Як святкувала Новий рік Середньовічна Європа та які подарунки дарували дітям: розповідає історикиня

Про традиції різдвяних та новорічних свят та історію зміни цих традицій у Європі "Українське Радіо" поговорило з історикинею Стефанією Демчук.
Святий Миколай був історичною особою. Вважається, що він народився у 280 році у Мірі, на території Римської імперії. Миколай був християнським єпископом у часи, коли християнство ще не було легалізоване. За свою віру він зазнав гонінь, сидів у в’язниці. У 313 році Миколая було звільнено за едиктом імператора Костянтина. Помер Миколай 6 грудня, саме тому у західній традиції його згадують саме 6 грудня, а за східною - 19 грудня.
Пов’язаність Святого Миколая з дітьми походить від християнських легенд за якими Миколай за життя допомагав дітям у скрутному положенні.
"Найбільш відомою є історія, як він допоміг трьом дівчатам, у яких не було посагу, щоб вийти заміж, і через це вони мали зайнятися проституцією. І щоб уберегти їх від такого шляху, він підкинув їм мішечки з золотом", - розповідає Стефанія Демчук.
За словами історикині існує також і менш відома історія, яка була дуже популярна в Середньовіччі, за якою Миколай воскресив убитих дітей.
"Святий Миколай минав шинок і зрозумів, що там щось відбулося не гарне і знайшов у підпіллі бочки із засоленими частинами дітей, який вбив цей шинкар, як виявилося. Це були хлопчики, і Миколай їх оживив, а шинкаря було покарано. І ось так Святий Миколай перетворився на захисника дітей", - каже Стефанія Демчук.
Традиція дарувати подарунки дітям

Історикиня розповідає, що традиція дарувати подарунки дітям була відома ще з XIII ст.. До XVI ст. діти отримували подарунки виключно від Святого Миколая – 6 грудня.
"Інколи в деяких європейських країнах це було надвечір 5 грудня, наприклад, у Бельгії, бо Різдво чи Новий рік не асоціювалися з даруванням подарунків саме дітям. Різдво - це релігійне свято і все ж таки важливіше було сходити на месу і потім мати різдвяний обід, ніж отримати подарунки", - каже історикиня.
За словами Стефанії Демчук, почалося все з того, що 6 грудня подарунки почали дарувати черниця бідним дітям. Пізніше батьки долучилися до цієї традиції. До XVI ст. діти мали виставляти свої черевички на ґанок, а зранку знаходили там подарунки.
Але у XVI ст. в Європі почалася протестантська Реформація. Згідно з поглядами Мартіна Лютера та його найбільш радикальних послідовників, шанувати можна було лише Ісуса Христа. Через це подарунки почали дарувати не на день Святого Миколая, а й день народження Христа – 25 грудня. Наприклад, від початку XVII ст. влада Амстердама намагалася боротися з традицією святкування дня Святого Миколая – забороняли святкові ярмарки та обмін подарунками. Проте, ці заборони не були підтримані в суспільстві. Але вкорінені традиції важко змінити, тож внаслідок змін, діти почали отримувати подарунки в обидва дні.
Сучасний образ Санти Клауса
Стефанія Демчук розповідає, що сучасний образ Санти Клауса сформувався внаслідок перенесення Нідерландської традиції Святого Миколая до Сполучених Штатів.
"Завдяки саме нідерландським мігрантам в Штатах він розпочинає другу частину своєї кар'єри вже як Санта Клаус, який пішов саме від нідерландського Святого Миколая. Нідерландські мігранти привезли велику кількість своїх традицій у США, і він став однією з них. Вони продовжували це практикувати, але оскільки це були протестанти, то поступово релігійна складова Святого Миколая заміщувалася просто дідусем, який дарував подарунки", - розповідає історикиня.
Сучасний образ дідуся у червоному одязі та з оленями з’явився у XIX ст.. "В 1822 році у творі Клемента Кларка Мура "Ніч перед Різдвом, або прихід Санта Клауса" вже сформувався той образ, який нам дуже добре знайомий: він у червоному одязі через димар потрапляє до оселі, щоб подарувати дітям щось хороше", - каже Стефанія Демчук.
Що дарували дітям
За словами історикині вже з XVII ст. фіксуються подарунки, які отримували діти на день Святого Миколая. Це були ляльки, різноманітні солодощі та фігурне печиво у вигляді звірят чи того ж таки Миколая.
"Розмір дерев'яної форми для цього печива міг досягати 90 см. Це печиво було фігурним. У США особливою популярністю користувалися вітрячки, які можна знайти в самих Нідерландах. Окрім того, це могли бути різноманітні звірі, птахи і сам Святий Миколай з дітьми. Тобто головне, щоб воно було цікавим для дітей", - розповідає Демчук.
Якщо подивитися на картину Яна Стена "Прихід Святого Миколая", каже Стефанія Демчук, можемо побачити, що дарували неслухняним дітям. На картині один хлопчик гірко плаче, бо отримав у подарунок вугілля.
Згідно з традицією, для поганих подарунків у Святого Миколая були помічники. Такі помічники особливо відомі саме в германських країнах.
Наприклад, у Нідерландах найпопулярнішим був Чорний Піт.
"Чорний Піт за традицією мавр і походить з Іспанії. Він носить з собою мішок, щоб вкидати туди вкрай неслухняних дітей і забирати їх з собою до Іспанії. Ним батьки лякали своїх дітей, адже для християнських Нідерландів Іспанія ніколи особливо не була приємним місцем. Адже у XVI ст. Іспанія стала уособленням релігійного фанатизму, нетерпимості, війни та крові", - розповідає історикиня.
Традиція Чорного Піта забулася після масової міграції темношкірих людей до Нідерландів та расистські підтексти у ній.
Другим помічником Святого Миколая у європейській традиції є Крампус.
"Це напівлюдина та напівкозел, який популярний як компаньйон Святого Миколая в першу чергу в Австрії, але не тільки. Цю традицію проходу Крампусу, який проходить раніше Святого Миколая, щоб знайти поганих дітей і відшмагати їх різками у вечір 5 грудня і ніч, відновили у Граці", - каже Стефанія Демчук.
Ця традиція, за словами історикині, є старшою за християнські та пов’язана з українською традицією водити козу під час коляди.
Про 12 днів різдвяних свят
Святкування дня Святого Миколая це початок періоду дванадцяти різдвяних свят, розповідає історикиня.
"У Середньовіччі, наприклад, 24 грудня згадували Адама та Єву, ставили "Райські вистави", звідки ми маємо ялинку, яка походить з того райського дерева, яке використовували в якості декорації під час вистави про Адама і Єву. 25 грудня - це Різдво. Далі йшли дні, коли згадували мучеників, зокрема Святого Стефана, невинно вбитих немовлят у Віфлеємі, і це було 28 грудня, коли знову зверталися до дітей, вибрали хлопчика-єпископа, який навіть мав ходити по місту і збирати пожертви", - каже вона.
Після цього 31 грудня - Сильвестр, свято на честь папи Сильвестра Першого. А 1 січня - день обрізання Господнього. А завершувалися святкування 6 січня - Богоявленням, Днем трьох царів, коли малюку Христу принесли перші подарунки.
Підготувала Рина ТЕНІНА