"Вони благали про допомогу" - голова Українського товариства глухих про депортованих українців та війну

Ірина Чепчина, голова Українського товариства глухих, розповіла "Суспільному" про те, скільки людей з вадами слуху і куди евакуювали після початку повномасштабного вторгнення росії, як починається навчальний рік для дітей з порушенням слуху, про депортацію українців росіянами та про те, як зараз спілкується Українське товариство глухих зі своїми російськими та білоруськими колегами.

- Наприкінці липня оголосили обов'язкову евакуацію з Донецької області. Ще в трьох областях - в Харківській, Запорізькій та Миколаївській - її можуть оголосити найближчим часом. Як взагалі відбувається евакуація глухих людей?
- У Мелітополі та Бердянську працюють наші перекладачі, ми підтримуємо зв'язок із ними. Люди виїжджали звідти, втім, більшість воліє залишатися. Що стосується тих, хто хоче виїхати з Донецької області, - такі люди є. Ми поширювали інформацію через чат в Телеграмі. Ті, що погодилися, виїхали звідти вже давно, хто не хоче - залишився.
- Як вони аргументують відмову?
- Шкода залишати будинки. До цього можна ставитися по-різному. Можна в чомусь і підтримати їх. Хочете залишитися? Будь ласка, це ваш вибір!
- Як відстежується подальша доля людей, що евакуювалися?
- Є ті, що живуть у нас в гуртожитках. Вони приходять в наші організації на місцях, разом проводять дозвілля тощо. Ті, що виїхали за кордон, - кожна обласна організація веде їхній облік. Від початку повномасштабного вторгнення росії за кордон евакуювалися декілька тисяч глухих. Але разом з тим, повернулося багато глухих спортсменів, що перебували на зборах у Європі, готуючись до Дефлімпійських ігор у Бразилії. Хтось їде, хтось - повертається. Загальна цифра - десь 6 тисяч. Кількість збільшувалася до 7 тисяч за рахунок тих, що евакуювалися з Донецької області, втім, хтось повертався. Тому можна говорити про 6 тисяч. Якщо говорити про внутрішніх переселенців серед глухих, то це десь 9 тисяч.
- росія примусово вивозить українців з тимчасово окупованих територій до рф. Скількох глухих депортували?
- Перший випадок був зафіксований у березні, коли почалися бої на Київщині. Семеро глухих людей. Їм сказали: "Треба сісти в автобус!" і відвезли до Білорусі. Потім з Білоруського товариства глухих нам зателефонували і повідомили, що ті семеро глухих у Гомелі. Вони вирішили залишитися там. Також з Маріуполя депортували глухих до росії. Вони зв'язувалися з нами і благали допомогти. Ми знайшли вихід, що з росії можна виїхати до Грузії. Дві родини таким чином, за сприяння Грузинського товариства глухих, вилетіли до Європи. Також одна сім'я втекла через Латвію. А щодо тих, що самі вирішили поїхати в рф, - звісно, ми знаємо про таких людей. Вони обрали росію. Ну, що ж?
- Які зараз стосунки Українського товариства глухих з Білоруським та Російським?
- Ми направили до Всесвітньої федерації глухих прохання виключити ці дві організації з числа її членів. Зараз це питання вивчається. Звісно ж, ті образилися на Україну, але ми вважаємо, що вчинили правильно. Кажуть: "Ми не причетні!". Але, вибачте, ні! Мовчанням ви підтримуєте дії влади. Тому ми вважаємо, що вчинили правильно. Всесвітня федерація глухих почала вивчення питання, в них є певна процедура відповідно до статуту.
- Система освіти глухих відрізнялася від звичайної - діти відвідували спеціальні школи-інтернати, хтось із них залишався там на навчальний тиждень, і лише на вихідні приїздив додому. Яка ситуація зараз?
- До війни в нас було 3700 дітей. Понад 700 з них виїхали за кордон, вони вже навчаються в місцевих школах для глухих дітей. Що стосується нашої системи - у нас близько 50 спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху. Деякі реорганізувалися, змінили назви. Більшість з них були готові до початку навчального року і дотримали умови щодо наявності укриття. Офлайн діти навчаються на заході України, в Житомирі, в Києві. Напередодні я спілкувалася з директоркою 9-ї школи в Києві - в них змішана форма навчання, в столичних 18-й та 6-й - лише дистанційне навчання. У Херсоні школа не працює - окупанти забрали ліжка. У Маріуполі школу розбомбили вщент. Ще у Кам'янському Запорізької області школа також постраждала. І наша 6-та київська школа також залишилася без вікон. А більшість шкіл все ж готові. Наприклад, львівська школа глухих - найдавніша в Україні, готова прийняти на навчання дітей з тимчасово окупованих регіонів та тих, де ведуться бої.
- А як щодо батьків? Вони спокійно віддають дітей у школу чи все ж вагаються?
- По-різному. Утім, батьки розуміють, що дитині буде краще саме у школі, де навчатимуть правильно. Інша справа, якщо батьки не знають, що робити через складні обставини. Ті, що виїхали за кордон, раді, що їхні діти там навчаються, адже там дітей навчають жестовою мовою. І українську мову там викладають. Дітям там дуже подобається! У нас має бути так само. Батьки мають віддавати дітей до школи, і мають усвідомити, що вони не зможуть у повній мірі навчити дитину у домашніх умовах.
- Що треба зробити, аби привернути більше уваги до життя глухих людей?
- Хотілося б, щоб збільшувалася кількість професійних перекладачів жестової мови. Ну і щоб було більше людей, що бажають її вивчати. Хтось думає, що жестова мова - то щось банальне. Але ні - це складна мовна система, зі своєю лінгвістикою, синтаксисом, граматичними особливостями тощо. Тому хотілося б, щоб люди самі виявляли бажання розуміти й вивчати жестову мову, і щоб кількість тих, хто нею володіє, збільшувалася. Треба нас сприймати людьми з власною культурою, своєю мовою, і що ми маємо жити в інтегрованому суспільстві. Хотілося б, щоб не треба було щоразу нагадувати про своє існування. Як мінімум, для цього треба, аби, наприклад, на телебаченні та й всюди була постійно присутня жестова мова. Тоді всі розумітимуть, що є й такі люди поруч.
- Специфічне ставлення деяких людей до глухих зумовлене нестачею інформації. Саме тому виникають міфи та стереотипи. Я знаю кілька з них і хочу, аби ви спростували чи підтвердили їх. Отже, чи правильно називати глухих людей глухонімими?
- Правильно говорити: глухий. Глуха особа, глуха дитина. Сам термін "глухий" англійською - deaf, є найправильнішим.
- А як щодо: глухонімі?
- Так говорити неправильно. Усі глухі можуть говорити. Інша справа, як вони це роблять. Не так, як інші. Це через стан слуху. Але голос є. Чому говорять: "німий"? Слух у людини відмінний, а говорити не може, бо є проблеми з гортанню. Тому поєднувати ці два терміни неправильно. Ще можна сказати: людина з порушенням слуху. Утім, все ж правильно казати: глуха людина. Ми вже втомилися це повторювати. Буває, телефонують по роботі, з міністерств, відомств, вживають неправильні терміни. Ми просимо: "Давайте врешті бути толерантними та вживати правильну термінологію!".
- Чи можна вилікувати глухоту?
- Я би сказала, що ні, не можна. Зараз все більше говорять про кохлеарну імплантацію, та це скоріше засіб. Це хірургічне втручання, що полягає у протезуванні непрацюючого слухового нерву. Зараз багато роблять таких операцій, але це не виліковує саму глухоту. Я ставлюся до кохлеарної імплантації скептично. Небагато можна знайти, так би мовити, історій успіху. До того ж буває, дитину з кохлеарним імплантом віддають у масову школу, а через деякий час змушені віддавати в школу глухих. На мою думку, недостатньо лише згоди на це самих батьків, має бути згода ще й дитини. Напередодні до мене прийшов один хлопець, мені його чесно шкода. Не зміг себе знайти ані у світі чуючих, ані у світі глухих — і йому важко. У нього стоїть кохлеарний імплант. Тому я вважаю, що до цього треба ставитися серйозно, віднаходити інші дієві методи. Це складний процес.
- Жестових мов понад 300, виправте, якщо помиляюся. Чому й навіщо їх так багато?
- У кожній країні є своя жестова мова. У деяких навіть більше однієї. Жестова мова має бути національною. Наприклад, зараз ми з вами спілкуємося українською жестовою мовою. Коли ми збираємося на міжнародних заходах, спілкуємося між собою Міжнародним Жестом. Утім, ця система комунікації не здатна передати всю повноту інформації. Для міжособистісного спілкування та вирішення питань вона годиться. Але передати 100% інформації можна лише національною жестовою мовою.
Підготувала Рина ТЕНІНА