svg&quot;><source media=&quot;(min-width: 1201px)&quot; srcset=&quot;https://techno.nv.ua/images/main/nv_logo_new.svg&quot;></picture></a></p><div><br></div>.<br><div><br></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62802/ 2023-09-24 23:47:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62801/ У львівській дитячій лікарні св. Миколая хірурги застосували робот Da Vinci для того, щоб видалити пухлину наднирника 4-річній Аліні. <div>До цього маленька пацієнтка перенесла трансплантацію кісткового мозку. До цього хірургічних втручань із застосуванням робота-хірурга Da Vinci у нашій країні&nbsp;не проводилося.</div><div>Дівчинка з Вінниці з минулого літа дитина бореться з тяжкою недугою. Спочатку у неї піднялася температура. Згодом батьки звернулися до медиків. Дитині діагностували злоякісну пухлину нервової системи – нейробластому 4 стадії.</div><div>При нейробластомі пухлини, як вказано у повідомленні, можуть розвиватись в будь-якій ділянці симпатичної нервової системи в організмі людини. У дівчинки вона локалізувалася в правому наднирнику – ендокринній залозі, що відіграє важливе значення в обміні речовин. При цьому пухлина сягала аж 15 см.</div><div>Фахівці очікували певного етапу лікування для того, щоб провести операцію. Вони стежили за показниками дівчинки.</div><div>Видалили пухлину повністю за допомогою робота Da Vinci. Лікарі зазначили, що такий метод більш точний та не такий травматичний для дітей. Операція відбувається через мінірозріз, а вбудована мінідіагностична система дозволяє лікарям реалізувати точні та ювелірні втручання. Утворення зменшилось до 5 см, Алінка з батьками приїхала до Львова.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62801/ 2023-09-24 21:24:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62796/ Правоохоронці почали активно притягувати до відповідальності одну категорію водіїв, яких майже не звертали уваги. <div>Весною в Україні прирівняли до транспортних засобів електросамокати, моноколеса та інші персональні засоби пересування. Раніше поліцейські не звертали особливої уваги на цих учасників руху, але згодом відкрили на них справжнє полювання.</div><div><div><div>Юристи зазначають, що останнім часом суттєво зросла кількість випадків, коли водіїв електросамокатів зупиняють патрульні та штрафують за керування у п’яному вигляді. Штрафують часом навіть на 51 тисячу гривень та позбавляють прав терміном до 10 років. Тільки за останні тижні зафіксовано винесення цілої низки судових рішень щодо водіїв електросамокатів.</div></div></div><div>Юристи рекомендують не забувати про відповідальність за керування у п’яному вигляді навіть таких, здавалося, простих транспортних засобів, як електросамокат.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62796/ 2023-09-24 19:29:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62795/ 26 вересня виповнюється 125 років від дня народження знаменитого композитора та піаніста. <div>Розквіт життя та творчості Гершвіна припав на &quot;ревучі 20-ті&quot; – епоху джазу, мотоциклів, вечірок, мюзиклів та феєрверків, пише OBOZREVATEL. Він творив – як жив і дихав, не знаючи творчих криз і втоми, він однаково легко складав серйозні твори й естрадну музику. Відомий американський співак Майкл Файнштейн сказав про нього: &quot;Спадщина Гершвіна незвичайна: він помер у 1937 році, а його музика так само свіжа і сучасна, ніби він написав її в наші дні&quot;.</div><div><em><strong>&quot;Дитина-геній&quot;</strong></em></div><div>Один із найвеличніших композиторів ХХ століття Джордж Гершвін народився 26 вересня 1898 року в Брукліні в сім'ї єврейського емігранта з Одеси – Мойше Гершовиця та його дружини Рози Брушкіної. При народженні батьки назвали його Яковом і, не шкодуючи сил і коштів, робили все для того, щоб розвинути його музичний дар. Згодом, ставши знаменитим і багатим, Гершвін придбає своїй родині – батькам та братам – розкішний п'ятиповерховий особняк із сірого граніту на Ріверсайд-драйв, де відведе собі невелику кімнату на верхньому поверсі.</div><div>З раннього дитинства він, не знаючи нот, на слух міг зіграти будь-який із класичних та популярних творів, які розучував його старший брат Айра. Музикою Джордж почав займатися у 13 років, а вже через рік відомий викладач гри на фортепіано Чарльз Хамбіцер взяв його до себе на навчання. Він одразу зрозумів, що у хлопчика талант, сказавши, що він увійде в історію музики – якщо захоче, звичайно. &quot;Ця дитина – справжній геній&quot;, – писав Хамбіцер сестрі.</div><div><em><strong>Найуспішніша пісня в кар'єрі</strong></em></div><div>Свою кар'єру Гершвін, який покинув школу в 15 років, почав, акомпануючи на піаніно на репетиціях бродвейських співаків, а потім виконуючи пісні на Tin Pan Alley – так званій &quot;Алеї бляшаних сковорідок&quot; – вулиці, на якій розміщувалися основні звукозаписні студії Нью-Йорка, тому там стояв перманентний шум – як на кузні, де щось готується, а тому деренчать каструлі та сковорідки. За свої виступи він тоді отримував 15 доларів на тиждень.</div><div>При цьому він не припиняв спроб вигадати щось своє, і в 1916 році написав свою першу пісню –&nbsp;When You Want ’Em, You Can’t Get ’Em, назва якої стала для нього пророчою. За нею пішов його перший хіт – &quot;Свані&quot;, його він написав в автобусі за десять (!) хвилин. Пісню почув і записав естрадний співак Ед Джолсон, який продав мільйон копій її нот і два мільйони платівок: &quot;Свані&quot; стала найбільш продаваною піснею в кар'єрі Гершвіна.</div><div descr=&quot;Джордж Гершвін працює над партитурою за фортепіано у своїй квартирі на 72-й вулиці, Нью-Йорк, 1934 рік.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-559143865.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-559143865.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:686px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em><strong>Успіх на Бродвеї</strong></em></div><div>Коли композитор почав писати музику для вистав одного з бродвейських музичних театрів, йому було лише двадцять років. Його дебютом у цьому сенсі став мюзикл &quot;Ла, Ла, Люсіль&quot;, який витримав сто вистав. Тексти для його творів під псевдонімом Артур Френсіс складав&nbsp; брат Гершвіна, Айра. Тоді ж з'явилася на світ їхня перша – експериментальна – одноактна опера &quot;Блакитний понеділок&quot;, яку дослідники творчості Гершвіна вважають предтечею головного твору життя композитора – знаменитої опери &quot;Поргі та Бесс&quot;.</div><div descr=&quot;Джордж Гершвін, Дюбоз Хейворд та Айра Гершвін Нью-Йорк, 1935 рік. Тріо написало ''Поргі та Бесс''.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-807582188.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-807582188.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:564px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>За &quot;Блакитним понеділком&quot; пішли &quot;Леді, будьте ласкаві!&quot; і &quot;Рапсодія в стилі блюз&quot;. Про те, що мав створити останню, Гершвін дізнався з газетної статті й два тижні працював у прискореному темпі, але в результаті її прем'єра стала тріумфом для Гершвіна, а сама &quot;Рапсодія…&quot; вважається значною віхою в американській музиці. За блискуче політичне шоу &quot;Про тебе я співаю&quot; Гершвін разом зі своїм братом, а також Джорджем Ф. Кауфмоном та Моррі Ріскіндом отримав Пулітцерівську премію. На жаль, це був останній великий успіх композитора.</div><div><em><strong>&quot;Музика в мені вмирає&quot;</strong></em></div><div>До Парижа композитор приїхав у середині 20-х років – він хотів навчитися композиції у Наді Буланже, але відома викладачка відмовила йому, причому, зробила це з найкращих спонукань: вона боялася, що вивчення класичних музичних канонів зіпсує джазовий стиль Гершвіна. Так само вчинив свого часу і Моріс Равель, до якого він звернувся з аналогічним проханням. Дізнавшись, що Гершвін заробляє 100 тисяч доларів на рік, він, розсміявшись, відповів: &quot;Це я маю брати у вас уроки, а не ви у мене&quot;. Тим не менш, поїздка не стала даремною: погулявши містом, він написав ще один шедевр – оркестрову фантазійну п'єсу &quot;Американець у Парижі&quot;.</div><div descr=&quot;Композитор і піаніст, вдома в Нью-Йорку, 1 вересня 1934 року.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-502371080.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-502371080.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:864px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Попри успіхи у концертній діяльності, Гершвін із братом продовжували писати естрадні пісні та мюзикли – і ті, й інші одразу ж ставали хітами. Але вершиною його творчості стала – як визначив її жанр сам композитор – &quot;народна опера&quot; &quot;Поргі та Бесс&quot;, що побачила світ 30 вересня 1935 р. в Бостонському колоніальному театрі. Тоді твір, який вважається одним із найвизначніших американських музичних творів ХХ століття, з тріском провалився. Гершвін сприйняв те, що трапилося, як трагедію всього свого життя: він постійно твердив собі, що музика в ньому вмирає, що більше ніколи йому не вдасться написати хоч щось вартісне – він просто не міг цього винести.</div><div><em><strong>Голлівудський тріумф</strong></em></div><div>Розчарувавшись у серйозних музичних творах, Гершвін переїхав до Голлівуду і почав писати музику до фільмів. Найпопулярнішим його проєктом стала музична картина &quot;Потанцюймо?&quot; з Фредом Астером та Джинджер Роджерс у головних ролях. Його музика по-новаторськи поєднувала балет із джазом, а саундтрек тривав більш як годину – Гершвіну знадобилося кілька місяців для того, щоб написати, а потім оркеструвати його. Успішним був і ще один фільм із музичним оформленням Гершвіна – &quot;Дівочі страждання&quot;, в якому крім Астера знімалися Джоан Фонтейн та Грейсі Аллен.</div><div descr=&quot;Актор Фред Астер (1899–1987) з композитором та автором текстів Джорджем та Айрою Гершвінами на зйомках голлівудського мюзиклу ''Потанцюймо'', 1937 рік.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-74038812.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-74038812.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:897px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em><strong>Рання смерть через нещасне кохання?</strong></em></div><div>Разом із професійним успіхом на Фабриці мрій Гершвіна спіткало і найсильніше розчарування в особистому житті: він закохався в акторку Полетт Годдар, яка була дружиною великого Чарлі Чапліна. Композитор благав її піти від чоловіка – він тричі освідчувався їй, але вона відмовила.</div><div descr=&quot;Полет Годдар.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-180336396.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-180336396.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:875px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Навколишні завжди вважали Гершвіна щасливчиком: він заробляв більше, ніж міг витратити, і його – як писали газети, з його атлетичною фігурою, &quot;руками бога&quot; та яскравими карими очима на аристократично-подовженому обличчі – любили жінки. Гершвін розбив чимало сердець – зокрема й заміжніх дам – із кимось його пов'язували стосунки на одну ніч, із кимось – як із Кей Воргбург, дружиною банкіра Джиммі Воргбурга та матір'ю трьох дітей – роман затягнувся на кілька років. Кей була готова заради композитора на все – якби він попросив, вона кинула б сім'ю і пішла до нього, проте в останній момент він від цієї жертви відмовився. Щоразу Гершвін зупинявся буквально за крок до шлюбу – він ніяк не міг змусити себе переступити межу, що відокремлює свободу від нехай і щасливої, але все-таки залежності. Психоаналітик, якого він у свій час відвідував, сказав, що винен образ матері Рози, який жодна з його обраниць не могла &quot;перекрити&quot;. Годдар стала першою, з ким він справді хотів піти під вінець, тому її відмова поранила його до глибини душі.</div><div descr=&quot;Джордж Гершвін під час тренування на груші в межах занять із фізичної підготовки, Нью-Йорк, 1933 рік.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-807582344.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-807582344.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:864px;vertical-align:baseline&quot;><br><br></div><div descr=&quot;Джордж Гершвін малює портрет колеги-композитора Арнольда Шенберга, 1936 рік.&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-500762287.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/gettyimages-500762287.jpg&quot; alt=&quot;Джордж Гершвін: нащадок українського емігранта, видатний музикант Америки, який ледве не відбив дружину в Чарлі Чапліна&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:853px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Гершвін так сильно переживав, що коли в червні 1937 року він захворів (композитор почав скаржитися на сильні головні болі, провали в пам'яті, тремор рук, втрату координацію, а потім і непритомність) – його погане самопочуття списали на стрес. Лікарі діагностували у нього пухлину головного мозку. Операція з її видалення у клініці &quot;Седарс Сінай&quot;, яка тривала кілька годин, пройшла невдало. Через п'ять годин після неї 11 липня 1937 року Гершвін, не приходячи до тями, помер – йому було лише 38 років… Останнім, що він сказав, було: &quot;Фред Астер&quot;. Похорон пройшов у Голлівуді, а потім у Нью-Йорку – скрізь попрощатися з ним прийшли сотні людей. Поховано найвеличнішого композитора українського походження на єврейському цвинтарі в Нью-Йорку.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/62795/ 2023-09-24 17:44:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62800/ З жовтня місцеві бюджети можуть залишитися без податку на доходи фізичних осіб з військових. Це передбачено змінами до бюджету на 2023-й рік, які уряд має ухвалити до 1-го жовтня. Проєкт бюджету на 2024-й рік теж передбачає перерозподіл ПДФО з місцевих бюджетів до державного. <div><em>Чому уряд іде на такий крок, та наскільки втрата ПДФО військових є критичною для місцевих громад - пояснює &quot;Суспільне&quot;.</em></div><div><em><strong>Що таке ПДФО</strong></em></div><div>Податок на доходи фізичних осіб, який сплачує роботодавець - 18% від зарплати кожного офіційно найманого працівника. Спершу податок потрапляє до держбюджету, там перерозподіляється і частково повертається в громаду, в якій його сплатили. До 2022-го 60% такого податку поверталися до місцевих бюджетів, ще 15% потрапляли до обласних, решта - до державного. З 2022 року ще 4% вирішили передавати в бюджети громад.</div><div>Податок на доходи сплачують і військовослужбовці. Цьогоріч вони склали 745 млрд&nbsp;гривень. Відповідно, з цієї суми 64% повернулися місцевим громадам, де ці військовослужбовці зареєстровані. А отже, чим більше в громаді військових частин та інших подібних установ -&nbsp;тим більше ПДФО військових до них повертається. Наприклад, бюджет Харкова наступного року мав би отримати понад 3 мільярди видатків з ПДФО військових, а бюджет Львова цьогоріч - понад 1,5 мільярда гривень. Та на четвертий квартал 2023-го уряд вирішив цей податок в місцевих бюджетів забрати.</div><div><em><strong>Що пропонує уряд</strong></em></div><div>Уряд вніс зміни до держбюджету на 2023-й рік. Згідно з&nbsp;<a href=&quot;https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42766&quot;>проєктом</a>&nbsp;закону загальні видатки зростуть на 317 млрд&nbsp;гривень. З них 303 мільярди спрямують на потреби оборони. Як розповіла &quot;Суспільному&quot; голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, ці видатки Україна має профінансувати з приватизації та зі зборів, зокрема митних. В цілому, за словами Підласої, сума перерахованих надходжень складає 26 млрд&nbsp; гривень. Ще 208 млрд&nbsp;грн Міністерство фінансів планує запозичити на внутрішньому ринку, зокрема частина коштів має надійти від перевиконання неподаткових доходів - тобто доходів від власності, адміністративних зборів і таке інше.</div><div>Проте цього не достатньо, щоб покрити заплановані оборонні видатки. Тому уряд вирішив перерозподілити ПДФО військових з місцевих бюджетів до державного.</div><div><em><strong>Про які суми йдеться</strong></em></div><div><em>&quot;Якщо ми на 4 квартал з 1 жовтня введемо переспрямування в держбюджет, можемо отримати до 25 млрд&nbsp;гривень. Пропозиція уряду полягає в тому, щоб взяти військове ПДФО і використати його на потреби оборони. Зокрема, на два напрямки — виробництво дронів та боєприпасів&quot;, - </em>пояснює Підласа.</div><div>Забрати ПДФО військових у місцевих бюджетів уряд планує й у 2024-му.&nbsp;<a href=&quot;https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42796&quot;>Проєкт</a>&nbsp;бюджету на наступний рік передбачає загальні видатки в понад 3 трильйони гривень, більш ніж половина з яких підуть на оборону. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, понад 96 мільярдів з цієї суми планують отримати від перерозподілу ПДФО. Кошти спрямують на &quot;<a href=&quot;https://suspilne.media/508305-ratuut-zitta-vijskovih-i-znisuut-rosijsku-tehniku-mincifri-prezentuvalo-cili-i-zdobutki-armii-droniv/&quot;>Армію дронів</a>&quot; та виробництво військової техніки й боєприпасів.</div><div><div></div></div><div><em><strong>Аргументи проти перерозподілу ПДФО військових</strong></em></div><div>Народний депутат від фракції &quot;Європейська Солідарність&quot; Олексій Гончаренко у коментарі &quot;Суспільному&quot; розповів, що проти перерозподілу, оскільки вважає, що гроші мають залишатися в місцевих бюджетах, а питання їхнього цільового спрямування потрібно визначити на національному рівні:&nbsp;<em>&quot;У першому скликанні я був секретарем Комітету з питань децентралізації. І вважаю, що такі пропозиції - зібрати гроші місцевих бюджетів - це є неправильно. Можна прийняти постанову, що в обсягах цих коштів місцеве самоврядування має право профінансувати тільки військо. Придбати дрони, антидрони й інші необхідні речі&quot;.</em></div><div>Василь Поворозник - економіст аналітичного центру CASE Україна, пояснює, що бюджет міст формується з двох частин - місцеві податки й збори, та надходження з держбюджету: субвенції, дотації й т.д. Від початку повномасштабного вторгнення місцеві громади втратили частину доходу через міграцію і компенсували втрати за рахунок ПДФО військових.</div><div><em>&quot;Практично кожна громада займалась фінансуванням військових. І не секрет, що місцеві громади стали проміжним містком між волонтерами й держбюджетом. Глобальні потреби закриваються через державний бюджет. Купити автівку, або якісь дрони - це відбувалося за рахунок місцевих бюджетів. Як правило, більшість військових частин мають налагоджений зв'язок з громадами, спілкуються з ними, щоб покрити ті чи інші потреби. Яким чином будуть фінансуватись потреби цих громад тепер, коли ці кошти перейдуть в централізоване управління - велике питання&quot;, - </em>говорить Василь Поворозник.</div><div>Проте економіст додає, що в результаті надходжень з ПДФО військових у деяких місцевих бюджетів утворився надлишок коштів, у той час, як в інших громадах - дефіцит: <em>&quot;Ми стали свідками, коли громади витрачали їх на бруківку, на закупку кави, як це було в Солонській громаді Львівської області, або на реставрацію стадіонів. Але це швидше винятки, тому що більшість громад цей ресурс використовують в тому числі, або в першу чергу, на підтримку військових&quot;.</em></div><div><em><strong>Що говорять в громадах</strong></em></div><div>Міський голова Харкова Ігор Терехов на засіданні президії Конгресу місцевих та регіональних влад зазначив, що через переспрямування податку в держбюджет Харків недоотримає цьогоріч близько 650 млн&nbsp;гривень, а за 2024-й - майже 3,4 мільярда.</div><div>Близько 700 млн грн&nbsp;втратить бюджет Чернівців, повідомили &quot;Суспільному&quot; в пресслужбі Чернівецької міськради.<br><em>&quot;Все, що треба військовим та переселенцям, для бомбосховищ чи підтримки родин військових, лягає на бюджет міста. Якщо ці суми заберуть, буде складно. Ми готуємося до зими, й заборгованість держави місту є колосальною. Лиш борги перед Теплокомуненерго становлять 260 млн&nbsp;гривень&quot;, -</em> говорить міський голова Чернівців Роман Клічук.</div><div>Річний бюджет Івано-Франківська складає понад 3 млрд&nbsp;гривень. За словами міського голови Руслана Марцінківа, 10% від цієї суми - податки на доходи з військових, правоохоронців, працівників СБУ та ДСНС: <em>&quot;Це буде суттєвим ударом по невеликих громадах, в яких частка ПДФО військових може бути 40-60%&quot;.</em></div><div>Миколаїв може втратити близько 2 млрд&nbsp;700 млн&nbsp;гривень, а це 46% міських коштів, говорить секретар міської ради Дмитро Фалько. <br><em>&quot;У нас уже у 2022 році близько 700 млн гривень було недоотримано надходжень від ПДФО від найманих працівників. Окрім цього є проблеми з отриманням коштів від землі та нерухомості. Порахували кошти на наступний рік і це всього 3&nbsp;млрд. Для порівняння, у довоєнний 2021 рік, у нас базовий бюджет був 3 млрд&nbsp;600 млн&nbsp;гривень. Тобто ми не виходимо на бюджет довоєнного стану&quot;, -</em> говорить Віра Святелик, директорка Департаменту фінансів Миколаєва.</div><div>Та не всі очільники міст висловилися категорично проти перерозподілу податку.</div><div>Міський голова Львова Андрій Садовий&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/andriysadovyi/1645&quot;>повідомив</a>, що місто готове віддати частину ПДФО, проте у законопроєкті треба врахувати два моменти: <em>&quot;Прозорість. Наскільки це можливо в мілітарному контексті. Гроші військових мають йти на потреби військових. Перерахунок військового ПДФО до державного бюджету, замість місцевого, має діяти лише на час воєнного стану&quot;. <br></em>За словами міського голови, цьогоріч львівський бюджет від ПДФО військових мав отримати 1,7 млрд&nbsp;гривень, водночас з місцевого бюджету, зокрема на реабілітацію військових і підтримку родин запланували 2 млрд.</div><div><em><strong>Як планують компенсувати ПДФО військових для громад</strong></em></div><div>14-го вересня під час президії Конгресу місцевих та регіональних влад Денис Шмигаль&nbsp;<a href=&quot;https://www.congress.gov.ua/problemy-hromad-holovne-z-rozshyrenoho-zasidannia-prezydii-konhresu/&quot;>зазначив</a>, що нині на рахунках місцевих органів самоврядування накопичилось понад 200 мільярдів гривень. Частина з цих коштів надійшла саме за рахунок ПДФО військових. За словами прем’єра, ці кошти у громад забирати не будуть - зміни будуть стосуватися тільки 4 кварталу 2023-го. А відсутність податку компенсують дотаціями.</div><div><em>&quot;Базова дотація - 21,1 млрд гривень. Також реверсна дотація - ми її пропонуємо залишити - 14,1 млрд гривень. Загалом додаткова дотація сумарно складе 33,4 млрд гривень для місцевих бюджетів. Їхній ресурс буде на 75 мільярдів гривень більше, ніж був у 2021 році. Тобто, місцеві громади будуть отримувати більше. Тим, які отримують менше, ніж у 2021 році, уряд приведе дотацію вирівнювання до показників, які були у 2019-21 роках, не менше&quot;, </em>- пояснив Шмигаль.</div><div><em><strong>Чи можна відмовитися від перерозподілу ПДФО</strong></em></div><div>Є декілька варіантів, як можна спрямувати кошти на військові потреби, говорить Василь Поворозник. Зокрема визначити для місцевих бюджетів на законодавчому рівні пріоритетний напрямок отриманих видатків з ПДФО:&nbsp;<em>&quot;Можна прописати ці видатки на оборону, на посилення обороноздатності та на розвиток оборонно-промислового комплексу. Також можливий варіант купівлі військових облігацій, якщо в громад є залишки. Це коли, наприклад, в громаді немає військових частин, але є надлишки в силу якихось інших факторів -&nbsp;багато приїхало ВПО, які влаштувались на роботу і здійснюють відрахування ПДФО. Це теж, до речі, для громад на заході України стало додатковим джерелом&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><div><div><div><div><a href=&quot;https://suspilne.media/573539-derzbudzet-na-2024-rik-smigal-poasniv-ak-diatime-princip-pererozpodilu-pdfo/&quot;></a></div></div></div></div></div> Проблема, погляд, резонанс http://www.izmail.es/article/62800/ 2023-09-24 15:30:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62794/ Авторська публікація Костянтина Машовця для OBOZREVATEL. <div>Протягом кількох останніх тижнів у Криму ми спостерігаємо&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/spetsoperatsiya-krabova-pastka-vnaslidok-udaru-po-shtabu-chf-rf-likvidovano-ta-poraneno-desyatki-top-okupantiv-na-toj-chas-bula-narada-szg.htm&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow&quot;>ретельно сплановану та розроблену операцію Збройних сил України</a>, головний зміст якої&nbsp;полягав у завданні масованої та широкомасштабної вогневої поразки по цілій низці ключових об'єктів військової інфраструктури противника на території окупованого ним півострова. Дії ЗСУ включали&nbsp;комплексне застосування&nbsp;відповідних сил і засобів, що свідчить про зростання рівня оперативного мистецтва командних структур – на рівні провідних армій світу.</div><div>Про те, як таке виявилося можливим – читайте далі.</div><div><em><strong>Як окупанти &quot;захищають&quot; Крим</strong></em></div><div>Угруповання російських Повітряно-космічних сил, розгорнуте в рамках так званої &quot;СВО&quot; на Південному стратегічному напрямку – дуже широке і різноманітне. Проте серія ракетних ударів Збройних сил України по об'єктах Чорноморського флоту &quot;рф&quot;, вінцем яких став барвистий &quot;демонтаж&quot; будівлі штабу флоту, виявилися цілком можливими. Що, очевидно, аж ніяк не входило і не входить до переліку &quot;запланованих&quot; заходів ворога. Давайте разом розберемося – а чому, власне, так сталося?</div><div>Отже,&nbsp;угруповання російських ПКС на Південному стратегічному напрямку включає сили та засоби всіх трьох її родів військ&nbsp;– військово-повітряних сил, військ протиповітряної та протиракетної оборони, а також окремі елементи космічних військ.</div><div>Основою цього угруповання є сили та засоби 4-ї &quot;краснознамьонной&quot; армії ВПС та ППО Південного військового округу збройних сил російської федерації. Зокрема,&nbsp;за все, що відбувається в повітряному просторі окупованого півострова Крим та прилеглих територій Херсонської, Запорізької областей &quot;відповідають&quot; 31 дивізія ППО&nbsp;(штаб і КП дислокуються в м. Севастополь), а також&nbsp;27 змішана авіаційна дивізія&nbsp;(ЗАД) ) зі штабом та КП, розташованими там же. Присутні також окремі елементи Космічних військ ПКС, розташовані в районі м. Євпаторія та південного узбережжя Криму. Крім того, на авіабазах півострова на час &quot;СВО&quot;&nbsp;угруповання 4-ї армії ВПС та ППО було посилено окремими силами та засобами&nbsp;зі складу інших армій ПКС, зокрема – 6-ї армії ВПС та ППО.</div><div>Безпосередньо&nbsp;за протиповітряну оборону головної бази (пункт базування – Севастополь) Чорноморського флоту&nbsp;відповідав і відповідає 12-й зенітний ракетний полк (ЗРП) 31-ї дивізії ППО(автоматизований КП – м. Севастополь) 3-х дивізійного складу. По суті, це колишня 174 зенітна ракетна бригада ЗСУ, захоплена окупантами в 2014-му році, а потім переформована в 12-й ЗРП. Перебуваючи у складі ЗСУ, бригада була озброєна зенітним ракетним комплексом С-300ПС, однак, опинившись у складі російської армії, вже як полк, була у 2018 році переозброєна на ЗРК С-400.</div><div>Один зенітний ракетний дивізіон цього полку мав позиційний район розгортання в районі мису Фіолент, інший – в районі Євпаторії&nbsp;(так, ви правильно зрозуміли – це селище Затишне). Обидва дивізіони, як ви пам'ятаєте, напередодні ударів по головній базі ЧФ також атакували. Ще один &quot;додатково сформований&quot; зенітний ракетний дивізіон&nbsp;розгорнули безпосередньо в районі Севастополя.</div><div>Крім того,&nbsp;найважливішим елементом системи ППО противника на території окупованого півострова Крим були і є підрозділи 3-го радіотехнічного полку&nbsp;(РТП), КП – селище Любимівка, околиці м. Севастополь – це колишня 40-та радіотехнічна бригада ЗСУ.&nbsp;Саме ця частина радіотехнічних військ 31-ї дивізії ППО ПКС &quot;рф&quot;&nbsp;займається веденням цілодобової радіолокаційної розвідки повітряного простору над Кримом та прилеглими територіями та акваторіями. У рамках &quot;підготовчих заходів&quot; до удару по головній базі Чорноморського флоту ЗСУ також атакували і її підрозділи, відповідальні за західний та північно-західний напрямок (переважно розташовані в західній частині окупованого півострова).</div><div>Певний вплив на рівень протиповітряної та протиракетної оборони північно-західної, західної та південно-західної частин Криму (де, власне, і розташована головна база ЧФ &quot;рф&quot;)&nbsp;могли (але не надали) підрозділи 18-го зенітного ракетного полку&nbsp;(штаб і автоматизований командний пункт дислокуються в районі м. Феодосія), що має у своєму складі 4 зенітні ракетні дивізіони (по суті, це колишня група дивізіонів переформованого напередодні 2014-го року 50-го зрп ЗСУ). Полк&nbsp;озброєний комплексами С-400, С-300ПМ, також має для безпосереднього прикриття зенітний ракетно-гарматний комплекс типу &quot;Панцир – С1&quot;.</div><div>Це могло б статися, якби російське командування вчасно зрозуміло, що саме відбувається, але воно, на щастя, не зрозуміло. І відповідний маневр силами та засобами полку у повному масштабі не відбувся.</div><div>Безперечно, відбити серію ударів ЗСУ, завданих комбінованим способом (крилаті ракети, ударні БПЛА та дії морських, наземних сил) могла допомогти і російська&nbsp;27-а змішана авіаційна дивізія у складі 37-го змішаного авіаційного полку&nbsp;(авіабаза – Гвардійське),&nbsp;38 винищувального авіаційного полку&nbsp;(АБ – Бельбек) та&nbsp;39-го гелікоптерного полку&nbsp;(АБ – Джанкой). І, власне, вона й намагалася це зробити, але не надто наполегливо та аж ніяк не в рамках саме того, що готували та проводили у повітряному просторі Криму ЗСУ протягом останнього часу.</div><div>Хто найбільш &quot;кровно&quot; був зацікавлений у збереженні своєї головної бази, то це авіаційне угруповання ЧФ &quot;рф&quot;, а також сили та засоби його ППО. Зокрема,&nbsp;43-й окремий морський штурмовий авіаційний полк(так, це та сама АБ Саки), який має на озброєнні винищувачі типу Су-30СМ, засоби корабельної ППО Чорноморського флоту, розміщені на бойових кораблях, які перебували в пунктах базування, а також несли бойову службу в радіолокаційному дозорі або виконували інші бойові завдання безпосередньо в морі, теж могли допомогти. Але, дякувати Богу – не допомогли.</div><div>Наприклад, історія зі &quot;знищенням&quot; українських катерів у районі &quot;вишок Бойка&quot;, саме за участю літаків 43-го окремого морського штурмового авіаполку, досить широко висвітлювалася в інформпросторі. Інша справа, що, очевидно, командування противника не здогадалося навіщо і чому там з'явилися українські катери, і навіщо ЗСУ ліквідували передовий контрольно-наглядовий пункт противника на північно-західному напрямку.</div><div>На даний момент&nbsp;на кримських авіабазах розміщено російське авіаційне угруповання чисельністю в 61 літак бойової авіації(винищувачі, бомбардувальники та штурмовики) зі складу, власне, як ВПС, так і морської авіації Чорноморського флоту та&nbsp;65 вертольотів(з них 33 ударних) + ще&nbsp;11 ударних вертольотів, що діють з передових оперативних аеродромів у Херсонській та Запорізькій областях.</div><div>Для порівняння та розуміння ситуації – на середину липня у Криму базувалося понад 90 літаків російської бойової авіації. Тобто,&nbsp;на момент масованих українських &quot;прильотів&quot; авіаційне угруповання противника в Криму, скажімо так, дещо порідшало. Якщо зіставити це з низкою чинників (наприклад, попередніми ударами українських БПЛА та ракет по об'єктах у Криму, наприклад&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/sbu-ta-vms-zavdali-udaru-po-vijskovomu-aerodromu-saki-v-krimu-de-bulo-schonajmenshe-12-bojovih-litakiv-rf-eksklyuzivni-podrobitsi.htm&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow&quot;>, по тієї ж авіабазі Саки</a>) ми зрозуміємо, чому, власне, це сталося.</div><div><em><strong>У цю гру можуть грати двоє</strong></em></div><div>Тепер про те, з чим довелося зіткнутися росіянам упродовж кількох останніх тижнів у Криму. Якщо коротко, то, очевидно, мала місце бути ретельно спланована та розроблена операція ЗСУ, головний сенс якої полягав у завданні масованого та широкомасштабного вогневого ураження засобами повітряного нападу&nbsp;по цілій низці ключових об'єктів військової інфраструктури противника на території окупованого ним півострова. Насамперед – Чорноморського флоту та авіаційного/протиповітряного компонентів угруповання противника.</div><div>В рамках саме цієї операції ЗСУ провели цілу низку дій, які зрештою і дозволили їм успішно її здійснити. Поразки як мінімум двох бойових кораблів - БДК проекту 775 і дизель-електричного підводного човна прректу 636.6 на головній базі флоту, виведення з ладу (порушення функціонування) систем управління ЧФ (удари по його ЗКП та штабу), а також &quot;попутне&quot; ураження цілого ряду ключових елементів системи ППО та авіаційного угруповання противника на півострові, безсумнівно, цілком можна вважати успіхом.</div><div>Дії ЗСУ включали КОМПЛЕКСНЕ застосування відповідних сил і засобів (повітряних, морських і наземних), що свідчить про зростання рівня оперативного мистецтва їх командних структур (на рівні провідних армій світу). Причому, що характерно, в умовах інтенсивної та активної протидії супротивника. Досить сказати, що противник регулярно (практично кожен день) протягом доби здійснює до 11-15 літаковильотів для контролю повітряної та надводної обстановки у північно-західній та центральній частинах акваторії Чорного моря.</div><div>На мій погляд,&nbsp;всі ці події свідчать про початок нового, досить своєрідного етапу війни&nbsp;– нівелювання переважної переваги російської армії у здатності завдавати вогневої поразки у дальній (оперативно-стратегічній) зоні за рахунок своєї військово-технологічної переваги (насамперед – у далекобійних, високоточних засобів ураження).</div><div>Як з'ясувалося, тепер ЗСУ можуть відповісти тією ж монетою – причому не менше, якщо не результативніше. Перший &quot;брянський&quot; дзвінок (нагадаю, 4 знищених ОДНОРАЗОВО бойових літальних апаратів росіян), схоже аж ніяк не насторожив командування противника.</div><div>Як це вплине на загальну (стратегічну) ситуацію у війні – можна лише здогадуватись. Наприклад, чергова російська кампанія з &quot;енергетичного тероризму&quot; восени-взимку 2023-2024 років цілком може обернутися для &quot;рф&quot;&nbsp;адекватно-відповідними діями з боку України.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62794/ 2023-09-24 13:56:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62791/ З кожним роком машини на українських та світових дорогах стають все різноманітнішими. Так, якщо раніше було достатньо розділяти автомобілі на умовно вантажні та легкові, то згодом сюди додалися автобуси, а пізніше у вантажівок, автобусів та легковиків з’явилися ще й додаткові категорії. <div>Нещодавно в Європейській комісії вирішили в рамках покращення безпеки на європейських дорогах запропонувати додатковий поділ для категорії “В”:</div><div><em>– B для автомобілів до 1,8 тонни;<br>– B+ для авто від 1,8 тонни до 3,5 тонни.</em></div><div>При цьому профільними експертами така пропозиція була сприйнята в багнети. Об’єднання автомобільних організацій зі 146 країн світу FIA Region I, Європейська асоціація автовиробників ACEA та Асоціація міжнародних автоперевізників IRU висловили своє невдоволення запропонованою ініціативою.</div><div>Якщо поправку Єврокомісії все ж таки ухвалять, то права нової категорії доведеться отримувати не тільки водіям фургонів та легкого вантажного транспорту, а й водіям електрокарів та кросоверів, які в силу своїх розмірів, як правило, важать понад дві тонни, а в особливих випадках навіть більше ніж 3 тонн.</div><div>Поки що поява нової категорії призведе лише до появи додаткового фінансового, адміністративного та практичного навантаження для всіх уже діючих водіїв. Також нова категорія прав спричинить додаткове навантаження на профільні органи, які займаються видачею прав у різних країнах.</div><div>Зазначимо, що в Україні існує поділ на категорії “В” та “В1”. Так, для категорії “В” в Україні є два основні критерії:</div><div><em>– вага до 3,5 тонни;<br>– 8 пасажирських місць та 1 місце водія.</em></div><div>Категорія “В1” своєю чергою дозволяє керувати трициклами та квадроциклами, а також іншими триколісними та чотириколісними транспортними засобами, максимальна допустима маса яких не перевищує 400 кілограмів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62791/ 2023-09-24 12:41:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62798/ Відомий український актор Григорій Бакланов, якого мільйони глядачів знають за однією з головних ролей у народному серіалі &quot;Спіймати Кайдаша&quot;, зізнається, що війна сильно змінила життя – його та родини. <main url=&quot;https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/rosijskih-aktoriv-nam-zavzhdi-stavili-v-priklad-zirka-kajdashiv-pro-gonorari-pid-chas-vijni-ta-pereizd-z-druzhinoyu-do-ii-batkiv.htm&quot; title=&quot;&quot; Російських=&quot;&quot; акторів=&quot;&quot; нам=&quot;&quot; ставили=&quot;&quot; за=&quot;&quot; приклад&quot;.=&quot;&quot; Зірка=&quot;&quot; &quot;Кайдашів&quot;=&quot;&quot; про=&quot;&quot; перехід=&quot;&quot; на=&quot;&quot; українську=&quot;&quot; мову,=&quot;&quot; гонорари=&quot;&quot; під=&quot;&quot; час=&quot;&quot; війни=&quot;&quot; та=&quot;&quot; переїзд=&quot;&quot; до=&quot;&quot; батьків=&quot;&quot; дружини=&quot;&quot; |=&quot;&quot; Шоу=&quot;&quot; oboz=&quot;&quot; obozrevatel&quot;=&quot;&quot;><div><div><p><em></em></p></div></div></main><header><div><em>Відомий український актор Григорій Бакланов, якого мільйони глядачів знають за однією з головних ролей у народному серіалі &quot;Спіймати Кайдаша&quot;, зізнається, що війна сильно змінила життя – його та родини.&nbsp;В інтерв’ю OBOZREVATEL артист розповів, чи має зараз друзів серед колег з &quot;рф&quot;, зізнався, чи хотів би, щоб його Лаврін знову повернувся на екрани. А також прокоментував нещодавню гучну історію про росіян, які вкрали наш культовий серіал &quot;Спіймати Кайдаша&quot;, недолуго переклали і тепер показують у себе.<br></em><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/serial-spijmati-kajdasha-10-min.png&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/serial-spijmati-kajdasha-10-min.png&quot; alt=&quot;&quot; Російських=&quot;&quot; акторів=&quot;&quot; нам=&quot;&quot; ставили=&quot;&quot; за=&quot;&quot; приклад&quot;.=&quot;&quot; Зірка=&quot;&quot; &quot;Кайдашів&quot;=&quot;&quot; про=&quot;&quot; перехід=&quot;&quot; на=&quot;&quot; українську=&quot;&quot; мову,=&quot;&quot; гонорари=&quot;&quot; під=&quot;&quot; час=&quot;&quot; війни=&quot;&quot; та=&quot;&quot; переїзд=&quot;&quot; до=&quot;&quot; батьків=&quot;&quot; дружини&quot;=&quot;&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:419px;vertical-align:baseline&quot;></div></header><div><div><em><strong>– Григорію, ви першим помітили афіші &quot;Кайдашів&quot; на російських ресурсах та розповіли про це в соцмережах.</strong></em></div><div>– Так, я це побачив рік тому. Коли ми влаштовували благодійні покази серіалів разом із виконавцями, щоб зібрати гроші на фронт. Мені потрібно було скачати матеріал для чергової зустрічі – і наткнувся на це. Кілька наших серіалів, які були дуже примітивно продубльовані російською і, судячи з коментарів, мали багато переглядів. Там був і наш серіал, і &quot;Перші ластівки&quot;, й інші проєкти. Цікаво, що раніше росіяни нам закидали, що без їхнього кіно нам не буде що дивитися. А виявилося навпаки. Я думаю, що нам насправді це тільки в плюс. Бо культуру не перекриєш парканом. Тут або вони нас, або ми їх.</div><div><em><strong>– На початку війни ви казали, що, можливо, не повернетеся в кіно, бо сумнівалися, що найближчим часом з’явиться для акторів робота. Як зараз?</strong></em></div><div>– Почали з’являтися нові проєкти, зокрема – дуже якісні, масштабні – незважаючи на війну. Саме зараз проходжу кілька проб. І один проєкт запускається вже в жовтні – це фестивальний короткий метр, написаний військовим ще на початку АТО. Це дуже нетипова історія про досвід існування між світами життя та смерті й про наше призначення тут.</div><div><em><strong>– Як вас змінила війна?</strong></em></div><div>– Передусім ми з дружиною (акторка Анастасія Цимбалару) з 24 лютого повністю перейшли на українську мову: і в спілкуванні зі своїм оточенням, і між собою. Перший час спілкуватися з тими людьми, які до цього завжди розмовляли з тобою російською, було незвично. Але це відчуття минало вже за кілька годин. Окрім того, дуже багато людей, з якими спілкувалися раніше російською, і самі нині переходять на українську.</div><div><em><strong>– А ваші рідні з Одещини?</strong></em></div><div>– З нами спілкуються українською, а між собою – я не контролюю (сміється).</div><div><em><strong>– Був час, коли мама нарікала, що бачить вас частіше на екрані, ніж у себе в гостях.</strong></em></div><div>– Було таке. Мама казала &quot;ну хоч так бачу, як ти зараз виглядаєш&quot;. Коли вийшла картина &quot;Пекельна хоругва, або Різдво козацьке&quot;, де виконав головну роль, тричі ходила до кінотеатру. Потім переказувала мені, що розповідали глядачі, виходячи із зали.</div><div descr=&quot;Григорій Бакланов родом з Одеської області. Джерело: архів актора&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/fvv5153.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/fvv5153.jpg&quot; alt=&quot;&quot; Російських=&quot;&quot; акторів=&quot;&quot; нам=&quot;&quot; ставили=&quot;&quot; за=&quot;&quot; приклад&quot;.=&quot;&quot; Зірка=&quot;&quot; &quot;Кайдашів&quot;=&quot;&quot; про=&quot;&quot; перехід=&quot;&quot; на=&quot;&quot; українську=&quot;&quot; мову,=&quot;&quot; гонорари=&quot;&quot; під=&quot;&quot; час=&quot;&quot; війни=&quot;&quot; та=&quot;&quot; переїзд=&quot;&quot; до=&quot;&quot; батьків=&quot;&quot; дружини&quot;=&quot;&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em><strong>– Чим для вас Одеса відрізняється від Києва?</strong></em></div><div>– Повітрям. В Одесі виходиш на вокзал із поїзда – і вже відчуваєш море. Це завжди особливий момент. Київ і Одеса дуже відрізняються ритмом. До мене якось з Одеси приїхав друг, то ми з ним ніяк не могли &quot;потрапити в ногу&quot;, коли гуляли. Я вже звик до &quot;столичного ритму&quot;, а в Одесі люди вміють іти, насолоджуючись кожним кроком. Коли приїжджаєш туди, згадуєш, як це робиться.</div><div><em><strong>– Коли ви востаннє були в Одесі?</strong></em></div><div>– Не приїжджав уже два роки, і, на жаль, зараз мені немає до кого туди їхати. Моїх рідних через війну розкидало світом – хтось знайшов тимчасовий прихисток за кордоном, хтось переїхав до Києва, хтось на фронті. Але знаю, що ми обов’язково ще всі зберемося за спільним столом. У нас раніше на свята була традиція – усі з'їжджалися. Якщо влітку – то стіл накривали надворі, під великим горіхом. Сидиш і розумієш: у тебе є не просто родичі – у тебе є родина.</div><div><em><strong>– В одному з інтерв’ю розповідали, що з початком війни гонорари артистів упали в три рази. Як зараз?</strong></em></div><div>– У тій бесіді йшлося про топових акторів, тому озвучувалися такі приблизні гонорари: раніше за знімальний день платили 20 тисяч гривень, після повномасштабного вторгнення пропонували в середньому три. Зараз усе потихеньку відновлюється. Однак нерідко гонорари знижують штучно, і бюджет не доходить до проєкту в первинному обсязі. Причинами називали повномасштабне вторгнення, коронавірус, війну, ще раніше – що це &quot;перший український проєкт&quot; тощо. Як діяти нам? Принаймні вирішити – приймати або не приймати такі умови.</div><div><em><strong>– На ваш погляд, що чекає наше кіно?</strong></em></div><div>– Мені здається, це питання вже обговорили в усіх інтервʼю. Головне, на мій погляд, в процесі створення будь-якої картини – відчуття краси. В якому б жанрі не планувалося кіно, якщо цього немає, нічого не вийде.</div><div>А фільми про війну треба починати з відповідальності. Не можна знімати це так, як звикли знімати &quot;про любов&quot;. Війна – це те, що пережив кожен українець, тут брехня буде жорстокістю щодо глядача і тільки розʼятрить рани, які відкриті. І будуть такими ще дуже довго.</div><div><em><strong>– У цьому контексті хочу запитати: як актору вибирати ролі, щоб не потрапити в ситуацію, яка сталася з фільмом &quot;Юрик&quot;&nbsp;про Маріуполь. Як відомо, після виходу картини авторів звинуватили, що &quot;реальність була набагато жорсткішою, ніж її художнє осмислення&quot;. Довелося видалили фільм з усіх ресурсів, а акторам, зокрема Риммі Зюбіній, – просити вибачення у глядачів.</strong></em></div><div>– Я завжди передусім дізнаюся, хто створює картину, яка команда працює над проєктом. Треба брати для ознайомлення весь сценарій, щоб зрозуміти історію, а не тільки частину, яка стосується твоєї ролі. Це потрібно і для акторської роботи, і для того, щоб потім не було для тебе неочікуваних &quot;відкриттів&quot;. Тобто, даючи згоду на роботу в тому чи іншому проєкті, треба чітко й детально бути ознайомленим із ним.</div><div><em><strong>– Раніше, споглядаючи, як шикарні умови створювали російським акторам на зйомках наші продюсери, було відчуття, що ви – українські актори – ніби не у своїй країні живете?</strong></em></div><div>– У моєму випадку так було, коли тільки робив перші творчі кроки. Коли ми вчилися в університеті, нам казали, що є тут російські актори – і вони показують клас. На них, мовляв, треба рівнятися. Завжди нам ставили за приклад їх. Потрапив у кадр з якимось росіянином, значить тобі пощастило: зможеш відкрити для себе неймовірні ази майстерності. Але на практиці ми бачили, що це не завжди так. Іноді, а то й дуже часто, їх запрошували суто через їхнє громадянство. А не за професіоналізм.</div><div><em><strong>– Чи залишилися у вас друзі-актори в росії?</strong></em></div><div>– Жодного. Мені немає про що говорити з представниками країни-терориста. Це стало зрозуміло в перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку я ще чогось наївно сподівався, коли деякі з них почали писати фрази &quot;ні – війні&quot;, що це початок спротиву. Але виявилося, що це вже кінець. росіяни створили таку країну, яку хотіли. Інакше б вона не існувала в такому вигляді, в якому є зараз.</div><div><em><strong>– Нещодавно ви відзначили черговий день народження. Народилися в дуже цікавий день – 31 серпня. Як святкували у дитинстві: сьогодні – гості, а завтра – до школи?</strong></em></div><div>– У дитинстві це була трагедія – хочеться розділити свято з друзями, а всі готуються до школи. В університеті навпаки – ми якраз з'їжджалися до гуртожитку за тиждень до початку навчання – і можна було чудово відсвяткувати день народження – усі на місці. Зараз таких компаній я не збираю. Зараз у тебе одразу виникає думка – а чи на часі це, чи не краще це все зробити після перемоги, а зараз ці кошти переказати в донат. Цьогоріч ми поїхали з дружиною вдвох на кілька днів за Київ, і все.</div><div descr=&quot;З акторкою Настею Цимбалару, яка стала його дружиною, вчилися разом у виші. Джерело: архів актора&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/img-1086.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/img-1086.jpg&quot; alt=&quot;&quot; Російських=&quot;&quot; акторів=&quot;&quot; нам=&quot;&quot; ставили=&quot;&quot; за=&quot;&quot; приклад&quot;.=&quot;&quot; Зірка=&quot;&quot; &quot;Кайдашів&quot;=&quot;&quot; про=&quot;&quot; перехід=&quot;&quot; на=&quot;&quot; українську=&quot;&quot; мову,=&quot;&quot; гонорари=&quot;&quot; під=&quot;&quot; час=&quot;&quot; війни=&quot;&quot; та=&quot;&quot; переїзд=&quot;&quot; до=&quot;&quot; батьків=&quot;&quot; дружини&quot;=&quot;&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:1044px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em><strong>– Правда, що ви зараз мешкаєте з батьками Насті?</strong></em></div><div>– Так склалося (зокрема – і в матеріальному плані), що ми мусили виїхати з орендованої квартири та постукати до батьків, за що дуже вдячні. У нас із ними чудові стосунки, все нормально. Синдрому Кайдашів ні в кого нема. Але окреме житло вже підшукуємо – ситуація з роботою складається в позитивному напрямі.</div><div><em><strong>– Коли вас запитують про продовження &quot;Кайдашів&quot;, ви кажете, що ця історія закінчена. А якщо подивитися з такого боку: в кінці серіалу ваш Лаврін йде в АТО, зараз війна продовжується, є про що розповідати. А там і Лаврін з Карпом нарешті порозуміються…</strong></em></div><div>– Я багато чув запитань, окрім щодо продовження, мовляв, незрозумілий кінець, відкритий, &quot;і що далі?&quot;. У мене відчуття повної завершеності історії. Ми вже набігалися по колу і, сподіваюся, нарешті почали йти прямою дорогою. До того ж Наталка Ворожбит сказала, що Лаврін та Карпо навряд чи зможуть знайти спільну мову та помиритися. Мир між ними не пропишеш. Тому щодо майбутнього Лавріна – я не думав про це. Граючи в серіалі, я тоді будував свого героя, як прописано в сценарії. Далі – фантазія глядачів.</div><div descr=&quot;Дарина Федина в серіалі зіграла дружину Лавріна. Джерело: скриншот відео&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/serial-spijmati-kajdasha-8.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/22/serial-spijmati-kajdasha-8.jpg&quot; alt=&quot;&quot; Російських=&quot;&quot; акторів=&quot;&quot; нам=&quot;&quot; ставили=&quot;&quot; за=&quot;&quot; приклад&quot;.=&quot;&quot; Зірка=&quot;&quot; &quot;Кайдашів&quot;=&quot;&quot; про=&quot;&quot; перехід=&quot;&quot; на=&quot;&quot; українську=&quot;&quot; мову,=&quot;&quot; гонорари=&quot;&quot; під=&quot;&quot; час=&quot;&quot; війни=&quot;&quot; та=&quot;&quot; переїзд=&quot;&quot; до=&quot;&quot; батьків=&quot;&quot; дружини&quot;=&quot;&quot; init=&quot;true&quot;></div><div><em><strong>– Григорію, а чи підтримуєте ви дружні стосунки з акторкою Дариною Фединою, яка зіграла Мелашку в &quot;Кайдашах&quot;? Це її дебют у кіно, а потім ми, глядачі, трошки її загубили, випала з інфополя. Чим вона зараз займається?</strong></em></div><div>– Ми лише кілька разів бачилися після зйомок. Востаннє це було на благодійному показі нашої картини у Львові. Вона саме там живе та працює в театрі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> <aside><main url=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/mankurti-v-lampasah-hto-z-rosijskih-generaliv-z-ukrainskim-korinnyam-vzhe-vidpravlenij-na-toj-svit-a-hto-zatrimavsya.htm&quot; title=&quot;Російські генерали з українським корінням – хто вже відправлений на той світ, а хто затримався – список&quot;><div><div><br></div></div></main></aside> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62798/ 2023-09-24 11:28:22 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62799/ Посівну кампанію озимої пшениці в Одеській області призупинили через відсутність вологи. <div>Про це &quot;Суспільному&quot; розповіла керівниця департаменту аграрного продовольства ОВА Алла Стоянова.</div><div>Строк посівної озимої пшениці вже стартував, однак через відсутність вологи перебуває на паузі. Наразі в департаменті розглядають два сценарії посівної -&nbsp;позитивний та негативний, пояснила посадовиця:&nbsp;<em>&quot;Якщо отримуємо будь-які мінімальні опади впродовж двох тижнів, то посівна продовжиться. Якщо опадів не буде, очікувати на якісь навіть середні показники у 2024 році&nbsp;не доводиться”.</em></div><div>За словами Стоянової, наразі близько 3% аграріїв ризикнули засіяти зерно у суху землю. Однак, чи воно зросте, не зрозуміло, адже культура у таких умовах пропадає, пояснила керівниця профільного департаменту.</div><div>Через посушливу погоду вже загинув озимий ріпак. Йдеться про десять тисяч гектарів:&nbsp;<em>&quot;Одещина почала посівну кампанію найпершою. Почали сіяти озимий ріпак. В умовах недостатності вологи сходи, які отримані, є лише на полях зі зрошенням або із застосуванням вологозберігаючих технології. На всіх інших ріпак загинув&quot;,</em>&nbsp;-&nbsp;зауважила директорка департаменту аграрного продовольства.</div><div>Найпосушливіше літо</div><div>Цьогорічне літо є найспекотнішим за всю історію незалежності України, розповіла Алла Стоянова, та пояснила як це впливає на посівну:&nbsp;<em>&quot;Ми робили дослідження. Згідно з ним у двометровому шарі немає вологи. Щоб умови були сприятливими, має бути глибинна волога і має бути волога з опадів. Коли глибинна і поверхнева волога з’єднуються, можна казати про умови для посівної. Цих умов в Одеському регіоні сьогодні немає&quot;.</em></div><div>Згідно з прогнозами кліматологів, сім з наступних десяти років в Україні будуть посушливими, поділилась посадовиця. У такій ситуації працювати можуть лише ті господарства, де є зрошення або вологозберігаючі технології, зауважила Стоянова.</div><div>За інформацією профільного департаменту, наразі в Одеській області налічується 2,6 млн га землі сільськогосподарського призначення (разом з багаторічними культурами). З них зрошується 226 тис. га, з яких фактично -&nbsp;42 тис.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62799/ 2023-09-24 11:06:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62793/ Авторська публікація Вадима Задунайського для OBOZREVATEL. <div>російські більшовики, поневолюючи Україну, завжди використовували підступ і зраду проти українських революційних потуг 1917-1921 рр. Не стала виключенням і Українська Народна Республіка (далі УНР). Серед багатьох прикладів виокремлю збройну навалу, що розпочалася наприкінці 1918 р.</div><div>Чому саме тоді?</div><div>Бо Україна з середини листопада поринула у хаос внутрішнього протистояння, яке підсилили геополітичні та геостратегічні зміни в Європі й світі за підсумком Першої світової війни.</div><div>Справа полягала в тому, що Німецька та Австро-Угорська імперії, програвши війну, капітулювали і розпочали вивід військ з території України. Для Гетьмана Павла Скоропадського це знаменувало &quot;початок кінця&quot;, бо, не маючи належної опори в народі, він втратив і німецьку та австро-угорську підтримку. Спроба порозумітися з &quot;небільшовицькою&quot; Росією була марною і лишень підштовхнула опозицію до ініціювання повстання.&nbsp;Вона створила Директорію, яка 14 листопада оголосила повстання проти Гетьмана П. Скоропадського з метою відновлення УНР.</div><div>Директорію очолював Володимир Винниченко, але Головний Отаман Симон Петлюра (керував військами) поступово перебрав на себе функції лідера, що посилило політичне протистояння в проводі УНР.</div><div>Значні проблеми виникли й через те, що до повстання долучилося багато загонів, отамани яких лише формально або тимчасово визнавали зверхність Директорії УНР (Зелений, Н. Григорієв, С.Коцур та інші). Були й такі, що відразу діяли на власний розсуд. Серед них найвпливовішим став Батько Махно, який очолив окремий вектор українського революційного руху.</div><div>Досить помітним став дестабілізуючий вплив збройної інтервенції військ Антанти, що перемогла у Першій світовій війні і намагалася нав’язати свою волю Україні (у грудні 1918 р. відбулися перші бойові зіткнення).</div><div>З листопада 1918 р. починається і польсько-українська війна на теренах Галичини (тут виникла Західноукраїнська Народна Республіка, що розпочала переговори про об’єднання з УНР).</div><div>Тож російські більшовики для підступної навали обрали вдалий момент – час внутрішнього протистояння й дезорієнтації українського суспільства та вкрай несприятливі зовнішньо-політичні обставини.</div><div>Як же діяли російські окупанти?</div><div>Московський провід використав для прикриття своєї збройної агресії не тільки український повстанський &quot;бренд&quot;, але й створив &quot;Український фронт&quot; і &quot;Українську радянську армію&quot; та &quot;Тимчасовий робітничо-селянський уряд України&quot;, що на короткий час дезорієнтувало значну частину українського суспільства...</div><div>Та особливий підступ російських більшовиків проявився в уникненні оголошення війни УНР, що стало особливою ознакою російського гібридного вторгнення впродовж перших 2 місяців.</div><div>При цьому, усі спроби керівництва УНР досягнути компромісу з московським проводом виявилися марними. Ворожі війська наступали з північного та північно-східного напрямків і поступово просувалися на Харківщину та Чернігівщину.&nbsp;Серед причин успіху відзначу постійне зростання їх чисельності (в кінці грудня понад 55.000) і належне технічне забезпечення. Та ключову роль тут зіграв фактор внутрішньої конфронтації в УНР, що призвела до залишення фронту низкою формувань, а загони Зеленого і Н. Григорієва на короткий час перейшли на сторону ворога.</div><div>Дуже важливими стали брак часу, вичерпаність ресурсів та слабка організація Наддніпрянської армії УНР.&nbsp;Нагадаю, що її основу становили повстанські загони, які лише в середині грудня 1918 р. завершили боротьбу з військами Гетьмана П. Скоропадського. Їх реорганізація потребувала значного часу та матеріально-технічного забезпечення, яких не було...</div><div>За таких умов ворожі війська мали суттєву перевагу на полі бою, захопивши 3 січня м. Харків, а 12 січня – м. Чернігів. Загроза окупації нависла не тільки над значною частиною Лівобережної України, але й столицею УНР – м. Києвом. А підступний ворог і далі не оголошував війни, вдаючи, що начебто проти УНР воює не Радянська Росія, а &quot;український&quot; більшовицький уряд…</div><div>Чи був цей прийом новим для російських більшовиків?</div><div>Звичайно, що ні. Вони намагалися повторити грудневий &quot;трюк&quot; 1917 р., коли у Харкові було утворено маріонетковий &quot;український&quot; радянський уряд для прикриття тогочасної окупації України.&nbsp;Не дарма ж і цього разу російські більшовики ще в листопаді 1918 р. утворили &quot;Тимчасовий робітничо-селянський уряд України&quot;. Саме він в окупованому Харкові розпочав &quot;творення&quot; маріонеткової &quot;Української Соціалістичної Радянської Республіки&quot;, яка мала вдруге закамуфлювати російську окупацію…</div><div>Якою ж була українська відповідь?</div><div>Уряд УНР 16 січня 1919 р. оголосив війну Радянській Росії і цим кроком викрив перед усім світом підступну російську збройну агресію, яка й спричинила ІІ радянсько-українську війну.</div><div>Попри вкрай важкі обставини українці чинили героїчний спротив російським агресорам та їх посіпакам і невдовзі здобули кілька яскравих перемог, але про це іншим разом.</div><div>Далі коротко порівняю згадані події з сучасною російсько-українською війною.&nbsp;Подібною до дій більшовиків є підступність путінського режиму, який з 2014 р. веде збройну агресію проти України, але цинічно не визнає її війною&nbsp;(це стосується навіть широкомасштабного збройного вторгнення російських військ, що триває з 24 лютого 2022 р.).</div><div>А ключова відмінність полягає в тому, що сьогодні Україна єдина і її захищає потужне Українське військо, ще й більшість країн світу підтримує нашу боротьбу. Тож Сили оборони України разом з усім українським народом невпинно дають жорстку відсіч підступним російським окупантам і наближають нашу ПЕРЕМОГУ!<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62793/ 2023-09-24 10:55:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62797/ Ще Микола Пирогов, видатний хірург та засновник військово-польової хірургії, зазначав, що війна — це епідемія травматизму. Наразі близько 40 відсотків поранених воїнів мають ушкодження кінцівок, велика частка з них потребують відновлення кісток. <div>Але не&nbsp;лише кісток. Як&nbsp;розказав кореспондентці АрміяInform <em><strong>начальник травматологічного відділення підполковник медичної служби Юрій Лазаренко</strong></em>, уже влітку минулого року до&nbsp;лікувального закладу почали надходити захисники із&nbsp;дуже важкими пораненнями м’язового компонента плечового поясу із&nbsp;масивними дефектами кісткової тканини верхньої кінцівки.</div><div><em>-&nbsp;Якщо говорити просто, у&nbsp;хлопців за&nbsp;рахунок значних пошкоджень унаслідок поранення відсутня частина м’язів чи&nbsp;кістки, у&nbsp;деяких випадках&nbsp;- вирвано суглоб. Ушкодження великої ділянки м’яких тканин не&nbsp;дозволяє робити навіть протезування. Тож ми&nbsp;зіткнулись із&nbsp;проблемою: як&nbsp;замістити ці&nbsp;дефекти та&nbsp;відновити функції руки.</em></div><div>На&nbsp;допомогу лікарям прийшли сучасні технології. Так, було ухвалено рішення для протезування кістки використовувати індивідуальні титанові імпланти, виготовлені за&nbsp;допомогою 3D-технологій.</div><div><em>-&nbsp;До&nbsp;нас привезли пацієнта, морського піхотинця, із&nbsp;важким пораненням плеча: у&nbsp;нього була відсутня середня частина кістки, вирвано велику ділянку м’язів, але збережений суглоб. Йому пощастило, що&nbsp;на&nbsp;попередніх етапах лікування йому не&nbsp;ампутували руку. Ми&nbsp;самі, якщо чесно, спочатку вагались щодо вибору шляхів лікування. Та, врешті, ухвалили рішення рятувати кінцівку. Для нього був виготовлений 3D-титановий імплант. Але попередньо ми&nbsp;зі&nbsp;спини перемістили м’язи зі&nbsp;шкірою на&nbsp;плече. Згодом встановили імплант. За&nbsp;три місяці після операції воїн вже доволі непогано міг рухати рукою.</em></div><div></div><div ids=&quot;487831,487832,487833,487834&quot; link=&quot;file&quot; itemtag=&quot;dl&quot; icontag=&quot;dt&quot; captiontag=&quot;dd&quot; columns=&quot;0&quot; width=&quot;100%&quot; auto=&quot;false&quot; ratio=&quot;1.3333333333333&quot;><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div><div><img src=&quot;https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/2-43.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:526px;vertical-align:baseline&quot;></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div></div></div><div><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div></div></div></div></div></div><div>Процес виготовлення індивідуального титанового імпланта&nbsp;- тривалий та&nbsp;копіткий. Спочатку хірург створює технічне завдання, яке надсилає інженерам-волонтерам із&nbsp;компанії Materialise. На&nbsp;цьому етапі проговорюються форма, розмір конструкції, місце і&nbsp;тип кріплення, яким імплант буде фіксуватись. Потім інженери створюють 3D-модель, а&nbsp;згодом&nbsp;- макет. Далі лікар вносить свої зауваження, враховуючи конкретну ситуацію пацієнта. І&nbsp;лише потім друкується імплант із&nbsp;титану, адже саме цей метал найкраще інсталюється в&nbsp;кістку.</div><div></div><div ids=&quot;487835,487836,487837&quot; link=&quot;file&quot; itemtag=&quot;dl&quot; icontag=&quot;dt&quot; captiontag=&quot;dd&quot; columns=&quot;0&quot; width=&quot;100%&quot; auto=&quot;false&quot; ratio=&quot;1.343001261034&quot;><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div><div><img src=&quot;https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/7-14.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:522px;vertical-align:baseline&quot;></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div></div></div><div><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div></div></div></div></div></div><div><em>-Наприклад, я&nbsp;визначаю, що&nbsp;із&nbsp;певного боку неможливо провести гвинти, і&nbsp;треба дещо переробити. Таке спілкування займає певний час. А&nbsp;кожен протез виготовляється місяць-півтора,&nbsp;-</em> зазначає Юрій Лазаренко. -&nbsp;<em>Так, не&nbsp;в&nbsp;кожного пацієнта є&nbsp;можливість стільки чекати, і&nbsp;не&nbsp;кожен хірург надасть перевагу цій методиці, а&nbsp;вважатиме за&nbsp;потрібне користуватись звичними засобами. Проте, на&nbsp;мою думку, подібна технологія має право на&nbsp;життя, особливо якщо поранення є&nbsp;дуже важким. Сьогодні у&nbsp;нас вже є&nbsp;пацієнти, яким операцію провели рік тому. Вони показують доволі непогані результати.</em></div><div>Сьогодні Командування Медичних Сил ЗСУ всіляко сприяє впровадженню сучасних технологій, зокрема і&nbsp;застосуванню індивідуальних титанових імплантів верхніх кінцівок.</div><div>Один із&nbsp;тих поранених, кого вже пролікували за&nbsp;цією методикою,&nbsp;- стрілець 72-ї бригади Костянтин. Захисник дістав поранення у&nbsp;боях під Вугледаром у&nbsp;січні цього року. Говорить, що&nbsp;руку не&nbsp;відчував зовсім.</div><div><em>-&nbsp;У&nbsp;середині січня противник пішов у&nbsp;наступ, наші позиції щільно обстрілювали. Я&nbsp;так і&nbsp;не&nbsp;зрозумів, як&nbsp;зазнав поранення. Пам’ятаю, що&nbsp;встиг присісти в&nbsp;окопі, а&nbsp;рука залишилась зверху, і&nbsp;заціпило. Рука висіла, як&nbsp;мотузочка. Побратими надали домедичну допомогу, наклали джгут. Згодом&nbsp;- лікування в&nbsp;госпіталях. Місяць тому зробили протезування кістки. Рука вже не&nbsp;те&nbsp;щоб болить, але постійно ниє. Але я&nbsp;вже можу її&nbsp;згинати в&nbsp;ліктьові, піднімати в&nbsp;плечі. Єдине, що&nbsp;кисть і&nbsp;пальці добре не&nbsp;працюють, бо&nbsp;були пошкоджені нерви. Але я&nbsp;постійно тренуюсь, аби якнайкраще відновитись.</em></div><div>Окрім того, військові травматологи провели унікальну для України операцію&nbsp;- відновили пораненому десантнику функцію плечового суглоба за&nbsp;рахунок індивідуального титанового імпланта.</div><div><em>-&nbsp;Цей захисник спочатку проходив лікування за&nbsp;кордоном, де&nbsp;йому надали невтішні прогнози. Ми&nbsp;ж вирішили поборотись за&nbsp;відновлення функцій пацієнта. У&nbsp;нього, окрім м’язів, був відсутні плечовий суглоб. Водночас, попри дуже важке поранення, збережені нерви. Зробили для нього індивідуальний 3D-протез і&nbsp;«під’єднали» руку до&nbsp;лопатки. За&nbsp;три тижні після операції у&nbsp;пораненого почала відновлюватись рухливість руки.</em></div><div></div><div ids=&quot;487838,487839&quot; link=&quot;file&quot; itemtag=&quot;dl&quot; icontag=&quot;dt&quot; captiontag=&quot;dd&quot; columns=&quot;0&quot; width=&quot;100%&quot; auto=&quot;false&quot; ratio=&quot;1.1090308370044&quot;><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div><div><img src=&quot;https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/10-19.jpg&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:630px;vertical-align:baseline&quot;></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;></div><div></div></div><div><div><div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div><div tabindex=&quot;0&quot; role=&quot;button&quot;><div></div></div></div></div></div></div></div><div>Наразі до&nbsp;операції готують ще&nbsp;одного важкого пацієнта. У&nbsp;воїна взагалі відсутня верхня третина плеча: немає суглоба, ділянки кістки, частини м’язів. Хірурги вже закрили дефект, перемістивши м’язи з&nbsp;іншої ділянки тіла, нині йде процес виготовлення імпланта.</div><div>Юрій Лазаренко розповідає, що&nbsp;коли готувався робити ці&nbsp;операції, звернувся до&nbsp;наукової літератури.</div><div><em>-&nbsp;Мені вдалось знайти в&nbsp;американських журналах статті, що&nbsp;стосувались лише 3&nbsp;випадків ушкоджень нижніх кінцівок, коли лікарі заміщали великі дефекти кістки титановими імплантами. За&nbsp;цими пацієнтами спостерігали впродовж 16&nbsp;місяців. З&nbsp;огляду на&nbsp;те, що&nbsp;сучасна історія не&nbsp;знає подібного воєнного конфлікту за&nbsp;масовістю поранених та&nbsp;характеру уражень, наразі маємо унікальні дані, які опрацьовуємо. Результатами проведених операцій я&nbsp;вже ділився і&nbsp;з&nbsp;українськими колегами, окрім того, виступав на&nbsp;конференції перед індійськими фахівцями. Як&nbsp;бачимо, у&nbsp;нашому випадку, на&nbsp;жаль, війна стає рушієм прогресу, стимулюючи нас мобілізуватись, шукати сучасні та&nbsp;передові рішення, аби повертати наших захисників до&nbsp;повноцінного життя.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62797/ 2023-09-24 09:45:31 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62792/ Під час удару по штабу Чорноморського флоту &quot;рф&quot; в окупованому Севастополі загинули та були поранені російські &quot;високопоставлені офіцери&quot;. Серед них – генерал-полковник Олександр Романчук, командувач угрупованням ЗС &quot;рф&quot; на Запорізькому напрямку – уродженець Луганська. Він не єдиний воєнний злочинець з українським корінням, що воює на боці росії. <div>Докладніше про інших манкуртів у лампасах і чим вони &quot;відзначилися&quot; – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.</div><div><strong><em>Високопоставлені кати</em></strong></div><div>Розв'язана босією повномасштабна війна з самого початку була алогічною у багатьох аспектах – починаючи від фантастичних цілей так званої &quot;спеціальної військової операції&quot;, закінчуючи цинічними звинуваченнями України про нібито підготовку нею нападу чи то на росію, чи то на білорусь. Співагресори путін та пукашенко згодом цю тему так і не прояснили.</div><div>Мало піддається поясненню і той факт, що у ЗС &quot;рф&quot; служать і беруть участь в агресії проти власної батьківщини безліч військових з українським корінням або тих, що мають родичів на території України.</div><div>Інформація про такого роду воєнних злочинців найчастіше потрапляла до ЗМІ вже після взяття в полон або знищення зрадників. Реальна кількість представників російського окупаційного контингенту, які мають українське коріння, невідома.</div><div>Однак ще на початку повномасштабної війни у засобах масової дезінформації &quot;рф&quot; аналітиком Володимиром Білоусовим було представлено статистичні дані за 2017 рік. За цими даними, серед національностей офіцерського складу ЗС &quot;рф&quot; 53% – українці та 28% – росіяни. Далі наводилося уточнення, що з роками відсоток етнічних українців дещо скоротився, а росіян збільшився.</div><div>Вельми показово, що першим загиблим в Україні (під час повномасштабної війни) високопоставленим російським військовим став заступник командувача 41-ю загальновійськовою армією (41 ЗВА)&nbsp;генерал-майор Андрій Суховецький – уродженець МелітополяЗапорізької області.</div><div descr=&quot;Російського генерала Суховецького було ліквідовано в Україні. Джерело: ''Аргумент''&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/suhovetskiy.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/suhovetskiy.jpg&quot; alt=&quot;генерал Андрій Суховецький&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:823px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Підлеглі &quot;слуги цареві, батька солдатам&quot; Суховецького скоювали злочини під час російсько-грузинської війни, окупації Криму та кривавого місива в Сирії, про що свідчать акуратно викладені на подушки під час похоронної процесії &quot;бранзулетки&quot; від путіна.</div><div>Манкурта було ліквідовано через тиждень після початку повномасштабного вторгнення – під Маріуполем. Рідна земля не прийняла зрадника – його прикопали у Новоросійську.</div><div>Інший показовий кейс для вищих російських офіцерів з українським корінням стосується уродженця села Ветли Волинської області&nbsp;генерал-лейтенанта ЗС &quot;рф&quot; Михайла Зуська. У 2014 року воєнний злочинець командував 1-м армійським корпусом Південного військового округу (ПВО) в Донецьку, потім &quot;відзначився&quot; в Сирії і&nbsp;<a href=&quot;https://war.obozrevatel.com/ukr/rosijskij-general-voyue-proti-brata-ukraintsya-u-ridnomu-seli-na-volini-zradnika-proklyali-foto.htm&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;follow&quot;>сплив під час повномасштабного російського вторгнення</a>.</div><div>Зусько встиг нагородити власного сина-окупанта, провалити &quot;військову операцію&quot; та був заарештований рідною ФСБ 31 березня 2022 року.</div><div descr=&quot;Михайла Зуська було заарештовано ФСБ. Джерело: ''Вести''&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/screenshot62.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/screenshot62.jpg&quot; alt=&quot;генерал Михайло Зусько&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:503px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Причиною цього могло стати те, що ФСБ активізувала пошук та затримання службовців ЗС &quot;рф&quot;, які мають українське коріння та через підозру в їхній роботі на ЗСУ. Місцеві пабліки писали, що навіть рідна мати від Зуська відмовилася.</div><div>Ще один екземпляр – перший заступник начальника ГУ ГШ ЗС &quot;рф&quot; (відомого як ГРУ)&nbsp;генерал-лейтенант Володимир Алексєєв. Під час заколоту Пригожина переляканий заступник голови російської воєнної розвідки засвітився на відео з ватажком &quot;вагнерівців&quot; та заступником міністра оборони Євкуровим.</div><div>Алексєєв народився та виріс у селі Голодьки Вінницької області. За роки служби в армії країни-агресора був удостоєний звання &quot;герой босії&quot;. Він причетний до масової загибелі населення в Сирії, а зараз відповідає за розвідувальне забезпечення російської агресії проти України, організацію підготовки вихідних даних для завдання ударів по нашій території та легалізацію російської присутності на окупованих територіях.</div><div>Найактуальнішим, якщо так можна сказати, катом українського народу на цей момент є уродженець Одеси&nbsp;генерал-лейтенант Сергій Кобилаш&nbsp;– командувач далекої авіації ПКС &quot;рф&quot;. Він бере безпосередню участь у відкритому військовому вторгненні в Україну та відповідальний за завдання літаками стратегічної авіації масованих ударів крилатими ракетами по українських містах, зокрема і по його рідній Одесі.</div><div descr=&quot;Воєнний злочинець генерал Кобилаш. Джерело: ''Комерсант''&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/screenshot11.jpg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/screenshot11.jpg&quot; alt=&quot;генерал Сергій Кобилаш&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:482px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Кобилаш також чинив злочини проти людства під час першої та другої чеченських воєн, отримав звання &quot;героя &quot;рф&quot; за участь в агресії проти Грузії і був причетний до знищення мирного населення в Сирії.</div><div>Ну і головний &quot;терпіла&quot;. Після усунення з посади Суровікіна фактично командувачем окупаційного угруповання в Україні став командувач повітрянодесантними військами&nbsp;генерал-полковник Михайло Теплинський. Він, як і Кобилаш, учасник першої та другої чеченських воєн, і також &quot;відзначився&quot; у Сирії.</div><div>Теплинський народився в місті Моспине Донецької області, а його дружина дитинство та юність провела у Миколаєві. Мати Теплинського, за інформацією журналіста Андрія Цаплієнка, досі може мешкати на території Донеччини, а мати дружини – у Миколаєві. Однак у &quot;рф&quot;&nbsp;із Теплинського зліпили образ справжнього &quot;російського офіцера&quot;. І, зважаючи на все, його на цьому етапі війни зроблять відповідальним за невдачі російських окупаційних військ в Україні.</div><div descr=&quot;Російський генерал Теплинський також має коріння в Україні. Джерело: Telegram ''ІВ''&quot;><img src=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/01000000-0aff-0242-7b0b-08db88ff02d0cx0cy16cw0w1023r1s.jpeg&quot; srcset=&quot;https://i.obozrevatel.com/gallery/2023/9/23/01000000-0aff-0242-7b0b-08db88ff02d0cx0cy16cw0w1023r1s.jpeg&quot; alt=&quot;генерал Михайло Теплинський&quot; init=&quot;true&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;></div><div><em><strong>Причини різні – підсумок один</strong></em></div><div>босійських окупантів з українським корінням можна розділити на кілька груп.</div><div><em>1.</em>&nbsp;Кадрові офіцери, які проживають на території &quot;рф&quot; через особливості системи ще в радянській армії, коли мобілізованого в УРСР могли відправити служити, наприклад, на Північний Флот або Далекий Схід. Після розпаду СРСР у 1991 р. деякі з офіцерів залишилися служити в босії. Зазвичай саме ця категорія обіймає зараз високі посади в армії країни-агресора.</div><div><em>2.</em>&nbsp;&quot;Чмобіки&quot;, що проживали до моменту мобілізації на території &quot;рф&quot;, які мають родичів в Україні або українське коріння.</div><div><em>3.&nbsp;</em>В окрему групу слід виділити зрадників з тих, хто давав присягу України, які перейшли на бік &quot;рф&quot;, а також насильно чи добровільно мобілізованих українців на окупованих &quot;рф&quot; територіях.</div><div>Що змушує всі ці категорії виконувати злочинні накази – бажання вислужитись, страх бути звільненим або навіть отримати тюремний строк за відмову – питання риторичне. Проте спільне в них усіх одне: неминуча перспектива опинитися на глибині у два метри під землею через численні воєнні злочини проти українців.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62792/ 2023-09-24 08:21:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62788/ Волонтерам та громадським організаціям пояснили, як подавати звітувати про надану чи отриману гуманітарну допомогу. <div><div>Про це повідомляє&nbsp;Мінсоцполітики в&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/MinSocUA/4277&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Telegram.</a></div></div><div></div><div><div>Урядовці зазначають, що звітність - це обов’язкова умова для всіх громадських організацій, які привезли гуманітарну допомогу. Вона гарантує прозорість процесів та захищає волонтерів в правовому полі.</div><div><em><strong>Як правильно звітувати?</strong></em></div><div>Після того, як волонтери привезли чи отримали допомогу, потрібно зробити інвентаризацію. Потім потрібно зайти в&nbsp;<a href=&quot;https://human-aid.ioc.gov.ua/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>автоматизовану систему</a>&nbsp;гуманітарної допомоги та подати звіт за принципом: &quot;роздав кг - лишилося на складі кг&quot;.</div><div>Обов'язково потрібно звертати увагу на терміни:</div><ul><li>для бюджетних установ терміни подачі звіту - 15 днів;</li><li>для закладів, уповноважених МОЗ - 60 днів;</li><li>для решти організацій - до 90 днів.</li></ul><div><em>&quot;Звітуй щомісяця до 15-го числа наростаючим підсумком та слідкуй за чітким і прозорим обліком гуманітарної допомоги&quot;,</em> - кажуть у Мінсоцполітики.</div><div>Також зазначається, що єдина автоматизована система обліку гуманітарної допомоги знаходиться в стані розробки. Зміни запрацюють з 1 грудня. Тому організації запрошують протестувати її. Для цього потрібно надіслати звернення на електронну пошту:&nbsp;<a href=&quot;http://t.a.pasenko@mlsp.gov.ua/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;><em><strong>t.a.pasenko@mlsp.gov.ua</strong></em></a>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62788/ 2023-09-23 23:49:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62789/ Українська армія у спробі вистояти перед переважаючим ворогом показує нестандартний підхід у веденні бойових дій. <div>Чим Сили оборони України дивують світ – нижче у матеріалі РБК-Україна.</div><div><em>Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: особисті розмови з військовими експертами, згаданими в статті, заяви Генерального штабу та Міноборони, Defense Express.</em></div><div>Війну росії проти України буквально з її перших днів ретельно вивчають військові теоретики та практики у різних країнах світу. Найкривавіший конфлікт у Європі за останні 70 років дає уявлення про те, як можуть виглядати бойові дії в 21 столітті. По суті, нові уроки з військового мистецтва зараз пишуться на українському Півдні та Сході.</div><div></div><div>Західна доктрина після Другої світової війни роками робила ставку на швидкі спеціальні операції. Навіть широкомасштабне вторгнення 24 лютого фактично планувалось за лекалами НАТО з російським &quot;колоритом&quot;. Проте війна в Україні змушує світ переглядати те, що вважалось аксіомами національної безпеки та ведення військових операцій.</div><div><em><strong>В повітрі</strong></em></div><div>Ще з часів Другої світової війни однією з ключових умов для успішності бойових дій вважається панування в повітрі. Для цього необхідно вивести з ладу авіацію противника та подавити його протиповітряну оборону. росія у цьому сенсі не придумала нічого нового, коли розпочала свою &quot;спеціальну воєнну операцію&quot; з ракетних ударів по українських аеродромах, пунктах розташування радіолокаційних підрозділів та комплексів ППО.&nbsp;В нашому арсеналі на той момент були лише радянські ЗРК, ПЗРК, ЗРГК та винищувачі, бомбардувальники і штурмовики в досить обмеженій кількості. Проте вже тоді було вибудовано щось схоже на ешелоновану систему протиповітряної оборони, де різні системи – далекого, середнього та ближнього радіусу – діяли в координації. Цього москва не врахувала, як і того, що незадовго до першої атаки наше командування встигло розсередити літаки та засоби ППО.&nbsp;Достеменно масштаб втрат від ударів, завданих ворогом у першу добу, невідомий. Однак, попри натиск ворожої авіації, ракет, а згодом – і дронів, українська протиповітряна оборона змогла не просто зберегти боєздатність, а й посилитись та продовжити відбивати повітряні атаки. В історії сучасних війн та конфліктів ми не знайдемо такого масштабного навантаження на систему протиповітряної оборони, з якою зіштовхується українська ППО вже впродовж дев'ятнадцяти місяців.</div><div><em>&quot;З огляду на наявні у нас модифікації МіГ-29, Су-27 з їхнім авіаційним озброєнням та нашою системою ППО, що була на 24 лютого, ми в теорії взагалі не мали би витримати повітряний удар росіян. Але щось пішло не так на нашу користь. До речі, хибно вважати, що передача нам F-16 з відповідною номенклатурою озброєння призведе до перелому чи переваги в повітрі. Фактично, це дасть нашій авіації ті ж можливості, які є у росіян зараз&quot;</em>, – каже експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express Іван Киричевський.<br>Завдяки західним комплексам ППО Patriot наша армія стала першою в світі, що почала збивати гіперзвукові ракети &quot;Кинжал&quot;. російсько-українська війна загалом є першою, під час якої застосовується гіперзвукова зброя як така. Хоча вважається, що реальна швидкість &quot;Кинжалів&quot; не дотягує до гіперзвукової.</div><div>У москви ці ракети з'явились у 2017 році, Китай має свою гіперзвукову зброю, але все ще нарощує арсенал, а США – лише продовжує розробки, зауважив Киричевський.</div><div><em>&quot;Не було таких конфліктів, де б уже використовувалася гіперзвукова зброя. І на жаль, ми стали першими, на кому це обкатали. Хоча тут вийшла цікава історія. Вважалося, що Patriot не може збивати настільки швидкісні цілі. Для них потрібно щось потужніше, наприклад, американський THAAD. Можливо, наші зенітники не знали, що такої опції у Patriot немає, тому й запустили його і зрештою успішно позбивали &quot;Кинжали&quot;. Інакше це не пояснити, адже це було відкриттям навіть для самих виробників&quot;,</em> – пояснив співрозмовник.</div><div>Були й інші приклади винахідливості наших військових, коли з комплексу Javelin, призначеного для враження танків, їм вперше в історії вдалось збити повітряну ціль. Йдеться про російський гелікоптер &quot;Ка-52&quot;, який був знищений на початку липня на Бердянському напрямку. До цього українські бійці вже збивали російські вертольоти з інших ПТРК – &quot;Стугни&quot; та &quot;Корсара&quot;.</div><div>У перші місяці росіяни завдавали удари не лише далекобійними ракетами, а й авіаційною зброєю. Та з огляду на те, що противник так і не спромігся подавити нашу ППО, російські літаки та вертольоти приблизно з квітня минулого року діють лише у прифронтовій зоні, на малій висоті і більше не залітають вглиб України. Хоча нашим військовим все одно вдається їх діставати – чи то на окупованій території, чи то безпосередньо на території &quot;рф&quot;.</div><div><em>&quot;Україна, фактично не діючи фізично на території &quot;рф&quot;, знищує її транспортну та стратегічну авіацію, ракетоносці, бомбардувальники: Іл-76, Ту-22М3, Ту-95МС. До того ж цей вплив здійснюється на глибину території ворога не ракетами, а зовсім іншими засобами&quot;, – </em>додав військово-політичний оглядач групи &quot;Інформаційний спротив&quot; Олександр Коваленко.</div><div>Ще один приклад &quot;креативності&quot; української армії – це встановлення на Су-24 пілонів від списаних ударних літаків Tornado для того, щоби наші радянські бомбардувальники могли стріляти західними далекобійними ракетами Storm Shadow / SCALP-EG.</div><div><em><strong>На морі і на суші</strong></em></div><div>Україна воює з ворогом, який має не лише значну перевагу в авіапарку, але й у флоті. Однак це не завадило нашій армії звести нанівець можливість ворогом проводити десантні операції у Чорному морі – близько половини його десантних кораблів з чорноморського флоту вже пошкоджено або знищено.&nbsp;Нещодавно українські військові вперше в історії вразили підводний човен крилатою ракетою. Мова про &quot;Ростов-на-Дону&quot;, який був пошкоджений в окупованому Севастополі. А минулого року був ще один новий прецедент в військово-морській справі, коли після влучання українських &quot;Нептунів&quot; пішов на дно флагман чорноморського флоту &quot;рф&quot; ракетний крейсер &quot;Москва&quot;. Після таких втрат його лише з натяжкою можна назвати &quot;флотом&quot; – скоріше, флотилією.&nbsp;Останнім часом чорноморському флоту росіян сильно дошкуляють морські дрони-камікадзе – ще одна наша унікальна розробка. Україна – не перша в світі, хто намагався розробляти подібні дрони, але перша, хто зміг це довести до фінішу і почати застосовувати на практиці.<br><em>&quot;Щось подібне використовував Іран. Але це був банальний катер, нашпигований вибухівкою, з екіпажем. Його спрямовували на корабель противника, а перед ударом пілот вистрибував і вирушав до берега&quot;,</em> – розповів Коваленко.<br>За словами Киричевського, зараз у світі налічується близько 130 типів морських дронів різного призначення. Це класичні надводні катери, невеликі роботи, які використовують на тральниках для прибирання морських мін, безпілотні підводні човни.<br><em>&quot;Але виходить, що ми у цьому сенсі попереду всього світу, тому що ми справді перші зробили робочий зразок морського дрона-камікадзе – невеликого надводного об'єкта, який має достатньо потужний заряд і може гарантовано щось знищити. Фактично ми перші, хто використовує їх в реальних бойових умовах і напрацьовує свій власний досвід його застосування на практиці&quot;,</em> – пояснив експерт.<br>Загалом під час війни українська армія, як і російська, змогли масштабували напрацьований раніше досвід з використання безпілотників. Причому якщо в перший рік війни близько 70% БПЛА поставлялись з-за кордону, а 30% – власного виробництва, то вже в 2023 році ми маємо майже дзеркальний показник. Досі найбільш інтенсивне застосування дронів спостерігалось з боку азербайджанських військ під час Другої карабаської війни, каже Коваленко.<br>Крім повітряних та морських, в України є ще й наземні дрони вітчизняного виробництва, які, наприклад, здійснюють мінування території, уточнив експерт.<br><em>&quot;Можна сказати, що Україна почала застосовувати дроноцентричність – коли дрони є головним засобом тактичної розвідки. Це дозволяє командирам тактичного рівня в реальному часі володіти обстановкою, ефективно виконувати завдання і знищувати ворога. Коли ти повністю володієш обстановкою, де знаходиться ворог, де його цілі, який характер місцевості – це зовсім інший рівень бойових дій, ніж це було навіть 10 років тому&quot;, –</em> пояснив у розмові з РБК-Україна директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.<br>Врешті-решт, сам по собі факт, що країна, значно менша за людським, економічним та військовим потенціалом, вистояла перед навалою умовної &quot;другої армії світу&quot; – це теж певною мірою унікальність України. В сучасній історії такі прецеденти дуже нечисленні. Один із прикладів – Зимова війна у 1939-1940 роках, коли Радянський союз напав на Фінляндію. Проте бойові дії в Україні вже теж перевершили її масштаб. Ба більше, в умовах кількісної переваги в ворога Силам оборони України вдається не лише тримати оборону, а й проводити наступальні операції та крок за кроком повертати окуповані території.<br><em>&quot;Зараз у росіян в Приазов'ї понад 100 тисяч особового складу (ГВ &quot;Восток&quot;). І це втричі більше, ніж ті підрозділи Сил оборони України, які беруть участь у проведенні наступальних дій. До того ж у росіян гіпертрофовані лінії оборони. Наприклад, перша лінія має надзвичайно велику кількість мінно-фугасних загороджень. Але ми її прорвали в досить стандартні терміни. Це унікальний випадок – ми наступаємо в рази меншими силами, в максимально екстремальній зоні і ми наступаємо успішно&quot;</em>, – звернув увагу Коваленко.</div><div>***<br>Коли всі західні аналітики, експерти і посадовці давали нам апокаліптичні прогнози перед широкомасштабним вторгненням – вони насправді виходили з об'єктивних умов, каже Киричевський. росіяни зосередили поряд з нашими кордонами сили, яких і за кількістю, і за якістю цілком достатньо для проведення операція за &quot;натівським&quot; стандартом.<br><em>&quot;До того ж теорія ведення бойових дій за стандартами НАТО передбачає, що потрібно провести удари по аеродромах, по органах воєнно-політичного управління, по військовій інфраструктурі, і тоді все в країні розпадається. А ми за рахунок і стійкості наших військових, і самоорганізації суспільства змогли уникнути цього розпаду і вистояти як держава&quot;, </em>– уточнив експерт.<br>У війні росії проти України вже пройдено чимало таких граничних ситуацій, які досі ніхто у світі не моделював. І виходить, що Сили оборони долають їх успішніше, ніж це можна було собі уявити.<br><em>&quot;Це навіть не про те, що хтось ламає усталені правила. Це про те, що зараз на полі бою в Україні пишуться нові шаблони того, як взагалі може відбуватися війна в&nbsp;XXI </em><p style=&quot;display:inline !important&quot;><em style=&quot;font-style:italic&quot;>столітті&quot;</em><em>, –</em> додав Киричевський.</p></div><div>Які уроки може винести для себе світ? У вас може бути сильний флот, потужна авіація та сучасні танки. Але без ешелонованої наземної системи ППО ворог зможе без надлюдських зусиль ракетними ударами погасити вашу енергосистему.</div><div>Можна скільки завгодно дискутувати, що артилерія в бойових діях відійшла на другий план. Проте реальність показує, що вона все ще залишається незамінною як у наступі, так і в обороні. Перевага в кінцевому рахунку буде в того, в кого є точність і швидкість ураження цілей.</div><div>Безпілотники мають бути відносно дешевими як &quot;розхідний матеріал&quot; і присутніми в усіх родах військ – на суші, на морі та в повітрі.</div><div>Кількість має значення. Ми можемо довго просити про передачу нам Patriot чи F-16, але вони матимуть вплив на хід війни, тільки якщо їх буде в достатній кількості.</div><div>Проте один із головних уроків полягає в тому, що епоха коротких та блискавичних операцій не витіснила в минуле великі війни на кшталт Першої чи Другої світової. І у ній неможливо перемогти без нестандартного мислення та шаленої волі до боротьби.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62789/ 2023-09-23 21:20:22 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62787/ Українські бджолярі вкотре вразили весь світ. На початку вересня пасічники України брали участь у світовому конгресі Apimondia Chile 2023 та виставці «АпіЕКСПО», яка проходила у Чилі. <div>Неабияк здивувала пасічників всього світу унікальна розробка української компанії AmoHive, яка презентувала на конгресі не тільки інноваційні SMART-вулики, а й власний новітній проект IT-бджільництва,&nbsp;&nbsp;пише&nbsp;SEEDS.<a href=&quot;https://www.seeds.org.ua/&quot;></a>&nbsp;</div><div>В Україні перша IT-пасіка компанії&nbsp;AmoHive, що складається виключно зі SMART-вуликів, з’явилась тільки з цього літа. Розташована вона неподалік від Білої Церкви, на&nbsp;Базі «Балтаси».&nbsp;SMART-вулики AmoHive, які збирають інформацію про бджіл та надсилають її до спільної бази даних, визнали найкращим інноваційним та технологічним рішенням на конкурсі&nbsp;European Bee Award у 2022 році.</div><div>З моменту старту ІТ-пасіки, авторами був започаткований порівняльний експеримент розповсюджених в Україні рас бджіл та створено місце, де українські науковці можуть проводити дослідження, а навчальні заклади – спеціалізовані курси та проводити навчання.<img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-1024x681.jpg&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;681&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-1024x681.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-300x200.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-768x511.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika.jpg 1430w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Як виглядає ІТ-пасіка зараз. Київська обл. База «Балтаси»</em></div><div>Цього року на світовому конгресі Apimondia Chile 2023 компанія&nbsp;AmoHive&nbsp;пішла далі і запрезентувала крім SMART-вуликів, ще і власні Дані, які були отримані з ІТ-пасіки в Україні, а також багатолітні дані спостережень з окремих SMART-вуликів AmoHive інших локалізацій в інших країнах. Це унікальні дані про розвиток бджолиних родин і власне вони викликали чималий інтерес на світовому конгресі бджолярів у Чилі, насамперед у науковців – як інструмент для досліджень та навчання.</div><div>Візуалізація погодинних, цілодобових та кількалітніх даних життєдіяльності бджолиних родин була запрезентована уперше в історії існування Конгресу&nbsp;Apimondia.<br><em>«Нічого незвичного у цьому немає, – каже співавтор проекту&nbsp;Ігор Курдін. – З однієї сторони це наслідок того, що ІТ-технології впроваджуються практично всюди, – дійшла черга і до бджільництва, і що цікаво – під час обробки та аналізу даних з SMART-вуликів навіть дійшла черга до поєднання методів та теорій, що взяті з інших раніш невластивих для бджільництва областей, таких як математика, статистика, інформатика та комп’ютерні науки. Цей напрямок має назву&nbsp;Data Science.</em></div><div>Після презентації нами на широкий загал візуалізації кількалітніх даних спостережень за життєдіяльністю бджіл у вигляді графіків, гістограм, графіків щільності розподілу, візуалізації патернів поведінки бджіл під час роїння, «осіннього грабунку» чи т.м. «зліту бджіл» чи «колапсу бджолиних сімей» (Colony collapse disorder (CCD)) можна сміло говорити про появу нового напрямку –&nbsp;Data Science у бджільництві».</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_1-300x230.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;230&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_1-300x230.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_1.png 564w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;<img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2-300x226.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;226&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2-300x226.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2-86x64.png 86w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2.png 573w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Розподіл температури всередині вулика та ззовні вулика. Періоди: Літо та Зима.</em></div><hr><div>&nbsp;</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_1-300x231.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;231&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_1-300x231.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_1.png 562w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;<img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_2-300x231.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;231&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_2-300x231.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_2.png 562w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Розподіл температури та вологи всередині вулика і температури та вологи ззовні вулика.&nbsp;Періоди: Літо та Зима.</em></div><div>Data Science&nbsp;у бджільництві абсолютно новий напрямок. Навіть журі Конгресу Апімондія 2023 не було відповідно приготоване – не вистачило компетентних експертів.</div><div>На думку&nbsp;Ігоря Курдіна, співзасновника ІТ-пасіки, журі складно рецензувати наші вулики: <em>«Україна суттєво, дійсно суттєво випереджає у розвитку сучасного ІТ-бджільництва всі інші країни світу. Наприклад, у якості експерименту у своїх SMART-вуликах ми додатково вмонтували RFID мітки, використання яких відкриває дорогу до ще нових можливостей.</em></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>RFID мітки&nbsp;</span>– це автономні і дешеві мікрочіпи, які вже давно увійшли у широке використання у якості, наприклад, електронних пластикових карток для перепусток чи та ж сама банкова картка. У пам’ять цих RFID міток можна записати небагато але ключової інформації, наприклад про заміну бджолиної матки (раса, вік, дата), про дату лікування бджіл (ліки, дата, кількість) і т.д.<br>Фактично, це веде до ідентифікації вулика на весь період його існування за допомогою смартфону бджоляра, до створення Журналу Бджоляра та історії вулика. І це тільки впровадження RFID міток! А у поєднанні з SMART-вуликом – навіть до ідентифікації місця збирання меду та створення на довгі роки історії цього меду, якщо він з року в рік збирається у одному місці! У цьому допоможе поєднання Бази.</em></div><div><em>Даних процесу збирання меду, яку генерують сенсори автономного SMART-вулика разом з даними GPS локалізації, яка теж є у SMART-вулику. Таких технологій у світі ще не існує, але можливість практичного її створення – ми продемонстрували на Апімондії 2023. Ми охоче ділимось нашими ідеями та ноу-хау у тому і на сторінках українських спеціалізованих видань, але українською мовою звичайно. Хто знає українську – той може використати наші ідеї, досвід та знання, а хто не знає – то нехай її вчить!</em></div><div><em>За нашу фотографію, з відкриття ІТ-пасіки в Україні ми отримали 2 місце. І це дуже приємно. Це заохочує українських студентів і бджолярів. Ми називали її так:&nbsp;</em><em>«Майбутнє вже тут. В Україні!»</em></div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82-1024x683.jpg&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;683&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-смарт-1024x683.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-смарт-300x200.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-смарт-768x512.jpg 768w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot;><br><em>Такої, як у нас ІТ-пасіки немає ніде в світі. Згодом, з часом накоплення дослідних даних з ІТ-пасіки буде можливість створити методику використання ІТ-пасіки та створити навчальний посібник для бджолярів, що включав би знання з ІТ та ведення бджільництва у легких та теплих поліпропіленових вуликах.&nbsp;</em></div><div><em>Я не зустрічав такого посібника і це теж, можливо, стало б однією з новинок від України для світової спільноти бджолярів на наступному Конгресі Апімондія 2025», </em>– переконаний&nbsp;Ігор Курдін.&nbsp;</div><div>Українські бджолярі не перестають дивувати світову спільноту, розповіла співавторка проєкту Amohive&nbsp;Олександра Курдіна. І не тільки невичерпним потенціалом, а й передовими дослідженнями, які не припиняються навіть під час війни.</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6.jpg&quot; width=&quot;565&quot; height=&quot;1050&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6.jpg 565w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6-161x300.jpg 161w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6-551x1024.jpg 551w&quot; sizes=&quot;(max-width: 565px) 100vw, 565px&quot;></div><div><em>«Всі знають, що Україна сильна. Багато людей нас підтримували на конгресі бджолярів, казали: ви молодці, ви приїхали. Але було видно, що деякі чекають, що цей ринок через війну зміниться, і Україна втратить свої лідерські позиції.</em></div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_1-300x149.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;149&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_1-300x149.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_1.png 639w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;<img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2-300x148.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;148&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2-300x148.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2-768x379.png 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2.png 790w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;></div><div><em>Зміна ваги вулика: літній та зимовий період. На прикладі видно насичення стільників, відкачка меду та динаміку зимового зменшення кормових запасів.</em><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8.png&quot; width=&quot;790&quot; height=&quot;390&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8.png 790w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8-300x148.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8-768x379.png 768w&quot; sizes=&quot;(max-width: 790px) 100vw, 790px&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Зміни вологи всередині вулика протягом&nbsp;зимового періоду</em></div><div><em>Наближення вологи всередині вулика до 100% є критичним. Якщо своєчасно не будуть прийняті міри, наприклад додати «канді» – бджолина родина може не дожити до весни.</em></div><div><em>Багатьох здивувало те, що українці, незважаючи на війну в країні, мають ще сили робити щось творче. А коли почули, що ми до того ж будемо проводити унікальні дослідження, – всі були реально здивовані. Здивовані тим, що маючи і так великий бджільницький потенціал, ми не тільки його продовжуємо, а й розпочинаємо щось нове.</em></div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1-300x148.jpg&quot; width=&quot;325&quot; height=&quot;160&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1-300x148.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1-768x380.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1.jpg 788w&quot; sizes=&quot;(max-width: 325px) 100vw, 325px&quot;>&nbsp; &nbsp; &nbsp;<img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2-300x148.jpg&quot; width=&quot;325&quot; height=&quot;160&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2-300x148.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2-768x379.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2.jpg 790w&quot; sizes=&quot;(max-width: 325px) 100vw, 325px&quot;></div><div><em>&nbsp;Гістограма температур всередині та назовні вулика. Чим стабільніше тримає внутрішню температуру бджолина родина тим вона сильніша. Зміни у стабільності температури свідчать про зміни сили родини, зміни кількості розплоду і т.д.</em></div><div><em>Інформація про те, що українським ноу-хау, користується Канадський університет багатьох приємно вразила. А чому би ні? Маємо тепер епоху Інтернету та онлайн зустрічей. Люди працюють на відстані з різних держав»</em>, – наголошує&nbsp;Олександра Курдіна.</div><div>Влітку канадський університет з Монктону на&nbsp;<a href=&quot;https://phys.org/news/2023-07-omega-oil-counteracts-toxic-effects.html?fbclid=IwAR1IrPn0Do_RWXMFNT0FVbtsmH7j1A7KJMIZdxfeCH1p6Oiupe&quot;>SEB Centenary Conference</a>&nbsp;– конференції у Едінбургу оприлюднив доповідь щодо проєкту, пов’язаного з добавкою омега-3, розповіла&nbsp;Олександра Курдіна.&nbsp;За її словами проєкт має надзвичайні результати, які допоможуть врятувати від знищення чимало бджіл у всьому світі.</div><div>Але найголовніше те, що у дослідженнях канадські вчені використовують дані отримані завдяки українським вуликам!</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-1024x592.jpg&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;592&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-1024x592.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-300x173.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-768x444.jpg 768w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1024px) 100vw, 1024px&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Одна з сторінок Презентації дослідників з&nbsp;<a href=&quot;https://www.umoncton.ca/&quot;>університету м. Монктон, Канада</a></em></div><div><em>«В Чилі ми окремо презентували частину інформації з цього дослідження. Воно стосується боротьби з пестицидами, але не у напрямку їх зупинки, хоча цей напрямок, звичайно, правильний. Автори вирішили підвищувати імунітет самих бджіл з використанням добавки омега-3.</em></div><div><em>Як показують дані досліджень, якщо організм бджіл буде підсилений кислотами омега-3, шанси на виживання бджіл в умовах жорсткої канадської зими значно збільшуються.</em></div><div><em>В експерименті вчені додавали екстракт&nbsp;<a href=&quot;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B5&quot;>горобейника польового (Buglossoides arvensis)</a>, який багатий на омега-3 жирні кислоти, в чистий та забруднений пестицидами нектар. Цими нектарами харчувалися бджоли. Результат показав, що ця харчова добавка рослинного походження значно покращила роботу мітохондрій у клітинах бджіл, які вживали забруднений імідаклопридом нектар.<br></em><em>Імідаклоприд&nbsp;– це інсектицидна речовина, яка діє на нервову систему комах. Він застосовується для боротьби з шкідливими комахами, такими як тлі, кліщі, хрущі та інші. Ця речовина належить до групи неонікотиноїдів, які мають високу ефективність та низьку токсичність для людини та деяких видів диких тварин. Але для бджіл імідаклоприд є токсичним. З січня 2023&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/100085554498827/posts/pfbid02gCBsiSri8apipkrb4s3JhYDCEoeU7Kh1Fediq5s2QnFaAwnpNpAqSBDnCxTGNSZZl/&quot;>імідаклоприд є забороненим в ЕС</a>.</em></div><div><em>Результати цих досліджень досить вражаючі. З часом вони отримають певну комерційну цінність, або в питаннях медицини та ліків, або ж найпростіше – в кормах для бджіл.</em></div><div><em>До речі, добавку омега-3 для цього дослідження виготовляють з рослини, що росте бодай чи не на кожному городі та зазвичай його просто знищують, як бур’ян. В народі цю рослину називають горобине насіння, горобине просо, куряча сліпота тощо. Ось фото, як виглядають квітки цієї рослини”, </em>– розповіла&nbsp;Олександра Курдіна.</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/11-300x241.png&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;241&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/11-300x241.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/11.png 405w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;></div><div>Українці не пасуть задніх і вже планують розробку нового, не менш вражаючого проєкту, пов’язаного з бджолами.</div><div><em>«За кілька років ми плануємо завершити ще один цікавий проєкт. Це створення математичної моделі поведінки бджолиної родини.</em></div><div><em>Її можна буде запрограмувати на сервері, і тоді дослідження вчених в світі можуть значно прискоритись.</em></div><div><em>Для прикладу, реальна аеродинамічна труба, де випробовують літаки вже не так часто використовується як раніше. А чому? Дуже просто – програмне забезпечення моделює будь-яку поведінку літального апарату, за будь-якої погоди та вітру.<br></em><em>Так само і бджолину родину теоретично можна змоделювати, її розвиток, ріст, поведінку. Але за умови, якщо вдасться назбирати багато релятивних даних, які можна порівнювати між собою, розумно їх опрацювати, проаналізувати взаємозалежності хоча б ключових параметрів і створити діючу математичну модель. Це досить амбітна та важка задача», – розповідає&nbsp;Ігор Курдін.</em></div><div>За його словами, це дозволить вченим всього світу проводити дослідження набагато швидше, а результати будуть максимально реалістичними.</div><div><em>«Кожен зможе скористатись цим програмним забезпеченням і змоделювати те, як буде поводитись бджолина родина, скажімо, на певній підкормці в навесні чи взимку чи восени. Або змоделювати те, як буде розвиватись родина в конкретних кліматичних умовах в залежності від погоди, раси бджіл, кормової бази, методів управління пасікою і т.д.</em></div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12-300x300.jpg&quot; width=&quot;334&quot; height=&quot;334&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12.jpg 464w&quot; sizes=&quot;(max-width: 334px) 100vw, 334px&quot;></div><div><em>Це не тільки значно прискорить наукові дослідження бджіл у всьому світі, це дозволить студентам навчатися, як на віртуальних тренажерах», </em>– вважає&nbsp;Ігор Курдін.</div><div>На його думку, саме студенти – це ті майбутні фахівці, які працюватимуть з ІТ-пасікою, SMART-вуликами та релятивними даними і розвиватимуть цей напрямок далі. В першу чергу – така можливість буде у студентів українських навчальних закладів.</div><div><em>«Після відкриття першої української ІТ-пасіки ми підписали умову про співпрацю зі Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля.</em></div><div><em>Зараз ми підписуємо умову про співпрацю з ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище», яке готує професійних бджолярів. Ми плануємо поділитись з учбовим закладом своєю технологією і я надіюсь, що після отримання досвіду та даних, разом з викладачами ми зможемо створити новий навчальний матеріал для майбутніх бджолярів. Це могло б бути щось на кшталт учбового посібника, який би включав знання не лише про бджільництво, а й про ІТ технології, електроніку, великі дані та вміле використання всього цього разом.<br></em><em>Фактично ми все це робимо для нашої молоді, яка буде мати не тільки бджільництво, а й IT. Солідне IT. Це величезний потенціал – маючи таку мережу і розуміючи, що в Україні найбільше в світі бджолярів.<br></em><em>Ми підійшли комплексно до досліджень. Всі дані у нас, на серверах – це є одна з головних цілей проекту – унікальні дослідницькі дані. Ми не тільки порівнюємо дані, отримані з першої ІТ-пасіки під Києвом, а й дані з польських, німецьких та канадських локалізацій.</em></div><div><em>Крім цього зараз ми домовляємось про спільне створення інноваційного хаба з бджільництва на базі відкритої влітку на Київщині ІТ-пасіки. Де будуть представлені ноу-хау українських бджолярів. А таких є чимало», </em>– переконана&nbsp;Олександра Курдіна.</div><div>Прекрасним прикладом є унікальний винахід нашого земляка-бджоляра, який було представлено цьогоріч на виставці у Чилі. Винахідник&nbsp;Юрій Гуслій&nbsp;(Інноваційний кооператив «ПАВІК») отримав бронзову медаль у конкурсі «Інновації в отриманні продуктів бджільництва» за промислову технологію виробництва перги.</div><div>Саму технологію створила група науковців Національного університету біоресурсів і природокористування України, а кооператив розробив обладнання для практичної реалізації технології.</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13-300x300.jpg&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;300&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13.jpg 478w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;></div><div>За словами&nbsp;Юрія Гуслія, перга є одним із найперспективніших продуктів бджільництва. Це пилок рослин, який збирають медоносні бджоли, змочують у нектарі, поміщають у комірки стільників, утрамбовують і заповнюють медом.</div><div><em>«Багато людей, які піклуються про своє здоров’я, купують і регулярно споживають цей цінний продукт бджільництва, а наше обладнання допомагає значно збільшити його виробництво та покращити якість. Обладнання ПАВІК для промислового виробництва бджолиного хліба купують бджолярі всього світу.</em></div><div><em>Цей технологічний прорив є результатом нашої багаторічної спільної роботи з провідними українськими вченими. Обладнання порівняно невелике, його можна відправити поштою. Нам приємно, що вона отримала належну увагу пасічників під час 48-го Міжнародного конгресу «Апімондія» та «АпіЕкспо», в яких ми брали участь разом з іншими пасічниками та виробниками»</em>, - зазначив&nbsp;Юрій Гуслій.</div><div><em>“На Конгресі ми всі були об’єднані Спілкою пасічників України в одну команду, а презентована нами різноманітність це безумовно підтвердження &nbsp;унікальності нашої країни та сили у світовому бджільництві. Складно було найти схожий стенд.<br>Коли такі люди «з головами» збираються, згуртовуються, одразу виникає бажання створити бджолярський хаб, куди б не тільки студенти з України приїздили на курси, працювали і вчилися. Це повинно неабияк цікавити і бджолярів з інших країн.</em></div><div><em>Зрештою, смарт-технології все одно прийдуть. Рано чи пізно, але прийдуть. Питання – з нами чи без нас. Звісно, краще, коли вони з нами»,</em> – переконаний&nbsp;Ігор Курдін.</div><div><em>“Ми щиро дякуємо&nbsp;<a href=&quot;https://era-ukraine.org.ua/&quot;>Проєкту&nbsp;USAID&nbsp;«Економічна підтримка України»</a>&nbsp;за організацію виїзду, а також нашим колегам, що приймали з нами участь у Конгресі Апімондія 2023.</em></div><div><em>Перед участю, ми зважували всі за та проти участі у Апімондії 2023. Але ми пересвідчились, що ворог прикладає і буде прикладати максимальні зусилля щоб Україна не звучала на міжнародному рівні, щоб не приймала участі в заходах міжнародного рівня, щоб створити враження що України не існує.</em></div><div><em>Ні, ми з цим не згідні. Власне Україна повинна звучати у Світі – солідно та гордо, у тому і в науці, і в ІТ і навіть у бджільництві!”</em>, – кажуть представники компанії&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/amohive&quot;>AmoHive</a>.</div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-300x300.jpg&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;300&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-768x768.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-1024x1024.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14.jpg 1080w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;<img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-300x300.jpg&quot; width=&quot;300&quot; height=&quot;300&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-768x768.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-1024x1024.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15.jpg 1080w&quot; sizes=&quot;(max-width: 300px) 100vw, 300px&quot;></div><div><img src=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-300x229.jpg&quot; width=&quot;641&quot; height=&quot;489&quot; srcset=&quot;https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-300x229.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-768x587.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-1024x782.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16.jpg 1080w&quot; sizes=&quot;(max-width: 641px) 100vw, 641px&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62787/ 2023-09-23 19:47:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62786/ Уряд України ухвалив утворення державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії». Водночас державні підприємства «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» ліквідовуються, пише SEEDS.<br><div>Згідно з документом, нова організація підпорядковуватиметься Держрибагентству. Про це йдеться на офіційному&nbsp;<a href=&quot;https://minagro.gov.ua/news/uryad-stvoriv-institut-ribnogo-gospodarstva-ekologiyi-morya-ta-okeanografiyi-zamist-dvoh-likvidovanih-pidpriyemstv?v=65082aa3b9ae9&quot;>сайті Міністерства</a>&nbsp;аграрної політики та продовольства України.</div><div>Організації ліквідовані відповідно до Порядку утворення, реорганізації та ліквідації державних наукових установ, згідно з постановою Кабміну від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів».</div><div><em>Протягом місяця Держрибагентство має затвердити положення про Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії, а також вжити заходів до закріплення за новою установою права оперативного управління майном ліквідованих підприємств.</em></div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Екологія http://www.izmail.es/article/62786/ 2023-09-23 17:32:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62785/ У багатьох школярів наразі відсутня довідка про вакцинацію від кору. Для того, щоб отримати дозвіл на відвідування закладів освіти, їм потрібно зробити щеплення. <div>МОН підтримує рішення не допускати до очного навчання дітей, в яких немає щеплення від кору. Саме так міністерство відреагувало на ситуацію у Рівненській та Чернігівській областях.</div><div>Обласні санітари на основі статті 15 Закону &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot; видали розпорядження, що невакциновані діти не можуть відвідувати дитячі заклади.</div><aside><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Важливо!&nbsp;Без щеплення школу можуть відвідувати лише ті діти, які мають протипоказання до вакцинації.</span></em></aside><div>МОН та Міністерство охорони здоров'я проводять кампанію з вакцинації від кору для тих, хто ще не встиг отримати щеплення через різні причини. Загалом планують вакцинувати 260 тисяч дітей.</div><div>Наразі&nbsp;вакцинацію пройшли вже понад 100 тисяч школярів. Кампанія охопила Чернігівську, Вінницьку, Одеську, Івано-Франківську та Сумську області.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/62785/ 2023-09-23 16:27:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62784/ Максим Кожушко – майор поліції в Бучі. Його посада – поліцейський офіцер громади. З початком повномасштабної війни він перебував у самому серці бойових дій і пережив окупацію. <div>У поліції Київщини&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/pol.kyivregion/posts/pfbid0BqHvw5g75Xq8epLaYmLXDABqkXfFLvv5fFgc8dUmgdwb1m4kuU5fW6EBStcWcf7pl?__cft__%5b0%5d=AZUnxhVmtSqIqEyHtLZkmrTu8_15U7W09TyNAS_-h7cvXsWAjbNfKv7SNh42OG2igXegqbllMnAgZwlRVUmr_rIxnwm6uAuada0xlwXS71F0JBiH1Mlaoy4LgkwhbVILUxfHIecWRV4tPwA4XbmxaYt0H_JGvGK-DpTCZT9zQYRc3SeIVGIrIgxtTu-8odBnlPU&amp;__tn__=%2CO%2CP-R&quot; target=&quot;_blank&quot;>розповіли</a>&nbsp;про його досвід.</div><div>Максим після закінчення академії працював оперативником чотири роки. Ще стільки ж присвятив патрульній поліції міста Києва. Сьогодні завдяки реформі працює офіцером громади.</div><div></div><div><em>&quot;Це схоже на патрульну поліцію – щось на кшталт шерифа в Америці. В першу чергу, робота з людьми, завоювання довіри населення, надання якісних послуг, реагування на заяви. Також проводиться робота і в сфері безпеки дорожнього руху – на цьому великий акцент&quot;,</em>&nbsp;– пояснює майор.&nbsp;</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><img height=&quot;500&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/7/4/7454407-screenshot-3--3-.jpg&quot; width=&quot;733&quot;></td></tr><tr><td><em style=&quot;font-size:small&quot;>&nbsp;Фото: Поліція Київської області</em></td></tr></tbody></table><div>Каже, що 24 лютого зустрів у 1-му відділку поліції м. Буча. Згадує, що з вечора була тривога. Уже з 21-ї години всіх зібрали по ній. Але все одно до 4-ї години ранку майже не підозрювали нічого.</div><div>Максим пам’ятає, що інформація про вторгнення РФ до них доходила, але він особисто в це не охоче вірив. Водночас додає, що передчуття було не дуже добрим.</div><div><em>&quot;І о 4-й ранку, коли почули всі ці вибухи, які сплутали з феєрверками, то зрозуміли, що все почалося&quot;,</em>&nbsp;– підкреслює поліцейський.</div><div>Говорить, що у перші дні з колегами ніс службу в райвідділку, де і спали: на столах або підлозі. Іноді виїжджали на збиття гелікоптерів та охороняли адмінбудівлі.</div><div>Додому повертатися Максим не міг. Уже 25 числа в Гостомель потрапити не можна було.</div><div><em>&quot;Мій будинок був окупованим. Буча була вже на межі, ночував у райвідділку. На щастя, тоді не повертався додому. Хто намагався зробити це, всіх розстрілювали на межі Бучі й Гостомеля&quot;,</em>&nbsp;– каже він. &nbsp;</div><div>Уже до повної окупації Бучі, йому довелося жити в лікарні. Зрозуміли, що росіяни окупували місто, коли помітили, що знято прапор України. У лікарні жили у підвалі. Крім того, до будівлі перенесли чимало їжі. Поки могли, туди доставляли поранених – потім росіяни почали розстрілювати &quot;швидкі&quot;.</div><div>Максим каже, що місце було не найбезпечнішим, але постійним. Лікарнею росіяни прикривали свою артилерію. До того ж, в окупації було небезпечно, тому форму поліцейську тимчасово сховали.</div><div><em>&quot;Довелося виходити з тверезого розуму – як без великого геройства допомогти всім – і людям, і ЗСУ. Поховали в приміщенні зброю, посвідчення. Через деякий час завітали росіяни, але вони не зрозуміли хто ми. Ми роздавали гуманітарку&quot;,</em>&nbsp;– говорить майор.&nbsp; &nbsp;&nbsp;</div><div>Поліцейський припускає, що окупанти приїжджали до своїх, яких теж лікували. Потім завітали ще раз, шукали їх, але нічого не знайшли. Після другого разу вже вирішили скористатися евакуаційним коридором.</div><div>Місцевим українські поліцейські допомагали й надалі – фільтрували по документах, приймали поранених. Коли треба було, виносили померлих. Передавали інформацію й ЗСУ та допомагали Україні. Адже іншого виходу не було.</div><div><em>&quot;Окупація – це як операційний стіл. Ти не знаєш, чи ти прокинешся, чи ні. Твоє життя – нічого не варте, немає прав, у один момент можеш вбитий, закатований. Просто через те, що ти опинився не в тому місці, не в той час. Багато людей так і розстріляли. Десь їхала машина, десь російський снайпер або просто росіянин з’їхав зглузду та стріляв у всіх&quot;,</em>&nbsp;– говорить Кожушко.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62784/ 2023-09-23 15:03:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62783/ В Україні відкоригували порядок обчислення середньої заробітної плати для виплати відпускних. Тепер розрахунок відбуватиметься по-новому. <div>Про те, що саме змінилось, повідомляє&nbsp;<a href=&quot;https://ips.ligazakon.net/document/me230080?utm_source=buh.ligazakon.net&amp;utm_medium=news&amp;utm_content=cons12&amp;_gl=1*3gzhij*_ga*MjUyNzcwMjU4LjE2OTU0NTgwNDI.*_ga_DTFQWX6QG5*MTY5NTQ1ODA0OS4xLjEuMTY5NTQ1ODA1Ny4wLjAuMA..&amp;_ga=2.264836490.427787721.1695458042-252770258.1695458042#_gl=1*1mgqbux*_gcl_au*OTg2MDU5ODYyLjE2OTU0NTgwNDI.&quot; target=&quot;_blank&quot;>Міністерство економіки</a>.<br>У відомстві пояснили, як відбуватиметься застосування змін, затверджених урядовою постановою №957, на практиці. Ними підкоректували чинні норми &quot;Порядку обчислення середньої заробітної плати&quot; №100.</div><div>У Мінекономіки зазначають, що відповідні норми постанови у вересні поточного року набули чинності. Там прописано, як визначати розрахунковий період під час обчислення середньої заробітної плати для надання матеріальної допомоги громадянам.</div><div>Згідно з оновленими правилами, розмір середнього заробітку для надання грошової допомоги встановлюватимуть на основі виплат за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю надання допомоги.</div><div><em>&quot;Коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для надання матеріальної (грошової) допомоги, при обчисленні середнього заробітку для її надання розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю надання зазначеної допомоги&quot;,</em>&nbsp;- пояснюють фахівці.</div><div>При цьому у порядку №100 не передбачається, що розрахункові місяці повинні бути відпрацьовані повністю.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62783/ 2023-09-23 14:19:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62779/ Із 1 жовтня набувають чинності зміни до Закону щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Жінок-медиків чекають у центрах комплектування фронтові перспективи. <div>Про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради України. <br>У Міноборони наголошують: це для того, аби зрозуміти медичні резерви країни.</div><div>Щоранку завідувачка пульмонологічного відділення Олена Голуб робить обхід своїх пацієнтів, пише &quot;Суспільне&quot;. Вона серед перших на Черкащині організувала фронт боротьби у розпал коронавірусу. Працює там, де може принести більше користі, розповіла:&nbsp;<em>&quot;Як надавали допомогу медичну, так і будемо надавати. А де – це вже, як скажуть. Де ми будемо потрібніші в той момент часу&quot;.</em></div><div>Новині про військовий облік жінок-медиків лікарка не здивувалася:&nbsp;<em>&quot;Ознайомилися, що є такий закон, переговорили між собою на п’ятихвилинці і на цьому все. Тому що всі у нас у закладі, от у мене у відділенні – всі стоять і в лікарні також є обов’язкові реєстри&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Медпрацівниць поставлять на військовий облік&quot; title=&quot;Медпрацівниць поставлять на військовий облік&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>У цьому реєстрі вже понад два десятиліття є старша медична сестра Олександра Демченко:&nbsp;<em>&quot;Не було такого, що я не в реєстрі, що буду десь тікати за кордон. Всі ми стоїмо&quot;.</em></div><div>Додала: як тільки почалося повномасштабне вторгнення, сумнівів йти чи не йти на підсилення війська не було.</div><div><em>&quot;Я військовозобов’язана, я в перших числах повномасштабного вторгнення як доброволець, пішла у відділ кадрів і попитала, чи треба десь моя допомога у Збройних силах&quot;.</em></div><div>Влаштуватися на роботу в лікарню не ставши на облік, незалежно від того, чи чоловік це, чи жінка – не можна, розповіла медикиня:&nbsp;<em>&quot;От хто з новеньких прийшов на роботу, першу чергу я запитую, відділ кадрів запитує – що військовий облік? Поїхали за місцем проживання, стали й стоїмо&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; title=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Директор Обласної лікарні Віталій Шило розповів, що усі працівники лікарні перебувають на військовому обліку:&nbsp;<em>&quot;Це робиться для того, щоб розуміти, який медичний потенціал медичних кадрів у нас є на сьогодні&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; title=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/11738355b072b450.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Речниця територіального центру комплектування в області Аліна Кривошея пояснила: взяття на військовий облік не дорівнює мобілізації. І стосується як жінок, так і чоловіків. Бо законодавство не розрізняє військовозобов'язаних за статтю:&nbsp;<em>&quot;Жінки, які є військовозобов'язані, можуть бути призвані на військову службу у воєнний час. Жінки проходять військову службу на рівних засадах, як і чоловіки&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; title=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/95023449a089b7c6.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Зміни до закону передбачають, що з 1 жовтня жінки-медики мають поновити свої дані у Територіальних центрах комплектування.</div><div><em>&quot;Обов’язково треба. Хто перебуває на військовому обліку, чи то чоловіки, чи то жінки – мають систематично оновлювати дані. Можливо, змінилося місце проживання, місце роботи, змінився сімейний статус, збільшилася кількість дітей&quot;.</em></div><div>На все про все мають місяць. І це стосується конкретного переліку спеціальностей, додала речниця військкомату.</div><div><em>&quot;Це з категорії – лікарі, медсестри, фармацевти, акушери-гінекологи і стоматологи віком від 18 до 60 років. Із собою паспорт або ІД-карта, ідентифікаційний код, документи про вашу закінчену освіту, також документи про шлюб, народження дітей&quot;.</em></div><div>Медики-матері отримують право на відсторонення, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх або виховують дитину з інвалідністю. А також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ. Не виняток і медикині при надії, додала Аліна Кривошея.</div><div><em>&quot;Вагітні жінки, якщо ви не перебуваєте на обліку, то все одно потрібно з’явитися в територіальний центр комплектування та подати свої документи. Але жінки, поки вони вагітні, незалежно від терміну, стають непридатними до військової служби&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; title=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/44acf07d82c56afa.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Також, згідно з новим порядком військового обліку, жінки з іншими спеціальностями, спорідненими з військовою, також можуть стати на облік, розповіла речниця. Втім, за власним бажанням.</div><div><em>&quot;Необхідно звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування. Хто зараз працює за спеціальністю медичною, то за місцем роботи. Або, наприклад, хто там студенти-випускники – там, де здобували цю спеціальність&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; title=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/06d0cd8be7758297.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Попри готовність стати на оборону держави, медики все ж чекають на більш детальні роз’яснення змін до закону від Міноборони, розповів головний лікар обласної лікарні Віталій Шило. Проте, військовий облік вважають необхідним.</div><div><em>&quot;Триває війна, на сьогодні є такі вимоги закону і ми повинні їх виконувати. Так, я розумію, що до медичних працівників, мабуть, більш підвищена та увага, і вимоги. Так воно і повинно бути. Кожен виконує свою роботу&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; title=&quot;Військовий облік медпрацівниць у Черкасах&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/3aa41cc894f20577.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Завідувачка пульмонологічного відділення Олена Голуб виступила за створення чітких реєстрів серед медичних працівників, коли у країні триває війна.</div><div><em>&quot;Лікарі, медичні сестри, фармацевти, закінчуючи медвиш, автоматично стають на військовий облік після закінчення закладу. І, взагалі, вважаю, що коли в країні йде війна, повинні бути чіткі реєстри лікарів, медиків, які можуть надалі, відповідно своєму фахові, надавати медичну допомогу&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62779/ 2023-09-23 12:51:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62782/ Медики врятували ноги 38-річному військовому Андрію Іванюку, який був тяжко поранений на Запоріжжі. <div>Боєць планує повернутися на фронт,&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid0S76zHbeUbnwGh6zzCJj4ksqKcXSrxdvnfLhjf4SUVY5EAqdiobjhCmhTNrJXd2owl?__cft__[0]=AZX4XKPnjBt32-sGYnzEb9AREpVKeLG2oKIbKVC-LHNT17Nli2_kXIznjiybn5-UshI2njdnNQq7T7sUuFEDLy0qTs54Ln2NvyjG_Bfl2jLpfli8OiTmcPgquSjmPf-lczdn1rSDZAehj-QfXTkKK9qx&amp;__tn__=%2CO%2CP-R&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомляє</a>&nbsp;Міністерство охорони здоров’я.</div><div>Андрій Іванюк з Івано-Франківщини ледве не лишився ніг після того, як минулої осені у Гуляйполі міна прилетіла до нього в окоп.</div><div></div><div><em>&quot;Нас було двоє. Я вижив, а командир залишився там&quot;,</em>&nbsp;– розповідає чоловік.</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><img height=&quot;566&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/6/4/64efa6d--------------.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></td></tr><tr><td>&nbsp;<em style=&quot;font-size:small&quot;>Андрій і його дружина</em></td></tr></tbody></table><div>Близько трьох днів військовий лікувався у Запоріжжі, але місцеві лікарі були не готові братися за такий складний випадок. Ліва стопа чоловіка була пробита осколком наскрізь, у нього також був відкритий перелом правої гомілки та розбите ліве коліно.</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><img height=&quot;1132&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/7/9/792a98f-----------------.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></td></tr><tr><td><em style=&quot;font-size:small&quot;>&nbsp;Ліва стопа пробита осколком наскрізь, відкритий перелом правої гомілки та розбите ліве коліно</em></td></tr></tbody></table><div>Врятувати ноги чоловіку допоміг молодий лікар у Черкасах, де поранений пролежав наступні півтора місяця.</div><div><em>&quot;Рік оперує всього-на-всього, молодий чоловік, і він врятував! Зробив дві операції, повторну через день. Тривали вони по шість годин, перша – навіть більше. Після цього прийняли рішення: не відрізати – будемо боротися! Дев’ять операцій по чистці було тільки. По дві на тиждень&quot;,&nbsp;</em><em>–</em>&nbsp;розповідає військовий про лікування.</div><div>Андрій переніс довге та болісне лікування. Поряд з ним постійно була його дружина Тетяна.</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><img height=&quot;503&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/9/7/974902c------------------.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><em>&nbsp;Права нога захисника ще до кінця не загоїлася, кістка має зростися</em></td></tr></tbody></table><div>Чоловік лікується вже понад 9 місяців. Права нога захисника ще до кінця не загоїлася, кістка має зростися, тому на повноцінну реабілітацію ще потрібен час.</div><div>Однак, вже зараз Андрій говорить про повернення у стрій:&nbsp;<em>&quot;Стану на ноги, Бог поможе, закінчу курси офіцерські – і назад в армію&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62782/ 2023-09-23 11:23:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62780/ Українські військові проводять наступальну операцію навколо Бахмута, щоб не дати росіянам перекинути додаткові резерви на південь. ЗСУ не будуть заходити в місто, а переріжуть шляхи забезпечення та виснажать армію РФ і тільки після цього зайдуть у Бахмут. <div>Про це повідомив керівник ГУР Кирило Буданов в&nbsp;інтерв'ю&nbsp;TheDrive.</div><div><em>&quot;Наступальна операція на півдні триватиме, як і триває, доки у нас є ресурси. Паралельно з цим, звичайно, йдуть операції з деокупації Бахмута. Нещодавно ми повернули Кліщіївку, яка виглядає так, ніби це дуже маленький клаптик землі, але це важливо, тому що вона знаходиться на пагорбі, звідки відкривається вид на решту місцевості&quot;, -</em> повідомив Кирило Буданов.</div><div>Кирило Буданов розповів, що українські військові перекриють всі шляхи постачання припасів та людей у Бахмут.</div><div><em>&quot;Ця операція дуже схожа на російську, якою вони брали Бахмут. З тією лише різницею, що вони все-таки вели ті лобові атаки на місто, які призвели до дуже великих втрат у живій силі&quot;, </em>- повідомив очільник ГУР.</div><div>Буданов зазначив, що Сили оборони України не будуть намагатись в лобових атаках вибити росіян з Бахмута, а продовжать операцію з оточення та виснаження окупантів. Вже після цього, Україні військові зайдуть у місто.</div><div>Також Кирило Буданов додав, що наступальна операція на Бахмутському напрямку необхідно, щоб зв'язати російські сили та не дати їм перекинути додаткові резерви на південь.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62780/ 2023-09-23 10:15:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62781/ Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ &quot;Таврія&quot; Олександр Тарнавський вважає, що зима не сповільнить контрнаступ України, а найбільший прорив Києва ще попереду. <div>Про це Олександр&nbsp;Тарнавський розповів в інтерв'ю&nbsp;CNN<a href=&quot;https://edition.cnn.com/europe/live-news/russia-ukraine-war-news-09-22-23/h_45db1c2ebcdbcc78e281a3fa205379a7&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>.</div><div>Сильні дощі восени можуть зробити землю мокрою та ускладнити пересування важкої техніки, як-от танків, але Тарнавський каже, що українські сили рухаються невеликими групами, переважно пішки.&nbsp;</div><div>Генерал також висловив переконання, що великий прорив України ще попереду і що для успіху контрнаступу українським військам потрібно принаймні дійти до міста Токмак:&nbsp;<em>&quot;Погода може бути серйозною перешкодою під час просування, але враховуючи те, як ми рухаємося вперед, здебільшого без транспортних засобів, я не думаю, що [погода] сильно вплине на контрнаступ.&nbsp;Я думаю, що це станеться після Токмака, - (сказав Тарнавський про прорив). Зараз вони покладаються на глибину своєї лінії оборони там. [Існує] комбінація невеликих шкідливих груп оборони противника, які наразі розташовані дуже точно та компетентно. Але дії наших бійців змушують їх повільно відступати, коли вони стикаються з нашими штурмовими загонами&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62781/ 2023-09-23 09:00:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62778/ Мати загиблого бійця одеської бригади тероборони Олексія Задорожного Олеся понад місяць тому поховала свого єдиного сина. Хлопець загинув на Херсонщині під час виконання бойового завдання. На війну він пішов у 21 рік добровольцем. Брав участь у боях за звільнення Херсона, Снігурівки та інших населених пунктах півдня країни. <div>Про історію захисника – у матеріалі &quot;Суспільного&quot;.</div><div>Мати загиблого бійця Олеся Суховерова розповіла, що її син пішов на фронт добровольцем, адже не міг сидіти та ховатися:&nbsp;<em>&quot;Я не готувала його до війни, я готувала його до життя самостійного. І як я могла вже потім сказати, що я тебе неправильно виховала? Ні. Він би не зміг, це був би не він, якби сидів біля мене, ховався і не йшов&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e3901cf7f6774186.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Олеся Суховерова, мати загиблого військового Олексія Задорожного.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>У дитинстві Олексій був дуже самостійним, каже Олеся. Хлопець займався різними видами спорту та мав певні досягнення:&nbsp;<em>&quot;Перша його доросла фраза була &quot;Я сам&quot;. Перше його досягнення було у дитячому садку — він віджався 50 разів,. Це був його перший рекорд, він отримав перше місце. Далі він навчався у школі, там ходив на карате, друге місце у нього є по карате. Він займався роликами, потім дуже йому сподобався велосипед ВМХ&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Олексій Задорожний на своєму велосипеді ВМХ.&nbsp;Фото з особистого архіву Олесі Суховерової</em></div></div></div><div>Після початку повномасштабного вторгнення Олексій добровольцем вступив до територіальної оборони та охороняв вулиці Одеси, але згодом вирішив змінити бригаду:&nbsp;<em>&quot;Одразу у лютому він пішов до військкомату, нам до цього приходили пропозиції піти служити, але там сказали, що у нього немає досвіду і його не взяли. Він пішов у першу тероборону, добровільно. Це були набрані бійці охороняти вулиці Одеси. Але він походив і сказав &quot;Нас нічому там не навчають, нас нікуди не відправляють, мені така оборона не підходить, тому я буду шукати інші варіанти&quot;. І він знайшов 126 тероборону міста Одеси&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; height=&quot;33&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Загиблий Олексій Задорожний.&nbsp;Фото з особистого архіву Олесі Суховерової</em></div></div></div><div>У липні 2022 року бійця перевели на передову до міста Херсон, де він перебував до моменту загибелі, розповіла Олеся Суховерова:&nbsp;<em>&quot;Обіцяли їм ротацію через чотири місяці, але я сина побачила аж у листопаді, коли він отримав перше поранення. Це була контузія. Після звільнення правого берега вони закріплялися там, робили бліндажі та артилерія прилетіла зверху. Так вийшло, що попало саме в окопи, де вони знаходилися, він був крайній, отримав поранення. У мене, як у матері, вже з’явився страх, тому що у дитини є вже поранення і я хотіла, щоб його хоча б додатково на якусь реабілітацію відправили. Буквально через тиждень він вже повернувся в стрій, він вже знаходився там&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Загиблий Олексій Задорожний.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>8 серпня о шостій годині ранку Олексій писав своїй дівчині, що все добре, щоб вона не панікувала. Потім хлопець перестав виходити на зв’язок:&nbsp;<em>&quot;Пряме попадання гармати зверху, з їхнього човна вижив тільки один хлопець. Ти розумієш, що ти його ніколи не побачиш, але гордість за те, що тобі вдалося виростити такого сина, що він своїми вчинками доводив і ставав у приклад кожному, як треба жити. Якби він був би живий – він міг би багато чого зробити&quot;, </em>- каже Олеся.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Пам'ятна грамота загиблого Олесія Задорожного.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>У Херсоні Олексій врятував кішку. Вона пів року перебувала з ним та проходила разом бойові завдання. Військовий привіз улюбленицю до матері та в пам'ять про сина жінка лишила собі одного з її кошенят:&nbsp;<em>&quot;Вона завагітніла, він приймав пологи й привіз мені її з шістьма кошенятами, добрі люди забрали, одного красунчика я залишила собі в пам’ять про сина. Спочатку не могли придумати йому ім’я, тому він був у нас &quot;Херсонський ЗСУшник&quot;, а тепер йому надали ім’я Томас. Це було побажання сина, він казав, що як немає брата чи сестри, щоб завели собаку йому. Це зараз для мене така віддушина, тому що я живу сама, чоловік служить, а сина немає тепер вже. І от з ними ми проводимо більшість часу&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9700462719a4977f.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Собака загиблого Олексія.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>У свої 22 роки хлопець вже мав декілька військових відзнак, тому що пройшов не один бій, каже мати загиблого Олексія:&nbsp;<em>&quot;Перша медаль – це &quot;жертва крові&quot;. Коли він отримав контузію, йому видали медаль. Є пам’ятний знак від бригади за те, що вони брали участь в боях за Херсон, у звільненні Херсона. Є пам’ятний знак за бої у Снігурівці. Ну і дали медаль ветерана війни&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/d521766f5ffb6832.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Нагороди загиблого Олексія Задорожного.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Олеся згадує, її син гарно співав та грав на гітарі. На день народження його дівчина подарувала Олексієві хорошу гітару, яку мати загиблого також зберігає:&nbsp;<em>&quot;Він дуже хотів хорошу гітару. Дівчина йому подарувала на день народження. В пам'ять про сина вона також тут знаходиться. Для мене - це пам'ятний такий момент&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;&quot; Я=&quot;&quot; не=&quot;&quot; готувала=&quot;&quot; його=&quot;&quot; до=&quot;&quot; війни&quot;:=&quot;&quot; історія=&quot;&quot; загиблого=&quot;&quot; 22-річного=&quot;&quot; бійця=&quot;&quot; тероборони=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Одеси&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/323b55f35ca28c37.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Гітара, яку Олексію подарувала дівчина.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>На момент загибелі військового йому вже виповнилось 22 роки. Родина чекала його відпустки, мати сподівалась побачити онуків:&nbsp;<em>&quot;Коли загинув, йому вже виповнилось 22 роки й ми дуже чекали 23 роки, тому що це Новий рік. Ми хотіли, щоб його відпустили, і можливо він все ж таки вирішив би одружитись. Я йому завжди казала &quot;Сину, мама хоче онуків&quot;, а він казав &quot;Мамо, я завжди встигну&quot; але не встиг&quot;,</em>&nbsp;-&nbsp;додала Олеся Суховерова.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62778/ 2023-09-23 08:37:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62776/ В Європейській бізнес асоціації розповіли про результати устрічі з Данилом Гетманцевим, головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, на якій обговорили поточні питання податкової політики. <div>Данило Гетманцев запевнив, що цього року не очікуються зміни до податкового законодавства «під ялинку».</div><div>В контексті перевірок він наголосив, що їх повернення з жовтня не відбудеться. Водночас, країна буде намагатись повернутись до попередньої моделі - часткових перевірок. <br>В&nbsp;планах запровадження ризикорієнтованого підходу.</div><div>Щодо підвищення податків він наголосив, що карколомних пропозицій щодо підвищення податків він в перспективі не бачить. Водночас має зрости акцизний податок.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62776/ 2023-09-22 23:46:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62777/ Мінсоцполітики вдосконалює послугу соціального супроводу сімей у складних життєвих обставинах. <div>Впродовж травня-жовтня 2023 року Мінсоцполітики пілотує Державний стандарт соціальної послуги супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Це – одна з найзатребуваніших соціальних послуг. Новий стандарт дозволить актуалізувати її та зробити акцент на розвитку&nbsp; батьківських компетенцій. Результат пілоту презентували сьогодні за участі Міністерки соцполітики Оксани Жолнович. На заході також вручили сертифікати та подяки&nbsp; соціальним працівникам, які беруть участь у пілоті, інформує&nbsp;<a href=&quot;https://www.msp.gov.ua/news/23077.html&quot; type=&quot;URL&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Міністерство соціальної політики України</a>.</div><div>Загалом в апробації беруть участь 224 фахівці, які надають послугу відповідно до нових підходів. <br><em>“Хочу подякувати тим соціальним працівникам, які не бояться йти в експеримент, яків мають сміливість не боятися змін, навчатися новому і трансформувати себе у професії. Це ті якості, які мають бути визначальними у новій соціальній політиці, яку ми будуємо”, – </em>зазначила міністерка соцполітики Оксана Жолнович.</div><div>В апробації взяли участь&nbsp;109 надавачів&nbsp;соцпослуг&nbsp; з 22 областей України та Києва. З них 4 ‒ недержавні надавачі. Уже&nbsp;264 сімʼї отримали соціальну послугу&nbsp;соціального супроводу за новим проєктом стандарту. Це сім’ї з дітьми, в яких батьки неналежно виконують свої обов’язки, або в яких є ризик соціального сирітства.</div><div>Серед ключових новацій у проєкті стандарту є&nbsp;визначення ролі ,,асистента сім’ї”, який має відвідувати сім’ю та навчати батьківським компетенціям. А також – запроваджено інструменти оцінювання індивідуальних потреб сім’ї та визначено критерії якості соціального супроводу.</div><div>За результатами апробації проєкт державного стандарту&nbsp;буде доопрацьовано&nbsp;для подальшого затвердження. Проєкт стандарту базується на кращих міжнародних практиках. <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Зокрема, таких:</span></em></div><ul><li>соціальний працівник із підтримки сім’ї (Сполучені Штати Америки),&nbsp;</li><li>послуга ,,Асистент сімʼї” (Республіка Польща),&nbsp;</li><li>послуга з розвитку та підтримки соціальних навичок (Литовська Республіка)</li></ul><div>Проєкт Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, розроблено Мінсоцполітики у співпраці з проєктом „Супровід урядових реформ в Україні” (проект SURGe), що виконується Alinea International Ltd. за підтримки Уряду Канади.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62777/ 2023-09-22 21:24:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62775/ У ніч з 17 на 18 вересня 1938 р. був розстріляний 47-річний професор Володимир Симиренко - український помолог і селекціонер плодових культур, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. <div>Володимир Левкович Симиренко народився 29 грудня 1891 р та успадкував усе краще в родині.&nbsp;</div><div>Його батько Левко Платонович Симиренко, з дитинства був закоханий у батьківський сад, мріяв стати біологом. Закінчив гімназію Одеси, де уславився любов’ю до природничих наук, віртуозною грою на роялі та прекрасним голосом. 1873 року став студентом Київського університету, пише &quot;Великий Київ&quot;.</div><div><img src=&quot;https://argumentua.com/i/302018_2.jpg&quot; alt=&quot;Левко Симиренко з дітьми&quot; width=&quot;600&quot; height=&quot;416&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Левко Симиренко з дітьми</em></div><div>Пильна увага поліції до народовольця змусила Симиренка перевестися на навчання до Одеси, а там після обшуку, реквізиції власної бібліотеки й листування уже під конвоєм складав випускник іспити. Далі висилка у маєток батьків, знову – трус і Лук’янівська тюрма Києва. А звідти 1879 року українця чекав шлях на білі ведмеді.</div><div>Уже в дорозі Симиренка догнала звістка про надання йому ступеня кандидата природничих наук. На чужині, у Красноярську, козакові пахли яблука. На замовлення золотопідприємця Кузнєцова Левко Симиренко розвів оранжереї, де плекав виноград, ананаси, троянди, орхідеї й камелії. Вперше в Сибіру український учений почав вирощувати покривні карликові сади. Симиренком було закладено у Красноярську парк, що і сьогодні є прикрасою та гордістю міста.</div><div>Прийшла вістка, що страчено зятя Семена Яхненка – Андрія Желябова, що обидва городищенські заводи були продані на злам (вони знаходилися на орендованій землі). Вартові закону не залишали вченого в спокої. Його звинуватили у приналежності до групи “Червоний хрест” і на рік запроторили до камери-одиночки, там Левко захворів на тиф і мало не переставився.<br>Згодом його на два роки вислали до Іркутської губернії, де він зустрів свою долю: польська революціонерка Арнольда Грушевська стала дружиною Симиренка. Молоді переїхали на висилку до Курська і, нарешті, у рідний Мліїв під гласний нагляд поліції.</div><div>Тут Левко Платонович заклав найкращий не тільки в Росії, а й у Європі маточний колекційний сад і школу садівників. Сюди приїздив Чехов, і скупенький Антон Павлович отримав чималу колекцію троянд для своєї дачі в Ялті. Імениті сановники, члени царської родини зверталися до Левка Симиренка за порадами.</div><div>Мліївський сад нараховував:</div><ul><li><p>900 сортів яблунь,</p></li><li><p>839 – груш,</p></li><li><p>350 – вишень та черешень,</p></li><li><p>165 – аґрусу,</p></li><li><p>84 – слив,</p></li><li><p>54 – горіхів,</p></li><li><p>36 – жорделів /абрикосів-дичок,</p></li><li><p>115 – броскви /персиків&nbsp;</p></li><li><p>і 937 – троянд.</p></li></ul><div>Тут Левко разом із братом вивів сорти яблунь Ренет Симиренка, присвячений пам’яті батька; Пепін Рібстон, Ренет Баумана.</div><div><img src=&quot;https://argumentua.com/i/Renet-Symyrenko-600x382.jpg&quot; alt=&quot;Ренет Симиренка&quot; width=&quot;600&quot; height=&quot;382&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ренет Симиренка</em></div><div>Найпершими помічниками Симиренка були його дружина, обидва сини, дочка. Коли вченому дозволили виїздити за межі маєтку, він вивчав сади Криму, Кавказу, що дало матеріал для книги “Кримське промислове плодівництво”.</div><div>Досліджуючи помологію, науку про сорти плодових і ягідних культур, Симиренко видав унікальний тритомний підручник «Помологія», заснував новий виробничий напрямок цієї науки. 1894 року Французьке помологічне товариство вручило Левку Платоновичу найвищу нагороду – Велику Золоту медаль, а наступного року обрало своїм почесним членом.</div><div>1916 року Московська академія звернулася до вченого із пропозицією очолити там кафедру, але Симиренко відмовився працювати на чужині.</div><div>А далі – у рамках зачистки України від її еліти у 1919 р. у Києві за загадкових обставин загинули молодші брати Левка Платоновича – Микола й Олекса. І як тут не згадати долю Миколи Леонтовича!? У Різдвяну ніч 1920 року, коли вчений писав останні сторінки своєї книги, куля бандита смертельно поранила 65-річного Левка Симиренка в його власній хаті.</div><div>Після пострілу вбивці увірвалися через вікно до кімнати, зняли з умираючого вченого куртку, перевернули усе догори дном, імітуючи крадіжку. У селі були відомі імена злочинців, але ніхто їх не переслідував і дожили вони до глибоких літ.<br>Одразу ж більшовицька влада націоналізувала хутір, сади, школу. Було знищено архів генія садівництва, його ділова документація, бібліотека. 28-річний Володимир Левкович заступив батька. Він навчався в Києві у гімназії на вул. Коцюбинського, 12; випускник сільськогосподарського факультету Київської політехніки – очолив Мліївську дослідну станцію.</div><div>Згодом став професором Уманського сільгоспінституту, 1930-го року – організатором і директором Українського науково-дослідного інституту південних плодових і ягідних культур – першого в Союзі.</div><div>Володимир Симиренко мав конфлікт із Мічуріним, тому один із московських мічурінців доніс на українця. У цей час сім’я жила в Китаєвому. Напередодні Різдва влада влаштувала ніч трусу, знищила унікальну наукову бібліотеку, родинний архів.</div><div>Володимир Симиренко 1933 року він був арештований за участь у «антирадянській шкідницькій організації» і провів одинадцять місяців у камері смертників.</div><div>Листопад 1933 — кінець грудня 1937 — перебував у Херсонській виправно-трудовій колонії. 1938 — заарештований утретє.</div><div>Постановою генерального прокурора НКВД СРСР від 2 вересня 1938 року 47-річний професор засуджений до страти через розстріл. Присуд виконано в ніч з 17 на 18 вересня 1938. Місцем поховання В. Симиренка вважається урочище «Солянка» в міській зоні Курська.</div><div>Радянська влада ненавиділа Симиренків. На Платоновому хуторі у 1858 р. родина побудувала Свято-Троїцький храм. Біля храму – родинне кладовище. Поховання зрівняли з землею; з храму зробили будинок культури; сцена постала на місці поховань родини.</div><div>Біля огорожі могила Левка Симиренка, навпроти неї поставили туалет.</div><div>Циркуляри влади заборонили пропагувати симиренківську школу садівництва; праці Симиренків вилучалися з видавництв і бібліотек; ренет Симиренка повеліли іменувати “Зеленка Вуда”; цвинтар і родинна церква у Млієві, поховання на Аскольдовій могилі були сплюндровані.</div><div>Та яблуко від яблуні недалеко котиться… Дружина Володимира Симиренка, Марія Демидівна, забрала сина й дочку, ховалася по селах, потім пішки добралися до Західної Європи, перебували у таборах інтернованих.</div><div>Доводилося жебракувати. У Бельгії та Франції їх врятувало прізвище. Діти одержали в Європі престижну високу освіту.</div><div>Доля закинула Олексу Володимировича до Канади, він став доктором наук, професором Невадського, Міннесотського та Пенсильванського університетів, автором багатьох праць із політології.</div><div>Його сестра Тетяна Симиренко – Торп народилася 1926 року на уславленому Платоновому хуторі під Черкасами, саме вона пронесла через усі роки вузлик із листуванням батька. Поліглот, працювала радником-експертом із питань економіки у Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків. Не раз була у складі урядових делегацій.</div><div>Із далекої Канади приїздила в Україну Тетяна Симиренко, повертаючи славні імена рідних.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Історія http://www.izmail.es/article/62775/ 2023-09-22 19:17:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62774/ До експлуатації допущено відразу три зразки модулів &quot;ШаБля&quot;. <div>Міноборони допустило до експлуатації перший дистанційно-керований бойовий модуль &quot;ШаБля&quot;.<br>Допущено до експлуатації відразу три зразки модулів &quot;ШаБля&quot;.<br>Бойовий модуль застосовують для ведення розвідки з метою виявлення цілей на полі бою та ураження живої сили противника, боротьби з легкоброньованою технікою і вогневими позиціями ворога.<br>Завдяки командній роботі розробників та Акселератора Міноборони вдалось пришвидшити подолання перешкод на шляху допуску &quot;ШаБлі&quot; до експлуатації.<br><em>&quot;...Ми раді, що українську &quot;ШаБлю&quot; високо оцінюють не тільки наші воїни та в Міноборони, але й такі великі друзі України, як екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон&quot;, </em>- прокоментував лідер команди розробників.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62774/ 2023-09-22 17:55:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62773/ З серпня 2023 року приватна лікарня Святої Параскеви у Львові надає комплексну допомогу пацієнтам. <em>Тут облаштовані хірургічний та терапевтичний стаціонар, сучасне радіологічне та поліклінічне відділення, операційний блок та реанімація, лабораторія та низка комфортних зон для відвідувачів, пише 24 Канал.<br></em><div>Кожен поверх відрізняється продуманістю та інноваційністю, адже проєкт реалізовували фахівці із багаторічним досвідом у сфері надання медичних послуг. Простір лікарні є своєрідним місцем сили, стіни якого здатні зцілити пацієнта та розвіяти застарілі уявлення про медзаклади, зазначає&nbsp;24 Канал.<br>На вході гостей зустрічає термінал самообслуговування, приміщення світлі та просторі, а палати обладнані усіма зручностями, щоб кожен почувався, наче в готелі. Такий підхід, на думку адміністрації закладу, здатний пришвидшити одужання. Чим ще вражає інноваційний медзаклад, розповідаємо далі.</div><div><em><strong>Усе – для зручності пацієнта: якою є структура медзакладу</strong></em></div><div>Медичний центр Святої Параскеви – це мережа медичних закладів нового покоління, яка надає клініко-діагностичні послуги за принципом &quot;одні двері&quot;. До структури входять:</div><ul><li>Медичний центр Святої Параскеви на вулиці Софії Яблонської, 7 (Заводська, 7);</li><li>мережа філій &quot;Параскева поруч&quot; у Львові та Києві;</li><li>лікарня Святої Параскеви на вулиці Смаль-Стоцького.</li></ul><div>Якщо перші два медзаклади давно завоювали довіру пацієнтів, то про нововідкриту лікарню слід розповісти детальніше. Насамперед варто зазначити, що тут облаштовані унікальні відділення, зокрема:</div><ul><li>лапароскопічної хірургії,</li><li>мамології,</li><li>експертної ендоскопії.</li></ul><div>Також в складі лікарні є радіологічне відділення, поліклініка та лабораторія.</div><div><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526731.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526729.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526725.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526723.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526721.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526719.jpg?v=1695134455000&quot;></div><div>Велика кількість відділень продумана з особливою уважністю. Завдяки різноманітним послугам медзаклад продовжить реалізовувати свою місію – забезпечувати&nbsp;замкнений цикл лікування.</div><div>Усі відділення проєктувалися, як окремі зони. При цьому команда архітекторів та дизайнерів опиралася на досвід лікарів та зробила все можливе, щоб відтворити шлях пацієнта, який проходить лікування в стінах медзакладу. Таким чином, навіть при першому візиті, все сприймається максимально інтуїтивно. А додаткові вказівники лише підсилюють ефект турботливого супроводу поверхами, яких, до речі, тут чотири.</div><div><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526733.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526735.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526737.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526739.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526794.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526796.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526824.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526826.jpg?v=1695134455000&quot;></div><div>Більшість&nbsp;діагностичних центрів, поліклініка та відділення мамографії&nbsp;розташовані на першому поверсі. Відвідуючи їх, пацієнту не потрібно витрачати багато часу на пошук необхідних кабінетів. Розвинена інфраструктура забезпечує швидке проходження МРТ, КТ, УЗД (для дорослих та дітей).</div><div>Центр експертної ендоскопії, а також&nbsp;лабораторія&nbsp;розташовані на другому поверсі. Таким чином всі види діагностики та ендоскопічного лікування проводяться в одному місці та можуть бути виконані за один візит.</div><div>Третій та четвертий поверх – для відновлення. Тут облаштовано&nbsp;денний та цілодобовий стаціонар. Кожна палата спроєктована з урахуванням потреб пацієнтів та оснащена системою виклику медичного персоналу &quot;сестра-пацієнт&quot;.</div><div>Ще одна інновація – стійка реєстрації, за якою немає адміністраторів рецепції. Щоб обрати необхідну послугу чи записатися на прийом, можна скористатися терміналом самообслуговування. Поруч чергуватимуть&nbsp;особисті помічники, які надаватимуть усю необхідну інформацію.</div><div>Сучасне обладнання, інфекційна безпека та доказовий підхід</div><div>Кожне відділення лікарні Святої Параскеви оснащене сучасним медобладнанням, що&nbsp;збільшує точність діагностики та пришвидшує процес реабілітації.&nbsp;До прикладу, тут наявне експертне обладнання від відомих виробників (FUJIFILM ELUXEO 7000, KARL STORZ Endoskope, TRUMPF, General Electric, BOWA, Ethicon та інші). А під час оперативних втручань лікарі використовують системи обігріву пацієнта та допоміжні технології для максимальної безпеки (систему флуорисцентної візуалізації за технологією ICG, яка в рази підвищує точність виконання малоінвазивних хірургічних операцій).</div><div><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526703.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526699.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526770.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526780.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526786.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526745.jpg?v=1695134455000&quot;></div><div>Крім цього, медзаклад забезпечує&nbsp;інфекційну безпеку,&nbsp;максимальну чистоту та стерильність повітря. Так, у зоні оперативного втручання встановлена&nbsp;система Opragon. Також в приміщеннях передбачені герметичні розсувні двері та антибактеріальні покриття. Параметри мікроклімату в чистих кімнатах підтримуються по декількох показниках: кількості і розміру на 1 метр кубічний частинок пилу, аерозолів, мікроорганізмів, тиску, вологості та температури. В залежності від забруднення цієї площі, приміщення діляться на класи чистоти. Таким чином вдається мінімізувати ризик ускладнень після хірургічних втручань і нейтралізувати бактерії.</div><div><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526753.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526751.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526749.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526764.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526766.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526768.jpg?v=1695134455000&quot;></div><div>Що важливо – лікарня опирається не тільки на новітні розробки, але й на висококваліфікований персонал. В медзакладі працюють фахівці своєї справи, які пройшли навчання і стажування у провідних закладах України та світу. Усі вони практикують доказовий підхід до лікування, тож кожен пацієнт може бути впевнений в кожному кроці супроводу: від діагностики до відновлення.</div><div><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526800.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526802.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526804.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526806.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526808.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526810.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526814.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526816.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526818.jpg?v=1695134455000&quot;><img image=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526820.jpg?v=1695134455000&quot;></div><div>Дізнатися більше про лікарню Медичного центру Святої Параскеви можна&nbsp;<a href=&quot;https://medcenter.lviv.ua/&quot; rel=&quot;nofollow noopener sponsored&quot;><em><strong>за посиланням</strong></em></a>.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Довідка:</span></em></div>Медичний центр Святої Параскеви відкрито 15 грудня 2010 року.&nbsp;Згодом, для зручності пацієнтів, медзаклад розширився. Так було засновано мережу філій &quot;Параскева поруч&quot;, що діє у Львові та Києві.&nbsp;За цей час медзаклад допоміг 324 069 пацієнтам, надав 434 845 діагностичних та 769 404 лабораторних послуг. Загалом було проведено понад 2 355 306 консультацій.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62773/ 2023-09-22 16:41:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62770/ Король Чарльз у Франції заявив про рішучість Парижа і Лондона досягти перемоги України. <div>У четвер, 21 вересня, король Великої Британії Чарльз ІІІ вперше виступив перед Сенатом Франції.</div><div>Про це повідомяє&nbsp;<a href=&quot;https://www.reuters.com/world/europe/king-charles-calls-new-franco-british-entente-sustainability-2023-09-21/&quot; rel=&quot;follow&quot; target=&quot;_blank&quot;>Reuters.</a></div><div><div></div></div><div><em>&quot;Разом наш потенціал безмежний&quot;, </em>- сказав Чарльз бездоганною французькою мовою, виголошуючи першу промову британського монарха перед представниками обох палат французького парламенту.</div><div><em>&quot;Ось чому ми повинні плекати й піклуватися про нашу Антанту (дослівно він сказав Entente cordiale, від фр. - &quot;сердечна згода&quot;) для майбутніх поколінь, щоб вона стала Антантою для сталого розвитку, щоб ефективніше вирішувати глобальні проблеми клімату та різноманітності&quot;</em>, - сказав британський монарх.<img src=&quot;https://img.tsn.ua/cached/540/tsn-671b840e81dae5015bc4c6345e63d1d0/thumbs/608xX/91/ec/3a189fd1b71450b76a3aae56458aec91.jpeg&quot; width=&quot;608&quot; height=&quot;405&quot; alt=&quot;© Associated Press&quot; status=&quot;loaded&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Associated Press</em></div><div><em><strong>Що сказав Чарльз про Україну</strong></em></div><div><em>&quot;Сполучене Королівство буде одним із найближчих союзників і найкращих друзів Франції. Наша рішучість і наш альянс важливіші, ніж будь-коли. Разом ми непохитні у своїй рішучості, щоб Україна перемогла і щоб наша заповітна свобода перемогла&quot;,</em> - сказав Чарльз.</div><div>За його словами, через &quot;невиправдану агресію&quot; Росії під час вторгнення в Україну 18 місяців тому Лондон і Париж знову зіткнулися з війною на континенті.</div><div><em><strong>Що таке Антанта</strong></em></div><div>&quot;Антанта&quot; &nbsp;(фр. Entente cordiale - сердечна згода) - військово-політичний блок з Великої Британії, Франції і Російської імперії, створений в 1904-1907 роках.</div><div>Антанта поклала край багатовіковому військовому суперництву між Францією та Британією, після чого дві європейські держави воювали на одному боці під час Першої світової.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62770/ 2023-09-22 15:19:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62771/ Остання Карабаська війна тривала трохи більше доби та призвела до капітуляції невизнаної республіки, що проіснувала 32 роки і була джерелом постійної напруги в регіоні. Ні офіційна москва, ні російські миротворці не змогли або не схотіли завадити просуванню Азербайджану, який, як виглядає, зрештою повертає собі свої території. Україні події на далекому Кавказі також можуть піти на користь. <div dir=&quot;ltr&quot;><div></div></div><div>19 вересня Азербайджан оголосив про початок &quot;антитерористичних заходів локального характеру&quot; в Нагірному Карабаху з метою &quot;відновлення конституційного ладу&quot;.<br> Услід за блискавичною воєнною операцією Азербайджан висунув ультиматум – розформування органів влади, повне роззброєння армії Карабаху та виведення військ Вірменії (вона стверджує, що її військових у Карабаху немає).</div> <div>Вже наступного дня керівництво невизнаної республіки фактично капітулювало.</div> <div>Попереду непрості перемовини, але виглядає, що 32-річна історія анклаву добігає кінця.</div> <div>Те, що Азербайджан спробує поставити крапку в цьому питанні, експерти вважали очікуваним. Під час воєнних дій у 2020 році йому це майже вдалося, але справа закінчилася перемовинами, в яких роль посередника відіграла росія.</div> <div>Вона ж направила в Карабах миротворчий контингент, який налічував близько двох тисяч військових &quot;рф&quot;.</div> <div>Але ні російське військо, ні дипломати не стали втручатися в останні події і не змогли їм&nbsp;завадити. Цим вони викликали обурення у Вірменії, яка досі вважала росію своїм головним союзником в питанні Карабаху.</div> <div><strong><em>кремль вже не той?</em></strong></div> <div>Багато західних видань доходять висновку, що росія, ослаблена війною в Україні, вже не є беззаперечним авторитетом на Південному Кавказі. Її можливості щодо стабілізації ситуації невеликі, і кремль не горить бажанням вплутуватися в новий конфлікт.</div> <div>Джеймс Кілнер з Daily Telegraph зазначає, що ситуація сильно змінилася з 2020 року, коли під час останнього загострення президент росії владімір&nbsp;путін зміг втрутитися та вимагати миру після п’яти тижнів війни.</div> <div><em>&quot;На короткий час росія владіміра путіна отримала можливість поводитися як супердержава, якою вона колись була. На жаль, для союзника москви – Вірменії, і на щастя для історичного суперника Вірменії - Азербайджану, ця епоха знову закінчилася&quot;, </em>- погоджується Марк Маккінон з Globe and Mail.</div> <div>Він вважає, що &quot;коротке друге життя росії&quot; як великої держави закінчилося &quot;катастрофічним рішенням путіна&quot; почати повномасштабне вторгнення в Україну.</div> <div><em>&quot;Війна виявилася величезною дурістю, внаслідок якої російська армія, яка іноді вважалася другою за силою у світі після американської, була зім'ята поєднанням української рішучості та західних технологій&quot;, -</em> пише оглядач.</div> <div>Слабкість москви стала запрошенням до дій, вважають західні оглядачі.</div> <div><em>&quot;москва, відволікшись на вторгнення в Україну, не змогла утримати напруженість під контролем, тоді як Азербайджан, набравшись сміливості, зміцнив свої позиції&quot;, -</em> зауважує New York Times.</div> <div>Водночас DailyTelegraph припускає, що за зволіканням росії може стояти не лише слабкість, але й розрахунок.</div> <div>По-перше, москва може сподіватися, що це трохи відволіче Захід від України, по-друге, вона може розглядати це як помсту Вірменії, влада якої останнім часом демонструвала прозахідний курс та не підтримала вторгнення &quot;рф&quot; до України.</div> <div>Вірменія розлютила росію, відмовившись провести навчання на своїй території очолюваному москвою блоку Організації Договору про колективну безпеку та ще й провела навчання з американцями. Крім того, Вірменія надала гуманітарну допомогу Україні, що, зрозуміло, не оцінили у кремлі.</div> <div>Ймовірно, там розраховують, що події в Карабаху стануть ударом по позиціях прем’єр-міністра Вірменії Ніколи Пашиняна, який не став чинити опір Азербайджану. На вулицях Єревану вже проходять мітинги проти бездіяльності вірменської влади.</div> <div>Їдкі зауваження в російському МЗС та у російських державних ЗМІ підтверджують це припущення.</div> <div>Зокрема, коментуючи вимогу Вірменії щодо втручання російських миротворців, офіційний представник МЗС росії Марія Захарова заявила: <em>&quot;А як щодо визнання Єреваном Нагірного Карабаху частиною Азербайджану?&quot;.</em></div> <div>Міноборони &quot;рф&quot;натомість не приховувало, що не збирається втручатися в конфлікт. Мовляв, робота миротворців – надавати допомогу мирному населенню, а відкривати вогонь у відповідь вони можуть лише, якщо стрілятимуть по них.</div> <div>Позиція &quot;рф&quot;&nbsp;не змінилася навіть після того, як 20 вересня стало відомо, що розстріляли автомобіль з російськими миротворцями. Усі, хто був у машині, загинули, включаючи заступника командувача миротворчим контингентом в Карабаху Івана Ковгана.</div> <div>Згодом стало відомо, що стріляли азербайджанські війська. Президент країни Ільхам Алієв вибачився за інцидент перед путіним.</div> <div><em><strong>Що це змінить для України</strong><strong></strong></em></div> <div>Загалом події в Нагірному Карабаху – занадто далеко для того, щоб впливати на ситуацію на українських фронтах безпосередньо, погоджуються опитані ВВС Україна експерти. Але стратегічно це може вплинути на весь пострадянський простір.</div> <div>Те, як Азербайджан вирішив карабаське питання, - прецедент для інших трьох заморожених конфліктів – в Грузії, Молдові та Україні, вважає азербайджанський військовий експерт Агіль Рустамзаде.</div> <div><em>&quot;Ми показали приклад, як можна малою кров’ю деокупувати свої території і почати шлях політичного врегулювання через мирні переговори&quot;,</em> - пояснює він.</div> <div>Ситуація в Нагірному Карабаху завдає серйозного удару по авторитету росії, погоджується Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова.</div> <div><em>&quot;Вчора, протягом однієї доби, авторитет росії впав у Вірменії до найнижчого рівня&quot;,</em> - каже він.</div> <div>Сподіваючись завдати удару по позиціях вірменської влади, кремль справді сам став об’єктом критики та обурення у Вірменії. У останні дні біля російського посольства в Єревані проходили масові акції протесту, протестувальники вважають бездіяльність росії зрадою.</div> <div>Логічно припускати, що дуже уважно спостерігають за ситуацією з невизнаних Придністров’я, Південної Осетії та Абхазії, вважає експерт.</div> <div><em>&quot;Це такий дуже потужний сигнал для тих режимів, для населення на цих територіях, які росія успішно створювала після розпаду Радянського Союзу. А це все опосередковано може мати вплив на російсько-український конфлікт&quot;, -</em> підсумовує Мельник.</div> <div>Агіль Рустамзаде погоджується, що вплив росії на Південному Кавказі та в Центральній Азії стрімко падає, особливо на тлі того, як всі свої сили росія сконцентрувала на війні в Україні.</div> <div>Якщо Азербайджан здобув потужного союзника – Туреччину, то та ж Вірменія також все частіше шукає підтримки за межами росії.</div> <div>Особливо західні видання відзначають співпрацю Єревана з Францією та США.</div> <div>Нині ж мета Азербайджану у найближчі місяці завершити переговори щодо мирного врегулювання ситуації та позбутися російських миротворців в Карабаху, прогнозує Рустамзаде.</div> <div>Але легко здавати позиції росія не збирається, вважає аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса.</div> <div><em>&quot;Для росії головне, щоб карабаська проблема була вирішена таким чином, щоб в регіоні лишилися їхні війська або доступ до логістики – це дороги і транспортна інфраструктура. Бо це ті дороги, які потрібні, щоб обходити західні санкції і виконувати її плани з паралельного імпорту&quot;, -</em> вважає він.</div> <div>Якщо російських миротворців все ж виведуть з Карабаху, є ризик, що цих військових перекинуть на фронт в Україну, але критичного значення для підсилення росії це не матиме, вважає Олексій Мельник.</div> <div><em>&quot;Дві тисячі – це десь бригада. Зрозуміло, що одна бригада не відіграє ролі&quot;,</em> - вважає експерт.</div> <div>Він також нагадує, що в росії у 2023 році ухвалили закон, за яким до участі в миротворчих місіях допускають також солдатів строкової служби.</div> <div><em>&quot;Тобто це цілком можуть бути не ті дві тисячі, які можна зняти і в повному складі відправити в Бахмут чи Запорізьку область&quot;,</em> - пояснює він.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <p style=&quot;&quot; margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt;line-height:normal&quot;&quot;=&quot;&quot;>&nbsp;</p> <div dir=&quot;ltr&quot;><br></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62771/ 2023-09-22 13:21:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62772/ Авторська публікація Віталія Портникова для <div>Отже.</div><div>Я не є прихильником польських правих, вважаю результати їхнього правління катастрофічними для Польщі, а останні рішення щодо України - чистим популізмом. Але це не змінює моїх теплих почуттів до Польщі і поляків. І це не заважало і не заважатиме мені підтримувати Качинського, Дуду чи Моравецького, коли вони ухвалюють державницькі рішення у справжніх інтересах Польщі і допомагають Україні.</div><div>Я був в жасі від &quot;брексіту&quot; й політичних авантюристів, які завели Велику Британію в оману. Мені здається несправедливим, що фіаско зазнав тільки Борис Джонсон і я із нетерпінням чекаю остаточного краху всіх політиків, які поставили на &quot;брексіт&quot;. Це не змінило мого захоплення Великою Британією. І я щиро вітав позицію Джонсона і британського уряду по підтримці України й протистоянню росії.</div><div>Я в нестямі від того, у що перетворився Нетаньяху і який уряд він сформував. Але це не може змінити моїх синівських почуттів до єврейської держави. І я завжди буду підтримувати всі зусилля її уряду по забезпеченню безпеки й самого існування Ізраїлю. А ставлення ізраїльских урядовців до війни росії з Україною я й надалі критикуватиму.</div><div>Я не голосував за Володимира Зеленського та його дивовижну партію й попереджав українців про наслідки цього вибору. Але це не робить мене меншим патріотом України і не заважає підтримувати керівництво країни, коли воно захищає національні інтереси й називає речі своїми іменами.</div><div>Я так робив завжди й робитиму завжди. Це називається здоровий глузд.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62772/ 2023-09-22 12:26:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62769/ &quot;Прилетіло у сусідній будинок. Маму поранило у голову. Мене – у ногу. Наступного дня вона померла. Сусідка закопала її у нашому дворі. А за мною прийшли росіяни&quot;. <div dir=&quot;ltr&quot;><div>Коли Іллі було дев'ять років, на його очах в оточеному росіянами Маріуполі навесні 2022 року, загинула мама. Хлопчика забрали у лікарню до Донецька.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Зараз Іллі одинадцять. Він сидить навпроти міністерки закордонних справ Нідерландів у Гаазі і розповідає свою історію – що він пережив у Маріуполі, як лікувався, а йому не давали спілкуватися з бабусею і обіцяли знайти нову родину у росії.<br><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти в Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1274&quot; height=&quot;717&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Українські діти приїхали у Нідерланди говорити про викрадення.&nbsp;ФОТО:&nbsp;</em><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ</em></span></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>За даними української влади, від початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали і вивезли з України десятки тисяч дітей. Точну кількість встановити неможливо через те, що частина країни досі окупована. Згідно з порталом&nbsp;<a href=&quot;https://childrenofwar.gov.ua/&quot; label=&quot;Діти війни, зовнішнє&quot;>Діти війни</a>, вдалося ідентифікувати імена, обставини викрадення близько 20 тисяч українських дітей. Це діти, яких депортували до росії.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>владімір&nbsp;путін називає &quot;роздутою&quot; історію з викраденням дітей. &quot;Ми пояснюємо, що просто ніякого викрадення не було, була спроба та конкретні дії, спрямовані на порятунок дітей з зони бойових дій”, -&nbsp;<a href=&quot;https://tass.ru/politika/18403871&quot; label=&quot;говорив він у липні, зовнішнє&quot;>говорив він у липні</a>.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>За даними української влади, з цих майже 20 тисяч вивезених повернути вдалося лише 400.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Ілля – один з них.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>У Гаазі стартувала інформаційна кампанія BringKidsBackUA, яка має привернути увагу до викрадення дітей. Шестеро дітей з Маріуполя і Харківської області, яких забрали російські військові, а пізніше вдалося повернути до України, приїхали у Нідерланди.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Їм від 11 до 17 років. У кожного своя страшна історія. У Гаазі у них велика програма – інтерв’ю іноземним ЗМІ, зйомки у токшоу, спілкування з політиками, виступи на пресконференції.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em><strong>&quot;Я тут, щоб повернули й інших дітей&quot;<br></strong></em><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1280&quot; height=&quot;720&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em><span style=&quot;font-size:small&quot;>На фото - Іван, Вероніка, Кіра, Ілля, Максим, Саша та очільниця МЗС Нідерландів Ганке Брюїнс Слот.&nbsp;<br>ФОТО:&nbsp;</span><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ<br></span></em><em>&quot;Коли ви чуєте ці цифри - 20 тисяч викрадених дітей…Ці цифри - це діти. Це живі люди, ось їхні історії. Ви зараз зможете їх побачити&quot;, </em>- говорить на пресконференції у Гаазі Маріам Ламберт, співзасновниця нідерландської благодійної організації Orphans Feeding Foundation.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Понад рік Маріам допомагала евакуйовувати родини з дітьми з прифронтових територій. Вона їздила за людьми до Соледара, Бахмута, Куп’янська та Херсона. Останні кілька місяців її організація займається проблемою викрадення дітей. Вони разом з посольством України, омбудсменами привезли у Гаагу дітей, яких викрали.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;росія насильно вивозить українських дітей. Наша мета – донести світу слова цих дітей, знайти людей, організації, які можуть допомогти повернути дітей додому. Ми хочемо, щоб люди уявили себе на місці батьків, на місці цих родин, чиїх дітей вивезли. Що б ви відчули, якби таке сталося з вашими дітьми?&quot;, </em>- говорить Маріам Ламберт.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Вона запрошує до зали шістьох дітей, а журналістів просить бути обережними з питаннями, щоб не травмувати їх ще більше.<img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти у Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1701&quot; height=&quot;957&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Сашко розповів, як його розлучили з мамою у Маріуполі.&nbsp;ФОТО:&nbsp;</em><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em>ORPHANS-FEEDING-FOUNDATION.ORG<br></em></span>Журналісти запитують у дітей, чи розуміють, навіщо вони тут. 12-річний Саша у вишиванці, хвилюючись, відповідає: <em>&quot;Ми тут, щоб розповісти, що в Україні війна, а не те, що ми це все вигадали&quot;.</em></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Сашко того дня кілька разів розкаже свою історію журналістами й політикам. Як навесні 2022-го його розлучили з мамою у Маріуполі. Як під час обстрілу його поранили в око.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Намагаючись залишити оточений Маріуполь, Сашко з мамою опинилися у фільтраційному таборі. Маму забрали на допит. За Сашком у табір приїхали люди, які представилися службою у справах дітей Новоазовська. Хлопчику пообіцяли, що він побачить маму трохи пізніше.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Але вони не бачилися вже півтора року.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>З Маріуполя Сашка відправили до лікарні у Донецьк. Там він випросив у хлопчика у палаті телефон й подзвонив бабусі. Літня жінка подолала багато перешкод, щоб вивезти онука з Донецька.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Коли повернувся в Україну, я почав цінувати їжу і воду, бо нас в Маріуполі було мало їжі. Ні хліба не було, нічого. Але найбільше я цінував тишу&quot;,</em> - згадує війну Сашко.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Після пресконференція і серії інтерв’ю у графіку дітей поїздка до інтерактивного музею дитячої книги на зустріч з очільницею МЗС Нідерландів Ганке Брюінс Слот.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>У кімнаті, заповненій книгами, вони п’ють компот, чекаючи на міністерку, грають у телефонах. Коли ж їх відпустять гуляти? Бабуся просить Іллю не класти лікті на стіл і поводитись чемно. Атмосфера враз змінюється, коли починається зустріч. Міністерка потиснула руку кожному і попросила розповісти про себе. Одна за одною лунають страшні історії про обстріли, викрадення і смерть рідних.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Ілля згадує, як йому у Донецьку обіцяли знайти нову родину у росії, але його бабуся змогла його знайти і забрати.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>12-річний Сашко розповів історію про розлуку з мамою. Наприкінці розповіді він, ніби просячи про допомогу міністерки, каже: <em>&quot;Я намагаюся знайти мою маму, її звати Козлова Сніжана Михайлівна&quot;.</em><br><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти у Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1363&quot; height=&quot;766&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><span style=&quot;font-size:small&quot;><em>Ганке Брюінс Слот і діти у Гаазі - Вероніка та Іван.&nbsp;ФОТО:&nbsp;</em></span><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em>ORPHANS-FEEDING-FOUNDATION.ORG<br></em></span>Послухавши хлопців, 14-річна Вероніка з Харківщини, коли дійшла до неї черга, каже очільниці МЗС, що їй немає чого розповісти: &quot;Нічого такого поганого, як в інших у мене не було. Ну, була під окупацією, спала у підвалі. Страшно було, коли поруч літав вертоліт і стріляв&quot;.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Те, що ти пережила, шокує. Такого голландські діти не переживають. Ти – мужня. Ти - смілива і маєш право про це розказати. Таке не має відбуватися з дітьми&quot;,</em> - відповіла їй на це міністерка.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>І Вероніка розповідає. Коли почалося вторгнення, вона опинилась в окупації з тіткою. Згодом Вероніку вивезли до росії і помістили в інтернат у Липецьку. 11 місяців мама дівчинки, Ніна Власова, яка є військовою ЗСУ, намагалася повернути дитину, але її з &quot;рф&quot;&nbsp;не відпускали.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Мене водили на допити, бо моя мама – військова. Допитували, хоча, поруч не було мого законного представника&quot;, -</em> каже дівчина.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Вона розповідає керівниці МЗС, що пережила в інтернаті: <em>&quot;Діти там називали мене &quot;Бандерою&quot;, глузували. Звинувачували у тому, що через мене їхніх батьків мобілізували. Казали, що я тупа, бо я - українка&quot;,</em> - розповіла Вероніка.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Лише у травні 2023 року вона змогла виїхати з росії. Зараз Вероніка живе з мамою у Києві.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Український омбудсмен Дмитро Лубінець, який також був на зустрічі у Гаазі, каже, що врятувати Вероніку вдалося завдяки саме міжнародному тиску. Україна підготувала спеціальне засідання Радбезу ООН, де виступила матір Вероніки.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Протягом багатьох місяців намагалися повернути Вероніку, але все було даремно. Дитину не хотіли віддавати, бо її матір – військова. Наступного дня після того, як її матір виступила в ООН, надійшов сигнал, що без жодних умов росіяни готові віддати дитину. Бабуся поїхала за Веронікою і забрала її з росії&quot;.</em></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Вже після всіх зустрічей у розмові з BBC Україна Вероніка каже, що трохи втомилась розповідати свою історію: &quot;Я не пожаліла, що поїхала. Сподіваюсь, що ми допоможемо багатьом дітям&quot;.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>російські чиновники послідовно заперечують перешкоджання виїзду дітей з росії, заявляючи, що всі, хто хоче, можуть спокійно їхати.<img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти у Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1497&quot; height=&quot;842&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>ФОТО:&nbsp;ORPHANS-FEEDING-FOUNDATION.ORG<br></em><em><strong>&quot;Це не по-людськи&quot;. Як відреагували у Нідерландах</strong></em></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Міністерка була шокована почутим, розповіли ВВС Україна у МЗС Нідерландів. І під час зустрічі відчувалось, як боляче їй це слухати. Ганке Брюінс Слот подякувала кожному за сміливість приїхати і розповідати про себе.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Ефект від зустрічі був сильним. Адже про проблему говорили не дорослі, не політики, а про своє викрадення, про смерть мами розповідав 11-річний хлопчик, дивлячись в очі.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Сподіваюсь, що завдяки вашим історіям ми зможемо допомогти іншим дітям в Україні, ми зможемо зробити так, щоб такого більше ніколи не відбувалось&quot;</em>, - сказала голландська чиновниця.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Це не по-людськи, те, що росіяни зробили з ними. Ці діти – надзвичайно сильні, бо розповідають це&quot;</em>, - заявила вона журналістам.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Очільниця МЗС пообіцяла, що Нідерланди допомагатимуть у розслідуванні викрадень, підтримуватимуть розголос на міжнародному рівні і будуть добиватися санкцій для росіян, причетних до цього.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Також Нідерланди передадуть Україні набори для тестування ДНК, щоб допомогти ідентифікувати вивезених дітей.<img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти в Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;576&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Українська делегація у парламенті в Гаазі.&nbsp;ФОТО:&nbsp;</em><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ<br></em></span>Історії дітей також почули в парламенті Нідерландів. Українська делегація зустрілася з комітетом з іноземних справ.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;росія депортує сотні тисяч дітей з України. Це жахливі злочини безпрецедентного масштабу&quot;,</em> - прокоментував зустріч депутат від партії VVD Рубен Брекельманс. Політик закликав продовжувати тиснути на росію санкціями у відповідь на ці воєнні злочини, про що написав у соцмережі&nbsp;<a href=&quot;https://twitter.com/rubenbrekelmans/status/1702351665016258738&quot; label=&quot;Х, зовнішнє&quot;>Х</a>.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Утім серед реакцій на цей пост політика в Х були такі, де назвали вивезення дітей не викраденням, а&nbsp;<a href=&quot;https://twitter.com/RonNTweets&quot; label=&quot;порятунком, зовнішнє&quot;>порятунком</a>. Що в цілому повторює наративи росії про те, що дітей з України вивозять саме з цією метою.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Також користувачі Х під постом нідерландського політика писали, що санкції – це постріл у ногу, адже вони спричиняють шкоду власній економіці, закликали зупинити війну і почати мирні переговори.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Тур BringKidsBackUA в Гаазі викликав стриману реакцію голландських ЗМІ. Лише кілька медіа у країні розповіли про цю подію. Серед них - ліберальна щоденна газета NRC Handelsblad, яка взяла інтерв’ю в омбудсмена Дмитра Лубінця.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>На запитання видання&nbsp;<a href=&quot;https://www.nrc.nl/nieuws/2023/09/15/rusland-zet-hele-gezinnen-gevangen-a4174547&quot; label=&quot;NRC Handelsblad, зовнішнє&quot;>NRC Handelsblad</a>, чим BringKidsBackUA відрізняється від російської пропаганди, яка показує дітей, вивезених з зони бойових дій, Лубінець відповів, що різниця в тому, що в українському турі &quot;їх ніхто не змушує, ніхто їм не пояснює, що говорити&quot; і що &quot;це діти, які добровільно висловлюють думку&quot;.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Троє українських дітей побували в ефірі популярного у Нідерландах ток-шоу Op1, аудиторія якого становить понад пів мільйона глядачів. Там Вероніка розповіла, як вона придумувала шляхи втечі з росії.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Ведучий процитував дітям путіна, який говорив, що росіяни рятують їх.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Якщо порятунок – це залишати дітей без їхніх рідних, то так вони у цьому досягли успіху&quot;, </em>- іронічно відповіла Вероніка.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Ведучий запитав дітей: <em>&quot;Як ви вважаєте, чи колись путін постане перед судом?&quot;</em></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Так&quot;, - </em>відповіли вони.<br><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти у Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;1831&quot; height=&quot;1030&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Діти з України - гості популярного у Нідерландах токшоу Op1. &quot;Я хотіла додому, а мене не відпускали&quot;, - розповіла журналістам Вероніка.<br></em><span style=&quot;font-size:small&quot;><em>ФОТО:&nbsp;</em></span><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em>СКРІН ТОКШОУ ТОК-ШОУ OP1<br></em></span><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;діти в Гаазі &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;960&quot; height=&quot;540&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>З Нідерландів почалась кампанія BringKidsBackUA, спрямована на повернення викрадених росією дітей. <br>На фото - Дмитро Лубінець, Маріам Ламберт, Дар'я Герасимчук, Олександр Карасевич.&nbsp;ФОТО:&nbsp;</em><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ</em></span></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Попри підтримку України у багатьох країнах, ми бачимо, що у деяких урядах, у деяких парламентах є люди, які досі не вірять, що росіяни викрадають дітей. Вони хочуть знайти якісь аргументи, якось пояснити дії росії&quot;,</em> - говорить Дар’я Герасимчук, уповноважена президента з прав дитини.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>За її словами, почавши з Нідерландів, Україна сподівається мотивувати інші країни посилювати санкції та політичний тиск на росію.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Маємо постійно вимагати повернути дітей. Питання викрадення має бути у новинній адженді світу весь час. Просто засуджень дій росії недостатньо. Потрібні дії. Міжнародні організації мають діяти рішуче&quot;, -</em> каже Герасимчук.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Вона нагадує, що 400 повернутих дітей – це надзвичайно мало у порівняні з кількістю вивезених.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>На зустрічі з міністеркою&nbsp;МЗС Герасимчук говорить, що четверо дітей, які сидять перед нею, втратили батьків, але мали інших родичів в Україні, які їх чекали. &quot;У них було до кого повертатися. Але їх не випускали&quot;, - каже чиновниця.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Маріам Ламберт з Orphans Feeding Foundation розповідає, що це тільки початок адвокаційної кампанії. Далі будуть виступи дітей в інших містах.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em><strong>Що з розслідуванням?<br></strong></em><img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;суд &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;3500&quot; height=&quot;1969&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline&quot;><br><em style=&quot;font-size:small;font-weight:normal&quot;>Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розслідує справу про викрадення українських дітей.&nbsp; ФОТО:&nbsp;</em><span lang=&quot;en-GB&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><em class=&quot;<img src=&quot; http:=&quot;&quot; izmail.es=&quot;&quot; images=&quot;&quot; elrte=&quot;&quot; pixel.gif&quot;=&quot;&quot; title=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg&quot; rel=&quot;media9492495010081592&quot; width=&quot;750&quot; height=&quot;881&quot;>&quot; style=&quot;font-weight:normal&quot;&gt;REUTERS</em></span></div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>У березні 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт двох осіб – владіміра&nbsp;путіна та уповноваженої при президенті росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери видали саме через депортацію дітей з окупованих територій України до &quot;рф&quot;.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Це лише початок. Ордери на арешт мають отримати значно більше людей. Всі ті, хто організовує вивезення, всі, хто приймає цих дітей у своїх родинах. Світ ще не бачив настільки масштабних злочинів викрадення дітей&quot;, </em>- вважає Герасимчук.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Український омбудсмен Дмитро Лубінець говорить про потребу тиску на росію через суд, бо тільки це може примусити її повернути дітей.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>За його словами, після того, як у березні МКС видав ордери на арешт путіна і львової-бєлової, процес зрушився, росіяни почали віддавати більше дітей.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Якщо ви хочете повернути дітей, давайте наступні ордери, бо російських чиновників, причетних до викрадення дітей, набагато більше, ніж двоє&quot;,</em> - заявив Лубінець у Гаазі.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Він каже, що росіяни просто ловлять дітей на окупованих територіях, перевозять їх до росії, викидаючи українські документи.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Як розповіли ВВС Україна у Міжнародному кримінальному суді, який базується у Гаазі, розслідування у справі триває. Деталі слідства тримають у таємниці.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Нещодавно у Києві відкрили офіс МКС – найбільше представництво суду за межами Гааги. У Генпрокуратурі України кажуть, що так співпраця українських та міжнародних прокурорів буде більш ефективною.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>За словами Дар’ї Герасимчук, за алгоритмом після повернення дітей з росії, після медичної та психологічної допомоги з ними працюють слідчі.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Дітей у спеціальних зелених кімнатах допитують прокурори, вся інформація передається до ГПУ. Далі ці справи Україна передає до МКС&quot;,</em> - каже уповноважена.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Як розповіли джерела ВВС Україна у Гаазі, українська делегація зустрілась з представниками МКС 15 вересня. <br><em>&quot;До суду передали нові докази у справі про викрадення дітей, докази воєнних злочинів росіян&quot;</em>, - розповіло джерело.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div><em>&quot;Найголовніший підсумок цієї поїздки це те, що всі підтверджують готовність допомагати повертати дітей. Іноді не знають як, але готові&quot;,</em> - говорить Лубінець ВВС Україна.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Після всіх виступів та інтерв’ю діти поїхали в парк мініатюр у Гаазі - їсти морозиво, робити селфі й гратися.</div></div><div dir=&quot;ltr&quot;><div>Українська делегація і Маріам Ламберт з Orphans Feeding Foundation поїхали до Нью-Йорка говорити про викрадених дітей в ООН.<img src=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg&quot; srcset=&quot;https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/750/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 750w&quot; sizes=&quot;(min-width: 1008px) 760px, 100vw&quot; alt=&quot;літак &quot; loading=&quot;lazy&quot; width=&quot;750&quot; height=&quot;881&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:823px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62769/ 2023-09-22 12:16:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62768/ На Одещині з 25 вересня скасовують обмеження на рух вантажівок дорогами області вдень. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/odeskaODA/2668&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив&nbsp;</a>голова Одеської ОВА Олег Кіпер.</div><div>Також в ОВА звертають увагу на те, що перепустки на рух регіоном у комендантську годину, видані до 25 вересня, продовжують діяти. Крім того, Одеська ОВА продовжуватиме видавати такі перепустки.</div><div>Нагадаємо,&nbsp;обмеження на рух вантажівок дорогами регіону ввели 10 липня. Тоді&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/566131-na-odesini-dla-vantazivok-vveli-dodatkovi-obmezenna-ruhu-dorogami-regionu/&quot; target=&quot;_blank&quot;>заборонили&nbsp;</a>пересуватися великогабаритним авто з 10:00 до 18:00. Таке рішення прийняли для збереження дороги в спекотний час.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62768/ 2023-09-22 11:53:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62767/ Авторська публікація Олени Степової для OBOZREVATEL. <div><span style=&quot;font-weight:normal&quot;></span></div><div>Якби світ хоч на секунду зупинив би свій погляд на цій війні, подивився на неї не тільки з точки зору бізнесу чи політики, він би скам’янів, як що б у нього було хоч трошки емпатії. Я ось часто дивлюся засідання ООН, ті, що є у інформаційному просторі, читаю пресу інших країн, ловлю хоч якийсь натяк на те, що світ розуміє що на справді відбувається в Україні, наслідки, загрози… ліпше б не дивилася.</div><div>Світ бачить війну, виключно, як політику. На задній план відійшло дуже багато. Настільки багато, що весь процес протидії окупанту та агресору складається лише з поставок зброї, трошки засудження, трошки санкцій, трошки обмеження. Звісно, це важливо, ми вдячні за цю підтримку, але, чи дивлячись на нас світ зробив висновки, чи побачив світ, що саме робить росія з нами, чи думає світ, що зробить росія з ними, бо ж вони наступні. Так, наступні, бо ця країна, вірніше, та критична маса суспільства, що мешкає у цій країні, ніколи не зупиниться. Ніколи не зможе жити мирно. Ніколи не зможе бути цивілізаційною країною, де цінують та поважають життя.</div><div>Кожна новина та кожне засідання на тему війни треба починати словами: росія вбиває! росія буде вбивати! Хто чи що наступний на її вбивчому шляху?!</div><div>Я ось дивлюся новини сьогодення та думаю про те, що ми понад 30 років доводили світові своє право на існування, а ще більше, своє право на національну ідентифікацію, а ще ми розповідали про злочини, які 100 років зчиняли більшовики, а ще доводили, що Голодомор, це злочин, геноцид та стерті з землі цілі родини українців, рід яких просто знищено, висушено, закопано у землю.</div><div>Який це день війни? Що там кажуть експерти? Мені більше до вподоби вислів, що це такий-то день десятирічної війни, яка йде сто років нашого тисячоліття.</div><div>Мені страшно дивитися на Маріуполь. Цю перлину Азову. Це сильне й водночас ніжне місто металургів, підприємців й моряків. Там поховано цілі родини. Цілі родини зникли й пішли у вічність, бо же вбиті усі: діти, батьки, бабусі, дідусі, онуки.</div><div>Скільки родоводів припинило своє існування у 33-му, 37-му? Скільки зараз? Скільки призвищ зникне? Скільки генеалогічних дерев спиляно руками окупантів та колаборантів? Скільки сіл осіли порохом на землю, бо винищені, спалені? Скільки ще їх буде знищено?</div><div>Я б на засіданнях ООН показувала як рубають українське життя, під корінь, родинами. Як винищують. Бо ось це &quot;відновимо&quot; дратує. Дратує будь яка бравада, щодо Перемоги. Бо тою гіркотою, яка осідає кожен день втратами та розумінням того, що втрачено, якось не підслащує очікування після переможного відновлення.</div><div>Я розумію, що можна якось відновити місто. Але дивлюся на Бахмут. Відновити чи побудувати з нуля? Мар’їнку? А ті села, що затоплені? А ті, що спалені вщент? Чи можна відновити підприємства? Наскільки це рентабельно? Чи може їх побудувати з нуля за сучасними технологіями? Чи на їх місті просто побудувати нові?</div><div>Це питання економіки. Світ любить таке. Бізнес, вкладення, інвестиції. Але як бути з загиблими, померлими, закатованими, зґвалтованими? Як?</div><div>Як бути з отими могилками, де хрести від дитини до бабусі? Як бути з тим містом, яке насправді кладовище, де мертві лежать без відспівування, без поховання, а їх могили це дороги, будинки, парк чи ліс? Як бути з отими новобудовами, що росія зводить на місці загибелі людей у Маріуполі, щоб знищити свої злочини? Як жити людям у квартирах, у будинках, фундамент яких, це кістки?</div><div>Знаєте, ось я живу у селі, то школа, сільрада, клуб побудовані у радянські часи. Працюють досі. Гарні ж будівлі, чом не працювати. Побудовані вони на траншеях-могилах, куди у 33-му кидали померлих від голоду селян-українців. Так й сплять вони там, не відспівані, закатовані, не відімщені. У село завезли багато людей, то за радянські часи кількість мешканців тільки зростала. Вони виходили заміж, народжували дітей, діти зростали, виходили заміж, народжували дітей… Скільки таких сел по Україні? Як подивишся у паспорти тих, хто зітхає по радянським часам, а там &quot;народжений в Омську, Томську, Архангельську&quot;. Звісно ж, у 90-ті усі отримали громадянство України за місцем постійного проживання.</div><div>А ми досі доводимо світові, що Голодомор, це була спеціальна військова операція по знищенню України та нашої нації. Скільки родоводів знищено було тоді?</div><div>Нас рубають, як гаї. У біології є таке визначення &quot;інвазійна рослина&quot;. Це, коли людина навмисне або випадково переносить тварин або рослини туди, де їх ніколи не було. Такі види називають &quot;інтродукованими&quot;. Деякі інтродуковані види починають безконтрольно та швидко поширюватися, бо їм подобається нове місце життя, тоді їх називають &quot;інвазійними&quot;. Вони захоплюють території й витісняють з неї місцеві види.</div><div>Усе наше життя, це боротьба, щоб вижити там, куди заселили інтродуковані види людей, яким сподобалися умови життя й вони швидко почали пускати коріння й заселяти ці території. Коли ми почнемо говорити за те, що не відновити нікому й ніколи, про знищені покоління українців?</div><div>Я ось спостерігаю за ОРДЛО. Як швидко зникає там місцеве населення, й як швидко на його місце заселяють бурятів, тувинців, росіян з Красноярського краю, Іркутської області, з Осетії, Дагестану, Чечні. Як швидко ці люди починають казати про себе &quot;местное население&quot;? Як швидко вони починають казати &quot;это наш дом по праву, мы будем его защищать&quot;?</div><div>Інтродуковані види починають свою інвазійну діяльність.</div><div>Ні, звісно ж можна сказати, про мешканців ОРДЛО &quot;самі винні&quot;, й це з одного боку буде правдою, бо ж на 2014-й рік критична більшість людей підтримували путіна в частині захоплення Донбасу й знищення України. Та й зараз підтримують. Втішають себе &quot;Москва не сразу строилась&quot;. Й зникають родинами, вмирають, їх діти народжуються з вадами розвитку чи стають наркоманами. Донбас спустошила війна. Звісно ж там люди цього не розуміють. Може колись. Не зараз.</div><div>Можна сказати, що ось же, на Донбасі й жили звезені у радянські часи росіяни, які у 90-ті отримали громадянство за місцем проживання. Можна сказати зараз усе, щоб виправдати цим окупанта, мовляв, це ж не злочин проти українців. Я не граю в ці ігри. Для мене там в ОРДЛО, як й на новоокупованих територіях загарбник знищує громадян України. Зрадників й заручників. Жертв окупації й жертв колаборації. Самих окупантів й самих колаборантів. Росія вбиває – це просто й зрозуміло. Й ми маємо це зупинити й пояснити світові.</div><div>Бо ж росіяни, які мліють за сталіним та обожнюють путіна &quot;своей землей&quot; називають усе, де вони знаходяться. Ось й Карабах був &quot;русская земля&quot;, й Чечня, й Грузія, й Туреччина. &quot;Где русские, там россия&quot; – чули це? А світ, чи чув це світ?</div><div>Мені зараз байдуже на політичні вподобання, зраду та інші речі тих, хто мав паспорт громадянина України, проживав на території України й кого знищила росія. Я фіксую злочини окупантів. Злочини проти громадян своєї країни.</div><div>Це має бути уроком для нашої країни, наших громадян, а ще уроком для світу: росія вбиває! Це має вивчити кожна людина у світі, кожна дитина має знати, що у світі є той, хто хоче її знищити, де б вона не жила, у Сирії, Албанії, Індії, Німеччині, Польщі, Африці. Бо комусь росія не дасть зерна й загубить голодом. Комусь дасть зброю й підштовхне до війни. Когось окупує, бо просто приїде пожити, а потім вижене з хат. Когось отруїть. Десь розповсюдить вірус.</div><div>Це має вивчити Світ, або зникне. Бо війна, це насправді не про бізнес, хоча й про нього, як війна без грошей. Війна це про зникнення цілих міст, вулиць, сел й містечок. Війна це про знищення й зникнення цілих родоводів, родин від малого до старого. Війна це знищення природи, ресурсів, тварин та птахів. Ах, ви не емпат, що ж, повернемося до людей.</div><div>В ОРДЛО майже не залишилося місцевого населення, громадян України, які мешкали тут на 2014-й рік. Якась частина населення (я вважаю, що це десь до 30% від тої кількості, що мешкала на 2014-й рік) покинула цей край. Ну, хоч живі. Хтось виїхав на росію, хтось в Україну, хтось розтягнувся по світу. Але вигнання людей з їх домів, це злочин росії. Най не насильно, але створення умов, це її рук справа. Десь до 45% населення від тої кількості, що була на 2014-й рік, загинуло. Це й поранення, й загибель від зброї, й від хвороб, бо медицина тут ніяка, й від зґвалтувань та інших злочинів. Викрадені та продані люди в рабство, це теж загинувши, бо там довго не живуть. Десь 25% від тої кількості населення, що жила на Донбасі на 2014-й рік, залишилася живою та знаходиться в окупації. Це показали результати &quot;виборів&quot; та данні по отриманню російських документів.</div><div>Чому ми не кажемо про ці злочини?</div><div>Я дивилася статистику по новоокупованим територіям, там майже такі цифри, а це ще страшніше, бо ж населення ОРДЛО мало 9 років, щоб виїхати та врятувати себе, а ново окуповані території – ні. А це означає, що зменшення населення на ново окупованих територіях відбулося виключно через фізичне знищення.</div><div>З Маріуполя та Мелітополя люди повідомляють про те, що у містах дуже багато росіян, які займають житло, купляють його та заявляють про те, що це їх земля. Те ж саме відбувається в ОРДЛО, я часто пишу про це, що там вже просто бурятська народна республіка.</div><div>На роботу влаштуватися місцевим важко, бо ж, як призивного віку, забирають на фронт, перевагу при працевлаштуванні віддають мешканцям росії, які приїхали жити в ОРДЛО чи на ново окуповані території.</div><div>Все більше й більше фіксації документів мешкаючи в ОРДЛО росіян, які приїхали сюди з Іркутської, Челябінської областей, Тиви, Красноярського краю. Є й цікавинки, якось напишу окремо, це мігранти в ОРДЛО, увага, з Криму. Бо в Криму &quot;бавовна&quot; й дорого жити, й міст крихкий, а у Іркутську ще холодніше, тому &quot;біженці&quot; з Криму біжать в ОРДЛО. Дуже цікаво за цим спостерігати. От зараз в ОРДЛО ті, хто хоче продати свою квартиру, просто потирають руки в очікуванні біженців з Карабаху, бо тут дуже багато вірменів, як й у Ростовській області.</div><div>На час звільнення в ОРДЛО складеться ситуація, що тут буде дуже мало місцевого населення, яке просто витіснять інвазійні види. Чимось нагадує одну казку, да? Так, я про лису, у якої була льодяна хатинка, а у зайця гарна відбудована хата. Пустив зайчик лиску до хати, бо жалко було, бо ж весна й льодова хатинка розтанула, й вигнала лиска зайчика, хоча, я думаю, що правду в казці трошки приховали. З’їла лиска довірливого зайку, бо саме так поводиться інтродуктований вид, який починає інвазію вподобаної території.</div> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div></div><div><div></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62767/ 2023-09-22 10:29:42 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62766/ 4,24 млн пацієнтів отримують “Доступні ліки” безоплатно або з доплатою. Понад 14 тисяч аптек мають договір із НСЗУ. Повну або часткову вартість ліків, які входять в програму, аптекам з договором напряму відшкодовує НСЗУ. З 2019 року НСЗУ виплатила аптекам за відпущені лікарські засоби понад 7 млрд 529 млн 271 тис. грн. Ці цифри говорять про ефективність програми. Щодо програми “Доступні ліки” деякі міфи поширюють або пацієнти, або лікарі. <br>Наприклад, це стосується того, що до програми включені ліки або з недоведеною ефективністю. Також існує міф, наче всі без виключення препарати програми реімбурсації є безоплатними, або навпаки - взагалі немає безоплатних ліків.&nbsp;<br>Ще один міф - “Доступні ліки”&nbsp;не можна отримати в селі, тільки в місті.&nbsp;<br>Або - “Доступні ліки” може призначити виключно сімейний лікар, з яким у пацієнта укладена декларація. Наголошується, що вся ця інформація не відповідає дійсності. Тепер офіційно. До&nbsp;програми реімбурсацію включені МНН, рекомендовані ВООЗ. <br>Наприклад, метформін, гліклазид, бісопролол, будесонід… <br>Перелік можна продовжувати довго.&nbsp;&nbsp;Загалом нині програма включає 515 торгові назви лікарських засобів за такими &nbsp;напрямами:&nbsp; <br><em>- 232 – для лікування серцево-судинних захворювань (в т.ч. для профілактики інсультів та інфарктів); <br>- 53 &nbsp;– для лікування цукрового діабету 2 типу; <br>- 4 &nbsp;– для лікування нецукрового діабету; <br>- 23 (+9 комбінації) – для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів; <br>- 65 – для лікування розладів психіки та поведінки, епілепсії; <br>- 7 – для лікування хвороби Паркінсона; <br>- 21 – для лікування осіб у посттрансплантаційному періоді; <br>- 72 – препарати інсуліну; <br>- 6 – для знеболення паліативних хворих; <br>- 23 – тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові. </em><br>Перелік ліків, які входять у програму, можна знайти у <a href=&quot;https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1495282-23#Text&quot;><em><strong>документі “Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року”</strong></em></a>.&nbsp; <br>НСЗУ акцентує, що у цьому ж файлі можна побачити розмір доплати за упаковування - стовпець 16. <br>А&nbsp;назву діючої речовини (міжнародну непатентовану назву) та торговельну назву лікарського засобу можна побачити у стовпцях №2 та №3 відповідно. <br>Адже не всі препарати, які входять до програми “Доступні ліки” є повністю безоплатними. За деякі потрібно здійснити доплату.&nbsp; <br>Пацієнти можуть отримати “Доступні ліки” в будь-якому населеному пункті, де є аптека чи аптечний пункт, які беруть участь у програмі реімбурсації. Такі аптеки мають на дверях наліпку “Тут є “Доступні ліки” або “+Інсулін” та розташовані в містах та селах. <br>Знайти найближчу аптеку - в селі або в місті - можна на&nbsp;електронній мапі НСЗУ В меню зліва обирається населений пункт, а у фільтрі “Програма еРецепту” - потрібний напрямок програми реімбурсації. <br>Дашборд покаже аптеки, які відповідають вашому запиту, з адресами та телефоном. А ще знайти аптеку можна через чат-бот&nbsp;«Спитай Гриця»&nbsp;або зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. <br>Загалом понад 14000 аптек уклали договір з НСЗУ та беруть участь у програмі реімбурсації. З них майже 2500 розташовані у селах та селищах міського типу.&nbsp; <br>Щоб почати отримувати “Доступні ліки”, необхідно звернутися до відповідного лікаря: <br><em>- у разі серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми – до сімейного лікаря, терапевта або педіатра; </em><br><em>- для лікування розладів психіки та поведінки - до психіатра; </em><br><em>- лікування епілепсії - до психіатра або невролога; </em><br><em>- для лікування нецукрового діабету або отримання препаратів інсуліну - до ендокринолога; </em><br><em>- при хворобі Паркінсона - до невролога; </em><br><em>- для отримання опіоїдних анальгетиків - до сімейного лікаря або лікуючого лікаря.&nbsp;</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62766/ 2023-09-22 09:30:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62765/ Українські танки та інша бронетехніка діє вже на південь від останньої лінії головного російського оборонного рубежу, який нині проривають ЗСУ у Запорізькій області. <div><div>Про це&nbsp; йдеться у&nbsp;звіт<a href=&quot;https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-september-21-2023&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;></a>і&nbsp;ISW.</div></div><div></div><div><div>На геолокованих кадрах, опублікованих 21 вересня, видно, що українська бронетехніка просунулась на південь від російських протитанкових ровів і так званих &quot;зубів дракона&quot;, які є частиною трирівневої оборони, і вступила в обмежений бій безпосередньо на захід від Вербового (18 км на південний схід від Орєхова).</div><div>Це перший зафіксований випадок використання бронетехніки українськими силами поза трирівневою лінією оборони &quot;рф&quot;. Присутність української бронетехніки за останньою лінією нинішнього російського оборонного рубежу вказує на те, що українці забезпечили прорив перших двох ліній цього ешелону достатньою мірою, щоб пропустити техніку через пролом.</div><div>Українські сили, ймовірно, придушили російську артилерію та інші протитанкові системи у цьому районі настільки, щоб просунути свою техніку вперед. Здатність ЗСУ доставляти бронетехніку до найпотужнішої російської лінії оборони, а також використовувати цю техніку поблизу підготовлених російських оборонних позицій є важливою ознакою прогресу в українському контрнаступі.</div><div>Додаткові кадри з прив'язкою, опубліковані 20 та 21 вересня, показують, що українські війська також просувалися на захід та південний захід від Вербового.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62765/ 2023-09-22 08:45:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62764/ російський диктатор владімір путін мав довгий список країн Європи, які планував знищити, але, зустрівши потужний опір України, наразі змушений принижуватися і шукати підтримки у Північної Кореї та Ірану, заявив Президент Володимир Зеленський. <div>Про це&nbsp;він повідомив&nbsp;у&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/V_Zelenskiy_official/7929&quot; target=&quot;_blank&quot;>Telegram</a>.</div><div><em>&quot;путінський список країн на знищення був довгим. Ще зовсім недавно. Якби Україна впала, половина Європи була би під загрозою потрапляння у сферу впливу москви. Але американські інвестиції в українську безпеку та глобальний захист свободи працюють. На сто відсотків. До останнього цента.&nbsp;Нині путін має інший список цілей. Замість того, щоб диктувати умови Америці, Європі та всьому вільному світу, путін змушений принижуватися, особисто розважаючи делегацію із Пхеньяна та намагаючись знайти прихильність Тегерана. Це демонструє його очевидну слабкість&quot;.</em></div><div>Він наголосив, що українські воїни б’ються так само, як колись закликав президент США Авраам Лінкольн генерала Гранта.</div><div><em>&quot;Слова президента Лінкольна&nbsp; (&quot;Тримайся бульдожою хваткою, гризи й души, скільки можеш&quot; – слова з телеграми Лінкольна до Гранта під час громадської війни − ред.) відображають саме те, як воюють українці. Кожного дня цієї війни українські солдати тримаються бульдожою хваткою. Вони гризуть і душать російських окупантів, наскільки це можливо. Ніколи раніше російська диктатура не зустрічала такого сильного опору. І ніколи більше росії не вдасться знищити жодну іншу націю&quot;.</em></div><div>Зеленський наголосив, що Україна платить найвищу ціну за захист свободи й глобальної безпеки, у той час як росія щодня й щоночі продовжує свій терор ракетами та іранськими безпілотниками.</div><div>Але оскільки єдність світу &quot;залишається сильною&quot;, то Україна знає, що &quot;ми не впадемо&quot;.</div><div><em>&quot;Ми впевнені, що іншим народам не доведеться відправляти свої армії на цю битву. Україна здатна завершити цю війну перемогою, яка стане нашою спільною перемогою. Сьогодні не імперія зла, а лише відсутність єдності здатна поставити свободу на коліна&quot;, </em>− заявив Зеленський, додавши, що всі українці вдячні американському народу.</div><div><em>&quot;Коли я говорив із президентом Байденом рано-вранці 24 лютого 2022 року, світ не вірив в Україну. Але я запевнив його, що ми не здамося. І він підтвердив, що Америка буде з нами стільки, скільки потрібно. Конгрес США це підтвердив. Україна завжди буде вдячна за це&quot;,</em> − підсумував Зеленський.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62764/ 2023-09-22 08:26:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62762/ Командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу Борис Айзенберг 24 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. До повномасштабної війни він був архітектором, ландшафтним дизайнером та художником. <div><em>Про те, чим жив, що цінив і як воював Борис Айзенберг, дізнавався кореспондент &quot;Суспільного&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Борис Айзенберг, командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><em>&quot;Борис - самородок і великий талант, він, перш за все, художник. Його предмети, які використовувались для малювання, ще з 90-х років. Вручну, самостійно зроблені&quot;, -</em> розповів батько загиблого Борис Айзенберг.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/6ec284b3822d1482.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Борис Айзенберг, батько загиблого військового Бориса Айзенберга.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>На вході до розсадника декоративних рослин, яким Борис Айзенберг займався 19 років, розташоване невеличке приміщення, в якому нині пам’ятні речі загиблого 13 липня військового. Серед них, зокрема, і картини.</div><div><em>&quot;Це – його роботи, які написані в різні часи й одна із самих останніх була написана в Бахмуті. Це кінець червня, місце, де вони робили фортифікаційні споруди&quot;, -</em>&nbsp;поділився батько військового.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Картини загиблого військового Бориса Айзенберга.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Художнє приладдя загиблого військового Бориса Айзенберга.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>На території, якою займалась родина Айзенбергів, сотні видів декоративних рослин. Одне з перших дерев, яке висадив Борис - їстівний каштан, розповів батько військового: <em>&quot;Майже одноліток нашого розсаднику ось цей унікальний каштан, дуже цікавий, дуже красивий, дерево одне з найкрасивіших на нашій території – каштан кавказький. ... Це дерево висадили у червні 18 років тому, десь Борис з його дружиною Наталею купили його на ринку, привезли сюди й висадили. Воно просто бомбезно гарне&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Каштан, який посадив Борис Айзенберг.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>За словами Бориса, серед рослин, які тримали в теплиці, знаковою стала &quot;Вероніка&quot; – її вже під час війни Борис Айзенберг випадково побачив на Донеччині. <br><em>&quot;Два роки тому, в 2021 році, він облаштував велику клумбу в нас вдома, куди звозив рослини, яких немає в нас – там 12 сортів гортензії. Там з’явилось чотири сорти ось цієї рослини. Її називають &quot;Вероніка&quot;. Тут є різні сорти, але коли він вже перейшов під Курдюмівку, там він почав присилати фото і виявилось, що на Донбасі в природних умовах росла ця &quot;Вероніка&quot;, </em>- розповів Борис Айзенберг.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/51fe684c33c767c0.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Рослина &quot;Вероніка&quot;, яку вирощував Борис Айзенберг.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/3b27646bcb32f632.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Батько загиблого військового Бориса Айзенберга показує розсадник.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Окрім ландшафтного дизайну та живопису, військовий Борис Айзенберг займався архітектурою, розповів його батько:&nbsp;<em>&quot;Боря все життя, весь час був у польоті творчості й мрій. І от три роки тому він свою мрію, вочевидь давній задум на території розсадника, він вирішив реалізувати. Він почав будувати гостьовий будиночок під назвою &quot;будинок моєї мрії&quot;. ... Як він збудований – як в італійському стилі, старої Італії, зовнішня частина виконана з черепашнику, який добувався в Одесі, різних форматів і розмірів черепашник, з включенням черепиці, цегли&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/3368722257b8874c.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Будинок, який звів Борис Айзенберг.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/888cf22985a01d60.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Нагороди Бориса Айзенберга.&nbsp;</em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Тепер його родина та друзі добиваються визнання Бориса Айзенберга Героєм України посмертно.</div><div><em>&quot;Бувши командиром роти, він відвів роту, але був важкопоранений боєць, він не пустив нікого під обстріл танків, витягнув цього бійця, наклав турнікет на ногу. ... Наш Борис при цьому отримав смертельне поранення, від багато чисельних осколкових поранень загинув на місці. За ініціативою волонтерів, його побратимів&nbsp;<a href=&quot;https://petition.president.gov.ua/petition/203798&quot; target=&quot;_blank&quot;>зареєстровано петицію</a>&nbsp;про присвоєння звання Героя України посмертно&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; title=&quot;Історія життя загиблого військового з Одещини&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/cb3990ab339451a9.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Борис Айзенберг, командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div><br><div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62762/ 2023-09-21 23:45:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62761/ В середині жовтня Jerry Heil вирушить у тур Україною, обіцяючи завітати не лише до обласних центрів, а й менших міст. <div><span style=&quot;font-weight:normal&quot;><em>Про нові пісні, підготовку до туру та лейбл Nova Musiс&nbsp;-&nbsp;Jerry Heil розповіла в інтерв'ю Ксенії Івась на&nbsp;Радіо &quot;Промінь<a href=&quot;https://suspilne.media/tag/radio-promin/&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>&quot;. Текстову версію для &quot;Суспільне Культура<a href=&quot;https://suspilne.media/culture/&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>&quot;&nbsp;зробила Анастасія Герасимова.</em></span></div><div><em><strong>-&nbsp;Розкажи, будь ласка, про реліз BRACIA. Як і коли ти познайомилася з польським артистом?</strong></em></div><div>- Ми познайомилися на спеціальній сесії, яка була призначена для українських і польських артистів. Ми планували кілька спільних робіт, але на одну з цих зустрічей не зміг приїхати артист, з яким була попередня домовленість. Тоді менеджер написав PRZYŁU і попросив виручити. А той настільки закоханий у творчість, що три години їхав з Варшави до Ґданська, точно не знаючи, до кого він вирушив і навіщо. Потім ми сіли – і за пів дня написали пісню. Мелодія, слова, ідея заспівати про братерство України та Польщі – це все належить PRZYŁU. Я просто стояла з відкритим ротом і розуміла, що це ідеальна співпраця.&nbsp;Також нещодавно вийшов кліп на цю пісню.&nbsp;Так, ми зняли його разом із PRZYŁU, причому пісня вже була рік як написана. Але її сенси, те, про що ми співаємо, будуть актуальними завжди.</div><div><div><em><strong>-&nbsp;Що вам потрібно було передати самим відео?</strong></em></div></div><div>-&nbsp;Це дуже просте відео насправді. Ми просто виконуємо разом пісню, але в цьому відео я як українка і він як поляк стоїмо пліч-о-пліч, спина до спини.</div><div><em><strong>-&nbsp;Пісня BRACIA є міжнародним релізом - як її зустріли ваші шанувальники в Україні та у Польщі, що вони пишуть в коментарях?</strong></em></div><div>-&nbsp;Та супертепло зустріли, дякують. І я дякую навзаєм за те, що люди слухають цю композицію. BRACIA – пісня, про яку я не люблю багато розповідати, вкладати якісь свої сенси. Я хочу, щоб людина сама слухала і через себе її фільтрувала.</div><div><em><strong>-&nbsp;Тема братерства свого часу скомпрометована радянською, російською пропагандою, коли створювався образ старшого брата…</strong></em></div><div>-&nbsp;Це так, але у пісні BRACIA абсолютно інший контекст. По-перше, приспів зійшов з вуст самого PRZYŁU, по-друге, коли ми говоримо про братерство, не йдеться про те, що хтось є старшим братом, мається на увазі рівність. Перед Богом усі ми – діти. І людина до людини дійсно мала б відчувати братські почуття. Те, що байстрюк зі сходу виявився якимсь просто породженням пекла, це вже інше питання. Але ми зовсім на іншому етапі розвитку і розуміємо, що між Україною та Польщею є рівне братерство чи товариськість — називайте це, як хочете. Важливо, що у нашій пісні пролунала вдячність полякам за допомогу з моїх вуст – українки, а PRZYŁU озвучив слова підтримки від імені поляків. Я хотіла, щоб саме так і було.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Jerry Heil: &quot; Люди=&quot;&quot; зараз=&quot;&quot; хочуть=&quot;&quot; чути=&quot;&quot; в=&quot;&quot; музиці=&quot;&quot; чесність&quot;=&quot;&quot; (інтерв'ю)&quot;=&quot;&quot; title=&quot;Jerry Heil: &quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; data-2880-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2880x0.1/c9d213d183397bd8.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Лілія Лилик/Радіо Промінь</em></div></div></div><div><em><strong>-&nbsp;росіяни окупували українську культуру, в цій пастці наша країна перебуває досі…</strong></em></div><div>- Так, багатьом артистам до повномасштабного вторгнення здавалося, що великий шоубізнес там - у росії. А тепер ми розуміємо, що великий шоубізнес можна будувати й тут. Але не варто цуратися розвитку, слід поширювати українську музику в Європі, США для того, щоб ми були представлені на міжнародній арені не тільки в межах політики, а й у культурній сфері теж.</div><div><em><strong>-&nbsp;Як ти ставишся до того, що навіть під час війни багато людей продовжують використовувати російську мову?</strong></em></div><div>-&nbsp;Мені це дуже болить. Нещодавно приїхав мій друг, ми гуляли Києвом, були на Пейзажній алеї - такого концентрату російської мови я давно не чула в столиці. Я адепт лагідної українізації, але ж скільки можна?! Втім, хочу сказати, що це тільки було почуто на Пейзажці, бо на вулиці Рейдерській, де зараз збирається найпрогресивніша молодь, було любо послухати.</div><div><em><strong>-&nbsp;Яно, ти за українське борешся не тільки в Україні та Європі, а ще й в американському музичному виші Берклі. Ти помітила, що його засновника вказали як російського музиканта, хоча родом він з Харкова?</strong></em></div><div>-&nbsp;До речі, ми перевірили на сайті, там вже виправили інформацію. Цікаво, чи передрукують книжку, в чому я дуже сумніваюсь. Якщо зміни внесуть і туди, це буде величезна перемога. Бо коли до Центральної бібліотеки головного корпусу Берклі приходять нові студенти, вони відкривають книжку про заснування вишу, де на перших сторінках пишеться, що музичний коледж був спочатку названий на честь Йосипа Шиллінгера - російського композитора.&nbsp;Це нікуди не годиться! Дивіться,&nbsp;Йосип Шиллінгер&nbsp;був євреєм, який народився в Україні. Він дійсно викладав у Петербурзі, але потім втік із росії й більше жодних зв'язків не мав із цією країною. То чому в Берклі пишуть, що це російський композитор?</div><div><em><strong>-&nbsp;Розкажи, будь ласка, про свій лейбл Nova Music. Яку мету ви перед собою ставите і які проєкти зараз в роботі?</strong></em></div><div>-&nbsp;Nova, якщо розшифровувати значення самого слова, то це &quot;зірка&quot;, &quot;народжена зірка&quot;. І це також латинське слово, яке означає &quot;початок&quot;. Для мене це можливість дати всі необхідні інструменти для розвитку молодим музикантам, які створюють чесну музику, пишуть слова від душі, які не мислять категоріями &quot;як би так зробити, щоб воно вистрелило&quot;, а вони пишуть – і пісні вистрелюють, бо люди зараз хочуть чути в музиці чесність. Пройшовши уже якийсь шлях, я обросла цими інструментами, певною кількістю професіоналів, якими можу поділитися. Тож, зустрівши Віталію (Грицак, відому під творчим ім'ям Vitaliia - ред.), я зрозуміла, що здатна щось цій людині запропонувати, щось дати. Наразі у нас вийшов вже перший реліз - пісня &quot;Такі дорослі&quot;. Далі буде ще про маму…&nbsp;Для мене Віталія - це людина величезного розміру серця, яка одночасно і мультиінструменталістка, і мультизадачниця, яка може і своє видавництво робити, і паралельно писати глибоку за сенсом лірику. Коротше, хочу, щоб ви просто самі почули її та зрозуміли, про що наш лейбл.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Культура, спорт http://www.izmail.es/article/62761/ 2023-09-21 21:13:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62760/ Президент Литви Гітанас Науседа на сесії Генеральної асамблеї ООН висловив занепокоєння тим, що росія офіційно оголосила про вихід із Договору про звичайні збройні сили в Європі, це, вважає він, означає, що росія готується до ще масштабніших військових дій, а не до миру, пише&nbsp;&nbsp;&quot;Європейська правда&quot;&nbsp;з посиланням на&nbsp;<a href=&quot;https://www.lrt.lt/&quot; rel=&quot;noopener noreferrer&quot; target=&quot;_blank&quot;>LRT</a>.<div>Науседа також назвав війну &quot;рф&quot;&nbsp;проти України проблемою всього світу, яка зачіпає глобальну продовольчу та ядерну безпеку.</div><div>За його словами, міжнародне співтовариство має чинити сильніший тиск на росію, щоб вона припинила свої навмисні напади на українське цивільне населення та цивільну інфраструктуру.</div><div><em>&quot;Безпрецедентна екологічна катастрофа, спричинена руйнуванням Каховської дамби, не повинна повторитися в нових, ще більш небезпечних формах&quot;</em>,&nbsp;– додав президент Литви.</div><div>Він закликав зупинити агресивну війну &quot;рф&quot;&nbsp;негайним, повним і беззастережним виведенням військ і техніки з території України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62760/ 2023-09-21 19:07:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62763/ Під головуванням заступника керівника Офісу Президента України Олексія Кулеби на території Ізмаїльського району відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад. Основним модератором заходу виступив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Також у заході взяли участь голови ОТГ Одещини, начальники РВА, урядовці, голова обласної ради та очільники департаментів ОВА та представники силових відомств. <div><div dir=&quot;auto&quot;>Мета цього заходу - обговорення та формування спільної візії щодо шляхів вирішення нагальних проблем представниками місцевих і регіональних влад,&nbsp;повідомив&nbsp;очільник&nbsp;Ізмаїльської&nbsp;РВА&nbsp;Родіон&nbsp;Абашев.<br><img alt=&quot;На зображенні може бути: 2 людини та текст&quot; src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/381268551_700134542147932_8664480008574030155_n.jpg?_nc_cat=107&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=5614bc&amp;_nc_ohc=RAFXtqJbTL8AX9muKYi&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfDlnHt8aZvVd0apkS6kldYOaGrmSiRRzJHn0XoA2FyZVw&amp;oe=6511F466&quot; style=&quot;width:700px;height:1044px;vertical-align:baseline&quot;> <br></div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>В рамках засідання учасники визначили головні потреби та пріоритетні питання, які потребують вирішення. Йшлося про збільшення пропускної спроможності автомобільної дороги М-15</div><div dir=&quot;auto&quot;>«Одеса-Рені», збільшення проектних потужностей зрошувальних земель в Одеській області, необхідність запуску та відновлення виробничих процесів АТ «Одеський припортовий завод».</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Також значну увагу було приділено питанням забезпечення якісною питною водою населених пунктів Ізмаїльського та Болградського районів, незадовільного стану системи водовідведення в м. Білгород-Дністровський та м. Кілія, необхідності будівництва біологічної очистки господарсько-побутових стічних вод у селі Шабо. </div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Актуальним залишається й питання забезпечення населення сучасним медичним обслуговуванням. Під час засідання були розглянуті питання завершення будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини в 3-х територіальних громадах Роздільнянського району, реконструкції лікарень та амбулаторій в Ізмаїльському районі і «Роздільнянської БПЛ» з реабілітаційним відділенням, створення на базі КНП «Кодимська лікарня» спеціалізованого центру постійного догляду за особами, які його потребують (особи з важкими пораненнями, ампутаціями, інвалідністю, громадяни похилого віку) тощо.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;><em>«Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України вже став ефективною платформою для відкритого діалогу у пошуку рішень важливих для країни питань. Напрацювання ініціатив та механізмів для їх вирішення. Провели плідну кількагодинну роботу. За результатами засідання сформовано перелік завдань, які необхідно реалізувати на Одещині»,</em> - заявив за підсумками зустрічі заступник голови Офісу Президента України Олексій Кулеба.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Підсумовуючи результати засідання, начальник обласної військової адміністрації Олег Кіпер ще раз наголосив на важливості постійного діалогу між усіма гілками влади.</div><div dir=&quot;auto&quot;><em>«Тільки злагоджені дії влади, бізнесу і громадянського суспільства стануть запорукою зростання економічного потенціалу області, яке дозволить, в тому числі, відбудувати пошкоджену внаслідок ворожих атак інфраструктуру області і дасть поштовх для комплексного розвитку нашого регіону», - </em>заявив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Нагадаємо, Конгрес утворено 25 лютого 2021 року. В основі його роботи – завдання Президента України із налагодження тісної взаємодії центральних органів державної влади з органами місцевого самоврядування для напрацювання узгоджених рішень з метою підвищення якості життя людей в усіх регіонах держави.<br><img visualcompletion=&quot;media-vc-image&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: 11 людей&quot; src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/380793979_700134568814596_3615542991881029472_n.jpg?_nc_cat=108&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=5614bc&amp;_nc_ohc=nDpprGf3wd4AX8kOkcz&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfCUG8ZCpVWHacDeHgkVtLLKE65L5Mu-OVkr_jHiLD9bFQ&amp;oe=65124396&quot; style=&quot;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;><br><br><img visualcompletion=&quot;media-vc-image&quot; alt=&quot;На зображенні може бути: 2 людини та текст&quot; src=&quot;https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/381337010_700134585481261_3869421666996520600_n.jpg?_nc_cat=106&amp;ccb=1-7&amp;_nc_sid=5614bc&amp;_nc_ohc=G-I3TOSVOVUAX8G4Ob7&amp;_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&amp;oh=00_AfCMVFoQ4xKo8kMW1-9RicZfvjCN8I779o9DMq_2VIqDMA&amp;oe=65123671&quot; style=&quot;width:700px;height:466px;vertical-align:baseline&quot;> <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div></div> Міські новини http://www.izmail.es/article/62763/ 2023-09-21 18:08:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62759/ Прийняття законопроєкту – це лише перший крок. <div>Урядовий законопроєкт “Про упаковку та відходи упаковки” вже зареєстрований у Верховній Раді за №10066. Саме він запустить процес створення системи розширеної відповідальності виробника в Україні. А отже сприятиме зменшенню кількості використаного пакування, яке опиняється на смітниках, та збільшить обсяги його переробки. Про це йдеться у пресрелізі Міндовкілля.&nbsp;</div><div>Першими розширену відповідальність виробника ще на початку 1990-х років запровадили Німеччина, Швеція та Франція. Згодом ця система була впроваджена на рівні країн ЄС - як ефективний інструмент боротьби з відходами упаковки. Наразі цей формат використовує більшість країн світу, його впроваджують в Азії та Африці. Загалом у 150 країнах світу діє близько 400 організацій розширеної відповідальності виробника.</div><div>При цьому в світі не існує двох однакових систем РВВ. Кожна країна виробляє власну модель, виходячи із потреб та особливостей. Спільним для всіх є лише поступове підвищення цільових показників збирання&nbsp; упаковки. Так, наприклад в Японії лише упродовж 1997-2000 років&nbsp; збір і переробка відходів тари та упаковки зросли на 27%. У деяких країнах ЄС вже до 2016 року ці показники досягали 80%. Хоча ще в далеких 1990-х вони складали лише від 20 до 30%.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Всі системи РВВ у Європі умовно можна поділити на дві групи:</span></em></div><ul><li>робота в країні однієї неприбуткової організації колективної РВВ. Саме з такого підходу починала більшість європейських країн. Наразі ця модель збереглася у Фінляндії, Ірландії, Бельгії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Чехії.</li><li>створення в країні декількох організацій РВВ. Наприклад, так працює система&nbsp; у Німеччині та Австрії.</li></ul><div>Саме схожу модель із Австрією і прагне запровадити Україна. Однак варто враховувати, що за час становлення системи РВВ більшість країн змінювали її модель мінімум 2-3 рази. Так, ми можемо не створити ідеальний підхід одразу. Однак, маємо вже зараз запустити ці процеси.</div><div>Прийняття законопроєкту&nbsp; – це лише перший крок, який не дасть миттєвих результатів. Поява повноцінної системи РВВ – це розбудова інфраструктури, великі фінансові інвестиції, тому процес буде поступовим.&nbsp;За даними експертів та з врахуванням міжнародного досвіду, для становлення системи РВВ Україні знадобиться близько 7 років.</div><div>Ми вже втратили час та відстали від наших європейських колег щонайменше на 20 років, тож більше зволікати із впровадженням змін не можна.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://www.izmail.es/article/62759/ 2023-09-21 17:47:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62758/ Міносвіти пропонує реорганізувати або закрити територіально відокремлені підрозділи вишів, які працюють у сфері вищої та фахової передвищої освіти, з одно-дворічним перехідним періодом. <div>Про це йдеться&nbsp;у&nbsp;<a href=&quot;https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-stvorennya-peredumov-dlya-modernizaciyi-merezhi-zakladiv-vishoyi-osviti&quot;>законопроєкті</a>, який розробило МОН. Міносвіти вважає, що таке рішення дозволить трансформувати найрозвиненіші територіально відокремлені структурні підрозділи і коледжі в самостійні заклади освіти, приєднати їх до місцевих вишів або припинити.</div><div>У МОН вважають, що вищезгадані структурні підрозділи ЗВО є найсуперечливішою частиною системи вищої освіти.</div><div>У міністерстві при цьому пояснили: ці підрозділи створили, аби учням та студентам було зручно вчитися ближче додому.</div><div><em>&quot;Сучасний розвиток інформаційних технологій та досвід організації дистанційного навчання в 2020-2023 роках довели доступність освітніх послуг закладів вищої освіти в будь-якій точці України та світу. Коледжі в системі вищої освіти не отримали значного поширення порівняно з закладами фахової передвищої освіти&quot;,&nbsp;</em>– пояснили у МОН.</div><div>І додали, що більшість територіально відокремлених структурних підрозділів і коледжів є невеликими та дублюють спеціальності місцевих ЗВО. При цьому мають обмежені кадрові і матеріально-технічні ресурси для забезпечення високої якості вищої освіти.</div><aside dir=&quot;ltr&quot;>Ухвалення відповідного закону сприятиме створенню передумов для ухвалення рішень про суттєве укрупнення закладів вищої освіти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></aside> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/62758/ 2023-09-21 16:10:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62757/ Український уряд відновив державну субвенцію на Нову українську школу. Її сума становить 473,3 мільйона гривень. <div>Кошти вдалося виручили завдяки залишку освітньої субвенції. Їх скерують, зокрема, на підтримку реформи НУШ.</div><div>Через повномасштабну війну частину видатків на освіту скерували на потреби армії. Тож фінансування впровадження реформи НУШ зупинили. Однак ще з вересня 2021 року 145 шкіл розпочали пілотувати нові освітні методики у базовій школі відповідно до Концепції НУШ. Щоби забезпечити безперервність навчання за новими освітніми програмами, продовжити пілотування та підготовку педагогічних працівників, уряд відновив фінансування.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Кошти держсубвенції підуть на:</span></em></div><ul><li>закупівлю засобів навчання для 5-6 класів НУШ (256,4 мільйона гривень);</li><li>закупівлю засобів навчання, мультимедійного обладнання, комп'ютерного обладнання, меблів для навчальних кабінетів для пілотних класів (113,2 млн&nbsp;гривень);</li><li>придбання навчальної та навчально-методичної літератури для пілотних класів (43,7 млн&nbsp;гривень);</li><li>підвищення кваліфікації керівників, заступників керівників шкіл, в яких триває навчання за стандартом НУШ, та підготовку тренерів-педагогів (60 млн&nbsp;гривень).</li></ul><p><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p> Діти, молодь, освіта http://www.izmail.es/article/62757/ 2023-09-21 15:21:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62756/ У столичному Центрі складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки цього тижня вперше прооперували за методом остеоінтегративного протезування п’ять захисників України, котрі втратили верхні кінцівки. <div>Легендарний хірург-ортопед&nbsp;Рікард Бранемарк&nbsp;є винахідником остеоінтегративного методу протезування кінцівок (протез вживлюється в кістку, яка залишилася після ампутації). Його тато Пер-Інгвар Бранемарк у 1952 році зробив революційне відкриття – винайшов зубні імплантати, котрі сьогодні широко використовуються в стоматології.<br>Цього разу професор Бранемарк приїхав до Києва на запрошення українського хірурга-ортопеда&nbsp;Олександра Галузинського&nbsp;не тільки щоб особисто безоплатно провести оперативні втручання, а ще й з метою допомогти нашим медикам опанувати дану методику протезування. 24 Каналу вдалося поспілкуватися з провідним шведським хірургом&nbsp;Рікардом Бранемарком.</div><div><em>“На жаль, я все життя працюю з людьми з ампутаціями і просто ненавиджу всі війни світу, а особливу ту – дуже жорстоку та нещадну до людського здоров’я, котра вже 19 місяців триває в Україні”, -</em> зазначив Рікард Бранемарк.</div><div>Саме бойові дії та замінювання території відповідно до статистики найчастіше призводять до ампутацій. Ті знання та винаходи, які здобув я, та заснована мною компанія сьогодні є дуже корисними для України. Тому мені, як лікарю, хочеться допомогати там, де я сьогодні найбільш потрібен, а моя робота має максимальну користь.<br><em>“Дуже страшно. Перед від’їздом я навіть написав про всяк випадок заповіт, але впорався з почуттям страху та приїхав в Київ, щоб зробити все, що в моїх силах. Зазначу, що за кордоном є багато моїх колег медиків, котрі також могли б допомогти, але вони побоюються перетинати кордон воюючої країни. Моя мрія повернути поранених українських воїнів, що мають ампутації, до повноцінного життя завдяки остеоінтеграції та протезуванню. Відновити для них можливість рухатись та виконувати всі функції верхніми та нижніми кінцівками, що притаманні здоровій людині”, -</em> наголосив&nbsp;&nbsp;Рікард Бранемарк</div><div>Кожному пацієнту з ампутацією хірурги Рікард Бранемарк та Олександр Галузинский поставили у залишок кістки перехідник, до якого буде приєднуватися зовнішній протез кінцівки. <br>Про досвід роботи зі шведським хірургом та винахідником інноваційної методики 24 Канал поговорив з медичним директором Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки, хірургом ортопедом-травматологом&nbsp;Олександром Галузинським.</div><div><em><strong>Переваги остеопротезування</strong></em></div><div>У остеоінтеграції є кілька переваг, і найбільша полягає в тому, що цей вид протезування дозволяє повернути пацієнтові чутливість. Поясню. Завдяки тому, що імплант вживлюється безпосередньо в кістку, людина може відчувати і розрізняти поверхні. Наприклад, вийти в сад, пройтись по траві і відчути її м’якість. До того ж лише остеоінтеграція дозволяє бійцям, які втратили дві нижні кінцівки, жити комфортно. Ходити, їздити на велосипеді, підійматися в гори… Використовувати звичайні протези їм складно, а іноді навіть боляче.</div><div><em><strong>Складність операцій пов'язаних з військовими травмами</strong></em></div><div>На жаль, це дійсно так. Практично всі бойові травми суттєво інфіковані, адже до рани потрапляє земля, різноманітні уламки… Крім того, пораненому бійцю потрібна своєчасна медична допомога, а надати її швидко не завжди можливо. Саме тому нам ідеально підходить двоетапна технологія Рікарда Бранемарка. Ми ставимо імплантат і чекаємо три-чотири місяці. Коли приходить час ставити перехідник, ми на сто відсотків впевнені у тому, що рана загоїлась.</div><div><em><strong>Знеболювальні в аптечці військових</strong></em></div><div>Так. Це дуже гостра тема. Наприклад, в аптечках українських бійців є опіоїдний анальгетик під назвою Налбуфін. Проблема полягає не лише в тому, що він шкодить здоров’ю та робить пацієнта залежним. Сам процес лікування стає ускладненим через неадекватне ставлення пацієнта до свого стану здоров'я. Пацієнт не хоче контактувати з медперсоналом, ігнорує рекомендації лікарів. Подібні психофізіологічні проблеми викликані залежністю від препарату.<br><em>“Чесно кажучи, я взагалі б відмовився від використання Налбуфіну. Є більш безпечні знеболювальні, які не завдають такої шкоди здоров'ю та не ускладнюють процес лікування. До того ж коли пораненому бійцю вводять Налбуфін і потім привозять до операційної, після цього препарату пацієнта не бере жодне знеболювальне”,</em> - наголосив Олександр Галузинський</div><div><em><strong>Який період для бійця, що втратив кінцівку, є найскладнішим</strong></em></div><div>Після травмування з ампутацією кінцівки кожен воїн переживає потужний психологічний стрес. Йому потрібно сформувати нове сприйняття свого тіла. А це досить непросто. Існує ще й така проблема, як фантомний біль, або біль у відсутній кінцівці. Інколи він досить інтенсивний і може тривати місяцями. Фантомний біль проявляється по-різному.</div><div>Людина може відчувати відсутню кінцівку, може відчувати біль у відсутній руці або нозі, іноді виникає біль в області кукси. Наразі розробляються нові методи лікування фантомного болю, проте стовідсоткової гарантії, що біль не виникатиме, вони не дають.<br><em>“Навчитися жити з протезом – це теж важка фізична праця. Потрібно тренувати тіло, вчити м'язи та мозок жити у новому режимі. Але психологічно людині стає легше. Мені здається, коли людина провела велику кількість часу в інвалідному візочку, а потім встала й пішла, навіть на протезах – це велика фізична та психологічна перемога”, </em>- каже&nbsp;Олександр Галузинський</div><div>У більшості пацієнтів настрій бойовий. Всі хлопці тримаються стійко. Ми пишаємось тим, як вони переносять страждання та негаразди пов'язані з хворобою. Потрібно сказати, що їхній стан також залежить від того, як довго вони хворіють. У багатьох ми бачимо на обличчі не лише перенесені жахи війни, а й втому від лікарні та болючих маніпуляцій. Але всі розуміють, що потрібно пройти цей довгий шлях, щоб знову отримати можливість жити повноцінним життям.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62756/ 2023-09-21 13:50:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62752/ В Україні змінили правила формування оплати за розподіл (транспортування) газу, яку називають абонплатою. Очікується, що завдяки новому принципу розрахунків деякі споживачі платитимуть за послугу менше. <div>Можливість заощадити з'явиться в українців, які через відключення газу минулого року мало його використовували. <br>Відповідне рішення ухвалила Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Виявилося, що правила змінили на засіданні 12 вересня, але публічно про це оголосили напередодні.</div><div>Нові правила будуть застосовуватись з 1 жовтня. Змінюється підхід до розрахунку мінімального розміру річної замовленої потужності для побутових споживачів, яким частково чи повністю припинили газопостачання. У розрахунку тепер враховуватимуть лише газове обладнання, яке функціонує і не було опломбоване.</div><div>Наголошено, що зміни сприяють зниженню фінансового навантаження на споживачів, у яких споживання за попередній газовий рік було мінімальним.</div><div>У НКРЕКУ надали розрахунки, щоб наочно показати економію.</div><div><img src=&quot;https://today.ua/wp-content/uploads/2023/09/piepkep.jpg&quot; alt=&quot;Українцям змінили правила абонплати за газ: споживачі платитимуть менше&quot; title=&quot;Українцям змінили правила абонплати за газ: споживачі платитимуть менше&quot;></div><div>Як приклад взяли умовну родину із Чернівецької області, яка мінімально використала газ у минулому періоді. Це споживачі з опломбованим обладнанням – водонагрівачем та газовим котлом. Економія становитиме 45,6 грн на місяць та 547,25 грн на рік. Розрахунки провели, виходячи з тарифу 1,99 грн (без ПДВ).</div><div>Нагадаємо, плату за розподіл газу спрямовують на утримання та ремонт газових трубопроводів. Вартість послуги залежить від довжини трубопроводів та обсягу газу, який ними качають.</div><div>Тарифи на доставку газу у різних населених пунктах України дуже відрізняються. На початку 2023 року тариф Вінницької області сягав 2,95 грн, а для киян – 38 копійок за кубометр.</div><div>Протягом року побутовим споживачам щомісяця нараховується однакова вартість доставки газу, незалежно від обсягів споживання. Кількість використаного палива враховується під час розрахунку тарифу вже наступного року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62752/ 2023-09-21 12:34:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62751/ Микола Маломуж, генерал армії України, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, зазначив, що у &quot;рф&quot; накопичують ракетний потенціал для комплексних ударів, щоб відповісти за нашу активність на території Криму та &quot;рф&quot;, а також тестують нас перед осіннім періодом <div>Про це він розповів в етері &quot;Еспресо&quot;.</div><div><em>&quot;У першу чергу росіяни зорієнтувалися, що ми змінили тактику завдання стратегічних ударів і по Криму, і по території росії, і по москві. Ми,&nbsp;задіюючи&nbsp;як безпілотники, так і відповідні ракети, нищимо конкретну інфраструктуру, кораблі Чорноморського флоту &quot;рф&quot;, пускові установки, аеродроми й навіть стратегічні літаки. Це перший фактор, який спонукає противника активізувати атаки&quot;</em>, - пояснив генерал.</div><div>Микола Маломуж зауважив щодо другого фактору – намагання ворога завдати якомога більше нам шкоди. Це й аеродроми, якщо говорити про Хмельницьку область. Наприклад, Львівщина – інфраструктурні проєкти. Одещина – портове господарство та зернові термінали. А також уражаючи житлові комплекси, ворог має на меті – подавити дух українського народу.</div><div><em>&quot;Це вже йде новий етап. У &quot;рф&quot;&nbsp;накопичили та удосконалили, наприклад, ракети Х-101, Х-555, зрозуміло, що були й &quot;іскандери&quot;, і &quot;калібри&quot;. Ще за нашими даними росіяни накопичують &quot;кинджали&quot;, десь 120 ракет на місяць. Відповідно, коли є потенціал, противник завдає комплексні удари, але тепер вже з новою стратегією. Наприклад, на сьогодні атака йде на конкретні міста або об'єкти стратегічного рівня, а потім відбувається різка переорієнтація на територію нашої держави. Вони орієнтуються, що ми свої системи ППО десь дезорієнтуємо і будемо направляти ракетні системи на траєкторії ракет, які вони нам показали. А в останні секунди ракети змінять свої напрямки й вони завдадуть удари по конкретних об'єктах або містах. Таку тактику ми вже знаємо. Ці ворожі ракетні атаки – відповідь на нашу активність на територіях Криму та &quot;рф&quot;</em>, - підкреслив ексголова Служби зовнішньої розвідки України.</div><div>Маломуж додав, що з іншого боку це і тестування перед осіннім періодом, промацування наших об'єктів інфраструктури, енергетики, нафтобаз та інших систем, які забезпечують життя, діяльність громадян України та ЗСУ.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62751/ 2023-09-21 11:48:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62750/ Україна та Румунія спільно розроблятимуть план контролю над експортом зерна, який допоможе захистити румунських фермерів. Така робота триватиме найближчих 30 днів. <div><div>Про це повідомив міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу, пише&nbsp;Reuters.</div></div><div></div><div><div>Така заява румунського міністра пролунала після того, як українська сторона запропонувала Європейській комісії, а також Румунії, Польщі, Болгарії, Словаччині та Угорщині план експортного контролю для пшениці, кукурудзи, соняшника та ріпаку для захисту місцевих ринків.</div><div>Бухарест у вівторок схвалив запровадження експортних ліцензій на низку сільськогосподарських продуктів для експорту до п'яти східних країн ЄС.</div><div><em>&quot;Експортні ліцензії для українських компаній набудуть чинності через 30 днів. За цей час Румунія також створить чітку процедуру ліцензування імпорту для румунських фермерів та переробників&quot;, </em>- сказав він.</div><div>Також Барбу висловив упевненість, що цей механізм, запропонований Європейською комісією та &quot;прийнятий на озброєння Україною та узгоджений нами на користь фермерів, буде повністю функціонувати&quot;.</div><div>За його словами, Румунія видаватиме ліцензії на імпорт лише вітчизняним фермерам та переробникам харчових продуктів, яким необхідно поповнювати запаси, а не посередникам. Чиновник додав, що перевірки безпеки харчових продуктів будуть проводитись при всьому імпорті.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62750/ 2023-09-21 10:25:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62754/ В Україні виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА) суттєво зростає. Так, у порівнянні з 2022 роком усередині країни стали виробляти у 100 разів більше дронів. Такі дані минулого тижня озвучував віцепрем'єр Михайло Федоров. За його словами, до кінця ж поточного року у планах України збільшити це виробництво ще у 120-140 разів. Разом з тим залишається ще чимало нюансів: від бюрократії та постачання комплектуючих до застосування БПЛА проти окупантів. <div>Чому приватні виробники безпілотників не хочуть співпрацювати з державою, чи є перспективи швидкого нарощування виробництва БПЛА в Україні, скільки років потрібно на створення власного Mavic 3. <br><em>На ці та інші теми сайт&nbsp;&quot;Телеграф&quot; розмовляв із радником міністра стратегпрому&nbsp;Ярославом Олійником&nbsp;(&quot;Локі&quot;).</em></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>З волонтерів - на державну службу</strong></span></em></div><div><em><strong>-&nbsp;Зараз мало хто хоче йти на державну службу. Що спонукало вас прийти працювати в міністерство? Чому ви для себе обрали саме цей напрям?</strong></em></div><div>- Перед роботою у Мінстратегпромі я працював у фонді &quot;Повернись живим&quot; за напрямком БПЛА, щоб там впроваджувати свої знання й допомагати операторам дронів у навчанні. Систематизувати дані, розвивати навички тощо.&nbsp;Потім я знову повернувся на фронт, працював там і звідти йшов у міністерство, щоб розвивати державний напрям БПЛА, поділитися знаннями, вміннями і застосувати свій досвід вже на глобальному державному рівні та змінювати цей сегмент.</div><div><em><strong>-&nbsp;Що вам пообіцяли в плані функціоналу?</strong></em></div><div>- В напрямі БПЛА мені дали абсолютно &quot;зелене&quot; світло. Відповідаю за розвиток саме виробництва БПЛА на рівні Мінстратегпрому.</div><div><em><strong>-&nbsp;Які ви бачите для себе три основні кроки на цій посаді? І загалом для державного напрямку розвитку БПЛА…</strong></em></div><div>- У нас є критичні потреби, для вирішення яких я сюди прийшов. Далі почалися інші напрями і розвиток інших проєктів. Якщо казати загалом, наше завдання - зробити такі борти, щоб вони були ефективні в силах та засобах оборони, а в майбутньому - експортоорієнтовані. Зараз наші вироби працюють на нашу війну і нашу перемогу.</div><div><em><strong>-&nbsp;Якщо ми говоримо про волонтерство, приватний і державний сектори - як це все об'єднати під однією парасолькою, щоб все працювало в одному напрямі?</strong></em></div><div>- Об'єднати дуже важко. Зрозуміло, що у держави є бюрократія, з якою не хочуть співпрацювати приватники. У приватного сектору є свої моменти, коли вже держава не хоче з ним перетинатися. Але з деякими приватними виробниками ми вже співпрацюємо. Вони у нас щось замовляють або ми у них щось беремо (якісь комплектуючі чи програмне забезпечення для БПЛА). Співпраця зав'язується. Так само - і по боєприпасах - потроху починається співробітництво.<picture><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/c/1f/d145562cab83128a37d79e04356551fc.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/1f/03351c9a-d145562cab83128a37d79e04356551fc.jpg?v=5027_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/1f/f0ea8071-d145562cab83128a37d79e04356551fc.jpg?v=5027_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;466&quot; alt=&quot;Ярослав Олійник: &quot; Розкрутити=&quot;&quot; державний=&quot;&quot; маховик=&quot;&quot; виробництва=&quot;&quot; БПЛА=&quot;&quot; дуже=&quot;&quot; складно&quot;.=&quot;&quot; Фото=&quot;&quot; -=&quot;&quot; Мінстратегпром&quot;=&quot;&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br></picture><em style=&quot;font-size:small&quot;>Ярослав Олійник: &quot;Розкрутити державний маховик виробництва БПЛА дуже складно&quot;. Фото - Мінстратегпром</em></div><div><em><strong>-&nbsp;Чи є тут перспектива для швидкого зростання?</strong></em></div><div>- Розкрутити державний маховик виробництва дуже складно. Цей процес триває певний час. Але потім воно летить значно простіше. Приватники у цьому плані гнучкіші для виготовлення нових продуктів. Вони швидші, аніж держпідприємства. Тому нам потрібно кілька місяців, щоб розкрутити щось, а далі воно піде легше і йтиме зростання.</div><div><em><strong>-&nbsp;Яка, на вашу думку, окрім бюрократії, основна проблема галузі в цілому і в державній її частині зокрема ?</strong></em></div><div>- Серед складнощів можна назвати умови праці. Порівняно з приватними виробниками державні підприємства програвали. Важко запросити молодь на підприємство. Тому що у нас працівники здебільшого вже доволі зрілого віку, і якщо вони підуть, то ми взагалі залишимось без спеціалістів. Зараз ці умови починають покращувати, щоб затягнути до себе молодь.</div><div><em><strong>-&nbsp;Яким чином відбувається таке залучення та яка фінансова складова питання?</strong></em></div><div>- Той факт, що ми почали виробляти і продавати продукцію, дає можливість підприємству піднімати зарплату своїм працівникам. Плюс - цікаві проєкти. БПЛА зараз є таким собі &quot;гарячим пирогом&quot;, який всі хочуть, і молоді цікаво займатися прикольними проєктами. У нас є програми - амбітні і захопливі.&nbsp;Бюрократія - на варті стратегії</div><div><em><strong>-&nbsp;Поясніть, як саме працюють бюрократичні механізми? Умовно Мінстратегпром на підприємстві виробив продукцію, далі її закуповує Міноборони, а потім йде розподіл…</strong></em></div><div>- До приходу в міністерство я не знав, що перед виробленням продукції потрібно провести дослідницьку роботу чи науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Тобто потрібно виконати ще дуже багато паперової роботи, отримати кодифікацію, допуск до експлуатації і т.ін. У чому швидкість приватників - вони можуть зробити якийсь виріб і напряму́ продати військовим.</div><div><em><strong>-&nbsp;За готівку?</strong></em></div><div>- Хоч за готівку. Ті ж самі FPV-дрони багато хто продає таким чином.</div><div><em><strong>-&nbsp;Як можна відрегулювати механізм, щоб військові могли адекватно передати свої побажання, щоб це було скорельовано і правильно?</strong></em></div><div>- Військові мають сформувати чітке технічне завдання та вимоги до виробів, які їм потрібні. Згідно з цим, виробники (державні й приватні) мають зробити виріб відповідно до вказаних вимог. Після цього Міноборони має укласти контракт на закупівлю. Ми рухаємось в рамках цієї стратегії.<picture><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/f/db/7b2e0a6f8791edbd11173e43b404edbf.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/f/db/3b38644d-7b2e0a6f8791edbd11173e43b404edbf.jpg?v=5118_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/f/db/e9399549-7b2e0a6f8791edbd11173e43b404edbf.jpg?v=5118_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; alt=&quot;&quot; Локі&quot;:=&quot;&quot; &quot;На=&quot;&quot; трьох=&quot;&quot; виробництвах=&quot;&quot; в=&quot;&quot; Україні=&quot;&quot; запустили=&quot;&quot; fpv-дрони&quot;&quot;=&quot;&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br></picture><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Локі&quot;: &quot;На трьох виробництвах в Україні запустили FPV-дрони&quot;</em></div><div>Наприклад, у нас є запит на FPV, а далі виробники беруть це технічне завдання, виробляючи ці дрони. Щоб це все систематизувати, а не гасити пожежу, потрібно для всіх типів БПЛА зробити список ТЗ і умов, за яких це буде контрактуватися. Однак ми ж розуміємо, що нині зробити це вкрай важко.&nbsp;Зараз вже внесено окремі зміни (постанови Кабміну про спрощене оподаткування для комплектуючих і про спрощення допуску до експлуатації). Як державний виробник ми маємо пройти всі базові кроки: зробити технічні умови, створити кодифікацію і буквально через два тижні після цього виріб отримає допуск до експлуатації.&nbsp;Чому так довго це відбувається? Тому що ми проходимо всі ці процедури і потім офіційно контрактуємо та офіційно постачаємо.</div><div><em><strong>-&nbsp;Чому Україна не може зробити свої &quot;мавіки&quot; та чи потрібні вони нам на власних потужностях?</strong></em></div><div>- Коли з’явився Mavic 3? Через сім чи вісім років після виходу першої моделі. В компанії DJI працює понад тисячу людей в напрямі RnD - це ті, хто займається розробками. Там вкладено сотні мільйонів доларів. Якщо ми навіть зараз почнемо робити свій Mavic 3, який буде схожий на дрон DJI, для цього нам потрібно буде сім років. А через сім років DJI випустить вже Mavic 10, а ми зі своїм виробом залишимось позаду.&nbsp;Для нас це вимагатиме дуже багато грошей, фахівців і разом з тим ми завжди будемо наздоганяти. Подивіться, будь ласка, на компанію Autel. Це також великий виробник БПЛА, який випускає нову модель, а через місяць-два з'являється новинка від DJI. І новий дрон Autel - вже позаду. Тому виробник буде програвати цю конкуренцію. А витрачати сотні мільйонів під час війни недоцільно. У нас є багато інших незакритих потреб. Моя особиста думка: я би не йшов зараз в таку історію.</div><aside><div></div></aside><div><em><strong>-&nbsp;Які перспективні напрями з виробництва БПЛА ми можемо для себе взяти?</strong></em></div><div>- Є приватники, які зробили більш-менш схожий дрон на Matrice 300. Якщо казати про розвідувальні борти, дуже гарні вироби є у наших приватників. Тобто, я б розвивав ці напрями, а не створював би &quot;зоопарк&quot; техніки в армії, де є 35 БПЛА. Бо тоді може виникнути ситуація, коли у тебе в підрозділі екіпаж вміє працювати на одному типі дрона, а його борт, наприклад, збили. Тоді оператор місяцями чекає, коли йому надішлють новий комплекс.&nbsp;Я би зробив впорядковану систему - два-три типи й усе. У нас, як у державного виробника, буде один розвідувальний БПЛА, а далі підемо у велику історію.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>Які дрони в топі</strong></span></em></div><div><em><strong>- &quot;Велика історія&quot;&nbsp;це умовно 1000+ км чи від 500 км?</strong></em></div><div>- Скажу так: другий-третій клас БПЛА. Приватники такого майже не виробляють. Але у цьому компоненті ми сильніші. У світі також. От я повернувся з Польщі і чесно можу сказати, що наш виріб на голову вищий за іноземні вироби. Я більше вірю в те, що державне виробництво дронів другого та третього класу буде в топі.<picture><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/1/96/4fe7f53f2fa1e4510b4722f8993a4961.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/1/96/29bf8509-4fe7f53f2fa1e4510b4722f8993a4961.jpg?v=5219_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/1/96/70baf8c6-4fe7f53f2fa1e4510b4722f8993a4961.jpg?v=5219_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;933&quot; alt=&quot;&quot; З=&quot;&quot; військової=&quot;&quot; точки=&quot;&quot; зору=&quot;&quot; нам=&quot;&quot; потрібно=&quot;&quot; переходити=&quot;&quot; на=&quot;&quot; локалізацію=&quot;&quot; виробництва=&quot;&quot; комплектуючих&quot;&quot;=&quot;&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br></picture><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;З військової точки зору нам потрібно переходити на локалізацію виробництва комплектуючих&quot;</em></div><div><em><strong>-&nbsp;Як розширити масштабування FPV-дронів та можливості для локалізації виробництва всередині України? Зараз багато приватників вкладаються в це, тому що таке виробництво недороге. Потрібно у такій ситуації державі займати свої виробничі потужності FPV-шками чи, наприклад, просто надати можливості приватним підприємствам?</strong></em></div><div>- Як я казав на I-форумі, ми на трьох виробництвах у себе запустили FPV. У ЗСУ є великий запит, і поки цей запит існує, державне й приватне виробництва його закриватимуть.</div><div><em><strong>-&nbsp;Тобто потім приватники повинні будуть вийти на свої виробничі потужності?</strong></em></div><div>- З точки зору потреб армії, FPV – ситуативна річ, яка з'явилась внаслідок недостатньої кількості у нас засобів ураження, був дефіцит баражуючих боєприпасів, дронів-камікадзе тощо. Потрібно було якось вражати техніку окупантів 2022 року. Якщо ми компенсуємо нестачу снарядів, камікадзе та баражуючих боєприпасів, FPV підуть з цього ринку. Іншими словами, вони вже виконають свою місію.</div><div><em><strong>-&nbsp;На вашу думку, зараз законодавча база для масштабування виробництва і нових виробів є ідеальною чи потребує якихось змін? Якщо так, то яких саме?</strong></em></div><div>- Єдине побажання, яке я чув від виробників, це зняти оподатковування з композитних матеріалів - клею та смол. У всьому іншому у нас вже все є, всі кроки зроблені. Ми розуміємо, що під кожного виробника не зробиш індивідуальні &quot;пільги&quot;. У приватників завжди є свій інтерес. На даний час законодавчі умови адекватні. Для порівняння: якщо раніше, щоб отримати допуск до експлуатації, потрібно було витратити пару років (і тоді у нас було п'ять виробників БПЛА), то після спрощення умов допуску маємо на ринку близько 130 виробників.</div><div><em><strong>-&nbsp;Питання по &quot;Укроборонпрому&quot;. Багато хто вважає це підприємство клоакою корупції і &quot;прокладкою&quot;, яка з'їдає передусім бюджетні кошти. Чи потрібен &quot;Укроборонпром&quot; як об'єднавчий фактор у сфері ВПК і якою має бути роль концерну?</strong></em></div><div>- По-перше, це вже не концерн. Реформування &quot;Укроборонпрому&quot; триває прямо зараз, нині це акціонерне товариство. По-друге, однозначно потрібен. Його головна функція - управління всіма оборонними підприємствами і окремими напрямами. Тобто, визначаються задачі і йде робота. Це - менеджмент. Прибрати, а що далі? І для чого це робити?</div><div><em><strong>-&nbsp;Наскільки у процентному відношенні ми залежимо від імпортних поставок комплектуючих для дронів і чи є перспективи, щоб змінити цю ситуацію?</strong></em></div><div>- Думаю, десь на 90-95% ми залежимо від імпорту. З військової точки зору нам потрібно переходити на локалізацію виробництва комплектуючих. Не чекати, коли Китай повністю заборонить експортувати комплектуючі, а вже на цей час щось мати в Україні. Та не тільки з Китаю ми привозимо комплектуючі. Це також і Європа, і Америка, і Тайвань.&nbsp;Один знайомий запитав, що йому треба робити (він хотів випускати БПЛА), і ми йому порадили створювати канал управління. Він його зробив і постачає багатьом приватникам. Він його створив для FPV і літака, це вже власний український зроблений канал управління. Це перша така класна розробка.</div><div>Рій дронів як проблема</div><div><em><strong>-&nbsp;Якщо говорити не про софт, а про зміну тактики управління боєм, то наскільки ми зараз можемо концептуально управляти не одним дроном, а скажімо, роєм (чи роями)?</strong></em></div><div>- Це складна історія. Для цього треба ще навчити штучний інтелект під такі задачі. Таке станеться точно не зараз, рій у нас буде навіть не через рік. В світі реалізація цього задуму також відбувається повільно. Всі остерігаються цього процесу, адже є небезпечні моменти.&nbsp;У більшій частині проєкт рою дронів роблять під камікадзе. Одна з проблем в наших реаліях — ми не зможемо розділити техніку на полі бою. Тому що ми використовуємо таку ж саму техніку, як і противник. Звісно, західні зразки техніки ми можемо відділити і промаркувати, що це &quot;friendly&quot;, але якщо мова йде про танки Т-72 чи Т-80 (або БМП-1, БМП-2), то є проблема. Система не розрізнить, де своє, а де чуже. Тому і постає питання, щоб ми не наробили самі собі проблем.<br><picture><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/9/58/f2a04af663a90fae76162dc41b7a0589.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/9/58/7350371f-f2a04af663a90fae76162dc41b7a0589.jpg?v=5295_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/9/58/f416e478-f2a04af663a90fae76162dc41b7a0589.jpg?v=5295_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;467&quot; alt=&quot;&quot; Будемо=&quot;&quot; продавати=&quot;&quot; українські=&quot;&quot; дрони=&quot;&quot; в=&quot;&quot; багато=&quot;&quot; країн=&quot;&quot; світу&quot;&quot;=&quot;&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br></picture><em style=&quot;font-size:small&quot;>&quot;Будемо продавати українські дрони в багато країн світу&quot;</em></div><div>До того ж, ще треба персонал підготувати, саму армію підігнати під це все.&nbsp;До речі, щодо навчання. У нас є курси підготовки та створення бойової частини дрона. Постановою уряду спростили вимоги для виробників бойових частин, і зараз Мінстратегпром з двома університетами запускає навчальні курси для військових. Саме для того, щоб зменшити всі ці ризики, коли військовослужбовці щось самі складають, власноруч роблять бойові частини тощо. Бо є, на жаль, випадки травмування бійців.</div><div><em><strong>-&nbsp;Якщо ми кажемо про росію, то як боротися з їхніми &quot;Ланцетами&quot;?</strong></em></div><div>- По суті, це ж не російський виріб, а ізраїльський. Ми його не використовуємо, бо виробник - Ізраїль. Ми не можемо просто взяти і скопіювати цей дрон, як це роблять росіяни. Ми демократична держава. Як боротися з &quot;Ланцетом&quot;, на 100% точно не знаю. Тут можуть спрацювати протикумулятивні засоби.</div><div><em><strong>-&nbsp;Хлопці з передової на Донбасі розповідають, що окупанти застосовують &quot;Ланцет&quot; у зв’язці з іншими БПЛА. Тобто навіть якщо відбувається придушення &quot;Ланцета&quot; засобом РЕБ, все одно дрон-камікадзе долітає до цілі.</strong></em></div><div>- Так, це правда. Коли ми працювали на своєму напрямку, по нас працювали російські безпілотники ZALA. Як тільки вони підходили до нашого району, ми їх придушували. За три місяці тоді на тому напрямку було нуль застосувань &quot;Ланцетів&quot;. Таким чином боролися.</div><div><em><strong>-&nbsp;Чи є зараз рецепт для боротьби з баражуючими дронами &quot;рф&quot;?</strong></em></div><div>- Реально починати з придушення РЕБ і застосовувати якісь вогневі комплекси, що можуть збивати такі БПЛА. Але це можуть бути також дуже дорогі комплекси. Одну з таких американських розробок, вартістю 7-8 млн доларів, я бачив на виставці в Польщі. Але є ризик, що його знищать вогнем 120 мм міномета або навіть ствольною артилерією: по-перше, він досить габаритний, по-друге, має невеликий радіус дії, через що мусить стояти досить близько до лінії фронту. Поки такого 100-відсоткового засобу нема.</div><div><em><strong>-&nbsp;Що можете сказати про долю державного виробництва БПЛА після війни?</strong></em></div><div>- Ми зробимо дрони, які будемо продавати в багато країн світу і на цьому будемо заробляти, поповнюючи державний бюджет.</div><div><em><strong>-&nbsp;Ви кажете про дрони великої дальності?</strong></em></div><div>- В будь-яких проєктах, пов'язаних з дронами, у нас є експортоорієнтована ціль.</div><div><em><strong>-&nbsp;Перший експорт може стати реальним після війни?</strong></em></div><div>- Так, авжеж. Спочатку Сили оборони мають отримати цю техніку, перемогти у війні. А вже після цього буде експорт. Та вже зараз наш продукт має бути експортоорієнтованим.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62754/ 2023-09-21 10:08:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62748/ Це дозволить медикам проводити безконтактну офтальмотонометрію. <div><p>Про це повідомили у медичному&nbsp;закладі.<br>Кабінет охорони зору дітей обласної лікарні для дітей відтепер оснащений діоптриметром, кераторефрактометром і безконтактним тонометром.<br><em>&quot;Це дозволить нашим офтальмологам проводити безконтактну офтальмотонометрію, не страшачи маленьких пацієнтів. Всі ці нові пристрої є сучасним високоякісним офтальмологічним обладнанням, яке відповідає європейським стандартам якості&quot;</em>, – розповідають в обласній лікарні.<br>Маленьких пацієнтів запрошують на консультацію. <br><strong><em>Довідки за телефоном: (</em><em>048)&nbsp;</em><em>705-53-15, (050)&nbsp;</em><em>765-81-60.</em><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div><div><div><br></div></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62748/ 2023-09-21 09:51:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62753/ В Україні у 2024 році індексацію пенсій проведуть за новими правилами. Запроваджується система балів, які враховуватимуться при підвищенні виплат. <div>Про зміни повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він вважає, що нововведення дозволить прибрати диспропорцію та зрівняти пенсії нових пенсіонерів із виплатами тих, хто вийшов на заслужений відпочинок багато років тому.<br>Очікується, що після трансформації середня пенсія українців зросте до 6000 грн.<br><em>&quot;Запроваджується система балів, коли пенсія стає справедливою&quot;, </em>– зазначив глава уряду.</div><div>Справа в тому, що зараз громадяни, які давно на пенсії, отримують від держави менші виплати, ніж ті, хто став пенсіонером нещодавно. У формулу розрахунку суми пенсії закладено показники середньої заробітної плати, яка у різні періоди значно відрізняється.</div><div>Наприклад, у випадку, коли дві особи однакову кількість років відпрацювали на одній посаді, але вийшли на пенсію у різні роки, вони отримають різні виплати. Той, хто став пенсіонером у 2001 році, отримає від держави лише 3,6-3,7 тис. грн, а той, хто після 2022 року – вже 5,5-6 тис. грн.</div><div>Шмигаль назвав різницю у виплатах величезною, і таку несправедливість треба усунути.<br><em>&quot;Вводимо бали, і у людей – насамперед вчителів, лікарів, у кого були стабільні середні заробітні плати, – у них зарплати зрівняються, і у людей, які раніше виходили на пенсію, пенсії підтягнуться до сучасного рівня&quot;,</em> – наголосив прем'єр-міністр.</div><div>За словами голови Кабміну, такий підхід у розрахунку пенсій діятиме й у майбутньому. Розмір пенсій за одних і тих самих умов стане однаковим для всіх.</div><div><em><strong>Жінки в Україні отримують нижчі пенсії, ніж чоловіки</strong></em></div><div>Розмір середньої пенсії українських жінок - 3926 грн. За даними ООН, їх виплати в середньому на 30% нижчі, ніж у чоловіків. При цьому жінки становлять дві третини пенсіонерів в Україні. Причина в тому, що українки у працездатному віці зазвичай зайняті в менш оплачуваних галузях, ніж чоловіки.</div><div>Нагадаємо, що мінімальна пенсія в Україні складає 2093 грн. У мирний час індексація виплат проводилася двічі на рік – 1 липня та 1 грудня.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62753/ 2023-09-21 09:10:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62755/ Україна значною мірою підірвала військову перевагу росії у Чорному морі. Для атак на ворожі кораблі наші захисники використовували безпілотники та ракети вітчизняного виробництва. <div>Зокрема, це дозволило відновити роботу одеських портів. Туди вже почали заходити комерційні судна, пише 24 Канал.<br>У The Wall Street Journal зауважили, що на початку повномасштабного вторгнення російський чорноморський флот мав чисельну перевагу над Військово-морськими силами України. Однак зараз ворожі кораблі не наважуються увійти до північно-західної частини Чорного моря, адже їх стримують українські берегові ракети та численні міни.</div><div>Внаслідок серії українських ударів російський флот зазнав серйозних втрат. Для ворожих суден більше немає безпечних районів у Чорному морі.</div><div><em>&quot;Щоб забезпечити нашу безпеку зараз і в майбутньому, ми повинні починати оборону нашого берега на березі противника. Це підхід, який ми поступово намагаємось впроваджувати&quot;,&nbsp;–</em> розповів командувач ВМС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа.</div><div>Журналісти стверджують, що росія перебуває в &quot;унікально вразливому становищі&quot; у Чорному морі. кремль не може замінити втрачені кораблі суднами з інших флотів, адже Туреччина, яка контролює протоки між Чорним та Середземним морями, у лютому 2022 року, тобто на самому початку вторгнення, заборонила прохід військових кораблів.</div><div>Окрім порту в Одесі, Україна продовжує торгівлю через морські порти в дельті Дунаю на кордоні з Румунією. <br>Йдеться про Ізмаїл, Рені та Кілію.&nbsp;Ці порти продовжують працювати майже на повну потужність, навіть попри часті ворожі атаки &quot;шахедами&quot;. Однак відновлення роботи одеських портів є пріоритетом для нашої держави – тепер без необхідності дотримуватись умов ворога.</div><div>За словами директора Інституту морських досліджень росії при Військово-морському коледжі США Майкла Петерсена, росіяни &quot;більше не володіють ініціативою в Чорному морі&quot;. На думку журналістів The Wall Street Journal, вихід росії із &quot;зернової угоди&quot;, яка обмежувала свободу дій українських військових, є &quot;новою фазою війни&quot; за Чорне море.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62755/ 2023-09-21 08:40:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62749/ Інститут вивчення війни, спираючись на дані з відкритих джерел, повідомляє, що темпи боїв біля Роботиного і Вербового знизились. Також ЗСУ проводять висадки десанту на лівий берег Дніпра в Херсонській області. <div><em>&quot;Українські сили продовжили наступальні операції на заході Запорізької області 20 вересня, але не досягли жодних заявлених або підтверджених успіхів.&nbsp;російські джерела стверджують, що українські сили провели невдалі атаки в районі Роботиного (12 км на південь від Оріхова) і Вербового (18 км на південний схід від Оріхова), а також у напрямку Новопрокопівки (16 км на південь від Оріхова) і Копані (12 км на південний захід від Оріхова).&nbsp;Північноосетинські добровольчі батальйони &quot;Штурм Осетії&quot; та &quot;Аланія&quot;, які діють на заході Запорізької області, стверджували, що інтенсивність боїв знизилася до ранку 20 вересня поблизу Роботиного та Вербового.&nbsp;російські джерела стверджували, що українські сили просувалися низинами, оскільки російські війська контролювали висоти в цій місцевості&quot;</em>, - йдеться у звіті.</div><div>Українські війська продовжили наступальні дії під Бахмутом та на заході Запорізької області 20 вересня.</div><div>Зокрема, ЗСУ завдали значних втрат російській живій силі і техніці на Мелітопольському напрямку.</div><div>Український Генштаб також повідомив, що українські війська продовжують наступальні дії на Бахмутському напрямку і консолідуються на нових захищених рубежах.</div><div>російські війська проводили наступальні операції вздовж лінії Куп'янськ-Сватове 20 вересня, але не досягли просування.</div><div>російська добровольча розвідувально-штурмова бригада &quot;Іспаньола&quot;, що діє на Бахмутському напрямку,&nbsp;повідомила, що українські сили завдали удару по штабу бригади поблизу Світлодарська (20 км на південний схід від Бахмута).</div><div>Окупанти заявили, що в результаті удару було зруйновано штаб, втрачено кілька одиниць техніки та є жертви.</div><div>Міністерство оборони росії заявило, що окупанти відбили українську атаку в напрямку Приютного (16 км на південний захід від Великої Новосілки) і зупинили групу ЗСУ поблизу Новодонецького (12 км на південний схід від Великої Новосілки).</div><div>Також повідомляється, що російські та українські війська продовжують діяти на островах у дельті Дніпра в Херсонській області. Міністерство оборони росії заявило, що російські війська знищили чотири диверсійно-розвідувальні групи українського спецназу поблизу селища Козацьке (на північний захід від Нової Каховки) та островів &quot;Альошкінський&quot; і &quot;Переяславський&quot;, ймовірно, маючи на увазі острови у дельті річки Дніпро.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62749/ 2023-09-21 08:19:42 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62743/ Вибір типу договору, за яким фактично відбуваються трудові відносини, залежить від характеру та систематичності виконання окремих видів робіт. <div>Яких відносин очікувати від трудового та цивільно-правового договорів, розповіли в Держпраці.<br><div><div><div><em><strong>Що таке трудовий договір?</strong></em></div></div></div><div><div></div></div> <div><div><div>Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.</div><div>За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Фахівцеві мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.</div><div>Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового</div></div></div><div><div><div>розпорядку.</div><div>З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня – маєте отримати дозвіл керівника.</div><div>З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:</div><div>- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;</div><div>- нормований робочий час;</div><div>- лікарняні;</div></div></div> <div><div><div>- оплачувані вихідні й відпустки;</div><div>- захист від незаконного звільнення тощо.</div><div><em><strong>Що таке цивільно-правовий договір?</strong></em></div><div>За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується зробити певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.</div><div>Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом. На них не поширюється дія трудового законодавства.</div></div></div><div><div><div>Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.</div><div>Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.</div><div>Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.</div></div></div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><br></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62743/ 2023-09-20 23:45:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62747/ Навчання проходитиме в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. На даний момент для студентів із білоруським громадянством у виші передбачено п'ять місць. Вільні місця на навчання білоруським студентам надали після того, як Ізмаїльський державний гуманітарний університет та фонд «Вільна Білорусь» підписали меморандум про співпрацю. Документ був закріплений 15 вересня у Міжнародний день демократії. <div>Навчатися в українському вищому навчальному закладі зможуть студенти з Білоруси, які були відраховані з навчальних закладів з політичних мотивів або змушені були залишити країну через політичні переслідування.</div> <div>Повідомляється, що навчання буде проходити на безоплатній основі. На сьогодні для студентів із білоруським громадянством у виші&nbsp;&nbsp;передбачено п’ять місць.</div> <div>До освітнього процесу іноземні учні зможуть доєднатися &nbsp;вже у листопаді цього року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Міські новини http://www.izmail.es/article/62747/ 2023-09-20 21:49:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62746/ Члени комітету Верховної Ради з питань транспорту дійшли згоди щодо низки правил та обмежень, які стосуються користування персональним електричним транспортом, включаючи електросамокати. <div> <div>Вони розглянули законопроєкти №3023 та №5479. Нововведення стануть частиною правил дорожнього руху.&nbsp; <br></div> </div><div>Як зазначив народний депутат Олександр Горенюк, наступним кроком стане голосування в комітеті. Поки там дійшли згоди про наступне:</div> <ul><li>Використання шоломів не буде обов'язковим, оскільки ця вимога існує лише в окремих країнах. Обмеження швидкості - 25 кілометрів за годину.</li><li>В темний період доби обовʼязково використовувати світловідбивні елементи.</li><li>На тротуарах має забезпечуватись пріоритет пішоходам.</li><li>Забороняється тримати у руці телефони під час їзди.</li><li>Легкі персональні електричні транспортні засоби (ЛПЕТЗ) визнаються учасниками дорожнього руху.</li><li>Рухатись можна по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччя, а також по велосипедній смузі, що розташована в межах проїзної частини.</li><li>Забороняється перевозити пасажирів, окрім випадків, коли їх перевезення прямо передбачено конструктивним рішенням виробника.</li><li>Забороняється керування у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.</li><li>Термінологія гармонізується під вже чинне визначення ЛПЕТЗ.</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62746/ 2023-09-20 21:42:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62745/ Леонід Тимко самотужки утримував позицію та корегував вогонь артилерії. Військовослужбовець 92 об 107 обр ТрО ЗСУ Леонід Тимко з позивним «Мойсей» (ред. На фото з трофейною зброєю) батько трьох дітей, до війни був фермером, а нині командир відділення. Про це розповіли у&nbsp;службі&nbsp;зв’язків з громадськістю 107 обр ТрО ЗСУ.&nbsp; <br><div><a href=&quot;https://promin.cv.ua/uploads/posts/2023-09/1695200361_376227485_712782824228306_3840946983215668911_n.jpeg&quot; rel=&quot;highslide&quot;><img src=&quot;https://promin.cv.ua/uploads/posts/2023-09/medium/1695200361_376227485_712782824228306_3840946983215668911_n.jpeg&quot; alt=&quot;Колишній фермер з Буковини три дні самотужки утримував позиції від ворога на Бахмутському напрямку&quot; title=&quot;Колишній фермер з Буковини три дні самотужки утримував позиції від ворога на Бахмутському напрямку&quot;></a></div><div>Перебуваючи на Бахмутському напрямку, відділенню &quot;Мойсея&quot; було визначено завдання зайняти та утримати позицію відбиту у московитів штурмовими підрозділами ЗСУ.</div><div>Розуміючи те, як важливо є утримати визначену ділянку, боєць прибувши на позицію та залишившись один, - майже три доби самотужки утримував її та корегував вогонь артилерії.</div>Завдяки його діям та корегуванню було знищено два БТРи та нанесено безповоротних втрат серед особового складу ворога.<br><div>Зі спогадів &quot;Мойсея&quot;:&nbsp;<em>«Прибувши на позиції ми помітили, що до нас наближається група у кількості до 20 чоловік, підійшовши поближче вони ввічливо привіталися: «Здравствуйте, мы из кафешки», а я їм у відповідь: «Доброго - ми з Чернівців», після чого зав’язався стрілецький бій в якому було знищено до 10 військовослужбовців &quot;рф&quot;.&nbsp;</em></div><div><em>Протягом дня рашисти не одноразово намагалися штурмувати наші позиції, але всі їхні спроби були марними. Після чого, вони почали нас щільно крити артилерійським вогнем. Вогонь був настільки потужним, що мене в окопі від вибухової хвилі підкидало як вареник у мисці. Майже всіх побратимів було поранено та евакуйовано. Заміна через щільність вогню дійти не мала змоги тому я, зваживши обставини, прийняв рішення залишитися, корегувати вогонь нашої артилерії та утримувати позицію самостійно допоки не підійде заміна та підкріплення.»</em></div><div>Зі спогадів командира роти:&nbsp;<em>«Коли він залишився один, ми дуже переживали щоб його не втратити, особливо в першу ніч, коли з 02.00 год ночі він не виходив на зв’язок, та о 10.00 год. ранку дякувати Богу ми накінець-то почули по рації - &quot;Ну що, ви де, коли будете???&quot;&nbsp;&nbsp;</em><em>Ми дві доби поспіль намагалися прорватися під щільним вогнем артилерії та танків ворога щоб можна було його підсилити, замінити та нажаль спроби не давали позитивного результату, і на третю добу нам все ж таки це вдалося.»</em></div>На запитання, що давало йому&nbsp;сили там перебувати, Леонід відповів:&nbsp;<em>«Розуміння навіщо я тут, молитва та м’ятні цукерки. Нашим хлопцям не легко дається відбивати кожен клаптик нашої землі, тому я не міг дозволити щоб окупанти захопили нашу позицію, а також я знав що мої побратими будуть докладати максимум зусиль щоб прорватися до мене та допомогти мені. Ми ж тут як сім’я, а в сім’ї як Ви знаєте один одному допомагають, один одного підтримують, один одного захищають».</em><br>Завдяки мужності, розумінню, вірі, відданості таких людей як наш герой Україна була, є, та буде.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62745/ 2023-09-20 21:28:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62741/ Через подорожчання вартості бензину та дизельного палива багато українців обирають для пересування більш економічний транспорт, який допомагає скоротити витрати на паливо. Особливо така тенденція властива у селах та райцентрах. Але таке рішення може дорого коштувати. <div>Молодь і люди похилого віку пересідають з автомобілів на мопеди, забуваючи про правові наслідки, пов’язані з керуванням таким транспортним засобом без необхідних водійських прав. А вони, на жаль, обмежуються не лише штрафами, а й можливою конфіскацією мопеда.</div><div>Юристи нагадали про нещодавній інцидент з водієм мопеда. Він був оштрафований на значну суму в 40 800 гривень і отримав п’ятирічну заборону на керування транспортним засобом.&nbsp;Вони зазначили, що реєстрація мопеда обов’язкова, незалежно від того, призначений цей транспортний засіб для їзди місцевими дорогами, або національними автомагістралями.</div><div>Наявність посвідчення водія категорії “А1” є основною передумовою для законного управління мопедом.</div><div>Особам, які мають посвідчення водія категорії B, C або A, заборонено керувати мопедом.</div><div>Порушники цієї вимоги закону можуть зіткнутися із серйозними наслідками, включаючи значні штрафи та втрату прав на управління мопедом.</div><div>Так, згідно із статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, управління мопедом без необхідної категорії “А1” може призвести до штрафу у розмірі 3400 гривень.</div><div>Повторне порушення за рік може призвести до ще більш суворих покарань, включаючи штраф від 40 800 грн з позбавленням права керування строком від 5 до 7 років.</div><div>Наслідки управління мопедом без відповідної категорії прав є очевидними.</div><div>Всім водіям мопедів слід ознайомитися з вимогами законодавства та ретельно їх дотримуватись, щоб уникнути суворих покарань.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><br></strong></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62741/ 2023-09-20 19:47:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62744/ МОЗ за сприяння офіційних структур Єврокомісії транспортує захисника/захисницю до закордонної клініки. <p>Захиснику відтепер не потрібно отримувати висновок консиліуму військово-медичної установи для медевакуації.<br><em><strong>Покроковий алгоритм:</strong></em></p><ul><li>Медзаклад, в якому захисник/захисниця України перебуває на лікуванні (реабілітації), ініціює та визначає необхідність направлення на лікування за кордон і готує необхідний пакет документів.</li><li>Медзаклад також готує необхідний пакет документів.</li><li>Далі висновок про необхідність евакуації разом із пакетом документів медзаклад надсилає до державного органу зі складу сектору безпеки й оборони, в якому військовий/військова проходить службу.</li><li>Державний орган, своєю чергою, надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів.</li><li>МОЗ подає запит до країн ЄС щодо готовності безоплатно надати захиснику України необхідну медичну та реабілітаційну допомогу і листом інформує відповідні органи в Україні про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких можуть прийняти на лікування за кордоном.</li><li>МОЗ за сприяння офіційних структур Єврокомісії транспортує захисника/захисницю до закордонної клініки.</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://www.izmail.es/article/62744/ 2023-09-20 18:10:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62742/ Ветерани та ветеранки, захисники та захисниці з фронту повертаються додому: у свої міста, села, громади. Число ветеранів, членів їхніх родин та сімей полеглих захисників після перемоги може сягати 4,5-5 мільйонів осіб. А, отже, ветеранські сім’ї житимуть чи не на кожній вулиці. <div>Тож виникають цілком логічні питання. Як ветеранів зустрінуть на місцях? Хто допоможе їм? Як вони зможуть заробляти кошти та адаптуватись до умов цивільного життя?&nbsp; Яким шляхом підуть вони далі? <br><em>Про це</em><em> дружина ветерана Валентина Ружицька розповіла журналістам&nbsp;<em>Українського ветеранського&nbsp;фонд</em><em>у</em></em><em>.</em><img decoding=&quot;async&quot; width=&quot;960&quot; height=&quot;837&quot; srcset=&quot;https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka.jpg 960w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-300x262.jpg 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-768x670.jpg 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-400x349.jpg 400w&quot; sizes=&quot;(max-width: 960px) 100vw, 960px&quot; webp=&quot;https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka.jpg.webp 960w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-300x262.jpg.webp 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-768x670.jpg.webp 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-400x349.jpg.webp 400w&quot; status=&quot;loaded&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Валентина Ружицька</em></div><div><em>Історія подружжя Ружицьких у цьому сенсі є показовою.&nbsp;Пані Валентина працює у сільській раді, займається громадською діяльністю та всіляко допомагає створювати належні умови для ветеранів та членів їхніх родин у Студенянській громаді. Пан Микола&nbsp;</em>-<em>&nbsp;ветеран, який разом із сином створили сімейне фермерське господарство та розвивають власний бізнес.&nbsp;</em><em>Про шляхи розвитку ветеранської справи та про те, як у громадах вже сьогодні працюють для тих, хто демобілізується завтра - читайте далі.</em></div><div><em><strong>«З його діагнозом на фронт вже не йдуть, але він пішов. Розумів, що може бути корисним»</strong></em></div><div>Чоловік Валентини Ружицької Микола Ружицький -&nbsp;учасник бойових дій. На момент, коли почалася повномасштабна війна в Україні, він вже кілька років підряд працював закордоном у Польщі.</div><div>Чоловік має певні проблеми зі здоров’ям. З його діагнозом на фронт вже не йдуть, але, повернувшись в Україну, він пішов. Розумів, що може бути корисним.</div><div>Перші місяці були для нього вкрай важкими. Фізичні навантаження, напруження лише посилювали його стан. У чоловіка майже не працює ліва рука, проте доводилось разом із хлопцями справлятись, окопи копати, облаштовувати їх. Його стан був настільки складним, що навіть під час обстрілів, коли хлопці могли тікати в окопи, ховатись, займати позиції, він просто сідав і молився, аби в нього не попало, бо не міг фізично рухатись.<img decoding=&quot;async&quot; width=&quot;640&quot; height=&quot;853&quot; srcset=&quot;https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-768x1024.jpg 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-225x300.jpg 225w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-400x533.jpg 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi.jpg 900w&quot; sizes=&quot;(max-width: 640px) 100vw, 640px&quot; webp=&quot;https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-768x1024.jpg.webp 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-225x300.jpg.webp 225w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-400x533.jpg.webp 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi.jpg.webp 900w&quot; status=&quot;loaded&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Микола Ружицький</em></div><div>Спочатку, як і більшість військових, пан Микола не розповідав, що працював саме на нулі. Усе для того, аби дружина не хвилювалась. Коли пішов з нуля, надсилав фотографії, які там стіни, які двері від осколків розбиті.</div><div><em><strong>Повернення з фронту: лікування працею та розвиток власного бізнесу&nbsp;</strong></em></div><div>Пан Микола із сином зареєстрували сімейне фермерське господарство «Зерновий двір» ще у червні 2022 року, а в липні пішов до лав ЗСУ.&nbsp; У той час його син займався бізнесом сам.</div><div>У господарстві оформлено 8 гектарів землі паїв та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Син не має досвіду і самотужки за допомогою порад, підказок впорався із господарством. Тож, коли у квітні&nbsp; чоловік Валентини був демобілізований, повернувся додому та почав займатись господарством.</div><div>Спочатку прибутку практично не було. Через жарке, посушливе літо,&nbsp; урожаї збирали низькі. 2022-й рік взагалі видався збитковим. Піднялися ціни на зерно, насіння, добрива, на паливно-мастильні матеріали.</div><div>Але родина не зупинялась. Розуміли, що на кожній земельній ділянці потрібно ефективно вирощувати культуру. Тому в цьому році сіяли і пшеницю, і ячмінь, і кукурудзу, і соняшник, і картоплі трошки посадили, і цибулі. Для того, щоб, якщо одна культура не дасть гарного врожаю, то, можливо, за рахунок іншої, щоб хоча б не вийти зі збитками.</div><div>Фермери розуміли, що&nbsp; бізнесу потрібен ковток свіжого повітря. Аби плідно працювати на землі - треба мати власну техніку та обладнання.</div><div>Той, у якого є техніка та необхідне обладнання, всі сільськогосподарські роботи проводить в оптимальні строки. Натомість родина Ружицьких змушена була пропускати усі терміни, бо наймала техніку пізніше. Один день різниці між посівами міг вплинути на подальший врожай. Тому, почали шукати можливості, аби мати все необхідне у господарстві.</div><div>Щоб не продавати з осені зерно за низькими цінами, вони запланували побудувати приміщення для розведення свиней і разом зробити приміщення для зберігання зерна. Із втіленням ідеї у життя допоміг Український ветеранський фонд. Проєкт переміг у конкурсі #Варто РобиТи Своє.</div><div><img decoding=&quot;async&quot; width=&quot;640&quot; height=&quot;480&quot; srcset=&quot;https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-1024x768.jpg 1024w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-300x225.jpg 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-768x576.jpg 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-400x300.jpg 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870.jpg 1200w&quot; sizes=&quot;(max-width: 640px) 100vw, 640px&quot; webp=&quot;https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-1024x768.jpg.webp 1024w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-300x225.jpg.webp 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-768x576.jpg.webp 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-400x300.jpg.webp 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870.jpg.webp 1200w&quot; status=&quot;loaded&quot;><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Сімейний ветеранський бізнес: «Ми хочемо ефективності та розвитку»</em></div><div>Фермери дійшли простих та дієвих висновків: якщо бізнес працює ефективно, якщо є результат, тоді є бажання працювати. Ефективність дозволяє рухатись вперед. На їх думку, коли працювати, аби задовольнити виключно свої потреби і не мати розвитку,&nbsp; не мати надлишку продукції для реалізації чи не мати прибутку для того, щоб, купити запчастини до техніки чи відкласти кошти для розвитку іншого напрямку бізнесу - господарство не матиме успіху.</div><div><em>«Проте без державної підтримки</em>&nbsp;<em>створити сімейне фермерське господарство та розвивати його фактично не вдалось би»,</em>&nbsp;- вважає Валентина Ружицька.</div><div><em><strong>Робота на місцях: як допомагати ветеранам та розвивати громаду</strong></em></div><div>У сільській раді жінка працює вже шість років. Раніше була заступницею сільського голови попереднього скликання. Зараз обіймає посаду начальника відділу організаційно-правового та кадрового забезпечення. Паралельно займається громадською діяльністю. Пише проєкти.</div><div><em>«Не скажу, що вмію на сто відсотків, але стараюся. Є вже кілька проєктних заявок, які визнані переможцями і вже діють на&nbsp; території громади.</em><em>&nbsp;Я розуміла, що кожен проєкт -&nbsp;це можливість залучити кошти в розвиток. Тут як і в бізнесі, потрібен поштовх, потрібна можливість»,</em>&nbsp;- розповідає Валентина.</div><div><em><strong>Соціальна підтримка ветеранів у Студенянській громаді</strong></em></div><div>Проєкти, які реалізовувалися, були за державні кошти і міжнародні гранти. В цьому році вже четвертий проєкт став переможцем конкурсної програми від Українського ветеранського фонду. Він націлений на надання соціальних та психологічних послуг ветеранам, учасникам бойових дій АТО, ООС, членам родин ветеранів, родинам загиблих.&nbsp; Допомога саме ветеранам — це пріоритетна робота, це те, що на часі. Ветерани й родини, які втратили на війні своїх рідних, часто не можуть оговтатися від горя, не знають, куди піти, куди телефонувати, як вирішити те чи інше питання, якісь проблеми. Спеціалісти громади допомагають, направляють та супроводжують.</div><div>У рамках проєкту наразі вдалось придбати частину меблів, комп’ютерне обладнання, електрообігрівачі&nbsp; для ветеранського громадського&nbsp; Центру «Пульс». Зараз у пошуках організації-підрядника, яка буде виготовляти пам’ятник загиблих і померлих захисників. Їх є, на жаль, 17.&nbsp;Проте основна діяльність Центру -&nbsp;надання соціальних послуг родинам.</div><div><em>«Ми маємо велике бажання, аби спеціаліст, який працює з ветеранами, постійно працював. Адже це тільки початок, війна не закінчилася, кількість ветеранів збільшується. Також ми працюємо над питанням неформальної освіти, навчанням писати гранти та відкривати власну справу, показуємо ветеранам, що можливості є.</em></div><div><em>Тема адаптації ветеранів до цивільного життя не просто важлива, вона близька мені. Я розумію це, бо знаю по чоловіку своєму як це. Праця та зайнятість дійсно допомагають. Зрозуміло, що ще потрібна психологічна адаптація, як і усім.&nbsp; Але у нас немає психологів взагалі, таких які розуміються, як працювати з тими, хто повернувся з війни. Та й не кожна людина може визнати, що йому потрібна така допомога. Якби були такі заходи, неформальні, які можна було б поєднати із психологічними тренінгами, то, можливо, це було б ефективніше»,</em>&nbsp;-&nbsp;розповідає Валентина Ружицька.</div><div><em><strong>Як розвивати громаду та допомагати ветеранам?</strong></em></div><div>Студенянська громада є прикордонною територією. Межує із невизнаним Придністров’ям, протяжність кордону складає 60 кілометрів.&nbsp;Чимало коштів громада спрямовує на обороноздатність. Тому недостатньо коштів виділяється саме на розвиток, на вирішення соціальних питань.&nbsp;Та попри це тут намагаються дбати про&nbsp; ветеранів, їхніх дітей, членів родин загиблих.&nbsp; Наприклад, в селі Гонорівка планують облаштувати міні дитячий майданчик, провести дитяче свято за участю дітей ВПО, дітей ветеранів, дітей, чиї батьки загинули на війні.</div><div>Жінка переконана, що і після Перемоги у громаді будуть працювати над тим, аби покращувати інфраструктуру, якість публічних&nbsp; послуг, опікуватися людьми, які того потребують.&nbsp;Для цього і надалі шукатимуть можливості і резерви, аби захисники і захисниці&nbsp; відчували себе захищеними.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://www.izmail.es/article/62742/ 2023-09-20 17:30:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62737/ Якщо прибрати фактор обстрілів України, то енергетична система пройде зиму в нормальному режимі. В іншому випадку ППО буде збивати дрони і ракети по максимуму, щоб зберегти відновлену за останні півроку інфраструктуру. <div><div>Про це повідомляє&nbsp;РБК-Україна&nbsp;з посиланням на&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&amp;v=850443353319319&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>заяву</a>&nbsp;виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука</div></div><div></div><div><div><em>&quot;Якщо зараз вивести за дужки ракетні чи дронові обстріли, то в принципі ми маємо пройти зиму нормально. Без таких глобальних викликів, які були минулої зими. Але якщо ввести сюди обстріли, то тут виникають питання. Тому що не ясно яким чином все це буде відбуватися&quot;, </em>- зазначив він.</div><div>На його думку, в цьому аспекті головне - це протиповітряна оборона (ППО) і можливість збивати дрони, ракети, які летять на станції.</div><div><em>&quot;Тому що, на жаль, станції, трансформаторні підстанції вони не призначені до того, щоб витримати удари ракет та дронів. Тому тут, скажімо так, на стороні ППО завдання збивати по максимуму все, що буде летіти на наші енергетичні об'єкти. Тому що можна банально не зберегти все те, що ми зробили як енергетики протягом останніх 6 місяців&quot;, </em>- констатував Сахарук.</div><div>Днем раніше голова &quot;Укренерго&quot; Володимир Кудрицький заявив, що &quot;російський терор вже не стане несподіванкою і до нього готуються всі - і енергетики, і Сили оборони, і споживачі&quot;.<br><div><div>Нагадаємо, росія активно застосовувала масовані атаки на українську енергетику минулого року. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про формування багаторівневого захисту для&nbsp;<a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/ukrayina-gotuetsya-viklikiv-opalyuvalnogo-1691496588.html&quot;>енергетичних об’єктів</a>. <br><em>&quot;Зима буде складною, але ми маємо вистояти&quot;, </em>- сказав він.</div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div></div> <br></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62737/ 2023-09-20 15:23:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62736/ Жага до життя. Історія спецпризначенця ГУР, який випав із човна і 14 годин плив у відкритому морі. <div><em>&quot;Він вже легенда не лише нашого підрозділу, але й усіх спецпризначенців&quot;,&nbsp; -&nbsp;</em>так&nbsp;у своєму інтерв'ю УП&nbsp;командир спецпідрозділу Головного управління розвідки Міноборони &quot;Артан&quot;, майор Віктор Торкотюк описував свого бійця на позивний &quot;Конан&quot;. В цьому ж матеріалі він коротко розповідав про причину, через яку &quot;Конан&quot; став легендою.&nbsp;</div><div>Під час виконання операції в Чорному морі спецпризначенець опинився за бортом. 14 годин він пробув один у відкритому морі, під носом у ворога, без розуміння, куди рухатись і коли буде допомога.&nbsp;</div><div>УП знайшла &quot;Конана&quot;, щоб дізнатися про цей випадок із перших вуст.&nbsp;І почула неймовірну історію про готовність до самопожертви, міць військового братерства та передусім про силу людського духу.</div><div><em>Це історія, що вчить не здаватися за жодних обставин.&nbsp;</em><em>Тож що відбулося в серпні цього року в водах Чорного моря – </em>розповідає сам &quot;Конан&quot;.</div><div><em></em></div><div><em><strong>Людина, яка любить життя</strong></em></div><div>Я простий хлопець, який виріс у селі. Я військовослужбовець, який любить свою роботу. І, як виявилося, я людина, що дуже любить життя.</div><div>До того, як потрапити в батальйон ГУР &quot;Артан&quot;, я постійно мав справу зі зброєю: працював у поліції, особистій охороні, був у русі опору, а тепер на службі. Хоча за професією я фітнес-тренер. Коли почалося повномасштабне вторгнення, 26 лютого я вже вступив до лав ЗСУ. Сам прийшов.</div><div>У середині серпня ми проводили спецоперацію в акваторії Чорного моря.&nbsp;</div><div>Була приблизно 08:30 вечора, коли наш човен почала обстрілювати російська СУшка (<em>бомбардувальник Су-24 – УП</em>). Ці літаки постійно кружляли над морем, патрулювали зранку до вечора.</div><div>Ми почали маневрувати. І під час одного з маневрів наш боєць застосував ПЗРК &quot;Стінгер&quot; і&nbsp;<a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/08/23/7416767/&quot;>пошкодив той літак</a>. Він відійшов від нас та попрямував до найближчого аеродрому.</div><div>Заходила ніч, ми дійшли до цілі та взялися до роботи.</div><div>Коли поверталися назад, вже була 5-та ранку. Десь за 30 кілометрів від місця першого бою надійшла команда &quot;Повітря!&quot;. Знову ворожий літак вийшов на нас і почав обстрілювати з автоматичної гармати набоями 30-го калібру.&nbsp;</div><div>Зазвичай СУшка випускала кілька черг, розверталася і йшла на нове коло, аж доки не вистрілювала весь боєкомплект. А потім з'являлася нова. Також знаю, що пілот робив запит до командування, щоб ударити по нас керованою ракетою. Але йому, дякувати Богу, не дозволили. Інакше б з вами зараз ніхто не розмовляв.</div><div>Ми стріляли у відповідь. Але свої боєприпаси до ПЗРК наші хлопці використали ще ввечері, коли вдалося підбити ворожу СУшку.</div><div>Нам пощастило, що в нас був дуже хороший шкіпер, який не розгубився і почав виводити нас із зони обстрілу.&nbsp;</div><div>І в одному з маневрів, коли наш човен уходив від вогню ворога, я опинився за бортом.</div> <div>Я важу 120 кілограмів без екіпірування, з екіпіруванням було би десь ще плюс 30. Але за 20 хвилин до того, як я мав випасти, мені чомусь стало неспокійно. І я стягнув все: каску, бронежилет, РПС, відклав зброю. На мені був водолазний термокостюм і я надягнув рятувальний жилет. Якось на серце лягло, що треба це зробити.</div><div>І через 20 хвилин я – у воді.</div><div>До берега в той момент було порядка 130 кілометрів.</div><div><em><strong>&quot;Весь час я плив проти течії&quot;</strong></em></div><div>Якою була моя перша емоція? Звісно, це паніка. До берега дуже далеко, а під тобою велика глибина.</div><div>Мої побратими хотіли забрати мене. Але ворожий літак продовжував нас обстрілювати. І тоді я почав їм махати та кричати, щоб вони уходили від мене. Тому що я прекрасно розумів, що екіпаж човна, а це 13 людей – більш дорогоцінний, ніж я один. А з жилетом я міг деякий час протриматися на воді.</div><div>Пізніше я дізнався, що нашого човна таки пошкодили. І, зокрема, тому було вирішено відступити: човен пробито, а це загрожує життю хлопців.</div><div>Я не знав, що буде далі, але в мене був єдиний орієнтир – одна з газовидобувних вишок, яка постійно горить. Її дуже хорошо було видно і в день, і вночі. Вже потім побратими сказали мені, що від місця мого падіння до вишки було десь 20 кілометрів.</div><div>Я зрозумів, що мені треба зібратися з думками і налаштуватися на те, що за мною через годину точно ніхто не підійде, тому що літаки продовжували літати над нами. Для них я був дуже маленькою ціллю, а от підплисти до мене човну вони не давали.</div><div>І я поплив до вишки, що горіла.</div><div>Хвиль не було, а от течія була дуже сильною. Вона постійно зносила мене то назад, то вліво, то вправо. Виходить, весь цей час я плив проти течії. Я не зупинявся ні на хвилину, тому що в цьому разі вона відносила б мене далі і далі від мого орієнтира.</div><div>Мені приходилося постійно бути в русі.</div><div>Я плив.</div><div><picture><source srcset=&quot;//img.pravda.com/images/doc/d/2/d2bdf55-375770124-822053812741769-1842914351192327421-n.avif&quot; type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;Конан: Нас воює більше мільйона. І в кожного є своя історія, цікава та небезпечна&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/d/2/d2bdf55-375770124-822053812741769-1842914351192327421-n.jpg&quot;></picture><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>&quot;Конан&quot;: Нас воює більше мільйона. І в кожного є своя історія, цікава та небезпечна.&nbsp;</em><em>ФОТО НАДАНЕ &quot;КОНАНОМ&quot;</em></div></div><div><em><strong>&quot;Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися?&quot;</strong></em></div><div>Плавати я навчився в шість років у ставку в селі, куди потайки від батьків пішов разом із друзями. Пам'ятаю, як почав тоді тонути. Допомогти не було кому, тож почав сам потихеньку-помаленьку гребти до берега.</div><div>Я за знаком зодіаку – риби, тож вода – це моя стихія. І нинішня моя історія це довела. Проте плавання ніколи не було моєю сильною стороною: відпливаючи метрів на сто від берега, я вже відчував втому, з'являлася задишка. Адже при вазі 120 кілограмів не так легко плавати, бігати. М'язи постійно хочуть кисню.</div><div>Раніше, коли просто плавав у морі чи на річці й не відчував під собою дна, з'являлася невпевненість. Але зараз піді мною були сотні метрів води, та я старався не брати цього в голову.</div><div>Збираєшся з силами – і ще один ривок. Бо жити дуже хочеться, розумієте?</div><div>Думки були різні, чесно. Думав, може, мене ніхто не шукає, бо нікого не бачив на орієнтирі. А можливо, шукають, та не можуть знайти. Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися?</div><div>Але здоровий глузд говорив, що треба плисти далі. Я все ж таки сподівався, що мої хлопці мене шукають, і знав, що мій командир Віктор Вікторович (<a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2023/08/30/7417610/&quot;><em>Торкотюк</em></a><em>&nbsp;– УП</em>) зробить все для того, щоб мене витягнути. І я не помилявся, це справді людина з великої букви.</div> <div>Ще ривок, кажеш ти собі. І думаєш про життя, про родину. Було дуже важко морально думати, що моєму синові за місяць виповниться рік, а ти не знаєш, чи виживеш, чи побачиш ще його.</div><div>Годинника в мене не було, орієнтуватися я міг хіба за сонцем. В якийсь момент почалися галюцинації: спека, зневоднення, стомленість. Я подумав, що попереду лодка. І тільки з часом зрозумів, що це та сама вишка. І десь в районі 4-5-ої години дня я до неї доплив.</div><div>Я не міг підпливти до неї впритик, бо дуже сильний жар. Вона горить газом, і язик полум'я там дуже сильний. Навіть коли ти від неї за 100 метрів, таке відчуття, що над тобою літає ворожий літак – настільки голосно. Через таку температуру я боявся, щоб жилет не поплавився.</div><div>Течія стала ще сильніше, і мене почало відносити назад. Так було декілька разів. Мене відносило десь на метрів 400, і я знов плив до вишки.</div><div>Здається: що там – 400 метрів?! Але коли ти вже проплавав більше десяти годин і відчуваєш, що сили тебе покидають…</div><div>Коли мене відкинуло в четвертий раз, я вибився із сил. Було дуже сильне зневоднення, тому що я дуже багато напився солоної води. Постійна жара. Дуже хотілося спати.</div><div>І я розвернувся на спину і заснув.</div><div><em><strong>&quot;Я буду жити!&quot;</strong></em></div><div>Коли я прокинувся, течія відкинула мене від вишки, і довелося ще раз до неї плисти.</div><div>Почав спускати жилет – звісно, стільки годин на сонці!</div><div>До того ж я розумію, що скоро ніч, а значить, навряд чи пошукова група зможе мене знайти.</div><div>В якийсь момент відчув щось таке на нозі, з пазурами. Обертаюся – а на мені чайка сидить, і ще кілька наді мною кружляють. До речі, з &quot;Байрактару&quot;, який підняли на мої пошуки, теж побачили тепловий слід від птахів. Так і передавали, що є об'єкт, який пливе в сторону Одеси, і &quot;катає на собі&quot; сім чайок.</div><div>І в якийсь момент я помітив корабель.&nbsp;</div> <div>Це могла бути моя пошукова група. Але була і думка, що це може бути корабель ворога, який під прикриттям авіації вийшов у відкрите море і шукає нас.&nbsp;</div><div>Потім пролетів ворожий літак і декілька разів обстріляв корабель, який йшов у мій бік. Значить, наші. Але судно розвернулося і пішло в іншому напрямку.</div><div>Коли я помітив, що корабель від мене відходить, це додало мені сили. Я знав, що може є хтось поряд, що мене шукають, і я поплив далі.</div><div>Я плив, плив і побачив хвилі води, що наближалися. Я подумав, що це ворог. Що це російський десант до мене пливе.&nbsp;</div><div>Це була маленька лодка. І коли я побачив на човні прапор України, моїй радості не було меж. Це хлопці, мої хлопці, мої побратими, які через &quot;Байрактар&quot; натрапили на мій слід!</div><div>Все, мене знайшли, я буду жити!</div><div><picture><source srcset=&quot;//img.pravda.com/images/doc/4/c/4cca41a-373352336-624487506459445-4025228192093913010-n.avif&quot; type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;Конан: &quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/4/c/4cca41a-373352336-624487506459445-4025228192093913010-n.jpg&quot;></picture><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>&quot;Конан&quot;: У підрозділі ми щоранку робимо зарядку, бігаємо від трьох до пʼяти кілометрів.&nbsp;</em><em>ФОТО НАДАНЕ &quot;КОНАНОМ&quot;</em></div></div><div>Думаю, що я проплив десь 20-25 кілометрів. Самому цікаво, скільки точно.</div><div>Мене підняли на човен. Звісно, я кинувся їх усіх обіймати. Наш лікар, бойовий медик, каже:&nbsp;<em>&quot;Все має бути за правилами. Немає часу обійматися, треба скидати жилет, скидати гідрокостюм&quot;</em>. Далі – термоковдра і крапельниці. Моя температура була 35,5, плюс сильне зневоднення.</div><div>Впевненість у своїх побратимах відчувається завжди: від початку до завершення будь-якої операції, бо це як один організм, одна команда.&nbsp;</div><div>Наш командир батальйону не тільки відправив пошукову групу у відкрите море, але ще й &quot;Байрактар&quot; підняв і рятувальний корабель задіяв. Тож цього разу це була командна робота: і нашого підрозділу, і ВМС, і&nbsp;<a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/07/2/7409522/&quot;>групи Тимура</a>.</div><div><em><strong>На землі</strong></em></div><div>Я був у човні, але операція ще не завершилася. Потрібно було успішно відступити на безпечну територію.</div><div>Ми попливли в сторону другої вишки, ближче до суходолу. Коли зайшли за неї, в небі знову з'явився ворожий літак. Ми причаїлися. Він випустив керовану ракету по Зміїному. Коли небо стало чистим, ми рушили далі.</div><div>Близько опівночі я нарешті ступив на землю. Зійшов із човна самотужки, на своїх двох.</div><div>Після крапельниць сили повернулися. Я почувався добре, міг самостійно ходити, говорити, ясно мислити. Все вже було добре. Температура піднялася до нормальної: 36,2, а потім, уже коли лежав у швидкій, до 36,6.</div> <div>За порадою лікаря воду пив маленькими дозами і маленькими ковтками. Апетиту не було навіть на наступний день – хотілося лише яблук і солодкої води.</div><div>Я коли плив, дивився на ту вишку, і так хотів фруктів і пепсі! Зараз я вже випив, напевне, літрів із двадцять тієї пепсі.</div><div>Перше, що зробив, відчувши під ногами тверду землю, написав повідомлення дружині, бо довго не виходив на зв'язок. Написав, що усе добре, живий-здоровий, повернувся із завдання.</div><div>Але про те, що сталося, досі їй не розповів. Я заходив здалеку, запитував:&nbsp;<em>&quot;Чула про таку історію? Як думаєш, як же він плив, що в нього в той час у голові було?&quot;</em>. Дружина відповідає:&nbsp;<em>&quot;Мабуть, він дуже сильно жити хотів&quot;.&nbsp;</em></div><div>А я їй:&nbsp;<em>&quot;Так, він дуже хотів жити&quot;.</em>&nbsp;</div><div><picture><source srcset=&quot;//img.pravda.com/images/doc/4/9/495bc08-373406207-844031673927739-6177488264706593274-n.avif&quot; type=&quot;image/avif&quot;><img alt=&quot;Конан: Війна - це суцільне жахіття. Приліт снарядів, стрілянина, постріли з танків - і все це поруч із тобою.&quot; src=&quot;https://img.pravda.com/images/doc/4/9/495bc08-373406207-844031673927739-6177488264706593274-n.jpg&quot;></picture><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>&quot;Конан&quot;: Війна – це суцільне жахіття: приліт снарядів, стрілянина, постріли з танків&nbsp;– і все це поруч із тобою</em></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>ФОТО НАДАНЕ &quot;КОНАНОМ&quot;</em></div></div><div><em><strong>Справжній &quot;Конан&quot;</strong></em></div><div>Я вже казав, скільки важу. Я ніколи не був маленьким хлопчиком. І так повелося, коли треба було щось важке зробити, казали:&nbsp;<em>&quot;Давай, Конан!&quot;</em>. Так цей позивний і закріпився. Але тепер хлопці говорять:&nbsp;<em>&quot;Ти і є справжній Конан, а не той, що у фільмі</em>&nbsp;(<em>&quot;Конан-варвар&quot; – фільм 1982 року з Арнольдом Шварценеггером – УП</em>)&quot;. Але я не варвар, тому що не жорстокий.</div><div>Я постійно у спорті. Навіть зараз, коли є можливість позайматися в залі чи побігати, завжди нею користуюся. Фізична форма і вміння правильно себе налаштувати психологічно дуже мені допомогли.</div><div>Взагалі в &quot;Артані&quot; більшість бійців – спортсмени. Є серед них чемпіони України і навіть чемпіони світу з різних видів єдиноборств.</div><div>Я сам майстер спорту з панкратіону (<em>це бойове мистецтво, яке походить зі Стародавньої Греції, суміш боротьби і кулачного бою – УП</em>) і паверліфтингу (<em>силове триборство – присідання зі штангою, жим лежачи, тяга станова – УП</em>). Вигравав чемпіонати. Також я займався богатирським багатоборством (або силовим екстримом, як його ще називають) – і тут посідав призові місця в змаганнях.</div> <div>Я дякую Богу, що надав мені сил! Я віруюча людина. Для мене важлива молитва і сила молитви. Розумієте, я плив 14 годин, і в мене не було крепатури. Тобто судороги мене не мучили, мені було легко плисти. Просто стомленість була з часом.</div><div>А на другий день, коли я в лікарні прокинувся, я не відчував болі ні в м'язах, ні у зв'язках, ні в чому.</div><div>Я щасливий, що тепер можу розповісти вам все це. Про себе, про побратимів, про батальйон, про командира. Я їм всім дуже вдячний.</div><div>І тепер наскільки зможу, настільки буду старатися донести свою історію іншим людям.</div><div>З якою метою? Щоб вони не здавалися.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62736/ 2023-09-20 13:53:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62735/ Стартував новий навчальний рік. Наприкінці серпня міністр освіти Оксен Лісовий говорив, що більшість дітей мають розпочати його офлайн – звісно, за наявності обладнаного укриття. У багатьох повернення до школи чи дитсадка наживо не обходиться без прохань здати гроші. &quot;Треба дуже оперативно зібрати по 700 гривень на ремонт класу, бо в серпні &quot;прийомка&quot; школи&quot;, &quot;3000 гривень на укриття&quot; – реальні історії від батьків із соцмереж. Але ремонтувати та загалом забезпечувати школи й дитсадки мають із місцевого бюджету. Як перевірити, що вже придбали в освітній заклад? Що ще будуть купувати? А на що взагалі школа просила виділити кошти? <div></div><div><em>УП&nbsp;розповідає, як у цьому розібратися.</em></div><div></div><div><em><strong>По закупівлі – на Prozorro</strong></em></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>На Prozorro можна подивитися:</span></em></div><ul><li level=&quot;1&quot;>що замовили у вашу школу чи дитсадок.&nbsp;Наприклад, які меблі мають привезти, що повинен зробити підрядник під час ремонту укриття, на яких умовах будуть організовувати харчування;</li><li level=&quot;1&quot;>скільки це коштуватиме;</li><li level=&quot;1&quot;>хто з бізнесу отримав контракт.</li></ul><div>Приміром, цього літа посадовцям місцевої влади у Дніпрі&nbsp;<a href=&quot;https://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&amp;_t=rec&amp;id=336013&amp;fp=91&quot; target=&quot;_blank&quot;>вручили підозру</a>&nbsp;у справі щодо махінацій на закупівлях меблів. У школи привезли парти, які не відповідали вимогам – але товар прийняли і оплатили. Збитки оцінюють у приблизно 3 млн грн. Коли батьки знають, що саме мають привезти, або як повинні зробити ремонт, вони можуть швидко виявити невідповідність – і забити на сполох.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Для пошуку потрібних закупівель можна використати:</span></em></div><ul><li level=&quot;1&quot;>ЄДРПОУ місцевого управління освіти</li><li level=&quot;1&quot;>ЄДРПОУ школи, якщо вона проводить закупівлі самостійно</li><li level=&quot;1&quot;>назву та адресу школи</li></ul><div>Найпростіший варіант –&nbsp;відфільтрувати замовлення за кодом ЄДРПОУ&nbsp;на&nbsp;<a href=&quot;https://prozorro.gov.ua/&quot; target=&quot;_blank&quot;>Prozorro.</a>&nbsp;Можна ще поставити фільтр на рік або посортувати за датою публікації, щоб бачити лише найновіші закупівлі.&nbsp;</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><a href=&quot;https://lifeimg.pravda.com/images/doc/5/f/5fc8af1-prozorro-1-original.jpg&quot; rel=&quot;prettyPhoto[mixed]&quot; title=&quot;&nbsp;&quot; target=&quot;_blank&quot;><img height=&quot;532&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/5/f/5fc8af1-prozorro-1.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></a></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><em>На зображенні – фрагмент сторінки пошуку закупівель на Prozorro. Щоб подивитися замовлення саме Подільського районного управління освіти в Києві, ми внесли його код ЄДРПОУ у фільтр Замовник</em></td></tr></tbody></table><div>Ще один спосіб – відібрати закупівлі в&nbsp;<a href=&quot;https://bi.prozorro.org/hub/stream/aaec8d41-5201-43ab-809f-3063750dfafd&quot; target=&quot;_blank&quot;>аналітичному модулі BI Prozorro.</a>&nbsp;Він виглядає трохи складніше, але тут більше різних фільтрів, можна вивантажити дані в одну таблицю, переглядати діаграми та інформацію про постачальників тощо. Там радимо обрати&nbsp;<a href=&quot;https://bi.prozorro.org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2&quot; target=&quot;_blank&quot;>&quot;12. Етап закупівель (2022-2023)&quot;</a>, а далі&nbsp;<a href=&quot;https://bi.prozorro.org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2/sheet/c852ccc8-1477-4f40-b698-53ea7a57ce1c/state/analysis&quot; target=&quot;_blank&quot;>&quot;Тендери/Лоти&quot;.</a>&nbsp;</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><a href=&quot;https://lifeimg.pravda.com/images/doc/e/3/e3de5ff-prozorro-2-original.jpg&quot; rel=&quot;prettyPhoto[mixed]&quot; title=&quot;&nbsp;&quot; target=&quot;_blank&quot;><img height=&quot;265&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/e/3/e3de5ff-prozorro-2.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></a></td></tr><tr><td>&nbsp;</td></tr></tbody></table><br><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><a href=&quot;https://lifeimg.pravda.com/images/doc/f/0/f032baa-prozorro-3-original.jpg&quot; rel=&quot;prettyPhoto[mixed]&quot; title=&quot;&nbsp;&quot; target=&quot;_blank&quot;><img height=&quot;459&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/f/0/f032baa-prozorro-3.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></a></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;>&nbsp;Як зайти на лист &quot;Тендери/Лоти&quot; у додатку &quot;12. Етап закупівель (2022-2023)&quot; аналітичного модуля</td></tr></tbody></table><div>Праворуч на екрані ви побачите найпопулярніші фільтри – розгорніть список, щоб побачити їх усі. Знизу можна обмежити тендери за часом. Усі фільтри, які ви оберете, з’являться на панелі згори. Праворуч згори ви також знайдете декілька базових інструкцій, які допоможуть вам розібратися з цим інструментом. Щоб зберегти собі таблицю, клікніть по ній правою кнопкою миші та виберіть &quot;Завантажити як&quot;.</div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><tbody><tr><td><a href=&quot;https://lifeimg.pravda.com/images/doc/3/1/3151485-prozorro-4-original.jpg&quot; rel=&quot;prettyPhoto[mixed]&quot; title=&quot;&nbsp;&quot; target=&quot;_blank&quot;><img height=&quot;355&quot; src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/3/1/3151485-prozorro-4.jpg&quot; width=&quot;755&quot;></a></td></tr><tr><td>&nbsp;<em>На зображенні – лист &quot;Тендери/Лоти&quot;. Тут встановлені фільтри на 2023 рік та замовника (у модулі цей фільтр називається Організатор)</em></td></tr></tbody></table><div>Крім цього, для пошуку можна використати&nbsp;назву або адресу школи –&nbsp;спробуйте вказати їх у фільтрі за назвою лота. Ці дані допоможуть звузити вибірку закупівель управління освіти, а також знайти ті договори, які уклали інші установи. Приміром,&nbsp;<a href=&quot;https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-22-011326-a&quot; target=&quot;_blank&quot;>встановлення тривожної кнопки у дитсадку</a>&nbsp;в селі Проліски на Київщині купувало Управління гуманітарного розвитку та охорони здоров'я громади. А&nbsp;<a href=&quot;https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-21-011584-a&quot; target=&quot;_blank&quot;>укриття дитсадка</a>&nbsp;в селі Красне Перше придбав виконавчий комітет Обухівської міськради.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>На що варто звернути увагу в тендерах:</span></em></div><ul style=&quot;font-size:medium&quot;><li level=&quot;1&quot;>характеристики товарів та умови послуг і робіт. Приміром, які страви має готувати підрядник, який виграв замовлення на харчування дітей. Зверніть увагу, що чим менш детально прописані вимоги до замовлених товарів, послуг чи робіт, тим вища ймовірність отримати щось неякісне. Разом з тим, занадто детальний опис може свідчити про те, що критерії підлаштували під конкретного постачальника;</li><li level=&quot;1&quot;>ціни. Водночас тут варто бути обережними, коли ви порівнюєте їх із цінами в інтернеті – у вартість договору може бути закладена доставка, відтермінування оплати абощо;</li><li level=&quot;1&quot;>термін виконання договору. Коли підрядник має доробити ремонт або привезти нові книжки?</li></ul><div>Подивитися, чи вже оплатили замовлення, можна на&nbsp;<a href=&quot;https://spending.gov.ua/new/&quot; target=&quot;_blank&quot;>порталі Spending</a>. Там також треба встановити фільтр – відібрати потрібні платежі за допомогою коду ЄДРПОУ того, хто витрачає бюджетні кошти на заклад освіти.</div><div><em><strong>Ще більше інформації – за запитом</strong></em></div><div>Можливо, закупівлі приладдя чи ремонту ще немає на Prozorro – але її мають провести у майбутньому. Щоб дізнатися, які витрати заплановані на наступні місяці року, варто написати запит на публічну інформацію. Його потрібно спрямувати школі або управлінню освіти – залежно від того, хто укладатиме договір. Запит можна сформувати на порталі&nbsp;<a href=&quot;https://dostup.pravda.com.ua/body/list/all&quot;>&quot;Доступ до правди&quot;</a>&nbsp;або за допомогою&nbsp;<a href=&quot;https://docs.google.com/document/d/1gTGYIQou1DWKH7_vaAcC_hieoc1kWfPJRwDYjGZ1tnM/edit&quot; target=&quot;_blank&quot;>шаблонів.</a>&nbsp;</div><div>Також інколи у відповідь на запитання, чому на певні потреби школи треба скидатися, батьки чують, що &quot;з бюджету грошей не дають&quot; або &quot;у міста/села немає коштів&quot;. Місцевий бюджет справді не може покрити всі запити одразу. Але якщо потреба дійсно нагальна, вона має вищу пріоритетність. І тут варто дізнатися, чи школа або дитсадок взагалі просили виділити на неї кошти.&nbsp;</div><div>Освітні заклади перед кожним новим бюджетним роком формують бюджетні запити: там вони розписують, скільки грошей їм необхідно та навіщо. Буває, що керівники шкіл та дитсадків вказують у таких запитах не всі потреби закладу: покладаються на допомогу батьків, не вірять, що гроші можуть виділити, або просто не знають, як спланувати витрати правильно. Але без чесних і коректних бюджетних запитів управління освіти може просто не дізнатися про потреби. І відповідно, не виділить на них бюджетні кошти.</div><div>Інформацію про запити закладу освіти також можна дізнатися через&nbsp;<a href=&quot;https://docs.google.com/document/d/1gTGYIQou1DWKH7_vaAcC_hieoc1kWfPJRwDYjGZ1tnM/edit&quot; target=&quot;_blank&quot;>запит на публічну інформацію.</a></div><div><em><strong>Як краще здавати гроші</strong></em></div><div>Ви можете зробити фінансовий внесок на підтримку школи для дитсадка – якщо захочете. Але це має бути&nbsp;повністю добровільно.&nbsp;Не через вимогу батьківського комітету, не добровільно-примусово, а саме з вашого власного бажання.&nbsp;</div><div>Один із захищених способів це зробити – перерахувати кошти на казначейський рахунок освітнього закладу, місцевого управління або департаменту освіти. Ви можете вказати конкретне призначення платежу: наприклад, на ремонт спортзалу школи №2. Ці гроші також витрачатимуть через Prozorro.</div><div>Як ще можна допомогти школі і посприяти виділенню коштів на шкільні потреби, ми розписали у спеціальному&nbsp;<a href=&quot;https://ti-ukraine.org/news/yak-pereviryty-zakupivli-shkoly-ti-ukrayina-prezentuye-posibnyk-dlya-batkiv/&quot; target=&quot;_blank&quot;>посібнику для батьків</a>.</div><div>А якщо у вас виникнуть підозри, що в закупівлях є корупція, чи питання щодо того, як їх краще моніторити – звертайтеся до&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/dozorro.org&quot; target=&quot;_blank&quot;>DOZORRO.</a></div><div><em>Публікацію підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту &quot;Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS&quot;</em></div><div><em>Матеріал написано у співавторстві з комунікаційною менеджеркою проєкту DOZORRO TI Ukraine Катериною Русіною.&nbsp;</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;></div> Проблема, погляд, резонанс http://www.izmail.es/article/62735/ 2023-09-20 12:45:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62733/ Колишню директорку департаменту охорони здоровʼя Одеської ОВА Наталію Одарій-Захарʼєву призначили радницею міністра охорони здоров’я України на громадських засадах. <div><div><div>Про це 19 вересня&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid035Mc4Y3kTaoWhHCRDc3rMjJ7S6xyWbn7SNuF8UJoMQyfgavupd7FFTGSSzLhCF9Hhl&amp;id=100095400094439&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a>&nbsp;на сторінці ДЗ &quot;Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України&quot;, очільницею якого наразі є Одарій-Захарʼєва.</div></div></div><div><div>Відповідний наказ міністр Віктор Ляшко підписав 12 вересня. Як радниця міністра Наталія Одарій-Захар'єва займатиметься, серед іншого, питаннями сфери охорони здоров'я в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях, розповіла у коментарі Суспільному прессекретарка посадовиці Вікторія Синько.</div><div><em>&quot;Зараз на порядку денному у МОЗ питання реабілітації як військовослужбовців, так і цивільних громадян. Також питання ментального здоров'я, якими займається перша леді України Олена Зеленська. Наприклад, наш центр реабілітації, зокрема, працює у рамках програми &quot;Ти як?&quot; Тому й цими питаннями, зокрема, буде перейматися Наталія Вікторівна&quot;, -</em> зазначила Вікторія Синько.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; height=&quot;32&quot; alt=&quot;Колишню директорку одеського облздоров'я призначили радницею міністра охорони здоров'я&quot; title=&quot;Колишню директорку одеського облздоров'я призначили радницею міністра охорони здоров'я&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/ba5703169f9a6920.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Наказ міністра МОЗ України щодо призначення Наталії Одарій-Захар'євої.&nbsp;</em><em>Фото: ДЗ &quot;Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України&quot;</em></div></div></div><div>Нагадаємо,&nbsp;12 липня 2023 року Наталія Одарій-Захарʼєва&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/526935-v-odeskij-ova-podala-na-zvilnenna-ocilnica-departamentu-ohoroni-zdorova/&quot; target=&quot;_blank&quot;>подала</a>&nbsp;заяву на звільнення з посади директора одеського обласного департаменту охорони здоров'я за власним бажанням. Вона очолювала структуру три з половиною роки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://www.izmail.es/article/62733/ 2023-09-20 11:10:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62739/ Плавкран СПК-1/35 пройшов випробування та отримав документи Регістру судноплавства. <div><div>Українське Дунайське пароплавство повідомило, що&nbsp;один з найпотужніших плавкранів на Дунаї&nbsp;розпочав роботу.<br>Плавкран СПК-1/35 пройшов&nbsp;<a href=&quot;https://cfts.org.ua/news/2023/08/18/udp_gotue_do_viprobuvannya_odin_z_naypotuzhnishikh_plavkraniv_na_duna_foto_76168&quot;>випробування</a>, отримав документи Регістру&nbsp;судноплавства.</div><div><em>&quot;Кран вже допомагає у проведенні днопоглиблення. Сьогодні така техніка дуже затребувана на Дунаї&quot;,</em> - йдеться в повідомленні.</div><div>СПК-1/35 має довжину майже 40 метрів, водотоннажність 1224 тонн та вантажопідйомність 35 тонн.&nbsp;&nbsp;</div><div>Плавкран може використовуватися для робіт із модернізації заводського сліпу, або для зняття кришок барж без використання портальних кранів.&nbsp;Але основна його задача - перевалка зернових.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><br></div><br></div><footer><div></div></footer> Міські новини http://www.izmail.es/article/62739/ 2023-09-20 10:37:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62740/ Фундук італійських сортів набору Ferrero, яку у 2017 році заклала українська компанія Filbertдає близько 600 кг/га. Наступного року господарство планує вийти на товарну врожайність цих насаджень. <div>Про це в інтерв’ю&nbsp;журналу «Садівництво по-українськи»&nbsp;розповів засновник компанії Filbert Максим Шейко.</div><div><em>«З кожним роком урожай все більше, оскільки до 2021 року ми по наростаючій закладали все нові площі»</em>, – додав підприємець.</div><div>Компанія Filbert має найбільший у країні сад фундуку площею 820 га. У 2015 році вони заклали Галле, Косфорд, Каталонський та Барселонський, які, як згодом з’ясувалося, не дуже підходять клієнтам у кондитерській промисловості. Їх довелося викорчувати у 2021 році, доки вони не стали зовсім великими.</div><div><em>«Коли ринок фундука був зовсім сирий, інформації ніякої ні в кого не було, всі ж робили тільки перші кроки, і ніхто не ставив собі питання, що буде в кінці,</em> – пояснив власник одеської компанії. –<em> Перекупники просто завозили з Європи все поспіль і переконували покупців, що з їхнім товаром все буде добре».</em></div><div>Правильні сорти Filbert отримав тільки після тісного знайомства з компанією Ferrero, яка запросила українців у свої сади і на виробництво.</div><div><em>«Ми розповіли про свою проблему, –</em> згадав Шейко. – <em>Вони нас направили до своїх грузинських, італійських та румунських розплідників, де ми купили потрібні нам саджанці, а ще й побували на переробному заводі Ferrero».</em><br><em style=&quot;text-decoration-line:underline&quot;>Довідка:</em><br><em>Компанія FILBERT існує з&nbsp;2017р., сади та виробничі потужності знаходяться у с. Полієво, Біляївського р-ну Одещини. Вирощування фундуку відбувається на площі 820 га.<br>На даний момент сади висаджені основними промисловими сортами&nbsp;Tonda Di Giffoni, Romano, Tonda Gentile delle Langhe, Mortarella, Nocchione.&nbsp;Ці сорти відмінно адаптуються під м'який клімат, добре плодоносять, чудово піддаються розколу і високому відсотку бланшування. <br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://www.izmail.es/article/62740/ 2023-09-20 10:00:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62738/ Контрнаступ України триває, але чи буде великий прорив цього року - поки невідомо. ЗСУ досягнуть більших успіхів на фронті. <div><div>Про це повідомляє&nbsp;РБК-Україна&nbsp;з посиланням на президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю&nbsp;<a href=&quot;https://edition.cnn.com/2023/09/19/politics/zelensky-ukraine-russia-congress-trump-cnntv/index.html&quot; rel=&quot;noopener noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>CNN.</a></div></div><div></div><div><div>Зеленський позитивно оцінив контрнаступ українських військових, який триває. Він також підтвердив, що наступ йде повільніше, ніж очікувалося.</div><div>На запитання про те, чи можливий цього року великий прорив, Зеленський відповів: &quot;Думаю насправді ніхто не знає&quot;.</div><div>Проте, на думку глави держави, цього року нашим військовим все ж вдасться досягти успіху на окремих ділянках.</div><div><em>&quot;Але я думаю, що ми матимемо більше успіху&quot;, - </em>сказав він, нагадуючи про досягнення України на сході.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://www.izmail.es/article/62738/ 2023-09-20 09:36:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://www.izmail.es/article/62734/ Владлен Мараєв - кандидат історичних наук, співавтор та ведучий YouTube-каналу &quot;Історія без міфів&quot;. <div><em style=&quot;font-weight:normal&quot;>&quot;Суспільне&quot; поспілкувалося з ним про тризуб на монументі Батьківщини-матері замість серпа і молота, парадокси декомунізації та дерусифікації, уроки Будапештського меморандуму та передумови для розпаду росії - &quot;Ремовська Інтерв’ю&quot;.</em></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>Про перехід на українську мову</strong></span></em></div><div><em><strong>-&nbsp;Ми бачилися рік тому. Тоді одним з основних наративів в розмові було те, що через повномасштабне вторгнення &quot;рф&quot;&nbsp;зріс інтерес українців до всього українського. Чи ця тенденція зберігається?</strong></em></div><div>-&nbsp;Так, значною мірою. Я б сказав, за цей час пропозиція значно зросла. Нині вже до 10 тисяч українськомовних каналів на YouTube, на будь-яку тематику. Цікавість існує і збільшується кількість авторів контенту.</div><div><em><strong>-&nbsp;“Кожен із нас зобов'язаний робити все, щоб відірвати себе від російської імперії” -&nbsp;це цитата&nbsp;з одного з ваших інтерв'ю. На якому етапі українці в цьому процесі?</strong></em></div><div>- Будь-яке узагальнення завжди є некоректним. В цілому, українці набагато просунулися, але все ще недостатньо. Бо по тому, що спостерігаю, бачу, продовжує лунати дуже багато російської мови. Багато споживання російськомовного продукту серед дітей і юнацтва - музика, якісь розважальні канали. Багато з них спілкуються російською.</div><div><em><strong>-&nbsp;Здавалося б, є війна. Для багатьох цього було достатньо, щоб перейти на українську, або припинити споживати російський контент. Чого бракує іншим?</strong></em></div><div>- Мені складно сказати, чого конкретно кожному бракує. Є люди, які принципово залишаються на позиціях російськомовності. Притому що вони, до речі, можуть бути патріотами України. І їх багато. Для мене це незрозумілий парадокс. В моєму колі спілкування багато російськомовних перейшли на українську. Для когось 2014 рік став тригером. Для когось -&nbsp;2022-й. Трохи дивно виглядає позиція бути російськомовним, споживати російську культуру й одночасно - бути патріотом України. Це постімперська дихотомія - теж, в принципі, феномен нашої доби.</div><div><em><strong>-&nbsp;Тобто російська мова&nbsp;- &nbsp;це одна з ниток, які зв'язують українця саме з поняттям &quot;російська імперія&quot;?</strong></em></div><div>- Зокрема. Мова - це те, як ви думаєте, про що ви думаєте, як формулюєте ідеї, як спілкуєтеся. Культурне коло, яке вас оточує, дуже залежить від мови.</div><div><em><strong>-&nbsp;Люди, які продовжують слухати російських виконавців, що підтримують путіна - що з ними не так?</strong></em></div><div>- Частина просто не розбирається, яка там у них позиція. Їм байдуже. Частина хоче жити так, як раніше. Це реакція на те, що відбувається. Бо, як багато хто каже, у кожного свої способи нормалізації &quot;кукухи&quot;. Для деяких - це спробувати зімітувати довоєнне життя.&nbsp;Для мене продовжувати слухати все це сміття - незрозуміла позиція. Але ми ж не можемо людей насилувати - ми ж не росія. Ми - вільна демократична країна. І це найголовніше, що треба зберегти в Україні - відчуття свободи. Тому що, знаєте, гарно кажуть: можна виграти війну, а потім програти мир. Якщо ми перетворимось на другу &quot;рф&quot;, нащо така перемога.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історик та відеоблогер Владлен Мараєв&quot; title=&quot;Історик та відеоблогер Владлен Мараєв&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>Про дерусифікацію і декомунізацію</strong></span></em></div><div><em><strong>-&nbsp;Щодо дерусифікації й заодно і декомунізації. В серпні на щиті Батьківщини-матері&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/544889-u-kievi-pidnali-trizub-na-monument-batkivsina-mati/&quot;>серп і молот замінили на тризуб</a>. З одного боку, був консенсус в суспільстві, що це треба зробити. З іншого, чи не дивно, що замінили на тризуб?</strong></em></div><div>- У мене двояке ставлення. З одного боку, що на нього не чіпляй, повністю переформатувати не вийде. Бо це - один із найголовніших совецьких імперських маркерів. Батьківщина-мати символізувала так званий совецький народ, переможець у так званій Великій вітчизняній війні - все відповідно до ідеологем того часу.&nbsp;Єдиний позитив - воно надзвичайно тригерно для ворога. Ми ж бачили, яку істерику це викликало на болотах. Це нищення їхньої імперської ідентичності, маркерів, які вони розставляли в кожній колонізованій країні: тут наша влада, територія, ідеологія.&nbsp;Крім того, цей монумент повернутий обличчям на схід. За певних трактувань він може вважатися символом опору. Символом України, що бореться, що ніколи не допустить агресора до берегів Дніпра.&nbsp;Але водночас нікуди не діти того, що він совецький, пропагандистський монумент.</div><div><em><strong>-&nbsp;Тривають розмови, що її треба перейменувати на Україну-матір.</strong></em></div><div>- Ну, знаєте, як ви його не перейменуйте, а воно залишиться таким самим. А совецькі зірки на гарді меча? А те, що всередині, в музеї, купа совецьких панно, символіки. А скульптурні зображення внизу - солдати, партизани й так далі.&nbsp;Але з іншого боку - про символізм я вже сказав, але це ще ж і один із прикладів жанру монументальних скульптур, як та ж статуя Ісуса в Ріо-де-Жанейро. Це має значення в контексті архітектури. Тому просто знести - це теж, мабуть, не зовсім правильно.</div><div><em><strong>-&nbsp;Чи варто в Україні йти й далі цим шляхом переосмислення радянських пам'ятників - перетворювати їх на українські?</strong></em></div><div>- Варто йти шляхом відмови від імперської культурної спадщини та символіки. Звичайно, звертаючи увагу на культурну цінність пам'яток, якщо вона існує.</div><div>Давно було необхідно створити музеї, парки совецької культури, імперської - якої завгодно. Щоб на цьому і заробляти можна було, і щоб зберігати для дослідників. На жаль, поки цього практично не робиться. Проводиться активно і деросіянізація, і декомунізація. Але все ще недостатньо. В Києві залишається безліч маркерів совецької епохи. Хоча значно менше, ніж раніше.&nbsp;Але знаєте, що мене дійсно шокувало? В Києві є пам'ятник російській білогвардійщині. Вихованцям кадетських корпусів, які воювали у так званій громадянській війні на росії. Зокрема, на півдні України проти більшовиків. Але воювали за російських білогвардійців - тих, які не визнавали України.&nbsp;Це в колишньому парку Островського, зараз він Миколи Зерова. Що найдивовижніше, це знаходиться практично навпроти Національного університету оборони. Поруч із Солом'янським кладовищем. Невеличкий монумент, на ньому написано: &quot;В честь суворовцев, кадетов. За веру и отечество&quot;. Ну добре, хоч &quot;За царя&quot; не написано.&nbsp;Це поставили в кінці &quot;нульових&quot;, коли було багато такого. Спільні українсько-російські проєкти, в Україну активно заходили російські гроші. Чомусь це нікого не бентежить.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Тризуб на щиті монумента &quot; Батьківщини-мати&quot;=&quot;&quot; у=&quot;&quot; Києві&quot;=&quot;&quot; title=&quot;Тризуб на щиті монумента &quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>У Києві зранку 6 серпня альпіністи закріпили тризуб на щит монумента &quot;Батьківщини-мати&quot;.&nbsp;Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><strong>-&nbsp;Тут - вже тризуб, а тут - ще радянські зірки, тут - парк вже Миколи Зерова, а в ньому - російський пам'ятник. Як правильно пройти шлях декомунізації, щоб ми не зупинилися десь посередині? Щоб не було таких парадоксальних співіснувань в рамках одного об'єкта? Від кого тут має йти ініціатива?</strong></em></div><div>- Якщо це буде нав'язуватись тільки владою і не мати підтримки в суспільстві, це не буде ефективно. Українці вкрай волелюбні люди, і якщо їм щось силоміць почнуть нав'язувати, вони цього не сприймуть. Якщо це буде йти знизу і не буде отримувати підтримки у влади, така влада буде замінена, скоріш за все, в революційний спосіб. Бо українці не будуть терпіти владу, яка не відповідає їхнім інтересам. Тому це має бути обопільний процес.</div><div><em><strong>- Війна не має бути завадою для цих процесів?</strong></em></div><div>- Зараз найкращий час для цього. Тому і бісяться всі оті противники, кричать, мовляв, українські необільшовики прийшли до влади, все руйнують, зносять, перейменовують. Дійсно, зараз - найкращий час. І так, безумовно, має робитися. Тому що максимальне вичищення від імперських маркерів - запорука незалежної України.</div><div>Але вичищення має бути продуманим. Не просто тупе руйнування, а десь переосмислення, десь збереження як музейних експонатів. А десь, звичайно, демонтаж, або заміна на свої маркери. Маємо чітко промаркувати територію: тут - Україна, і більше нікого тут ніколи не буде.&nbsp;Але час хоч і сприятливий, можна сказати: давайте краще витрачати кошти, енергію на підтримку фронту. В цьому є рація. Проте, а коли це буде &quot;на часі&quot;? 32 роки нам казали, що &quot;не на часі&quot;. То у вас всі бідні були, то ще якісь проблеми - і все &quot;не на часі&quot;. Ну так, вибачте, якщо не на часі розбудовувати державу, ви зрештою її втратите. Продасте за якісь економічні &quot;плюшки&quot;. Власне, &quot;рф&quot;&nbsp;так завжди й намагалась робити - купити Україну в обмін на дешевий газ.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Історик та відеоблогер Владлен Мараєв&quot; title=&quot;Історик та відеоблогер Владлен Мараєв&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; data-2160-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em style=&quot;font-size:small&quot;>Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><strong>Про страх Заходу перед &quot;рф&quot;</strong></span></em></div><div><em><strong>-&nbsp;Чому Заходу так складно, попри вже півтора року повномасштабної війни, позбутися ілюзії щодо росії?</strong></em></div><div>- Бо на них не летять ракети. І Захід діє прагматично. Або, точніше, вважає, що так діє. А прагматизм в тому, щоб не допустити війни з &quot;рф&quot;. Тому вони й далі не будуть рвати з Росією всіх контактів. Їхні еліти навіть бояться заміни путіна. Бо раптом прийдуть політики, які будуть вважатись навіть гіршими, ніж путін, з якими, в принципі, не можна буде ні про що говорити. Це вони так вважають.&nbsp;У наших союзників досі немає чіткої концепції, що має статись з Росією. Що треба з нею зробити? Подивіться, у Другій світовій ця концепція була вже в 1941 році. Атлантич�