Авторська публікація Павла Бондаренка для OBOZREVATEL.
Трохи про історичну географію і не тільки. Бо багато хто вважає наших
пращурів дикими язичниками. Ось вам для роздумів, якщо хто не знав.
Поділ
на Європу та Азію у світі є чисто умовним. Вважається що це один
континент. В часи Античності Європу та Азію (вірніше - Асію) ділили не
за географічною ознакою, а за соціально- культурною. Кордони між ними
були чисто умовними.
У прадавні часи найпоширеніша межа - по річці
Танаїс. Тоді це був нинішній Сіверський Донець, а нинішній Дон вважався
його притокою. Сіверський Донець витікає з Середньоруської височини.
Зразу підкреслю: до росії ця назва має такий само стосунок, як морська
свинка до моря.
Це знамениті Ріпейські (Ріфейські) гори, про які
йдеться у Рігведі. Тут сидить бог вогню Агні, який охороняє Семиглавого
на "Пупі Землі", тобто в центрі Всесвіту. У першій монотеїстичній
релігії - Зороастризмі це гори Хара Березайті (Висока Хара - не в сенсі
фізичної височини, а небесної), де була країна небожителів.
За
зороастрійською міфологією, бог Ормузд (Ор) мав шість безсмертних
втілень, асів (ця назва потім перейде у скандинавську міфологію) -
звідси Семиглавий. Мало кому відомо, але легендарного батька Кия, Щека і
Хорива звали Ор, а імена засновників Києва не слов`янські, а іранські,
так само, як Аскольда (Осколт) і Діра (Дарій).
До сього слід
додати, що грецькі та римські автори, розповідаючи про те, що сарматські
воїни вклонялися увімкнутому в землю мечу, а відтак були "язичниками",
помилялися. Справа в тому, що одне з утілень бога Ора - Хшатра Ваирья
(Кшатра Вайю) був покровителем металу й одночасно воїнів (кшатріїв),
звідси й молитва мечу, яка фіксується не лише у сарматів, але й в низці
інших народів арійського (Орійського) кореню.
А ще саме в районі
Танаїса Олександр Македонський шукав Землю Богів (так перекладається
слово Асія). Колись казали: Європа земля людей, Асія - земля богів. Саме
сюди, згідно з апокрифами вирушив на місію улюблений учень Христа
апостол Іоанн "шукати світлий рід" – зрозуміло чий.
І ще. Руси -
ніякі не вікінги. Вони походять з українського Степу, з ареалу
Сіверський Донець-Дон-Північний Кавказ. Це знамениті роксалани, або
світлі алани, або ж з давньоіранської (не плутати з сучасним Іраном) -
"світлі арії".
Вам, друзі, досі усе ще здається, що історія
Руси-України починається з якихось вікінгів, що опанували дикі нікому не
цікаві, загублені на задвірках цивілізації, землі? Або з диких
бородатих язичників-слов`ян, що молилися різьбленим липовим колодам?
... А
по Уральським горам почали проводити умовний кордон між Європою і Асією
за наполяганням Петра І - дуже вже йому хотілося вважатися європейцем,
хоча землі Московії ні до Європи, ні до Асії не належали. На давніх
картах вони позначалися як Тартарія. Це не від татар - навпаки, частина
тюрків отримала цю назву завдяки Тартарії, яка походить від
давньогрецького Тартару.
А європейським географам абсолютно все
одно, де там якийсь цар Тартарії проводить кордон. Для них, повторюю, це
один континент. Гроші московські вирішували все тоді, як і зараз.
Наприклад, неграмотний коханець Петра, "напівдержавний володар" Меншиков
тупо купив собі звання члена Лондонського королівського товариства
(одна з найстаріших і найшановніших наукових організацій світу), що вже
там такі дрібниці, як нікому непотрібний кордон...
Про це можна
було б говорити ще багато. В т. ч. про те, що Київ під назвою Азагоріум
або Метрополь (головне місто) позначений ще на карті Птолмея, тобто
існував у І столітті і мав власну Церкву вже тоді. Але й без цього
вийшов лонгрід – не кожному вистачить терпіння дочитати такий нудний і
доволі складний текст. Сподіваюся, якщо буду живий, написати про це
книгу.
Підготувала Рина ТЕНІНА