Перемогти путіна і ХАМАС

Події на Близькому Сході завжди були у фокусі уваги політично стурбованої світової громадськості. Навіть у часи існування СРСР для радянських громадян, і українців зокрема, слідкувати за перманентними конфліктами між ізраїльтянами та арабами було своєрідною традицією. Багато тодішніх наших співвітчизників повторювали за телевізійними «балакучими головами» про «агресивну ізраїльську воєнщину», про «знедолених палестинців», про «небезпечні ігри Пентагону» на Близькому Сході. Мало хто тоді намагався самостійно розібратися в ситуації, зробити свої висновки з читання «між рядків», зі слухання «ворожих голосів», розмов з експертами.

От і нині в Україні з тривогою й надією стежать за розвитком конфлікту навколо Сектора Гази. Однак тепер ми розглядаємо ці події вже вдумливо, не як відсторонені спостерігачі, оскільки усвідомлюємо: від того, що відбувається на Близькому Сході, залежить і наше майбутнє. Якщо Ізраїль розпочне широкомасштабний наступ у Секторі Гази або відкриється новий фронт на території Лівану, то це може нівроку вплинути на нашу обороноздатність. Поясню чому.

Україна вже болісно відчуває зміну основного фокусу світової уваги з російсько-української війни на ізраїльсько-палестинське протистояння. За медійною тенденцією потягнулася увага світових організацій, потім світової політики. Далі підуть корекції скерування гуманітарної допомоги, грошових потоків і врешті-решт – військової допомоги.

«Якщо конфлікт (навколо Гази, – ред.) буде обмежений за часом, не більше кількох тижнів, то турбуватися нема про що, але якщо ситуація затягнеться і загостриться, то проблеми точно будуть, оскільки Україна буде не єдиною країною, яка потребує боєприпасів та озброєння», – висловив занепокоєння начальник ГУР Міністерства оборони України Кирило Буданов.

От уже зі Сполучених Штатів надходять тривожні новини, що десятки тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, які були призначені для передачі Україні, бо вкрай потрібні нашій армії, тепер віддадуть Ізраїлю. Про це, зокрема, повідомляє газета The New York Times з посиланням на джерела в Пентагоні.

А телеканал CNN в одному зі своїх недавніх репортажів повідомив, що вище військове командування США «цілодобово працює над пошуками додаткових запасів зброї по всьому світу, щоб швидко переправити її до Ізраїлю». Хоча ще кілька днів тому всі зусилля були спрямовані на підтримку України і пошук зброї та амуніції саме для неї.

Інтернет-видання Axios з посиланням на свої джерела в Пентагоні повідомило, що 300 тисяч артилерійських набоїв, які зберігаються на складах в Ізраїлі і які США планували передати Україні, залишаться на місці. І, ймовірно, тепер будуть передані на потреби ізраїльської армії.

Якщо ж постачання американської зброї для ЗСУ буде зменшено, то контрнаступ, спрямований на відвоювання захопленої росією території, ще більше сповільниться. Це безумовно стало б приводом для відкорковування шампанського у Кремлі.

Україна ніби й розпочала реалізацію масштабного плану щодо відродження своєї військової промисловості, проте ця програма перебуває в зародковому стані, і її важко буде реалізувати, допоки росія має можливість завдавати ракетних ударів по всій її території.

Не секрет, що російська спецоперація застала країни НАТО з напівпорожніми арсеналами, з обтятими арміями, погано функціонуючими оборонними комплексами. Нині західні арсенали, особливо в Європі, близькі до спустошення.

«Якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, Україна зіткнеться з катастрофічною нестачею зброї. Вашингтон не зможе надавати рівнозначну допомогу і Києву, і Тель-Авіву. При цьому Ізраїль буде в пріоритеті, оскільки його відносини зі США міцніші і важливіші» – читаємо в іспанській газеті El País.

Ситуацію з військовою допомогою Україні ускладнюють ще й пертурбації в американському Конгресі. Адже на початку жовтня Палата представників проголосувала за відставку республіканця Кевіна Маккарті з посади спікера. Були численні спроби конгресменів обрати нового лідера, але наразі всі вони завершилися безрезультатно. А допоки Палата представників не обере голову, вона не зможе займатися узгодженням бюджету, ухвалювати закони, зокрема щодо допомоги Україні.

А без американської допомоги Україна ризикує зазнати військової поразки, якою можна вважати вже хоча б зупинку контрнаступу. З відповідним застереженням президент України Володимир Зеленський виступив під час свого візиту до Вашингтона наприкінці вересня.

То чи все дійсно виглядає так песимістично для України? Аж ніяк. Передовсім можна спрогнозувати з великою часткою ймовірності, що протистояння Ізраїлю з ХАМАСом не перетвориться на повноцінну війну. Принаймні вступ у неї нових контрагентів з-за меж Ізраїлю дуже малоймовірний. Гарантією цього є підведення до ізраїльських берегів двох американських авіаносних груп. Поспішає в зону конфлікту й британський авіаносець. Усе це мало б остудити гарячі голови лідерів арабських країн, які, можливо, помишляли долучитися до воєнних дій проти Ізраїлю. А якщо конфлікт не розростеться, то, як зазначав Буданов, переживати Україні за військову допомогу не варто.

Доволі надихаючою на оптимістичний настрій була нещодавня промова американського президента Джо Байдена до нації. Глава Білого дому чітко заявив, що США не допустять перемоги владіміра путіна. Байден гарантував, що його уряд зможе одночасно надавати допомогу і Україні, і Ізраїлю. Він пообіцяв звернутися до Конгресу з проханням про надання додаткових 60 млрд доларів на військову допомогу Україні та 10 млрд доларів Ізраїлю. Ця сума для України перевищує все, що Вашингтон надавав чи обіцяв надати як військову підтримку за 20 місяців конфлікту.

Не варто теж забувати, що США – не єдиний постачальник зброї Києву. Європейська Унія теж зобов'язалася поставити Армії оборони України мільйон артилерійських снарядів упродовж 2023 року. Окрім того, з вересня в НАТО діє нова програма, в рамках якої фінансування виробництва боєприпасів для України буде збільшено на 2,4 млрд євро.

Політики Західного світу вже щоразу менше сприймають російсько-українську війну як щось чуже, відсторонене. Вони вже усвідомили, що якби путін завоював Україну, то він би на цьому не зупинився. Зрештою, про це чітко сказав Джо Байден у згаданій промові: «Отже, якщо ми не зупинимо прагнення путіна підкорити Україну, то він не обмежиться лише Україною. До слова, путін вже погрожував, що він "нагадає" Польщі, що західні землі цієї країни нібито були "подаровані росією". А один з його головних радників, колишній президент мєдвєдєв, назвав Естонію, Латвію і Литву "балтійськими провінціями" росії. Тобто їхні погрози вже стосуються країн-членів НАТО!».

Донедавна західні «пацифісти» й «путінферштеєри» послуговувалися такою хитрою неписаною формулою: ми не захищаємо тих, на кого нападає росія, а росія не нападає на тих, кого ми станемо захищати. Давно вже настав час зрозуміти, що ця формула не працює, та й ніколи не працювала, а була лише ілюзією.
Підготувала Рина ТЕНІНА