Правила поведінки в Інтернеті: чого варто навчити себе та дитину

Сьогодні популярною загрозою для користувачів інтернет-мережі є інфодемія – перенасичення інформаційного простору, в тому числі фейками та токсичною інформацією.

Аби убезпечити себе та рідних від маніпуляцій реклами, неправдивої інформації та шахраїв, розвивайте медіаграмотність і критичне мислення. Читайте інформацію з офіційних джерел, не піддавайтеся на провокації.

У час, коли межа між онлайн- і офлайн-спілкуванням досить розмита, все ж лишається умовний фільтр-бар'єр – екран гаджету. Не слід сприймати його, наче перстень, який гарантує вседозволеність.

Поводьтеся так, як і в житті. Обговоріть із дитиною, чи може вона висловити цю ж думку при очній зустрічі? Які б слова дібрала? Яку реакцію готова отримати? Чи нестиме відповідальність за свої слова перед співрозмовником?

Цього правила слід дотримуватися не лише в мережі, а й у повсякденні. Якщо вам некомфортно, ви відчуваєте тиск, шантаж чи інші неприємні прояви – дистанціюйтеся. Якщо співрозмовник поводиться агресивно або ж чинить надмірний тиск – повідомте про це людям чи службам, які зможуть вас захистити.
Уважно ставтеся до поширення контенту

Це стосується як ваших особистих даних, так і інформації про інших людей. Дотримуйтеся «‎Правила білборда» та вчіть цього дітей.
Правило білборда полягає в тому, що кожне повідомлення, відео чи фотографію, яку ви надсилаєте комусь, слід уявити на білборді біля школи. Чи хотіли б ви там її побачити? На жаль, правило білборда порушує кожен четвертий підліток.

Окремої уваги заслуговують квитки: посадкові талони, лотерейні білети чи квитки на спортивні й культурні заходи. Якщо опублікували їх у мережі разом із унікальною інформацією (штрихкодом, QR-кодом, номером броні тощо) – будьте готові віддати свою радість іншим.
У 2015 році австралійка Шантель виграла в лотерею 825 доларів. Але так їх і не отримала. Щойно жінка дізналася про виграш, вона опублікувала фото з переможним білетом у "Фейсбуці". Це привернуло увагу шахрая, який скористався штрихкодом і отримав виграш. Прикра ситуація, але ми можемо зробити вибір: вчитися на чужих помилках чи переносити їх у своє життя.

Є дані, які не можна розголошувати в мережі – ваша приватна інформація. До неї належать:

Також не бажано викладати в мережу фото та відео з відпусток у режимі реального часу. Зловмисники можуть навідатися до вашої квартири чи будинку, коли хазяїв немає вдома. До речі, ви значно полегшите роботу шахраїв, якщо напишете дати прибуття: наприклад: "ще тиждень у цій райській місцині". Якщо є змога – діліться фрагментами відпочинку лише після повернення. Звісно, якщо є бажання ділитися в принципі.

"‎Старий друг краще нових двох" – твердження спірне, але досить слушне з огляду на безпеку переходу з онлайну в офлайн. Перш ніж зустрічатися з інтернет-знайомим, розрахуйте всі можливі варіанти підкріплення безпеки та уникнення проблем. Погоджуйтеся на зустріч лише в людному місці та вчіть цього доньок і синів.
Ділиться власними сумнівами та будьте готові прийняти переживання дітей

У будь-якій небезпечній ситуації краще проявити більше пильності, ніж не врахувати певні моменти. Тому при найменшій загрозі для вашої безпеки звертайтеся по допомогу. Власним прикладом показуйте дітям, що це нормально. Встановіть довірливі стосунки з дітьми – вони мають довіряти вам і без страху осуду розповідати про можливі зустрічі з новими інтернет-знайомими чи підозрілими особистостями.
Ознайомтеся зі словником загроз разом із родиною
Нові чи модні слова часто викликають у нас скепсис: мовляв, навіщо вигадувати велосипед, коли є звичне та зрозуміле пояснення. Однак для того, щоб подолати неприємність, треба знати, як вона називається. Нові поняття та загрози потребують нових назв, серед яких:
Флеймінг (flaming) – обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Найчастіше розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах.
Кібербулінг – це знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюються за допомогою різних гаджетів (зокрема телефонів), з використанням Інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.
Харасмент (harassment) – залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації.
Хепіслепінг (happy slapping) – відносно новий вид кібербулінгу, який починався в англійському метро, де підлітки, прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, тоді як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. Надалі за будь-якими відеороликами, у яких записано реальні напади, закріпилася назва хепіслепінг.

Підготувала Рина ТЕНІНА