Про зраду росіян і мистецтво під час війни: інтерв’ю з одеським скульптором Михайлом Ревою

Михайло Рева - заслужений художник України, скульптор та відомий одесит. Він зображує картину цієї війни своїми скульптурами, творить мистецтво навіть з уламків ракет, яким росіяни намагаються знищити наші міста.

У інтерв'ю "Суспільному" Михайло Рева розповів про роль мистецтва під час війни, свої роботи та ставлення до росіян.
- Можете пояснити про мистецтво під час війни. Для кого воно і кому потрібне?
- Ну, тут питання насамперед потреби самого художника. Він єдиний володіє мовою, яка зрозуміла будь-якому громадянину цієї планети. І для того, щоб зафіксувати ті страждання і той біль, ті втрати та переживання якраз і потрібна мова мистецтва. У цей час для людей, які володіють цією професією, дуже сильне внутрішнє випробування. Треба через себе пропустити все і знайти той образ та стан, який може зафіксувати цей біль та трагедію.
- Одна з останніх публікацій на вашій сторінці в Facebook - це фото вашої скульптури, яка підписана "рускій мір". Що для вас зараз значать ці слова "рускій мір"?
- Для мене - це світ обману, світ зради, світ мерзенний речей, щоб виправдати свою ницість, безпорадність, заздрість. Дуже багато речей, які практично біблійного штибу. Для мене стояло інше завдання. Мені треба було знайти форму образів та естетики, щоб розмовляти з європейським глядачем, американським. Оце був виклик. Я зрозумів, що я як скульптор можу фіксувати ці моменти та працювати з енергією війни. Тоді мені на думку спала ідея, що я можу створювати скульптури з цих свідчень злочину. Кожен елемент цього уламка - це інструмент вбивства. І ось, коли ти працюєш із цим у величезній масі, то тобі треба знайти ту образну мову, яка могла б достукатися до сердець європейського обивателя. Сусіди збирали уламки цієї ракети і віддали мені. Я зробив цю скульптуру. Вона складається з чотирьох металів: алюміній, нержавіючий, титан та залізо. Назва я її "квітка смерті".

Михайло Рева та його скульптура "Квітка смерті". Фото зі сторінки Михайла Реви у Facebook
- Ви робите речі, які можуть показати цю війну не тільки для українського глядача, але і для європейців. Можете пояснити, що митець може розказати про війну, коли всі ці місяці працювали політики та дипломати в Європі. Що ви можете розказати нового?
- Ось дивіться, людство прожило дуже багато випробувань. Було дві світові війни, і ми знаємо про них за допомогою пам'ятників, музеїв та інформації, що залишилася. Ми це знаємо за творами мистецтва, такими як "Герніка" Пікассо. Мені було важливо зафіксувати ці форми, але не просто скласти пірамідку зі снарядів, а знайти образну мову, яка б могла глибоко хвилювати душі людей. Коли ти стикаєшся з частинами розбитих танків чи літаком - це одне, і я не беру це за основу. Я беру за основу елементи сталі та металу, які випущені для того, щоб убити людське тіло. Іноді ці предмети можуть бути з половиною людини. Сила енергії, яку створила людина, щоб убити людину, неймовірна.
- На початку повномасштабної війни ви записували звернення щодо цієї війни. В ньому ви сказали: "Ця війна поранила мою душу та перевернула все в середині". Ви і досі відчуваєте себе пораненим? Як більше 400 днів війни змінили ваш емоційний стан?
- Багато людей втратили житло, сім'ї. Сталися взагалі страшні речі. У моїй родині пішла моя мати. Їй було 88 років і, якби не війна, вона жила б, тому що її організм не виніс цих усіх рухів. Нам довелося виїжджати, бо вона не могла перебувати на дев'ятому поверсі без світла, без води. Кожна родина щось втратила, і це велике випробування. Це біль ще глибинний у тому плані, що це відбувається з нами та з людьми, з якими ми раніше жили в одній країні. Це дуже мерзенна зрада, з якою ми зіткнулися. Я дуже гидливо ставлюся до людей, які перебувають там. Мені їх навіть не шкода. У них будуть… Це я знаю, як художник, бо художники мають можливість передбачати та передчувати якісь речі. На них чекає велике випробування в майбутньому.

Михайло Рева зі скульптурою "рускій мір". Фото зі сторінки Михайла Реви у Facebook
- У вас був фонд, який підтримував молодих художників. Він ще існує?
- Так, у мене є навіть два фонди. Один американський та один український. Цей фонд зараз займається тактичною медициною. Ми підготували багато інструкторів, привозили аптечки. Щотижня готуємо військових та цивільних для того, щоб вони могли собі надавати першу медичну допомогу. Тому фонд зараз замість того, щоб займатись дітьми, зараз займається порятунком життів. Я думаю, що коли все закінчитися, ми будемо ще й рятувати душі. Одним із інструментів такого лікування теж є мистецтво.
- Як вважаєте, як має закінчитися ця війна?
- Війна має закінчитися миром, тривалим. Я всім бажаю любові та миру. Звичайно, воно має закінчитися так, як мріє кожен українець. Ми маємо вигнати супостата з нашої землі. Це вороги, які прийшли на нашу землю, тому ми повинні цього позбутися і почати створювати вільне, гарне, духовне суспільство.
Підготувала Рина ТЕНІНА